У всіх обстежених хворих на ГК до лікування спостерігалася незначна лейкопенія (p<0,001 для всіх випадків у порівнянні з референтною нормою). Після проведеної комплексної терапії виражена тенденція до нормалізації вмісту лейкоцитів виявлялася в 2-й основній групі хворих і лише в 3-й основній групі хворих, у яких додатково до інстиляції субаліну й аплікацій пелоїдів проводилися сеанси ГБО, встановлене достовірне підвищення вмісту лейкоцитів у крові (p<0,001).

Для всіх пацієнтів, що страждають на ГК, характерною була наявність абсолютної лімфопенії (p<0,001 для всіх груп).

В результаті проведеної комплексної терапії виражена тенденція до підвищення абсолютного числа лімфоїдних клітин спостерігалася в 2-й основній групі пацієнтів на ПГК і більш значиме підвищення їх числа в 3-й основні групі (p<0,001), у пацієнтів з поверхневими і глибокими ГК, яке було достовірно вищим в порівнянні з контрольними групами хворих на ПГК і ГГК після проведеної терапії (p<0,001).

В результаті проведеного комплексного лікування, у зв'язку з імуностимулюючим неспецифічним впливом таких видів лікування як ГБО й пелоїдотерапія, спостерігалося підвищення процентного й абсолютного числа CD⁴⁺ і CD⁸⁺. Слід зазначити виражену тенденцію до нормалізації імунорегуляторного індексу (ІРІ) у кожній з виділених груп пацієнтів.

Знижені до лікування абсолютний і відносний вміст CD²²⁺ так само помітно зростли в результаті проведення комплексної терапії із включенням субаліну й, особливо, пелоїдів і ГБО (p<0,001).

Оцінка функціональної активності Т-лімфоцитів по реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) з фітогемаглютініном (ФГА) показала, що проведена комплексна терапія у хворих дає істотний ефект у відновленні зниженого у всіх пацієнтів рівня проліферативної активності Т-клітин. При цьому у хворих, які одержували нові види комплексного лікування, проліферативна активність Т-лімфоцитів достовірно підвищилася не лише до лікування (p<0,001 для всіх груп), але й стала достовірно більш високою у хворих 2-ї і 3-ї основних груп із ПГК і ГГК, у порівнянні з пацієнтами контрольних груп, що лікувалися традиційними способами (p<0,001 для обох груп).

Початковий вміст імуноглобулінів основних класів у обстежених пацієнтів трохи перевищував їхній нормативний рівень у донорів, що варто розглядати як компенсаторну фізіологічно-адекватну ІРО у відповідь на герпетичну “атаку”. Насамперед це стосувалося підвищення IgM; він, як відомо, реалізує механізми первинної імунологічної відповіді організму.

Після проведеного комплексного лікування у пацієнтів на ГК відзначалося підвищення вмісту в сироватці крові імуноглобулінів основних класів, причому підвищення було більш істотним в 3-й групі хворих на ПГК і ГГК, які одержували додатково до інстиляцій субаліну аплікації пелоїдів і сеанси ГБО (p<0,001).

Істотні зміни в процесі проведеного лікування мав такий важливий для офтальмологічної практики показник, як S-IgA сльози. У хворих на ГК, як показали результати проведених нами досліджень, вміст S-IgA у сльозі значно знижений у порівнянні з його нормативними значеннями у донорів (p<0,001 для всіх груп). Позитивна динаміка S-IgA визначалася у пацієнтів, що одержували в комплексній терапії субалін, субалін і пелоїдотерапію, а також на додаток до них і ГБО (1-а, 2-а, 3-я основні групи хворих на ПГК і ГГК). При цьому особливо значний ріст цього показника після лікування відзначався у хворих 2-ї і 3-ї основних груп хворих на ПГК і ГГК (p<0,001 для обох груп).

Характер показників титру комплементу в сироватці крові в дослідних групах після лікування збігався з характером динаміки S-IgA у сльозі, динамікою сироваткових імуноглобулінів основних класів. Особливо значне підвищення титру комплементу відзначалося в 3-й основній групі хворих на ПГК і ГГК (p<0,001 для обох груп).

Що стосується змін вмісту в сироватці крові хворих на ГК м-ЦІК, то підвищені початкові рівні м-ЦІК у спостережуваних хворих зменшувались в ході розпочатого нами лікування. При цьому найбільш позитивна динаміка до нормалізації рівня м-ЦІК у сироватці пацієнтів, страждаючих на ГК, була в основних групах хворих на ПГК і ГГК, які одержували поряд із традиційною терапією інстиляції субаліну (1-а), інстиляції субаліну й аплікації пелоідів (2-а), інстиляції субаліну, пелоїдотерапію й додатково сеанси ГБО (3-я).

Дані змін показників функціональної активності мононуклеарної фагоцитарної системи (МФС) - неспецифічного імунологічного захисту, отримані у динаміці проведеного у хворих на ГК різного комплексного лікування, дозволили також встановити позитивний вплив розроблених способів патогенетично спрямованого комплексного лікування герпетичної патології рогової оболонки ока.

Як відносний, так і абсолютний вміст фагоцитуючих клітин, ФІ й ФЧ у хворих на ГК були знижені в порівнянні з нормативними значеннями цих показників у донорів, що вказує на дефектність у функціонуванні МФС у обстежених пацієнтів. В результаті проведеної комплексної терапії абсолютний вміст фагоцитуючих клітин ФІ й ФЧ підвищився в 2-й і 3-й групах хворих на ПГК і ГГК у порівнянні з вихідним змістом, і це підвищення було достовірно найбільш значимим у пацієнтів 3-ї групи із ПГК і ГГК у порівнянні з контрольними групами хворих, які лікувалися традиційними засобами (p<0,001).

Таким чином, результати клініко-імунологічного обстеження хворих на ГК, проведеного в динаміці застосування різних видів комплексного лікування, дозволяють дійти висновку, що розроблений комплекс консервативної терапії, який включає застосування інстиляцій субаліну, пелоїдотерапію й, додатково, ГБО має значний імунореабілітаційний вплив, основні ефекти якого полягали в підвищенні зниженого числа лейкоцитів і лімфоцитів; підвищенні вмісту CD⁴⁺ і CD⁸⁺; нормалізації співвідношення імунорегуляторних Т- і В-популяцій лімфоїдних клітин; підвищенні ФА Т-лімфоцитів; підвищенні вмісту у сироватці крові IgA і IgM, а також комплементу; підвищенні вмісту S-IgA у сльозі; зниженні вмісту в сироватці крові м-ЦІК; підвищенні абсолютного вмісту фагоцитуючих нейтрофілів; активізації ФА нейтрофілів (за показниками ФЧ і ФІ).

За даними дисперсійного аналізу (мал. 5), проведене комплексне лікування хворих на ПГК, за вийнятком комплексної терапії з одночасним застосуванням субаліну, пелоїдів і ГБО, істотно не вплинуло на динаміку вмісту лейкоцитів, відносного вмісту лімфоцитів, значення ІРІ, вмісту IgG, ФІ й відносної ФА (К - 0,8-19,1%). Лікування ж хворих на ГГК із застосуванням запропонованих методик істотно вплинуло на динаміку таких клініко-імунологічних показників, як абсолютний вміст лімфоцитів, рівень CD⁴⁺, CD²²⁺, показники функціональної активності Т-лімфоцитів, рівні IgM у крові й S-IgA у слізній рідині, титр комплементу, м-ЦІК, ФЧ (К - 8,6-74,6%).

Дані кореляційного аналізу між показниками ланок клітинного, гуморального й фагоцитарного імунітету у хворих на ГК і формою ГК свідчать про значні порушення в ланках специфічного захисту при ГК, які виражені значніше в групах хворих на ГГК.

Оцінюючи ефекти імунореабілітуючого впливу розроблених нових методів лікування ГК, варто зробити висновок, що застосування комплексної терапії із включенням інстиляцій субаліну, аплікацій пелоїдів і сеансів ГБО має значно вираженіший імунореабілітуючий вплив при поверхневих формах ураження рогової оболонки ока в порівнянні з ефективністю аналогічного лікування при глибоких, важких формах ураження рогівки.

Результати проведених досліджень дозволяють віднести хворих на ГГК до групи ризику відносно розвитку рецидивів ГК. Даний контингент хворих має перебувати під пильним спостереженням лікаря-офтальмолога й клінічного імунолога, і має потребу в проведенні додаткових курсів імунореабілітуючої терапії 2-3 рази на рік із включенням розроблених нових видів комплексного лікування.

Нами в крові хворих ПГК і ГГК був визначений рівень аденілових нуклеотидів: АТФ, АДФ і АМФ при різних видах комплексної терапії (традиційне противірусне лікування, включення в комплексне лікування пробіотика субаліну, пелоїдотерапії й ГБО).

У крові хвори ПГК і ГГК концентрація АТФ була значно знижена (р<0,01), рівень АДФ був знижений менше (р<0,05 і р<0,01 відповідно), а вміст АМФ практично не відрізнявся у порівнянні з донорами. Цей факт свідчить про те, що у хворих на ГК в організмі під дією вірусної інфекції має місце порушення біоенергетики, що призводить до зниження рівня головної макроергічної сполуки - АТФ.

Під впливом проведеного традиційного лікування істотних змін у рівні вмісту АТФ у крові хворих на ГК нами не виявлено. У той же час, при включенні в комплексне лікування пробіотика субаліну, пелоїдотерапії й додатково ГБО відзначається достовірний підйом концентрації АТФ у крові хворих і на ПГК і із ГГК (р<0,05).

В результаті застосування розроблених нами методів лікування відзначається прогресивне підвищення концентрації АДФ у крові хворих, особливо в групі хворих на ГГК при застосуванні в комплексному лікуванні субаліну, пелоїдів і ГБО (55,33,4 ммоль/л до лікування та 70,03,7 ммоль/л після лікування, р<0,01). На рівень АМФ проведена терапія істотного впливу не мала.

Початковий вміст коферменту НАДФН у крові хворих на ГК був знижений у порівнянні з донорами. Особливо істотне зниження його концентрації відзначається в крові хворих ГГК (р<0,05 у всіх випадках). Проведена комплексна терапія сприяла підвищенню рівня НАДФН у групах хворих на ГК, яким застосовували субалін, пелоїди й ГБО (4,10,18 і 3,10,13 нмоль/л до лікування та 4.80,17 і 3,90,13 нмоль/л після лікування для ПГК і ГГК відповідно, р<0,01 у всіх випадках).

Проведені нами дослідження показують, що рівень Г-6-Ф був знижений у хворих ПГК і, більшою мірою, у хворих ГГК. Застосування в комплексному лікуванні пробіотика субаліну, пелоїдів і ГБО сприяло підвищенню Г-6-Ф у всіх основних групах пацієнтів але, особливо, у групах хворих на ГГК, яким застосовували субалін, пелоїди й ГБО (28,41,6 мкмоль/л до лікування та 35,11,3 після лікування, р<0,01).

Проведені біохімічні дослідження оксидоредуктаз: ЛДГ, Г-6-ФДГ, ГЛ-ДГ у крові хворих на ПГК показали, що рівень цих ферментів у всіх групах хворих істотних змін у процесі лікування не мав. Лише концентрація Г-6-ФДГ у групі хворих, яким поєднували в комплексній терапії інстиляції субаліну, пелоїди й ГБО, після лікування відповідала показникам у групі донорів (р<0,05).

Такі ж дані спостерігалися й при дослідженні цих ферментів у крові хворих на ГГК. Тільки вміст ЛДГ достовірно знизився в групі, де поєднували в комплексній терапії субалін, пелоїди й ГБО (р<0,05).

Таблиця 1. Біохімічні показники сльози у хворих на ГГК до та після застосування комплексної терапії (М±m)

Примітка:*-рівень достовірності розходження контрольній і основній групах до лікування у порівнянні із групою донорів (p<0,01).

**-рівень достовірності розходження до та після лікування (p<0,01).

Що стосується активності оксидоредуктаз у слізній рідині хворих на ПГК і ГГК (табл. 1), то проведені дослідження показали значне підвищення їх активності у всіх клінічних групах хворих у порівнянні з донорами (р<0,001 у всіх випадках). Проведена терапія сприяла достовірному зниженню активності цих ферментів у всіх групах хворих на ГК. Але найбільш значна зміна їх концентрації в сльозі відзначалася в групі хворих на ГК, які в комплексному лікуванні одержували інстиляції пробіотика субаліну, аплікації пелоїдів і ГБО (р<0,001 у всіх випадках).

В результаті проведених досліджень встановлено, що рівень SH у хворих на ПГК до лікування був знижений у всіх групах у порівнянні з донорами (р<0,05 для всіх груп). Після проведеної комплексної терапії, із включенням запропонованих нами методів достовірні зміни ми одержали лише в групі хворих, яким у комплексному лікуванні застосовували субалін, пелоїди й ГБО (р<0,05).

В той же час, проведений аналіз по дослідженню SH у клінічних групах хворих на ГГК показав, що достовірно знижений на початку їх рівень (р<0,001 для всіх груп) після проведення запропонованого нами лікування достовірно підвищувався у всіх групах (р<0,001 для всіх груп). Особливо відчутні результати відзначалися в групах хворих, які в комплексній терапії одержували аплікації пелоїдів і ГБО.

Закономірності, виявлені методом дисперсійного аналізу (мал. 6), підтверджують істотний вплив проведеної комплексної терапії на рівень НАДФН у крові (К - 36,6%) і вміст Г-6-ФДГ, ЛДГ, ГЛ-ДГ у слізній рідині хворих на ПГК і ГГК (ДО - 32,3-81,5%).

Таким чином, ВПГ викликає широку гаму патохімічних порушень в організмі хворих на ГК. Однак повного відновлення їх за час лікування не відбувається, хоча в клінічній картині відзначається помітне поліпшення. Це свідчить про те, що метаболічний статус організму після перенесеного ГК у певній мірі виведений з рівноваги.

Отримані нами результати обґрунтовують необхідність не лише підвищення ефективної противірусної терапії при ГК, але й пошуку нових способів для нормалізації біохімічних порушень у ході комплексного лікування хворих на ГК.

Особливий інтерес у цьому аспекті представляють методи нормалізації окислювально-відновних і біоенергетичних процесів за допомогою ГБО й пелоїдотерапії.

Спираючись на результати проведених досліджень, нами запропонована схема відновлення механізмів імунного й метаболічного гомеостазу у хворих на ГК у динаміці запропонованого комплексного лікування.

ВИСНОВКИ

1. Герпетичні кератити є важкою й розповсюдженою патологією. Розроблені на сьогоднішній день методи лікування не завжди ефективні у зв'язку з наявністю глибоких порушень імунологічного й біохімічного статусу організму хворого. Отже, актуальною проблемою клінічної офтальмології є розробка нових, патогенетично орієнтованих методів лікування ГК і профілактики рецидивів з урахуванням їх нормалізуючого впливу на імунологічний і біохімічний статус хворих.

2. Вперше показана ефективність субаліну на модельованому експериментальному ГК, що проявляється в прискоренні регенерації епітелію (в 1,7 рази), розсмоктуванні інфільтратів (в 1,5 рази), зникненні набряку рогівки (в 1,5 рази) і перикорнеальної ін'єкції (в 1,4 рази).

3. Доповнено наукові відомості про ГК, ускладнені бактеріальною інфекцією, при яких переважно (в 46,7%) визначається грамнегативна мікрофлора (Pseudomonas aeroginosaе, Proteus vulgaris, Escherichia coli і ін.), яка викликає тяжку суперінфекцію рогової оболонки ока й характеризується поліантибіотикорезистентністю, що спричиняє складність терапії даної патології.

4. Запропоновано новий метод комплексного лікування ГК і їх ускладнень із включенням пробіотиків (субаліну й А-бактерину), аплікацій пелоїдів і ГБО з високою клінічною ефективністю як при поверхневих, так і при глибоких формах герпесвірусного ураження рогівки, що проявляється в прискоренні процесів розсмоктування інфільтратів рогівки (в 1,6 рази), стимуляції регенерації епітелію (в 1,8 рази), зникнення перикорнеальної ін'єкції (в 1,6 рази), підвищенні гостроти зору до 0,5 і вище (53,1% і 28,6%) і зменшенні кількості рецидивів (в 3,5 рази).

5. У хворих на ГК спостерігаються виражені порушення загальної й місцевої ІРО. Ступінь порушення імунореактивності корелює з важкістю й формою герпетичного ураження рогової оболонки ока: а) у хворих на ПГК у сироватці крові знижене абсолютне число лімфоцитів і їх імунорегуляторних субпопуляцій (СD⁴⁺, СD⁸⁺, СD²²⁺) в 1,8 рази, знижені показники гуморального імунітету й ФА нейтрофілів (в 1,6-1,7 рази), S-IgA у сльозі (в 1,5 рази); б) при ГГК у хворих спостерігається вторинний імунодефіцит, що проявляється в зниженні в сироватці крові основних показників Т-системи (в 3 рази), В-системи імунітету (в 2 рази), фагоцитарної ланки (в 3,5 рази), S-IgA у сльозі (в 3 рази).

6. Запропонований новий метод комплексного лікування ГК, який полягає в комбінованому застосуванні пробіотика субаліну, аплікацій пелоїдів і ГБО та має виражений імуномодулюючий вплив, що проявляється: а) при ПГК - у підвищенні в сироватці крові абсолютного числа лімфоцитів, СD⁴⁺, СD⁸⁺, СD²²⁺, основних показників В-системи, фагоцитарної ланки імунітету, S-IgA у сльозі (в 1,5 рази); б) при глибоких формах герпетичних кератитів - в підвищенні в сироватці крові основних показників Т- і В-системи (в 1,9 рази), фагоцитарної ланки (в 1,7 рази), S-IgA у сльозі (в 1,6 рази). Застосування комплексної терапії із включенням інстиляцій субаліну, аплікацій пелоїдів і сеансів ГБО має значно більш виражений імунореабілітуючий вплив при поверхневих формах ураження рогової оболонки ока в порівнянні з ефективністю аналогічної терапії при глибоких, важких формах герпетичного ураження рогівки.

7. У хворих на ГК виражені порушення метаболізму аденілових і нікотинамідних нуклеотидів і показників окислювально-відновних процесів, вираженість яких залежить від форми й ступеня тяжкості захворювання: а) при поверхневих формах ураження рогової оболонки ока спостерігається тенденція до зменшення в сироватці крові основних біохімічних показників (в 1,2 рази), у сльозі підвищена активність оксидоредуктаз (в 1,9 рази); б) в організмі хворих із глибокими формами герпетичного ураження рогівки спостерігаються більш виражені порушення, які проявляються в зменшенні вмісту в сироватці крові аденілових і нікотинамідних нуклеотидів (в 1,4 рази), підвищенні в сльозі активності ферментів пентозо-фосфатного циклу (в 4,5 рази).

8. Застосування в комплексному лікуванні ГК пробіотика субаліну, пелоїдотерапії й ГБО сприяє нормалізації метаболізму аденілових і нікотинамідних нуклеотидів і окислювально-відновних процесів в організмі, що виражається у хворих: а) на ПГК у зміні до нормальних значень концентрацій аденілових і нікотинамідних нуклеотидів, оксидоредуктаз у крові, зниженні активності в сльозі оксидоредуктаз (в 3 рази); б) на ГГК - у підвищенні в сироватці крові концентрацій аденілових і нікотинамідних нуклеотидів (в 1,3 рази), зниженні в сльозі активності оксидоредуктаз (в 4 рази). Застосування в комплексному лікуванні пробіотика субаліну, пелоїдотерапії й ГБО сприяло більш швидкій нормалізації порушених біосинтетичних і біоенергетичних процесів у групах хворих з поверхневими формами ГК.

9. Запропоновано систему методів лікування ПГК і ГГК, найбільш ефективним з яких є комбіноване застосування пробіотиків (субаліну й А-бактерину), аплікацій пелоїдів і ГБО в комплексному лікуванні, патогенетично обґрунтовано покращення різних показників порушеного імунологічного й біохімічного статусу організму. Клінічна ефективність проявляється в покращення допустимої здатності зорового аналізатора (підвищенні гостроти зору 0,5 і вище в 53,1%-28,6% випадків для поверхневих і глибоких форм відповідно), зменшенні числа рецидивів (в 3,5 рази), а також у покращенні основних імунологічних: Т- і В- систем (в 1,7 рази), фагоцитарної ланки (в 1,6 рази), S-IgA у сльозі (в 1,6 рази) і біохімічних показників: рівня аденілових і нікотинамідних нуклеотидів, активності оксидоредуктаз у крові (в 1,3 рази), у сльозі (в 3,5 рази).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ватченко А.А., Сакович В.Н., Дунаева М.В. Озеро Соленый лиман и его лечебные факторы: монография.- Днепропетровск: АП ДКТ, 1997.- С.224-234. Особисто автором проаналізавані та узагальнені дані щодо ефективності застосування лікувальних пелоїдів при запальної патології рогівки.

2. Сакович В.Н., Шарун Э.Н. Микробиологическая характеристика ила озера Соленый лиман // Вісник проблем біології та медицини.- Вип.27.- 1997.- С.36-39. Особисто автором проводився забір пелоїдів та оцінка їх придатності для лікування офтальмологічної патології.

3. Ватченко А.О., Сакович В.М., Максименко О.М., Шерстюк А.І. До питання лікування вірусно-бактеріальних уражень рогівки // Медичні перспективи.- 2003.- Т.VIII.- №1.- С.101-103. Особисто автором проводились клінічні спостереження за хворими та аналіз ефективності пробіотиків.

4. Сакович В.М. Мікрофлора кон'юнктиви очей у хворих на герпетичні кератити, ускладнені бактеріальною інфекцією // Медичні перспективи.- 2003.- Т.VIII.- №3.- С.54-57.

5. Сакович В.Н. Применение субалина в лечении поверхностных герпетических кератитов // Офтальмол. журн.- 2003.- №4.- С.47-50.

6. Сакович В.Н. Сравнительная оценка эффективности применения пробиотика субалина и пелоидов в лечении поверхностных герпетических кератитов // Офтальмол. журн.- 2003.- №5.- С.24-26.

7. Сакович В.Н. Эффективность лечения герпетических кератитов, осложненных бактериальной инфекцией // Офтальмол. журн.- 2003.- №6.- С.46-49.

8. Сакович В.Н. Показатели клеточного иммунитета при различных видах комплексного лечения глубоких форм герпетических кератитов // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Київ-Луганськ-Харків, 2004.- Вип 9 (62).- С.113-120.

9. Сакович В.М. Пробіотик субалін у лікуванні глибоких форм герпетичних кератитів // Наук. вісник Ужгородського ун-ту: Серія Медицина.- Вип.22.- 2004.- С.94-96.

10. Сакович В.М. Герпетичні кератити (поширеність та клініка) // Медичні перспективи.- 2004.- Т. IX.- №2.- С.106-108.

11. Сакович В.М. Вивчення на добровольцях ефективності пробіотика субаліну в лікуванні герпетичних кератитів // Медичні перспективи.- 2004.- Т. IX.- №3.- С.93-96.

12. Сакович В.М. Пробіотик субалін і пелоїди у лікуванні глибоких форм герпетичних кератитів // Медичні перспективи.- 2004.- Т. IX.- №4.- С.65-68.

13. Сакович В.Н. Динамика показателей клеточного иммунитета у больных с поверхностными формами герпетических кератитов при различных видах комплексного лечения // Офтальмол. журн.- 2004.- №4.- С.10-14.

14. Ватченко А.А., Сакович В.Н., Шерстюк А.И. Динамика показателей неспецифического иммунитета при применении комплексного лечения поверхностных форм герпетических кератитов // Офтальмол. журн.- 2004.- №5.- С.45-48. Особисто автором проведені клінічні спостереження за хворими та аналіз імунологічних результатів.

15. Сакович В.Н. Активность оксиредуктаз в крови и слезе больных герпетическими кератитами при различных видах комплексного лечения // Офтальмол. журн.- 2004.- №6.- С.28-32.

16. Сакович В.Н., Ватченко А.А., Дидык О.В. Влияние проводимого лечения на показатели гуморального иммунитета и фагоцитарной активности нейтрофилов у больных глубокими герпетическими кератитами // Питання експериментальної та клінічної медицини.- Донецьк, 2004.- Вип.8.- Т.II.- С.170-176. Особисто автором проведені клінічні дослідження хворих та аналіз отриманих імунологічних результатів.

17. Сакович В.Н. Этиопатогенетическая терапия кератитов, вызванных Herpes Zoster ophthalmicus // Дерматология. Косметология. Сексопатология.- 2004.- № 3-4.- С.219-221.

18. Сакович В.Н. Сравнительная оценка результатов патогенетического лечения поверхностных форм герпетических кератитов // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- Вип. 13, Кн. 4.- Київ, 2004.- С.562-569.

19. Сакович В.Н. Комплексное лечение рецидивирующих метагерпетических кератитов с изъязвлением // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Київ-Луганськ-Харків, 2005.- Вип 1 (64).- С.348-352.

20. Сакович В.М. Аналіз ефективності різних методів лікування глибоких форм герпетичних кератитів // Медичні перспективи.- 2005.- Том X.- №1.- С.88-91.

21. Сакович В.М. Ефективність пробіотика субаліну на моделі вірусного кератиту // Медичні перспективи.- 2005.- Т. X.- №2.- С.19-22.

22. Сакович В.Н. Уровень адениловых нуклеотидов в крови больных герпетическими кератитами при различных видах комплексной терапии // Офтальмол. журн.- 2005.- №1.- С.34-37.

23. Деклараційний патент 46642 А України. Спосіб лікування герпетичного кератиту / Сакович В.М.- Опубл. 15.05.2002; Промислова власність; Офіційний бюл. №5, Книга 1.- Київ, 2002.- С.4.36.

24. Деклараційний патент 58448 А України. Спосіб лікування герпетичного ураження рогівки / Сакович В.М., Ватченко А.О.- Опубл. 15.07.2003; Промислова власність; Офіційний бюл. №7, Книга 1.- Київ, 2003.- С.4.28. Особисто автором проводились спостереження за хворими, аналіз клінічних, імунологічних та біохімічних досліджень.

25. Деклараційний патент 58449 А України. Розсмоктуючий засіб залишкового інфільтрату рогівки / Сакович В.М., Ватченко А.О.- Опубл. 15.07.2003; Промислова власність; Офіційний бюл. №7, Книга 1.- Київ, 2003.- С.4.29. Особисто авторим проводились клінічні спостереження за хворими та оцінка розсмоктувальної дії запропонованої терапії.

26. Ватченко А.А., Сакович В.Н., Дунаева М.В., Сердюк В.Н. Перспективы применения грязей озера Соленый лиман в лечении больных с глазной патологией // Тр. I научно-практ. конф., посвященной санаторно-курортному лечению больных в “Соленом Лимане”.- Днепропетровск, 1994.- С.89-91.

27. Сакович В.Н., Дунаева М.В. Применение грязи озера Соленый лиман в лечении патологии переднего отдела органа зрения // Тез. докл. IX съезда офтальмологов Украины.- Одесса, 1996.- С.74-75.

28. Ватченко А.А., Сакович В.Н., Шерстюк А.И., Калита Н.А. Структура и распространенность герпетического кератита // Актуальные проблемы медицины: Сб научн. тр.- Днепропетровск, 2001.- Т.II.- С.110-111.

29. Ватченко А.А., Сакович В.Н., Максименко О.Н., Шерстюк А.И., Тесса Е.А. К вопросу лечения кератитов // Актуальные проблемы медицины: Сб. научн. тр.- Днепропетровск, 2001.- Т.II.- С.109-110.

30. Сакович В.Н., Дунаева М.В., Максименко Н.Т., Масежный А.А., Дидык О.В. Применение пелоидов в сочетании с электрофорезом алоэ в лечении герпетических кератитов // Тези доп. XII міжнар. офтальмологічного симпозіуму Одеса-Генуя “Хірургічне та медикаментозне відновлення зору”.- Чернівці, 2001.- С 124.

31. Ватченко А.А., Кременчуцкий Г.Н., Сакович В.Н. Максименко О.Н., Цикова Т.Д. Применение пробиотиков в комплексном лечении кератитов различной этиологии // Тези доп. XII міжнар. офтальмологічного симпозіуму Одеса-Генуя “Хірургічне та медикаментозне відновлення зору”.- Чернівці, 2001.- С.96-97.

32. Ватченко А.А., Сакович В.Н., Максименко О.Н. Новое в лечении кератитов // Тези доп. X з'їзду офтальмологів України.- Одеса, 2002.- С.23.

33. Ватченко А.А., Сакович В.Н. Пелоиды в лечении герпетических древовидных кератитов // Тези науково-практ. конф. з міжнар. участю ”Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині”.- Одесса, 2003.- С.51.

34. Ватченко А.А., Сакович В.Н., Шерстюк А.И., Степахина М.Э. Комплексная терапия вирусно-бактериальных поражений роговой оболочки // Матеріали науково-практ. конф. з міжнар. участю “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів внаслідок офтальмопатології”.- Дніпропетровськ, 2003.- С.87-88.

35. Ватченко А.А., Сакович В.Н., Максименко О.Н., Гречка Е.М. Пробиотики в лечении воспалительных заболеваний роговицы // Тези доп. ювелейнії науково-практ. конф. офтальмологів “Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології”.- Одеса, 2003.- С.131.

36. Ватченко А.А., Сакович В.Н., Максименко Н.Т., Великохатская Т.А., Александров С.В. Пробиотик субалин в лечении герпетических кератитов // Тези 2 міжнар. наук. конф. офтальмологів Причорномор'я.- Одеса, 2004.- С.17-18.

37. Сакович В.Н. Опыт лечения поверхностных форм герпетических кератитов // Матеріали науково-практ. конф. з міжнар. участю “Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією”.- Київ, 2004.- С.196-197.

38. Ватченко А.А., Сакович В.Н. Содержание в крови больных герпетическими кератитами сульфгидрильных групп при различных видах комплексного лечения // Тези науково-практ. конф. з міжнар. участю “Нове в офтальмології”, присвяченій 130-річчю з дня народження академіка В.П.Філатова.- Одеса, 2005.- С.11-12.

АНОТАЦІЯ

Сакович В.М. Клініко-імунобіохімічні особливості перебігу герпетичних кератитів, їх лікування та профілактика ускладнень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування герпетичних кератитів шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу неускладнених і ускладнених форм герпетичного кератиту, патогенетичних ланок запального процесу, а також імунологічної реактивності організму для вибору оптимальних методів лікування й профілактики рецидивів із застосуванням пробіотиків, пелоїдотерапії й гіпербаричної оксигенації. У клінічних дослідженнях брали участь 450 хворих (450 очей) з герпетичними кератитами. Вперше в офтальмології запропонований новий терапевтичний комплекс лікування хворих з герпетичними кератитами із застосуванням пробіотиків (субаліну й А-бактерину), пелоїдотерапії й гіпербаричної оксигенації. Експериментально обґрунтоване застосування пробіотика субаліну на моделі герпетичного кератиту у морських свинок. У хворих з герпетичними кератитами спостерігаються виражені порушення в стані функціонування клітинної, гуморальної й фагоцитарної ланок імунітету, а також метаболізму. Запропонована комплексна терапія є більш в основних групах хворих у порівнянні із традиційною терапією.

Ключові слова: герпетичні кератити, метаболічні, імунологічні порушення, пробіотики, пелоїди, гіпербарична оксигенація, комплексне лікування.

АННОТАЦИЯ

Сакович В.Н. Клинико-иммунобиохимические особенности течения герпетических кератитов, их лечение и профилактика осложнений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2006.

Диссертация посвящена повышению эффективности лечения герпетических кератитов путем изучения особенностей клинического течения неосложненных и осложненных форм герпетического кератита, патогенетических звеньев воспалительного процесса, а также иммунологической реактивности организма для выбора оптимальных методов лечения и профилактики рецидивов с применением пробиотиков (субалина и А-бактерина), пелоидотерапии и гипербарической оксигенации.

В клинических исследованиях участвовало 450 больных (450 глаз) с герпетическими кератитами. Из них пациенты с глубокими формами составили 60%, с поверхностными - 40%.

Установлено, что у больных с герпетическими кератитами, осложненными бактериальной инфекцией, преобладает грамотрицательная микрофлора (Escherichia coli, Pseudomonas aeroginosaе, Proteus vulgaris, Enterobacter), которая встречается в 46,7% случаев и вызывает тяжелую суперинфекцию роговой оболочки глаза. Выделенная микрофлора обладает множественной антибиотикорезистентностью. Экспериментально обосновано применение пробиотика субалина на модели герпетического кератита у морских свинок, показана эффективность и безопасность этого метода лечения.

Впервые в офтальмологии предложен новый эффективный терапевтический комплекс лечения больных с герпетическими кератитами с применением пробиотика субалина, гипербарической оксигенации и пелоидотерапии, а также пробиотика А-бактерина у больных с герпетическими кератитами, осложненными бактериальной инфекцией. Проведенный сравнительный анализ клинических показателей при лечении больных с герпетическими кератитами с применением разработанного нами терапевтического комплекса показал, что в процессе лечения значительно улучшаются клинические показатели выздоровления: ускоряется эпителизация роговой оболочки глаза (в 1,8 раза), рассасывание инфильтратов и стихание воспалительных явлений (в 1,6 раза), повышается острота зрения до 0,5 и выше на 53,1%. Включение в комплексное лечение герпетических кератитов пробиотиков, пелоидотерапии и гипербарической оксигенации позволяет уменьшить количество рецидивов заболевания в 3,5 раза.

У больных с герпетическими кератитами наблюдаются выраженные нарушения в состоянии иммунологической реактивности организма, которые проявляются в нарушении функционирования клеточного, гуморального и фагоцитарного звеньев иммунитета: снижении содержания в сыворотке крови Т- и В- лимфоцитов, иммуноглобулинов основных классов, функциональной активности Т-лимфоцитов, нейтрофилов, уменьшении фагоцитарного индекса и фагоцитарного числа, повышении содержания м-ЦІК, снижении содержания секреторного иммуноглобулина слезы.

Разработанный комплекс консервативной терапии, включающий применение инстилляций субалина, аппликаций пелоидов и гипербарическую оксигенацию, оказывает значительное иммунореабилитирующее воздействие, основные эффекты которого заключаются в повышении исходно сниженного содержания Т- и В- лимфоцитов, их иммунорегуляторных популяций и повышении их функциональной, а так же фагоцитарной активности нейтрофилов; увеличении фагоцитарного индекса (в 1,6 раза), содержания иммуноглобулинов, комплемента, секреторного иммуноглобулина слезы (в 1,6 раза); снижении содержания в сыворотке крови м-ЦИК (в 1,6 раза).

В ходе биохимических исследований выявлены нарушения метаболизма в организме больных герпетическими кератитами: снижение в сыворотке крови содержания адениловых и никотинамидных нуклеотидов, нарушение окислительно-восстановительных процессов (снижение в сыворотке крови активности оксидоредуктаз). Показано, что выявленные нарушения метаболизма усиливаются при глубоких формах герпетического поражения роговицы. Применение в комплексном лечении герпетических кератитов пробиотика субалина, пелоидотерапии и гипербарической оксигенации способствует повышению концентраций адениловых и никотинамидных нуклеотидов, повышению активности оксидоредуктаз в крови (в 1,5 раза), снижению их активности в слезе (в 3,5 раза).

Разработаны практические рекомендации по применению в офтальмологической практике нового комплексного метода лечения герпетических кератитов и профилактики рецидивов с применением пробиотиков (субалина и А-бактерина), пелоидотерапии и гипербарической оксигенации. Показана необходимость выяснения характера микрофлоры и определения её чувствительности к антибактериальным препаратам при осложненных герпетических кератитах, а также состояния иммунологической реактивности и показателей метаболизма организма у больных с герпетическими кератитами для выбора рациональной тактики лечения.

Ключевые слова: герпетические кератиты, метаболические, иммунологические нарушения, пробиотики, пелоиды, гипербарическая оксигенация, комплексное лечение.

ANNOTATION

Sakovych V.M. Clinical-immunobiochemical peculiarities of herpetic keratites course, their treatment and complications prophylaxis. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 14.01.18 - ophthalmology. - The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Odessa, 2006.

The dissertation is devoted to improvement of herpetic keratites (HK) treatment by study of clinical course peculiarities of uncomplicated and complicated forms of HK, pathogenetic links of inflammatory process as well as immunologic reactivity of an organism to choose optimal methods of treatment and prevention of relapses with the use of probiotics, hyperbaric oxygenation and peloidotherapy. Clinical investigation was performed in 450 patients with HK (450 eyes). For the first time in ophthalmology a new effective therapeutic complex of treatment HK patients with the use of probiotics (subalin and A-bacterin), hyperbaric oxygenation and applications with peloid is offered. The use of probiotic subalin on the model of HK in guinea pigs is justified experimentally. In HK patients a marked disorders of functioning of cellular, humoral and phagocytic immunity links as well as disorders of metabolism (adenil and nicotipolyd nucleotides, oxidative-restorative processes) are observed. The corrective effects of the offered treatment complex are more pronounced with traditional methods.

Key words: herpetic keratites, metabolic, immunologic disorders, probiotics, peloids, hyperbaric oxygenation, complex treatment.

Размещено на Allbest.ru