Клініко-патогенетичні особливості гострих кишкових інфекцій у дітей, шляхи оптимізації їх лікування

Призначення НІЛОК хворим з першим типом порушень згортальної і протизгортальної систем сприяло швидшій нормалізації досліджуваних показників. Уже на третій день лікування у дітей цієї групи показники згортання крові (час і швидкість згортання) не відрізнялися від їх величин у здорових дітей, тоді як у хворих, які отримували лише традиційне лікування, вони були істотно вищими за норму, а швидкість згортання у них не нормалізувалась і на 5-й день лікування.

На 3-й день лікування у хворих, яким проводили опромінення крові НІЛОК час напівлізису і повного лізису фібринового згустка були нижчими, ніж у дітей, яких лікували традиційно, а час напівлізису уже нормалізувався, а на 5-й і час повного лізису фібринового згустка був у межах норми. У дітей, які отримували лише традиційне лікування, на 3-й день перебування в стаціонарі ці показники істотно не відрізнялися від таких при поступленні, а на 5-й день виявлено лише зменшення часу повного лізису порівняно з нормою, проте ці показники не досягли рівня здорових дітей (Р<0,05).

За другого типу порушень системи згортання крові та фібринолізу застосування в комплексній терапії хворих дітей НІЛОК також позитивно впливало на показники згортальної системи крові. Уже на 3-й день лікування у них спостерігалися істотне зменшення і нормалізація швидкості й часу згортання крові, тоді як у групі порівняння в цей строк обстеження зазначені показники залишалися значно вищими за норму і практично не змінилися порівняно з показниками при поступленні.

На 5-й день перебування у стаціонарі у хворих, які отримували ще й НІЛОК, швидкість згортання крові не лише нормалізувалась, а й була істотно нижчою, ніж у дітей групи порівняння, в яких цей показник достовірно перевищував величину в здорових дітей. На 3-й день лікування у дітей, які отримували НІЛОК, час напівлізису і повного лізису фібринового згустка істотно підвищився порівняно з цим показником при госпіталізації і нормалізувався.

У цей строк обстеження у хворих, які отримували лише традиційну терапію, ці показники були істотно нижчими щодо норми і не відрізнялися від показників при поступленні. Лише на 5-й день лікування нормалізувався час повного лізису фібринового згустка, а час напівлізису ще залишався зменшеним. У цей строк час напівлізису фібринового згустка в дітей, які отримували НІЛОК, був істотно меншим, ніж у групі порівняння.

Динаміка показників у хворих на ГКІ дітей із 3-м типом порушень згортальної і протизгортальної систем також продемонструвала ефективність застосування НІЛОК. Уже на 3-й день лікування час згортання крові у них зменшився порівняно з показником при госпіталізації і нормалізувався, а швидкість згортання крові була вищою, ніж у групі порівняння. На 5-й день терапії в досліджуваній групі зазначені показники нормалізувалися, на відміну від групи порівняння.

Швидкість фібринолізу в дітей, яких лікували з використанням НІЛОК, уже на 3-й день істотно збільшилася порівняно з показником при поступленні, а на 5-й день - нормалізувалась і достовірно була вищою, ніж у хворих групи порівняння. Час напівлізису і повного лізису фібринового згустка в дітей, які отримували комбіноване лікування, на 3-й день терапії нормалізувався. Позитивна динаміка зазначених показників у хворих групи зіставлення була значно повільнішою.

Таким чином, як показали результати дослідження, застосування НІЛОК у комплексному лікуванні дітей, хворих на ГКІ різної етіології з тяжким перебігом, ефективне при порушеннях згортальної і протизгортальної систем, сприяє більш повному і швидшому відновленню показників гемостазу й фібринолізу. Крім того, використання НІЛОК пришвидшувало зникнення інтоксикації, про що свідчила нормалізація лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) уже на 5-й день лікування, тоді як у групі порівняння цей показник залишався підвищеним.

Зважаючи на виявлені нами порушення інтерферонового статусу базисна терапія 69 дітей у віці віці від 3 місяців до 3 років, хворих на ГКІ була доповнена рекомбінантним інтерфероном-альфа. Дітей було поділено на 2 групи.

В основній групі було 14 дітей з ротавірусним гастроентеритом, 21 дитина з ГКІ ротавірусно-бактерійної етіології і 34 дитини з ГКІ бактерійної етіології шигельоз, сальмонельоз, ешерихіоз, умовнопатогенні бактерії. Середня тяжкість захворювання була встановлена у 23 дітей, тяжка - у 46. Контрольну групу становили 53 дитини за статтю, віком, діагнозом, тяжкістю захворювання.

Ефективність терапії інтерфероном оцінювали за динамікою рівня загального інтерферону в крові хворих, а також за швидкістю інволюції симптомів ГКІ у дітей. ІФН-альфа при ГКІ у дітей мав модулюючу дію на інтерфероногенез.

Так, при середньотяжких формах хвороби виявлено зниження рівня сироваткового загального інтерферону, тоді як при тяжких формах відмічалось його підвищення. Динаміку рівня сироваткового інтерферону в дітей, хворих на ГКІ, які отримували різне лікування, подано в табл. 12.

Введення рекомбінантного інтерферону-альфа дітям, хворим на ГКІ, позитивно впливало на динаміку патологічних симптомів захворювання. Тривалість інтоксикації у хворих з ГКІ, які отримували лаферон, була менша на 3,0 3,6 діб, діареї на 3,6 3,8, ніж у дітей контрольної групи (Р<0,05).

Вивчення ефективності застосування фітоконцентратів “Ренорм”, “Світанок” і “Джерело” проведено у 192 дітей з інвазивними ГКІ віком від 1 року до 14 років. Середньотяжкий перебіг захворювання мали 57 дітей (29,7%), тяжкий - 135 (70,3%) дітей. У всіх дітей захворювання перебігало з ознаками дистального коліту.

Залежно від методу лікування хворих поділили на групи, практично однакові за віком, статтю, етіологією захворювання та тяжкістю перебігу ГКІ. Усі хворі діти отримували загальноприйняте лікування, а діти групи дослідження додатково фітоконцентрати “Ренорм”, “Світанок” і “Джерело”.

Результати дослідження показали, що призначення фітоконцентратів для комплексного лікування ГКІ у дітей сприяло більш швидкій інволюції патологічних симптомів захворювання та позитивно впливало на репаративні процеси в кишках порівняно з групою дітей, що перебували на базисному лікуванні.

В основній групі дітей симптоми інтоксикації зникали на 0,8 дня раніше, ніж у контрольній групі, блювоти на 0,8 дня раніше, діарея на 2 дні, слиз у випорожненнях зникав на 2,4 дня, домішки крові у випорожненнях на 1,4 дня раніше, що особливо виражено було в групі дітей, які, крім базисної терапії, додатково отримували фітоконцентрати “Ренорм” і “Джерело”, як показано в табл. 13.

Порівняння ефективності схем терапії ГКІ у дітей, що відрізнялися між собою комбінаціями фітоконцентратів, показало, що найбільшу ефективність мала комбінація фітоконцентрату “Ренорм” і “Джерело”. Це, можливо, пов'язано з тим, що “Джерело” підсилює антибактерійний ефект антибіотиків, а також має противірусну дію. Непереносність або побічні небажані ефекти застосування у дітей фітозасобів не спостерігалися.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі клініко-експериментальними дослідженнями грунтовно розширені дані про важливі ланки патогенезу гострих кишкових інфекцій у дітей. Здійснене вивчення та теоретичне узагальнення ролі деяких цитокінів, інтерфероногенезу, систем гемостазу, фібринолізу, стану центральної і периферичної гемодинаміки, моторної та адсорбційної функцій тонкої кишки в патогенезі ГКІ. Запропоноване нове рішення актуальної проблеми сучасної педіатрії - розроблені нові диференційовані підходи до лікування ГКІ у дітей на основі виявлених змін у гомеостазі організму, які дають змогу суттєво підвищити ефективність лікування цієї групи захворювань.

1. В етіологічній структурі гострих кишкових інфекцій у дітей переважає сальмонельоз (29,4%) та шигельоз (25,5%). Діти перших 3 років життя склали 75,2% госпіталізованих. В клінічній картині захворювання переважають тяжкі форми гострих кишкових інфекцій, які супроводжуються інфекційно-токсичним шоком, зневодненням організму, порушеннями в системах гемодинаміки, гемостазу та фібринолізу.

2. У дітей, хворих на гострі кишкові інфекції, виявлено істотні зміни інтерлейкінового статусу (вмісту ІЛ-1, ІЛ-2 та ІЛ-6) у сироватці крові в гострий період і в динаміці захворювання, які часто мають різноспрямований характер. Тривалість клінічних проявів гострих кишкових інфекцій корелює з концентрацією ІЛ-1, ІЛ-6 та ІЛ-2 у сироватці крові на початку захворювання. При низькому вмісті ІЛ-1 тривалість діареї була меншою, ніж у хворих з високою концентрацією ІЛ-1. При високому рівні ІЛ-6 період одужання дітей подовжувався, а за високого рівня ІЛ-2 діарея тривала довше.

3. Рівень фактора некрозу пухлини у сироватці крові хворих дітей корелює з тяжкістю перебігу гострих кишкових інфекцій (сальмонельозу, шигельозу, ешерихіозу, ГКІ, спричинених умовно патогенними бактеріями). Знижений вміст цього цитокіну за тяжкої форми хвороби спостерігається при затяжному, хвилеподібному перебігу кишкової інфекції.

4. Фактор некрозу пухлини має тісний функціональний взаємозв'язок із системою гемостазу. В гострий період захворювання фактор некрозу пухлини виявляє прокоагулянтний ефект і сприяє прискоренню швидкості згортання крові. За високого вмісту фактора некрозу пухлини у крові виявляються ознаки гіперкоагуляції. При прогресуванні патологічного процесу рівень фактора некрозу пухлини корелює із глибиною порушень у системах гемостазу і фібринолізу.

5. Рівень сироваткового загального інтерферону в гострий період гострих кишкових інфекцій залежить від етіології. Найбільш виражене пригнічення інтерфероногенезу має місце при інвазивних діареях бактеріальної етіології. Також інтерфероновий статус при ГКІ залежав від тяжкості перебігу хвороби.

6. При гострих кишкових інфекціях у дітей виявляються три типи порушень у системах гемостазу й фібринолізу: а) активація згортання крові та пригнічення процесів фібринолізу, про що свідчать збільшення швидкості й часу згортання крові, зменшення швидкості фібринолізу, збільшення часу напівлізису і повного лізису фібринового згустка, значне збільшення концентрації фібриногену в крові; б) активація систем згортання і фібринолізу, що виявляється у збільшенні швидкості й часу згортання крові; незначному збільшенні швидкості фібринолізу, зменшенні часу напівлізису і повного лізису фібринового згустка, зростанні вмісту фібриногену; в) пригнічення коагуляційного потенціалу крові та прискорення процесів фібринолізу, про що свідчать збільшення часу і зменшення швидкості згортання крові, збільшення часу напівлізису і повного лізису фібринового згустка, зменшення концентрації фібриногену. Зміни в системах згортання крові та фібринолізу не залежать від етіології гострих кишкових інфекцій та корелюють із тяжкістю їх перебігу.

7. При тяжкому перебігу гострих кишкових інфекцій, за даними тетраполярної реографії та ехокардіографії, виникають зміни показників центральної і периферичної гемодинаміки, що не залежать від етіології захворювання. Визначаються 3 варіанти порушень гемодинаміки: гіпердинамічний, гіперкінетичний і гіпокінетичний. Виникнення того чи іншого типу гемодинаміки визначає тяжкість захворювання і має прогностичне значення.

8. Експериментально доведено, що однією з ланок патогенезу діареї при сальмонельозі є зростання чутливості гладеньких м'язів кишки до ацетилхоліну під впливом сальмонельозного токсину, а також зменшення під дією цього токсину всмоктування глюкози в тонкій кишці.

9. В умовах експерименту виявлено, що фітоконцентрат “Ренорм” здійснює виражений цитопротективний вплив на слизову оболонку травного каналу, має профілактичний вплив щодо нейродистрофічних уражень її, нормалізує активність процесів перекисного окислення ліпідів, має вазодилятаторні властивості.

10. Рекомбінантний інтерферон-альфа виявляє протективну дію при сальмонельозі. Попереднє його введення експериментальним тваринам перед внутрішньочеревним введенням культури S. typhimurium сприяє швидшій елімінації бактерій із крові та органів і більшому виживанню тварин.

11. Застосування низькоінтенсивного лазерного опромінення крові у комплексному лікуванні дітей, хворих на гострі кишкові інфекції різної етіології з тяжким перебігом, сприяє швидшій ліквідації симптомів інтоксикації та повнішому і швидшому відновленню показників згортальної системи і фібринолізу.

12. Рекомбінантний інтерферон-альфа у комплексному лікуванні дітей з ГКІ різної етіології здійснює модулюючий вплив на вміст сироваткового інтерферону. Застосування рекомбінантного інтерферону-альфа сприяє зменшенню його вмісту при середньотяжкому перебігу хвороби і підвищенню при тяжкому. Призначення препарату пришвидшує зникнення основних симптомів гострих кишкових інфекцій.

13. Застосування в комплексному лікуванні дітей, хворих на інвазивні гострі кишкові інфекції, фітоконцентратів “Ренорм”, “Джерело” та “Світанок” сприяє істотному скороченню тривалості інтоксикації, блювання, діареї, зникненню патологічних домішок у випорожненнях.

Практичні рекомендації: 1. Визначення рівня ІЛ-1,2,6 у крові дітей, хворих на ГКІ різної етіології, може слугувати додатковим критерієм ступеня тяжкості запального процесу в кишках, а також прогнозу перебігу захворювання.

2. З метою об'єктивного оцінювання тяжкості перебігу ГКІ різної етіології в дітей доцільно визначати вміст сироваткового загального ІФН: при низькому рівні загального ІФН частота виявлення тих чи інших ознак недуги значно вища, ніж при нормальному чи підвищеному.

3. Хворим з тяжким перебігом ГКІ необхідно визначати стан центральної і периферичної гемодинаміки методом тетраполярної реографії або ехокардіографії, що має значення для прогнозування перебігу захворювання. Для визначення типу гемодинаміки, незалежно від методу дослідження, мають значення такі показники: ЧСС, УО, ХОК, САТ, ЦВТ, ЗПСО.

4. При тяжкому перебігу ГКІ різної етіології дітям доцільно проводити низькоінтенсивне лазерне опромінення крові через катетер у підключичній вені за допомогою гелій-неонового лазера АЛОУ-2 загальною потужністю 1,5 мВт/см² щоденно по 15 20 хв, залежно від маси дитини, курсом 5 7 діб, що сприяє швидшій нормалізації показників гемостазу і фібринолізу за будь-якого порушення згортальної і протизгортальної систем, пришвидшує зникнення інтоксикації.

6. У комплексному лікуванні дітей, хворих на ГКІ, доцільно застосовувати рекомбінантний інтерферон-альфа внутрішньом'язово в дозі 10 тис. МО на 1 кг маси тіла курсом 3 5 ін'єкцій з інтервалом 48 год, який не тільки нормалізує вміст сироваткового загального ІФН, а й сприяє більш швидкому зникненню гарячки, інтоксикації, діареї, блювання, здуття живота.

7. Дітям, хворим на інвазивні ГКІ, у комплексному лікуванні показане призначення фітоконцентрату “Ренорм” по 1 3 краплі на 1 рік життя на 1 2 столові ложки води 2 3 рази на день окремо або разом (через 20 хвилин) із фітоконцентратами “Джерело” чи “Світанок” по 1 краплі на 1 рік життя на 1 2 столові ложки води 2 3 рази на день, що сприяє істотному скороченню тривалості інтоксикації, блювання, діареї, зникненню патологічних домішок у випорожненнях, швидшій репарації слизової оболонки товстої кишки.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мощич О.П. Можливості використання лікувальних рослинних концентратів в терапевтичній практиці / О.П. Мощич, О.М. Гриценко, Н.С. Гужевська, В.С. Пилипчук // Зб. наук. праць співроб. КМАПО.? 1998. вип.7, кн.2 С. 784 791. (Особистий внесок дисертанта: організація досліджень, проведення клінічного спостереження за хворими, аналіз отриманих результатів, участь у підготовці статті до публікації).

2. Крамарєв С.О. Застосування низькоінтенсивного внутрішньовенного лазерного опромінення крові в комплексній терапії тяжких форм інфекційних хвороб / С.О. Крамарєв, О.О. Воронов, О.П. Мощич, О.Г. Швачко // Інф. хвороби. 1999. №4. С. 35-38. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановка мети і завдань роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

3. Благодатний В.М. Особливості змішаної ротавірусно-бактеріальної інфекції у дітей / В.М. Благодатний, Л.О. Палатна, О.П. Мощич, О.Г. Швачко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №4. С. 48 49. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, участь у проведенні роботи, аналіз результатів, участь у підготовці матеріалів до публікації).

4. Крамарєв С.О. Клінічні особливості ротавірусної інфекції, обтяженої гострими кишковими інфекціями, спричиненими ентеробактеріями / С.О. Крамарєв, В.М. Благодатний, Л.О. Палатна, О.П. Мощич // Дит. інфекції. Укр. міжвідомча збірка. К. 1999. №25. С. 154 164. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

5. Мощич П.С. Серцево-судинна система при інфекційних захворюваннях (Серцево-судинна система при гострих кишкових захворюваннях) / П.С. Мощич, А.М. Михайлова, О.П. Мощич // Медицина дитинства. Т.4, кн. 1. К. Здоров'я, 1999. С. 524 - 561. (Особистий внесок дисертанта: аналіз власних клінічних матеріалів, підготовка частини огляду літератури, участь у підготовці матеріалів до публікації).

6. Гужевська Н.С. Регулятори порушень метаболізму та імунітету в комплексній терапії генералізованого парадонтиту / Н.С. Гужевська, А.М. Політун, О.П. Мощич, О.М. Гриценко // Ліки. 1999. №3 4. С.136-139. (Особистий внесок дисертанта: участь у постановці мети дослідження, аналізі отриманих результатів, підготовці матеріалів до публікації).

7. Крамарєв С.А. Подходы к терапии острых кишечных инфекций у детей / С.А. Крамарєв, А.П. Мощич, Р.И. Романюк // У 10 кн. Зб. наук праць співроб. КМАПО ім. П.Л.Шупика. К., 2001. в. 10, кн. 2. С. 765 770. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і задач роботи, участь в проведенні роботи, аналіз результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

8. Крамарєв С.О. Інтерфероногенез при гострих кишкових інфекціях різної етіології у дітей раннього віку / С.О. Крамарєв, С.О. Палатна Л.О. , О.П. Мощич // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. №3. С.40 42. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і задач роботи, аналіз результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

9. Мощич О.П. Новітні фітотерапевтичні лікарські засоби НВП „Екомед” в педіатричній та сімейній медичній практиці / О.П. Мощич // Медицина дитинства. Т.4, кн. 3. К. Вища шк. 2001. С.226-248.

10. Мощич О.П. Вплив сальмонельозного токсину на всмоктування глюкози в тонкому кишечнику у щурів / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв // Вестник физиотерапии и курортологи. ЕИРИЦ, 2001. С.87. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, участь у проведенні роботи, аналізі етапних і кінцевих результатів, формулюванні висновків, у підготовці матеріалів до публікації).

11. Мощич О.П. Ротавірусна інфекція. Стан гемостазу дітей раннього віку / О.П. Мощич, Л.О. Палатна, В.М. Благодатний // Інф. хвороби. 2001. №4. С.36 40. (Особистий внесок дисертанта: участь у проведенні роботи, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, оформлення публікації).

12. Мощич О.П. Цитокіновий статус (ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6) при гострих кишкових інфекціях у дітей раннього віку / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв, О.В. Корбут, І.В. Шпак // Інф. хвороби. 2002. №4. с.42 46. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

13. Мощич О.П. Вплив сальмонельозного токсину на скоротливу активність ізольованих відрізків тонкого кишечника / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв // Вестн. физиотерапии и курортологи. ЕИРИЦ. 2001. С.87. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановці мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

14. Мощич О.П. Інтерфероногенез при гострих кишкових інфекціях у дітей раннього віку / О.П. Мощич, Л.О. Палатна // Інф. хвороби. К., 2001. С.81 83. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналізі етапних і кінцевих результатів, формулюванні висновків, у підготовці матеріалів до публікації).

15. Мощич О.П. Вплив токсину сальмонел на скоротливу активність тонкої кишки у щурів / О.П. Мощич, М.М. Харченко, В.С. Пилипчук // Інф. хвороби. 2002. №2. С.73 75. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні експериментальної роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

16. Воронов О.О. Стан гемодинаміки у дітей з кишковими інфекціями за даними ехокардіографії та доплерографії / О.О. Воронов, О.П. Мощич, В.В. Євтушенко // Дит. інфекції. Укр. міжвідомча збірка. 2002. №29. С.207 213. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановці мети і завдань роботи, аналізі етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

17. Мощич О.П. Інтерлейкін-1 при гострих кишкових інфекціях у дітей / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв ,О.В. Корбут, І.В. Шпак // Інф. хвороби. 2004. №1. С.77 78. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

18. Мощич О.П. Експериментальне обгрунтування застосування препарату “Ренорм” в лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки / О.П. Мощич, Л.О. Колосовська, О.І. Цирюк, Т.В. Берегова, В.С. Пилипчук // Журн. проблем екол. та мед. генетики і клін. імунології. 2004. №8 (61) Київ - Луганськ - Харків. С.323-329. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

19. Мощич О.П. Дослідження гастропротективних властивостей ренорму / О.П. Мощич, Л.О. Колосовська, О.І. Цирюк, Т.В. Берегова // Інф. хвороби. 2004. № 3. С. 75 76. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

20. Мощич О.П. Ефективність застосування рослинних засобів у комплексному лікуванні гострих кишкових інфекцій у дітей / О.П. Мощич //Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л.Шупика. 2007. вип.16, кн. 1. С.620 629.

21. Мощич О.П. Клінічна ефективність рекомбінантного інтерферону при гострих кишкових інфекціях у дітей / О.П. Мощич // Інф. хвороби. 2008. №3. С.49 - 52.

22. Мощич О.П. Клінічна ефективність фітопрепаратів у комплексному лікуванні дітей з гострими кишковими інфекціями / О.П. Мощич // Інф. хвороби. 2008. №4. С.37 41.

23. Деклараційний патент на корисну модель 6910 Україна, МПК А61К38/21 Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій у дітей (шляхом додаткового введення курсу рекомбінантного альфа-2 інтерферону-лаферону) / Крамарєв С.О., Мощич О.П. ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. 16.05.2005, Бюл.№5. (Особистий внесок дисертанта: участь у патентному пошуці, планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці опису до патенту).

24. Деклараційний патент на корисну модель 11507 Україна, МПК А61К35/00 Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій у дітей (шляхом додаткового введення курсу рослинних препаратів) / Крамарєв С.О., Мощич О.П. ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. опубл. 15.12.2005, Бюл.№12. (Особистий внесок дисертанта: участь у патентному пошуці, планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці опису до патенту).

25. Деклараційний патент на корисну модель 11448 Україна, МПК А61N5/067 Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій у дітей (шляхом додаткового використання курсу низькоінтенсивної інфрачервоної лазерної терапії) / Крамарєв С.О., Мощич О.П. ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. опубл. 15.12.2005, Бюл.№12. (Особистий внесок дисертанта: участь у патентному пошуці, планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці опису до патенту).

26. Крамарєв С.О. Лікування гострих кишкових інфекцій у дітей [метод. рекоменд.] / О.П. Мощич, Л.І. Чернишова, О.П. Костюк, Д.В. Самарін, Г.І. Бєлєбєз'єв, Л.Р. Шостакович-Корецька. - К. 2000. - 24 с. (Особистий внесок дисертанта: участь в підготовці матеріалів, оформленні методичних рекомендацій).

АНОТАЦІЯ

Мощич О.П. Клініко-патогенетичні особливості гострих кишкових інфекцій у дітей, шляхи оптимізації їх лікування. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - Педіатрія. - ДП “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології” Академії медичних наук України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена питанням удосконалення методів терапії гострих кишкових інфекцій у дітей, їх клініко-експериментальному обгрунтуванню. Вивчено патогенетичне значення деяких цитокінів (ІЛ 1,2,6, ФНП, ІФН-альфа), стан систем гемостазу та фібринолізу, центральної і периферичної гемодинаміки у дітей з гострими кишковими інфекціями. Експериментально вивчено влив сальмонельозного токсину на моторику кишок, їх всмоктувальні властивості, доведено доцільність застосування в лікуванні гострих кишкових інфекцій у дітей ІНФ-альфа, фітоконцентратів, що мають антибактеріальні, противірусні, антиоксидантні та репаративні властивості. Застосування у комплексній терапії ГКІ у дітей низькоінтенсивного лазерного опромінення крові прискорює нормалізацію змін у системах гемостазу та фібринолізу, рекомбінантного інтерферону-альфа, нормалізує стан системи інтерaероногенезу та прискорює інволюцію патологічних симптомів захворювання. Застосування в комплексному лікуванні дітей, хворих на ГКІ з інвазивними діареями, монофракційних полікомпонентних модульованих фітоконцентратів сприяє істотному скороченню тривалості інтоксикації, блювання, діареї, зникненню патологічних домішок у випорожненнях, швидшій репарації слизової оболонки товстої кишки.

Ключові слова: діти, гострі кишкові інфекції, цитокіни, інтерфероногенез, гемостаз, фібриноліз, гемодинаміка, низькоінтенсивне лазерне опромінювання крові, фітоконцентрати.

Мощич А.П. Клинико-патогенетические особенности острых кишечных инфекций у детей, пути оптимизации их терапии. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 - Педиатрия. - ГП “Институт педиатрии, акушерства и гинекологии” Национальной академии медицинских наук Украины, Киев, 2010. Диссертация посвящена вопросом усовершенствования методов терапии острых кишечных инфекций у детей, их клинико-экспериментальному обоснованию.

Изучены патогенетическое значение некоторых цитокинов (ИЛ-1,2,6, ФНС, ИФН-альфа), состояние систем гемостаза и фибринолиза, центральной и периферической гемодинамики у детей с острыми кишечными инфекциями (ОКИ).

Экспериментально изучены влияние сальмонелезного токсина на моторику кишек, их всасывающие свойства, доказана целесообразность применения в лечении острых кишечных инфекций у детей интерферона (ИНФ)-альфа, монофракционных поликомпонентных модулированных фитоконцентратов, имеющих противовоспалительные, антиоксидантные, репаративные, дезинтоксикационные свойства.

Показано, что у детей, больных ОКИ, отмечаются существенные изменения содержания ИЛ-1, ИЛ-2 и ИЛ-6 в сыворотке крови в остром периоде и в динамике заболевания, которые часто имеют разнонаправленный характер. Продолжительность клинических проявлений заболевания коррелирует с концентрацией ИЛ-1, ИЛ-6 и ИЛ-2 в сыворотке крови в начале заболевания.

Уровень фактора некроза опухоли (ФНО) в сыворотке крови больных детей коррелирует с тяжестью течения ОКИ. Пониженное содержание этого цитокина при тяжелом течении болезни отмечается при затяжном, волнообразном течении кишечной инфекции, а также при неблагоприятных последствиях болезни. ФНО имеет тесную функциональную взаимосвязь с системой гемостаза. В остром периоде заболевания ФНО обнаруживает прокоагулянтний эффект и способствует ускорению скорости свертывания крови.

Уровень сывороточного ИФН в остром периоде ОКИ не зависит от этиологии болезни, но связан с ее тяжестью. Наиболее высокие его показатели выявляются у детей со среднетяжелым, самые низкие при тяжелом течении ОКИ. При тяжелом течении ОКИ различной этиологии отмечается угнетение интерфероногенеза.

Изменения в системах свертывания крови и фибринолиза не зависят от этиологии ОКИ и коррелируют с тяжестью их течения. При тяжелом течении ОКИ, по данным тетраполярной реографии и эхокардиографии, выявлены изменения центральной гемодинамики и сократительной способности миокарда, которые не зависят от этиологии заболевания. Определяются три варианта нарушений гемодинамики: гипердинамичные, гиперкинетические и гипокинетические. Возникновение того или иного типа гемодинамики определяет тяжесть заболевания и имеет прогностическое значение.

Применение низкоинтенсивного лазерного облучения крови в комплексной терапии детей, больных ОКИ различной этиологии с тяжелым течением, ускоряет нормализацию изменений в системах гемостаза и фибринолиза, способствует более быстрой ликвидации симптомов интоксикации.

Рекомбинантный альфа-интерферон, назначаемый в комплексе терапии ОКИ у детей, осуществляет модулирующее влияние на состояние системы интерфероногенеза и ускоряет инволюцию патологических симптомов заболевания.

Применение в комплексном лечении детей, больных ОКИ с инвазивными диареями, монофракционных поликомпонентных модулированных фитоконцентратов способствует существенному сокращению продолжительности интоксикации, рвоты, диареи, исчезновению патологических примесей в испражнениях, ускорению репарации слизистой оболочки толстой кишки.

Ключевые слова: дети, острые кишечные инфекции, цитокины, интерферогенез, гемостаз, фибринолиз, гемодинамика, низкоинтенсивное лазерное облучение крови, фитоконцентраты.

ANNOTATION

Moshchych O.P. Clinico-pathogenetic features of acute intestinal infections in children, ways to optimize their treatment. - Manuscript.

Dissertation (thesis) for scientific degree of Doctor of Medical Sciences in speciality 14.01.10 - paediatrics. State Company “Institute of pediatrics, obstetrics, and gynaecology” of the Academy of Medical Sciences of Ukraine - Kyiv, 2010.

The dissertation focuses on improving therapy methods for treating acute enteric infections (AEI) in children. It also presents clinical-experimental grounds for these therapy methods. This work studies pathogenetic meaning of some сytokines (IL-1, 2, 6, TNF - tumour necrosis factor, INF-alpha), studies condition of hemostasis and fibrinolysis systems, condition of central and peripheral haemodynamics in children with AEI. We have experimentally studied influence of salmonellosis toxin on intestine's motor and absorbing function. We have experimentally proved expediency of using alpha interferon and phyto concentrates with antibacterial, antiviral, antioxidant and reparative features.

Use of low-intensity laser irradiation of blood in complex therapy of children's acute enteric infections accelerates normalisation of changes in systems of hemostasis and fibrinolysis. Use of recombinant alpha-interferon normalises condition of interferonоgenesis systems, and accelerates involution of pathological symptoms of the illness. Use in treatment of children sick with severe acute intestinal manifestations of distal colitis monofraktional multicomponent modulated phytokontcentrates contributes to a significant reduction in the duration of intoxication, vomiting, diarrhea, helps eliminate pathologic admixtures in faeces, and accelerating the repair of the mucous tunic of the colon.

Key words: children, acute enteric infections, cytokines, interferonоgenesis, hemostasis, fibrinolysis, haemodynamics, low intensity laser irradiation of blood, phytoconcentrates.

Умовні скорочення

Размещено на Allbest.ru