Таким чином, кількість правильних прогнозів щодо розвитку порушень лактації в середньому становила 94,5%. При прогнозуванні параметрів кількісної та якісної змін молока допускалися відхилення в межах ±1,5 за кожним показником, при цьому правильність прогнозу складала в середньому 88,9%.

Широке впровадження наведеної методики прогнозування порушень лактації у жінок із факторами ризику їх розвитку дозволить підвищити ефективність лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.

Аналізуючи клінічну ефективність запропонованих лікувально-профілактичних заходів, необхідно відмітити відсутність алергічних реакцій та індивідуального несприйняття всіх запропонованих лікарських препаратів. Для більш адекватної оцінки отриманих результатів нами обрано дещо інший методологічний підхід, що полягає в оцінці порівняльних аспектів в І та ІІ групах без поділу на підгрупи. Одним з основних моментів запропонованої методики є раннє прикладання новонародженого до груді та вільний режим грудного вигодовування, що цілком відповідає сучасним вимогам ВООЗ (Р.В. Богатирьова та співавт., 2001).

Як свідчать результати проведених досліджень, використання запро-понованої методики дозволяє поліпшити клінічний перебіг гестаційного процесу, що, у свою чергу, є небайдужим і для лактаційної функції матері.

При аналізі перинатальної патології слід вказати на помітне зменшення частоти інтранатальної асфіксії (з 28,0 до 15,0%) та інтраамніального інфікування (з 16,0 до 7,0%). У структурі асфіксії новонароджених слід відмітити збільшення в ІІ групі рівня асфіксії легкого ступеня (з 42,9 до 80,0%) при одночасному зниженні тяжких її форм (з 21,4 до 6,7%). У ранньому неонатальному періоді спостерігалося зниження частоти постгіпоксичної енцефалопатії (з 25,0 до 13,0%) та реалізації інтраамніального інфікування (з 9,0 до 5,0% відповідно).

Особливий інтерес становлять дані щодо зміни рівня Прл протягом гестаційного періоду (Р.О. Моісеєнко та співавт., 2001). Досить показовим є той факт, що достовірні розбіжності між основними групами починаються з 28 тижнів вагітності й полягають у достовірному підвищенні досліджуваного показника при використанні запропонованої нами методики в 28-32 тижні (І група - 3081,5±195,3 нмоль/л і ІІ - 3886,9±246,4 нмоль/л; р<0,05), що надалі зберігається аж до розродження (І група - 4251,8±219,8 нмоль/л і ІІ - 5187,8±207,6 нмоль/л; р<0,05).

Отже, як переконливо свідчать результати проведених досліджень, використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів у жінок з факторами ризику розвитку порушень лактації дозволяє ефективно коригувати як дисгормональні порушення з боку фетоплацентарного комплексу, так і синтез основних плацентарних білків. В остаточному підсумку це впливає на клінічний перебіг вагітності, пологів і стан новонароджених, а також на функцію лактації.

З метою оцінки ефективності запропонованих лікувально-профілак-тичних заходів проведено дослідження клітинного складу молозива у вагітних і породілей, які отримували лікування за різними методиками. При вивченні порівняльних аспектів у пацієнток різних груп встановлено різний ступінь зміни цитологічного складу молока, але тільки після розродження. Так, у пацієнток ІІ групи відмічався більш високий рівень молочно-жирових кульок. При вивченні агрегатного стану виявлено виражену агрегацію лейкоцитів у жінок ІІ групи. Крім того, у цій же групі спостерігалася тенденція до збільшення кількості молочно-жирових кульок і зменшення числа лейкоцитів і соматичних клітин, починаючи з 3-го дня після розродження.

Проведений порівняльний аналіз цитологічного складу молозива і молока у жінок різних груп дозволив зробити висновок, що за наявності агрегації лейкоцитів молозива і достатнього виходу клітинних елементів у першу добу після розродження з наступним їх швидким зниженням можна говорити про достатню лактацію, що було характерно при використанні запропонованої методики.

В обстежених жінок І групи наприкінці вагітності та після розродження велика частина лейкоцитів (близько 96%) не давала реакції на пероксидазу або виявляла слабку реакцію, а середній цитохімічний коефіцієнт був у межах 0,50 ум. од. протягом усього післяпологового періоду. Порівняно з цим, у ІІ групі 62,0% лейкоцитів давали позитивну реакцію на пероксидазу, а середній цитохімічний коефіцієнт складав більше 1,0 ум. од. протягом усього пуерперального періоду.

При вивченні активності кислої фосфатази у жінок І групи число позитивно реагуючих клітин під час вагітності та після розродження коливалося в межах 5,0-6,0%. В ІІ групі цей показник був значно вищим - 25,0-30,0%.

Слід зазначити, що висока активність кислої фосфатази в моноцитах, макрофагах і соматичних клітках молозива, що є маркером лізосом, - досить примітний факт, тому що лізосоми з'являються в ті періоди життя, коли виникає необхідність значного руйнування і видалення клітинного матеріалу молочної залози. Висока активність пероксидази, що є одним із цитотоксичних факторів, також свідчить на користь морфонекротичних процесів на етапі передлактаційної підготовки молочних залоз. Отримані дані про активність кислої фосфатази і мієлопероксидази вказують на активність деструктивних процесів у молочній залозі в предлактаційному періоді та на ранніх стадіях лактогенезу, коли завершується формування альвеолярної структури залози, причому їхня інтенсивність є закономірно вищою в жінок, які отримували запропоновані лікувально-профілактичні заходи.

Оскільки постановка самого діагнозу і встановлення ступеня тяжкості залежать від показників об'єму молока, ми можемо констатувати наявність порушень лактації в 90,0% жінок з факторами ризику, причому І ступ. був у 19,0% пацієнток, ІІ ступ. - у 35,0%, ІІІ ступ. - у 29,0% і IV ступ. - у 17,0% пацієнток І групи. У І А підгрупі це співвідношення складало 22,0 : 40,0 : 30,0 : 8,0%, а в І Б - відповідно 16,0 : 30,0 : 28,0 : 26,0%. Порівняно з цим, у ІІ групі частота порушень лактації складала 60,0%, причому І ступ. був у 42,0%, ІІ ступ. - у 38,0%, ІІІ ступ. - у 14,0% і IV ступ. - у 6,0% обстежених. За підгрупами це співвідношення склало в ІІ А відповідно 44,0 : 40,0 : 14,0 : 2,0%; у ІІ Б - 40,0 : 36,0 : 14,0 : 10,0%.

Отримані результати біохімічних досліджень, вітамінного та імунологічного складу грудного молока свідчать про ефективність запропонованих лікувально-профілактичних заходів та підвищення рівня порушень лактації І і ІІ ступ. порівняно з жінками, які отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи.

Особливий інтерес становлять дані щодо зміни вмісту Прл в плазмі крові. Відповідно до отриманих результатів, дані в І А і ІІ А підгрупах достовірно не відрізнялися між собою (р>0,05). Разом з тим, завдяки використанню запропонованої методики удалося достовірно підвищити концентрацію Прл у пацієнток, розроджених абдомінальним шляхом з 1-ої (І Б - 2271,4±108,6 нмоль/л і ІІ Б - 3073,6±121,4 нмоль/л; р<0,05) по 14-ту добу після кесарева розтину (І Б - 3073,6±108,7 нмоль/л і ІІ Б - 4193,5±112,8 нмоль/л; р<0,05).

Необхідно зазначити, що особливості кровопостачання молочних залоз значною мірою визначаються специфікою секреторного процесу. Пропускна здатність мікроциркуляторного русла зумовлена діаметром, числом та особливостями включених у кровоплин мікросудин. Від цього залежить не тільки проходження крові по мікросудинах, але й приплив метаболітів і трансендотеліальний транспорт речовин (Т.М. Мехтиева и соавт., 2003).

Аналіз отриманих реограм наприкінці вагітності показав, що для жінок контрольної та ІІ груп характерні регулярні, симетричні реографічні хвилі з крутим підйомом анакроти. Як свідчать дані диференційованих реограм, для цих же пацієнток характерна висока швидкість кровонаповнення судин, що слід розглядати як компенсаторну реакцію, спрямовану на посилення доставки кисню до тканин.

При оцінці основних даних пуерперального періоду необхідно докладніше зупинитися на змінах конкретних показників у жінок основних підгруп, які отримували різні лікувально-профілактичні заходи на 1, 3, 7 і 14-ту доби. Як свідчать отримані дані, достовірні розбіжності між І А і ІІ А підгрупами відсутні з боку всіх досліджуваних параметрів (р>0,05). При аналізі основних параметрів у жінок, розроджених абдомінальним шляхом, на 1-шу добу встановлено достовірне збільшення кута підйому анакротичної частини хвилі (ІІ А підгрупа - 34,91±2,59 ум. од. і ІІБ - 50,95±3,45 ум. од.; р<0,05) та розмаху дифреограм (ІІ А підгрупа - 4,21±0,32 ум. од. і ІІ Б - 6,13±0,28 ум. од.; р<0,05) на фоні одночасного зниження співвідношення часу висхідної та низхідної хвиль (ІІ А підгрупа - 37,58±2,69 ум. од.; р<0,05 і ІІ Б - 32,87±2,54 ум. од.; р<0,05).

На 3-тю добу після розродження достовірні розбіжності між контрольною групою та ІІ А підгрупою з боку всіх параметрів були відсутні (р>0,05). Порівняно з цим, у жінок, розроджених шляхом операції кесарева розтину, та які отримували запропоновану нами методику, порівняно з загальноприйнятою, відмічено достовірне збільшення реографічного індексу (ІІ А підгрупа - 0,52±0,03 ум. од. і ІІ Б - 0,92±0,06 ум. од.; р<0,05) та амплітудно-частотного показника (ІІ А підгрупа - 0,63±0,06 ум. од. і ІІ Б - 1,04±0,05 ум. од.; р<0,05) на фоні одночасного зниження співвідношення часу висхідної та низхідної хвиль (ІІ А підгрупа - 65,42±5,12 ум. од. і ІІ Б - 49,13±1,84 ум. од.; р<0,05). На 7-му добу після розродження зміни між контрольною групою та ІІ Б підгрупою мали місце лише з боку одного параметра - реографічного індексу (р<0,05), а на заключному етапі, на 14-ту добу, достовірні розбіжності між контрольною та ІІ групою цілком були відсутні (р>0,05).

Отже, аналіз об'ємної та диференціальної реограм наприкінці вагітності та після розродження переконливо свідчить про позитивний вплив запропонованої методики на стан регіонарного кровоплину в жінок з факторами ризику розвитку порушень лактації.

При оцінці віддалених наслідків використовуваних лікувально-профілактичних заходів нами було вивчено порівняльні аспекти тривалості лактації в жінок контрольної групи та основних підгруп. Отримані результати свідчать, що середня тривалість лактації в контрольній групі складала 9,1±0,7 місяця. При зіставленні аналогічного показника в основних підгрупах установлено відсутність достовірних розбіжностей тільки в ІІ А підгрупі (р>0,05). В інших випадках розбіжності носили достовірний характер (контрольна група - 9,1±0,7 міс; І А - 5,1±0,3 міс, р<0,05; ІІ Б - 3,4±0,1 міс, р<0,01 і ІІ Б - 5,5±0,2 міс, р<0,05). Ці дані вказують на високий ступінь ефективності запропонованої методики.

На додаток до цього, нами вивчено патологію молочних залоз, що мала місце протягом 1 року після розродження. Виходячи з наведених даних, можна констатувати більш високий рівень захворюваності у пацієнток І групи з боку всіх нозологічних форм: лактостаз (контрольна група - 2,0%, І - 14,0% і ІІ - 6,0%), тріщини сосків (контрольна - 3,0%, І - 10,0% і ІІ - 4,0%) і мастит (контрольна - 1,0%, І - 10,0% і ІІ - 4,0%).

Аналізуючи особливості фізичного розвитку дітей 1 року життя, нами було проведено порівняльну оцінку соматичної захворюваності й становлення основних параметрів статокінетичної функції дітей різних груп. Як свідчать отримані результати, нам вдалося знизити частоту інфекційно-алергічних захворювань і нормалізувати становлення основних статокінетичних функцій, що дозволяє поліпшити основні параметри фізичного розвитку дітей 1 року життя.

Таким чином, як показали результати проведених досліджень, профілактика порушень лактації на сучасному етапі є досить складним процесом із включенням комплексу медикаментозних і немедикаментозних засобів, що дозволяють коригувати дисгормональні та імунологічні порушення, впливати на кількісний і якісний склад грудного молока, поліпшити мікроциркуляцію в молочній залозі наприкінці вагітності та в перші два тижні після розродження, а також знизити частоту патології молочних залоз і поліпшити якість життя дітей 1 року життя. Одержані результати дають нам право рекомендувати розроблену методику для широкого використання в практичній охороні здоров'я.

Висновки

У дисертації наведено дані та нове вирішення наукової проблеми сучасного акушерства щодо зниження частоти порушень лактації у породілей на підставі вивчення особливостей їх патогенезу та розробки системи прогнозування, профілактики та лікування.

1. Основними факторами ризику порушень лактації є: вік до 18 років (12,0%) і понад 30 років (40,0%); соматична (38,0%) і генітальна (36,0%) патологія ендокринного генезу; гестаційна анемія (61,0%); плацентарна недостатність (55,0%); прееклампсія (19,0%); аномалії пологової діяль-ності (22,0%); дистрес плода (18,0%) та акушерські кровотечі (12,0%).

2. Частота розвитку порушень лактації у жінок групи ризику має зв'язок із способом розродження: після природного розродження - 80,0%, після кесарева розтину - 100,0%. У структурі порушень лактації після природних пологів І ступ. складає 22,0%, ІІ ступ. - 40,0%, ІІІ ступ. - 30,0% і IV ступ. - 8,0%. Після абдомінального розродження в структурі порушень лактації І ступ. складає 16,0%, ІІ ступ. - 30,0%, ІІІ ступ. - 28,0% і IV ступ. - 26,0% відповідно.

3. У жінок з факторами ризику порушень лактації мають місце порушення в системі мати-плацента-плід, які характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28 тижнів і проявляються достовірним зниженням вмісту естріолу (до 501,4±31,2 нмоль/л), хоріонічного гонадотропіну (до 152,8±15,1 нмоль/л), пролактину (до 3081,5±195,3 нмоль/л) та б-мікроглобуліну фертильності (до 131,8±16,2 нг/мл) на фоні одночасного збільшення рівня кортизолу (до 1974,2±113,5 нмоль/л), плацентарного б1-мікроглобуліну (до 21,4±1,6 нг/мл), трофічного Я-глікопротеїду (до 114,1±12,1 мкг/мл) і тестостерон-естрадіолзв'язуючого глобуліну (до 679,1±16,2 нмоль/л).

4. У жінок з факторами ризику розвитку порушень лактації встановлено характерні відмінності структури агрегатів клітин молозива, їхньої форми і рельєфу клітинної поверхні, що полягають в сплощенні клітин, які мають злегка хвилеподібну поверхню і прилягають безпосередньо до підкладки.

5. В передлактаційному періоді та на ранніх стадіях лактогенезу, коли завершується формування альвеолярної структури залози, встановлено активність кислої фосфатази і мієлопероксидази, що вказує на посилення деструктивних процесів у молочній залозі, причому їхня інтенсивність закономірно вища у жінок з нормальною лактацією та помітно знижена у жінок з факторами ризику порушень лактації.

6. Якісні зміни грудного молока у жінок з факторами ризику порушень лактації залежать від способу розродження та характеризуються після кесарева розтину достовірним зниженням вмісту лактози, лактоферину, церулоплазміну, трансферину, загального білка, казеїну, ліпідів, вітамінів С і Е, а також імуноглобулінів класів А, М і G. Після природного розродження якісні зміни грудного молока носять менш виражений характер і полягають у достовірному зменшенні рівня лактоферину, загального білка ліпідів та імуноглобуліну класу А.

7. В молочних залозах наприкінці вагітності встановлено зміни кровонаповнення судин, які за даними реограм характеризуються високою швидкістю, що слід розглядати як компенсаторну реакцію, спрямовану на посилення доставки кисню до тканин. Зміни регіонарного кровоплину залежать від способу розродження з переважанням порушень еластичності й тонусу судин молочних залоз після кесарева розтину.

8. Найбільш інформативними діагностичними критеріями в оцінці передлактаційної підготовки молочних залоз у жінок з факторами ризику розвитку порушень лактації є дослідження агрегатного стану лейкоцитів молозива, проведення реографічних досліджень молочних залоз та визначення кислої фосфатази та мієлопероксидази в молозиві.

9. Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів у жінок з факторами ризику розвитку порушень лактації дозволяє знизити їх частоту після природного розродження з 80,0 до 50,0%, а після кесарева розтину - з 100,0 до 70,0% з переважанням І-ІІ ступ. вираженості на фоні одночасного посилення кровоплину в молочних залозах і поліпшення якісного складу грудного молока.

Практичні рекомендації

1. З метою зниження частоти порушень лактації у жінок з високим ступенем ризику необхідно використовувати поетапний підхід:

У першій половині вагітності

- медикаментозна корекція шляхом використання комплексних препаратів рослинного походження (кратал, хофітол, легалон).

В другій половині вагітності

- медикаментозна корекції плацентарної недостатності (актовегін, мілдронат, інстенон); профілактика прееклампсії (малі дози гідрооки-сетилкрохмалю; комплекси вітамінів і мінералів - матерна, магне-В6); лікування гестаційної анемії (препарати заліза - сорбіфер дурулес; фолієва кислота).

Напередодні розродження

- медикаментозна корекція шляхом використання комплексних препаратів рослинного походження (кратал, хофітол, легалон); стимулятори ендогенного пролактину (церукал, піроксан).

- фізичний вплив на молочні залози поляризованим світлом низької енергії в комплексі допологової підготовки (5-7 днів).

Після розродження

- як обов'язковий компонент запропонованих лікувально-профілактичних заходів раннє прикладання новонародженого до груді та вільний режим грудного вигодовування.

- медикаментозна корекція шляхом використання комплексних препаратів рослинного походження (кратал, хофітол, легалон); стимулятори ендогенного пролактину (церукал, піроксан).

- фізичний вплив на молочні залози поляризованим світлом низької енергії в перші доби в безперервному режимі (щодня 2-3 сеанси), а потім - залежно від стану лактації.

2. Для ефективного прогнозування порушень лактації необхідно використовувати комп'ютерную нейромережеву експертну систему, засновану на динамічному аналізі 31 основного показника, наведеного в таблиці 4.

Таблиця 4

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Хаща І.І. Сучасні медико-соціальні аспекти гіпогалактіїї // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2001. - Вип. 10. - Кн. 3. - С. 837-841.

2. Хаща И.И. Гипогалактия как медико-социальная проблема // Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Вип. 7. - Київ-Луганськ, 2002. - С. 81-85.

3. Хаща И.И. Клинико-лабораторные критерии регуляции лактации при послеродовых гнойно-септических заболеваниях // Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Вип. 8. - Київ-Луганськ, 2002. - С. 60-63.

4. Хаща І.І. Актуальні аспекти лактації при післяпологових гнійно-септичних захворюваннях// Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2002. - Вип. 11. - Кн. 3. - С. 588-591.

5. Хаща И.И. Особенности лактационной функции женщин в условиях совместного пребывания матери и новорожденного // Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Вип. 9. - Київ-Луганськ, 2003. - С. 77-81.

6. Хаща І.І. Вплив спільного перебування матері і новонародженого на лактаційну функцію жінок // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2003. - Вип. 12. - Кн. 3. - С. 44-47.

7. Хаща І.І. Механізми формування рефлексів виведення молока у породілей // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 5. - С. 96-98.

8. Хаща И.И. Патофизиологические особенности формирования рефлексов выведения молока у родильниц // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2003. - Т. 8, № 3. - С. 33-36.

9. Вдовиченко Ю.П., Хаща І.І. Сучасні шляхи зниження гіпогалактії у жінок з пізнім прикладанням новонародженого до груді // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. - 2003. - Вип. 21. - С. 215-218. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготував статтю до друку.

10. Хаща І.І. Особливості стану лактації породілей з пізнім прикладанням новонародженних до груді // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 4. - С. 88-91.

11. Хаща И.И. Гипогалактия у женщин с поздним прикладыванием новорожденных к груди // Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Вип. 11. - Київ-Луганськ, 2004. - С. 77-83.

12. Хаща І.І. Вікові аспекти гіпогалактії після абдомінального розродження // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 4. - С. 76-80.

13. Хаща И.И. Пути снижения гипогалактии у женщин с анемией беременных // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2004. - № 3. - С. 47-52.

14. Хаща І.І. Профілактика гіпогалактіїї у юних первородящих // Одеський медичний журнал. - 2004. - № 6. - С. 84-86.

15. Хаща І.І. Вплив анемії вагітних на розвиток гіпогалактії та її профілактика на сучасному етапі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. - Вип. 23. - 2004. - С. 194-198.

16. Вдовиченко Ю.П., Хаща И.И. Прогнозирование и профилактика фетоплацентарной недостаточности и гипогалактии у женщин с сопутствующим ожирением // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - № 2. - С. 39-42. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготував статтю до друку.

17. Хаща І.І. Особливості кровоплину молочної залози при нормальній лактації на її порушеннях // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 6. - С. 87-89.

18. Хаща І.І. Особливості клітинного складу молозива при нормальній лактації та ії порушеннях // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004. - Вип. 13. - Кн. 6. - С. 107-111.

19. Хаща И.И. Особенности состояния лактации у женщин с факторами риска гипогалактии // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - № 3. - С. 25-29.

20. Вдовиченко Ю.П., Хаща І.І. Прогнозування та профілактика гіпогалактії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 5. - С. 69-72. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготував статтю до друку.

21. Хаща И.И. Профилактика фетоплацентарной недостаточности и первичной гипогалактии у юных первородящих // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 1. - С. 42-45.

22. Хаща І.І. Захисні фактори грудного молока у жінок з високим ризиком виникнення гіпогалактії // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 2. - С. 96-98.

23. Хаща И.И. Особенности лактации при послеродовой инфекции // Тез. докл. науч.-практ. конф. „Актуальные аспекты репродуктивного здоровья” // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - № 1. - С. 130.

24. Хаща И.И. Медико-социальные аспекты гипогалактии на современном этапе // Тез. докл. науч.-практ. конф. “Актуальные аспекты перинатологии” // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - № 1. - С. 139.

25. Хаща И.И. Современные аспекты снижения частоты гипогалактии у пациенток с гестационной анемией // Тез. докл. науч.-практ. конф. „Актуальные аспекты репродуктивного здоровья” // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - № 2. - С. 160.

Деклараційні патенти на корисну модель:

Патент № 7272, затв. 15.06.2005, бюл. № 6; МПК 7 А61К 35/78; А61N5/00. Спосіб профілактики гіпогалактії / Вдовиченко Ю.П., Хаща І.І.

Патент № 8452, затв. 15.08.2005, бюл. № 8; МПК 7 А61В 10/00. Спосіб прогнозування гіпогалактії / Вдовиченко Ю.П., Хаща І.І.

Анотація

Хаща І.І. Прогнозування та профілактика порушень лактації у жінок групи ризику. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. - Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі порушень лактації у жінок з чинниками ризику. Метою роботи є зниження частоти порушень лактації на підставі вивчення клініко-морфологічних, біохімічних та ендокринологічних чинників в їх патогенезі, а також розробки та упровадження прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Вивчено нові аспекти патогенезу порушень лактації, що полягають в участі лімфоїдних клітин у розвитку цитотоксичних реакцій, а кіллерна активність лейкоцитів тісно пов'язана з їх здатністю до адгезії на поверхні клітин, що видаляються. Це дозволяє припустити, що інтенсивна реакція клітин лімфоїдної системи за фізіологічного перебігу лактації сприяє швидкому видаленню зруйнованих клітин з порожнини альвеол і вивідних проток молочної залози. Показано, що якісні зміни грудного молока у жінок з чинниками ризику розвитку порушень лактації залежать від способу розродження і характеризуються після кесарева розтину достовірним зниженням вмісту лактози, лактоферину, церулоплазміну, трансферину, загального білка, казеїну, ліпідів, вітамінів С і Е, а також імуноглобулінів класів А, М і G. Після природного розродження якісні зміни грудного молока носять менш виражений характер і полягають в достовірному зменшенні рівня лактоферину, загального білка, ліпідів та імуноглобуліну класу А. Все це в сукупності дозволило розробити і впровадити поетапні практичні рекомендації та алгоритм дій лікаря щодо зниження частоти порушень лактації у жінок з чинниками ризику.

Ключові слова: прогнозування, профілактика, порушення лактації.

Annotation

Khashcha I.I. Forecasting and preventive infringements of a lactation at women group risk. - Manuscript.

Thesis for a degree of doctor of medical sciences by specialty 14.01.01 - obstetric and gynecology. - P.L. Shupik National Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine. - Kiev, 2006.

Тhe dissertation is devoted to a problem hypogalactia at women with risk factors. The purpose of work is decrease in frequency hypogalactia on the basis of studying clinical-morphological, biochemistrical and endocrinological factors in patogenesise, and also development and introductions prognostical and treatment-and-prophylactic actions. New aspects patogenesise hypogalactia which consist in participation lympfoidal cells in development cytotoxical reactions are investigated, and killer activity of leukocytes is closely connected to their ability to adhesion on a surface cells that allows to assume, that intensive reaction of cells lympfoidal at physiological current of a lactation results systems in fast removal of the destroyed cells from a cavity of alveoluses and channels dairy glands. It is shown, that qualitative changes of chest milk at women with risk factors hypogalactia depend on a way delivery and the M and G are characterized after cesarean sections authentic decrease in the maintenance of lactose, lactoferrine, ceruloplazmine, transferrine, the common fiber, casein, lipides, vitamins C and Е, and also antibodies of classes A. The ambassador labour qualitative changes of chest milk have less expressed character and consist in authentic reduction of a level lactoferrine, the common fiber, lipides and an antibody of a class of A. All has in aggregate allowed to develop and introduce stage-by-stage practical recommendations and algorithm of actions of the doctor on decrease in frequency hypogalactia at women with risk factors.

Keywords: forecasting, preventive maintenance, infringements of a lactation.

Аннотация

Хаща И.И. Прогнозирование и профилактика нарушений лактации у женщин группы риска. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена проблеме нарушений лактации у женщин с факторами риска. Целью работы является снижение частоты нарушений лактации на основе изучения клинико-морфологических, биохимических и эндокринологических факторов в их патогенезе, а также разработки и внедрения прогностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что основными факторами риска нарушений лактации являются: возраст до 18 лет (12,0%) и свыше 30 лет (40,0%); соматическая (38,0%) и генитальная (36,0%) патология эндокринного генеза; гестационная анемия (61,0%); плацентарная недостаточность (55,0%); преэклампсия (19,0%); аномалии родовой деятельности (22,0%); дистресс плода (18,0%) и акушерские кровотечения (12,0%). Частота нарушений лактации у женщин с основными факторами риска составляет после естественного родоразрешения 80,0%, а после кесарева сечения - 100,0%. В структуре нарушений лактации после родов І ст. составляет 22,0%, ІІ ст. - 40,0%, ІІІ ст. - 30,0% и IV ст. - 8,0%. После абдоминального родоразрешения в структуре нарушений лактации І ст. составляет 16,0%, ІІ ст. - 30,0%, ІІІ ст. - 28,0% и IV ст. - 26,0% соответственно. Нарушения в системе мать-плацента-плод у женщин с факторами риска нарушений лактации характеризуются дисгормональными и дисметаболическими нарушениями, которые начинаются с 28 недель и проявляются достоверным снижением содержания плацентного лактогена, эстриола, хорионического гонадотропина, пролактина и б-микроглобулина фертильности на фоне одновременного увеличения уровня кортизола, плацентарного б1-микроглобулина, трофического в-гликопротеида и тестостерон-эстрадиолсвязывающего глобулина. При изучении агрегатов клеток молозива женщин с факторами риска развития нарушений лактации установлены характерные отличия их формы и рельефа клеточной поверхности, что заключаются в уплощении клеток, которые имеют слегка волнообразную поверхность и прилегают непосредственно к подкладке. В непосредственном контакте с ними и распластанными клетками находятся многочисленные сферические клетки, для которых характерен складчатый рельеф клеточной поверхности, что позволяет их идентифицировать как макрофаги, которые контактируют с активированными Т-лимфоцитами. Результаты изучения морфологического состава молозива указывают на участие лимфоидных клеток в развитии цитотоксических реакций, а киллерная активность лейкоцитов тесно связана с их способностью к адгезии на поверхности клеток, которые удаляются. Это позволяет допустить, что интенсивная реакция клеток лимфоидной системы при физиологическом течении лактации приводит к быстрому удалению разрушенных клеток из полости альвеол и выводных проток молочной железы. Установленная активность кислой фосфатазы и миелопероксидазы указывает на усиление деструктивных процессов в молочной железе в предлактационный период и на ранних стадиях лактогенеза, когда завершается формирование альвеолярной структуры железы, причем их интенсивность закономерно выше у женщин с нормальной лактацией и заметно снижена у женщин с факторами риска нарушений лактации. Качественные изменения грудного молока у женщин с факторами риска нарушений лактации зависят от способа родоразрешения и характеризуются после кесарева сечения достоверным снижением содержания лактозы, лактоферрина, церулоплазмина, трансферрина, общего белка, казеина, липидов, витаминов С и Е, а также иммуноглобулинов классов А, М и G. После естественного родоразрешения качественные изменения грудного молока носят менее выраженный характер и заключаются в достоверном уменьшении уровня лактоферрина, общего белка липидов и иммуноглобулина класса А. При оценке основных особенностей кровотока в молочных железах в конце беременности установлены регулярные, симметричные реографические волны с крутым подъемом анакроты, а при анализе данных дифференцированных реограмм характерна высокая скорость кровенаполнения сосудов, что следует рассматривать как компенсаторную реакцию, направленную на усиление доставки кислорода тканям. После родоразрешения нарушения регионарного кровотока зависят от его способа с преимущественным нарушением эластичности и тонуса сосудов молочных желез после кесарева сечения. Наиболее нформативными диагностическими критериями в оценке предлактационной подготовки молочных желез у женщин с факторами риска нарушений лактации являются исследования агрегатного состояния лейкоцитов мол...