Комбіноване лікування хворих із товстокишковою непрохідністю пухлинного ґенезу

Вивчення показників мікрофлори товстої кишки в залежності від типу кишкової непрохідності хворих на рак ободової кишки. Дослідження результатів хірургічного лікування пацієнтів із обтураційною товстокишковою непрохідністю ободової кишки пухлинного ґенезу.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 18.07.2015
Размер файла 72,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Серед 279 оперованих хворих на ОРОК у ЗОКЛ ім. Андрія Новака померло 18 (6,45%).

При цьому найбільша кількість - 5 (1,8%) - хворих померла серед пацієнтів, яким виконували операцію типу Гартмана; після правобічної та лівобічної геміколектомії, відповідно, померли по 4 (1,4%) хворих, після резекції поперечно-ободової та сигмоподібної кишок - по 2 (0,7%) пацієнти.

Найбільше - 4 (1,4%) - хворих померли від поліорганної недостатності на фоні декомпенсованої обтураційної товсто-тонкокишкової непрохідності.

На другому та третьому місцях серед причин летальності було 3 (1,1%) пацієнтів із неспроможністю швів анастомозу та явищами серцево-судинної недостатності, відповідно. Двоє пацієнтів померло на фоні такого ускладнення, як гострий панкреатит; один хворий помер від тромбоемболії легеневої артерії, ще один - від ранньої спайкової кишкової непрохідності.

Серед ранніх післяопераційних ускладнень найчастіше - 24 (8,6%) - траплялись гнійно-септичні ускладнення, які у 4 (1,4%) хворих закінчились летально (переважно це був перитоніт).

Таким чином, у хворих першої групи (n=66) ускладнення виникли у 26 (39,4%) осіб із летальністю 5 (7,6%). У хворих другої групи (n=92) ускладнення розвинулися у 27 (29,3%) осіб із летальністю 7 (7,6%). У пацієнтів третьої групи (n=121) число ускладнень рівнялось 32 (26,4%) при летальності 6 (5%).

При визначенні три- або п'ятирічного виживання згідно з канцер-реєстром Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру, м. Ужгород, у хворих на ОРОК І групи встановлено, що трирічне виживання серед 66 хворих становило 22 (33,2%), а п'ятирічне - 10 (15,2%). При цьому з ІV стадією захворювання три роки прожило тільки 2 (14,3%) хворих, п'ять років - жодний. Із ІІІ стадією захворювання три роки прожило 15 (31,9%) хворих, а п'ять років - 7 (14,9%). Із І-ІІ стадіями захворювання у першій групі три роки прожили 5 (100%), а п'ять років - 3 (60%) хворих. Три- та п'ятирічне виживання, згідно з канцер-реєстром Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру, м. Ужгород, у хворих на ОРОК другої групи склало відповідно 38 (41,3%) та 23 (25%) із 92 пацієнтів цієї групи. При цьому при ІV стадії захворювання трирічне виживання становило 4 (12,9%), п'ятирічне - 1 (3,2%). При ІІІ стадії захворювання трирічне виживання склало 21 (51,2%), а п'ятирічне - 10 (24,4%). При І-ІІ стадіях захворювання трирічне виживання становило 13 (65%), а п'ятирічне - 12 (60%), хоча хворих з І-ІІ стадією захворювання було тільки 20, з ІІІ стадією - 41 та ІV стадією - 31.

У третій групі був усього 121 хворий. Від початку лікування спостерігалось три роки поспіль тільки 58 (47,9%) хворих. Із них при ІV стадії захворювання три роки вижило 12/6 (50%), п'ятирічне виживання склало 7/1 (14,3%). При ІІІ стадії захворювання із 58 пацієнтів три роки вижило 38/28 (73,7%), п'ять років - 17/9 (52,9%).

Із І-ІІ стадіями захворювання проліковано 23 хворих, із них трирічне виживання склало 8/7 (87,5%), п'ятирічне - 1/1 (100%). На всю групу, яка налічувала зі 121 пацієнта, трирічне виживання склало 58/41 (67,2%), п'ятирічне - 25/11 (44%).

При вивченні ЯЖ хворих із приводу обструктивного раку товстої кишки встановлено, що найвищі показники ЯЖ були у групі хворих, яким виконана одномоментна колектомія, і найнижчі - в групі пацієнтів, яким виконано операцію типу Гартмана.

Досвід, здобутий при лікуванні пацієнтів із ОРОК, та аналіз результатів проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що основне значення в наданні первинної медичної допомоги хворим на ОРОК мають і матимуть у перспективі загальнохірургічні відділення. В силу існуючих обставин ці пацієнти госпіталізуються в хірургічні відділення всіх рівнів - від районної лікарні до спеціалізованої клініки. Значна частина хірургів, будучи позбавленою можливості виконання планових втручань хворим на рак ободової кишки, як правило, з метою ліквідації ГКН обмежується формуванням колостом, у кращому випадку - операціями типу Гартмана в обсязі, далекому від онкологічно радикального. Значний поступ у вдосконаленні тактики лікування хворих на ОРОК, зокрема виконання одномоментних онкологічно радикальних резекцій з інтраопераційним лаважем кишки і первинним анастомозуванням, залишається надбанням спеціалізованих клінік, що жодним чином не впливає на інтегральні показники якості надання медичної допомоги цим пацієнтам.

У значної частини пацієнтів із ОРОК виникнення гострої кишкової непрохідності є першим проявом захворювання. Існуючий донедавна погляд на появу гострої кишкової непрохідності при раку ободової кишки як ознаку занедбаності пухлинного процесу є безпідставним.

За нашими даними, більше як у половини хворих на ОРОК під час операції не виявляються ознаки дисемінації ракового процесу. Таким чином, помилковим є звуження тактики хірургічного лікування хворих на ОРОК до ліквідації гострої кишкової непрохідності. Основою вибору обсягу і характеру втручання є, передувсім, ступінь операційного ризику, заавансованість пухлинного процесу та досвід хірурга в колоректальній хірургії.

Згідно з результатами проведеного дослідження, найчисленнішу групу серед пацієнтів із ОРОК складають хворі у ІІІ та IV стадіях захворювання, у яких основною патоморфологічною ознакою є наявність метастазів у реґіонарних лімфатичних вузлах. У зв'язку з цим, умовою покращення віддалених результатів лікування хворих на ОРОК є дотримання принципів онкологічного радикалізму хірургічного втручання. Онкологічній радикальності найбільш відповідає широка анатомічна резекція кишки з видаленням всієї зони реґіонарного лімфодренажу. Таким чином, для покращення віддалених результатів хірургічного лікування хворих на ОРОК слід переглянути систему підготовки та перепідготовки хірургів загального профілю, які відіграють на сьогодні основну роль у наданні невідкладної допомоги хворим на ОРОК.

Застосування одномоментних онкологічно радикальних операцій, інтраопераційної декомпресії та лаважу і первинного відновлення кишкового пасажу потребує участі в операції висококваліфікованого хірурга. Тому реальним у покращенні результатів лікування хворих на ОРОК є застосування етапних онкологічно радикальних операцій. Алгоритм подібного підходу до лікування в кожному окремому випадку передбачає ліквідацію кишкової непрохідності, а онкологічний радикалізм поставлено в залежність від тяжкості стану хворого та досвіду хірурга в колоректальній хірургії. Аналіз нашого матеріалу показав, що більше як у 90% випадків відновні операції можливі у стомованих хворих.

Ціла низка технічних моментів виконання та створення колостом у невідкладній хірургії, як то створення двоствольної колостоми в модифікації клініки, коли відвідний її відрізок є фактично перекритим, використання однорядного шва при накладанні анастомозів у хірургії ободової кишки, використання анатомічно найбільш типових місць утворення колостом, мобілізація кишки від брижі не більше 0,5см, забезпечення вільного, без натягу розміщення кишки в апертурі черевної стінки, величина якої відповідає діаметру кишки, здатні зменшувати ризик виникнення післяопераційних ускладнень і покращити результат лікування хворих.

На безпосередні результати лікування також впливають використання інтраопераційного лаважу при товстокишковій непрохідності і назоінтестинальне дренування при приєднанні тонкокишкової непрохідності, де, згідно з алгоритмом хірургічної допомоги, перераховані маніпуляції виконуються перед створенням колостоми або первинним відновним втручанням.

На наш погляд, покращити інтегральні показники надання медичної допомоги хворим на ОРОК мали б організаційні заходи, зокрема регламентування надання певного обсягу допомоги, спрямоване на збереження життя пацієнта при механічній, і то тільки при гострій кишковій непрохідності на рівні ЦРЛ, а всіх інших хворих з явищами підгострої та хронічної форми непрохідності скеровувати в обласні медичні заклади та спеціалізовані центри. За останні роки набуває все більшого застосування реґіонарна, а саме - внутрішньоартерійна пролонгована селективна поліхіміотерапія в передопераційному приготуванні, коли вдається досягти максимально ефективних концентрацій препарату в пухлині при мінімальних токсичних проявах. Створення у басейні васкуляризації пухлини високої концентрації цитостатичних препаратів дозволяє досягти девіталізації ракових клітин, зниження імплантаційної та репродуктивної здатності з пошкодженням пухлинно-клітинних емболів, що знаходяться на шляху відтоку крові. Застосування цього методу часто дозволяє неоперабельну пухлину перевести в операбельну і досягти покращення віддалених результатів лікування за рахунок абластики і антибластики, а це знову ж таки можливе тільки в обласних спеціалізованих закладах.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової проблеми щодо вдосконалення методів діагностики та комбінованого лікування хворих на обструкційний рак товстої кишки із застосуванням доцільного за обсягом хірургічного втручання та використанням нео- та ад'ювантної внутрішньоартерійної та внутрішньопортальної поліхіміотерапії.

1. Програма променевого обстеження хворих на ОРОК у передопераційному періоді включає оглядову рентгенографію грудної клітки і черевної порожнини, ультрасонографію живота; основною метою обстеження в гострій фазі захворювання є встановлення діагнозу механічної кишкової непрохідності, коли ранніми її ознаками при УСГ є феномен секвестрації рідини в просвіт товстої кишки, супрастенотичне розширення кишки та наявність зворотньо-поступальних рухів її вмісту над місцем перешкоди; симптом „несправжньої” нирки, який визначається у 68,4% хворих при І-ІІ стадіях захворювання, а факт непрохідності у вигляді перших двох ознак - практично у 89,5% хворих.

2. Зменшення рівнів рідини, зменшення або відсутність пневматизації товстої кишки, а також просування контрасту в ободову кишку компактною масою на фоні суб'єктивного покращення загального стану пацієнта внаслідок відходження калу та газів свідчать про ліквідацію гострої кишкової непрохідності, що дає можливість подальшого інструментального та радіологічного обстеження, включаючи КТ, радіоізотопне сканування, ФКС, ангіографію.

3. Зміни аеробної флори у хворих на ОРОК з явищами гострої кишкової непрохідності характеризуються зниженням загальної кількості Е. coli у 90% та 56% пацієнтів з явищами підгострої кишкової непрохідності. Слабо ферметативні бактерії Е. coli висіяні у 80% хворих з гострою та 44% хворих з підгострою формами кишкової непрохідності. Гемолітична кишкова паличка висівалась у 8 разів частіше у пацієнтів із гострою формою кишкової непрохідності, умовно-патогенні ентеробактерії (Enterobacter aerogenes, cloacae, Citrobacter Freundii) виявлено у 70%, а при підгострій формі кишкової непрохідності - тільки у 22% пацієнтів.

4. Аналіз хірургічних втручань у період 1994-1998 років показав, що більше половини - 34 (51,5%) - втручань закінчувалися видаленням пухлини та формуванням колостоми, а 3 (4,5%) з них зводились до створення обхідного анастомозу. При цьому правобічна геміколектомія виконана у 9 (13,6%), лівобічна у 14 (21,2%), резекція сигмоподібної кишки у 3 (4,5%) оперованих.

5. Аналіз хірургічних втручань за період 1999-2003 років показав, що кількість хворих, яким була видалена пухлина і сформована колостома, зменшилась до 21 (22,8%) у порівнянні з першою групою хворих. При цьому правобічна геміколектомія виконана у 16 (17,4%), лівобічна - у 24 (26,1%), резекція поперечно-ободової кишки - у 9 (9,8%), сигмоподібної кишки - у 16 (17,4%), обхідний анастомоз - у 6 (6,5%) хворих. Таким чином, у 65 (70,7%) хворих вдалося в один етап видалити пухлину і ліквідувати явища кишкової непрохідності.

6. Аналіз хірургічних втручань за період 2004-2008 років показав, що кількість хворих з колостомами зменшилась до 19 (15,7%). Кількість паліативних операційних втручань суттєво не змінилась, залишаючись у межах 7 (5,8%) пацієнтів. У той же час запроваджено нові операційні втручання, такі як розширена правобічна геміколектомія - 10 (8,3%), розширена лівобічна геміколектомія - 9 (7,4%), субтотальна колектомія - 5 (4,1%).

7. Механічна непрохідність у хворих на ОРОК з метастазами в печінку або тромбозом системи ворітної вени проходить паралельно з дисбалансом амінокислот сироватки крові і передусім їх ароматичних представників. Порушення детоксикаційної функції товстої кишки сприяє збільшенню азотовмісних амінокислот в організмі, які, обминаючи портальну систему при її тромбозі, можуть спричиняти портальну енцефалопатію. Комбіноване лікування хворих на ОРОК передбачає широке використання неоад'ювантної внутрішньоартерійної поліхіміотерапії, яка у поєднанні з радикально виконаним операційним втручанням та післяопераційною селективною внутрішньоартерійною та системною поліхіміотерапією сприяли профілактиці гематогенного метастазування. При внутрішньоартерійній неоад'ювантній поліхіміотерапії в паренхімі пухлини розвивається дисоціація епітеліальних пластів аденокарциноми на окремі роздріблені клітини з явищами дистрофії і некрозу, а в уражених реґіонарних лімфовузлах визначаються поширені ділянки некрозу.

8. У клініці хірургічних хвороб у хворих на злоякісні новоутвори за кількістю одержаних штамів домінували представники ентеробактерій. Аналіз антибіотикограм штамів бактерій - потенційних збудників опортуністичних інфекцій, свідчить про те, що культури, ізольовані в клінічних відділеннях, характеризуються помірною або множинною резистентністю до тестових антибіотиків, що вимагає проведення постійного бактерійного моніторингу хірургічних стаціонарів і відділень анестезіології та інтенсивної терапії для зниження ризику селекції бактерійної резистентності.

9. Серед 279 хворих, оперованих із приводу ОРОК, померло 18 (6,45%), при цьому найбільша кількість - 5 (1,8%) - пацієнтів померли після операції Гартмана, 4 (1,4%), відповідно, після геміколектомії справа та зліва при резекції поперечно-ободової та сигмоподібної кишок померло по 2 (0,7%). Найбільше - 4 (1,4%) - хворих померли від поліорганної недостатності на фоні декомпенсованої товсто-тонкокишкової непрохідності. На другому та третьому місцях серед причин летальності були 3 (1,1%) пацієнтів із неспроможністю швів анастомозу та явищами серцево-судинної недостатності.

10. При визначенні три- або п'ятирічного виживання, згідно з канцер-реєстром Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру м. Ужгород, п'ятирічне виживання хворих першої групи становило 15,2%, другої - 25%, третьої групи - 44%. При цьому три- та п'ятирічне виживання було найвищим у групі хворих, яким виконувались одномоментні розширені резекції, і дещо меншою у групі хворих з етапним лікуванням ОРОК.

11. Селективна внутрішньоартерійна та внутрішньопортальна поліхіміотерапія при множинних метастазах у печінці продовжує життя до 24+2,3 місяця. Така ж поліхіміотерапія у поєднанні з хірургічним видаленням метастазів печінки на третій рік спостереження продовжує життя у 26,7% пацієнтів. У пацієнтів із метастазами в печінку, оперованих із приводу ОРОК без включення у комплекс селективної поліхіміотерапії, тривалість життя склала тільки 3,6+1,5 місяця.

12. При вивченні ЯЖ хворих із приводу обструктивного раку товстої кишки встановлено, що найвищі показники ЯЖ спостерігаються в групі хворих, яким виконувалась одномоментно колектомія, і найнижчі - в групі пацієнтів, яким виконувалась операція типу Гартмана.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стандарти подання хірургічної допомоги населенню Закарпаття / В.І. Русин, І.О. Ковальчук, І.М. Рогач [та ін.]. - Ужгород: ТОВ “ВЕТА-Закарпаття”, 2000. - 116с. (Дисертант брав участь у розробці стандартів подання хірургічної допомоги населенню Закарпаття. Підготував монографію до друку).

2. Гнійна інфекція в хірургії / В.І. Русин, Ю.Ю. Боршош, А.В. Русин, С.М. Чобей. - Ужгород: ТОВ “ВЕТА-Закарпаття”, 2000. - 248с. (Автор провів літературний і патентний пошук за темою. Здійснив узагальнення і математичну обробку статистичних даних. Підготував монографію до друку).

3. Русин В.І. Довідник з колопроктології / В.І. Русин, Ю.Ю. Боршош, С.М. Чобей. - м. Ужгород: ТОВ «ВЕТА-Закарпаття», 2001. - 174с. (Автором запропоновано поділ монографії на розділи. Брав безпосередню участь у написанні декількох розділів монографії).

4. Чобей С.М. Нові способи створення міжкишкових анастомозів / С.М. Чобей // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина”. - 1999. - № 8. - С. 42-44. (Автор брав участь у виконанні операційних втручань за темою, призначав лікування досліджуваній групі хворих у до- і післяопераційному періоді. Дисертантом впроваджено в клінічну практику нові способи створення міжкишкових анастомозів. Підготував статтю до друку).

5. Найближчі та віддалені результати паліативних резекцій при раку товстого кишківника / В.І. Русин, С.М. Чобей, А.І. Микита, Т.В. Паршина // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. - 1999. - Випуск 8. - С. 203-205. (Автор брав участь у операційних втручаннях як асистент. Провів математичний аналіз найближчих та віддалених результатів паліативних резекцій. Провів літературний пошук і підготував статтю до друку).

6. Лікувальна тактика при ускладненому раку товстої кишки / В.І. Русин, С.М. Чобей, К.І. Мартинич, Т.В. Паршина // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. - 2001. - Випуск 14. - С. 37-39. (Автор брав участь у виконанні операційних втручань за темою, призначав лікування досліджуваній групі хворих у до- і післяопераційному періоді, самостійно провів літературний і патентний пошук за темою. Виконав розробку лікувально-діагностичного алгоритму у хворих з ускладненими формами раку товстої кишки. Виконав узагальнення і математичну обробку статистичних даних. Підготував статтю до друку).

7. Чобей С.М. Стандарти комплексного лікування ускладнених форм колоректального раку / С.М. Чобей // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. - 2003 р. - Випуск № 20. - С. 128-132. (Дисертант розробив стандарти вибору тактики операційного лікування пухлин товстої кишки в залежності від розвитку ускладнень. Виконав узагальнення і математичний аналіз статистичних даних. Підготував статтю до друку).

8. Русин В.І. Принципи реґіонарної хіміотерапії колоректального раку / В.І. Русин, С.М. Чобей, Є.С. Буцко // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина”. - 2003. - № 19. - С. 44-46. (Дисертантом розроблено принципи реґіонарної хіміотерапії колоректального раку. Автор провів літературний і патентний пошук за темою. Підготував статтю до друку).

9. Русин В.І. Реґіонарна хіміотерапія в комплексному лікуванні колоректального раку / В.І. Русин, С.М. Чобей, П.В. Осипенко // Хірургія України. - 2003. - № 1(5). - С. 74-77. (Дисертантом впроваджено в клінічну практику основні принципи реґіонарної хіміотерапії в комплексному лікуванні колоректального раку. Підготував статтю до друку).

10. Ультразвукова діагностика тромбозів системи ворітної печінкової вени у хворих на колоректальний рак / В.І. Русин, С.М. Чобей, В.І. Стойка [та ін.] // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина”. - 2007. - № 31. - С. 133-136. (Дисертант виділив вирішальне значення ультразвукової діагностики тромбозів системи ворітної печінкової вени у хворих на колоректальний рак, написав статтю).

11. Ультразвукова діагностика раку ободової кишки, ускладненого товстокишковою непрохідністю / В.І. Русин, С.М. Чобей, В.І. Стойка [та ін.] // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина”. - 2007. - № 32. - С. 254-257. (Дисертант провів літературний і патентний пошук за темою. Виконав узагальнення і математичний аналіз статистичних даних. Підготував статтю до друку).

12. Русин В.І. Якість життя хворих, оперованих з приводу обструктивного раку товстого кишківника / В.І. Русин, С.М. Чобей // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина”. - 2008. - № 34. - С. 130-133. (Дисертант провів літературний і патентний пошук за темою. Виконав узагальнення і математичний аналіз статистичних даних. Підготував статтю до друку).

13. Антибіотикорезистентність умовно-патогенних мікроорганізмів ізольованих в Угорській та Українській неінфекційній клініці / А. Куля, О.В. Петров, Ю. Сабо [та ін.] // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина”. - 2009. - № 37. - С. 92-101. (Автор здійснив узагальнення і математичну обробку статистичних даних. Проводив літературний і патентний пошук за темою. Підготував статтю до друку).

14. Русин В.І. Безпосередні результати хірургічного лікування хворих на рак ободової та прямої кишок / В.І. Русин, С.М. Чобей // Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 3.1 (35). - С. 307-310. (Дисертант самостійно виконував операційні втручання за темою. Брав участь в узагальненні і математичній обробці статистичних даних. Самостійно проводив літературний і патентний пошук по темі. Проводив спостереження за пацієнтами до та після виконання операційних втручань. Підготував статтю до друку).

15. Русин В.І. Гепаторенальний синдром у хворих із обструктивним раком ободової кишки та метастазами в печінку / В.І. Русин, С.М. Чобей // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина”. - 2009. - № 36. - С. 121-126. (Дисертант визначив два основні патогенетичні напрямки розвитку гепаторенального синдрому у хворих із обструктивним раком ободової кишки та метастазами в печінку. Самостійно проводив літературний і патентний пошук за темою. Брав участь у корекції статті).

16. Русин В.І. Діагностико-лікувальний алгоритм хворих на обструктивний рак ободової кишки / В.І. Русин, С.М. Чобей // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина”. - 2009. - № 37. - С. 186-193. (Автором розроблений діагностико-лікувальний алгоритм хворих на обструктивний рак ободової кишки. Дисертант брав участь у виконанні операційних втручань за темою, призначав лікування досліджуваній групі хворих у до- і післяопераційному періоді).

17. Русин В.І. Інтерпретація терміну та систематизація способу створення штучних кишкових нориць / В.І. Русин, С.М. Чобей // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2009. - Т.9. - Вип. 1(25). - С. 144-147. (Дисертантом запропоновано термін та систематизацію способу створення штучних кишкових нориць. Виконано узагальнення і математичний аналіз статистичних даних. Самостійно проведено літературний і патентний пошук за темою. Підготував статтю до друку).

18. Русин В.І. Лікування обструктивного раку ободової кишки з метастазами в печінку / В.І. Русин, С.М. Чобей // Український журнал хірургії. - 2009. - № 3. - С. 124-126. (Дисертант запропонував алгоритм лікування обструктивного раку ободової кишки з метастазами в печінку. Брав участь у виконанні операційних втручань за темою, призначав лікування досліджуваній групі хворих у до- і післяопераційному періоді. Самостійно проводив літературний і патентний пошук за темою. Виконав узагальнення і математичний аналіз статистичних даних. Підготував статтю до друку).

19. Русин В.І. Об'єм хірургічного втручання при обструктивному раку ободової кишки в залежності від ступеня стенозування просвіту / В.І. Русин, С.М. Чобей // Український Журнал Хірургії. - 2009. - № 4. - С. 117-120. (Автором запропоновано обсяг хірургічного втручання при обструктивному раку ободової кишки в залежності від ступеня стенозування просвіту. Підготував статтю до друку).

20. Русин В.І. Окремі стандарти комплексного лікування раку ободової кишки / В.І. Русин, С.М. Чобей // Український Журнал Хірургії. - 2009. - №5. - С. 148-152. (Дисертантом впроваджено в клінічну практику стандарти комплексного лікування раку ободової кишки. Автор провів літературний і патентний пошук за темою. Виконав узагальнення і математичний аналіз статистичних даних. Підготував статтю до друку).

21. Русин В.І. Хірургічна реабілітація хворих із тимчасовими колостомами / В.І. Русин, С.М. Чобей // Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 2.2 (34). - С. 76-78. (Автор брав участь у виконанні операційних втручань за темою, призначав лікування досліджуваній групі хворих у до- і післяопераційному періоді. Дисертантом досліджено результати виконаних операційних втручань, проведений аналіз клінічного матеріалу, написано статтю).

22. Патент України на винахід № 98084582 від 26.08.1998 р. Спосіб створення ілео-трансверзо анастомозу / Русин В.І., Русин А.В., Чобей С.М., Філіп С.С.; заявник та патентовласник. м. Ужгород, Ужгородський національний університет. Бюлетень № 7-ІІ від 15.12.2000 р. (Дисертантом розроблений спосіб створення ілео-трансверзо анастомозу).

23. Патент України на винахід № 98084580 від 26.08.1998 р. Спосіб створення товсто-товстокишкового анастомозу / Русин В.І., Русин А.В., Чобей С.М., Філіп С.С.; заявник та патентовласник. м. Ужгород, Ужгородський національний університет. Бюлетень № 7-ІІ від 15.12.2000 р. (Дисертант брав участь у розробці способу створення товсто-товстокишкового анастомозу).

24. Патент України на винахід № 35286 А від 16.09.1999 р. Спосіб лікування раку товстої кишки / Русин В.І., Чобей С.М.; заявник та патентовласник. м. Ужгород, Ужгородський національний університет. Бюлетень № 2 від 15.03.2001 року. (Дисертантом розроблений спосіб лікування раку товстої кишки).

25. Патент України на винахід № 51571 від 15.11.2002 р. Спосіб створення колостоми / Русин В.І., Чобей С.М., Румянцев К.Є.; заявник та патентовласник. м. Ужгород, Ужгородський національний університет. Бюлетень № 11 від 15.11.2002 року. (Дисертант брав участь у розробленні способу створення колостоми).

26. Патент України на винахід № 541569 А від 15.11.2002 р. Спосіб укріплення колостоми / Русин В.І., Чобей С.М., Русин А.В., Румянцев К.Є.; заявник та патентовласник. м. Ужгород, Ужгородський національний університет. Бюлетень № 11 від 15.01.2002 р. (Дисертанту належить ідея укріплення колостоми синтетичною сіткою).

27. Патент України на винахід № 29793 від 25.01.2008 р. Спосіб ультразвукової діагностики запущеної товстокишкової непрохідності / Русин В.І., Чобей С.М., Стойка В.І., Румянцев К.Є., Стойка А.В.; заявник та патентовласник. м. Ужгород, Ужгородський національний університет. Бюлетень № 2 від 25.01.2008 р. (Дисертантом розроблений спосіб ультразвукової діагностики запущеної товстокишкової непрохідності).

28. Русин В.И. Способ лечения рака толстой кишки / В.И. Русин, Л.Я. Петах, С.М. Чобей // Экспериментальная онкология. II съезд онкологов стран СНГ: тезисы докладов. - Киев, 2000. - С. 188. (Автор брав участь у виконанні операційних втручань за темою. Провів математичний аналіз найближчих та віддалених результатів способу лікування раку товстої кишки. Провів літературний пошук і підготував тези до друку).

29. Чобей С.М. Агресивна хірургічна тактика при пухлинах товстого кишківника / С.М. Чобей С.М., А.І. Микита // ІV Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: тези доповідей. - Тернопіль, 2000. - C. 62. (Дисертант брав безпосередню участь у хірургічних втручаннях за темою. Виконав узагальнення і математичний аналіз отриманих статистичних даних. Підготував тези до друку).

30. Чобей С.М. Вибір тактики операційного лікування пухлин товстого кишківника в залежності від розвитку ускладнень / С.М. Чобей, Д.В. Шевчук // V Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: тези доповідей. - Тернопіль, 2001. - С. 43 (Дисертант розпрацював протокол вибору тактики операційного лікування пухлин товстої кишки в залежності від розвитку ускладнень. Виконав узагальнення і математичний аналіз статистичних даних. Підготував тези до друку).

31. Русин В.І. Стандарти лікування гострої кишкової непрохідності / В.І. Русин, С.М. Чобей // Науково-практична хірургічна конференція: тези доповідей. - Львів, 2004. - С. 107. (Дисертант брав участь у розробці стандартів лікування гострої кишкової непрохідності. Виконав узагальнення і математичний аналіз статистичних даних. Підготував тези до друку).

32. Русин В.І. Результати хірургічного лікування хворих з гострою непрохідністю товстої кишки пухлинної етіології / В.І. Русин, Ю.Ю. Переста, Р.І. Шніцер [та ін.] // Науково-практична конференція "Актуальні питання абдомінальної та гнійно-септичної хірургії": Збірник матеріалів. - Львів, 2004 - С. 42-43. (Дисертантом узагальнено клінічний матеріал, написано тези).

33. Ультразвукова діагностика тромбозу ворітної вени у хворих на колоректальний рак / С.М. Чобей, В.І. Стойка, А.В. Стойка, І.М. Буренкова // Науково-практична конференція з міжнародною участю та школа-семінар "Сучасні технології в ультразвуковій діагностиці патології внутрішніх органів, судин та м'яких тканин. Актуальні питання ультразвукової діапевтики": тези доповідей, 25-29 травня 2009 р. - Судак, 2009. - С. 58-59. (Дисертант брав участь у розробці стандартів ультразвукової діагностики тромбозу ворітної вени у хворих на колоректальний рак. Виконав узагальнення і математичний аналіз статистичних даних. Підготував тези).

АНОТАЦІЇ

Чобей С.М. Комбіноване лікування хворих із товстокишковою непрохідністю пухлинного ґенезу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.01.03. - хірургія. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, 2010.

У дисертаційній роботі представлено результати діагностики та хірургічного лікування пацієнтів із обтураційною товстокишковою непрохідністю ободової кишки пухлинного генезу.

Вперше на великому клінічному матеріалі проведено вивчення діагностичних можливостей поєднаного променевого (рентгенологічного, ультразвукового, КТ, ангіографічного, радіологічного) обстеження ургентних хворих на обструктивний рак ободової кишки із запровадженням діагностично-лікувального алгоритму у хворих на обструктивний рак ободової кишки, що дозволяє чітко виділити групу хворих із гострою формою товстокишкової непрохідності для ургентного хірургічного лікування та групу хворих із підгострою та хронічною обтураційною товстокишковою непрохідністю, яким операційне лікування виконується в плановому порядку після всебічного обстеження і адекватної передопераційної підготовки.

Впровадження застосованої хірургічної тактики при лікуванні хворих на ОРОК сприяло зростанню кількості первинно-відновних втручань від 44% до 58,7%, зменшенню операцій типу Гартмана від 51,5% до 35,5%, покращило безпосередні результати хірургічного лікування хворих шляхом зменшення частоти післяопераційних ускладнень від 39,4% до 26,4% і знизило летальність від 7,6% до 4,9%.

Ключові слова: обструктивний рак ободової кишки, товстокишкова непрохідність, внутрішньоартерійна та внутрішньопортальна поліхіміотерапія, колостома.

Чобей С.М. Комбинированное лечение больных с толстокишечной непроходимостью опухолевого генеза. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03. - Хирургия. - Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, г. Львов, 2010.

В диссертационной работе представлены результаты диагностики и хирургического лечения обтурационной толстокишечной непроходимости ободочной кишки опухолевого генеза.

Впервые на большом клиническом материале проведено изучение диагностических возможностей в сочетании лучевого (рентгенологического, ультразвукового, КТ, ангиографического, радиологического) обследования ургентных больных обструктивным раком ободочной кишки с введением диагностического и лечебного алгоритма у больных обструктивным раком ободочной кишки, что позволяет четко выделить группу больных с острой формой толстокишечной непроходимости для ургентного хирургического лечения и группу больных с подострой и хронической обтурационной толстокишечной непроходимостью, которым оперативное лечение выполняется в плановом порядке после всестороннего обследования и адекватной предоперационной подготовки.

Оценка заавансованости опухолевого процесса у больных с обструктивным раком ободочной кишки является обязательным компонентом дооперационного обследования, где основную роль играет КТ, так как выявление метастатического поражения печени, смежных органов, брюшины, лимфоузлов брижейки вносит существенные коррективы в определение типа, доступа и объема оперативного вмешательства.

Морфологически подтверждено, что ангиографические исследования у больных с обструктивным раком ободочной кишки дают не только ангиоархитектонику опухоли и ее метастазов, но эта методика позволяет проводить неоадъювантную полихимиотерапию при больших опухолях с последующей эмболизацией соответствующего сосуда для уменьшения опухоли и профилактики гематогенного метастазирования еще до оперативного вмешательства.

Всем больным с обструктивным раком ободочной кишки и метастазами в печень рекомендуется селективная внутриартериальная и внутрипортальна полихимиотерапия как обязательная комбинация с хирургическим удалением опухоли и метастазов печени, что позволяет продлить и улучшить качество жизни значительной части пациентов.

При сочетании кишечной непроходимости с воспалительным процессом участка кишки или кишечным кровотечением, независимо от степени выраженности явлений кишечной непроходимости и наличия инфильтрации опухолью окружающих тканей, радикальные одноэтапные и паллиативные резекции толстой кишки являются операцией выбора.

При перфорации опухоли толстой кишки с явлениями диффузного перитонита, инфильтрацией окружающих тканей, крайне тяжелом состоянии пациента и наличия сопутствующих конкурирующих заболеваний в стадии декомпенсации предпочтение отдается многоэтапным вмешательствам.

При декомпенсированном обструктивном стенозе с явлениями острой кишечной непроходимости и средне-тяжелом, тяжелом состоянии больного необходимо выполнять радикальные многоэтапные хирургические вмешательства. При наличии отдаленных метастазов - паллиативные операции в объеме колостом или обходных межкишечных анастомозов. Радикальные одномоментные и паллиативные резекции толстой кишки противопоказаны.

При субтотальных явлениях стеноза, с явлениями подострой или хронической кишечной непроходимости, несмотря на инфильтрацию опухолью окружающих тканей, возможно выполнение радикальных одноэтапный и паллиативных резекций толстой кишки. При крайне тяжелом состоянии больного, нестабильной гемодинамике и декомпенсации сопутствующих заболеваний - паллиативная операция в объеме колостомы. При перфорации опухоли толстой кишки с явлениями ограниченного перитонита, несмотря на инфильтрацию окружающих тканей и наличие отдаленных метастазов необходимо выполнять резекцию толстой кишки с формированием колостомы. При наличии перифокального воспаления в зоне опухоли или кишечного кровотечения, несмотря на инфильтрацию окружающих тканей и наличие отдаленных метастазов, рекомендуется выполнять резекцию толстой кишки.

Внедрение примененной хирургической тактики при лечении больных с обструктивным раком ободочной кишки способствовало росту числа первично-восстановительных вмешательств с 44% до 58,7%, уменьшению операций типа Гартмана с 51,5% до 35,5%, улучшило непосредственные результаты хирургического лечения путем уменьшения частоты послеоперационных осложнений с 39,4% до 26,4% и снизило летальность с 7,6% до 4,9%.

Ключевые слова: обструктивный рак ободочной кишки, толстокишечная непроходимость, внутриартериальная и внутрипортальная полихимиотерапия, колостома.

Chobey S.M. Combined Treatment of Patients with Tumor Genesis Colon Obstruction. - the Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of doctor of medical sciences on a speciality 14.01.03 - Surgery. - Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, 2010.

The diagnostics and surgical treatment results of the tumor genesis colon obstruction are presented in the dissertation work.

The study of the diagnostic possibilities of combined radial (roentgenologic, ultrasonic, tomography, angiographic, radiological) examination in urgent patients with colon cancer obstruction was conducted on such large clinical material for the first time. The introduction of the diagnostic-treatment algorithm in such cases allows selecting the group of patients with the acute form of colon obstruction for the urgent surgery and the group of patients with subacute and chronic colon obstruction, who can underwent surgery in the planned order after a comprehensive examination and adequate preoperative preparation. Introduction of the applied surgical tactic in the treatment of patients with the colon cancer obstruction resulted in the growth of the initially-reconstructive surgeries from 44% to 58,7%, in diminishing of the Gartman's type interventions from 51,5% to 35,5%, improving the early surgical treatment results by reducing the frequency of postoperative complications from 39,4% to 26,4% and reduced the mortality from 7,6% to 4,9%.

Key words: obstructive colon cancer, the colon obstruction, intra-arterial and intra-portal polychemotherapy, colostomy.

кишковий непрохідність хірургічний пухлинний

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

ГКН-гостра кишкова непрохідність

ЗОКЛ-Закарпатська обласна клінічна лікарня

КТ-комп'ютерна томографія

Мтс-метастаз

ОРОК-обструктивний рак ободової кишки

РОК-рак ободової кишки

УСГ-ультрасонографія

ФКС-фіброколоноскопія

ХТ- хіміотерапія

ЦРЛ - центральна районна лікарня

ЯЖ-якість життя

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.