Актуальність теми. В сучасному світі проблеми, які пов'язані з питаннями діагностики, терапії та профілактики алергійних захворювань (АЗ), постають як вельми актуальні. Згідно з даними Європейської академії алергології та клінічної імунології, кількість осіб з АЗ збільшується вдвічі кожні 10 років. Незважаючи на численні успіхи медицини у сфері створення нових способів лікування та профілактики алергопатологій, все частіше відзначається збільшення тяжкості перебігу даних захворювань, що призводить до зростання тимчасової непрацездатності, інвалідизації населення, зниження якості життя хворих. У зв'язку з цим у хворих виникає потреба у тривалому застосуванні лікарських препаратів, де важливою економічною складовою для них постає ціна лікарського засобу (ЛЗ).

Особливо це актуально для лікування хворих в умовах спеціалізованих стаціонарів лікувально-профілактичних установ, де використовуються альтернативні методи терапії, велика кількість дорогих медичних технологій, широкий асортимент ЛЗ, а також високовартісні медичні послуги тощо. На сучасному етапі, в умовах існуючої диспропорції між обмеженим фінансуванням закладів охорони здоров'я та значними витратами, яких потребує сучасна медична діагностика і фармакотерапія, вищезазначене є однією з найактуальніших проблем, яку певним чином може вирішити фармакоекономічний аналіз, як основний інструмент оптимізації витрат на ЛЗ.

Проблемі оптимізації лікарського забезпечення різних категорій хворих приділялась увага багатьох вітчизняних вчених: Волоха Д.С., Гудзенка О.П., Заліської О.М., Кабачної А.В., Мнушко З.М., Немченко А.С., Парновського Б.Л., Толочка В.М. та ін. Разом з тим, комплексних організаційно-економічних та фармакоекономічних досліджень, присвячених оптимізації забезпечення лікарськими засобами хворих на патології з алергійним ґенезом в Україні не проводилось.

Актуальність теми дисертаційної роботи визначається необхідністю удосконалення забезпечення лікарськими засобами хворих на найпоширеніші АЗ завдяки обґрунтуванню наукових підходів до оптимізації фармацевтичного забезпечення даної категорії хворих в умовах впровадження формулярної системи в Україні. Вищевикладене обумовило тему дисертаційної роботи, визначення її мети, завдань і практичну доцільність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Луганського державного медичного університету за темою "Технологія ліків та організація фармацевтичної справи" (номер державної реєстрації 0106U001349) та Проблемної комісії "Фармація" МОЗ та АМН України (протокол № 46 від 18.04.2007 р.).

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження стало обґрунтування наукових напрямків оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями алергійного ґенезу в умовах спеціалізованих стаціонарів за найпоширенішими нозологіями шляхом визначення раціонального асортименту лікарських препаратів та необхідних фінансових витрат на їх придбання.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

· дослідження наукових аспектів та сучасного стану забезпечення ЛЗ алергологічних хворих в Україні та деяких країнах світу;

· вивчення наукових підходів до вибору препаратів та визначення їх фармакоекономічної складової у лікарському забезпеченні хворих;

· обґрунтування об'єктів, методології і методів дослідження лікарського забезпечення хворих на патології алергійного ґенезу в межах поставленої мети;

· проведення маркетингових досліджень вітчизняного фармацевтичного ринку протиалергійних лікарських засобів (ПАЛЗ);

алергійний нозологія препарат

· дослідження асортименту ЛЗ для забезпечення хворих із алергопатологіями у стаціонарних умовах на підставі фармакоекономічної оцінки;

· встановлення раціонального асортименту препаратів шляхом визначення напрямків оптимізації лікарського забезпечення алергологічних хворих, опрацювання фармакоекономічних параметрів схем фармакотерапії та використання методу експертних оцінок за нозологіями:

– кропив'янка та алергійний набряк Квінке;

– цілорічний алергійний риніт та поліноз;

– атопічний дерматит.

Об'єкти дослідження. Об'єктами дослідження були дані законодавчої бази з питань медичного та фармацевтичного забезпечення хворих на алергопатології; дані Державного реєстру лікарських засобів України та вітчизняного оптового ринку ПАЛЗ; листки призначень з історій хвороб алергологічних хворих у спеціалізованих відділеннях лікувально-профілактичних закладів; амбулаторні картки; анкети споживачів ПАЛЗ; анкети лікарів-алергологів.

Предметом дисертаційного дослідження були теоретичні та практичні аспекти забезпечення ЛЗ хворих на патології з алергійним ґенезом у сучасних умовах вітчизняної охорони здоров'я і фармації.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження слугувала сучасна законодавча та нормативна база щодо регулювання медичного та фармацевтичного забезпечення населення; статистичні дані Держкомстату України про соціально-економічне становище, зокрема, про заробітну плату працівників та індекси споживчих цін. В роботі використані праці відомих вітчизняних та іноземних вчених, науково-практичні рекомендації та довідкова література за напрямком дослідження.

Для реалізації цілей дослідження використано комплекс методів, зокрема: системний, ретроспективний та логічний - під час вивчення фахових вітчизняних та іноземних публікацій, а також сучасних законодавчих та нормативно-правових актів щодо забезпечення ЛЗ алергологічних хворих; графічним методом проводився аналіз та ранжування показників, які досліджувалися; методи маркетингового аналізу були використані для дослідження вітчизняного ринку ПАЛЗ; частотний, АВС-, VEN - та контент-аналізи використані під час дослідження лікарських призначень стаціонарним хворим; фармакоекономічна оцінка використовувалась для обґрунтування вибору необхідних препаратів для раціональної фармакотерапії алергопатологій; метод експертних оцінок - для формування мінімального переліку ЛЗ для лікування хворих на кропив'янку, алергійний набряк Квінке, цілорічний алергійний риніт, поліноз та атопічний дерматит. Математична обробка та статистична оцінка даних проводилася з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у науковому обґрунтуванні підходів до удосконалення забезпечення ЛЗ хворих на патології з алергійним ґенезом шляхом розробки та впровадження методичних рекомендацій щодо необхідного мінімального переліку препаратів для лікування найпоширеніших алергопатологій: кропив'янки, алергійного набряку Квінке, цілорічного алергійного риніту, полінозу та атопічного дерматиту.

Уперше:

· проведені комплексні науково-практичні дослідження захворюваності й лікування АЗ, а також забезпечення ЛЗ алергологічних хворих в Україні та деяких країнах світу; встановлені поширеність алергійних хвороб, проблеми їх діагностики, лікування та профілактики;

· обґрунтовані об'єкти, методи та методичні підходи до удосконалення фармакотерапії алергологічних хворих з використанням принципів доказової медицини та фармації;

· досліджено сучасний стан лікарського забезпечення хворих на патології алергійного ґенезу, окреслені його особливості та асортимент препаратів;

· на підставі результатів фармакоекономічної оцінки та методу експертної оцінки запропоновані напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих на алергопатології в умовах спеціалізованого стаціонару за найпоширенішими нозологіями (відповідно до сучасних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Алергологія").

Удосконалено методичні підходи до проведення комплексних досліджень забезпечення ЛЗ стаціонарних хворих.

Набули подальшого розвитку методики визначення мінімального переліку препаратів та фінансових витрат на їх закупівлю для лікування хворих на кропив'янку, алергійний набряк Квінке, цілорічний алергійний риніт, поліноз та атопічний дерматит.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати проведених досліджень надають можливість раціонально використовувати фінансові ресурси профільних відділень лікувально-профілактичних установ, які необхідні на придбання лікарських препаратів для забезпечення ефективної та безпечної фармакотерапії алергологічних хворих.

За підсумками досліджень створені наукові рекомендації:

· Методичні рекомендації "Мінімальний перелік лікарських засобів з урахуванням потреб та фінансових витрат на їх закупівлю при лікуванні стаціонарних хворих на кропив'янку та алергійний набряк Квінке", ухвалені ПК "Фармація" МОЗ та АМН України (протокол № 62 від 17.02.2010 р.). Знайшли застосування у практичній діяльності: КЛПУ "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання", Луганської обласної клінічної лікарні, КЗОЗ "Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Харківської обласної ради, КЗ "Свердловська центральна міська лікарня № 1" та КЗ "Свердловська центральна міська лікарня № 2" Свердловської міської ради Луганської області, Донецької обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, Луганської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, КП "Луганська обласна "Фармація"" (акти впровадження відповідно від 15.04.10 р., 09.04.10 р., 29.04.10 р., 27.04.10 р., 27.04.10 р., 15.04.10 р., 12.04.10 р., 14.04.10 р.); використовуються у навчальному процесі: Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Донецького національного медичного університету ім.М. Горького, Запорізького державного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Луганського державного медичного університету, Національного фармацевтичного університету, Одеського державного медичного університету та Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я. Горбачевського (акти впровадження від 13.04.10 р., 15.04.10 р., 20.04.10 р., 02.04.10 р., 05.05.10 р., 12.04.10 р., 19.04.10 р., 16.04.10 р.).

· Методичні рекомендації "Мінімальний перелік лікарських засобів з урахуванням потреб та фінансових витрат на їх закупівлю при лікуванні стаціонарних хворих на цілорічний алергійний риніт та поліноз", ухвалені ПК "Фармація" МОЗ та АМН України (протокол № 62 від 17.02.2010 р.). Знайшли застосування у практичній діяльності: КЛПУ "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання", Луганської обласної клінічної лікарні, КЗОЗ "Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Харківської обласної ради, КЗ "Свердловська центральна міська лікарня № 1" та КЗ "Свердловська центральна міська лікарня № 2" Свердловської міської ради Луганської області, Донецької обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, Луганської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, КП "Луганська обласна "Фармація"" (акти впровадження відповідно від 15.04.10 р., 09.04.10 р., 29.04.10 р., 27.04.10 р., 27.04.10 р., 15.04.10 р., 12.04.10 р., 14.04.10 р.); використовуються у навчальному процесі: Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Донецького національного медичного університету ім.М. Горького, Запорізького державного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Луганського державного медичного університету, Національного фармацевтичного університету, Одеського державного медичного університету та Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (акти впровадження від 13.04.10 р., 15.04.10 р., 20.04.10 р., 02.04.10 р., 05.05.10 р., 12.04.10 р., 19.04.10 р., 16.04.10 р.).

· Методичні рекомендації "Мінімальний перелік лікарських засобів з урахуванням потреб та фінансових витрат на їх закупівлю при лікуванні стаціонарних хворих на атопічний дерматит", ухвалені ПК "Фармація" МОЗ та АМН України (протокол № 62 від 17.02.2010 р.). Знайшли застосування у практичній діяльності: КЛПУ "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання", Луганської обласної клінічної лікарні, КЗОЗ "Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Харківської обласної ради, КЗ "Свердловська центральна міська лікарня № 1" та КЗ "Свердловська центральна міська лікарня № 2" Свердловської міської ради Луганської області, Донецької обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, Луганської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, КП "Луганська обласна "Фармація"" (акти впровадження відповідно від 15.04.10 р., 09.04.10 р., 29.04.10 р., 27.04.10 р., 27.04.10 р., 15.04.10 р., 12.04.10 р., 14.04.10 р.); використовуються у навчальному процесі: Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Донецького національного медичного університету ім.М. Горького, Запорізького державного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Луганського державного медичного університету, Національного фармацевтичного університету, Одеського державного медичного університету та Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я. Горбачевського (акти впровадження від 13.04.10 р., 15.04.10 р., 20.04.10 р., 02.04.10 р., 05.05.10 р., 12.04.10 р., 19.04.10 р., 16.04.10 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, в якій здобувачу належить вирішальна роль у визначенні мети дослідження, завдань для її досягнення, організації проведення експериментальної частини, обробці й інтерпретації результатів дослідження, узагальненні досягнень і, на їх основі, розробці наукових положень та висновків, що виносяться на захист.

Автором досліджені науково-практичні аспекти захворювання на алергопатології серед населення України та деяких країн світу і на підставі цього обґрунтоване значення лікарського забезпечення в загальних підходах до вибору препаратів з урахуванням фармакоекономічної складової.

Здійснено маркетинговий аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку ПАЛЗ, розраховані та проаналізовані їх цінові характеристики. Досліджений асортимент препаратів для забезпечення алергологічних хворих у стаціонарних умовах.

Обґрунтовані напрямки оптимізації забезпечення хворих ЛЗ за найпоширенішими нозологіями (кропив'янка, алергійний набряк Квінке, цілорічний алергійний риніт, поліноз та атопічний дерматит) шляхом створення оптимального асортименту препаратів на підставі фармакоекономічного підходу та методу експертних оцінок, до яких увійшли обґрунтування потреби і напрямки регулювання фінансових витрат на закупівлю ЛЗ.

У наукових працях, опублікованих із співавтором О.П. Гудзенко дисертантом використовувались науково-методичні підходи й положення особистих досліджень, результати їх обробки, інтерпретації під час виконання дисертаційної роботи.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні і практичні результати основних дисертаційних досліджень обговорювались і доповідались на:

ІІІ регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів "Актуальні проблеми сучасної фармації та медицини в теорії та практиці" (Луганськ, 2007), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів" (Тернопіль, 2007), науково-практичній конференції "Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития" (Харків, 2008), науково- практичній конференції "Ефективність використання маркетингу та логістики фармацевтичними організаціями" (Харків, 2008), V регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів "Основні напрямки та тенденції вирішення актуальних питань фармації та медицини сьогодення" (Луганськ, 2009), науково-практичних конференціях "Фармакоекономіка в Україні: стан та перспективи розвитку" (Харків, 2009, 2010), Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова "Молодь - медицині майбутнього" (Одеса, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 3 методичні рекомендації, 4 статті у фахових виданнях, 1 стаття у іншому виданні та 8 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 220 сторінках машинопису і складається зі вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Обсяг основного тексту 144 сторінки. Робота проілюстрована 39 рисунками, 34 таблицями. Список використаної літератури обсягом 24 сторінки містить 251 джерело, у тому числі 57 іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Наукові основи удосконалення забезпечення лікарськими засобами хворих на патології з алергійним ґенезом.

В останні десятиріччя, здебільшого у промислово розвинутих країнах, спостерігається стійка тенденція до зростання захворюваності на АЗ та збільшення їх розповсюдженості серед населення. Вітчизняні дослідники стверджують, що в різних регіонах України на АЗ страждає близько 25 % населення. У структурі алергопатологій переважають респіраторні прояви - цілорічний алергійний риніт та поліноз; АЗ шкіри - кропив'янка, набряк Квінке, атопічний дерматит; значно рідше реєструють генералізовані форми АЗ - анафілактичний шок, сироваткові реакції, інсектну алергію. Необхідно зазначити, що на АЗ страждає найбільш молодий, працездатного віку контингент населення, що неминуче призводить до значних соціально-економічних втрат.

Як і у світовій практиці, проблеми доступності медичної допомоги та здійснення державних гарантій у сфері охорони здоров'я населення в нашій країні підтверджуються фармакоекономічними та клініко-економічними дослідженнями. Якість лікарського забезпечення населення України на сучасному етапі реформування вітчизняної охорони здоров'я базується на основних елементах, чи складових, системи забезпечення якості: стандартах (протоколах) лікування, Національному переліку основних (життєво необхідних) ЛЗ, Державному формулярі, формулярах лікувально-профілактичних закладів, результатах фармакоекономічних досліджень. Упродовж останніх років в Україні фармакоекономічним дослідженням приділяється все більше уваги з боку вітчизняних вчених, особливого значення вони набувають при лікуванні найпоширеніших хвороб, до яких у повній мірі відносяться й АЗ. Отже, впровадження оптимальних підходів до лікування АЗ, зокрема, на підставі результатів фармакоекономічних досліджень сприятиме раціональному призначенню протиалергійних засобів, підвищенню якості надання медичної допомоги та економії коштів як окремих пацієнтів, так і держави в цілому.

Обґрунтування напрямку, об'єктів, методів та загальної методики дисертаційного дослідження.

Підґрунтям наукових досліджень слугував комплексний методичний підхід, який базувався на законодавчій базі України та власних результатах, що були отримані під час аналізу теоретичних та практичних аспектів щодо удосконалення фармацевтичного забезпечення населення та надання медичної допомоги хворим на патології з алергійним ґенезом.

Об'єктами дослідження слугували дані вітчизняного фармацевтичному ринку стосовно препаратів протиалергійної дії згідно з Державним реєстром лікарських засобів України, пропозиціями від виробників та постачальників ПАЛЗ; листки призначень з 670 історій хвороб алергологічних хворих спеціалізованих відділень лікувально-профілактичних закладів; 2123 амбулаторні картки; анкети 129 респондентів - споживачів ПАЛЗ; анкети 57 експертів із 11 лікувально-профілактичних установ алергологічного профілю з 6 областей України.

Методичні підходи, використані методи та об'єкти досліджень забезпечували необхідну репрезентативність результатів та слугували підґрунтям для розробки наукових пропозицій для оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих з алергопатологіями. Дисертаційне дослідження здійснювалось згідно загальної методики, яка представлена на рис.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Загальна методика дисертаційного дослідження

Дослідження вітчизняного ринку лікарських засобів для лікування алергійних захворювань

За даними Державного фармакологічного центру України на період дослідження було зареєстровано 472 ПАЛЗ (з урахуванням усіх форм випуску), серед яких: 187 ЛЗ антигістамінної дії, 35 мембраностабілізаторів та антимедіаторних засобів, 250 глюкокортикостероїдів. Під час систематизації загального асортименту ПАЛЗ за країнами походження було встановлено, що 69,70 % у досліджуваній структурі складають препарати іноземного виробництва. Частка вітчизняних ЛЗ протиалергійної дії становить лише 30,30 %. Розподіл ПАЛЗ за країнами-виробниками дозволив встановити, що досліджувані препарати на вітчизняному ринку запропоновані 29 державами, рейтинг яких очолює Україна. Слід зазначити, що ПАЛЗ іноземного виробництва представлені досить широкою географією постачальників (28 іноземних країн), серед яких позицію лідера за кількістю препаратів незаперечно посідає Індія.

У результаті дослідження пропозицій від оптових фірм у динаміці за 2006-2009 рр. було встановлено, що серед представлених на ринку ПАЛЗ у кожному аналізованому році спостерігалась тенденція зменшення кількості пропозицій від постачальників. Так, у 2006 р. для даних препаратів налічувалось 3292 пропозиції, у 2007 р. - 3005, у 2008 р. - 2424 та у 2009 р. - 1947. Загалом зменшення кількості пропозицій у 2009 р. по відношенню до 2006 р. складає 40,86 %. Встановлено, що за досліджуваний період асортимент пропонованих посередниками ПАЛЗ на вітчизняному оптовому ринку відрізнявся відносною стабільністю. Так, у 2009 р. у порівнянні з 2006 р. приріст за загальною кількістю міжнародних непатентованих назв ПАЛЗ дорівнює 5,13 %, для торговельних назв цей показник становить 1,94 %, форм випуску - 2,86 %. Частка пропонованих ПАЛЗ іноземного виробництва складала близько 70 % у кожному аналізованому році.

Аналіз динаміки оптових цін у досліджуваному періоді (2006-2009 рр.) свідчить про зростання середньозваженої вартості однієї упаковки препарату, як для ЛЗ іноземного, так і вітчизняного виробництва за всіма фармакотерапевтичними групами ПАЛЗ. Так, для препаратів антигістамінної дії середньозважена оптова ціна у 2009 р. по відношенню до 2006 р. для вітчизняних препаратів зросла на 70,44 %, а для іноземних - на 90,45 %. Найбільш виражено зростання середньозваженої оптової ціни у 2009 р. порівняно з 2006 р. у групі глюкокортикостероїдів, яке становить для іноземних препаратів 270,92 %, а для вітчизняних ЛЗ - 75,60 %.

У загальній сукупності досліджуваних ПАЛЗ більше, ніж 97 % найменувань у 2006-2008 рр. та 93,75 % у 2009 р. мали значення К_liq менше 0,5, що свідчить про коректність та етичність по відношенню до споживача.

За даними середньозваженої роздрібної ціни на ПАЛЗ у 2006-2009 роках їх було розподілено за ціновими групами. У 2006 році до нижчої цінової групи увійшло 96,79 % препаратів, у 2007 р. - 95,90 %, у 2008 р. та 2009 р. - 93,10 % і 86,54 % відповідно. До складу середньої та вищої цінових груп у кожному досліджуваному році належали виключно препарати іноземного виробництва з групи глюкокортикостероїдів. Високий відсоток кількості найменувань у складі нижчої цінової групи в аналізованому періоді слід розглядати як позитивну соціально-економічну характеристику ринку ПАЛЗ. Проте, слід зазначити, що у 2009 р. кількість ЛЗ у складі вищої цінової групи значно збільшилась по відношенню до попередніх років.

Визначено, що коефіцієнт адекватності платоспроможності (K_{a. s}) знижувався для більшої кількості ПАЛЗ (тенденція зниження значень показника K_{a. s} була притаманна як для вітчизняних, так і для іноземних препаратів) впродовж 2006-2008 років, що свідчило про підвищення їх доступності для споживачів. Зовсім інша ситуація спостерігалась у 2009 р., для якого характерне збільшення значень показника K_{a. s} для переважної більшості ПАЛЗ, а отже, і зменшення їх доступності для населення.

Аналіз показника доступності (D) за досліджуваний період (2006-2009 рр.) представлений на рис.2.

Рис.2. Динаміка показника доступності D за фармакотерапевтичними групами ПАЛЗ у 2006-2009 роках

Із рис.2 видно, що у 2008 р. спостерігалась тенденція щодо незначного зменшення доступності препаратів з групи глюкокортикостероїдів по відношенню до попереднього періоду. У 2009 р. (у порівнянні з 2008 р.) відзначалось суттєве зниження доступності ПАЛЗ для споживачів за всіма фармакотерапевтичними групами в середньому на 35,30 %, що може бути пов'язано із впливом певних негативних чинників, які викликані світовою фінансовою кризою.

Аналіз сучасного стану забезпечення лікарськими засобами алергологічних хворих.

У ході дослідження встановлено структуру та питому вагу АЗ у стаціонарних умовах. З'ясовано, що за кількістю хворих переважають п'ять наступних нозологій: кропив'янка (33,73 %), алергійний набряк Квінке (18,21 %), поліноз (12,69 %), цілорічний алергійний риніт (12,54 %) та атопічний дерматит (11,79 %). Переважну кількість коштів було витрачено на лікування пацієнтів з діагнозом кропив'янка (38,91 % від загальних витрат), атопічний дерматит (12,95 %), алергійний набряк Квінке (12,90 %), поліноз (11,69 %) та цілорічний алергійний риніт (11,55 %). За кількістю витрат домінують наступні групи: R06 - антигістамінні засоби для системного застосування (38,20 % коштів), B05 - кровозамінники та перфузійні розчини (23,50 %), A07 - протидіарейні препарати, засоби, що застосовуються для лікування інфекційно-запальних захворювань кишечнику (препарати сорбентів) (9,53 %) та R01 - засоби, що застосовуються при захворюваннях порожнини носа (5,58 %).

Комплексний АВС - та VEN-аналіз показав, що препарати з індексом A/V становлять лише 2,27 % від загальної кількості призначених препаратів, A/E - 7,73 % та A/N - 0,45 %. Для групи В ці показники становлять: B/V - 2,73 %, B/E - 14,09 %, B/N - 1,36 %. Відповідні показники за групою С склали: C/V - 17,27 %, C/E - 49,55 % та C/N - 4,55 % (табл.1).

Таблиця 1

Матриця АВС/VEN-аналізу використання ЛЗ стаціонарними хворими на АЗ

Як видно із табл.1, вагома частка витрат у фармацевтичному забезпеченні алергологічних хворих припадає на найбільш витратні (група А) та важливі (група Е) ЛЗ та становить до загальної суми витрат 49,41 % коштів. Найменшу частку у загальній сумі витрат склали ЛЗ із індексом С/N - 0,51 % коштів. Слід зазначити, що ЛЗ, витрати на які склали 94,46 % коштів, відносяться до життєво необхідних (V) та важливих препаратів (E), що свідчить про доцільність лікарських призначень.

Визначено загальну структуру споживацьких переваг по відношенню до ПАЛЗ. Встановлено, що при виборі ПАЛЗ споживачі керуються різноманітними джерелами інформації. Переважну кількість придбаних препаратів становлять антигістамінні ЛЗ ІІ-го покоління. Така ситуація може бути пояснена відсутністю у них седативного ефекту по відношенню до ЛЗ І покоління. На відміну від препаратів ІІІ-го покоління, які є найбільш ефективними при лікуванні АЗ та мають найменшу кількість побічних дій, антигістамінні ЛЗ ІІ-го покоління характеризуються меншими цінами, що є більш прийнятним для споживачів. Також встановлено, що пріоритетним для покупців ПАЛЗ виступають такі характеристики препарату, як його ефективність та безпечність.

Науково-методичні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення алергологічних хворих

За результатами проведених досліджень встановлено, що серед АЗ, які спостерігаються у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, найбільшу питому вагу складають наступні нозології: кропив'янка, алергійний набряк Квінке, цілорічний алергійний риніт та поліноз. На лікування саме цих патологій витрачається переважна частка коштів стаціонару. Це обумовило необхідність в обґрунтуванні організаційно-економічних напрямків удосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на вищевказані захворювання. Для безпосереднього аналізу фармакотерапії хворих на АЗ був проведений контент-аналіз 270 історій хвороб за певною методикою, схема якого наведена на рис.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Алгоритм аналізу фармакотерапії хворих на АЗ

У ході експерименту встановлено, що значну частку в загальному асортименті ЛЗ, які призначались хворим для лікування кожної алергопатології займають блокатори Н₁-гістамінових рецепторів (від 32,69 % до 36,23 %), окрім них часто призначались глюкокортикостероїди (від 12 % до 17,31 %). Вагоме місце в загальному асортименті ЛЗ для лікування алергійного набряку Квінке також займають препарати калію (12 %), плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини (10 %). Серед лікарських призначень для фармакотерапії алергійного риніту велику частку складають препарати, які стимулюють б - та б+в-адренорецептори (11,54 %). Питома вага ЛЗ інших фармакотерапевтичних груп для лікування досліджуваних патологій коливається від 1,45 до 8,70 %.

Під час дослідження визначено, що термін перебування хворих у стаціонарі різниться, тобто спостерігається коливання у використанні ЛЗ в межах кожної нозології у різних хворих, тому для узагальнення даних щодо використання препаратів були розраховані середні значення потреби в них на курс лікування одного хворого. З метою оцінки частоти використання ЛЗ для лікування досліджуваних нозологій був застосований коефіцієнт інтенсивності їх споживання (К_і). Встановлено, що значення К_і для лікування досліджуваних нозологій варіює у широких межах: для кропив'янки - від 0,03 до 0,93; алергійного набряку Квінке - від 0,05 до 0,95; атопічного дерматиту - від 0,08 до 0,95; цілорічного алергійного риніту - від 0,09 до 0,46; полінозу - від 0,08 до 0,73.

Для підтвердження можливості застосування визначених середніх значень споживання препаратів як нормативних, проведена оцінка асортименту ЛЗ для лікування досліджуваних нозологій з використанням коефіцієнту варіації (К_в). Розрахунки проводились за наступною формулою:

, (1)

де

К_{в -} коефіцієнт варіації призначення ЛЗ;

Х_n - витрати препарату за кожною історією хвороби;

- середні значення використання ЛЗ на курс лікування одного хворого;

n - кількість призначень або історій хвороб.

Визначений рекомендований перелік ЛЗ у подальшому підлягав експертній оцінці, із залученням у якості експертів провідних фахівців з алергології для створення необхідних мінімальних переліків ЛЗ із варіантами поєднання препаратів у схемах лікування для фармакотерапії досліджуваних патологій.

Таким чином, за результатами проведених досліджень були визначені показники використання ЛЗ із розрахованими потребами в них та фінансовими витратами на їх закупівлю на курс лікування стаціонарних хворих на кропив'янку, алергійний набряк Квінке, атопічний дерматит, цілорічний алергійний риніт та поліноз. Приклад сформованого мінімального переліку для лікування хворих на кропив'янку наведений у табл.2.

Таблиця 2

Мінімальний перелік ЛЗ, потреба в них та фінансові витрати на закупівлю для лікування хворих на кропив'янку

умови та термін лікування: стаціонар, середній ліжко-день 17,7

З табл.2 видно, що пропонується 2 варіанти поєднання препаратів у мінімальному переліку. Так, варіант № 1 враховує 12 найменувань ЛЗ, при цьому фінансові витрати на їх придбання для лікування хворих терміном 17,7 днів складуть 69,90 у. о. або 3,95 у. о. у розрахунку на один ліжко-день.

На думку експертів, може бути і другий варіант, коли замість певних препаратів використовуються їх синоніми. Так, якщо у варіанті № 1 алерон 5 мг № 30 (№ 1 з/п) необхідно замінити на ксізал 5 мг № 10, алфаст 180 мг № 10 (№ 2 з/п) замінити телфастом 180 мг № 10, а цетрин 10 мг № 20 (№ 12 з/п) - цетиризином Гексалом 10 мг № 20, тоді фінансові витрати зростуть до 88,79 у. о. або 5,02 у. о. на один ліжко-день (варіант № 2). Тобто у варіанті № 2 пропонуються більш дорожчі синоніми препаратів, що присутні у варіанті № 1.

Загальні висновки

1. Уперше науково обґрунтовані підходи до удосконалення лікарського забезпечення алергологічних хворих в умовах спеціалізованих стаціонарів за найпоширенішими нозологіями шляхом визначення раціонального асортименту препаратів та необхідних фінансових витрат на їх придбання завдяки проведенню організаційно-економічних досліджень та фармакоекономічної оцінки.

2. Досліджені науково-практичні аспекти захворюваності на алергопатології серед населення України та деяких країн світу. Визначено, що до найпоширеніших алергійних захворювань належать кропив'янка, алергійний набряк Квінке, алергійний риніт, поліноз та атопічний дерматит. Виявлено, що на патології алергійного ґенезу більшою мірою хворіють люди працездатного віку, як наслідок, це спричиняє високі економічні збитки для суспільства від тимчасової непрацездатності хворих.

3. Науково обґрунтовані методичні підходи, об'єкти та методи досліджень фармацевтичного забезпечення алергологічних хворих, які ґрунтуються на сучасній нормативно-правовій базі, сукупності знань і методології, відбору базової інформації з використанням сучасних наукових методів і обчислювальної техніки, що забезпечували необхідну репрезентативність результатів.

4. На основі дослідження стану вітчизняного фармацевтичного ринку ПАЛЗ встановлено, що ринок формують, в основному, закордонні виробники. Асортимент іноземних ПАЛЗ відрізняється значно більшою різноманітністю форм випуску у порівнянні з вітчизняними препаратами. Зазначене відкриває нові перспективи для українських виробників щодо можливостей розширення асортименту ПАЛЗ.

5. Досліджено цінові характеристики ринку ПАЛЗ. Аналіз динаміки оптових цін свідчить про зростання середньозваженої вартості однієї упаковки ПАЛЗ у 2009 р. порівняно з 2006 р, що складає 89,95 % для антигістамінних ЛЗ, 32,04 % для мембраностабілізаторів та антимедіаторних ЛЗ і 253,02 % для препаратів групи глюкокортикостероїдів.

6. Досліджено показник доступності ПАЛЗ. Встановлено, що у 2008 р. спостерігалось незначне зменшення доступності лише для препаратів з групи глюкокортикостероїдів, проте у 2009 р. порівняно з попереднім роком спостерігалось зниження доступності ПАЛЗ для споживачів за всіма фармакотерапевтичними групами ПАЛЗ в середньому на 35,30 %.

7. Проведений АВС-аналіз дозволив виділити перелік препаратів, на закупівлю яких витрачається найбільше стаціонарних коштів. За результатами VEN-аналізу встановлено, що серед загальної сукупності ЛЗ, що були призначені хворим, життєво необхідні ЛЗ з індексом V становлять 22,27 %, важливі ЛЗ з індексом Е - 71,36 % та ЛЗ із індексом N, що відносяться до другорядних препаратів - 6,36 %.

8. На підставі фармакоекономічних досліджень та експертної оцінки запропоновані напрямки оптимізації фармацевтичного забезпечення стаціонарних хворих на кропив'янку та алергійний набряк Квінке, обґрунтований мінімальний перелік лікарських препаратів, визначені показники використання ЛЗ та встановлені загальні фінансові витрати на їх придбання на курс лікування одного хворого і один ліжко-день.

9. Завдяки фармакоекономічному підходу та експертній оцінці визначені напрямки оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих на цілорічний алергійний риніт та поліноз. Обґрунтовані мінімальні переліки лікарських препаратів та визначені фінансові витрати на їх придбання з урахуванням середнього використання ЛЗ на курс лікування одного хворого і один ліжко-день в умовах спеціалізованого стаціонару.

10. Використання фармакоекономічного підходу та експертної оцінки дозволило визначити показники використання ЛЗ на курс лікування стаціонарних хворих на атопічний дерматит та встановити необхідний мінімальний перелік препаратів із розрахованими фінансовими витратами на їх закупівлю для лікування даного захворювання.

11. Отримані результати досліджень покладені в основу методичних рекомендацій, які надають можливість оптимізувати витрати спеціалізованих відділень лікувально-профілактичних установ на придбання необхідних ЛЗ для забезпечення ефективної та безпечної фармакотерапії алергологічних хворих. Розроблені методичні рекомендації знайшли практичне використання на державному і регіональному рівні, в окремих лікувально-профілактичних установах та в навчальному процесі вищих фармацевтичних та медичних закладів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гудзенко О.П. Проблемні питання медикаментозного забезпечення хворих в алергології / О.П. Гудзенко, К.І. Козицька // Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 1. - С.24-30 (особистий внесок - проведено літературний пошук, узагальнений та обґрунтований інформаційний матеріал, підготовлено статтю).

2. Гудзенко О.П. Маркетингові дослідження асортименту протиалергічних лікарських засобів, репрезентованих на фармацевтичному ринку України / О.П. Гудзенко, К.І. Козицька // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2008. - Т.3, № 3. - С.31-35 (особистий внесок - проаналізовано асортимент препаратів протиалергійної дії на вітчизняному ринку, підготовлено статтю).

3. Гудзенко О.П. Аналіз цінової кон'юнктури вітчизняного ринку протиалергічних препаратів / О.П. Гудзенко, К.І. Козицька // Український медичний альманах. - 2009. - Т.12, № 5. - С.63-66 (особистий внесок - досліджено цінові характеристики протиалергійних препаратів, проведено обробку та інтерпретацію даних, підготовлено статтю).

4. Гудзенко О.П. Дослідження арсеналу лікарських засобів антиалергійної дії на вітчизняному оптовому ринку / О.П. Гудзенко, К.І. Козицька // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2009. - Т.4, № 4. - С.12-15 (особистий внесок - виконано аналіз оптового ринку протиалергійних препаратів, досліджено пропозиції дистриб'юторів, підготовлено статтю).

5. Козицька К.І. Фармакоекономічні шляхи оптимізації лікарської терапії алергічних захворювань в умовах стаціонару / К.І. Козицька // Клінічна фармація. - 2009. - Т.13, № 3. - С.21-27.

6. Гудзенко О.П. Мінімальний перелік лікарських засобів з урахуванням потреб та фінансових витрат на їх закупівлю при лікуванні стаціонарних хворих на атопічний дерматит: метод. рек. / Гудзенко О.П., Козицька К.І. - Луганськ: ЛугДМУ, 2010. - 20 с. (особистий внесок - запропоновано науково-методичні підходи до удосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на атопічний дерматит, проведено розрахунки фінансових витрат на закупівлю визначеного переліку ЛЗ, проведено узагальнення результатів, оформлено матеріал у вигляді методичних рекомендацій).

7. Гудзенко О.П. Мінімальний перелік лікарських засобів з урахуванням потреб та фінансових витрат на їх закупівлю при лікуванні стаціонарних хворих на цілорічний алергійний риніт та поліноз: метод. рек. / Гудзенко О.П., Козицька К.І. - Луганськ: ЛугДМУ, 2010. - 24 с. (особистий внесок - запропоновано науково-методичні підходи до удосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на цілорічний алергійний риніт та поліноз, проведено розрахунки фінансових витрат на закупівлю визначеного переліку ЛЗ, проведено узагальнення результатів, оформлено матеріал у вигляді методичних рекомендацій).

8. Гудзенко О.П. Мінімальний перелік лікарських засобів з урахуванням потреб та фінансових витрат на їх закупівлю при лікуванні стаціонарних хворих на кропив'янку та алергійний набряк Квінке: метод. рек. / Гудзенко О.П., Козицька К.І. - Луганськ: ЛугДМУ, 2010. - 28 с. (особистий внесок - запропоновано науково-методичні підходи до удосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на кропив'янку та алергійний набряк Квінке, проведено розрахунки фінансових витрат на закупівлю визначеного переліку ЛЗ, проведено узагальнення результатів, оформлено матеріал у вигляді методичних рекомендацій).

9. Гудзенко О.П. Актуальність оптимізації лікарського забезпечення алергологічних хворих / О.П. Гудзенко, К.І. Козицька // Фармацевтичний часопис. - 2007. - № 2 (2). - С.86. (тези доповіді) (особистий внесок - проведено пошук інформаційного матеріалу, виконано інтерпретацію даних, підготовлено тези доповіді).

10. Козицька К.І. Теоретичні основи оптимізації лікарського забезпечення хворих на патології з алергійним ґенезом / К.І. Козицька // Актуальні проблеми сучасної фармації та медицини в теорії та практиці: матеріали ІІІ регіональної наук. - практ. конференції, 22 березня 2007 р. - Луганськ, 2007. - С.30-31.

11. Гудзенко О.П. Дослідження лікарського забезпечення алергологічних хворих у стаціонарних умовах / О.П. Гудзенко, К.І. Козицька // Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития: материалы научно-практической конференции, 30 мая 2008 г. - Харьков, 2008. - С. 19-20 (особистий внесок - проведено аналіз забезпечення лікарськими засобами стаціонарних хворих на алергопатології, підготовлено тези доповіді).

12. Гудзенко О.П. Аналіз асортименту протиалергічних лікарських засобів, які представлені на фармацевтичному ринку України / О.П. Гудзенко, К.І. Козицька // Ефективність використання маркетингу та логістики фармацевтичними організаціями: тези доповідей науково-практичної конференції, 21 жовтня 2008 р. - Луганськ, 2007. - С.66-67 (особистий внесок - представлено фрагмент дослідження вітчизняного ринку протиалергійних препаратів, підготовлено тези доповіді).

13. Козицька К.І. Фармакоекономічний підхід до формування оптимального асортиментного переліку лікарських засобів для стаціонарного лікування алергічних захворювань / К.І. Козицька // Основні напрямки та тенденції вирішення актуальних питань фармації та медицини сьогодення: матеріали V регіональної наук. - практ. конференції молодих вчених та студентів, 31 березня 2009 р. - Луганськ, 2009. - С.7-8.

14. Гудзенко О.П. Складання мінімальних переліків препаратів для лікарського забезпечення стаціонарних хворих з алергопатологіями / О.П. Гудзенко, К.І. Козицька // Материалы ІІ научно-практической конференции "Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития", - Харьков, 21-22 мая 2009 г. - С. 19-20 (особистий внесок - проведено фармакоекономічну оцінку лікарських призначень стаціонарним хворим, підготовлено тези доповіді).

15. Гудзенко О.П. Клініко-економічний аналіз лікарських призначень стаціонарним хворим на патології з алергійним ґенезом / О.П. Гудзенко, К.І. Козицька // Матеріали ІІІ науково-практичної конференції "Фармакоекономіка в Україні: стан та перспективи розвитку", - Харків, 25-26 лютого 2010 р. - С. 204-205 (особистий внесок - проведено АВС-аналіз та частотний аналіз лікарських призначень алергологічним хворим, виконано обробку та інтерпретацію даних, підготовлено тези доповіді).

16. Козицька К.І. Моніторинг оптових цін на протиалергійні препарати, які представлені на фармацевтичному ринку України / К.І. Козицька // Молодь - медицині майбутнього: тези доповідей міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова, - Одеса, 22-23 квітня 2010 р. - С.89.