Динаміка реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості

, (4)

де -Т_е - величина теплової стійкості в емоціогенних умовах.; Т_i - величина теплової стійкості.; Е - зміна розузгодженості ритму робочих рухів у період підвищення температури тіла з 0,5 до 0,7 ^оС щодо її величини в період до підвищення температури тіла на 0,2 ^оС; В - зміна відсотка помилок при підрахунку кількості звукових сигналів високої частоти (при негативних значеннях цих показників вони приймаються за нуль, а при їх величинах > 100% приймаються за 100%).

Величину Т_е, яка дорівнює 10 і менше, слід вважати низькою, 11-15 середньою, 16 і більше - високою.

Проте реагування організму на дію несприятливих факторів навколишнього середовища залежить не тільки від стійкості до цієї дії, але і від здатності організму підвищувати цю стійкість, тобто від його адаптивності. На підставі порівняння динаміки реактивності організму, яку оцінювали за вихідною стійкістю (Т₁) і стійкістю, визначеною через добу після першої гіпертермічної дії (Т₂), було розроблено спосіб визначення термоадаптивності, який враховує важкість теплового навантаження (К) для даного обстежуваного (формула 5).

(5)

Величину А, яка дорівнює 0,15 і менше, слід вважати низькою, 0,16 - 0,70 - середньою, 0,71 і більше - високою.

Встановлено взаємозв'язок між здатністю організму підвищувати його теплову стійкість і адаптивними реакціями температурного, зорового, рухового і слухового аналізаторів на локальну температурну дію (0,45 ? r ? 0,78). При аналізі (кореляційний і регресійний аналіз) взаємозв'язку показника термоадаптивності (А) з відібраними інформативними показниками сенсорних систем організму встановлено значний зв'язок, що виражається множинним коефіцієнтом кореляції (R), який дорівнював 0,85. З отриманих математичних моделей взаємозв'язку термоадаптивності з відібраними показниками найбільш діагностично ефективною була така:

А = 7,24 - 4,18 Х₁ - 9,82 Х₂, (6)

де Х₁ - відношення фактичного часу відновлення порогу слуху до максимально можливого; Х₂ - відношення фактичної величини порогу кольоророзрізнення синечутливої системи приймачів до максимально можливої. Серед обстежуваного контингенту робітників за допомогою розроблених способів виявлено осіб з різним рівнем стійкості і адаптивності (табл. 4). Як видно, це дві незалежні характеристики. Спостерігається віково-стажева динаміка цих характеристик. Найбільшу стійкість і адаптивність встановлено у осіб віком до 30 років і зі стажем роботи в екстремальних умовах до 10 років.

Таблиця 4.

Розподіл (%) гірничорятувальників за рівнем теплової стійкості і термоадаптивності

Реактивність організму відображає стан здоров'я людини. У її формуванні в працюючих у несприятливих умовах виробничого середовища, задатчиком і керівником є регуляторна ланка. Встановлено прямий зв'язок ранніх проявів погіршення серцевої діяльності (кардіалгії, неспецифічні зміни на ЕКГ, величини артеріального тиску, які перевищують нормативні) з розладами регуляторної ланки реактивності організму. У всіх без винятку осіб з ранніми проявами погіршення серцевої діяльності знайдено відмінності в показниках вищих психофізіологічних функцій. З табл.5 видно, що в них була зниженою не одна, а декілька функцій.

Таблиця 5.

Розподіл (%) обстежених за станом вищих психофізіологічних функцій

Реактивність залежить не тільки від стану її регуляторної ланки, але і від стану виконавчих механізмів (ефекторів), що обумовлюють фізіологічну стійкість і адаптивність організму.Так, серед гірників однієї з глибоких шахт, що мали низьку теплову стійкість, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності була достовірно вищою на 35% (Р<0,05), ніж у гірників з високою тепловою стійкістю. У прохідників іншої шахти, що мали високу термоадаптивність, рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності був нижчим (Р<0,01), ніж у прохідників з низькою термоадаптивністю за частою випадків і кількістю днів, а респіраторники ВГРЗ Донбасу мали підвищений рівень теплової стійкості в два рази нижчий (Р<0,01), ніж по галузі (вугільна промисловість) в Донецькій області.

При гіпертермічній дії розлади психофізіологічних функцій спостерігаються вже при підвищенні температури тіла на 0,5 ^оС, тоді, як відомо, теплові ураження організму відбуваються при температурі 39-42 ^оС.

Таким чином, виконавчі ланки реактивності організму (стійкість і адаптивність) взаємозв'язані з її регуляторною ланкою і в сукупності визначають фактичний результат діяльності людини в несприятливих умовах середовища. Такі умови вимагають, надмірної напруги і перенапруження, що порушує систему діяльності і злагодженого режиму в регуляторній ланці. Тому, перш за все, відбуваються зриви формування психофізіологічних програм діяльності і забезпечуючих їх функцій: уваги, пам'яті, прийняття рішення, емоційної стійкості. З вищевикладеного випливає, що для повної характеристики реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища необхідно визначати стан всіх її ланок в сукупності.

Запобігання погіршення реактивності організму людини в умовах нагріваючого мікроклімату. Високий рівень стійкості та адаптивності організму може бути недостатнім в екстремальних умоваїх праці на робочому місці. В таких випадках потрібно застосовувати ЗІЗ, які спрямовані на збереження гомеостазу і реактивності організму. Тому одним із завдань було виявити інформативні критерії для регламентації роботи в ЗІЗ і розробити фізіолого-гігієнічні вимоги до них. На прикладі протитеплових ЗІЗ було встановлено, що оцінка ефективності застосування ЗІЗ повинна проводитися не за величиною змін фізіологічних показників, а за показниками якості регулювання функцій організму. До них відносяться критерії якості регулювання: серцевого ритму (визначають за зміною середньоквадратичного відхилення інтервалів R-R), рухової активності (встановлюють за розузгодженістю ритму робочих рухів із задаючим сигналом) і дихання (визначають за зміною співвідношення тривалості дихальних фаз). Достовірні зміни цих регуляторних критеріїв починаються вже при звичайній робочій гіпертермії (на 0,5 - 0,7^оС) і досягають найбільших величин при подальшому прирості лімітуючих фізіологічних показників, наприклад, температури тіла (рис. 6).

Рис. 3. Зміна температури тіла (I) і критеріїв якості регулювання (II) у

осіб, що виконували роботу в куртці з локальним охолоджуванням

А₁ - середньоквадратичне відхилення інтервалів R-R, сс;

А₂ - співвідношення тривалості дихальних фаз, ум. од.;

А₃ -розузгодженість робочих рухів, с;

Б - ректальна температура, ^оС; В - час виконання роботи, хв.;

I - крива температури тіла; II - криві відповідно для А₁,А₂ і А₃;

а - кардіоритм; б - дихання; в - ритм робочих рухів.

Враховуючи найбільшу ефективність протитеплових ЗІЗ з конвекційно-випарним принципом теплозйому з тіла людини, було розроблено (спільно з ДКБ Київського НДІ ГП і ПЗ) новий ІТП, а потім виготовлено пробну партію та установочну серію цього пристрою і проведено його випробування. Дослідження ІТП дозволили визначити оптимальні параметри його функціонування стосовно реактивності організму і розробити вимоги до індивідуальних пристроїв, що працюють на конвекційно-випарному принципі відведення тепла від тіла людини. Ці вимоги такі: витрати повітря, що подається в простір, який ізолює тіло людини від зовнішнього середовища, повинні бути не менше ніж 0,0033 м ³ / с (200 л /хв.); період між двома зволоженнями і час зволоження поверхні тіла не повинен перевищувати відповідно 180 с і 30 с; кількість води, що витрачається на одне зволоження, не повинна перевищувати 0,03 кг; нижня межа температури повітря, що подається в порожнину, яка ізолює тіло людини від зовнішнього середовища, дорівнює 10 ^оС; відносна вологість повітря, що подається, не повинна перевищувати 60%.

Для конвекційно-випарного охолоджування тіла людини рекомендується проводити відведення тепла в такому співвідношенні по областях: 15% - з поверхні голови (включаючи шию), 25% - з тулуба, 20 % - з рук і 40% - з ніг. Встановлена висока фізіологічна ефективність ІТП дала можливість застосовувати його в глибоких вугільних шахтах для запобігання і виведення зі стану перегріву організму гірників. Міжвідомча комісія Мінвуглепрому України за результатами приймальних випробувань ІТП рекомендувала його до серійного виробництва.

Отримані результати дозволили створити концепцію реактивності організму, яка відповідає теорії функціональних систем П.К. Анохіна. Зміст концепції реактивності організму з основними її механізмами і їх взаємозв'язками ілюструє схема. В ній позначено місце різних компонентів регуляції реактивності, наприклад, апарату прийняття рішення, пам'яті, уваги, емоцій і їх ролі в загальній системі ґенезу реактивності, яка забезпечує здоров'я людини при дії несприятливих факторів виробничого середовища.

Низький рівень ключових психофізіологічних функцій, а також низька фізіологічна стійкість і адаптивність організму до дії несприятливих факторів виробничого середовища супроводжується, як правило, погіршенням реактивності, що вимагає вживання заходів адекватної профілактики.

Таким чином, проведення досліджень на різних контингентах робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості, а також обстежуваних, дозволило розробити технології контролю і запобігання погіршення реактивності організму працюючих в несприятливих умовах виробництва із методологією її оцінки. Вони включають способи діагностики і корекції стану її регуляторної і виконавчої ланок, оцінку впливу виробничого середовища на робітників; застосувати ІТП для запобігання перегрівів у робітників; опробувати і впровадити на різних підприємствах і в установах розроблені способи діагностики, корекції і запобігання погіршення реактивності організму працюючих у несприятливих умовах виробничого середовища. Результати опробування і впровадження вказаних розробок показали їх високу ефективність, що дозволяє рекомендувати їх до використання в медицині праці.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми контролю і збереження реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості, що виявляється в розкритті структурно-функціональної сутності і ролі її регуляторних і виконавчих механізмів, розробці способів діагностики та корекції їх стану, як і реактивності в цілому.

Умови праці робочих основних професій глибоких вугільних шахт (вибійники, прохідники, гірники очисного вибою, кріпильники) і працівників операторської праці вугільної (гірничі диспетчера) і металургійної промисловості (оператори постів управління, нагрівальники металу, машиністи кранів металургійного виробництва) у відповідність з Гігієнічною класифікацією праці характеризуються, як шкідливі (3 - й клас, 3 - 4 - а ступінь), а гірничорятувальників, як небезпечні ( 4 - й клас), що підтверджено результатами дослідження реактивності організму робітників.

Функціональний стан організму гірників закономірно погіршується з підвищенням рівня впливаючих фізичних факторів виробничого середовища вугільних шахт. Комплексний показник функціонального напруження організму у вибійників і прохідників, що працюють в умовах нагріваючого мікроклімату, вище і становить відповідно 0,35 ум.од. і 0,29 ум.од., ніж у вибійників і прохідників, що виконували роботу в допустимих гігієнічними нормами умовах мікроклімату, в яких він дорівнює, відповідно 0,31 ум.од. і 0,26 ум.од. (Р <0,05).

Інтегральними характеристиками для прогнозування реактивності організму працюючих в несприятливих умовах є функції уваги, пам'яті, прийняття рішення, стійкість і адаптивність організму до дії факторів виробничого середовища.

Показники стану психофізіологічних регуляторів реактивності організму у гірників основних професій закономірно знижуються і вже через 3 - 5 років роботи в несприятливих умовах праці не відповідають критеріям психофізіологічного профвідбору. У 80 % працівників вугільного і 40 % працівників металургійного виробництв стан ключових психофізіологічних функцій знижений, у 56 % гірників, 47 % працівників операторської праці вугільної і 40 % - металургійній промисловості виявлено ранні прояви дисфункцій, причому вони є причиною різних функціональних розладів у 24 % гірників і 32 % працівників операторської праці вугільної промисловості.

В динаміці змінного виробничого навантаження у більшості працівників операторської праці відбувається зниження: уваги на 13,6 % (Р<0,05), зорової пам'яті на 28,8 % (Р<0,05), слухової пам'яті на 23,7 % (Р<0,05), лабільності нервових процесів на 9,3 % (Р<0,05), і спектральної асиметрії зорового сприйняття на 35 % (Р<0,01), що призводить до погіршення функціонування регуляторної ланки реактивності організму.

Реактивність організму при дії несприятливих факторів середовища залежить від стійкості організму, яка специфічно диференційована: теплова і емоційна стійкість не збігаються зі стійкістю організму до їх поєднаної дії, яка найбільш достовірно (Р<0,05) виявляється в розузгодженості ритму робочих рухів в період підвищення температури тіла від 0,5 до 0,7 ^оС.

Серед гірників вугільних шахт і гірничорятувальників виявлено осіб з різним рівнем теплової стійкості організму (8 %), в яких відсутня здібність до її підвищення (адаптивність). Від адаптивності організму залежить працездатність і продуктивність праці гірників: в динаміці робочої зміни у прохідників з низькою термоадаптивністю працездатність і продуктивність праці нижчі, ніж у прохідників з високою термоадаптивністю, відповідно в 2,3 рази (Р<0,05) і на 27 % (Р<0,05). Стійкість і адаптивність організму, а отже і його реактивність, закономірно змінюються за віком і стажем: найбільшу стійкість і адаптивність встановлено у працівників віком до 30 років і зі стажем роботи в екстремальних умовах до 10 років.

Встановлено взаємозв'язок між характеристиками регуляторної і виконавчої ланок реактивності організму: з погіршенням психофізіологічних функцій відбувається зростання симптомів ранніх проявів погіршення серцевої діяльності; у гірників з низькою тепловою стійкістю і термоадаптивністю рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності вище, ніж у гірників з високою тепловою стійкістю і термоадаптивністю: за частотою випадків на 23-35 % (Р<0,05), за кількістю днів непрацездатності - на 55 % (Р<0,01).

Сукупність розроблених способів діагностики стану регуляторної і виконавчої ланок реактивності організму та технології їх здійснення дозволяють надійно оцінювати реактивність у працівників фізичної і операторської праці. Спосіб корекції порушень психофізіологічної регуляції реактивності організму, що розроблено, дозволяє поліпшити стан знижених функцій: уваги і пам'яті в 2,7 рази (0,01<Р<0,05), прийняття рішення в 4,6 рази (0,01<Р<0,05), що сприяє поліпшенню показників виробничої діяльності.

В екстремальних умовах праці, без поєднання з додатковими заходами захисту організма, механізми, що формують його реактивність, не забезпечують запобігання її погіршення у працівників: в небезпечних умовах праці необхідно застосовувати ЗІЗ, фізіолого-гігієнічні вимоги до яких, а також методи їх оцінки і оптимізації розроблено на прикладі противотеплових ЗІЗ, що дозволяє запобігти погіршенню гомеостазу і реактивності організму в екстремальних умовах. Оцінку фізіологічної ефективності ЗІЗ треба проводити за критеріями якості регулювання: серцевого ритму, рухової активності і дихання.

Розроблено і впроваджено технології контролю і запобігання погіршення реактивності організму працюючих в несприятливих умовах виробничого середовища, які включають визначення стану ключових психофізіологічних функцій, стійкості і адаптивності організму, оцінку впливу виробничого середовища на організм гірників, застосування ІТП для запобігання і виведення із стану перегріву робітників. Способи і пристрій для діагностики і профілактики запобігання погіршення реактивності захищено 7 авторськими свідоцтвами, 2 патентами, 20 нормативно-методичними і інформаційними документами, їх використання дозволяє значно поліпшити функціональний стан організму, працездатність і здоров'я працюючих в несприятливих умовах виробничого середовища.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, та інших країн :

Максимович В. О., Солдак І. І., Горецький О.С. Контроль та поліпшення теплового стану людини Монографія / Під редакцією проф. І.І. Солдака. - Донецьк. - 1997. - 158 с. ( здобувачеві належать матеріали психофізіологічних досліджень, фізіологічних досліджень вівчення комбінованного впливу факторів, з прогнозування теплової стійкості і термоадаптивності організму, участь в узагальненні результатів і підготовці рукопису).

Горецкий О.С., Максимович В.А., Шевченко Л.С., Миронюк Д.Я. Прогнозирование физической работоспособности человека в условиях высоких температур внешней среды // Физиология человека. - 1985. - № 5. - С. 852 - 855 ( проведено дослідження, аналіз результатів, підготовлено рукопис статті).

Горецкий О. С., Максимович В. А., Мальцев В. А. Критерии регламентации локального охлаждения человека при эрготермической нагрузке // Гигиена труда: Республиканский межведомственный сборник. - Киев. - 1987. - Вып. 23. - С. 6-9 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті).

Максимович В. А., Шевченко Л. С., Горецкий О. С., Миронюк Д. Я. Особенности реакции организма горноспасателей на сочетанное гипертермическое и гипероксическое воздействие // Физиология человека. - 1987. - № 6. - С. 1010-1014 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті).

Горецкий О. С., Максимович В. А., Мальцев В. А. Оценка устойчивости организма человека к физической и тепловой нагрузкам и его термоадаптивность // Физиология человека. - 1988. - № 5. - С. 823-826 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті).

Максимович В. А., Горецкий О. С., Остапенко В. И., Мальцев В.А. Индивидуальная противотепловая защита рабочих // Гигиена труда: Республиканский межведомственный сборник. - Киев. - 1988.- Вып. 24. - С. 12-16 ( участь в дослідженні, узагальненні результатів, підготовці рукопису).

Горецкий О. С., Пефтиев И. Ф., Кухаренко И. В. Метод определения тепловой устойчивости человека // Врачебное дело. - 1989. - № 10. - С. 105-107 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті).

Горецкий О. С., Максимович В. А. Защита рабочих от тепловых воздействий // Безопасность труда в промышленности. - 1989. - № 7. - С. 56-58 ( проведено дослідження, здобувач брав участь в аналізі та узагальненні результатів, підготовці рукопису).

Горецкий О. С., Прокопец В. И., Пархоменко Д. И., Мальцев В. А. Индивидуальное устройство для предотвращения перегреваний рабочих в тупиковых горных выработках //Разработка месторождений полезных ископаемых: Республиканский межведомственный научно-технический сборник. - Киев: Техника. - 1990. - Вып. 86. - С. 59-61( організація і проведення досліджень, аналіз результатів, підготовлено рукопис статті).

Горецкий О.С., Максимович В.А., Шевченко Л.С., Мальцев В.А. Способ интегральной оценки влияния производственной среды на организм горнорабочих // Физиология человека. - 1991. - № 4. - С. 121-125 ( участь в проведенні досліджень, аналізу результатів, підготовлено рукопис статті).

Горецкий О.С. Критерии прогноза донозологических форм патологии, вызываемой работой в условиях повышенных температур // Гигиенические основы профилактики неблагоприятного воздействия производственного микроклимата на организм: Сб. науч. трудов под ред. Р.Ф. Афанасьевой. - М. - 1992. - Вып. 43. - С. 72-78.

Горецкий О.С., Максимович В.А., Тищенко Т.Б. Оценка устойчивости организма человека на сочетанные тепловую, физическую и эмоциональную нагрузки // Физиология человека. - 1992. - № 4. - С. 167-170 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті).

Горецкий О.С. Метод прогнозирования термоадаптации человека // Физиология человека. - 1993. - № 4. - С. 169-173.

Горецкий О.С., Максимович В.А., Мухин В.В., Остапенко В.И., Прокопец В.И. Изменение психофизиологического состояния у работников операторского труда в результате профессиональной нагрузки // Медицина труда и промышленная экология. - 1995. - № 4. - С. 12-14 ( проведено психофізіологічні дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті).

Горецкий О.С. Контроль нарушений психофизиологической регуляции в процессе деятельности у работников операторского труда // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т. 2, № 1. - С. 41-44.

Максимович В.А., Горецкий О.С. Шахтный микроклимат // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. В.В.Мухина. - Донецк. - 2000. - С. 38-43 ( участь в аналізі й узагальненні результатів, підготовлено рукопис).

Мухин В.В., Суханов В.В., Путилина О.Н., Ластков Д.О., Максимович В.А., Горецкий О.С., Петулько С.Н., Теплова Т.Е. Первичная профилактика воздействия вредных и опасных факторов // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. В.В.Мухина. - Донецк. - 2000. - С. 181-185 ( аналіз і систематизація матеріалу щодо протитеплового захисту гірників, підготовлено рукопис).

Горецкий О.С. Проблема реактивности организма человека в условиях интенсивных производственных нагрузок // Гигиена труда. Вып. 32. - Киев. - 2001. - С. 19-23.

Максимович В.А., Горецкий О.С., Кришталь Н. А., Солдак И.И., Тарапата Н.И. Функция внимания у ликвидаторов аварий и ее математическое моделирование // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2003. - № 1 (10). - С. 65-69 (матеріали психофізілогічних досліджень гірничорятувальників, участь в аналізі результатів і підготовці рукопису).

Горецкий О.С. Профилактика нарушений психофизиологической регуляции, вызванных операторской нагрузкой // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2003. - Т. 7, № 2. - С. 191-194.

Максимович В.А., Горецкий О.С., Солдак И.И., Тарапата Н.И., Говта Н.В., Максимович М.В. Экспериментальное и теоретическое обоснование математической модели принятия решения (выбора из альтернатив) // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2004. - Т. 8, № 1. - С. 267-273 (здобувачем проведені експериментальні дослідження, участь в аналізі результатів).

Максимович В.А., Горецкий О.С., Солдак И.И., Тарапата Н.И., Говта Н.В., Максимович М.В. Интелект, умственный труд, мышление: исследования и математическое моделирование // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2005. - Т. 9, № 2. - С. 215-221 (матеріали психофізілогічних досліджень, участь в аналізі результатів).

Способ определения термоадаптивности человека: А. с. 1107832 СССР, А МКИ З А61В 10/00, 5/00 / В.А. Максимович, Л.С.Шевченко, О.С. Горецкий (СССР). - № 3407372/28-13; Заявл. 05.03.82; Опубл. 15.08.84, Бюл. № 30.- 2с. (здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку).

Способ оценки влияния производственной среды на горнорабочих: А.с. 1268148 СССР, А МКИ 4 А61В 5/10 / В.А. Максимович, Л.С. Шевченко, О.С. Горецкий (СССР). - № 3233575/28 - 14; Заявл. 05.11.80; Опубл. 07.11.86, Бюл. № 41. - 3с. ( здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку).

Пат. 19499 України А МКВ 6 А61 В 3/06, А61 В 5/16. Спосiб визначення мiри втоми операторiв / В.О. Максимович, В.І. Прокопець, О.С. Горецький (Україна). - №96041742; Заявл. 30.04.96; Опубл. 25.12.97, Бюл. № 6. - 2с. ( участь в проведенні дослідження, інформаційному та патентному пошуку, аналізі результатів, підготовці заявки).

Способ определения тепловой устойчивости человека по времени теплового гемолиза эритроцитов: А.с. 1119654 СССР, А МКИ З А61В 10/00 / О.С. Горецкий, В.А. Максимович, Л.С. Шевченко (СССР). - № 2961278/28 - 13; Заявл. 24. 07. 80; Опубл. 23.10.84, Бюл. № 39. - 2с.

Аппарат для охлаждения человека: А.с. 1392702 СССР, А1 МКИ 4 А62В 17/00, А61 F 7/00 / В.А. Максимович, О.С. Горецкий, В.И. Прокопец: (СССР). - №3921323/28 - 14; Заявл. 12.05.05.85. (ДСП), 1988.- 5 с.( здобувачем проведені дослідження, інформаційний пошук, зроблено аналіз результатів, участь в підготовці заявки).

Способ определения нарушения тепловой устойчивости у шахтеров: А.с. 1503739 СССР, А1 МКИ 4 А61 В 5/00 / В.А. Максимович, И.Ф. Пефтиев, О.С. Горецкий (СССР). - № 4148970/28 - 14; Заявл. 18.11.86; Опубл. 30.08.89, Бюл. № 32. - 3с. (здобувачем проведено інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку).

Способ определения тепловой устойчивости человека: А.с. 1627129 СССР, А1 МКИ 5 А61 В 5/16 / В.А. Максимович, О.С. Горецкий, Т.Б. Тищенко (СССР). - № 4457864/14; Заявл. 11.07.88; Опубл. 15.02.91, Бюл. № 6. - 2с. ( здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку).

Способ определения термоадаптивности человека: А.с. 1797861 СССР, А1 МКИ 5 А61 В 10/00, 5/00 / О.С. Горецкий, В.А. Максимович, Е.А. Ковалев, В.И. Остапенко (Украина). - № 4812898/14; Заявл. 09.04.90; Опубл. 28.02.93, Бюл. № 8. - 2с. (здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку).

Пат. 19489 України А МКВ 6 А 61 В 5/00. Спосiб оцiнки психiчного здоров'я / В.О. Максимович, В.І. Прокопець, О.С. Горецький (Україна). - № 95020894; Заявл. 27.02.95; Опубл. 25.12.97, Бюл. № 6. - 2с. ( здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку).

Публикації в інших наукових виданнях :

Токарева Л.А., Горецкий О.С., Прокопец В.И. Коррекция психофизиологических расстройств у студентов, занимающихся спортом. Коррекция функции памяти и ее эффективность //Вісник аспірантів та студентів Донецького державного університету, Серія А: Природничі науки. 1998. - № 1. - С. 152-156 ( участь у проведенні досліджень, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті).

Горецкий О.С. Диагностика и коррекция психофизиологических расстройств // Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність: Матеріали ІІ наукової конференції. - Київ-Черкаси. -1997. - С. 28.

Горецький О.С., Максимович В. О., Мухін В.В., Максимович Ю.В. Особливості формування психофізіологічних функцій у різних умовах діяльності // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. - Київ-Черкаси. - 1999. - С. 24.

Горецкий О.С. Реактивные свойства организма человека в условиях интенсивных производственных нагрузок и их оценка // Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса: Сб. статей / Редколлегия В.В.Мухин (отв. ред.) и др. - Донецк. - 2000. - С. 95.

Максимович В.А., Мухин В.В., Горецкий О.С., Максимович Ю.В., Шаптала А.В. Проблемы сохранения здоровья работающих в экстремальных условиях // Успехи и перспективы физиологии труда в третьем тысячелетии. Материалы 10й Всероссийской конференции по физиологии труда с международным участием. - М. - 2001. - С. 89-91.

Горецкий О.С., Кришталь Н.А. Проблема надежности психофизиологического состояния работников производств с экстремальными условиями труда // Максимович В.А., Беспалова С.В. Математическое моделирование в медицинской биофизике (Моделирование в биомедфизике). - Донецк: Изд-во ДонНУ. - 2002. - С. 126-130.

АНОТАЦІЇ

Горецький О.С. Динаміка реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора білологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2006.

У дисертаційній роботі обґрунтовано вирішення актуальної науково-практичної проблеми реактивності організму, яка забезпечує здоров'я людини при дії несприятливих факторів виробничого середовища: розкрито структурно-функціональну сутність її регуляторних (психофізіологічних) і виконавчих (пристосувально-компенсаторних) механізмів та їх взаємозв'язок; розроблено способи оцінки, корекції та профілактики погіршення реактивності організму. Вперше встановлено закономірне погіршення стану регуляторної і виконавчої ланок реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища в більшості робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості Вперше розроблено критерії оцінки реактивності організму і встановлена висока ефективність технологій її контролю і запобігання її погіршення у працюючих в несприятливих умовах виробництва.

Ключові слова: несприятливі умови виробництва, реактивність організму, оцінка, корекція, профілактика.

Горецкий О.С. Динамика реактивности организма при действии неблагоприятных факторов производственной среды у работников физического и операторского труда угольной и металлургической промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена установлению закономерностей изменения реактивности организма при действии неблагоприятных факторов производственной среды у работников физического и операторского труда угольной и металлургической промышленности и разработке новых методов оценки, коррекции и профилактики её ухудшения.

Анализируются условия труда на рабочих местах основных профессий предприятий угольной и металлургической промышленности, которые характеризуются как вредные и соответствуют 3 классу, 3-й или 4-й степени.

Установлена зависимость функционального состояния организма от величины воздействующих факторов производственной среды (температура и влажность воздуха, шум, освещённость, физическая нагрузка), которая описывается математической моделью. Разработан комплексный показатель, представляющий собой сумму безразмерных величин частных физиологических показателей ( КГР, координация движений и среднеквадратическое отклонение интервалов R-R на кардиограмме), позволяющий надежно оценивать влияние производственной среды на организм горнорабочих.

Раскрыта структурно-функциональная сущность и роль регуляторных (психофизиологических) и исполнительных (приспособительно-компенсаторных) механизмов реактивности организма. Состояние психофизиологических регуляторов реактивности у стажированных работников уже через 3 - 5 лет работы в неблагоприятных условиях ухудшается и не соответствует критериям психофизиологического профотбора. В динамике сменной производственной нагрузки у большинства работников операторского труда происходит достоверное ухудшение функций внимания, памяти, нарушение подвижности нервных процессов и наиболее чувствительного показателя психофизиологической регуляции - спектральной асимметрии зрительного восприятия.

Исполнительное звено реактивности при действии неблагоприятных факторов среды обеспечивает физиологическая устойчивость организма, которая специфически дифференцирована: тепловая и эмоциональная устойчивость не совпадают с устойчивостью организма к их сочетанному воздействию. Состояние исполнительного звена реактивности зависит также и от способности организма повышать устойчивость к воздействующим факторам (адаптивность). В динамике рабочей смены у проходчиков с низкой термоадаптивностью организма работоспособность и производительность труда достоверно ниже, чем у проходчиков с высокой термоадаптивностью. Среди рабочих выявлены лица с различным уровнем устойчивости, у которых практически отсутствует адаптивность, а наибольшая устойчивость и адаптивность отмечается у работников в возрасте до 30 лет и при стаже работы в неблагоприятных условиях до 10 лет.

Между показателями регуляторного и исполнительного звеньев реактивности организма, которые в совокупности определяют фактический результат деятельности и состояние здоровья работающих в неблагоприятных условиях труда, установлена достоверная взаимосвязь.

Интегральными характеристиками для прогноза реактивности организма у работающих в неблагоприятных условиях труда являются ключевые психофизиологические функции внимания, памяти, принятия решения, а также устойчивость и адаптивность организма к воздействующим факторам производственной среды.

Установлено, что предотвращение ухудшения реактивности организма в экстремальных условиях труда возможно лишь при использовании СИЗ, физиолого-гигиенические требования к которым, а также методы их оценки и оптимизации разработаны на примере противотепловых СИЗ.

Разработаны и внедрены технологии контроля и предотвращение ухудшения реактивности организма работающих в неблагоприятных условиях производства, включающие определение состояния психофизиологической регуляции, устойчивости и адаптивности организма, оценку влияния производственной среды на рабочих, применение индивидуального термостатирующего устройства для предотвращения и выведения из состояния перегреваний рабочих.

Ключевые слова: неблагоприятные условия труда, реактивность организма, оценка, коррекция, профилактика.

Goretsky O.S. Dynamics of reactance of an organism at action of adverse factors of the industrial environment with workers of physical and operator work of coal and an iron and steel industry. - Manuscript.

Dissertation on competition of scientific degree for the Doctor of Biological Sciences on speciality 14.02.01 - hygiena. Institute for Occupational Health ( Academy of Medical Sciences of Ukraine), Kyiv, 2006.

The decision of an actual scientific - practical problem of reactance of the organism providing health of the person at action of adverse factors of the industrial environment has been given in this paper. Structurally functional essence of its regular (psychophysiological) both executive (adaptor compensatory) mechanisms and their interrelation has been discoved. Ways of their estimation, correction and preventive maintenance have been developed. For the first time natural deterioration of a condition of regulator and executive parts of reactance of an organism has been established at action of adverse factors of the industrial environment with the majority of workers of physical and operator work of coal and an iron and steel industry. For the first time criteria of an estimation of a condition of reactance of an organism have been developed and high efficiency of technologies of its control and preservation at working in adverse conditions of manufacture has been established.

Key words: adverse conditions of manufacture, reactance of an organism, an estimation, correction, preventive maintenance.

Размещено на Allbest.ru