Особливості перебігу та лікування сальмонельозу та клебсієльозу у дітей в залежності від характеру мікрофлори біотопів (клініко-експериментальне дослідження)

Нами проведене експериментальне дослідження по вивченню антимікробної активності субстанції „Альтан” до клінічних штамів патогенних та УПМ - збудників ГКІ у дітей, а також вивчена ефективність шлунковорозчинних таблеток „Альтан” при лікуванні щурів-сисунів, хворих на сальмонельоз та клебсієльоз, для обґрунтування вибору ефективної лікувальної дози. Для лікування ГКІ у дітей даний препарат раніше не застосовувався.

На основі проведених досліджень in vitro встановлено, що субстанція „Альтан” в концентрації від 5,0 до 20,0 мг/мл володіє вираженою антимікробною дією щодо клінічних штамів патогенних та УПМ, фунгіцидною активністю, а також проявляє низьку активність до L. acidophilus та E. coli.

На основі проведеного експериментального дослідження in vivo встановлено, що „Альтан” проявляє бактерицидну дію відносно клінічних штамів S.typhimurium з наступною закономірністю: в дозі 1,0 та 2,5 мг/кг/добу володіє помірною бактерицидною дією, про що свідчить падіж тварин відповідно у 50,0% та 12,5% випадків. Елімінація збудника з кишечника настає відповідно на 19 та 12 добу від початку лікування. В дозі 5,0, 10,0 та 20,0 мг/кг/добу препарат проявляє виражену бактерицидну дію. Доказом цього є 100% виживання піддослідних тварин з санацією випорожнень до 12 доби при застосуванні альтану в дозі 5,0 мг/кг/добу. При застосуванні препарату з розрахунку 10,0 та 20,0 мг/кг/добу - на 7 добу лікування.

Встановлено, що „Альтан” у відношенні до клінічного штаму K. pneumoniae в дозі 1,0 та 2,5 мг/кг/добу проявляє бактеріостатичну дію, свідченням цього є падіж піддослідних тварин відповідно у 62,5% і 37,5% випадків, а також повторне висівання збудника із фекалій через 5 днів після відміни препарату. Тоді як в дозі 5,0, 10,0 та 20,0 мг/кг/добу він володіє бактерицидною дією, оскільки усі тварини, які отримували препарат у вищевказаних дозах, вижили, а також санація випорожнень наставала до 12 доби спостереження.

Враховуючи вищесказане „Альтан” був призначений 18 хворим із гастроінтестинальною форму сальмонельозу в якості етіотропного засобу у комбінації з антибіотиками, з розрахунку 5 мг/кг тричі на добу протягом 7-10 діб за 30 хвилин до їди. Групу порівняння склали 32 дитини, які отримували традиційну антибактеріальну терапію. Після застосування альтану стан дітей значно покращився: нормалізація температури наставала на 8,6±1,7 день, ознаки інтоксикації зникали на 5,6±2,5 день проти 11,7±2,9 та 6,8±4,9 доби у дітей, які отримували традиційну терапію. Нормалізація частоти випорожнень наставала на 8,8±3,2 день, ліквідація патологічних домішок на 11,4±3,2, а гемоколіту - на 4,1±1,8 добу, тоді як при традиційному лікуванні ці показники склали 12,4±4,6 діб, 25,7±3,5 (Р<0,01) діб та 5,9±2,3 діб відповідно. Повна санація організму від збудника наставала на 11,8±2,6 день від початку лікування альтаном, та лише на 14,6±3,1 добу без його застосування. При застосуванні альтану реєструвався компенсований (55,6%) та субкомпенсований (38,8%) ДРП, декомпенсований утримувався лише у 5,6% випадків. Тоді як при традиційному лікуванні переважав декомпенсований (84,4%) та субкомпенсований (9,4%) ДРП, компенсований діагностовано лише у 6,2% хворих. Після лікування альтаном у 38,9% дітей відбувалась нормалізація мікрофлори кишечника, у 61,1% - вірогідне покращення за рахунок дисбіозу І (27,8%) та ІІ (33,3%) ступеня. Після традиційного лікування наставало достовірне погіршення складу кишечної мікрофлори: у 68,8% випадків реєструвався ДК ІІІ ступеня, у 21,9% - ІІ та у 9,3% - ІV ступеня.

Шістдесяти хворим з ГКІ, спричинених УПМ, в якості етіотропного засобу у комбінації з антибіотиками призначали „Альтан”, з розрахунку 5 мг/кг/добу. Групу порівняння склали 67 дітей, які отримували традиційну антибактеріальну терапію. У дітей, які в комплексній терапії отримували „Альтан”, реєстрували швидшу нормалізацію клінічних симптомів захворювання. Так температура нормалізувалась на 4,6±3,1 добу, симптоми інтоксикації були ліквідовані на 4,8±2,5 добу, тоді як при традиційному лікуванні ці показники склали 6,8±2,6 діб та 5,3±3,6 діб відповідно. Нормалізація частоти випорожнень відбувалась на 6,9±2,8 добу, ліквідація патологічних домішок - на 9,9±3,2 день, симптоми гемоколіту зникали на 2,4±1,8 добу, а санація випорожнень від збудника - вже на 7,9±3,7 добу від початку лікування. Тоді як у дітей, які отримували традиційну терапію, нормалізація даних показників відбувалась лише на 9,1±3,7 добу, 13,1±5,8 добу, 3,9±1,9 добу та 11,8±4,6 добу відповідно.

Застосування альтану в якості монотерапії 16 хворим із ГКІ, спричиненими УПМ, з розрахунку 5 мг/кг/добу, дало змогу санувати випорожнення від збудника на 9,4±4,4 добу від початку лікування, тоді як у дітей, які отримували традиційну антибактеріальну терапію, цей процес відбувався на 11,8±4,6 добу. Тривалість захворювання в середньому складала 11,4±2,8 днів, що відбувалось на 3,5 доби швидше, ніж при традиційному лікуванні.

При лікуванні дітей альтаном у комплексі з традиційною терапією переважав компенсований (56,6%) та субкомпенсований (36,7%) ДРП, декомпенсований - лише у 6,7%. При монотерапії альтаном ці показники складали 43,7%, 37,5% та 18,8% відповідно. Тоді як у хворих, які отримували традиційну терапію, переважав декомпенсований (55,2%) та субкомпенсований (31,4%) ДРП, компенсований діагностовано лише у 13,4%. Після проведеного лікування у дітей, які отримували „Альтан” з традиційною терапією, мікрофлора кишечника нормалізувалась у 76,7% та вірогідно покращувалась у 23,3% дітей за рахунок ДК І ступеня. При монотерапії альтаном відновлення мікрофлори кишечника відбувалось у 62,5% дітей та її покращення у решти (ДК І ступеня - у 12,5%, ІІ - у 25,0%). У дітей, які лікувались традиційно, наступало погіршення з боку мікроекології кишечника, свідченням цього є переважання ДК ІІ (46,3%) та ІІІ ступенів (31,3%), а також збільшення числа асоціантів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні встановлення факторів ризику та особливостей клінічної маніфестації сальмонельозу та клебсієльозу у дітей на тлі дисбіотичних порушень мікрофлори біотопів, які набули особливого поширення як в Україні, так і за її межами, експериментальне вивчення антимікробної активності вітчизняного фітопрепарату „Альтан” і розробка на цій основі адекватного лікування, попередження розвитку мікроекологічних порушень мікрофлори біотопів є подальшим внеском у вирішенні гостро актуальної проблеми гострих кишкових інфекцій у дітей.

1. Виявлені фактори ризику, що зумовлюють більш швидкий і виражений розвиток мікроекологічних розладів кишечника при сальмонельозі та клебсієльозі. До них належать: обтяжений акушерський анамнез, патологія періоду новонародженості, штучне вигодовування, обтяжений преморбідний фон, попереднє лікування антибактеріальними препаратами, ранній вік дитини.

2. Сальмонельоз у дітей викликається мультирезистентним штамом S.typhymurium (100%), перебігає у вигляді мікст-інфекції (82,0%), гастроентероколітичного варіанту (70,0%), середньотяжкого (56,0%) та тяжкого (44,0%) ступеня, переважають діти першого року життя (64,0%). Початковий період характеризується симптомами інтоксикації (100%), психомоторного збудження (68,0%), блюванням (84,0%), діарейним синдромом (94,0%); в період розпалу з проявами фебрильної (46,0%) та гіперпіретичної (30,0%) гарячки з тривалістю понад 7 діб (64,0%), диспептичного (70,0%) та діарейного (100%) синдромів, з проявами гепатомегалії (88,0%) та гемоколіту (74,0%).

3. На сучасному етапі клебсієльоз перебігає у вигляді гастроентероколіту (71,6%), середньотяжкого ступеня (86,6%), переважають діти перших двох років життя (92,5%). Початковий період характеризується симптомами інтоксикації (76,1%), психомоторного збудження (71,6%), діареєю (82,1%); в період розпалу з проявами фебрильної гарячки (49,3%) тривалістю 5-7 діб (46,3%), диспептичного (68,7%) та діарейного (100%) синдромів, гепатомегалії (47,8%) та гемоколіту (26,9%).

4. Клінічна маніфестація сальмонельозу та клебсієльозу чітко залежить від періоду захворювання та ступеня вираженості дисбіотичних порушень мікрофлори біотопів: чим глибші порушення з боку мікрофлори ротової порожнини та кишечника, тим важчий перебіг основного захворювання. Перебіг гострих кишкових інфекцій на тлі дисбіозу кишечника ІІІ та ІV ступенів характеризується збільшенням тривалості періоду реконвалесценції до 30-40 днів, з проявами діарейного і диспептичного синдромів.

5. При сальмонельозі на початку захворювання, в період розпалу та реконвалесценції переважають декомпенсовані форми дисбіозу ротової порожнини, питома вага яких складає 62,0%, 100% та 86,0% відповідно. У кишечнику домінують мікроекологічні порушення ІІІ ступеня, які діагностуються в період розпалу захворювання у 46,0%, реконвалесценції - у 44,0%. При клебсієльозі в період розпалу переважають субкомпенсовані (55,2%) та декомпенсовані (34,5%) форми дисбіозу ротової порожнини, а також мікроекологічні порушення кишечника ІІ (34,5%) та ІІІ (41,4%) ступенів.

6. На підставі виділення із порожнини рота нетипового представника для даного біотопу, а саме: E. coli в концентрації 10^2-8 КУО/г встановлено взаємозв'язок показників кількісного та якісного співвідношення мікропейзажу ротової порожнини та кишечника, а також виявлена можливість використання даного показника в якості прогностичної ознаки вираженості мікроекологічних розладів біотопів для прогнозу тяжкості перебігу захворювання.

7. Субстанція „Альтан” у концентрації від 5,0 до 20,0 мг/мл володіє широким антимікробним спектром щодо клінічних штамів патогенних (Sh.flexneri, Sh.sonne, S.typhimurium), умовно-патогенних збудників (Ps.aeruginosa, C.freundii, K.pneumoniae, Pr.vulgaris, Pr.mirabilis, E.aerogenes, K.oxytoca, S.aureus, E.cloacae) та фунгіцидною активністю до C. albicans, поряд з цим проявляє антидисбіотичну дію за рахунок низької активності по відношенні до L. acidophilus та E. coli.

8. При експериментальному сальмонельозі застосування альтану в дозі 5,0 мг/кг/добу забезпечує санацію випорожнень у піддослідних тварин на 12 добу від початку експерименту, в дозі 10,0 і 20,0 мг/кг/добу - на 7 добу. При клебсієльозі в дозі альтану 5,0 мг/кг/добу санація випорожнень відбувається на 19 добу, при збільшенні дози до 10,0 і 20,0 мг/кг/добу - на 12 добу. При цьому спостерігалось 100% виживання піддослідних тварин.

9. Включення фітопрепарату „Альтан” до комплексного лікування хворих на сальмонельоз та ГКІ, спричинених УПМ, сприяло достовірному покращенню стану хворих, скороченню патологічних проявів захворювання, санації кишечника від представників патогенної та УПМ та відновленню нормальної мікрофлори ротової порожнини та кишечника. Застосування альтану в якості монотерапії у хворих на ГКІ, спричинених УПМ, виявилося достатнім для зменшення тривалості захворювання, санації випорожнень від збудника та нормалізації мікрофлори біотопів, що досліджувалися.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою попередження розвитку у дітей виражених порушень складу кишечної мікрофлори на тлі ГКІ запропоновано комплекс факторів ризику, що дозволить своєчасно призначати пробіотики дітям із „групи ризику” (патент №3643 від 15.12.04).

2. Практикуючим лікарям для швидкої „скринінгової” оцінки стану мікрофлори біотопів доцільно проводити бактеріологічний посів мазку із ротоглотки для цілеспрямованого визначення наявності E.сoli з метою прогнозу розвитку ДК.

3. Для розширення арсеналу етіотропних препаратів при лікуванні сальмонельозу та ГКІ, викликаних УПМ, запропоновано проводити мікробіологічні дослідження по визначенню чутливості виділених збудників, крім „класичних” антибіотиків, до фітопрепарату „Альтан”.

4. Для лікування ГКІ у дітей на тлі порушення складу мікрофлори біотопів в якості етіотропної терапії запропоновано використання вітчизняного фітопрепрепарату „Альтан”. Розроблені та апробовані схеми лікування дітей, хворих на ГКІ (патент №3317 від 15.11.2004).

Для лікування середньотяжкої та тяжкої гастроінтестинальної форми сальмонельозу у дітей „Альтан” слід застосовувати з розрахунку 5,0 мг/кг/добу за 30 хвилин до їди тричі на добу протягом 10-14 днів у комбінації з цефалоспоринами ІІІ покоління (цефотаксим, цефтазидим), або із фторхінолонами (ципрофлоксацин) у вікових дозах, за життєвими показами.

При лікуванні дітей з ГКІ, спричиненими УПМ, середнього ступеня тяжкості без обтяженого преморбідного фону та старше одного року „Альтан” призначати у якості монотерапії з розрахунку 5,0 мг/кг/добу протягом 10-14 днів, у дітей першого року життя з обтяженим преморбідним фоном - у комбінації з антибіотиками сучасних поколінь (цефтазидим, цефотаксим, ципрофлоксацин) протягом 7-10 діб, при тяжких гастроентероколітах, спричинених УПМ - протягом 10-14 днів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рикало Н.А., Незгода І.І. Дисбактеріоз кишківника у дітей на фоні сальмонельозної інфекції та сучасні підходи до лікування // Медикаментозна та немедикаментозна профілактика та відновне лікування в клінічній практиці: Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.А. Шупика. - Київ, 2001. - Випуск 10, Книга 3. - С.1165-1169. (Здобувачем зібрано, оброблено та проаналізовано матеріал).

2. Рикало Н.А. Вивчення антибактеріальних властивостей субстанції “Альтан” до клінічних штамів-збудників гострих кишкових інфекцій у дітей // Вісник морфології. - 2004. - Т.10, №2. - С.324-327.

3. Незгода І.І., Рикало Н.А., Слободянюк Т.М. Фактори ризику розвитку дисбіотичних порушень кишечнику в дітей, хворих на гострі кишкові інфекції // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т.ІІІ, Ч.2, №2. - С.438-439. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та проаналізовані отримані результати).

4. Стан мікрофлори біотопів при сальмонельозній інфекції у дітей / Незгода І.І., Рикало Н.А., Копилова К.М., Єрмольєва А.І., Кубріцька А.В. // Современная педиатрия. - 2005. - №2(7). - С. 106-111. (Здобувачем особисто зібрано, проаналізовано, статистично оброблено матеріал та підготовлено до друку).

5. Рикало Н.А. Особливості клінічної маніфестації гострих кишкових інфекцій клебсієльозної етіології у дітей раннього віку, в залежності від характеру мікрофлори біотопів // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005. - Т.9, №1. - С.126-129.

6. Рикало Н.А. Ефективність фітопрепарату „Альтан” при експериментальному клебсієльозі // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - №2. - С.41-44.

7. Незгода І.І., Рикало Н.А., Копилова К.М. Вплив шлунково-розчинних таблеток „Альтан” на стан мікропейзажу біотопів дітей, хворих на сальмонельоз // Вісник Вінницького національного медичного університету ім. М.І Пирогова. - 2005. - Т.9, №2. - С.278-282. (Дисертанту належить ідея проведення дослідження, збір, аналіз та статистична обробка матеріалу).

8. Досвід застосування суміші „NAN-кисломолочний” при лікуванні гострих кишковий інфекцій у дітей / Кириленко В.А., Незгода І.І., Рикало Н.А., Колєснік А.М., Онофрійчук О.С. // Современная педиатрия. - 2005. - №1(6). - С.94-96. (Матеріал зібрано, проаналізовано та статистично оброблено здобувачем).

9. Оцінка ефективності застосування препарату „Оптисмект” в комплексному лікуванні гострих кишкових інфекцій у дітей / Незгода І.І., Кириленко В.А., Рикало Н.А., Ніколова О.А. // Современная педиатрия. - 2005. - №2(7). - С.209-212. (Матеріал зібрано, проаналізовано, статистично оброблено здобувачем).

10. Незгода І.І., Рикало Н.А., Слободянюк Т.М. Патент на винахід “Спосіб лікування дисбіотичних розладів кишечника у дітей” за №3643 від 15.12.04р. (Розробка, збір матеріалу, статистичний аналіз та технічне оформлення належить здобувачу).

11. Незгода І.І., Рикало Н.А. Патент на винахід “Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій” за №3317 від 15.11.04р. (Ідея, зміст і розробка патенту належать дисертанту).

12. Незгода І.І., Рикало Н.А. Особливості мікробіологічних змін кишечника у дітей при гострих кишкових інфекціях // Матеріали VІІ університетської (ХХХVІІ вузівської) науково-практичної конференції молодих учених та фахівців. - Вінниця, 2001. - С.25. (Дисертантом особисто зібрано, статистично оброблено та проаналізовано матеріал).

13. Рикало Н.А. Сучасні підходи до лікування дисбактеріозу кишківника у дітей при гострих кишкових інфекціях // Актуальні питання інфекційних захворювань у дітей: Матеріали науково-практичної конференції. - Одеса, 2001. - С.131-132.

14. Рыкало Н.А. Современные подходы к лечению дисбактериоза у детей при хирургической патологии // Настоящее и будущее детской хирургии: Материалы юбилейной конференции детских хирургов, посвященной 70-летию кафедры хирургических болезней детского возраста Российского государственного медицинского университета (4-5 декабря, 2001). - Москва, 2001. - С.230.

15. Дослідження антимікробних властивостей субстанції “Альтан” в клініці дитячих інфекційних хвороб / Рикало Н.А., Незгода І.І., Копилова К.М., Сорочан О.П., Єрмольєва А.І., Кубріцька А.В. // Актуальні питання фармакології: Матеріали ІV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології. - Вінниця, 2004 - Частина І. - С. 149-154. (Основна думка, збір матеріалу, експериментальні дослідження, статистична обробка та аналіз отриманих даних належить здобувачу).

16. Рикало Н.А. Порушення мікробіоценозу кишечника у дітей на тлі гострих кишкових інфекцій // Матеріали наукової конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю ВНМУ ім. М.І. Пирогова. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.132.

17. Рикало Н. Особливості клінічної маніфестації мікроекологічних порушень кишечника у дітей різного віку та тлі гострих кишкових інфекцій // Матеріали VІІІ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С.181.

18. Незгода І.І., Рикало Н.А. Удосконалення лікувальної тактики при сальмонельозній інфекції у дітей // Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Тернопіль, 2005. - С.165-167. (Дисертанту належить ідея дослідження, збір, аналіз та статистична обробка матеріалу).

19. Незгода І.І., Рикало Н.А. Сучасні підходи до лікування гострих інфекцій у дітей, спричинених умовно-патогенними збудниками // Ліки та життя: Матеріали ІІ Міжнародного медико-фармацевтичного конгресу. - Київ, 2005. - С.75-76. (Основна думка, збір матеріалу та його статистична обробка належить здобувачу).

20. Рикало Н. Протейний гастроетероколіт у дітей, підходи до лікування // Матеріали ІХ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С.181.

21. Рикало Н.А. Особливості клінічного перебігу гострих кишкових інфекцій на тлі дисбіозу кишечника у дітей раннього віку // Матеріали 59 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О.Богомольця. - Київ, 2005. - С.74-75.

22. Рикало Н.А. Вивчення ефективності фітопрепарату альтан при експериментальному сальмонельозі // Матеріали до ІІ міжвузівської наукової конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю ВНМУ ім. М.І. Пирогова. - Вінниця, 2005. - С.260.

23. Рикало Н.А., Рауцкіс В.А. Вивчення антимікробної активності фітопрепарату „Альтан” при експериментальному протеозі // Бюлетень ІV читань ім. В.В. Підвисоцького: Матеріали наукової конференції. - Одеса, 2005. - С.87-88. (Здобувачу належить основна ідея, проведення експерименту, статистична обробка та аналіз отриманих результатів).

Размещено на Allbest.ru