Особливості патогенезу порушень морфофункціонального стану репродуктивної системи самців та самок експериментальних тварин та їх корекція за допомогою регенеративних технологій

В групі тварин, які після оваріоектомії отримували ЕКСО, середня товщина стінки матки зростала і наближалася до рівня контроля. Покривний епітелій ендометрія характеризувався більш різноманітною морфологічною картиною порівняно з групою без корекції. В ньому разом із скупченням низьких циліндричних клітин виявлялися в значній кількості епітеліоцити високої циліндричної форми з подовженими щільними і округлими світлими ядрами. В деяких ділянках епітелій перетворився на багаторядний. Реєструвалося також збільшення вмісту НК в цитоплазмі епітеліоцитів вищеописаної групи щурів. Морфометрія показала, що об'ємні величини клітин покривного епітелію і їх структурних частин достовірно не відрізнялися від відповідних величин контрольної групи щурів. Показник відношення Я/Ц наблизився до рівня контроля. Величина МІ була практично на рівні такої у щурів після оваріоектомії - 4,51 ‰. Нормалізація цитологічних показників спостерігалася і в клітинах залоз. Величини середньої площі поперечного перетину міоцитів і їх структурних компонентів практично нормалізувалися.

Для виявлення ефектів експериментальної цитокінової та клітинної терапії за умов гіпоестрогенного стану, було проведено дослідження матки щурів з оваріоектомією, які отримували корекцію Гр-КСФ та МПК. Середня товщина стінки матки у щурів після введення Гр-КСФ залишалася на 16,8 % нижчою за показник контрольної групи (р<0,05), майже не відрізняючись від показника тварин без корекції. В покривному епітелії виявлявся значний поліморфізм епітеліоцитів та їх ядер. Показник ядерно-цитоплазматичного співвідношення перевищував на 7,8 % значення групи без корекції, але залишався на 37,0 % нижчим за показник контрольної групи. Величина МІ була на 72, 6 % нижчою порівняно з контролем.

У щурів, яким після оваріоектомії вводили МПК, середня товщина стінки матки сягала рівня контрольної групи. Зростав вміст НК в цитоплазмі епітеліоцитів. Показник ядерно-цитоплазматичного співвідношення наближався до рівня контролю. Величина МІ була 4,52 ‰. Показники середньої площі поперечного перетину міоцитів і їх структурних компонентів практично нормалізувалися.

Таким чином, установлено, що ЕКСО має суттєву протекторну дію на тканини матки щурів за умов гіпоестрогенного стану внаслідок оваріоектомії. Разом з тим, результати морфометрії, свідчать про те, що ознак гіпертрофії та гіперплазії клітин ендометрія за цих умов не спостерігалося, що свідчить про помірну естрогеноподібну дію ЕКСО. Виявлені ефекти ЕКСО реалізує за рахунок зв'язування з рецепторами естрогенів та впливу на глобулін, який зв'язує статеві стероїди, що може модулювати передачу гормональної інформації у всіх стероїдозалежних клітинах [Martin M.E. et al. 1996].

Застосування Гр-КСФ та МПК у самок щурів після оваріоектомії також позитивно впливало на стан ендометрія, хоча й у меншому ступені, ніж ЕКСО. Цей факт можна пояснити особливістю функціонування репродуктивної системи, коли утворюється багатоскладове коло з прямими та зворотними зв'язками, і за відсутністю одного компоненту відбувається формування нових взаємних зв'язків та впливів.

Проведені дослідження показали можливість моделювання порушення репродуктивної системи застосуванням доксорубоміцину гідрохлориду та нітриту натрія, а також високу ефективність нових методів корекції за допомогою гранулоцитарного колонієстимулювального фактору росту, мезенхімальних прогеніторних клітин та ЕКСО на моделях ураження органів репродуктивної системи експериментальних тварин.

Результати проведених досліджень демонструють, що, незалежно від походження патогенного чинника (антибіотик ДГ та нітрит натрія), перетворення, які відбуваються в репродуктивній системі експериментальних тварин, подібні. В цей самий час, з'ясовані певні статеві відмінності у реагуванні на негативний вплив: у самок найбільш виразні зміни виявлялися в структурах центральної регуляції репродукції, а у самців - в гонадах. У самок дія хімічних чинників викликала зміни функціонального стану специфічних клітин гіпоталамусу головного мозку, які координують ендокринні функції. Зазвичай, ядра гіпоталамуса, що є особливо чутливими до будь-яких змін гомеостазу, реагують підвищеною секреторною активністю, внаслідок чого в крові зростає вміст гонадотропних та інших гормонів, це, в свою чергу, викликає дискоординацію роботи гіпоталамо-гіпофізарної системи. Через деякий термін в органах-мішенях (матка, яєчники) розвиваються морфологічні зміни, які ми й спостерігали у самок після введення ДГ та спаювання розчину нітриту натрія в концентрації 0,3 %.

Тривале збудження гіпоталамо-гіпофізарної системи сприяло підсиленню функції яєчників, при чому функціональне напруження закономірно змінювалося проліферацією ендокринної тканини органу із залученням всієї тканини яєчників. Підвищена гормональна активність викликала патологічні зміни в яєчниках, які реалізувалися у вигляді зростання загальної маси матки та яєчників, розладів естрального циклу та різкого пригнічення активності нейронів СОЯ та АЯ гіпоталамуса.

Слід також зазначити універсальність ефектів при застосуванні МПК та Гр-КСФ за умов впливу різних пошкоджуючих факторів - спостерігалися виразні позитивні зміни як у самок, так і у самців, що свідчить про великий регенеративний потенціал клітинної та цитокінової корекції.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, яка полягає у розкритті особливостей патогенезу порушень репродуктивної системи самців та самок експериментальних тварин за умов впливу зовнішніх факторів різного походження, експериментальному обґрунтуванні ефективності нових методів корекції морфофункціонального стану репродуктивної системи за допомогою клітинної та цитокінової терапії.

1. В дослідах на самцях мишей з'ясовано характер гонадотоксичних ефектів та пошкоджуючого впливу на нейросекреторні ядра гіпоталамуса дворазового введення антибіотика доксорубоміцину гідрохлорида.

Отримані дані стали підґрунтям для розробки нової експериментальної моделі ураження гонад у самців мишей, що дозволяє використовувати її як прототип токсичного ураження яєчок у чоловіків для дослідження патогенезу розладів репродукції та розробки нових методів терапії.

В результаті дослідження впливу доксорубоміцину гідрохлорида на морфофункціональний стан репродуктивної системи самок мишей охарактеризовано розлади, що відбуваються на рівні її нейроендокринної регуляції та в периферичних органах-мишенях в різні терміни після ураження.

2. Доведено, що надходження розчину нітриту натрія в концентрації 0,3 % як екзогенного донатора оксиду азоту викликає морфофункціональні зміни репродуктивної системи у самок експериментальних тварин, які проявляються виразним порушенням протікання естрального циклу; різким зниженням індексу плодючості та кількості плодів у породіллі порівняно з інтактним контролем.

В супраоптичному та аркуатному ядрах гіпоталамуса самок за даними гістологічних та морфометричних досліджень нейросекреторна активність знижується на 62,4 % та 65,4 % відповідно порівняно з контролем, що свідчить про залучення нейросекреторних утворень головного мозку до патогенезу зазначених порушень репродуктивної системи.

Одночасно, отримання розчину нітриту натрія в концентрації 0,03 % протягом 15 діб призводить до нормалізації протікання естрального циклу, підвищення індексу плодючості та підсилення нейросекреторної активності супраоптичного та аркуатного ядер гіпоталамуса.

3. З'ясовано, що у самців, які отримували розчин нітриту натрію в концентрації 0,3 %, спостерігається зменшення відносної маси яєчок з наступним повільним зростанням цього показника, хоча й не до рівня контрольних значень.

Подібна динаміка змін обумовлена суттєвим пошкодженням сперматогенного епітелія, різким зростанням кількості канальців зі злущеним епітелієм та майже повним зникненням сперматогоній. На 30-ту добу від початку експерименту з'являються ознаки компенсаторного підсилення сперматогенезу, про що свідчить зростання індексу сперматогенезу на 30 % порівняно з контролем, однак, кількість плодів у інтактних самок, яких парували з самцями цієї групи, суттєво зменшується.

Індекс активності нейронів супраоптичного та аркуатного ядер гіпоталамуса знижується на 35,4 % та 79,1 % відповідно порівняно з контролем. За умов отримання тваринами розчину нітриту натрія в концентрації 0,03 % відбувається підсилення сперматогенезу та зростання активності нейронів аркуатного ядра гіпоталамуса майже на 48 % порівняно з контролем.

4. Найбільш уразливими ланками в патогенезі токсичного пошкодження репродуктивної системи для самців експериментальних тварин слід вважати гонади, а для самок - центральну регуляторну ланку - гіпоталамус.

Залежно від патологічного чинника морфологічні порушення в сім'яниках самців можуть бути зворотними, а в яєчниках функціональні розлади не обов'язково супроводжуються суттєвими морфологічними змінами, тобто ступінь порушення репродуктивної функції не залежить повністю від ступеня ураження статевих органів.

5. При внутрішньовенному застосуванні суміші клітин фетальної печінки в організмі самців мишей відбуваються зміни, які можна охарактеризувати як «цитокінову інтоксикацію».

Вона проявляється у вигляді вогнищевої алопеції на шкірі, виразного поліморфізму гепатоцитів у печінці з виникненням ділянок апоптозу, в нирках - гіперплазії парієтальних епітеліоцитів капсули клубочків, появи преципітатів у просвіті канальців та колагену IV типу в базальних мембранах.

Таким чином, даний препарат слід вважати непридатним для використання в терапевтичних цілях через його небезпечність.

6. Введення здоровим мишам автологічних мезенхімальних прогеніторних клітин, виділених з кісткового мозку, не викликає негативних змін у стані внутрішніх органів експериментальних тварин.

Застосування МПК на тлі ураження репродуктивної системи доксорубоміцину гідрохлоридом сприяє нормалізації морфофункціонального стану репродуктивної системи самців. У самок на тлі введення доксорубоміцину гідрохлорида також спостерігається позитивний ефект після застосування мезенхімальних прогеніторних клітин, але виражений меншою мірою.

7. Застосування гранулоцитарного колонієстимулювального фактору з метою корекції ураження репродуктивної системи доксорубоміцину гідрохлоридом призводить до стимуляції регенераторного процесу в статевих органах тварин обох статей.

У самок це проявляється підсиленням мітотичної активності в залозах ендометрія, зростанням маси репродуктивних органів, а у самців - частковою нормалізацією генеративного потенціалу яєчок та фертильності.

Спостерігається активізація функціонального стану нейронів супраоптичного та аркуатного ядер гіпоталамуса. У самок під впливом гранулоцитарного колонієстимулювального фактора, навпаки, відбувається суттєве пригнічення функціональної активності нейронів супраоптичного та аркуатного ядер гіпоталамуса.

На експериментальній моделі ураження репродуктивної системи самок нітритом натрія виявлено відновлення її морфофункціонального стану під впливом мезенхімальних прогеніторних клітин. Це проявляється помітним відтворенням відносної маси репродуктивних органів, індексу плодючості, зростанням функціональної активності нейронів супраоптичного та аркуатного ядер гіпоталамуса порівняно з показниками тварин без корекції.

У самців за тих самих умов також відбувається суттєве підсилення регенераторного процесу в репродуктивній системі, яке супроводжується зростанням відносної маси яєчок, нормалізацією морфометричних показників сперматогенного епітелія, підсиленням сперматогенної активності, зростанням кількості плодів після спарювання з інтактними самками на 52 % порівняно з групою без корекції.

При цьому індекс активності нейронів супраоптичного ядра гіпоталамуса майже не змінюється, а аркуатного ядра - на 21,4 % перевищує цей показник у самців без корекції.

8. Застосування Гр-КСФ для корекції впливу нітриту натрію у токсичній концентрації позитивно впливало на всі досліджувані показники морфофункціонального стану репродуктивної системи у самок та нейросекреторну активність нейронів супраоптичного та аркуатного ядер гіпоталамуса.

У самців також відбувалися виразні позитивні зміни у вигляді зростання відносної маси яєчок на 25 %, відновлення морфометричних показників сперматогенного епітелія, зростанням кількості плодів, отриманих після спарювання з інтактними самками на 65,7 % порівняно з тваринами без корекції.

Спостерігається виразна тенденція до активізації нейронів супраоптичного та аркуатного ядер гіпоталамуса.

9. Використання екстракту сої ЕКСО, збагаченого ізофлавонами, у оваріоектомованих щурів значною мірою нівелює атрофічні зміни в ендометрії, що розвиваються внаслідок гіпоестрогенного стану.

Це забезпечується зв'язуванням ізофлавонів з естрогеновими рецепторами та впливом на глобулін, який зв'язує статеві стероїди, що може модулювати передачу гормональної інформації у всіх стероїдних клітинах.

Позитивний ефект, що спостерігається за даних умов при використанні мезенхімальних прогеніторних клітин або гранулоцитарного колонієстимулювального фактору, виражений у значно меншому ступені, ніж при застосуванні ЕКСО.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Запорожан В.Н. Эмбриология, тератология и основы репродукции человека / В. Н. Запорожан, В. К. Напханюк, Е. Л. Холодкова : науково-практичне видання. - Одеса : Одес. держ. мед. ун-т, 2000. - 378 с. Внесок дисертанта: участь у формуванні розділів, огляд літератури, написання 2 та 3 розділів.

2. Холодкова О. Л. Фолікулогенез та його особливості за умов індукції овуляції / В. М. Запорожан, Р. В. Соболєв, О. Л. Холодкова // Вісник Acoціaції акушер - гінекологів України. - 1999. - № 1. - С. 5 - 8. Внесок дисертанта: огляд літератури, аналіз результатів досліджень та формулювання висновків.

3. Холодкова О. Л. Допоміжні репродуктивні технології в лікуванні чоловічого безпліддя / В. М. Запорожан, О. Л. Холодкова, Р. В. Соболев // Лікування та діагностика. -1999-2000. - №1/№ 4. - С. 58 - 60. Внесок дисертанта: проведення досліджень, аналіз результатів досліджень, написання тексту статті.

4. Холодкова О. Л. Ранний эмбриогенез человека и возможные механизмы формирования врожденных аномалий развития / В. Н. Запорожан, В. К. Напханюк, Е. Л. Холодкова // Вісник проблем біології та медицини. - 2000. - № 1. - С. 15 - 23. Внесок дисертанта: огляд літератури, аналіз результатів досліджень, формулювання висновків.

5. Холодкова О. Л. Морфофізіологія розвитку жіночої статевої системи та формування її природжених вад / О. Л. Холодкова // Педіатрія, акушерство, гінекологія. - 2000. - № 5. - С. 118 - 121.

6. Холодкова О. Л. Деякі показники морфофункціонального стану репродуктивної системи нащадків, отриманих від щурів, опромінених у малих дозах / В. М. Запорожан, В. К. Напханюк, О. Л. Холодкова // Український медичний альманах. - 2000. - № 5. - С. 76 - 77. Внесок дисертанта: планування та проведення експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

7. Холодкова О. Л. Преімплантаційна діагностика: бути чи ні? / О. Л. Холодкова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 1. - С. 131-133.

8. Холодкова О. Л. Зміни естрального циклу самок щурів під впливом нітриту натрію / О. Л. Холодкова, А. І. Гоженко, П. М. Матюшенко, Д. М. Пихтєєв, О. О. Муравйова // Вісник морфології. - 2003. - № 2. - С. 253 - 254. Внесок дисертанта: планування та проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

9. Холодкова О. Л. Зміни морфофункціонального стану ендометрія при неплідності неясної етіології / А. І. Даниленко, О. Л. Холодкова, Р. В. Соболєв // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. - № 4. - С. 59 - 62. Внесок дисертанта: огляд літератури, проведення експериментальних досліджень, формулювання висновків.

10. Холодкова Е. Л. Морфологические изменения кожи мышей, выявляемые при введении фетальной ткани печени / В. Н. Запорожан, Б. А. Насибулин, Е. Л. Холодкова, Д. М. Пыхтеев // Патологія. - 2004. - Т. 1, № 1. - С. 32 - 34. Внесок дисертанта: участь у плануванні та проведенні експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

11. Холодкова Е. Л. Гистохимическая характеристика процессов образования оксида азота в тканях почек и печени при интоксикациях разной природы / Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко, Д. М. Пыхтеев, С. И. Доломатов, Л. В. Гончарова, Е. Л. Холодкова // Вісник морфології. - 2004. - Т. 10, № 1. - С. 102 - 105. Внесок дисертанта: участь у плануванні та проведенні експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

12. Холодкова О. Л. До питання про біобезпечність використання генних та клітинних технологій / В. М. Запорожан, О. Л. Холодкова // Трансплантологія. - 2004. - № 3. - С. 97 - 103. Внесок дисертанта: огляд літератури, проведення експерименту, формулювання висновків.

13. Холодкова О. Л. Морфологічні зміни ендо- і міометрія щурів після оваріектомії і введення ЕКСО / І. М. Мойсєєв, А. П. Левицький, О. Л. Холодкова, О. Б. Македон, Д. М. Пихтєєв // Досягнення біології та медицини. - 2005. - № 2(6). - С. 19 - 22. Внесок дисертанта: участь у плануванні та проведенні експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків

14. Холодкова Е. Л. Морфо-функциональное состояние сперматогенного эпителия в цикле сперматогенеза у мышей / Е. Л. Холодкова, Д. М. Пыхтеев, А. Л. Щербатюк // Вісник морфології. - 2005. - Т. 11, № 2. - С. 216 - 218. Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

15. Холодкова Е. Л. Экспериментальное изучение некоторых методологических подходов, используемых в реверсивной медицине / В. Н. Запорожан, Е. Л. Холодкова, Д. М. Пыхтеев, А. И. Пономаренко // Трансплантология. - 2005. - Т. 8, № 1. - С. 10 - 20. Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

16. Холодкова О. Л. Морфометричні характеристики стадій сперматогенезу мишей в умовах дії нітриту натрію / О. Л. Холодкова, Д. М. Пихтєєв, А. Л. Щербатюк // Досягнення біології та медицини. - 2006. - № 1(7). - С. 50 - 53. Внесок дисертанта: огляд літератури, проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

17. Холодкова Е. Л. Возможности использования цитокинов при токсических поражениях яичек / Е. Л. Холодкова, Д. М. Пыхтеев, А. Л. Щербатюк, А. И. Пономаренко // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - Вип. 2. - С. 154 - 157. Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків..

18. Холодкова О. Л. Вплив ЕКСО на стан епітеліїв із різною чутливістю до естрогену за умов експериментальної оваріоектомії / О. Л. Холодкова, І. М. Мойсєєв, А. П. Левицький, Д. М. Пихтєєв, О. Б. Македон // Одеський медичний журнал. - 2006. - № 4(96). - С. 29 - 32. Внесок дисертанта: участь у плануванні та проведенні експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

19. Холодкова О. Л. Можливості застосування адрибластину з метою моделювання токсичного ураження яєчок / О. Л. Холодкова, Д. М. Пихтєєв, А. Л. Щербатюк // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2006. - № 4(6). - С. 131 - 135. Внесок дисертанта: участь у плануванні та проведенні експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

20. Холодкова О. Л. Стан репродуктивної функції самців білих мишей лінії ICR за умов адрибластинової інтоксикації / О. Л. Холодкова // Вісник наукових досліджень. - 2006. - №. 3. - С. 150 - 151.

21. Холодкова О. Л. Сучасні біотехнології в регенеративній медицині (огляд літератури та власних досліджень) / В. М. Запорожан, О. Л. Холодкова, Д. М. Пихтєєв, М. М. Перепелюк // Журнал академії АМН України. - 2007. - Т. 13, № 1. - С. 65 - 77. Внесок дисертанта: огляд літератури, проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

22. Холодкова О. Л. Стан репродуктивної функції самок мишей за умов дії біологічно активних субстанцій різного походження / О. Л. Холодкова // Вісник морфології. - 2007. - № 13(2). - C. 281 - 284.

23. Холодкова О. Л. Сучасні біотехнологічні підходи в регенерації репродуктивної системи / О. Л. Холодкова // Патологія. - 2008. - Т.5, № 3. - C. 107.

24. Холодкова О. Л. Застосування мезенхімальних прогеніторних клітин для корекції морфофункціонального стану репродуктивної системи самок мишей за умов впливу нітриту натрію / О. Л. Холодкова, Д. М. Пихтєєв, А. Л. Щербатюк, О. Г. Попов, О. Л. Кошельник, Т. М. Ославська // Вісник морфології. - 2009. - № 1. - C. 40 - 44. Внесок дисертанта: участь у плануванні та проведенні експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

25. Пат. 19093 Україна, МПК (2006) А61К 35/48 (2006.1) А61К 31/568 (2006.1) А61К 47/00 (2006.1) Спосіб лікування гіпогонадизму / Запорожан В. М., Холодкова О. Л., Пихтєєв Д. М., Перепелюк М. ; заявник та патентовласник Одес. держ. мед. ун-т. - № а 200608482 ; заявл. 28.07.06 ; опубл. 15.12.2006, Бюл. № 12. - 2 с. Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз результатів досліджень.

26. Пат. 17287 Україна, МПК (2006) G09B 23/02 (2006.1) G09B 23/04 (2006.1). Спосіб моделювання вторинного гіпогонадизму / Запорожан В. М., Холодкова О. Л., Пихтєєв Д. М., Перепелюк М. ; заявник та патентовласник Одес. держ. мед. ун-т. - № U200603542 ; заявл. 03.06.06 ; опубл. 15.09.2006, Бюл. № 9. - 2 с. Внесок дисертанта: огляд літератури, проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів.

27. Пат. 38583 А Україна, МПК (2001) А 61К 31/38 (2001.01) А 61К 31/355 (2001.01) А 61К 31/465. Cпociб корекції порушень метаболічних процесів у нащадків опромінених в малих дозах тварин / Напханюк В. К., Заярна С. П., Ульянцева О. А., Холодкова О. Л. ; заявник та патентовласник Одес. держ. мед. ун-т. - № 2000074548; заявл. 28.07.00 ; опубл. 15.05.01, Бюл. № 4. - 2 с. Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз отриманих результатів досліджень.

28. Холодкова О. Л. Особливості стану репродуктивної функції самців щурів після радіаційного опромінення / О. Л. Холодкова, Д. М. Пихтєєв, С. П.Заярна, О. А. Ульянцева // Вчені майбутнього : міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 17-19 жовтня 2002 р., Одеса : тези доп. - Одеса : ОДМУ, 2002. - С.73 - 74. Внесок дисертанта: планування експерименту, аналіз отриманих даних, формулювання висновків.

29. Kholodkova O. The determination of some mechanisms of the cellular therapy effect on experimental animals / V. Zaporozhan, O. Kholodkova, D. Pykhtyeyev, A. Ponomarenko, T. Titok // Tissue engineering society international and the European tissue engineering society : joint meeting, October, 10-13, 2004, Lausanne, Switzerland: thesis. - Lausanne, 2004. - P. 231. Внесок дисертанта: проведення експерименту, аналіз та узагальнення отриманих результатів досліджень.

30. Kholodkova O. L. Features of organ structure in experimental animals after introduction of embryonic liver cells / O. L. Kholodkova, D. M. Pykhtyeyev, T. G. Titok // Установчий з'їзд Українського товариства клітинної біології : наукова конференція з міжнародною участю, 24-18 трав. 2004 р., Львів : тези. доп. - Львів, 2004. - С. 149. Внесок дисертанта: планування та проведення експерименту, аналіз отриманих результатів досліджень, підготовка тез до друку.

31. Kholodkova O. L. Systemic heterochronic incompatibility: the problem that should be solved / V. M. Zaporozhan, O. L. Kholodkova, D. M. Pykhtyeyev, V. G. Dubinina, T. G. Titok, T. N. Gulko, L. I. Likhacheva, O. G. Deryabina, V. A. Kordyum // Cytotherapy. - 2004. - Vol. 6. - № 3. - P. 280 (Strategies in tissue engineering : international conference. Wurzburg, Germany, June 17-19, 2004 : abstracts). Внесок дисертанта: проведення експерименту, статистична обробка отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

32. Kholodkova O. L. Influence of G-CSF on the state of visceral organs in acute toxic affection / V. N. Zaporozhan, E. L. Kholodkova, D. M. Pykhteyev, N. N. Perepelyuk // The international journal of artificial organs. - 2005. - Vol. 28. - № 9. - P. 935 (2^nd World Congress on regenerative medicine. Leipzig, Germany, 18-20 May, 2005 : abstracts) Внесок дисертанта: проведення експерименту, аналіз отриманих результатів досліджень.

33. Kholodkova O. L. The regeneration of spermatogenic epithelium after cytokine therapy of toxic affections of the testicles / V. Zaporozhan, O. Kholodkova, D. Pykhtyeyev, A. Shcherbatyuk, N. Perepelyuk, O. Kozanenko // Cytotherapy. - 2006. - Vol. 8, suppl. 2. - P. 10 (Strategies in tissue engineering : 2^nd International Conference. Wurzburg, Germany, May 31-June 2, 2006 : abstracts) Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих даних, формулювання висновків.

34. Kholodkova O. L. Heterochronic incompatibility can become a cause of cellular therapy inefficiency / V. Zaporozhan, E. Kholodkova, D. Pykhtyeyev, E. Deriabina, T. Titok, S. Ruban, E. Sukhorada, V. Kordyum // 5^th European congress of biogerontology, 16-20 September, 2006, Istanbul, Turkey : abstracts. - Istanbul, 2006. - P. 91. Внесок дисертанта: проведення експерименту, аналіз отриманих результатів досліджень.

35. Холодкова Е. Л. Проточная цитофлуорометрия как метод рутинного анализа содержания прогениторных клеток в периферической крови / Е. Л. Холодкова, А. И. Пономаренко, Д. М. Пыхтеев // V читання В. В. Підвисоцького : наукова конференція, 25-26 травня 2006 р., Одеса : бюллетень матеріалів. - Одеса : ОДМУ, 2006. - С. 99 - 100. Внесок дисертанта: участь у плануванні та проведення експерименту, аналіз та узагальнення отриманих результатів досліджень.

36. Kholodkova O. L. Effects of stem cells activation by cytokines in the conditions of toxic affection of reproductive system in mice males / V. Zaporozhan, O. Kholodkova, A. Shcherbatiuk, D. Pykhtyeyev, N. Perepelyuk // Tissue engineering. - 2007. - Vol. 13, №. 7. - P. 1683 (XXXIV ESAO Congress. Krems, Austria, 5-8 September, 2007 : abstracts) Внесок дисертанта: планування експерименту, аналіз отриманих результатів досліджень, формулювання висновків.

37. Kholodkova O. L. Regenerative medicine: state in Ukraine / V. Zaporozhan, V. Kordium, O. Kholodkova, D. Pykhtyeyev, N. Perepelyuk // Regenerative medicine. - 2007. - Vol. 2, No. 5. - P. 715 (III World Congress on regenerative medicine. Leipzig, Germany, 18-20 October, 2007 : abstracts) Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів досліджень.

38. Холодкова О. Л. Можливості застосування цитокінів у регенеративній медицині / В. М. Запорожан, О. Л. Холодкова, Д. М. Пихтєєв, М. М. Перепелюк // ІІ з'їзд Українського товариства клітинної біології, 23-26 жовтня, 2007 р., Київ : тези. доп. - К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, 2007. - С. 191. Внесок дисертанта: проведення експерименту, аналіз отриманих результатів досліджень.

39. Kholodkova O. L. Introduction of genetically marked cells into mice and study of the fate of implanted cells / O. Toporova, T. Gulko, D. Pykhtyeyev, O. Kholodkova, O. Sukhorada, T. Ruban, O. Deryabina, V. Kordyum // Human gene therapy. - 2007. - Vol.18, №. 10. - P. 1088 (XVth Annual Congress of the European Society of Gene and Cell Therapy. De Doelen, Rotterdam, The Netherlands, 27-30 October, 2007 : abstracts) Внесок дисертанта: проведення експерименту, аналіз результатів дослідження, формулювання висновків.

АНОТАЦІЯ

Холодкова О. Л. Особливості патогенезу порушень морфофункціонального стану репродуктивної системи самців та самок експериментальних тварин та їх корекція за допомогою регенеративних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - «патологічна фізіологія». - Одеський державний медичний університет МОЗ України. - Одеса, 2010.

У роботі досліджені особливості патогенезу порушень репродуктивної системи у самців та самок експериментальних тварин при токсичному ураженні. З'ясовані найбільш чутливі до впливу доксорубоміцину гідрохлорида та нітриту натрія структури-мишені, що залучені в регуляцію та функціонування репродукції. Виявлено, що у самок найбільш уразливими є структури гіпоталамуса, а у самців - гонади.

Теоретично обґрунтовані та відпрацьовані нові методи корекції токсичного ураження репродуктивної системи з застосуванням гранулоцитарного фактору росту та мезенхімальних прогеніторних клітин.

Показаний естрогеноподібний ефект ЕКСО, збагаченого ізофлавонами сої, за умов оваріоектомії. Досліджені позитивні ефекти цитокінової та клітинної терапії при оваріоектомії.

Отримані результати дозволили розробити нові методи моделювання патології репродуктивної системи та корекції індукованих порушень.

Ключові слова: репродуктивна система, токсичне ураження, оваріоектомія, корекція.

АННОТАЦИЯ

Холодкова Е. Л. Особенности патогенеза нарушений морфофункционального состояния репродуктивной системы самцов и самок экспериментальных животных и их коррекция при помощи регенеративных технологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 - «патологическая физиология». - Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины. - Одесса, 2010.

Диссертационное исследование посвящено изучению особенностей патогенеза нарушений морфофункционального состояния репродуктивной системы самок и самцов экспериментальных животных и разработке методов их коррекции с использованием регенеративных технологий.

В результате проведенных экспериментальных исследований было установлено, что введение доксорубомицина гидрохлорида (ДГ) в суммарной дозе 4 мг/кг приводило к развитию умеренных дистрофических изменений в эндометрии самок мышей, резкому снижению функциональной активности нейронов супраоптического (СОЯ) и аркуатного (АЯ) ядер гипоталамуса головного мозга, при этом, не нарушая фертильности.

У самцов введение ДГ вызывало практически полную гибель сперматогоний и поддерживающих клеток сперматогенного эпителия, значительное разрастание соединительнотканных компонентов яичка.

Резко угнетался сперматогенез, почти на 30 % снижался индекс фертильности.

Исследование влияния поступления в организм животных нитрита натрия показало, что раствор в концентрации 0,3 % у самок вызывал развитие дистрофических процессов в эндометрии, расстройства протекания эстрального цикла, резкое снижение индекса фертильности, значительное угнетение синтетической активности нейронов СОЯ и АЯ гипоталамуса головного мозга.

У самцов происходило угнетение сперматогенеза со снижением количества сперматогенных клеток, снижался индекс активности нейронов СОЯ и АЯ гипоталамуса, но при этом фертильность сохранялась.

При воздействии раствора нитрита натрия в концентрации 0,03 % у самок отмечалось повышение индекса фертильности, значительное усиление нейросекреторной активности в СОЯ и АЯ гипоталамуса головного мозга; у самцов происходило усиление сперматогенеза, повышение синтетической активности нейронов СОЯ и АЯ гипоталамуса, хотя основные показатели сперматогенного эпителия были нестабильны в течение эксперимента, умеренно снижался индекс фертильности.

Введение животным клеток фетальной печени приводило к развитию дистрофических процессов в коже и почках, пролиферативных с усилением апоптоза - в печени, т.е. изменения, характерные для «цитокиновой интоксикации».

Использование в качестве терапевтического агента как при поражении адрибластином, так и нитритом натрия, мезенхимальных прогениторных клеток (МПК) приводило к улучшению морфологических показателей органов репродуктивной системы и усилению синтетической активности нейронов СОЯ и АЯ гипоталамуса.

Применение Гр-КСФ также вызывало активизацию регенеративных процессов в репродуктивных органах экспериментальных животных, при этом наиболее выраженные результаты были получены у самцов.

В работе изучено воздействие экстракта сои (ЭКСО) при овариоэктомии у крыс.

Установлено, что ЭКСО оказывает значительный протективный эффект на ткани матки крыс в условиях гипоэстрогении.

Вместе с тем, признаков гипертрофии и гиперплазии клеток эндометрия, обычно наблюдаемых при заместительной гормонотерапии, не было, что свидетельствует об умеренном эстрогеноподобном действии ЭКСО.

Разработаны способы моделирования и коррекции поражений репродуктивной системы мышей.

Ключевые слова: репродуктивная система, токсическое поражение, овариоэктомия, коррекция.

SUMMARY

Kholodkova O.L. Features of pathogenesis of violations of the morphofunctional state of the reproductive system of males and females experimental animals and their correction by regenerative technologies. Manuscript.

Thesis for a doctor scientific degree by specialty 14.03.04 - «pathological physiology». - The Odessa State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine. - Odessa, 2010.

In the work the features of pathogenesis of violations of the reproduction of males and females animals have been explored in the condition of toxic influence. The most sensible structure involved in the regulation and function of reproductive system are found after doxorubomicine hydrochloride and nitrite of sodium influence. It was found the most sensible organs in females are formations of hypothalamus, in males - gonads.

New methods of correction of toxic defeat of reproduction with granulocyte colony-stimulating factor and mesenchymal progenitor cells were substantiated and applied.

Estrogen-like effect of EKSO enriched with soy isoflavons in the condition of ovaryectomy was shown. Positive influence of cytokine and cell therapy after ovaryectomy was elucidated.

The results of research allowed developing new methods of design of pathology of the reproduction and new methods of correction of the induced violations.

Key words: reproductive system, toxic defeat, ovaryectomy, correction

Размещено на Allbest.ru