Медико-соціальне обґрунтування оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Маляр Роман Васильович

УДК: 610.23; 614.12-36

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ

14.02.03 - соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Голубчиков Михайло Васильович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувач кафедри медичної статистики.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гапон Василь Олександрович, вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», завідувач кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров`я;

доктор медичних наук, доцент Салюта Михайло Юхимович, вищий навчальний заклад «Інститут екології та медицини», ректор, завідувач кафедри соціальної медицини.

Захист відбудеться 24 грудня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудиторія №46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 19 листопада 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент В.І. Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Важливим завданням, яке контролюється Європейською стратегією Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), є зміцнення стоматологічного здоров'я населення, одним з критеріїв якого визнано зниження захворюваності на карієс зубів і хвороби пародонта. За даними ВООЗ і вітчизняних дослідників (Кузьміна Е.М., 2001; Біденко Н.В. 2007; Білищук М.В. 2007), рівень поширеності захворювань порожнини рота у дітей до 14-ти років досягає 60 %, особливо у сільській місцевості. Питома вага сільського населення в Україні становить 32,4 % (14,6 млн. осіб) від загальної чисельності населення. В 9 регіонах вона знаходиться у межах 40 - 50 %, а в Закарпатській області перевищує 60,0 %. Складні процеси реформування вітчизняної системи охорони здоров'я не повною мірою забезпечують створення умов для реалізації оптимальних моделей організації медичної допомоги сільському населенню, в тому числі стоматологічної, що не може не позначатись на стані здоров'я жителів села (Лехан В.М. 1999; Лисенко Г.І., 1999; Пономаренко В.М., 2001; Голяченко О.М., 1999; Грузєва Т.С, 2003).

Зростання рівнів стоматологічної захворюваності серед сільського населення України свідчить про неадекватність стоматологічної допомоги до потреб мешканців села. Поширеність карієсу і захворювань пародонту коливається від 60 до 100 %, а потреба у протезуванні варіює у межах від 70 до 100 %. Оцінка ресурсного забезпечення стоматологічної служби сільських районів дозволяє стверджувати, що укомплектованість лікарськими кадрами стоматологічного профілю в Україні значно нижча, ніж в розвинених країнах світу і становить 4,4 - 4,7 на 10 тис. населення, проти 6,0 - 9,0 у країнах Заходу (Сердюк А.І, 2006).

Актуальність проблеми збереження стоматологічного здоров'я сільського населення України зумовлена високими рівнями стоматологічної захворюваності, згортанням профілактичних заходів, скороченням бюджетного фінансування стоматологічної допомоги, відтоком медичного персоналу з державних лікувально-профілактичних установ до приватного сектору.

Вивченню різних аспектів здоров'я сільського населення і організації медичної допомоги в сільській місцевості присвячені численні дослідження (Аванесова А.М.,2005; Голяченка О.М., 2007; Грузєвої Т.С., 2003; Коцемира В.Ф., Берегового Д.В., 2001; Сагиної О.В., Аванесова А.М., Разумової С.Н., 2006; Сердюка А.І. 2006 та ін.), однак удосконаленню організації стоматологічної допомоги жителям сільських районів у них приділяється недостатня увага, що зумовлює необхідність пошуку нових шляхів оптимізації стоматологічної допомоги мешканцям села, в тому числі і за рахунок запровадження сімейного принципу обслуговування.

Відсутність наукового обґрунтування напрямів оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини і обумовило актуальність дослідження, визначило його мету і завдання.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом НДР ”Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень в системі охорони здоров'я”, номер Держреєстрації 0107U011814 кафедри медичної статистики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

Мета дослідження - медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи стоматологічної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

проведення аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових публікацій стосовно світових тенденцій стану стоматологічного здоров'я і стоматологічної допомоги сільському населенню;

визначення рівня і структури стоматологічної захворюваності жителів сільських районів Закарпатської області;

проведення аналізу організаційної структури і стану стоматологічної допомоги сільському населенню Закарпатської області;

виявлення проблем організації стоматологічної допомоги сільському населенню на підставі вивчення думки пацієнтів та лікарів-стоматологів;

обґрунтування концептуальних напрямів оптимізації організації стоматологічної допомоги сільському населенню на засадах сімейного лікаря-стоматолога;

медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи поетапної стоматологічної допомоги на засадах сімейного лікаря-стоматолога та визначення її ефективності.

Базами наукового дослідження стали стоматологічні заклади охорони здоров'я Тячівського, Ужгородського, Іршавського та Хустського районів Закарпатської області, які надають стоматологічну допомогу жителям сільської місцевості.

Об'єкт дослідження - система стоматологічної допомоги сільському населенню, сільське населення Закарпатської області.

Предмет дослідження - стоматологічна захворюваність сільських жителів, кадровий і матеріально-технічний потенціал закладів, які надають стоматологічну допомогу сільському населенню, обсяги діяльності лікарів-стоматологів на селі, організація, доступність та якість стоматологічної допомоги сільському населенню, потенціал стоматологічного здоров'я сільського населення та його потреба у стоматологічній допомозі.

Методи дослідження. У дослідженні безпосередньо та в різних комбінаціях використані наступні методи: системний підхід та аналіз, історичний, епідеміологічний, статистичний, соціологічний, моделювання, експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:

- визначено рівень і структуру, статево-вікові особливості стоматологічної захворюваності сільського населення Закарпатської області;

- науково обґрунтовані основні напрями оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню;

- обґрунтовано введення посади сімейного лікаря-стоматолога на первинному рівні медико-санітарної допомоги сільському населенню, визначений штатний норматив забезпечення населення посадами сімейних лікарів-стоматологів та розрахована планова функція посади сімейного лікаря-стоматолога;

- визначено показники медичної та соціальної ефективності стоматологічної допомоги, яка надається сільському населенню сімейними лікарями-стоматологами.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в суттєвому доповненні науки соціальної медицини і організації охорони здоров'я в частині оптимізації організації стоматологічної допомоги сільському населенню України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його результати стали підставою для:

впровадження у досліджуваному Тячівському районі організації стоматологічної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини на рівні сільської амбулаторії та ФАП;

вирішення проблеми забезпечення соціальної і медичної ефективності, підвищення рівня, якості і доступності стоматологічної допомоги населенню сільських районів.

Результати дослідження використані:

а) на державному рівні: при підготовці методичних рекомендацій МОЗ України «Методи оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню», 2009 р.

б) у навчальному процесі на медичному і стоматологічному факультетах Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначена актуальність дослідження, його мета і завдання, розроблена програма, обрано методологічні та методичні підходи до вирішення поставлених завдань, здійснено огляд літератури, збір первинного матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, їх узагальнення, сформульовано основні положення, висновки та рекомендації щодо удосконалення надання стоматологічної допомоги сільському населенню. Автор особисто приймав участь у проведенні клініко-стоматологічних, медико-соціологічних та інших спеціальних досліджень. Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались і обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров'я, 7 - 8 квітня 2010 р., м. Київ та на X з'їзді стоматологічної асоціації України (Київ, 2009). Публікації. Матеріали дисертації викладені у 8 статтях у фахових журналах, які входять до переліку ВАК України. Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 158 сторінках друкарського тексту, складається із вступу, аналітичного огляду наукової літератури, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, додатків. Бібліографія включає 221 джерел, у тому числі 32 - зарубіжних авторів. Робота ілюстрована 15 таблицями та 7 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріали, обсяг та методи дослідження. Досягнення головної мети дослідження потребувало розробки спеціальної програми, складеної з використанням методу системного підходу (рис. 1), якою передбачалось виконання поставлених завдань у шість етапів з застосуванням відповідного методичного інструментарію.

Перший етап присвячувався аналізу інформаційної наукової бази з проблем організації стоматологічної допомоги та поширеності стоматологічних захворювань серед сільського населення України та сучасних напрямків розвитку стоматологічної служби в розвинутих країнах світу. Виявлені закономірності та особливості стали підставою для розробки програми і збору необхідних даних з метою вивчення та встановлення об'єкту і предмету дослідження. На другому етапі було здійснено комплексний системний аналіз поширеності основних стоматологічних захворювань і стану організації стоматологічної допомоги сільському населенню у Закарпатській області на підставі державної статистичної звітності за 2005-2009 рр. (ф. 20), спеціальної розробки 2630 форм первинної медичної документації (ф. №043/о), а також результатів спеціального клініко-стоматологічного дослідження стану стоматологічного здоров`я 926 дітей та 1212 дорослих жителів сіл Закарпатської області. Метою третього етапу стало вивчення думки пацієнтів та лікарів-стоматологів щодо проблем стоматологічної допомоги сільському населенню та експертна оцінка її якості. Соціологічне опитування за спеціально розробленими анкетами охопило 2017 жителів Закарпатської області (в Ужгородському, Тячівському, Іршавському та Хустському районах) та 198 лікарів-стоматологів Закарпатської області. Узагальнення результатів попередніх трьох етапів дозволило на четвертому етапі обґрунтувати основні концептуальні напрями оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню, а на п'ятому - запровадити організацію стоматологічної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини. Експертна оцінка впровадження запропонованої моделі проводилась на шостому етапі з залученням 15 керівників стоматологічної служби у Закарпатській області з визначенням якості допомоги сімейних стоматологів (693 завершених випадки обслуговування, 592 терапевтичних та 101 хірургічний) та ефективності лікувально-профілактичної допомоги 69 дітям, які обслуговувались сімейним-стоматологом, та 65 дітям з контрольної групи. Статистична обробка отриманих даних здійснювалась з використанням ліцензованої комп'ютерної програми Microsoft Excel.

l етап	Вивчення за даними літератури та статистичними джерелами особливостей стану стоматологічної допомоги та поширеності стоматологічних захворювань серед населення України. Всього 221 джерел з них 32 іноземних
ll етап	Проведення комплексного системного аналізу поширеності основних стоматологічних захворювань і стану організації стоматологічної допомоги сільському населенню у Закарпатській області
Вивчення основних показників організації стоматологічної допомоги населенню Закарпатської області, (Статистична звітність стоматологічних закладів за 2005-2009 рр. ф. 20).		Спеціальне клініко-стоматологічне дослідження стану стоматологічного здоров`я: 926 дітей та 1212 дорослих жителів сіл Закарпатської області		Аналіз 2630 звернень дорослих жителів сіл Закарпатської області за стоматологічною допомогою, і визначення структури відвідувань (ф. №043/о.)
l l l етап	Соціологічне дослідження думки пацієнтів та лікарів щодо проблем стоматологічної допомоги сільському населенню та експертна оцінка її якості.
Соціологічне опитування 2017 жителів Закарпатської області (в Ужгородському, Тячівському, Іршавському та Хустському р-нах)		Соціологічне опитування 198 лікарів стоматологічних установ у районах Закарпатської області		Експертна оцінка компонентів якості стоматологічної допомоги 15 керівниками стоматологічних служб Закарпатській області
lV етап	Медико-соціальне обґрунтування концептуальних напрямів оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню
V етап	Організація стоматологічної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини
Розробка організаційної структури стоматологічної допомоги сільському населенню за сімейним принципом		Розробка примірного положення про сімейного лікаря-стоматолога		Обґрунтування штатного нормативу забезпечення населення посадами сімейних лікарів-стоматологів		Обґрунтування планової функції посади лікаря-стоматолога сімейного
VI етап	Оцінка ефективності впровадження
Аналіз ефективності лікувально-профілактичної допомоги сімейного лікаря-стоматолога (основна група - 69 дітей, контрольна - 65 дітей), ф. №043/о		Експертна оцінка якості роботи сімейних стоматологів на основі аналізу 592 терапевтичних та 101 хірургічного завершеного випадку обслуговування, ф. №043/о		Визначення показників медичної та соціальної ефективності стоматологічної допомоги сільському населенню сімейними лікарями-стоматологами у динаміці за 2007-2009 роки
Методи дослідження		Етапи дослідження
Системного підходу та аналізу Історичний Статистичний Епідеміологічний Соціологічний Моделювання 7. Експертних оцінок		I-VІ I II, III, V, VI ІІ IIІ V VI

Рис. 1 - Програма, матеріали, обсяг та методи наукового дослідження

Таким чином, розроблена програма дослідження та обраний методичний інструментарій забезпечили вирішення поставлених завдань, отримання достовірних результатів, які покладались в основу медико-соціального обґрунтування оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз стану організації стоматологічної допомоги сільському населенню Закарпаття засвідчив недостатнє фінансування стоматологічної служби, невідповідність більшості технологій та обладнання сучасним вимогам (понад 60% стоматологічних установок вичерпали 10-річний термін експлуатації), неукомплектованість посад дитячих стоматологів та значну плинність кадрів, відсутність спеціалістів з профілактики стоматологічних захворювань. Дитячі стоматологи переважно здійснюють лікування вже сформованої стоматологічної патології.

За матеріалами офіційної статичної звітності, в 2002 - 2008 рр. в Закарпатській області планово оглядалась стоматологами лише третина (28,3 - 39,35%) сільського населення, серед якого 66,7 - 72,5% потребувало санації, а частка планово санованих становила 35,6 - 46,0%, що свідчить про недостатнє охоплення населення профілактичною стоматологічною допомогою та є однією з причин незадовільного рівня стоматологічного здоров'я у області.

Як наслідок, Закарпатська область характеризується незадовільним станом стоматологічного здоров'я населення: поширеність карієсу зубів складає 96,7 %, а серед дорослих - 98,0%, ураження тканин пародонту зросло за останні три роки в залежності від віку на 30 - 40%, а загалом стоматологічної допомоги потребує не менше 93,0% населення області.

Результати спеціального дослідження 926 дітей засвідчили поширеність серед 6-ти річних дітей карієсу зубів тимчасового прикусу до 87,9% при інтенсивності ураження КПВ - 4,6, карієсу зубів постійного прикусу серед 12-ти річних дітей - 72,3% (КПВ - 2,75), серед 15-ти річних - 80% при КПВ - 3,62.

Обстеження 1212 дорослих жителів сільських територій досліджуваних районів (523 чоловіків і 689 жінок) дозволило встановити статево-вікові особливості стоматологічної захворюваності та потреби у різних видах стоматологічної допомоги. Так, у віковій групі 19 - 29 років ураженість твердих тканин зубів, яка потребувала стоматологічного лікування, становила 75,4 ± 3,31%, а у віці 30-39 років досягала максимальної величини - 97,1 ± 1,95%, з поступовим зниженням її частоти у віці 40-49 років до 66,1 ± 3,21%, у 50 - 59 років - 51,7 ± 4,27 %, досягаючи мінімального значення (33,1 ± 4,13 %) у віковій групі 70 років і старше, що пояснюється збільшенням з віком кількості видалених зубів з приводу ускладнень карієсу і патології пародонту.

В той же час з віком зростає питома вага часткової відсутності зубів серед сільського населення. Якщо в віці 19-29 років вона становить 21,9 ± 3,87%, то в 30-39 років зростає вдвічі (44,8 ± 2,9%) досягаючи максимального значення у віковій групі 50 - 59 років (87,3 ± 2,12%). Показник часткової відсутності зубів після 70 років знижується до 79,1 ± 3,44%, що пояснюється збільшенням у структурі обстежених частки осіб з майже повною відсутністю зубів.

Частота виявлення деформацій зубних рядів коливається від 13,7 ± 3,11% до 46,6 ± 4,14%, в середньому складає 30,2 ± 0,22% та є вірогідно вищою у чоловіків у віковому діапазоні 30 - 59 років (р < 0,05).

Частота клінічно виражених форм захворювань пародонту, які вимагають ортопедичного лікування, коливається від 20,7 ± 3,42 % до 87,3 ± 5,04%. Так, у віковій групі 30 - 39 років вони значно частіше зустрічаються серед чоловіків, а у віковій групі 40 - 49 років і старше - однаково часто як у чоловіків, так і у жінок, досягаючи максимальних величин у віковій групі 50 -59 років.

Результати спеціально проведеного клініко-стоматологічного обстеження дозволили встановити залежність структури звернень дорослого населення за різними видами стоматологічної допомоги від віку (табл. 1). Якщо найбільша питома вага звернень за терапевтичною стоматологічною допомогою припадає на 19 - 29 років, то зі зростанням віку пацієнтів вона поступово скорочується, а потреба у хірургічній та, особливо, у ортопедичній допомозі, навпаки, з віком наростає.

Таблиця 1 - Розподіл звернень (за причиною, статтю та віком) дорослого сільського населення Закарпатської області до лікувальних установ за стоматологічною допомогою ( %)

Вікові групи (роки)	Стать	Причина звернення	Всього
		терапевтична допомога	хірургічна допомога	пародонтологічна допомога	ортопедична допомога	профілактика
19-29	Ч.	80,1	19,7	0,2-	-	-	100,0
	Ж	86,3	11,2	1,4	1,1	-	100,0
30-39	Ч	67,7	24,8	3,6	3.9	-	100,0
	Ж	61,8	30,3	4,0	3,9	-	100,0
40-49	Ч	38,7	39,1	6,3	10,0	5,9	100,0
	Ж	45,4	31,7	7,0	8,6	7,3	100,0
50-59	Ч	37,7	40,5	4,1	12,3	5,4	100,0
	Ж	40,1	30,7	6,4	13,7	9,1	100,0
60-69	Ч	20,2	24,5	4,1	51,2	-	100,0
	Ж	24,7	28,4	4,2	38,6	4.1	100,0
70 і старше	Ч	18,7	38,8	-	42,5	-	100,0
	Ж	17,1	37,5	-	45,4	-	100,0

Основною метою звернення пацієнтів до стоматологічних установ є лікування зубів (46,7%) та їх видалення (27,1%) і протезування (21,2%). Частка осіб, які звертаються до стоматолога з метою профілактичного огляду, становить лише 2,4%.

Результати проведеного соціологічного дослідження двох груп респондентів - сільського населення і лікарів-стоматологів, дозволили виявити ряд суттєвих проблем в організації стоматологічної допомоги, зокрема, її доступності. Значною перешкодою для багатьох селян є територіальна віддаленість населених пунктів від медичних центрів та порушення комунікацій, що унеможливлює отримання ними своєчасної медичної допомоги. Так, 61,7 ± 0,7% респондентів отримують її поза населеним пунктом, у якому вони мешкають, 31,7 ± 0,7% витрачають на дорогу до стоматологічного закладу більше двох годин, а 12,2 ± 0,5% - понад три години. В якості удосконалення 89,7 ± 0,5% опитаних сільських жителів висловили бажання отримувати основні її види за місцем проживання у сімейного лікаря-стоматолога.

Соціологічне дослідження серед лікарів-стоматологів засвідчило їх незадоволеність організацією та матеріально-технічним оснащенням стоматологічної служби, зокрема, станом лікувально-діагностичної апаратури (54,8 ± 3,5%) та забезпеченістю стоматологічним інструментарієм і матеріалами (51,6 ± 3,6%). При цьому 72,8 ± 3,2% респондентів висловили незадоволеність оплатою їх праці, а 54,1 ± 3,5% - місцем роботи, відсутністю мотивації до якісного її виконання.

Експертна оцінка забезпечення якості стоматологічної допомоги сільському населенню, проведена керівниками стоматологічних установ області, дозволила виділити основні її види, які повинні виконуватись у кожному стоматологічному ЛПЗ, а також визнати доцільним запровадження в сільській місцевості стоматологічної практики за принципом сімейного лікаря-стоматолога та наявності фахівця зі спеціальності гігієніст зубний.

Отримані результати стали підставою для обґрунтування концептуальних підходів до оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню, а саме:

подолання дефіциту фінансування стоматологічних установ, зменшення їх залежності від державного і місцевого бюджетів шляхом запровадження нових форм господарювання і управління;

забезпечення ефективного управління ресурсами у системі стоматологічної допомоги сільському населенню;

приведення в сільській місцевості матеріально-технічної бази стоматологічних кабінетів лікарських амбулаторій до нормативних вимог;

запровадження сімейного принципу організації стоматологічної допомоги на селі, надання первинної стоматологічної допомоги сімейним лікарем-стоматологом, розвиток системи профілактичної стоматологічної допомоги;

підготовка сімейних лікарів-стоматологів та їх помічників - гігієністів зубних, раціональне їх використання і постійна перепідготовка наявних кадрових ресурсів;

прийняття територіальної програми забезпечення населення стоматологічною допомогою з нормативами обсягів гарантованих стоматологічних безкоштовних послуг.

Таким чином, основним напрямом оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню постає запровадження її надання на засадах сімейної медицини, про що свідчать результати опитування населення.

Виявлені за результатами дослідження недоліки в організації стоматологічної допомоги сільському населенню свідчать, що запровадження її надання сімейним лікарем-стоматологом покликано забезпечити:

розширення форм організації надання стоматологічної допомоги;

максимальне наближення стоматологічної допомоги до головного осередку суспільства - сім'ї;

індивідуальний підхід до кожного члена сім'ї, динамічне спостереження, постійну корекцію плану лікування і профілактики;

розвиток системи профілактичної стоматологічної допомоги;

соціальну доступність стоматологічної допомоги для сільських жителів, яка ґрунтується на принципах: загальності, адресності, якості та результативності;

підвищення ефективності соціально-гігієнічних і лікувально-профілактичних стоматологічних заходів шляхом індивідуального підходу до їх призначення у кожній сільській сім'ї;

більш ефективне і економне використання медичних кадрів і матеріальних ресурсів охорони здоров'я;

підвищення якості стоматологічної допомоги, яка надається установами охорони здоров'я сільському населенню.

Результати дослідження дозволили обґрунтувати методику оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини, розробити організаційну схему стоматологічної допомоги сільському населенню на їх основі, визначити принципи планування чисельності лікарів-стоматологів сімейних для структур амбулаторно-поліклінічної допомоги, проаналізувати ефективність впровадженої в порядку експерименту якісно нової для сільської місцевості системи стоматологічної допомоги на засадах сімейної медицини.

Запропонована за результатами дослідження функціонально-організаційна система надання стоматологічної допомоги населенню сільських районів за сімейним принципом ґрунтується на існуючій потребі сільського населення у стоматологічній допомозі. Вона виступає як додаткова до вже існуючих організаційних форм стоматологічної служби на селі (сільська лікарня, районні стоматологічні установи, обласні стоматологічні установи). Одним з найважливіших її завдань постає подолання існуючої нерівності щодо можливостей отримання сільським населенням, порівняно з міським, доступної і якісної стоматологічної допомоги за її основними видами шляхом запровадження трьох рівнів надання допомоги сімейним лікарем-стоматологом:

1-й рівень - сімейні стоматологічні кабінети на фельдшерському (ФП) або фельдшерсько-акушерському пункті (ФАП) малої потужності;

2-й рівень - кабінет сімейної стоматологічної лікарської практики на потужних ФАПах;

3-й рівень - сільські лікарські амбулаторії.

На першому рівні обслуговування - ФП - (у населених пунктах з чисельністю мешканців від 500 до 1000 осіб) до штатного розкладу додається 0,5 штатної посади сімейного лікаря-стоматолога і 0,5 посади гігієніста зубного. Сімейний лікар-стоматолог може обслуговувати 2 невеликих ФПи (500 - 1000 осіб), обіймаючи, відповідно, 1,0 посаду, а при виїздах на ФП він надає лікарську стоматологічну допомогу, веде змішаний стоматологічний прийом дітей і дорослих, поступово переходячи до диференційованого прийому (терапевтичного і хірургічного), здійснює санітарно-оздоровчі та протиепідемічні заходи, спрямовані на первинну та соціально-гігієнічну профілактику стоматологічних захворювань, підвищення санітарно-гігієнічної культури населення, разову або періодичну організовану санацію - тобто лікування уже хворих зубів та пацієнтів з гострим болем. На гігієніста зубного покладається забезпечення запису до лікаря-стоматолога, оповіщення жителів про дні і години його роботи, проведення профілактики стоматологічних захворювань, підготовка матеріалів щодо пропаганди здорового способу життя, навчання населення методиці чищення зубів, раціонального харчування, групова профілактика карієсу зубів і захворювань пародонту в організованих дитячих колективах та її проведення з використанням місцевих фтормісних препаратів.

Другий рівень у населених пунктах з чисельністю населення понад 1200 осіб передбачає створення на ФАПах кабінетів сімейної (загальної) лікарської стоматологічної практики шляхом додаткового введення до його штатного розкладу однієї посади сімейного лікаря-стоматолога та 0,5 посади гігієніста зубного. Основне завдання лікаря полягає у наданні прикріпленому населенню доступної кваліфікованої лікарської стоматологічної допомоги (терапевтичної, стоматологічної, пародонтологічної) і забезпечення санітарно-гігієнічних заходів.

Третій рівень передбачає надання стоматологічної допомоги на засадах сімейної практики в межах сільської стоматологічної лікарської дільниці (5-7 тис. жителів) на базі дільничної лікарні або амбулаторії у спеціально створеному дільничному стоматологічному кабінеті з використанням бригадної форми організації стоматологічної практики (рис. 2.).

Даний етап покликаний забезпечити отримання сільськими жителями кваліфікованої стоматологічної допомоги (терапевтичної, хірургічної, ортопедичної), яка надається бригадою лікарів-стоматологів.

До штатного розкладу дільничного стоматологічного кабінету входить бригада лікарів: сімейний лікар-стоматолог (1,5 посади) для роботи на ФП і ФАП, сімейний лікар-стоматолог (1,0 посада) і лікар стоматолог-ортопед (0,5 посади) для роботи безпосередньо в самому кабінеті, 0,5 посади гігієніста зубного, а при кабінеті створюється зуботехнічна лабораторія з одним зубним техніком.

Рис. 2 - Функціонально-організаційна система надання стоматологічної допомоги за сімейним принципом при сільській лікарській амбулаторії

Таким чином, третій рівень стає першим місцем контакту населення з лікарем стоматологом-ортопедом, а основне завдання сімейного лікаря-стоматолога на цьому рівні полягає у наданні кваліфікованої лікарської стоматологічної допомоги, забезпеченні профілактичної роботи у школі, дошкільних установах та здійсненні санітарно-гігієнічних заходів.

Проведене нами спеціальне дослідження показало, що сімейний лікар-стоматолог може виконувати наступні лікарські функції:

стоматолога терапевтичного профілю з виконанням пародонтологічних маніпуляцій;

стоматолога хірургічного профілю амбулаторного прийому.

Проте, необхідно підкреслити, що всі лікувальні заходи, які здійснюються сімейним лікарем-стоматологом, повинні розпочинатись із профілактичної та гігієнічної роботи з членами сім'ї. Таким чином, профілактика стоматологічних захворювань у всіх членів сім'ї стає важливим завданням сімейного лікаря-стоматолога, вирішення якого вимагає надзвичайної уваги та індивідуального підходу у кожному конкретному випадку на перших трьох рівнях надання стоматологічної допомоги.

Запропоновані рівні надання стоматологічної допомоги сільському населенню за сімейним принципом потребують відповідної узгодженості в своїй діяльності, що можливо в межах адміністративного району досягти шляхом впровадження спеціально розробленої програми, як регулюючого документа, не тільки із залученням до її виконання районних та обласних стоматологічних структур, а і визначення тих напрямків, які б забезпечили медичну, соціальну та економічну ефективність, зокрема:

помісячне планування надання стоматологічних послуг жителям приписаних сіл шляхом зіставлення розрахункових нормативів планового обслуговування і реальної потреби з боку населення зі встановленням черговості направлень на консультативне обстеження і лікування до районних і обласних стоматологічних ЛПЗ;

визначення кола районних стоматологічних ЛПЗ для консультативної і висококваліфікованої стоматологічної допомоги з урахуванням відстані до населеного пункту;

встановлення договірних відносин між сімейним лікарем-стоматологом та районними, обласними службами охорони здоров'я на надання стоматологічних послуг сільському населенню в районних і обласних стоматологічних ЛПЗ та забезпечення потоку пацієнтів у межах узгоджених обсягів стоматологічної допомоги;

взаємодія з районними і обласними стоматологічними ЛПЗ з питань експертизи обґрунтованості направлень пацієнтів на консультативний прийом і обґрунтованості госпіталізацій;

проведення медико-економічного аналізу надання стоматологічних послуг з метою визначення відповідності виконаних лікувально-профілактичних заходів до виділених асигнувань, відповідності виконання договірних послуг районними і обласними стоматологічними ЛПЗ;

залучення районних фахівців-стоматологів для надання стоматологічної допомоги з виїздом у сільську місцевість.

У відповідності до програми дослідження, експериментальним по втіленню надання стоматологічної допомоги на якісно нових засадах сімейної медицини визначений Тячівський район, де за рахунок кошторису стоматологічної служби району стало можливим введення в сільських лікарських амбулаторіях штатних посад сімейних лікарів-стоматологів. Аналіз ефективності їхньої профілактичної роботи проводився шляхом спеціального дослідження по вивченню рівня гігієнічних навичок по догляду за порожниною рота у двох групах дітей - основній (69 дітей шкільного віку 4 - 6 класів), яка обслуговувалась сімейними лікарями-стоматологами, та контрольній (65 дітей такого ж віку) без участі сімейних стоматологів, який засвідчив повну їх відсутність у дітей обох груп та низький рівень гігієнічних знань у опитуваних батьків.

У основній групі дітей сімейні лікарі-стоматологи здійснювали профілактичну роботу згідно розробленої ними програми. Через рік показник гігієни порожнини рота у них вірогідно (р<0,05) поліпшився з незадовільного 2,11 ± 0,19 до задовільного 1,8 ± 0,09 рівня. У контрольній групі, діти з якої не спостерігались сімейними лікарями-стоматологами, він залишався незадовільним і мав вірогідну тенденцію до погіршення (з 2,13 ± 0,1 до 2,49 ± 0,11, р<0,05 ). У 2008 році показник гігієни порожнини рота у контрольній групі виявився у 1,4 рази гірше, ніж у основній групі (2,49 та 1,18, відповідно, р<0,01).

Паралельно з цим, сімейні лікарі-стоматологи у основній групі проводили відповідне лікування, якого потребували 94,8 ± 0,77%, а через два роки (2009 р.) 84,6 ± 0,59% дітей (р<0,001), в той час, як у контрольній групі потреба у лікуванні зросла з 94,3 ± 0,78% до 95,1 ± 0,75% дітей.

При цьому встановлено, що при фактично однаковій інтенсивності враження карієсом зубів дітей основної і контрольної групи на початку спостереження (2007 р.), через рік (2008 р.) у основній групі, діти з якої знаходились під спостереженням у сімейних лікарів-стоматологів, інтенсивність карієсу достовірно не змінилась (4,97 ± 0,19 і 5,34 ± 0,2, р > 0,05), а у контрольній групі вірогідно зросла з 5,09 ± 0,2 до 5,65 ± 0,21, (р < 0,05) (рис. 3.)

Рис. 3 - Динаміка індексу карієсу у основній та контрольній групі дітей: де, ІК_КГ - індекс карієсу у контрольній групі, ІК_ОГ - індекс карієсу у основній групі, ТП_КГ - темп приросту індексу карієсу у контрольній групі (у %), ІП_ОГ - темп приросту індексу карієсу у основній групі (у %)

Ще через рік спостереження ( 2009 р.) темп приросту каріозного процесу у основній групі стабілізувався, в той час як у контрольній групі продовжував зростати, та інтенсивність карієсу в основній групі була вірогідно нижчою, ніж у контрольній групі (відповідно, 5,57 ± 0,23 та 6,45 ± 0,34, р < 0,05).

Таким чином, отримані результати засвідчили, що використання сімейного принципу при здійсненні лікувально-профілактичних заходів дозволяє суттєво знизити стоматологічну захворюваність у дітей.

Результати експертної оцінки якості лікувально-діагностичної роботи сімейних лікарів-стоматологів із залученням найбільш кваліфікованих фахівців-стоматологів із стоматологічних ЛПЗ сільських районів (всього 15 експертів) за розробленою нами методикою при наданні терапевтичної і хірургічної стоматологічної допомоги на основі завершених випадків амбулаторного обслуговування (693 випадків, у т.ч. 592 терапевтичних та 101 хірургічний) представлені на рис. 4.

стоматологічний допомога сільський карієс

Рис. 4 - Результати експертної оцінки якості лікувально-діагностичної роботи сімейних лікарів-стоматологів при наданні терапевтичної і хірургічної допомоги (у % до загальної кількості випадків, які оцінювались)

Як видно з рис. 4, при наданні терапевтичної стоматологічної допомоги сільському населенню сімейним лікарем-стоматологом повнота обстеження пацієнта відповідала стандартам у 83,3 ± 1,5% випадках; обґрунтованість діагнозу - у 95,3 ± 0,9%; адекватність і повнота лікувальних заходів - у 91,0 ± 1,2%; якісне ведення медичної документації - у 74,2 ± 1,8% випадків. При цьому одужання наступило у 69,1 ± 1,9% пацієнтів, ремісія - 6,1 ± 0,98%, поліпшення - 23,5 ± 1,7%, без змін - 1,3 ± 0,4% пацієнтів.

Результати експертної оцінки надання хірургічної стоматологічної допомоги за аналогічними аспектами оцінки були, відповідно, наступними: 88,3 ± 3,2%; 96,2 ± 1,9%; 99,5 ± 0,2% і 85,0 ± 3,5%, а хірургічне лікування призвело до одужання 96,0 ± 1,9% пацієнтів, поліпшення стану - 3,5 ± 1,8%.

Експертна оцінка надання стоматологічної допомоги сімейними лікарями-стоматологами засвідчила, що із загальної чисельності сільських пацієнтів, скерування на рівень районного центру потребувало лише 9 - 14% хворих терапевтичного профілю, а при хірургічній патології - в межах 5 - 7%.

Ефективність роботи сімейних лікарів-стоматологів підтверджується також зростанням на 11,1% (табл. 2) коефіцієнту медичної (відносна частка досягнутих медичних результатів) та на 15,2% соціальної (відносна частка задоволених пацієнтів) ефективності. Що стосується економічної ефективності, то запроваджена система організації стоматологічної допомоги за сімейним принципом з широким використанням профілактичних заходів та санації у плановому порядку сприяла зниженню за два роки стоматологічної захворюваності на 10,2%, що дозволило скоротити витрати на лікування пацієнтів.

Таблиця 2 - Показники медичної та соціальної ефективності стоматологічної допомоги сільському населенню сімейними лікарями-стоматологами у динаміці за 2007 - 2009 рр. (%)

Назва коефіцієнтів	Роки	Абсолютний приріст, 2009 / 2007
	2007	2008	2009
Медична ефективність	80,4	85,6	91,5	11,1
Соціальна ефективність	75,7	84,2	90,9	15,2



Таким чином, робота сімейного лікаря-стоматолога, який обслуговує сільське населення характеризується високою ефективністю. У першу чергу, це стосується профілактики стоматологічних захворювань, але не менш важливою є й лікувальна робота, яка забезпечує медичну ефективність стоматологічної допомоги та економить ресурси вітчизняної охорони здоров'я.

Крім того, експертами була здійснена оцінка запропонованої функціонально-організаційної системи надання стоматологічної допомоги сільському населенню за сімейним принципом. За даними експертів, її особливостями є профілактична спрямованість (в середньому 9,4 ± 0,7 бали за десятибальною шкалою оцінки експертів), доступність (9,8 ± 0,7 балів), етапність (9,0 ± 0,6), комплексність (8,6 ± 0,5) та системність (8,4 ± 0,5), що дозволяє покращити охоплення селян профілактичними оглядами і знизити частоту стоматологічних захворювань.

ВИСНОВКИ

Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлена неадекватність існуючої системи надання стоматологічної допомоги сільським жителям основним напрямам державної політики в галузі охорони здоров'я в частині їх забезпечення безоплатною, належною за якістю і доступною медичною допомогою, що стало підставою для медико-соціального обґрунтування оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню шляхом запровадження сімейного принципу обслуговування, який забезпечив зростання доступності, ефективності та якості стоматологічної допомоги мешканцям сіл.

Встановлено, що у 2002 - 2008 рр. в Закарпатській області планово оглядалась стоматологами лише третина (28,3 - 39,35%) населення та потребувало санації 66,7 - 72,5% оглянутих, однак частка планово санованих становила 35,6 - 46,0%, що свідчить про недостатнє охоплення населення профілактичною стоматологічною допомогою. Поширеність карієсу зубів серед населення області досягала 96,7%, а серед дорослих карієс зубів виявлявся у 98,0% обстежених, в зв'язку з чим не менше 93,0% населення області потребувало стоматологічної допомоги.

Опитуванням сільських жителів встановлено, що 61,7 ± 0,% з них вважають недоступною стоматологічну допомогу за місцем проживання в зв'язку з відсутністю в сільській місцевості стоматологічних закладів, що змушує 43,9 ± 0,6 % мешканців села добиратись до них понад дві години і обумовлює бажання 89,7 ± 0,5% опитаних сільських жителів отримувати основні види стоматологічної допомоги за місцем проживання за принципом сімейного лікаря-стоматолога.

Результати опитування лікарів-стоматологів засвідчили, що 54,8 ± 3,5% з них не задоволені станом лікувально-діагностичної апаратури, 51,6 ± 3,6% - забезпеченістю стоматологічним інструментарієм і матеріалами, 54,1 ± 3,5% - місцем роботи, 72,8 ± 3,2% - системою оплати праці, що позбавляє їх мотивації до якісного виконання роботи.

Обґрунтовані штатні нормативи забезпечення сільського населення посадами сімейних лікарів-стоматологів (0,5 посади на 1000 населення), визначена планова функція посади лікаря-стоматолога сімейного (2977 відвідувань), розроблене примірне положення про сімейного лікаря-стоматолога.

Результати впровадження в порядку експерименту в досліджуваному районі штатних посад сімейних лікарів-стоматологів за рахунок штатного розпису стоматологічної служби району засвідчили, що в умовах сімейного принципу обслуговування за два роки потреба дітей у стоматологічному лікуванні з приводу карієсу зубів вірогідно (р<0,001) знизилась з 94,8 ± 0,77% до 84,6 ± 0,59% при зростанні у контрольній групі з 94,3 ± 0,78% до 95,1 ± 0,75%, а інтенсивність карієсу, яка на початку спостереження не мала суттєвих відмінностей серед дітей основної та контрольної групи (4,97 ± 0,19 та 5,09 ± 0,2, відповідно, р > 0,05 ), стала вірогідно нижчою в основній групі порівняно із контрольною (5,57 ± 0,23 та 6,45 ± 0,34, відповідно, р < 0,05).

Результати експертної оцінки 592 завершених терапевтичних випадків амбулаторного обслуговування сільських пацієнтів сімейними лікарями-стоматологами засвідчили, що відповідність стандартам якості обстеження хворого становила 83,3 ± 1,5%; обґрунтування діагнозів - 95,3 ± 0,9% ; адекватність та повнота лікувальних заходів - 91,0 ± 1,2%; якісне ведення медичної документації - 74,2 ± 1,8%, а завершених 101 випадків хірургічної стоматологічної допомоги - відповідно: 88,3 ± 3,2%; 96,2 ± 1,9%; 98,5 ± 0,2% і 85,0 ± 3,5%.

Особливістю запропонованої функціонально-організаційної системи надання стоматологічної допомоги сільському населенню за сімейним принципом, за даними експертів, є профілактична спрямованість (в середньому 9,4 ± 0,7 бали за десятибальною шкалою оцінки експертів), доступність (9,8 ± 0,7 балів), етапність (9,0 ± 0,6), комплексність (8,6 ± 0,5) та системність (8,4 ± 0,5) стоматологічної допомоги, що дозволяє покращити охоплення селян профілактичними оглядами і знизити частоту стоматологічних захворювань.

Ефективність роботи сімейних лікарів-стоматологів підтверджується зростанням за два роки на 11,1% коефіцієнту медичної та на 15,2% коефіцієнту соціальної ефективності. Що стосується економічної ефективності, то запроваджена система організації стоматологічної допомоги за сімейним принципом з широким використанням профілактичних заходів та санації у плановому порядку сприяла зниженню за два роки стоматологічної захворюваності на 10,2%, що дозволило скоротити витрати на лікування пацієнтів.

Розроблені та апробовані у Закарпатській області пропозиції щодо оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню, за рахунок запровадження сімейного принципу обслуговування, можуть бути рекомендовані до використання в інших областях країни.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження дозволяють рекомендувати:

Міністерству охорони здоров'я України:

запровадити у практику охорони здоров'я запропоновану функціонально-організаційну модель стоматологічної амбулаторно-поліклінічної допомоги сільському населенню за сімейним принципом, яка довела свою медико-соціальну ефективність.

Міністерству охорони здоров'я АР Крим, управлінням охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, головним лікарям центральних міських та центральних районних лікарень:

- вишукати можливості для оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню шляхом запровадження сімейного принципу обслуговування;

- забезпечити оснащення сільських амбулаторій, які мають сільські сімейні стоматологічні дільниці, необхідним стоматологічним устаткуванням;

- спонукати та забезпечувати усі умови для вчасного підвищення кваліфікації стоматологічного персоналу сімейних стоматологічних дільниць.

Вищим медичним навчальним закладам і закладам післядипломної медичної освіти:

доповнити програми навчання студентів з курсу «Соціальна медицина та організація охорони здоров'я» питаннями надання стоматологічної допомоги сільському населенню шляхом запровадження сімейного принципу обслуговування.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Маляр Р.В. Організаційні підходи до вдосконалення стоматологічної допомоги населенню Закарпатської області / Р.В. Маляр, М.В. Голубчиков // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л.Шупика - 2008. - Випуск 17, Книга 4. - С.457-461. (Дисертант обґрунтував основні організаційні підходи до удосконалення стоматологічної допомоги населенню Закарпатської області)

2. Голубчиков М.В. Соціально-гігієнічні аспекти стоматологічної допомоги дитячому населенню України /М.В. Голубчиков, Р.В. Маляр, О.А. Канюра // Науковий вісник Ужгородського університету випуск. - 2008. - Випуск 34. - С.161-167. (Дисертант здійснив аналіз стану стоматологічної допомоги дитячому населенню у сільських районах).

3. Маляр Р.В. Організація профілактики стоматологічних захворювань у дітей. /Р.В. Маляр, О.А. Канюра, О.Ю. Панчук // Вісник Вінницького Національного медичного Університету. - Вінниця 2008. - № 13 (1). - С. 7-10. (Дисертант узагальнив досвід профілактики стоматологічних захворювань у дітей у сільській місцевості).

4. Маляр Р.В. Соціологічне дослідження проблем стоматологічної допомоги сільському населенню / Р.В. Маляр, Н.М. Орлова //Науковий вісник Ужгородського університету. - 2009. - Випуск 35. - С.- 124-126. (Дисертант розробив програму соціологічного дослідження та проаналізував його результати).

5. Маляр Р.В. Організація стоматологічної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини / Р.В. Маляр //Дентальні технології. - 2009. - №4. - С. 9-10. (Дисертант розробив пропозиції щодо удосконалення розвитку стоматологічних ЛПЗ шляхом запровадження трьох рівнів надання стоматологічної допомоги на засадах сімейної медицини).

6. Маляр Р.В. Ставлення керівників стоматологічних служб до проблем управління якістю стоматологічної допомоги /Р.В. Маляр, А.О. Канюра // Таврический медико-биологический вестник. - Крим, 2009. - Том 12. - №4(48). - С. 255-257. (Дисертант узагальнив результати соціологічного дослідження, яке дозволило вивчити думку управлінських кадрів стоматологічних бюджетних ЛПЗ).

7. Маляр Р.В. Удосконалення організації стоматологічної допомоги сільському населенню / Р.В. Маляр //Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. - 2010. - №1 (9). - С. 179-180. (Дисертант науково обґрунтував функціонально-організаційну структуру стоматологічної допомоги сільському населенню за рахунок впровадження сімейного принципу обслуговування).

8. Маляр Р.В. Організаційні основи функціонування трирівневої моделі стоматологічної допомоги сільському населенню / Р.В. Маляр, С.І.Маляр, Т.П. Хрипак // Вісник Ужгородського університету. - №37. - 2010. - С. 203-205. (Дисертант розробив пропозиції щодо удосконалення розвитку стоматологічних ЛПЗ шляхом запровадження трьох рівнів надання стоматологічної допомоги).



АНОТАЦІЯ

Маляр Р.В. Медико-соціальне обґрунтування оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2010.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню принципів оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню та організації стоматологічної допомоги на засадах сімейної медицини (на прикладі Закарпатської області).

Результати комплексного системного аналізу стану стоматологічного здоров'я і організації стоматологічної допомоги сільському населенню у Закарпатській області засвідчили, що не менше 93,0% сільського населення області потребує стоматологічної допомоги, основними проблемами забезпечення якої є недостатнє її фінансування, відсутність нормативно-

правової бази, яка регламентує можливість надання необхідної стоматологічної допомоги населенню, невідповідність більшості технологій та обладнання сучасним вимогам, дефіцит кадрів. Виявлено, що 61,7 ± 0,7% сільських жителів одержують допомогу поза населеним пунктом, у якому вони мешкають, а 43,9 ± 0,6% витрачають на дорогу до стоматологічного закладу понад дві години. 89,7 ± 0,5% сільських жителів висловили бажання отримувати усі основні види стоматологічної допомоги за місцем проживання у одного сімейного лікаря-стоматолога. Результати опитування лікарів-стоматологів засвідчили, що 54,8 ± 3,5% з них не задоволені станом лікувально-діагностичної апаратури, 51,6 ± 3,6% - забезпеченістю стоматологічним інструментарієм і матеріалами. 72,8 ± 3,2% респондентів не задовольняє система оплати їх праці, а 54,1 ± 3,5% не влаштовує місце роботи, та вони не мають мотивації до якісного виконання роботи.

У дослідженні науково обґрунтовані можливості оптимізації стоматологічної допомоги сільському населенню за рахунок запровадження трьох рівнів надання первинної стоматологічної допомоги на селі за сімейним принципом, визначені штатні нормативи забезпечення сільського населення посадами сімейних лікарів-стоматологів (0,5 посади на 1000 населення) та планова функція посади лікаря-стоматолога сімейного (3000 відвідувань), розроблене примірне положення про сімейного лікаря-стоматолога, визначений розмір додаткової оплати його праці.

За результатами експертної оцінки, запроваджене, в порядку експерименту, в практику сільської охорони здоров'я обслуговування пацієнтів сімейними лікарями-стоматологами, забезпечило медичну та соціальну ефективність стоматологічних послуг.

Ключові слова: ефективність стоматологічної допомоги, оптимізація стоматологічної допомоги, сімейний лікар-стоматолог.



АННОТАЦИЯ

Маляр Р.В. Медико-социальное обоснование оптимизации стоматологической помощи сельскому населению - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. Национальная медицинская академия последипломного образования имени п.л. шупика, Киев, 2010.

Диссертация посвящена научному обоснованию принципов оптимизации стоматологической помощи сельскому населению и организации стоматологической помощи согласно принципам семейной медицины (на примере Закарпатской области).

В результате комплексного системного анализа состояния стоматологического здоровья и организации стоматологической помощи сельскому населению Закарпатской области Украины установлено, что не менее 93,0% сельского населения области нуждается в стоматологической помощи, основными проблемами обеспечения которой является недостаточное финансирование, отсутствие нормативно-правовой базы, регламентирующей возможность предоставления стоматологической помощи населению по месту проживания, несоответствие большинства технологий и оборудования современным требованиям, дефицит медицинских кадров.

...