Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу

Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу

Аналіз впливу чинників шкільного середовища на здоров’я учнів і розробка моделі активно-конструктивної профілактики його порушень. Закономірності розвитку навичок здорового способу життя серед школярів, методологія його гігієнічної оцінки, прогнозування.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	30.08.2014
Размер файла	144,0 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Враховуючи, що навчальний заклад не лише впливає на характер взаємодії учнів зі шкільним середовищем, але й змушує пристосовувати життєдіяльність організму дітей до режиму функціонування навчального закладу, нами досліджено режим дня школярів як просторово-часову характеристику системи формування їх здоров'я, індикатор сформованості здоров'язберігаючої та здоров'яформуючої поведінки.

Як здоров'язберігаючу поведінку ми розглядаємо активність школяра щодо впливу на оточуюче середовище і його зміни відповідно до потреб особистості; як здоров'яформуючу - активність особистості по розширенню адаптаційного потенціалу, здатність пристосовуватися до змін оточуючого середовища. Здоров'язміцнюючу поведінку в цьому контексті можна розглядати як розширення спроможності організму пристосовуватися до змін у природному середовищі.

Встановлено, що режим дня більшості учнів, особливо молодшого та старшого шкільного віку, потребує значної корекції. Школярі не мають звички виконувати ранкову гімнастику та загартовуючі процедури, мало бувають на відкритому повітрі й довго сидять біля телевізора, комп'ютера. Така поведінка негативно впливає на стан їх здоров'я та підвищує ризик розвитку донозологічних станів. Імовірно тому більше 10 % школярів почували себе погано наприкінці навчального дня, а 3,3% школярів - навіть наприкінці вихідного дня, що може бути першою ознакою десинхронозу. Провідними системоутворюючими чинниками режиму дня школярів були перебування на відкритому повітрі (R2=15%) і подовженість самостійної навчальної діяльності (R2=14%).

Установлено, що здоров'яформуюча поведінка була більш характерною для хлопців. Так, загартовуючі процедури виконували регулярно (9,7 ± 1,3)% хлопців і лише (1,3 ± 0,3)% дівчат (p<0,01), регулярно виконували ранкову гімнастику (12,1 ± 0,4)% хлопців, (6,4 ± 0,3)% дівчат (p<0,01). Більший відсоток хлопців регулярно бували на відкритому повітрі понад 2 годин (відповідно (46,4 ±1,8)% і (29,8±1,5)%, p<0,01). Але, в той же час, менша частка дівчат сидить біля телевізора 3 і більше години. Таким чином, у цілому режим дня хлопців більше відповідав гігієнічним вимогам, ніж у дівчат.

Вплив режиму дня на стан здоров'я школярів було досліджено на підставі даних комплексного медичного огляду, гострої захворюваності та скарг школярів. Проведений багатофакторний, покроковий регресійний аналіз не виявив істотного впливу складових режиму дня на патологічну ураженість школярів. Найбільший вплив режим дня мав на суб'єктивну оцінку власного здоров'я (R2=58 %, p<0,01), менший - на гостру захворюваність (R2=11 %, p<0,05).

Виходячи з того, що розклад занять в ЗНЗ є системоутворюючим чинником його функціонування й істотно впливає на організацію навчальної діяльності школярів, нами запропоновано використання поточно-індивідуалізованого підходу до оцінки важкості предметів. В основі оцінки рівня важкості шкільних предметів лежить індивідуалізована для кожного навчального класу (чи паралелі класів) рангова шкала складності.

Встановлено, що найбільш стабільно важким для учнів середнього і старшого шкільного віку був предмет "Хімія"; найбільш стабільно легкими - "Фізичне виховання", "Трудове навчання", "Співи". Навчальні предмети "Математика" і наступні "Алгебра" і "Геометрія", а також "Фізика" були більш-менш стабільно важкими. З п'ятого по одинадцятий клас істотно зростала важкість "Історії України" і знижувалася - "Української мови " і "Російської мови". Стабільно середній рівень важкості мали "Українська література" та "Російська література", і предмети, що можна поєднати під назвою "Біологія" та "Всесвітня історія". Сприйняття іноземної мови істотно залежало від профільності її викладання - в ЗНЗ із пріоритетом на іноземні мови ці предмети розцінювалося значно більш важкими, ніж в звичайних ЗОШ.

В той же час, навчальний заклад істотно впливав на оцінку важкості навчальних предметів в усіх паралелях (F=5,6-8,1; p<0,05-0,01). Чинниками, що слід особливо зазначити, були: особистість вчителя, профілізація навчання, характер і ступінь значущості ефективності навчальної діяльності у сприйнятті школярів, їх особистісні властивості. Місце мешкання школярів та рівень гігієнічного благополуччя навчального закладу на важкість предметів істотно не впливали.

На підставі системного аналізу виділено два основних типи структурної організації важкості предметів. Тип "А", з більш низьким рівнем коефіцієнта лабілізації (КЛ) - (А.Н.Зосимов, 2001), коли кожен учень навчального колективу обирає власну стратегію оцінки, і тип "Б", з більш високим КЛ, коли навчальне навантаження не потребує від особистості вироблення власної стратегії адаптації і дозволяє використати загальну, що вироблена навчальним колективом. У навчальних колективах типу "А" формувалася більша кількість кореляційних зв'язків між особистісними властивостями школярів та динамікою їх розумової працездатності й шкільною адаптацією, що розцінено нами як інтенсифікація взаємодії і свідчення більшого напруження в системі "учні - навчальне навантаження".

При визначенні медико-соціальних закономірностей функціонування сучасного загальноосвітнього навчального закладу досліджено розвиток навичок здорового способу життя серед школярів та встановлено чинники, що впливають на їх формування. Встановлено, що лише 25,8 % школярів, які закінчують школу, вважають себе здоровими. Значний вплив на самооцінку здоров'я школярами мали вік, стать, навчальна успішність та відчуття безпеки в школі. Отримані дані зв'язку психологічних особливостей розвитку здоров'яформуючої і здоров'язберігаючої поведінки серед підлітків середнього шкільного віку дали підстави стверджувати, що існують істотні різниці між механізмами формування способу життя у підлітків різної статі, а також у підлітків, які мешкають у місті та сільській місцевості, що потребує диференційованого підходу до організації медико-психолого-педагогічної роботи. Для ефективного формування гiгiєнiчних навичок серед школярів необхідно враховувати не лише їх індивідуально-психологічні особливості, а специфіку процесів соціального самовизначення в певному навчальному закладі. Отримані дані впливу індивідуально-психологічних особливостей підлітків шкільного віку на формування ЗСЖ показали, що розвиток і становлення навичок свідомого ставлення до здоров'я і здорового способу життя пов'язано із усвідомленням власної індивідуальності, вмінням піднятися над асоціальними проявами групи однолітків і знайти власне рішення проблем.

Підлітки, які конструктивно вирішували проблеми пошуку власного "Я", були стриманими, заглибленими у себе, обережними, мали сильний характер, волю, незалежність від групи, індивідуалістичність, високе суперего, почуття власної гідності, що сприяло відмові від паління й вживання алкоголю, формуванню поведінки, спрямованої на запобігання шкідливим звичкам, організацію раціонального режиму праці та відпочинку, оптимальну рухову активність.

За результатами факторного аналізу з верімакс обертанням та Кайзер нормалізацією виділено шість факторів соціально-психологічної адаптації до навчального закладу: рівень самооцінки здоров'я; задоволеність якістю викладання і умовами навчання; відчуття безпеки; задоволеність учня його становищем у класі та конфлікти з однокласниками; упевненість у підтримці вчителів й однокласників; сформованість навичок самостійної навчальної діяльності, конфліктність з вчителями.

На підставі кластерного аналізу визначено чотири соціально-гігієнічних типи навчальних закладів у залежності від характеру соціально-психологічної адаптації в них школярів. І тип - високий рівень впевненості в допомозі вчителя й однокласників при недостатній сформованості навичок самостійної роботи, яка обумовлює конфлікти з вчителями; переважає відчуття безпеки в ЗНЗ і задоволеності станом власного здоров'я; переважно вище середнього рівня якість викладання й умови навчання; соціальні контакти учнів класу переважно позитивні. ІІ тип - низький рівень відчуття безпеки учнів у ЗНЗ і незадоволеність соціальними контактами з однокласниками; орієнтація на інтенсивну самостійну навчальну діяльність для зменшення можливих конфліктів з учителями, в допомозі яких школярі не завжди впевнені; значні проблеми із здоров'ям; певна задоволеність якістю викладання й умовами навчання. ІІІ тип - невпевненість у допомозі й підтримці вчителів і однокласників, наявність певних проблем з відчуттям безпеки в школі; незадоволеність якістю викладання і умовами навчання при впевненості у відсутності проблем із власним здоров'ям; орієнтація на інтенсивну самостійну навчальну діяльність для зменшення можливих конфліктів з учителями. ІV тип - незадовільні, на думку школярів, умови і якість викладання в школі при наявності значних проблем в їх стані здоров'я; несформованість навичок самостійної навчальної діяльності, висока конфліктність з вчителями, на підтримку яких підлітки не сподіваються; відсутність істотних проблем з безпекою в школі та у взаєминах з однокласниками.

На підставі багатофакторного регресійного покрокового аналізу визначено особливості впливу чинників шкільного середовища на формування поведінки школярів у межах кожного із соціально-гігієнічних типів ЗНЗ. Встановлено, що для учнів навчальних закладів І типу здебільшого характерний середній та високий рівень навчальної успішності, який, перш за все, залежить від особистісних властивостей учня, а вже потім від характеру адаптованості до соціального оточення: рівня сформованості навичок самостійної навчальної діяльності й порозуміння з вчителями, значимості оцінок і задоволеності власним становищем у класі. На успішність школярів також впливала родина: освіта батька й матері, рівень довірливості відносин у родині й низька конфліктність з батьками, рівень задоволення потреб. На інтенсивність паління підлітків у школах І типу найбільше впливали емоційне сприйняття диму від цигарок, подовженість перебування в компанії, де вживали алкоголь, і термін повернення з прогулянки, рівень сформованості навичок самостійної діяльності й ступінь задоволеності умовами навчання, конфліктність з батьками.

Для учнів навчальних закладів II типу характерний низький рівень навчальної успішності. Ефективність їх навчальної діяльності залежить від сформованості мотивації на навчальну діяльність і самостійності у вирішенні власних проблем. Низька мотивація до навчальної діяльності в поєднанні з відсутністю її ефективності має принципове значення й для інтенсивності паління серед старшокласників шкіл цього типу. Але принципово важливим для них залишається емоційне сприйняття паління в поєднанні з терміном повернення з прогулянки. Відсутність порозуміння з батьком також є фактором ризику паління серед старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів II типу.

Невпевненість у власних силах, орієнтація на матір та проблеми з віковою емансипацією мають принципове значення для навчальної діяльності учнів шкіл III типу, ефективність якої в них найнижча серед усіх досліджених шкіл. Інтенсивність паління серед старшокласників цих навчальних закладів найбільш ситуативно залежна, що обумовлено, перш за все, їх невпевненістю в собі. Відсутність бажання вчитися, конфлікти з вчителями, однокласниками й вдома обумовлюють часте перебування в компанії, де вживають алкоголь.

Для школярів, що навчаються в школах IV типу, головним фактором, що впливає на їх навчальну успішність, є родина. Конфліктність з батьками в поєднанні із сподіванням на допомогу матері й рівень освіти батька пов'язані з часом, що вони витрачають на виконання домашніх завдань, істотно впливають на оцінки старшокласників. Для них важливо відчувати себе безпечно в школі, хоч у середовищі поза школою вони вбачають певну загрозу. Навчальна успішність у школах означеного типу найвища, але високий рівень інтенсивності паління і найвищий показник залучення до вживання наркотиків.

Для компенсації виявлених несприятливих тенденцій необхідна система (програма) здоров'яформуючих впливів. Збереження, зміцнення і, особливо, формування здоров'я постають головними стратегіями активно-конструктивної профілактики, де школяр має розглядатися як суб'єкт впливу, який спроможний до саморефлексії й саморегуляції, до активної зміни оточуючого середовища більше, ніж до пасивної реакції на нього.

Розглядаючи гігієнічну скринінг-оцінку здоров'я школярів як системоутворюючий чинник формування їх здоров'я обґрунтовано її методологію та прогнозування здоров'я школярів з використанням генералізуючого та індивідуалізуючого підходів, визначено концептуальну модель і розроблено технологію активного моніторингу здоров'я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

Активно-конструктивна профілактика захворювань школярів та формування їх здоров'я мають ґрунтуватися на системі соціально-гігієнічного моніторингу дітей кожного навчального закладу. Для системних здоров'яформуючих впливів доцільно виділити три рівні системної організації здоров'я школярів. Індивідуальний (школяр). Передбачає єдність (система пірамідального типу) фізичного, психічного, соматичного та психологічного здоров'я, яка в соціумі проявляється через соціальне здоров'я. Принциповою особливістю є послідовний розвиток структурно-функціональної організації як функції часу, та детермінованість чинниками оточуючого середовища (соціального й фізичного). Навчальний клас (група школярів). Провідна підсистема соціального здоров'я, яка базується на фізичному, психічному та соматичному здоров'ї індивідів і формує психологічне (духовне) здоров'я колективу. Внутрішнім вмістом розвитку підсистеми постає соціальне й психологічне здоров'я класу; зовнішнім - адаптація до навчальної діяльності в певному загальноосвітньому навчальному закладі. Школа (навчальний заклад). Система співвідношення структурованої за віком та спрямованістю на навчальну діяльність групи школярів (навчальний клас) та внутрішньошкільного середовища, що обмежене в просторі й часі. Система, де одночасно і формується, і реалізується здоров'я дитини. Внутрішнє - школа як структурована система. Зовнішнє - мікро- та макроекологічні фактори, батьки, система адміністративних впливів, соціум (макро).

Важливими гігієнічними передумовами формування здоров'я школярів є: єдність біологічного й психологічного розвитку дитини; динамічне рольове співвідношення певних факторів впливу (чинників) на здоров'я дітей протягом їх навчання в школі; реалізація здоров'я в єдності з навколишнім середовищем, актуалізація здоров'язберігаючої поведінки; активна позиція особистості, здоров'яформуючий стиль життя; міжгалузева системність і комплексність заходів охорони здоров'я школярів.

При вирішенні проблеми ефективного медико-психолого-педагогічного впливу на здоров'я дітей та підлітків в умовах школи, виходячи з уявлень, що склалися, нами було визначено концептуальні принципи й розроблено суб'єкторієнтовану методологію гігієнічної скринінг-оцінки (ГСО) та прогнозування здоров'я школярів з використанням генералізуючого та індивідуалізуючого підходів: а) використання загального алгоритму ГСО індивідуального та популяційного здоров'я учнів (рис.2), виходячи з комплексного аналізу наявного здоров'я, прогнозу його розвитку та існуючих підходів до формування, збереження й зміцнення здоров'я; б) здійснення ГСО здоров'я дітей та підлітків в умовах навчального закладу на підставі системного підходу до оцінки стану здоров'я у його нерозривному зв'язку із чинниками оточуючого середовища; в) спрямованість ГСО на формування прогнозу здоров'я школяра в єдиному медико-психолого-педагогічному інформаційному просторі на підставі моніторингу взаємодії особистості з оточуючим середовищем; г) структурно-функціональна адекватність, що передбачає забезпечення відповідного рівня складності ГСО і організації структурно-функціональної взаємодії підсистем адекватно складності і організації задач впливу на здоров'я, що вирішуються; д) відповідність ГСО методології активного моніторингу здоров'я школяра, де він розглядається як суб'єкт впливу, здатний змінювати в певних межах оточуюче середовище відповідно до власних потреб на підставі отриманої інформації та набутих знань і навичок здорового способу життя; е) використання ГСО здоров'я школярів для забезпечення своєчасного контролю й корекції медико-педагогічних профілактичних програм, що впроваджуються в загальноосвітньому навчальному закладі; ж) забезпечення співпраці існуючих у ЗНЗ систем формування здоров'я школярів (медична, фізкультурно-оздоровча, психологічна, адміністративна, навчально-виховна).

Рис.2 Гігієнічна скринінг-оцінка здоров'я школярів

Найбільш розвинутим шляхом формування здоров'я школярів є фізичне виховання, спрямоване на "фізичне" здоров'я. За результатами тестування у всіх вікових групах було найбільше школярів (p<0,05) з низьким рівнем фізичного здоров'я. Протягом навчального року динаміка показників фізичної підготовленості переважно зростала, але стратегія формування фізичного здоров'я різнилася в залежності від віку дітей (формули 1, 2, 3).

Y ст.шк. = 9,7- 0,06Х6+0,03Х7+0,08Х8-0,67Х10 (1)

Yсер.шк. = -0,5+0,42Х6+0,02Х7+0,06Х8+0,04Х9-0,59Х10 (2)

Yмол.шк. = 4,8+0,02Х7+0,09Х9+0,02Х10 (3)

де Y - рівень фізичного здоров'я (за Г.А.Апанасенком) відповідно у школярів старшого, середнього та молодшого шкільного віку; Х6 - стрибки на стрибунці; Х7 - 6-ти хвилинний біг; Х8 - стрибок у довжину; Х9 - човниковий біг; Х10- проба Генчи.

Отримані регресійні моделі свідчать, що при однаковій важливості фізичної витривалості в усіх вікових групах, затримка подиху серед дітей молодшого й середнього шкільного віку більше свідчить про прагнення бути "на певному рівні", не бути гіршим за однолітків.

Для визначення значимості використання оцінки гармонійності фізичного розвитку школярів як скринінг-оцінки виявлення порушень стану здоров'я було прораховано відносний ризик формування неінфекційних захворювань серед дітей з дисгармонійним фізичним розвитком. Установлено, що серед дітей з дефіцитом маси тіла у 2 рази вищий відносний ризик виявлення хронічних захворювань, у тому числі в 2,9 рази - захворювань крові, у 2,3 рази - хвороб системи кровообігу, у 2,6 рази - хвороб кістково-м'язової системи; при надлишку маси тіла в 4,8 рази частіше виявляються хвороби шкіри та в 2,1 рази - порушення обміну речовин; при низькому зрості в 2,5 рази вища імовірність виявлення хвороб системи кровообігу та в 1,8 рази порушень обміну речовин та гастроентерологічної патології.

Враховуючи, що діяльність медичного працівника школи спрямована перш за все на профілактику порушень здоров'я та реабілітацію дітей, доцільно виділити у окрему ланку "соматичного" здоров'я. Необхідно враховувати, що одночасно із поняттям "об'єктивного здоров'я" в літературі виділяється поняття "суб'єктивного здоров'я" - як суб'єктивне відчуття благополуччя чи неблагополуччя в організмі [Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М., 2002; Баранов А.А. із співав., 2005]. З погляду ВООЗ самосприйняття здоров'я тісно пов'язане з його об'єктивним станом, є важливим прогностичним показником захворюваності, й тому скринінг-анкетування самопочуття школярів із кількісним визначенням рівня неблагополуччя здоров'я (РНЗ) постає одним із базових елементів комплексної системи медико-профілактичних заходів у школі, першим етапом активного моніторингу здоров'я школярів та чинників, що його формують.

Використання методу неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкина дозволило встановити прогностичну значимість окремих питань багатопрофільного скринінг-опитувальника, на підставі яких розраховані критичні значення суми прогностичних коефіцієнтів. Індивідуальний прогноз імовірності розвитку певних захворювань доповнюється на рівні навчального колективу можливостями прогнозування впливу чинників оточуючого середовища на здоров'я школярів в режимі реального часу.

Для кількісної оцінки санітарно-епідеміологічного благополуччя загальноосвітнього навчального закладу нами запропоновано обчислення "рівня гігієнічного благополуччя" (РГБ). Оцінка проводиться за наступними розділами: загальна санітарно-гігієнічна скринінг-характеристика навчального закладу; санітарно-гігієнічне обстеження навчальних класів (кабінетів); санітарно-гігієнічне обстеження комп'ютерного класу; організація учбової діяльності школярів; медичне забезпечення; тематичні дослідження фізичного виховання, трудового навчання і організації харчування школярів.

Використання запропонованого підходу до оцінки факторів внутрішньошкільного середовища дозволяє на основі нормативного підходу дати якісну характеристику санітарно-гігієнічним чинникам, кількісно визначити рівень гігієнічного благополуччя та системно проаналізувати оптимальність організації навчальної діяльності школярів. Комплексний аналіз РНЗ, показників фізичного здоров'я та РГБ дозволяє побудувати прогностичні моделі впливу шкільного середовища на здоров'я дітей, відстежити ефективність здоров'яформуючих і здоров'язберігаючих заходів в контексті різних соціально-гігієнічних типів ЗНЗ.

Виникає можливість будувати певну стратегію здоров'язберігаючої чи здоров'яформуючої поведінки особистістю і навчальним колективом, що ґрунтується на реально визначених (з певною імовірністю) проблемах. Враховуючи, що реалізація поведінки особистістю відбувається за умов сформованості в неї потреб, ціннісних орієнтацій та мотивації до діяльності, у середовищі, що сприяє або гальмує розвиток певних стереотипів, нами досліджено значимість для оцінки власного здоров'я старшокласниками рівня задоволеності їх базових потреб. Встановлено особливості актуалізації проблем із здоров'ям для школярів, що мешкають в місті та сільській місцевості. Так, самооцінка власного здоров'я підлітків села залежала лише від визначеності потреби у здоров'ї (за формулою 4), а в місті - ще й від потреб у певних умовах навчання та якості життя (за формулою 5):

Y= 0,68 + 0,68X1; R2=39,5 % (4)

Y= 0,51 + 0,66X1 + 0,08X2 + 0,07X3 ; R2=40,5 % (5)

де Y - самооцінка здоров'я; X1 - задоволеність потреб у здоров'ї; X2 - задоволеність потреб в умовах навчання; X3 - задоволеність потреби якості житла; R2 - коефіцієнт детермінації.

Якість життя як інтегральна характеристика фізичного, психологічного, емоційного і соціального функціонування особистості ґрунтується на її суб'єктивному сприйнятті власного здоров'я в контексті певного оточуючого середовища. Шкали загального стану здоров'я (GH), фізичного функціонування (PF), рольового фізичного функціонування (RP) й болю (BP) характеризують фізичний компонент здоров'я, шкали життєздатності (VT), рольового емоційного функціонування (RE), психологічного здоров'я (MH) і соціального функціонування (SF) характеризують психологічний компонент здоров'я. На прикладі учнів дев'ятих - одинадцятих класів, що мешкають в сільській місцевості, розраховані середні величини й стандартні відхилення окремих шкал якості життя, пов'язаної із здоров'ям, проведено системний аналіз взаємозв'язків.

Встановлено, що середні показники якості життя підлітків коливались від 64,6 балів (життєздатність і загальне здоров'я) до 83,6 балів (фізичне функціонування) при найбільшій варіативності показників за шкалами рольового емоційного й фізичного функціонування. Між SF і VT, VT і MH, MH і GH мали місце сталі зв'язки з високим рівнем значущості (р<0,01) серед усіх досліджених контингентів. Між рольовим фізичним функціонуванням (RP) і рольовим емоційним функціонуванням (RE), SF i MH, GH i VT також встановилися сталі зв'язки, але рівень їх значущості коливався від (р<0,01) до (p<0,05), а кількість від дев'ятого класу до одинадцятого меншала. Незмінним показником системоутворення для усіх досліджених контингентів школярів була життєздатність (VT). Значення відчуття болю (BP), що постає для учнів дев'ятих класів другим ПС при оцінці якості життя, істотно зменшується для десятикласників, а для одинадцятикласників взагалі була ізольованою вершиною. Отже, система оцінювання якості життя учнями старших класів з їх віком стає більш лабільної, більш гнучкою, орієнтованою на активну взаємодію організму з оточуючим середовищем, а в умовах відсутності потужних зовнішніх несприятливих впливів на організм підлітків їх оцінка взаємодії з оточуючим середовищем ґрунтується більше на психологічній компоненті якості життя ніж на фізичній.

Отримані дані свідчать, що якість життя старшокласників істотно впливала на їх здоров'яформуючу та здоров'язберігаючу поведінку. Так, вживання певних харчових продуктів сприяло покращенню психоемоційного функціонування; підлітки, що менше палили, мали краще рольове функціонування, обумовлене фізичним станом (r = -0,16; p<0,05), і кращий загальний стан (r = -0,18; p<0,01). Обмеження соціального функціонування сприяло палінню, вживанню алкоголю і наркотиків (p<0,01). У той же час, відсутність зв'язку якості життя із заняттям спортом свідчить про несформованість стереотипів здоров'яформуючої поведінки серед учнів старших класів. Реагування підлітків на проблеми із здоров'ям відбувається лише тоді, коли вони набувають стійкого емоційного забарвлення.

При аналізі характеру сформованості й цілісності уявлення підлітка щодо системи здоров'яформуючих чинників установлено, що 70 % дівчат і 50 % хлопців мали цілісне уявлення щодо позитивних і негативних чинників, які впливають для здоров'я, тобто мали цілісну внутрішню картину здоров'я (ВКЗ). Тільки для 25,0 % дівчат і 40 % хлопців провідну роль грали здоров'яформуючі чинники, а більшість дітей віддавала перевагу здоров'язберігаючим. Не мали цільної сформованої системи уявлень про необхідні чинники щодо формування їхнього здоров'я 5,0 % дівчат і 10,0 % хлопців. Таким чином, для більшості старшокласників характерна цільна сформована система уявлень про формування їхнього здоров'я. Привертає увагу занадто низька значущість для збереження здоров'я в уявленні старшокласників лікаря, підтримки чистоти і комфортних умов на робочому місці, регулярного загартовування. Серед даного контингенту школярів відсутні стійкі навички підтримки гігієни власного тіла та певного рівня санітарно-гігієнічного благополуччя в навколишньому середовищі.

Отже, для гармонійного розвитку особистості потрібне сприятливе соціальне середовище і активуюче - природне. Тобто для того, щоб залучити школяра до здорового способу життя, йому недостатньо лише "знати", а необхідно "бажати" і "вміти".

За результатами дисперсійного аналізу впливу ЗНЗ на поведінковий компонент ВКЗ встановлено значущий вплив школи на регулярність харчування (F = 5,3; p<0,001), якість їжі (F = 2,8; p<0,05), подовженість сну (F = 9,6; p<0,001), усвідомлення необхідності підтримки відповідних гігієнічних умов у школі (F = 7,1; p<0,001) й дома (F = 5,8; p<0,001), усвідомлення необхідності регулярних консультацій у лікаря (F = 4,5; p<0,01). У той же час, системного впливу певного навчального закладу на усвідомлену діяльність старшокласників для збереження й зміцнення власного здоров'я встановити не вдалося. Емоційне сприйняття власного здоров'я (ознаки) ще більш залежало від навчального закладу, хоч самопочуття, здатність витримувати фізичне навантаження та "відчуття здорового тіла" однаково сприймалися в досліджених навчальних закладах. Принципово важливою особливістю впливу ЗНЗ була однотипна спрямованість: найбільш структурованою емоційна складова ВКЗ була в гімназії, а найменш - в загальноосвітній школі.

Установлено, що в умовах ЗНЗ з першим типом соціально-гігієнічного впливу школярі з високим рівнем структурованості уявлень щодо власного здоров'я прагнуть збільшити час відсутності на заняттях, що обумовлено проблемами із здоров'ям (відповідно формул 6 і 7 для хлопців і формул 8, 9 для дівчат):

Дх=9,3 + 0,3 КВКЗ;(6)

Вх =1,2 + 0,1 КВКЗ;(7)

Дд =6,5 + 1,0 КВКЗ;(8)

Вд =0,9 + 0,2 КВКЗ ;(9)

де Дх- кількість пропущених хлопцями днів; Вх - кількість випадків захворювань серед хлопців; Дд - кількість пропущених дівчатами днів; Вд - кількість випадків захворювань серед дівчат; КВКЗ - когнітивна складова внутрішньої картини здоров'я.

В умовах четвертого соціально-гігієнічного типу ЗНЗ формується дещо інший, генедерно однорідний вплив когнітивної складової внутрішньої картини здоров'я у школярів на стратегію поведінки щодо пропусків занять внаслідок захворювань (за формулами 10 і 11):

Д = 18,0 - 2,0 КВКЗ,(10)

В = 3,3 - 0,4 КВКЗ,(11)

де Д - кількість пропущених днів; В - кількість випадків захворювань; КВКЗ - когнітивна складова внутрішньої картини здоров'я.

Розглядаючи перший тип як більш соціально сприятливий для розвитку особистості, можна зробити припущення, що в умовах "авторитарної" спрямованості навчального закладу на досягнення високоефективної навчальної діяльності (четвертий тип) діти починають відвідувати школу навіть у стані розвитку гострого захворювання, що підтверджується випадками виявлення 4 групи здоров'я під час профілактичних оглядів. За таких умов відбувається більш несприятливий, "тяжкий" розвиток хронічних захворювань.

Таким чином, загальноосвітній навчальний заклад як певна система соціальних впливів на особистість, що розвивається, значимо впливає на розвиток внутрішньої картини здоров'я у школярів як на емоційному, так і на поведінковому рівнях. Емоційне сприйняття власного здоров'я структурується на рівні ЗНЗ, а актуалізація діяльності дитини щодо збереження власного здоров'я більш структуризується на рівні навчального класу, тобто в осередку однолітків.

Визначення ефективності гігієнічної оптимізації діяльності ЗНЗ, як цілісної системи збереження, зміцнення та формування здоров'я школярів проведене на підставі активного моніторингу здоров'я та аналізу формування навичок здорового способу життя серед школярів. Встановлено, що для ефективного функціонування навчального закладу як цілісної системи збереження, зміцнення та формування здоров'я школярів особливе значення набуває сприяння спроможності школяра, колективу класу та в цілому загальноосвітнього навчального закладу контролювати детермінанти здоров'я, інші впливові чинники і створення та підтримка внутрішньошкільного середовища, що забезпечить досягнення мети, позитивне використання цінностей, механізмів, факторів здорового способу життя.

Для аналізу цілісного впливу ЗНЗ як здоров'яформуючої системи на школярів одночасно використано якісне і кількісне оцінювання. Індивідуальні інтерв'ю і фокус групи дозволяють ідентифікувати небезпеку а анкетування і тестування - дати її характеристику та оцінити вплив на здоров'я школярів. Установлено, що під час переорієнтації навчальних закладів на здоров'яформуючі та здоров'язберігаючі технології викладання відбувається системна перебудова навчальної діяльності школярів, переорієнтація з "процесу навчання" на "цілі навчання", коли кінцевий результат може і має бути персоніфікованим. Ступінь розвитку процесів здоров'яформуючих впливів залежить від наявності сталої програми з гігієнічного виховання школярів в усіх вікових групах; впровадження програми впливів як інтегрованого курсу; реальної спрямованості навчального закладу на формування здоров'я школярів та розвиток навичок здорового способу життя; викладанням матеріалів учителями, що мають стійкі уявлення щодо значимості гігієнічного виховання для гармонійного розвитку дитини; готовності вчителів, учнів, адміністрації й батьків до співпраці.

Визначено показники кількісної оцінки здоров'яформуючих впливів на учнів: наявність програми впливу; впровадження програми переважно в межах певного навчального курсу; системна спрямованість навчального закладу на формування здоров'яформуючої поведінки школярів; достатній досвід викладання у вчителів (творче застосування запропонованих методів); інтеграція здоров'яформуючих впливів у загальну систему навчальної діяльності школярів; наявність реальної співпраці вчителя, учнів і батьків.

Найбільш сприятливі тенденції змін поведінки були серед школярів, для яких здоров'яформуючі впливи найбільш інтегровані в навчальний процес, коли вчитель є значимим носієм інформації, а підлітки прагнуть і спроможні покращити ефективність соціальних контактів з оточуючим середовищем, дотримуватися соціально доцільної і здоров'язберігаючої поведінки (клас E на рис.3).

Рис.3 Динаміка шкідливих звичок на кінець навчального року

Найбільш несприятлива динаміка поведінки школярів щодо шкідливих звичок мала місце в навчальних колективах, де відсутні цілеспрямовані впливи на формування навичок здорового способу життя серед школярів (клас А), незважаючи на те, що внутрішньошкільне оточення було сприятливе цінностям гігієнічно доцільної поведінки, і коли близьке соціальне оточення ще не спрямоване на цінності здоров'яформуючої поведінки (клас G). Погіршення поведінки школярів щодо шкідливих звичок мало місце й в умовах низької соціально-психологічної адаптації підлітків (клас D) або наявності потужного зовнішнього негативного впливу через активізацію мережі поширення наркотичних речовин (клас B).

Проведене комплексне дослідження режиму дня, умов навчання й виховання учнів в умовах обмеженого впливу родини на дитину (школи-інтернати) показало, що за умов його нав'язаної регламентації, зовнішня структуризація режиму дня не гарантує його дотримання дітьми в усіх вікових групах. Установлені недостатня рухова активність і термін перебування на відкритому повітрі, обмежена можливість проведення вільного часу поза колективом, що може негативно впливати на психофізіологічний стан дітей. Показано, що для сталого позитивного впливу режиму дня на особистість необхідне її позитивне ставлення до гігієнічних принципів діяльності, усвідомлення їх важливості для власного здоров'я і розвитку.

Системне проведення заходів активно-конструктивної профілактики та оптимізації соціально-психологічної складової шкільного середовища шляхом використання моделі "активного реагування родини" в різновікових загонах позитивно вплинуло на здоров'я школярів. Зросла їх добова рухову активність (на 1,8±0,4 тис.локомоцій, p<0,05), відбулася стабілізація динаміки розумової працездатності учнів протягом навчального дня, тижня, року, що проявлялося у меншому ступені зниження якісного показника (зростання кількості помилок на 1,2±0,3 в контрольній групі проти 3,4±0,4 в групі порівняння; p<0,01) при збільшенні продуктивності розумової діяльності (на 72,2±6,3 в контрольній групі проти 11,4±2,4 в групі порівняння; p<0,001). У порівнянні зі школою-інтернатом, де проводилися лише медико-профілактичні заходи, збільшилася (p<0,05) кількість гармонійно розвинутих дітей і підлітків, знизилася загальна патологічна ураженість (p<0,001), патологія дихальної системи (p<0,05) і поширеність психічних порушень та розладів поведінки (p<0,001) за рахунок зменшення в 3 рази кількості дітей з невротичними і у 2 рази - з поведінковими порушеннями. Одночасно із зниженням у 1,5 рази кількості дітей з III групою здоров'я стало менше (p<0,001) емоційно нестійких, неспокійних, вередливих дітей (фактори С-,Д-,I- за тестом Кеттелла), і, навпаки, більше (p<0,05) життєрадісних (фактор F+).

Таким чином, свідома оцінка власної успішності, компетентний вибір і визначення особистістю, яка розвивається, цілей життєдіяльності є підґрунтям активно-конструктивної профілактики захворювань. Формування здоров'я постає як стратегія гармонізації фізичного та психічного розвитку особистості для забезпечення їх самореалізації та ефективної адаптації до навколишнього середовища шляхом набуття необхідних гігієнічних знань та закріплення навичок здорового способу життя.

ВИСНОВКИ

Комплексними гігієнічними, психофізіологічними та медико-соціальними дослідженнями доведена значущість активного реагування особистості на вплив чинників навколишнього середовища і обґрунтовано гігієнічні засади функціонування сучасної школи як цілісної системи формування здоров'я й активно-конструктивної профілактики неінфекційних захворювань дитячого населення. Наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми щодо оптимізації системи формування здоров'я школярів шляхом впровадження комплексної гігієнічної скринінг-оцінки і суб'єкторієнтованої технології його моніторингу в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

1. Установлено, що шкільні роки супроводжуються змінами в стані здоров'я дітей, в значній мірі обумовлені їх статтю (F=195,7; p<0,001), чутливістю до чинників шкільного середовища (F=13,4; p<0,001) та віком (F=2,9; p<0,001). Поширеність захворювань серед дівчат (51,0%) істотно вища, порівняно з хлопцями (40,8 %; p<0,01). У динаміці навчання в молодшій школі стан здоров'я дітей, незалежно від статі, погіршується (на 202,2 ‰), а в середній і старшій - несприятливі зміни більш характерні для дівчат. Лише 10,8 % школярів мають 1-у групу здоров'я, 42,1 % - 2-у групу, 46,2 % - 3-у групу і 0,9% - 4-у групу. Зміни в стані здоров'я дітей відбуваються системно, системоутворюючим чинником патологічної ураженості виступають психічні порушення та розлади поведінки (?2 = 3,1?17,8).

2. Доведено істотний вплив навчального закладу на фізичний розвиток дітей, рівень якого залежить від їх віку. Показники фізичного розвитку школярів міста та сільської місцевості достовірно відрізняються: зріст, маса тіла в школярів міста перевищують показники їх сільських однолітків (p<0,05); життєва місткість легень була нижча (p<0,01), а м'язової сили кистей рук вища (p<0,01) у сільських дітей. При однаковій питомій вазі дітей з гармонійним фізичним розвитком, дисгармонійний у місті був частіше (на 5,2 %; p<0,01) за рахунок дефіциту маси тіла. Для школярів м.Харкова протягом 1959-2002 років є характерним тренд до збільшення зросту при більш стабільній масі тіла, що сприяє поширенню дисгармонійності фізичного розвитку. Найбільш інтенсивно зростання довжини тіла останнє десятиріччя відбулося у хлопців 13 і 14 років, дівчат - 9 років. Дисгармонійність фізичного розвитку збільшує відносний ризик порушень здоров'я у 2,6 - 4,8 рази і формування хронічної ендокринної та гастроентерологічної патології в 1,8 рази.

3. Впровадження інноваційних форм навчання, характерне для сучасної школи, сприяє формуванню в учнів стійкої самооцінки, почуття впевненості в собі, у своїх силах, підвищує їхню психоемоційну стійкість, на тлі зростання морфофункціональних порушень і більш тяжкого перебігу хронічних захворювань. Підвищення кількісного показника розумової працездатності протягом навчального року (на 5 %) супроводжується морфофункціональними відхиленнями в стані здоров'я школярів. Для учнів, що мають хронічні захворювання в стадії компенсації, характерний більш високий рівень (на 20 %) якості виконуваної роботи. Субкомпенсація в стані здоров'я обумовлює значне зниження розумової працездатності (p<0,01).

4. Загальноосвітній навчальний заклад спроможний позитивно впливати на стан здоров'я і його суб'єктивне сприйняття школярами. Значний вплив на самооцінку здоров'я у школярів має вік, стать, навчальна успішність та відчуття безпеки в школі (F=4,5; p<0,01). Для хлопців провідними ознаками здоров'я є висока фізична активність (R2=27 %) і самопочуття (R2=24 %), для дівчат - самоконтроль (R2=31 %) і настрій (R2=25 %). Лише 70 % дівчат і 50 % хлопців мають цілісне уявлення щодо чинників, які впливають на їх здоров'я; для 25 % дівчат і 40 % хлопців провідну роль грають здоров'яформуючі чинники, а більшість дітей віддають перевагу здоров'язберігаючим чинникам.

5. При проведенні заходів активно-конструктивної профілактики захворювань дітей в умовах сучасної школи здоров'я має розглядатися як засіб самореалізації особистості та ефективного функціонування навчального закладу для чого необхідним є: циклічне впровадження профілактичних програм із означенням цілей і оцінкою їх ефективності для усіх учасників навчально-виховного процесу; розбудова активного моніторингу здоров'я дітей за принципом доповнення (учень - навчальний колектив - шкільний колектив) у нерозривному зв'язку із чинниками шкільного середовища, формування прогнозу стану здоров'я школярів в єдиному медико-психолого-педагогічному інформаційному просторі, підтримка структурно-функціональної адекватності моделі.

6. Комплексний аналіз суб'єктивного сприйняття здоров'я школярами (РНЗ) та рівню гігієнічного благополуччя навчальних приміщень дозволяє оцінити вплив шкільного середовища на здоров'я дітей в режимі реального часу. Встановлено позитивну кореляцію рівня скарг дітей і санітарно-гігієнічного стану навчальних приміщень в учнів молодшого (r=0,42, p<0,05) і середнього (r=0,38, p<0,05) шкільного віку. Найбільший вплив адміністрація навчального закладу мала на штучне освітлення (F=3,7; p<0,05), температуру (F=8,6; p<0,01) і вологість (F=7,9; p<0,01) повітря на початку уроку.

7. Розроблено суб'єкторієнтовану методологію оцінки впливу соціально-гігієнічної складової шкільного середовища на здоров'я учнів. Визначення соціально-гігієнічного типу навчального закладу відбувається на підставі дослідження: рівня самооцінки здоров'я учнями, їх задоволеності якістю викладання, умовами навчання і становищем у класі, наявності конфліктів з однокласниками і вчителями, впевненості у безпеці в школі, у підтримці вчителів й однокласників, сформованості навичок самостійної навчальної діяльності. Прогностично несприятливими для здоров'я школярів є навчальні заклади, де відсутня система психоемоційного контакту між учителями й учнями, або високий рівень навчальної успішності ставиться понад усе.

8. Формування навичок здорового способу життя у школярів детерміновано статтю та місцем проживання, у середньому шкільному віці більше впливає навчальний колектив, у старшому - стать. Провідними системоутворюючими чинниками режиму дня дітей були перебування на відкритому повітрі (R2=15%) й подовженість самостійної навчальної діяльності (R2=14 %). Поширення серед школярів деструктивної поведінки щодо власного здоров'я відбувається за умов відсутності ціннісної орієнтації на навчальну діяльність і спроможності самостійно її організовувати; позитивного емоційного сприйняття паління й вживання алкоголю; неструктурованості дозвілля й залучення до компаній однолітків, що формуються пізно ввечері.

9. Активний моніторинг здоров'я школярів ґрунтується на спроможності усіх учасників навчально-виховного процесу прийняти усвідомлене рішення щодо використання здоров'яформуючих технологій на підставі вчасно отриманої інформації у вигляді, що відповідає їх потребам. Процес активного моніторингу переважно орієнтований на внутрішнє, якісне, формуюче дослідження, яке на певних етапах доповнюється інформацією від зовнішнього, кількісного дослідження, орієнтованого на результат.

10. Для функціонування сучасної школи як цілісної системи формування здоров'я учнів необхідно: забезпечення реального здоров'я дітей шляхом підвищення рівня адаптаційних можливостей організму, здатності захищатися (або компенсувати) від негативного впливу чи максимально використовувати позитивний вплив чинника на здоров'я (запобігання негативним та формування позитивних ефектів); свідомий контроль власного здоров'я та стану оточуючого середовища на підставі комплексної гігієнічної скринінг-оцінки; розвиток навичок здорового способу життя на підставі "власного досвіду" та визначення сформованості ціннісної орієнтації на здоров'я; підтримка "активного реагування родини".

11. Провідними показниками ефективності функціонування системи формування здоров'я дітей в навчальному закладі є: відсутність зростання патологічної ураженості, сталість показників гострої захворюваності, позитивна динаміка РНЗ і показників фізичного здоров'я, високий рівень якості життя, пов'язаної зі здоров'ям (BP>82 балів, VT>71 балу), і сформованість ціннісної орієнтації на здоров'я (когнітивна складова ВКЗ > 5,35 балів), навичок здоров'язберігаючої поведінки (рівень сформованості гігієнічних навичок > 38 балів) і здорового способу життя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З позиції цілеспрямованого впливу на формування здоров'я школярів важливо розглядати організм, що росте й розвивається, у єдиній системі з чинниками внутрішньошкільного середовища. Доцільно умовно розподілити аналіз здоров'я особистості на соматичну, фізичну, психологічну та соціальну складові в контексті впливу санітарно-гігієнічної та соціально-гігієнічної складових шкільного середовища на його формування.

2. Впровадження цілісної системи "формування здоров'я" передбачає управління процесами та діяльностями, контроль поточної ситуації. Воно розбудовується на трьох рівнях, суб'єктах впливу - школяр, навчальний клас, навчальний заклад - і має спрямовуватися на підтримку позитивної динаміки усіх складових здоров'я і його свідомого контролю шляхом пропаганди навичок здорового способу життя, гігієнічної освіти. Співпраця медико-психолого-педагогічного персоналу школи забезпечується через гігієнічну скринінг-оцінку здоров'я школярів як складової його активного моніторингу.

3. Залучення системи кількісної оцінки рівня гігієнічного благополуччя приміщень навчального закладу для гігієнічної скринінг-оцінки і наступного активного моніторингу здоров'я школярів допомагає у визначенні їх відповідності існуючим гігієнічним нормативам, своєчасному реагуванні на виникнення загрозливої ситуації, оцінці експозицій і ризиків на підставі аналізу часових тенденцій, ідентифікації і класифікації чинників шкільного середовища.

4. При розробці профілактичних програм у навчальному закладі зміст заходів має охоплювати певні аспекти діяльності у складі цілісного підходу і забезпечити: ефективну адаптацію учнів до навчального процесу; створення здоров'язберігаючого шкільного середовища; відсутність негативного впливу "загальної" навчальної діяльності на стан здоров'я школярів; конкретну активність особистості та учнівського колективу у визначенні пріоритетів, прийнятті рішень, плануванні стратегій з метою формування навичок здорового способу життя; переорієнтацію системи охорони здоров'я школярів на забезпечення сукупних потреб дитини (школяра) як цілісної особи.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Даниленко Г.М. Проблеми моніторингу здоров'я дітей та підлітків в умовах навчального закладу // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т.3, №1. - С.96-99.

2. Даниленко Г.М., Колотій Н.М., Карабутова М.А. Проблеми моніторингу психологічного здоров'я школярів // Укр.Вісник психоневрології. - 1999. - Т.7, Вип.4 (22). - С.51-53. Автором проаналізовано літературу, організовано й частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, розроблено підходи до оцінки психологічного здоров'я в гігієнічних дослідженнях.

3. Даниленко Г.Н. Состояние здоровья школьников при различных формах организации учебной деятельности // Гигиена населенных мест. - 1999. - Вып.35. - С.463-469..

4. Кривоносов М.В., Подригало Л.В., Даниленко Г.Н. Проблема донозологических состояний у детей школьного возраста и пути ее решения // Експериментальна і клінічна медицина.- 2000.- №3. - С.144-145. Автор особисто приймав участь у наборі даних, їх статистичній обробці й узагальненні, у розробці методології використання оцінки донозологічних станів під час гігієнічних досліджень.

5. Колотій Н.М., Даниленко Г.М., Подрігало Л.В. Формування здоров'я школярів через валеологізацію навчально-виховного процесу в школі // Медицина сьогодні і завтра. - 2000.-№3. - С.147-148. Автором особисто проаналізовано літературу, організовано і частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю.

6. Даниленко Г.М. Медичні проблеми формування, збереження і зміцнення здоров'я школярів // Лікарська справа. - 2001. - №1(1056) - С.128-131.

7. Даниленко Г., Бесєдіна О., Прийменко А. Медико-психологічні аспекти організації літнього оздоровлення школярів // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т.5, №1. - С.18-20. Автором особисто організовано і частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю.

8. Даниленко Г. Вплив режиму дня на здоров'я школярів // Гигиена населенных мест. - 2001. - Том II., Вып.38. - С.351-355.

9. Стан фактичного харчування, фізичний розвиток та формування піка кісткової маси у дітей та підлітків, які мешкають у великому промисловому центрі /В.В.Поворознюк, Г.М.Даниленко, А.Б.Віленський та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №3. - С.44-49. Автором організовано і частково проведено набір даних.

10. Даниленко Г.М., Бесєдіна О.А., Пашкевич С.А. Динаміка фізичного розвитку школярів міста Харкова // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, серія "Медицина".- 2002. - Вип.4, №546.- С.86-90. Автором особисто проаналізовано літературу, організовано і частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю.

11. Коренєв М.М., Даниленко Г.М. Здоров'я школярів, сьогодення та проблеми на перспективу // Охорона здоров'я України. - 2003. - №1 (8). - С.49-54. Автором організовано і частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю.

12. Стан здоров'я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу /Г.М.Даниленко, Г.О.Бориско, Л.І.Пономарьова та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №5. - С.43-48. Автором проаналізовано літературу, організовано набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю.

13. Михайлова Э.А., Даниленко Г.Н., Куринна Е.Г. Состояние психического здоровья современных школьников // Укр.Вісник психоневрології. - 2003. - Т.11, Вип.3 (36). - С.67-71. Автором організовано набір даних та проведено їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані.

14. Даниленко Г.М. Загальноосвітній навчальний заклад як система комплексного впливу на якість життя дитини // Гігієна населених місць. -2003. - Вип.41.- С.330-334.

15. Даниленко Г.М. Вікові тенденції фізичного розвитку школярів м.Харкова // Гігієна населених місць. -2003. - Вип.42.- С.343-348.

16. Даниленко Г.М., Пашкевич С.А., Яковлев Г.В. Порівняльна характеристика фізичного розвитку школярів міста й села // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - Т.7, №2/2. - С.810-812. Автором особисто проаналізовано літературу, організовано і частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу" скачать

Подобные документы

Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Здоров'язберігаючі технології у початковій школі
Напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Система впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес: психогімнастика, фізкультхвилинки, рухливі вправи-енергізатори.

презентация [1,5 M], добавлен 23.11.2014
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Проблема здоров’я у валеології
Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Освітлення навчальних приміщень, як чинник впливу на здоров’я учнів
Розгляд проблеми впливу освітлення навчальних приміщень на здоров’я учнів. Вивчення наслідків недостатнього та нераціонального освітлення, що приизводить до стомлення очей, розладу центральної нервової системи, зниження розумової працездатності.

статья [25,2 K], добавлен 06.09.2017
Організація та напрямки виховання здорового способу життя дитини в сім'ї
Валеологія як наука про здоров'я. Виховний потенціал сім'ї у формуванні в дитини здорового способу життя. Умови фізичного, психічного, духовного виховання. Профілактика шкідливих звичок. Розвиток інтелектуальної, емоційної і вольової сфер особистості.

курсовая работа [76,6 K], добавлен 25.06.2015
Моніторинг стану соматичного здоров’я студенток І курсів вищих навчальних закладів міста Харкова
Особливість низького рівня мотивації здорового способу життя сучасної молоді. Вплив оздоровчої фізичної культури на рівень соціалізації студентів у суспільстві. Покращення соматичного компоненту здоров’я молодого покоління вищих навчальних закладів.

статья [23,8 K], добавлен 06.09.2017
Поширеність зубощелепних аномалій серед дітей шкільного віку міста Тернополя
Аналіз поширеності зубощелепних аномалій в групі, що вивчається, місце серед них дистального прикусу. Закономірності комплексної терапії таких хворих, а також значення ортодонтичної та ортопедичної профілактики та лікування захворювань пародонту.

статья [80,5 K], добавлен 07.11.2017
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Фінансування охорони здоров'я та необхідність її реформування
Етапи розвитку системи охорони здоров’я в Україні. Моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я. Основні джерела фінансування. Динаміка змін фінансування видатків на охорону здоров’я в Україні за 2006-2011 рр. Структура видатків на охорону здоров’я.

презентация [1,1 M], добавлен 30.11.2015
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Реформа охорони здоров'я
Історія реформування системи охорони здоров’я. Формування державної політики і її роль в системі охорони здоров’я. Програми медичного реформування, іноземний досвід та рекомендації щодо охорони здоров’я для України з досвіду Словаччини та інших країн.

курсовая работа [57,1 K], добавлен 12.08.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.