Клініко-патогенетичні аспекти та умовно-рефлекторна терапія алкогольної залежності

Таблиця 6 Порівняльна характеристика біоелектричної активності мозку до і після проведення курсу протиалкогольної терапії у хворих на АЗ серед груп

Запропонований терапевтичний метод більш ефективно впливає на рівень депресії у хворих та інтенсивніше зменшує кількість хворих АЗ з високим рівнем тривоги, і зсуває розподіл тривоги до нормативних показників.

Таблиця 7 Динаміка рівнів тривоги (в %) в підгрупі В (n = 91) та контрольній групах (n = 88) за шкалою тривоги Гамільтона

де * - достовірність показників за критерієм Вилкоксона (р < 0,05).

Таблиця 8 Динаміка вираженості депресії (в %) в підгрупі В (n = 91) та контрольній групах (n = 88) за шкалою депресії Гамільтона

де * - достовірність відмінності показників підгрупи В та контрольної групи (р < 0,05)

** - достовірність відмінності показників підгрупи В та контрольної групи за критерієм Вилкоксона (р < 0,05)

Запропонована терапія достовірно більш ефективно, ніж лікування тетурамом (контр. гр.), купірує у хворих на АЗ депресії.

Зміна структурних компонентів ППА за глосарієм Чередниченко-Альтшулера також достовірно зменшувалася у хворих підгрупи В у порівнянні із хворими контрольної групи.

Таблиця 9 Динаміка клінічних проявів психопатологічних розладів ППА за глосарієм Чередниченко - Альтшулера в підгрупі В (n = 91) та контрольній (n = 88) групі

де * - достовірність відмінності показників підгрупи В та контрольної групи за критерієм Стьюдента (р < 0,05)

При застосуванні запропонованого методу терапії основні розлади, пов'язані з патологічним потягом до алкоголю (психопатологічні, психовегетативні) значною мірою слабшали. До закінчення курсу лікування в підгрупі В більш значно (р <0,05), ніж в контрольній групі редукували: тривога, порушення апетиту, дратівливість, порушення сну, агресивність, демонстративність, а також депресія, стомлюваність і гіперактивність. У контрольній групі відзначалося посилення порушення диспепсичних розладів, зокрема апетиту, що вже раніше розглядалося, як результат побічної дії тетурама (нудота, блювота).

Проведене катамнестичне спостереження у 1, 2 та 3 роки після лікування також підтвердила ефективність запропонованого метода терапії (табл. 10).

В усі періоди катамнестичного спостереження у групі хворих на АЗ, які отримували розроблений метод терапії, кількість хворих з ремісією захворювання була достовірно вища, ніж в контрольній групі. Застосування дитиліну формувало стійку негативну умовно-рефлекторну відповідь на прийом алкоголю, але не вирішувало питання корекції різноманітних неврологічних та психічних порушень.

Таблиця 10 Результати катамнестичного обстеження хворих на АЗ підгрупи В та контрольної.

Прийом топілепсину сприяв досягненню стабілізації стану хворого та переходу у тривалу стійку ремісію за рахунок комплексного характеру впливу на церебральні, токсико-ішемічні та афективні порушення в структурі синдрому відміни при алкогольній залежності та профілактики розвитку таких важких ускладнень, як поява судом.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено наукове обґрунтування й нове вирішення актуальної наукової задачі підвищення ефективності лікування алкогольної залежності на основі нового комплексного методу умовно-рефлекторної терапії.

2. Встановлено, що в клінічній картині обстежених хворих переважали депресія та тривога, які знаходили відображення як в клінічній картині, так і в поведінці хворих. Тривога високого рівня була виявлена у 56,1±7,8% хворих в підгрупі А, 57,1±5,2% в підгрупі В та 54,5±5,3% в контрольній групі, що суттєво відрізняється від нормативного показника поширеності високого рівня тривоги у здорового населення за де Муавром (16±4,7%). Депресивні розлади були широко представлені в клінічній картині обстежених хворих (87,8±5,1% в підгрупі А, 87,95±3,4% в підгрупі В та 88,65±3,4% в контрольній групі) та складалися із загальмованості, апато-депресивного синдрому, ажитації, тривожно-депресивного синдрому, іпохондричного та інших різновидів депресій. Депресії частіше за все поєднувались із тривогою (48,8±7,8%, 47,2±5,2% та 48,9±5,3% відповідно).

3. Встановлена питома вага пароксизмальних розладів в клінічній картині алкогольної залежності. У 21,9±6,5% хворих підгрупи А, 22±4,3% підгрупи В та 20,5±4,3% контрольної групи були виявлені судомні напади, серед яких частіше зустрічалися генералізовані тоніко-клонічні напади (78,1±6,5%, 75±4,5% та 72,2±4,8% відповідно). Слід відзначити, що у 24,4±6,7% хворих підгрупи А, 27,5±4,7% підгрупи В та 23,9±4,5% контрольної групи була виявлені прості парціальні напади з пароксизмальною тривогою, а прості парціальні напади з депресією були виявлені у 12,2±5,1% хворих підгрупи А, 11,0±3,3% підгрупи В та 9,1±3,0% контрольної групи.

4. При проведенні комп'ютерної електроенцефалографії хворим на алкогольну залежність виявлені зміни функціонування головного мозку, що знаходили відображення в змінах біоелектричної активності головного мозку, які виникли внаслідок захворювання та проявлялися зменшенням амплітуди альфа- (з 55,3±0,2 мкВ до 24,1±0,2 мкВ) та бета-ритмів (з 43,3±0,2 мкВ до 28,7±0,2 мкВ), альфа-індексу (з 33,7±0,2% до 27,7±0,2%), збільшенню бета-індексу (з 27,3±0,2% до 32,6±0,2%) та відповідного зростання коефіцієнту активації (з 0,81±0,02 до 1,18±0,02).

5. Виявлено, що високий рівень активності відповідає високим балам за шкалою тривоги Гамільтона та може бути розцінений як надмірний, що виходить за рівень оптимального функціонування. Доведений прямий кореляційний зв'язок (r = 0,84; p < 0,05) між коефіцієнтом активації та рівнем тривоги, що дозволяє використовувати коефіцієнт активації як показник рівня тривоги.

6. За допомогою теоретичного, системного аналізу прототипів аверсивного лікування, а також на підставі механізмів формування негативної умовно-рефлекторної реакції на прийом алкоголю (за типом «стимул - відповідь»), шляхом використання вираженої анксіогенної дії дитиліну з подальшим досягненням значного аверсивного ефекту, що блокує ейфоричні прояви алкоголю, з додаванням антиконвульсанту топілепсина та використанням його різноманітних властивостей, зокрема седативноактивуючого психотропного, церебропротекторного, вегетостабілізуючого, анальгезуючого, нормотимічного та аналептичного ефектів, розроблений новий метод умовно-рефлекторної терапії алкогольної залежності.

7. Застосування комплексного методу умовно-рефлекторної терапії призводить до статистично значущого поліпшення психопатологічної симптоматики, зокрема тривоги (57,3±3,3% хворих з високим рівнем тривоги до лікування та 37,2±3,3% після лікування), депресії (58,3±3,3% хворих з депресією до лікування та 41,8±3,3% після лікування) та патологічного потягу до алкоголю за глосарієм Чередниченко-Альтшулера (11,78+0,68 балів до лікування та 2,46+0,44 балів після лікування).

8. Комплексна умовно-рефлекторна терапія призводить до позитивних змін біоелектричної активності головного мозку, а також достовірно зміщує показники до нормативних (коефіцієнт активації 1,2±0,02 до лікування та 0,85±0,02 після лікування) на відміну від показників контрольної групи (1,15±0,02 та 1,10±0,02 відповідно).

9. Розроблений патогенетично обґрунтований комплексний метод умовно-рефлекторної терапії має високу ефективність та може бути застосований при сформованому синдромі залежності, а також дозволяє подовжити термін терапевтичної ремісії. Загальна ефективність склала 35,2±5,0% хворих підгрупи В, яки досягли трирічної ремісії (в контрольній групі вона склала тільки 23,9±4,6%).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аверсивная терапия в наркологии (обзор) / В.С. Битенский, Т.М. Чернова, Е.В. Опря, К.В. Аймедов // Таврический журнал психиатрии. - 2004. - V.8, 1(26). - С.28-32. (Здобувачем особисто виконано інформаційний пошук матеріалу з алкогольної залежності, проведено аналіз літературних джерел, робота підготовлена до друку).

2. Опря Є.В. Тенденції та напрямки розвитку психофармакотерапії алкогольної залежності (огляд) / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії"- 2007. - №1(11). - С.131-136.

3. Опря Є.В. Клініко-психопатологічні аспекти та лікування алкогольної залежності (огляд вітчизняної літератури) / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії" - 2007. - №2(12). - С.178-181.

4. Опря Є.В. Пароксизмальні механізми алкогольної залежності та синдрому відміни, ЕЕГ діагностика / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії"- №1 (13). - 2008. - С.110-112.

5. Опря Є.В. Клініко-психопатологічні порушення при алкогольній залежності (діагностика та принципи лікування) / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії" - 2008. - №2(14). - С.86-89.

6. Опря Є.В. Клінічні прояви пароксизмальних станів у хворих з алкогольною залежністю / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії" - 2009. - №1(15). - С.93-96.

7. Опря Є.В. Клініко-патогенетичні аспекти та умовно-рефлекторна терапія алкогольної залежності / Є.В. Опря // Таврический журнал психиатрии. - 2009. - V.13, 3(48). - С. 110-116.

8. Опря Є.В. Комплексний метод умовно-рефлекторної терапії алкогольної залежності / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії" - 2009. - №2(16). - С. 99-106.

9. Умовно-рефлекторна терапія в наркології / К.В. Аймедов, В.А. Пахмурний, Т.М. Чернова, Є.В. Опря // Вчені майбутнього міжнародна науково-практична конференція молодих вчених: тези доповідей. - Одеса, 2004. - С.148-149. (Здобувачем особисто виконано інформаційний пошук, аналіз літературних джерел, підготовлений матеріал з алкогольної залежності, робота підготовлена до друку).

10. Опря Є.В. Порівняльна оцінка існуючих засобів лікування алкоголізму / Є.В. Опря // Вчені майбутнього, міжнародна науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю: тези доповідей. - Одеса, 2007. - С.109-110.

11. Опря Є.В. Клініко-психопатологічні прояви алкогольного синдрому відміни / Є.В. Опря // Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених "Науковий потенціал молоді - прогрес медицини майбутнього". - Ужгород, 2008. - С.110.

12. Опря Є.В. Клініко-електрофізіологічна характеристика хворих алкогольною залежністю / Є.В. Опря // Матеріали 81-ой конференції СПбДМА ім. Мечникова, присвяченій 80-річчю заснування СНГ в академії - СПб., 2008. - С.205-206.

13. Опря Є.В. Комплексний патогенетичний підхід до лікування алкогольної залежності / Є.В. Опря // Вчені майбутнього, міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих вчених: тези доповідей. - Одеса, 2008. - С.227-228.

14. Опря Є.В. Афективні порушення в структурі патологічного потягу до алкоголю / Є.В. Опря // Молодь - медицині майбутнього, науково-практична конференція студентів та молодих вчених: тези доповідей. - Одеса, 2009. - С.130-131.

15. Опря Є.В. Комплексний підхід та етапність в лікуванні алкогольної залежності / Є.В. Опря // Матеріали 13 Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С.138.

16. Опря Є.В. Клініко-психопатологічні прояви алкогольного синдрому відміни / Є.В. Опря // Матеріали VIІ науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених "Науковий потенціал молоді - прогрес медицини майбутнього". - Ужгород, 2009. - С.80.

17. Деклараційний патент України на корисну модель 42637. МПК (2009) А61К 31/70 Спосіб корекції патологічного потягу в структурі аддиктивної поведінки / Бітенський В.С., Опря Є.В., Аймедов К.В.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № u200902239; заявл. від 2009.03.16, надр. 2009.07.10, Бюлетень №13. - 4с. (Здобувачем особисто виконано інформаційний пошук, аналіз літературних джерел та розроблена схема лікування алкогольної залежності, досліджена ефективність запропонованої методики, робота підготовлена до друку).

Размещено на Allbest.ru