Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка впливу берегоукріплювальних споруд на морське середовище та здоров’я населення

Гігієнічна оцінка впливу берегоукріплювальних споруд на морське середовище та здоров’я населення

Гігієнічна оцінка умов морського водокористування і стану морського середовища, його оздоровчого та лікувального використання. Оптимальні параметри будівництва берегоукріплювальних споруд. Особливості процесів самоочищення мікрофлори в морській воді.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	56,4 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ національНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

УДК 614.777:556.535.8:627.221.1

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Гігієнічна оцінка впливу берегоукріплювальних споруд на морське середовище та здоров'я населення

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Ковальчук Ліна Йосипівна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Надворний Микола Миколайович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології людини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гребняк Микола Петрович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри гігієни та екології;

доктор медичних наук, професор Мухін Володимир В'ячеславович, Державне підприємство НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України, м. Донецьк, директор.

Захист відбудеться « 24 » березня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий « 24 » лютого 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

водокористування берегоукріплювальний самоочищення мікрофлора

Актуальність теми. В останні роки відзначається значне погіршення стану здоров'я населення України. Як підкреслюється в Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні (2006), серед інфекційних захворювань почастішали випадки, обумовлені умовно-патогенною флорою. Це явище, стверджує Сердюк А.М. (2007), викликане, насамперед, зниженням імунно-біологічної реактивності організму. Однією із важливих причин такого стану є той факт, що внаслідок активної діяльності людини здорове природне середовище сьогодні часто втрачає свої якості (Білецька Е.М., 1999; Агарков В.І., Грищенко С.В., Уманський В.Я., 2004; Ластков Д.О., Гусєва Л.В., Партас О.В., 2005; Мухін В.В., 2008).

Виходячи з того, що становлення оптимальних умов життєдіяльності базується на критеріях безпеки, якості і стабільності здорового довкілля (Гребняк М.П. та співавт., 2007), для зміцнення захисних сил організму стає вкрай необхідним використання природно-кліматичних факторів (Бардов В.Г., 1990). Особливо перспективним є оздоровлення населення на морських узбережжях. При цьому в умовах підвищеного антропогенного пресу на приморські рекреаційні ресурси надзвичайної актуальності набуває зниження негативних впливів господарської діяльності людини (Надворний М.М. та співавт., 2006).

Сьогодні лише невелика частина морського узбережжя може використовуватися безпосередньо для рекреаційних потреб без застосування конструктивно-будівельних заходів. На жаль, до проблем рельєфу місцевості додаються абразивні процеси, які не дають змоги розширювати рекреаційний потенціал морського узбережжя і загрожують нормальному функціонуванню вже існуючої інфраструктури. У зв'язку з цим виникає необхідність будівництва берегоукріплювальних споруд (БУС), що передбачає встановлення хвилеломів, траверсів, пірсів та інших інженерних об'єктів.

За цих умов велике значення має запобігання погіршенню якості морського середовища при будівництві та експлуатації БУС. Втім, фундаментальні наукові дослідження з цього питання належать переважно до 70-80-х років XX сторіччя (Бабов Д.М. та спiвавт., 1976, 1979; Багдасар'ян Г.А. та співавт., 1980, 1981; Надворний М.М., 1985; Шибанов С.Е., 1993), тоді як у сучасних умовах значно змінилася ситуація з технічним станом існуючих споруд й технологічними можливостями їх модернізації, а також значно зросла потреба в БУС.

Провідні фахівці у світі (Прокопов В.А. 1996; Сердюк А.М., 2004; Станкевич В.В., 2006; Angelidis M., 2005; Wulff F., 2007) вказують на необхідність комплексного розв'язання інженерних та еколого-гігієнічних проблем, пов'язаних із господарською діяльністю. Йдеться про ландшафтно-географічне перетворення, коли діяльність людини веде до керованих змін у ландшафті, а відтак зменшує ризик несприятливого антропогенного впливу, в тому числі пов'язаного із штучним обмеженням водообміну (Коробчанський В.О., 2008). При цьому створення насипних пляжів та дамб порушує природну циркуляцію прибережних вод і, відповідно, погіршує процеси самоочищення.

Сучасні алгоритми оцінки впливу БУС на морське середовище є недостатньо ефективними, їм бракує нової інформації про особливості процесів самоочищення та евтрофікації у закритих, напівзакритих та відкритих акваторіях загального користування залежно від типу споруд. Нарешті, при здійсненні заходів з ландшафтно-географічного перетворення сьогодні фахівці переважно керуються інтересами інженерно-технологічних служб, тоді як питання еколого-гігієнічної безпеки відсуваються на другий план (Надворний М.М., 1985, 2006; Кров'якова М.Т., 2004).

Разом з тим дотепер залишаються недослідженими особливості розподілу полютантів в акваторіях із обмеженим водообміном, що ускладнює об'єктивну оцінку стану пляжів. Крім того, потребує уточнення поведінка мікробіоти в таких умовах, зокрема динаміка процесів самоочищення та виживання умовно-патогенної мікрофлори у морській воді та пляжному матеріалі в зонах БУС. Тому збереження рекреаційних ресурсів морського узбережжя для зміцнення здоров'я населення є актуальною гігієнічною проблемою сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи Одеського державного медичного університету «Гігієнічна оцінка ефективності оздоровлення в умовах кліматичного курорту (на прикладі морського узбережжя Одеської області)» (№ держреєстрації 0106U010823). Автор брала участь у плануванні і виконанні основних етапів, відповідала за фрагменти роботи, пов'язані із оцінкою якості приморських рекреаційних ресурсів Одеської області та оцінкою впливу оздоровлення в умовах приморських рекреаційних зон на показники здоров'я.

Тему дисертації та наукового керівника затверджено на засіданні Вченої Ради медичного факультету Одеського державного медичного університету 11 грудня 2008 року, протокол № 4.

Мета дослідження: наукове обґрунтування системи санітарно-гігієнічного контролю за будівництвом і експлуатацією берегоукріплювальних та пляжоутворюючих споруд, спрямованого на збереження здоров'я населення.

Відповідно до поставленої мети було сформульовано такі завдання:

1. Дати гігієнічну оцінку умов морського водокористування і стану морського середовища в районі, його оздоровчого та лікувального використання.

2. На підставі вивчення стану навколишнього середовища в районах розміщення берегоукріплювальних та пляжоутворюючих споруд виявити оптимальні параметри будівництва БУС.

3. Встановити закономірності розподілу, поведінки і виживання полютантів у навколишньому середовищі в районах БУС, особливості процесів самоочищення та виживання мікрофлори в морській воді та пляжному матеріалі.

4. Оцінити показники здоров'я населення і визначити фактори ризику при таласотерапії на формування захворюваності.

5. Обґрунтувати методичні підходи щодо удосконалення запобіжного та поточного санітарного нагляду за станом морської води і пляжів у районах розміщення БУС.

Об'єкт дослідження: формування рекреаційних ресурсів внаслідок будівництва берегоукріплювальних споруд на морському узбережжі.

Предмет дослідження: показники гігієнічної оцінки безпеки морського середовища; процеси самоочищення у морській воді та пляжному матеріалі; показники здоров'я населення.

Методи дослідження: санітарно-хімічний (оцінка якості та властивостей морської води, процесів самоочищення); санітарно-мікробіологічний (оцінка епідемічної безпеки морської води і піску, процесів самоочищення); метод експертних оцінок (визначення значущості параметрів моніторингу для санепіднагляду); експериментальний (встановлення динаміки виживання мікроорганізмів у модельному морському середовищі); санітарно-статистичний (аналіз стану здоров'я населення, вивчення кореляційних зв'язків між об'єктами дослідження); метод санітарного опису (вивчення санітарно-гігієнічного стану об'єктів нагляду); медико-соціологічний метод (інтерв'ювання, аналіз стану санітарно-гігієнічного забезпечення рекреаційних ресурсів).

Наукова новизна отриманих результатів. Результати дослідження дозволили вперше:

- на основі особливостей гідродинамічних процесів на узбережжі, аналізу стану мікробіоти у зоні розміщення берегоукріплювальних споруд та процесів самоочищення у морській воді встановити фактори ризику при лікувально-оздоровчому використанні;

- визначити закономірності розподілу полютантів в об'єктах довкілля при рекреаційному водокористуванні залежно від ступеня обмеженості акваторії берегоукріплювальними спорудами та взаємозв'язки рівня забруднення морської води і пляжного матеріалу;

- обґрунтувати пріоритетні напрямки оптимізації заходів підвищення санітарно-епідемічного благополуччя населення в районах розташування БУС.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовано конструктивно-технічні параметри БУС для використання при запобіжному і поточному санітарно-гігієнічному нагляді, а також нові методичні підходи щодо контролю якості води на пляжах, які пов'язані з особливостями розподілу забруднювачів у морській воді та пляжному матеріалі.

Матеріали проведених досліджень використані при підготовці галузевого нововведення «Гігієнічна оцінка берегоукріплювальних та пляжоутворюючих комплексів» («Реєстр галузевих нововведень», №58/30/09), одержано патент на корисну модель «Спосіб визначення стану морського середовища» (№42636 від 10.07.09 р.).

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес кафедри гігієни та екології людини Одеського державного медичного університету (акт впровадження від 12.02.09 р.), кафедри загальної гігієни Дніпропетровської державної медичної академії (акт впровадження від 11.03.09 р.), кафедри гігієни та екології Харківського національного медичного університету (акт впровадження від 26.03.09 р.), кафедри хімії та екології Одеської державної архітектурно-будівельної академії (акт впровадження від 25.05.09 р.).

Матеріали роботи використано колективом ТОВ «Архітектурна студія «АіД» м. Одеси (ліцензія АВ №441815) при проектуванні комплексу курортних готелів з інфраструктурою для забудови приморських схилів м. Одеси (проект схвалено на раді містобудування Одеського міськвиконкому, погоджено і затверджено в ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМНУ» в 2008 р.); при проектуванні багатофункціонального дайвінгового центру з берегоукріплювальними спорудами і рятувальною станцією в м. Одесі, 10-та ст. Великого Фонтану (проект схвалено на раді містобудування Одеського міськвиконкому, погоджено і затверджено в ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМНУ» в 2008 р., за проектом виконуються будівельні роботи); при проектуванні бази відпочинку «Арбатська стріла» у с. Стрілковому Херсонської області - проект у стадії розробки (акт впровадження від 05.05.09 р.).

Результати досліджень використовуються в роботі органів державної санітарно-епідеміологічної служби під час проведення запобіжного та поточного санепіднагляду за станом рекреаційних зон. Запропоновані методи впроваджено в діяльність санітарно-епідеміологічної станції Київського району м. Одеси (акт впровадження від 16.02.09 р.), Южненської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області (акт впровадження від 08.07.09 р.), Кримської басейнової санітарно-епідеміологічної станції (акт впровадження від 10.08.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертант виконала аналітичний огляд сучасних джерел інформації з проблем гігієнічної оцінки впливу берегоукріплювальних споруд на рекреаційні якості морського узбережжя. Самостійно визначила мету та завдання дослідження, обрала та обґрунтувала методики дослідження. Дисертант брала участь у відборі проб та проведенні досліджень зразків морської води і пляжного матеріалу, самостійно проводила бібліографічні та бібліометричні дослідження. Санітарно-бактеріологічні та санітарно-хімічні дослідження виконані на базі централізованої лабораторії Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції за участі дисертанта. Науково обґрунтовано санітарно-гігієгічні і профілактичні заходи, спрямовані на удосконалення держсанепіднагляду за будівництвом і експлуатацією берегоукріплювальних та пляжоутворюючих споруд. Статистична обробка, аналіз одержаних даних, їх інтерпретація, обґрунтування висновків, положень та практичних рекомендацій виконані здобувачем особисто. Авторкою не були використані ідеї та розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи представлено та обговорено на міжнародному симпозіумі «Міжрегіональні проблеми екологічної безпеки» (Київ - Одеса - Москва - Санкт-Петербург, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Вчені майбутнього» (Одеса, 2007); засіданнях наукового товариства гігієністів Одеської області (Одеса, 2007, 2009); міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2009); на 3-й Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання медицини праці та промислової екології» (Донецьк, 2009).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 11 наукових працях (з яких 6 статті у наукових фахових виданнях, в тому числі 2 - самостійні). Опубліковано 4 тези доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій та симпозіумів, одержано патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 158 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатку. Робота містить 22 таблиці на 12 сторінках, 25 рисунків на 14 сторінках. Список використаних джерел включає 262 найменування на 29 сторінках, з яких 171 викладено кирилицею та 91 - латиницею. Додаток складає 8 сторінок.

ОсновнИй зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Наукове дослідження здійснене з використанням методу комплексного системного підходу та аналізу. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань дисертаційної роботи була розроблена спеціальна програма досліджень із 5 етапів (рис. 1).

Комплекс досліджень, спрямований на отримання достовірної та повної інформації, базувався на провідному методологічному критерії: оцінці потенційної небезпеки факторів ризику забруднення навколишнього середовища морського узбережжя, які можуть негативно впливати на процеси природного самоочищення водойм і здоров'я населення.

Програма досліджень, вибір об'єктів та методів зумовлені метою, завданнями й робочою гіпотезою, що припускала наявність причинно-наслідкового зв'язку між БУС, типом акваторії, станом токсикологічної та епідемічної безпеки морського середовища й станом здоров'я населення (табл. 1).

Дослідження проведено з вересня 2006 по грудень 2008 року. Морська вода відбиралася у трьох точках: за 2 - 3 м від берега (зона купання дітей), за 25 - 30 м (зона купання дорослих) і за 40 метрів від берега (біля хвилелому). Перші дві точки характеризують зону інтенсивного водокористування. Пляжний матеріал досліджувався в трьох шарах: 1-й - поверхневий, 2-й - 0,2 м від поверхні, 3-й - 0,5 м від поверхні.

Додатково відбирали проби пляжного матеріалу в зоні зволоження (захлисту прибійною хвилею), а також проби морської води на відстані 1 м від урізу води.

Для оцінки типів берегоукріплювальних споруд і впливу інтенсивності водообміну на якість морської води визначалися такі фізико-хімічні показники: азотовмісні речовини, рН, хлориди, окислюваність, розчинений кисень, БСК₅, температура, прозорість.

Вивчення мікробного забруднення води та пляжного матеріалу виконано за стандартними санітарно-бактеріологічними показниками (загальне мікробне число та колі-титр), у морській воді додатково визначали індекс ЛПКП і титр ентерококів.

Розташування пляжів було таким, що, за відсутності локальних впливів, усі вони знаходилися в однакових умовах (метеорологічні фактори, згінні і нагінні вітри, течії). Це забезпечило порівнюваність одержаних результатів.

Таблиця 1. Методи, об'єкти та загальний обсяг досліджень

№ з/п	Найменування методів і методик досліджень	Кількість об'єктів досліджень
1. Гігієнічні дослідження
1.1	Вивчення забруднення морської води хімічними речовинами	96000
1.2	Вивчення загального санітарного стану морської води (самоочищення)	96000
1.3	Вивчення органолептичних властивостей морської води	96000
1.4	Вивчення хімічної безпеки пляжного матеріалу	214
1.5	Санітарно-гігієнічне обстеження об'єктів	90
1.6	Вивчення самоочищення пляжного матеріалу	214
2. Санітарно-мікробіологічні дослідження
2.1	Бактеріологічні дослідження морської води	2040
2.2	Бактеріологічні дослідження пляжного матеріалу	214
2.3	Дослідження динаміки виживання мікроорганізмів у модельних умовах	180
3. Мікробіологічні дослідження людини
3.1	Дослідження бактерицидності шкірних покривів	500
3.2	Дослідження мікроекологічних характеристик кишечнику	181
4. Санітарний опис
4.1	Санітарно-гігієнічне обстеження БУС	90
4.2	Санітарно-гігієнічне обстеження умов відведення стічних вод у море	90
4.3	Санітарно-гігієнічне обстеження рекреаційного середовища	90
5. Медико-соціологічні дослідження
5.1	Дослідження методом експертних оцінок «Дельфі»	40
5.2	Аналіз стану санітарно-гігієнічного забезпечення рекреаційних ресурсів морського узбережжя	78
6. Санітарно-статистичні дослідження
6.1	Аналіз захворюваності населення	2004-2008 рр.
6.2	Вивчення кореляційних зв'язків між об'єктами дослідження	2008 р.

Для оцінки можливого застосування обраних показників при оцінці впливу БУС на стан морського середовища було проведено визначення їх значущості методом експертних оцінок «Дельфі». Для цього 40 фахівцям санітарно-епідеміологічної служби та служби екологічного моніторингу були роздані стандартні опитувальні листи, у яких їм пропонували за 10-бальною шкалою оцінити значущість тих чи інших параметрів для санітарного стану акваторії. У якості додаткового референтного критерію використовували показники, рекомендовані чинним ДСанПіНом.

Для оцінки впливу берегоукріплювальних споруд різного типу на здоров'я населення вивчали стан місцевої реактивності користувачів рекреаційних зон (оздоровчі центри «Молода гвардія» та «Медик»). Обстежено 681 особу молодого віку. Досліджували стан бактерицидності шкірних покривів (500 осіб) за Н.М. Клемпарською та мікроекологічні характеристики кишечнику (181 особа). Аналіз захворюваності на гострі кишкові інфекції в різних районах міста Одеси проводили за матеріалами державної статистичної звітності (ф. 58о) управління охорони здоров'я м. Одеси за 2004 - 2008 рр.

Виходячи з вимог доказової медицини, умови натурного експерименту передбачали також санітарно-гігієнічні дослідження контрольного об'єкта. Контрольні проби морської води та пляжного матеріалу відбиралися поза зоною впливу берегоукріплювальних споруд. При відборі проб враховували напрямок вітру.

Експериментальні дослідження динаміки виживання мікроорганізмів були проведені в 10 серіях по 3 повтори у кожній із використанням музейних штамів E. coli O55 i V. alginolyticus у стандартних розведеннях 10^-9, 10^-7, 10^-5 в 1 мл. Бактеріальні культури вносили у морську воду, налиту в скляні резервуари. Дослідження модельного водного середовища проводилися при температурі води +4 і +22^оС (середні значення для зимового та літнього періодів відповідно). Штами мікроорганізмів, які досліджувалися, вивчалися за культуральними, біохімічними, серологічними властивостями і за чутливістю до антибіотиків за загальноприйнятими методиками. Експеримент проводився у бактеріологічній лабораторії Одеської облСЕС.

Отримані в результаті досліджень дані оброблялися методами дисперсійного і кореляційного аналізу. Математична обробка виконувалася на персональному комп'ютері з використанням стандартного статистичного пакета Statistica 6.0.

Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці якості морського середовища в районі Одеської затоки встановлено, що основними джерелами забруднення акваторії є господарсько-побутові стічні води та, меншою мірою, стоки промислових підприємств, які надходять на станції біологічної очистки «Південна» та «Північна» (найбільш потужні з ідентифікованих джерел забруднення морського середовища). До 15 % забруднень в акваторію Одеської затоки надходить від джерел, безпосередньо не пов'язаних з функціонуванням каналізаційної та дренажної систем: річкові стоки, вплив судноплавства й технологічних процесів перевантаження сипучих вантажів, скидання баластних вод, вплив БУС тощо.

На підставі системного аналізу матеріалів вітчизняних та іноземних літературних джерел, результатів власних досліджень санітарно-епідемічної ситуації й характеристик БУС, умов рекреаційного водокористування і стану здоров'я населення запропоновано концептуальну модель гігієнічної класифікації рекреаційних ресурсів морського узбережжя (рис. 2). В її основу покладено провідний принцип: запобігання несприятливому впливу забруднення морського середовища в зоні БУС.

Основними блоками класифікації є: характер морської акваторії; види берегоукріплювальних гідротехнічних споруд; стан і організація санітарної охорони водних об'єктів, ґрунту й очищення населених місць; критерії рекреаційних властивостей морського узбережжя з диференціюванням показників якості, властивостей, показників епідемічної та хімічної безпеки; комплекс заходів з удосконалення запобіжного та поточного санепіднагляду.

Залежно від типу БУС виділяються закриті, напівзакриті, відкриті та припортові акваторії (останні з рекреаційною метою не використовуються). Залежно від рельєфу, наявності організованого чи неорганізованого теригенного стоку або інших джерел техногенного забруднення, а також переважання гідротехнічних споруд тієї чи іншої конструкції (дамби, моли, хвилеломи, брекватери, пірси тощо) можна визначати критерії властивостей різних об'єктів довкілля (морської води, мікробіоти прибережної смуги, пляжного матеріалу, донних відкладень) за санітарно-хімічними й санітарно-бактеріологічними показниками. Особливе значення має оцінка таласотерапевтичних показників морської води в зоні рекреаційного водокористування шляхом проведення нозологічної діагностики та з використанням методу експертної оцінки.

Однією з визначальних складових гігієнічної класифікації, що впливає на якість рекреаційних ресурсів морського узбережжя, є проблема оптимізації проведення запобіжного і поточного санітарного нагляду.

На підставі комплексного санітарно-гігієнічного аналізу параметрів гідротехнічних споруд, акваторії, прибережної смуги та критеріїв рекреаційних властивостей обґрунтовуються підходи й інформаційне забезпечення з підвищення санепідблагополуччя населення в зоні БУС. Отже, санітарний нагляд є системоутворюючим блоком гігієнічної класифікації рекреаційних ресурсів морського узбережжя.

Споруджена в 1964 - 1987 рр. протизсувна система інженерного захисту берегів м. Одеси дозволила значно збільшити рекреаційний потенціал міста, однак сьогодні більша частина БУС перебуває у незадовільному технічному стані і потребує модернізації. Це певною мірою обумовлює високий рівень забруднення морської води на пляжах міста, внаслідок чого виникає загроза для здоров'я населення.

Наявні берегоукріплення - це система споруд перпендикулярних лінії берега - траверси і рівнобіжних лінії берега - хвилеломи, що знаходяться на різному віддаленні від берега і мають різне заглиблення. Залежно від конструктивних особливостей та розміщення БУС водообмін в акваторіях, обмежених ними, має певні особливості. У зв'язку з цим були обрані 15 різних створів на різних ділянках берегової лінії. При цьому частині з них притаманне повне, іншій - часткове обмеження водообміну, решта має вільний водообмін з відкритим морем.

Найбільш несприятливі умови склалися у межах акваторії з повним обмеженням водообміну (відповідає 1-му створу спостереження). Це єдина зона на узбережжі, яка має повністю закритий хвилелом (оцінка верхнього краю 0,0 м від рівня моря). На інших зонах заглиблення хвилелому коливається біля оцінки 0,7 м; частина зон хвилеломів не мають. Відповідно до запропонованої нами класифікаційної схеми така ситуація у великому індустріальному місті з вираженими рекреаційними властивостями відповідає визначенням закритої акваторії (створ №1), напівзакритої (створи 2, 4, 5, 6, 8 - 11) та відкритої акваторії рекреаційного призначення (створи 3, 7, 12 - 15).

Для прогнозування рівня еколого-гігієнічної безпеки на пляжах ми використовували коефіцієнт відношення об'єму води до одиниці площі пляжу, який на різних ділянках узбережжя варіює від 1,2 (частково обмежений водообмін) до 9,3 (вільний водообмін) м³/м². Проведений кореляційний аналіз показав наявність зворотного зв'язку між показниками бактеріального забруднення та коефіцієнтом відношення об'єму води до одиниці площі пляжу r = -0,54, p<0,01. З останнім показником тісно пов'язані також коефіцієнти інтенсивності водообміну «пляж - море» для даної водойми (H/V), коефіцієнт питомого навантаження на рекреаційну зону (VB/F) (при цьому передбачається, що кількість відпочиваючих на пляжі прямо пропорційна його площі на одиницю об'єму води на пляжі), а також коефіцієнт питомого навантаження за водообміном на одиницю площі (HУ/F).

Після визначення ступеня відхилення кожного з обмірюваних показників забруднення від його допустимого рівня із врахуванням результатів експертної оцінки коефіцієнтів значущості, для окремих показників були розраховані ліміти відхилення кожного фактора від його нормованого значення. На підставі цих розрахунків були визначені інтегровані значення для забруднення тієї чи іншої ділянки пляжу.

Аналіз складу і властивостей морської води свідчить про виражений вплив на них типу акваторії (табл. 2). Зокрема, найбільш суттєво характер водообміну детермінував показники санітарного режиму і бактеріологічну шкідливість. Отже, результати дослідження дають підстави стверджувати, що рівні забруднення морської води пляжів Одеської затоки залишаються досить високими, причому найгірша ситуація за загальносанітарними і бактеріологічними показниками склалася на ділянках закритого створу (p< 0,05).

При співставленні рівнів забруднення морської води і пляжного матеріалу виявлено, що вони мають значну варіабельність. Найвищі значення притаманні експлуатаційному періоду, коли рекреаційні навантаження зростають на порядок відносно нормативних значень. При цьому на пляжах з відкритими акваторіями якість води краща, ніж у напівзакритих (p<0,05) за індексом ЛПКП 1000±25 та 5000±120,0 відповідно, за ЗМО - 650±32 та 2000±112 відповідно (p<0,05).

При вивченні інтенсивності процесів самоочищення, які відбуваються в морській воді й піску, встановлено, що після денного навантаження у зоні рекреації рівень забруднення залишається високим і ввечері. Поверхневі шари піску зазвичай були дуже забруднені протягом усього дня. Глибинні шари значно чистіші, але шари піску, розташовані на глибині 20 см, часто настільки ж забруднені, які і поверхневі, або навіть більш інтенсивно. Це свідчить про доцільність впровадження на пляжах технологій механічного прибирання, яке б передбачало як просіювання піску, так і його перегортання на глибину не менше 30 см. Інтенсивність процесів самоочищення пляжного матеріалу знижується на пляжах з береговим стоком та з обмеженнями водообміну з відкритим морем. Однак ще більш загрозливою є близькість до місць випуску стічних вод (p<0,05).

Таким чином, факторами ризику для здоров'я населення є тип водообміну та береговий стік. У зв'язку з цим при проектуванні БУС на ділянках узбережжя, які мають використовуватися з рекреаційною метою, необхідно віддавати перевагу конструкціям відкритого типу. Крім того, при виконанні робіт із створення пляжоутворюючого комплексу необхідно забезпечити максимальний захист акваторії від потрапляння неочищених стоків.

Таблиця 2. Стан морської води в акваторіях різного типу

Показники

Тип акваторії

закриті

напівзакриті

відкриті

Водневий показник (pH),

М±m

7,3±0,2

7,8±0,3

7,4±0,3

min

5,1

5,2

5,3

max

7,9

8,1

8,2

БСК_5,мг О₂/л

М±m

7,8±0,3**

6,8±0,2*

7,7±0,3

min

5,4

5,1

5,3

max

8,2

8,0

8,1

Хлориди, мг/л

М±m

80,0±11,2

80,5±3,5

80,2±2,4

min

44,0

56,5

60,8

max

98,0

99,3

94,2

Амонійні сполуки, мг/л

М±m

0,2±0,03**

0,11±0,02

0,08±0,02

min

0,07

0,06

0,05

max

0,29

0,19

0,17

Індекс ЛПКП

М±m

3000±120

1400±42

1000±25

min

1100

900

500

max

5500

2700

1520

ЗМО, КУО/мл

М±m

2000±112

1000±25

550±1

min

990

400

175

max

7300

1900

900

Примітки: * - вірогідна різниця у порівнянні із закритим типом (p<0,05); ** - вірогідна різниця у порівнянні із напівзакритим типом (p<0,01).

Результати проведених досліджень засвідчили, що найвища інтенсивність процесу самоочищення в зоні водокористування БУС досягається при відношенні площі для водообміну на одиницю об'єму води не менше 10 м³/м² площі пляжу (p<0,05). Відношення перетину отвору водообміну на одиницю довжини пляжної смуги має складати не менше 1,5 - 2,5 м²/м при відношенні площі акваторії рекреаційного призначення до площі пляжу не менше 3 м²/м².Саме такі параметри було запропоновано нами в галузевому нововведенні «Гігієнічна оцінка берегоукріплювальних та пляжоутворюючих комплексів», рекомендованому МОЗ України для впровадження та використання у практиці санітарно-епідеміологічної служби.

Значний інтерес становлять результати дослідження рівнів забруднення пляжного матеріалу. Подібно до морської води для цього об'єкта довкілля характерні сезонні коливання рівня забруднення, які залежать не тільки від наявності нерегульованого берегового стоку, а й від рекреаційного навантаження (кількість відпочиваючих) та згінно-нагінних явищ. Встановлено, що в районах періодичного поверхневого стоку при нагінних явищах обсіменіння фекальною мікрофлорою пляжного матеріалу в декілька разів (до 3500±286, p<0,05) перевищує обсіменіння при згінних явищах. Це стосується, насамперед, зони зволоження, де значення індексів ЛПКП при нагінних явищах зростають у 7 - 10 разів (до 14286±224, p<0,05).

За даними наших спостережень між показниками бактеріального забруднення піску в зоні зволоження і морської води існує лінійна регресійна залежність, яка описується рівнянням: y=0,95х - 507,4, де у - індекс ЛПКП морської води на відстані 5 м від урізу води, х - індекс ЛПКП морського піску в зоні зволоження, 507,4 - коефіцієнт (патент №42636 «Спосіб визначення стану морського середовища» від 10.07.09 р.).

Аналіз особливостей стану індивідуального та популяційного здоров'я осіб, що використовують морські рекреаційні ресурси в зоні впливу берегоукріплювальних споруд, показав, що серед інфекційної захворюваності помітне місце займають гострі кишкові інфекції (21,6%), а в структурі останніх переважають гастроентероколіти, хоч останніми роками відзначається стійка тенденція до зменшення їх кількості.

Визначалися зміни у стані місцевої реактивності шкірних покривів та мікроекології кишечнику у відпочиваючих у зоні розташування БУС відкритого типу. Так, якщо при первинному дослідженні мікроекології кишечнику у відпочиваючих спеціального контингенту (спортивна команда) були визначені лише поодинокі випадки (1,7%±0,2%) висівання умовно-патогенної флори (Proteus spp.), то після контакту з морською водою протягом трьох тижнів перебування в таборі кількість випадків висівання Proteus spp. збільшилася до 3,9%±0,4%, p<0,01. Слід зазначити, що серовари Proteus spp., виділені у відпочиваючих, були ідентичні сероварам, виділеним з морської води. Описані відмінності цілком узгоджуються з даними оцінки бактерицидності шкірних покривів, відповідно до яких рівень обсіменіння шкіри мікрофлорою у відпочиваючих у зоні БУС із закритим водообміном не змінився, а при відпочинку в більш сприятливих умовах (відкриті і напівзакриті акваторії) рівень обсіменіння зменшився у 1,5 -2,0 рази (p<0,05).

Для ЗМО є характерним зниження інтенсивності забруднення піску із збільшенням глибини. Якщо на поверхні піску ЗМО становить 1 600±112 КУО/г, на глибині 20 - 30 см - 560±88 КУО/г (p<0,01), то в глибокому шарі лише 300±47 КУО/г (p<0,001). Специфічною рисою забруднення кишковою паличкою є відносно рівномірні рівні її розповсюдження як у поверхневому, так і у глибинному шарах (колі-титр на рівні 0,040±0,004 мл).

Високі рівні забруднення пляжного матеріалу призводять до надходження умовно-патогенної і патогенної мікрофлори з прибійної зони в акваторію пляжу. Проведене лабораторно-експериментальне дослідження виживання умовно-патогенної мікрофлори показало, що у воді з температурою + 22°С при високих титрах стандартної бактеріальної культури (музейні штами E. coli та V. alginolyticus) термін виживання становить 21 день, тоді як у епідемічно значущих розведеннях (10^-7, 10^-9) ріст відзначається тільки при першому посіві. При низьких температурах (+4°С) термін виживання бактерій навіть із значною вихідною концентрацією культури зменшувався до 5 - 7 днів.

Таким чином нами встановлено, що залежно від конструктивних особливостей БУС їх вплив на водообмін прибережної акваторії може бути як позитивним, так і негативним. Обмеження водообміну призводить до суттєвих змін у складі мікробіоти, сприяє збільшенню тривалості виживання патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Оцінюючи отримані результати з позицій санітарно-епідеміологічної безпеки водокористування на пляжах із наявністю берегоукріплювальних споруд, доцільно відзначити, що недоліки планувальних рішень підвищують ризик епідеміологічних захворювань та знижують можливість використання узбережжя з метою оздоровлення.

Отримані дані дозволяють обґрунтувати та розробити методичні підходи щодо оцінки епідеміологічної безпеки при водокористуванні та розробити оцінку деяких технічних параметрів берегоукріплювальних споруд для попередження негативного впливу на санітарно-гігієнічний стан морського середовища пляжних зон.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації вирішене актуальне наукове завдання: здійснено оцінку впливу берегоукріплювальних споруд на морське середовище в зонах рекреаційного водокористування, обґрунтовано гігієнічну класифікацію рекреаційних ресурсів морського узбережжя, запропоновано профілактичні заходи з поліпшення санепідблагополуччя.

2. Для забезпечення оптимальних умов рекреаційного водокористування морського узбережжя розроблено їх гігієнічну класифікацію, що базується на провідному гігієнічному принципі: запобігання несприятливому впливу забруднення морського середовища в зоні БУС. Основними складовими класифікації є тип морської акваторії, види берегоукріплювальних споруд, стан санітарної охорони населеного місця, критерії рекреаційних властивостей, санепіднагляд.

3. Встановлено основні критерії санітарно-гігієнічної оцінки конструктивних рішень берегоукріплювальних і пляжоутворюючих споруд для запобіжного санітарного нагляду: загальний водообмін має бути не менше 10 м³/м² площі пляжу; відношення перетину водообміну на одиницю довжини пляжної смуги - не менше 1,5 - 2,5 м²/м; співвідношення площі акваторії до площі пляжу не менше 3 м²/м². Вказані параметри формують три типи морських акваторій: закриті, напівзакриті і відкриті. Обґрунтовано вплив типу акваторії на якість і властивості морської води.

4. При обмеженні водообміну берегоукріплювальними спорудами зростають показники бактеріального забруднення морської води і пляжного матеріалу, максимально виражені у літній період (індекс ЛПКП відповідно 3000±610 і 5500±2250). При наявності неорганізованих стоків незалежно від типу і конструкції берегоукріплювальних споруд рівень забруднення морського середовища залишається високим (ЗМО до 3500±286 КУО/мл, ЛПКП до 14286±224) протягом всього рекреаційного сезону. Показники індексу ЛПКП у морській воді та пляжному матеріалі тісно корелюють (r=0,61, p<0,01). Між показниками бактеріального забруднення піску в зоні зволоження і морської води існує лінійна регресійна залежність, яка описується рівнянням: y=0,95х - 507,4, де у - індекс ЛПКП морської води на відстані 5 м від берега, х - індекс ЛПКП морського піску в зоні зволоження, 507,4 - коефіцієнт. При вивченні процесів самоочищення встановлено, що після денного навантаження рівень бактеріального забруднення піску значно зростає і досягає глибини 15 - 20 см. У морській воді в лабораторних умовах при температурі +22^оС E. coli та V. alginolyticus при значних дозах зберігають свою життєздатність до 21 доби, а при менших розведеннях (10^-7, 10^-9) ріст визначається тільки при першому посіві.

5. При купанні в чистій морській воді в обстежуваного дитячого контингенту рівень обсіменіння шкірного покриву мікроорганізмами значно зменшився. Використання забруднених акваторій призводить до негативних зрушень мікроекології кишечнику: у 3,9%±0,4% (p<0,01) дітей висівали протей, ідентичний сероварам, які виділені із морської води.

6. Основними джерелами забруднення морського середовища в районі прибережних рекреаційних зон Одеської затоки є надходження в акваторію господарсько-побутових стоків (70,0%), зливових і дренажних стоків (13,0%). До 15% забруднень в акваторію Одеської затоки надходить від джерел, не пов'язаних із функціонуванням каналізаційної і дренажної систем. Додатковими факторами ризику погіршення якості рекреаційних ресурсів є сезон року і умови скидання стічних вод.

7. При здійсненні поточного санітарного нагляду за об'єктами морського середовища в рекреаційних зонах необхідно поряд з моніторингом якості морської води проводити регулярні дослідження рівнів забруднення пляжного матеріалу, в тому числі в зоні зволоження прибійною хвилею.

8. Вивчення проектних рішень та умов експлуатації пляжів у районі БУС, санітарно-гігієнічний стан морської води та пляжного матеріалу дозволили обґрунтувати методичні підходи щодо профілактики захворювань та ефективності оздоровлення відпочиваючих, розробки перспективних схем ландшафтно-рекреаційних територій морського узбережжя і впровадження методики контролю за проектуванням БУС, а також удосконалити запобіжний та поточний санітарно-епідеміологічний контроль за пляжами з метою профілактики негативного впливу ландшафтно-рекреаційних перетворень морського узбережжя на стан здоров'я населення.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ганикіна С.О. Гігієнічна оцінка морського середовища у районі Одеської затоки / С.О. Ганикіна, Л.Й. Ковальчук, Л.В. Швалова // Довкілля та здоров'я. -2007. - №2 (41). - С. 33-36. Дисертантом проведено відбір проб, системну обробку та узагальнення отриманих результатів.

2. Ковальчук Л.Й. Вплив берегоукріпних і пляжоутворюючих комплексів на рекреаційні якості прибережної смуги / Л.Й. Ковальчук // Інтегративна антропологія. - 2008. - №2 (12). - С. 44-47.

3. Надворний М.М. Еколого-гігієнічна характеристика узбережжя Одеської затоки: сучасні тенденції та перспективи реалізації природоохоронних заходів (огляд) / М.М. Надворний, Л.Й. Ковальчук // Вісник гігієни та епідеміології. - 2008. - Т. 12, № 2. - С. 216-218. Дисертант виконала бібліографічний пошук, систематизацію, обробку та узагальнення отриманих результатів.

4. Ковальчук Л.Й. Виживання неспецифічної мікрофлори у модельному морському середовищі, яке імітує умови прибережної акваторії / Л.Й. Ковальчук // Досягнення біології та медицини. - 2008. - №2(12). - С. 42-45.

5. Надворный Н.Н. Влияние ландшафтно-рекреационных преобразований морского побережья на состояние здоровья населения / М.М. Надворний, Л.Й. Ковальчук, І.Р. Сафян // Вісник гігієни та епідеміології. - 2009. - Т. 13, № 1. - С. 43-47. Дисертант зробила аналіз статистичних даних, узагальнила і систематизувала результати.

6. Надворний М.М. Оцінка інформативності показників якості морської води / М.М. Надворний, Л.Й. Ковальчук // Медичні перспективи. - 2009. - Т. XIV, № 2. - С. 136-139. Дисертант провела аналіз літератури, пошук, обробку та узагальнення отриманих результатів.

7. Патент на корисну модель 42636 Україна, МПК G 01 N 33/18. Спосіб визначення стану морського середовища / М.М. Надворний, Л.Й. Ковальчук; патентовласник Одеський державний медичний університет. - № 200902238; заявл. 16.03.09; опубл. 10.07.09, Бюл. № 13.

8. Ковальчук Л.Й. Гігієнічна оцінка берегоукріпних і пляжоутворюючих комплексів / Л.Й. Ковальчук // Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. - 2008. - Вип. 29, Ч. І. - С. 125-130.

9. Ковальчук Л.Й. Еколого-гігієнічні аспекти будівництва берего-укріпних споруд / Л.Й. Ковальчук // Межрегиональные проблемы экологической безопасности: сборник тезисов трудов симпозиума. Киев-Одесса-Москва-Санкт-Петербург, 19-21 сентября 2007 г. - 2007. - С. 11.

10. Ковальчук Л.Й. Вплив ланшафтно-географічних переутворень у прибережній зоні на якість морської води / Л.Й. Ковальчук // Вчені майбутнього: тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю, 15-16 жовтня 2007 р. - Одеса, 2007. - С. 17-18.

11. Ковальчук Л.Й. Вплив берегоукріплювальних споруд на морське середовище у зонах рекреаційного водокористування / Л.Й. Ковальчук, К.С. Мельник // Молодь - медицині майбутнього: тези доповідей, 23-24 квітня 2009 р. - Одеса, 2009. - С. 57.

Анотації

Ковальчук Л.Й. Гігієнічна оцінка впливу берегоукріплювальних споруд на морське середовище та здоров'я населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України. - Донецьк, 2010.

Дисертаційна робота присвячена гігієнічним проблемам збереження рекреаційних ресурсів морського узбережжя, зокрема вивченню впливу берегоукріплювальних споруд на морське середовище та здоров'я населення, встановленню факторів ризику при використанні приморських зон із лікувально-оздоровчою метою.

У роботі дано гігієнічну оцінку умов морського водокористування і стану морського середовища, науково обґрунтовано та розроблено гігієнічні параметри берегоукріплювальних споруд із метою зменшення їх негативного впливу на рекреаційні якості морського узбережжя. Показано, що при відсутності неорганізованих теригенних стоків та наявності вільного водообміну з відкритим морем акваторії пляжів не зазнають несприятливих впливів берегоукріплювальних споруд. Натомість при замкнених конструктивних схемах берегоукріплювальних споруд і обмеженні водообміну відбувається зростання показників бактеріального забруднення морської води і пляжного матеріалу, максимально виражене у літній період. Встановлено закономірності розподілу, поведінки і виживання полютантів у навколишньому середовищі в районах берегоукріплювальних споруд, особливості процесів самоочищення та виживання мікрофлори, взаємозв'язки рівня забруднення морської води і пляжного матеріалу.

Обґрунтовано методичні підходи щодо удосконалення запобіжного та поточного санітарного нагляду за станом морських пляжів у районах розміщення берегоукріплювальних споруд із метою профілактики негативного впливу на стан здоров'я населення.

Результати досліджень впроваджено у навчальний процес, використано архітекторами при проектуванні рекреаційних об'єктів і санітарно-епідеміологічними службами під час проведення попереднього та поточного санепіднагляду за станом рекреаційних зон і морського середовища.

Ключові слова: рекреаційні ресурси, берегоукріплювальні споруди, морське середовище, здоров'я населення, фактори ризику.

Ковальчук Л.И. Гигиеническая оценка влияния берегоукрепительных сооружений на морскую среду и здоровье населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2010.

Диссертационная работа посвящена гигиеническим проблемам сохранения рекреационных ресурсов морского побережья, в частности изучению влияния берегоукрепительных сооружений (БУС) на морскую среду и здоровье населения, определению факторов риска при использовании приморских зон с лечебно-оздоровительной целью.

Проанализированы особенности загрязнения морской среды в районе Одесского залива и роль источников, не связанных с функционированием канализационной и дренажной систем.

На основании системного анализа материалов отечественных и иностранных литературных источников, результатов собственных исследований санитарно-эпидемической ситуации и характеристик БУС, условий рекреационного водопользования и состояния здоровья населения предложена концептуальная модель гигиенической классификации рекреационных ресурсов морского побережья. Основными блоками классификации являются: тип морской акватории; виды берегоукрепительных гидротехнических сооружений; состояние и организация санитарной охраны водных объектов, грунта и населенных мест; критерии рекреационных свойств морского побережья; комплекс мер по усовершенствованию предупредительного и текущего санэпиднадзора.

В зависимости от типа БУС определяются закрытые, полузакрытые, открытые и припортовые акватории (последние с рекреационной целью не используются). В зависимости от рельефа, наличия организованного или неорганизованного стока, других источников техногенного загрязнения, а также от преобладания гидротехнических сооружений той или иной конструкции можно определить критерии свойств разных объектов (морской воды, пляжного материала и т.д.) по санитарно-химическим и санитарно-бактериологическим показателям.

В работе дана гигиеническая оценка условий морского водопользования и состояния морской среды, научно обосновано и разработано гигиенические параметры берегоукрепительных сооружений с целью уменьшения их отрицательного влияния на рекреационные качества морского побережья.

Показано, что при отсутствии неорганизованных терригенных стоков и наличия свободного водообмена с открытым морем акватории пляжей не испытают неблагоприятных влияний берегоукрепительных сооружений. При замкнутых конструктивных схемах БУС и ограничении водообмена происходит рост показателей бактериального загрязнения морской воды и пляжного материала, максимально выраженное в летний период. При наличии неорганизованных стоков, независимо от типа и конструкции берегоукрепительных сооружений, уровень загрязнения морской среды остается высоким (ОМО до 3500±286 КОЕ/мл, ЛПКП до 14286±224) на протяжении всего рекреационного сезона.

Показатели индекса ЛПКП в морской воде и пляжном материале тесно коррелируют (r_s=0,61 p<0,01). Между показателями бактериального загрязнения песка в зоне увлажнения и морской воды существует линейная регрессионная зависимость, которую можно описать следующим уравнением: y=0,95х - 507,4, где у - индекс ЛПКП морской воды на расстоянии 5 м от берега, х - индекс ЛПКП морского песка в зоне увлажнения, 507,4 - коэффициент. Это позволяет использовать данные, полученные при исследовании пляжного материала в зоне увлажнения, для косвенной оценки состояния морской воды (патент на полезную модель № 42636 от 10.07.09 г.).

В результате исследования установлены основные критерии санитарно-гигиенической оценки конструктивных решений берегоукрепительных и пляжеобразующих сооружений: общий водообмен в акватории рекреационного пользования должен быть не меньше 10 м³/м² площади пляжа; отношение сечения водообмена на единицу длины пляжной полосы не меньше 1,5-2,5 м²/м; соотношение площади акватории рекреационного назначения к площади пляжа не меньше 3 м²/м².

При ограничении водообмена в акватории рекреационного водопользования происходит пролонгация выживания условно-патогенной микрофлоры. В лабораторном эксперименте показано, что наиболее продолжительный срок (18-21 день) выживания условно-патогенной микрофлоры характерен для замкнутой модели или модели с рециркуляцией воды в поверхностном слое. При интенсивной рециркуляций по всей толще воды в модельной морской среде возрастает концентрация растворенного кислороде (до 2,2±0,3 против 1,2±0,2 мгО₂/дм³) и значительно уменьшается (до 1-2 дней) срок выживания условно-патогенной микрофлоры.

Для совершенствования текущего санитарного надзора за объектами морской среды в рекреационных зонах необходимо вместе с мониторингом качества морской воды проводить регулярные исследования уровней загрязнения пляжного материала, в том числе в зоне увлажнения прибойной волной.
...

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка впливу берегоукріплювальних споруд на морське середовище та здоров’я населення" скачать

Подобные документы

Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
Гігієнічна оцінка третинного очищення промислових стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами. Обґрунтованість доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від забруднень.

автореферат [332,6 K], добавлен 09.03.2009
Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Форми ЛФК та рухові режими
Форми лікувальної фізкультури та їх застосування. Ранкова гігієнічна гімнастика у післялікарняний період реабілітації. Методичні правила щодо виконування лікувальної гімнастики. Гідрокінезитерапія - лікування рухами у воді, показання до застосування.

контрольная работа [663,3 K], добавлен 05.11.2009
Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї
Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.

автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009
Мікрофлора шлунково-кишкового тракту
Загальна характеристика мікрофлори. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Функції нормальної мікрофлори кишківника. Причини та ознаки розвитку дисбактеріозу. Функції мікрофлори ШКТ, можливі порушення.

курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010
Розвиток інфраструктури охорони здоров’я в Донбасі у 20-х рр. ХХ ст.: історичний аспект
Стан охорони здоров'я в Донбасі на 1920 рік, особливості формування медичних установ та шляхи вирішення їх проблем. Особливості розвитку робітничої медицини в Донбасі. Оцінка внеску держави та керівних органів у сферу охорони здоров'я на Донбасі.

автореферат [35,1 K], добавлен 10.04.2009
Формування мікрофлори у новонароджених
Кишкова мікрофлора як основний чинник захисту організму маляти, його головні функції, структура та елементи. Фази формування мікрофлори у немовлят, фактори, що сприяють даному процесу. склад нормальної мікрофлори, його аеробна та анаеробна асоціації.

презентация [524,0 K], добавлен 17.03.2013
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Вплив гіпокінезії на біоелектричні властивості кістки
Закономірності виникнення електричного потенціалу навантаження у стегновій кістці щурів при різних ступенях механічного впливу й експериментальної гіпокінезії. Оцінка можливість використання біоелектричних показників для оцінки стану кісткової тканини.

автореферат [47,4 K], добавлен 09.03.2009
Морфофункціональні закономірності змін в міокарді щурів при експериментальному гіпотиреозі та його корекції
Морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за різних умов його корекції. Морфофункціональна оцінка стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі.

автореферат [97,7 K], добавлен 29.03.2009
Флюороз зубів
Анамнез життя та скарги хворого на косметичний дефект на фронтальних зубах, у вигляді плям емалі різної форми, білого кольору. Оцінка об'єктивного стану здоров'я дитини і її стоматологічного статусу. Патогенез флюорозу зубів та методи його лікування.

история болезни [22,9 K], добавлен 31.03.2011
Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту
Оцінка стоматологічного стану осіб із хворобами пародонта Донецької області. Лікування генералізованого пародонти ту II-го та III-го ступеня тяжкості з використанням остеопластичних матеріалів, оцінка його клінічної ефективності та розробка рекомендацій.

автореферат [671,3 K], добавлен 02.04.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу берегоукріплювальних споруд на морське середовище та здоров’я населення"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Гігієнічна оцінка впливу берегоукріплювальних споруд на морське середовище та здоров’я населення

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Відповідно до поставленої мети було сформульовано такі завдання:

ОсновнИй зміст роботи

Таблиця 2. Стан морської води в акваторіях різного типу

Примітки: * - вірогідна різниця у порівнянні із закритим типом (p<0,05); ** - вірогідна різниця у порівнянні із напівзакритим типом (p<0,01).

Подобные документы

Показники	Тип акваторії
	закриті	напівзакриті	відкриті
Водневий показник (pH),	М±m	7,3±0,2	7,8±0,3	7,4±0,3
	min	5,1	5,2	5,3
	max	7,9	8,1	8,2
БСК_5,мг О₂/л	М±m	7,8±0,3**	6,8±0,2*	7,7±0,3
	min	5,4	5,1	5,3
	max	8,2	8,0	8,1
Хлориди, мг/л	М±m	80,0±11,2	80,5±3,5	80,2±2,4
	min	44,0	56,5	60,8
	max	98,0	99,3	94,2
Амонійні сполуки, мг/л	М±m	0,2±0,03**	0,11±0,02	0,08±0,02
	min	0,07	0,06	0,05
	max	0,29	0,19	0,17
Індекс ЛПКП	М±m	3000±120	1400±42	1000±25
	min	1100	900	500
	max	5500	2700	1520
ЗМО, КУО/мл	М±m	2000±112	1000±25	550±1
	min	990	400	175
	max	7300	1900	900