Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА

УДК 616.692-039.12-053.6:575.1

ГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГІПОТАЛАМІЧНОГО СИНДРОМУ ПУБЕРТАТНОГО ПЕРІОДУ У ХЛОПЦІВ

03.00.15 - генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ГЛОТКА ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державній установі «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України».

Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Багацька Наталія Василівна, ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України» (м. Харків), завідувач лабораторії медичної генетики

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Бондаренко Юрій Васильович, Інститут птахівництва УААН (м. Харків), головний науковий співробітник лабораторії генетичного контролю та молекулярної діагностики

кандидат біологічних наук, Тижненко Тетяна Василівна, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського АМН України» (м. Харків), науковий співробітник лабораторії патофізіології і медичної генетики

Захист дисертації відбудеться 14.04.2010 р. о 15⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.64.051.21 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, біологічний факультет, ауд. III - 15.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 12.03.2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К.64.051.21 О.М. Федота

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнім часом у світі спостерігається зростання захворювань неінфекційної природи, зокрема ендокринних, у осіб молодого віку (И.В. Терещенко, 1991; Т.М. Маліновська, О.В. Большова, 2008; P. Zimmet et al., 2008). Серед них особливе місце посідає гіпоталамічний синдром пубертатного періоду (ГСПП), який є нейроендокринним синдромом, що пов'язаний із дисфункцією гіпоталамуса та формуванням гормонально-метаболічних порушень (Ю.И. Строев с соавт., 2003).

Встановлено, що захворювання вже у підлітковому віці супроводжується порушенням функції практично усіх ендокринних залоз, змінами чутливості тканин до гормонального впливу, відхиленнями у ліпідному, вуглеводному, білковому обмінах, які погіршують якість життя підлітка, його працездатність та рівень соціальної адаптації, а при прогресуванні можуть призвести до формування гіпертонічної хвороби (ГХ), атеросклерозу, цукрового діабету 2 типу (И.В. Каюшева, М.И. Балаболкин, 1986; Н.М. Коренев с соавт., 2002; Г.Н. Варварина с соавт., 2003; О.І Плехова, О.О. Хижняк, 2004).

Існує думка, що ГСПП у хлопців є можливим предиктором метаболічного синдрому (МС) у дорослих. Вважається, що виникнення метаболічних порушень може обумовлюватися поліморфізмом генів адренорецепторів, гена PPAR-г2, мутаціями генів ENPP1, ob, СІР-1, глікогенсинтетази, гормончутливої ліпази та іншими (C. Tsigos et al., 2002; А.Г. Резников, 2003; V. Tikhonoff et al., 2006; Qing Song et al., 2006; Л.П. Сидорчук, 2008; О.Н. Ковалёва с соавт., 2008).

Майже у половини хлопців із ГСПП вже в дитячому віці формуються провідні ознаки МС дорослих: абдомінальне ожиріння, інсулінорезистентність, артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпопротеїдемія (Е.И.Плехова с соавт., 2003; R. Weiss et al., 2004; О.О. Хижняк, 2005; О.О. Хижняк с соавт., 2008). Доведено, що значну роль у формуванні ГСПП мають фактори спадковості (сімейне накопичення ГХ, ЦД 2 типу, ожиріння) (О.О. Хижняк, Н.В. Багацька, 2004) і середовища (патологічний перебіг вагітності і пологів, несприятливі умови праці матері під час вагітності; закриті черепно-мозкові травми, часті тонзиліти у хлопців) (О.О. Хижняк с соавт., 2003).

До цього часу не досліджувалися імуногенетичні та дерматогліфічні ознаки у хлопців із ГСПП та членів їх сімей, а вивчалися ізольовано різні аспекти ожиріння, ГХ і ЦД 2 типу (М.М. Коренєв, О.О. Хижняк, 2006; Н.Н. Миняйлова, 2001; метод. рек., 2005). Проведення даної роботи дозволить визначити роль імуногенетичних і дерматогліфічних факторів при ГСПП у хлопців та розробити критерії прогнозу формування захворювання, його клінічних варіантів та перебігу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах НДР «Розробити нові методи лікування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців із урахуванням механізмів прогресування захворювання» (№ держреєстрації 0104U004251, шифр АМН 18/04, 2004-2006 рр.) в ДУ «ІОЗДП АМНУ».

Мета і завдання дослідження: Метою роботи є вивчення імуногенетичних та дерматогліфічних ознак у хлопців із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду для удосконалення прогнозу формування захворювання. гіпоталамічний синдром пробанд імуногенетичний

Для реалізації даної мети були поставлені наступні завдання:

1. Оцінити частотний розподіл антигенів системи HLA у хлопців із ГСПП з урахуванням клінічного варіанта та перебігу захворювання.

2. Вивчити дерматогліфічні показники у пробандів із ГСПП з урахуванням клінічного варіанта та перебігу захворювання.

3. Дати генеалогічну характеристику сімей хлопців із ГСПП та оцінити розподіл імуногенетичних та дерматогліфічних ознак у членів ядерних сімей.

4. Розробити генетичні критерії прогнозу щодо можливого формування ГСПП, його перебігу та клінічних варіантів у хлопців.

Об'єкт дослідження - імуногенетичні та дерматогліфічні показники при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду у хлопців - підлітків.

Предмет дослідження - антигени, гаплотипи і фенотипи системи HLA; кількісні та якісні дерматогліфічні ознаки.

Методи дослідження - генеалогічний, імуногенетичний, дерматогліфічний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше представлено вирішення наукової задачі, що пов'язана з дослідженням ролі імуногенетичних та дерматогліфічних ознак у прогнозі формування ГСПП у хлопців. Вперше у хлопців із ГСПП встановлено статистично значущі відмінності у частотному розподілі антигенів системи HLA I класу порівняно з такими показниками у здорових осіб. У підлітків із різними клінічними формами та несприятливим перебігом ГСПП визначено позитивні та негативні асоціативні зв'язки між певними антигенами і патологією; виділено антигени системи HLA, які можуть спричиняти формування ГСПП або мати превентивне значення у виникненні захворювання.

Доведено існування статистично значущих відмінностей у кількісних і якісних дерматогліфічних ознаках у хлопців із різними клінічними варіантами та несприятливим перебігом ГСПП.

Згідно даних генеалогічного аналізу встановлено сімейне накопичення ГХ, ожиріння та ЦД 2 типу у пробандів із ГСПП. Вперше установлено схожість та розбіжності у розподілі імуногенетичних та дерматогліфічних показників у членів ядерних сімей підлітків із ГСПП.

Отримано докази значущості імуногенетичних і дерматогліфічних показників при ГСПП, виділено та апробовано критерії прогнозування ГСПП, його перебігу та клінічних варіантів у хлопців. Обґрунтовано використання імуногенетичних і дерматогліфічних показників як прогностичних критеріїв у формуванні ГСПП. Значущість запропонованих критеріїв прогнозу формування захворювання складала 62% за Вальдом.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування виявлених імуногенетичних і дерматогліфічних маркерів при ГСПП у хлопців сприятиме визначенню осіб підвищеного ризику щодо можливого формування захворювання при медико-генетичному консультуванні.

Запропоновані критерії прогнозування ГСПП у хлопців із групи підвищеного ризику впроваджено у роботу клініки і консультативної поліклініки ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України» (м. Харків), ДУ «Інститут спадкової патології АМН України» (м. Львів) та Львівського міжобласного медико-генетичного центру. Теоретичні положення, викладені в дисертаційній роботі, використовуються у навчальному процесі на кафедрі генетики і цитології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та на кафедрі медико-біологічних і валеологічних основ охорони життя і здоров'я Київського національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз літературних джерел; зібрано і проаналізовано 30 родоводів; виконано імуногенетичне (у 141 хлопця із ГСПП та членів 30 ядерних сімей) та дерматогліфічне (у 205 хлопців із ГСПП та членів 30 ядерних сімей) дослідження; статистичний аналіз даних. Разом з керівником розроблено та апробовано таблиці прогнозу формування патології.

Виражаємо глибоку подяку науковому співробітнику ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського АМН України» Т.Н. Сулимі за виконання дискримінантного аналізу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на науково-практичних конференціях з міжнародною участю: «Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку» (Чернівці, 2006); «Наукові та практичні проблеми ендокринної патології в різних вікових періодах» (Харків, 2006); «Експериментальна та клінічна ендокринологія: від теорії до практики» (Харків, 2007); «Щорічні терапевтичні читання. Роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб III» (Харків, 2007); «Молодь та поступ біології» (Львів, 2007); науково-практичних конференціях «Пріоритетні питання діагностики і терапії внутрішніх хвороб» (Харків, 2008); «Вікові аспекти патофізіології, діагностики та терапії ендокринної патології» (Харків, 2008); науковому симпозіумі «Інсулінорезистентність у дитячому та підлітковому віці: проблеми діагностики та лікування» (Харків, 2008).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 21 наукову роботу, з них 5 статей, у тому числі 4 статті, у виданнях, затверджених ВАК України як фахові з біологічних наук, решта - у матеріалах міжнародних конгресів, з'їздів, симпозіумів, конференцій; 1 нововведення; 2 патенти України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінках комп'ютерного тексту і містить наступні розділи: вступ, огляд і аналіз наукової літератури, матеріали і методи дослідження, результати досліджень та їх обговорення, узагальнення результатів дослідження, висновки. Перелік посилань нараховує 254 джерела, із них 182 - кирилицею, 72 латиницею. У тексті дисертації міститься 45 таблиць та 16 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В розділі огляд і аналіз наукової літератури, що складається із трьох підрозділів, у яких описано ГСПП у хлопців та механізми його формування, представлено особливості розподілу антигенів системи HLA та характеристику дерматогліфічних показників при ендокринній патології.

Об'єкт і методи досліджень. Робота виконувалась у лабораторії медичної генетики ДУ «ІОЗДП АМНУ» у 2004-2006 рр. Для встановлення факту спадкової схильності щодо ГХ, ожиріння та ЦД 2 типу в пробандів було зібрано і проаналізовано 30 родоводів з наступним проведенням генеалогічного аналізу за П. Харпером (1989). Обстежено 205 хлопців 13-17 років із ГСПП (основна група) і 30 ядерних сімей пробандів із ГСПП. Контрольну групу за HLA-антигенами склали 731 здоровий донор, мешканці м. Харкова, обстежені Харківською обласною станцією переливання крові (Н.В. Багацкая с соавт., 1999; И.И. Соколова с соавт., 2000). У групу порівняння (за HLA-антигенами) увійшли члени 30 ядерних сімей, у котрих не реєструвалися ЦД 2 типу, ГХ, ожиріння і які були обстежені в ДУ «ІОЗДП АМНУ» (Н.В. Багацька, 2003). Аналіз даних проводився з урахуванням перебігу (сприятливого та несприятливого) і клінічного варіанта захворювання (1 - типового, для котрого характерні всі ознаки ГСПП; 2 - з переважанням ожиріння, 3 - з переважанням АГ і 4 - стертого).

Особливості частотного розподілу антигенів I класу системи HLA у членів ядерних сімей пробандів із ГСПП. З'ясування питання про розподіл генетичних ознак в сім'ях хлопців із ГСПП дозволило встановити випадки сімейного накопичення певних антигенів системи HLA, які є маркерами ГСПП.

У членів ядерних сімей підлітків із ГСПП при зіставленні з сім'ями з групи порівняння встановлено підвищену частоту носіїв антигенів А29 та В7, В13, В16, В18. Серед найбільш істотних відмінностей в частотному розподілі HLA-антигенів позитивні і високі значення RR визначено для антигенів А29, В7, В13, В16 і В18. Високі значення д встановлено для HLA-антигенів В7, В13, В16. Встановлено знижену частоту антигенів А3, А10, А34, В8, В12, В38, В40, для них же визначено негативні асоціативні зв'язки, причому найвищі значення PF розраховано для А10, В8, В12, В38 і В40.

При зіставленні частоти гаплотипів в ядерних сім'ях пробандів із ГСПП з сім'ями з групи порівняння найбільш частими були: А24В16; А11В16; А24В15; А24В14; А26В13. Найрідше у членів ядерних сімей пробандів із ГСПП реєструвався гаплотип А24В8 (PF=5,44). Серед HLA-фенотипів превалювали А1А24 та А2А11.

Встановлено наявність статистично значущих відмінностей між пробандами та їх батьками у частоті антигенів А3, А30, В12, В22, В38, В40; між хворими хлопцями та їх матерями - у частоті антигенів А3, А30, В15, В19, В24, В27, тобто спостерігався збіг за 2-ма антигенами у синів порівняно з обома батьками (А3, А30). Як у батьків, так і у матерів антигени А3, А30, В27 визначалися імовірно частіше, ніж у синів. У батьків хлопців із ГСПП превалювали антигени В27, В38, В41, у матерів - антигени В15, В19, В26 і В27. Отже, визначено накопичення HLA-антигенів А11, А24, В16 у фенотипі членів ядерних сімей, які є маркерами схильності до ГСПП.

Розподіл дерматогліфічних показників у сім'ях хлопців із ГСПП. Досліджуючи розподіл дерматогліфічних ознак в ядерних сім'ях ми встановили, що у пробандів із ГСПП визначено більшу схожість в ознаках дерматогліфіки з батьками, ніж з матерями. Серед візерунків на долоні відмінності встановлено у частоті A^u/L^u у хлопців порівняно з візерунками у батьків (p<0,05) на ЛР.

Вивчаючи частоту візерунків на пальцях, встановили, у 43,7% пробандів, 57,7% батьків і 49,3% матерів виявлялися L^u, причому у батьків даний тип візерунку переважав на ЛР (р<0,05) та ПР (р<0,05) окремо, так і на обох руках одночасно (р<0,001). У невеликому відсотку випадків у всіх членів ядерних сімей виявлялися L^R і А, але у батьків частіше, ніж у синів на обох руках одночасно (рис. 5).

При наявності у матерів пробандів петельного візерунку у 72,7% синів також визначалися петлі (L^u і L^R). Збіг за завитковими візерунками в парі «мати - син» - у 72,3%; в парі «батько - син» - в 81,8%.

Установлено імовірні відмінності у значеннях індексів Данкмейера, Фуругати на ЛР і ПР ізольовано та обох руках одночасно у синів порівняно з батьками. На обох руках одночасно зареєстровано відмінності у значенні індексу Фуругати у синів порівняно з його значенням у матерів (p<0,001).

Головна долонна лінія А переважно закінчувалася в 4 і 3 полях на обох руках у пробандів і у їх батьків, але імовірно рідше - в 4 полі ЛР (46,7% у синів проти 80,0% у матерів, р<0,05).

У синів лінія В рідше закінчувалася у 5? полі ПР (16,7% у синів проти 46,7% у матерів, р<0,01) та частіше - у 7 полі ПР (76,8% і 50,0% відповідно, р<0,05) порівняно з показниками у матерів. У батьків визначалося зменшення частоти закінчення лінії D в 7 полі на ЛР порівняно з показниками у синів (4,6% у батьків проти 23,3% у синів, р<0,05).

Серед кількісних дерматогліфічних ознак в ядерних сім'ях виявлено імовірні відмінності у значенні гребеневої ширини а на ПР у батьків порівняно з синами.

Отже, аналіз розподілу дерматогліфічних ознак в ядерних сім'ях показав, що у пробандів із ГСПП визначено більшу схожість в ознаках дерматогліфіки з батьками, ніж з матерями, що пояснюється статевим диморфізмом ознак дерматогліфіки. Показники, які були прогностичними маркерами формування ГСПП у пробандів, виявлялися з підвищеною частотою також й у їх батьків: закінчення головної долонної лінії А у 5? полі на обох руках та наявність візерунка A^R/0 на тенарі ПР.

Виділення інформативних прогностичних ознак при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду у хлопців. При розробці критеріїв прогнозу ГСПП було визначено 18 інформативних і прогностично значущих імуногенетичних і дерматогліфічних ознак (табл. 2).

З метою більш ефективного застосування дерматогліфічних ознак у прогнозі різних клінічних форм ГСПП у хлопців нами було використано дискримінантний аналіз. Дерматогліфічними маркерами 1 форми ГСПП є наявність візерунка L^c/0 на Th/I, візерунків id і V на міжпальцевих подушечках, закінчення головної долонної лінії А у 5' полі на ЛР, лінії В у 4 або 11 полі на ПР; маркером 2 форми є візерунок iD на міжпальцевій подушечці; 3 форми - відстань аd на ЛР в інтервалі 56-61. Отже, застосування дискримінантного методу у групах спостереження дало змогу класифікувати носіїв дерматогліфічних маркерів спадкової схильності до окремих клінічних форм ГСПП.

Таким чином, на основі проведеного дослідження визначено прогностичні імуногенетичні і дерматогліфічні ознаки у формуванні ГСПП та його клінічних варіантів у хлопців. Апробація розроблених критеріїв прогнозування свідчила про надійність та доцільність їх використання в практичній діяльності при проведенні медико-генетичного консультування. Правильність постановки діагнозу відмічалася у 62% випадків.

Використання критеріїв прогнозу дозволить виявляти осіб високого ризику щодо формування ГСПП та його клінічних варіантів, сприятиме своєчасному проведенню у них комплексу профілактичних заходів.

ВИСНОВКИ

У дисертації обґрунтовано та представлено вирішення наукової задачі, що пов'язана з вивченням імуногенетичних та дерматогліфічних ознак у хлопців із ГСПП для удосконалення прогнозу формування захворювання. На підставі проведеного генетичного обстеження пробандів із ГСПП розроблено критерії прогнозу формування захворювання та його клінічних варіантів.

1. У хлопців із ГСПП встановлено відмінності у частотному розподілі антигенів системи HLA I класу порівняно зі здоровими особами. Виявлено наявність позитивних (А11, А24, А25, В16) і негативних (А2, А9) асоціативних зв'язків між антигенами системи HLA і ГСПП.

2. Встановлено особливості розподілу антигенів системи HLA при різних клінічних варіантах ГСПП у хлопців. Антигени А29, А30, В5, В7, В21 та В55 визначалися рідше у хворих з типовим варіантом порівняно з іншими клінічними варіантами ГСПП.

Таблиця 2

Критерії прогнозування формування ГСПП у хлопців (бали)

3. При несприятливому перебізі ГСПП у хлопців імовірно частіше реєструвалися антигени А11, А24, А30, В16; при сприятливому перебізі ГСПП - антигени А24, А25, В51 при зіставленні зі здоровими особами. Негативні асоціативні зв'язки визначено для антигенів А2, А9, В40 у хлопців із несприятливим перебігом та антигенів А2, А9, В12 - із сприятливим перебігом ГСПП. Прогностичними ознаками несприятливого перебігу ГСПП були: наявність антигену А11, відсутність ульнарних петель на V пальці ПР, більш рідке закінчення головної долонної лінії С у 9 полі ПР.

4. У пробандів із ГСПП виявлено особливості у кількісних (відстанях, кутах, гребеневому рахунку на пальцях і долоні, числі осьових трирадіусів на долоні) та якісних показниках дерматогліфіки (візерунках на міжпальцевих подушечках та пальцях, закінченнях головних долонних ліній, варіаціях долонних складок) при зіставленні з показниками у здорових однолітків.

5. Встановлено сімейне накопичення ГХ, ожиріння та ЦД 2 типу в родоводах хлопців із ГСПП. У пробандів із ГСПП виявлено імуногенетичні (А11, В16, А11В16, А25В16) та дерматогліфічні (закінчення головної долонної лінії А у 5? полі, візерунки A^R/0 на тенарі, l на III міжпальцевій подушечці, С/В на пальцях та ін.) ознаки, асоційовані з ГХ або ожирінням, які були успадковані від батьків.

6. Виділено 18 інформативних і прогностично значущих імуногенетичних та дерматогліфічних ознак, які можна використовувати у прогнозі формування ГСПП (візерунки С/В на пальцях ЛР або ПР, l на III міжпальцевій подушечці ЛР, антигени HLA - А11, А24, А25, В16 або їх сполучення, закінчення головної долонної лінії А у 5? полі ЛР та ПР, гребенева ширина a (<15) та гребеневий рахунок cd (<30) на долонях ЛР та ПР та ін.). Надійність розроблених критеріїв прогнозу ГСПП становить 62% за методом Вальда.

7. Встановлено відмінності дерматогліфічного візерунка у хлопців у залежності від форми ГСПП на підставі дискримінантного аналізу. Для першої клінічної форми характерно: наявність візерунка L^c/0 на тенарі, візерунків id і V на міжпальцевих подушечках обох рук, закінчення головної долонної лінії А у 5' полі на ЛР, лінії В у 4 або 11 полі на ПР; для другої клінічної форми - сполучений візерунок iD на міжпальцевих подушечках обох рук; для третьої клінічної форми - відстань аd в інтервалі 56-61 на ЛР.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Глотка Л.И. Иммуногенетическая характеристика мальчиков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода / Л.И. Глотка, Н.В. Багацкая, И.Г. Деменкова // Вісн. ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2007. Вип. 5, № 768. С. 46-51. (Серія Біологія). (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз даних, аналіз літератури).

2. Багацкая Н.В. Дерматоглифика при гипоталамическом синдроме пубертатного периода у мальчиков-подростков / Н.В. Багацкая, Л.И. Глотка // Вісн. ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2007. Вип. 6, № 788. С. 33-38. (Серія Біологія). (Дисертантом проведено набір матеріалу, створено комп'ютерну базу даних, проведено статистичний аналіз).

3. Багацкая Н.В. Дерматоглифические маркеры различных клинических вариантов гипоталамического синдрома у мальчиков-подростков / Н.В. Багацкая, Т.Н. Сулима, Л.И. Глотка // Вісн. ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2008. Вип. 7, № 814. С. 38-42. (Серія Біологія). (Дисертантом проведено набір матеріалу, створено комп'ютерну базу даних).

4. Глотка Л.І. Особливості розподілу дерматогліфічних показників в ядерних сім'ях хлопців з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду / Л.І. Глотка // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. праць. Київ - Луганськ, 2009. Вип. 16. С. 299-303.

5. Пат. № 37005, UA, МПК А61В 10/00, G01N 33/48. Спосіб прогнозування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців / Н.В. Багацька, О.І. Плехова, Л.І. Глотка, І.Г. Дємєнкова; заявник і патентовласник ДУ «ІОЗДП АМНУ». № 200808164; заявл. 17.06.08; опубл. 10.11.08, Бюл. № 21. 4 с. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз даних, апробацію критеріїв прогнозу).

6. Пат. № 45313, UA, МПК А61В 10/00, G01N 33/48. Спосіб визначення осіб високого «ризику» щодо формування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопчиків / Н.В. Багацька, О.І. Плехова, Л.І. Глотка, І.Г. Дємєнкова; заявник і патентовласник ДУ «ІОЗДП АМНУ». № U 200903050; заявл. 31.03.09; опубл. 10.11.09, Бюл. № 21. 4 с. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз даних).

7. Багацька Н.В. Особливості розподілу HLA-антигенів у хлопців з різними варіантами гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду / Н.В. Багацька, І.Г. Дємєнкова, Л.І. Глотка // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2006. № 2. С. 41-43. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз даних).

8. Багацька Н.В. Особливості дерматогліфіки у хлопців із гіпоталамічним синдром пубертатного періоду / Н.В. Багацька, І.Г. Дємєнкова, Л.І. Глотка // Сучасні проблеми ендокринологічної допомоги дітям: матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Х., 2003. С. 20-22. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз даних).

9. Застосування імуногенетичного аналізу у прогнозуванні ендокринних захворювань / Н.В. Багацька, О.І. Плехова, І.Г. Дємєнкова, Л.І. Глотка // Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків: матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Х., 2004. С. 8-9. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз, підготовлено до друку).

10. Застосування методів генетичного аналізу для виділення групи високого ризику щодо формування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП) у хлопців / Н.В. Багацька, О.І. Плехова, О.О. Хижняк, Л.І. Глотка // Інформ. бюл.: додаток до «Журн. АМН України». К., 2004. Вип. 18. С. 41. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз даних).

11. Глотка Л.И. Особенности распределения HLA-антигенов у мальчиков-подростков с ГСПП / Л.И. Глотка // Актуальні проблеми старіння: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених. К., 2005. С. 39-40.

12. Глотка Л.И. Дерматоглифика при гипоталамическом синдроме пубертатного периода у мальчиков-подростков / Л.И. Глотка // Вклад молодих вчених у розвиток медичної науки і практики: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. Х., 2005. С. 31.

13. Дємєнкова І.Г. Особливості розподілу HLA-антигенів у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, в залежності від перебігу захворювання / І.Г. Дємєнкова, Л.І. Глотка // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: XLVIII підсумкова наук.-практ. конф. Тернопіль, 2005. С. 132. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз даних, аналіз літератури).

14. Багацька Н.В. Дерматогліфічні особливості здорових підлітків, мешканців м. Харкова / Н.В. Багацька, Л.І. Глотка // Здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. Чернівці, 2006. С. 9-11. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз).

15. Glotka L.I. Hypothalamic syndrome of puberty in boys: heredity and environment / L.I. Glotka, N.V. Bagatskaya, O.O. Khizhniak // Молодь та поступ біології: матеріали III міжнар. наук.-практ. конф. Львів, 2007. С. 177-178. (Дисертантом проведено набір матеріалу, аналіз літератури).

16. Багацька Н.В. Визначення прогностичних імуногенетичних ознак при несприятливому перебігу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців / Н.В. Багацька, І.Г. Дємєнкова, Л.І. Глотка // Щорічні терапевтичні читання: Роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб: матеріали наук.-практ. конф. Х., 2007. С. 9. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичний аналіз, аналіз літератури).

17. Дослідження антигенного складу системи HLA у дітей та підлітків з ендокринною патологією / О.І Плехова, Н.В. Багацька, В.І. Ковальова, І.Г. Дємєнкова, Л.І. Глотка // Ендокринологія. 2007. Т. 12, дод. С. 6. (Дисертантом проведено набір матеріалу, аналіз літератури, підготовлено до друку).

18. Багацька Н.В. Особливості частотного розподілу антигенів I класу системи HLA серед членів ядерних сімей хлопців із гіпоталамічним синдром пубертатного періоду / Н.В. Багацька, Л.І. Глотка // Вікові аспекти патофізіології, діагностики і терапії ендокринної патології: матеріали наук.-практ. конф. Х., 2008. С. 14. (Дисертантом проведено набір матеріалу, аналіз літератури).

19. Особенности распределения HLA-антигенов у мальчиков-подростков с типичной формой гипоталамического синдрома пубертатного периода / Е.И. Плехова, Н.В. Багацкая, И.Г. Деменкова, Л.И. Глотка // Інсулінорезистентність у дитячому та підлітковому віці: проблеми діагностики та лікування: матеріали наук. симп. Х., 2008. С. 28-31. (Дисертантом проведено набір матеріалу, підготовлено до друку).

20. Багацька Н.В. Частотний розподіл антигенів I класу системи HLA в сім'ях хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду / Н.В Багацька, Л.І Глотка, І.Г. Дємєнкова // Пріоритетні питання діагностики і терапії внутрішніх хвороб: матеріали наук.-практ. конф. Х., 2008. С. 8. (Дисертантом проведено набір матеріалу, підготовлено до друку).

21. Багацька Н.В. Застосування генетичних методів дослідження у прогнозі гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців / Н.В. Багацька, Л.І Глотка // Пріоритетні питання діагностики і терапії внутрішніх хвороб: матеріали наук.-практ. конф. Х., 2008. С. 7. (Дисертантом проведено набір матеріалу, підготовлено до друку).

АНОТАЦІЯ

Глотка Л.І. Генетична характеристика гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика (біологічні науки). - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2010.

Дисертація присвячена вивченню імуногенетичних та дерматогліфічних ознак у хлопців із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду (ГСПП) для удосконалення прогнозу формування захворювання. Гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду є нейроендокринний синдром, що пов'язаний із дисфункцією гіпоталамуса та формуванням гормонально-метаболічних порушень.

Виділено антигени та гаплотипи схильності до ГСПП, а також антигени, наявність котрих у фенотипі пробандів може сприяти запобіганню захворювання. Визначено особливості розподілу HLA-антигенів при різних клінічних варіантах та в залежності від сприятливого або несприятливого перебігу ГСПП у хлопців.

Виявлено кількісні та якісні дерматогліфічні ознаки, які характерні для пробандів з різними клінічними варіантами та несприятливим перебігом ГСПП.

За даними генеалогічного аналізу, проведеного в родинах хлопців із ГСПП, установлено накопичення ГХ, ожиріння, ЦД 2 типу в родичів І-ІІІ ступенів спорідненості з пробандом. У членів ядерних сімей визначено імуногенетичні та дерматогліфічні показники, які є маркерами схильності до ГСПП.

На основі статистичного аналізу розроблено критерії прогнозування ГСПП у хлопців-підлітків, виявлено високу ефективність запропонованих критеріїв прогнозу захворювання за методом Вальда (62%).

Ключові слова: гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, хлопці, антигени системи HLA, ядерні сім'ї, дерматогліфіка, прогноз.

АННОТАЦИЯ

Глотка Л.И. Генетическая характеристика гипоталамического синдрома пубертатного периода у мальчиков. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.15 - генетика (биологические науки). - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2010.

Работа посвящена изучению частоты иммуногенетических и дерматоглифических признаков при гипоталамическом синдроме пубертатного периода (ГСПП) у мальчиков, который является распространённым нейроэндокринным синдромом.

На основании данных генеалогического, иммуногенетического и дерматоглифического методов анализа у мальчиков-подростков и членов ядерных семей впервые доказано участие генетических факторов в возникновении изучаемой патологии.