Прогнозування, профілактика та шляхи зниження перинатального інфікування при ВІЛ-інфекції
Прогностичні фактори ризику перинатального ВІЛ-інфікування на антенатальному етапі шляхом проспективного вивчення репродуктивної системи, факторів поведінки, особливостей перебігу вагітності та їх зв’язку з частотою передачі ВІЛ від матері до дитини.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2014 |
| Размер файла | 150,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Дистрес плода під час пологів перенесли в 14 разів частіше ВІЛ-інфіковані діти основної групи та в 3 рази - групи порівняння.
Передчасне відшарування плаценти - це прогностично небезпечний фактор для перинатального ВІЛ-інфікування, так як при масивній кровотечі через ретроплацентарну гематому поступає значна кількість материнської крові до плода. У нашому дослідженні в 6 випадках передчасного відшарування плаценти народилось 5 (83,3%) ВІЛ-інфікованих дітей, що підтверджує вище зазначене. Інші акушерські кровотечі були у 8,3% ВІЛ-інфікованих жінок, що в 2 рази більше порівняно з контролем.
Аномалії пологової діяльності були в 10,6% ВІЛ-інфікованих, що вірогідно більше (p<0,02) порівняно з контролем (4,8%). В 21% випадків при народженні ВІЛ-інфікованих дітей основної групи та в 27,2% - групи порівняння, в пологах спостерігались стрімкі, затяжні пологи, слабкість або дискоординація пологової діяльності. Аномалії пологової діяльності найчастіше мали місце у ВІЛ-інфікованих групи порівняння (16,8 %), що вірогідно більше (p<0,05), ніж у основній групі (9,1%). Серед аномалій пологової діяльності частота стрімких та затяжних пологів була вірогідно більшою (p<0,05) у ВІЛ-інфікованих групи порівняння, ніж у основній та контролі. Порушення скоротливої діяльності матки може сприяти проникненню ВІЛ до плода під час пологів і розродження, а також виникненню дистресу плода, чутливість якого до ВІЛ підвищується. Профілактика розвитку аномалій пологової діяльності є одним із важливих факторів попередження інтранатального ВІЛ-інфікування.
Дистрес перенесли вірогідно більше (p<0,01) новонароджених у ВІЛ-інфікованих групи порівняння (10,8%), ніж у основній (4,2%) та контролі (4,0%). Дистрес плода під час пологів перенесли в 14 разів частіше ВІЛ-інфіковані діти основної групи та в 3 рази - групи порівняння.
Таким чином, перераховані вище ускладнення перебігу пологів підвищують частоту передачі ВІЛ від матері до дитини.
Метод розродження має важливе значення для частоти інтрантального ВІЛ-інфікування плода. Розродження шляхом елективного кесаревого розтину було проведено 189 (32,8%) ВІЛ-інфікованих жінок, ургентного кесаревого розтину - 25 (4,3%), пологи відбулись у 363 (62,9%) жінок. Частота МПТВ залежно від методу розродження представлена на рис.4.
Рис. 4 Частота перинатального ВІЛ-інфікування залежно від методу розродження у обстежених вагітних
Як свідчать дані нашого дослідження, найменша частота передачі ВІЛ від матері до дитини була у групах ВІЛ-інфікованих вагітних, які були розродженні шляхом елективного кесаревого розтину. У вагітних першої групи, які отримували профілактичну АРТ, частота передачі ВІЛ при елективному кесаревому розтині склала 5,6%, що вірогідно нижче (p<0,001), ніж при ургентному кесаревому розтині (66,7%) та пологах (10,4%). У 4-й групі ВІЛ-інфікованих вагітних, які не приймали профілактичної АРТ, частота передачі ВІЛ від матері до дитини при елективному кесаревому розтині була 7%, що вірогідно менше (p<0,001) або в 7,8 разів, ніж при пологах (54,5%). В другій та третій групах при розродженні шляхом елективного кесаревого розтину у 100% випадків народились здорові діти, тобто частота перинатального ВІЛ-інфікування складала 0%. В той же час, при розродженні шляхом кесаревого розтину за акушерськими показаннями, частота перинатального ВІЛ інфікування була високою у всіх групах (66,7% - в 1-й; 17,7% - в 2-й; 13% - в 3-й; 29% - в 4-й), що вірогідно більше порівняно з частотою при елективному кесаревому розтині (p<0,001). Таким чином, розродження шляхом елективного кесаревого розтину у основній групі ВІЛ-інфікованих вагітних зменшило частоту передачі ВІЛ від матері до дитини в 4,3 рази.
Гемостатичний варіант кесаревого розтину (за Pesaresi) виконаний 32 (25,4%) ВІЛ-інфікованим 1-ої групи, 8 (36,3%) - 2-ої, 3(23,1%) - 3-ої. Гемостатичний варіант кесаревого розтину за особистою модифікацією був виконаний 26 (20,6%) ВІЛ-інфікованим першої групи, 4 (18,2%) - 2-ої і 2 (15,4%) - 3-ої. При розродженні шляхом гемостатичного варіанту кесаревого розтину за обома методиками виконано 75 (46,6%) операцій у ВІЛ-інфікованих основної групи. Частота передачі ВІЛ від матері до дитини була лише в 1 випадку (1,33%).
Інвазивні втручання під час пологів (амніотомія, перинеотомія або епізіотомія) майже в 2 рази підвищували частоту передачі ВІЛ від матері до дитини. Як свідчать наші дані, при інвазивних втручаннях під час пологів, частота народження ВІЛ-інфікованих дітей була вірогідно частішою (p<0,01) у всіх групах ВІЛ-інфікованих жінок (в 1 групі народилось 3,5% здорових дітей проти 11,1% ВІЛ-інфікованих дітей; відповідно в 2 групі - 16,2% проти 37,5%; в 3 групі - 13,6% проти 41,7%; в 4 групі - 15,4% проти 32,7%). Вертикальний шлях передачі ВІЛ під час проведення амніотомії пояснюється високою концентрацією ВІЛ в пологових шляхах, особливо у ВІЛ-інфікованих жінок, які не приймали АРТ, та проникненням його через навколоплодові води. Під час епізіотомії ймовірність контакту з кров'ю роділлі збільшується, так як епізіотомні рани мають підвищену кровоточивість порівняно з розривами промежини.
Знайдено позитивний корелятивний зв'язок між частотою передачі ВІЛ від матері до дитини та інвазивними втручаннями під час пологів (r = +0,92,p<0,05).
Таким чином, для зниження частоти інтранатального ВІЛ-інфікування у ВІЛ-інфікованих вагітних з невідомим вірусним навантаженням, важливе значення має розродження шляхом елективного кесаревого розтину (особливо гемостатичного його варіанту) на 38-39 тижнях вагітності до початку пологової діяльності та розриву навколоплодового міхура.
Одним із найважчих ускладнень під час вагітності та пологів є акушерські кровотечі, які становлять 20-25% серед ведучих причин материнської смертності. Найбільший відсоток акушерських кровотеч мали ВІЛ-інфіковані групи порівняння (11,9%), що вірогідно більше (p<0,05), ніж у основній та контрольній (p<0,02). Кількість факторів ризику виникнення акушерських кровотеч у ВІЛ-інфікованих вагітних обох груп була майже в 2 рази більшою порівняно з контрольною групою, що вказує на доцільність своєчасного проведення профілактичних заходів.
Післяпологові гнійно-запальні ускладнення (ПГЗУ) мали місце у 144 (24,9%) породіль, що вдвічі більше, ніж у контролі. Найбільший відсоток ПГЗУ був після ургентного кесаревого розтину (132%), що в 4,9 разів більше, ніж після елективного планового кесаревого розтину (26,7%) та пологів.
Відомо, що грудне вигодовування призводить до збільшення постнатального ВІЛ-інфікування новонародженому у 12-30% випадків (R. Ndauti, 2000; M.L. Newel, 2002). Згідно сучасних протоколів ВООЗ та наказів МОЗ України, грудне вигодовування не рекомендується для новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів (за їх згодою) (Н.Я. Жилка, 2003). У нашому дослідженні лише 8 (1,4%) жінок, які не приймали профілактичної АРТ, народили через природні пологові шляхи вигодовували дітей грудним молоком у період 1996-1998 років, і всі 8 дітей є ВІЛ-інфікованими. За недостатньою кількістю спостережень, довести роль грудного вигодовування у збільшенні передачі ВІЛ від матері до дитини у нашому дослідженні неможливо.
Про профілактичну роль антиретровірусної терапії для зниження частоти передачі ВІЛ від матері до дитини свідчать наступні дані. ВІЛ-інфіковані основної групи народили 38 (10,1%) ВІЛ-інфікованих дітей, групи порівняння - відповідно 55 (26,9%), що свідчить про роль антенатального нагляду, раціонального розродження та призначення профілактичної АРТ для зниження частоти передачі ВІЛ від матері до дитини.
Ефективність застосованих схем профілактичної антиретровірусної відрізнялась, незалежно від методу розродження (рис. 5).
Рис. 5 Частота передачі ВІЛ від матері до дитини залежно від схем антиретровірусної терапії
За даними нашого дослідження, всі схеми профілактичної антиретровірусної терапії показали високу ефективність у зниженні частоти передачі ВІЛ від матері до дитини. Тобто, частота перинатального ВІЛ-інфікування у вагітних основної групи була в 1,5 рази менша, ніж у групі порівняння. У разі монотерапії більш ефективним було лікування ретровіром з 2 триместру вагітності. Частота народження ВІЛ-інфікованих дітей в цій групі була в 1,5 разів менша порівняно з третьою групою (монотерапія вірамуном під час пологів), що свідчить про необхідність профілактичного лікування під час вагітності.
Найефективнішою схемою була комбінована антиретровірусна терапія (ретровір+вірамун), частота перинатального ВІЛ-інфікування при якій була 7,75% незалежно від методу розродження. Вказана вище схема була вперше застосована в Україні, починаючи з 2002 року в рамках нашого дослідження.
Для вивчення прогностичного значення стану здоров'я новонароджених, були проаналізовані історії розвитку новонароджених ВІЛ-інфікованих матерів та контрольної групи.
Середня вага новонароджених відрізнялась у всіх групах. Так, в ГЗД від ВІЛ-інфікованих матерів, середня вага при народженні була 3174,87±58,8 г, що вірогідно більше (p<0,05), ніж у ГВД (2738,21±36,8 г), що може бути одним із прогностичних факторів антенатального ВІЛ-інфікування. Діти, які народились ВІЛ-інфікованими, мали вірогідно меншу вагу при народженні.
У ВІЛ-інфікованих новонароджених вірогідно частіше (p<0,001) були симптоми абстиненції, зумовлені наркоманією матері, порівняно з частотою у здорових дітей. Частота жовтяниці новонароджених в обох групах від ВІЛ-інфікованих жінок не відрізнялась, але була вірогідно частіше (p<0,001) порівняно контролем.
Сповільнений ріст та недостатність харчування плода спостерігалось у значного відсотка ВІЛ-інфікованих новонароджених (54,8%), що вірогідно більше (p<0,002), ніж у здорових (31,6%). Маловагові для гестаційного віку новонароджені вірогідно частіше (p<0,002) народились у ВІЛ-інфікованих жінок, порівняно з контролем.
Дистрес плода вірогідно частіше (p<0,001) перенесли ВІЛ-інфіковані діти, ніж ГЗД та контрольна. Синдром респіраторно розладу вірогідно частіше (p<0,05) мав місце у ВІЛ-інфікованих дітей. Ознаки внутрішньоамніотичної інфекції, анемію та транзиторну нейтропенію, також вірогідно більше (p<0,05) мали діти із ГВД. Інші ускладнення періоду новонародженості вірогідно не відрізнялись.
Таким чином, всі діти, незалежно від їх статусу, народжені ВІЛ-інфікованими вагітними, мали вірогідно більшу частоту ускладнень в період новонародженості, порівняно з контролем. В той же час, діти, які були ВІЛ-інфікованими, мали вірогідно більшу частоту таких захворювань, як симптоми абстиненції, зумовлені наркоманією, церебральну збудливість, недоношеність, сповільнений ріст та недостатність харчування плода, були маловагові для гестаційного віку, мали ознаки внутрішньоамніотичної інфекції та синдром респіраторного розладу, анемію, транзиторну нейтропенію. Вказані вище захворювання можуть бути прогностичними факторами антенатального ВІЛ-інфікування.
Важливе значення має вивчення основних лабораторних показників у ВІЛ-інфікованих вагітних, що свідчать про порушення адаптаційних можливостей. Вміст гемоглобіну у ВІЛ-інфікованих вагітних всіх груп у I триместрі був вірогідно нижчим (p<0,001) порівняно з контролем. У ВІЛ-інфікованих вагітних основної групи, які приймали профілактичну АРТ, вміст гемоглобіну в III триместрі вірогідно підвищився (p<0,01), порівняно з таким у I триместрі, що пояснюється позитивною дією АРТ, за рахунок зниження вірусного навантаження. У вагітних основної групи, які народили ВІЛ-інфікованих дітей (або в підгрупах Б), вміст гемоглобіну не підвищився. У ВІЛ-інфікованих групи порівняння, незалежно від стану здоров'я дітей, вміст гемоглобіну в III триместрі був вірогідно нижчим (p<0,02), ніж у I триместрі, що вказує на несприятливу дію ВІЛ та розвиток ВІЛ-асоційованої анемії. Відповідно, число еритроцитів у ВІЛ-інфікованих групи порівняння, які не приймали АРТ, також зменшилось перед пологами, що є несприятливим фактором для чутливості до крововтрати.
При визначенні лейкоцитарної формули, виявлені лише особливості у кількості паличкоядерних лейкоцитів, число яких вірогідно збільшилось (p<0,001) у ВІЛ-інфікованих підгруп Б обох груп по мірі прогресування вагітності, що вказує на наявний запальний процес. Інших суттєвих відмінностей в формулі крові серед обстежених вагітних не виявлено.
При оцінці системи гемостазу в обстежених групах вагітних, у більшості жінок виявили тенденцію до гіперкоагуляції, що появлялась значно раніше, ніж при фізіологічній вагітності (з I триместру) і ставала достовірнішою по більшості показників коагулограми в III триместрі.
Число тромбоцитів у ВІЛ-інфікованих обох груп вірогідно зменшилось (p<0,001) в III триместрі, при зростанні ступеню тромботесту, що свідчило про гіперактивацію тромбоцитарної ланки системи гемостазу.
Час зсідання крові у ВІЛ-інфікованих вагітних в III триместрі та час рекальцифікації плазми вірогідно зменшувався, при підвищенні фібринолітичної активності плазми, що свідчить про порушення у плазм енній ланці системи зсідання крові.
Порушення функції тромбоцитів, підвищення їх адгезивної та агрегаційної здатності, гіперкоагуляція у плазменній ланці системи гемостазу призводить до посилення тромбоутворення і виникнення інфарктів у плаценті, які є морфологічними маркерами порушення плацентарного кровообігу. Порушення у фетоплацентарній системі супроводжується пошкодженням ендотелію судин, утворення складних багатоклітинних агрегатів, погіршення мікроциркуляції та кровоплину в плаценті, що в результаті призводить до розвитку ПН та її негативних наслідків для плода. Порушення функції плаценти знижує її захисну функцію щодо проникнення ВІЛ до плода, є важливим прогностичним фактором для підвищення частоти перинатального ВІЛ-інфікування.
При прогресуванні персистенції ВІЛ на фоні імунодефіциту, вірусні агенти можуть викликати морфологічні та функціональні зміни клітин, руйнування базальної мембрани судинної стінки, активацію фактора Хагемана і розвиток гіперкоагуляції.
Разом з тим, екстраполяція певних відхилень в основних регулюючих системах організму ВІЛ-інфікованих, приводить до значних методологічних труднощів. Це обумовлено тим, що процеси імуногенезу, гемостазу тісно пов'язані між собою складними загальними механізмами регуляції і контролю, що поєднано дією багатьох супутніх патологічних чинників (анемія, екстрагенітальні захворювання, інші вірусно-бактеріальні агенти), які через низку складних взаємовідносин можуть підвищувати частоту передачі ВІЛ від матері до дитини.
Таким чином, у ВІЛ-інфікованих вагітних, протягом вагітності відбуваються зміни в основних регулюючих системах організму, що потребує детального вивчення щодо впливу антиретровірусного лікування та їх роль в частоті перинатального ВІЛ-інфікування.
При обстеженні 288 ВІЛ-інфікованих жінок через 2 роки після пологів прогресування ВІЛ-хвороби було виявлено у 11,3% жінок, які під час вагітності мали стадію безсимптомного носійства ВІЛ, та майже в 4 рази частіше - у жінок з терміном ВІЛ-інфікування більше 5 років. СНІД діагностувався у 10% жінок без лікування через 3 роки після пологів, або через 8 років з моменту ВІЛ-інфікування. Тобто, питання впливу вагітності та перебіг ВІЛ-хвороби потребує подальшого вивчення.
Таким чином, враховуючи дані нашого дослідження, ми систематизували вірогідні фактори ризику перинатального ВІЛ-інфікування плода в шкалу факторів ризику, які потребують визначення з метою усунення їх впливу протягом вагітності та пологів (табл. 2).
Таблиця 2
Шкала факторів ризику МПТВ згідно статистичних розрахунків
|
Фактор ризику МПТВ |
Конфіденційний інтервал (КІ) |
Коефіцієнт вірогідності (р) |
Випадкова пропорція (ВП) |
|
|
СІН під час вагітності |
1,96-6,74 |
<0,001 |
0,21 |
|
|
Тютюнопаління під час вагітності |
0,1-0,44 |
<0,001 |
0,31 |
|
|
СНІД-АК у вагітної |
9,3-29,6 |
<0,0001 |
3,5 |
|
|
Загроза переривання вагітності |
14,04-37,26 |
<0,001 |
2,2 |
|
|
Кандидоз |
3,8-7,04 |
<0,001 |
5,1 |
|
|
Трихомоніаз |
5,92-10,9 |
<0,001 |
7,96 |
|
|
Сифіліс |
16,89-47,36 |
<0,001 |
7,35 |
|
|
Низьке набування маси тіла |
13,6-35,3 |
<0,001 |
2,3 |
|
|
Плацентарна недостатність та ЗРП |
4,79-8,8 |
<0,001 |
6,45 |
|
|
Маловоддя |
3,75-6,3 |
<0,001 |
4,85 |
|
|
Передчасне відшарування плаценти |
41,1-98,8 |
<0,001 |
6,6 |
|
|
Безводний проміжок >4 год. |
13,6-35,3 |
<0,001 |
1,3 |
|
|
Передчасні пологи |
2,3-5,8 |
<0,001 |
0,43 |
|
|
Інвазивні втручання під час пологів |
18,9-21,9 |
<0,01 |
2,6 |
Впроваджений комплексний організаційно-лікувальний підхід до прогнозування та попередження МПТВ представлений схематично на рис. 6.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Таким чином, впроваджений комплексний організаційно-лікувальний підхід до прогнозування та попередження частоти передачі ВІЛ від матері до дитини заключається у наступному: проведення добровільного консультування та тестування всіх вагітних для визначення ВІЛ-статусу, кваліфікований амбулаторний нагляд за ВІЛ-інфікованими вагітними, визначення стадії ВІЛ-хвороби та стану імунної системи, діагностика та лікування ускладнень вагітності та екстрагенітальних захворювань, нормалізація стану мікробіоценозу пологових шляхів, призначення комбінованої профілактичної антиретровірусної терапії вагітним з стадією безсимптомного носійства ВІЛ та їх новонародженим, раціональне ведення пологів або розродження шляхом елективного кесаревого розтину, відмова від грудного вигодовування, раннє визначення ВІЛ-статусу у новонароджених, підтримка сімей ВІЛ-інфікованих, попередження небажаної вагітності та збереження репродуктивного здоров'я жінок.
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукової проблеми - попередження материнсько-плодової трансмісії ВІЛ на підставі концепції прогностичного підходу до оцінки факторів ризику перинатального ВІЛ-інфікування та розробки науково-обгрунтованої системи цілеспрямованої профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини для зниження перинатальної захворюваності та смертності.
1. В умовах епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, важливим завданням є зниження частоти передачі ВІЛ від матері до дитини, яка залежить від численних прогностичних факторів ризику та впровадження комплексних профілактичних заходів. Частота передачі ВІЛ від матері до дитини в Одеському регіоні в 1996-1997 роках складала 26,96%, яка зменшилась в 3,5 рази, завдяки впровадженню комплексних профілактичних заходів в 2003-2004 роках.
2. На антенатальному етапі прогностичне значення мають наступні фактори ризику: шкідливі звички (споживання наркотичних речовин та тютюнопаління протягом вагітності), що проявляється низьким або відсутністю набування маси тіла під час вагітності (13,3%) у сполученні з плацентарною недостатністю, затримкою росту плода, що призводить до підвищення частоти перинатального ВІЛ-інфікування. Встановлено позитивний корелятивний зв'язок між частотою передачі ВІЛ від матері до дитини та СІН (r =+0,95, p<0,05) і тютюнопалінням (r =+0,92, p<0,05) та низьким набуванням маси тіла (r=+0,99 p<0,05). Незадовільний стан репродуктивного здоров'я ВІЛ-інфікованих жінок за рахунок великого відсотку абортів, самовільних викиднів, перинатальних втрат перед пологами є передумовою для розвитку плацентарної недостатності та підвищення частоти передачі ВІЛ від матері до дитини (r = +0,96, p<0,05). Загроза переривання вагітності, що мала місце у 40,2% ВІЛ-інфікованих жінок, підвищує частоту антенатального ВІЛ-інфікування плода (r=+0,79, p<0,05).
3. Факторами ризику материнсько-плодової трансмісії ВІЛ є супутні екстрагенітальні захворювання: анемія (84,9%), захворювання органів дихання (16,1%); захворювання сечової системи (22,2%), варикозна хвороба та тромбофлебіт (17,6%), частота яких була вірогідно більшою (p<0,05) у вагітних, які народили ВІЛ-інфікованих дітей”. Стан імунної системи, який проявляється зниженням кількості CD4+ лімфоцитів <0,4 х109/л та стадія СНІД-АК у ВІЛ-інфікованих вагітних підвищують частоту перинатального ВІЛ-інфікування (r = +0,98, p<0,05).
4. Важливим прогностичним фактором, який несприятливо впливає на частоту передачі ВІЛ від матері до дитини є порушення функціонування системи мати-плацента-плід розвитком плацентарної недостатності, одним із найважчих проявів якої є затримка росту плода (54,8%), яка була вірогідно частіше у ВІЛ-інфікованих дітей (p<0,01). Морфологічними критеріями плацентарної недостатності є поєднання варикозного розширення судин плаценти, компенсаторної гіперплазії ворсин хоріона при їх незрілості, набряку, контрастування базальної мембрани. Між частотою МПТВ та плацентарною недостатністю і ЗРП існує позитивний корелятивний зв'язок (r = +0,91, p<0,05). Маловоддя, як маркер антенатального інфікування плода спостерігається в середньому у 72,3% ВІЛ-інфікованих жінок, які народили хворих дітей, що в 2,6 разів більше порівняно з тими, що народили здорових дітей (27,4%).
5. Мікробіоценоз пологових шляхів у ВІЛ-інфікованих вагітних характеризується високою частотою виявлення збудників, що передаються статевим шляхом, у поєднанні з умовно-патогенною, переважно грам-негативною мікрофлорою, що призводить до розвитку хоріонамніонітів, плацентитів та сприяє вертикальному шляху передачі ВІЛ від матері до дитини. Встановлений позитивний корелятивний зв'язок між ЗПСШ та частотою передачі ВІЛ від матері до дитини: ЗПСШ (r = +0,61, p<0,05), трихомоніазом ( r= +0,92 p<0,05), кандидозом (r = +0,75 p<0,05).
6. Найефективнішою схемою профілактичної антиретровірусної терапії була комбінована АРТ, яка включала призначення 600 мг ретровіру з 28 тижнів вагітності та додатоково 200 мг вірамуну з початком пологів для матері та сиропу ретровіру 4мг/кг ваги протягом 7 днів + сиропу вірамуну 2мг/кг одноразово для дитини, при якій частота передачі ВІЛ склала 7,75%.
7. Прогностичними факторами, які підвищують частоту інтранатального ВІЛ-інфікування є тривалість безводного проміжку більше 4 годин (r = +0,81, p<0,05), інвазивні втручання під час пологів (r = +0,92, p<0,05) та передчасні пологи (r = +0,81 p<0,05). Плановий елективний кесарів розтин зменшує частоту передачі ВІЛ від матері до дитини в 4,8 рази. Частота передачі ВІЛ від матері до дитини при розродженні шляхом елективного кесаревого розтину у сполученні з комбінованою АРТ склала лише 5,6%, що вірогідно нижче (p<0,001), ніж при ургентному кесаревому розтині (66,7%) та пологах (10,4%).
8. Прогностична сумарна шкала факторів ризику перинатального ВІЛ-інфікування включає: обтяжений акушерський анамнез, шкідливі звички (прийом наркотичних речовин та тютюнопаління), загрозу переривання вагітності, стадію СНІД-АК у вагітної, патологічний стан мікробіоценозу пологових шляхів, розвиток плацентарної недостатності та ЗРП, маловоддя, передчасні пологи, безводний проміжок більше 4 годин, розродження через природні пологові шляхи, інвазивні втручання під час пологів.
9. Розроблений диференційований комплексний підхід складається з пренатального нагляду з раннього терміну вагітності, визначення імунного статусу та стадії ВІЛ-хвороби, несприятливих факторів ризику, діагностики та лікування ускладнень вагітності та пологів, призначення профілактичної антиретровірусної терапії під час вагітності, пологів та новонародженим, розродження шляхом елективного кесаревого розтину при невідомому вірусному навантаженні, виключення грудного вигодовування, який значно знижує частоту передачі ВІЛ від матері до дитини, що дає підставу рекомендувати його для впровадження в практику.
Практичні рекомендації
1. Для профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини важливе значення має проведення передтестового консультування, тестування всіх вагітних на наявність ВІЛ-інфекції.
2. Пренатальний нагляд за ВІЛ-інфікованими вагітними включає повне клініко-лабораторне обстеження, визначення стану імунної системи, стадії ВІЛ-хвороби, діагностика супутніх опортуністичних інфекцій, TORCH-інфекцій, ускладнень вагітності та їх лікування для визначення плану спостереження.
3. Для зниженню антенатального ВІЛ-інфікування плода рекомендується визначити стан мікробіоценозу пологових шляхів та провести етіотропне лікування з місцевим призначенням препаратів хлоргексидину, лікування яких буде сприяти зниженню антенатального ВІЛ-інфікування плода.
4. Для попередження розвитку плацентарної недостатності та ЗРП рекомендується додаткове призначення вітамінотерапії, фолієвої кислоти, повноцінне харчування, динамічний нагляд за станом плода.
5. Для попередження передачі ВІЛ від матері до дитини рекомендується призначення ефективної профілактичної комбінованої антиретровірусної терапії для ВІЛ-інфікованих вагітних із стадією безсимптомного носійства ВІЛ : ретровіру по 600 мг на день, починаючи з 28 тижнів вагітності; з початком пологів або перед операцією кесаревого розтину додатково вірамуну 200 мг одноразово. Новонародженому призначають ретровір сироп по 4 мг/кг ваги двічі на день протягом 7 днів + сироп вірамун на 48-72 годинах життя 2 мг/кг ваги одноразово та штучне вигодовування.
6. Для попередження інтранатального ВІЛ-інфікування плода рекомендується розродження шляхом елективного кесаревого розтину на 37-38 тижнях вагітності за згодою пацієнтки або раціональне ведення пологів із запобіганням інвазивних втручань, як амніотомії, епізіотомії, накладання акушерських щипців.
7. У післяпологовому періоді рекомендується проведення профілактичної антибактеріальної терапії після розродження шляхом кесаревого розтину згідно протоколів МОЗ України, виключення лактації, профілактика тромбоемболічних ускладнень.
8. Для попередження небажаної вагітності та реінфікування ВІЛ іншими штамами партнерів рекомендується постійне використання бар'єрних засобів та ефективних методів контрацепції.
9. Для забезпечення підтримки ВІЛ-інфікованих сімей та їх дітей та збереження здоров'я та якості життя матері рекомендується регулярне спостереження з метою своєчасної діагностики прогресування ВІЛ-хвороби та призначення антиретровірусної терапії.
Список опублікованих праць за темою дисертації
ВИЧ-инфекция в перинатологии // Под ред. В.Н. Запорожана, Н.Л.Аряева. 2000. 187 с. (Cоавт. Н.Н. Низова, Н.В.Котова, О.А.Старец). (Підготувала розділ монографії).
ВІЛ-інфекція та вагітність. Прогноз для матері та плода // Педиатрия, акушерство и гинекология. 1999. № 4. С. 229-231. (Виконала самостійно).
Ведення післяпологового періоду у ВІЛ-інфікованих вагітних // Одеський медичний журнал. 1999. №3. С. 45-47. (Співавт.: Нізова Н.М., Бойченко І.А., Рачок Т.Ю.) (Обрала напрямок дослідження, провела аналіз результатів роботи).
Посохова С.П. Перебіг вагітності та пологів на фоні антиретровірусної терапії // Буковинський медичний вісник. 2001. Т.5., № 2-3. С. 159-160. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Роль антиретровирусной терапии в снижении уровня материнско-плодовой трансмиссии ВИЧ. // Репродуктивное здоровье. 2002. № С. (Співавт.: Запорожан В.Н.) (Обрала напрямок дослідження та розробила його програму, провела аналіз результатів та розробила висновки).
Посохова С.П. Кесарський розтин у ВІЛ-інфікованих переваги та ризики // Вісник наукових досліджень. 2002. № 2 (26). С. 107-109. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Роль планового кесаревого розтину у зниженні рівня материнсько-плодової трансмісії ВІЛ. // Вісник наукових досліджень. 2003. №1. С. 26-28. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Гінекологічні аспекти ВІЛ-інфекції // Одеський медичний журнал. 2003. №2 (76). С. 62-64. (Виконала самостійно).
Патологія шийки матки у ВІЛ-інфікованих // Вісник наукових досліджень. 2003. №1. С. 26-28. (Співавт.: Попова Т.В., Волкова М.А.) (Розробила програму дослідження, провела аналіз результатів, розробила практичні рекомендації).
Захворювання, що передаються статевим шляхом, як важливий фактор перинатального ВІЛ-інфікування плода // Дерматологія і венерологія. 2003. №.4 (22). С. 22-24. (Співавт.: Запорожан В.М., Бойченко І.А.) (Обрала програму дослідження, провела аналіз результатів, розробила висновки).
Комплексний підхід до зниження рівня материнсько-плодової трансмісії ВІЛ // Журнал АМН України.2004, т. 10, №1. С. 151-156. (Співавт.: Запорожан В.М.) (Обрала напрямок дослідження та розробила його програму, провела аналіз результатів, розробила висновки та практичні рекомендації).
Посохова С.П. Частота и профилактика послеродовых гнойно-воспалительных осложнений у ВИЧ-инфицированных женщин // Репродуктивное здоровье. 2004. № 3 (19). с. 107-109. (Виконала самостійно).
Ефективність комбінованої антиретровірусної терапії для запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. №6. с. 62-65. (Співавт.: Запорожан В.М.) (Обрала напрямок дослідження та розробила його програму, провела аналіз результатів, розробила висновки та практичні рекомендації).
Посохова С.П. Вплив антентальних факторів на частоту передачі ВІЛ від матері до дитини // Вісник морської медицини. 2004. №4 (27). С. 15-19. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Вплив профілактичної антиретровірусної терапії на перебіг вагітності та пологів у ВІЛ-інфікованих жінок // Практична медицина. 2004. №3 (т. Х). с. 15-19. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Проблеми планування сім'ї у ВІЛ-інфікованих жінок в Одеському морському регіоні // Вісник морської медицини. 2005. №1 (28). С. 3-8. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Течение беременности и частота перинатальной трансмиссии ВИЧ у беременных с различными стадиями ВИЧ-инфекции // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №1 (21). с. 165-168. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Частота передачі ВІЛ від матері до дитини залежно від перебігу пологів у ВІЛ-інфікованих вагітних // Одеський медичний журнал. 2005. № 1 (87). с. 88-91. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Перинатальні наслідки невиношування вагітності у ВІЛ-інфікованих жінок // Буковинський медичний вісник. 2005. №1. с. 31-35. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Изучение вопроса прогрессирования ВИЧ-болезни после родов. //Медико-соціальні проблеми сім'ї.2005.Т.10, № 1.с. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Частота і чинники ризику виникнення акушерських кровотеч у ВІЛ-інфікованих вагітних // Вісник наукових досліджень. 2005. №2 (39). с. 98-100. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. Шляхи зниження ризику професійних контактів з кров'ю при кесарському розтині // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів. Сімферополь, 1998. С. 264-266. (Виконала самостійно).
Сучасні погляди на кесарський розтин у ВІЛ-інфікованих вагітних. Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів. Сімферополь, 1998. С. 131-132. (Співавт.: Запорожан В.М.) (Обрала напрямок дослідження провела аналіз результатів, розробила висновки та практичні рекомендації).
Проблемы планирования семьи у ВИЧ-инфицированных. Сб. науч. тр. “Актуальные вопросы репродуктологии и криомедицины”. Харьков, 1998. С. 55-58. (Співавт.: Низова Н.Н., Рачок Т.Ю.,.Бойченко И.А.) (Провела аналіз результатів, розробила висновки та практичні рекомендації).
Морфологические аспекты маточно-плацентарно-плодовых взаимоотношений у ВИЧ-инфицированных беременных // Матеріали 6 Конгресу патологів України “Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз”. Вінниця. 1998. С. 202-203. (Співавт.: Рачок Т.Ю., Дехтярь О.Ю.) (Провела аналіз результатів).
Матково-плацентарно-плодові співвідношення при ВІЛ-інфекції у вагітних. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №5. С. 108-110 (Співавт.: Нізова Н.М., Рачок Т.Ю., Бойченко І.А.) (Розробила програму дослідження, провела дискусію та аналіз результатів роботи
Посохова С.П. Прогнозування та чинники кровотеч у ВІЛ-інфікованих вагітних // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів. Ужгород, 1999. С. 56-58 (Виконала самостійно).
Состояние системы гемостаза у ВИЧ-инфицированных беременных, принимавших ретровир // Зб. Наук. Пр. К: “ТМК”, 1999. с. 279-282 (Співавт.: Запорожан В.Н., Низова Н.Н., Бойченко И.А., Рачок Т.Ю.) (Провела аналіз результатів, розробила висновки).
Посохова С.П. Особливості перебігу вагітності та пологів у ВІЛ-інфікованих // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: “Абрис”-2000. С. 239-241. (Виконала самостійно).
Посохова С.П. ВІЛ-інфекція фактор високого ризику при вагітності. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.К.: “Фенікс”. 2001. С. 530-533. (Виконала самостійно).
Особливості неонатального періоду у дітей від ВІЛ-інфікованих жінок // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.К.: “Фенікс”. 2001. С. 528-530. (Співавт.: Рачок Т.Ю., Нізова Н.М., Бойченко І.А.) (Провела аналіз результатів, розробила висновки).
Факторы риска послеродовых осложнений у ВИЧ-позитивных женщин //Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ “Інтермед”. 2002. С. 204-206. (Співавт.: Низова Н.Н., Рачок Т.Ю., Бойченко И.А., Малярчук Н.И.) (Обрала напрямок дослідження, та розробила практичні рекомендації).
Посохова С.П. Антенатальний нагляд за ВІЛ-інфікованими вагітними важливий етап у зниженні рівня материнсько-плодової трансмісії ВІЛ // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ “Інтермед”. 2003. С. 260-263. (Виконала самостійно).
Пути снижения вертикальной передачи ВИЧ от матери к ребенку //Материалы УІ съезда акушеров-гинекологов республики Узбекистан, Ташкент, октябрь 2003. Специальный выпуск. Часть 2. С. 150-153. (Співавт.: Запорожан В.Н.) (Обрала напрямок дослідження, провела аналіз результатів та розробила практичні рекомендації).
Посохова С.П. Вплив методу розродження на рівень материнсько-плодової трансмісії ВІЛ // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ “Інтермед”, 2004. С. 292-295. (Виконала самостійно).
Стан репродуктивного здоров'я у ВІЛ-інфікованих жінок // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ “Інтермед”.2004. С. 616-621.(Співавт.: Попова Т.В., Волкова М.А., Пилипенко Е.А.) (Обрала напрямок дослідження та розробила практичні рекомендації).
Шляхи зниження перинатального інфікування у ВІЛ-інфікованих вагітних (методичні рекомендації), Одеса. 1998. с. 13 (Співавт.: Запорожан В.М., Гойда Н.Г., Нізова Н.М. ).
Запорожан В.М., Аряєв М.Л., Котова Н.В., Нізова Н.М., Посохова С.П., Старець О.О. “Попередження трансмісії ВІЛ від матері до дитини”. Навчальний посібник для акушерів-гінекологів, неонатологів, педіатрів, інфекціоністів, сімейних лікарів, організаторів охорони здоров'я, лікарів-інтернів і студентів. К.: “Акві-К”, 2003. 184 с. (Підготувала 4 розділи посібника).
Уровень перинатальной трансмиссии вируса иммунодефицита человека (по данным Одесского региона) //Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии, Донецк. 1999. С. 17-18. (Співавт.: Низова Н.Н., Рачок Т.Ю., Бойченко И.А.) (Провела аналіз статистичних результатів, дискусію, розробила висновки).
Послеродовый период у ВИЧ-инфицированных (по опыту ОКБ) // Тезисы работ “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”, Одесса. 2000. С. 99. (Співавт.: Низова Н.Н., Бойченко И.А., Рачок Т.Ю.) (Обрала напрямок дослідження, розробила висновки та практичні рекомендації).
Социально-экономические проблемы перинатальной ВИЧ-инфекции // Тезисы работ “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”, Одесса.2000. С. 70-71. (Співавт.: Запорожан В.Н., Низова Н.Н., Рачок Т.Ю.) (Обрала напрямок дослідження, провела аналіз результатів).
Posohova S. Perinatal Risk Factors for HIV-infected Pregnant Women. XIV International AIDS Conference 2002. Barcelona July 7-12. By Monduzzi Editore S.p.AMEDIMOND Inc. C708S9432. P. 131-134. (Виконала самостійно).
Zaporozhan V.,Nizova N.,Posohova S., Shabarova. Z. AIHA Partnership Program on Prevention of Mother -to-Child HIV Transmission in Odessa, Ukraine. XIV International AIDS Conference 2002. Barcelona July 7-12. By Monduzzi Editore S.p.AMEDIMOND Inc. C708S9436. P. 295-298.
Nizova N., Posohova S., Rachok T., Boochenko I., Shevchenko S. Risk Factors for Postpartum Septic Complications in HIV -positive Pregnant Women (Odessa, Ukraine). XIV International AIDS Conference 2002. Barcelona July 7-12. By Monduzzi Editore S.p.AMEDIMOND Inc. C708S9431. P. 171-174.
Posohova S., Nizova N., Tyapkin G., et al. The Odessa Model: F Case Study of the Development of a Replicable Prototype for the Reorganization of a Maternal Outreach and Delivery System for HIV-infected Pregnant Women in Resource-limited Countries of the Former Soviet Union // 2nd IAS Conference HIV Pathogenesis and Treatment, Paris, France, July 2003. Poster 1071.
Posohova S., Shabarova Z. Recommendations for How to Implement Universal Precautions to reduce Exposure to HIV and Other Blood-borne Pathogens in Obstetrical Healthcare Settings with Limited Resources (Odessa Oblast, Ukraine) //2nd IAS Conference HIV Pathogenesis and Treatment, Paris, France, July 2003. Poster 1161.
Zaporozhan V., Posohova S., Boichenko I., et al. The Effectiveness of Combination ART Prophylaxis Regimens for Preventing MTCT of HIV in Resource-limited Setting in Eurasia // XV International AIDS Conference, Bangkok, Thailand, July 2004, Abstract ThPeB7022.
Posohova S., Zaporozhan V., Boichenko I., et al. Sexual transmitted infections as on important Factor for perinatal HIV transmission in resource-limited setting (Odessa, Ukraine) // XV International AIDS Conference, Bangkok, Thailand, July 2004, Abstract ThPeB7071.
Posohova S., Zaporozhan V., Boichenko I., et al. Use elective C-section to prevent mother-to-child transmission of HIV in resource-limited setting in Eurasia // XV International AIDS Conference, Bangkok, Thailand, July 2004, Abstract ThPeB7019.
Smith J., Posohova S., Nizova N. et al. The Odessa “Plus-PMTCT-Plus” model: replicable reorganization of a health care delivery system for effective prevention of HIV in resource-limited setting in Eurasia // XV International AIDS Conference, Bangkok, Thailand, July 2004, Abstract ThPeB7020.
Деклараційний патент на винахід “Спосіб корекції матково-плацентарно-плодової гемоперфузії при вторинній хронічній плацентарній недостатності у ВІЛ-інфікованих” № 36203 А UA А61К9/48, А61К38/43 (Співавт.: Запорожан В.М., Нізова Н.М., Рачок Т.Ю., Бойченко І.А., Малярчук Н.І., Рачок І.В.). №99116236; Заявл. 16.11.1999; Опубл. 16.04.2001. Бюл. № 3 (Автор ідеї винаходу, обґрунтувала наукову концепцію, провела аналіз результатів, обґрунтувала висновки та практичні рекомендації).
Деклараційний патент на винахід “Спосіб профілактики післяпологових септичних ускладнень у ВІЛ-інфікованих породіль” № 36207 А UA А61К38/21 (Співавт.:Нізова Н.М., Малярчук Н.І., Рачок Т.Ю., Рачок І.В.) №99116240; Заявл. 16.11.1999; Опубл. 16.04.2001. Бюл. № 3 (Автор ідеї винаходу, розробила методику профілактики, провела аналіз результатів).
Деклараційний патент на винахід “Спосіб лікування анемії у ВІЛ-інфікованих вагітних” № 36205 А UA А61К31/295, А61К31/30, А61К31/315 (Співавт.: Запорожан В.М., Нізова Н.М., Бойченко І.А., Рачок Т.Ю.,.Рачок І.В., Малярчук Н.І.) № 99116238; Заявл. 16.11.1999; Опубл. 16.04.2001. Бюл. № 3 (Автор ідеї винаходу, обґрунтувала його наукову концепцію та висновки).
Деклараційний патент на винахід “Спосіб гемостатичного кесаревого розтину у ВІЛ-інфікованих вагітних за Посоховою С.П.” № 61452 А UA А61В17/00. № 2003021065; Заявл. 06.02.2003; Опубл. 17.11.2003. Бюл. №11 (Виконала самостійно).
Деклараційний патент на винахід “Спосіб профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини під час вагітності та пологів” № 61453 А UA А61К38/00 (Співавт.: Запорожан В.М., Бойченко І.А.) № 2003021067; Заявл. 06.02.2003; Опубл. 17.11.2003. Бюл. №11 (Автор ідеї винаходу, обґрунтувала його наукову концепцію, розробила методику профілактики, обґрунтувала висновки та практичні рекомендації).
Деклараційний патент на винахід “Спосіб профілактичного лікування ВІЛ-інфікованих породіль” № 64137 А UA А61К38/00 (Співавт.: Запорожан В.М., Нізова Н.М., Бойченко І.А.) № 2003021066; Заявл. 06.02.2003; Опубл. 16.02.2004. Бюл. № 2 (Автор ідеї винаходу, розробила методику профілактики, провела аналіз результатів, обґрунтувала висновки та практичні рекомендації).
Анотація
Посохова С.П. Прогнозування, профілактика та шляхи зниження перинатального інфікування при ВІЛ-інфекції. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство та гінекологія. Одеський державний медичний університет, м. Одеса 2006 рік.
Дисертацію присвячено вивченню прогностичних факторів ризику перинатального інфікування плода у ВІЛ-інфікованих вагітних та впровадженню комплексних профілактичних заходів для їх попередження.
Обстежено 577 ВІЛ-інфікованих вагітних. Підвищують частоту передачі ВІЛ від матері до дитини такі фактори ризику, як стадія ВІЛ-хвороби (СНІД-АК), споживання ін'єкційних наркотиків та тютюнопаління, низьке набування маси тіла під час вагітності, обтяжений акушерський анамнез, загроза переривання вагітності, розвиток плацентарної недостатності та затримка роcту плода, маловоддя, патологічний стан мікробіоцинозу статевих шляхів, безводний період більше 4 годин, інвазивні втручання під час пологів.
Профілактична комбінована антиретровірусна терапія (ретровір+ірамун) зменшила частоту перинатального ВІЛ-інфікування до 7,75%, у порівнянні з 26,96% у вагітних без АРТ.
Плановий елективний кесарів розтин сприяв зменшенню частоти передачі ВІЛ від матері до дитини в 4,8 рази. Комбінована АРТ та розродження шляхом кесаревого розтину зменшило частоту передачі ВІЛ від матері до дитини до 5,6%.
Впровадження комплексного підходу, визначення та попередження несприятливих факторів ризику втричі знижує частоту передачі ВІЛ від матері до дитини.
Ключові слова: ВІЛ-інфіковані вагітні, прогностичні фактори ризику, профілактична антиретровірусна терапія, елективний кесарів розтин, частота передачі ВІЛ від матері до дитини.
Аннотация
Посохова С.П. Прогнозирование, профилактика и пути снижения перинатального инфицирования при ВИЧ-инфекции. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Одесский государственный медицинский университет, г. Одесса, 2006 год.
В диссертации изучались прогностические факторы риска перинатального инфицирования плода у ВИЧ-инфицированных беременных и результаты внедрения комплексных профилактических мероприятий для снижения частоты передачи ВИЧ от матери к ребенку.
Обследовано 577 ВИЧ-инфицированных беременных, которые распределялись на четыре группы. Первую группу составили 215 беременных, которые принимали комбинированную профилактическую антиретровирусную терапию (АРТ) - ретровир з 28 недель беременности и дополнительно вирамун с началом родов, их новонарожденным назначали на протяжении 7 дней ретровир-сироп и одну дозу вирамуна. Вторая группа (82 беременных) принимали ретровир во время беременности и родов, их новорожденные АРТ не принимали. Третью группу составили 78 беременных, которые принимали только 200 мг вирамуна во время родов, их новонарожденные - сироп 2мг/кг веса. В четвертую группу (или группу сравнения) були включены 202 ВИЧ-инфицированных беременных, которые не принимали профилактической АРТ.
Среди прогностических факторов риска на антенатальном этапе важное значение имело сочетание приема инъекционных наркотических веществ (ПИН) и табакокурение во время беременности, что способствовало развитию плацентарной недостаточности, задержке развития плода (ЗРП) и повышению частоты материнско-плодовой трансмиссии ВИЧ (МПТВ). Отмечается положительная коррелятивная связь между частотой МПТВ и ПИН (r =+0,95, p<0,05), табакокурением (r=+0,92, p<0,05) и низким прибавленим масы тела во время беременности (r=+0,99, p<0,05).
Отягощенный акушерский анамнез у ВИЧ-инфицированных женщин из-за значительного числа абортов, самопроизвольных выкидышей, перинатальных потерь перед родами, является важным фактором для розвития плацентарной недостатности, что повышает частоту МПТВ (r = +0,96, p<0,05).
Экстрагенитальные заболевания, как анемия (84,9%) заболевания органов дыхания (16,1%); заболевания мочевой системы (22,2%), варикозная болезнь и тромбофлебит (17,6%) были вероятно чаще у беременных, которые родили ВИЧ-инфицированных детей (p<0,05). Беременные, которые имели стадию ВИЧ-АК в 92% случаев родили ВИЧ-инфицированных детей (r = +0,98, p<0,05), число CD4+-лимфоцитов и соотношение CD4+/CD8+ у них было вероятно ниже (p<0,05).
Угроза прерывания беременности у 40,2% ВИЧ-инфицированных женщин коррелировала с возрастанием частоты МПТВ (r=+0,79, p<0,05).
Плацентарная недостатность и ЗРП при рождении ВИЧ-инфицированных детей были вероятно чаще (r = +0,91, p<0,05). Маловодие, как маркер антенатального инфицирования, у беременных, которые родили ВИЧ-инфицированных детей, было в 2,6 раз чаще.
Патологическое состояние микробиоценоза родовых путей, сочетание грам-негативной условно-патогенной микрофлоры с заболеваниями, передающимися половым путем (ЗППП), способствует развитию хорионамнионитов, плацентитов и увеличению вертикального пути передачи ВИЧ от матери к ребенку: ЗППП (r = +0,61, p<0,05), трихомониаз (r= +0,92, p<0,05), кандидоз (r = +0,75, p<0,05).
Среди профилактических схем антиретровирусной терапии наиболее эффективной была комбинированная АРТ, при которой частота МПТВ составила 7,75%. Частота МПТВ во второй группе была 9,75%, в третьей -15,75%. Наивысшей частота перинатального ВИЧ-инфицирования была у беременных четвертой группы, которые не принимали АРТ, - 26,96%.
Прогностическими факторами, которые повышают частоту интранатального ВИЧ-инфицирования, были безводный период более 4 часов (r = +0,81, p<0,05), инвазивные вмешательства во время родов (r = +0,92, p<0,05) и преждевременные роды (r = +0,81, p<0,05).
При родоразрешении путем планового элективного кесарево сечения частота передачи ВИЧ от матери к ребенку снизилась в 4,8 раза. Наименшая частота МПТВ при элективном кесаревом сечении была в 1 группе - 5,6%, что вероятно ниже (p<0,001), чем при ургентном кесаревом сечении (66,7%) и родах (10,4%); а в 4 группе без АРТ, соответственно - 7,0%, что 7,8 раз ниже, чем при вагинальных родах (54,5%).
Таким образом, для снижения частоты передачи ВИЧ от матери к ребенку важное значение имеет комплексный подход, который включает пренатальное наблюдение, определние имунного статуса и стадии ВИЧ-болезни, предупреждение неблагоприятных факторов риска, назначение АРТ матери и ребенку, родоразрешение путем элективного кесарево сечения, исключение грудного вскармливания.
Ключовые слова: ВИЧ-инфицированные беременные, прогностические факторы риска, профилактическая антиретровирусная терапия, элективное кесарево сечение, частота передачи ВИЧ от матери к ребенку.
Annotation
Posohova S.P. Prognosis, prevention and ways of decreasing mother-to-child transmission of HIV. - The manuscript.
Dissertation for the doctor of medical science degree in specialty 14.01.01.- Obstetrics and Gynecology. Odessa State Medical University, Odessa, 2006.
The dissertation is devoted to the study of prognostic risk factors of perinatal HIV infection and developing and implementing complex prophylaxis measures for their prevention.
577 HIV-infected mothers have been examined. It has been found that mother-to-child transmission of HIV (MTCT) depended on the following: stages of HIV infection in mother; drugs use and smoking; low weight gain during pregnancy; concomitant diseases in obstetric history; expected premature birth; placental insufficiency and retardation in fetus development; insufficient amount of amniotic fluid; pathological micribiological infection in the delivery pathway; premature rupture of membranes over 4 hours before delivery; invasive procedures during delivery.
The use of preventive combined antiretroviral therapy (ART) decreased the frequency of perinatal HIV infection down to 7,75% as compared to 26,96% of those pregnant women who obtained no ART.
Planned elective C-section also decreased mother-to-child transmission of HIV by 4,8 times. Combined ART (retrovir plus viramun) and C-section have decreased MTCT by 5,6%.
By introducing the complex approach, defining the positive risk factors and their prevention have decreased the frequency of mother-to-child transmission of HIV three times.
Key words: HIV-infected pregnant women, prognostic risk factors, preventive antiretroviral therapy, elective C-section, frequency mother-to-child transmission of HIV.
...Подобные документы
Фактори ризику розвитку внутрішньоутробного інфікування плода. Особливості перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода. Рівень простагландинів та хемокінів в крові вагітних з інфікуванням.
автореферат [41,8 K], добавлен 12.03.2009Впровадження інноваційних інформативних клініко-організаційних алгоритмів, максимально універсальних при різних триместрах вагітності. Уточнення ролі різних предикторів для формування порушень перинатальних ускладнень при багатоплідній вагітності.
статья [39,0 K], добавлен 31.08.2017Державна цільова соціальна програма з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів, сутність профілактичних та противоепідемічних заходів. Схеми вакцинації дітей проти гепатиту В. Профілактика внутрішньолікарняного інфікування гепатитом.
презентация [177,3 K], добавлен 16.06.2016Етіологія кору - гострого антропонозного висококонтагіозного вірусного захворювання. Вірусна природа збудника кору. Передумовами інфікування та захворювання дітей у перші роки життя. Механізми передавання, діагностика, лікування та профілактика кору.
презентация [1,2 M], добавлен 13.01.2016Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009Ознаки вагітності, суб'єктивні відчуття жінки. Нормальне протікання вагітності. Імунітет вагітної жінки. Розвиток ембріона на різних термінах вагітності. Підготовка грудей до вигодовування дитини. Профілактика в період масових інфекційних захворювань.
презентация [724,1 K], добавлен 23.10.2012Клініка епідемічного поворотного тифу – гострої трансмісивної антропонозної хвороби, сприйнятливість до неї. Переносники і джерела інфекції, шляхи інфікування. Патогномонічні симптоми тифу, ускладнення при ньому. Методи його діагностики та профілактики.
контрольная работа [21,5 K], добавлен 19.09.2011Епідеміологія раку шийки матки. Етіологія РШМ: вік, стан менструальної, репродуктивної і статевої функції, інфікування вірусом папіломи людини. Роль вірусів в розвитку передраку та раку шийки матки. Прогресування захворювання. Шляхи метастазування РШМ.
презентация [3,7 M], добавлен 17.10.2012Аліментарно-дефіцитні фактори і порушення розвитку ембріона чи плода. Антенатальна патологія, внутрішньоутробні гіпотрофія та інфікування плоду. Методика транспельвіального аланто- і амніонентезу, отримання амніотичної чи алантоїсної рідини у корів.
реферат [17,4 K], добавлен 12.09.2009Клінічна картина та фактори ризику інсульту, лікування та профілактика. Артеріальна гіпертензія, атеросклероз як загальновизнані фактори ризику розвитку інсульту. Ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при інсульті у лікарняний період.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 07.02.2009Рівень інфікованості населення планети вірусом гепатиту С. Виявлення поширеності різних генотипів вірусу серед хворих на хронічний гепатит С в Подільському регіоні України, частоту визначення в залежності від віку, статі, шляхів та факторів інфікування.
автореферат [38,6 K], добавлен 07.04.2009Дослідження будови вірусу Епштейна-Барр. Вивчення клінічних варіантів хронічної вірусної інфекції. Інфекційний мононуклеоз. Опис гострого лімфопроліферативного захворювання внаслідок первинного інфікування вірусом. Лабораторна діагностика та лікування.
презентация [2,0 M], добавлен 09.11.2014Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.
автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.
автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009Ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із сифілісом. Ефективність швидких тестів на сифіліс. Функція фетоплацентарного комплексу при вивченні гормонального гомеостазу.
автореферат [44,4 K], добавлен 04.04.2009Мікоплазмові інфекції – провідне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність лікування урогенітального мікоплазмозу у жінок за рахунок раціональної системи діагностики, лікування і контролю ерадикації мікоплазмової інфекції.
автореферат [44,4 K], добавлен 06.04.2009Особливості клінічних проявів гострого та хронічного гепатиту В залежно від генотипу та геноваріанта НВV. Методика прогнозування перебігу та можливих наслідків НВV-інфекції з врахуванням типу імунологічного реагування організму та генотипу вірусу.
автореферат [253,3 K], добавлен 09.03.2009СНІД як синдром набутого імунодефіциту, напрямки та проблеми його лікування, пошук шляхів та методів профілактики. Шляхи передачі даного вірусу: через кров, при статевих контактах, від інфікованої матері до дитини під час виношування та годування груддю.
презентация [3,6 M], добавлен 30.01.2014Глобальна епідемія ВІЛ/СНІД як одна з найсерйозніших загроз для людства. Історія виникнення СНІДу, перебіг хвороби імунодефіциту, її симптоми, шляхи зараження. Проблеми ВІЛ-інфекції в Україні та в Чернівецькій області. Профілактика і спроби лікування.
реферат [28,7 K], добавлен 25.06.2010Харчові інфекції та їх виникнення. Дизентерія, черевний тиф та паратифів А, В, С, холера, зоонозі, бруцельоз, сібірка (сибірська виразка), туляремія, ящур - афтозна лихоманка. Характеристика хвороб, їх розповсюдження, попередження та профілактика.
реферат [17,2 K], добавлен 21.11.2008
