Діагностика граничних та патологічних станів при крайніх фізичних навантаженнях в олімпійському та професіональному спорті

Дані центральної гемодинаміки свідчать, що незважаючи на розбіжності серед ТК, у деяких групах спортсменів в цілому, вірогідної різниці у представників циклічних видів спорту (чоловіків і жінок), не виявлено.

Порівняння відносних значень показника PWC₁₇₀ свідчить, що серед спортсменів кваліфікації 1 розряд-КМС тільки у представників академічного веслування та тріатлону вони були більші у чоловіків, відповідно на 20,9% (p<0,001) і 27,0% (p<0,01) (Рис. 2, Б). Серед спортсменів решти видів спорту вірогідної різниці не виявлено.

У спортсменів циклічних видів спорту високого класу вірогідної різниці серед відносних величин показника PWC₁₇₀ у чоловіків та жінок не виявлено, за винятком представників академічного веслування (чоловіки) та плавців на 200-400м (чоловіки), у яких величина PWC_170/кг була більша, відповідно на 15,5% (p<0,01) та 11,1% (p<0,05) (Рис. 2, Б).

Граничні та патологічні стани у спортсменів високого класу під впливом крайніх фізичних навантажень та їх діагностика.

Стрес ВЕМ-тест з субмаксимальним навантаженням і визначенням рівня тропоніну I до і після навантаження дозволив з числа спортсменів виявити 25,9% з метаболічною КМП фізичного перенапруження.

У спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження, у порівнянні зі спортсменами з граничним станом, початкові структурно-геометричні показники ехокардіографії до виконання субмаксимального тесту PWC₁₇₀ виявили тенденцію до збільшення порожнини ЛП під час систоли ЛШ, і вірогідне збільшення діастолічного розміру ЛШ на 6,4% (p<0,05). Не знайдено зниження систолічної функції ЛШ (ФВ і FS) і ділатації ПШ. Спостерігалося збільшення часу вигнання у легеневій артерії на 15,3%, (p<0,04), що стає не тільки проявом пристосовної реакції ПШ, направленої на збереження об'ємної швидкості кровотоку в легеневій артерії, але і віддзеркаленням його систолічної дисфункції. Аналогічні дані одержані у дослідженні Е.Ф.Яковлєва і Р.Д. Дібнер (1983). Період напруги ПШ серця у здорових спортсменів склав 0,10 с, а у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження - 0,24 с. Автори також вважають, що значне подовження періоду напруги ПШ серця у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження вказує на порушення скоротливої здатності міокарда (Яковлєв Е.Ф., Дібнер Р.Д., 1983). А.С.Іванова (1977) дотримується погляду, згідно якого метаболічна КМП фізичного перенапруження у спортсменів супроводжується порушеннями скоротливої функції не тільки лівого, але й правого шлуночка.

Структурно-геометричні показники на піку фізичного навантаження (тест PWC₁₇₀) характеризувалися вірогідним збільшенням діастолічного розміру порожнини ЛП на 12,5% (p<0,03), кінцевого діастолічного розміру ЛШ на 11,5% (p<0,03) у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження, у порівнянні із спортсменами з граничними станами. Систолічна функція ЛШ залишалася на початковому рівні, спостерігалося зниження співвідношення VE/VA менше 2,0, що вказує на перехід “рестриктивного” типу діастолічного наповнення в “псевдонормальний” профіль наповнення на піку навантаження. Таким чином, на висоті фізичного навантаження (субмаксимальний тест PWC₁₇₀) у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження зберігається дилятація порожнин ЛП і ЛШ, переважають порушення діастолічної функції ЛШ і відсутні відмінності показників систолічної функції лівого і правого шлуночка.

У відновлювальному періоді після субмаксимального тесту PWC₁₇₀, структурно-геометричні й функціональні показники серця у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження характеризуються гіпертрофією і гіперкінезією міжшлуночкової перетинки й поверненням до “рестриктивного” профілю діастолічного наповнення ЛШ.

Стрес Ехо-тест з використанням навантажень до порогу індивідуальної толерантності. У клінічній практиці частіше застосовується тестування з субмаксимальними навантаженнями. Оскільки ставилася мета діагностувати граничні й патологічні стани у спортсменів високого класу, то представляло науковий інтерес проведення тестів до порогу індивідуальної толерантності. Гіпотеза полягала у припущенні, що надмірні фізичні навантаження можуть приводити до більш значних дистрофічних зрушень у міокарді різного ступеня вираженості (від мінімальних змін до некрозів кардіоміоцитів), і, отже, можна чекати у обстежених з підозрою на метаболічну КМП фізичного перенапруження підтвердження даної патології у більшому відсотку випадків. У спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження, у порівнянні зі спортсменами з граничним станом, знайдені такі закономірності. Початкові структурно-геометричні показники ехокардіографії виявили вірогідне збільшення діастолічного розміру ЛШ на 7,2% (p<0,05) і систолічної товщини міжшлуночкової перетинки на 15,8% (p<0,05). Одержані дані свідчать про більший ступінь дилятації порожнини ЛШ, а також гіпертрофії й гіперкінезії міжшлуночкової перетинки за наявності метаболічної КМП фізичного перенапруження у спортсменів. При оцінці систолічної функції ЛШ, також як і при проведенні тесту з субмаксимальними навантаженнями, нами не знайдено достовірних відмінностей показників фракції вигнання і передньо-заднього укорочення ЛШ у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження і граничними станами.

Скоротливість міокарда ЛШ, не дивлячись на наявність патології, зберігається на достатньо високому рівні. Фракція вигнання у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження і граничними станами складала 68,0%. Діастолічна функція ЛШ у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження характеризується “рестриктивним” наповненням.

У спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження на піку фізичного навантаження спостерігалося істотне збільшення систолічного розміру порожнини ЛП на 32,9% (p<0,05), зменшення товщини міжшлуночкової перетинки в діастолі на 12,7% (p<0,05) і тенденція до збільшення товщини міжшлуночкової перетинки в систолу, що є віддзеркаленням її гіперкінезу. За показниками систолічної та діастолічної функції лівого і правого шлуночків групи спортсменів не відрізнялися.

У відновлювальному періоді у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження переважали систолічний розмір порожнини лівого передсердя на 5,4% (p<0,05), у порівнянні з аналогічним показником у спортсменів з граничними станами. Спостерігалося істотне збільшення часу уповільнення потоку раннього наповнення ЛШ на 25,2% (p<0,02), швидкості раннього наповнення ЛШ на 40,3% (p<0,001), співвідношення лінійних швидкостей раннього наповнення та передсердної систоли VE/VA на 43,9% (p<0,01) і укорочення часу ізоволюмічного розслаблення IVRT на 27,8% (p<0,03), у порівнянні зі спортсменами з граничними станами. Одержані у відновлювальному періоді дані у спортсменів з КМПФП відображають збільшення жорсткості міокарда ЛШ і формування “рестриктивного” профілю наповнення лівого шлуночка.

Результати порівняльного дослідження продемонстрували відсутність вірогідних відмінностей у чутливості субмаксимального тесту PWC₁₇₀ і тесту до порогу індивідуальної толерантності навантаження 25,9% і 25,0%, відповідно (p=0,94). У 20-ти (74,1%) спортсменів у відповідь на фізичне навантаження (субмаксимальний тест PWC₁₇₀ ) рівень тропоніну I знизився або залишився на вихідному рівні, у 7-ми (25,9%) - відбулося невірогідне збільшення рівня тропоніну I (Рис. 3, А). У 15-ти (75,0%) спортсменів у відповідь на фізичне навантаження до порогу індивідуальної толерантності рівень тропоніну I знизився у порівнянні з початковою величиною, а у 5-ти (25,0%) відбулося збільшення рівня тропоніну I.

Таким чином, під час розв'язання задач дослідження з'ясовано вплив крайніх фізичних навантажень на показники серцево-судинної системи, ВНС та фізичної роботоспроможності у спортсменів олімпійського та професіонального спорту. Удосконалено існуючі критерії клінічної, інструментальної та біохімічної діагностики КМПФП. Запропонована рання комплексна діагностика метаболічної кардіоміопатії за допомогою парного тропонінового тесту та стрес-Ехотесту. Обгрунтовано доцільність вибору субмаксимального тесту PWC₁₇₀ в якості дозованого фізичного навантаження під час проведення тестування спортсменів з КМПФП.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене теоретичне обгрунтування і нове вирішення наукової проблеми діагностики граничних та патологічних станів у висококваліфікованих спортсменів, шляхом застосування сучасних функціональних та біохімічних методів дослідження в процесі лікарського контролю, для профілактики гострого та хронічного фізичного перенапруження внаслідок крайніх тренувальних та змагальних навантажень.

1. Спортсмени ациклічних видів спорту рівня МС, МС-МСМК, МС-ЗМС мали переважання парасимпатичної інервації ВНС, гіпокінетичний ТК, середню відносну величину PWC₁₇₀ 20,1±0,2 кгм/хв/кг. Спортсменки аналогічного рівня кваліфікації мали переважання парасимпатичної ланки ВНС, за винятком баскетболісток, у яких переважала симпатична ланка ВНС, гіпокінетичний ТК, за винятком стрибунок у воду, у яких частіше зустрічався еукінетичний ТК, середню величину PWC_170/кг 18,9±0,2 кгм/хв/кг.

2. Спортсмени ациклічних видів спорту екстра-класу (гандбол) мали переважання парасимпатичної ланки ВНС, у 80,0% випадків гіпокінетичний ТК, середню відносну величину PWC₁₇₀ 19,7±0,8 кгм/хв/кг. Спортсменки екстра-класу (гандбол) мали переважання парасимпатичної ланки ВНС, у 90,0% випадків гіпокінетичний ТК, середню величину PWC_170/кг 19,4±0,5 кгм/хв/кг.

3. У спортсменів циклічних видів спорту рівня МС, МС-МСМК у 100,0% груп переважала парасимпатична ланка ВНС та гіпокінетичний ТК, за винятком представників академічного веслування, у яких частіше зустрічався еукінетичний ТК, середня відносна величина показника PWC₁₇₀ становила 23,5±0,2 кгм/хв/кг. Спортсменки аналогічної кваліфікації мали переважання парасимпатичної ланки ВНС, за винятком представниць академічного веслування та тріатлону, у яких переважала симпатична ланка ВНС, гіпокінетичний ТК, за винятком бігунок на 100-400 м та представниць академічного веслування, у яких був еукінетичний ТК, середню величину PWC_170/кг 20,4±0,3 кгм/хв/кг.

4. Особливостями ВСР, ЦГ та відносної величини показника PWC₁₇₀ у спортсменів ациклічних видів спорту, в залежності від рівня кваліфікації, є: у футболістів і дзюдоїстів - відсутність розбіжностей ВСР, переважання парасимпатичної ланки ВНС у гандболістів і гандболісток екстра-класу, гандболісток рівня МС, дзюдоїсток рівня МС-МСМК, стрибунок у воду рівня МС-ЗМС та МС з художньої гімнастики; відсутність вірогідних розбіжностей серед величин СІ, в більшості груп спортсменів частіше зустрічається гіпокінетичний ТК; відсутність вірогідних розбіжностей серед показників PWC_170/кг, за винятком дзюдоїсток рівня МС-МСМК, у яких величина PWC_170/кг більша на 13,8% (p<0,01).

5. Особливостями ВСР, ЦГ та відносної величини показника PWC₁₇₀ у спортсменів циклічних видів спорту, в залежності від рівня кваліфікації, є: у плавців на 200-400 м (чоловіки та жінки) - відсутність розбіжностей ВСР, переважання парасимпатичної ланки ВНС у бігунок на 100-400 м рівня МС-МСМК, плавців на 50-100 м рівня МС-МСМК (чоловіки), представниць тріатлону рівня МС-МСМК та у МС з академічного веслування (жінки); відсутність розбіжностей ЦГ, за винятком плавців на 50-100 м рівня МС-МСМК, у яких СІ вірогідно менший на 17,6% (p<0,01); вірогідно більші величини PWC_170/кг у спортсменів рівня МС-МСМК - бігунів на 100-400м на 15,1% (p<0,05), плавців на 200-400 м на 12,5% (p<0,01), представників академічного веслування, чоловіки на 12,2% (p<0,001), жінки на 17,8% (p<0,01).

6. Гендерні розбіжності показників ВСР, ЦГ та відносних значень показника PWC₁₇₀ представників ациклічних видів спорту характеризуються переважанням парасимпатичної ланки ВНС у спортсменок високого рівня (МС, МСМК, ЗМС); відсутністю вірогідних розбіжностей показників центральної гемодинаміки у чоловіків та жінок, за винятком стрибунів у воду рівня МС-ЗМС та дзюдоїсток рівня МС-МСМК, у яких переважає гіпокінетичний ТК; відсутність розбіжностей показників PWC_170/кг, за винятком дзюдоїсток рівня МС-МСМК, у яких вона була на 7,5% (p<0,05) більша, ніж у дзюдоїстів аналогічного рівня кваліфікації.

7. Гендерні розбіжності показників ВСР, ЦГ та відносних значень показника PWC₁₇₀ представників циклічних видів спорту високого класу характеризуються переважанням парасимпатичної ланки ВНС у жінок, що спеціалізуються з бігу на 100-400 м, плавання на 50-100 м, 200-400 м, а також у чоловіків, представників академічного веслування та тріатлону; відсутністю вірогідних розбіжностей показників ЦГ у чоловіків і жінок; відсутністю вірогідних розбіжностей показників PWC_170/кг у чоловіків та жінок, за винятком плавців на 200-400 м і представників академічного веслування, у яких величина PWC_170/кг була більша, відповідно на 11,1% (p<0,05) та 15,5% (p<0,01).

8. У спортсменів ациклічних видів спорту рівня МС-МСМК гіпокінетичний ТК пов'язаний з переважанням парасимпатичної ланки ВНС та зростанням відносного значення показника PWC₁₇₀, що підтверджується негативним кореляційним зв'язком між СІ та PWC_170/кг, r=-0,53 (р<0,05) у дзюдоїстів і негативним кореляційним зв'язком між LF/HF та PWC_170/кг, r=-0,46 (р<0,01) у футболістів.

9. У спортсменок ациклічних видів спорту рівня МС, МС-ЗМС та МС-МСМК гіпокінетичний ТК поєднується з посиленням парасимпатичних впливів ВНС, що підтверджується позитивним кореляційним зв'язком між СІ та ІН у баскетболісток і гімнасток, відповідно r=0,67 (р<0,001) та r=0,63 (р<0,01). У спортсменок екстра-класу (гандбол) гіпокінетичний ТК, оптимальні величини ІН та величина індексу LF/HF менша, ніж 1,0 відн.од., супроводжується переважанням парасимпатичної ланки ВНС, а між LF/HF та ІН виявлений позитивний кореляційний зв'язок, r=0,53 (р<0,01). У гандболісток помітно збільшення PWC_170/кг на 18,3% (р<0,001), що підтверджується негативним кореляційним зв'язком між LF/HF та PWC_170/кг, r=-0,58 (р<0,001).

10. У спортсменів циклічних видів спорту рівня МС, МС-МСМК гіпокінетичний ТК пов'язаний з переважанням парасимпатичної ланки ВНС та збільшенням PWC_170/кг, що підтверджується негативним кореляційним зв'язком між СІ та PWC_170/кг, r=-0,76 (р<0,01) у веслувальників. У бігунів на 100-400 м гіпокінетичний ТК поєднується зі зниженням індексу LF/HF на 53,3% (р<0,05), а у представників академічного веслування зі зниженням ІН на 14,6% (р<0,05). Оптимальні величини ІН супроводжуються у спортсменів посиленням парасимпатичних впливів ВНС та збільшенням фізичної роботоспроможності. У плавців на 50-100 м і тріатлоністів збільшується величина PWC_170/кг, відповідно на 18,4% (р<0,05) та 15,5% (р<0,01). У представників академічного веслування зафіксований високий негативний кореляційний зв'язок між ІН та PWC_170/кг, r=-0,86 (р<0,01). Величина симпато-вагального індексу менша, ніж 1,0 відн.од., поєднується зі зниженням СІ у плавців на 50-100 м, плавців на 200-400 м і тріатлоністів, відповідно на 15,7% (р<0,01), 12,9% (р<0,05) та 12,3% (р<0,01), що підтверджується позитивним кореляційним зв'язком між LF/HF та СІ, r=0,68 (р<0,05) у плавців на 50-100 м. Парасимпатикотонія пов'язана у плавців на 200-400 м зі збільшенням PWC_170/кг на 8,6% (р<0,05), а у веслувальників на 7,7% (р<0,05), що підтверджується негативним кореляційним звя'зком між LF/HF та PWC_170/кг, r=-0,73 (р<0,01).

11. У більшості спортсменок високого класу циклічних видів спорту з гіпокінетичним ТК помітно переважання парасимпатичної ланки ВНС та збільшення PWC_170/кг. У представниць академічного веслування спостерігається зниження ІН на 73,5% (р<0,001) та збільшення PWC_170/кг на 23,7% (р<0,001), що підтверджується позитивним кореляційним зв'язком між СІ та ІН, r=0,68 (р<0,01) і високим негативним - між СІ та PWC_170/кг, r=-0,82 (р<0,001). Оптимальні величини ІН у цих спортсменок супроводжуються посиленням парасимпатичної ланки ВНС, за винятком бігунок на 100-400 м, у яких переважала симпатична ланка, зниженням СІ та збільшенням PWC_170/кг. У представниць академічного веслування виявлено зниження СІ на 19,4% (р<0,01), що підтверджується позитивним кореляційним зв'язком, r=0,68 (р<0,01). У представниць плавання на 200-400 м та академічного веслування помітно збільшення PWC_170/кг, відповідно на 17,9% (р<0,05) і 19,3% (р<0,01), що підтверджується у представниць академічного веслування негативним кореляційним зв'язком між ІН та PWC_170/кг, r=-0,63 (р<0,05). У тріатлоністок також виявлений негативний кореляційний зв'язок між ІН та PWC_170/кг, r=-0,83 (р<0,05). Величина симпато-вагального індексу менша, ніж 1,0 відн.од., у більшості спортсменок поєднується з переважанням парасимпатичної ланки ВНС та збільшенням PWC_170/кг. У бігунок на 100-400 м величина індексу LF/HF менша, ніж 1,0 відн.од., супроводжується зниженням СІ на 33,3% (р<0,05). У представниць плавання на 50-100 м зафіксований високий позитивний кореляційний зв'язок між LF/HF та ІН, r=0,99 (р<0,01), а у представниць академічного веслування негативний - між LF/HF та PWC_170/кг, r=-0,60 (р<0,05).

12. Структурно-геометричні і функціональні показники серця, виміряні до виконання тестів PWC₁₇₀ та до порогу індивідуальної толерантності, у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження характеризуються: дилятацією порожнини ЛШ на 6,4% (р<0,05), тенденцією до дилятації ЛП, гіпертрофією і гіперкінезією МШП, збереженою систолічною функцією ЛШ, зниженням скоротливості міокарда ПШ і порушенням діастолічного наповнення ЛШ за “рестриктивним” типом.

13. Спільною закономірністю структурно-геометричних і функціональних зрушень у спортсменів з метаболічною КМП фізичного перенапруження на піку навантаження, при проведенні навантажувальних тестів, є подальша дилятація ЛП, трансформація “рестриктивного” профілю діастолічного наповнення ЛШ в “псевдонормальний”, відновлювання систолічної функції ПШ. На піку навантаження (тест PWC₁₇₀) у спортсменів з МКМПФП залишається стабільною систолічна функція ЛШ за рахунок дилятації порожнини, а при проведенні тесту до порогу індивідуальної толерантності спостерігається збільшення систолічної функції ЛШ і гіперкінезія МШП.

14.У відновлювальному періоді після субмаксимального тесту PWC₁₇₀

структурно-геометричні і функціональні показники серця у спортсменів з МКМПФП характеризуються гіпертрофією і гіперкінезією міжшлуночкової перетинки і поверненням до “рестриктивного” профілю діастолічного наповнення ЛШ, а після тесту до порогу індивідуальної толерантності у спортсменів з МКМПФП спостерігається збільшення систолічного розміру порожнини ЛП, повернення до “рестриктивного” наповнення ЛШ і зниження систолічної функції ПШ.

15. Діагностична чутливість стрес Ехо-тестів із застосуванням субмаксимального тесту PWC₁₇₀ і до порогу індивідуальної толерантності у поєднанні з парними тропонінами I може бути порівняна і складає 25,9% і 25,0% відповідно. Найчутливішим діагностичним маркером ехокардіографії метаболічної КМП фізичного перенапруження у спортсменів є профіль діастолічного наповнення лівого шлуночка.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою визначення фізичної роботоспроможності за субмаксимальним тестом PWC₁₇₀ у спортсменів з брадикардією при проведенні велоергометричних досліджень необхідно враховувати початкову ЧСС у стані спокою. Якщо у спортсмена ЧСС знаходиться в межах 60-55 уд/хв, то рекомендовану В.Л.Карпманом зі співавт. (1988) потужність навантаження збільшуємо на 120-180 кгм/хв (20-30 Вт), якщо ЧСС становить 54-48 уд/хв - на 180-240 кгм/хв (30-40 Вт).

2. Спортсменів високого класу, переважно жінок, що займаються легкою атлетикою (біг на довгі дистанції), художньою гімнастикою, плаванням, футболом, дзюдо, вільною боротьбою і т.д.) з масою тіла менше 55 кг, слід відносити до першої градації за масою тіла 50-59 кг, рекомендованої В.Л. Карпманом зі співавт. (1988). Після визначення спрямованості тренувального процесу на розвиток фізичних якостей, при проведенні субмаксимального тесту PWC_170, перше навантаження на велоергометрі для спортсменів швидкісно-силових, складно-координаційних та ігрових видів починати з 400 кгм/хв (66 Вт), а для видів спорту на витривалість - з 540 кгм/хв (90 Вт).

3. З метою ранньої діагностики граничних та патологічних станів пропонується проведення комплексної оцінки функціонального стану висококваліфікованих спортсменів, яка включає визначення параметрів центральної гемодинаміки (СІ) і активності ВНС. Якщо у спортсмена визначається гіперкінетичний ТК (величина СІ більш, ніж 3,5 л/хв/м²) і переважання активності симпатичної регуляції серцевої діяльності, незалежно від спрямованості тренувального процесу на розвиток фізичних якостей, його необхідно відносити до групи ризику і рекомендувати проведення стрес-ЕхоКГ.

4. На етапі скринінгу спортсменів з підозрою на метаболічну КМП фізичного перенапруження необхідно проводити ВЕМ-тестування за загальноприйнятою методикою. Спортсмени, у яких на піку фізичного навантаження зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу ЕКГ зберігаються і/або посилюються, формують групу ризику, що об'єднує осіб з граничними та патологічними станами.

5. ЕКГ-ознаки неспецифічні і можуть розглядатися як факультативні критерії діагностики метаболічної КМП фізичного перенапруження. Комплексне клініко-інструментальне обстеження спортсменів з підозрою на метаболічну КМП фізичного перенапруження повинне включати - фізикальне обстеження, ЕКГ діагностику, проведення стрес Ехо-тесту з субмаксимальними навантаженнями і парними тропонінами I до та 24 години поспіль ФН.

6. Критеріями діагностики граничних станів (Рис. 4) можуть служити: зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу на ЕКГ, які на піку фізичного навантаження не зникають і/або посилюються, і відсутність змін або зниження вмісту тропоніну I в межах референтних значень під впливом фізичних навантажень.

7. Критеріями діагностики патологічних станів (рис. 4) (метаболічної кардіоміопатії фізичного перенапруження) можуть служити: зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу на ЕКГ, які на піку фізичного навантаження не зникають і/або посилюються, і збільшення вмісту тропоніну I в межах референтних значень під впливом фізичних навантажень.

СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Михалюк Е.Л. Состояние центральной гемодинамики и физической работоспособности у представителей мини-футбола и футбола // Запорожский медицинский журнал. -2004. -N2. -С.58-60.

2. Михалюк Е.Л. Сравнительная оценка функциональных возможностей мужчин и женщин в гандболе // Запорожский медицинский журнал. -2004. -N3. -С.57-59.

3. Михалюк Е.Л. Половой диморфизм среди показателей центральной гемодинамики и физической работоспособности пловцов высокого класса // Актуальнi питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збiрник наукових статей. - Запорiжжя, 2004. Вип.XIII. -С.142-149.

4. Михалюк Є.Л. Порiвняльна оцiнка функцiональних можливостей чоловiкiв i жiнок у баскетболi // Одеський медичний журнал. -2004. -N5. -С.88-91.

5. Михалюк Е.Л. Влияние физических нагрузок на показатели центральной гемодинамики, физической работоспособности и вариабельности сердечного ритма (ВСР) дзюдоистов высокого класса //Запорожский медицинский журнал. -2005. -N4. -С.80-83.

6. Михалюк Е.Л. Некоторые особенности тестирования физической работоспособности спортсменов //Актуальнi питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збiрник наукових статей. -Запорiжжя, 2005. -Вип. XIV. -С.199-202.

7. Михалюк Е.Л. Показатели ритма сердца и центральной гемодинамики у прыгунов в воду высокого класса //Запорожский медицинский журнал. -2005. -N5. -С.67-69.

8. Михалюк Є.Л. Показники центральної гемодинамiки, фiзичної працездатностi та варiабельностi серцевого ритму у займаючих академiчною греблею //Одеський медичний журнал. -2005. -N4. -С.61-64.

9. Михалюк Е.Л. Вариабельность сердечного ритма у баскетболистов и ее связь с показателями центральной гемодинамики и физической работоспособности //Вiсник проблем бiологiї i медицини. -2005. -Вип.4. -С.162-166.

10. Михалюк Е.Л. Показатели центральной гемодинамики, физической работоспособности и вариабельности сердечного ритма у легкоатлетов-спринтеров //Актуальнi питання медичної науки та практики: Збiрник наукових праць ЗМАПО. -Запорiжжя, 2005. -Вип.68, Кн.2. -С.246-252.

11. Михалюк Е.Л. Вариабельность ритма сердца у высококвалифицированных гандболистов // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. -2005. -Т.141, Часть 5. -С.137-140.

12. Михалюк Е.Л. Состояние вегетативного баланса и внутрисердечной гемодинамики у триатлонистов высокого класса //Вiсник проблем бiологiї i медицини. -2006. -Вип. 1. -С.143-149.

13. Михалюк Е.Л. Особенности вегетативной регуляции и центральной гемодинамики у спортсменок, занимающихся художественной гимнастикой //Патологiя. -2006. -Т.3, N1. -С.79-81.

14. Михалюк Є.Л. Варiабельнicть серцевого ритму i динамiка тропонiну I при дистрофiї мiокарда внаслiдок фiзичного перенапруження //Медичнi перспективи. -2006. -Т.XI, N1. -С.106-110.

15. Михалюк Е.Л. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у волейболистов высокого класса //Актуальнi питання медичної науки та практики: Збiрник наукових праць ЗМАПО. -Запорiжжя, 2006. -Вип.69. -С.245-252.

16. Михалюк Е.Л. Вегетативная регуляция сердечной деятельности, центральная гемодинамика и физическая работоспособность у спортсменок высокого класса, занимающихся плаванием //Патологiя. -2006. -Т.3, N2. -С.82-85.

17. Михалюк Е.Л. Комплексная оценка состояния сердечно-сосудистой и вегетативной нервной системы у спортсменов высокого класса //Спортивна медицина. -2006. -N2. -С.82-87.

18. Михалюк Є.Л. Функцiональнi проби в спортивнiй медицинi: Методичнi рекомендацiї. -Київ, 2005. -37 с.

19. Михалюк Е.Л., Клапчук В.В., Сыволап В.В. Диагностика метаболической кардиомиопатии вследствие физического перенапряжения у спортсменов высокого класса //Запорожский медицинский журнал. -2007. -N2 (41). -С.41-45. (Здобувачем особисто складено план статтi, проведено лiтературний пошук, обстеження спортсменiв, аналiз та статистичну обробку одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

20. Михалюк Е.Л., Сыволап В.В. Особенности вариабельности сердечного ритма у футболистов высокого класса //Спортивна медицина. -2006. -N1. -С.46-49. (Здобувачем особисто складено план статтi, проведено обстеження спортсменiв, статистичну обробку та аналiз одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

21. Михалюк Е.Л., Сыволап В.В. Диагностическая чувствительность нагрузочного тестирования, эхокардиография и динамика тропонинов у спортсменов высокого класса в верификации метаболической кардиомиопатии физического перенапряжения //Патологія. -2007.-Т.4, N1. -С.62-66. (Здобувачем особисто складено план статтi, проведено обстеження спортсменiв, комп'ютерний аналiз структурно-функцiональних параметрiв серця, статистичну обробку даних, пiдготовлено статтю до друку

22. Михалюк Е.Л., Бражников А.Н., Лозовой В.И., Дукач Л.М. Некоторые особенности женского организма и их учет в спорте //Актуальнi питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збiрник наукових статей. -Запорiжжя, 2001. -Вип.VII. -С.229-235. (Здобувачем особисто складено план статтi, проведено лiтературний пошук, обстеження спортсменiв, аналiз та статистичну обробку одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

23. Михалюк Є.Л., Бражнiков А.М., Лозовий В.I., Дукач Л.М., Чернобук В.I. Вивчення фiзичної працездатностi у спортсменiв //Медичнi перспективи. -2001. -Т.VI, N3, Ч. 1. -С.99-103. (Здобувач особисто склав план статтi, провiв лiтературний пошук, обстеження спортсменiв, статистичний аналiз одержаних результатiв, пiдготував статтю до друку).

24. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И., Великанов В.Б., Чечель Н.М. Состояние центральной гемодинамики волейболистов //Запорожский медицинский журнал. -2003. -N1. -С.80-83. (Здобувач особисто склав план статтi, провiв обстеження спортсменiв, статистичну обробку та аналiз одержаних даних, пiдготував статтю до друку).

25. Декларацiйний патент на винахiд N68836 А Україна, МКI А61В5/00. Спосiб вибору потужностi першого фiзичного навантаження на велоергометрi для визначення фiзичної працездатностi за тестом PWC₁₇₀ спортсменiв високого рiвня /Михалюк Є.Л. N20031110049; Заявл. 07.11.2003; Опубл. 16.08.2004. Бюл. N8, 2004 р. -4 с.

26. Декларацiйний патент на винахiд N69613 А Україна, МКI А61В5/00. Спосiб вибору потужностi першого фiзичного навантаження для визначення фiзичної працездатностi за тестом PWC₁₇₀ у спортсменiв /Михалюк Є.Л. N 2003109219; Заявл. 13.10.2003; Опубл. 15.09.2004. Бюл. N9, 2004 р. -4 с.

27. Декларацiйний патент на корисну модель N13854 U Україна G01N 33/50, А61В5/02, А61В5/145. Спосiб дiагностики дистрофiї мiокарда у спортсменiв /Михалюк Є.Л., Сиволап В.В. N u 200510446; Заявл. 07.11.2005; Опубл. 17.04.2006. Бюл. N4, 2006 р. -4 с. (Здобувачем здiйснювався пiдбiр лiтератури та її узагальнення, клiнiчне обстеження спортсменiв, аналiз бiохiмiчних змiн, проведена статистична обробка отриманих результатiв, науковi висновки, написання формули патенту).

28. Декларацiйний патент на корисну модель N13926 U Україна G01N33/00. Cпосiб комплексної дiагностики дистрофiї мiокарда внаслiдок фiзичного перенапруження у спортсменiв /Михалюк Є.Л., Сиволап В.В. N u 200510798; Заявл. 15.11.2005; Опубл. 17.04.2006. Бюл. N4, 2006 р. -4 с (Здобувачем здiйснювався пiдбiр лiтератури та її узагальнення, клiнiчне обстеження спортсменiв, аналiз бiохiмiчних змiн, проведена статистична обробка отриманих результатiв, науковi висновки, написання формули патенту).

29. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И. Физическая работоспособность у представителей видов спорта, развивающих качество выносливости //II Всеукраїнська науково-практична конференцiя “Актуальнi проблеми фiзичного виховання у вузi”. -Донецьк, 1998. -Ч.II. -С.159-160. (Здобувач особисто склав план статтi, провiв обстеження спортсменiв, статистичний аналiз одержаних результатiв, пiдготував статтю до друку).

30. Михалюк Є.Л., Бражнiков О.М. Типи кровообiгу у спортсменiв //Матерiали XV з'їзду Українського фiзiологiчного товариства. Фiзiологiчний журнал. -1998. -Т.44, N3. -С.272-273. (Здобувачем особисто складено план статтi, проведено дослiдження, аналiз та статистичну обробку одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

31. Михалюк Е.Л., Бражников А.Н., Скворцов О.Г. Половые различия физической работоспособности у спортсменов //V Всеукраїнська науково-практична конференцiя “Сучаснi досягнення валеологiї та спортивної медицини”. -Одеса, 1999. -С.123-124. (Здобувач особисто склав план статтi, провiв лiтературний пошук, обстеження спортсменiв, статистичний аналiз, пiдготував статтю до друку).

32. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И., Бражников А.Н., Марусенко В.И. Типы кровообращения у спортсменов, развивающих качества быстроты и выносливости //V Всеукраїнська науково-практична конференцiя “Cучаснi досягнення валеології та спортивної медицини “. -Одеса, 1999. -С.124-125. (Здобувачем особисто складено план статтi, проведено обстеження спортсменiв, статистичну обробку та аналiз одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

33. Михалюк Е.Л., Бражников А.Н. Типы кровообращения у спортсменов: актуальность их изучения // Всеукраїнська мiжвузiвська науково-практична конференцiя “Медичнi проблеми фiзичної культури i спорту: досвiд, сучаснi напрямки та перспективи”. -Днiпропетровськ: ДнДМА, 1999. -Ч. 1. -С.60. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

34. Михалюк Е.Л., Бражников А.Н., Лозовой В.И. Типы кровообращения у спортсменов, развивающих качества ловкости и силы //1 Всеукраїнська науково-методична конференцiя “Здоров'я та освiта: проблеми та перспективи”. -Донецьк: ДонДУ, 2000. -360-362. (Здобувач особисто склав план статтi, провiв обстеження спортсменiв, статистичне опрацювання i аналiз одержаних даних, пiдготував статтю до друку).

35. Михалюк Е., Филимонов В., Бражников А., Лозовой В.И. Значение типов кровообращения для отбора в спорте //IV Мiжнародний науковий конгрес “Олiмпiйський спорт i спорт для всiх: проблеми здоров'я, рекреацiї, спортивної медицини та реабiлiтацiї”. -Київ, 2000. -С.218. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

36. Михалюк Е.Л., Бражников А.Н., Лозовой В.И., Голдовский Б.М. Типы кровообращения у спортсменов высокого класса, развивающих качества ловкости, быстроты и силы //VI Мiжнародна науково-практична конференцiя “Сучаснi досягнення валеологiї та спортивної медицини”. -Одеса, 2000. -С.130-131. (Здобувачем особисто складено план статтi, проведено дослiдження, аналiз та статистичну обробку одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

37. Михалюк Е.Л., Бражников А.Н., Чечель Н.М. Влияние направленности тренировочного процесса и квалификации на показатели центральной гемодинамики и тип кровообращения спортсменов //Матерiали мiжнародної наукової конференції “Актуальнi проблеми фiзичної культури та спорту в сучасних соцiально-економiчних i екологiчних умовах”. -Запорiжжя, 2000. -С.178-182. (Здобувачем особисто складено план обстеження, проведено лiтературний пошук, аналiз одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

38. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И., Бражников А.Н., Рудык А.И., Чечель Н.М. Состояние центральной гемодинамики у спортсменов, развивающих качества быстроты и силы //VII Мiжнародна науково-практична конференцiя “Сучаснi досягнення валеологiї та спортивної медицини”. -Одеса, 2001. -С.83-84. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

39. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И., Рудык А.И., Чечель Н.М. Состояние центральной гемодинамики у гандболистов высокой квалификации //III Всеукраинская научно-практическая конференция “Актуальнi проблеми фiзичного виховання у вузi”. -Донецьк: ДонДМУ ім. М.Горького, 2001. -С.98-100. (Здобувачем особисто складено план обстеження, проведено лiтературний пошук, аналiз одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

40. Михалюк Є.Л., Лозовий В.I., Бражнiков А.М., Рудик А.I., Чечель М.М. Стан гемодинамiчних показникiв у спортсменiв в залежностi вiд статi //Iсторiя та сучаснi досягнення фiзiологiї в Українi. Наукове видання. -Київ, 2001. -С.74-75. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

41. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И. Особенности центральной гемодинамики волейболистов высокого класса //I Всеукраїнський з'їзд фахiвцiв iз спортивної медицини i ЛФК (з мiжнародною участю) “Перспективи розвитку спортивної медицини i лiкувальної фiзкультури XXI столiття”. -Одеса, 2002. -С.99-100. (Здобувач особисто склав план статтi, провiв лiтературний пошук, обстеження спортсменiв, статистичний аналiз, пiдготував статтю до друку).

42. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И. Половой диморфизм среди показателей гемодинамики и физической работоспособности у спортсменов //I Всеукраїнський з'їзд фахiвцiв iз спортивної медицини i ЛФК (з мiжнародною участю) “Перспективи розвитку спортивної медицини i лiкувальної фiзкультури XXI столiття”. -Одеса, 2002. -С.132-135. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

43. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И., Дмитряков В.А. Центральная гемодинамика и физическая работоспособность у представителей мини-футбола и футбола //VII Международный научный конгресс “Современный олимпийский спорт и спорт для всех”. -Москва, 2003. -Т.II. -С.106-107. (Здобувач особисто склав план статтi, провiв лiтературний пошук, обстеження спортсменiв, статистичний аналiз, пiдготував статтю до друку).

44. Михалюк Е., Лозовой В., Чечель Н. Половой диморфизм среди показателей центральной гемодинамики представителей индивидуальных видов спорта //IX Мiжнародна науково-практична конференцiя “Сучаснi досягнення спортивної медицини, лiкувальної фiзкультури та валеологiї”. -Одеса, 2003. -С.154-156. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

45. Михалюк Е., Лозовой В., Чечель Н., Сазанова И. Состояние центральной гемодинамики и физической работоспособности у баскетболистов высокой квалификации //X Ювiлейна мiжнародна науково-практична конференцiя “Сучаснi досягнення спортивної медицини, лiкувальної фiзкультури та валеологiї”. -Одеса, 2004. -С.115-116. (Здобувачем особисто складено план обстеження, проведено лiтературний пошук, аналiз одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

46. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И., Чечель Н.М., Сазанова И.А. Сравнительная оценка функциональных возможностей мужчин и женщин, занимающихся академической греблей //XI Мiжнародна науково-практична конференцiя “Сучаснi досягнення спортивної медицини, лiкувальної фiзкультури та валеологiї”. - Одеса, 2005. - С.151-154. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

47. Михалюк Е.Л., Лозовой В.И., Глухих В.И., Семенова В.И., Чечель Н.М. Половой диморфизм высококвалифицированных спортсменов игровых видов спорта //IX Мiжнародний науковий конгрес “Олiмпiйський спорт i спорт для всiх”. -Київ, 2005. -С.810. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

48. Михалюк Е., Сыволап В. Особенности центральной гемодинамики и вегетативной регуляции у спортсменов игровых видов спорта //Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту. -Харкiв, 2006. -N4. -С.123-125. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

49. Михалюк Є.Л., Сиволап В.В., Лозовий В.И., Сазанова I.О., Чечель М.М. Стан серцево-судинної системи у висококвалiфiкованих спортсменок, що займаються плаванням //XII Мiжнародна науково-практична конференцiя “Спортивна медицина, лiкувальна фiзкультура та валеологiя - 2006”. -Одеса, 2006. -С.160-163. (Здобувач особисто склав план дослiдження, провiв обстеження, аналiз одержаних результатiв, пiдготував матерiал до друку).

50. Михалюк Є.Л., Cиволап В.В., Cазанова I.О. Вплив високих тренувальних навантажень на вегетативний статус i внутрiшньосерцеву гемодинамiку висококвалiфiкованих плавцiв //VI Мiжнародна науково-практична конференцiя “Фiзична культура, спорт та здоров'я нацiї”. -Вiнниця, 2006. -С.248-252. (Здобувачем особисто складено план статтi, проведено дослiдження, аналiз та статистичну обробку одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

51. Михалюк Е.Л., Сыволап В.В., Чечель Н.М. Ритм сердца и гемодинамика у представительниц плавания высокого класса //Слобожанський науково-спортивний вiсник. -2006. -N10. -С.165-167. (Здобувачем особисто складено план статтi, проведено обстеження спортсменiв, статистичну обробку та аналiз одержаних даних, пiдготовлено статтю до друку).

АНОТАЦІЯ

Михалюк Є.Л. Діагностика граничних та патологічних станів при крайніх фізичних навантаженнях в олімпійському та професіональному спорті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.24 - лікувальна фізкультура та спортивна медицина. Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена удосконаленню методів дiагностики граничних та патологiчних станiв при крайнiх фiзичних навантаженнях в олiмпiйському та професiональному спортi з метою попередження шкiдливого впливу перевантажень на серцево-судинну систему спортсменів.

Вивчено вплив високих тренувальних навантажень на показники ВСР, центральної гемодинамiки та фiзичної роботоспроможності у спортсменiв високого класу ациклічних та циклічних видiв спорту та проаналізовані їх зміни від рівня кваліфікації та статі. Доведено, що удосконалення майстерності у спортсменів, незалежно від виду спорту, супроводжується формуванням гіпокінетичного ТК, що асоціюється з підвищенням активності парасимпатичної ланки ВНС, та спостерігається наближення відносних значень показника PWC₁₇₀ у чоловіків та жінок.

Розроблено спосiб комплексної дiагностики та запропоновано ехокардiографiчнi і бiохiмiчнi (тропонін I) критерiї метаболiчної кардiомiопатiї у спортсменів. Діагностична чутливість стрес Ехо-тестів - субмаксимального тесту PWC₁₇₀ та на порозі індивідуальної толерантності з парними тропонінами I в веріфікації КМП у спортсменів співпадає та складає 25,9% і 25,0% відповідно.

Ключові слова: спортсмени ациклічних та циклічних видів спорту високого рівня, варіабельність серцевого ритму, центральна гемодинаміка, фізична роботоспроможність, гендерні розбіжності, метаболічна кардіоміопатія, стрес-ехокардіографія, тропонін I.

Михалюк Е.Л. Диагностика пограничных и патологических состояний при предельных физических нагрузках в олимпийском и профессиональном спорте. -Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.24 - лечебная физкультура и спортивная медицина. Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена усовершенствованию методов диагностики пограничных и патологических состояний при предельных физических нагрузках в олимпийском и профессиональном спорте с целью предупреждения вредного влияния перегрузок на сердечно-сосудистую систему спортсменов.

Изучено влияние высоких тренировочных нагрузок на показатели вариабельности сердечного ритма, центральной гемодинамики и физической работоспособности у спортсменов высокого класса ациклических (футбол, мини-футбол, гандбол, баскетбол, дзюдо, прыжки в воду, художественная гимнастика) и циклических видов спорта (легкоатлетический спринт, плавание, академическая гребля, триатлон). Проанализированы изменения вариабельности сердечного ритма, центральной гемодинамики и физической работоспособности у спортсменов от уровня квалификации и пола. Показано, что совершенствование мастерства спортсменов, независимо от вида спорта, сопровождается формированием гипокинетического типа центральной гемодинамики, который ассоциируется с повышением активности парасимпатического звена вегетативной нервной системы. По мере роста уровня квалификации спортсменов ациклических и циклических видов спорта наблюдается сближение относительных значений показателя PWC₁₇₀ у мужчин и женщин.

Разработан способ комплексной диагностики метаболической кардиомиопатии вследствие хронического физического перенапряжения у спортсменов. Структурно-геометрические и функциональные показатели сердца у спортсменов с метаболической кардиомиопатией физического перенапряжения заключаются в увеличении полости левого желудочка, гипертрофии и гиперкинезии межжелудочковой перегородки, нарушении диастолического наполнения левого желудочка по “рестриктивному” типу, снижении сократимости миокарда правого желудочка, сохранении систолической функции левого желудочка. Наиболее чувствительным диагностическим эхокардиографическим маркером метаболической кардиомиопатии физического перенапряжения у спортсменов является диастолический профиль наполнения левого желудочка. Во время выполнения нагрузочных тестов наблюдается трансформация исходного “рестриктивного” профиля диастолического наполнения левого желудочка в “псевдонормальный”, а в восстановительном периоде возвращается “рестриктивное” наполнение левого желудочка.

Диагностическим биохимическим критерием следует считать повышение содержания тропонина I (в пределах референтных значений) в ответ на субмаксимальную физическую нагрузку. Проведено сравнение эхокардиографических критериев адаптации с динамикой содержания тропонина I в ответ на нагрузочные тесты: субмаксимальный тест PWC₁₇₀ и на пороге индивидуальной толерантности к физической нагрузке. Диагностическая чувствительность стресс Эхо-тестов - субмаксимального теста PWC₁₇₀ и на пороге индивидуальной толерантности с парными тропонинами I в верификации кардиомиопатии у спортсменов совпадает и составляет 25,9% и 25,0% соответственно.

Ключевые слова: спортсмены ациклических и циклических видов спорта высокого класса, вариабельность сердечного ритма, центральная гемодинамика, физическая работоспособность, различия по полу изучаемых показателей, метаболическая кардиомиопатия вследствие хронического физического перенапряжения, стресс-эхокардиография, тропонин I.

Mikhalyuk E.L. Diagnostics of the boundary and pathological conditions on the terminal physical exertion in the Olympic and professional sport. - The manuscript.

The thesis for the scientific degree of doctor of medical sciences in the speciality 14.01.24 - exercise therapy and sporting medicine. -Dniepropetrovsk State Medical Academy, Dniepropetrovsk, -2007.

The thesis is dedicated to improving the diagnostics methods of the boundary and pathological conditions on the terminal physical exertion in the Olympic and professional sport in order to prevent the harmful influence of overexertion on the sportsment`s cardiovascular system.

We have studied the influence of elevated training loads on HRV indices, central hemodynamics and physical efficiency in high class sportsmens of acycling and cycling kinds of sport and changes this parameters of sportsmen depending on the qualification level and sex have been analysed. It has been proved that sportsmen`s skill improving, irrespective of the kind of sport, is accompanied by forming hypokinetic type of central hemodynamics which is associated with the increase of activity vegetative nervous system parasympathetic section, and relative indices of physical efficiency in men and women come nearer.

The method of complex diagnostics, echocardiographyc and biochemical (troponin I) criteria of metabolic cardiomyopathy in consequence of chronic physical overexertion in sportsmen has been devised. Diagnostic sensitivity of stress Echo-tests - submaximum test PWC₁₇₀ and on the threshold of individual tolerance with twin troponines I in verification of the cardiopathy coincides and amounts 25,9 % and 25,0 % respectively.

Key-words: high class sportsmens, cardiac rhythm variability, central hemodynamics, physical efficiency, gender differences, metabolic cardiomyopathy, echocardiographic, troponine I level.

Размещено на Allbest.ru