Фармакогностичне вивчення рослин порядку березоцвіті та отримання нових біологічно активних субстанцій різної спрямованості дії

Таблиця 7 Визначення кількісного вмісту похідних 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти в 5 серіях густого екстракту з кори в. клейкої

Вперше в Україні проведено комплексне порівняльне фармакогностичне вивчення рослин порядку березоцвіті, які належать до 33 видів роду береза, 9 видів роду вільха, 6 видів та 3 сортів роду ліщина, 3 видів роду граб та 2 видів роду хмелеграб. Створено теоретичне та практичне підгрунтя для подальшої розробки на їх основі нових лікарських засобів.

З листя, пагонів, кори рослин роду береза, вільха, ліщини, граб та хмелеграб та з біологічно активних субстанцій в індивідуальному стані виділено 111 речовин. З використанням сучасних фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів встановлена структура вилучених сполук та ідентифіковано з 51 сполукою. Також ідентифікованіо 23 жирні кислоти, 16 амінокислот, 27 сполук мінеральної природи.

Вперше з рослин порядку виділені яблучна, лимонна та щавлева кислоти, кефалін, стигмастерин, лютеїн. Вперше виділені похідні елагової кислоти з альтану, що отриманий за вдосконаленою технологією, вперше виділені похідні 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти з густого екстракту кори вільхи, кумарини, ксантони , гіперозид з густого екстракту листя в. клейкої, гіперозид - з густих екстрактів листя б. бородавчастої, листя г. звичайного.

Визначено якісний склад та кількісний вміст таких груп БАР як:

фракцій полісахаридів (водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин та геміцелюлоз), що виділені з кори та листя вільхи клейкої та ліщини звичайної, а також зелених і зрілих суплідь вільхи клейкої;

жирних кислот в листі берези бородавчастої та берези пухнастої в порівнянні з листям ліщини звичайної, а також в сережках ліщини звичайної і в корі 4 видів ліщин (ліщини звичайної, ліщини різнолистої, ліщини манчжурської та ліщини ведмежої). Переважаючими компонентами для всіх вивчаємих видів сировини є ненасичені жирні кислоти, а з них - для листя вивчаємих рослин ліноленова, а для кори - лінолева;

замінних та незамінних амінокислот в листі берези бородавчастої двох термінів заготівлі (травневого та серпневого), листі берези пухнастої та сережках, листі і корі ліщини звичайної;

мінеральних сполук в листі та пагонах представників 10 видів роду береза, 9 видів роду вільха та 5 видів роду ліщина, а також в густому екстракті кори в. клейкої в порівнянні з корою та грунтом;

вперше визначено кількісний вміст хлорофілів та каротиноїдів за допомогою спектрофлуореметричного методу аналізу в отриманих ліпофільних комплексах з листя берези бородавчастої, вільхи клейкої, ліщини звичайної та граба звичайного;

проведено визначення кількісного вмісту токоферолів , вітамінів В₁, В₂ та РР в листі берези бородавчастої та берези пухнастої, сережках, листі та корі ліщини звичайної, а також в корі л.різнолистої, ліщини манчжурської та ліщини ведмежої. Перспективним в цьому плані є листя б.бородавчастої, що містить ці групи сполук в переважаючій кількості (33,64 мг%, 0,67 мг%, 1,45 мг% та 0,79 мг % відповідно);

проведено визначення кількісного вмісту суми органічних кислот в розрахунку на яблучну кислоту та аскорбінової кислоти в свіжому та повітряно-сухому листі найпоширеніших представників порядку березоцвіті - берези бородавчастої, вільхи клейкої, ліщини звичайної та грабу звичайного. Вміст аскорбінової кислоти значно нижчий за вміст суми органічних кислот. Понад 1 % суми органічних кислот містить повітряно-сухе листя берези бородавчастої (1,176+0050 %) та вільхи клейкої (1,098+0,024 %). Повітряно сухе листя вільхи клейкої містить 0,142+0,027 % (більш за решту видів повітряно сухої сировини);

вперше визначено динаміку накопичення суми окислювальних фенолів, дубильних речовин в корі ліщини звичайної та суми окислювальних фенолів, флавоноїдів та дубильних речовин в листі ліщини звичайної. Встановлені оптимальні терміни заготівлі сировини.

Вперше визначено технологічні параметри сировини листя та кори берези бородавчастої, вільхи клейкої, ліщини звичайної та грабу звичайного. Вдосконалена технологія отримання альтану-субстанції та вперше розроблена технологія отримання елгацину-субстанції з суплідь вільхи клейкої та вільхи сірої. Остання з метою розширення сировинної бази апробована на альтернативних видах рослинної сировини - корі вільхи клейкої, корі ліщини звичайної і корі грабу звичайного. Розроблені оптимальні технології отримання густих екстрактів з листя берези, кори вільхи та листя грабу.

Запропоновано для впровадження комплексну технологію переробки суплідь в.клейкої та в.сірої, що поєднує вдосконалену технологію отримання альтану-субстанції та елгацину субстанції. Доведена тотожність субстанції альтану, що отримана за новою технологією до альтану, який отримувався за попередньою технологією.

З метою стандартизації сировини та отриманих біологічно активних субстанцій:

досліджено анатомічну будову вегетативних органів 35 видів Betulaсеае та 12 видів Corylасеае, що дозволило визначити анатомічний профіль родів береза (Betula), вільха (Alnus Mill.), ліщина (Corylus L.), граб (Carpinus L.), хмелеграб (Ostrya). Для видів сировини, найперспективніших щодо отримання біологічно активних субстанцій, виявлені мікроскопічні і гістохімічні діагностичні ознаки. Отримані дані та результати встановлення локалізації поліфенольних сполук в сировині використані при розробці проектів АНД на рекомендовану рослинну сировину;

вперше в вивчаємих рослинних об'єктах та отриманих густих екстрактах проведено кількісне визначення: суми окислювальних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, суми дубильних речовин та катехінів;

вперше розроблено методики кількісного визначення похідних 1'-дегідрогексагідроксидифенової кислоти спектрофотометричним методом в розрахунку на альнікортин в густому екстракті з кори вільхи та кількісного визначення елагової кислоти в елгацині-субстанції, що отримані з суплідь вільхи клейкої та вільхи сірої, кори вільхи клейкої, кори грабу звичайного, кори ліщини звичайної.

Вивчено на моделях in vitro та in vivo біологічна активність отриманих біологічно активних субстанцій. Встановлена їх мембраностабілізуюча, цитотоксична та антиоксидантна дія, що підтверджує перспективність подальших досліджень препаратів з листя берези як перспективних сечогінних та гіпоазотемічних засобів, препаратів з кори вільхи як потенційних кровоспинних та контрацептивних засобів, препаратів з листя ліщини звичайної як мембраностабілізуючих, протизапальних засобів.

Розроблено АНД на альтан-субстанцію (Реєстраційне посвідчення № UA/2094/01/01 (Наказ МОЗ України №537 від 5.11.04р.), проекти АНД на сировину:“Листя берези бородавчастої”, “Кора вільхи клейкої”; “Листя грабу звичайного”, а також на субстанції “Густий екстракт листя берези”, “Густий екстракт кори вільхи”, “Густий екстракт листя грабу” та елгацин-субстанцію. Розроблений пусковий регламент на виробництво альтану ПУР 64-23518596-173-98. Проекти технологічних регламентів отримання густих екстрактів з листя берези та кори вільхи апробовані в умовах ТОВ “Фармацевтична фірма “Здоров'я”. Лікарські форми з альтаном-субстанцією, що отримана за вдосконаленою технологією, випускаються промисловістю.

Результати роботи впроваджено в навчальний процес Національного фармацевтичного університету, Запорізького державного медичного університету, Тернопільского державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОДЕРЖАНІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ, ВІДОБРАЖЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

Вуглеводи вегетативних та генеративних органів Alnus glutinosa (L.) Gaertn. /О.В.Радько, В.М.Чушенко, О.П.Хворост, А.Г.Cербін // Вісник фармації. -1995. -№1-2. -С.112-113 (Хворост О.П. здійснювала фракціюнування вуглеводів, приймала участь в інтерпретації отриманих даних та написанні статті).

Кількісний вміст флавоноїдів в рослинах роду ліщина /Т.М.Гонтова, О.П.Хворост, В.В.Бєліков, А.Г.Сербін //Фармац.журн. -1995. -№6. -С.65-66. (Хворост О.П. провела апробацію методики кількісного визначення сполук флавоноїдної природи в органах рослин роду ліщина, приймала участь в написанні статті).

Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г.Жирнокислотний склад ліщини звичайної//Фармац.журн. -1996. -№5. -С.69-74. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач, приймала участь в інтерпретації отриманих даних та написанні статті).

Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Эллаговая кислота, распространенность в растительном мире и аспекты биологической активности. //Провизор. -1998. -№21. -С.36-37. (Хворост О.П. проаналізувала та узагальнила літературні дані).

Альтан - новое отечественное средство ранозаживляющего, противовоспалительного, антимикробного действия / А.Г.Сербин Л.В., Яковлева, О.П.Хворост, Е.В.Гладух, Н.Ф.Комиссаренко, В.С.Бондарь, В.В.Болотов, А.С.Шоломай //Провизор. -1998. -№9. -С.40-41.(Хворост О.П. приймала участь в розробці технології отримання альтану та написанні статті).

Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Поиск новых растительных источников эллаговой кислоты //Фармаком. -1998. -№6. -С.44-46. (Хворост О.П. розробила методику вилучення елагової кислоти та апробувала її на ряді рослинних об'єктів, приймала участь в написанні статті).

Хворост О.П., Гречин П.В., Сербин А.Г.Количественное определение дубильных веществ в различных экстрактах коры Alnus glutinosa (L.) Gaertn. //Фізіологічно активні речовини. -1999.(Хворост О.П. здійснено постановку задач дослідження та аналіз отриманих результатів).

Динаміка накопичення флавоноїдів у листках та корі ліщини звичайної /Т.М.Назаренко, О.П.Хворост, А.Г.Сербін, В.В.Беліков //Фармац.журн.-2000. -№3. -С.93-94.(Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях, аналізі результатів та підготовці статті).

Количественное определение дубильных веществ в растениях рода лещина /Т.Н.Назаренко, О.П.Хворост, В.В.Беліков, А.Г.Сербін //Фармаком, 2001. -№1. -С.64-67. (Хворост О.П. здійснювала підготовку та планування експерименту, приймала участь в написанні статті).

Анатомічна будова, вивчення амінокислотного та мікроелементного складу листя берези бородавчастої /В.С. Кисличенко, О.І.Борисенко, О.П.Хворост, Л.С.Картмазова //Вісник фармації. -2002. -№ 4 (32). -С.23-27. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач дослідження, провела вивчення анатомічної будови, приймала участь в написанні статті).

Кисличенко В.С., Хворост О.П., Борисенко О.І. Вивчення жирнокислотного та вітамінного складу листя берези бородавчастої та берези пухнастої //Зб.наук. праць співробітн. КМАПО ім.П.Л.Шупика. 2002. -вип.11, кн.2. -С.665-670.(Хворост О.П.приймалал участь в кількісному визначенні, в обговоренні експериментальних даних та підготовці статті).

Хворост О.П., Гречин П.В., Сербин А.Г. Вибір оптимальних технологічних параметрів отримання густого екстракту з кори вільхи клейкої //Фармац.журн. -2002. №3. -С.83-86. (Хворост О.П. приймала участь в плануванні та проведенні досліджень, обробці отриманих результатів та написанні статті).

.Хворост О.П, Гречин П.В., Сербин А.Г. Визначення елементного складу органів вільхи клейкої в порівнянні з грунтом та одержаним густим екстрактом //Медичн.хімія.-2002. №2. -С.66-70. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач дослідження, приймала участь в проведенні есперименту та підготовці статті).

Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Локалізація поліфенольних сполук в пагонах рослин роду Corylus L. //Медичн.хімія.-2002. №3. -С.72-74. (Хворост О.П. приймала участь в проведенні досліджень, узагальненні результатів та написанні статті).

Хворост О.П., Малий В.В., Сербін А.Г.Кількісне визначення дубильних речовин у пагонах ряду декоративних та плодово-ягідних рослин //Фізіологічно активні речовини.-2002. -№2(34). -С.38-40. (Хворост О.П. здійсювала постановку задач дослідження, приймала участь у виконанні аналітичної частини та підготовці статті).

Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Анатомічна будова пагонів рослин роду Corylus L.//Фармац.журн. -2002. №6. -С.86-88. (Хворост О.П. виконала вивчення анатомічної будови пагонів ліщин, приймала участь в узагальненні результатів та підготовці статті).

Хворост О.П. Локалізація поліфенольних сполук в пагонах рослин роду Betula L.//Медичн.хімія.-2003. Т.5, № 2. -С.304-308.

Хворост О.П. Анатомо-гістохімічне дослідження пагонів та листків двух видів хмелеграбу //Збірка праць Запоріжзького держ.мед. універ. -Запоріжжя. -2003. -С.110-111.

Хворост О.П., Гречин П.В., Сербин А.Г. Кількісне визначення різних груп фенольних сполук в органах вільхи клейкої //Фармац.журн. -2003. -№ 4. -С.82-84. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач дослідження, приймала участь в кількісному визначенні та підготовці статті).

Розробка методики кількісного визначення похідних 1¹-дегідрогескагідроксидифенової кислоти /О.П.Хворост, П.В.Гречин, А.Г.Сербин, В.С.Бондар //Фармац. журн. -2003. -№5, -С.88-92.(Хворост О.П. приймала участь в постановці задач дослідження, розробці та апробації методики, написанні статті).

Хворост О.П. Дослідження анатомічної будови листків рослин роду береза Betula L. s.l. (Betulaceae) //Зб.наук. пр. співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика. - 2003. - Вип.12, кн. 2. -С.835-840.

Хворост О.П., Гречин П.В., Сербин А.Г. Анатомо-гістохімічне вивчення підземних органів вільхи клейкої //Медичн.хімія. -2003. -Т.5, №3. -С.110-112. (Хворост О.П. приймала участь в виконанні експерименту, обробці отриманих даних та підготовці статті).

Хворост О.П., Гонтова Т.М. Динаміка накопичення суми окислювальних фенолів та дубильних речовин в корі та листках ліщини звичайної //Фармац.журн. -2003. №6. -С.86-88. (Хворост О.П. приймала участь в проведенні експерименту, обговоренні отриманих даних та написанні статті).

Хворост О.П. Визначення елементного складу вегетативних органів деяких представників роду береза//Збірка праць Запоріжзького держ.мед. універ. Вип.ХІІ., т.3. -Запоріжжя. -2004. -С.

Хворост О.П., Гонтова Т.М. Дослідження елементного складу вегетативних органів рослин роду ліщина //Збірка праць Запоріжзького держ.мед. універ. -Запоріжжя. 2004. Вип.12., т.3 --С.301-304. (Хворост О.П. здійснювала постановку задач дослідження, приймала участь в узагальненні отриманих даних та написанні статті).

Хворост О.П., Сербин А.Г. Изучение особенностей анатомического строения черешков растений рода Betula L. s.l. (Betulaceae)//В сб. “Современные вопросы фармакогнозии.” Вып. 1. Ярославль, 2004. -С.307-314.(Хворост О.П. виконала експериментальну частину, описала отримані результати, написала статтю).

Хворост О.П. Порівняльна оцінка вмісту суми органічних кислот та аскорбінової кислоти в свіжих та сухих листях представників порядку березоцвіті Betulales//“Фітотерапія.Часопис” 2005, №.1 -С.48-51.

Хворост О.П. Рослини порядку березоцвіті - перспективні джерела лікарської сировини//Медичн. хімія. -2005. №.4. -С.94-95.

Патенти:

Патент України № 23109 А А61К35/78“ Спосіб. одержання елагової кислоти”/О.П.Хворост, Л.В.Яковлева, А.Г.Сербін. №95083763;Заявл.11.08.95; Опубл.30.06.98. Бюл.№6. (Хворост О.П. приймала участь в патентному пошуку, розробила методику одержання елагової кислоти, оформила патент).

Патент України № 44321 7 А61К35/78, С07Н3/02 “Спосіб отримання суми поліфенолів”/ Л.В.Безпалько, Т.М.Крицька, А.С.Шаламай, Т.Н.Бікбулатова, А.Г.Сербін, О.П.Хворост, Л.В.Яковлева, Є.О.Сова, Є.В.Гладух, В.С.Бондар, І.А.Зупанець, В.П.Черних. № 97126167; Заявл. 19.12.1997; Опубл. 15.02.2002. Бюл. № 2. (Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях).

Патент України № 64074 А А61К35/78, А61К9/20 “Кардіопротекторний антиоксидантний засіб “елгацин”/ Т.Н.Бікбулатова, А.С.Шаламай, Л.В.Безпалько, Є.О.Сова, В.П.Черних, Л.В.Яковлєва, О.П.Хворост, Т.С.Сахарова, С.А.Малиновська, Є.В.Гладух і О.К.Івахненко.- № 2002086603; Заявл. 08.08.2002; Опубл.16.02.2004. -Бюл.№2. (Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях та оформленні патенту).

Патент України № 56771 А61К 35/67. Спосіб отримання протимікробного, кровоспинного та цитотоксичного засобу /Хворост О.П., Гречін П.В., Мироненко Л.Г., Гладух Є.В., Сербін А.Г., Маркова В.М., Малоштан Л.М., Ждамарова Л.А. - № 2002097205; Заявл. 05.09.2002; Опубл. 15.05.2003,Бюл. № 5. (Хворост О.П. приймала участь в розробці способу отримання, патентному пошуку та оформленні патенту).

Патент України № 66162 А61К35/67 “Фармацевтична композиція з антимікробною, зокрема протидифтерійною, цитотоксичною, гемостатичною дією та її варіанти” /Є.В.Гладух, О.П.Хворост, Л.М.Малоштан, А.Г.Сербін. - № 2003087459; Заявл.07.08.2003 ; Опубл. 15.04.2004. Бюл.№4.(Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях та оформленні патенту).

Патент України № 66635 А 7 А61К35/67 “Контрацептивний засіб з антимікробною дією” / О.П.Хворост, Є.В.Гладух, Л.М.Малоштан. - № 200308783; Заявл.13.08.2003; Опубл. 17.05.2004. Бюл. №5. (Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях та оформленні патенту).

Патент України № 8568 7 А61К35/78 “Засіб з протизапальною та антимікробною дією” /О.І.Нещерет, Н.С.Чорна, О.П.Хворост, В.С.Кисличенко, Л.В.Яковлєва. -№ u 2005 00032; Заявл.04.01.2005; Опубл. 15.08.2005. Бюл.№8. (Хворост О.П. приймала участь в дослідженнях та оформленні патенту).

Матеріали з'їздів та конференцій

Гонтовая Т.Н., Хворост О.П., Сербин А.Г. К изучению рода лещина// Тез.докл. науч.-практ. конф. “Научные достижения и проблемы производства лекарственных средств”. -Харьков, 1995. -С.5-6.

Антибактериальная активность полисахаридов, полученных из коры и листьев лещины обыкновенной /Т.Н. Гонтовая, Т.П. Осолодченко, Ю.Л. Волянский, О.П. Хворост, А.Г. Сербин// Тез.доп. международн. Конф., посвящ. 150-летию со дня рожд. И.И.Мечникова ”Идеи И.И.Мечникова и развитие современного естествознания”. - Харьков, 1995. -С.80-81.

Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Вивчення біологічно активних сполук вегетативних органів рослин роду ліщина// Тез. доп. наук.-практ.конф. , присвяч 75-річчю УкрФА “Досягнення сучасної фармації - в медичнк практику”. -Харків, 1996. -С.189-190.

Хворост О.П., Сербін А.Г. Пошук нових рослинних джерел елагової кислоти// Тез. доп. наук.-практ.конф., присвяч 75-річчю УкрФА “Досягнення сучасної фармації - в медичнк практику”. -Харків, 1996. -С.240-241.

Хворост О.П., Малый В.В., Сербин А.Г. Современные направления исследования танинов// Междунар. сбор. науч. тр. по созд. и апробации лек. средств “Лекарства - человеку”. - М., 1997. -Т.4. -С.456-466.

Хворост О.П., Малий В.В., Сербін А.Г. Пошук нових рослинних джерел поліфенольних сполук// Тез. доп. 4-ої міжнар. конф з мед. ботаніки. -Київ, 1997. -С.414.

Хворост О.П., Малий В.В., Сербін А.Г. Танідоносні рослини вітчизняної флори //Тез.доп. V Національного з'їзду фармацевтів України в зб.:”Досягнення сучасної фармації та перспективи ї розвитку у новому тисячолітті”: - Х., УкрФА. - С.316.

Гречін П.В., Хворост О.П. Густий екстракт кори вільхи клейкої як перспективна субстанція для створення лікарських препаратів// В зб. тез ІХ Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств, присв. 25-річчю СФУЛТ. - Луганськ-Київ-Чікаго. - С.26-27.

Хворост О.П. Вивчення локалізації природних сполук в тканинах органів вільхи клейкої// Тез.доп. Всеукр. наук.-практ. конф. “Фармація ХХІ століття”. -Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2002. -С.99.

Зарудко І.М., Борисенко О.І., Хворост О.П. Листя берези бородавчастої - перспективна лікарська сировина// Тез. доп. міжнар.наук. - практ. конф. “Фітотерапія в реабілітації хворих”. - Київ, 2003 - С.94.

Хворост О.П. Дослідження анатомічної будови пагонів рослин роду граб Caprinus L.// Тез. доп. III міжнар. наук. - практ. конф. “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” Ч.1. - Х.: Вид-во НФаУ, 2003 - С.305.

Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Хворост О.П. Дослідження комплексу ліпофільних сполук листя берези бородавчастої// Тез. доп. наук.-практ. конф. “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” - Тернопіль, 2004. - С.84.

Хворост О.П. Кількісний вміст сполук катехінової природи в рослинах роду Alnus L. s.l.//Тез.доп. VI Національного зїзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. - Х.: Вид-во НФаУ, 2005. - С. 790.

АНОТАЦІЇ

Хворост О.П. Фармакогностичне вивчення рослин порядку березоцвіті та створення нових біологічно активних субстанцій різної спрямованості дії. -Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми створення нових біологічно активних субстанцій актуальної спрямованості біологічної дії шляхом системного цілеспрямованого фармакогностичного дослідження рослин порядку березоцвіті (родів береза та вільха родини березові та родів ліщина, граб та хмелеграб родини ліщинові). Вперше в Україні проведено комплексне порівняльне фармакогностичне вивчення 57 видів вищезгаданих родів, на підставі визначення ряду числових показників обрані найбільш перспективні для подальшого дослідження. Вивчено хімічний склад рослин та субстанцій, визначено кількісний вміст ряду груп БАР в рослинах порядку березоцвіті. Проведено стандартизацію сировини та субстанцій. Дослідженнями аспектів біологічної дії показано перспективність розробки засобів на основі отриманих субстанцій. Доведено антиоксидантну, противиразкову, протизапальну, імуномодулюючу дію альтану, що входить до складу таблеток і мазі, та кардіопротектрону дію елгацину. Вперше запропоновано сумісну схему комплексної переробки суплідь вільхи клейкої та вільхи сірої, що поєднує вдосконалену технологію отримання альтану-субстанції та технологію отримання елгацину-субстанції. Розроблено пусковий регламент та АНД, альтан за вдосконаленою технологією впроваджений у виробництво. Розроблено проекти технологічних регламентів отримання густих екстрактів з листя берези бородавчастої та кори вільхи клейкої. Розроблено 8 проектів АНД (3 на сировину, 5 - на субстанції).

Ключові слова: фармакогностичне, хімічне, анатомо-гістохімічне, фармакологічне дослідження; порядок березоцвіті; родини: березові, ліщинові, роди: береза, вільха, ліщина, граб, хмелеграб, фенольні сполуки, біологічно активні субстанції, стандартизація, антиокисидантна, сперміцидна, мембраностабілізуюча, гіпоазотемічна активність.

Хворост О.П. Фармакогностическое изучение растений порядка березовые и создание новых биологчески аткивных субстанций разной направленности действия. -Рукопись.

Диссертация на соискание степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия.

Диссертация посвящена решению проблемы создания новых биологически активных субстанций актуальной направленности действия путем системного целенаправленного фармакогностического исследования растений порядка березовые (родов береза и ольха семейства березовые и родов лещина, граб, хмелеграб семейства лещиновые). Впервые в Украине проведено комплексное сравнительное фармакогностическое изучение 57 видов вышеупомянутых родов, на основании определения ряда числовых показателей выбраны наиболее перспективные для дальнейшего исследования. Изучен химический состав растений и биологически активных субстанций, проведено количественное определение содержания ряда групп БАВ в растениях порядка березовые. Из листьев, коры и побегов растений родов береза, ольха, лещина, граб, хмелеграб и полученных биологически активных субстанций в индивидуальном состоянии выделено 111 веществ, идентифицированных с 4 органическими кислотами, с 11 производными фенолкарбоновых кислот, 4 оксикоричніми кислотами, 2 ксантонами, 3 кумаринами, 8 веществами флавоноидной природы, 4 катехинами, 2 фосфолипидами, 2 стеринами, 6 тритерпеноидами, 2 производными порфириновой природы и 3 каротиноидами. Также идентифицировано 23 жирные кислоты, 16 аминокислот, 27 макро- и микроэлементов. Впервые из растений порядка березовые выделены лимонная, яблочная, щавелевая кислоты, кефалин, стигмастерин и лютеин. Определено содержание жирных кислот, аминокислот, хлорофиллов, ряда витаминов, органических кислот, разных групп фенольных соединений: суммы окисляемых фенолов, оксикоричных кислот, флавоноидов, дубильных веществ и катехинов. Кроме того, в листьях и побегах представителей 10 видов берез, 9 видов рода ольха и 5 видов рода лещина, а также в густом экстракте коры ольхи клейкой в сравнении с сырьем и почвой определено содержание минеральных веществ. С целью стандартизации сырья исследовано анатомическое строение вегетативных органов 35 видов семейства березовые и 12 видов семейства лещиновые, установлены анатомические профили родов. Полученные данные и результаты установления локализации фенольных соединений в сырье использованы при разработке проектов АНД на сырье. Впервые проведена стандартизация сырья и полученных субстанций. Впервые разработаны методики количественного определения производных 1'-дегидрогексаоксидифеновой кислоты в густом экстракте коры ольхи клейкой и эллаговой кислоты в элгацине-субстанции. Исследования биологической активности подтвердили перспективность разработки лекарственных средств на основе полученных субстанций. Определены цитотоксическая, спермицидная активности субстанций. Изучены антиоксидантная, противоязвенная, противовоспалительная, иммуномодулирующая активность альтана, входящего в состав таблеток и мази, кардиопротекторная активность элгацина. Впервые определены технологические параметры сырья коры и листьев березы бородавчатой, ольхи клейкой, лещины обыкновенной и граба обыкновенного. Разработаны оптимальные технологии получения густых экстрактов листьев березы бородавчатой, коры ольхи клейкой, листьев граба обыкновенного (выбор оптимального экстрагента, соотношения сырье-экстрагент, режима экстракции). Критериями оценки выбраны выход конечного продукта и содержание суммы окисляемых фенолов. Усовершествована технология получения альтана-субстанции, что привело к увеличению выхода коечного продукта. Разработана совместная схема комплексной переработки сырья - соплодий ольхи клейкой и ольхи серой, включающая усовершенствованную технологию получения альтана-субстанции и технологию получения элгацина-субстанции. Технология получения элгацина-субстанции с целью расширения сырьевой базы апробирована на других видах сырья из растений порядка березовые. Разработан пусковой регламент производства альтана-субстанции ПУР 64-235185969-173-98, АНД, альтан по новой технологии выпускается на ОАО НПЦ “Борщаговский ХФЗ” г.Киева(Регистрационное удостоверение UA/2094/01/01) и входит в состав табеток альтана 0,01 г (Регистрационное удостоверение UA/2636/01/01) и мази альтановой 2%-ной (Регистрационное удостоверение Р.04.00/01605 от 04.04.00). Технологии получения густых экстрактов листьев березы бородавчатой и коры ольхи клейкой оформлены технологическими регламентами и апробированы в условиях ООО “Фармацевтическая фирма “Здоровье”. Разработано 8 проектов АНД.

Khvorost O.P. The Pharmacognostic Study of Betulales Order Plants and Creation of New Biologically Active Substances with Different Action Direction. - A Manuscript.

A thesis for Doctor's Degree in Pharmacy in speciality 15.00.02 - Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy.

The thesis is devoted to the solution of the problem of creating new biologically active substances with an actual direction of the biological action by the systemic purposeful pharmacognostic research of the plants of Betulales order (genus of Betula and Alnus, Betulaceae family, and genus of Corylus, Carpinus and Ostrya, Corylaceae family). For the first time in Ukraine a complex comparative pharmacognostic study of 57 types of the species mentioned above has been performed on the basis of determination of a number of numeric values the most promising ones have been chosen for further research. The chemical composition of the plants and substances has been studied, a quantitative content of a number of BAS groups in Betulales order plants. The standardization of the biological action aspects has shown a perspectiveness of developing medications of the basis of the substances obtained. An antioxidant, anti-ulcerative, anti-inflammatory, immunomodulating action of altan included in the composition of tablets and the ointment and cardioprotective action of elgacin have been proven. For the first time the common scheme for the complex processing of fruits of alnus glutinosa and alnus incana has been offered, it combines the improved technology for obtaining altan-substance and technology for obtaining elgacin-substance. The launching regulations and analytical and normative documentation have been worked out altan has been introduced in production by a new technology. The projects of the technological regulations for obtaining dense extracts from Betula verrucosa leaves and Alnus glutinosa bark have been developed. 8 projects and analytical and normative documentation (three are for the raw material and 5 are for substances) have been worked out. береза вільха фармакогностичний субстанція

Key words: pharmacognostic, chemical, anatomic, hystochemical, pharmacological study; Betulales order; families: Betulaceae, Corylaceae, genus of Betula, Alnus, Corylus, Carpinus and Ostrya, phenolic substances, BAS, standardization, antioxidant, spermicidal, membrane stabilization activity.

Размещено на Allbest.ru