Роль печінки в модуляції трофічних процесів при формуванні гіпертензивного серця

Основними умовами розвитку синдрому цитолізу при ГХ та ХЗП є підвищення процесів ПОЛ, які створюють умови пошкодження клітин з підвищенням проникливості лізосомальних мембран та виходу із лізосом кислих гідролаз, що чинять шкідливу дію на тканини. Зміни стану ПОЛ та АОЗ у хворих на ГХ та ГХ у поєднанні з ХЗП проявлялися вірогідним (p<0,05) підвищенням вмісту МДА у еритроцитах, МДА та церулоплазміну у сироватці крові, а також зниженням концентрації пероксидази, каталази та SH-груп у сироватці крові в залежності від стадії ГХ та активності патологічного процесу у печінці. Накопичення вільних радикалів у сироватці крові супроводжується пригніченням системи АОЗ, викликає пошкодження ліпідних комплексів біологічних мембран, а також структури сполучної тканини та гепатоцитів (Венгеровський А.І. та співавтори, 1996). Підвищення вмісту МДА у сироватці крові обумовило позитивний кореляційний вплив на показники ММЛШ (r=+0,47;+0,61;p<0,05) та негативний вплив на ФВ (r=-0,32;-0,65;р<0,05), що ймовірно пов'язано з інтенсифікацією процесів ПОЛ, які викликають порушення структурно-функціонального стану міокарда ЛШ.

При визначенні особливостей перебігу та прогнозування ГХ важливу роль відігравала оцінка стану імунної системи. Порушення клітинного та гуморального імунітету у хворих на ГХ та ГХ у поєднанні з ХЗП проявлялося вірогідним (p<0,05) зниженням кореляції Т(СД₃)-, В(СД₂₂)-лімфоцитів, Т(СД₈)-супресорів, підвищенням антигенних маркерів О-клітин(СД₁₆), Т(СД₄)-хелперів, а також вмісту імуноглобулінів А, М, G у сироватці крові в залежності від стадії ГХ та супутніх ХЗП. Встановлений кореляційний зв'язок між субпопуляцією СД₄-клітин та ММЛШ у обстеженних хворих (r=+0,37;+0,58;p<0,05), між СД₈ та ФВ (r=+0,38;+0,53;p<0,05), негативна кореляція між СД₄ та V_CF^C-1 (r=-0,44;-0,61;р<0,05), а також між IgG та ФВ (r=-0,38;-0,58;р<0,05), може свідчити про наявність аутоімуних процесів, які наростають при ураженні печінки. Дефіцит антигеноспецифічних Т-супресорів викликає активацію Т-ефекторів з цитотоксичними властивостями по відношеню до антигенів печінки (Sherlok Sh., 2001).

Доцільним було визначення також цитокінів, які є медіаторами міжклітинних та міжсистемних взаємодій при імунній відповіді. У обстежених хворих установлено вірогідне (p<0,05) підвищення показників ФНП-б, ІЛ-1в, та зниження вмісту ІФР-1 в сироватці крові. Вираженість змін рівня цитокінів знаходилась у залежності від стадії ГХ та активності патологічного процесу у печінці.

Підвищення активності ФНП-б обумовлювало позитивну кореляцію з показаниками КДО та ММЛШ (r=+0,33;+0,40;+0,48;+0,59;p<0,05), а також негативну кореляцію з ФВ (r=-0,51;-0,66;р<0,05). Підвищення активності ФНП-б має цитотоксичний ефект на кардіоміоцити, що супроводжуэться змінами структурно-функціонального стану міокарда ЛШ (Ковальова О.М. та співавтори, 2001). Підвищення активності ФНП-б супроводжувалось збільшенням активності ІЛ-1в. При цьому спостерігалися вірогідні (p<0,05) кореляції між ІЛ-1в та КСО, ІММЛШ у хворих на ГХ ІІ стадії (r=+0,54;+0,57; p<0,05), а також у хворих на ГХ ІІ стадії в сполученні з ХГ (r=+0,58;+0,63; p<0,05) та ЦП (r=+0,62;+0,66;p<0,05). Доведено, що цитокіни приймають участь в реакції системної запальної відповіді, яка ініціюється локальним ушкодженням органів і тканин (Шерлок Ш., 1999). ФНП-б і ІЛ-1в утворюються, в тому числі, і в клітинах Купфера, приймають участь в процесі фіброгенезу у печінці, пригнічують регенерацію гепатоцитів, підсилюють синтез жирних кислот, синтез білків гострої фази. Крім цього, в печінці відбувається інактивація цитокінів крові та зменшується їх системна дія (Пасєчніков В.Д., 2002). Можливо, пригнічення інактивації цитокінів при ЦП є причиною імунних порушень, які в свою чергу, приводять до дисфункції ендотелію та поліорганної недостатності. Збільшення активності ІЛ-1в негативно впливало на ФВ у хворих на ГХ ІІ стадії (r=-0,51;р<0,05), а також у хворих на ГХ ІІ стадії в сполученні з ХГ та ЦП (r=-0,58;-0,62;p<0,05), що свідчило про дисфункцію міокарда внаслідок впливу цитокінів. Зниження активності ІФР-1 негативно впливало на КДО, УО, ММЛШ у хворих на ГХ ІІ стадії (r=-0,50;-0,35;-0,58;р<0,05) а також у хворих на ГХ ІІ стадії в сполученні з ХГ (r=-0,55;-0,41;-0,63; p<0,05) та ЦП (r=-0,56;-0,43;-0,67; p<0,05). При співставленні показників ІФР-1 в групах з різними типами геометричного ремоделювання ЛШ не зареєстровано вірогідної різниці по вмісту ІФР-1 в плазмі між хворими на ГХ з нормальною геометрією ЛШ та контрольною групою (р>0,05).

У хворих на ГХ з концентричним ремоделюванням, концентричною гіпертрофією та ексцентричною гіпертрофією ЛШ рівень ІФР-1 був вірогідно нижче, ніж в групі контролю (p<0,05). Результати нашого клінічного дослідження свідчать про те, що в групах хворих з розвитком гіпертрофічних варіантів ремоделювання спостерігається найбільш виражене зниження рівня ІФР-1. Це не співпадає з експериментальними даними (Tanaka N., 1998). Можливе пояснення цього факту полягає в тому, що розвиток ГЛШ при введенні ІФР-1 здоровим мишам відбувається в обмежені терміни, а формування гіпертензивного серця у хворих - це тривалий процес, який супроводжується пригніченням адаптаційних механізмів, порушенням синтетичної функції печінки, у тому числі, зменшенням продукції ІФР-1. Отримані нами дані певною мірою пояснюють механізм формування гіпертензивного серця при ГХ з супутніми ХЗП тим, що зниження синтетичної спроможності печінки, яка проявляється, в тому числі, порушенням продукції гормону роста, ІФР-1, збільшенням продукції та пригніченням інактивації ФНП-б і ІЛ-1в, робить свій внесок у ремоделювання міокарда та зниження його контрактильної функції.

Порушення метаболічних процесів у хворих на ГХ та ГХ у поєднанні з ХЗП знаходилися в залежності від функціонального стану печінки, що проявлялося змінами білкового, пігментного та ферментного обмінів. Встановлені вірогідні (p<0,05) зміни вмісту загального білка, альбумінів, глобулінів, загального та кон'югованого білірубіну, АЛТ, АСТ, КФК, ГГТП, ЛФ у сироватці крові у залежності від стадії ГХ та активності патологічного процесу у печінці. У обстежених хворих виявлений позитивний кореляційний вплив гіперпротеїнемії на показники ММЛШ (r=+0,64;+0,71;p<0,05), негативний кореляційний вплив гіпопротеїнемії на ММЛШ (r=-0,53;-0,64;р<0,05), а також гіпергамаглобулінемії на ФВ (r=-0,33;-0,64;р<0,05), що може бути викликане розвитком синдрому цитолізу з метаболічними порушеннями в міокарді та печінці.

Результати проведених досліджень можуть свідчити про важливу роль печінки у модуляції трофічних процесів у міокарді ЛШ при ГХ та дозволяють виділити патогенетичні фактори ризику, які впливають на формування гіпертензивного серця та ремоделювання міокарда, визначити прогностичні критерії відображення особливостей перебігу захворювання.

Прогресування розладів гормонального, метаболічного, оксидантно-антиоксидантного, імунного гомеостазу, функціонального стану печінки у хворих на ГХ та ГХ у поєднанні з ХЗП, дозволяє віднести ці зміни до патогенетичних факторів ризику, що впливають на формування гіпертензивного серця.

Лікувальні заходи у обстежених хворих на ГХ здійснювалися у відповідності з рекомендаціями ВООЗ та Європейського товариства з артеріальної гіпертензії (2003). Аналіз результатів проведеного лікування у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні свідчить про різну ефективність терапевтичних засобів у цих групах. Застосування метопрололу у хворих на ГХ І стадії, еналаприлу, спіраприлу, лізиноприлу у хворих на ГХ ІІ стадії викликало нормалізацію АТ, зменшення проявів церебрального, кардіального синдромів та функціональних порушень печінки, покращання структурно-функціонального стану міокарда з помірними регресивними змінами ремодельованого міокарда, покрашення метаболічних процесів, гормонального, оксидантно-антиоксидантного, імунологічного гомеостазу та функціонального стану печінки. Однак, повного відновлення зазначених показників не було досягнуто.

Застосування тіотріазоліну у сполученні з берлітіоном у хворих на ХГ та ЦП сприяло поновленню функціонального стану печінки та покращанню структурно-функціонального стану міокарда ЛШ. Застосування еналаприлу, спіраприлу, лізиноприлу у сполученні з есенціалє форте Н, лецитином у хворих на ГХ ІІ стадії, лізіноприлу у сполученні з тіотріазоліном та лецитином у хворих на ГХ ІІ стадії, лізіноприлу у сполучені з тіотріазоліном, берлітіоном та лецитином у хворих на ГХ ІІ стадії у поєднанні з ХГМА, ХГПА, ЦП, дозволяло підвищити лікувальний ефект завдяки нормалізації функціонального стану печінки, що сприяло вираженому покращанню структурно-функціонального стану міокарда ЛШ з розвитком відновлюваних процесів з боку ремодельованого міокарда, а також активації метаболічних процесів, гормонального, оксидантно-антиоксидантного, імунного гомеостазу. Застосування лікувальних засобів сприяло покращанню функціонального стану печінки у хворих на ГХ та на ГХ у поєднанні з ХЗП, що забезпечувало позитивний вплив на трофічні процеси у міокарді та підвищення лікувального ефекту.

Висновки

1. На основі вивчення ролі печінки у трофічних процесах, які відбуваються при формуванні гіпертензивного серця, проведено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукової проблеми - обґрунтування механізмів, пов'язаних з дисфункцією метаболічних процесів, гормонального, оксидантно-антиоксидантного, імунного гомеостазу та порушеннями функціонального стану печінки, які прискорюють зміни структури та функції міокарда ЛШ при ГХ, що дозволяє розробити методи лікування, спрямовані на корекцію метаболічних порушень. Порушення функціонального стану печінки можуть бути причиною формування прогностично несприятливих моделей ремоделювання міокарда.

2. Порушення гормонального гомеостазу збільшується прямо пропорційно стадії ГХ, активності та важкості патологічного процесу в печінці, проявляється підвищенням активності симпато-адреналової та ренін-ангіотензивної систем, зміною вмісту у сироватці крові тиреоїдних, статевих гормонів, кортизолу, інсуліну та в-ендорфінів, які служать діагностичними і прогностичними маркерами, впливають на структурно-функціональний стан міокарда ЛШ та стимулюють його ремоделювання.

3. Порушення структурно-функціонального стану міокарда ЛШ та прогресування ремоделювання міокарда ЛШ у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні залежать від дисметаболічних процесів, що проявляються порушенням ліпідного (гіперхолестеринемія, гіпертригліцерідемія, підвищення ЛПНЩ) обміну зі збільшенням гіперліпопротеїдемії ІІ А, ІІ В та IV типів, порушенням вуглеводного (порушення толерантності до глюкози, збільшення НbA1c) обміну та формуванням гіперкоагуляційного синдрому, а також змінами фібринолітичної активності.

4. Основними умовами розвитку синдрому цитолізу при ГХ, ХЗП та при їх поєднанні є підвищення процесів перекисного окислення поліненасичених жирних кислот мембранних ліпідів. Зниження вмісту пероксидази, каталази та сульфгідрильних груп у сироватці крові викликає порушення окислювально-відновлювальних процесів, пригнічення факторів антиоксидантного захисту, що відіграє патогенетичну роль у порушеннях трофічних процесів у міокарді, печінці та збільшує структурно-функціональні зміни міокарда ЛШ.

5. Прогресування змін стану клітинного та гуморального імунітету у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні, проявляється порушенням імунної реактивності з пригніченням супресорної функції Т-лімфоцитів, що викликає накопичення аутоантитіл та зростання аутоімунних процесів, а також підвищення вмісту у сироватці крові ІgA, ІgG, які є ефекторними продуктами В-лімфоцитів, відносяться до патогенетичних факторів та викликають негативний вплив на ремоделювання міокарда ЛШ. Підвищення активності цитокінів (ФНП-б, ІЛ-в) та зменшення вмісту ІФР-1 у хворих на ГХ, ХЗП і при їх поєднанні, відображає генералізовану активацію імунозапальних реакцій, а також сприяє погіршанню структурно-функціонального стану міокарда.

6. Зміни структурно-функціонального стану міокарда ЛШ у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні, визначаються порушенням функціонального стану печінки, які проявляються біохімічними синдромами цитолізу, холестазу, імунного запалення, печінково-клітинної недостатності та відображають зміни білкового, пігментного і ферментного обмінів. Наявність гіпопротеїнемії або гіперпротеїнемії, диспротеїнемії, гіпербілірубінемії, гіперферментемії або гіпоферментемії відноситься до патогенетичних факторів, які поглиблюють порушення трофічних процесів в міокарді і печінці, та можуть бути прогностичними маркерами.

7. Застосування метопролола у хворих на ГХ І стадії, еналаприла, спіраприла, лізиноприла у хворих на ГХ ІІ стадії сприяє нормалізації АТ, зменшенню проявів церебрального, кардіального синдромів та функціонального порушення печінки, покращанню структури та функції міокарда з помірними регресивними змінами ремодельованого міокарда, а також метаболічних процесів у організмі, але без забезпечення повного відновлення гормонального, оксидантно-антиоксидантного, імунного гомеостазу та функціонального стану печінки.

8. Сполучене застосування еналаприла Н, спірапріла, лізиноприла з есенціале форте Н та лецитіном у хворих на ГХ ІІ стадії, а також лізиноприлу у сполучені з тіотріазоліном та лецитином у хворих на ГХ ІІІ стадії сприяло підвищенню лікувального ефекту, що є наслідком відновлення функціонального стану печінки з вірогідно вираженим покращанням структурно-функціонального стану міокарда з зворотніми змінами ремодельованого міокарда ЛШ. Комбіноване застосування лізиноприла з тіотріазоліном, берлітіоном та лецитином у хворих на ГХ ІІ стадії у поєднанні з ХЗП сприяло підвищенню лікувального ефекту шляхом покращення функціонального стану печінки з відновлення метаболічних процесів, гормонального, оксидантно-антиоксидантного, імунного гомеостазу, що позитивно впливало на відновлення функціонального стану ремодельованого міокарда ЛШ та сприяло стабілізації перебігу захворювання.

Практичні рекомендації

1. Для прогнозування порушення структурно-функціонального стану ЛШ та систолічної дисфункції ЛШ у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні, важливим є ЕхоКГ дослідження. Прогностичними діагностичними маркерами систолічної дисфункції ЛШ є показники КДО, КСО, УО, МОК, ФВ, V_CF. Показники ММЛШ, ІММЛШ, ВТСЛШ дозволяють проводити оцінку ремоделювання міокарда ЛШ та є критеріями, характерними для концентричного ремоделювання, концентричної та ексцентричної гіпертрофії міокарда ЛШ.

2. Визначення прогностичних гормональних маркерів у хворих на ГХ досягається шляхом дослідження адаптаційних гормонів, які відображають активність симпато-адреналової (адреналін, норадреналін), ренін-альдостероновї (ренін, альдостерон) системи, активності тиреоїдних (Т₃, Т₄), статевих (естрадіол, тестостерон) гормонів, кортизолу та інсуліну.

3. Дослідження проявів метаболічного синдрому у хворих на ГХ та при поєднанні ГХ з ХЗП має прогностичне значення і характеризується рівнем АТ, дисліпопротеїдемією, інсулінорезистентністю, змінами реологічних властивостей крові. Основними атерогенними маркерами є ІІ А, ІІ В та IV тип гіперліпопротеїдемії, які виявляються в залежності від стадії ГХ та супутніх ХЗП.

4. Стан оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на ГХ характеризується підвищенням процесів пероксидації ліпідів (МДА у еритроцитах і сироватці крові) та зниженням антиоксидантних факторів (пероксидази, каталази, сульфгідрильних груп), впливає на трофічні процеси та структурно-функціональні зміни у міокарді і відображає прогноз захворювання.

5. Стан імунної реактивності у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні визначається шляхом дослідження клітинної (СД₃, СД₄, СД₈, СД₁₆) та гуморальної (IgA, IgG) ланок імунітету, а також активності цитокінів (ФНП-б, IЛ-1B, IФР-1), які мають важливе прогностичне значення.

6. Функціональний стан печінки у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні має суттєве патогенетичне значення, досліджується за результатами визначення білкового (загальний білок та білкові фракції), пігментного (загальний білірубін та його фракції), ферментного (АЛТ, АСТ, ЛДГ, КФК, ГГТП, ЛФ) обмінів, які є діагностичними та прогностичними маркерами.

7. Критеріями оцінки ефективності впливу в-адреноблокатора (метопролола), інгібіторів АПФ (еналаприла, спіраприла, лізиноприла) на рівень АТ та структурно-функціональний стан міокарда ЛШ у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні є показники ЕхоКГ, гормонального, метаболічного, оксидантно-антиоксидантного, імунного гомеостазу та функціонального стану печінки.

8. Важливим терапевтичним доповненням до антигіпертензивних препаратів є засоби, що забезпечують відновлення функціонального стану печінки (есенціале форте Н, тіотріазолін) та метаболічних (лецитин) процесів в організмі, підвищують лікувальний ефект у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні з відновленням структурно-функціонального стану міокарда ЛШ.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Журавлёва Л.В. Инсулиноподобный фактор роста-1 у больных гипертонической болезнью с сопутствующими хроническими заболеваниями печени // Актуальные проблемы медицины и биологии. - 2004. - №1. - С.54-59.

2. Журавлёва Л.В. Состояние ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у больных гипертонической болезнью, хроническими гепатитами и при их сочетании // Медицина сегодня и завтра. - 2005. - №2. - С.35-39.

3. Журавлёва Л.В. Особенности ремоделирования миокарда левого желудочка у больных хроническими гепатитами и циррозами печени // Сучасна гастроентерологія, гепатологія. - 2005. - №4. - С.47-51.

4. Журавлёва Л.В. Структурно-функциональное состояние миокарда у больных гипертонической болезнью c сопутствующими хроническими заболеваниями печени // Експериментальна і клінічна медицина-2005. - №2. - С.74-78.

5. Журавлёва Л.В. Геометрические модели гипертензивного сердца у больных артериальной гипертензией в сочетании с различными формами хронических воспалительных заболеваний печени // Український терапевтичний журнал. - 2005. - №3. - С.53-58.

6. Журавлёва Л.В. Гормональный статус у больных гипертонической болезнью и сопутствующими хроническими заболеваниями печени // Врачебная практика. - 2005. - №3. - С.32-37.

7. Журавльова Л.В. Функціональний стан печінки у хворих на гіпертонічну хворобу // Лабораторна діагностика. - 2005. - №3(33). - С.9-11.

8. Журавлёва Л.В. Оксидантный стресс, состояние антиоксидантной системы и их взаимосвязь с геометрическими параметрами миокарда у больных гипертонической болезнью и при сопутствующих хронических заболеваниях печени // Медицина сегодня и завтра.-2005. - №3. - С.26-32.

9. Журавлёва Л.В. Иммунные нарушения у больных гипертонической болезнью и сопутствующими хроническими заболеваниями печени // Медицина сегодня и завтра. - 2005. - №4. - С.40-44.

10. Журавлёва Л.В. Показатели липидного обмена, уровень жёлчных кислот, эхокардиографические параметры у больных гипертонической болезнью и при сопутствующих хронических заболеваниях печени // Сучасна гастроентерологія, гепатологія. - 2005. - №6 (26). - С.28-35.

11. Журавлёва Л.В. , Ковалёва О.Н. Инсулиноподобный фактор роста-1 и ремоделирование миокарда у больных артериальной гипертензией // Український кардіологічний журнал. - 2006. - №5. - С.44-48. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати)

12. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н. Влияние фактора некроза опухолей-б, интерлейкина-1в, инсулиноподобного фактора роста-1 на геометрию левого желудочка у больных гипертонической болезнью и сопутствующими заболеваниями печени // Медицина сегодня и завтра. - 2006. - №2.-С.23-29.(Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати)

13. Журавльова Л.В. Рівень інсуліноподібного фактора росту-1 та ремоделювання міокарду у хворих з хронічними захворюваннями печінки // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - №1. - С.81-85.

14. Журавлёва Л.В. Взаимосвязь между компонентами метаболического синдрома и эхокардиографическими параметрами у больных гипертонической болезнью и сопутствующими хроническими заболеваниями печени // Сучасна гастроентерологія, гепатологія. - 2006. - № 2 (28).-С.16-21.

15.Журавльова Л.В. Взаємоз'язок порушень функціонального стану печінки та розвитку атерогенної дисліпопротеїдемії у хворих на гіпертонічну хворобу // Буковинський медичний вісник. - 2006. - Т.10, №4. - С.216-218.

16. Ковалева О.Н., Нижегородцева О.А., Журавлева Л.В., Колосов Е.В., Белая Н.В., Болокадзе Е.А., Янкевич А.А.. Плазменное содержание неспецифических факторов роста, оксида азота и маркеров фиброза миокарда при формировании гипертензивного сердца // Український кардіологічний журнал. - 2006. - спеціальний випуск „Матеріали Міжнародного форуму „Кардіологія вчора, сьогодні, завтра”. - С.76-81. (Автор обстежувала хворих та визначала рівень ІФР-1 в сироватці крові, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

17. Журавлёва Л.В. Взаимосвязь показателей коагуляционного гемостаза и эхокардиографических параметров у больных гипертонической болезнью и сопутствующими хроническими заболеваниями печени // Експериментальна і клінічна медицина- 2006. - №2. - С.77-82.

18. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н. Сравнительная оценка способов лечения гипертонической болезни II стадии с учётом функционального состояния печени // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - №3. - с.80-87. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

19. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н. Влияние комбинированной терапии на ремоделирование левого желудочка у больных гипертонической болезнью и сопутствующими хроническими заболеваниями печени // Врачебная практика. - 2006. - №4. - С.9-14. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

20. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н. Влияние комбинированной терапии на метаболические показатели у больных гипертонической болезнью с нарушением функции печени // Медицина сегодня и завтра. - 2006. - №3-4. - С.66-72. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

21. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н. Влияние комбинированной терапии на иммунный статус у больных гипертонической болезнью с нарушением функции печени // Сучасна гастроентерологія, гепатологія. - 2006. - №5 (31).-с.11 -15. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

22. Деклараційний патент про корисну модель U 200600386 15.06.2006. Журавльова Л.В., Ковальова О.М. ХДМУ. Спосіб діагностики стадій гіпертонічної хвороби у хворих з ушкодженням печінки // Промислова власність. - Бюл.№6. - 2006. (Автор проводила визначеня функціонального стану печінки у хворих з різними стадіями гіпертонічної хвороби, підготувала текст заявки та формулу корисної моделі).

23. Деклараційний патент про корисну модель U 200509869 15.03.2006. Журавльова Л.В., Ковальова О.М. ХДМУ. Спосіб діагностики ремоделювання міокарда у хворих з хронічними захворюваннями печінки // Промислова власність. - Бюл.№3. - 2006. (Автор проводила визначеня типів ремоделювання міокарда у хворих з хронічними захворюваннями печінки, підготувала текст заявки та формулу корисної моделі).

24. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н. Содержание в сыворотке крови тиреоидных и половых гормонов при гипертонической болезни // „Дні науки - 2005”: матеріали міжнародної науково-практичної конференції.-Т.20, Медицина. - Дніпропетровськ: ”Наука і освіта”. - 2005. - С.16-17. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

25. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н, Латогуз Ю.И. Изменение цитокинового профиля и нейрогуморальных показателей у больных артериальной гипертензией // „Терапевтичні читання пам'яті акад. Л.Т.Малої”: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків, Інститут терапії ім. акад. Л.Т.Малої АМН України. - 2004. - С.82. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

26. Журавлёва Л.В. Клинические синдромы у больных гипертонической болезнью с сопутствующими заболеваниями печени // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. - Дніпропетровськ. - 2004. - С.81.

27. Журавлёва Л.В. Взаимосвязь изменения компонентов ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и массы миокарда левого желудочка у больных гипертонической болезнью с сопутствующими хроническими гепатитами // „Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії”: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Харків: ХДМУ. - 2004. - С.33

28. Журавлёва Л.В. Структурно-функциональные изменения миокарда левого желудочка у больных хроническими гепатитами и циррозами печени // „Актуальні проблеми внутрішньої медицини”: матеріали науково-практичної конференції. - Харків: ХДМУ. - 2006. - С.20-22.

29. Журавлёва Л.В. Ковалёва О.Н. Влияние функционального состояния печени на гормональный статус у больных гипертонической болезнью // „Сучасні технології в діагностиці та лікуванні гастроентерологічних захворювань”: матеріали науково-практичної конференції до 200-річчя ХДМУ. - Харків: ХДМУ. - 2005. - С.20-21. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

30. Журавлёва Л.В. Ковалёва О.Н. Влияние функционального состояния печени на характер дислипидемии у больных гипертонической болезнью // “Терапевтические чтения: алгоритмы современной диагностики и лечения внутренних болезней”: материалы научно-практической конференции. - Харьков, Институт терапии им. акад. Л.Т. Малой АМН Украины. - 2005. - С.73. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

31. Журавлёва Л.В Влияние уровня бета-эндорфинов в плазме на геометрические параметры миокарда у больных гипертонической болезнью и при сопутствующих хронических гепатитах НИИ терапии // „Сучасна наука обличчям до терапевтичної практики”: матеріали науково-практичної конференції. - Харків, Інститут терапії ім. акад. Л.Т. Малої АМН України. - 2005. - С.57.

32. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н. Влияние функционального состояния печени на уровень провоспалительных цитокинов и ремоделирование миокарда у больных гипертонической болезнью // „Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії”: матеріали науково-практичної конференції. - Київ, ННЦ “Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска. - 2006. - С.224-225. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

33. Журавльова Л.В. Показатели углеводного, липидного обмена, эхокардиографические параметры у больных гипертонической болезнью и при сопутствующих заболеваниях печени // „Метаболічний синдром в практиці кардіолога”: матеріали науково-практичної конференції. - Харків: ПФ „Антіква” - 2006. - С.21-23.

34. Журавльова Л.В., Ледовськой А.М., Сафаргалина-Корнилова Н.А. Влияние комбинированной терапии на метаболические показатели у больных гипертонической болезнью с нарушением функции печени // „Метаболічний синдром в практиці кардіолога”: матеріали науково-практичної конференції. - Харків: ПФ „Антіква”. - 2006. - С.24-25. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

35. Журавлёва Л.В. Влияние комбинированной терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента и гепатопротекторами на гипертензивное сердце // „Хвороби цивілізації та медична практика”: матеріали Південно-Української науково-практичної конференції. - Одеса, ОДМУ. - 2007. - С.31.

36. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н. Состояние липидного обмена, уровень жёлчных кислот, структурно-функциональные изменения миокарда у больных гипертонической болезнью и при сопутствующих заболеваниях печени // „Хвороби печінки в практиці клініциста”: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Харків, ХНУ. - 2007. - С.109-110. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

37. Ковалёва О.Н., Журавлёва Л.В. Коррекция уровня инсулиноподобного фактора роста-1 у больных гипертонической болезнью и сопутствующими заболеваниями печени // „Внутрішні хвороби. Нові аспекти”: матеріали науково - практичної конференції. - Харків, Інститут терапії ім.Л.Т. Малої АМН України. - 2007. - С.63.

38. Журавлёва Л.В., Ковалёва О.Н. Состояние профиля цитокинов у больных гипертонической болезнью и сопутствующими заболеваниями печени // Український кардіологічний журнал. - 2007. - №5 (Матеріали VIII Національного конгресу кардіологів України, Київ, 20-22 вересня 2007). - С.115. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

39. Zhuravlyova L., Kovalyova O. The Level of Insulin-like Growth Factor-1 in Firming of Hypertensive Heart in Patients with Hypertension with Associated Chronic Diseases of Liver and without Them // Coeur et des vaisseaux. - 2006. - T.99.-№ special II- Р.58 (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

40. Zhuravlyova L., Kovalyova O. Structural and functional changes of myocardium in patients with hypertension associated with chronic liver diseases // Abstract book XV European Meeting on Hypertension. - Milan, Italy. - 2005. - S.415, P.107. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

41. Zhuravlyova L. The influence of liver functional state on the components of metabolic syndrome in hypertensive patients // Abstract-book of international congress of Hypertension “From Korotkow to present days”. - St.-Peterburg (Russia). - 2005. - P.149 (A315).

42. Zhuravlyova L. The influence of components of renin-angiotensin-aldosteron system on structure and function of myocardium in patients with hypertension and associated liver diseases // Abstract book XVI European meeting on hypertension. - Madrid, June 12-15 2006. - S.3661(P.20.228).

43. Zhuravlyova L.V., Kovalyova O.M. The Insulin-like Growth Factor-1 and myocardium remodeling in Hypertensive Patients // Abstract book XVI European meeting on hypertension. - Madrid, June 12-15 2006. - S.41(P.2.97) (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

44. Zhuravlyova L., Kovalyova O., Kolosov E., Bolokadze E., Bila N. Plasma levels of nonspecific growth factors and markers of myocardial fibrosis on hypertensive heart formation // Coeur et des vaisseaux. - 2006. - T.100.-№ special II- Р. 875 (Автор обстежувала хворих та визначала рівень ІФР-1 в сироватці крові, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

45. Zhuravlyova L., Kovalyova O. The influence of TNF-б, IL-1в and IGF-1 on geometry of left ventricular on hypertensive patients and associated with chronic liver diseases // Abstract book XVII European Meeting on Hypertension. - Milan, Italy. - 2007. - S.41, P.2.60. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані результати).

Размещено на Allbest.ru