Клініко-гемодинамічні, патогенетичні механізми розвитку післяінфарктної дисфункції лівого шлуночка та можливості її фармакологічної корекції
Особливості змін морфо-функціональних показників міокарда, систолічної і діастолічної функцій лівого шлуночка. Фактори розвитку гострої недостатності та ішемічної хворобі серця. Вегетативна регуляція серцевого ритму, вміст ендотеліальних факторів.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2014 |
| Размер файла | 91,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
37. Князькова І.І., Дадаш-заде С.Р., Фисенко Е.В Влияние ирбесартана на постинфарктное ремоделирование сердца и содержание эндотелина-1 в плазме крови у больных острым инфарктом миокарда // Лекарства - человеку: Сб. научн. тр.-2002.-Т.XVII, N3.-С.25-27. (Самостійно проведено клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз та статистична обробка отриманих даних, підготовку тез).
38. Князькова И.И., Дадаш-заде С.Р., Цыганков А.И Гемодинамические эффекты ирбесартана и его влияние на вариабельность сердечного ритма у больных острым инфарктом миокарда // „Серцева недостатність - сучасний стан проблеми»: Тези об'єднаного пленуму правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардiохiрургiв з міжнародною участю. - Київ. - 2002.-С.47-48. (Самостійно проведено клінічне обстеження хворих, формування груп, обробку і аналіз результатів, оформлення публікації).
39. Князькова И.И., Дадаш-заде С.Р., Цыганков А.И. Вариабельность ритма сердца у больных острым инфарктом миокарда, осложненным острой левожелудочковой недостаточностью. Влияние каптоприла и ирбесартана // «Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике»: Тези доп. I Міжнародної наукової конференції. - Київ. - 2002.- С.56-58. (Здобувачем самостійно здійснено підбір та обстеження хворих, аналіз та статистична обробка матеріалу, підготовка до друку).
40. Князькова И.И., Дадаш-Заде С.Р., Горб Ю.Г Гипотония первой дозы ингибиторов АПФ у больных острым инфарктом миокарда: различия, способные повлиять на выбор препарата // IV Українська конф. молодих вчених, присвячена пам'яті акад. В.В.Фролькiса: Тези доповідей. - Київ. - 2003.-С.69-70. (Особисто здобувачем здійснено обстеження і лікування хворих, аналіз результатів, підготовка тез).
41. Князькова И.И., Цыганков А.И., Заривчацкая И.Т. Спирапил: клинико-гемодинамические эффекты у больных острым инфарктом миокарда // „Наука i соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія. Частина II»: Тези доп. III Мiжнар. науково-практ. конф.- Харкiв.- 2003.-С.91.( Здобувачем здійснено підбір і обстеження хворих, аналіз отриманих даних підготовку публікації).
42. Князькова И.И., Горб Ю.Г., Курило Н.Б Состояние эндотелиальных факторов у больных острым инфарктом миокарда при лечении спираприлом // «Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії»: Матеріали наук. праць науково-практ. конф. молодих вчених. - Харкiв.- 2003.-С.21-22. (Автором проведено обстеження хворих, аналіз, підготовка тез до друку).
43. Князькова И.И., Титаренко Н.В., Дыкун Я.В., Курило Н.Б Клиническое значение плазменного уровня мозгового натрийуретического пептида у больных с острым инфарктом миокарда // «Атеросклероз i iшемiчна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику IХС; профілактика ускладнень»: Тез. науч.доп.Пленуму правлiння Укр.наук. тов-ва кардiологiв.-Київ.- 2003.-С.85-86. (Самостійно здійснено обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка публікації).
44. Князькова И.И., Цыганков А.И. Состояние эндотелиальных факторов и предсердного натрийуретического пептида при постинфарктном ремоделировании левого желудочка // «Атеросклероз i ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику IХС; профілактика ускладнень»: Тез. науч.доп. Пленуму правління Укр. наук. тов-ва кардiологiв.- Київ.-2003.-С.86. (Здобувачем самостійно здійснено підбір та обстеження хворих, аналіз та статистична обробка матеріалу, підготовка до друку).
45. Князькова И.И., Дадаш-заде С.Р., Цыганков А.И., Заривчацкая И.Т. Изменение эндотелиальных факторов у больных острым инфарктом миокарда, осложненным левожелудочковой недостаточностью, при лечении ирбесартаном //„Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клiнiка, лiкування»: Тез. докл. науково-практ. конф.- Харкiв.-2003.-С.18-19. (Здобувачем здіснено підбір, обстеження та лікування хворих, , статистична обробка результатів, підготовка тез до друку).
46. Князькова И.И., Горб Ю.Г., Курило Н.Б Состояние эндотелиальных факторов у больных острым инфарктом миокарда при лечении каптоприлом // «Новые технологии в диагностике и лечении сердечно-сосудистых заболеваний»: Тез. докл. респ. научно-практ. конф. с межд. участием.-Симферополь.-2003.-С.23-24. (Здобувачем самостійно обстежено хворих, призначено лікування, статистично оброблено і проаналізовано результати, написано і підготовлено тези до друку).
47. Князькова И.И., Тверетинов А.Б Эффект первой дозы ирбесартана и его влияние на содержание эндотелиальных факторов у больных острым инфарктом миокарда, осложненным сердечной недостаточностью // „Актуальні питання кардіології i ревматології»: Тези науково-практичноi конференції. - Київ.-2003.-С.57. (Здобувачем самостійно здійснено обстеження і лікування хворих, статистична обробка і аналіз результатів, підготовка тез до друку).
48. Бабак О.Я., Князькова И.И., Цыганков А.И. Гемодинамические и гуморальные эффекты спиронолактона у больных острым инфарктом миокарда, осложненным сердечной недостаточностью // Матеріали XV з'їзду терапевтів України. - Київ.-К.: СПД Коляда О.П.,2004.-С. 26. (Проведено самостійно обстеження хворих, формування та зіставлення груп, статистичну обробку даних і підготовка тез до друку).
49. Бабак О.Я., Князькова I.I., Циганков О.I. Значення стрес-ехокардiографiї з малими дозами добутаміну у хворих після інфаркту міокарда // Терапевтичнi читання пам'ятi академiка Л.Т.Малої: Тези Всеукраїнської науково-практ. конф.- Харкiв.- 2004.-С.106. (Автором проведено клініко-інструментальне обстеження хворих, формування груп порівняння, аналіз матеріалу, підготовка тез).
50. Бабак О.Я., Князькова И.И., Цыганков А.И. Нейрогуморальный модулятор спиронолактон в лечении больных острым инфарктом миокарда, осложненным сердечной недостаточностью // «Сучасні напрямки розвитку ендокринології» (Треті Данилевські читання): Тези науково-практ. конф. з мiжн. участю. - Харків. - 2004.-С.15-16. (Здобувачем здійснено підбір і обстеження хворих, аналіз отриманих даних підготовку публікації).
51. Бабак О.Я., Князькова И.И., Тверетинов А.Б., Цыганков А.И. Влияние ирбесартана на вегетативную регуляцию сердечного ритма у больных острым инфарктом миокарда // «Новітні технології в діагностиці та лакуванні внутрішніх хвороб»: Тези Всеукраїнської науково-практ. конф.- Харкiв.-2004.-С.4. (Особисто здобувачем здійснено обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка тез).
52. Бабак О.Я., Князькова И.И. Клинические эффекты системного тромболизиса и его влияние на постинфарктное ремоделирование у больных с острым инфарктом миокарда // VII Національний Конгрес кардіологів України: Тез.наук.доп.- Дніпропетровськ.-2004 .-С.236. (Особисто здобувачем здійснено обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка тез).
53. Бабак О.Я., Князькова И.И., Цыганков А.И. Оценка эффективности спираприла у больных острым инфарктом миокарда, осложненным умеренной сердечной недостаточностью //„Неотложные состояния в кардиоревматологии в практике терапевта и педиатра»: Тези доп. науково-практ. конф. -Сімферополь: Вид. центр КГМУ.- 2005.-С.97. (Здобувачем здійснено підбір і обстеження пацієнтів, визначено групи порівняння, аналіз отриманих даних, підготовка тез).
54. Бабак О.Я., Князькова И.И., Цыганков А.И. Аритмологическая характеристика больных с постинфарктной сердечной недостаточностью //»Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування»: Тези доп. Пленуму правління Асоціації кардіологів України. - Київ.-2005.-С.58-59. (Автором проведено обстеження хворих, формування та зіставлення груп, статистичну обробку, написання тез).
55. Беловол А.Н., Князькова И.И., Цыганков А.И Влияние терапии бета-адреноблокатором атенололом на «гибернирующий» миокард у больных с постинфарктной сердечной недостаточностью // Тези доп. Пленуму правління Асоціації кардіологів України. - Київ.-2005.-С.60. (Автором проведено обстеження хворих, аналіз, підготовка тез до друку).
56. Беловол А.Н., Князькова И.И., Тверетинов А.Б., Горб Ю.Г. Оценка эффективности карведилола у больных острым инфарктом миокарда, осложненным умеренной сердечной недостаточностью // «Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики: Тези доп. науково-практ. конф. - Харкiв.- 2005.-С.8. (Самостійно проведено клінічне обстеження хворих, формування груп, обробку і аналіз результатів, оформлення публікації).
57. Малая Л.Т., Князькова И.И., Дадаш-заде С.Р. Изменение вариабельности ритма сердца у больных острым инфарктом миокарда при лечении ирбесартаном // Сингапур.- International J. of immunorehabilitation: Труды XXY Конгресса Европейской академии аллергологии и клинической иммунологии 2-6 декабря 2002 г.- Vol.4, N 2.- P.299-300. (Здобувачем здійснено підбір і обстеження пацієнтів, визначено групи порівняння, статистичну обробку і аналіз отриманих даних, підготовку тез).
58. Malay L.T., Knyazkova I.I., Dadash-zade S.R. Irbesartan effects on structural and functional heart condition and heart rate variability in patients with myocardial infarction, complicated with heart failure // The Journal of Heart Failure.- 2002.- N 1.- Vol.7.- P.56. Abstracts of the 8th World Congress on heart failure - mechanisms and management, Washington, DC, USA, july 13-16, 2002. (Здобувачем самостійно проведено обстеження та лікування хворих, статистичну обробку і аналіз результатів, підготовку тез до друку).
59. Knyazkova I.I., Dadash-zade S.R. Dynamic of plasma endotelin-1 and atrial natriuretic peptide levels in patients with acute myocardial infarction: effects of irbesartan // Abstracts of the 5th International Congress on Coronary Artery Disease from prevention to intervention, Florence, Italy, 20 October 2003. (Здобувачем здійснено підбір і обстеження пацієнтів, визначено групи порівняння, статистичну обробку і аналіз отриманих даних, підготовку тез).
60. Дадаш-заде С.Р., Князькова И.И. Влияние ирбесартана на структурно-функционаное состояние сердца и вариабельность сердечного ритма у больных инфарктом миокарда, осложненным левожелудочковой недостаточностью // Сердечно-сосудистые заболевания: "Креативная кардиология. Новые технологии в диагностике и лечении заболеваний сердца": Тез. 1-ой Межд. конф.- Москва.-2002.-Т.3, N3.-С.62-63. (Самостійно проведений підбір, обстеження і лікування хворих, аналіз отриманих даних, статистична обробка, підготовка тез).
61. Малая Л.Т., Князькова И.И., Тверетинов А.Б Влияние спираприла на состояние эндотелиальных факторов и предсердного натрийуретического пептида у больных острым инфарктом миокарда // Кардиология СНГ: Сб. тез. Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ "Фундаментальные исследования и прогресс в кардиологии".- Санкт-Петербург.-2003.-Т.1, N1 (Приложение).- С.180. (Самостійно проведено клінічне обстеження, формування груп, обробку і аналіз результатів, оформлення публікації. Мета, задачі та висновки сформульовані спільно з науковим керівником).
62. Князькова И.И., Тверетинов А.Б., Дадаш-заде С.Р Изменение содержания эндотелина-1 и вазоактивных простаноидов у больных острым инфарктом миокарда под влиянием ирбесартана // Кардиоваскулярная терапия и профилактика: Тез. Российского Национального Конгресса кардиологов "От исследований к стандартам лечения".- Москва.-2003.-Т.2, N3 (Приложение).-С.152-153. (Самостійно проведено клінічне обстеження, формування груп, обробку і аналіз результатів, оформлення публікації).
63. Князькова И.И., Тверетинов А.Б Вегетативная регуляция сердца и состояние эндотелиальных факторов у больных острым инфарктом миокарда, осложненным сердечной недостаточностью: влияние ирбесартана // Тез. ежегодной Всероссийской конференции общества специалистов по сердечной недостаточности «Спорные и нерешенные вопросы сердечной недостаточности».- Москва.- 2003.-С.32. (Здобувачем здійснено підбір і обстеження пацієнтів, аналіз і статистичну обробку результатів дослідження, підготовку тез до друку).
64. Бабак О.Я., Князькова И.И., Тверетинов А.Б. Изменение внутрисердечной гемодинамики у больных острым инфарктом миокарда в зависимости от выраженности сердечной недостаточности// Кардиоваскулярная терапия и профилактика: „Российская кардиология от центра к регионам»: Тез. докл. Российского Национального Конгресса кардиологов.- Томск.- 2004.-Т.3, N 4 (Приложение 2).-С.39. (Самостійно здійснено обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка тез).
Анотація
Князькова І.І. Клініко-гемодинамічні, патогенетичні механізми розвитку післяінфарктної дисфункції лівого шлуночка та можливості її фармакологічної корекції. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007.
Робота присвячена розробці методів прогнозування розвитку серцевої недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарда і на цій основі оптимізації підходів до її лікування. Показано, що на виразність післяінфарктної дисфункції впливають наступні фактори: раннє ремоделювання, тип порушення насосної функції, визначення життєздатного міокарда в зоні рубця, дисбаланс вегетативних впливів на серце, підвищення плазмових рівнів ендотеліну-1 і натрійуретичних пептидів. Запропоновані науково обґрунтовані схеми диференційованої терапії нейрогуморальними модуляторами та об'єктивні критерії оцінки ефективності лікування.
Ключові слова: інфаркт міокарда, серцева недостатність, ремоделювання лівого шлуночка, діастолічна функція, стрес-ехокардіографія з добутаміном, варіабельність ритму серця, ендотеліальні фактори, мозковий натрійуретичний пептид.
Аннотация
Князькова И.И. Клинико-гемодинамические, патогенетические механизмы развития послеинфарктной дисфункции левого желудочка и возможности ее фармакологической коррекции. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, г. Харьков, 2007.
Диссертационная работа посвящена разработке методов прогнозирования развития сердечной недостаточности у больных острым инфарктом миокарда (ОИМ) и на этой основе оптимизации подходов к ее лечению.
Обследовано 309 больных ОИМ, из которых 122 без признаков СН при поступлении (I группа) и 187 с признаками СН II и III ФК по классификации Killip (II группа). В работе применялись следующие методы: ЭКГ, эхокардиография с оценкой трансмитрального допплеровского кровотока, стресс-эхокардиография с малыми дозами добутамина, суточное мониторирование ЭКГ с анализом параметров вариабельности ритма сердца, чуточное мониторирование АД. Радиоиммунологическим методом определялся уровни предсердного натрийуретического пептида, эндотелина-1, концентрацию ангиотензина II и альдостерона в плазме крови. С помощью иммуноферментного анализа определялся уровень мозгового натрийуретического пептида, 6-кето-ПГФ1 и тромбоксан В2. Исследование проводилось при поступлении на 2, 5-7 и 27-30 сутки, через 6 и 12 месяцев от начала заболевания.
В работе показано наиболее ранними и информативными проявлениями процессов ремоделирования и неблагоприятного течения заболевания является миокардиальный стресс, увеличение объема и массы миокарда ЛЖ. На ремоделирования ЛЖ после ОИМ оказывает влияние наличие или отсутствие сократительного резерва в инфаркт-связанной области по данным стресс-эхокардиографии с малыми дозами добутамина. При наличии признаков СН у больных ОИМ отмечается более выраженное постинфарктное ремоделирование (и в раннем и отдаленном периоде наблюдения), признаки электрической нестабильности миокарда регистрируются чаще, а степень ваго-симпатического дисбаланса - выше по сравнению с пациентами без признаков СН. Сферификация левого желудочка в отдаленный период (12 месяцев) после инфаркта миокарда сопровождается снижением контрактильности миокарда и прогрессированием ХСН. Установлено, что при ОИМ, осложненным СН выявляются различные типы нарушения насосной функции ЛЖ: преимущественно систолическая дисфункция - у 26,8 %, рестриктивный тип диастолической дисфункции - у 12,5 % и смешанная - у 32,1 % пациентов. У 28,6 % пациентов выраженных нарушений функции ЛЖ не отмечено. При отсутствии признаков острой СН при поступлении нарушений диастолы по рестриктивному типу не выявлено. Определение рестриктивного типа диастолической дисфункции оказывает неблагоприятное влияние на ремоделирования левого желудочка и прогноз. Выявлена корреляция между уровнями эндотелина-1 и натрийуретических пептидов (предсердного и мозгового) и выраженностью постинфарктного ремоделирования и последующим развитием ХСН.
В работе показано, что в зависимости от наличия или отсутствия признаков некроза на ЭКГ к моменту проведения тромболизиса у больных в первые 6 часов ОИМ наблюдаются различные эхокардиографические варианты постинфарктного ремоделирования ЛЖ. Показано, что антагонист рецепторов ангиотензина II ирбесартан не менее эффективно чем ингибитор АПФ каптоприл замедляет развитие ремоделирования ЛЖ, улучшает параметры вариабельности ритма сердца, оказывает корригирующее влияние на функцию эндотелия. В работе продемонстрирована эффективность раннего назначения карведилола без традиционной поддержки ингибиторами АПФ при ОИМ, осложненным СН. Показано, что длительная терапия карведилолом благоприятно влияет на течение постинфарктного периода, уменьшает функциональный класс СН, улучшает показатели как систолической (уменьшение объемов ЛЖ, увеличение фракции выброса ЛЖ), так и диастолической функции сердца, а также нормализует нарушенный симпато-вагальный баланс за счет увеличения парасимпатической активности и снижения повышенной симпатической активности. Это сопровождалось уменьшением уровня предсердного натрийуретического пептида, концентрации альдостерона и ангиотензина II в плазме крови. Наблюдавшаяся положительная динамика систолической функции, геометрии левого желудочка по значимости превосходило изолированный прием ингибитора АПФ каптоприла. Установлено, что включение спиронолактона в стандартную схему лечения больных ОИМ с признаками СН приводит к улучшению клинического состояния, замедляет постинфарктное ремоделирование ЛЖ, увеличивает контрактильность миокарда, улучшает показатели вариабельности ритма сердца и оптимизирует проаритмический статус. Максимальное снижение аритмической активности препарата наблюдается при рестриктивном типе диастолической дисфункции.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, сердечная недостаточность, ремоделирование левого желудочка, диастолическая функция, стресс-эхокардиография c добутамином, вариабельность ритма сердца, эндотелиальные факторы, мозговой натрийуретический пептид.
Annotation
Knyazkova I.I. Clinical, hemodynamic, pathogenetic mechanisms of development of postinfarctional left ventricular dysfunction and its pharmacological correction.- The manuscript.
Dissertation for the obtaining the scientific degree of doctor of medical sciences after specialty 14.01.11 -cardiology.- Kharkiv State Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2007.
The work deals with the development of methods of prognosing of development of heart failure and on this basis of optimization of approaches to its treatment. The analysis proves that on the degree of postinfarctional dysfunction is influenced by the following factors: early remodeling, the type of pumping function disorder, the viable myocardium reveal in the infarction region, decrease of cardiac autonomic modulation, increase of plasma ET-1, ANP and BNP levels. Scientifically grounded programs of differential therapy with neurohormonal modulators and objective criteria for evaluation of treatment have been suggested.
Key words: myocardial infarction, heart failure, remodeling, diastolic function, stress-echocardiography, heart rhythm variability, endothelial factors, brain natriuretic peptide.
Перелік умовних скорочень
А II - ангіотензин II
АПФ - ангіотензинперетворювалний фермент
АТ - артеріальний тиск
ВРС - варіабельність ритму серця
ГІМ - гострий інфаркт міокарда
ГЛШН - гостра лівошлуночкова недостатність
ДАТ - діастолічний артеріальний тиск
ДМТ ЕКГ - добове моніторування електрокардіограми
ЕКГ - електрокардіограма
ЕПД - ефект першої дози
ЕТ-1 - ендотелін-1
ІВТ - індекс відносної товщини
ІМ - інфаркт міокарда
ІС - індекс сферичності
ІХС - ішемічна хвороба серця
КАП - концентрація ангіотензину II в плазмі крові
КДО - кінцевий діастолічний об'єм
КДР - кінцевий діастолічний розмір
КДОІ - індекс кінцевого діастолічного об'єму
КСО - кінцевий систолічний об'єм
КСР - кінцевий систолічний розмір
КСОІ - індекс кінцевого систолічного об'єму
ЛШ - лівий шлуночок
МНУП - мозковий натрійуретичний пептид
МС - міокардіальний стрес
ПНУП - передсерний натрійуретичний пептид
РААС - ренін-ангіотензин-альдостеронова система
САТ - систолічний артеріальний тиск
СН - серцева недостатність
ТЛТ - тромболітична терапія
ТхВ2 - тромбоксан В2
ФВ - фракція викиду
ФК - функціональний клас
ХСН - хронічна серцева недостатність
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Найпоширеніше із стійких порушень ритму серця - фібриляція передсердь. Гіперекспресія факторів запалення. Зв'язок із структурно-функціональними змінами серцевого м’яза та серцевою недостатністю. Стан систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка.
автореферат [37,7 K], добавлен 09.03.2009Фактори, що впливають на віддалений прогноз хворих, які перенесли інфаркт міокарда та виписані зі стаціонару. Важкість атеросклеротичного ураження коронарних артерій, стійке порушення скоротливої функції лівого шлуночка та виявлення рецидивуючої аритмії.
автореферат [181,1 K], добавлен 09.03.2009Основні етіологічні фактори пошкодження міокарда. Нормальна насосна функція серця. Показники систолічної та діастолічної функцій. Порушення наповнення шлуночків і розвиток діастолічної дисфункції міокарда та росту його маси. Серцеві механізми компенсації.
лекция [42,0 K], добавлен 21.12.2009Морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за різних умов його корекції. Морфофункціональна оцінка стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі.
автореферат [97,7 K], добавлен 29.03.2009Ремоделювання міокарда як зміна розмірів камер серця й геометричних характеристик шлуночків серця. Рівень активації системи фактора Хагемана в пацієнтів з артеріальною гіпертензією, її роль в перебудові міокарду й формуванні геометрії лівого шлуночка.
реферат [26,0 K], добавлен 18.04.2010Дослідження ішемічної хвороби серця (ІХС) як гострої та хронічної дисфункції серцевого м’яза. Основні клінічні симптоми ІХС. Перебіг стенокардії напруження. Діагностика та профілактики, лікування захворювання. Основні види ліпідознижуючих препаратів.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.03.2019Наявність гендерних особливостей та впливу ожиріння на формування гіпертрофії лівого шлуночку у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом. Гіпертрофія лівого шлуночку в залежності від ступеня порушень вуглеводного, ліпідного обмінів.
автореферат [51,5 K], добавлен 06.04.2009Маркери дисфункції ендотелію у дітей раннього віку з вадами серця залежно від анатомії вади і ступеня недостатності кровообігу. Ранні діагностичні ознаки вторинної легеневої гіпертензії у новонароджених. Аналіз метаболізму ендотеліальних факторів.
автореферат [81,9 K], добавлен 10.04.2009Вплив гострої імунокомплексної патології на морфо-функціональний стан мембран кардіоміоцитів, їх патофізіологічна оцінка й можливість корекції виявлених змін мембранопротекторами тіотріазоліном і корвітином з метою подальшого використання їх у терапії.
автореферат [528,9 K], добавлен 29.03.2009Визначення на макро- та мікроструктурному рівнях закономірностей перебудови міокарда і змін хімічного складу серця за умов дії деяких комбінацій солей важких металі у тварин різних вікових груп та можливості корекції виявлених змін "Тіотриазоліном".
автореферат [36,0 K], добавлен 29.03.2009Етіологія, патогенез, клінічна картина ішемічної хвороби серця. Клініко-фізіологічні закономірності застосування засобів фізичної реабілітації. Лікувальна фізична культура для хворих оперованих із приводу ішемічної хвороби серця на стаціонарному етапі.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 07.02.2009Циркадні особливості системи гемостазу у хворих на Q-ІМ за різних медикаментозних режимів. Варіабельність інтракардіальної гемодинаміки при дестабілізації ІХС. Кореляційні співвідношення між циркадними змінами АТ, варіабельністю серцевого ритму.
автореферат [500,5 K], добавлен 21.03.2009Патофізіологічні особливості та причини розвитку ішемічної хвороби серця при наявному цукрового діабету 2 типу. Доцільність застосування кардіоліну як допоміжного фітотерапевтичного препарату у хворих. Поліпшення мозкового та коронарного кровотоку.
статья [22,4 K], добавлен 06.09.2017Клініко-патогенетичні аспекти СЕН з урахуванням причин виникнення. Основні порушення морфо-функціонального стану тонкої кишки. Використання способів визначення ендогенної інтоксикації, імунних порушень та електроентерографії (ЕЕНГ) в діагностиці СЕН.
автореферат [41,2 K], добавлен 12.03.2009Аналіз показників смертності від хвороб системи кровообігу серед населення м. Луганська та Луганської області. Особливості локалізації ішемії та кровопостачання міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
автореферат [123,2 K], добавлен 29.03.2009Вивчення морфо-функціональних адаптаційних змін серця спортсменів-орієнтувальників різного віку з різним рівнем кваліфікації за їх стандартними електрокардіограмами. Причини поширеного ЕКГ-феномену спортсменів збільшеного вольтажу у грудних відведеннях.
статья [48,8 K], добавлен 18.12.2017Вплив флуренізиду на кислототвірну функцію шлунка у хворих на ВХ ДПК. Особливості варіабельності серцевого ритму. Порівняння ефективності ерадикації. Параметри загальної спектральної потужності під час фонової проби. Повна клінічна ремісія хворих.
автореферат [36,0 K], добавлен 21.03.2009Етіологічні фактори, патогенетичні механізми розвитку, клінічні прояви, методи діагностики, невідкладна допомога та лікування гострої променевої хвороби. Аналіз характеру та клінічних особливостей променевого пошкодження біологічних структур організму.
реферат [28,9 K], добавлен 04.05.2013Аналіз ступеню наукового опрацювання проблеми психофізіологічного та фізичного розвитку старшокласників. Вікова динаміка морфо функціональних ознак, нейродинамічних, когнітивних можливостей. Розробка нормативної шкали оцінювання розвитку старшокласників.
автореферат [90,3 K], добавлен 06.04.2009Перенапруження регулюючих систем організму, вегетативної дисфункції, нейро-ендокринны порушення. Зміни функціонального стану гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем та визначити їх взаємозв’язок з різними формами вегетативної дисфункції.
автореферат [132,8 K], добавлен 04.04.2009
