Морфофункціональний стан тимусу, гіпофізарно-тиреоїдної системи та оптимізація лікування дітей раннього віку, хворих на гостру пневмонію

Вище вказане дало можливість встановити закономірність зв'язків між вмістом тимуліну та вільного тироксину в сироватці крові у дітей контрольної групи і використовувати їх для визначення ступеня відхилень у дітей із патологією і вибору медикаментозної корекції.

Таким чином, зниження функціональної активності щитоподібної залози впливає на виникнення недостатності тимуліну в сироватці крові у дітей раннього віку. Дане положення відкриває нові можливості для проведення корекції виявлених у дітей порушень при зменшеній загрудинній залозі зі зниженим вмістом тимуліну в сироватці крові і проявами гіпофункції щитоподібної залози, особливо у період розвитку захворювання.

Отримані нами дані свідчать, що діти, хворі на гостру пневмонію з важким перебігом, діти з гіпотрофією, недоношені зі ЗВУР і з ДММТ, у яких має місце зменшена загрудинна залоза зі зниженим вмістом тимуліну та дисфункція щитоподібної залози, є одним із факторів важкого перебігу захворювання. Це диктує необхідність введення до лікувальної програми пневмонії таких лікарських засобів, які могли б запобігти формуванню або зменшенню виразності дисбалансу функції тимусу та гіпофізарно-тиреоїдної системи.

Приймаючи до уваги сказане вище, нами проведена порівняльна характеристика використання комплексного лікування пневмонії із застосуванням гормону щитоподібної залози L-тироксину та комплексного лікування без застосування L-тироксину. В процесі клінічного спостереження та лабораторно-інструментального обстеження доведена ефективність використання гормону щитоподібної залози у дітей раннього віку з важким перебігом пневмонії. Так, під впливом комплексного лікування задишка тривала майже вдвічі менше, ніж при застосуванні традиційного лікування. Кашель, зниження апетиту, зміни з боку ЦНС зникали в середньому на 3,5 доби, а фізикальні зміни в легенях на 2-3 доби раніше, ніж у хворих, що отримували лише комплексну терапію. Крім того, застосування L-тироксину дозволило скоротити терміни перебування дітей у стаціонарі на 5,25±0,3 доби менше, ніж діти, які отримували лише комплексне лікування захворювання (р<0,05). За всіма показниками відмінності між групами були достовірними.

У результаті комплексної терапії гострої пневмонії із застосуванням L-тироксину спостерігалась позитивна динаміка показників морфофункціонального стану загрудинної залози та функції щитоподібної залози. Так, застосування L-тироксину у комплексній терапії вірогідно сприяло збільшенню загрудинної залози та вмісту тимуліну в сироватці крові, хоча маса тимусу залишалася достовірно нижчою після лікування у порівнянні з показником здорових дітей. Тоді як у дітей, які отримували лише комплексне лікування пневмонії без застосування L-тироксину, показник маси тимусу продовжував зменшуватися зі зниженням вмісту тимуліну в сироватці крові (таблиця 3).

Під впливом комплексного лікування із застосуванням L-тироксину також спостерігалася нормалізація вмісту вТ₄ та ТТГ у сироватці крові (р<0,05). Однак використання лише комплексної терапії без застосування L-тироксину супроводжувалося статистично достовірним зменшенням вмісту вільного тироксину при збереженні або підвищенні вмісту ТТГ (р<0,05). Це дає підстави дітям раннього віку, хворих на пневмонію з важким перебігом, у комплексній терапії захворювання призначати L-тироксин.

Нами проведена оцінка клінічної ефективності комплексного лікування із застосуванням L-тироксину у дітей із гіпотрофією, хворих на пневмонію, яке здатне не лише прискорювати зворотній розвиток основних симптомів захворювання, але і позитивно впливати на показник маси тіла (р<0,05), дозволяючи поліпшити темпи фізичного розвитку дитини, сприяти скороченню терміну їх стаціонарного лікування на 5,5±2,4 доби (р<0,05). Крім того, як показали проведені нами дослідження, у дітей із гіпотрофією комплексна терапія із застосуванням L-тироксину призводила до збільшення загальної кількості Т-лімфоцитів, достовірного збільшення СD4+клітин (39,3±1,9%, 43,1±1,2% відповідно до та після лікування), відновлення функціональної активності щитоподібної за вмістом вТ₄ (0,6±0,02 нг/мл; 1,2±0,01 нг/мл відповідно до та після лікування) та загрудинної залоз за вмістом тимуліну (2,1±0,13 1/log₂; 3,8±0,1 1/log₂ відповідно до та після лікування), (р<0,05). Однак, вміст тимуліну по закінченню комплексного лікування із застосуванням L-тироксину у дітей з гіпотрофією залишався достовірно нижчим у порівнянні з показником здорових дітей (р<0,05). Разом з тим, у дітей із гіпотрофією, які отримували лише комплексне лікування без застосування L-тироксину, було відзначено подальше зменшення морфофункціональних показників загрудинної залози та функціональної активності щитоподібної залози (р<0,05).

Ефективність комплексного лікування пневмонії з застосуванням L-тироксину нами проаналізована та оцінена у недоношених дітей зі ЗВУР та ДММТ. Так дихальні розлади, пригнічення ЦНС зникали в середньому на 4-5 доби раніше, ніж у хворих, що отримували комплексне лікування пневмонії без застосування L-тироксину, (р<0,05). Крива маси тіла дітей, при застосуванні L-тироксину в комплексному лікуванні пневмонії, набувала висхідного характеру, (р<0,05).

Таблиця 3

Динаміка морфофункціональних показників тимусу та гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей, хворих на гостру пневмонію в залежності від лікування (М±m)

Показники	Контрольна група дітей, n=93	Діти з важким перебігом пневмонії (n=65)
		Комплексне лікування без застосування L-тироксину	Комплексне лікування + L-тироксин
		До лікування	В кінці лікування	До лікування	В кінці лікування
Розміри тимусу (мм)	37,6х22,2х34,4	30,9х16,9х29,1	28,3х14,1х26,3	31,1х13,6х28,2	36,1х15,6х33,4
Маса тимусу (г)	20,3±4,0	10,7±2,3#	7,3±2,9#	8,36±2,1#	13,3±2,4*#
Тимулін (1/log2)	5,05±0,28	3,1±0,21#	2,1±0,11*#	2,8±0,13#	4,0±0,14*
ТТГ мМО/л	2,0±0,27	5,4±0,2#	5,6±0,2#	5,2±0,4#	2,8±0,1*#
вТ4 нг/мл	1,28±0,03	0,72±0,01#	0,59±0,03*#	0,69±0,02#	1,0±0,01*
Діти із гіпотрофією, хворі на пневмонію (n=106)
Розміри тимусу (мм)	37,6х22,2х34,4	29,8х15,0х30,4	24,1х11,0х25,2	28,9х13,2х29,2	34,2х16,6х32,1
Маса тимусу (г)	20,3±4,0	9,5±2,5#	4,7±1,9*#	7,8±1,1#	12,7±2,3*#
Тимулін (1/log2)	5,05±0,28	2,4±0,21#	1,0±0,1*#	2,1±0,13#	3,8±0,1*#
ТТГ мМО/л	2,0±0,27	5,1±0,2#	4,6±0,2*#	5,9±0,4#	3,2±0,1*#
вТ4 нг/мл	1,28±0,03	0,7±0,01#	0,49±0,03*#	0,6±0,02#	1,2±0,01*
Діти із ЗВУР, хворі на пневмонію (n=44)
Розміри тимусу (мм)	35,3х21,7х31,3	28,5х14,7х25,8	23,4х9,6х21,3	27,6х13,0х27,4	31,1х16,5х29,3
Маса тимусу (г)	16,8±3,0	7,5±2,5#	3,2±1,2*#	6,9±1,1*#	10,6±1,8*#
Тимулін (1/log2)	3,9±0,1	2,5±0,1#	1,5±0,1*#	2,1±0,1#	3,2±0,1*
ТТГ мМО/л	2,2±0,7	4,5±0,1#	4,3±0,1#	4,3±0,4#	2,2±0,1*
вТ4 нг/мл	1,2±0,05	0,64±0,02#	0,46±0,02*#	0,5±0,01#	0,98±0,02*

Примітки:

1. * достовірність різниці у дітей, хворих на пневмонію стосовно значень „до лікування” (р<0,05).

2. # достовірність різниці стосовно значень дітей контрольної групи (р<0,05).

Крім позитивної дії комплексного лікування пневмонії із застосуванням L-тироксину на клінічний перебіг захворювання у новонароджених дітей, спостерігався суттєвий вплив на показники морфофункціонального стану тимусу (підвищення вмісту тимуліну, збільшення розмірів залози), підвищувався вміст вТ₄, нормалізувався рівень ТТГ (р<0,05). Отже, у недоношених дітей з ознаками ЗВУР та ДММТ, які в комплексному лікуванні пневмонії отримували L-тироксин, відзначений позитивний вплив на перебіг захворювання.

Спостереження за дітьми зі ЗВУР та ДММТ впродовж першого року їх життя показало, що морфофункціональні показники загрудинної залози у доношених дітей зі ЗВУР та недоношених без ознак ЗВУР вже до кінця першого півріччя наближалися до показників доношених дітей без ознак ЗВУР (таблиця 4). Разом з тим, у недоношених дітей зі ЗВУР та недоношених з ДММТ впродовж першого року їх життя по відношенню до дітей без ознак ЗВУР вірогідно зберігалася зменшена загрудинна залоза зі зниженим вмістом тимуліну в сироватці крові та гіпофункція щитоподібної залози (р<0,05).

Таблиця 4

Динаміка маси тимусу, вмісту тимуліну та гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи дітей із ЗВУР на першому році життя (М±m)

Група дітей	Вік (місяці)	Маса тимусу (г)	Вміст гормонів в сироватці крові
			Тимулін (1/log2)	ТТГ (мМО/л)	вТ4 (нг/мл)
Доношені без ЗВУР n=21	6	19,5±2,8	4,3±0,1	2,15±0,3	0,9±0,01
	12	24,1±4,1	5,0±0,1	2,0±0,2	0,9±0,03
Доношені зі ЗВУР n=22	6	19,0±3,4	4,5±0,1	2,5±0,1	1,1±0,03
	12	21,9±2,7	4,5±0,1	1,8±0,1	1,1±0,03
Недоношені без ЗВУР n=23	6	18,5±2,1	3,5±0,1	2,5±0,1	1,62±0,01
	12	25,4±4,2	4,5±0,2	2,3±0,1	0,9±0,04
Недоношені зі ЗВУР n=24	6	5,6±1,0*	2,1±0,01*	5,1±0,1*	0,6±0,02*
	12	8,1±2,2*	3,4±0,06*	4,4±0,1*	0,7±0,03*
Недоношені з ДММТ (<1500г) n=20	6	3,8±2,0*	2,0±0,04*	5,6±0,4*	0,5±0,02*
	12	5,6±1,7*	2,2±0,2*	5,2±0,2*	0,58±0,07*

Примітка. * достовірність різниці щодо показників немовлят без ознак ЗВУР (р<0,05).

Отже, в силу морфофункціональної незрілості недоношених з дуже малою масою тіла при народженні та недоношених дітей зі ЗВУР, всі компоненти систем, які були нами вивчені, характеризувалися функціональною недостатністю. Практично, значущим наслідком такого дисбалансу є розвиток зменшеної загрудинної залози зі зниженим вмістом тимуліну в сироватці крові протягом першого року життя, що не вкладається в рамки фізіологічного процесу. Клінічною реалізацією такої дезадаптації, як показали наші дослідження, є розвиток важкого перебігу пневмонії дітей раннього віку. Особливо страждають при цьому діти з дуже малою масою тіла при народженні. Дана група дітей не має достатнього резерву і в них впродовж першого року життя розвивається стійкий функціональний дефіцит з боку загрудинної залози.

Таким чином, проведене дослідження показало, що від співвідношення між основними показниками загрудинної та щитоподібної залоз може залежати не тільки перебіг гострої пневмонії у дітей раннього віку, її клінічна маніфестація, але й особливості відповіді на лікувальні заходи. Результати дослідження ефективності лікування пневмонії у дітей раннього віку свідчать, що комплексна терапія з застосуванням L-тироксину дозволяє істотно прискорити нормалізацію як морфофункціонального стану загрудинної залози і гормонального спектру гіпофізарно-тиреоїдної системи, так і основних клінічних проявів пневмонії.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне обґрунтування і новий напрямок у вирішенні актуальної проблеми сучасної педіатрії щодо підвищення ефективності комплексного лікування гострої пневмонії у дітей раннього віку, у хворих з гіпотрофією та ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку з урахуванням морфофункціонального стану тимусу та гормональної оцінки гіпофізарно-тиреоїдної системи. Визначена роль змін з боку загрудинної залози при гострій пневмонії у дітей раннього віку для прогнозування ступеня важкості захворювання. Обґрунтована доцільність комплексного лікування дітей з гострою пневмонією та зменшеною загрудинною залозою зі зниженим вмістом тимуліну в сироватці крові з введенням гормону щитоподібної залози L-тироксину.

1. Клінічна картина гострої пневмонії характеризується у 51,2% дітей раннього віку важким перебігом з двобічною локалізацією патологічного процесу. Важкий перебіг пневмонії у переважної більшості дітей (89,6%) розвивається при наявності у них гіпотрофії II-III ступенів важкості, недоношеності з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку. Гостра пневмонія, яка виникла на фоні гіпотрофії II-III ступенів, у переважної більшості дітей характеризується двобічною локалізацією процесу, важким перебігом, проявами дихальної недостатності II-III ступенів. У недоношених дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку та дуже малою масою тіла пневмонія характеризувалася двобічною локалізацією, важким перебігом захворювання з симптомами дихальної недостатності II-III ступенів, інтоксикації, пригнічення центральної нервової системи.

2. Виникненню затримки внутрішньоутробного розвитку у недоношених дітей, хворих на пневмонію, сприяє екстрагенітальна патологія вагітних, серед якої вагоме значення займають ендокринопатії, невиношування вагітності, ускладнений перебіг вагітності, соціально-біологічні чинники, які визначають обтяжений характер неонатальної адаптації як в неонатальний період, так і на першому році життя дітей. У недоношених дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку та дуже малою масою тіла при народженні важкий перебіг пневмонії обумовлений дисбалансом функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи та загрудинної залози. У недоношених дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку та у дітей з дуже малою масою тіла виявлявся зменшений в розмірах тимус зі зниженим вмістом тимуліну, вільного тироксину в сироватці крові як при народженні, так і на першому році життя.

3. Важкий перебіг гострої пневмонії у дітей раннього віку, що виникає при зменшених розмірах загрудинної залози, характеризується статистично достовірним зниженням вмісту гормону тимуліну в сироватці крові. Маса загрудинної залози та зниження її функції у дітей, хворих на пневмонію з важким перебігом, була вдвічі нижчою від контрольних значень (р<0,05) та достовірно нижчою від показників у дітей з легким перебігом захворювання.

4. Встановлено, що у дітей з важким перебігом пневмонії статистично достовірно знижений вміст гормону щитоподібної залози вільного тироксину та підвищений рівень тиреотропного гормону та вірогідно відрізнявся від цих показників у хворих на пневмонію з легким перебігом і здорових дітей, що свідчить про дисфункцію гіпофізарно-тиреоїдної системи у хворих дітей при важкому перебігу пневмонії.

5. При гострій пневмонії у недоношених дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку встановлено достовірне зменшення загрудинної залози в 2 рази (р<0,05) вмісту гормону загрудинної залози тимуліну в сироватці крові в 1,5 рази (р<0,05) у порівнянні з такими показниками дітей, хворих на пневмонію без ознак затримки внутрішньоутробного розвитку. Маса тимусу та вміст тимуліну в сироватці крові у дітей з дуже малою масою тіла при народженні, хворих на пневмонію, були вдвічі меншими по відношенню до показників контрольної групи дітей (р<0,05).

6. У недоношених дітей, хворих на пневмонію і затримкою внутрішньоутробного розвитку та з дуже малою масою тіла, встановлена наявність низького вмісту вільного тироксину в сироватці крові та підвищення рівня тиреотропного гормону (р<0,05), що свідчить про дисфункції щитоподібної залози у хворих з важким перебігом захворювання.

7. У дітей із гіпотрофією II-III ступенів, хворих на гостру пневмонію, відмічено достовірне зменшення загрудинної залози зі зниженням вмісту тимуліну та вільного тироксину в сироватці крові у порівнянні з показниками дітей із гіпотрофією I ступеня і дітей контрольної групи (р<0,05), що свідчить про порушення морфофункціонального стану тимусу та дисфункцію тиреоїдної системи.

8. У дітей раннього віку, хворих на гостру пневмонію, виявлено достовірні кореляційні зв'язки (р<0,05) між вмістом гормону загрудинної залози (тимуліном) та гормоном щитоподібної залози (вільним тироксином), масою тимусу. Так, у дітей з важким перебігом пневмонії виявлена пряма кореляційна залежність між вмістом тимуліну в сироватці крові та вільним тироксином (r=0,8), масою тимусу (r=0,58). У дітей із гіпотрофією II-III ступенів, був відзначений достовірний прямий кореляційний зв'язок між вмістом тимуліну та вмістом вільного тироксину (відповідно r=0,69 при гіпотрофії II ступеня, та r=0,83 при гіпотрофії III ступеня). У недоношених дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку та дуже малою масою тіла, хворих на пневмонію, виявлена пряма кореляційна залежність між вмістом тимуліну в сироватці крові з їх гестаційним віком (r=0,9), масою тіла (r=0,72), масою загрудинної залози (r=0,73) та терміном гестації (r=0,9).

9. При морфологічному дослідженні загрудинної залози у дітей раннього віку, що померли від гострої пневмонії з важким перебігом, гіпотрофією II-III ступенів, затримкою внутрішньоутробного розвитку та у дітей, що були народжені з дуже малою масою тіла, встановлено зменшення маси тимусу, жирову його трансформацію, не завершений поділ залози на часточки, перевага кіркової речовини над мало вираженою мозковою речовиною, недостатньо розвинуті епітеліоретикулоцити в кірковій і мозковій речовині, збільшення кількості сполучної тканини у мозковій речовині, порушення процесу формування тілець з атиповим їх розташуванням в кірковій речовині і міжчасточковій перегородці.

10. Використання рівняння регресії: Y=2,66 + 1,89x, (де Y значення тимуліну, а х значення вТ₄) дозволяє визначати рівень вільного тироксину в сироватці крові та проводити опосередкований розрахунок значення тимуліну. Згідно з рівнянням регресії, при збільшенні рівня вільного тироксину (вТ₄) на 1 одиницю, рівень тимуліну збільшується на 1,89.

11. У дітей раннього віку з важким перебігом гострої пневмонії та зменшеною загрудинною залозою і зниженим вмістом тимуліну в сироватці крові застосування в комплексному лікуванні гормону щитоподібної залози L-тироксину призводить до підвищення ефективності терапії та прискорення зворотнього розвитку основних клініко-рентгенологічних ознак пневмонії, скорочення терміну перебування дітей у стаціонарі на 5,25±0,3 доби, відновленню функціональної активності щитоподібної та загрудинної залоз.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою прогнозування важкості перебігу гострої пневмонії у дітей раннього віку, яка виникла на тлі гіпотрофії II-III ступенів, затримці внутрішньоутробного розвитку та з дуже малою масою тіла при народженні, необхідно визначати ультразвукові параметри загрудинної залози, що дає можливість динамічного спостереження за станом тимусу та визначення діагностичної і лікувальної тактики ведення дитини.

2. При гострій пневмонії та наявності гіпотрофії II-III ступенів у дітей раннього віку доцільно визначати вміст гормону загрудинної залози - тимуліну в сироватці крові і функцію гіпофізарно-тиреоїдної системи за вмістом вільного тироксину та тиреотропного гормону.

3. У план обстеження дітей, хворих на пневмонію із зменшеною загрудинною залозою, необхідно впроваджувати оцінку стану ендокринної функції тимусу за вмістом тимуліну в сироватці крові та гіпофізарно-тиреоїдної системи за вмістом тиреотропного гормону і вільного тироксину.

4. Для оцінки ендокринної функції тимусу дітей раннього віку (за вмістом тимуліну в сироватці крові) доцільно використовувати математичний метод розрахунку за рівнянням регресії Y=2,66 + 1,89x, за яким визначають рівень вільного тироксину в сироватці крові та проводять опосередкований розрахунок значення тимуліну.

5. У дітей раннього віку, хворих на гостру пневмонію з важким перебігом, пневмонією на тлі обтяженого преморбідного фону (недоношеність із затримкою внутрішньоутробного розвитку, гіпотрофія) доцільно призначати L-тироксин в дозі 1мкг/кг маси тіла дитини перорально, протягом 10 діб, а у випадках відсутності нормалізації рівня тимуліну продовжити курс до 14 днів, з наступним контролем вмісту ТТГ, вТ₄. Показаннями до його призначення слід вважати зменшення маси загрудинної залози, зниження вмісту тимуліну в сироватці крові та гіпофункцію щитоподібної залози.

6. Діти з гіпотрофією II-III ступенів, недоношені діти із затримкою внутрішньоутробного розвитку та з дуже малою масою тіла при народженні, які перехворіли на гостру пневмонію з важким перебігом, і збереженим порушенням функції загрудинної залози на фоні зменшених її розмірів, потребують подальшого спостереження педіатра, дитячого імунолога та ендокринолога.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Оцінка розмірів вилочкової залози у дітей раннього віку // Вісник морфології. - 2003. - №9(2). - С.427-428.

2. Гормональний статус дітей першого року життя з соматичною патологією // Актуальні питання медичної науки та практики. - Зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2004. - Випуск 67, книга 1. - С.153-156.

3. Сучасні аспекти морфометричної оцінки загрудинної залози в дітей першого року життя // Буковинський медичний вісник. - 2004. - №3-4. - С.227-229.

4. Функціональна активність тимусу у дітей раннього віку з патологією сечовидільної системи // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - №8(2). - С.377-378.

5. Методы диагностики вилочковой железы у детей раннего возраста // Современная педиатрия. - 2004. - №4(5). - С.85-88.

6. Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку // Современная педиатрия. - 2005. - №4(9). - С.54-56.

7. Функціональний стан вилочкової залози у здорових дітей раннього віку // Современная педиатрия. - 2005. - №3(8). - С.205-207.

8. Взаємозв'язок функцій вилочкової і щитоподібної залоз при гнійно-запальних процесах у дітей раннього віку // Современная педиатрия. - 2005. - №2(7). - С.134-136.

9. Особливості морфофункціонального стану вилочкової залози та гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей з гіпотрофією // Современная педиатрия. - 2005. - №1(6). - С.151-153.

10. Оптимізація імунореабілітації дітей раннього віку при пневмонії з урахуванням морфофункціональних змін вилочкової залози // Перинатология и педиатрия. - 2005. - №3/4(24). - С.87-90.

11. Аналіз зв'язків між показниками функціональної активності вилочкової залози та гіпофізарно-тиреоїдної системи у здорових дітей // Здоровье женщины. - 2005. - №3(23). - С. 182-185.

12. Гіпофункція вилочкової залози у новонароджених дітей та її клінічне значення // Здоровье женщины. - 2005. - №2(22). - С. 200-203.

13. Взаємозалежність функціональної діяльності ендокринної та імунної систем // Здоровье женщины. - 2005. - №1(21). - С. 189-192.

14. Клініко-імунологічні аспекти внутрішньоутробних інфекцій у дітей грудного віку // Український медичний альманах. - 2005. - Том 8. - №6. - С.76-77.

15. Імунокорекція пневмонії у дітей грудного віку на тлі гіпотрофії // Современная педиатрия. - 2006. - №1(10). - С.145-147.

16. Лікування бронхообструктивного синдрому дітей раннього віку з гіпофункцією вилочкової залози // Современная педиатрия. - 2006. - №2(11). - С.25-27.

17. Гормональна активність тимуса та гіпофізарно-тиреоїдної системи за патологічних станів у дітей раннього віку // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2006. - №2(15). - С.57-59. (співавт.: Бережний В.В.) (організація дослідження, аналіз даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

18. Визначення функціональної активності вилочкової залози у дітей раннього віку // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2006. - Випуск 15. - Книга 2. - С.490-495.(співавт.: Бережний В.В.) (проведено дослідження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

19. Аналіз зв'язків між показниками функціональної активності загрудинної залози та гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей із пневмонією // Науковий вісник Ужгородського університету серія медицина. - 2006. - Випуск 28. - С.111-114.

20. Морфофункціональні показники вилочкової залози у дітей раннього віку при негоспітальній пневмонії // Перинатология и Педиатрия. - 2006. - №1(25). - С.20-22.

21. Дієтична корекція диспепсичних проявів у дітей раннього віку з бронхолегеневою патологією // Перинатология и Педиатрия. - 2006. - №2(26). - С.37-38. (співавт.: Сінчук Н.І., Савицька Т.В., Андрієвська Н.М.) (інтерпретація та узагальнення отриманих даних).

22. Аналіз причин летальних випадків гострої пневмонії у дітей раннього віку // Вісник морфології. - 2006. - №12(1). - С.96-99. (співавт.: Сінчук Н.І., Мантак Г.І.) (проведено набір матеріалу, аналіз даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

23. Морфологічний стан загрудинної залози при патології дітей раннього віку // Вісник морфології. - 2006. - №12(2). - С.246-249. (співавт.: Волошин М.А.) (проведено набір матеріалу, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

24. Спосіб корекції порушень імунологічного статусу у дітей // Опис до деклараційного патенту на корисну модель. (11) 3713. (51)7А61К31/100. (співавт.: Бережний В.В.) (розроблено спосіб, проведено клінічне застосування, проведено аналіз отриманих даних, оформлено заявку на винахід).

25. Спосіб визначення гормону вилочкової залози у дітей раннього віку // Опис до деклараційного патенту на корисну модель. (11) 3713. (51) МПК (2006) GO1N 33/48. (співавт.: Бережний В.В.) (розроблено спосіб, проведено клінічне застосування, проведено аналіз отриманих даних, оформлено заявку на винахід).

26. Моніторинг вродженої та спадкової патології у новонароджених дітей за даними відділення реанімації і патології новонароджених Вінницької обласної дитячої лікарні // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2004. - Випуск 13. Книга 5. - С.324-326. (співавт.: Сінчук Н.І., Добіжа М.В., Іщук К.А., Гомон Р.О.) (проведено дослідження, аналіз даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

27. Спосіб корекції порушень імунологічного статусу у дітей раннього віку // Інформаційний лист. №36-2005. (співавт.: Бережний В.В.) (аналітичний огляд, збір та аналіз матеріалу, підготовка до друку).

28. Спосіб корекції порушень імунологічного статусу у дітей раннього віку // Реєстр галузевих нововведень.№22-23. 2005. Реєстр.№229/23/05.

29. Діагностика та медикаментозна корекція порушень морфо-функціонального стану вилочкової залози у дітей раннього віку // Методичні рекомендації. Київ-2006. 28с. (співавт.: Бережний В.В.) (аналітичний огляд, збір та аналіз матеріалу, підготовка до друку).

30. Морфометричні особливості вилочкової залози дітей із патологією сечовидільної системи // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - № 8(2). - С. 345. Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання дитячої нефрології”. Вінниця. 2004. (співавт.: Зінчук Н.І. Моравська О.А.) (проведено дослідження, аналіз даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

31. Оцінка функції вилочкової залози у дітей раннього віку // Імунологія та алергологія.- 2006.- №2.- С. 92. (співавт.: Сінчук Н.І., Мантак Г.І.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів, підготовка до друку).

32. Гіпотрофія у дітей грудного віку як фактор ризику розвитку вторинного імунодефіцитного стану // Імунологія та алергологія.- 2005. - №3.- С.67-68. (співавт.: Бережний В.В.) (проведено дослідження, аналіз даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

33. Формування групи ризику щодо розвитку вторинного імунодефіцитного стану серед дітей раннього віку // Перинатология и Педиатрия. - 2005. - №1/2(23).- С.8. Тези V Всеукраїнської науково-практичної конференції „Питання імунології в педіатрії”. (співавт.: Бережний В.В.) (проведено дослідження, аналіз даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

34. Морфофункціональні особливості вилочкової залози у здорових дітей // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Особливості ендокринної патології в різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення”. - Харків. - 2005. - С. 108-109. (співавт.: Мантак Г.І., Сінчук Н.І., Сафанюк Л.В., Савицька Т.В.) (аналіз даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

35. Внутрішньоутробні інфекції: імунологічні наслідки у дітей грудного віку // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 75-летию ДГМУ им. М.Горького “Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке. - Донецк. - 2005. - С.19-21. (співавт.: Бережний В.В.) (проведено дослідження, аналіз даних, узагальнення результатів дослідження).

36. Показання до проведення імунокорекції у дітей з гіпотрофією // Педіатрія. Акушерство та гінекологія. - 2005. - №3. - С.59-60. Матеріали 6-ї науково-практичної конференції „Актуальні проблеми фармакотерапії в клінічній педіатрії”. (співавт.: Бережний В.В.) (проведено дослідження, аналіз даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

37. Невиношування вагітності як фактор ризику розвитку змін з боку вилочкової залози // Матеріали конференції „Здорова дитина: здоров'я дитини та її сім'ї. - Чернівці. - 2005. - С.68-69. (співавт.: Сінчук Н.І., Сергета Д.П., Сафанюк Л.В.) (проведено дослідження, аналіз даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

38. Регуляция секреторной активности тимуса у детей раннего возраста // Научные труды I Съезда физиологов СНГ. - Сочи. - 2005. - Том 2. - С. 194. (співавт.: Бережний В.В.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

39. Ендокринна функція тимуса у дітей першого року життя // Матеріали Всеукраїнського симпозіуму педіатрів „Вплив екопатологічних чинників на стан здоров'я дітей”. - Тернопіль. - 2004. - С.94-95.

40. Вилочкова залоза дітей після народження // Ліки України. - 2004. - №9(86). - С.2. Тези доповідей IV науково-практичної конференції „Питання імунології в педіатрії”. (співавт.: Бережний В.В.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

41. Вилочкова залоза новонароджених дітей // Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України „Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. - Київ. - 2004. - С.65-66.

42. Адаптивні зміни вилочкової залози у дітей з гострою пневмонією // Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України „Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. Київ. - 2004. - С.114-115. (співавт.: Сінчук Н.І., Антонець Т.І., Моравська О.А., Софанюк Л.В., Мантак Г.І.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

43. Моніторинг природжених вад розвитку у дітей Вінницької області // Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України „Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. Київ. - 2004. - С.36-37. (співавт.: Сінчук Н.І., Мантак Г.І., Довгополюк Н.В., Дущак Н.В.) (формолювання висновків, підготовка до друку).

44. Значення оцінки параметрів вилочкової залози при комплексному обстеженні дітей раннього віку // Матеріали науково-практичної конференції „Сучасні напрямки розвитку ендокринології” (Треті Данилевські читання). Харків. - 2004. - С.167-168. (співавт.: Сафанюк Л.В., Сінчук Н.І., Мантак Г.І., Савицька Т.В.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

45. Частота виявлення відхилень морфологічних параметрів тимусу у дітей першого року життя // Матеріали науково-практичної конференції „Сучасні проблеми ендокринологічної допомоги дітям”. Харків. - 2003. - С.124.

46. Клініко-анамнестична характеристика дітей з синдромом збільшеної вилочкової залози // Імунологія та алергологія. - 2002 - №2. - С.38. (співавт.: Сінчук Н.І., Дзекан О.В., Підлісняк А.Р.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

47. Здорова родина-здорова майбутня дитина // Збірник наукових робіт вчених та лікарів Вінниччини - підсумок 25-річної діяльності ВОДКЛ. Вінниця. - 2005. - С.53-57. (співавт.: Рубіна О.С., Антонець Т.І., Моравська О.А., Добіжа М.В.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

48. Ультразвукове дослідження вилочкової залози // Збірник наукових робіт вчених та лікарів Вінниччини - підсумок 25-річної діяльності ВОДКЛ. Вінниця. - 2005. - С.159-160. (співавт.: Сафанюк Л.В., Сінчук Н.І., Савицька Т.В.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

49. Імунонутрієнти у харчуванні дітей грудного віку // Матеріали науково-практичної конференції „Функціональне харчування та його вплив на імунітет і здоров'я дітей раннього віку”. Ялта. - 2006. - С.60-62. (співавт.: Рубіна О.С., Савицька Т.В.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

50. Особливості становлення функції загрудинної залози у здорових дітей раннього віку // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку”. Чернівці. - 2006. - С.114-115. (співавт.: Сінчук Н.І., Мантак Г.І.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

51. Проблеми вигодовування здорових і хворих дітей грудного віку // Матеріали конгресу педіатрів України „Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі”. Київ. - 2003. - С.54-55. (співавт.: Сінчук Н.І., Мантак Г.І., Савицька Т.В.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

52. Фактори ризику і математичне прогнозування змін тимусу у дітей раннього віку // Тези доповідей XI Конгресу Світової федерації Українських лікарських товариств. Полтава. - 2006. - С. 244245. (співавт.: Бережний В.В.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів дослідження, формулювання висновків).

АНОТАЦІЯ

Токарчук Н.І. Морфофункціональний стан тимусу, гіпофізарно-тиреоїдної системи та оптимізація лікування дітей раннього віку, хворих на гостру пневмонію. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Національний медичний університет ім.. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена питанням обґрунтування та прогнозування важкості перебігу гострої пневмонії, підвищення ефективності її лікування у дітей раннього віку на основі вивчення морфо-функціонального стану загрудинної залози та гіпофізарно-тиреоїдної системи.

Вивчена діагностична та прогностична цінність змін з боку загрудинної залози при гострій пневмонії у дітей раннього віку та обґрунтована доцільність введення до комплексу лікування дітей, хворих на пневмонію гормону щитоподібної залози L-тироксину.

Розроблена математична модель залежності вмісту гормону тимусу (тимуліну) від функції щитоподібної залози.

Визначений вплив особливостей морфофункціональних змін тимусу та гіпофізарно-тиреоїдної системи у перебігу гострої пневмонії у дітей раннього віку з гіпотрофією, у недоношених дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку та дуже малою масою тіла при народжені.

Визначені патоморфологічні особливості тимусу дітей, що померли від гострої пневмонії.

Науково обгрунтовано комплексне лікування дітей раннього віку, хворих на гостру пневмонію, показано його ефективність.

Ключові слова: діти раннього віку, новонароджені діти, гостра пневмонія, гіпотрофія, загрудинна залоза, гіпофізарно-тиреоїдна система, діагностика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Токарчук Н.И. Морфофункциональное состояние тимуса, гипофизарно-тиреоидной системы и оптимизация лечения детей раннего возраста, больных на острую пневмонию. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца МОЗ Украины, Киев, 2007.

В диссертации представлены теоретические основы и обосновано новое направление научных исследований по изучению и усовершенствованию методов лечения детей раннего возраста, больных острой пневмонией с учетом морфофункционального состояния тимуса и гипофизарно-тиреоидной системы, что позволило снизить их заболеваемость. Изучена диагностическая и прогностическая ценность изменений тимуса при острой пневмонии у детей раннего возраста и обоснована целесообразность включения в комплексное лечение детей с бронхолегочной патологией гормона щитовидной железы L-тироксина.

В работе изучена взаимосвязь функции тимуса и гипофизарно-тиреоидной системы. Разработан математический метод расчета содержания гормона тимуса тимулина в сыворотке крови у детей раннего возраста. Метод основан на определении уровня свободного тироксина в сыворотке крови и опосредованного, за уравнением регрессии расчет значения тимулина.

В результате проведенных исследований обоснована клиническая характеристика особенностей течения острой пневмонии у детей раннего возраста при уменьшенных размерах тимуса, что дало возможность предложить практические рекомендации по фармакологической коррекции в данной группе детей.

Показано, что острая пневмония у детей раннего возраста на фоне уменьшенной массы тимуса характеризуется угнетением его функции, активности щитовидной железы и тяжелым течением заболевания, что необходимо учитывать при лечении этой патологии у детей. Выявлено, что у детей раннего возраста наличие уменьшенного в размерах тимуса ведет к патологическому состоянию, характерным компонентом которого является дисбаланс гормонального статуса, который усугубляется при прогрессивном уменьшении тимуса.

Показано, что значительно уменьшенный в размере тимус и его гипофункция у новорожденных недоношенных детей с задержкой внутриутробного развития и очень низкой массой тела при рождении свидетельствует о недостаточности гормонопродуцирующей функции железы и в дальнейшем способствует развитию патологических изменений при острой пневмонии у детей на первом году жизни. Выявлено, что у недоношенных детей без признаков задержки внутриутробного развития характер изменений тимуса отвечает их гестационному возрасту и близок к показателям доношенных новорожденных.

Доказано, что основным путем развития иммунологической недостаточности у детей раннего возраста с недостаточностью питания является полное истощение тимуса и дезинтеграция эндокринного гомеостаза с угнетением щитовидной железы. Данные результаты позволили дифференцировано решать вопросы лечебно-профилактических мероприятий при острой пневмонии у детей раннего возраста с гипотрофией.

В работе впервые изучены морфологические особенности тимуса у детей, умерших от острой пневмонии, на основании которых выявлены неблагоприятные факторы возникновения синдрома уменьшенного тимуса. Данные исследования позволяют определить группы риска за состоянием здоровья детей первого года жизни.

Согласно новой научной концепции, которая определяет основные механизмы развития морфофункциональной недостаточности тимуса у детей раннего возраста, определены факторы, которые позволяет прогнозировать течение острой пневмонии и дифференцировано проводить лечебно-профилактические мероприятия у каждого ребенка раннего возраста, больного острой пневмонией.

Разработан новый подход к терапии острой пневмонии у детей с уменьшенным размером тимуса и его гипофункцией с использованием гормона щитовидной железы L-тироксина, доказана его эффективность. Применение разработанного метода профилактического и лечебного мероприятия привело к нормализации не только функции щитовидной железы, но и восстановлению функции тимуса, что дало возможность снизить заболеваемость детей с уменьшенным размером тимуса.

Ключевые слова: дети раннего возраста, новорожденные дети, острая пневмония, тимус, гипофизарно-тиреоидная система, диагностика, профилактика, лечение.

SUMMARY

Tokfrchuk N.I. Morphofunctional status of thymus, hypophisis-thyroid system and optimization of infants with pneumonia treatment. - Manuscript.

Thesis for the graduate degree of Doctor of medical sciences in speciality 14.01.10. - “Pediatrics”. The O.O. Bogomolets National Medical University, Public Health Ministry of Ukraine, Kyiv 2007.

The thesis is devoted to problems of establishment and prognoses of the acute pneumonia, of treatment in infants on the base of studying of morphofunctional status of thymus and hypophisis-thyroid system.

The diagnostic and prognostic value of the changes of thymus in infants with acute pneumonia is studied. The necessarity of input to the complex treatment of infants with acute pneumonia of the hormone of thyroid gland - L-thyroxin is established.

In the process was created mathematic model of the dependence of the level of thymus gland hormone (thymulin) and function of thyroid gland.

Also was found the influence of the morphofunctional changes of thymus and hypophisis-thyroid system in the case of acute pneumonia in infants with hypotrophia, prematured children with features of the of decreasing of prenatal development and with very small weight of the body in birth.

During the work were established patomorphological peculiarities of children's thymus, dead after acute pneumonia.

Scientificly based the complex treatment of infants with acute pneumonia and showed it's efficiency.

Key words: infants, newborns, acute pneumonia, hypotrophy, thymus, hypophisis-thyroid system, diagnostic, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БЕН - білково-енергетична недостатність

вТ₄ - вільний тироксин

ДММТ - дуже мала маса тіла

ДН - дихальна недостатність

ЗВУР - затримка внутрішньоутробного розвитку

ЗДА - залізодефіцитна анемія

КТ - комп'ютерна томографія

КТТІ - кардіо-торако-тимічний індекс

ТТГ - тиреотропний гормон

УЗД - ультразвукове дослідження

ЦНС - центральна нервова система

Размещено на Allbest.ru

...