Оптимізація лікарського забезпечення дітей з інфекційними захворюваннями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров`я України

Львівський національний медичний університет імені Данила галицького

УДК 614.274:616.9-053.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Оптимізація лікарського забезпечення дітей з інфекційними захворюваннями

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

Майнич Юлія Василівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Міністерства охорони здоров`я України

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Заліська Ольга Миколаївна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, професор кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Калинюк Тимофій Григорович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач кафедри технології ліків та біофармації;

кандидат фармацевтичних наук, доцент Лелека Марія Василівна, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського, доцент кафедри фармацевтичних дисциплін.

Захист відбудеться “21” травня 2010 року о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69. фармацевтичний лікарський інформація

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий “ 20 ” квітня 2010р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І. В. Драпак

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) у Програмі „Стратегія лікарських засобів на 2008-2013 рр.” вказує на необхідність забезпечення раціональної фармакотерапії (ФТ) дітей, особливо при інфекційних захворюваннях. В Україні, відповідно до Концепції Державної програми „Здорова дитина на 2008-2017 рр.”, передбачається зменшення захворюваності і смерності у дітей на 20 %.

Найпоширенішими у світі та Україні у дітей є гострі респіраторні інфекції (ГРІ) та гострі кишкові інфекції (ГКІ). Для їх ФТ за даними міжнародних досліджень у 90 % дітей використовують лікарські засоби, призначені для дорослих, що ускладнює вибір лікарської форми і дози. Ще одним вагомим чинником, що негативно впливає на раціональну ФТ у дітей, є значне зменшення кількості аптек, які виготовляють екстемпоральні ліки, коли деякі дитячі лікарські форми не виробляються фармацевтичною промисловістю.

У системі медичної і фармацевтичної інформації недостатнє інформаційне забезпечення про застосування дитячих лікарських засобів (ДЛЗ) щодо їх дозування залежно від віку, маси тіла, стадії захворювання для надання фармацевтичної допомоги, яка забезпечує відбір якісних лікарських засобів, їх призначення, застосування, консультування, надання інформації щодо ліків, моніторинг ФТ (В.П.Черних, 2009).

Організація медичної допомоги дітям є предметом численних досліджень науковців, зокрема І.А. Зупанець, А.В. Зайченко, О.І. Шевченко та ін. (2003), які розглядали напрями фармацевтичної опіки новонароджених і дітей, важливими є також і етичні аспекти, які вивчаються О.М. Гриценко, О.М. Терновою (2009). Фармацевтична складова лікарського забезпечення дітей комплексно розглядалася Г.Ю. Яцковою (1996). Деякі маркетингові аспекти лікарських засобів для дитячої гастроентерології вивчалися Н.О. Пузак (1993).

Аналіз діючої системи фармацевтичної допомоги дітям у комплексі з медичною складовою в Україні у ХХІ столітті не проводився, що визначило актуальність, мету, завдання і зміст дисертаційної роботи. Впровадження формулярної системи в Україні вимагає створення Формуляра для дітей та його належне інформаційне забезпечення за даними доказової медицини, фармакоекономіки. Методологія фармакоекономічних досліджень для національної охорони здоров'я обґрунтована О.М.Заліською (2004), фармакоекономічні методики груп лікарських засобів опрацьовуються в Україні, проте таких досліджень щодо ДЛЗ ще не проводилося.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Організаційно-правове та фармакоекономічне обґрунтування шляхів покращення забезпечення лікарськими засобами населення України” (номер державної реєстрації 0106U012671, шифр теми ІН 10.01.0001.06).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз та оптимізація системи спеціалізованої фармацевтичної допомоги, і, зокрема, лікарського забезпечення дітей при інфекційних захворюваннях, з обґрунтуванням структури стандарту інформації про ДЛЗ при створенні Формуляра для дітей в Україні.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити такі завдання:

Ш обґрунтувати вибір методології дослідження з оптимізації лікарського забезпечення дітей з урахуванням тенденції динаміки інфекційних захворювань;

Ш провести аналіз системи спеціалізованої медичної та фармацевтичної допомоги дітям у семи областях України;

Ш вивчити асортимент ДЛЗ, які використовуються при ГРІ та ГКІ у дітей;

Ш провести маркетинговий аналіз сегменту антибактеріальних засобів, які найчастіше використовуються при інфекційних захворюваннях у дітей;

Ш проаналізувати номенклатуру екстемпоральних лікарських форм для дітей у спеціалізованих аптеках у чотирьох областях України;

Ш провести порівняльний аналіз асортименту ДЛЗ у спеціалізованих і мережевих аптеках;

Ш провести АВС і VEN-аналіз стаціонарних схем ФТ ГКІ у дітей;

Ш узагальнити систематичні огляди про використання ДЛЗ при інфекційних захворюваннях за даними бази Кокрана з поданням релевантних рефератів на інтернет-сторінці Українського відділу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень ISPOR-USPOR для оптимізації післядипломної підготовки провізорів;

Ш обґрунтувати методики фармакоекономічного аналізу „вартість-ефективність”, „мінімізація вартості” ДЛЗ при ГРІ та ГКІ у дітей з урахуванням даних доказової медицини;

Ш провести інформаційний аналіз довідників, формулярів (України, Великої Британії, Російської Федерації) і Національних переліків основних лікарських засобів для збору та систематизації повної, об'єктивної інформації про раціональне застосування ліків для дітей;

Ш опрацювати алгоритм інформаційного аналізу інструкцій для медичного застосування лікарських засобів, які використовуються у дітей;

Ш обґрунтувати структуру стандарту інформаційного забезпечення про ДЛЗ при створенні Формуляра для дітей в Україні та підготувати інформаційний лист для удосконалення роботи закладів охорони здоров'я і навчального процесу.

Об'єкти дослідження: система і процес лікарського забезпечення і спеціалізованої фармацевтичної допомоги при поширених інфекційних захворюваннях у дітей, інформаційне забезпечення про ДЛЗ.

Предмет дослідження: маркетингові, інформаційні, фармакоекономічні параметри асортименту лікарських засобів, які використовуються для лікування інфекційних захворювань у дітей, клінічні протоколи (33), медичні карти стаціонарних хворих (280), спеціалізовані дитячі аптеки (8), рецепти, паспорти письмого контролю на екстемпоральні лікарські форми для дітей (3235), анкети експертної оцінки провізорів (240), інструкції для медичного застосування антибактеріальних засобів (713).

Інформаційною базою дослідження були документи ВООЗ, державні програми, накази МОЗ України, які регламентують лікарське забезпечення дітей, матеріали доказової медицини, фармакоекономічного аналізу ДЛЗ.

Методи дослідження: системний аналіз, маркетинговий аналіз, експертна оцінка, методи АВС та VЕN-аналізу, методи фармакоекономічного аналізу „вартість-ефективність” та „мінімізація вартості”, інформаційний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше обґрунтовано структуру стандарту інформаційного забезпечення про ДЛЗ при створенні Формуляра для дітей в Україні, підготовлено інформаційний лист, ухвалений Проблемною комісією „Фармація” АМН і МОЗ України (протокол № 57 від 15.04.2009 р.), виданий Укрмедпатентінформ МОЗ України (№ 52-2009).

Уперше програмно-цільовим методом опрацьована „Методика забезпечення інформацією про лікарські засоби для дітей у формулярній системі”, яка пройшла рецензування у ПК „Фармація” АМН і МОЗ України і подана для включення у Реєстр галузевих нововведень МОЗ України за 2009 рік.

Уперше запропоновано методику аналізу інструкцій для медичного застосування лікарських засобів для удосконалення інформаційного забезпечення про ДЛЗ, що представлено у монографії „Фармацевтична інформатика” для забезпечення раціональної ФТ дітей.

Опрацьовано методики фармакоекономічного аналізу „вартість-ефективність”, „мінімізація вартості” ДЛЗ з урахуванням даних доказової медицини для визначення ефективних, безпечних препаратів при створенні локальних формулярів дитячих лікувально-профілактичних закладів.

Набули подальшого розвитку напрями лікарського забезпечення, яке базується на сукупності готових ДЛЗ, рекомендованих для безвідмовного обслуговування дітей у спеціалізованих і мережевих аптеках, а також на переліку екстемпоральних лікарських форм, які часто призначаються з метою індивідуалізованої ФТ дітей, зокрема, за відсутності їх аналогів промислового виробництва.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає:

- у розробці методики інформаційного забезпечення про ДЛЗ, яка дозволяє покращити інформування лікарів і провізорів з питань проведення раціональної ФТ при впровадженні Формуляра для дітей в Україні;

- у розробці пропозицій щодо фармакоекономічної оцінки ДЛЗ з метою удосконалення лікарського забезпечення дітей з поширеними інфекційними захворюваннями ефективними, безпечними, економічно вигідними препаратами;

- в обґрунтуванні та опрацюванні переліку екстемпоральних лікарських форм, які часто призначаються лікарями-педіатрами, користуються попитом і потребують збереження їх виготовлення у спеціалізованих дитячих аптеках.

Результати фармакоекономічного аналізу ДЛЗ, які застосовуються при лікуванні інфекційних захворювань, можуть бути використані при впровадженні локальних формулярів дитячих лікувально-профілактичних закладів.

За результатами досліджень розроблено:

Інформаційний лист “Методика забезпечення інформацією про лікарські засоби для дітей при впровадженні формулярів”, який впроваджений у практичну діяльність:

- ДП „Державний фармакологічний центр” МОЗ України (акт впровадження від 14.09.2009р.);

- Головного управління охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації (фармацевтичний відділ); Головного управління охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації (відділ материнства і дитинства); Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні (акти впровадження від 25.06.2009 р., 22.10.2009 р., 17.12.2009 р.);

- Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання, КП „Спеціалізована дитяча Аптека № 278” м.Львова, ОКУ “Чернівецький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, інженерно-технічного та фармацевтичного супроводу діяльності закладів охорони здоров'я області”, МКП „Аптека № 2” м.Чернівці, ОК „Міжлікарняна аптека №157” м. Тернопіль, Закарпатського обласного виробничого об'єднання “Фармація” (акти впровадження від 09.09.2009 р., 15.09.2009 р., 15.10.2009 р., 19.10.2009 р., 15.12.2009 р., 24.12.2009 р. відповідно);

- у навчальний процес: кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету, кафедри організації та економіки фармації Одеського державного медичного університету, кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, кафедри організації і економіки фармації та технології ліків ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри фармацевтичних дисциплін та кафедри клінічної фармації Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського (акти впровадження від 23.06.2009 р., 26.06.2009 р., 16.09.2009 р.,18.12.2009 р., 15.10.2009 р.,15.01.2010 р. відповідно).

Розділ „Інформаційне забезпечення Британського національного формуляра для дітей” у монографії „Фармацевтична інформатика” (2008 р.) впроваджено:

- у роботу ДП „Державний фармакологічний центр” МОЗ України (акт впровадження від 14.09.2009 р.) для обґрунтування інформаційного забезпечення про ДЛЗ при створенні Формуляра для дітей в Україні;

- у навчальний процес: кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету, кафедри організації та економіки фармації Одеського державного медичного університету, кафедри організації і економіки фармації та технології ліків ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри фармацевтичних дисциплін та кафедри клінічної фармації Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського (акти впровадження від 23.06.2009 р., 26.06.2009 р., 18.12.2009 р., 15.09.2009 р., 15.01.2010 р. відповідно).

Подальше впровадження результатів дисертаційного дослідження у вигляді основних пропозицій та рекомендацій, опрацьованих автором, дозволить оптимізувати відбір ДЛЗ у практиці роботи аптечних об'єднань, фондів медичного страхування, формулярних, фармакотерапевтичних комісій, сприятиме удосконаленню ФТ у педіатрії та раціональному використанню бюджетних, у перспективі, страхових коштів.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, подані у дисертації, отримані автором особисто:

– узагальнено основні положення документів ВООЗ, програм, наказів МОЗ України щодо удосконалення медичної та фармацевтичної допомоги дітям;

– проаналізовано асортимент ДЛЗ, вивчено попит на антибактеріальні лікарські засоби, які використовуються у педіатрії;

– досліджено споживання ДЛЗ у спеціалізованих аптеках;

– проведено аналіз 3525 екстемпоральних рецептів на ДЛЗ;

– вивчено формулярні довідники України, Великої Британії, Російської Федерації, Базового переліку ВООЗ основних лікарських засобів для дітей;

– обґрунтовано методику і проведено аналіз інформативності 350 інструкцій для медичного застосування антибактеріальних лікарських засобів;

– розроблено методики фармакоекономічного аналізу ДЛЗ з урахуванням результатів аналізу 280 медичних карт стаціонарних хворих з ГКІ, даних доказової медицини, визначено витрати на лікування ГКІ у дітей.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, практичні результати дисертації висвітлювались автором на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, конгресах: 1-й Міжнародній науково-практичній конференції „Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів” (Тернопіль, 2006 р.), 1-й Міжнародній науково-практичній конференції „Безопасность лекарств: от разработки до медицинского применения” (Київ, 2007р.), науково-практичній конференції „Формування національної лікарської політики за умов впровадження медичного страхування: питання освіти, теорії та практики” (Харків, 2008 р.), 1-му Національному конгресі „Человек и лекарство - Украина” (Київ, 2008 р.), 1-й науково-практичній конференції „Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития” (Харків, 2008 р.), науково-практичній конференції „Ефективність використання маркетингу та логістики фармацевтичними організаціями” (Харків, 2008 р.), 2-й науково-практичній конференції „Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития” (Харків, 2009 р.), 3-й Міжнародній науково-практичній конференції „Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів” (Тернопіль, 2009 р.), 12-му Європейському конгресі Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень „Health Care Decision Making in Europe: From Patients to Populations ”- ISPOR (Париж, 2009 р.), 2-й Міжнародній науково-практичній конференції „Безопасность лекарств: от разработки до медицинского применения” (Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 29 працях, зокрема, у наукових фахових виданнях - 5 статей, в інших журналах - 7 статей, монографія - 1, інформаційний лист - 1, тез доповідей - 15.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи складає 275 сторінок, із них обсяг основного тексту 148 сторінок, 25 рисунків, 28 таблиць, 38 додатків на 103 сторінках. Список літератури містить 217 джерел, з них іноземних - 45.

Основний зміст роботи

У вступі представлена актуальність дисертаційного дослідження, обґрунтовані мета і завдання, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів для системи охорони здоров'я та фармацевтичної галузі.

У першому розділі „Вивчення медичних і фармацевтичних аспектів лікарського забезпечення дітей з інфекційними захворюваннями в Україні” проведено аналіз документів ВООЗ, державних програм та 59 наказів МОЗ України, які регламентують стандарти (протоколи) медичної допомоги дітям. Результати аналізу статистичних даних про захворюваність дитячого населення України за 2005-2009 рр. показали, що найбільш поширеними є ГРІ та ГКІ, які характеризуються ростом, тому були об'єктом дисертаційних досліджень.

Визначено, що більшість протоколів лікування інфекційних захворювань у дітей не містять схем ФТ з наведенням доз залежно від ваги, віку пацієнта, стадії захворювання, із вказанням лікарських форм. Встановлено, що в Україні обмежена кількість лікарських форм для дітей, недостатнє інформаційне забезпечення про раціональне використання ліків, тривалість лікування, попередження побічних реакцій у педіатричній практиці.

Для інтеграції надання спеціалізованої медичної і фармацевтичної допомоги дітям в умовах впровадження формулярної системи в Україні актуальним є обґрунтування напрямів лікарського забезпечення цієї категорії населення при інфекційних захворюваннях з урахуванням маркетингових характеристик лікарських засобів, вимог стандартів лікування, даних фармакоекономічного аналізу та об'єктивного інформаційного забезпечення роботи дитячих спеціалізованих аптек.

Другий розділ „Обґрунтування об'єктів і методів організаційно-економічних, фармакоекономічних досліджень лікарських засобів для дітей” включає обґрунтування методології дослідження на основі документів, програм ВООЗ, державних програм, наказів МОЗ України, які регламентують лікарське забезпечення з акцентом на дітей. Особливості методичного підходу до системного аналізу лікарського забезпечення дітей передбачали інтегроване вивчення медичних і фармацевтичних факторів з включенням таких параметрів, як кількість профільних медичних закладів, кількість спеціалізованих аптек на 10 тис. дитячого населення у семи областях України (Волинська, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька).

Методика маркетингового аналізу ДЛЗ включала порівняння їх асортименту у вітчизняному ринку, у Національних переліках основних лікарських засобів, які були прийняті в Україні за період 1994-2009 рр., у Формулярах для дітей Великої Британії, Російської Федерації та у Державному формулярі лікарських засобів (перше видання). Проаналізовано динаміку росту групи протимікробних засобів, яка найбільше призначається у педіатрії. Методом інтегрального АВС/VEN-аналізу вивчено практичну номенклатуру готових ДЛЗ у спеціалізованих і мережевих аптеках. Обґрунтовано методику аналізу номенклатури екстемпоральних лікарських форм для дітей, яку апробовано на прикладі 4-х спеціалізованих аптек у 4-х областях Західного регіону України.

Відповідно до положень „Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр.”, нами систематизовано матеріали доказової медицини про ДЛЗ за даними бази Кокрана і Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (ISPOR) за 2000-2009 рр. Методики фармакоекономічного аналізу ДЛЗ опрацьовані з урахуванням даних доказової медицини та результатів аналізу практичних схем ФТ дітей у стаціонарі.

Використовуючи інформаційний аналіз, обгрунтовано методику вивчення інформативності інструкцій для медичного застосування на ДЛЗ та встановлено їх невідповідність діючим вимогам наказів МОЗ України. Запропоновано стандарт інформаційного забезпечення про ДЛЗ для створення і впровадження Формуляра для дітей в Україні з урахуванням даних Британського національного формуляра для дітей.

У третьому розділі „Дослідження медичного та фармацевтичного забезпечення при інфекційних захворюваннях дітей ” проведено системний аналіз медичної і фармацевтичної допомоги дітям на прикладі семи областей Західного регіону України. Нами обчислено коефіцієнт забезпеченості дитячими медичними закладами (КЗмз), як кількість спеціалізованих для дітей лікувально-профілактичних установ - лікарень, поліклінік, відділень та санаторіїв на 10 тис. дитячого населення диференційовано для кожної проаналізованої області. За допомогою КЗмз виявлено значні регіональні відмінності: від 4,50 у Львівській до 1,06 у Чернівецькій областях. За аналогічним підходом обчислено коефіцієнт забезпеченості спеціалізованими аптеками (КЗса), які проводять виготовлення дитячих екстемпоральних лікарських форм. Визначено, що цей показник у Львівській області становить 0,38, а в Івано-Франківській - 0,14, що свідчить про регіональні відмінності і значне скорочення дитячих спеціалізованих аптек.

Методичний підхід маркетингового аналізу полягав у моніторингу номенклатури готових ДЛЗ, їх лікарських форм, виробників у вітчизняному ринку. Предметом нашого детального вивчення були протимікробні засоби для системного застосування (група J), які, відповідно до клінічних протоколів лікування інфекційних захворювань дітей, призначаються найчастіше. Встановлено, що у 1978 році асортимент антибактеріальних засобів налічував 70 найменувань, а у 2006 році - 1862, тобто зріс у 27 разів. Антибактеріальні засоби виготовляють 27 підприємств, серед них ФФ „Дарниця”, НВЦ Борщагівський ХФЗ, ТОВ „Авант” і ФК „Здоров'я” забезпечують 57 % їх асортименту в Україні.

Встановлено, що найбільша питома вага серед антибактеріальних засобів для дітей припадає на тверді лікарські форми: таблетки і капсули, які важко ковтати дітям, та порошки для ін'єкцій, які вводяться парентерально, зумовлюючи біль, тривогу у дітей, впливаючи на якість життя, комплаєнтність, що подано на рис.1.

У вітчизняному ринку є незначна кількість антибіотиків у дитячих лікарських формах - сиропах та суспензіях (лише по 1 %), які, на нашу думку, доцільно впроваджувати у виробництво.

Визначено, що багато антибіотиків для дітей мають велику товарну глибину, наприклад, доксициклін виготовляють 39 вітчизняних та 25 іноземних виробників, ампіцилін - 27 та 20; цефтріаксон - 21 та 42 відповідно.

Рис.1. Структура і питома вага антибактеріальних засобів для дітей залежно від лікарської форми

Проте не виробляються вітчизняними підприємствами такі шість антибактеріальних засобів: бензатилбензилпеніцилін, цефамандол, цефтибутен, цефаклор, спектиноміцин, амфотерицин В, які, за даними літератури, широко використовуються у світовій і вітчизняній педіатричній практиці.

Для визначення перспектив розвитку сегменту ДЛЗ в Україні проведено порівняльний аналіз асортименту дитячих антибактеріальних засобів, які є у Британському національному формулярі для дітей (БНФд, 2006) і вітчизняному довіднику „Компендиум. Лекарственные препараты” (2006). Встановлено, що кожна група антибіотиків у БНФд представлена препаратами у дитячих лікарських формах і дозах, що забезпечує правильне дозування та вибір доступної для застосування форми залежно від особливостей дитини: віку, маси тіла, супутніх захворювань. Наприклад, препарати еритроміцину наявні у формі чотирьох солей: етилсукцинат, лактобіонат, стеарат, сукцинат та у семи лікарських формах для внутрішнього застосування, а з урахуванням доз - це 12 препаратів, що дозволяє забезпечити індивідуалізовану ФТ дітей. У вітчизняному довіднику наявні лише лікарські засоби еритроміцину основи у чотирьох лікарських формах. Отже, БНФд має значну широту і глибину асортименту антибіотиків для дітей, які, на нашу думку, доцільно впроваджувати в ринок України для оптимізації лікарського забезпечення у педіатричній практиці. Проте у БНФд включена обмежена кількість торгових назв препаратів виробників.

Нами опрацьована та апробована методика аналізу ДЛЗ, які входять до БНФд (2008), Базового переліку основних лікарських засобів для дітей (2007), рекомендованого ВООЗ, у порівнянні з Формулярним довідником України (ФДУ, 2008), бо одне із пріоритетних завдань формулярної системи - сприяти раціональному призначенню, правильному дозуванню, комплаєнтності, уникненні небажаної взаємодії препаратів у дітей.

Виявлено, що номенклатура ДЛЗ у цих переліках суттєво відрізняється, особливо за кількістю лікарських форм. Результати аналізу цих переліків, з вказанням кількості зареєстрованих препаратів ДЛЗ, на прикладі амоксициліну, німесуліду подано у табл. 1.

Таблиця 1 Результати аналізу ДЛЗ у Базовому переліку основних лікарських засобів ВООЗ, формулярах Великої Британії та України

Лікарський засіб	Базовий перелік основних лікар-ських засобів для дітей ВООЗ	БНФд (2008)	ФДУ (2008)
		Лікарські форми	К-сть преп.-тів	Лікарські форми	К-сть
Амокси-цилін	1) капс. 250; 500 мг 2) табл. 250; 500 мг 3) пор.д/сусп. 125/5 мл, 250/5 мл	1) капс.250; 500 мг 2) сусп.125 мг/5 мл 250 мг/5 мл 3) сироп 125/5 мл, 250/5 мл 4) педіатр.сусп. 125/1,25 мл; 5) сашети 3 г	6	1) капс. 250; 500 мг 2) табл. 0,125; 0,25; 0,5; 1,0 г 3) табл. дисперг. 125; 250; 500мг 4) гран. д/сусп. 100 мл (250 мг/5 мл) у фл. 5) пор. д/сусп. 250/5 мл 60;100; 120 мл. у фл	18
Німесулід	відсутній	відсутній	-	1) гран. для пригот. сусп. 2 г (100мг) у пакетиках 2) табл.100 мг.	27

Як свідчать дані табл.1, у ФДУ включено препарати багатьох виробників, представлених у ринку України, що ускладнює їх раціональний вибір. Проте мала кількість ДЛЗ у дозуваннях для новонароджених і немовлят, які особливо необхідні у педіатричній практиці. Водночас наявні лікарські засоби, які не рекомендуються до використання у педіатрії, зокрема, німесулід. Відповідно до наказів МОЗ України, затверджених у 2007-2009 рр., прийняті обмеження щодо його використання у дітей. Усе вищенаведене актуалізує створення Формуляра для дітей, який буде включати науково-обґрунтовані препарати у дитячих дозуваннях і лікарських формах із вказанням виробників.

Проведено вивчення асортименту ДЛЗ методами АВС- і VEN-аналізу асортименту ДЛЗ у спеціалізованих і мережевих аптеках. Основна питома вага (74 %) припадає на три АТС-групи: J -„Протимікробні засоби для системного застосування”; А - „Засоби, що діють на систему травлення та метаболізм”; R - „Засоби, що впливають на респіраторну систему”. Результати АВС-аналізу ДЛЗ у спеціалізованих аптеках свідчать, що на клас А (80% від обсягу реалізації) припадає 33 % асортименту лікарських засобів, на клас В (15 % від реалізації) - 33 %, і на клас С (5 % реалізації) решта 34% лікарських засобів. VЕN-аналіз показав, що 45% коштів витрачається на життєво необхідні лікарські засоби у класі А, проте досить значними є витрати на другорядні ліки - до 17%. У класі В на другорядні ліки витрачається ще більше коштів - 24 %, а у класі С цей показник становить 44%, що вимагає оптимізації структури призначень ДЛЗ.

В АТС-групах лідерами за кількістю реалізованих упакувань є парацетамол у комбінації (71% від загальної реалізації), розчин натрію хлориду (58%), цефтріаксон (43%), муколван (24%), цефотаксим (23%), мезим форте (22%), амброксол (20%). У групі протизапальних засобів 82 % ще займають препарати німесуліду. Визначено перелік 19-ти готових ДЛЗ, які постійно представлені в асортименті дитячих спеціалізованих аптек: амброксол, афлубін, анаферон, бісептол, біфі-форм, біфідумбактерин, вібуркол, лінекс, макропен, мікстура від кашлю, мульти-табс, оспамокс, парацетамол, піковіт, пертусин, сироп подорож-ника Доктора Тайса, фервекс, флавамед, флюдитек. Методом експертних оцінок вивчено попит на ДЛЗ, які призначаються при ГРІ та ГКІ у дітей. Проведено анкетування 240 провізорів аптек у 2006-2009 рр. Визначено, що найвищим попитом в аптеках користуються активоване вугілля, амброксол, АЦЦ, лазолван, лінекс, мезим, мукалтин, хілак. Серед антибіотиків попит мають цефтріаксон, амоксицилін і цефазолін, що доцільно враховувати при постачанні аптек. Факторами, що впливають на попит ДЛЗ, є реклама, ефективність і ціна.

Порівняльне вивчення асортименту ДЛЗ у спеціалізованій та мережевій аптеках показало, що мережева аптека має в чотири рази ширшу номенклатуру препаратів, і це свідчить про перерозподіл функцій лікарського забезпечення дітей між досліджуваними аптеками. Ми виділили перелік ДЛЗ (480 найменувань за МНН) рекомендованого асортименту, який може бути використаний як спеціалізованими, так і іншими, в т.ч. мережевими аптеками для безвідмовного лікарського забезпечення дітей та підлітків.

Об'єктом нашого детального дослідження були екстемпоральні лікарські засоби, загалом проаналізовано 3235 рецептів, паспортів письмового контролю у чотирьох спеціалізованих аптеках. Встановлено, що практична номенклатура екстемпоральних ліків включає такі лікарські форми: розчини - 45 прописів, мазі- 24, порошки - 11, суспензії - 13, краплі - 5, мікстури - 6, супозиторії - 2, причому основну питому вагу 68% займають розчини і мазі. Виділено сукупність із п'яти екстемпоральних лікарських засобів, які користуються попитом: розчин протарголу - при ринітах; суспензія з анестезином, мазь з дексаметазоном, мазь з бетаметазоном - при алергіях; вітамінний порошок. Визначено екстемпоральні ліки для дітей, які не мають аналогів промислового виробництва, це розчин пепсину з соляною кислотою - для лікування пониженого апетиту; порошок з діа-золіном, кальцію глюконатом - при алергії; порошок з еуфіліном - як відхаркую-чий засіб, для зняття набряку слизової; супозиторії з левоміцетином - при діареї.

Встановлено, що на виготовлення екстемпоральних лікарських форм суттєво впливає фактор сезонності, визначено збільшення кількості порошків і розчинів весною і восени, мікстур - з кінця осені до початку весни у періоди загострення ГРІ, що доцільно враховувати при закупівлі субстанцій.

Визначено вартість екстемпоральних лікарських засобів (станом на 01.03.2009 р.) залежно від виду лікарської форми (табл. 2).

Таблиця 2 Вартість лікарських засобів екстемпорального та промислового виробництва

Лікарські форми	Вартість лікарських засобів
	Екстемпорального виготовлення	Промислового виробництва
Розчини	Від 4 до 16 грн	Від 6 до 50 грн
Краплі очні/вушні	4-5 грн	3-50 грн
Порошки	2-7 грн	3-35 грн
Суспензії	11-18 грн	10-56 грн
Мікстури	14-18 грн	6-30 грн
Супозиторії	9-29 грн	6-43 грн
Мазі	8-27 грн	3-50 грн

Встановлено, що вартість супозиторіїв, мікстур та мазей екстемпорального виготовлення у порівнянні з промисловими аналогами є нижча в 1,6 разів, для розчинів та суспензій - у 3 рази, порошків - у 5 разів та очних та вушних крапель - у 10 разів, що дозволяє забезпечити економічно вигідну ФТ у дітей, зокрема з супутніми алергічними захворюваннями, тощо. Результати аналізу екстемпоральної рецептури, що застосовується в педіатричній практиці в Україні, були включені у програму 12-го Європейського Конгресу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (ISPOR, 2009).

У четвертому розділі „Застосування методик фармакоекономічного аналізу лікарських засобів, що використовуються у педіатрії” нами проведено вивчення у міжнародних базах даних щодо ефективності лікарських засобів при лікуванні ГРІ і ГКІ у дітей та аналіз схем лікування у дитячих стаціонарах.

Вивчення даних бази Кокрана проводилось у два етапи: за 2000-2005 рр. було виявлено лише два систематичні огляди при ГКІ, оскільки було мало рандомізованих клінічних досліджень ліків у дітей, що пов'язано з етичними, моральними аспектами, складнощами у заборі аналізів у дітей для підтвердження ефективності ліків. Проте аналіз даних за 2006-2009 рр. при використанні пошукових словосполучень „сhildren”, „respiratory infection”, „intestinal infection” дозволив виявити 31 систематичний огляд про ефективність лікарських засобів при ГРІ та ще п'ять публікацій при ГКІ, що пов'язано з діяльністю спеціальної групи у Товаристві Кокрана.

Ще одним джерелом доказової інформації був довідник „Основні докази” (Essential Evidence), який містить 500 повідомлень про доведену ефективність лікарських засобів у різних напрямах медичної допомоги. Ми виділили 33 повідомлення про доведену ефективність ліків у педіатричній практиці. Зокрема, актульним питанням є тривалість лікування пневмонії у дітей при використанні антибіотика амоксициліну. За даними рандомізованих досліджень ефективність три- та п'ятиденного курсів ФТ аналогічна. Встановлено, що у цих двох групах дітей результати не відрізнялися тривалістю лікування і показник одужання становив 90 %. Враховуючи дані доказової медицини, можна зменшити витрати на антибіотикотерапію амоксициліном у дітей на 40%.

За даними доказової медицини пробіотики є ефективнішими у комплексі з регідратаційною терапією при лікуванні гострої інфекційної діареї у дітей, проте необхідні додаткові дослідження для визначення режим їх прийому для конкретної вікової групи. Наприклад, препарат амантадин ефективний для профілактики грипу у дітей, а щодо аналогічної ефективності ремантадину ще недостатньо доказів і потрібні подальші клінічні дослідження.

Узагальнені дані доказової медицини про ефективність лікарських засобів у педіатричній практиці вперше були подані нами на інтернет-сторінці Українського відділу (USPOR) для удосконалення інформаційного забезпечення лікарів і провізорів, їх післядипломного навчання.

Проведено вивчення асортименту лікарських засобів, їх частоти призначень за даними вибірки 280 медичних карт стаціонарних хворих у дитячому відділенні за періоди 1990-2001 рр. та 2004-2008 рр. та виявлено, що він практично не змінився і налічує 110-117 найменувань. Найчастіше призначаються препарати з двох АТС-груп: А - „Засоби, які впливають на систему травлення та метаболізм”, B - „Засоби, які впливають на систему крові та гемопоез”. Нами визначено перелік лікарських засобів, які найчастіше призначали у стаціонарі до 2001 року: анальгін, гідрокортизон, дексона, димедрол, еуфілін, лазикс, мукалтин, нікотинова кислота, піпольфен, преднізолон, регулон та фуразолідон; до 2008 рр. - аскорбінова кислота, біфі-форм, глюкоза, дексона, інсулін, лактовіт форте, розчин натрій хлориду, пентоксифілін, регідрон, реосорбілакт, розчини калію хлориду, Рінгера, смекта, триглобулін, цефтріаксон.

Встановлено зміни у частоті та структурі призначень антибактеріальних засобів. До 2000 р. найбільше використовувалися гентаміцин і бактисептол, та в останні роки у стаціонарі призначають цефотаксим і цефтріаксон, що необхідно враховувати при визначенні потреби в антибіотиках. Виявлено, що серед пробіотиків зменшилося використання лінексу, особливо зросла кількість призначень біфі-форму до 40 %, також нових препаратів лактовіт форте та симбітеру.

Визначено, що найчастіше використовувалася за досліджуваний період стаціонарна схема ФТ ГКІ у дітей, яка включає 15 найменувань, з них 5 є традиційними: інсулін, розчини глюкози, регідрону, калію хлориду та аскорбінової кислоти. Загалом витрати на схему лікування зросли у 1,7 разів. Результати АВС-аналізу цієї схеми ФТ засвідчили, що відбувся перерозподіл витрат: якщо раніше клас А (84 % витрат) включав лише 2 препарати (інсулін та біфідумбактерин), то станом на 2008 рік (81 % витрат) він уже налічував 5 препаратів (інсулін, триглобулін, смекта, біфі-форм, реосорбілакт).

Ми обчислили витрати на антибактеріальну терапію у дитячому стаціонарі при ГКІ, при цьому враховували прямі медичні витрати, а саме: вартість лікарських засобів та допоміжних матеріалів (шприців, розчинника для парентерального введення). Серед антибіотиків найбільш вартісними на курс ФТ є цефотаксим і бруламіцин, менш вартісними: цефазолін, ампіокс, ампіцилін, лінкоміцин, цефтіаксон.

Використовуючи метод „мінімізація вартості”, з урахуванням даних про аналогічну ефективність пробіотиків при ГКІ, ми обчислили витрати на препарати, які були включені у схеми ФТ за даними медичних карт стаціонарних хворих, що подано у табл. 3.

Таблиця 3 Фармакоекономічні параметри пробіотиків

№ з.п.	Лікарський засіб	Доза, частота призначень	Тривалість прийому, середня кількість днів	Мінімальна оптова ціна, грн.	Витрати на курс, грн.
1.	Біфідумбактерин № 10	10 ОД 3 р/д	12,0	16,5	118,80
2.	Ентерол № 10	1 капс. 2 р/д	8,2	20,03	40,06
3.	Біфіформ № 30	1 капс. 2 р/д	9,0	34,10	34,10
4.	Лінекс № 16	1 капс. 3 р/д	10,9	16,40	31,78
5.	Хілак форте 30,0	35 кр./д	11,8	24,94	24,94
6.	Лактовіт форте № 30	1 капс. 2 р/д	15	17,4	17,4
7.	Йогурт № 30	250 мг 3р/д	9,0	9,28	9,28

За даними табл. 3 найбільш економічно доступні з пробіотиків: йогурт, хілак форте, лінекс, які забезпечують у 3,7-4,8 разів менші витрати, ніж при прийомі біфідумбактерину. Одержані результати доцільно враховувати при постачанні стаціонарів, особливо за бюджетні кошти.

У п'ятому розділі „Напрями оптимізації інформаційного забезпечення у педіатричній практиці та обґрунтування структури стандарту інформації про лікарські засоби для дітей” проведений аналіз системи інформації про лікарські засоби у БНФд за виданнями 2006-2008 рр., Формуляра для дітей Російської Федерації (2008) та визначені специфічні інформаційні аспекти, які необхідні для ефективної, безпечної ФТ дітей.

Нами обґрунтована методика аналізу інструкцій для медичного застосування ДЛЗ щодо їх інформативності. Проведений аналіз наявної фармацевтичної інформації в інструкціях для медичного застосування лікарських засобів на прикладі антибактеріальних засобів, що застосовуються у дитячій практиці, відповідно до вимог діючого Наказу МОЗ України від 03.05.2001р. № 163 і Проекту наказу МОЗ України „Про затвердження Вимог до інформації про застосування лікарських засобів”. Цей Проект не містить специфічних вимог до ДЛЗ, зокрема, про дози залежно від віку, маси тіла, супутніх захворювань (діабету, ниркової недостатності) дітей. Особливо важливим є диференційоване дозування для новонароджених з урахуванням їх доношеності, для немовлят - з урахуванням маси тіла з чіткою градацією кратності та тривалості прийому, тощо.

При аналізі інструкцій для медичного застосування ми вивчали такі шість параметрів інформації: 1) показання та дозування; 2) протипоказання; 3) побічні реакції; 4) взаємодії; 5) особливості застосування; 6) передозування. Результати аналізу 350 інструкцій для медичного застосування антибіотиків від різних виробників засвідчили, що інформація про дозування, протипоказання, взаємодії та побічні реакції відрізняється, є не повною, не містить даних щодо дозування відповідно до віку, маси тіла, захворювань, лікарської форми та ін., особливо для дітей. Серед проаналізованих інструкцій 29 % були від 6-ти українських виробників, а 71 % - від 14-ти іноземних, у тому числі індійські - 30 %, австрійські - 14 %. З них лише у 13 % інструкцій містяться дані про обмеження віку для дітей при застосуванні антибіотиків.

Виявлено, що дані про взаємодію лікарських засобів суттєво відрізняються залежно від виробника препарату. Так 90 % інструкцій на цефтіаксон містять інформацію про його небажану взаємодію із аміноглікозидами, і лише 50 % інструкцій - з діуретиками і нестероїдними протизапальними засобами, що свідчить про необхідність стандарту інформації про ДЛЗ.

Нами вперше запропонована методика інформаційного забезпечення про ДЛЗ та обґрунтовано, що інформація про ДЛЗ повинна містити такі складові:

1. Дозування препарату залежно від: а) кількості тижнів для новонароджених (до 1 місяця) з урахуванням доношеності плоду; б) маси тіла немовлят з чіткою градацією кратності прийому; в) однократного введення добової дози; г) дозування для кожної дитячої лікарської форми (порошки, таблетки, супозиторії, суспензії, сиропи, розчини, ін'єкції та ін.).

2. Взаємодія з окремими препаратами та групами лікарських засобів.

3. Моніторинг при порушенні функції печінки та нирок у дітей, при вагітності та лактації.

4. Протипоказання з указанням конкретних захворювань.

5. Побічні реакції залежно від частоти виникнення: часто, рідко.

6. Показання та дози: частота прийому для всіх вікових груп дітей залежно від ваги.

7. Особливості розчинення та введення препарату.

8. Міжнародна непатентована назва, лікарська форма, колір, покриття, діючі та допоміжні речовини.

9. Генеричні назви лікарського препарату, які наявні на фармацевтичному ринку України, лікарська форма, діючі речовини (для рідких форм у мг/мл), дані про наявність цукру.

Запропонована структура інформаційного забезпечення про ДЛЗ, яка може бути використана при створенні Формуляра для дітей, щоб забезпечити проведення раціональної ФТ, зменшення помилок при дозуванні лікарських засобів дітям та побічних реакцій. Підготовлено інформаційний лист, розділ у монографії „Фармацевтична інформатика” для удосконалення інформаційного забезпечення провізорів.

Загальні висновки

1. Вперше теоретично обґрунтовано та апробовано наукові підходи до оптимізації лікарського забезпечення дітей при поширених інфекційних захворюваннях, зокрема, запропоновано методики фармакоекономічного аналізу ДЛЗ з урахуванням даних доказової медицини, виділено перелік готових і екстемпоральних ДЛЗ, рекомендованих для обов'язкового забезпечення аптек, які надають фармацевтичну допомогу дітям та опрацьовано структуру стандарту інформаційного забезпечення про ДЛЗ при створенні Формуляра для дітей в Україні.

2. Застосовано системний підхід до аналізу стану медичної та фармацевтичної допомоги дітям, який апробовано на прикладі семи областей Західної України. Визначено коефіцієнти забезпеченості спеціалізованими медичними та аптечними закладами на 10 тис. дитячого населення на обласному рівні та виявлено регіональні відмінності, зокрема, у Львівській області він становить 4,50, а в Чернівецькій - 1,06. Ще нижчими є коефіцієнти забезпеченості спеціалізованими дитячими аптеками, які становлять у Львівській - 0,38 та у Івано-Франківській - 0,14, що свідчить про скорочення аптек з екстемпоральним виготовленням ліків для дітей в Україні.

3. Результати маркетингового аналізу антибактеріальних засобів для дітей свідчать, що значна кількість антибіотиків у дитячому дозуванні має велику асортиментну глибину, наприклад, ампіцилін, доксициклін, цефтріаксон, які постачають десятки вітчизняних та імпортних виробників. Проте виявлено, що у ринку України відсутні такі шість антибіотиків: бензатилбензилпеніцилін, цефамандол, цефтибутен, цефаклор, спектиноміцин, амфотерицин В, які широко використовуються у світовій педіатричній практиці, тому необхідне їх впровадження у вітчизняне виробництво.

4. Методом АВС-аналізу асортименту у дитячих спеціалізованих аптеках встановлено, що основну питому вагу (74% від загальної кількості ДЛЗ) займають лікарські засоби з таких груп за АТС-класифікацією: „Засоби, які діють на респіраторну систему”, „Засоби, які діють на систему травлення та метаболізм”, „Протимікробні засоби для системного застосування”. Визначено, що на клас А у досліджуваних аптеках припадає 33 % асортименту ЛЗ, на клас В - 33 %, і на клас С - решта 34% лікарських засобів. VЕN-аналіз асортименту ДЛЗ показав, що 45% коштів витрачається на споживання життєво необхідних лікарських засобів у класі А, проте досить значними є витрати на другорядні ліки - до 17%. У класі В на другорядні ліки витрачається ще більше коштів - 24 %, а у класі С цей показник становить 44 %, що вимагає оптимізації структури призначень ДЛЗ.

5. Встановлено, що в АТС-групах за кількістю реалізованих упакувань лікарських засобів у спеціалізованих аптеках лідерами є парацетамол у комбінації (71 %), розчин натрію хлориду (58 %), цефтріаксон (43 %), муколван (24 %), цефотаксим (23 %), мезим форте (22 %), амброксол (20 %). Проте у групі протизапальних засобів 82 % займають препарати німесуліду, хоча відповідно до наказів МОЗ України 2007-2009 рр. прийняті обмеження щодо використання цього лікарського засобу у дітей.

6. Визначено перелік 19 готових ДЛЗ, які постійно представлені в асортименті дитячих спеціалізованих аптек. Виділено перелік 480 найменувань ДЛЗ для безвідмовного забезпечення дітей у спеціалізованих та мережевих аптеках.

Встановлено, що найвищим попитом в аптеках користується активоване вугілля, амброксол, АЦЦ, лазолван, лінекс, мезим, мукалтин хілак, серед антибіотиків - амоксицилін, цефтріаксон та цефазолін. Факторами, що впливають на попит цих препаратів, є реклама, ефективність та ціна.

7. Проведено аналіз екстемпоральної рецептури для дітей спеціалізованих аптек Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Чернівецької областей. Встановлено, що практична номенклатура екстемпоральних ліків включає 7 лікарських форм, серед яких основну питому вагу (68%) займають розчини і мазі. Виявлено вплив фактору сезонності на виготовлення екстемпоральних ліків для дітей, а саме, збільшення кількості порошків і розчинів в осінній і весняний періоди, а також мікстур у період від кінця осені до початку весни (у час загострення ГРІ). Виділено сукупність із 5-ти екстемпоральних лікарських засобів, які користуються попитом та не мають аналогів промислового виробництва.

8. Проведено інформаційний пошук та узагальнено дані доказової медицини про ефективність (безпечність) використання ДЛЗ. Аналіз даних у базі Кокрана за 2000-2009 рр. виявив 31 систематичний огляд про ефективність лікарських засобів при ГРІ та 7 публікацій при ГКІ. Систематизовано дані доказової медицини про ДЛЗ, які подано на інтернет-сторінці Українського відділу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень для покращення інформаційного забезпечення лікарів і провізорів з метою раціонального використання ліків у дітей.

9. Визначено практичний асортимент лікарських засобів, їх частоту призначень за даними вибірки медичних карт стаціонарних хворих у дитячому відділенні за 1990-2001 рр. та 2004-2008 рр. Встановлено, що цей асортимент містить до 120 препаратів. Найчастіше призначають лікарські засоби з двох груп АТС-класифікації: „Засоби, які впливають на систему травлення та метаболізм”; „Засоби, які впливають на систему крові та гемопоез”. Обчислено витрати на практичні схеми лікування ГКІ з урахуванням курсу та середньої тривалості лікування і діагностичних заходів. Серед антибіотиків найбільш вартісними на курс лікування ГКІ є цефотаксим і бруламіцин, менш вартісними - цефазолін, ампіокс, ампіцилін, лінкоміцин, цефтріаксон.

10. Методом фармакоекономічного аналізу „вартість-ефективність” визначено, що використання триденного курсу амоксициліну при ГРІ та пневмонії у дітей дозволяє скоротити витрати лікування на 40 %. Методом „мінімізація вартості” визначено, що застосування пробіотика лактовіт форте зменшує витрати на ФТ в 1,3 рази у порівнянні з препаратом біфі-форм.

11. Обґрунтовано та апробовано методику інформаційного аналізу інструкцій для медичного застосування лікарських засобів за шістьма параметрами: показання та дозування, протипоказання, побічні реакції, взаємодії, особливості застосування, передозування. Серед дослідженої сукупності 350 інструкцій на антибактеріальні засоби 29 % були від 6-ти українських виробників, а 71 % - від 14-ти іноземних, у тому числі індійських - 30 %, австрійських - 14 % тощо. Визначено, що 11 % із проаналізованих інструкцій не відповідають вимогам Наказу МОЗ України від 03.05.2001 р. №163. Слід зазначити, що лише у 13 % інструкцій були вказані дані про обмеження віку для дітей при застосуванні антибіотика. Інформація про взаємодію лікарських засобів суттєво відрізняється залежно від виробника препарату. Зокрема, для цефтріаксону 90 % інструкцій містять інформацію про його небажану взаємодію із аміноглікозидами, і лише у 50 % інструкцій - з діуретиками і нестероїдними протизапальними засобами.

12. Доведено доцільність та обґрунтовано структуру стандарту інформаційного забезпечення про дитячі лікарські засоби, для створення Формуляра для дітей в Україні з метою раціонального призначення, попередження небажаних взаємодій ліків та оптимізації лікарського забезпечення лікувально-профілактичних закладів педіатричного профілю.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Майнич Ю.В. Дослідження арсеналу антибактеріальних засобів для лікування інфекційних хвороб у дітей / Ю.В. Майнич, О.М. Заліська // Фармац. журн. - 2007. - № 3. - С. 24-28 (Особистий внесок: здійснено аналіз динаміки арсеналу антибактеріальних засобів за 1978-2006 рр., досліджено структуру виробників та лікарських форм, підготовлено статтю до друку).

2. Майнич Ю.В. Фармакоекономічні аспекти лікування кишкових інфекцій у дітей / Ю.В. Майнич, О.М. Заліська, О.Є. Січкоріз // Фармац. журн. - 2008. - № 4. - С. 15-21 (Особистий внесок: проведено аналіз медичних карт стаціонарних хворих, обґрунтовано методику фармакоекономічного аналізу).

3. Майнич Ю.В. Аналіз системи інформації про лікарські засоби для дітей на прикладі Британського національного формуляра / Ю.В. Майнич, О.М. Заліська // Фармац. журн. - 2009. - №2. - С. 16-26 (Особистий внесок: визначено структуру інформації про лікарські засоби у БНФд та виділено специфічні аспекти).

4. Майнич Ю.В. Доцільність стандарту інформаційного забезпечення про лікарські засоби для дітей у формулярному довіднику України / Ю.В. Майнич, О.М. Заліська, Б.Л. Парновський // Фармац. журн. - 2009. - №4. - С.65-70 (Особистий внесок: обґрунтовано методику та проведено аналіз інформації з інструкцій для медичного застосування антибактеріальних засобів).

5. Майнич Ю.В. Аналіз організаційно-медичних документів, формулярних переліків, які регламентують лікарське забезпечення дітей / Ю.В. Майнич, О.М. Заліська, Б.Л. Парновський // Фармац. часопис. - №2. - 2009. - С. 66-71 (Особистий внесок: систематизовано сукупність офіційних документів ВООЗ, державних програм та наказів МОЗ України з організації медичної і фармацевтичної допомоги дітям, підготовлено статтю).

6. Майнич Ю.В. Методика інформаційного забезпечення про лікарські засоби для дітей при впровадженні формулярів / Ю.В. Майнич, О.М. Заліська, Б.Л. Парновський: інформаційний лист. - МОЗ України, Укрмедпатентінформ. - Київ, 2009, 4 с. (Особистий внесок: обґрунтована методика інформаційного аналізу інструкцій для медичного застосування лікарських засобів, проведено аналіз структури БНФд, підготовлено до друку інформаційний лист).

...