Визначення давності настання смерті у судово-медичній експертизі

5. Використання деяких інших ознак при визначенні ДАВНОСТІ НАСТАННЯ СМЕРТІ

5.1 Зміна емалі зубів

Після настання смерті у зубах за умов знаходження трупа у грунті відбуваються їх специфічні морфологічні зміни, які пов'язані із зміною кольору, поверхні емалі та дентину, руйнацією звичайної будови зубу - емалі, дентину, розпадом пульпи. Терміни появи таких змін залежать від характеру грунту, в якій знаходиться труп. Особливості післясмертних змін тканин зубу дають можливість визначення давності захоронення трупа.

Так, якщо труп перебував в лужному мало гумусному чорноземі впродовж 2-5 років, то цемент зубу має блідо-пісочне забарвлення, пульпа перебуває у стані розпаду, порушується структура предентину та межа між ним і дентином. Контури дентинних трубочок стають нечіткими, а межі перитубулярних зон гіпермінералізації зникають.

Через 6-10 років перебування зубів у такому грунті корені зубів забарвлені в блідо-пісочний колір, відсутня пульпа та предентин, стінки дентинних трубочок у стані деструкції, інтерглобулярний дентин перебуває у стані розпаду з утворенням шароподібних структур та порожнин.

Через 11-15 років корені зубів набувають блідо-пісочно-горіхового забарвлення, в навколопульпарному дентині наявні множинні порожнини, ділянки деструкції. Навколо порожнини зубу кристали дентину зруйновані, а межі між ними нечіткі; з'являються ультрамікроділянки ерозій основної речовини дентину.

У термін 16-20 років перебування зубів у чорноземному грунті корені зубів стають абрикосово-жовтими, емаль та цемент пігментованими, в плащовому дентині множинні порожнини, відбувається розпад цементу з утворенням порожнин, поступово зникає межа між цементом та дентином і між ними відбувається розшарування.

Через 30 років корень зуба має абрикосово-жовтий колір, поверхня емалі замутнена з мікроерозіями, наявні сіткоподібні тріщини цементу, відшарування емалі від дентину, множинні порожнини в плащовому дентині, ультрамікроерозії емалі та руйнація її кристалів.

5.2 Зміни рогівки ока

За допомогою отримання відбитків рогівки трупа шляхом дотикання до неї знежиреним предметним склом досліджувалась цитологічна і гістологічна динаміка десквамації її поверхневого епітелію. В перші 1-2 год після настання смерті (при закритих очах) у відбитках виявляють поодинокі (4-10 клітин в полі зору) десквамовані поверхневі клітини з чітко вираженою структурою. Через 6-10 год після смерті кількість епітеліальних клітин збільшується (15-25 в полі зору), вони розташовуються групами, ядра в деяких клітинах пікнотичні. Через 16-18 год - у відбитках значна кількість клітин (до 40), іноді займає все поле зору. Більшість з них з нечіткими контурами і зернистим розпадом цитоплазми. У кінці першої доби посмертного періоду (через 20-24 год) дескзамовані клітини завжди займають все поле зору, їх ядра в стані лізису, світлофіолетового кольору з рожевим відтінком, нечіткими контурами та дрібними вакуолями. Клітини збільшені у розмірах, їх цитоплазма мутна, набрякла, місцями не зберігається. Через 2 доби (48 год) у відбитках великі комплекси клітин у вигляді пластів без вираженої структури. Ядра у стані лізису. До 5 доби після смерті вже ядер не видно, місцями залишаються їх тіні (К.І.Хижнякова - 1968, 1972).

5.3 Дослідження вмісту шлунково-кишкового тракту

Ретельне дослідження вмісту травного тракту може допомогти у визначенні ДНС у тих випадках, коли відомий час останнього прийняття їжі. Якщо шлунок заповнений їжею, можна вважати, що вживання її відбулося не більше, ніж за 1,5-2 год до смерті. Середня швидкість просування їжі по кишечнику 1,8-2 м/год, товстої кишки вона досягає вже через 3-3,5 год, печінковий згин проходить через 6 год, а селезінковий - через 10-12 год після прийому їжі. Якщо шлунок порожній, то їжу не вживали не менше 2-3 год до настання смерті.

5.4 Наповнення сечового міхура

Якщо труп виявлений в ліжку і сечовий міхур порожній, чи тільки дещо наповнений, найімовірніше настання смерті відбулося на початку ночі. Якщо міхур повний, то мабуть людина померла перед ранком.

5.5 Ентомофауна трупа

Для визначення ДНС запропоновано використовувати ентомологічні дослідження. Ще в другій половині XIX ст. було відомо, що є певна закономірність в чергуванні видів комах, які розмножуються на трупі, і ці види змінюють один одного через певний час. Наприклад, личинки мух і жорсткокрилих змінюються личинками шкіроїдів. В літню пору для цього використовують цикл розвитку кімнатної мухи (в середньому 3 тижні). Наявність на трупі тільки яєць мухи вказує, що смерть настала близько доби тому, знайдення разом з яйцями і личинок - більше однієї доби. Велика кількість личинок вказує на тижневу давність настання смерті, а поява лялечок - більше тижня. Треба мати на увазі, що сіра «м'ясна» муха відкладає зразу личинки, які протягом 1-ї доби, залежно від погодних умов, можуть досягати 2-3 мм, іноді більше. Проте спосіб визначення ДНС по трупній фауні може мати лише допоміжне значення, оскільки поява і розвиток комах дуже варіабельні. Вирішувати подібні питання треба за участю ентомолога.

У таблицях 23-26 наведені кількісні та якісні ознаки визначення термінів настання пізніх трупних явищ за дією на труп людини мух.

Таблиця 23

Середня тривалість стадій розвитку мух різних видів в залежності від температури навколишнього середовища

Таблиця 24

Терміни поїдання личинками мух м'яких тканин трупів людей в різні вікові періоди

Таблиця 25

Терміни зовнішніх змін кімнатних мух на різних стадіях циклу розвитку при температурі навколишнього середовища +18-20є С

Таблиця 26

Цикл розвитку кімнатних мух і вплив температури навколишнього середовища на його тривалість

5.6 Перебування трупа у воді

При виявленні трупа у воді ступінь виразності мацерації шкіри свідчить про тривалість перебування його у водоймі і якоюсь мірою - про давність настання смерті. Для практичного застосування можна використати дані, наведені у таблицях 27 і 28.

Таблиця 27

Терміни перебування трупа у воді (за А.Д. Адріановим, 1957)

Таблиця 28

Залежність ознак мацерації шкіри від температури води

5.7 Дані огляду місця виявлення трупа

Ряд даних, що дають змогу висловитись про час перебування трупа на цьому місці, а при встановленні, що місце розташування трупа є і місцем настання смерті, то і про ДНС можна отримати при огляді місця пригоди і трупа на місці його виявлення. Зокрема, для цього можна використати дати на листах, газетах, проїздних документах, виявлених в кишенях одягу трупа і біля нього; години, які фіксує годинник, що зупинився чи ще йде; стан слідів крові (вологі, сухі); свіжість їжі; покриття трупа павутиною; ступінь запиленості і товщину шару пилу на трупі й оточуючих його предметах; сухому грунті під трупом і вологому навкруги від дощу; стан рослин під трупом і біля нього; проростання трупа рослинами та їх корінням тощо. Відомо, що влітку вже через 5-7 діб рослини під трупом бліднуть, жовтіють внаслідок втрати хлорофілу, а через 15-20 діб рослини цілком гинуть. Наведені дані повинен фіксувати у протоколі та оцінювати слідчий.

РЕЗЮМЕ

У методичних рекомендаціях наведені традиційні і сучасні критерії визначення давності настання смерті для потреб повсякденної судово-медичної практики. Тим самим, запропоновані рекомендації здатні вирішити чисельні складні і часом сумнівні питання, що стають перед судово-медичними експертами і правоохоронцями, здатні сприяти підвищенню точності та об'єктивності обґрунтування давності настання смерті, тим самим, покращенню якості судово-медичних досліджень (експертиз).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бедрин Л.М., Загрядская А.П. Судебно-медицинские возможности исследования эксгумированного трупа. Учебно-методическое пособие. Горький, 1978. - 52 С.

2. Ботезату Г.А. Судебно-медицинская диагностика давности наступления смерти. Кишинев, «Штиинца». - 1975.

3. Герасименко О. Тлумачний та російсько-український словники з судової медицини. - Донецьк, 1999.- 292 с.

4. Громов А.П., Капустин Л.В. Судебно-медицинское исследование трупа.// М.: Медицина, 1991 - 320 с.

5. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. № 4038-ХІІ.

6. Завальнюк А.Х. Тлумачний словник судово-медичних термінів. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - 351 с.

7. Завальнюк А.Х. Судова медицина: Курс лекцій. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 648 с.

8. Концевич І.О., Михайличенко Б.В. Судова медицина. - К.:МП Леся, 1997. - 656 с.

9. Кузнецов Л.Е. Судебно-медицинская экспертиза. Книга практического врача. - Смоленск: Изд-во «ИНТА», 2002. - 640 с.

10. Кулик О.Ф., Бачинський В.Т., Савка І.Г., Ванчуляк О.Я. Особливості судово-медичного дослідження трупа при окремих видах смерті. Чернівці, 2005. - 210 с.

11. Лісовий А. С., Голубович Л. Л., Голубович П. Л., Мішалов В.Д. та ін. Судова медицина в рисунках, схемах, таблицях. Навчальний посібник. - Київ, «Атіка». - 2007. - 411 с.

12. Лосєва О.Ф. Актуальність використання термометричного методу при діагностики давності смерті в сучасних умовах / Лосєва О.Ф. // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, №5. - С. 232.

13. Лосева О.Ф. Современные подходы при определении давности наступления смерти / Лосева О.Ф. // Судово-медична експертиза. - 2012. - №5. - С. 35-37.

14. Лосєва О.Ф. Визначення впливу перевертання трупа на його температурні показники методом інфрачервоної термометрії / Лосєва О.Ф. // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2012.- № 21, книга 3.- С. 485-487. (особисто здобувачем проведені дослідження температурних показників загиблих, статистичний аналіз отриманих результатів, зроблені висновки).

15. Марченко М.И., Кононенко В.И. Практическое руководство по судебной энтомологии - Харьков, 1991 - 70 с.

16. Матышев А.А. Осмотр трупа на месте его обнаружения /руководство для врачей/. Л., 1979. - 264 с.

17. Мельников Ю.Л., Жаров В.В. Судебно-медицинское определение времени наступления смерти. М., «Медицина». - 1978. - 168 с.

18. Михайличенко Б. В. Судова стоматологія. Підручник для студентів стоматологічних факультетів медичних вузів. - К.: «МП Леся»,2004.-352 с.

19. Наказ МОЗ України “Про розвиток та вдосконалення судово-медично служби України” від 17 січня 1995 року № 6.

20. Поркшеян О.Х. Судебно-медицинская экспертиза эксгумированного трупа (Темп и характер изменений трупа в могиле). Л.: ЛенГИДУВ, 1970. - 30 С.

21. Поркшеян О.Х. Судебно-медицинская экспертиза эксгумированного трупа. Вып. 2, Л.: ЛенГИДУВ, 1971. - 53 с.

22. Правила работы врача-специалиста в области судебной медицины при наружном осмотре трупа на месте его обнаружения /происшествия/. М., 1978.- 14 с.

23. Солохин А.А., Солохин Ю.А Руководство по судебно-медицинской экспертизе трупа. - М.: РМАПО, 1997 - 264 с.

24. Тагаєв М. М. Судова медицина: Підручник / За загальною ред. проф. О. М. Бандурки.-Х.: Факт, 2003.-131 с.

25. Теньков А.А., Плаксин В.О. Судебно-медицинская экспертиза трупа в поздние строки постмортального периода (Гниение, жировоск, мумификация, оценка поврждений). - Курск-Москва: КГМУ, 2005. - 420.

26. Туровец Н.П. К вопросу об определении времени смерти по трупным пятнам. - «Тр. 2-й расширенной конф. Киевск. отд. ВНОСМ». - Киев, 1956. - с. 49-51.

27. Хижнякова К.И. Некоторые цитологические признаки давности наступления смерти. М., ЦИУ, 1968.

28. Хижнякова К.И. Определение давности наступления смерти по степени окрашиваемости роговицы. - В кн.: «Вопросы судебно-медицинской экспертизы». Вып. 4. М., 1968. - С. 170-172.

29. Хижнякова К.И. Биологические аспекты трупных явлений в судебно-медицинском отношении. - В кн.: «Давность происхождения процессов и объектов судебно-медицинской экспертизы и вопросы переживаемости тканей и органов». - М., ІІ. МОЛГМИ, 1973. - С. 23-26.

30. Хижнякова К.И., Марченко Н.П., Ботезату Г.А. Современное состояние проблемы определения давности наступления смерти. - «Тр. 1- го всес. съезда судебных медиков». - Киев, 1976. - С. 225-227.

31. Хохлов В.В. Судебная медицина: Руководство для врачей. Изд. 2-е - Смоленск, 2003.-699 с.

32. Яланський О.В., Воробйов Ю.В., Яланська Л.О., Воробйов М.Ю. Судово-медичне дослідження трупа. - Полтава, 2000.- 240 с.

Размещено на Allbest.ru