Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічні основи профілактики хвороб системи кровообігу серед населення регіонів з несприятливими соціально-екологічними умовами життєдіяльності

Гігієнічні основи профілактики хвороб системи кровообігу серед населення регіонів з несприятливими соціально-екологічними умовами життєдіяльності

Вивчення екологічного та соціального середовища проживання і способу життя населення, що мешкає в промисловому та аграрному регіонах. Аналіз закономірностей формування хвороб системи кровообігу. Розробка заходів профілактики хвороб системи кровообігу.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	192,3 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

УДК 616.12/.15:613] - 084:577.4

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ З НЕСПРИЯТЛИВИМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНИМИ УМОВАМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

ІЩЕЙКІНА ЮЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Грищенко Сергій Володимирович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Білецька Елеонора Миколаївна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни;

доктор медичних наук, професор Мухін Володимир В'ячеславович, ДП ”НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України”, м. Донецьк, директор;

доктор медичних наук, професор Гребняк Микола Петрович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри гігієни, екології та безпеки життєдіяльності.

Захист відбудеться 24 листопада 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий «22» жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання системи кровообігу належать до групи хвороб сучасної цивілізації. Це означає, що вони найбільш активно вражають населення економічно розвинених країн (Berg F.M., 2005; Stamler R., 2007; Thompson G., 2009). Хвороби серця і судин посідають перше-друге місце за показником поширеності серед населення, вони є основною причиною інвалідизації (50%-70%), а також смертності населення (Dahlof B., 2002; Обрезан А.Г., 2006). Серед населення України за останні 10-15 років частота виникнення хвороб системи кровообігу зросла більш ніж на 40%-50%, а їх поширеність ? більш ніж на 90%. Смертність населення нашої держави у зв'зку з хворобами системи кровообігу збільшується і становить понад 60% усієї сукупності випадків (Асинова М.И., 2004; Корзенева Е.В., 2004). При цьому перше місце в структурі причин смертності займає ішемічна хвороба серця (ІХС), друге - цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ), третє - гіпертонічна хвороба (ГХ). Найбільше зростання смертності від хвороб системи кровообігу відзначається в східних і центральних областях України, особливо на територіях з несприятливими екологічними і соціальними умовами життєдіяльності (Агарков В.И., 2004; Чепелевська Л.А., 2007). Найбільш типовими представниками регіонів з високою поширеністю хвороб системи кровообігу є Донецька та Полтавська області. Серед населення цих територій, зокрема, реєструється велика поширеність і смертність від ІХС. При цьому за останні роки в даних регіонах відбулося найбільше в Україні зростання смертності від цих хвороб: у Донецькій області ? на 44,6%, а в Полтавській ? на 30,2% (Москаленко В.Ф., 2004; Ехнева Т.А., 2003; Каусова Г.К., 2005; Агарков В.І. та ін., 2007). Формування хвороб системи кровообігу залежить від низки факторів ризику, особливо екологічного, соціального, професійного характеру. Однак ступінь значущості цих факторів на даний час не з'ясована і розглядається як другорядна (Семенов А.В., 1999; Бритов А.Н., 2001; Андрієвський І.Ю., 2005). У той же час поширеність хвороб системи кровообігу серед населення регіонів з техногенним екологічним і вираженим депресивним соціальним середовищем активно зростає (Бєлов В.Б., 2001; Бірюкова Н.А., Усольцева З.В., 2001; Зеленська Т.М., 2006; Максимова Т.М., 2006; Шутов М.М., 2009). Тому встановлення закономірностей і особливостей формування рівня, динаміки та структури захворюваності на хвороби системи кровообігу серед населення, що мешкає в несприятливих екологічних та соціально-економічних умовах, з'ясування ролі факторів довкілля різної природи в детермінації цієї патології, обгрунтування й розробка на цій основі профілактичних заходів є вельми актуальною проблемою сучасної медицини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з плановими науковими дослідженнями Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом НДР кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини «Вивчення взаємозв'язків показників популяційного здоров'я населення і екзогенних факторів ризику екологічного, соціального та виробничого характеру в умовах урбанізованого та індустріалізованого регіону з геофізичними і геохімічними особливостями території (номер держреєстрації 0107U006167, термін виконання 2007-2010 рр.). Автор була співвиконавцем цієї теми, проводила збір і статистичну обробку матеріалів із серцево-судинної патології населення, забруднення об'єктів довкілля ксенобіотиками, вивчення соціально-економічних умов, особливостей способу життя, побуту і харчування населення Полтавської й Донецької областей, встановлювала детермінанти хвороб системи кровообігу, науково обґрунтовувала і розробляла комплекс заходів щодо профілактики кардіоваскулярної патології.

Мета дослідження. Наукове обґрунтування принципів і заходів профілактики хвороб системи кровообігу серед населення, що мешкає в несприятливих соціально-екологічних умовах, на основі ідентифікації та регламентування зовнішньосередових факторів ризику і антиризику.

Завдання дослідження:

1. Вивчення екологічного та соціального середовища проживання і способу життя населення, що мешкає в промисловому й аграрному регіонах з несприятливими і висококонтрастними соціально-екологічними умовами (Донецька та Полтавська області).

2. Встановлення закономірностей та особливостей формування хвороб системи кровообігу серед міського та сільського населення промислового й аграрного регіонів з несприятливими умовами життєдіяльності.

3. Вивчення залежностей формування хвороб системи кровообігу серед населення регіонів з несприятливими умовами життєдіяльності від екологічних, соціально-економічних, соціально-психологічних, професійних, аліментарних, факторів, особливостей способу життя.

4. Ідентифікація, оцінка значущості та класифікація факторів ризику і антиризику виникнення й поширеності хвороб системи кровообігу серед населення промислового і аграрного регіонів з несприятливими умовами життєдіяльності.

5. Обґрунтування принципів, розробка комплексу заходів, експериментальна і прогностична оцінка ефективності медико-екологічної та медико-соціальної первинної, вторинної та третинної профілактики хвороб системи кровообігу серед населення, що мешкає в несприятливих соціально-екологічних умовах.

Об'єкт дослідження: здоров'я населення, що мешкає в несприятливих соціально-екологічних умовах життєдіяльності.

Предмет дослідження: випадки виникнення хвороб системи кровообігу та смерті від них населення, фактори довкілля (природно-екологічні, соціально-економічні, організаційно-медичні, фактори способу життя, побуту і харчування).

Методи дослідження: гігієнічні - для оцінки природно-географічних, антропогенних-екологічних, соціально-економічних, організаційно-медичних факторів; соціологічні - для оцінки особливостей способу життя, побуту, харчування; медико-статистичні - для оцінки рівнів і динаміки патології системи кровообігу, аналізу її детермінації факторами довкілля.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблена методика проведення досліджень дозволила вперше обґрунтувати і сформулювати закон екзогенної детермінації дисонансу біологічного та фактичного вікового порогу хвороб людини, який стверджує: зі збільшенням рівня і розширенням спектру факторів ризику знижується віковий поріг частоти виникнення хвороб людини. Вперше встановлені ключові кількісні та якісні характеристики екологічного середовища, що визначають його техногенні властивості. Визначено спектр екзогенних факторів ризику (28 факторів) та антиризику (18 факторів), які формують підйоми і зниження частоти хвороб системи кровообігу серед населення. Вперше обґрунтовано екзогенний багатофакторний механізм хвилеподібної динаміки і територіальних контрастів рівня захворюваності населення на хвороби системи кровообігу. Вперше встановлено закономірності формування серед населення хвороб системи кровообігу в умовах активних урбанізаційних, соціально-депресивних і техногенно-екологічних процесів: хвилеподібний характер динаміки, пролонговане прогресивне зростання з піковими підйомами, наявність виражених територіальних відмінностей рівня і темпу зростання захворюваності, критичних вікових періодів підйому частоти захворюваності і ключової групи нозологічних форм, які визначають її рівень і поширеність. Обґрунтовано критерії формування та показники кінцевих результатів діяльності кардіологічної служби як основи для управління якістю обслуговування населення. Вперше сформульовано принципи і встановлено критерії медико-соціальної та медико-екологічної первинної, вторинної та третинної профілактики хвороб системи кровообігу та розроблено рекомендації щодо здорового способу життя для людей із захворюваннями системи кровообігу.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено комплекс заходів медико-соціальної та медико-екологічної первинної, вторинної та третинної профілактики хвороб системи кровообігу серед населення, що постійно проживає в широко урбанізованому регіоні з вираженим техногенним екологічним середовищем і в аграрному регіоні з соціально депресивним середовищем існування. На цій основі видані методичні рекомендації: "Принципи і заходи первинної, вторинної та третинної профілактики хвороб системи кровообігу", "Формування здорового способу життя населення як засобу профілактики хвороб системи кровообігу".

Розроблено методику одержання коефіцієнта рівня медичного обслуговування (КРМО) кардіологічних хворих і таблиці показників результативності і дефектів для складання моделей кінцевих результатів діяльності кардіологічної служби. На основі цих даних видано методичні рекомендації "Оцінка якості та ефективності діяльності підрозділів кардіологічної служби".

Результати дослідження впроваджено у Донецькій (акт впровадження від 15 квітня 2010 р.) та Полтавській (акт впровадження від 20 квітня 2010 р.) обласних санітарно-епідеміологічних станціях, у Головних управліннях охорони здоров'я Донецької (акт впровадження від 22 квітня 2010 р.) та Полтавської (акт впровадження від 27 квітня 2010 р.) обласних державних адміністрацій, в ДП науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк (акт впровадження від 4 травня 2010 р.), в навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини (акт впровадження від 6 травня 2010 р.), гігієни, екології та безпеки життєдіяльності (акт впровадження від 14 травня 2010 р.), пропедевтики внутрішньої медицини та внутрішньої медицини стоматологічного факультету (акт впровадження від 21 квітня 2010 р.) у Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького, на кафедрі гігієни та екології вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» (акт впровадження від 29 квітня 2010 р.). Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснив основні дослідження: огляд хворих і здорових пацієнтів, соціологічні дослідження, викопіювання даних захворюваності, аналіз статистичних результатів державних статистичних органів та конкретних розділів звітних матеріалів управлінських органів, обласних, центральних міських та центральних районних лікарень Донецької та Полтавської областей, викопіювання архівних матеріалів з гігієнічної характеристики екологічного та соціального середовища життєдіяльності населення Донецької та Полтавської областей, а також викопіювання матеріалів та історій хвороб пацієнтів з сердцево-судинною патологією. Автором самостійно проведені натурні п'ятирічні спостереження за допомогою когортного методу за певними групами населення з різними факторами ризику й антиризику, організовані цільові дослідження екологічного та соціального середовища в містах та сільських районах з особливо контрастними зовнішньосередовими факторами, вивчено спосіб життя групи довгожителів. Автор здійснив детальну статистичну обробку, аналіз та описання всіх результатів досліджень, обґрунтував і розробив принципи та заходи профілактики серцево-судинних захворювань. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів опублікованих праць, а також матеріали кандидатської дисертації.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на 71-й та 72-й міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної медицини, стоматології та фармації» (Донецьк, 2009, 2010), на IV науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання медицини праці та промислової екології» (Донецьк, 2010), на науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієні та екологічної безпеки України» (шості Марзеєвські читання, Київ, 2010 р.), на IV міжнародній практичній конференції «Актуальні питання щодо аналізу стану здоров'я (Луганськ, 2010). Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 34 наукові праці, з яких 27 статей у наукових фахових виданнях, 4 статті та тези в збірках матеріалів конференцій і з'їздів, а також 3 методичні рекомендації. Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 293 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, шести розділів, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, додатка. Робота містить 87 таблиць та 17 рисунків. Список використаних джерел складає 287 найменувань вітчизняної та іноземної літератури на 27 сторінках, з яких 212 викладено кирилицею та 7 - латиницею. Додаток складає 9 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Відповідно до прийнятої наукової гіпотези і поставлених наукових завдань дослідження проводилося поетапно в наступних напрямках: вивчення захворюваності населення на хвороби системи кровообігу, способу життя, соціально-побутових, соціально-економічних, соціально-гігієнічних, професійних, соціально-медичних та екологічних умов життєдіяльності населення; ідентифікація факторів ризику й антиризику, що беруть участь у формуванні хвороб системи кровообігу; вивчення способу життєдіяльності довгожителів; визначення якості кардіологічної медичної допомоги населенню, змісту та ефективності первинної, вторинної та третинної профілактики хвороб системи кровообігу.

Статистичні та гігієнічні дослідження були проведені серед населення 19 міст і 14 сільських районів Донецької, 3 міст і 25 сільських районів Полтавської областей. Захворюваність на хвороби системи кровообігу оцінювалася за рівнем, структурою та в динаміці за останні 20 років в обсязі близько 2,5 млн. випадків захворювань серед міського та більше 960000 випадків серед сільського населення. Цільовими обстеженнями здорових було охоплено більше 1700 міських і 1200 сільських жителів. Соціологічному опитуванню піддано більше 2000 здорових людей, а також вивчено здоров'я, спосіб та умови життя 195 довгожителів. Проаналізовано рівень життя 330 сімей за 50 факторами: демографічними, способу життя, соціальними, екологічними, професійними, що беруть участь у формуванні здоров'я населення. Вивчено показник тривожності серед населення соціологічним методом (1200 осіб). Для оцінки екологічного середовища проживання населення проаналізовано близько 253000 аналізів повітря в містах і 38000 аналізів у сільській місцевості, більше 45000 аналізів ґрунту з вивченням вмісту 15 речовин, а також близько 68000 аналізів питної води міських водопроводів і понад 22000 аналізів питної води у сільській місцевості.

Для аналізу природно-ландшафтних умов життя проаналізовано 150 архівних одиниць гідрометеорологічної та геологорозвідувальної служби.

Ідентифікація факторів ризику й антиризику хвороб системи кровообігу проводилася на основі порівняльного методу шляхом створення парно-сполучених груп населення, максимально врівноважених за фоновими і максимально контрастних за ідентифікованими факторами. Усього під когортним спостереженням знаходилося 12 груп по 100-140 чоловік з тривалістю спостереження 5 років і частотою обстежень 1 раз на рік, а для разових статистичних оцінок здоров'я в залежності від факторів ризику й антиризику було сформовано 20 груп порівняння.

Результати дослідження. Умови мешкання населення на території Донецької та Полтавської областей істотно відрізняються. Так, екологічне середовище Донецького регіону, особливо міських агломерацій, характеризується інтенсивною урбанізацією і техногенним навантаженням. Фактично вся територія Донецької області залучена до промислово-господарської діяльності і розділена на 5 великих промислових зон (Донецько-Макіївську, Горлівсько-Єнакіївську, Маріупольську, Краматорсько-Костянтинівську, Артемівсько-Слов'янську), де сконцентровано близько 2000 промислових підприємств, експлуатується понад 300 родовищ з видобутком 50 видів корисних копалин, є висока щільність мереж залізниць (58 км на 1000 км²), велика протяжність автотрас (8,3 тис. км), наявність густої мережи газопроводів, нафтопроводів, ліній електропередач і гідротехнічних споруд. У той же час більшість малих міст і сільських населених пунктів охоплені виробничою і соціальною депресією. Усе це обумовлює інтенсивну загальну і маятникову міграцію населення Донецької області, особливо того, що проживає в малих містах і сільській місцевості. Усього до маятникової міграції залучено 53,5% населення, а в міській місцевості проживає більше 85,0% населення. Процеси урбанізації істотно змінюють спосіб життя і різко інтенсифікують соціальну активність населення. Щорічне зростання питомої ваги мешканців з нездоровим способом життя становить (0,7-1,0%), а кількість міського працюючого населення з високим коефіцієнтом соціальної активності (100 і більше ум.од.) знаходиться в межах 50,0-70,0%. Ця частина населення має 11-12-годинний робочий день з напруженою його частиною, яка складає 80-90%.

У той же час Полтавська область є типовим аграрним регіоном, розташованим в центральній лісостеповій частині України, з помірно континентальним кліматом. Тут 75,7% території залучено до аграрного виробництва, в сільській місцевості проживає близько 50,0-60,0% мешканців. Щільність населення на території області нижче середньоукраїнського показника, а його загальна кількість становить 1,5 млн. чоловік, що в 3,3 рази менше, ніж у Донецькому регіоні. На території області розташовано лише 5 великих міст, головною ж галуззю виробництва є аграрна. У зв'язку з цим, процеси урбанізації та міграції виражені слабо. Однак депресія промислового й аграрного виробництва сформувала досить глибоке соціальне напруження, яке охопило, перш за все, сільське населення Полтавщини, що істотно змінило спосіб життя і опинилося в несприятливих соціально-економічних умовах життєдіяльності.

Погіршений спосіб життя і підвищена напруженість життєдіяльності населення обох регіонів, як правило, обумовлює превалювання соціальних ритмів над біологічними, що в кінцевому підсумку завершується формуванням дезадаптаційних станів організму як основи появи різних хвороб і, особливо, захворювань системи кровообігу. Серед соціально високоактивної частини працюючого населення, за даними цільових профоглядів, питома вага осіб зі стадією напруги та незадовільною адаптацією організму становить 51,0-52,0%. Для цієї частини населення характерним є висока питома вага осіб, які ведуть нездоровий спосіб життя (72,5% осіб), особливо за такими параметрами, як нераціональний режим дня (80,0-82,0% осіб), нераціональне харчування за режимом і складом раціону (65,0-73,0% осіб), нездоровий нічний сон (35,0%-47,0% осіб), шкідливі звички (38,0-40,0% осіб).

Високий рівень індустріалізації міського господарства формує велике техногенне навантаження на екологічне середовище. Проте, за цим показником міста і території Донецької та Полтавської областей значно розрізняються. Сумарне техногенне навантаження на одиницю площі Донецького регіону в чотири рази вище середнього по Україні і складає 4,1 млн. тон на рік або 500 кг на одного мешканця та 140 тон на 1 км². В той же час в Полтавській області аналогічні показники становлять 7,1 тон на 1 км² або 134 кг на людину на рік.

На Донецьку область припадає близько 37,0% усіх викидів шкідливих речовин на території України. При цьому на першому місці за забрудненням навколишнього середовища Донецького регіону знаходиться чорна металургія (47,7%), на другому ? енергетика (30,9%), на третьому ? транспорт (13,2%), на четвертому ? опалення і теплопостачання (12,9%), на п'ятому ? вугільна промисловість (12,7%), на шостому ? будівельна індустрія (12,6%).

У Полтавській області велика частина викидів у довкілля припадає на транспортні засоби (51,0%), особливо на автотранспорт ? (50,0%), а частка промислових викидів становить (49,0%) всього об'єму, за рахунок переважно тільки підприємств м. Кременчука (27,9%) та м. Комсомольська (9,8%).

Міське повітряне середовище Донецької області постійно забруднене такими хімічними речовинами, як сірчана кислота (4,0 ГДК), діоксид сірки (3,2 ГДК), аміак (3,0 ГДК), фенол (3,0 ГДК), сірководень (2,5 ГДК), оксид вуглецю (2,3 ГДК), фтористий водень (2,0 ГДК), завислі речовини (2,0 ГДК), діоксид азоту (1,7 ГДК). При цьому відзначаються суттєві територіальні відмінності забруднення навколишнього середовища. Мінімальні рівні забруднення за інтегральними показниками знаходяться в межах Ксум. = 10,1-17,8 ум. од., Р = 4,8-8,2 ум. од., максимальні ? Ксум.= 50,1-64,5 ум. од., Р = 30,7-39,7 ум. од.

Інтенсивне техногенне навантаження на повітряне середовище призводить до істотного забруднення низкою хімічних речовин ґрунту населених місць Донецького регіону. Концентрації різних ксенобіотиків в ґрунті селітебних зон, як правило, вище ГДК. Особливо високий вміст в ґрунті характерний для таких хімічних речовин, як мідь, ртуть, цинк, свинець, олово, молібден, хром, нікель, берилій, магній, барій, марганець.

Антропогенні скидання у довкілля великої кількості стічних вод викликають зміну хімічного складу і забруднення питної води. Питна вода, як у містах, так і у сільських населених місцях Донецької області має за тими чи іншими показниками відхилення від гігієнічних нормативів. Питома вага аналізів води з перевищенням ГДК коливається від 1,1% до 30,8%. Як правило, вода характеризується підвищеною і високою жорсткістю, наявністю значних концентрацій хлоридів, сульфатів, аміаку, нітратів, заліза, кальцію, магнію. Спостерігається повсюдний дефіцит таких мікроелементів, як молібден, кобальт, цинк, а мідь, нікель, хром, залізо дефіцитні на окремих територіях.

Рівень забруднення повітряного середовища в населених місцях Полтавської області невисокий і за інтегральним індексом забруднення (ІЗА) в 6-7 разів нижче середнього по Україні, причому концентрації основних ксенобіотиків не перевищують відповідні ГДК. Більш істотне забруднення атмосферного повітря відзначається в трьох індустріальних містах ? Полтава, Кременчук і Комсомольськ, де ІЗА становить відповідно 3,9, 5,2 і 2,3, що в 1,8-4,0 рази нижче середньо-українського показника. При цьому в атмосфері індустріальних міст Полтавської області спостерігається інший спектр хімічних речовин, концентрації яких, як правило, не перевищують встановлений норматив: діоксид сірки (0,1 ГДК), оксид вуглецю (0,7 ГДК), діоксид азоту (0,75-1 ГДК), оксид азоту (0,3-0,5 ГДК), фтористий водень (0,2-0,8 ГДК), хлористий водень (0,1-0,2 ГДК), аміак (0,25-0,75 ГДК), формальдегід (0,1-0,2 ГДК).

Найбільше забруднення ґрунту Полтавської області відбувається за рахунок підприємств нафтогазового комплексу, а також накопичених агрохімікатів. Однак питома вага проб ґрунту, що не відповідають нормативам за санітарно-гігієнічними показниками, складає тільки 6,5%, а за мікробіологічними ? 2,9%. Залишкові концентрації пестицидів та їх метаболітів у ґрунті, як правило, не перевищують ГДК.

Нормативно очищений об'єм води в Полтавській області складає 89,3%. У той же час антропогенно викидання у довкілля стічних вод в Полтавській області в 19 разів менше від середнього об'єму по Україні. Однак якість питної води з централізованих водопроводів має тенденцію до погіршення, питома вага проб води, які не відповідають гігієнічним нормативам, збільшилася за останні 2-3 роки на 3,0% і складає 14,6%. У той же час якість питної колодязної води у сільській місцевості значно гірше, а кількість проб, які не відповідають гігієнічним нормативам, в 3,2 рази та більше, складає 46,7%. Усі сільські райони Полтавської області за якістю питної води розділяються на три гідрохімічні регіони ? з максимальним, середнім і мінімальним вмістом хімічних речовин у питній воді. Вода першого гідрохімічного регіону характеризується великою питомою вагою проб, що не відповідають нормативам за хімічним складом (74,2±3,8%), високою загальною жорсткістю (5,2 ГДК) і загальною мінералізацією (5,3 ГДК), а також великими концентраціями (1,8-3,8 ГДК) широкого спектру (9 видів) мікроелементів. До групи з такою якістю питної води входять 7 сільських районів Полтавської області.

Вода другого гідрохімічного регіону має більш сприятливі показники хімічного складу: питома вага проб, які не відповідають ГДК, становить 41,3±2,5%, загальна жорсткість води перевищує ГДК в 2,7 рази, загальна мінералізація ? у 2,5 рази, концентрація 8 хімічних речовин ? в 1,2-1,8 рази. Цей гідрохімічний регіон охоплює 9 сільських районів.

Найбільш якісна питна вода характерна для третього гідрохімічного регіону. Тут має місце невелика загальна мінералізація і жорсткість води, а концентрації найбільш значущих 13 хімічних елементів не виходять за межі ГДК. У цей гідрохімічний регіон входять 8 сільських районів області.

Природний радіаційний фон на більшій частині Донецької області складає не більше 20 мкР/год, а в середньому - 13-15 мкР/год. Проте, в деяких південних районах існують великі території (м. Волноваха), де рівень радіації перевищує 20 мкР/год, досягаючи подекуди 28-34 мкР/год. При цьому найвищі рівні радіаційного фону характерні для східної частини Донецької області (перевищують 20 мкР/год), а найнижчі - для північної частини(до 10 мкР/год). Після Чорнобильської аварії відбулося збільшення радіаційного забруднення екологічного середовища Донецької області. Найвищі рівні радіації реєструвалися в період з 1986 по 1995 роки, коли її рівень збільшився в 2,0-49,0 рази. Проте, сучасні рівні радіації зменшилися більш ніж у 37,0 разів.

Відзначалося активне накопичення радіонуклідів в продуктах харчування, особливо на початку 90-х років. У 2000 році концентрації радіонуклідів в основних продуктах харчування (м'ясо, молоко, овочі) знизились в 2,4-5,0 разів.

У воді і продуктах харчування на території Полтавської області вміст радіонуклідів, як правило, не реєструється, або на 1-2 порядки нижче нормативу.

Серед населення як промислового (Донбас), так і аграрного (Полтавщина) регіонів значно поширені хвороби системи кровообігу.

Сучасний рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу вище серед населення Донецької області за частотою виникнення даної патології, а за поширеністю хвороб ? серед мешканців Полтавської області. Первинна захворюваність міського населення Полтавщини нижче, ніж захворюваність мешканців міст Донецької області, а поширеність даних захворювань серед них значно вище. У той же час первинна захворюваність та поширеність хвороб системи кровообігу серед сільського населення Полтавської області суттєво вище, ніж серед селян Донецької області. Частота виникнення і поширеність хвороб системи кровообігу серед населення Донецької області вищі середньо-українських показників, тоді як частота виникнення цих хвороб серед населення Полтавської області нижче середньо-українського рівня, а показник поширеності значно вище.

Показники первинної захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу серед міського населення Донецької області вищі середньо-українських, тоді як серед міського населення Полтавської області значно вище середньо-українського тільки показник поширеності, а первинна захворюваність цього контингенту населення має тільки тенденцію до більш високого рівня.

Показники первинної захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу серед сільського населення Донецької області значно нижчі середньо-українських, а серед сільского населення Полтавської області показник поширеності сердцево-судинної патології значно вищий за середньо-український, в той же час як рівень первинної захворюваності - нижче.

Подібні міжрегіональні співвідношення показників частоти виникнення та поширення хвороб системи кровообігу серед постійного населення свідчать, перш за все, про контрастність різних за природою та інтенсивністю факторів, що їх детермінують. Враховуючи те, що ці відмінності реєструються між мешканців однієї етнічної групи з близьким територіальним розташуванням, ці процеси можуть формуватися, найімовірніше, за рахунок контрастних відмінностей переважно екзогенних факторів, на що чітко вказують регіональні розбіжності, перш за все, первинної захворюваності між сільським і міським населенням (табл. 1).

Таблиця 1 Сучасні рівні частоти виникнення (захворюваність) і поширеності серед населення хвороб системи кровообігу, випадки на 10000 населення

Контингенти населення	Донецька область	Полтавська область
	захворюваність	поширеність	захворюваність	поширність
Усе населення Донецької та Полтавської обл.	654,7±10,2	6498,2±35,5	609,2±8,8	7116,2±38,5
Міське населення	700,2±12,4 t₁=2,8 t₂=5,2	6886,6 ± 40,4 t₁=7,2 t₂=19,7	649,3 ± 9,0 t₁=3,3 t₂=1,2 t₃=3,3	7813,2±41,0 t₁=12,4 t₂=30,1 t₃=16,1
Сільське населення	537,5±9,2 t₁=8,6 t₂=5,9	5668,7±50,6 t₁=6,7 t₂=5,2	576,9±7,2 t₁=2,8 t₂=5,9 t₃=4,9	6936,6±55,4 t₁=2,7 t₂=16,1 t₃=16,9
Усе населення України	636,0±7,1	5969,8±23,2	636,0±7,1	5969,8±23,2

Примітки: t₁ - достовірність відносно середньо-обласного показника; t₂ - достовірність відносно середньо-українського показника; t₃ - достовірність відносно показника Донецької області.

Динаміка зростання серед населення частоти виникнення хвороб системи кровообігу має явно виражений хвилеподібний характер (рис. 1). Так, на початку 90-х років реєструвалися дуже високі темпи приросту захворюваності ? від 13,3% серед міського населення до 18,3% - 21,2% (Донецька область) і 21,2% серед сільських мешканців. Потім відбулося різке (у 3-13 разів) падіння темпів приросту захворюваності в середині десятиліття, особливо серед міського населення, що збігається в часі з депресією в промисловості, яка призвела до істотного (в 5-10 разів) зменшення обсягів викидів техногенних відходів у довкілля. У другій половині 90-х років відбулося повторне значне підвищення темпів приросту захворюваності населення, як міського, так і сільського. Однак повторний підйом захворюваності вже збігається в часі з активізацією факторів іншої природи: соціальною депресією і соціально-психологічним напруженням в суспільстві. Наприкінці 90-х років відбулося чергове зниження темпів приросту серцево-судинної захворюваності до 5,8-8,1%, а починаючи з 2007-2008 років намітився повторний, не інтенсивний її підйом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Динаміка темпів приросту частоти виникнення хвороб системи кровообігу серед міського та сільського населення

промисловий хвороба кровообіг профілактика

У структурі хвороб системи кровообігу перші три місця займають гіпертонічна хвороба (1-е місце ? 36,8%), ішемічна хвороба серця (2 місце ? 24,5%) і цереброваскулярні хвороби (третє місце ? 19,2%). На цю групу хвороб припадає понад 80% всього масиву захворюваності населення на хвороби системи кровообігу (табл. 2). Решта 5 нозологічних форм обумовлюють 19,5% захворювань, з яких на стенокардію, інсульт та інфаркт припадає велика частина випадків (17,4%). На дві останні нозологічні форми (ендартеріїт і ревматизм) припадає тільки 2,1% випадків серцево-судинних хвороб.

Таблиця 2 Рангова структура захворюваності населення на хвороби системи кровообігу

Нозологічні форми	Рангове місце	Питома вага випадків
Гіпертонічна хвороба	1-е	36,8
Ішемічна хвороба серця	2-е	24,5
Цереброваскулярні хвороби	3-є	19,2
Стенокардія	4-е	8,2
Інсульт	5-е	5,8
Інфаркт міокарда	6-е	3,4
Ендартеріїт, тромбангіїт	7-е	1,7
Ревматизм	8-е	0,4

Нами встановлено, що існує виражена прогресивна вікова динаміка захворюваності населення на хвороби системи кровообігу. Має місце інтенсивне поступове збільшення захворюваності мешканців на хвороби системи кровообігу з підвищенням віку. Однак кратність повікового зростання частоти виникнення даних хвороб має зворотну динаміку: чим молодша вікова група, тим вища кратність частоти виникнення хвороб системи кровообігу. Так, перший різкий підйом частоти появи хвороб системи кровообігу відзначається у віковій групі 21-30 років, коли вона збільшується в 3,7 раза. Надалі зростання даної патології падає в 2,5 рази. Друге різке зростання частоти виникнення хвороб системи кровообігу спостерігається у віковій групі 41-50 років, коли захворюваність на цю патологію збільшується в 2,6 рази щодо попереднього віку. У віковій групі 54-60 років кратність зростання частоти виникнення серцево-судинних хвороб падає до рівня, характерного для віку 31-40 років, а після 60 років вона стає мінімальною. Отже, визначаються два критичних (21-30 років і 41-50 років) і два субкритичних (31-40 і 51-60 років) вікових періодів росту частоти виникнення хвороб системи кровообігу.

Крім цього, рівні патології системи кровообігу мають стійкі статеві і соціальні відмінності. Так, первинна захворюваність міських чоловіків значно вище, ніж жінок (на 16,0%), показник поширеності хвороб, навпаки, вище серед міських жінок (на 8,9%), що свідчить про більш інтенсивне накопичення хвороб серед міського жіночого населення. Цей дисонанс рівня показників поширеності захворюваності серед міського чоловічого та жіночого населення обумовлюється, перш за все, наслідками хвороб за рахунок більш високої смертності чоловічого населення у зв'язку з великою питомою вагою серед них тяжких нозологічних форм хвороб системи кровообігу.

Серед сільського населення первинна захворюваність обох статей практично ідентична, а поширеність, так само як і в міській місцевості, вище серед сільських жінок. У той же час первинна захворюваність та показник поширеності хвороб серед міського чоловічого та жіночого населення значно (на 37,5% і 17,6%, відповідно) вищі, ніж серед сільського. При цьому рівень захворюваності як міського, так і сільського населення має виражену територіальну залежність, яка обумовлюється комплексом екзогенних факторів різної природи і, зокрема, соціальним становищем, професійним рівнем, освітнім цензом і широким спектром екологічних детермінант. Так, найвища поширеність хвороб системи кровообігу характерна для службовців (42,5 випадків на 100 оглянутих), значно менша вона у кваліфікованих робітників (у 1,6 рази) і в 3,5 рази нижча у некваліфікованих робітників. При цьому найбільші показники загальної серцево-судинної захворюваності реєструються серед працюючого населення з вищою, середньою спеціальною і середньою освітою (22,2-34,2 випадків на 100 оглянутих, відповідно).

Високотехногенні умови екологічного середовища проживання беруть активну участь у формуванні серед населення хвороб системи кровообігу. Проживання в високотехногенному міському екологічному середовищі призводить до активного зростання частоти хвороб системи кровообігу вже після 10-літнього періоду, яке інтенсивно збільшується до 30-літнього періоду. Після цього настає тривалий стабільний період у динаміці зростання даної патології. Другий етап зростання відзначається після 40 років проживання в міському техногенному екологічному середовищі і продовжується аж до 50-річної експозиції, а після 60-річного періоду спостерігається період зниження захворюваності.

Динаміка зростання захворюваності населення на хвороби системи кровообігу в залежності від тривалості проживання в міських високотехногенних (м. Донецьк та м. Макіївка) умовах у порівнянні з сільськими довгожителями у сприятливому екологічному середовищі (Донецька область) представлена на рис. 2. Про переважно техногенно-екологічні причини динаміки зростання серед досліджуваної групи населення частоти хвороб системи кровообігу свідчить фонова динаміка вікового її підвищення серед сільських довгожителів, які постійно проживають в сприятливих або здорових умовах екологічного середовища. Крива зростаючого підйому з віком цієї патології серед сільських довгожителів за первинною реєстрацією випадків відрізняється від експериментальної міської групи населення як дуже низькими темпами зростання, так і формою зміни після кожного з оцінюваних періодів життя.

Техногенне навантаження на екологічне середовище проживання населення обумовлює формування серед цього контингенту як загального рівня серцево-судинної захворюваності, так і окремих нозологічних форм хвороб системи кровообігу. Міське населення, яке постійно проживає в місцях з максимальними показниками техногенного навантаження на довкілля, має більш високі показники загальної серцево-судинної захворюваності (t=6,5, р<0,01), захворюваності на гіпертонічну хворобу (t=2,6, p<0,05), ішемічну хворобу серця (t=2,6, p<0,05) і цереброваскулярні хвороби (t = 3,1, p<0,05) (табл. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Динаміка зростання захворюваності населення на хвороби системи кровообігу в залежності від тривалості проживання в міських високотехногенних (м. Донецьк та м. Макіївка) умовах у порівнянні з сільськими довгожителями у сприятливому екологічному середовищі (Донецька область)

Таблиця 3 Порівняльні показники захворюваності міських мешканців на хвороби системи кровообігу при максимальному й мінімальному техногенному навантаженні на екологічне середовище населених місць (когортне спостереження)

Нозологічна форма	Максимальне навантаження: валовий викид шкідливих речовин в атмосферу на рік - (3680,4±210,7) тон/км²	Мінімальне навантаження: валовий викид шкідливих речовин в атмосферу на рік - (695,3±21,7) тон/км²
Загальна захворюваність	504,0 ± 20,0	330,8 ± 20,0 t = 6,5
Гіпертонічна хвороба	201,0 ± 15,0	145,6 ± 15,4 t = 2,6
Ішемічна хвороба серця	117,0 ± 12,0	73,1 ± 11,5 t = 2,6
Цереброваскулярні хвороби	100,3 ± 9,0	63,0 ± 8,0 t = 3,1

При цьому ступінь значущості техногенного навантаження у формуванні захворюваності населення на окремі нозологічні форми хвороб системи кровообігу істотно залежить від складу і концентрації шкідливих хімічних речовин, що обумовлюють основний обсяг техногенного навантаження на довкілля. Населення, яке постійно проживає у міських населених пунктах з високими концентраціями (ІЗА ₇ = 35,7±1,2?42,7±2,8) семи ксенобіотиків (завислі речовини, оксид вуглецю, діоксид сірки, сірководень, діоксид азоту, фенол, 3,4- бензпірен), має більш високі показники захворюваності на хвороби системи кровообігу. Особливо істотне збільшення частоти виникнення характерне для гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця (у 1,4 рази). Захворюваність населення на хвороби системи кровообігу залежить від характеру походження техногенного навантаження на екологічне середовище. Найвищий рівень захворюваності характерний для населення, що піддається впливу політехнологічного техногенного навантаження, переважно вугільного, металургійного, хімічного та транспортного походження (554,1±22,3 випадків на 10000 населення). Для цього населення також притаманні високі показники захворюваності на гіпертонію та цереброваскулярні хвороби.

На другому місці за частотою виникнення хвороб системи кровообігу знаходиться населення, яке піддається дії монотехнологічного техногенного навантаження, переважно металургійного або енергетичного походження (483,7±20,5 і 488,2±21,0 випадків на 10000 населення).

На третьому місці за рівнем знаходиться захворюваність населення, що проживає в умовах також монотехнологічного техногенного навантаження, переважно вугільного або вугільно-металургійного походження (401,4±20,3 і 436,0±18,5 випадків на 10000 населення).

Істотну роль у формуванні хвороб системи кровообігу має хімічний склад питної води. Населення, що систематично вживає питну воду з близьким до оптимального за спектром і концентрацією (в межах гігієнічних регламентів) мінеральних речовин хімічним складом, має за всіма нозологічними формами хвороб системи кровообігу більш низькі показники захворюваності, ніж мешканці регіонів з погіршеною якістю питної води (концентрація 12-13 мінеральних речовин перевищує ГДК). Серед цієї групи населення загальний показник серцево-судинної захворюваності нижче на 8%, показник захворюваності на гіпертонічні хвороби ? на 6,8%, цереброваскулярні хвороби ? на 34,2%, ІХС ? на 64,1%, інсульти ? на 44,1% .

Залежність серцево-судинної захворюваності від хімічного складу питної води особливо характерна для сільського населення. Так, постійне сільське населення Полтавської області, яке систематично вживає питну воду з високою жорсткістю (5,3 ГДК), великою концентрацією сульфатів і хлоридів (2,8-3,4 ГДК), а також 8 груп мікроелементів (1,8-3,8 ГДК), має загальні показники захворюваності на хвороби системи кровообігу, вищі в 2,2 рази, показники захворюваності на гіпертонічну хворобу вищі в 3 рази, на ішемічну хворобу ? у 1,9 рази, а на цереброваскулярні хвороби ? у 2,5 рази відповідних показників серед мешканців, що вживають питну воду з оптимальним складом хімічних речовин (в межах ГДК) (табл. 4).

Нами встановлено, що певне значення у формуванні хвороб системи кровообігу має наявність і концентрація в питній воді окремих мікроелементів, особливо таких, які входять до групи есенціальних. Це виявляється при порівнянні частоти виявлення даної патології серед груп мешканців, що постійно вживають питну воду з високим (перевищення ГДК у 2 і більше разів) і низькими (нижче ГДК у 2 і більше разів) концентраціями деяких мікроелементів.

Так, підвищені показники захворюваності населення на хвороби системи кровообігу відзначаються при високих концентраціях фтору, кальцію, при високій загальній жорсткості й мінералізації питної води, а більш низькі показники цієї захворюваності спостерігаються при великих концентраціях заліза і кобальту. Підвищена захворюваність (p<0,05) населення на гіпертонію має місце при високій жорсткості і мінералізації води, а також великих концентраціях фтору, хрому, кобальту, магнію та кальцію. Більш високі (p<0,05) показники захворюваності на цереброваскулярні хвороби характерні для населення, що вживає питну воду з великими концентраціями фтору, хрому, кальцію, загальною високою жорсткістю і мінералізацією, а знижені рівні цієї патології відзначаються при низькій загальній жорсткості й мінералізації, при високих концентраціях магнію, кобальту, молібдену.

Підвищена (p<0,05) частота ішемічної хвороби серця має місце серед населення при високій загальній жорсткості й мінералізації води і високих концентраціях у ній кальцію, а знижені показники цієї хвороби спостерігаються при низькій жорсткості і загальній мінералізації, а також при високій концентрації магнію, кобальту і хрому.

Частіше (p<0,05) уражається населення інсультами за наявності в питній воді високих концентрацій хрому, а більш рідко (p<0,05) - при високих концентраціях молібдену, кобальту, магнію.

Радіаційний фактор, що сформувався в результаті аварії на ЧАЕС, зіграв значну негативну роль у формуванні хвороб системи кровообігу серед населення. Так, у другій половині 80-х років зростання показників захворюваності населення на гіпертонічну і цереброваскулярні хвороби відбувалося паралельно з накопиченням радіонуклідів у повітрі, ґрунті і овочах, а протягом 90-х років зі збільшенням кількості радіонуклідів у ґрунті і в деяких продуктів харчування. Виражений підйом захворюваності населення на ішемічну хворобу серця стався в 90-х роках одночасно зі значним збільшенням вмісту радіонуклідів у ґрунті та в овочевих продуктах, а в другій половині 80-х років підйом цієї патології відбувався паралельно зі збільшенням концентрації радіонуклідів у повітряному середовищі.

Частота виникнення серед населення хвороб системи кровообігу істотно залежить від соціальних і соціально-психологічних факторів, про що свідчить паралелізм 12-річної динаміки показників захворюваності, соціально-економічного та соціально-психологічного стану населення.

Таблиця 4 Порівняльний рівень захворюваності сільського населення Полтавської області на хвороб и системи кровообігу залежно від рівня концентрації хімічних елементів у питній воді (випадки на 10000)

Рівні концентрації	Показники концентрації хімічних речовин у питній воді	Сільські населенні пункти	Показники захворюваності
			загальна захворюваність	ГХ	ІХС	ЦВХ
Максимальні концентрації	1. Кількість проб води > ГДК 74,2% ± 3,8% 2. Загальна жорсткість > ГДК у 5,2 рази 3. Загальна мінералізація > ГДК у 5,3 рази 4.Концентрація хлоридів і сульфатів > ГДК у 2,8-3,4 рази 5.Концентрації мікроелементів (8 груп) > ГДК у 1,8-3,8 рази	Диканський, Котелевський, Кременчуцький, Оржицький, Чутівський, Шишацький	731,8 ± 20,1	375,1±13,5	203,0 ± 13,8	146,8 ± 15,0
Мінімальні концентрації	1. Кількість проб води > ГДК ? 27,6% ± 1,4% 2. Загальна жорсткість > ГДК у 1,7 рази 3. Загальна мінералізація > ГДК у 1,8 рази 4. Концентрація хлоридів і сульфатів > ГДК у 0,8-1,0 рази 5. Концентрації мікроелементів (11 груп) > ГДК у 0,8 рази	Багачанський, Гребніковскій, Козельщіцькій, Лубенський, Чорнухинський	338,9 ± 14,6 t = 15,8	124,3 ± 12,3 t = 3,7	106,7 ± 10,7 t = 5,5	57,9 ± 10,0 t = 4,9

Так, з прогресивним падінням подушного прибутку, зростанням безробіття і наростанням психологічного напруження (збільшення коефіцієнта тривожності з 10 до 50 балів) збільшувалася (p<0,05) частота первинної захворюваності населення на гіпертонічну та ішемічну хвороби серця. Причому, початкове різке збільшення захворюваності населення на ці нозологічні форми визначалося при коефіцієнті тривожності в суспільстві на рівні 25 балів і падінні подушного прибутку на 13%.

Багато параметрів способу життя сучасного населення призводять до виникнення серед нього хвороб системи кровообігу. До таких параметрів, передусім, відносяться дисгармонійний шлюб (частота захворювань вище на 77,2%), самотність (на 51,9%), несприятливий психологічний сімейний клімат (на 67,0%), неефективний (фізично пасивний) відновлювальний щоденний відпочинок (на 81,4%), відсутність в режимі дня фізичного тренінгу (на 76,0-81,0%), безсоння (на 62,7%), інтенсивне (більше 40 сигарет на добу) паління (на 56,5%), нераціональний за складом і структурою щоденний раціон харчування: овочі та фрукти, молочні та кисломолочні продукти, зерно-круп'яні продукти ? рідко, жирові продукти, солодощі ? часто, рибні продукти ? рідко (на 67,3%), авітамінози (на 75,6%-84,1%).

Таблиця 5 Порівняльна динаміка показників захворюваності населення на хвороби системи кровообігу та соціально-психологічного стану первинних хворих

Роки	Динаміка падіння подушного прибутку, %	Динаміка зростання безробіття, %	Коефіцієнт тривожності, %	Динаміка зростання ішемічної хвороби серця	Динаміка зростання гіпертонічної хвороби	Динаміка зростання стенокардії
				в показниках наочності, %	у випадках на 10 000	в показниках наочності, %	у випадках на 10 000	в показниках наочності, %	у випадках на 10 0000
1986	100,0	0	<10,0	100,0	49,6±5,0	100,0	56,0±6,4	100,0	14,0±2,0
1990	87,0	25,0	>25,0	134,1	66,4± 4,0 t=2,6	161,4	90,4±7,2 t=3,6	170,0	23,8±2,5 t=3,1
1994	61,0	35,0	>40,0	161,1	79,8±4,5 t=2,2	203,8	114,1±7,0 t=2,4	220,7	30,9±2,0 t=2,2
1998	45,0	51,0	>50,0	201,4	99,9±7,0 t=2,4	260,5	145,9±8,0 t=3,0	255,7	35,8±1,8 t=2,1

Особливе значення у формуванні сердцево-судинної патології серед працюючого населення мають такі якості професійної праці, як шкідливість і напруженість. Найвищі показники захворюваності характерні для працівників, зайнятих професійною діяльністю з високим ступенем (2-а і 3-я ступінь) шкідливості (27,3-35,4 випадків на 100 оглянутих), а також для тих, що виконують розумову працю високого ступеня напруженості і фізично важку працю (16,9 і 19,1 випадків на 100 оглянутих відповідно).

Характер праці та умови професійної діяльності також обумовлюють частоту захворюваності працюючого населення на хвороби системи кровообігу. Це особливо характерно для таких професійних групп, як шахтарі, металурги, машинобудівники, хіміки, механізатори-трактористи. Серед цієї частини працюючого населення частота виникненння хвороб системи кровообігу прогресивно збільшується зі стажем роботи, з особливо різким її зростанням після 10-12 років (збільшення у 1,7-1,8 рази) і 14-16 років (збільшення ще в 3,9 рази).

Порівняльні когортні спостереження з розрахунком коефіцієнта відносного ризику (ВР) дозволили виділити 28 екзогенних факторів ризику, що формують рівень, динаміку і структуру захворюваності населення на хвороби системи кровообігу. Перелік цих факторів з їх результативними параметрами і величиною коефіцієнта відносного ризику представлені в табл. 6.

Кожен з визначених факторів ризику має властиві йому параметри результативної дії, при яких виявляється його максимальна патогенність, що описана коефіцієнтом відносного ризику. Приведені фактори ризику здатні підвищити рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу в діапазоні від 10 до 180% випадків.

Таблиця 6 Фактори ризику та їх значущість у формуванні хвороб системи кровообігу

...

Страница:

автореферат "Гігієнічні основи профілактики хвороб системи кровообігу серед населення регіонів з несприятливими соціально-екологічними умовами життєдіяльності" скачать

Подобные документы

Можливість судово-медичної діагностики раптової серцевої смерті за результатами лабораторних досліджень
Аналіз показників смертності від хвороб системи кровообігу серед населення м. Луганська та Луганської області. Особливості локалізації ішемії та кровопостачання міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.

автореферат [123,2 K], добавлен 29.03.2009
Комплекс респіраторних захворювань свиней
Структура системи ветеринарно-профілактичних заходів. Етіологічні чинники основних інфекційних захворювань респіраторної системи. Поняття про асоційовані хвороби. Збудники респіраторних хвороб. Особливості найбільш поширених респіраторних хвороб свиней.

реферат [32,6 K], добавлен 13.04.2014
Фізіологія кровообігу
Загальна характеристика системи кровообігу. Автоматія серця. Провідна система серця. Спряження збудження і скорочення в міокарді. Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль та регуляція. Роль клапанів серця у гемодинаміці. Артеріальний пульс.

методичка [2,1 M], добавлен 15.03.2008
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Метаболічні особливості, системне запалення та стан коронарного кровообігу у хворих на ішемічну хворобу серця в залежності від маси тіла
Хвороби системи кровообігу та надлишкова вага. Продукування адипоцитами вісцеральної жирової тканини вільних жирних кислот та пригнічення поглинання інсуліну печінкою. Інсулінорезистентність та артеріальна гіпертензія. Алгоритм лікування хворих.

автореферат [39,6 K], добавлен 29.03.2009
Дослідження систем кровообігу
Роль крові як єднального елементу у забезпеченні життєдіяльності організму. Склад крові, поняття плазми та характеристика кровообігу. Будова серця, суть систоли і діастоли. Методика електрофізіологічного дослідження, коронарографії та ангіографії.

презентация [936,5 K], добавлен 29.03.2010
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Психосоматичні особливості перебігу хвороб органів дихання
Аналіз захворювань дихальної системи у зв'язку з психічними та емоційними станами людини. Емпіричне дослідження серед хворих на бронхіальну астму. Зв'язок між показниками якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів.

курсовая работа [55,5 K], добавлен 21.09.2010
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Профілактика генетичних хвороб
Сутність й загальна характеристика спадкових захворювань, що викликаються пошкодженням структури і функції генетичного апарату клітини. Етіологічний чинник спадкових хвороб. Особливості хвороби Дауна. Ознаки синдрома Патау. Запобігання генетичних хвороб.

контрольная работа [20,9 K], добавлен 24.10.2014
Лікувальна фізична культура в системі реабілітації хворих з сердечно-судинними захворюваннями
Серцево-судинна система, її роль в життєдіяльності організму. Захворюваннями серцево-судинної системи: недостатність кровообігу, атеросклероз, iнфаркт міокарда, стенокардія, гіпертонічна хвороба. Фізична реабілітація: масаж, фізіотерапія, працетерапія.

лекция [30,9 K], добавлен 16.02.2010
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Історичний аспект вивчення інфекційних захворювань
Поняття та характерні ознаки інфекційних хвороб, їх збудники та класифікація. Світові науковці, які зробили значний внесок у відкриття та дослідження основних інфекційних хвороб, їх профілактику. Приклад найстрашніших епідемій в історії людства.

статья [18,6 K], добавлен 28.02.2013
Особливості дихальної та серцево-судинної системи у дитини
Анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу і серцево-судинної системи, природжені вади серця. Хвороби органів дихання, регіональний кровообіг, коронарне кровопостачання. Місцева регуляція легеневого кровотоку, мозковий та нирковий кровообіг.

курсовая работа [37,9 K], добавлен 22.12.2009
Кровообіг і його патологія
Особливості і причини порушення кровообігу людини. Поняття гіперемії, її види та наслідки виникнення. Сутність, ознаки та загальна характеристика таких патологій кровообігу як стаз, ішемія (місцеве малокрів'я), кровотеча, інфаркт, тромбоз та емболія.

реферат [27,0 K], добавлен 21.11.2009
Обґрунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики сімейної медицини
Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.

автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009
Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції та опортуністичних інфекцій
Роль лабораторної діагностики в системі протиепідемічних заходів та профілактики вірусних захворювань. Діяльність лабораторії діагностики інфекції вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) та опортуністичних хвороб. Процес первинної активації репродукції ВІЛ.

отчет по практике [926,6 K], добавлен 16.12.2013
Порушення кровообігу: повнокрів’я, малокрів’я, стаз, кровотечі, тромбози, емболії, інфаркти
Види порушення кровообігу: повнокрів’я (артеріальне і венозне), малокрів’я (ішемія), інфаркт, стаз, тромбоз, емболія, кровотеча. Тромбоемболія легеневої артерії. Класифікація тромбів та інфарктів. Морфологічні прояви виходу крові із кровоносного русла.

лекция [1,8 M], добавлен 30.10.2014
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Клініко-параклінічна характеристика та стан забезпечення макро- та мікроелементами у хворих з пароксизмальними станами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу
Показники церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, магнітно-резонансної томографії головного мозку, вмісту 28 макро- та мікроелементів у волоссі в осіб з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.

автореферат [45,0 K], добавлен 18.03.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічні основи профілактики хвороб системи кровообігу серед населення регіонів з несприятливими соціально-екологічними умовами життєдіяльності"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.