Фармакогностичне вивчення рослин порядку березоцвіті та отримання нових біологічно активних субстанцій різної спрямованості дії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Національний фармацевтичний університеТ

Хворост Ольга Павлівна

УДК 615.322:582.632.1:547.9:577.15/.17

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук

Фармакогностичне вивчення рослин порядку березоцвіті та отримання нових біологічно активних субстанцій різної спрямованості дії

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки Національного фармацевтичного університету України (м. Харків).

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор Сербін Анатолій Гаврилович Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри ботаніки.

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, професор КОМІСАРЕНКО АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри хімії природних сполук;

доктор фармацевтичних наук МАЗУЛІН ОЛЕКСАНДР ВЛАДИЛЕНОВИЧ Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри післядипломної підготовки з фармації;

доктор фармацевтичних наук КОНОВАЛОВА ОЛЕНА ЮРІЇВНА Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувачка кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, кафедра фармацевтичної хімії та фармакогнозії.

Захист відбудеться “24” березня 2006 року о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “22” лютого 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради професор Л.М. Малоштан.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми: Лікарські рослини в останні часи зайняли надійні позиції в традиційній медицині з-за безперечних переваг: спорідненості хімічної природи фітопрепаратів до організму людини; широкого спектру біологічної дії тощо. Актуальним є й комплексна переробка сировини, розробка нових вітчизняних субстанцій рослинного походження, їх стандартизація та впровадження в промислове виробництво.

Перспективними рослинами в цьому плані є представники порядку березоцвіті Betulales: родів береза (Betula) та вільха (Alnus) родини березові (Betulaceae), родів ліщина (Corylus), граб (Carpinus) та хмелеграб (Ostrya) родини ліщинові (Corylaceae), що є досить розповсюдженими в нашій країні, здавна і широко використовуються науковою та народною медициною в різних аспектах. Так, бруньки та листя берези бородавчастої та берези пухнастої використовують як антимікробне, протизапальне, сечо- та жовчогінне, вітамінне, при захворюваннях шкіри, супліддя вільхи клейкої та вільхи сірої науковою медициною використовуються як кровоспинне, протизапальне, в'яжуче, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Крім того, листя і кору цих видів вільхи в народній медицині застосовують як в'яжуче, ранозагоююче, при новоутвореннях. Кора та листя ліщини звичайної народною медициною використовуються як протизапальне, при дизентерії, варикозному розширенні судин тощо. Граб звичайний відомий як протимікробне. Тому пошук нових видів лікарської рослинної сировини серед рослин вітчизняної флори, в першу чергу серед представників порядку березоцвіті, є актуальною задачею фармації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (НФаУ) (№ державної реєстрації 0198U007008) та Проблемної комісії “Фармація” МОЗ і АМН України.

Мета і задачі дослідження. Мета нашого дослідження - вивчення хімічного складу різних видів рослинної сировини з представників родів береза та вільха родини березові та ліщина, граб, хмелеграб родини ліщинові, визначення кількісного вмісту ряду груп біологічно активних речовин (БАР); розробка технології отримання біологічно активних субстанцій з цих видів сировини, встановлення їх біологічної активності, а також анатомо-гістохімічних ознак, визначення перспектив застосування в медицині та створення на їх основі нових лікарських субстанцій різної спрямованості дії.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1) провести дослідження хімічного складу листя, кори та пагонів рослин родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб, виділити найперспективніші види родів для подальшого вивчення;

2) виділити БАР в індивідуальному стані і встановити їх структуру;

3) провести кількісне визначення основних груп БАР в найпоширеніших представниках досліджуваних родів;

4) визначити технологічні параметри сировини та розробити технологію одержання біологічно активних субстанцій;

5) виділити діагностичні риси анатомічної будови листя, пагонів та кори рослин родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб на рівні порядку, родини, роду та виду, встановити закономірності накопичення фенольних сполук в тканинах органів, провести стандартизацію сировини та отриманих біологічно активних субстанцій й розробити проекти АНД на сировину і одержані субстанції;

6) підтвердити перспективність розробок на основі рослин порядку березоцвіті нових лікарських засобів різної спрямованості дії комплексом дослідждень біологічних активностей.

Об'єкти дослідження: вегетативні та генеративні органи рослин роду Betula (пагони 33 видів та листя 26 видів відповідно), 9 видів роду Alnus, 6 видів та 3 сортів роду Corylus, 3 видів роду Carpinus та 2 видів роду Ostrya, а також виділені з них біологічно активні речовини - фенолкарбонові кислоти, кумарини, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, терпеноїди та комплекси БАР, субстанції.

Предметом дослідження стало виявлення, виділення з сировини та субстанцій БАР і встановлення структури органічних кислот, фенольних сполук: гідроксикоричних кислот; кумаринів, ксантонів, флавоноїдів, танінів, стеринів, тритерпенових кислот та спиртів, вітамінів, визначення ознак морфолого-анатомічної будови видів, комплексна переробка сировини, що поєднує вдосконалену технологію отримання альтану та елгацину, визначення числових показників сировини, вибір оптимальної технології отримання біологічно активних субстанцій, встановлення їх фармакологічної активності.

Методи дослідження. Якісний склад і кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами аналізу, а також використовували тонкошарову, паперову та газорідинну хроматографію. Ліпофільні комплекси досліджували за допомогою тримірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру. Для виділення сум БАР та сполук в індивідуальному стані використовували колонкову адсорбційну хроматографію та рехроматографію на целюлозі, силікагелі і поліаміді. Хімічну будову виділених речовин встановлювали методами УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрального аналізу і шляхом хімічних перетворень. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo. Анатомічну будову та локалізацію сполук в листі, пагонах та корі вивчали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах.

Наукова новизна отриманих результатів. Простежено закономірності якісного складу та кількісного вмісту вуглеводів, амінокислот, жирних кислот, органічних кислот, вітамінів, мінеральних сполук, різних груп фенольних сполук у листі, пагонах, корі та сережках деяких представників родів береза, вільха, ліщина, граб, хмелеграб. Вперше проведено визначення деяких числових параметрів сировини рослин цих родів. На прикладі листя та кори л. звичайної визначено динаміку накопичення суми окислювальних фенолів, флавоноїдів, дубильних речовин в рослинах порядку березоцвіті.

Вперше виділено в індивідуальному стані з рослин та субстанцій та встановлено структуру 38 сполук.

Розроблено нові методики визначення кількісного вмісту похідних 1'-дегідрогексагідрокидифенової кислоти в густому екстракті з кори в. клейкої, елагової кислоти в субстанції елгацин з суплідь в. клейкої та в. сірої, що отримують при комплексній переробці сировини на ЗАТ НВЦ “Борщагівський ХФЗ”. Для розширення сировинної бази елгацину запропоновано інші види сировини з рослин порядку березоцвіті.

Отримано ліпофільні фракції листя б. бородавчастої, в. клейкої, л. звичайної та г. звичайного. За допомогою спектрофлуориметричного методу встановлено якісний склад хлорофілів та каротиноїдів, визначений кількісний вміст цих груп сполук.

Вперше визначено ряд числових показників пагонів 57 видів та листя 49 видів порядку березоцвіті. На цій підставі обрано найбільш перспективні види для подальшого дослідження. Вперше визначено технологічні параметри листя та кори б. бородавчастої, в. клейкої, л. звичайної та г. звичайного. Розроблено оптимальні технології отримання густих екстрактів з листя б. бородавчастої, кори в. клейкої та листя г. звичайного. Запропоновано комплексну переробку сировини -суплідь в. клейкої та в. сірої, що поєднує вдосконалену технологію отримання альтану-субстанції та елгацину-субстанції. Для розширення сировинної бази було виявлено нові джерела отримання елгацину з рослин порядку березоцвіті. Досліджено хімічний склад субстанцій. Визначено кількісний вміст суми окислювальних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин та катехінів в перспективних рослинах родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб та отриманих з них субстанціях.

Вперше встановлено діагностичні ознаки внутрішньої будови листя та пагонів рослин порядку березоцвіті, які дозволили встановити анатомічний профіль родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб. Проведено стандартизацію видів сировини і отриманих з них біологічно активних субстанцій.

Досліджено біологічну активність отриманих густих екстрактів з листя б. бородавчастої, листя та кори в. клейкої, листя та кори л. звичайної, листя та кори г. звичайного, встановлено їх цитотоксичну, мембраностабілізуючу, антиоксидантну активності.

Новизна запропонованих способів підтверджена патентами України № 23109 “Спосіб одержання елагової кислоти” (заявка №2002086603 приоритет 11.08.1995, опубл.30.06.98 р., Бюл. №3), № 44321 “Спосіб отримання суми поліфенолів” (заявка № 97126167, приоритет 19.12.1997, опубл.15.02.2002, Бюл. № 2), № 56771 А “Кардіопротекторний антиоксидантний засіб “елгацин” (заявка № 2002097205 приоритет от 05.09.2002, опубл. 15.05.2003 Бюл. № 5), №56771 “Спосіб отримання протимікробного, кровоспинного та цитотоксичного засобу” (заявка № 2003087459 опубл.15.05.2003, Бюл. №5 ), № 66162 А ”Фармацевтична композиція з антимікробною, зокрема протидифтерійною, цитотоксичною, гемостатичною дією та її варіанти”(заявка № 200308783, приоритет 13.08.2003, опубл. 15.04.2004, Бюл. № 4), № 66635 А “Контрацептивний засіб з антимікробною дією” (заявка № 2003087683, приоритет13.08.2003; Опубл. 17.05.2004. Бюл. №5), №08568 “Засіб з протизапальною та антимікробною дією” (заявка № u 2005 00032, приоритет 4.01.2005, Опубл. 15.08.2005, Бюл. № 8).

Практичне значення отриманих результатів. На вдосконалену технологію отримання альтану-субстанції з суплідь в. клейкої та в. сірої оформлений пусковий регламент ПУР 64-235185969-173-98. За цією технологією на ЗАТ НВЦ “Борщагівський ХФЗ” м.Києва випускається альтан-субстанція (Реєстраційне посвідчення UA/2094/01/01), що входить до складу таблеток альтану 0,01 г (Реєстраційне посвідчення UA/2636/01/01 від 25.01.05) та мазі альтанової 2%-вої (Реєстраційне посвідчення Р.04.00/01605 від 04.04.00). Розроблений проект технологічного регламенту отримання елгацину апробований в умовах ЗАТ НВЦ “Борщагівський ХФЗ” м.Києва. На густі екстракти листя б. бородавчастої, кори в. клейкої розроблено технологічні регламенти і апробовано в умовах ТОВ “Фармацевтична фірма “Здоров'я”. За результатами досліджень розроблено АНД на альтан-субстанцію, проекти АНД на елгацин-субстанцію, густі екстракти з листя б. бородавчастої, кори в. клейкої, листя г. звичайного.

Дані досліджень анатомічної будови, локалізації фенольних сполук, якісного складу та кількісного вмісту БАР листя, кори та пагонів рослин родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб впроваджені в навчальний процес кафедри фармакогнозії Національного фармацевтичного університету (2006р.), фармацевтичних факультетів Запорізького державного медичного університету (2005р.) та Тернопільского державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського (2005р.), кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (2005р.). За результатами досліджень розроблені проекти АНД на листя берези бородавчастої, на кору вільхи клейкої, на листя грабу звичайного.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено літературно-патентний пошук інформаційних джерел за темою дисертаційної роботи, здійснено постановку мети та задач досліджень, а також їх реалізацію ( в т.ч. анатомо-гістохімічні дослідження рослин роду береза, граб та хмелеграб, виділення та встановлення структури понад 50 сполук, визначення кількісного вмісту вітаміну С, органічних кислот, каротиноїдів та хлорофілів, різних груп фенольних сполук в ряді рослин порядку, розроблені проекти АНД на кору в. клейкої, на листя г. звичайного та густі екстракти з них, проведено визначення числових показників та їх інтерпретація листя 49 видів порядку та пагонів 57 видів порядку; розроблений спосіб отримання елгацину-субстанції з суплідь в. клейкої та в. сірої застосований на інших видах сировини, для розширення сировинної бази вибрані перспективні джерела отримання елгацину-субстанції з рослин порядку березоцвіті.

У наукових працях, опублікованих із співавторами Сербіним А.Г., Кисличенко В.С., Гонтовою Т.М., Радько О.В., Борисенко О.І., Малим В.В., Гречіним П.В., Картмазовою Л.С., Бєліковим В.В., Чушенко В.М., Яковлевою Л.В., Болотовим В.В., Бондарем В.С., Малоштан Л.М., Марковою В.М., Гладухом Є.В., Мироненко Л.Г., Ждамаровою Л.А., Бікбулатовою Т.Н., Шаламаєм А.С., Безпалько Л.В., Совою Є.О., Крицькою Т.М., Черних В.П., Зупанцем І.А., Сахаровою Т.С., Малиновською С.А., Гладухом Є.В., Івахненко О.К. і Карпенко О.Я., особисто автором: проведено аналіз літературних даних про розповсюдження, хімічний склад і використання рослин порядку березоцвіті у народній та науковій медицині; проаналізовано наявність основних груп БАР, проведений аналіз їх кількісного вмісту; виділено понад 50 сполук різної хімічної природи, встановлено їх структуру; розроблено і обгрунтовано технологію отримання густих екстрактів з листя б. бородавчастої, запропоновано комплексну переробку суплідь в.клейкої та в.сірої, яка поєднує вдосконалену технологію отримання альтану-субстанції, що призвело до збільшення його виходу, та розроблену технологія отримання елгацину-субстанції; доведено тотожність альтану-субстанції, що отримана за вдосконаленою технологією, субстанції, яка отримувалася за попередньою технологією, розроблено АНД на альтан-субстанцію; вперше розроблено методику кількісного визначення елагової кислоти в елгацині та таблетках елгацину, розроблено проект АНД на елгацин-субстанцію та технологічний регламент; визначено числові показники сировини та напрацьованих серій густого екстракту з листя б. бородавчастої, з кори в. клейкої (вперше розроблена методика кількісного визначення похідних 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти в густому екстракті кори в. клейкої), листя г. звичайного; розроблено проекти АНД на листя б. бородавчастої, кору в. клейкої, листя г. звичайного та густі екстракти з них; проаналізовано та систематизовано результати біологічних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на республіканській науковій конференції “Сучасні проблеми фармації” (Харків, 1994), на І конгресі Світової федерації українських фармацевтичних товариств (Львів, 1994), науково-практичній конференції “Научные достижения и проблемы производства лекарственных средств” (Харків, 1995), четвертій міжнародній конференції з медичної ботаніки (Київ, 1997), V національному з'їзді фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті” (Харків, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вчені України - вітчизняній фармації” (Харків, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Фармація ХХІ століття” (Харків, 2002), ХІ конгресі світової федерації українських лікарських товариств, присвяченому 25-річчю СФУЛТ (Луганськ, 2002), ІІІ Міжнародній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003), науково-практичній конференції “Фітотерапія в реабілітації хворих” (Київ, 2003), І Міжнародній науково-практичній конференції “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004), науково-практичному семінарі “Перспективи створення лікарських препаратів різної спрямованості дії” (Харків, 2004), VI зїзді фармацевтів України (Харків, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 48 робіт, у тому числі 28 статей в фахових виданнях, 7 патентів та 13 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 410 сторінках, має 38 рисунків, 54 таблиці та схем і складається із вступу, огляду літератури, 5 глав власних досліджень, загальних висновків і списку літератури, який містить 469 джерел (з них 164 іноземних).

Основний зміст роботи

Об'єктами досліджень явились рослини порядку березоцвіті (перелік представників порядку, що вивчалися, наведений нижче) та отримані з них біологічно активні субстанції.

РОДИНА БЕРЕЗОВІ BETULACEAE S.F. GRAY

Рід береза Betula L.

1. B.alleghaniensis Brit. - б.алеганська, або жовта

2. B.alnoides Buch.-Ham. ex Don. - б.вільховидна

3. B.coerulea Blanchard - б. блакитна

4. B.colylifolia Rgl. et Maxim. - б.ліщинолиста

5. B.costata Trautv. - б. ребриста

6. B.davurica Pall. - б. даурська

7. B.demetrii Ig. Vassil. - б. Деметрова, або великолиста

8. B.ermanii Cham. - б. Ерманова, або кам'яна

9. B.fontinalis Sarg. - б. джерельна

10. B.fusca Pall. ex Georgi - б.бура, або Гмелинова

11. B.humilis Schrank. - б. низька

12. B.Jacmanii - Б.Жакмана

13. B.kamtschatica (Regel) Jansson ex V.Vassil. - б. камчатська

14. B.kenaica Evans - б.кенайська

15. B.kirghisorum Sav.-Ryczg. - б. киргизька

16. B.lenta L. - б. вишнева

17. B.mandshurica (Regel) Nakai - б. манчжурська

18. B.nana L.б. - карликова

19. B.neoalaskana Sarg. - б. новоаляскинська

20. B.obscura A.Kotula - б. темна

21. B.occidentalis Hook. - б. західна

22. B.ovalifolia Rupr. - б. овальнолиста

23. B.oycoviensis Beser - б. ойківська

24. B.papyrifera Marsh. - б. паперова

25. B.platyphylla Sukacz. - б. плосколиста

26. B.populifolia Marsh. - б. тополелиста

27. B.pubescens Ehrh. - б. пухнаста

28. B.Raddeana Trautv. - б. Радде

29. B.tianschanica Rupr. - б. тяньшанська

30. B.schmidtii Regel - б.Шмідтова, або залізна

31. B.schugnanica - б.шугнанська,

32. B.ulmifolia Sieb. et Zucc. - б. в'язолиста

33. B.verrucosa Ehrh. - б. бородавчаста

34. B.yakovenkovii - б. Яковенко.

Рід вільха Alnus Mill.

35. A.fruticosa Rupr. - в. кущова

36. A.glutinosa (L.) Gaertn. - в. чорна, або клейка

37. A.hirsuta (Spach) Turcz. ex Rupr. - в.пухнаста

38. A.incana (l.) Moench. - в. сіра, або біла

39. A.japonica (Thunb.) Steud. - в. японська

40. A.maximowiczii Call. - в.Максимовичева

41. A.rubra Bong. - в.червона

42. A.sibirica (Spach) Turcz. ex Kom. - в. сибірська

43. A.viridis (Chaix.) DC. - в.зелена

РОДИНА ЛІЩИНОВІ CORYLACEAE MIRB.

Рід ліщина Corylus L.

44. С.avellana L. - л. звичайна

45. С.avellana var. atropurpurea Petz. et Kirchn. - л. краснолиста

46. С.avellana var. lacimiata Petz. et Kirchn. - л. розсіченолиста

47. С.colurna L. - л.ведмежа

48. С.heterophylla Fisch. ex Trautv. - л. різнолиста

49. С.mandschurica Maxim. - л.манчжурська

50. Сорт “Боровской”

51. Сорт “Дар Павленко”

52. Сорт “Превосходный -2”

Рід граб Carpinus L.

53. C. betulus L. - г. звичайний

54. C. caroliniana Walt. - г. каролинський

55. C. turczaninovii Hance- г. Турчанінова

Рід хмілеграб Ostrya Scop.

56. O. carpinifolia Scop. - х. звичайний

57. O. virginiana (Mill.) Willd. - х.виргінський

Було проведено визначення втрати у вазі при висушуванні, загальної золи, вмісту суми окислювальних фенолів в пагонах та листі цих рослин. На основі отриманих даних вибрані перспективні для подальшого дослідження види порядку. Вибір базувався на вмісті суми окислювальних фенолів. Ще одним критерієм оцінки була розповсюдженість виду (тобто доступність сировини). Так, для більш поглибленого вивчення хімічного складу та розробки на їх основі біологічно активних субстанції обрано листя рослин 8 видів роду береза (б.бородавчастої, б.вільховидної, б.даурської, б.ліщинолистої, б.новоаляскинської, б.пухнастої, б.ребристої та б.Шмідтової), 5 видів роду вільха (в.зеленої, в.клейкої, в.пухнастої, в.сірої та в.червоної), 1 виду та 2 сортів роду ліщина (л.звичайної, сортів “Дар Павленко” та “Превосходный-2”), 3 видів роду граб (г.звичайного, г.каролинського та г.Турчанінова) і 1 виду роду хмелеграб (х.звичайного); а також пагони 6 видів роду береза (б. бородавчастої, б.вільховидної, б.даурскьої, б новоаляскинської, б.пухнастої та б.ребристої), 5 видів роду вільха (в.зеленої, в.клейкої, в.максимовича, в.пухнастої та в.червоної), 2 видів та 1 сорту роду ліщина (л.звичайної, л.манчжурської, сорту “Дар Павленко”), 1 виду роду граб (г.звичайного) та 1 виду роду хмелеграб (х.звичайного). Останній вид був обраний з точки зору цілісності дослідження рослин порядку та новизни результатів.

Крім того було отримано ліпофільні комплекси з листя найпоширеніших видів порядку - б.бородавчастої, в.клейкої, л.звичайної та г.звичайного. Для вивчення їх складу за допомогою скануючої спектрофлуориметрії були отримані тримірні спектри флуоресценції. Аналіз спектрів показав, що ліпофільні фракції містять хлорофіли А та В, ліпіди, прості феноли і перспективні для подальшого дослідження. Було отримано ряд біологічно активних субстанцій з рослин порядку березоцвіті, досліджено їх хімічний склад та кількісний вміст ряду БАР.

Виділення з рослин порядку березоцвіті та отриманих біологічно активних субстанцій сполук та встановлення їх структури (глава 3). Для розділення речовин на групи та виділення з них компонентів в індивідуальному стані ми проводили процес екстрагування з сировини та біологічно активних субстанцій хлороформом, 70%-ним етиловим спиртом з наступним упарюванням і фракціюванням в системі рідина-рідина. Таке фракціювання розчинниками різної полярності (хлороформ, оцтовоетиловий ефір і н-бутиловий спирт) дає можливість частково розділити групи речовин: -пірони від супутніх речовин, аглікони від глікозидів, моноглікозиди від диглікозидів. Для виділення БАР і розділення їх на індивідуальні сполуки використовували методи рідинно-рідинної екстракції, колонкової хроматографії на сілікагелі та поліаміді та препаративної хроматографії на папері. Перелік виділених в індивідуальному стані сполук та джерела їх отримання наведені в табл.2. Структуру виділених речовин встановлювали на підставі спектральних, фізичних і хімічних методів аналізу та порівнянням з достовірними зразками. В результаті було ідентифіковано: органічні кислоти - аскорбінова кислота (1.1), яблучна кислота (1.2), L(-)-лімонна кислота (1.3), щавлева кислота (речовина 1.4); похідні бензойної кислоти: 3, 4, 5-тригідроксібензойна (галова) кислота (1.5), метилгалат (1.6), етилгалат (1.7), дилактон гексагідроксідифенової кислоти (елагова кислота) (1.8); похідні 1'-дегідроксигексагідроксидифенової кислоти: 3,4-(1'-дегідрогексогідроксидифеноїл)--D-ксилоза (альнікортин) (1.9), відновлена 3,4-(1'-дегідрогексогідроксидифеноїл)--D-ксилоза (альнікортол) (1.10), диефір гексагідроксифеноїла -3-(0-,-L-арабопіранозидо)- 3-(0-,-D-ксилопіранозиду) (альнітанін І) (1.11), диефір гексагідроксидифеноїла-1-(0--L-арабопіранозидо)-1-(0--D-глюкопіранозиду) (альнітанін ІІ) (речовина 1.12), диефір гексагідроксидифеноїла - 1-(0--D-ксилопіранозидо)-1-(0--D-глюкопіранозида) (альнітанін ІІІ) (речовина 1.13), диефір гексагідроксидифеноїлу - 1-(0--L-арабопіранозидо)-1-(0--D-ксилопіранозид) (альнітанін ІV) (1.14), ділактон валонієвої кислоти (1.15); похідні коричної кислоти: 4-гідроксікорична (п-кумарова) кислота (1.16), 3, 4-дігідроксікорична (кофейна) кислота (1.17), 5-0-кофеїл-D-хінна (хлорогенова) кислота (1.18), (неохлорогенова) кислота (1.19); ксантони: 6,4-диокси-1,3-диметоксиксантон (1.20), 1,4-дигідрокси-2,5,6-триметоксиксантон (1.21); похідні бензо--пірону: 7-гідроксикумарин (умбеліферон) (1.22), 6-метокси-7-гідроксикумарин (скополетін) (1.23), 6,7-дігідроксикумарин (ескулетин) (1.24), похідні 2-фенілбензо--пірону: 3, 5, 7, 3'-тетрагідроксіфлавон (кемпферол) (1.25), 3, 5, 7, 3', 4'-пентагідроксіфлавон (кверцетин) (1.26), 3, 5, 7, 3', 4', 5'-гексагідроксіфлавон (міріцетин) (1.27), кверцетин-3-0-б-L-арабофуранозид (авікулярин) (1.28), кверцетин-3-0-в-D-галактопіранозид (гіперозид) (1.29), кверцетин-3-0-б-L-рамнопіранозид (кверцитрин) (1.30), кверцетин-3-0-в-D- глюкопіранозид (ізокверцитрин) (1.31), міріцетин-3-0-б-L-рамнофуранозид (міріцитрин) (1.32); похідні 2-фенілбензопірану: (+)-катехін) (1.33), (-)-катехін (1.34), (+)-епікатехін (1.35), (-)- епікатехін (1.36); фосфоліпіди: лецітин (1.37), кефалін (1.38); стероїди - -ситостерин (1.39), стігмастерін (1.40); тритерпенові сполуки: урсолова кислота (1.41), олеанолова кислота (1.42), в-амірін (1.25), бетулін (1.44), бетулінова кислота (1.45), лупеол (1.46); пігменти: сполуки порфірінової природи -хлорофіл А (1.47) та хлорофіл В (1.48); сполуки каротиноїдної природи б-каротин (1.49), в-каротин (1.50) та лютеїн (1.51).

Таблиця 1 Деякі фізико-хімічні властивості виділених речовин з рослин порядку березоцвіті

Примітка: номера в графі 5 відповідають номерам видів зі стор.6; жирним шрифтом виділені джерела, в яких сполуки знайдені вперше; * - джерела, з яких виділена сполука, в решті - ідентифікована, скорочення - лс - листя; к - кора; п- пагони.

Вперше з представників порядку та біологічно активних субстанцій виділено 38 сполук. Так, лімонна, яблучна та щавлева кислота, кефалін, стигмастерін і лютеїн вперше виділені з рослин порядку, вперше виділені похідні елагової кислоти з альтану, що отриманий за вдосконаленою технологією, вперше виділені похідні 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти з густого екстракту кори вільхи, кумарини, ксантони , гіперозид з густого екстракту листя в. клейкої, гіперозид - з густих екстрактів листя б. бородавчастої, листя г. звичайного.

Кількісне визначення деяких груп біологічно активних речовин (глава 4). Визначено кількісний вміст вуглеводів, відновлюючих та кислих цукрів, золи в отриманих з листя та кори в.клейкої і л.звичайної, а також зелених та зрілих суплідь в.клейкої водорозчинних полісахаридах, пектинових речовинах та геміцелюлозах. За методом спектрофотометрії визначено кількісний вміст суми хлорофілів та суми каротиноїдів в ліпофільних фракціях листя б.бородавчастої, в.клейкої, л.звичайної та г.звичайного. Визначено кількісний вміст жирних кислот в листі б.бородавчастої та б.пухнастої в порівнянні з листям л.звичайної, а також в сережках л.звичайної і в корі 4 видів ліщин (л.звичайної, л.різнолистої, л.манчжурської та л.ведмежої). Жирнокислотний склад об'єктів, що вивчалися, наведений в табл. 3. Аналіз даних свідчить, що якісний склад та кількісний вміст кожної жирної кислоти індивідуальний для кожного виду сировини. Найрізноманітніший склад жирних кислот характерний для кори видів ліщини (від 19 сполук в корі л.звичайної до 23 сполук в корі л.ведмежої). Листя містить від 14 (листя б.бородавчастої) до 16 (листя л.звичайної) жирних кислот.

Таблиця 2 Кількісний вміст жирних кислот в листі б.бородавчастої та б.пухнастої, мг% від суми

Примітка: “-“ - жирна кислота не знайдена

Майже в усіх об'єктах, що вивчалися, переважають ненасичені жирні кислоти (винятком є кора л.ведмежої, в якій в 1,5 рази переважають насичені жирні кислоти). Причому для листя ця перевага виражена більш ніж втричі, для кори л.різнолистої - в 1,6 рази, для кори л.звичайної - в 1,3 рази, кора л.манчьжурської містить приблизно однакові кількості насичених і ненасичених жирних кислот. Серед ненасичених жирних кислот в листі переважає ліноленова кислота (більш ніж половина від загальної суми жирних кислот), а в корі та сережках - лінолева (від 17,18 мг% загальної суми в корі л.ведмежої до 38,13 мг% загальної суми в сережках л.звичайної). Серед насичених переважає пальмітинова кислота. Ця перевага більш виражена в корі ліщин та сережках л.звичайної. Є жирні кислоти, присутність чи відсутність яких характерна для одного чи двох видів сировини (див. табл.2).

Аналіз кількісного вмісту ряду вітамінів в деяких представниках порядку березоцвіті показав, що з точки зору вмісту, токоферолів , вітамінів В₁, В₂ та РР перспективним є листя б.бородавчастої, що містить ці групи сполук в переважаючій кількості, також можлива стандартизація даного виду сировини за цим показником. Результати визначення кількісного вмісту в свіжозібраному та повітряно сухому листі б.бородавчастої, в.клейкої, л.звичайної та г.звичайного суми органічних кислот та аскорбінової кислоти за методикою ДФ СРСР ХІ видання ст.№38 “Плоди шипшини”( в перерахунку на яблучну кислоту) наведені в табл. 4. Так, найвищий вміст органічних кислот визначений в листі в. клейкої (2,736+0,069 %) та листі л.звичайної (2,604+0,157 %), найнижчий - в листі г. звичайного (1,868+0,068 %). Вміст аскорбінової кислоти в свіжій сировині (див. табл.5) знаходиться в межах: від 0,180+0,009 % (листя б.бородавчастої) до 0,236+0,013 % (листя г.звичайного). В процесі сушки вміст аскорбінової кислоти знижується, але ступень зменшення вмісту різна для кожного виду сировини (див. табл.5). Менш за решту видів зниження характерно для листя в. клейкої (в 1,5 рази - з 0,212+0,019 % до 0,142+0,027 %).

Таблиця 3 Якісний склад і кількісний вміст амінокислот в б.бородавчастій та л. звичайній (%, в перерахунку на абсолютно суху сировину)

Таблиця 4 Результати визначення кількісного вмісту суми органічних кислот та аскорбінової кислоти в листі рослин порядку березоцвіті (%, в перерахунку на абсолютно суху сировину, m=5, Р>0,95)

Визначення вмісту 6 макро- та мікроелементів в листі та асимілюючих пагонах рослин родини березові (9 видів роду береза та 9 видів роду вільха) та родини ліщинові (4 види роду ліщина), (більшість мінеральних сполук має тенденцію накопичуватися в зелених частинах рослин) показало майже для всіх об'єктів наступну закономірність: Ca>K>Mg>Na>Cu>Pb. Причому для листя майже всіх видів беріз, вільхи та ліщин, що вивчалися, числові значення вмісту елементів більші за такі в пагонах. Проведені дослідження показали, що знайдені закономірності накопичення елементів в видах сировини, що вивчалася, можна рекомендувати для врахування цього параметру при отриманні фітозасобів.

Вперше проведено визначення кількісного вмісту ряду груп фенольних сполук: суми гідрокискоричних кислот (в розрахунку на хлорогенову кислоту), суми флавоноїдів (в розрахунку на гіперозид), дубильних речовин (за методом комплексометрії) та суми катехінів (в розрахунку на (-)катехін в найперспективніших видах сировини з рослин порядку березоцвіті (листя 20 видів та пагони 17 видів родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелегр...