Особливості лікування і профілактики інфаркту міокарду в ранні строки після коронарного шунтування
Встановлення відмінності в причинах виникнення інфаркту на працюючому серці та в умовах штучного кровообігу. Розробка ефективних методів профілактики та інтенсивної терапії періоперационного інфаркту міокарду у хворих після коронарного шунтування.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.07.2015 |
Размер файла | 61,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
С целью определения дооперационных факторов риска и их значимости при возникновении периоперационного инфаркта миокарда, был проведен анализ 5459 операций по поводу изолированной ишемической болезни сердца. Из них 840 больных, были прооперированы в условиях искусственного кровообращения, у 184 (21,9 %) был диагностирован периоперационный инфаркт миокарда. При этом из 4619 пациентов, оперированных на работающем сердце периоперационный инфаркт миокарда был диагностирован только у 43 (0,9 %) пациентов.
С помощью статистического анализа была определена роль факторов риска возникновения периоперационного инфаркта миокарда при аорто-коронарном шунтировании. При операциях аорто-коронарного шунтирования с искусственным кровообращением такими стали - сужение общего ствола левой коронарной артерии >90% (коэффициент риска возникновения инфаркта миокарда 1,2), полисосудистое поражение (коэффициент риска возникновения инфаркта миокарда 1,4), нестабильная стенокардия (коэффициент риска возникновения инфаркта миокарда 1,6), время пережатия аорты >60 мин. (коэффициент риска возникновения инфаркта миокарда 1,3), индекс общего периферического сопротивления сосудов >2500 дин_с/см5/м2 (коэффициент риска возникновения инфаркта миокарда 1,3).
При операции аорто-коронарного шунтирования на работающем сердце факторами риска развития периоперационного инфаркта миокарда стали: сужения сужение общего ствола левой коронарной артерии >90% (коэффициент риска возникновения инфаркта миокарда 1,1), полисосудистое поражение (коэффициент риска возникновения инфаркта миокарда 1,2), нестабильная стенокардия (коэффициент риска возникновения инфаркта миокарда 1,2), индекс общего периферического сопротивления сосудов >2500 дин_с/см5/м2 (коэффициент риска возникновения инфаркта миокарда 1,1).
Степень выраженности факторов риска при аорто-коронарном шунтирования на работающем сердце достоверно ниже чем при аорто-коронарном шунтировании в условиях искусственного кровообращения.
При неэффективности максимальной медикаментозной терапии внутриаортальная баллонная контрпульсация с целью улучшения коронарного кровотока, уменьшения работы левого желудочка сердца и улучшения перфузии тканей, применялась у 96 пациентов. Из них у 84 больных наблюдался позитивный эффект от комплексной терапии с использованием внутриаортальной баллонной контрпульсации. После стабилизации гемодинамики и снижения доз кардиотонической поддержки все они были успешно отключены от насоса-баллона. Рефрактерная сердечная недостаточность на фоне проведения внутриаортальной баллонной контрпульсации стала причиной смерти 12 пациентов.
Кардиологический анамнез указывает на тяжесть состояния больных после аорто-коронарного шунтирования на работающем сердце, потребовавших внутриаортальной баллонной контрпульсации в периоперационном периоде. Анализ анамнеза больных после АКШ в условиях искусственного кровообращения и на работающем сердце не выявил достоверных отличий.
В зависимости от сложности операций аорто-коронарное шунтирование выполнялось в плановом порядке - 72 (75,0 %), ургентном - 11 (11,4 %) и экстренно - 9 (9,4 %) по «реанимационным» показаниям - в 4 (4,2 %) случаях. По способу наложения трансплантатов при аорто-коронарном шунтировании с искусственным кровообращением одиночные использовались в 11 (84,6 %) случаях, а секвенциальные - в 2 (15,4 %), а на работающем сердце - только одиночные.
Диагностика инфаркта миокарда базируется на оценке клинических проявлений (острая сердечная недостаточность II - III ст., аритмии), электрокардиографии (появление патологического зубца Q глубиной более 2 мм), эхокардиографии (появление зоны гипо-, акинезии, снижения фракции выброса более 10% от исходной), коронаровентрикулографии (выявления окклюзии инфарктзависимой коронарной артерии, появление гипо-, акинезии в бассейне этой артерии), гиперферментэмии (МВ-фракция креатинфосфокиназы > 75 моль/л) и имеет высокую диагностическую достоверность при сочетании двух и более критериев.
Доказано, что наиболее эффективным методом профилактики инфаркта миокарда является выполнение аорто-коронарного шунтирования на работающем сердце. Внедрен метод профилактического подключения внутриаортальной баллонной контрпульсации при нестабильной стенокардии и левожелудочковой недостаточности, что позволило предупредить возникновение инфаркта миокарда при последующем аорто-коронарном шунтировании.
Снижение частоты возникновения послеоперационных осложнений коронарного шунтирования на работающем сердце позволило проводить раннюю активизацию больных, что отразилось на сокращении сроков пребывания пациентов в отделении реанимации с 5,8 до 2,9 дней, и в целом в стационаре с 14 до 6 дней. В результате анализа причин летальных исходов выявлено, что основными из них являются сердечно-сосудистая недостаточность, которая составила при аорто-коронарном шунтировании с искусственным кровообращением 13,4 %, и на работающем сердце - 0,7 %. При осложнениях со стороны центральной нервной системы летальные случаи наступили только при аорто-коронарном шунтировании с искусственным кровообращением в 4,5 %. Возникновение периоперационного инфаркта миокарда при аорто-коронарном шунтировании с искусственным кровообращением связано, в первую очередь, с недостаточной защитой миокарда кардиоплегическим раствором (21,9%), в то время, как при аорто-коронарном шунтировании на работающем сердце, основными причинами остаются невозможность восстановить коронарный кровоток и разнообразные технические аспекты (0,9%).
Наиболее эффективным методом интенсивной терапии прогрессирующего острого инфаркта миокарда является восстановление кровотока по инфарктзависимой артерии при помощи ангиопластики или аорто-коронарного шунтирования на фоне внутриаортальной баллонной контрпульсации.
Разработан алгоритм действий на случай дестабилизации состояния больных после аорто-коронарного шунтирования. Внедрено использование внутриаортальной баллонной контрпульсации в случае возникновения периоперационного инфаркта миокарда для его лечения.
Таким образом, внедрение комплексного подхода к диагностике, профилактике и лечению периоперационного инфаркта миокарда у больных после аорто-коронарного шунтирования, выполненного как в условиях искусственного кровообращения, так и на работающем сердце, позволило снизить количество послеоперационных осложнений и госпитальную летальность.
Ключевые слова: аорто-коронарное шунтирование, работающее сердце, периоперационный инфаркт миокарда, внутриаортальная балонная контрпульсация.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АТ - артеріальний тиск;
АШК - апарат штучного кровообігу;
ВАБК - внутрішньоаортальна балонна контрпульсація;
ТЛП - тиск в лівому передсерді;
ДН - дихальна недостатність;
ЕКГ - електрокардіограма;
ЕХО КГ - ЕХО кардіографія;
ШКТ - шлунково-кишковий тракт;
ІХС - ішемічна хвороба серця;
ШК - штучний кровообіг;
ІМ - інфаркт міокарду;
КА - коронарна артерія;
КДО - кінцевий діастолічний об'єм;
КСО - кінцевий систолічний об'єм;
МВ-КФК - МВ-фракція креатинфосфокінази;
АКШ - коронарне шунтування артерій;
ЛШ - лівий шлуночок;
МА - миготлива аритмія;
ГІМ - гострий ІМ;
ГКС - гострий коронарний синдром;
ГПМК - гостре порушення мозкового кровообігу;
ГНН - гостра ниркова недостатність;
ВРІТ - відділення реанімації та інтенсивної терапії;
ЗС ЛКА - загальний стовбур лівої коронарної артерії;
ГСН - гостра серцева недостатність;
ОЦК - об'єм циркулюючої крові;
ПІМ - периопераційний інфаркт міокарду;
РЕД - рентгенендоваскулярна дилатація;
СГМ - судини головного мозку;
ССН - серцево-судинна недостатність;
УО - ударний об'єм;
ФВ - фракція викиду;
ФК - функціональний клас;
ХНН - хронічна ниркова недостатність;
ЦВТ - центральний венозний тиск;
ЦНС - центральна нервова системи;
ЧСС - частота серцевих скорочень;
ІЗПОС- індекс загального периферичного опору судин;
ІЗЛОС- індекс загального легеневого опору судин;
УІЛШ- ударний індекс лівого шлуночка;
УІПШ- ударний індекс правого шлуночка;
СІ- серцевий індекс;
ПС- працююче серце.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Застосування антиангінальних препаратів для лікування і профілактики захворювань серцево-судинної системи - ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарду. Характеристика засобів, що знижують потребу міокарду в кисні і покращують його кровопостачання.
реферат [1,1 M], добавлен 19.05.2012Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.
автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009Хвороби системи кровообігу та надлишкова вага. Продукування адипоцитами вісцеральної жирової тканини вільних жирних кислот та пригнічення поглинання інсуліну печінкою. Інсулінорезистентність та артеріальна гіпертензія. Алгоритм лікування хворих.
автореферат [39,6 K], добавлен 29.03.2009Проблема профілактики та лікування раньової інфекції після ендопротезування суглобів. Лікування гнійних ускладнень після ендопротезування суглобів. Застосування своєчасної діагностики та запропонованих лікувальних заходів. Спосіб скелетного витягнення.
автореферат [46,5 K], добавлен 12.03.2009Обґрунтування системи психотерапії у комплексному лікуванні хворих з гострим інфарктом міокарду на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення макро- і мікросоціальних чинників ризику розвитку розладів адаптації.
автореферат [54,5 K], добавлен 10.04.2009Клінічні уявлення про ішемію міокарду. Типова картина стенокардії за У. Геберденом. Електрокардіографічний критерій нападу стенокардії. Патогенетичні механізми больової і безбольової форм ішемії міокарду. Особливості БІМ при різних захворюваннях ІБС.
реферат [24,0 K], добавлен 26.04.2009Показники поширеності, захворюваності, смертності від ССЗ, ІХС, АГ та гострого інфаркту міокарда (ГІМ) у мешканців гірської зони Закарпаття. Ефективність комплексного медикаментозного лікування. Розподіл пацієнтів згідно типів діастолічного наповнення ЛШ.
автореферат [47,4 K], добавлен 04.04.2009Гостра тонкокишкова непрохідність. Тяжка патологія черевної порожнини. Результати комплексного лікування хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю шляхом розробки та впровадження ранньої ентеральної терапії. Способ профілактики мікробної транслокації.
автореферат [77,5 K], добавлен 19.03.2009Проблемні питання лікування та профілактики виразкової хвороби в сучасній амбулаторній практиці. Ерадикаційна терапія виразкової хвороби в стадії загострення. Лікування військовослужбовців з больовим, диспепсичним та астено-вегетативним синдромом.
дипломная работа [147,1 K], добавлен 15.03.2015Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Вміст свинцю в крові, аорті, печінці, серці та нирках щурів після введення ацетату свинцю. Зміни показників обміну оксиду азоту в організмі дослідних тварин. Вплив свинцю на скоротливу функцію судинної стінки на препаратах ізольованого сегменту аорти.
автореферат [49,0 K], добавлен 10.04.2009Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.
автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009Післяпологовий пієлонефрит як тяжке захворювання з вираженою інтоксикацією організму породіллі, морфологічними і функціональними порушеннями. Ефективність профілактики і лікування, виявлення значущих факторів ризику та оптимальні профілактичні заходи.
автореферат [43,2 K], добавлен 14.03.2009Ефективність планового коронарного стентування в порівнянні з коронарною ангіопластикою і медикаментозною терапією у пацієнтів зі стабільною стенокардією в найближчий і віддалений період. Ангіографічні фактори ризику рестеноза при плановому стентуванні.
автореферат [52,8 K], добавлен 29.03.2009Закономірності розвитку уражень АНС при цукровому діабеті. Методи ранньої діагностики, патогенетично-обґрунтованого лікування і профілактики ДАН у хворих на цукровий діабет 1 типу. Лікування сірковмісними препаратами та вплив їх на перебіг хвороби.
автореферат [147,5 K], добавлен 17.02.2009Етіологія і патогенез маститу у кішок. Діагностика і особливості перебігу хвороби. Етіотропні, патогенетичні, фізичні та комплексні методи терапії. Матеріали і методи досліджень. Схема лікування кішок, хворих на серозний мастит, у клініці дрібних тварин.
дипломная работа [84,6 K], добавлен 19.06.2011Анатомо-фізіологічні особливості хребетного стовпа. Види та причини переломів хребта. Методи лікування і фізичної реабілітації хворих після неускладнених компресійних переломів поперекового відділу хребта. Лікувальна гімнастика, масаж, гідрокінезотерапія.
курсовая работа [112,6 K], добавлен 08.06.2015Показання до ампутації. Клінічна характеристика хворого після неї. Механізм лікувальної дії, гімнастика для хворих з ампутованими кінцівками, використання кінетотерапії. Комплекс лікувальної гімнастики після ампутації гомілки в післяопераційному періоді.
контрольная работа [27,0 K], добавлен 05.06.2010Клініко-лабораторне обґрунтування і розробка медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит при ротовій протоінвазії. Порівняльна оцінка методів прогозоологічної діагностики і діагностика інвазії протистів у пародонтологічних хворих.
автореферат [135,2 K], добавлен 15.08.2009