Низькорослість у дітей та підлітків: клініко-гормональні особливості, діагностика та ефективність лікування

Прогноз росту у дітей при невчасній діагностиці УГ залишається незадовільним. За нашими даними, незважаючи на лікування, довготривалий гіпотиреоз викликає порушення кінцевого зросту. Тільки 1/3 хворих досягла майже цільового зросту, решта мали КЗ нижче 2 SDS.

Таким чином, уроджений гіпотиреоз при пізній діагностиці, окрім різкого відставання в рості, супроводжується зниженням відповіді ГР на тлі проведення стимуляційних тестів. При гіпотиреозі рівні ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3 є зниженими, та ці порушення частково відновлюються вже після короткотривалої замісної терапії L-тироксином, через рік після призначення терапії L-тироксином SDS росту скоротився на 1,3. Отримані данні свідчать про те, що тиреоїдні гормони залучені до регуляції вісі ГР/ІФР-1 та про збереженість фізіологічних взаємовідносин між ГР та тиреоїдними гормонами в умовах уродженого гіпотиреозу. У виникненні значного відставання в зрості при уродженому гіпотиреозі важливу роль відіграє як зниження рівня тиреоїдних гормонів, так і зниження рівнів ростових факторів на тлі пригнічення секреції ГР [Bona G. et al., 1999].

Гіпопаратиреоз, псевдогіпопаратиреоз. Серед 46 обстежених дітей у 26 діагностували ідіопатичний гіпопаратиреоз, у 10 - псевдогіпопаратиреоз. У 10 хворих гіпопаратиреоз був складовою частиною автоімунного полігландулярного захворювання 1 типу (АПЗ 1), ці діти мали найбільш тяжкий перебіг захворювання внаслідок супутнього синдрому мальабсорбції, хронічної недостатності надниркових залоз та тяжкого загального стану.

Низькорослість виявлено у всіх пацієнтів з ідіопатичним гіпопаратиреозом - відставання в рості коливалося від нижчої межі вікової норми до мінус 3у. Відставання у рості не супроводжувалося відставанням КВ, навпаки, у 2-х хворих він на 1 рік випереджав паспортний, в трьох випадках була порушена послідовність осифікації кісточок кисті, спостерігалося вкорочення 4-ї метакарпальної кістки з формуванням характерної форми кисті. В наших спостереженнях 7 з 10 хворих на псевдогіпопаратиреоз мали затримку росту (?2 у), яка супроводжувалася прискоренням КВ, різким зниженням викиду ГР при проведенні функціональних тестів, зниженням рівней ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3, що можливо пов'язане з резистентністю до ГР-РГ, яка є патогенетичною для цього захворювання (транскрипція G alpha(s) вражає соматотрофи, що секретують ГР) [Germain-Lee E.L. et al., 2003]. Крім того, ці хворі мали надлишок МТ або ожиріння. Дефіцит ГР є притаманним для більшості хворих на псевдогіпопаратиреоз і пояснює наявність затримки в рості .

З обстежених нами хворих найбільша МТ спостерігалася у пацієнтів з псевдогіпопаратиреозом (у=+2,34±0,22). SDS маси тіла у цих пацієнтів вірогідно відрізнявся від SDS маси тіла пацієнтів з АПЗ 1 типу (р<0,05) та від SDS маси тіла пацієнтів з ідіопатичним гіпопаратиреозом (+1,51±0,25 у, р<0,5).

Статевий розвиток у 4 пацієнтів (40%) з псевдогіпопаратиреозом був прискореним. В той же час діти, хворі на ідіопатичний гіпопаратиреоз, мали нормальний або дещо затриманий статевий розвиток. У дітей з АПЗ 1 типу СР був затриманий, що можна пояснити тяжкістю соматичного стану, довготривалим лікуванням кортикостероїдними препаратами та кетоконазолом на тлі зниженого рівня ЛГ і ФСГ (р<0,05).

Фонова та стимульована секреція ГР у хворих на гіпопаратиреоз, а також рівні ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3 знаходились в межах нормальних показників. Зниження стимульованого рівня ГР спостерігалося у 2 дівчаток, у яких гіпопаратиреоз був складовою частиною аутоімунного поліендокринного захворювання 1 типу. Є доцільним проводити рутинне визначення секреції ГР у хворих на гіпопаратиреоз та у пацієнтів з нечутливістю до цілої низки гормонів [Brauner R., 2003].

Адрено-генітальний синдром. На момент встановлення діагнозу хворі на АГС мали прискорені показники росту по відношенню до вікових показників (SDS плюс 1,5±0,1). Хворі на АГС вступали в пубертацію раніше, ніж здорові діти (хлопчики у 9,3±0,6 роки і в 8,6±0,5 роки дівчата). Низький кінцевий зріст, як ускладнення АГС, зустрічався навіть у тих хворих, які отримували адекватну замісну терапію (гідрокортизон 15-17 мг/м2). До початку лікування гідрокортизоном ПЗ був нижчим цільового зросту (165,10±2,00 см) та становив 146,20±3,50 см (р<0,001), але зріст хворих вірогідно збільшився за умов адекватної терапії кортикостероїдними препаратами (156,4±3,30 см, р<0,05). Цільовий зріст досягнутим не був. Пацієнти з АГС мали надлишок МТ або ожиріння, в зв'язку з чим ця категорія хворих знаходиться в групі ризику за розвитком полікистозу яєчників, цукрового діабету 2 типу, гіпертонічної хвороби, серцево-судинних захворювань.

У хворих на АГС показники ІФР-1 були найвищими серед обстежених дітей як у пре-, так і в пубертатному періоді (p<0,05), вірогідно вище норми (р<0,05), що може бути пов'язане з впливом надлишку статевих гормонів на синтез ІФР-1 органами-мішенями (рис. 5). При цьому фоновий та стимульований рівні ГР знаходились у межах нормальних показників, а нічний спонтанний викид ГР був вірогідно зниженим.



Рис. 5 .Рівні ІФР-1 в крові у обстежених хворих.

1 - здорові

2 - хворі на гіпофізарний нанізм

3 - хворі на синдром Шерешевського-Тернера

4 - хворі на сімейно-конституційну низькорослість

5 - хворі на передчасний статевий розвиток

6 - хворі на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду

7 - хворі на адрено-генітальний синдром

Примітка.*** - р<0,001 - вірогідність різниці показників порівняно із здоровими.

Незважаючи на довготривалу терапію, хворі не досягали цільового росту на тлі значного прискорення КВ. Хворим на АГС, які мали незадовільний прогноз росту, призначали рГР у дозі 0,045 мг/кг/добу. Курс лікування становив від 3 місяців до 1,5 років. На тлі лікування рГР швидкість росту збільшувалась з 5,01±0,50 см до 7,80±0,40 см (р<0,01) на рік в порівнянні з хворими, які не отримували лікування рГР та отримували тільки терапію гідрокортизоном (5,40±0,6 см та 5,5±0,6 см).

Підліткам, у яких були зафіксовані підвищені рівні ЛГ та ФСГ, характерні для періоду пубертації, препарат рГР призначали у комбінації з аЛГ-РГ. Терапію аЛГ-РГ розпочинали у віці 10,2±2,4 роки, тривалість терапії становила 3,2±0,8 роки. Прогноз SDS для кінцевого росту до призначення комбінованої терапії становив мінус 1,50±0,09; в той же час після лікування SDS для кінцевого росту покращувався і становив мінус 0,40±0,08 (р<0,0001). Отримані дані свідчать про те, що використання аЛГ-РГ ефективно гальмує пубертацію та значно покращує показники кінцевого зросту, наближуючи їх до прогнозованих відповідно генетичному потенціалу хворого.

Синдром Шерешевського-Тернера. Обстежили 37 хворих на синдром Шерешевського-Тернера (СШТ) в віці від 5 до 22 років, серед них у 5 хворих спостерігався спонтанний розвиток вторинних статевих ознак (ВСО), а 4 дівчат мали гермафродитну будову зовнішніх статевих органів. Відставання у зрості у цих хворих становило ?3 SDS. Середня швидкість зросту не перевищувала 2,2±0,3 см на рік. У хворих, які раніше не лікувалися препаратами рГР (І-а група), дефіцит росту складав 19,0±1,6 см. РВ був значно нижчим від ПВ (8,14± 0,43 роки і 13,02±0,72 роки відповідно, р<0,05), в зв'язку з чим КРВ був знижений до 0,63±0,015. 27 хворих мали відставання в рості, що відповідало ступеню нанізму (мінус 4,4±0,1 у) та 10 мали субнанізм ( мінус 2,4±0,1 у ). Всі хворі мали затримку осифікації від 1 до 7 років (ДО становив 3,92±0,32, а КО - 0,69±0,03). Фоновий рівень ГР складав 0,80±0,20 нг/мл. Викид ГР на тлі стимуляційного тесту (фізичне навантаження) досягав 12,6±1,1 нг/мл; після прийому клофеліну - 56,60±3,40 нг/мл; спонтанний нічний викид ГР становив 12,50±1,30 нг/мл.

У нелікованих хворих з СШТ рівні ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3 знаходились в межах нижніх показників для відповідного віку. Підвищення рівня ІФР-1 до пубертатних значень відбувалось раніше на 1,5-2 роки (в 8-10 років), ніж у здорових дівчат, що можна пояснити посиленням в цей час дії андрогенів наднирників. Рівні ІФР-I та співвідношення ІФР-1/ІФР-ЗБ-3 були вірогідно вищими від нормальних показників (р<0,05). Високі рівні ІФР-1, ймовірно, необхідні для подолання резистентності тканин до дії ростових факторів [Darendeliler F. et al., 2007].

Незважаючи на нормальні, а, в деяких випадках - підвищені показники стимульованого та спонтанного викиду гормону росту у хворих на СШТ, з метою корекції росту ми призначали препарати рГР в дозі 0,045-0,05 мг/кг/доб. Лікування рГР провели у 10 дівчат (ІІ-а група) у віці від 7,20 до 14,80 років (середній вік 10,20±0,80 роки) з відставанням у рості мінус 3,50±0,90 у. Кістковий вік становив 8,30±1,00 роки. За перший рік лікування рГР підвищився рівень ІФР-1 з наступним зниженням його показника на 2-му році лікування. За перший рік лікування швидкість росту склала 7,80±0,74 см/рік, але ШР також значно знижувалась на 2-му році лікування 5,2±0,41 см/рік.

Комбіноване лікування 5 хворих на СШТ та спонтанною пубертацією (ІІІ-я група) було розпочате у 13,50±0,60 роки. SDS росту на початок терапії становив мінус 2,20±0,30. При цільовому зрості 158,30±2,10 см, прогнозований зріст становив 138,50±1,50 см. КЗ після комбінованого лікування становив 157,20±2,70 см.

Інтерсексуалізм. Під нашим спостереженням знаходились 57 хворих з інтерсексуалізмом у віці від 6 міс до 17 років. Генетичну чоловічу стать встановлено в 46 випадках (каріотип 46ХУ або мозаїчні варіанти каріотипу 46ХУ/45Х0), в інших 11 - жіночу (каріотип 46ХХ). Несправжній чоловічий інтерсексуалізм діагностовано у 40 хворих (серед них 17 хворих на тестикулярну фемінізацію, 21 хворий зі змішаним гонадальним дисгенезом, 2 хворих на чисту дисгенезію гонад), несправжній жіночий інтерсексуалізм неадреналового ґенезу встановлено у 11 хворих; справжній гермафродитизм - у 6. У більшості хворих фізичний розвиток відповідав віковим нормам згідно з генетичною статтю. Відставання у зрості від 1 до 3 SDS встановлено у 21 хворого з інтерсексуалізмом, при чому 14 з них були хворі на змішану дисгенезію гонад. Швидкість росту не перевищувала 2-3 см на рік. У 7 хворих встановлено затримку осифікації на 1 рік, у інших випадках ПВ та КВ збігалися. Фоновий рівень ГР у дітей з інтерсексуалізмом та затримкою росту в цілому по групі складав 0,75±0,13 нг/мл, нічний викид 10,70±1,67 нг/мл. Рівень ГР при проведенні тесту з клофеліном становив 16,80±2,60 нг/мл.

Спондило-епіфізарна дисплазія. Терапія препаратами рГР може бути запропонована як один з можливих методів корекції низького зросту у хворих на спондило-епіфізарну дисплазію. Провели обстеження та спостереження за 14 дітьми, хворими на спонділо-епіфізарну дисплазію (5 дівчаток та 9 хлопчиків) у віці 4-12 років.

Доза рГР складала 0,04 мг/кг/доб. За перший рік лікування збільшення росту складало 7-9 см на рік, на відміну від середньої ШР до лікування не більше, ніж 2-3 см/рік. За другий рік лікування швидкість росту зменшилась до 5,5-6 см на рік. Дозу рГР було збільшено до 0,08 мг/кг/доб.

Таким чином, достатній ростовий ефект при застосуванні рГР при ахондроплазії, дозволяє рекомендувати препарати рГР для корекції росту хворих на спондило-епіфізарну дисплазію.

У 5 хворих на спондило-епіфізарну-дисплазію у віці 9,2±0,8 роки були зафіксовані ознаки початку пубертації на тлі SDS росту мінус 2,1±0,4. Хворі мали високий КВ (від 11 до 13 років), високий рівень гонадотропінів і статевих гормонів та вкрай незадовільний прогноз КЗ (133,3±1,5 см),в зв'язку з чим їм була призначена комбінована терапія - на тлі препаратів рГР хворі отримували аЛГ-РГ. Тривалість комбінованого лікування склала 2,70±0,40 роки, ШР становила 8,36±0,50 см/рік, тоді як до лікування швидкість росту становила 3,20±0,60 см (р<0,01).

Рішення про лікування дітей з низькорослістю рГР та аЛГ-РГ приймається лікарем та батьками разом за врахуванням показників росту та МТ, біохімічних та гормональних показників, прогресування ВСО, психологічних та поведінкових аспектів [Brown J.J., Warne G.L., 2006].

Проведене дослідження встановило високий рістстимулюючий ефект рГР та рГР в поєднанні з аЛГ-РГ у дітей з ендокринною патологією, асоційованою з низькорослістю на початку пубертату. Застосування аЛГ-РГ є терапією вибору при захворюваннях з незадовільним прогнозом зросту та при значному зниженні швидкості росту на тлі лікування рГР, оскільки призупинення пубертатного розвитку знижує швидкість дозрівання кісток та забезпечує збільшення кінцевого зросту по відношенню до прогнозованого.

ВИСНОВКИ

В дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної проблеми дитячої ендокринології - підвищення ефективності медичної допомоги дітям з соматотропною недостатністю та низькорослістю, що поєднується з іншою ендокринною патологією. На основі вивчення динаміки показників фізичного та статевого розвитку, секреції гормонів та ростових факторів встановлено механізм формування низькорослості на тлі ендокринних захворювань у дітей та підлітків, розроблені технології діагностики та диференційованих підходів до замісної гормональної терапії.

1. Низькорослість супроводжує більшість ендокринних захворювань у дитячому та підлітковому віці, часто асоціюється з порушенням статевого розвитку, та, поряд з лікуванням основної патології, потребує призначення додаткових медикаментозних засобів, спрямованих на корекцію показників фізичного розвитку. Виникнення затриманого або прискореного фізичного та статевого розвитку обумовлено порушеннями в «системі росту» (гормон росту, ростові фактори, гонадотропіни, паратгормон, тиреоїдні та статеві гормони) у дітей з соматотропною недостатністю, сімейно-конституціональною затримкою росту, нецукровим діабетом, передчасним статевим дозріванням, гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду, гіпокортицизмом та гіперкортицизмом, уродженим гіпотиреозом, гіпопаратиреозом, псевдогіпопаратиреозом, адрено-генітальним синдромом, синдромом Шерешевського-Тернера, інтерсексуалізмом, спондило-епіфізарною дисплазією.

2. Поширеність низькорослості, викликаної соматотропною недостатністю, серед дітей України становить 1,1 на 100 тисяч дитячого населення з коливаннями від 0,5 (у Луганській області) до 2,4 (у м. Севастополі). Серед хворих 65,12% складають хлопчики.

3. Хворі на соматотропну недостатність мають різку затримку росту та статевого розвитку. У хворих як препубертатного, так і пубертатного періоду рівні ГР (базальний, стимульований, спонтанний) та рівні ІФР-1 та ІФР-СБ-3 вірогідно знижені відносно нормальних показників. На кінцевий зріст дітей, хворих на недостатність ГР, найбільш вагомий вплив мають: вік та зріст хворого на початку лікування, тривалість лікування та його ефективність, особливості пубертату (термін пубертатного періоду, кістковий вік та зріст хворого на момент вступу до пубертату). За незадовільним прогнозом росту доцільним є застосування медикаментозного гальмування початку пубертації аналогами ЛГ-РГ.

4. При сімейно-конституціональній затримці росту має місце вірогідне зниження спонтанного викиду ГР на тлі вмісту ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3, який відповідає кістковому віку пацієнта. В період пубертації відбувається підйом рівнів ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3, що забезпечує пубертатний «стрибок» росту.

5. Відставання у рості (до мінус 4,5 SDS) та статевому розвитку відмічається у більшості (85,72%) хворих на нецукровий діабет всіх вікових груп в поєднанні з затримкою осифікації у чверті хворих. Відставання фізичного та статевого розвитку найбільш характерне для дітей, які захворіли в ранньому віці та не мали належної компенсації нецукрового діабету та для дітей з органічним ураженням ЦНС. Відставання фізичного та статевого розвитку супроводжується зниженням стимульованої та спонтанної секреції ГР та зниженням рівнів ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3.

6. Діти та підлітки з ГСПП мають прискорення фізичного розвитку у всіх вікових групах на тлі підвищеного рівня ІФР-1, зниженого рівня
ІФР-ЗБ-3, нормального базального та високого стимульованого рівнів ГР. У хлопчиків з ГСПП та затримкою статевого дозрівання виявлено зниження рівня ЛГ в крові при нормальному вмісті ФСГ та тестостерону. В віці від 11 до 16 років у більшості дівчаток та хлопчиків спостерігається підвищення базального рівня пролактину крові, що супроводжується порушенням оваріально-менструального циклу у дівчат та затримкою статевого дозрівання у хлопців. Встановлена пряма залежність порушення секреції гормону росту від відсотка надлишку маси тіла.

7. Фізичний та статевий розвиток хворих на гіпо- та гіперкортицизм суттєво пригнічуються при тривалій декомпенсації захворювання. У пацієнтів з гіперкортицизмом (хвороба та синдром Іценка-Кушинга) має місце виражена затримка росту (?3 SDS) і статевого розвитку на тлі різко зниженого стимульованого рівня ГР, зниженого вмісту ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3 та затримки процесів осифікації (понад 2 роки); затримка росту супроводжується підвищеною МТ, диспластичним типом ожиріння; після проведення хірургічного лікування секреція ГР та ростових факторів відновлюються лише частково.

8. Значна затримка росту (до 5,4 SDS) та статевого розвитку у хворих на уроджений гіпотиреоз за умов затриманих термінів лікування супроводжується порушенням в системі ГР-ІФР-1 - ІФР-ЗБ-3, а саме - в вірогідному зниженні рівнів спонтанного, базального та стимульованого ГР, показників ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3. Замісна терапія L-тироксином вже на першому році лікування призводить до значного, але неповного відновлення темпів росту та нормалізації рівнів ГР та ІФР-1 у третини хворих.

9. Для дітей, хворих на ідіопатичний гіпопаратиреоз, характерною є затримка росту (до мінус 3 SDS) та нормальний статевий розвиток, а для хворих на псевдогіпопаратиреоз - поєднання затримки росту та прискорення статевого розвитку зі значним надлишком МТ. Соматотропна функція гіпофізу у хворих на гіпопаратиреоз не порушена, ІФР-1 знаходяться в межах нормальних значень. Затримка росту у хворих на псевдогіпопаратиреоз супроводжується зниженням стимульованого рівня ГР, ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3. Зниження стимульованого рівня ГР спостерігалося у хворих при автоімунному поліендокринному захворюванні 1 типу, які мали затримку росту та статевого розвитку внаслідок довготривалого застосування кортикостероїдів та кетоконазолу.

10. У хворих на АГС на тлі збереженої соматотропної функції гіпофізу показники ІФР-1 вірогідно перевищують норму як в пре-, так і в пубертатному періоді, що може бути пов'язане з впливом надлишку статевих гормонів на синтез ІФР-1 органами-мішенями. Хворі на АГС вступають у пубертатний період раніше, ніж здорові діти, не мають пубертатного «стрибка» росту, мають значне випередження кісткового віку, внаслідок чого у них відмічається значно гірший кінцевий зріст по відношенню до цільового. Адекватна терапія глюкокортикоїдами та контроль за рівнем гіперандрогенемії запобігають розвитку гонадотропінзалежного ПСР; лікування аЛГ-РГ максимально наближає КЗ хворого до очікуваного дорослого зросту.

11. Препарати рекомбінантного гормону росту можуть з успіхом використовуватись не тільки у хворих на соматотропну недостатність, але й для досягнення ростового ефекту при синдромі Шерешевського-Тернера, адрено-генітальному синдромі, сімейно-конституціональній затримці росту та спондило-епіфізарній дисплазії.

12. Введення в комплекс лікування хворих з незадовільним прогнозом кінцевого зросту аналогів ЛГ-РГ (як монотерапії,так і в поєднанні з препаратами рГР) уповільнює швидкість дозрівання кісток, гальмує пубертатний розвиток. Пролонгація тривалості періоду росту до закриття епіфізів призводить до вірогідного збільшення кінцевого зросту пацієнта.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Визначення вмісту ІФР-1 у крові може бути використане як допоміжний засіб диференціальної діагностики гіпофізарного нанізму та сімейно-конституціональної низькорослості у хворих, які мають знижену секрецію ГР. При зниженні показників як ГР, так і ІФР-1 нижче норми діагностують гіпофізарний нанізм, а при зниженні показників ГР нижче норми та наявності ІФР-1 в межах вікової норми - діагностують конституціональну затримку росту.

2. Лікування рекомбінантним гормоном росту доцільно починати одразу ж після встановлення діагнозу соматотропної недостатності; терапія є найбільш ефективною у хворих молодшого віку та при найбільш вираженій соматотропній недостатності.

3. При лікуванні хворих на ПСР треба дотримуватися наступних принципів: пригнічення розвитку вторинних статевих ознак; зниження темпів диференціації кісткової тканини; нормалізація емоційного та психологічного стану хворого; досягнення нормалізації рівнів гонадотропних гормонів гіпофізу в крові. Дотримання цих принципів лікування дозволяє покращити ростовий прогноз пацієнтів, хворих на ПСР.

4. Препарати рекомбінантного гормону росту є ефективним методом корекції росту не тільки при соматотропній недостатності (0,025-0,035 мг/кг/доб), а також при сімейній низькорослості (0,04 мг/кг/доб), синдромі Шерешевського-Тернера (0,045-0,05 мг/кг/доб), спондило-епіфізарній дисплазії (0,04-0,08 мг/кг/доб ), адрено-генітальному синдромі (0,04 мг/кг/доб).

5. Комбінація препаратів рГР та аЛГ-РГ (трипторелін 1,8 мг при масі тіла до 30 кг та 3,75 мг - при масі тіла більше 30 кг 1 раз на 28 днів, або 11,25 мг один раз на 3 міс) значно ефективніша для покращення показників росту, ніж монотерапія рГР у хворих з раннім або нормальним початком пубертації та низьким прогнозованим зростом. Комбіноване лікування препаратами аЛГ-РГ та рГР показано проводити дітям зі значною затримкою в рості та швидкому прогресуванні ознак статевого дозрівання. Таке лікування доцільно застосовувати при центральному передчасному статевому розвитку, ізольованій соматотропній недостатності, спондило-епіфізарній дисплазії, а також при синдромі Шерешевського-Тернера та адреногенітальному синдромі.

6. У хворих на гіпопаратиреоз та псевдогіпопаратиреоз необхідно проводити визначення секреції гормону росту, детальне вивчення клінічної значимості цього показника у пацієнтів з нечутливістю до цілої низки гормонів. Комплекс обстеження дітей з ідіопатичним гіпопаратиреозом має включати дослідження базальної і стимульованої секреції ГР та рівнів ІФР-1 з метою визначення категорії пацієнтів, які потребують лікування препаратами гормону росту.

7. Основними ранніми ознаками ПСР, викликаного пухлиною ЦНС, є швидкий розвиток симптомів статевого дозрівання, надто високий рівень гонадотропінів, значне прискорення кісткового віку, у дівчат - рання поява циклічних менструацій. Нейрохірургічне втручання не завжди вдається провести при виявленні пухлини головного мозку. У таких випадках хворому необхідно призначити терапію антигонадотропними препаратами. Необхідно постійно контролювати розміри пухлини (огляд нейрохірурга та МРТ головного мозку 1 раз на 6 місяців при злоякісних та 1 раз на рік при доброякісних). Потрібне також спостереження окуліста (1 раз на 6 місяців) для контролю гостроти зору та стану очного дна. У деяких випадках призначення антигонадотропних препаратів гальмує ріст пухлини, сприяє нормалізації гормональних показників та регресу клінічних проявів передчасного статевого розвитку. Без призначення лікування антигонадотропними препаратами спостерігається прогресування клінічних ознак захворювання, прогресування кісткового віку, що погіршує прогноз для кінцевого зросту дитини. МРТ гіпоталамо-гіпофізарної області є обов'язковим при обстеженні дитини з передчасним статевим розвитком для виключення наявності пухлини головного мозку.

8. Пацієнти з адрено-генітальним синдромом, синдромом Шерешевського-Тернера, гіпоталамічним синдромом, центральним передчасним статевим розвитком, соматотропною недостатністю, псевдогіпопаратиреозом навіть при адекватному контролі захворювання, на тлі терапії, підвищують ІМТ, що дає підстави віднести цих хворих до груп ризику по розвитку ожиріння, цукрового діабету 2 типу, метаболічного синдрому, полікистозу яєчників, гіпертонічної хвороби, серцево-судинних захворювань.

9. Тактика спостереження за дітьми з АГС повинна бути спрямована на оптимізацію росту, особливо в період пубертації. Недостатнє пригнічення надниркових залоз глюкокортикоїдами веде до прискорення дозрівання кісток та раннього закриття епіфізарних зон, в той же час відповідна або надмірна терапія глюкокортикоїдами призводить до пригнічення ростової вісі.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Колективні монографії:

1. Большова-Зубковская Е. В. Патология роста и полового развития / Е. В. Большова-Зубковская, Н. Д. Тронько. - К.: Саммит, 2002. - 100 с. (***).

2. Большова-Зубковська О. В. Захворювання ендокринних залоз у дитячому віці / О. В. Большова-Зубковська // Ендокринологія: підручник для лікарів-інтернів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації / під ред. А. С. Єфімова. - К.: Вища школа, 2004. - С. 414-448.

3. Большова О. В. Захворювання залоз внутрішньої секреції у дитячому та підлітковому віці / О. В. Большова // Медицина дитинства: підручник / під ред. П. С. Мощича. - К.: Здоров'я, 1999. - С. 381-453.

4. Большова О. В. Захворювання залоз внутрішньої секреції у дитячому та підлітковому віці / О. В. Большова, М. Д. Тронько // Дитячі хвороби: підручник / під ред. В. Н. Сідельникова, В. В. Бережного. - К.: Здоров'я, 1999. - С. 581-648. (***).

5. Большова О. В. Соматотропна недостатність / О. В. Большова, В. Г. Майданик, В. В. Довгодько // Ендокринологія: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації / під ред. П. М. Боднара. - Вінниця: Нова Книга, 2010. - С. 77-87.(**).

6. Раціональна діагностика та лікування ендокринних захворювань у дітей та підлітків / за ред. М. Д. Тронько, О. В. Большової. - К.: Доктор-Медіа, Здоров'я України, 2008. - 426 с. (***).

7. Довідник лікаря-ендокринолога (3-є видання, перероблене та доповнене) / за ред. М. Д. Тронька. - К.: ТОВ «Доктор-Медіа, 2010. - 460 с. Большова О. В. Розділи: Соматотропна недостатність, С. 50-58; Передчасний статевий розвиток, С. 59-66; Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, С. 67-73; Діагностика недостатності гормону росту та оцінка статевого розвитку, С. 74-85; Вроджений гіпотиреоз у дитячому віці, С. 95-103; Вроджена дисфункція кори наднирників, С. 251-258; Затримка статевого дозрівання, С. 259-266; Гіпогонадизм, С. 267-277; Інтерсексуалізм, С. 276-281.

Статті в наукових періодичних фахових виданнях:

1. Беникова Е. А. Современные методы диагностики и лечения нарушений соматополового развития у детей и подростков / Е. А. Беникова, О. Я. Боярская, Е. В. Большова, Д. И. Деревянко, О. В. Голота, Г. И. Макаренко // Эндокринология. - Вып. 21. - К.: Здоров'я, 1991. - С. 79-84. (*).

2. Большова О. В. Лікування генотропіном хворих на гіпосоматотропну карликовість / О. В. Большова, Д. І. Дерев'янко, М. А. Зимовець // Фармакологический журнал. - 1994, № 4. - С. 84-85. (**).

3. Дерев'янко Г. А. Порушення кальцієво-фосфорного обміну в дітей з гіпопаратиреозом / Г. А. Дерев'янко, О. В. Большова-Зубковська // Проблеми остеопорозу. - 2002. - Т. 5, № 1. - С. 50-51. (***).

4. Большова О. В. Ефективність рекомбінантного гормону росту Соматогену-1 при лікуванні соматотропної недостатності і синдрому Шерешевського-Тернера / О. В. Большова, І. В. Матюшко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 2. - С. 61-63. (***).

5. Клініка та лікування передчасного статевого розвитку викликаного пухлинами головного мозку / О. В. Большова-Зубковська, О. Я. Самсон, Н. А. Спринчук, О. А. Вишневська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -2003. - № 2. - С. 61-63. (***).

6. Большова-Зубковська О. В. Нецукровий діабет у дітей та підлітків / О. В. Большова-Зубковська, В. А. Музь // Ендокринологія. - 2003. - Т. 8, № 1. - С. 136-137. (***).

7. Малиновська Т. М. Особливості фізичного розвитку дітей та підлітків з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду / Т. М. Малиновська, О. В. Большова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 6. - С. 23-27.(***).

8. Большова О. Застосування гормону росту у дітей із соматотропною недостатністю та синдромом Шерешевського-Тернера / О. Большова, О. Вишневська, Н. Спринчук // Ліки України. - 2004. - № 12 (89). - С. 95-97.(***).

9. Большова-Зубковська О. В. Особливості клінічного перебігу захворювання та фізичного розвитку хворих на інтерсексуалізм / О. В. Большова-Зубковська, О. Я. Самсон // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 2. - С. 44-47. (***).

10. Діагностика і клінічні ознаки первинного гіперпаратиреозу у дітей (огляд літератури і власні спостереження) / Г. А. Дерев'янко, І. Ю. Шевченко, О. В. Большова, Д. І. Дерев'янко // Ендокринологія. - 2004. - Т. 9, № 2. - С. 19-20. (***).

11. Порушення статевого розвитку у хворих з генетично детермінованими синдромами / О. В. Большова, О. Я. Самсон, О. А. Вишневська, І. В. Лукашук // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2005. - № 1 (10). - С. 26-32. (***).

12. Большова О. В. Особливості перебігу пубертатного періоду у хворих з соматотропною недостатністю. Методи медикаментозної корекції статевого дозрівання / О. В. Большова, О. Я. Самсон, В. А. Музь // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 2. - С. 41-43. (***).

13. Дерев'янко Д. І. Попередні результати лікування дітей зі справжнім передчасним і прискореним статевим розвитком аналогом гонадотропін-рилізінг-гормону / Д. І. Дерев'янко, О. В. Большова, Г. А. Дерев'янко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2005. - № 2 (11). - С. 71-76. (***).

14. Большова О. В. Вміст інсуліноподібного фактора росту-1 у дітей та підлітків з різною ендокринною патологією / О. В. Большова, Н. А. Спринчук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 1. - С. 49-52. (***).

15. Уроджений гіпотиреоз: сучасні аспекти патогенезу, клініки, діагностики і лікування / О. В. Большова, В. А. Музь, І. Ю. Шевченко, О. Я. Самсон // Український терапевтичний журнал. - 2005. - № 3. - С. 102-107. (***).

16. Большова Е. В. Хондродистрофия: клиника, диагностика, лечение (обзор и собственные данные) / Е. В. Большова // Проблеми ендокринної патології. - 2006. - № 1. - С. 66-73.

17. Дерев'янко Г. А. Особливості діагностики і лікування гіпопаратиреозу у дітей та підлітків / Г. А. Дерев'янко, О. В. Большова, Д. І. Дерев'янко // Ендокринологія. - 2007. - Т. 12, № 1. - С. 110-120. (**).

18. Оцінка результатів лікування антигонадотропними препаратами пацієнтів з передчасним, прискореним і нормальним статевим розвитком при незадовільному прогнозу кінцевого росту / Д. І. Дерев'янко, О. В. Большова, Г. А. Дерев'янко, В. Г. Пахомова, І. В. Лукашук // Ендокринологія. - 2007. - Т. 12, додаток. - С. 67. (***).

19. Большова О. В. Діагностика недостатності гормону росту / О. В. Большова, О. Я. Самсон, О. А. Вишневська // Сімейна медицина. - 2008. - № 1. - С. 77-81.(***).

20. Тронько М. Д. Клініка, діагностика та лікування гіпофізарного та конституціонального нанізму. Роль інсуліноподібного фактора росту-1 в їхній диференціальній діагностиці / М. Д. Тронько, Н. А. Спринчук, О. В. Большова // Сімейна медицина. - 2008. - № 1. - С. 72-76. (***).

21. Большова О. В. Нецукровий діабет у дітей та підлітків / О. В. Большова, В. А. Музь, О. Я. Самсон // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2009. - № 2(20). - С. 55-57. (***).

22. Большова О. В. Особливості клінічного статусу хворих із соматотропною недостатністю до та на тлі терапії препаратами гормону росту / О. В. Большова, О. Я. Самсон, О. А. Вишневська, В. А. Музь, Н. О. Кульчицька, С. Т. Зубкова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2009. - № 3 (28). - С. 51-56. (***).

23. Самсон О. Я. Статевий розвиток та його вплив на остаточний зріст хворих з різною ендокринною патологією / О. Я. Самсон, О. В. Большова, Н. А. Спринчук. - ПАГ. - 2006. - № 4. - С. 35-38. (***).

За матеріалами дисертаційної роботи отримано 4 патенти:

1. Пат. 70748 А Україна, МПК А 61К38/00. Спосіб лікування адреногенітального синдрому у дітей та підлітків з недостатнім збільшенням росту / Большова-Зубковська О. В., Спринчук Н. А. (UA); заявник і патентовласник Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України. - № 20031212558; заявл. 26.12.03; опубл. 15.10.04, Бюл. № 10 (***).

2. Пат. 7250 U Україна, МПК А61К31/36 7А61К31/38. Процес лікування затримки росту у дітей зі спондило-епіфізарною дисплазією в період пубертації / Большова О. В., Дерев'янко Д. І., Дерев'янко Г. А. (UA) заявник і патентовласник Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України. - № 20041109230; заявл. 10.11.04; опубл. 15.06.05, Бюл. № 6 (***).

3. Пат. 13889 U Україна, МПК G01N 33/53. Процес диференційної діагностики гіпофізарного та конституціонального нанізму / Большова О. В., Спринчук Н. А., Пахомова В. Г. (UA); заявник і патентовласник Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України. - № 200510613; заявл. 10.11.05; опубл. 17.04.06, Бюл. № 4(***).

4. Пат. 35094 U Україна, МПК G01N 33/53. Спосіб прогнозування ефективності лікування препаратами гормону росту дітей з соматотропною недостатністю / Вишневська О. А., Большова О. В., Самсон О. Я. (UA); заявник і патентовласник Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України. - № 200805976; заявл. 07.05.08; опубл. 26.08.08, Бюл. № 16 (***).

Тези доповідей:

1. Большова Е. В. Изучение секреции соматотропина с помощью нагрузочных тестов у больных нанизмом / Е. В. Большова, Д. И. Деревянко // Современные проблемы экспериментальной эндокринологии: науч.-практ. конф. 4 съезда эндокринологов Украины: тезисы. докл. - К., 1987. - С. 121-122. (*).

2. Большова О. В. Лікування генотропіном хворих на гіпосоматотропну карликовість / О. В. Большова, Д. І. Дерев'янко, М. А. Зимовець // Наук.-практ. конф.: тез. доп. - Харків, 1996. - С. 20. (***).

3. Большова Е. В. Проблема патологии роста в детском возрасте - одна из первоочередных задач детской эндокринологии / Е. В. Большова // 3-ий Международный симпозиум компании Ново Нордиск: 17-19 сентября 1998 г.: тез. докл. - Крым, Украина, 1998. - С. 38-39.

4. Большова Е. В., Матюшко И. В. Украинский регистр патологии роста / Е. В. Большова, И. В. Матюшко // 3-ий Международный симпозиум компании Ново Нордиск, 17-19 сентября 1998 г.: тез. докл. - Крым, Украина, 1998. - С. 43-44. (***).

5. Большова О. В. Клініка, діагностика та лікування основних форм патології росту у дітей / О. В. Большова // Проблеми порушення росту у дітей: Наук.-практ. конф., Київ 19 березня 1999: тез. доп. - К., 1999. - С. 121-122.

6. О. В. Большова-Зубковська. Діагностика та лікування вродженого гіпотиреозу / Большова-Зубковська О. В. // Актуальні проблеми ендокринології (46 щорічна науково-практична конференція): Наук.-практ. конф.: тез. доп. - Харків, 2002. - С. 9-10.

7. Большова-Зубковская Е. В. Динамика клинических, гормональных и биохимических показателей у больных с эндогенным дефицитом СТГ в процессе длительного лечения препаратами человеческого гормона роста / Е. В. Большова-Зубковская // Сучасні проблеми ендокринологічної допомоги дітям: Наук.-практ. конф.: тез. доп. - Харків, 2003. - С. 30.

8. Большова-Зубковская Е. В. Определение соматомедина С (ИРФ-1) и соматомединсвязывающего протеина (ИРФ-СБ-3) у детей, страдающих гипофизарным нанизмом / Е. В. Большова-Зубковская, О. А. Вишневская // Сучасні напрямки розвитку ендокринології: Наук.-практ. конф.: тез. доп. - Харків, 2003. - С. 25-26. (***).

9. Спринчук Н. А. Опыт применения препаратов гормона роста у детей с вирильной и сольтеряющей формой адреногенитального синдрома / Н. А. Спринчук, Е. В. Большова-Зубковская // Сучасні проблеми ендокринологічної допомоги дітям: Наук.-практ. конф.: тез. доп. - Харків, 2003. - С. 117. (***).

10. Дерев'янко А. А. Комплекс діагностичних і лікувальних заходів при гіпопаратиреозі у дітей / А. А. Дерев'янко, О. В. Большова, Д. І. Дерев'янко // Метаболічні розлади у дітей та підлітків: діагностика, профілактика, лікування: Наук.-практ. конф.: тез. доп. - К., 2005. - С. 97. (**).

11. Новый подход в лечении несахарного диабета у взрослых и детей / Н. Д. Тронько, Е. В. Большова, Т. В. Федько, В. А. Музь // Особливості ендокринної патології в різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення: Наук.-практ. конф. з міжнародною участю: тези доп. - Харків. - 2005. - С. 113-115. (***).

12. Результаты клинического применения препарата «Растан» (« ЗАО Биофарма» .Украина) у детей и подростков, страдающих различными формами хондродистрофии / Е. В. Большова, Н. А. Спринчук, О. Я. Самсон, Д. И. Деревянко // Особливості ендокринної патології в різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення: Наук.-практ. конф. з міжнародною участю: тези доп. - Харків. - 2005. - С.16-17. (***).

13. Большова Е. В. Результаты клинического применения препарата «Растан» (ЗАО «Биофарма», Украина) у больных, страдающих недостаточностью гормона роста и синдромом Шерешевского-Тернера / Большова Е. В. // Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків: тези доп. - Харків. - 2004. - С. 10. (***).

14. Малиновская Т. Н. Соматотропная функция гипофиза у детей и подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода / Т. Н. Малиновская, Е. В. Большова // Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків: тези доп. - Харків. - 2004. - С. 56.(***).

Методичні рекомендації:

1. Гіпопаратиреоз у дітей (клініка, діагностика, лікування): метод. рекомендації / укладачі: Г. А. Дерев'янко, О. В. Большова, Д. І. Дерев'янко. - К., 2004. - 24 с. (***).

2. Діагностика та лікування нецукрового діабету: метод. рекомендації / укладачі: О. В. Большова, В. А. Музь. - К., 2006. - 26 с. (***).

Примітки: здобувачу належить:

(*) концепція праці, аналіз баз даних про хворих;

(**) розробка плану дослідження, концепція праці,проведення аналізу даних та їх обговорення;

(***) розробка плану дослідження, концепція праці, ключова участь у зборі даних, статистичному аналізі даних та їх обговоренні.

АНОТАЦІЯ

Большова О.В. Низькорослість у дітей та підлітків: клініко-гормональні особливості, діагностика, ефективність лікування (довготривале спостереження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.14 - ендокринологія. - ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Київ, 2010.

Дисертація присвячена вивченню клініко-патогенетичних аспектів діагностики та оптимізації лікування соматотропної недостатності та низькорослості в поєднанні з різною ендокринною патологією в дитячому та підлітковому віці. Вивчено поширеність та особливості клінічного перебігу соматотропної недостатності у дітей та підлітків на основі створеного реєстру хворих на гіпофізарний нанізм. Встановлені механізми розвитку низькорослості в поєднанні з ендокринною патологією у дітей, а також особливості секреції гормону росту, інсуліноподібного фактора росту-1 у таких хворих. Обґрунтовано нові показання для застосування препаратів рекомбінантного ГР (рГР). Доведено перевагу комбінованої терапії препаратами рГР та аналогами ЛГ-РГ у хворих з низькорослістю на тлі ендокринної патології, які мають незадовільний прогноз дефінітивного зросту.

Ключові слова: низькорослість, соматотропна недостатність, ріст, статевий розвиток, реєстр, діагностика, гормон росту, інсуліноподібний фактор росту-1, лікування, діти та підлітки.

Большова Е.В. Низкорослость у детей и подростков: клинико-гормональные особенности, диагностика, эффективность лечения (длительное наблюдение). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.14 - эндокринология. - Государственное учреждение «Институт эндокринологии и обмена веществ им. акад. В.П. Комиссаренко НАМН Украины», Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению клинико-патогенетических аспектов диагностики и оптимизации лечения соматотропной недостаточности и низкорослости, ассоциированной с различной эндокринной патологией в детском и подростковом возрасте.

В работе представлены результаты клинико-лабораторных и инструментальных исследований, проведенных у 599 детей и подростков, страдающих гипофизарным нанизмом, семейно-конституциональной низкорослостью, преждевременным половым развитием, несахарным диабетом, гипо- и гиперкортицизмом, врожденным гипотиреозом, идиопатическим гипопаратиреозом, адрено-генитальным синдромом, интерсексуализмом, синдромом Шерешевского-Тернера, спондило-эпифизарной дисплазией.

Установлена распространенность и особенности клинического течения соматотропной недостаточности у детей и подростков на основе созданного регистра больных гипофизарным нанизмом. Распространенность соматотропной недостаточности Украины составляет 1,1 на 100 000 детского населения (с колебаниями от 0,5 до 2,4 в различных регионах). Среди больных с гипофизарным нанизмом преобладают мальчики (более 62%).

Изучены особенности физического и полового развития детей и подростков, страдающих различной эндокринной патологией. Установлены механизмы развития низкорослости, ассоциированной с эндокринной патологией у детей, а также особенности секреции гормона роста (ГР), инсулиноподобного фактора роста-1 (ИФР-1) у таких больных. Доказано, что уровень ИФР-1 в крови является не только диагностическим, но и прогностическим маркером эффективности лечения пациентов с низкорослостью.

У большинства больных несахарным диабетом (85,72%) установлено наличие низкорослости, которая сопровождалась задержкой полового созревания. Отставание в росте наблюдалось у детей, заболевших в раннем возрасте (до 10 лет) и не имевших адекватной компенсации заболевания, и в случаях, когда причиной несахарного диабета был гистиоцитоз, ксантоматоз или пангипопитуитаризм (после удаления краниофарингеомы). Выраженный дефицит массы тела имели 35,71% детей с несахарным диабетом. У большинства пациентов выявлена частичная соматотропная недостаточность и гипогонадотропный гипогонадизм.

Предложен новый метод дифференциальной диагностики гипофизарной и семейно-конституциональной низкорослости на основе изучения изменений в системе ГР/ ИФР-1.

Врожденный гипотиреоз при поздней диагностике, кроме резкого отставания в росте, сопровождается снижением ответа ГР во время теста с клофелином. Уровни ИФР-1 и ИФР-СБ-3 при врожденном гипотиреозе достоверно снижены, однако частично восстанавливаются уже на первых этапах терапии левотироксином.

Для детей, страдающих идиопатическим гипопаратиреозом характерна задержка в росте (до 3 сигмальных отклонений) и нормальные темпы полового развития, а для больных с псевдогипопаратиреозом - сочетание задержки роста, ускоренного полового развития с повышенной массой тела. Уровни базальной и стимулированной секреции ГР и ИФР-1 у больных с идиопатическим гипопаратиреозом находятся в пределах нормальных возрастных значений. Задержка роста у больных с псевдогипопаратиреозом сопровождается снижением стимулированного уровня ГР, уровней ИФР-1 и ИФР-СБ-3. Снижение стимулированного уровня ИФР-1 наблюдалось у больных с аутоиммунным полигландулярным заболеванием 1 типа на фоне задержки физического развития.

Показано, что при гипо- и гиперкортицизме на фоне длительной декомпенсации заболевания происходит существенное снижение темпов физического и полового развития детей и подростков. У пациентов с болезнью и синдромом Иценко-Кушинга имеет место выраженная задержка роста (?3 SDS) на фоне резко сниженного стимулированного выброса ГР; задержка роста сопровождается избыточной массой тела или диспластическим типом ожирения. После проведения хирургического лечения секреция ГР восстанавливается только частично.

Обоснованы новые показания для применения препаратов рекомбинантного ГР (рГР) у больных с синдромом Шерешевского-Тернера, адреногенитальным синдромом, спондило-эпифизарной дисплазией.

Доказано преимущество комбинированной терапии препаратами рГР и аналогов ЛГ-РГ у больных с низкорослостью на фоне эндокринной патологии, имеющих неудовлетворительный прогноз дефинитивного роста.

Ключевые слова: низкорослость, соматотропная недостаточность, рост и половое развитие, регистр, диагностика, гормон роста, инсулиноподобный фактор роста-1, лечение, дети и подростки.

Bolshova O.V. Low height in children and teenagers: clinical and hormonal peculiarities, diagnostics, effectiveness of the treatment (long-term follow up). - The manuscript.

The thesis for scientific degree of Doctor of Medical Sciences in the speciality 14.01.14 - Endocrinology - State Institution «Institute of Endocrinology and Metabolism named after V.P. Komisarenko NAMS of Ukraine», Kyiv, 2010.

The thesis aimed to investigate clinical and pathogenetic aspects of diagnostics and optimization of treatment of growth hormone insufficiency and stunting when it is combined with various endocrine disorders in children and adolescents. Based on the assembled registry of patients with pituitary insufficiency were investigated prevalence and peculiarities of the clinical course of the growth hormone deficiency in children and teenagers. Were determined mechanisms of development of growth retardation when it is combined with different endocrine disorders, as well as patterns of secretion of growth hormone (GH), insuline-like growth factor-1 (IGF-1) in such patients. There were substantiated new indications for usage of preparations of the recombinant
GH (rGH). It has been proven superiority of combination therapy with rGH and LH-RH analogues in patients with growth stunting and endocrine disorders that have unsatisfactory prognosis of final height.

Key words: stunting, growth hormone insufficiency, growth, sexual maturation, registry, diagnostics, growth hormone, insulin-like growth factor-1, treatment, children and adolescents.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГС - адрено-генітальний синдром

аЛГ-РГ - аналог лютеїнізуючого гормону - рилізинг-гормон

АКТГ - адренокортикотропний гормон гіпофіза

АПЗ 1 типу - аутоімунне полігландулярне захворювання 1 типу

ВСО - вторинні статеві ознаки

ГР - гормон росту

ГCПП - гіпоталамічний синдром пубертатного періоду

ДО - дефіцит осифікації

Е2 - естрадіол

ІМТ - індекс маси тіла

ІФР-1- інсуліноподібний фактор росту-1

ІФР-ЗБ-3 - зв'язуючий білок інсуліноподібного фактора росту-3

КВ - кістковий вік

КО - коефіцієнт осифікації

КЗ - кінцевий зріст

КРВ - коефіцієнт ростового віку

КТ - комп'ютерна томографія

ЛГ - лютропін

МРТ- магнітно-резонансна томографія

МТ - маса тіла

НД - нецукровий діабет

ПВ - паспортний вік

ПЗ - прогнозований зріст

ПРЛ - пролактин

РВ - ростовий вік

рГР - рекомбінантний гормон росту

ПСР - передчасний статевий розвиток

ПГПТ - псевдогіпопаратиреоз

СР - статевий розвиток

СШТ - синдром Шерешевського-Тернера

ТТГ - тиреотропний гормон гіпофіза

fТ4 - вільний тироксин

УГ - уроджений гіпотиреоз

УЗД - ультразвукове дослідження

ФСГ - фолітропін

ЦЗ - цільовий зріст

ЦНС - центральна нервова система

ШР - швидкість росту

SDS.- коефіцієнт стандартного відхилення для росту та маси тіла

Размещено на Allbest.ru

...