Оптимізація надання медичної допомоги людям похилого і старечого віку в умовах відділення медико-соціальної реабілітації територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

УДК 614.2:362.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОПТИМІЗАЦІЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ В УМОВАХ ВІДДІЛЕННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЕНСІОНЕРІВ

14.02.03 - соціальна медицина

ЄГОРОВА ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державній установі "Інститут геронтології ім. акад. Д.Ф. Чеботарьова АМН України".

Науковий керівник:

Чайковська Віра Володимирівна, доктор медичних наук, старший науковий співробітник ДУ "Інститут геронтології ім. акад. Д.Ф. Чеботарьова АМН України", завідувач лабораторії соціальної геронтології.

Офіційні опоненти:

Чепелевська Людмила Андріївна, доктор медичних наук, професор ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України", завідувач відділу демографії доктор медичних наук, професор;

Сайдакова Наталія Олександрівна, ДУ "Інститут урології АМН України", завідувач відділу епідеміології та організаційно-методичної роботи.

Захист відбудеться "23" квітня 2010 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудиторія №46. геріатрична допомога соціальна реабілітація

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий "18" березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Бугро.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність вивчення медико-демографічних проблем, пов'язаних з постарінням населення, підкреслюється у Мадридському міжнародному плані дій щодо старіння (ООН, 2002 р.) і потребує розробки стратегії, спрямованої на подовження соціальної активності людей та поліпшення якості їхнього життя. У цьому контексті ВООЗ вказується на пріоритетність розробки герореабілітаційних програм, наближення різних форм медико-соціальної допомоги до місця проживання людини, адекватної геріатричної підготовки спеціалістів різного рівня та волонтерів, інформаційної підтримки пацієнтів та їх родин. Реабілітація поєднує в собі всі заходи, спрямовані на зменшення дії інвалідизуючих чинників та умов, які призводять до фізичних та інших обмежень організму, а також на забезпечення можливості соціальної інтеграції в суспільстві для інвалідів та людей з функціональними порушеннями (Комітет експертів ВООЗ, 2006). Актуальність дослідження визначається належністю України до найбільш демографічно старих країн світу. Тому питання своєчасного та адекватного проведення медичних і соціальних реабілітаційних заходів, які забезпечують функціональну адаптацію людини похилого віку та максимально можливий рівень самообслуговування набувають особливого значення в даний час, що дозволить зменшити державні витрати на догляд та інституціоналізацію людей похилого і старечого віку, а також подовжить їх активне довголіття (Фонд народонаселення ООН, 2009).

Однією з ключових структур надання медико-соціальної допомоги населенню є територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів (ТЦСОП), які функціонують відповідно до "Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян", затвердженого наказом №44 Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.97, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.09.97 за №442/2246 (зі змінами). Станом на 01.01.2009 року загальна чисельність ТЦСОП в Україні становила 744 заклади, якими у 2008 році надано послуг близько 2 млн. осіб, у тому числі - більше 700 тис. осіб, які проживають у сільській місцевості. Вважається, що пацієнти установ соціального захисту населення при потребі можуть пройти курс лікування у відділенні медико-соціальної реабілітації або в стаціонарі тимчасового чи денного перебування. Але хто саме і в якому обсязі має отримати в них медичну допомогу залишається невизначеним. Незважаючи на розробки у цьому напрямі, поки що відсутня єдина нормативна база "геропрофесійних стандартів", актуальною проблемою залишається визначення стандартів якості надання медичної допомоги в умовах відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП.

Дослідження геріатричного напряму стосовно організації медико-соціальної допомоги проводилися лише в амбулаторно-поліклінічній мережі, носили фрагментарний характер, водночас залишилися поза увагою відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП.

Актуальність дослідження значною мірою посилена необхідністю виконання Закону України "Про соціальні послуги" (2003 р.), Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (2005 р.), "Плану дій щодо поліпшення життєзабезпечення ветеранів війни на 2007-2010 роки", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.07 № 731-р. Відсутність науково обґрунтованих підходів до визначення обсягу та якості медико-соціальної допомоги в умовах ТЦСОП обумовила актуальність даного дослідження, визначило його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт лабораторії соціальної геронтології ДУ "Інститут геронтології ім. акад. Д.Ф. Чеботарьова АМН України", виконаних згідно із завданнями АМН України за №0106U001532 - "Особливості надання медичної допомоги в умовах амбулаторії загальної практики-сімейної медицини" та за №0109U001722 - "Обґрунтування медико-соціальних стандартів організації сучасних форм геріатричної допомоги населенню" та міжнародного проекту MATRA в Україні "Підтримка та поліпшення догляду за людьми похилого віку на рівні громад". Автор особисто брав участь у зборі первинного матеріалу, його аналізі та впровадженні отриманих результатів у практику.

Мета дослідження: удосконалення надання медичної допомоги людям похилого і старечого віку за допомогою обґрунтування та створення функціонально-структурної моделі відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП.

Для досягнення поставленої мети було вирішено такі завдання:

1) вивчити та проаналізувати вітчизняний та світовий досвід організації медичної допомоги в системі закладів соціального захисту населення;

2) проаналізувати стан здоров'я та потреби в медичній і соціальній допомозі пацієнтів ТЦСОП похилого і старечого віку;

3) оцінити адекватність наявних кадрових та матеріальних ресурсів відділень медико-соціальної реабілітації ТЦСОП потребам людей похилого і старечого віку;

4) визначити головні напрями діяльності лікарів та медичних сестер відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП і механізми їх взаємодії з медичними працівниками первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), соціальними працівниками, сестрами Товариства Червоного Хреста (ТЧХ), волонтерами та сім'єю хворого;

5) визначити головні шляхи вдосконалення підготовки лікарів та медичних сестер відділень медико-соціальної реабілітації ТЦСОП з надання геріатричної допомоги;

6) обґрунтувати, розробити та впровадити функціонально-структурну модель відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП з визначенням її ефективності.

Об'єкт дослідження: стан надання медичної допомоги населенню похилого і старечого віку в умовах ТЦСОП.

Предмет дослідження: захворюваність людей похилого і старечого віку, організація медико-соціальної реабілітації в умовах ТЦСОП, потреба людей похилого і старечого віку у різних видах медико-соціальної допомоги.

Методи дослідження. В роботі були залучені: метод системного підходу для проведення кількісного та якісного аналізу проблем надання медичної допомоги в ТЦСОП та обґрунтування функціонально-структурної моделі відділення медико-соціальної реабілітації; бібліосемантичний метод для вивчення досвіду організації медико-соціальної допомоги в закладах соціального захисту населення; соцiально-гiгiєнiчні та клінічні методи для визначення характеристики здоров'я та показників якості надання медичної допомоги людям похилого і старечого віку; методи анкетування (АЕСКОЗ) та інтерв'ювання для визначення потреб пацієнтів похилого і старечого віку у медико-соціальній допомозі, суб'єктивних оцінок щодо якості надання допомоги з боку самого населення та медичних працівників; статистичні методи для визначення характеру впливу окремих факторів та достовірності отриманих результатів дослідження; моделювання для створення функціонально-структурної моделі відділення медико-соціальної реабілітації та експертних оцінок для оцінки ефективності розробленої моделі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:

- визначено взаємозв'язок різних видів медико-соціальної допомоги та вікових особливостей пацієнтів ТЦСОП;

- визначено механізми співпраці медичних працівників соціальних служб та ПМСД, недержавних структур та сім'ї, спрямованих на підтримку та збереження здоров'я людей похилого і старечого віку;

- отримано подальший розвиток методичних підходів щодо розробки програм мультидисциплінарної підготовки медичних працівників для надання геріатричної допомоги населенню похилого і старечого віку;

- науково обґрунтовано функціонально-структурну модель відділення медико-соціальної реабілітації, спрямовану на покращання якості та ефективності надання медичної допомоги людям похилого і старечого віку в ТЦСОП.

Теоретичне значення дослідження полягає в доповненні теорії соціальної медицини в частині обґрунтування медико-соціальної реабілітації в умовах закладів соціального профілю в Україні, зокрема, щодо підвищення якості та доступності надання медико-соціальних послуг населенню похилого і старечого віку в ТЦСОП.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою для:

- створення Київського геріатричного волонтерського інформаційного центру на базі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Шевченківського району м. Києва;

- використання на галузевому рівні при розробці нормативів організації відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП, прийнятих до затвердження Міністерством праці і соціальної політики України з узгодженням МОЗ України (доповнення до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державного мінімального соціального стандарту норм і нормативів соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів в установах Міністерства праці та соціальної політики України", а також до проекту "Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян");

- використання на регіональному рівні:

1) при розробці методичних рекомендацій "Організація медико-соціального обслуговування пенсіонерів Міністерства оборони України з використанням інтеграційно-координаційної моделі";

2) при розробці методичних матеріалів до навчальних програм "Основи геріатричних знань", "Актуальні питання геронтопсихіатрії" та "Мультидисциплінарна командна робота у системі медико-соціальної допомоги людям літнього віку" Державного навчально-методичного геріатричного центру НМАПО імені П.Л. Шупика для підготовки з геріатрії медичного персоналу, соціальних працівників ТЦСОП та його волонтерського активу;

3) при визначенні потреб пацієнтів ТЦСОП в різних видах медико-соціальної допомоги;

4) при розробці системи заходів діяльності медичного персоналу ТЦСОП щодо надання медико-соціальної допомоги, обґрунтуванні показань та протипоказань до медико-соціальної реабілітації в умовах ТЦСОП, розробці документації відділення медико-соціальної реабілітації.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено інформаційний пошук і аналіз літератури за проблемою, розроблено програму та визначено методи дослідження, проведено збір первинного матеріалу та аналіз отриманих результатів, проведено роботу щодо визначення особливостей та якості надання медико-соціальної допомоги людям похилого і старечого віку в умовах ТЦСОП, проведено статистичну обробку та аналіз напрацьованого матеріалу, складено практичні рекомендації. Автор був співрозробником навчально-методичних матеріалів для післядипломної підготовки з геріатрії лікарів, медичних сестер та соціальних працівників, брав участь у створенні і роботі першого в Україні інформаційного центру для людей похилого і старечого віку. Автор самостійно сформулював основні положення і висновки роботи, розробив систему заходів щодо вдосконалення нормативної бази, яка регламентує роботу відділень медико-соціальної реабілітації ТЦСОП.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю "Біологічні основи розвитку патології пізнього віку" (Київ, 2007 р.), міжнародній програмі із соціальної геронтології в Інституті старіння (Мальта, 2008), науково-практичній конференції "Актуальні питання організації та надання медичної допомоги людям похилого віку" (Київ, 2008 р.), IV З'їзді фахівців із соціальної медицини та організації охорони здоров'я України (Житомир, 2008 р.), на круглому столі "Створення інноваційних структур та багаторівнева підготовка кадрів для медико-соціальної допомоги людям літнього віку: запити і пропозиції" в межах Всеукраїнського фестивалю науки (Київ, 2008 р.), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров'я (Київ, 2009 р.) та на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Прискорене старіння: механізми, діагностика, профілактика" (Чернівці, 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць: 9 у статтях, з яких 8 у провідних фахових журналах та збірниках наукових праць, перелік яких затверджений ВАК України (в одноосібному авторстві - 1 стаття), 2 статті у матеріалах конференцій, 2 тези доповідей на конференціях та видано методичні рекомендації - 1.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 162 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, аналітичного огляду наукової літератури, програми та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація ілюстрована 17 рисунками, містить 16 таблиць, має 7 додатків. Бібліографічний список включає в себе 214 джерел, 61 з них - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріали, обсяг та методи дослідження. Дослідження проводилося у 2007-2009 роках на базі чотирьох відділень медико-соціальної реабілітації ТЦСОП, три з яких розташовані в м. Києві (ТЦСОП Дніпровського, Солом'янського та №1 Шевченківського районів) і один - у м. Рубіжне Луганської області. Робота проводилася в шість етапів. Програма, матеріали, методи та обсяг дослідження представлені на рис. 1.

Метою першого етапу був вибір напряму дослідження, визначення мети, завдань. В результаті була складена програма, обґрунтовані методи та обсяг спостережень, які забезпечили отримання репрезентативних даних. Пошук ефективних шляхів реформування медико-соціальної допомоги у закладах соціального профілю геріатричного напряму обумовив проведення аналітичного огляду вітчизняної та закордонної літератури (214 джерел).

На другому етапі вивчалися потреби в медико-соціальній допомозі та стан здоров'я пацієнтів ТЦСОП.

Для цього були проведені:

1. Аналіз "Медичних карт амбулаторного хворого" (245 карт, ф.025/о) пацієнтів ТЦСОП та одночасно амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Шевченківського району м. Києва з подальшим комплексним клінічним обстеженням на базі амбулаторії, документації щодо викликів лікаря до дому та швидкої медичної допомоги. Разом із фахівцями кафедри терапії і геріатрії факультету сімейної медицини та Державного навчально-методичного геріатричного центру НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України була проведено опитування пацієнтів з використанням автоматизованої експертної системи кількісної оцінки залежності людини від медико-соціальної допомоги (АЕСКОЗ- анкетування за 69 запитаннями; діалоговий режим) - 2000 пацієнтів ТЦСОП, з яких 25 % було опитано вдома.

В результаті стало можливим наступне:

- визначення адекватності відповідей обстеженого (тест на психічну збереженість);

- кількісна оцінка за 100-бальною шкалою у діапазоні індексу від 0,00 до 1,00 функціональних можливостей і ступеня залежності людини від допомоги за 10 складовими (станом фізичних можливостей - рухової активності та здатності до самообслуговування, соціальної активності, психологічного статусу, стану системи кровообігу, нервової, кістково-м'язової, сечостатевої систем, органів чуття, самооцінки здоров'я та користування медичними службами);

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Програма, матеріали, методи та обсяг дослідження

- розрахунок інтегрального індексу залежності (ІІЗ) і, відповідно до його значення, умовний розподіл людей похилого і старечого віку за чотирьма класами залежності від медико-соціальної допомоги. Так, для І класу залежності (КЗ) ІІЗ становить від 0,00 до 0,29, для ІІ КЗ - від 0,30 до 0,74, для ІІІ КЗ - від 0,75 до 0,94, для ІV КЗ - від 0,95 до 1,0;

- визначення адекватних КЗ (стану здоров'я і функціональних можливостей пацієнта) рівнів медичної, соціальної і психологічної допомоги.

3. Моніторинг робочого часу лікаря, медичної сестри та соціального працівника ТЦСОП (34 лікарських, 30 сестринських та 18 соціальних робочих змін).

На третьому етапі було проведено соціологічне опитування репрезентативної групи пацієнтів ТЦСОП (825 осіб) стосовно стану організації медичного обслуговування в ТЦСОП та задоволеності діяльністю медичного персоналу відділень медико-соціальної реабілітації. Використовувалась наступна методика розрахунку показників: відношення кількості пацiєнтiв, задоволених наданою допомогою, до загальної кiлькостi та бальна оцiнка, яка передбачала бiльш точний облiк ставлення пацiєнтiв до тих чи iнших аспектiв надання медичної допомоги в ТЦСОП. Опитування медичного персоналу (175 осіб) щодо існуючого стану надання медико-соціальної реабілітації та її перспектив проводилося у обстежених ТЦСОП - 24 особи (всі лікарі та медичні сестри) та в інших відділеннях медико-соціальної реабілітації ТЦСОП України - 151 особа (55 % завідувачів відділень медико-соціальної реабілітації ТЦСОП України).

На четвертому етапі вивчалися організація медичної допомоги та ресурсне забезпечення у відділеннях медико-соціальної реабілітації у чотирьох ТЦСОП (штатний розклад, оснащення кабінетів, наявна обліково-звітня документація).

На п'ятому етапі на основі отриманих даних було проведено аналіз використання обстеженими особами різних видів медичної та соціальної допомоги, виявлено потреби у використанні цих видів допомоги, а також визначено організаційно-методичні передумови для покращання функціонування медико-соціального обслуговування населення похилого і старечого віку в Україні. А саме, було науково обґрунтовано та опрацьовано функціонально-структурну модель діяльності відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП.

На заключному шостому етапі було проведено впровадження розробленої функціонально-структурної моделі відділення медико-соціальної реабілітації у практику ТЦСОП №1 Шевченківського району м. Києва та визначено її медичну, соціальну та економічну ефективність. Висококваліфікованими медичними фахівцями (20 осіб із них д. мед. н. - 4, організаторів охорони здоров'я - 6) кафедри терапії і геріатрії факультету сімейної медицини, Державного навчально-методичного геріатричного центру НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України, ДУ "Інститут геронтології ім. акад. Д.Ф. Чеботарьова АМН України", департаменту у справах людей похилого віку та соціальних послуг Міністерства праці та соціальної політики України та МОЗ України була проведена експертна оцінка реабілітаційного лікування та ефективності запропонованої моделі.

Збір матеріалу здійснювався шляхом випадкового відбору і всі показники були внесені в комп'ютерну базу даних. Зібраний статистичний матеріал оброблявся за допомогою програми Statistica-6 та MS Excel в ДУ "Інститут геронтології ім. акад. Д.Ф. Чеботарьова АМН України".

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що в Україні функціонують 744 ТЦСОП. Структурно ТЦСОП представлені наступними підрозділами:

- відділення медико-соціальної реабілітації (276);

- відділення соціальної допомоги вдома (910);

- відділення соціально-побутової реабілітації (581);

- стаціонарні відділення для тимчасового або постійного проживання (334);

- відділення організації надання грошової та натуральної допомоги (611).

Для підтримання життєдіяльності і соціальної активності населення похилого і старечого віку в структурі ТЦСОП передбачені відділення медико-соціальної реабілітації. Встановлено, що за останні 6 років при майже незмінній кількості існуючих ТЦСОП в 3,6 рази збільшилася чисельність людей, які звертаються в центр за допомогою, в 1,4 рази збільшилася кількість відділень медико-соціальної реабілітації в ТЦСОП та в 2,3 рази збільшилося навантаження на ці відділення. Але виявлено, що на даний час в нашій країні, незважаючи на накопичений досвід роботи, відсутні єдині організаційно-методичні документи з питань відновного лікування в умовах відділень медико-соціальної реабілітації ТЦСОП, штатні нормативи персоналу тощо.

Дослідження показало, що серед усіх пацієнтів відділень медико-соціальної реабілітації 75,8 % - це люди старше 70 років; частка жінок, які зверталися по медико-соціальну допомогу в ТЦСОП, в 4,6 рази більше, ніж чоловіків і становила 82,12 %. Це пов'язано, по-перше, зі збільшенням чисельності жінок в популяції по відношенню до чоловіків 60 років і старше, а по-друге - з вищою соціальною активністю жінок порівняно з чоловіками.

За соціальним станом пацієнти ТЦСОП розподілялися на малозабезпечених - з пенсією нижче середнього рівня (61,3 %), з середнім статком (17,8 %), та з пенсією вище середнього рівня (20,9 %). За освітою усі пацієнти розподілялися на тих, хто має вищу (24,7 %), середню (45,9 %), початкову (27,7 %) освіту та неосвічених (1,7 %).

Серед усіх пацієнтів відділень медико-соціальної реабілітації ТЦСОП проживали самотньо: в групі 60-69 років - 66,7 %; 70-79 років - 76,5 %; 80 років і старше - 67,1 %.

Треба зазначити, що ці відомості враховувалися при розробці функціонально-структурної моделі відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП для формування індивідуальних, малогрупових (2-3 пацієнта у групі) і групових реабілітаційних програм, особливо психологічного та соціального напрямів.

За даними дослідження, 18,8 % людей самостійно не виходили зі своєї квартири, 2,1 % були прикуті до ліжка, 37,3 % не могли піднятися сходами вище третього поверху, 12,2 % були не в змозі самостійно прийняти душ або ванну, а 7,7 % приготувати їжу та прибрати в кімнаті.

Всіх обстежених підрозділили умовно на 3 категорії: на тих, хто має задовільні (І КЗ за АЕСКОЗ - 18,3 %), обмежені (ІІ та ІІІ КЗ за АЕСКОЗ - 69,1 %) та незадовільні (ІV КЗ за АЕСКОЗ - 12,6 %) функціональні здібності. Таким чином, частка людей, які обслуговувалися в ТЦСОП та мали обмежені і незадовільні функціональні здібності до самообслуговування, становила 81,7 %. Цей контингент потребує найбільшої уваги та відповідних медико-соціальних заходів, спрямованих на подовження активного довголіття. Дослідження демонструє чітку тенденцію, що з віком зростає частка людей, які потребують медико-соціальної та соціально-побутової реабілітації. Так, в групі 60-69 років цього потребують 62,5 %, а в групі 80 років і старше - 75,0 %.

Виявлено, що вікову гетерохронність мають зміни потреб у медико-соціальній допомозі за станом окремих характеристик організму пацієнта (табл. 1).

Таблиця 1. Індекси залежності від медико-соціальної допомоги за окремими характеристиками організму пацієнтів ТЦСОП (М±м)

Характеристики організму за АЕСКОЗ	60-69 років	70-79 років	80 років і старше
чоловіки
Фізичні можливості	0,33±0,01	0,37±0,02	0,45±0,01*в
Соціальна активність	0,68±0,02	0,67±0,01	0,78±0,03*в
Психологічний статус	0,36±0,01	0,31±0,02*	0,36±0,01 в
Серцево-судинна система	0,48±0,04	0,53±0,02	0,61±0,02*в
Опорно-рухова система	0,62±0,03	0,58±0,02	0,65±0,02в
Нервова система	0,60±0,02	0,54±0,05	0,65±0,04
Самооцінка здоров'я	0,39±0,02	0,33±0,01*	0,55±0,03*в
Користування медичними службами	0,40±0,01	0,51±0,02*	0,63±0,02*в
жінки
Фізичні можливості	0,41±0,02г	0,48±0,02*г	0,62±0,04*вг
Соціальна активність	0,67±0,02	0,71±0,01 г	0,78±0,03*
Психологічний статус	0,38±0,03	0,35±0,01	0,41±0,03
Серцево-судинна система	0,60±0,03г	0,61±0,02г	0,60±0,03
Опорно-рухова система	0,66±0,02	0,69±0,04г	0,74±0,02*г
Нервова система	0,62±0,02	0,63±0,02	0,67±0,04
Самооцінка здоров'я	0,42±0,02	0,50±0,04г	0,70±0,02 *вг
Користування медичними службами	0,57±0,02г	0,64±0,01*г	0,68±0,03*

Примітки: *- р<0,05 порівняно з групою 60-69 років; в - р<0,05 порівняно з групою 70-79 років; г - р<0,05 порівняно з чоловіками.

Відзначається достовірне (р<0,05) збільшення індексів залежності людини від допомоги з віком за наступними характеристиками організму: для чоловіків - фізичні можливості, соціальна активність, психологічний статус, користування медичними службами, самооцінка здоров'я та стан серцево-судинної системи; для жінок - фізичні можливості, соціальна активність, користування медичними службами, самооцінка здоров'я та стан опорно-рухової системи. Порівняння індексів залежності від допомоги за окремими характеристиками організму показало, що вікообумовлені тенденції до зростання дуже схожі серед чоловіків та жінок, але рівень залежності від допомоги серед жінок достовірно вищий (р<0,001) за станом фізичних можливостей, серцево-судинної системи, опорно-рухової системи, самооцінки здоров'я та користування медичними службами. Це вказує на більш ушкоджене здоров'я жінок у порівнянні з чоловіками відповідних вікових груп.

Встановлено, що достовірно значущий (р<0,001) позитивний вплив на зниження темпів формування залежності від допомоги має проживання людини разом з дружиною (чоловіком) та активна участь у роботі громадських або волонтерських організаціях або продовження працездатності людини. Виявлено, що серед опитаних пацієнтів продовжували працювати лише 7,2 %, а 45,3 % хотіли б працювати, але не могли через стан свого здоров'я. Слід зауважити, що індекс залежності від сторонньої допомоги не мав достовірної різниці від стану матеріальної забезпеченості у кожній з вікових груп. Водночас, аналіз даних проведеного дослідження визначив пряму кореляцію між станом соціальної активності за АЕСКОЗ i віком (r=0,91), інтегральним індексом залежності від медико-соціальної допомоги (r=0,88), фізичними можливостями (r=0,83), психологічним статусом (r=0,87), станом серцево-судинної системи (r=0,76), нервової системи (r=0,90), опорно-рухової системи (r=0,82), самооцінкою здоров'я (r=0,82) та зворотній зв'язок з користуванням медичними службами (r=-0,47).

За даними обстеження, більша частина опитаних людей (89,9 %) за останні три місяці не відвідувались вдома дільничним або сімейним лікарем. 78,7 % респондентів за останні три місяці жодного разу не були на прийомі у лікаря в поліклініці. Не відвідували поліклініку через стан свого здоров'я 47,7 % опитаних людей старше 60 років і 38,1 % старше 75 років.

Виявлено відсутність адекватних призначень реабілітаційного лікування та контроль за його проведенням з боку сімейного або дільничного лікаря. Водночас, виявлено велику кількість звернень до швидкої допомоги - 31 % обстежених більш ніж два рази за останні три місяці викликали швидку допомогу. Слід додати, що потреба в швидкій допомозі збільшувалася з віком людини. Так, в групі 80 років і старше швидку допомогу викликали 36,2 % обстежених.

Виявлено відсутність взаємозв'язку медичного персоналу відділення медико-соціальної реабілітації та сімейного лікаря, що підтверджується даними комплексних медичних оглядів в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини. Так, рівень поширеності хвороб серед пацієнтів ТЦСОП, за даними їхньої документації, становить 2652,4 на 1000 відповідного населення, а за даними комплексних медичних оглядів в амбулаторії, - 5034,2 на 1000 відповідного населення, що в 1,9 рази вище. Звертає на себе увагу різниця у рівнях поширеності основних класів хвороб серед пацієнтів, за даними ТЦСОП та амбулаторії (табл. 2).

Таблиця 2. Рівні поширеності основних класів хвороб серед пацієнтів похилого і старечого віку ТЦСОП, ‰+Д‰

Класи хвороб	Клас хвороб за МКХ-10	Кількість випадків хвороб на 1000 відповідного населення
		ТЦСОП	Амбулаторія сімейної медицини
Хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин	ІV	95,3±5,7	101,1±4,2
Хвороби нервової системи	VI	286,6±8,8	494,4±7,0
Хвороби системи кровообігу	IХ	1073,2±5,4	2514,1±27,5
Хвороби органів дихання	Х	79,2±5,2	234,9±6,0
Хвороби органів травлення	XІ	493,9±9,7	511,2±7,1
Хвороби кістково-м'язевої системи та сполучної тканини	XIII	378,2±9,4	465,7±7,1

В ході дослідження встановлено, що лікар відділення медико-соціальної реабілітації не має інформації від сімейного лікаря про супутні діагнози пацієнта, медикаментозне лікування, яке отримує хворий, та комплекс реабілітаційних заходів, яких він потребує. Не проводилася диференціація хворих на класи залежності від медико-соціальної допомоги та їх розподіл на реабілітаційні групи залежно від профільного захворювання. Цей фактор лімітував використання потужності відділення в повному обсязі.

Провідними видами патології пацієнтів ТЦСОП є хвороби системи кровообігу, на долю яких у структурі захворюваності припадає 40,6 %, хвороби органів травлення - 14,9 %, хвороби кiстково-м'язової системи і сполучної тканини - 14,2 % та хвороби нервової системи - 10,8 %. Ці дані були враховані в розробленій функціонально-структурній моделі відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП при розподілі пацієнтів на профільні реабілітаційні групи (терапевтичну, неврологічну та ортопедичну).

Згідно з даними дослідження, 86,0 % опитаних людей віддали перевагу комплексному відновному лікуванню в умовах відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП і лише 5,8 % обрали б, при можливості, довготривалий медичний нагляд в умовах інтернату або лікарні для хронічних хворих. Зростаючі потреби населення похилого і старечого віку в медико-соціальній допомозі потребували розробки сучасної функціонально-структурної моделі відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП (рис. 2). В основу моделі були покладені рекомендації ВООЗ стосовно реабілітаційного лікування, світовий досвід організації медико-соціальної допомоги населенню похилого віку та дані власного дослідження.

При побудові моделі враховувалося такі включення до неї: 1) існуючі елементи, що залишилися без змін; 2) існуючі елементи, але частково змінені за рахунок їх функціональної оптимізації; 3) якісно нові елементи, включаючи структурну складову, кадрову складову та складову процесу, поєднання яких з раніше існуючими та функціонально вдосконаленими надало моделі нових якостей в сприянні досягнення мети дослідження. Оптимальний варіант складу відділення медико-соціальної реабілітації згідно з розробленою функціонально-структурною моделлю слідуючий: кабінет завідувача відділення, кабінет для персоналу, кабінет психотерапевта та проведення сеансів психотерапії у групах, кабінет фізіотерапії, кабінет аромо- та фітотерапії, маніпуляційний кабінет, кабінет ЛФК, масажний кабінет, кімната відпочинку для пацієнтів після процедур. Одним із нововведень є організація маніпуляційного кабінету для проведення парентерального введення ліків. Створення такого кабінету виправдано як отриманими даними про потреби пацієнтів - (80,4±0,9) % потребували ін'єкційного введення ліків, так і результатами опитування самих лікарів відділення - (90,2±2,4) % підтримали ідею створення маніпуляційного кабінету. Виявлений в ході дослідження високий рівень потреби у психологічній допомозі у підопічних ТЦСОП обумовлює введення у функціонально-структурну модель посади лікаря-психотерапевта та створення кабінету для проведення індивідуальних і групових сеансів психотерапії, що було підтримано (93,3±1,9) % медичного персоналу ТЦСОП та (94,2±0,8) % пацієнтів ТЦСОП. Вікові особливості людей, які звертаються в ТЦСОП за медичною допомогою (середній вік - 73,0±2,4 роки), їхня хронічна множинна патологія(в середньому 5,5±0,3 хронічних захворювань на 1 особу) потребували обов'язкового проведення перерв.

Для цього в запропонованій функціонально-структурній моделі відділення медико-соціальної реабілітації створюється кімната для відпочинку пацієнтів після процедур, ідея створення якої була підтримана опитаним медичним персоналом ТЦСОП - (88,5±2,4) % та самими пацієнтами - (96,7±0,6) %.

Проведене дослідження дозволило отримати дані, які відображають існуючу ситуацію і дозволяють розробити новий штатний розклад для відділення медико-соціальної реабілітації та виписати посадові обов'язки співробітників відділення. В запропонованій функціонально-структурній моделі роботи відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП передбачається наступне: введення посади лікаря-психотерапевта, посади патронажної медичної сестри, зміни в співвідношення лікарів та середнього медичного персоналу до 1:4 (замість існуючого 1:1,5), обов'язкова післядипломна підготовка з геріатрії всіх співробітників відділення.

Отримані у дослідженні дані хронометражу різних видів обстежень і процедур дозволили розрахувати середні одиниці часу їх проходження пацієнтами ТЦСОП з урахуванням не тільки тривалості самої процедури, але і підготовки до неї (табл. 3).

Рис. 2. Функціонально-структурна модель відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП між різними реабілітаційними процедурами

Таблиця 3. Середня тривалість проходження обстежень та процедур пацієнтами ТЦСОП

Обстеження, процедури	Тривалість, хвилини
Перше обстеження у завідувача відділення (формування реабілітаційної програми)	35,2±2,0
Повторні прийоми (контроль-корекція лікування)	28,3±1,9
Амбулаторний прийом лікаря-невропатолога	23,7±1,4
Амбулаторний прийом лікаря-офтальмолога	25,6±2,1
Заняття лікувальною фізкультурою: індивідуально у групі	15,2±0,8 20,1±1,3
Заняття з психологом: індивідуально у групі	25,3±1,2 30,4 ±2,0
Сеанс масажу	20,2±1,5
Сеанс аромотерапії	20,3±1,3
Прийом 1 фізіотерапевтичної процедури	15,2±0,9

Згідно з хронометражом різних видів обстежень і процедур та аналізом витрат робочого часу лікаря відділення медико-соціальної реабілітації, був розроблений наступний раціональний розклад роботи лікаря, представлений в нашій моделі:

амбулаторний прийом - 2 години;

контроль за проведенням лікувальних процедур у кабінетах відділення - 2 години;

патронаж хворих вдома - 2 години;

- оформлення медичної документації - 30 хвилин.

Відповідно до отриманих в ході дослідження даних, було розроблено показання та протипоказання, а також умови і порядок направлення пацієнтів на реабілітаційне лікування у відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП.

Найважливішим у процесі реорганізації діяльності відділення медико-соціальної реабілітації стала розробка взаємозв'язків та співпраці персоналу відділення зі спеціалістами та працівниками інших підрозділів самого ТЦСОП, з державними і недержавними організаціями, які надають медичну та соціальну допомогу населенню похилого і старечого віку, а саме: з амбулаторією загальної практики-сімейної медицини, Державним навчально-методичним геріатричним центром (ДНМГЦ), ТЧХ, Радою ветеранів тощо (рис. 3). Результатом такої співпраці було створення першого в Україні Київського геріатричного волонтерського інформаційного центру для покращання інформованості населення щодо можливості отримання медичних, соціальних та побутових послуг від державних і недержавних організацій та широкого впровадження принципів здорового способу життя та активного довголіття. Діяльність інформаційного центру дозволила підвищити доступність медико-соціальної допомоги населенню та обізнаність пацієнтів щодо можливостей отримання реабілітаційного лікування в ТЦСОП.

Після впровадження в практику елементів нашої моделі на 21,6 % збільшилася чисельність пацієнтів, задоволених організацією надання медико-соціальної допомоги в ТЦСОП. Зменшилася кількість звернень до поліклініки (в 1,5 рази), викликів швидкої допомоги (в 1,9 рази) та госпіталізацій (в 2,1 рази) серед пацієнтів, які отримали реабілітаційний курс у відділенні медико-соціальної реабілітації ТЦСОП. Згідно з висновками експертів, встановлено, що загальні результати проведеного реабілітаційного лікування були переважно позитивними: поліпшення стану здоров'я після проведеного лікування було у (94,8±2,0) % чоловіків та (92,7±2,4) % жінок. Загальний економічний ефект після впровадження розробленої моделі у практику за рахунок зниження госпіталізацій та викликів швидкої допомоги становив 87580 грн. на 100 прореабілітованих осіб у рік.

На основі моделі оцінки якості медичної допомоги А. Донабедіана, яка передбачає виявлення негативних чинників, що мають вплив на ефективність лікування, до індикаторів якості, що характеризують інфраструктуру відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП, віднесено: доповнення структури відділення, зміни у штатному розкладі з післядипломною підготовкою персоналу. До індикаторів якості, що характеризують "процес" (власне реабілітаційну послугу), віднесено: тісна співпраця із сімейним лікарем; розподіл пацієнтів на профільні групи згідно з провідним захворюванням; ведення медичної документації ("Індивідуальної реабілітаційної картки", "Процедурної картки хворого" тощо), контроль за станом пацієнта кожні 2 доби; організація реабілітаційних заходів вдома для пацієнтів з ІІЗ більше 0,75. До індикаторів якості, що характеризують "результат" (найближчі та віддалені наслідки реабілітації), слід віднести: зменшення після проведеного лікування загострень хронічних захворювань у пацієнтів, зменшення частоти госпіталізацій пацієнтів та викликів швидкої допомоги, відсутність незадоволеності пацієнта реабілітаційною послугою.

Широке впровадження розробленої функціонально-структурної моделі відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП у практику має важливе медичне, соціальне та економічне значення. В цілому запропонована модель була позитивно оцінена експертами (90,0 % експертних висновків). Згідно з висновками експертів, впровадження розробленої функціонально-структурної моделі відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП забезпечить підвищення доступності та оптимізацію розподілу обсягів реабілітаційної допомоги між пацієнтами відповідно до профільного захворювання та функціонального класу залежності за АЕСКОЗ (95,0 % експертних висновків), особливо для надання реабілітаційної допомоги вдома (95,0 %). Найбільш повно запропонована модель дає можливість вирішити завдання підвищення інформованості населення похилого віку щодо надання медико-соціальної допомоги державними та недержавними структурами (100,0 % експертних висновків).

Рис. 3. Схема взаємодії різних закладів, які надають медико-соціальну допомогу людям похилого і старечого віку в Шевченківському районі м. Києва

ВИСНОВКИ

Дисертаційним дослідженням встановлено невідповідність організації відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП існуючим потребам у медико-соціальній допомозі людей похилого і старечого віку, кількість яких зростає, як і зростає загальна захворюваність цього контингенту, що потребувало наукового обґрунтування сучасної функціонально-структурної моделі оптимізації діяльності відділення медико-соціальної реабілітації, скерованої на підвищення якості та ефективності реабілітаційної допомоги.

1. Виявлено високий рівень потреб людей похилого і старечого віку, які звертаються до ТЦСОП, у різних видах медико-соціальній допомоги. Так, (18,3±0,8) % пацієнтів належать до І КЗ за АЕСКОЗ і потребують періодичного медичного спостереження та активної інтеграції у суспільне життя; (55,1±1,1) % (ІІ КЗ за АЕСКОЗ) - активного медичного спостереження, наближення медико-соціальних послуг до місця проживання та організації різних форм підвищення соціальної активності; (14,0±0,8) % (ІІІ КЗ за АЕСКОЗ) - направлення на інтенсивне стаціонарне лікування з наступним відновним періодом в умовах стаціонару вдома і частковій щоденній соціально-побутовій допомозі; (12,6±0,7) % (ІV КЗ за АЕСКОЗ) - організації довготривалої стаціонарзамінюючої медичної та постійної всебічної побутової допомоги вдома.

2. Встановлено факт незабезпечення існуючих потреб населення у медико-соціальній реабілітації і необхідності мультидисциплінарного підходу з її надання: а саме, необхідність у цьому виді допомоги становить 852,5±37,4 на 1000 вiдповiдного населення і в 4,1 рази вище за її реальне задоволення. Виявлено недоліки у взаємозв'язку відділення медико-соціальної реабілітації та закладів ПМСД: а саме, відсутність повної інформації у лікаря ТЦСОП щодо стану здоров'я пацієнта ? рiвень поширеності хвороб пацієнтів ТЦСОП, за даними комплексних медичних оглядiв в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, становить 5034,2±87,8 на 1000 вiдповiдного населення, що в 1,9 рази вище, ніж за даними ТЦСОП. (30,8±1,2) % сімейних лікарів не обізнані про існування відділення медико-соціальної реабілітації в структурі ТЦСОП.

3. Доведено, що необхідно внести зміни в документи, які регламентують діяльність ТЦСОП, а саме: штатні нормативи з урахуванням демографічної структури населення - зміна в співвідношенні лікарів та середнього медичного персоналу не менше ніж 1:4, введення посади лікаря-психотерапевта та патронажної медичної сестри, післядипломна підготовка з геріатрії персоналу відділення.

4. Доведено, що для зберігання потенціалу незалежності людини при організації геріатричної медико-соціальної допомоги базовою основою повинно бути створення індивідуально підібраних комплексів реабілітаційних програм та розподіл пацієнтів на профільні групи: терапевтичну - (74,9±1,3) %, неврологічну - (10,8±0,4) %, ортопедичну - (14,3 ±0,3) % пацієнтів.

5. Розроблено механізми співпраці медичного персоналу ТЦСОП та сімейних лікарів ПМСД. Результатом стало створення на базі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Шевченківського району м. Києва Київського геріатричного волонтерського інформаційного центру з базою даних про надання медичних, соціальних та побутових послуг від державних і недержавних організацій та широкого впровадження серед населення принципів здорового способу життя та активного довголіття.

6. Науково обґрунтовано та розроблено функціонально-структурну модель відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП, яка передбачає запровадження інноваційних елементів (інформаційне забезпечення, маніпуляційний кабінет, кімната відпочинку пацієнтів після процедур, розподіл пацієнтів на профільні групи, ведення "Індивідуальної реабілітаційної картки") та істотне удосконалення існуючих елементів (штатний розклад із посадовими обов'язками персоналу, показання та протипоказання до прийому у відділення). Запропонована модель отримала позитивну оцінку експертів (90,0 % експертних висновків).

7. Впровадження елементів даної моделі в практику ТЦСОП №1 Шевченківського району м. Києва показало її соціальну, медичну та економічну ефективність, що підтверджується збільшенням на (21,6±0,8) % кількості пацієнтів, задоволених якістю надання медико-соціальної допомоги в ТЦСОП, зменшенням кількості звернень до поліклініки (в 1,5 рази), викликів швидкої допомоги (в 1,9 рази) та госпіталізацій (в 2,1 рази) серед пацієнтів, які отримали реабілітаційний курс у відділенні медико-соціальної реабілітації. Використання запропонованої функціонально-структурної моделі дозволило підвищити рівень та якість медико-соціального обслуговування людей похилого віку та надало загальний економічний ефект ? 87580 грн. на 100 прореабілітованих осіб у рік.

Практичні рекомендації:

Міністерству праці і соціальної політики України пропонується:

? запровадити в структуру ТЦСОП розроблену функціонально-структурну модель відділення медико-соціальної реабілітації, яка показала свою медичну, соціальну та економічну ефективність.

Міністерству охорони здоров'я України пропонується:

? взяти під курацію роботу відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП, налагодити взаємозв'язок та наступництво підрозділів ПМСД та ТЦСОП.

Управлінням охорони здоров'я та управлінням соціального захисту населення обласних державних адміністрацій пропонується:

? розвинути мережу відділень медико-соціальної реабілітації у складі ТЦСОП відповідно до запропонованої функціонально-структурної моделі;

? запровадити своєчасну підготовку персоналу відділення медико-соціальної реабілітації з геріатрії та враховувати геріатричну підготовку працівників при проведені атестації;

? проводити контроль якості надання реабілітаційної допомоги у відділенні медико-соціальної реабілітації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Чайковська В.В. Потреби пацієнтів літнього віку амбулаторій загальної практики-сімейної медицини в різних видах медичної допомоги / В.В. Чайковська, Н.А. Хаджинова., Л.В. Єгорова // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2007. - Вип. 16, кн.2. - С. 92-97 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

2. Роль гериатрической медицинской сестры в организации медицинского обслуживании населения пожилого возраста / Т.И. Вялых, Н.Н. Величко, Л.В. Егорова, Н.А. Хаджинова, Е.И. Коньшина // Охорона здоров'я України. - 2007. - 25, № 1. - С. 278-279 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

3. Сучасні реалії надання геріатричної допомоги населенню України / В.В. Чайковська, Л.А. Стаднюк, М.І. Ширяєва, Л.В. Єгорова // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - 2008. - Вип. 17, кн. 4. - С. 480-485 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

4. Перспективи вдосконалення медичної допомоги населенню літнього віку в Україні / В.В. Чайковська, Л.А. Стаднюк, Л.В. Єгорова, В.О. Павлюченко // Україна. Здоров'я нації. - 2008. - 7-8, № 3-4. - С. 155-159 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

5. Чайковська В.В. Сучасна форма організації медичної реабілітації людей літнього віку с функціональними порушеннями / В.В. Чайковська, Л.В. Єгорова // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2009. - №1. - С. 145-146 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

6. Чайковська В.В. Проблеми та перспективи медико-соціальної реабілітації в умовах територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів / В.В. Чайковська, Л.В. Єгорова // Охорона здоров'я України. - 2009. - 33, №1. - С. 179-180 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

7. Чайковська В.В. Потреби літніх людей у різних видах медико-соціальної допомоги в умовах територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів / В.В. Чайковська, Л.В. Єгорова // Проблемы старения и долголетия. - 2009. - Т. 18, №3. - С. 334-341 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

8. Єгорова Л.В. Організація медико-соціальної допомоги людям літнього віку - клієнтам територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів з використанням інтеграційної моделі / Л.В. Єгорова // Буковинський медичний вісник. - 2009. - Т. 13, №4. - С. 110-113.

В інших наукових виданнях:

1. Єгорова Л.В. Організація медичної допомоги людям літнього віку в установах соціального захисту населення / Л.В. Єгорова // Біологічні основи розвитку патології пізнього віку: Наук. конф. молодих вчених з міжнародною участю, 29 січня 2007 р.: тези доповідей. - К., 2007. - С. 41-43.

2. Гериатрическое обучение в Украине: современное состояние и перспективы / В.В. Чайковська, Л.А. Стаднюк, Н.А. Хаджинова, Л.В. Єгорова // Журнал практичного лікаря. - 2007. - № 3. - С. 42-45 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

3. Чайковская В.В. Долговременная медико-социальная помощь населению пожилого и старческого возраста // В.В. Чайковская, Н.В. Вержиковская, Л.В. Егорова // Актуальні питання організації та надання мед. допомоги людям похилого віку: Мат-ли наук. -практ. конф., присвяченої 25-річчю Київського міського шпиталю інвалідів ВВВ, 29-30 травня 2008 р.: Зб. праць. - К., 2008. - С. 57-59 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

4. Чайковська В.В. Шляхи вдосконалення медичної реабілітації в умовах територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів / В.В. Чайковська, Л.В. Єгорова // Український кардіологічний журнал (Додаток 2/2008. Мат-ли ІХ Національного конгресу кардіологів України, Київ, 24-26 вересня 2008 р.). - К., 2008. - С. 220 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

5. Геріатрична підготовка медичних і соціальних працівників: проблеми удосконалення та стандартизації / Л.А. Стаднюк, В.В. Чайковська, Л.В. Єгорова, В.О. Павлюченко, Л.Г. Матвієць //Мат-ли ІV з?їзду спеціалістів з соціальної медицини та організації охорони здоров'я, 23-25 жовтня 2008 року. - Житомир., 2008. - Т.2. - С. 215-217 (дисертанту належить збір, обробка, аналіз та узагальнення даних, формування висновків, оформлення статті).

Методичні рекомендації:

1. Організація медико-соціального обслуговування пенсіонерів МО України з використанням інтеграційно-координаційної моделі: Метод. рекомендації / [Бадюк М.І., Єгорова Л.В., Романюк Ю.А., Серебряков О.М., Трінька І.С. ]; УВМА; ДУ "Інститут геронтології АМН України" - К.: УВМА; ДУ "Інститут геронтології АМН України", 2009. - 32 c.

АНОТАЦІЯ

Єгорова Л.В. Оптимізація надання медичної допомоги людям похилого і старечого віку в умовах відділення медико-соціальної реабілітації територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів. - Рукопис.

...