З науковим керівником професором А.О. Ватченко обговорені ті узагальнені основні наукові й практичні положення дисертації. В наукових роботах, опублікованих за темою дисертації в співавторстві, провідна роль у належить дисертанту. Здобувач самостійно проаналізував одержані результати, написав всі розділи дисертаційної роботи та сформульовав висновки.

Автор висловлює щиру подяку науковому консультантові зав. кафедри офтальмології, д.мед.н., професору Ватченко А.О. і зав. кафедри мікробіології, вірусології й імунології Дніпропетровської державної медичної академії, д.мед.н., професору Кременчуцькому Г.М. за постійну консультативну допомогу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені на: I науково-практичній конференції, присвяченій санаторно-курортному лікуванню хворих у санаторії “Солоний Лиман” (Дніпропетровськ, 1994), IX з'їзді офтальмологів України (Одеса, 1996), XII міжнародному офтальмологічному симпозіумі Одеса-Генуя “Хірургічне й медикаментозне відновлення зору” (Чернівці, 2001), засіданнях наукового товариства офтальмологів Дніпропетровської області (Дніпропетровськ, 2002-2005), X з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2002), міжобласній науково-практичній конференції офтальмологів Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Полтавської областей (Дніпропетровськ, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю ”Актуальні питання тканинної терапії й перспективи застосування природних біологічно-активних речовин у сучасній медицині” (Одеса, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи й реабілітації інвалідів внаслідок офтальмопатології” (Дніпропетровськ, 2003), ювілейній науково-практичній конференції офтальмологів “Досягнення й перспективи розвитку сучасної офтальмології” (Одеса, 2003), учбово-методичній конференції, присвяченій 80-річчю ХМАПО (Харків, 2003), II міжнародній науковій конференції офтальмологів Причорномор'я (Одеса, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Хірургічне лікування й реабілітація хворих з офтальмологічною патологією (Київ, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нове в офтальмології”, присвяченій 130-річчю з дня народження академіка В.П. Філатова (Одеса, 2005).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені в 38 друкованих працях, з них 22 статті: 1 - в монографії, 21 - в фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 3 патенти України, 13 - в збірках наукових робіт, тезах конференцій та з'їздів.

Матеріали й методи дослідження. Нами досліджена ефективність і безпека пробіотика субаліну на моделі ГК у морських свинок у порівнянні з інтерфероном. Дослідження проводилося на 50 морських свинках масою 200-300 гр.

Офтальмогерпес відтворювали шляхом інокуляції вірусовмістного матеріалу на скарифіковану за допомогою біфуркаційної голки рогівку правого ока у 30 тварин. ВПГ 1, штаму VC, був виділений в інституті вірусології АМН СРСР, інфекційна доза 10⁴ LD50 у 0,03 мл. На скарифіковану рогівку наносили 0,2 мл суспензії вірусу. Вірусний кератит вдалося відтворити у всіх тварин. 20 морським свинкам зараження не проводилося.

В ході експерименту всі тварини були розподілені на 5 груп по 10 морських свинок у кожній: контрольна група інфікованих тварин, які не одержували лікування, експериментальна група незаражених тварин з ерозією рогівки, які одержували інстиляції субаліну, контрольна група інфікованих тварин, які одержували інстиляції інтерферону, експериментальна група інфікованих тварин, які одержували інстиляції субаліну, експериментальна група незаражених тварин, які одержували інстиляції субаліну.

Інстиляції інтерферону й субаліну починали через три доби після зараження. Кожний препарат закапували в праве око щодня кожні 2 години (з 8 до 22-ї години) до повного видужання.

Динаміку клінічних проявів оцінювали за допомогою біомікроскопії з використанням флюоресцеїнової проби.

Нами вперше використаний пробіотик субалін у комплексній терапії хворих на ГК і доведена безпечність та клінічна ефективність його застосування в інстиляціях у групі добровольців, страждаючих на ГК.

Також проведений аналіз клінічних результатів лікування хворих на ГК із застосуванням у комплексній терапії пробіотиків субаліну й А-бактерину, аплікацій пелоїдів, сеансів ГБО: терміни епітелізації рогівки, розсмоктування інфільтратів, зникнення перикорнеальної ін'єкції, динаміка гостроти зору, кількість витрачених на лікування у стаціонарі днів. Отримані дані порівнювали з результатами лікування хворих контрольних груп, яким ми застосовували традиційну терапію.

Використовували такі методи дослідження хворих: визначення гостроти зору без корекції і з корекцією за допомогою набору оптичних стекол, метод бокового освітлення, дослідження в прохідному світлі, біомікроскопія за допомогою щілинної лампи, пряма й зворотня офтальмоскопія, визначення чутливості рогової оболонки ока, флюоресцеїнова проба для уточнення повноти епітелізації рогівки.

На кожного хворого заповнювалася індивідуальна карта обстеження й лікування.

З метою ідентифікації мікрофлори у всіх хворих брали мазок з кон'юнктивальної порожнини ураженого ока до місцевого застосування антибіотиків або при надходженні в стаціонар. Визначення складу мікрофлори кон'юнктиви й оцінку її чутливості до антибіотиків проводили за загальноприйнятими методиками [Каранадзе Н.А., Южаков А.М., 1984].

З метою з'ясування можливості використання пелоїдів озера Солоний лиман у лікуванні ГК методом пелоїдотерапії проведена оцінка їх санітарного стану в місцях видобутку за мікробіологічними показниками, визначений ступінь бактерицидності.

Лабораторні дослідження проводилися за наступним алгоритмом: на етапі первинного обстеження проводили тестування рівня протигерпетичних антитіл у крові та сльозі хворих методом твердофазного ІФА, а також визначення ДНК ВПГ методом ПЛР у зіскобах з рогівки. У ході лікування, але не раніше ніж за два тижні, повторювали визначення рівня антитіл методом ІФА, ПЛР проводили лише у випадку “суперечної” клінічної ситуації.

Імунологічні дослідження хворих на ГК (показники клітинного, гуморального імунітету, ФА нейтрофілів, вміст S-IgA у сльозі) проводилися в динаміці лікування з урахуванням ступеня тяжкості захворювання за загальноприйнятими методиками [Исаков В.А., Борисова В.В., 1997; Кущ А.А., Хахалин Л.Н., 1998]; визначення кількості CD⁴⁺, CD⁸⁺, CD²²⁺ з використанням моноклональних антитіл [Verjans G., Remeijer L., van Binnendijk R. et. al., 1997].

Для оцінки стану механізмів тканинного дихання й метаболізму визначалися такі біохімічні показники: рівні адензінтрифосфата (АТФ), аденозіндифосфата (АДФ), аденозінмонофосфата (АМФ), НАДФН, Г-6-Ф, вміст SH у крові, концентрація ЛДГ, Г-6-ФДГ, ГЛ-ДГ - у крові й сльозі [Мусил Я., 1985].

Суть розроблених нами методик лікування полягала в наступному: у комплексному лікуванні хворих на поверхносні та глибоки ГК (ПГК та ГГК) застосовували пробіотик субалін у краплях в 1-й групі; в 2-й - до закапувань субаліну додатково призначали аплікації пелоїдів озера Солоний лиман у підгострому періоді захворювання; в 3-й - інстиляції субаліну й аплікації пелоїдів поєднували із сеансами ГБО.

У лікуванні хворих на ГК, ускладнені бактеріальною інфекцією, застосування пробіотика із противірусною активністю субалиіну доповнювали пробіотичним препаратом антибактеріальної спрямованості - А-бактерином. У хворих на ГК, викликаними Herpes Zoster ophthalmicus, у комплексну терапію включали інстиляції субаліну, пелоїдотерапію й сеанси ГБО, а у хворих з виразковими рецидивуючим ГК - у поєднанні із кріоаплікаціями на уражену рогівку

Отримані клінічні результати порівнювали із результатами комплексного лікування контрольних груп хворих на ПГК і ГГК, яким застосовували загальноприйняту противірусну терапію.

Комплексна терапія хворих на ГК, незалежно від тяжкості, глибини й динаміки патологічного процесу, включала противірусні засоби, мідріатики, стимулятори регенерації рогівки, десенсибілізуючі, тканинні препарати, вітаміни.

Методика застосування субаліну полягає в наступному: розкривають ампулу, вміст ампули розводять фізіологічним розчином з розрахунку 5 мл на 1 дозу препарату (1 ампула), закапують в око щодня кожні 2 години (з 8 до 22-ї години) піпеткою по 1-2 краплі до повного одужання.

А-бактерин застосовують аналогічним способом: розкривають ампулу з А-бактерином, вміст ампули розводять фізіологічним розчином з розрахунку 5 мл на 1 дозу препарату (1 ампула), закапують в око піпеткою по 1-2 краплі щодня кожні 2 години (з 8 до 22-ї години) до повного одужання.

Для розсмоктування залишкової інфільтрації в підгострому періоді захворювання й лікування хворих з замутненнями рогової оболонки після перенесеного ГК нами застосовувалися аплікації пелоїдів озера Солоний лиман.

Спосіб лікування полягав у наступному: щодня на повіки хворого ока через марлеву прокладку на 20 хвилин накладали шар пелоїдів товщиною 3-5 см при поступовому підвищенні температури від 38 до 42⁰С.

Поряд з інстиляціями субаліну й аплікаціями пелоїдів у комплексній терапії хворих на ГК із перших днів надходження в стаціонар призначалися 10 сеансів ГБО, які проводилися в барокамері “Ока” на режимі ізопрессії 1,5 ата по 40-50 хвилин щодня.

Всі отримані дані оброблені методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента.

Для множинного порівняння декількох груп спостереження застосовувалися методи одно- і багатофакторного дисперсійного аналізу з оцінкою сили впливу (К, %) окремих регульованих факторів на результативну ознаку. Для оцінки зв'язку між різними факторами застосовувалися методи кореляційного аналізу із розрахунком коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена й лінійної кореляції Пірсона (r). Для порівняння застосовували критерій відповідності Хі-квадрат (ч²) [Гланц С., 1998; Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н., 2000].

Обробка результатів дослідження проведена за допомогою статистичного пакета БІОСТАТ, STATISTICA 5,0, редактора електронних таблиць Microsoft Excel 2000.

Характеристика хворих. Нами проліковано 450 хворих (450 очей) на ГК у віці від 17 до 83 років. З них чоловіків було 247 (54,9%), жінок - 203 (45,1%). Уважно збирали анамнез, з'ясовували фактори, які провокували виникнення захворювання.

Фактори, що сприяли виникненню захворювання, були такого характеру: травматичні ураження рогівки (22,4%), вірусні інфекції (30,7%), контактна корекція (4,9%), вплив зовнішніх температурних чинників (22%), стресові ситуації (5,5%). В 14,7% випадків причина не була встановлена.

Проведений аналіз 450 хворих на ГК показав, що ця патологія поширена серед всіх верств населення, але частіше зустрічається у осіб працездатного віку (81,3%) робочих професій (29,4%) і у осіб, які працюють у сільському господарстві (22%).

Передують виникненню ГК найчастіше вірусні інфекції (30,7%) і мікротравми рогової оболонки (22,4%).

При розподілі хворих на клінічні групи ми керувалися класифікацією ГК, запропонованою А.А. Каспаровим (1994).

У всіх пролікованих нами хворих на ГК поверхневі форми зустрічалися в 40,0% (180 хворих). З них крапковий зустрічався в 8% (36 хворих), везикульозний - в 9,3% (42 хворих), деревоподібний - в 19,1% (86 хворих), географічний - в 3,6% (16 хворих).

Глибокі (стромальні) форми ГК ми спостерігали у 270 хворих (60%). Метагерпетичний кератит зустрічався в 15,1%, (68 хворих), дисковидний кератит - 9,3% (42 хворих). Бульозний кератоірідоцикліт - в 4,2% (19 хворих). Інтерстіціальний дифузний кератоірідоцикліт - в 5,1% (23 хворих). Хворі з атиповими ознаками ГК склали 12,9% (58 хворих). В 13,4% (60 хворих) спостерігався ГК із ознаками гнійно-бактеріального процесу в рогівці й гіпопіоном у передній камері.

Хворі на ГК були розділені на групи (кожна група включала 30 осіб, 30 очей): група хворих добровольців із ГК, у комплексному лікуванні яких вперше застосовували пробіотик субалін у краплях; група хворих на ПГК і група хворих на ГГК, кожна з яких у свою чергу поділялася на: 1-у основну групу (у комплексному лікуванні застосовували пробіотик субалін у краплях), 2-у основну групу (до закапувань субаліну додатково призначали аплікації пелоїдів озера Солоний лиман у підгострому періоді захворювання) й 3-ю основну групу (інстиляції субаліну й аплікації пелоїдів поєднували із застосуванням ГБО); група хворих на ГК, ускладнені бактеріальною інфекцією (інстиляції субаліну й А-бактерину), група хворих із ГК, викликаними Herpes Zoster ophthalmicus (інстиляції субаліну, пелоїдотерапія й ГБО) й група хворих з рецидивуючими ГК із виразкою (інстиляції субаліну, пелоїдотерапія й ГБО в поєднанні із кріоаплікаціями).

Отримані клінічні результати порівнювалися із результатами комплексного лікування контрольних груп хворих із ПГК і ГГК (по 30 осіб, 30 очей), яким застосовували загальноприйняту противірусну терапію.

У процесі лікування проводилася порівняльна оцінка динаміки підвищення гостроти зору. Всі хворі, залежно від вихідної гостроти зору, були поділені на кілька підгруп: 1 - від 0,01 до 0,09; 2 - від 0,1 до 0,4; 3 - від 0,5 до 1,0.

Нами, крім того, проліковано 62 хворих (62 ока) у віці від 21 до 74 років із замутненнями рогівки після перенесеного ГК. Хворі надійшли на розсмоктуюче лікування, в терміни від 3 місяців до 1 року після стихання гострого запального процесу.

На 24 очах (38,8%) замутнення розташовувалися в оптичній зоні, на 19 очах (30,65) - парацентрально, на 19 очах (30,6%) біля у лімбу.

При змінах у поверхневих шарах формувалася хмарина - 21 око (33,8%), при більш значній дезорганізації структур рогівки, які торкнулися строми на 24 очах (38,8%), спостерігалося утворення непрозорої ділянки у вигляді плями, при залученні всіх шарів рогівки в запальний процес на 17 очах (27,4%) наприкінці спостерігалося формування більма.

Лікування хворих із замутненнями рогової оболонки ока після перенесеного ГК проводилося із застосуванням лікувальних пелоїдів озера Солоний лиман, за запропонованою нами, описаною раніше методкою в різний час після стихання активного запального процесу, але не раніше, ніж через місяць. Це залежало від часу, у який хворі звертались: в терміни від 1 до 3 місяців на контроль звернулося - 28 хворих (42,5%), від 3 до 6 місяців - 18 хворих (29%), від 6 до 12 місяців - 16 хворих (25,8%).

У всіх хворих при надходженні до стаціонару враховувалися можливі протипоказання до пелоїдотерапії.

У хворих на ГК частіше ми зустрічали таку супутню офтальмопатологію: початкова катаракта - 3,1% (14 хворих); макулодистрофія - 2% (9 хворих); первинна глаукома й дистрофія рогівки - по 1,3% (6 хворих).

Нами, крім того, вивчений склад мікрофлори кон'юнктивальної порожнини очей 60 хворих на ГК (60 очей), ускладнені бактеріальною інфекцією, у віці від 18 до 69 років. З них чоловіків було - 34 (56,7%), жінок - 26 (43,3%).

В результаті проведених досліджень виявлене високе висівання мікроорганізмів (до 80%) з кон'юнктивальної порожнини ока у хворих на ГК, ускладнені бактеріальною інфекцією.

Нами встановлено, що у вивчених зразках пелоїдів курорту “Солоний Лиман” бактерії групи кишкової палички не виявлені.

У наших пробах так само не виявлені Clostridium perfringen і нітрифікуючі бактерії, наявність яких у пелоїдах, що застосовуются у терапевтичних цілях вкрай небажане.

Загальне мікробне число в досліджуваних ілових пелоїдах озера Солоний лиман виявилося невисоким (до 10²). Cлід зазначити деяке підвищення загального мікробного числа в пробах, взятих з ємкостей для зберігання пелоїдів перед процедурами (до 10⁴), але обидва показники перебувають у межах припустимої норми для чистого ґрунту (до 10⁸).

У ході досліджень виявлено, що пелоїди, які проходили тестування, мають здатність придушувати розмноження Staphylococcus aureus (середня зона придушення - 10 мм).

Результати дослідження та їх обговорення. Проблема підходів до лікування активного ГК, профілактики його ускладнень і рецидивів в сучасній офтальмології залишається досить актуальною.

Нами досліджена ефективність і безпека пробіотика субаліну на моделі ГК у морських свинок. Модель ГК при зараженні ВПГ вдалося відтворити в 100% тварин, на яких робили дослідження.

Застосування субаліну у лікуванні експериментального ГК сприяло прискоренню клінічного видужання в порівнянні з контрольними групами тварин (p<0,001 у всіх випадках). Пробіотик не викликав токсичних та алергійних явищ у експериментальних тварин.

Отримані результати дали підставу до апробації пробіотика субаліну в лікуванні ГК у клінічних умовах.

Вивчення ефективності й безпеки застосування субаліну було проведено при включенні його в комплексну терапію хворим-добровольцям на ГК.

Клінічними спостереженнями встановлено, що в основній групі хворих-добровольців на ГК раніше, ніж у хворих контрольної групи (які лікувалися із застосуванням лейкоцитарного інтерферону) відбувалося стихання запального процесу (на 2,70,1 дні), епітелізація рогівки (на 3,80,2 дні), розсмоктування інфільтратів (на 2,10,1 дні) (р<0,05 у всіх випадках).

В процесі лікування у всіх хворих відмічалося поступове підвищення гостроти зору, однак, найбільший абсолютний приріст гостроти зору до 0,5-1,0 в основній групі був достовірно вищим, ніж в контрольній (28,4% і 4,3% відповідно; р<0,001).

Слід зазначити, що всі хворі-добровольці основної групи добре переносили застосування субаліну у вигляді крапель. Токсичних та алергійних реакцій ми не спостерігали. Вже через кілька днів від початку лікування хворі відзначали зменшення болю в оці, сльозотечі, світлобоязні, відзначалась стабілізація й регресія запального процесу, прогресивно підвищувалися зорові функції.

Нами проведений порівняльний аналіз клінічних результатів лікування 240 хворих (240 око) на ПГК і ГГК. 180 хворим (180 очей) у комплексному лікуванні застосовували пробіотик субалін у вигляді крапель за запропонованою нами методикою. Додатково 60 хворим (60 очей) призначали аплікації пелоїдів. Поряд з інстиляціями субаліну й пелоїдотерапією, 60 хворим (60 очей) призначали ГБО по 10 сеансів на курс лікування.

З поверхневих форм діагностували крапковий, везикульозний, деревоподібний та географічний кератити.

У результаті проведених клінічних досліджень встановлено, що в групі хворих ПГК (мал. 1), яким у комплексному лікуванні застосовували субалін у вигляді крапель, достовірно швидше, ніж при традиційному лікуванні, відбувається епітелізація рогівки, розсмоктування її інфільтратів, стихання запальних явищ, скорочення термінів лікування, підвищення гостроти зору (р<0,05 у всіх випадках).

Достовірно більш високими були клінічні результати лікування хворих із ПГК, яким призначали в комплексній терапії інстиляції пробіотика субаліну в сполученні з аплікаціями пелоїдів (р<0,01 у всіх випадках).

Крім того, у хворих цієї групи визначалася позитивна динаміка підвищення гостроти зору в порівнянні з контрольною та 1-ою основними групами.

У групі хворих на ПГК, у комплексній терапії яких поєднали інстиляції субаліну, аплікації пелоїдів і сеанси ГБО, терміни були достовірно меншими, ніж у хворих контрольної групи, для епітелізації рогової оболонки ока (на 6,00,2 днів), розсмоктування інфільтратів (на 4,80,1 дні), стихання запальних явищ (на 4,70,2 дні) (р<0,01 у всіх випадках). Аналогічні дані для 3-ї основні групи отримані й по приросту гостроти зору (р<0,001 для всіх випадків).

Таким чином, введення в комплексну терапію хворих на ПГК додатково до інстиляцій субаліну й аплікацій пелоїдів сеансів ГБО сприяє активації процесів репаративної регенерації рогової оболонки ока, стимулює більш виражений протизапальний ефект, що дозволяє розраховувати на більш високі результати лікування.

Із глибоких форм ГК ми діагностували дисковидний, метагерпетичний, бульозни та інтерстиціальний.

В основних групах хворих, страждаючих на ГГК, застосовували в комплексній терапії запропоновані нами вищеописані методи лікування ГК.

Порівняльна оцінка результатів лікування показала, що в основних групах хворих на ГГК (мал. 2) ефективність поступово зростала відповідно до застосування комплексів запропонованого нами лікування (р<0,01 у всіх випадках). Але порівняно більш високі абсолютні результати отримані в групі хворих, яким застосовували поєднання субаліну, пелоїдів і ГБО.

Приріст гостроти зору в цій групі був вищим лише порівняно з контрольною, але й з 1-ю і 2-ю основними групами (р<0,01 для всіх випадків).

Таким чином, проведені нами спостереження свідчать про те, що клінічна ефективність застосування нових методів лікування хворих на ГГК із включенням у комплексну терапію інстиляцій пробіотика субаліну, аплікацій пелоїдів і ГБО проявляється в достовірному прискоренні термінів епітелізації рогової оболонки ока, розсмоктуванні інфільтратів, стиханні запальних явищ, а також у скороченні термінів перебування хворого в стаціонарі й підвищенні гостроти зору, не лише в порівнянні із групою хворих, що одержували традиційну терапію, але й у порівнянні з пацієнтами 1-ї і 2-ї основних груп із ГГК.

За результатами дисперсійного аналізу встановлено, що запропоноване комплексне патогенетично обґрунтоване лікування ГК значно впливає на клінічні показники видужання в усіх без вийнятку групах спостереження (показник сили впливу - К становить 50-86,3%).

Під нашим спостереженням перебувало 60 хворих на ГК, які були ускладнені бактеріальною інфекцією.

В основній групі в комплексному лікуванні застосовували пробіотики субалін і А-бактерин. Всі хворі добре переносили застосування пробіотиків у вигляді крапель. Вже через 3-5 днів від початку лікування визначалося клінічне поліпшення й стихання запальних явищ.

В результаті мікробіологічних досліджень (мал. 3) встановлено, що в 33,3% випадків визначалася грампозитивна мікрофлора: Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Pneumococcus, Streptococcus. В 46,7% випадків визначалася грамнегативна мікрофлора: Escherichia coli, Pseudomonas aeroginosaе, Proteus vulgaris, Enterobacter, Klebsiella. У 20% обстежених росту мікрофлори не було. Як правило, ці хворі до надходження в стаціонар приймали антибактеріальну терапію за місцем мешкання.

У більшості випадків всі мікроорганізми мали резистентність до ампіциліну, амоксициліну, карбеніциліну, тетрацикліну, лінкоміцину.

Клінічні спостереження показали, що повна епітелізація рогової оболонки ока (на 3,10,1 дні), розсмоктування її інфільтратів (на 2,50,1 дні), зникнення перикорнеальної ін'єкції (на 2,80,2 дні) відбувалось швидше в групі хворих, які в комплексному лікуванні одержували пробіотичні препарати (р<0,05 у всіх випадках) Внаслідок цього, на лікування хворих основної групи в стаціонарі, витрачено достовірно менше днів (р<0,01).

В процесі лікування у всіх хворих відзначалося поступове підвищення гостроти зору. Однак, у групі хворих, де ми застосовували субалін і А-бактерин, приріст гостроти зору був вищим (р<0,01).

Таким чином, проведені дослідження дозволяють зробити висновок про високу терапевтичну ефективність пробіотиків субаліну й А-бактерину в комплексному лікуванні ГК, ускладнених вторинною бактеріальною інфекцією.

Під нашим спостереженням перебувало 60 хворих у віці від 32 до 64 років, у яких відзначалися симптоми оперізуючого лишаю гомолатеральної ділянки обличчя і волосистої частини голови з монокулярним ураженням рогової оболонки відповідного ока.

У 24 пацієнтів (40%) спостерігався деревоподібний кератит, у 36 пацієнтів (60%) - стромальний кератит.

У результаті проведеного комплексного лікування із застосуванням інстиляції пробіотика субаліну, аплікацій пелоїдів і ГБО в даній групі хворих швидше наступала повна епітелізація рогової оболонки (на 6,50,1 днів, р<0,01), спостерігалося більш швидке розсмоктування інфільтратів (на 7,90,3 днів, р<0,001). Явища запалення (перікорнеальная ін'єкція) стихали в основній групі хворих на 7,50,2 днів раніше (р<0,001), ніж у контрольній.

Внаслідок цього на лікування хворих, яким призначали комплексну терапію із застосуванням пробіотика субаліна, аплікацій пелоїдів і ГБО, витрачено на 7,40,2 дні менше в порівнянні з контрольною групою (р<0,01).

Після проведеної терапії приріст гостроти зору в основній групі був достовірно вищим, ніж у контролі (р<0,01).

Результати даного дослідження підтверджують отримані нами раніше позитивні результати по лікуванню поверхневих і стромальних форм вірусних кератитів, викликаних ВПГ, із застосуванням цих методик.

Нами проліковано 60 хворих (60 очей) із рецидивуючими ГК із виразкою рогової оболонки. Раніше хворі лікувалися традиційно й, незважаючи на проведене лікування, запальний процес не зтихав, рогівка в зоні інфільтрату мала схильність до утворення виразки.

В основній групі хворих застосовували запропоновані нами комплекси лікування хворих на ГК. В результаті проведених клінічних досліджень встановлено, що епітелізація рогової оболонки (на 6,30,2 днів), розсмоктування її інфільтратів (на 6,20,2 днів), стихання запальних явищ (на 4,80,1 дні) відбувалися швидше в основній групі, ниж у контролі (р<0,01 у всіх випадках). Абсолютний приріст гостроти зору в основній групі був достовірно вищим, ніж у контрольній (р<0,01 у всіх випадках).

Таким чином, введення в комплексне лікування хворих із рецидивуючими виразковими ГК інстиляцій субаліну, аплікацій пелоїдів, сеансів ГБО й кріоаплікацій допомагає активізувати процеси репаративної регенерації рогової оболонки ока, має виражений протизапальний ефект, що дозволяє скоротити терміни лікування таких хворих у стаціонарі й сприятливо впливає на динаміку підвищення гостроти зору.

Під нашим спостереженням перебувало 62 хворих із замутненнями рогівки після перенесеного ГК.

З першого дня надходження в стаціонар всім хворим основної групи (32 хворих, 32 ока) призначали аплікації пелоїдів, раніше описаним способом.

Хворі основної й контрольної груп одержували терапію, яка стимулює розсмоктування, у вигляді електрофорезу лідази, інстиляцій 3% розчину йодистого калію, внутрішньом'язових ін'єкцій екстракту алоє.

З метою профілактики рецидиву захворювання всім хворим основної групи із замутненями рогової оболонки після ГК поряд з розсмоктуваючою терапією призначали інстиляції пробіотика субаліну 5-6 разів у добу, проводили сеанси ГБО (до 10 сеансів на курс лікування).

Проведений аналіз показує, що під впливом проведеної терапії у всіх групах хворих відбувалася активація процесу розсмоктування замутнінь рогової оболонки. Рубці ставали більш ніжними, витончувалися, й поступово рогівка в цих місцях набувала відносної прозорості. Особливо активно такий процес відбувався при застосуванні в комплексному лікуванні пелоїдотерапії. Про це свідчать і більш високі показники гостроти зору в основній групі хворих (р<0,01). У хворих зі сформованими більмами рогівки приріст гостроти зору після лікування був досить незначним, як в основній, так і в контрольній групах

Під нашим спостереженням також перебувало 120 хворих із рецидивуючим офтальмогерпесом.

60 хворим (60 очей) із рецидивами ГК, які склали основну групу, поєднували комплексне лікування з інстиляцій пробіотика субаліну, аплікацій пелоїдів і сеансів ГБО. Контрольну групу склали 60 хворих з рецидивами ГК (60 очей), яким проводили описану раніше загальноприйняту комплексну терапію.

Термін спостереження за хворими контрольної й основної груп становив від 1 року до трьох років.

Якщо до лікування рецидиви більше 2 разів на рік спостерігалися у 24 хворих (40%), 1-2 рази на рік - у 18 хворих (30%), 1 раз на 2 роки - у 7 хворих (11,7%), були відсутні рецидиви у 6 хворих (10%), то після запропонованого нами комплексного лікування із застосуванням нових методів у цій групі хворих кількість рецидивів значно зменшилася й склала: більше 2 разів на рік - у 11 хворих (18,3%), 1-2 рази на рік - у 11 хворих (18,3%), 1 раз на 2 роки - у 3 хворих (5%), рідше 1 разу за 2 роки - у 14 хворих (23,4 %), без рецидивів трирічний термін спостереження пройшов у 21 хворого (35%). У цій групі хворих рецидиви ГК не були зареєстровані протягом трирічного терміну спостереження у 35% хворих (ч²=17,7, р<0,001), на відміну від контрольної групи, де трирічний безрецидивний перебіг зареєстрований лише у 10% хворих, які були під спостереженням (ч²=1,51, р>0,05). Останній факт свідчить про те, що загальноприйнята противірусна терапія істотного впливу на кількість рецидивів ГК у контрольній групі хворих не зробила.

Проведені клінічні спостереження дозволяють зробити висновок про доцільність застосування в комплексному лікуванні хворих з ГК та їх наслідками індуктора ендогенного інтерферону субаліна, пелоїдотерапії та ГБО з метою профілактики рецидивів ГК і підвищення зорових функцій.

Відповідно до цільової установки й основних завдань дисертаційної роботи нами проведене порівняльне вивчення показників ІРО у хворих на ПГК і ГГК у динаміці при застосуванні різних видів комплексного лікування, а саме: традиційної загальноприйнятої терапії (контрольна група хворих, 30 хворих на ГК); включенні в комплексну терапію препарату субаліну у вигляді крапель (30 хворих ГК - 1-а основна група); включенні у комплексне лікування інстиляцій субаліну й пелоїдотерапії (30 пацієнтів на ГК - 2-а основна група); застосуванні в комплексному лікуванні поряд з інстиляціями субаліну та пелоїдотерапією додатково й ГБО (30 хворих на ГК - 3-я основна група).