Главная Коллекция "Revolution" Медицина Визначення давності настання смерті у судово-медичній експертизі

Визначення давності настання смерті у судово-медичній експертизі

Традиційні і сучасні критерії визначення давності настання смерті для потреб повсякденної судово-медичної практики. Лабораторні методи визначення давності настання смерті. Рекомендації щодо підвищення якості судово-медичних досліджень (експертиз).

Рубрика Медицина
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 09.04.2015
Размер файла 295,7 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

Вступ

1. Суправітальні реакції

1.1 Реакція скелетної мускулатури на механічне подразнення

1.2 Реакція гладких м`язів райдужної оболонки ока на хімічні подразники

1.3 Електричні реакції

1.4 Здатність тканин сприймати барвники

1.5 Життєздатність сперматозоїдів

2. Ранні трупні явища

2.1 Охолодження трупа

2.2 Трупне висихання

2.3 Трупні плями

2.4 Трупне заклякання

3. Пізні трупні явища

3.1 Гниття трупа

3.2 Природне скелетування трупа

3.3 Муміфікація трупа

3.4 Жировіск

3.5 Торф'яне дублення

4. Лабораторні методи визначення ДНС

5. Використання деяких інших ознак при визначенні ДНС

5.1 Зміна емалі зубів

5.2 Зміни рогівки ока

5.3 Дослідження вмісту шлунково-кишкового тракту

5.4 Наповнення сечового міхура

5.5 Ентомофауна трупа

5.6 Перебування трупа у воді

5.7 Дані огляду місця виявлення трупа

Резюме

Рекомендована література

ВСТУП

Однією з найважливіших проблем судово-медичної науки і практики є визначення давності настання смерті (ДНС). Майже у кожному конкретному випадку слідчо-судові органи ставлять питання - «Коли настала смерть?» або «Скільки часу минуло з моменту настання смерті?». Час настання смерті людини в судово-медичній практиці частіше є невідомим, хоча встановлення його багато в чому визначає подальший хід розслідування справи, допомагає у розкритті злочинів проти особи, викриттю злочинців.

Давність настання смерті - це час, що минув із моменту смерті людини до першого огляду (дослідження) трупа на місці його виявлення чи в морзі. Чим раніше після смерті досліджують труп, тим точніше можна визначити граничні дані щодо ДНС.

Для вирішення питання про ДНС людини судово-медична практика користується багатьма методами. Проте, і до сих пір немає таких методів, методик чи даних, які б однозначно і достатньо точно забезпечили визначення часу, що минув після смерті особи. Літературні джерела, що стосуються цієї проблеми, розрізнені або видані у минулому сторіччі. Тому й була здійснена спроба систематизації традиційних і сучасних критеріїв визначення ДНС для потреб повсякденної судово-медичної практики.

Запропоновані методичні рекомендації «Визначення давності настання смерті у судово-медичній експертизі» сприяють підвищенню точності та об'єктивності обґрунтування ДНС, а в цілому - підвищення якості судово-медичних досліджень (експертиз). давність смерть судовий медичний

1. Суправітальні реакції

Суправітальні реакції - це реакції тканин на зовнішні подразники після настання смерті. Вони базуються на явищи пережиття тканин, тобто, після зупинки кровообігу тканини гинуть поступово. Через 24 годин після настання смерті всі тканини в тілі трупа є біологічно мертвими.

1.1 Реакція скелетної мускулатури на механічне подразнення

1) Удар неврологічним молоточком чи іншим зручним аналогічним предметом по розгинальній поверхні передпліччя у точці, розташованій на променевій кістці, відступивши 4-5 см нижче ліктьового суглобу, викликає розгинання кисті. При таких ударах по тильній поверхні кисті (в п'ястній ділянці) відбувається зближення пальців рук. Внаслідок аналогічного подразнення тильної поверхні ступні відмічається розгинання пальців ніг. При ударах по передній поверхні стегна (7-8 см вище надколінка) підтягується надколінок (колінна чашечка). Позитивна реакція м'язів при описаних подразненнях свідчить про те, що з моменту смерті минуло 1-1,5 год, іноді 1,5-2 год. Через 2-2,5 год і більше після настання смерті зазначені м'язові скорочення не викликаються.

2) Удар зі значною силою по будь-якому м'язу трупа (проба Прокопа) (найзручніше - по m. biceps brachii або m. quadriceps femori) у поперечному напрямку довгастим предметом з вузькою поверхнею (наприклад, спинкою великого секційного ножа) викликає ідіом'язевий валик чи пухлину, вираженість яких залежить від тривалості посмертного періоду. Цей валик утворюється протягом перших 6-8 год після смерті, причому у перші 1,5-2 год результати цієї реакції найчіткіші (таблиця 1).

Таблиця 1

Час утворення м`язового валика на m. biceps brachii (за В.В. Білкуном, 1980)

Характер м`язового валика

Давність настання смерті (в год.)

З'являється швидко, щільний, висотою 2 - 1,5 см

1 - 3

Висота 1,5 - 1 см

3 - 6

Висота 0,5 см або визначається пальпаторно

6 - 9

Увігнутість у ділянці удару

більше 10

1.2 Реакція гладких м`язів райдужної оболонки ока на хімічні подразники

Після настання смерті тканини організму людини певним чином реагують на хімічні подразники. З метою визначення ДНС використовують реакцію на атропін і пілокарпін м'язів райдужної оболонки очей, що регулюють ширину зіниці. Тому цю реакцію називають «зіничною».

А.П. Белов (1964) виявив, що після декількох секунд після введення 1% розчину пілокарпіну мало місце звуження зіниць. При введенні 1% розчину атропіну розширення зіниць спостерігалось потягом 24 годин після настання смерті. Для атропіну характерною була більш повільна реакція у порівнянні з пілокарпіном. Реакція зіниць на введення атропіну і пілокарпіну до 24 годин з моменту настання смерті практично не знижувалася, а після вказаного терміну - припинялася. Більш точне визначення термінів ДНС можливе при введенні цих розчинів безпосередньо у передню камеру ока за допомогою тонкого шприца чи голки. При цьому, якщо послідовно спочатку вводити атропін, а через деякий час пілокарпін, то спостерігається подвійна реакція зіниць, тобто, спочатку їх розширення, потім звуження, причому подвійна реакція визначається протягом 10 годин після настання смерті.

1.3 Електричні реакції на дію

Під впливом струму відбувається скорочення деяких м'язів трупа. Ця властивість м'язової тканини покладена в основу методики визначення ДНС за електрозбудливістю м'язів обличчя і кінцівок. Гольчасті електроди, з'єднані зі спеціальним приладом і постійним джерелом струму, вводять у м'язи обличчя (біля зовнішніх кутів очей чи рота) або у розгиначі передпліччя і м'язовий горбик першого пальця кисті, подають електричний імпульс. Сила скорочення м'язів передпліччя найбільш виражена у перші 4-5 год, м'язів навколо рота - до 6 год, м'язів очей - до 8 год після настання смерті. Згодом сила скорочення м'язів поступово згасає. Метод дає змогу визначати ДНС протягом 10-12 год з точністю до 3-4 год. Пропонують також будувати графіки зміни електрозбудливості різних груп м'язів залежно від ДНС, що полегшує визначення часу, що минув після настання смерті.

З метою дослідження електрозбудливості м'язів запорізький судовий медик В.В.Білкун розробив спеціальні портативні прилади ЕРМ-І, ЕРМ-2 та ГТВ-03, які перетворюють постійний струм 4,5 в у високовольтний (120 і 500 в). За його даними, найдовше на струм реагують м'язи очей та нижніх кінцівок (до 12-14 год після смерті). У таблиці 2 наведені дані щодо реакції м'язів обличчя на електричне подразнення.

Таблиця 2

Реакція м'язів обличчя на електричне подразнення (за В.В. Білкуном, 1980)

Ділянка подразнення

Сильна реакція (++++)

Середня реакція (++)

Слабка реакція (+)

Біля кута одного ока

Скорочення м`язів половини обличчя, стиснення повік:

до 5 -7 годин

Стиснення повік:

до 7 - 10 годин

Фібриляція м'язів повік:

до 10 - 12 годин

Біля зовнішніх кутів обох очей

Скорочення м`язів усього обличчя, стиснення повік:

до 3 - 5 годин

Стиснення повік:

до 5 - 7 годин

Фібриляція м'язів повік:

до 8 - 10 годин

Біля зовнішніх кутів рота

Скорочення м`язів рота, шиї, стиснення повік:

до 2 - 3 годин

Скорочення кругового м`яза рота:

до 3 - 5 годин

Фибриляція м'язів рота:

до 5 - 7 годин

1.4 Здатність тканин сприймати барвники

Метод заснований на різному ступені сприйняття деяких барвників протоплазмою клітин живої та мертвої тканини. Найпростіше досліджувати кров трупа, яку беруть шприцом із серця і змішують в меланжері з 0,9% розчином конго червоного або трепана блакитного. При забарвленні близько 20% всіх лейкоцитів - давність смерті до 10 год, близько 40% - 10-20 год, близько 60% - 20-30 год. При тривалості післясмертного періоду більше 30 год результати реакції ненадійні.

1.5 Життєздатність сперматозоїдів

Сперматозоїди зберігають свою життєздатність протягом деякого часу після смерті чоловіків. Для орієнтування у приблизних строках ДНС використовують ступінь рухливості сперматозоїдів. Якщо вони цілком або добре рухливі, то після смерті минуло до 10 год., слабка їх рухливість вказує на ДНС до 24 год.

2. РАННІ Трупні явища

До достовірних ознак смерті відносяться ранні трупні процеси: трупні плями, трупне заклякання, охолодження трупа, висихання трупа, які можуть бути використані для визначення давності настання смерті,

2.1 Охолодження трупа

Зразу після смерті іноді може відбуватися післясмертний підйом температури тіла до 40°С і більше. Це буває при правці, бешиховому (рос. - рожистом) запаленні, сонячному ударі, переломах шийного відділу хребта тощо. Однак, у більшості випадків після настання смерті температура трупа поступово знижується. При перебуванні трупа в умовах «кімнатної» температури можна орієнтуватись на середнє пониження температури мертвого тіла на 1°С за 1 год (на скільки градусів знизилась температура тіла на момент огляду трупа на місці його виявлення, стільки годин минуло після смерті).

Згідно з «Правилами проведення судово-медичної експертизи /досліджень/ трупів у бюро судово-медичної експертизи», що наведені у наказі МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01. 1995 р. №6 (Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995 р. за № 248/784), дослідження трупних змін проводиться послідовно, починаючи з визначення на дотик охолодження трупа в прикритих одягом і відкритих частинах тіла.

Вимірювання температури тіла в пахвових западинах і в прямій кишці. Тобто, якщо труп перебуває у середовищі з більш низькою температурою повітря (восени, взимку), для визначення темпу його охолодження необхідно виміряти температуру трупа двічі (через 0,5 чи 1 год після першого вимірювання) і зробити відповідні розрахунки. Наприклад, при першому вимірюванні о 10 год температура трупа становила 32°С; а через півгодини - 30,50С. Це означає, що труп при даних умовах охолоджується на 3°С за 1 год. Якщо о 10 год його температура була 32°С, то смерть настала за 1,7 год до цього часу (37°- 32°=5°:3=1,7), тобто близько 8.20-8.30 год ранку.

Запропоновано ряд формул для визначення ДНС за зміною температури трупа. Наприклад, Бурман (1861) встановив, що зниження температури трупа за 1 год в середньому становить 0,839°С і рекомендував визначати час, що минув після смерті, за такою формулою: t = (36,9-Т):0,889, де t - час, що минув після настання смерті (в годинах), T - температура трупа в градусах Цельсія.

Ф. Фідес і Т. Патен (1958) за результатами безперервного вимірювання ректальної температури у 100 трупів для визначення ДНС запропонували свою формулу: t=2/3х(36,8°С-Tt), де Tt - температура трупа в прямій кишці в градусах Цельсія. За даними авторів, ця формула дає змогу майже точно встановити час смерті в перші 12 год після її настання.

При встановленні ДНС можна використовувати й результати, отримані М.П. Марченко (1966) щодо охолодження трупа при температурі повітря у приміщенні 11-25°С (табл. 3, 4).

Таблиця 3

Визначення ДНС за термінами охолодження трупа (за М.П. Марченко, 1966)

№ п/п

Стан трупа на дотик

Час, що минув після смерті (в год)

1.

Труп теплий в усіх його ділянках

до 3 (максимум до 8)

2.

Відчутнє охолодження обличчя, кистей, стоп

1-2

3.

Труп теплий в пахвових, пахових ділянках і в ділянці тулуба

2-5

4.

Труп теплий тільки в пахвових ямках

до 5-8

5.

Труп холодний в усіх ділянках тіла

8-10 (не менше 3)

Таблиця 4

Залежність давності смерті від температури трупа (за М.П. Марченко, 1966)

Температура під пахвою (0С)

Ректальна температура (0С)

Давність настання смерті (год)

31

33

6

26

29

12

20

25

18

18

22

24

Орієнтовні дані щодо часу настання смерті в залежності від температури трупа у пахвовій ямці наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Показники давності смерті залежно від температури трупа

Темп-ра трупа (0С)

Час після настання смерті (год)

Темп-ра трупа (0С)

Час після настання смерті (год)

Темп-ра трупа (0С)

Час після настання смерті (год)

36,4

0,5

30,5

7,2

25,0

13,4

36,0

1,0

30,0

7,8

24,5

13,9

35,5

1,5

29,5

8,9

24,0

14,5

35,0

2,2

29,0

8,9

23,5

15,1

34,5

2,7

28,5

9,5

23,0

15,5

34,0

3,3

28,0

10,0

22,5

16,2

33,5

3,8

27,5

10,6

22,0

16,7

33,0

4,4

27,0

11,1

21,5

17,3

32,5

5,0

26,5

11,7

21,0

17,9

32,0

5,5

26,0

12,2

20,5

18,4

31,5

6,1

25,5

12,8

20,0

19,0

31,0

6,6

Швидкість охолодження багато в чому залежить від вгодованості особи. Жирова основа значно сповільнює швидкість охолодження трупа (табл. 6).

Таблиця 6

Середня швидкість охолодження трупа при кімнатній температурі залежно від вгодованості особи

Характеристика підшкірної жирової клітковини

Погано розвинута

Добре розвинута

1-4 год - 1,8 0С за год

1-3 год - 1,6 0С за год

5-6 год - 1,5 0С за год

4-7 год - 1,0 0С за год

7-9 год - 1,0 0С за год

8-19 год - 0,5 0С за год

10-19 год - 0,5 0С за год

20-26 год - 0,35 0С за год

20-25 год - 0,25 0С за год

Всього за 25 год на 18,9 0С

Всього за 25 год на 13,45 0С

Вимірювання температури трупа звичайним термометром в пахвовій ямці через 15-20 год після смерті для визначення її давності не має практичного значення.

О.Ф. Лосєва (2012, 2013) проводила визначення давності настання смерті шляхом безконтактної інфрачервоної термометрії з урахуванням ділянки тіла трупа та температури навколишнього середовища. Було досліджено температурні показники у теплозберігаючих зонах 198 трупів та їх динаміку залежно від температури навколишнього середовища з достовірно відомим часом настання смерті (від 2 до 24 годин) за допомогою сучасних безконтактних термометричних приладів: термометрія тепловізійною камерою ТН9100М, інфрачервоним термометром-пірометром РМ 300 та цифровим термометром WT-1. Використані автором термовимірювачі мають, зокрема, такі технічні характеристики: безконтактне вимірювання температури; швидкість отримання температурних показників з декількох ділянок тіла; зручність у використанні; відображення температурних показників як на дисплеї камери, так і у вигляді теплограм на моніторі комп'ютера або у друкованому вигляді, що може бути додано до судово-медичної документації та об'єктивізує дослідження. У ході виконаного дослідження температурних показників трупа в післясмертному періоді впродовж 24 годин після настання смерті виявлено наявність на тілі чотирьох теплозберігаючих ділянок: пахвова; проекції печінки; здухвинна; поперекова, в яких, порівняно з іншими ділянками тіла температурні показники є вищими та стабільними, що дозволило визначити їх як зони для дослідження зниження температури тіла трупа в післясмертному періоді. Динаміка падіння температури у вищезазначених теплозберігаючих зонах залежить від температури навколишнього середовища та дозволяє використовувати виявлені теплозберігаючі ділянки в якості діагностичних зон. Прийнято, що температура трупа до смерті (N) дорівнює 36,6°С. Так, при температурі навколишнього середовища +25-300С (табл. 7) через 18 годин після смерті температурні показники тіла в теплозберігаючих його ділянках входять в межі температурних показників навколишнього середовища +25-300С та залишаються в них до кінця доби.

Таблиця 7

Градієнт падіння температури тіла за умови температури зовнішнього середовища +25-30оС в динаміці післясмертного періоду

Ділянка тіла

N t,0С

Градієнт падіння 0С

0-6

6-12

12-18

18-24

Пахвинна ділянка

36,6

3,9

3,0

1,1

1,0

Проекція печінки

36,6

4,1

3,1

1,1

0,7

Здухвинна ділянка

36,6

4,3

3,0

1,0

0,7

Поперекова ділянка

36,6

2,8

2,2

2,2

1,6

В середньому

3,8

2,8

1,4

1

Температура навколишнього середовища в межах +17-250С (табл. 8) обумовлює більший темп падіння температури тіла в теплозберігаючих його ділянках. Після 12-18 годин післясмертного періоду температурні показники в пахвинній, в проекції печінки та здухвинній ділянці входять в межі температури навколишнього середовища+17-250С та перебувають у цих межах до кінця доби. Виключенням в такій динаміці є тільки поперекова ділянка тіла, в якій температурні показники входять в межі температури навколишнього середовища ближче до 18 години після смерті.

Таблиця 8

Градієнт падіння температури у теплозберігаючих ділянках тіла в динаміці післясмертного періоду за температури навколишнього середовища +17-250С

Ділянка тіла

N t,0С

Градієнт падіння 0С

0-6

6-12

12-18

18-24

Пахвинна ділянка

36,6

7,2

5,4

1,9

0,9

Проекція печінки

36,6

7,5

5,5

2,1

0,3

Здухвинна ділянка

36,6

7,7

5,2

1,9

0,6

Поперекова ділянка

36,6

4,9

4

4,1

2,7

В середньому

6,8

5,0

2,5

1,1

При температурі навколишнього середовища +13-170С (табл. 9) градієнт падіння температури тіла найвищий, що свідчить про значний темп падіння температури. В інтервалі 6-12 годин після настання смерті температура в теплозберігаючих ділянках (пахвинна, проекція печінки, здухвинна) входить в межі температурного показника навколишнього середовища +13-170С. Температура тіла в поперековій ділянці входить в межі температурного показника навколишнього середовища через 12 годин після настання смерті.

Таблиця 9

Градієнт падіння температури у теплозберігаючих ділянках тіла в динаміці післясмертного періоду за температури навколишнього середовища +13-170С

Ділянка тіла

N t,0С

Градієнт падіння 0С

0-6

6-12

12-18

18-24

Пахвинна ділянка

36,6

10,9

8,4

1,3

0

Проекція печінки

36,6

11,7

8,9

0

0

Здухвинна ділянка

36,6

11,8

8,0

0,8

0

Поперекова ділянка

36,6

7,2

6,4

6,2

0

В середньому

10,4

7,9

2,1

0

Таким чином, температура тіла в поперековій ділянці знижується менш інтенсивно в порівнянні з пахвовою, проекцією печінки та здухвинною ділянками тіла. Крім цього, температурний показник у поперековій ділянці знижується більш рівномірно. Дослідження теплозберігаючих ділянок тіла людини в посмертному періоді за різних температурних умов перебування трупа засвідчило, що є чіткі градієнти зниження температури трупа, які можуть бути критерієм для визначення ДНС.

Доцільним є вимірювання ректальної температури за допомогою хімічного паличного термометра, який вводиться у пряму кишку на глибину 10 см (на трупах дітей - 5 см) на 10 хв., після чого реєструється первинне показання температури. Обов`язковим є двократне вимірювання температури з повторним - через 1 годину після проведення первинного вимірювання. При тривалому огляді місця події рекомендована багатократна фіксація температури у прямой кишці.

Г.А. Ботезату (1975) провів математичний аналіз результатів серійних ректальних термометрій 137 трупів людей, що померли від різних причин, і які перебували в умовах різних температур: пониженої (10-150С) - 1 група, звичайної (кімнатної) температури (16-230С) - 2 група і у воді - 3 група. Г.А. Ботезату встановив, що у перші 4 години після настання смерті температура навколишнього середовища суттєво не впливала на охолодження трупів. Розрахунок давності настання смерті (в годинах) по ректальній температурі трупа в єС з урахуванням температури навколишнього середовища (по Г.А. Ботезату, В.В. Тетерчеву, С.В. Унгуряну, 1987) навидимо у таблиці 10.

Таблиця 10

Розрахунок давності настання смерті (в годинах) по ректальній температурі трупа в єС з врахуванням температури навколишнього середовища (по Г.А. Ботезату, В.В. Тетерчеву, С.В. Унгуряну, 1987)

Ректальна темп-ра, єС

Давність настання смерті (в годинах) дітей від 4-х тижневого віку до 1,5 року у вказаному температурному інтервалі

Давність настання смерті (в годинах) дорослих осіб у вказаному температурному інтервалі

+4 +9 є С

+10 +15 є С

+16 +23є С

0 +9є С

+10 +15є С

+16 +23є С

36

0,5

0,6

0,8

1,0

1,7

2,3

35

0,8

0,9

1,3

1,8

2,8

3,9

34

1,2

1,3

1,8

2,3

3,9

5,1

33

1,5

1,6

2,3

3,0

4,9

6,3

32

1,9

2,0

2,8

3,7

6,0

7,6

31

2,2

2,4

3,4

4,6

7,0

8,9

30

2,6

2,7

3,8

5,6

8,1

10,2

29

2,9

3,1

4,8

6,6

9,3

11,6

28

3,2

3,5

5,8

7,7

10,5

13,1

27

3,6

3,8

6,8

8,7

11,7

14,6

26

3,8

4,2

7,9

9,8

13,0

16,2

25

4,7

5,2

9,1

11,0

14,3

17,9

24

5,6

6,2

10,3

12,1

15,7

19,7

23

6,6

7,2

11,7

13,3

17,1

21,6

22

7,5

8,1

13,2

14,6

18,7

23,7

21

8,5

9,1

14,9

15,8

20,4

26,0

20

9,5

10,2

16,8

17,2

22,2

28,6

19

10,6

11,4

19,2

18,5

24,2

31,6

18

11,7

12,6

22,8

20,0

26,4

35,4

17

12,8

14,0

27,0

21,5

29,0

41,6

16

14,0

16,5

23,1

32,2

46,5

15

15,3

17,3

24,8

37,1

48,7

14

16,6

19,4

26,6

43,1

13

18,0

22,4

28,6

44,9

12

19,5

27,1

30,7

46,9

11

21,1

33,1

48,7

10

22,9

35,9

9

24,9

39,4

8

27,2

44,6

7

29,9

6

33,8

Цінними для практики є розроблені C. Henssge (1982, 1988) номограми для визначення ДНС роздягнених трупів, які лежать на спині в умовах затишку. При температурі повітря +23,20С і нижче треба користуватись номограмою, зображеною на рис. 1, при температурі навколишнього повітря +23,30С і вище використовують номограму, зображену на рис. 2. Для визначення ДНС за цією методикою, треба знати ректальну температуру трупа і масу його тіла.

Рис. 1. Номограма для температури навколишнього повітря +23,20С і нижче

Ректальну температуру тіла відмічають на лівій шкалі номограми, температуру повітря - на правій, і ці пункти з'єднують прямою лінією. Відмічають точку перетину цієї прямої з діагоналлю номограми. Потім від пункта проекції номограми (точки в середині кільця, що ліворуч) через знайдену точку перетину проводять пряму лінію до перетину її з кривою, яка відповідає масі тіла трупа. В цьому місці вказаний час після смерті в годинах.

Наприклад: при температурі від +4…+9 ?С температура в прямій кишці становила 36,6? С, що відповідає часу смерті 0,5 години.

Наприклад: Рис. 1. Якщо температура у прямій кишці становить +250С, а навколишнього середовища +150С, то давність настання смерті людини при її масі 70 кг становить 17 год.

Рис. 2. Номограма для температури навколишнього повітря +23,20С і вище

При ректальній температурі +330С і температурі повітря +24єС смерть людини з масою тіла 60 кг настала за 7 год до моменту дослідження.

Автор методики застерігає, що можуть виникнути значні помилки у визначенні ДНС при загальній гіпертермії (коли труп піддавався значній інсоляції) або гіпотермії (взимку), якщо труп знайдений не на місці смерті людини, якщо різко і значно змінювалась температура навколишнього середовища між настанням смерті і моментом дослідження тощо. З метою врахування деяких умов, у яких перебував труп, можуть бути використані запропоновані C.Henssge поправочні коефіцієнти маси тіла (їх помножують на масу тіла). Наприклад, якщо на трупі мокрий одяг і на місці його виявлення дме постійний вітер, то коефіцієнт дорівнює 0,7; якщо труп у кімнаті тепло накритий (ковдрою тощо), то поправочний коефіцієнт становить 2,4. За даними автора, точність визначення ДНС за допомогою номограм складав 95%.

Відомий «Алгоритм дій лікаря - фахівця в області медицини при огляді трупа на місці його первинного виявлення і його термометрії», що склав А. Ю. Вавилов (2009), який передбачає виконання таких етапів:

1. Огляд трупа на місці його виявлення здійснюється строго в порядку, який регламентований «Правилами роботи лікаря-фахівця з судової медицини при зовнішньому огляді трупа на місці його виявлення» з тією відмінністю, що зміна пози мертвого тіла, положення його кінцівок і стану одягу слід здійснювати тільки після проведення його термометрії.

2. Температура вимірюється електротермометром з роздільною здатністю 0,001°С у прямій кишці трупа, печінці або глибоких відділах головного мозку не менше чим чотирикратно через рівні проміжки часу в 10 або 15 хвилин. Паралельно вимірюванню температури трупа проводиться реєстрація температури навколишнього повітря.

Термометрія проводиться таким чином:

- краніоенцефальна термометрія: гострий голчастий датчик термометра вводиться через верхній носовий хід трупа під кутом 15-20° до сагітальної площини, з проколом гратчастої кістки поступально-обертальним рухом під кутом біля 45° до горизонтальної лінії. Після «провалення» датчика, унаслідок проколу гратчастої кістки, він вводиться в зону тіла з найвищими значеннями температури, де і залишається на час створення діагностичної вибірки процесу;

- термометрія печінки: гострий голчастий датчик термометра вводиться через прокол шкіри в проекції кута між мечовидним відростком груднини і правою ребровою дугою в напрямі спереду назад, декілька від низу до верху і справа наліво (під кутом 75° до фронтальної площини). Під контролем температури тіла (за даними термометра) він вводиться в зону з найвищими її значеннями, де і залишається на час створення діагностичної вибірки процесу;

- термометрія прямої кишки: датчик термометра вводиться в пряму кишку трупа на глибину 10-12 см.

У всіх випадках, після введення температурного зонда у діагностичну зону, термощуп залишається в ній на термін не менше 3-х хвилин, після закінчення якого здійснюються виміри температури трупа.

При виборі діагностичної зони експерт повинен керуватися наступними критеріями:

а) Діагностична зона повинна бути доступна без перевертання мертвого тіла або істотної зміни його пози;

б) Цілісність діагностичної зони не повинна бути порушена (наприклад, не можна проводити краніоенцефальну термометрію при відкритих черепномозкових травмах, а ректальну або термометрію печінки - при відкритих ушкодженнях черевної порожнини, а так само при ушкодженнях, що супроводжуються накопиченням крові у відповідній порожнині тіла);

в) Давність настання смерті, що встановлена на основі дослідження інших трупних явищ (трупні плями, м'язове заклякання, суправітальні реакції) для краніоенцефальної термометрії повинна перебувати в інтервалі 2-15 годин, а для термометрії печінки і прямої кишки - в інтервалі 4-20 годин.

3. Якщо до приїзду судово-медичного експерта температурні умови, в яких знаходилося тіло, не супроводжувалися різкими змінами, а експерт не має обгрунтованої думки про відмінність температури тіла людини на момент його смерті від загальноприйнятих значень (36,7°С для температури головного мозку, 37°С для прямої кишки, 37,5°С для температури печінки) визначення давності настання смерті термометричним способом може бути проведене на підставі використання будь-якої математичної моделі, заснованої на експоненціальному законі зміни температури тіла.

2.2 Трупне висихання

З метою визначення ДНС використовують, як правило, висихання рогівок. Якщо очі трупа відкриті, а висихання рогівок відсутнє, після настання смерті минуло менше 3-4 год. При дещо відкритих очах підсихання рогівок (помутніння, зморщення, набуття нею сіро-жовтого кольору - утворення плям Лярше) при вологості повітря 60-80% і його температурі 16-20°С відбувається через 4-6 год. Процес у динаміці не змінюється: якщо вони є, минуло не менше 4-6 год.

2.3 Трупні плями

Встановлення ДНС проводять за часом появи трупних плям і визначенням граничного часу стадій їх розвитку. Використовують 3 основні методи об'єктивної ліворометрії (дослідження трупних плям): зникнення, поблідніння, відновлення чи відсутність зміни їх кольору при натискуванні; визначення сили, необхідної для їх зміни; визначення часу, протягом якого після натискування трупні плями відновлюються до первісного кольору.

Умови виконання дозованої динамометрії трупних плям

• Площа контактної поверхні динамометра складає 1 см.

• Натискування складає 2 кгс/см2 протягом 3 с.

• Динамометр має бути розташований перпендикулярно до поверхні шкіри.

• При локализації трупних плям на задній поверхні тіла тиснення здійснюється у ділянці попереку по середній лінії, а при розташуванні трупних плям на передній поверхні тіла - по середній лінії тіла.

• Час зміни (відновлення) забарвлення трупних плям фіксується секундоміром.

За даними М.І. Муханова (1965), щоб викликати зникнення плям, силу тиску слід збільшувати по мірі подовження строку, що минув після настання смерті (табл. 11).

М.П. Туровець (1956), досліджуючи трупні плями за допомогою мікродинамометра, виділив 3 групи трупів, залежно від кількості і стану крові в них, а також поділив І і ІІ стадії розвитку трупних плям на дві фази кожну, що спростило і підвищило об'єктивність визначення середніх термінів ДНС, які представлені у таблиці 12.

Таблиця 11

Сила, необхідна для зникнення трупної плями, залежно від часу настання смерті (за М.І. Мухановим, 1965)

Сила натискування на трупну пляму (кг/см2)

Час, що минув після смерті (год)

0,1-0,2

4

0,2-0,5 (іноді 1-2)

4-6

0,2-2 (іноді 4)

8

2-3

10-12

3-4

14-16

4

18-20

5

22-24

Таблиця 12

Час зміни (відновлення) кольору трупних плям після натискування на них, залежно від давності настання смерті (за М.П. Туровцем, 1956)

Особливості настання смерті, стан трупних плям

Час відновлення трупних плям (хв)

ДНС (год)

1. Асфіктична смерть

1) Гіпостаз: перша фаза

1

до 8

друга фаза

5-6

8-16

2) Стаз (дифузія): перша фаза

10-20

16-24

друга фаза

30-60

24-48

2. Смерть після тривалої агонії

1) Гіпостаз: перша фаза

1-2

до 6

друга фаза

4-5

6-12

2) Стаз (дифузія): перша фаза

15-30

12-24

друга фаза

50-60

24-48

3. Знекровлені трупи

1) Гіпостаз: перша фаза

2

до 4

друга фаза

5

4-8

2) Стаз (дифузія): перша фаза

30-40

8-24

друга фаза

більше 60

24-48

За даними В.І. Кононенка, метод динамометрії дає змогу визначати час смерті протягом перших 12-24 год після її настання з точністю до ±2-4 год, але обов'язково з урахуванням виду смерті і танатогенезу (табл. 13).

Таблиця 13

Час зміни (відновлення) кольору трупних плям після дозованого натискування на них (за В.І. Кононенко)

Вид і причина смерті

Час зміни (відновлення) кольору трупних плям (сек) при давності настання смерті

2 год

4 год

6 год

8 год

12 год

16 год

20 год

24 год

Смерть гостра:

9-10

14-16

20-28

38-48

55-62

78-97

121-151

113-175

У тому числі:

механічна асфіксія

11-12

17-21

25-31

33-49

48-66

45-74

100-174

-

отруєння алкоголем

8-11

14-18

18-30

33-41

59-75

83-99

76-148

-

раптова

8-9

13-16

18-22

28-38

45-53

81-103

145-195

-

Травма:

без крововтрати

8-10

16-19

22-27

29-39

56-74

94-122

127-300

-

з помірною крововтратою

11-13

18-21

36-43

49-58

117-144

144-198

-

-

з великою крововтратою

11-20

24-30

40-48

62-78

95-123

-

-

-

Смерть агональна

5-6

13-17

21-33

36-52

46-58

139-163

210-270

-

В.В. Білкун (1980) запропонував фотодинамометр оригінальної будови, який дає змогу об'єктивно оцінювати стан трупних плям і реєструвати результати їх вивчення на стрілочному або записуючому приладі, що значно підвищує точність досліджень.

2.4 Трупне заклякання

Час появи і розвиток трупного заклякання дуже коливається, залежно від зовнішніх факторів, індивідуальних особливостей трупа, причини смерті тощо. Тому воно само по собі не дає змоги визначити ДНС. Його треба враховувати тільки разом з іншими даними. Можна орієнтуватись на такі усереднені строки (таблиця 14).

Таблиця 14

Можливість визначення давності настання смерті залежно від часу появи і розвитку трупного заклякання

час розвитку трупного заклякання

ДНС

Трупне заклякання не визначається ні в одному м'язі

не більше 1,5-2 год, або більше 3-5 діб (за наявності безсумнівних ознак гниття)

Заклякання визначається лише в жувальних м'язах, а у м'язах шиї і нижче воно відсутнє

близько 2-4 год

Заклякання визначається у м'язах шиї

3-5 год

Заклякли також м'язи верхніх кінцівок

6-8 год

Заклякання охопило кульшові суглоби

10-12 год

Заклякання охопило колінні суглоби

12-14 год

Заклякання охопило гомілково-ступневі

14-16 год

Тобто, трупне заклякання розповсюджується на всі групи м'язів в середньому протягом 14-16 год, а досягає максимуму через 20-24 год. При умовах, що заважають гниттю трупа, заклякання м'язів утримується кілька (не менше 2-3, іноді 5-6) діб і починає поступово у такій же послідовності, як і з'явилось, руйнуватись, оскільки заклякання і гниття не сумісні явища.

Для визначення ДНС може мати деяке значення відновлення порушеного насильно трупного заклякання. Якщо воно було порушене у перші години розвитку (до 4-6 год після настання смерті), то згодом воно може цілком відновитись. При його порушенні через 6-10 год після настання смерті, воно може лише частково відновитись. Порушене трупне заклякання після 10-12 год післясмертного періоду, або коли воно вже розповсюдилось на всі групи м'язів чи досягло максимуму, не відновлюється, і м'язи залишаються в розслабленому стані.

3. ПІЗНІ ТРУПНІ ЯВИЩА

Пізні трупні процеси поділяються на ті, що руйнують (гниття) і ті, що консервують (муміфікація, жировіск, торф'яне дублення), при яких тканини зберігаються, але в них відбуваються визначені зміни.

3.1 Гниття трупа

Процес, що розвивається в трупі в результаті життєдіяльності мікроорганізмів, коли тканини трупа (головним чином, білки тканин) розкладаються до простих сполук. Гниття має відносне значення для визначення давності настання смерті. Проте, можуть бути використані середні дані появи і розвитку окремих ознак гниття. Так, наприклад, трупна зелень у здухвинних ділянках з'являється через 24-36 год після смерті, гнильна венозна сітка - на 3-5 добу, початкові ознаки трупної емфіземи можна знайти на 3-5 добу, забарвлення в зелений колір всієї шкіри живота досягає на 4-5 добу, гнильні пухирі та позеленіння всього трупа спостерігається через 8-10 днів, розм'якшення тканин трупа визначається не раніше, ніж через 1,5-2 місяці. При необхідності можна скористатись таблицею ознак різних термінів трупного розкладання за Каспером (табл. 15) або ж формулою Каспера - 1:2:8, яка означає, що у воді гниття відбувається у 2 рази, а в землі - у 8 разів повільніше, ніж на повітрі, і навпаки.

Таблиця 15

Таблиця ознак різних термінів трупного розкладання (за Каспером, цитовано по Н.В. Попову, 1938)

24-36 годин після смерті

3-5 діб

8-12 діб

14-20 діб

4-6 місяців

Зеленувате забарвлення черевних покривів і розм'якшення очних яблук

Темно-зелений колір всього живота і статевих частин. Окремі зеленуваті плями, розповсюдження на інші частини тіла. В роті, носі- кров'яна піниста рідина

Все тіло темно-зелене, окремі ділянки на обличчі, шиї і грудях червоно-зелені. Живіт здутий гнилісними газами. Нігті ще твердо сидять

Все тіло болотно-зеленого або ржаво-бурого кольору, епідерміс при піднятий міхурами і відділилась. Груди і вся підшкірна клітковина здута газами, очі - брудно-ржаво-бурого кольору, райдужна оболонка не видніється, нігті легко знімаються. При подальшому розкладанні тіло- брудно-зеленого кольору, здуте.

Труп знаходиться в стані гнилісного розм'якшення

Нижче наводимо відомі табличні дані з ознаками гниття трупа залежно від термінів його розвитку (табл. 16, 17, 18) та особливостей впливу основних екзогенних факторів на інтенсивність гниття (табл. 19).

Таблиця 16

Ознаки гниття трупа залежно від термінів його розвитку (по А.Х. Завальнюку, 2000)

Ознаки

Середні терміни розвитку

Неприємний запах

Кінець першої, друга доба

Трупна зелень в клубових ділянках

2-3 доби

Посмертне «блювання»

3-4 доби

Гнилісна венозна сітка

3-5 діб

Зелене забарвлення шкіри всього живота

4-5 діб

Трупна емфізема

5-7 діб

Зелене забарвлення шкіри всього трупа

12-14 діб

Гнилісні міхурі

1,5-2 тижні

Гігантський труп

2-3 тижні

«Пінисті» органи

3-4 тижні

Таблиця 17

Динаміка основних ознак гниття

Ознаки гниття

Локалізація і вираженість

Час появи (після смерті)

Гнилісні гази

Товста кишка

Шкіра живота натягнута, пружна

Зупинка утворення

3-6 годин

3-4 доби

3-6 місяців

Гнилісний запах

При натисканні на груди та живіт,при маніпуляціях з трупом виділяється з отворів носа,рота і заднього проходу:

-ледь чутний

-чітко виражений

2-3 години

15-24 години

Трупна зелень

Клубова ділянка(спочатку справа), слизова оболонка дихальних шляхів:

- літня пора, тепле середовище

- +16-18є С, відносна вологість 40-60%.

- +15-16є С

- холодна пора року

- зимою

- при 0є С

Живіт

Вся передня черевна стінка і статеві органи при

+20-+35є С

Весь труп (шкіра тулуба, шиї, голови, кінцівок)

12-20 годин

24-36 годин

3-5 діб

4-5 діб

2-5 діб

Не виникає

3-5 діб

4-5 діб

Кінець 2 тижня

Трупна емфізема

Сприятливі умови:

- з'являється

- добре видима

- різко виражена

- трупний гігантизм

- зникнення трупної емфіземи, зменшення об'єму трупа

Кінець 1 доби

3 доби

7 діб

Кінець 2 тижня

3-6 місяців

Гнилісна венозна сітка

Перші ознаки по ходу венозних судин

Виражена, деревовидна

3-4 доби

Кінець 2 тижня

Гнилісні міхурі

Поява міхур...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены