"Мішеневі" та "немішеневі" цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах осіб, які зазнали впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Результати проведених досліджень підтвердили дані інших авторів про високу чутливість дитячого організму до мутагенної дії радіації - щодо індукції не тільки первинної, але й опосередкованої (трансгенераційної) хромосомної нестабільності (И. Е. Воробцова, 2002; И. И. Сусков и др., 2001, 2004; Е. И. Степанова и др., 1996; А. Е. Сипягина, 2002).

На цитогенетичному рівні, окрім затриманої хромосомної нестабільності, важливу роль в дестабілізації геному людини відіграє так звана прихована хромосомна нестабільність при нормальному чи аберантному каріотипі, яка проявляється як гіперчутливість хромосом лімфоцитів периферичної крові до дії інших мутагенів - іn vivo та in vitro.

По-перше, нами були визначені оптимальні строки обробки культури лімфоцитів блеоміцином (пізня постсинтетична G2 стадія мітотичного циклу) та відповідні концентрації препарату (0,05 та 5,0 мкг/мл), придатні для оцінки чутливості хромосом соматичних клітин людини in vitro до тестуючого мутагенного навантаження.

На наступному етапі роботи були сформовані групи осіб з радіаційним впливом різної інтенсивності в анамнезі, в яких визначено фонові (вихідні) частоти всього спектру хромосомних аберацій в лімфоцитах периферичної крові та проведено порівняльну міжгрупову оцінку інтенсивності опромінення за цитогенетичними критеріями. Результати цитогенетичного обстеження груп спостереження (включаючи групу порівняння) наведені в таблиці 5, де всі групи розташовані в порядку зростання радіаційно-індукованого цитогенетичного ефекту - сумарної частоти цитогенетичних індикаторів опромінення - нестабільних (дицентричні та кільцеві хромосоми) та стабільних (аномальні моноцентрики) хромосомних аберацій.

Таблиця 5

Порівняння середньогрупових результатів цитогенетичного обстеження осіб, які відрізнялися за інтенсивністю опромінення

Як видно з наведених даних, за цитогенетичними критеріями найменш обтяженою з експонованих груп виявилася група осіб, які працювали в 30-кілометровій зоні відчуження у 2006-2007 рр. (хронічний радіаційний вплив малої інтенсивності; переважно зовнішнє опромінення). Середньогрупова частота радіогенних маркерів в цій групі дорівнювала контрольному та спонтанному рівням. Далі йдуть групи УЛНА (пролонгований радіаційний вплив середньої інтенсивності; переважно зовнішнє опромінення у 1986-1987 рр.) та особи, які перенесли ГПХ (гострий радіаційний вплив значної інтенсивності; переважно зовнішнє опромінення у 1986 р.), в яких навіть у віддалені строки після опромінення спостерігали підвищені частоти як залишкових (неелімінованих) нестабільних хромосомних маркерів радіаційної дії, так і первинних радіаційно-індукованих стабільних хромосомних аберацій.

На завершальному етапі досліджень особи з усіх груп спостереження були протестовані за допомогою “G2-bleomycin sensitivity assay” для дослідження індивідуальної чутливості хромосом лімфоцитів периферичної крові до тестуючого мутагенного навантаження та її можливої модифікації опроміненням різної інтенсивності.

Результати такого тестування наведені в графічному вигляді на рисунку 8 на якому наочно спостерігається як широке міжіндивідуальне варіювання цитогенетичного ефекту при тестуючій дії блеоміцину в обох використаних концентраціях, так і відсутність позитивної кореляції поміж фоновими та індукованими частотами хромосомних аберацій в усіх обстежених групах.

Визначення осіб, гіперчутливих до дії блеоміцину, проводили аналогічно виявленню індивідів з підвищеною чутливістю до дії іонізуючої радіації [Hsu et al., 2002; Е. А. Дьоміна та ін., 2006, 2007; Н. О. Рябченко та ін., 2006] обчисленням коефіцієнту прихованої хромосомної нестабільності (КПХН) за спрощеною нами формулою:

КПХН = МПХН/М, де

МПХН - індивідуальні значення частоти аберацій хромосом при тестуючій дії блеоміцину в концентраціях 0,05 та 5,00 мкг/мл;

М - середньогрупові значення частоти аберацій хромосом при тестуючій дії блеоміцину в концентраціях 0,05 та 5,00 мкг/мл.

Прийняли, що для гіперчутливих осіб цитогенетичний ефект, індукований блеоміцином, перевищує середньогруповий рівень хромосомних аберацій і завжди буде > 1.

При порівнянні міжгрупової чутливості до кластогенної дії блеоміцину брали до уваги виявляємість осіб з прихованою хромосомною нестабільністю та додаток до фонової частоти хромосомних аберацій (надспонтанний рівень) в кожній із обстежених груп, які були розподілені, як і в таблиці 5, в залежності від частоти цитогенетичних маркерів опромінення. Результати такого порівняння наведені в таблиці 6.

Як видно з наведених даних, максимальний відсоток осіб з прихованою хромосомною нестабільністю (57,9 %) виявили в групі осіб, які перенесли ГПХ у 1987 р.; в інших групах кількість гіперчутливих індивідів була практично однаковою і не перевищувала 41,6 %. Разом з тим, максимальний додаток до середньогрупової частоти аберацій хромосом (22,00 та 32,34 на 100 метафаз при концентраціях блеоміцину 0,05 та 5,00 мкг/мл, відповідно) спостерігали у працівників 30-кілометрової зони відчуження, що, можливо, пов'язано зі специфікою опромінення осіб в обстежених групах.

Таблиця 6

Порівняння середньогрупових результатів тестування обстежених осіб за допомогою “G2-bleomycin sensitivity assay”

Як видно з наведених даних, максимальний відсоток осіб з прихованою хромосомною нестабільністю (57,9 %) виявили в групі осіб, які перенесли ГПХ у 1987 р.; в інших групах кількість гіперчутливих індивідів була практично однаковою і не перевищувала 41,6 %. Разом з тим, максимальний додаток до середньогрупової частоти аберацій хромосом (22,00 та 32,34 на 100 метафаз при концентраціях блеоміцину 0,05 та 5,00 мкг/мл, відповідно) спостерігали у працівників 30-кілометрової зони відчуження, що, можливо, пов'язано зі специфікою опромінення осіб в обстежених групах.

Отримані результати підтверджують реальність модифікації генетично зумовленої чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючого мутагенного навантаження внаслідок дії іонізуючого випромінювання.

Таким чином, використання нових підходів до оцінки віддалених „немішеневих” цитогенетичних ефектів як наслідків попереднього опромінен-ня людини, дозволило виявити різні форми радіаційно-індукованої нестабіль-ності геному в деяких пріоритетних групах осіб, постраждалих від дії факторів Чорнобильської аварії, що можна вважати фактором ризику реалізації патології з генетичною компонентою [И. И. Пелевина и др., 2001; Tuimala et al., 2006].

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення актуальної проблеми - визначення закономірностей реалізації впливу іонізуючого випромінювання на спадкові структури соматичних клітин людини з плином часу (в різні строки після аварії на Чорнобильській АЕС) та обґрунтування нових підходів для формування «груп ризику» серед опромінених осіб на підставі виявлення та оцінки нестабільності геному за цитогенетичними критеріями.

1. У осіб, які перенесли ГПХ у 1986 р., навіть у віддалені строки після гострого променевого ураження спостерігались вірогідно підвищені середньогрупові частоти як інтегральних цитогенетичних показників (хромосомних аберацій та аберантних клітин), так і специфічних маркерів радіаційної дії (стабільних та нестабільних аберацій хромосомного типу), які позитивно корелювали із ступенем гострої променевої хвороби та, відповідно, із середньогруповими офіційними дозами опромінення.

2. При динамічному цитогенетичному обстеженні реконвалесцентів ГПХ встановлено зміну в спектрі цитогенетичних маркерів опромінення з плином часу - сумарні частоти нестабільних хромосомних аберацій (дицентриків та центричних кілець) поступово зменшувались (незалежно від ступеня ГПХ та дози опромінення), тоді як частоти стабільних хромосомних аберацій (аномальних моноцентриків) не тільки практично не змінювались, але й навіть зростали - в прямій залежності від офіційної дози опромінення та ступеня ГПХ.

3. Ступінь виразності цитогенетичного ефекту (середньогрупових частот аберацій хромосомного типу та стабільних і нестабільних радіаційних маркерів) в учасників ліквідації аварії на ЧАЕС залежав від середньогрупової дози опромінення.

4. Рівень нестабільних цитогенетичних маркерів радіаційної дії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відібраних з реєстру Міністерства оборони України, вірогідно не відрізнявся від аналогічних цитогенетичних показників в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відібраних з Державного реєстру України, в той час як частоти стабільних радіаційних маркерів у осіб з останньої групи більш ніж у три рази перевищували рівень аномальних моноцентриків у військових ліквідаторів.

5. Використання методу флуоресцентної in situ гібридизації метафазних хромосом людини з ДНК-зондами до цілих хромосом (FISH-WCP) дозволило суттєво підвищити (в порівнянні з традиційним цитогенетичним аналізом) виявлення стабільних маркерів радіаційної дії в осіб, які перенесли ГПХ у 1986 р., та учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (в середньому, в 10 та 6 разів, відповідно).

6. Порівняння біологічних (розрахованих на підставі частот повних хромосомних транслокацій, встановлених при використанні методу FISH-WCP) та офіційних доз опромінення у реконвалесцентів ГПХ та в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виявило їх найбільший збіг у діапазоні доз від 250 до 500 мГр.

7. У дітей, які мешкали на радіаційно-забруднених територіях, встановлено вірогідне зростання всіх цитогенетичних показників, характерних для дії іонізуючого випромінювання на людину.

8. Частота цитогенетичних маркерів радіаційної дії, виявлена в обстежених групах дітей при первинному цитогенетичному обстеженні, не залежала від щільності забруднення грунту радіонуклідом 137Cs.

9. Динамічне цитогенетичне обстеження дітей, які мешкали на територіях, забруднених радіонуклідом 137Cs, виявило суттєві розбіжності в спектрі радіаційних маркерів при повторних цитогенетичних обстеженнях - середньогрупові частоти нестабільних хромосомних аберацій залишались незмінними, а стабільних - зростали з плином часу.

10. При дослідженні прямих цитогенетичних ефектів в клітинах-мішенях в обстежених групах дітей встановлено вірогідне зростання не тільки частоти цитогенетичних показників, характерних для дії іонізуючого випромінювання на людину (нестабільних та стабільних аберацій хромосомного типу), але й хроматидних аберацій, що може свідчити про радіоіндуковане підвищення чутливості хромосомного апарату лімфоцитів периферичної крові до дії інших мутагенів довкілля, тобто до дестабілізації геному.

11. Для прицільного дослідження різних форм хромосомної нестабільності (затриманої, трансмісивної та прихованої) запропоновано нові підходи та розроблено відповідні модельні системи, що дозволяють виявити та оцінити „немішеневі” цитогенетичні ефекти у віддалені строки після опромінення людини, які пропонуються в якості цитогенетичних критеріїв оцінки стабільності геному.

12. З використанням запропонованих підходів та моделей (двотермінове культивування лімфоцитів периферичної крові людини та оцінка індивідуальної чутливості хромосом людини до дії мутагена-провокатора блеоміцина - удосконалений G2-bleomycin sensitivity assay) за цито-генетичними критеріями визначено різні форми хромосомної нестабільності в соматичних клітинах осіб, які зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС в діапазоні доз від 40 до 3400 мГр, у віддалені строки після опромінення.

13. Встановлено модифікуючий вплив іонізуючого випромінювання в широкому діапазоні доз на генетично детерміновану індивідуальну чутливість людини до мутагенної дії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пилинская М. А. Использование традиционных и новых методов генетических исследований соматических клеток человека для оценки мутагенного действия ионизирующего излучения на лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС / М. А. Пилинская, С. С. Дыбский, А. М. Шеметун // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. - К. : «Медэкол» МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. - Кн. 3. - С. 87-99. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні розділу монографії).

2. Pilinskaya M. A. Hematological effects among Ukrainian population suffered from the Chernobyl accident / M. A. Pilinskaya, S. S. Dibskiy, A. M. Shemetun // Health effects after the Chernobyl accident: Monograf in 4 parts // Ed. A. Vosianov, V. Bebeshko, D. Bazyka. - Kyiv : DIA, 2003. - P. 93- 101. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні розділу монографії).

3. Цитогенетичні наслідки у Чорнобильських контингентів пріоритетного спостереження / М. А. Пілінська, Г. М. Шеметун, С. С. Дибський, О. В. Шеметун, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан, О. О. Талан // Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції // За ред. О. Ф. Возіанова, В. Г. Бебешка, Д. А. Базики. - К. : ДІА, 2007. - С. 156-169. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні розділу монографії).

4. Цитогенетичний спосіб визначення прихованої хромосомної нестабільності в соматичних клітинах людини за допомогою теста "G2- bleomycin sensitivity assay": методичні рекомендації / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, Е. Б. Дибська, Л. Р. Педан ; ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України». - К., 2008. - 25 с. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні методичних рекомендацій).

5. Пат. № 15062, UA, МПК G01N33/48/С12Q 1/68 (2005.12) Спосіб виявлення хромосомної нестабільності в лімфоцитах крові нащадків опромінених людей / Пілінська М. А., Дибський С. С.; заявник Науковий центр радіаційної медицини АМН України. - № u 200511589; заявл. 06.12.05; опубл. 15.06.06., Бюл. № 4. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено експериментальну частину, участь у оформленні патенту).

6. Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro / М. А. Пілінська, C. C. Дибський, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан // Цитология и генетика. - 2010. - Т. 44, № 2. - С. 58-64. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

7. Виявлення прихованої хромосомної нестабільності у осіб, постраждалих від дії факторів Чорнобильської аварії, за допомогою удосконаленого теста «G2 bleomycin sensitivity assay / С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан, М. А. Пілінська // Доповіді Національної академії наук України. - 2009. - № 11. - С. 191-195. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено експериментальну частину, участь у написанні статті).

8. Прихована хромосомна нестабільність, виявлена при тестуючій мутагенній дії блеоміцина in vitro в лімфоцитах периферичної крові контрольних донорів / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан // Доповіді Національної академії наук України. - 2008. - № 8. - С. 184-188. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

9. Експресія хромосомної нестабільності у дітей з патологією щитовидної залози, батьки яких потерпіли від дії факторів Чорнобильської аварії / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, О. Я. Боярська, О. В. Копилова // Доповіді Національної академії наук України. - 2006. - № 7. - С. 183-188. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

10. Дибський С. С. Використання додаткового мутагенного навантаження блеоміцином in vitro для визначення прихованої хромосомної нестабільності в лімфоцитах периферичної крові / С. С. Дибський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. пр. -Київ - Луганськ, 2009. - Вип.6 (93). - С.52-64.

11. Дибський С. С. Використання методу FISH для верифікації доз опромінення у 180 ліквідаторів Чорнобильскої аварії / С. С. Дибський // Фактори експериментальної еволюції організмів: зб. наук. пр. - Київ - ЛОГОС, 2009. Т. 7.- С. 345-350.

12. Нові підходи до виявлення цитогенетичних наслідків опромінення людини у віддалені строки після Чорнобильської аварії / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. В. Шеметун, Л. Р. Педан, О. О. Талан // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології: зб. наук. пр. -- Київ - ЛОГОС, 2008. Т. 1. - С. 502-505. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

13. Опыт использования метода FISH для реконструкции индивидуальных доз облучения у ликвидаторов Чернобыльской аварии в рамках украинско-американского проекта «Лейкемия» // М. А. Пилинская, С. С. Дыбский, Ю. Н. Скалецкий, В. В. Чумак, И. С. Дягиль, Т. Ф. Любарец, А. Е. Романенко, В. Г. Бебешко, Д. А. Базыка // Цитология и генетика. - 2006. - Т. 40, № 3. - С. 34-39. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

14. Виявлення хромосомної нестабільності у нащадків батьків, опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи / М. А. Пілінська, C. C. Дибський, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан // Цитология и генетика. - 2005. - Т. 39, № 4. - С. 32-40. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

15. Рівень спонтанних хромосомних аберацій у дітей з чистого регіону України, встановлений при цитогенетичному аналізі рівномірно та диференційно забарвлених метафазних хромосом / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. В. Шеметун, О. О. Талан // Цитология и генетика. - 2004. - Т. 40, № 6. - С. 45-48. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

16. Pilinskaya M. A. Ecogenetic aspects of Chornobyl accident / M. A. Pilinskaya, S. S. Dybskiy // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: зб. наук. пр. - Київ, - 2005. - Вип. 11. - С. 285-288. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

17. Пілінська М. А. Спонтанний рівень аберацій хромосом, встановлений в лімфоцитах периферичної крові осіб різного віку за допомогою методу FISH / М. А. Пілінська, С. С. Дибський // Цитология и генетика. - 2004. - Т. 40, № 4. - С. 62-66. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

18. Пілінська М. А. Соматичний хромосомний мутагенез у дітей, які мешкають в регіонах зобної ендемії України, забруднених (Рівненська область) та незабруднених радіонуклідами / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. пр. - Київ - Луганськ - Харків, 2004. - Вип. 7 (60). - С. 282-289. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

19. Пілінська М. А. Досвід використання методу FISH-WCP для верифікації доз опромінення у ліквідаторів Чорнобильської аварії / М. А. Пілінська, С. С. Дибський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. пр. - Київ - Луганськ - Харків, 2004. - Вип. 7 (60). - С. 275-281. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

20. Пілінська М. А. Соматичний хромосомний мутагенез у дітей контамінованої радіонуклідами території України в постчорнобильський період / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан // Доповіді Національної академії наук України. - 2003. - № 7. - С. 176-182. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

21. Пілінська М. А. Результати цитогенетичного обстеження дітей, які мешкають на контамінованій радіонуклідами території зони зобної ендемії Рівненської області України / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан // Цитологія і генетика. - 2003. - Т. 37, № 3.- С. 55-60. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

22. Пілінська М. А. Порівняння результатів цитогенетичного обстеження ліквідаторів наслідків Чорнобильської аварії, проведеного за допомогою традиційного цитогенетичного аналізу та методу FISH / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан // Журн. АМН України. - 2003. - Т. 9, № 3. - С. 465-475. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

23. Пілінська М. А. Використання методу FISH для верифікації доз опромінення у ліквідаторів Чорнобильської аварії / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, Ю. М. Скалецький // Цитология и генетика. - 2002. - Т. 36, № 5. - С. 16- 20. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

24. Пилинская М. А. Частота стабильных хромосомных аберраций, установленная с помощью метода FISH у 49 ликвидаторов Чернобыльской аварии с различными дозами облучения / М. А. Пилинская, С. С. Дыбский // Цитология и генетика. - 2001. - Т. 35, № 4. - С. 50-54. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

25. Pilinskaya M. A. FISH versus EPR dosimetry in Chernobyl liquidators / M. A. Pilinskaya, S. S. Dybskiy // Доповіді Національної академії наук України. - 2001. - № 2. - С. 185-189. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

26. Пилинская М. А. Частота хромосомных обменов в критических группах жертв Чернобыльской аварии по данным традиционного цитогенетического анализа и метода FISH / М. А. Пилинская, С. С. Дыбский // Международный журнал радиационной медицины. - 2000. - № 1 (5). - С. 83-95. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

27. Pilinskaya M. A. Cytogenetic effects in the group of self-settlers from the 30-kilometer zone of estrangement / M. A. Pilinskaya, S. S. Dybskiy, D. V. Redko // Cytology and Genetics. - 1999. - Vol. 33, № 6. - P. 33-37. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

28. On the frequency of chromosome exchanges in some highly irradiated groups of Chernobyl accident victims, measured by conventional chromosome analysis and whole chromosome painting / M. A. Pilinskaya, S. Dybskiy, F. Hill, T. Straume, J. Lucas, L. Anspaugh // Доповіді Національної академії наук України. - 1999. - № 7. - С. 169-173. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

29. Дибський С. С. Частота хромосомних аберацій у деяких групах працівників ЧАЕС при використанні класичного цитогенетичного аналізу та методу FISH / С. С. Дибський // Проблеми екологічної медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. пр. - Київ - Луганськ, 1999. - Вип. 2 (22). - С. 195-200.

30. Genetic effects in somatic cells of ChNPP personnel exposed to radiation of different intensity after the accident /M. A. Pilinskaya, A. M. Shemetun, S. S. Dibskiy, D. V. Red'ko // Cytology and Genetics. - 1996. - Vol. 30, № 2. - P. 16-24. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

31. Генетические эффекты в соматических клетках лиц, работающих в условиях хронического облучения разной интенсивности после аварии на Чернобыльской АЭС / М. А. Пилинская, А. М. Шеметун, С. С. Дыбский, Д. В. Редько // Цитология и генетика. - 1996. - Т. 30, № 2. - С. 17-25. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

32. Пилинская М. А. Динамика протекания мутационного процесса в лимфоцитах периферической крови человека в условиях постоянного воздействия малых уровней ионизирующей радиации / М. А. Пилинская, С. С. Дыбский, И. А. Знаевская, Е. Б. Дыбская // Цитология и генетика. - 1995. - Т. 29, № 3. - С. 56-61. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

33. Cytogenetic monitoring of victims of the Chernobyl NPP accident / M. A. Pilinskaya, A. M. Shemetun, S. S. Dibskiy, D. V. Redko, H. A. Vanurihina, H. B. Dibskaya // Cytology and Genetics. - 1994. - Vol. 28, № 3. - P. 14-19. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

34. Frequency of roque cells in human populations / M. A. Pilinskaya, A. M. Shemetun, S. S. Dibskiy, D. V. Redko, I. A. Znaevskaiy // Cytology and Genetics. - 1994. - Vol. 28, № 1. - P. 22- 29. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

35. Выявление мультиаберрантных лимфоцитов при цитогенетическом обследовании различных групп людей, контактирующих с мутагенными факторами / М. А. Пилинская, А. М. Шеметун, С. С. Дыбский, Д. В. Редько, И. А. Знаевская // Цитология и генетика. - 1994. - Т. 28, № 1. - С. 27-32. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

36. Цитогенетический мониторинг лиц, пострадавших от аварии на Чернобыльской АЭС / М. А. Пилинская, А. М. Шеметун, С. С. Дыбский, Д. В. Редько, Е. А. Ванюрихина, Е. Б. Дыбская // Цитология и генетика. - 1994. - Т. 28, № 3. - С. 18-25. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

37. Пилинская М. А. Модификация диматифом цитогенетического эффекта в лимфоцитах периферической крови детей, подвергающихся постоянному радиационному воздействию малой интенсивности / М. А. Пилинская, С. С. Дыбский, Л. Р. Педан // Цитология и генетика. - 1993. - Т. 27, № 4. - С. 87- 90. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

38. Cytogenetic effects in blood lymphocytes as an indicator of Chernobyl accident impact on human health / M. A. Pilinskaya, A. M. Shemetun, S. S. Dibskiy, D. V. Redko, M. N. Eremeeva // Radiation biology & ecology. - 1993. - № 2. - P. 99-103. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

39. Concerning the problem of appearance of multiaberrant cells in a man / M. A. Pilinskaya, A. M. Shemetun, S. S. Dibskiy, D. V. Redko // Доклады Академии наук Украины. - 1993. - № 3. - C. 180-183. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

40. Пилинская М. А. Использование метода FISH для цитогенетического обследования лиц, перенесших острую лучевую болезнь в связи с аварией на Чернобыльской АЭС / М. А. Пилинская, С. С. Дыбский, И. Г. Халявка // Цитология и генетика. - 1998. - Т. 32, № 1. - С. 22- 32. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

41. New approaches to the evaluation of untargeted cytogenetic effects in somatic human cells in remote terms following Chernobyl accident

42. / M. A. Pilinskaya, S. S. Dybskiy, O. V. Shemetun, Ye. B. Dibskaya, L. R. Pedan, O. A. Talan // Проблеми радіаційної медицини та

43. радіобіології : зб. наук. пр. - Київ, 2006. - Вип. 12 - С.154-159. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

44. Цитогенетический эффект в лимфоцитах периферической крови как индикатор действия на человека факторов Чернобыльской аварии / М. А. Пилинская, А. М. Шеметун, С. С. Дыбский, Д. В. Редько, М. Н. Еремеева // Радиобиология. - 1992. - Т. 32, № 5. - C. 632-639. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

45. Пiлiнська М. А. Цитогенетичний ефект в лiмфоцитах периферійної кровi дiтей, що мешкають в деяких населених пунктах Овруцького району Житомирської областi України / М. А. Пiлiнська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська // Цитологiя i генетика. - 1992. - Т. 26, № 4. - С. 10-15. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

46. Пилинская М. А. Частота хромосомных аберраций в лимфоцитах периферической крови детей, проживающих в районах с различной радиоэкологической обстановкой / М. А. Пилинская, С. С. Дыбский // Цитология и генетика. - 1992. - Т. 26, № 2. - С. 11-17. (Дисертантом проаналізовано літературу і здійснено частину цитогенетичного аналізу, участь у написанні статті).

АНОТАЦІЯ

Дибський С. С. „Мішеневі” та „немішеневі” цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах осіб, які зазнали впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика. - ДУ „Науковий центр радіаційної медицини АМН України”. Київ, 2010.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення актуальної проблеми - визначення закономірностей реалізації впливу іонізуючого випромінювання на спадкові структури соматичних клітин людини з плином часу (в різні строки після аварії на Чорнобильській АЕС) та обґрунтування нових підходів для формування „груп ризику” серед осіб з різними формами хромосомної нестабільності на підставі удосконалення існуючих методів оцінки стабільності геному.

В порівняльному аспекті встановлено індивідуальні та середньогрупові частоти інтегральних та специфічних для дії іонізуючого випромінювання цитогенетичних показників в пріоритетних групах осіб, постраждалих від дії факторів Чорнобильської аварії - у осіб, які перенесли ГПХ різного ступеня тяжкості у 1986 р; учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; дітей, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях; працівників із зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення - в різні строки після опромінення.

Для прицільного дослідження різних форм хромосомної нестабільності (затриманої, трансмісивної та прихованої) запропоновано нові підходи та розроблено відповідні модельні системи, які дозволяють виявити та оцінити „немішеневі” цитогенетичні ефекти у віддалені строки після опромінення людини, які пропонуються в якості цитогенетичних критеріїв оцінки стабільності геному.

За цитогенетичними критеріями визначено різні форми нестабільності геному в лімфоцитах периферичної крові осіб, які зазнали радіаційного впливу в діапазоні доз від 40 до 3400 мГр внаслідок аварії на ЧАЕС, у віддалені строки після опромінення.

Досліджено модифікуючий вплив іонізуючого випромінювання в широкому діапазоні доз на генетично детерміновану індивідуальну чутливість людини до мутагенної дії.

Адаптовано та використано сучасний молекулярно-цитогенетичний метод FISH-WCP для розрахунку поглинутих індивідуальних доз опромінення людини та формування критичних груп осіб з можливою радіаційно-індукованою патологією.

При динамічному цитогенетичному обстеженні осіб, які перенесли ГПХ внаслідок аварії на ЧАЕС, та дітей, які мешкають на радіаційно забруднених територіях, встановлено особливості перебігу радіаційно-індукованого соматичного хромосомного мутагенезу у людини з плином часу.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, лімфоцити периферичної крові людини, хромосомні аберації, нестабільність геному, аварія на Чорнобильській АЕС.

АННОТАЦИЯ

Дыбский С. С. „Мишеневые” и „немишеневые” цитогенетические эффекты в соматических клетках лиц, которые подверглись воздействию ионизирующей радиации в результате аварии на Чернобыльской АЭС. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.15 - генетика. - ГУ „Научный центр радиационной медицины АМН Украины”. Киев, 2010.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение актуальной проблемы - определение закономерностей реализации влияния ионизирующего излучения на наследственные структуры соматических клеток человека в различные сроки после аварии на Чернобыльской АЭС и обоснованы цитогенетические критерии для формирования «групп риска» среди лиц с хромосомной нестабильностью на основании усовершенствованных подходов для выявления задержанной, трансмиссивной и скрытой нестабильности генома.

В сравнительном аспекте установлены индивидуальные и среднегрупповые частоты интегральных и специфических для действия ионизирующего излучения цитогенетических показателей в приоритетных группах лиц, пострадавших от действия факторов Чернобыльской аварии, - пациентов, перенесших ОЛБ различной степени тяжести; участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС; детей, которые проживают на радиационно-загрязненных территориях; работников из зоны отчуждения и зоны безусловного (обязательного) отселения - в разные сроки после облучения.

Для прицельного исследования различных форм хромосомной нестабильности (задержанной, трансмиссивной, скрытой) предложены новые подходы и разработаны соответствующие модельные системы, позволяющие оценить „немишеневые” цитогенетические эффекты в отдаленные сроки после облучения, которые предлагаются в качестве цитогенетических критериев оценки стабильности генома.

По цитогенетическим критериям определены различные формы нестабильности генома в лимфоцитах периферической крови лиц, подвергшихся действию ионизирующей радиации в результате аварии на ЧАЭС в диапазоне доз от 40 до 3400 мГр, в отдаленные сроки после облучения.

Изучено модифицирующее действие ионизирующего излучения в широком диапазоне доз на генетически детерминированную индивидуальную чувствительность человека к мутагенному воздействию.

Адаптирован и использован новейший молекулярно-цитогенетический метод FISH-WCP для расчета поглощенных индивидуальных доз облучения человека и формирования критических групп лиц с возможной радиационно-индуцированной патологией.

При динамическом цитогенетическом обследовании лиц, которые перенесли ОЛБ в результате аварии на ЧАЭС, и детей, проживающих на радиационно-загрязненных территориях, установлены особенности протекания радиационно-индуцированного соматического хромосомного мутагенеза у человека в различные сроки после облучения.

Ключевые слова: ионизирующее излучение, лимфоциты периферической крови человека, хромосомные аберрации, нестабильность генома, авария на Чернобыльской АЭС.

ANNOTATION

Dibskiy S.S. „Targeted” and „untargeted” cytogenetic effects in somatic cells of persons exposed to the ionizing radiation exposure caused by Chornobyl accident - Manuscript.

The dissertation (manuscript) for the academic degree of a Doctor of Biological Sciences in speciality 03.00.15 - genetics. - State Institute „Research Centrе for Radiation Medicine of Academy of Medical Science of Ukraine”. Kyiv, 2010.

In the thesis theoretical generalization and new solution of an actual problem - defining patterns of ionizing radiation exposure realization on hereditary structures of human somatic cells during different terms following the Chornobyl accident - are represented, and the cytogenetic criteria to form the „risk groups” among the people, with chromosome instability, basing on improved approaches to detecting delayed, transmissible and hidden genome instability, are grounded.

Individual and mid-group frequencies of cytogenetic parameters, integral and specific for the of ionizing radiation exposure, in the priority groups of Chornobyl accident victims - reconvalescents of acute radiation sickness (ARS), direct participants of the clean-up of the Chernobyl accident, children living in areas contaminated by radionuclides and workers from alienation zone and regions of obligatory evacuation - during different terms after the irradiation have been determined in comparison.

In order to make analysis of different forms of chromosome instability (delayed, transmissible, hidden), new approaches have been suggested and corresponding model systems, allowing to estimate the „untargeted” cytogenetic effects long after the irradiation, which are suggested to be the cytogenetic criteria for genome stability estimation, have been devised.

Basing on cytogenetic criteria, different forms of genome instability in peripheral blood lymphocytes of persons, exposed to ionizing radiation because of Chornobyl accident in dosage range between 40 and 3400 mGy long after the irradiation, have been defined.

The modifying impact of ionizing radiation of wide dosage range on genetically determined human individual sensitivity to mutagens have been investigated.

New molecular-cytogenetic method FISH-WCP, aimed at calculating the individual absorbed radiation doses and formation of critical groups of persons possibly having the radiation-induced pathology, has been adapted and applied.

During the dynamic cytogenetic examination of persons, suffered from ARS caused by Chornobyl accident, and children, lived in areas contaminated by radionuclides, peculiarities of radiation-induced somatic chromosome mutagenesis circuit in human's body during different terms following the irradiation have been determined.

Key words: ionizing radiation, human peripheral blood lymphocytes, chromosome aberrations, genome instability, Chornobyl accident.

Размещено на Allbest.ru