Патогенетичне обґрунтування лікування тварин із запальною хірургічною патологією препаратами з антиоксидантною дією

Слід відзначити, що рівень загальних ліпідів і загального холестеролу сироватки крові у великої рогатої худоби суттєво не змінювався як до початку, так і в процесі лікування експериментальних інфікованих ран.

Особливістю розвитку експериментального септичного запалення в овець є швидке (упродовж 24 годин) формування перифокального набряку - болючого, гіперемованого, з підвищенням місцевої температури. На поверхні рани - невелика кількість серозно-кров'янистого ексудату. В першу добу після нанесення рани відмічено пригнічення загального стану тварин і підвищення температури тіла на 0,3 0С.

Наростання клінічних ознак гострого гнійного запалення продовжувалося до третьої доби й супроводжувалося пригніченням, частковою втратою апетиту, підвищенням температури тіла на 0,2-0,6 0С, прискоренням пульсу і дихання, порушенням функції кінцівки. Місцево візуалізувався значний перифокальний набряк, а при пальпації - болючість і підвищення місцевої температури. Поверхня рани вкрита кірками сухого ексудату, але глибше - девіталізовані тканини, гнійно-геморагічний ексудат. Мікробна забрудненість у цей період представлена асоціаціями аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (E. coli, Staph. aureus, Staph. epidermidis, Str. pyogenes, Str. agalactiae, Enterococcus, Citrobacter, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Corinobacter pseudodiphteridicum) та грибків (Candida tropicalis, Candida crusei) і становила від 47,812,6105 до 76,586,6105 мікробних тіл в 1 г біоптату.

Аналіз клітинного складу мазківвідбитків вказує на те, що в цей період у тварин зареєстрований деструктивно-запальний (у 93 % випадків) і некротичний (у 7 % випадків) типи цитограм.

У відібраному на третю добу рановому біоптаті гістологічними дослідженнями підтверджено наявність яскраво виражених деструктивних процесів, що мають мозаїчний характер. Клітинні інфільтрати складалися, переважно, з нейтрофільних гранулоцитів, одиничних лімфоцитів, макрофагів, плазмоцитів, а також еритроцитів. Специфічним було утворення на поверхні рани струпа з неоднорідною структурою. Верхні шари його представлені гомогенними еозинофільними масами - продуктами згорнутої лімфи і плазми крові. У глибоких шарах зосереджені круглоклітинні інфільтрати.

В інфікованих ранах, за рахунок травмування й деструктивних змін у тканинах, вивільнення іонів феруму з гемоглобіну при гемолізі еритроцитів, мікробної інвазії, нами зареєстровано накопичення продуктів ПОЛ із вірогідним підвищенням рівня ІПЗ (Р<0,01), ДК (Р<0,05, Р<0,01), ОДК (Р<0,05), МДА (Р<0,01, Р<0,001). Водночас відмічено гіперактивацію Кат (Р<0,05) і зниження активності СОД (Р<0,001). Уміст ЦП при цьому зростав у 3,5 разу (Р<0,05, Р<0,001). Активація процесів ПОЛ у вогнищах запалення супроводжувалася зниженням умісту нуклеїнових кислот (РНК, ДНК) та оксипроліну. Очевидно, що надлишкова кількість АФО, знижуючи відносну активність СОД у тканинах, дифундує в кров.

Так, у крові хворих овець зареєстровано підвищення фону всіх продуктів ПОЛ, але вірогідно - ГПЛ (Р<0,01), ІПЗ (Р<0,001), ДК (Р<0,05, Р<0,001), МДА (Р<0,001) на тлі компенсаторної активації СОД (Р<0,05), зниження активності сироваткової Кат (Р<0,05) й невірогідного зростання рівня ЦП. Характерним для овець було зниження рівня загальних ліпідів (Р<0,05, Р<0,001) та загального холестеролу (Р<0,01, Р<0,001). Виражена маніфестація клінічних ознак запалення (третя доба) відбувалася на фоні мобілізації оксигенактивуючої здатності нейтрофілів, про що свідчить підвищений на 21-30 % (Р<0,001) показник НСТтесту.

Отже, в овець оксигензалежна активація поліморфноядерних гранулоцитів, так само як і локальна та системна лабільність показників ліпопероксидації й антиоксидантного захисту більш виражена, ніж у великої рогатої худоби, що, очевидно, поглиблює клінічний прояв запальної реакції.

Починаючи з третьої доби проводили лікування. В першій дослідній групі, згідно з методикою, до лікувальних схем місцево і системно включали сучасні похідні 1,2,4триазолу (трифузол у формі складної мазі на гідрофільній основі, кремемульсії та 1% розчину для ін'єкцій). У другій дослідній групі використовували традиційні медикаментозні засоби (левомеколь, лінімент Вишневського, водний розчин натрію селеніту для ін'єкцій), а в контролі - обмежувалися хірургічною обробкою.

Результати клінічних досліджень показали, що медикаментозна корекція запальногнійного вогнища прискорювала процеси очищення, грануляцію, епітелізацію та рубцювання в обох дослідних групах. При цьому місцеве й парентеральне застосування трифузолу вже у фазі гранулювання та початку епітелізації суттєво впливало на процеси загоювання, прискорюючи регенеративно-відновні процеси в середньому на дві доби (Р<0,01), порівнюючи з другою дослідною групою, та на вісім діб (Р<0,001), щодо контролю.

Мікробна забрудненість ран тварин дослідних груп (станом на сьому добу лікування) була меншою, ніж у контрольних в 1,7-2,0 рази. Число колонієутворюючих мікроорганізмів у ранах тварин першої дослідної групи було меншим щодо овець другої дослідної групи в 1,2 разу. На десяту і 14 добу лікування відмічено значне зниження загальної мікробної забрудненості без суттєвої різниці між групами.

Гістологічні дослідження й аналіз цитограм на сьому добу лікування свідчать про звільнення ран від залишків нейтрофільної інфільтрації, тобто гною, у тварин першої дослідної групи. Для них характерний початок фібротизації і утворення грануляційної тканини й тоненьких волокон під епідермісом. У другій дослідній групі овець, яким застосовували традиційну медикаментозну терапію, в цей період відмічена нерівномірність репаративних процесів. Поряд із некротизованими ділянками та гнійним ексудатом простежуються острівці новоутвореної грануляційної тканини. Явища фібрілогенезу практично не виражені. Фігурує значна кількість деструктивних форм нейтрофілів. У контрольних тварин процеси очищення відбуваються повільніше, про що свідчать значні ділянки шкіри позбавлені епідермісу й густо просочені гнійним ексудатом, що містить велику кількість функціонально активних нейтрофілів.

На 14 добу в овець першої дослідної групи процеси репаративної регенерації відмічаються в усіх шарах шкіри, а клітини епідермісу досягають рівня дефінітивних структур. У тварин другої дослідної групи відмічається певне відставання в процесах рубцювання, свідченням чого є наявність у дермі незрілих ніжних волокнистих структур, а також значної кількості фібробластів. Окрім цього, регенерація придатків шкіри виражена недостатньо. В контрольній групі процеси очищення рани, а також її регенерації відстають від таких у першій та другій дослідних групах.

Швидше обмеження запальних процесів у рані й прогресування регенеративно-відновних під впливом похідних триазолу пояснюється також біохімічними дослідженнями ранового біоптату та їх порівняльним аналізом між тваринами першої і другої дослідних груп.

Комплексне застосування засобів з антиоксидантною дією, на відміну від традиційного медикаментозного лікування, сприяє зниженню у патологічному вогнищі вмісту проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ, що дестабілізують клітинні мембрани; сприяє активації СОД і Кат, що обумовлює підвищення активності фагоцитуючих клітин і створює тенденцію до нормалізації рівня ЦП. Це сприяє зниженню лейкоцитарної інфільтрації тканин, зменшенню набряку та послабленню запалення.

На сьому і 14 добу від початку лікування, в період очищення, появи грануляцій та рубцювання, у тканинах рани підвищувався вміст РНК і ДНК. Більш інтенсивне зростання рівня нуклеїнових кислот відбувалося в овець дослідних груп, особливо у тварин першої дослідної групи, яким комплексно застосовували трифузол. Це створювало умови для посилення біосинтезу білка та інтенсифікації клітинного ділення, що сприяло швидшому заміщенню ранового дефекту.

Підтвердженням активізації пластичного обміну є динаміка попередника колагену й еластину - вільного оксипроліну. Так, у період 7-14 доби його концентрація різко зростала, особливо під впливом похідного триазолу.

У крові тварин, які отримували місцево й парентерально препарат „Трифузол”, відмічали істотно вищий рівень ГПЛ, активності антиоксидантних ферментів СОД і Кат. Водночас, рівень деяких проміжних (ТК, ОДК) і, особливо, термінальних (МДА) продуктів ПОЛ був нижчим. При цьому рівень ліпідних метаболітів (загальні ліпіди і загальний холестерол) суттєво не відрізнявся.

Оксигенактивуюча здатність нейтрофілів на десяту добу була вищою при застосуванні трифузолу. Це ж стосується й рівня феруму сироватки крові. Рівень купруму, навпаки, у тварин першої дослідної групи був нижчим. Слід відзначити, що динаміка вмісту купруму була аналогічною такої ЦП.

Отже, в інфікованих ранах, за рахунок травмування тканин, вивільнення іонів феруму при гемолізі еритроцитів, мікробної інвазії відбувається активація ліпопероксидації з накопиченням продуктів ПОЛ, що, на думку окремих авторів (Захаров В.В. и др., 1988; Лынев С.Н. и др., 1990; Клебанов Г.И. и др., 1988; Плотников М.Б., и др. 1988; Даценко Б.М. и др., 1993; Агаев А.Ю. и др., 1989), деструктивно впливає на тканини, сприяє порушенню проникності судин і мембранних бар'єрів, утворенню перифокального набряку, поглибленню явищ гіпоксії та фіксації подразника в зоні травми, що більше характерно для великої рогатої худоби.

Отримані дані дозволяють припустити, що надлишкова кількість АФО, знижуючи відносну активність СОД у тканинах, дифундує в кров, провокуючи комплекс змін, характерних для системного оксидативного стресу, який більше виражений в овець.

Використання комбінації протимікробного й антиоксидантного компонентів у мазі „Левоксид”, в 2 % альтановій мазі і 1 % кремемульсії трифузолу на фоні адекватної хірургічної санації гнійного вогнища та внутрішньом'язових ін'єкцій розчину трифузолу дозволило, в умовах експерименту, скоротити терміни загоювання ран.

Вивчення ефективності „направленої корекції” процесів ліпопероксидації й антиоксидантного захисту при лікуванні локалізованих форм гнійних запальних процесів у великої рогатої худоби, собак і котів

Спираючись на результати експериментальних досліджень, ми провели клінічну апробацію „направленої корекції” процесів ПОЛ і АОЗ у терапії випадкових локалізованих форм запальногнійних процесів у хворих продуктивних (велика рогата худоба) і дрібних (собаки, коти) свійських тварин. Лікувальна схема наведена у табл. 1.

Дослідження показників ПОЛАОЗ у великої рогатої худоби з локалізованими запально-гнійними процесами (гнійні рани, абсцеси) засвідчили вірогідно підвищену циркуляцію в крові хворих тварин первинних (ГПЛ, Р<0,001) і термінальних (МДА, Р<0,01) продуктів ПОЛ на тлі статистично високої активності Кат (Р<0,05, Р<0,001) і вірогідно низького рівня ферментів глутатіонової системи - ГП (Р<0,001), ГР (Р<0,01, Р<0,001). При цьому вміст проміжних продуктів ПОЛ (ДК), ЦП, МСМ та ліпідних метаболітів, за винятком окремих клінічних випадків, знаходився у межах показників здорових тварин.

У процесі лікування (5-7 доба) вміст ГПЛ був однаково вірогідно (Р<0,001) вищим, ніж у клінічно здорових особин, в обох групах хворих тварин. Водночас уміст проміжних і термінальних продуктів ПОЛ, рівень ЦП, МСМ статистично не відрізнялися від показників клінічно здорових тварин і між групами.

Активність Кат у процесі лікування інтенсивно зменшується в контрольній групі й не суттєво - у дослідній. Обидва значення були однаково вірогідно (Р<0,01) вищими, ніж у клінічно здорових аналогів. На 5-7 добу лікування також зростала й активність ферментів глутатіонової системи, що статистично не відрізнялася від показників здорових тварин у дослідній групі й була вірогідно нижчою у контролі (ГП, Р<0,01; ГР, Р<0,01).

Слід зауважити, що після клінічного видужування у крові тварин обох груп зареєстровано вірогідно підвищений рівень ГПЛ (Р<0,05, Р<0,001), а в контрольних - знижена активність (Р<0,05, Р<0,01) ферментів глутатіонової системи.

Дані, наведені в табл. 2, свідчать, що термін повного очищення запально-гнійного осередку і виникнення грануляцій у дослідній групі становив 4,63±0,24 доби, що на 8,5 % швидше, ніж у групі порівняння (контроль), де повне очищення з появою острівців грануляційної тканини відбувалося за 5,06±0,25 діб. Різниця між групами у цей період була статистично невірогідною.

Після очищення осередків ураження від некротизованих тканин і гнійного ексудату було помітне поліпшення загального стану тварин без вираженої різниці між групами.

Подальше місцеве й системне застосування лікарських форм з активними антиоксидантними компонентами створювало передумови для швидшого закриття ранових дефектів.

Середній термін повного загоювання у тварин дослідної групи становив 16,050,41 діб (від 12 до 19 діб), тоді як у контрольних - 17,830,53 діб (від 14 до 21 доби). Прискорення загоювання сягало 10,1 % (Р<0,05).

Особливістю патогенезу випадкових локалізованих форм запально-гнійних процесів (інфіковані рани, абсцеси) у собак є підвищений рівень у крові позитивних тестів запалення - продуктів ПОЛ - ГПЛ (Р<0,05, Р<0,001), ДК (Р<0,01, Р<0,001), МДА (Р<0,01) та ЦП (Р<0,05); знижена активність Кат (Р<0,01, Р>0,05) і ферментів глутатіонової системи (ГП, Р<0,01; ГР, Р<0,001). Це свідчить про надлишкове вироблення АФО в оксигензалежному метаболізмі в результаті запальної реакції, й, по суті, адекватну відповідь організму на хворобу.

Підтвердженням цього є гіперреактивний стан нейтрофільних гранулоцитів, на що вказує підвищений показник НСТтесту (Р>0,05) і вищий, ніж у клінічно здорових тварин, фон МСМ (Р<0,05). Такі зміни можуть бути патогенетичною основою для багатьох ускладнень і вимагають як корекційних лікувальних, так і профілактичних заходів.

У процесі лікування (5-7 доба) ми помітили підвищення - у тварин дослідної групи - рівня ГПЛ, що разом із зростанням показника НСТтесту вказує на загострення запальної реакції за комплексного впливу похідних 1,2,4триазолу.

Таблиця 2 - Динаміка загоювання ранових дефектів, Mm

Клінічна характеристика ранового процесу	Групи тварин
	велика рогата худоба
	дослідна (n=19)	контрольна (n=18)
Термін очищення і появи грануляцій, діб	4,630,24	5,060,25
Термін повного загоювання, діб	16,050,41*	17,830,53
Прискорення загоювання ран, %	10,1	-
	собаки
	дослідна (n=17)	контрольна (n=7)
Термін очищення і появи грануляцій, діб	3,410,21	4,00,30
Термін повного загоювання, діб	15,00,56***	18,570,45
Прискорення загоювання ран, %	19,2	-
	коти
	дослідна (n=11)	контрольна (n=7)
Термін очищення і появи грануляцій, діб	3,100,30	3,430,15
Термін повного загоювання, діб	15,700,80	17,710,91
Прискорення загоювання ран, %	11,3	-

Примітка. * - Р<0,05; *** - Р<0,001.

Водночас адекватна санація гнійного вогнища й „направлена корекція” процесів ліпопероксидації та антиоксидантного захисту сприяла помітнішому зниженню надлишкового рівня ДК і МДА, зростанню активності Кат, ГР. Активність ГП була вищою у тварин групи порівняння.

Слід відзначити, що після зникнення клінічних ознак запалення, й навіть після клінічного видужування, у крові тварин обох груп відмічався вірогідно підвищений рівень ГПЛ (Р<0,01, Р<0,001), ЦП (Р<0,001, Р<0,05), МСМ (Р<0,05), ДК (у контролі, Р<0,05) та знижений рівень ГР (у контролі, Р<0,001). Це свідчить про те, що не зважаючи на клінічне видужування, відновлення адаптаційнозахисної системи було неповним, особливо у контролі.

Клінічними дослідженнями встановлено (див. табл. 2), що середній термін очищення і появи грануляцій у дослідних тварин становив 3,410,21 діб у собак та 3,100,30 діб - у котів. У контрольних групах цей термін становив 4,00,30 діб - у собак та 3,430,15 діб - у котів. Вірогідної різниці між групами не спостерігалося.

При цьому повне загоювання ранового дефекту з утворенням рубця завершувалося, в середньому, на 15,00,56-15,70,80 добу у собак і котів дослідних груп та 17,710,91-18,570,45 добу - у тварин груп порівняння. Прискорення загоювання становило від 11,3 до 19,2 %.

Таким чином, асептичне і гнійне запалення розвивається з порушенням проксидантноантиоксидантної рівноваги, що має видоспецифічні особливості. Введення до лікувальних схем засобів антиоксидантної дії є патогенетично обґрунтованим, що підтверджується експериментальними і клінічними дослідженнями.



ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у вивченні патогенетичних особливостей запальної реакції при хірургічних хворобах (експериментальне асептичне і септичне запалення, умовно-асептичні операційні рани, спонтанно виникаючі локалізовані форми запально-гнійних процесів) у тварин з урахуванням змін у системі ПОЛАОЗ. На цій основі патогенетично обґрунтовано лікування тварин із запальною хірургічною патологією шляхом застосування препаратів з антиоксидантною дією.

2. Питома вага хірургічної патології у великої рогатої худоби, за даними чотирьох сільськогосподарських товариств Полтавської області, становить 19,6 %, основними нозологічними формами якої були гнійні пододерматити (24,1 %), рани й виразкові процеси (21,3 %). У свиней хірургічна патологія реєструється у 49,0 %. При цьому домінуючим було гриженосійство (37,6 %). У собак, за матеріалами ветеринарної звітності чотирьох клінік ветеринарної медицини м. Полтава, хірургічна патологія зареєстрована в 23,0 %. Значну частку її структури становили гнійні (рани, абсцеси, флегмони, артрити, остеомієліти) запальні процеси, які реєстрували у 18,2 % випадків.

3. У крові клінічно здорових тварин різних видів реєструється фон первинних, проміжних і термінальних продуктів ПОЛ та окисної модифікації білків. У стані клінічної норми нейтрофілами генеруються АФО. Порівняно вищий рівень продуктів ПОЛ виявлено в субстратах крові свиней, а найнижчий - у собак.

Активність антиоксидантних ензимів „першої лінії захисту” (СОД, Кат) вираженіша у собак. У жуйних (велика рогата худоба, вівці) активніші ферменти глутатіонової системи - ГП, ГР та вищий вміст ГSH. Рівень ЦП у свиней набагато вищий, ніж у інших досліджених видів тварин.

4. При асептичному запаленні максимальна маніфестація клінічних ознак у великої рогатої худоби відбувається на 2-4 добу, що супроводжується підвищенням рівня МДА (Р<0,05) на тлі зниження активності еритроцитарної каталази (Р<0,001) та компенсаторного підвищення рівня ЦП (Р<0,05) і ЗАА плазми крові (Р>0,05).

Формування асептичної запальної реакції в овець відбувалося впродовж 1-3 діб із вираженою компенсаторною відповіддю антиоксидантного потенціалу - зростанням умісту ЦП, купруму (Р<0,001), зниженням рівня феруму (Р<0,001) та загальних ліпідів (Р<0,001) без підвищення вмісту термінального продукту ПОЛ - МДА.

5. Встановлено, що похідні 1,2,4триазолу (румосол і трифузол), поряд з імуностимулювальною, гепатопротекторною та протизапальною діями виявляють антиоксидантну активність, що перевищує аналогічну шаблонного антиоксиданта тіотриазоліну на 8,5 % (румосол) та 4,1 % (трифузол). Окрім цього вони мають бактерицидні та фунгіцидні властивості: трифузол (E. coli, E. faecalis), румосол (Candida tropicalis, albicans et crusei).

6. Операційна травма у великої рогатої худоби (резекція зовнішньої яремної вени) провокує розвиток захисних реакцій з активацією ліпопероксидації (ЗОА, Р<0,001) на початкових стадіях вільнорадикального ланцюга (ГПЛ, Р<0,001; ДК, Р<0,001) без вірогідного накопичення токсичного термінального продукту ПОЛ - МДА.

Компенсаторне підвищення активності сироваткової Кат (Р<0,01, Р<0,001) та вмісту ЦП (Р<0,05, Р>0,05), спричинене операційною травмою, формуванням запальної реакції та активацією стресреалізуючих систем, відбувається на фоні зниженої активності компонентів глутатіонової системи та ПРЕ.

7. Адаптаційний синдром, що розвивається у відповідь на операційну травму, пов'язану з грижерозтином у свиней, супроводжується збільшенням у сироватці крові рівня МДА (Р<0,001), зниженням активності еритроцитарної Кат (Р<0,05) та вмісту ЦП (Р<0,05, Р<0,01) на фоні активації ПРЕ (Р<0,001, Р>0,05). Після сьомої доби післяопераційного періоду знижений уміст ЦП змінювався його зростанням (Р>0,05) при відносній сталості інших показників.

8. Застосування у постопераційному періоді сучасного препарату з антиоксидантною дією - трифузолу - дозволило профілактувати розвиток післяопераційних гнійних запальних ускладнень в ексудативну фазу (проти 14,3 % в контролі) - у великої рогатої худоби і скоротити їх кількість до 25 % (проти 40 % в контролі) - у свиней. Його застосування сприяло зниженню фону продуктів ПОЛ, а також активації власного антиоксидантного потенціалу організму.

9. Експериментальне гостре гнійне запалення у великої рогатої худоби в період максимального його прояву характеризувалося значним зростанням рівня ГПЛ (Р<0,001), МДА (Р<0,01, Р<0,001), активності Кат (Р<0,01), умісту ЦП (Р<0,001) на фоні зниження активності СОД (Р<0,001) у запальному локусі. Водночас у крові тварин зареєстровано підвищений фон продуктів ПОЛ, вірогідний щодо ГПЛ (Р<0,01), ІПЗ (Р<0,05), ТК (Р<0,05), при зниженій активності еритроцитарної каталази (Р<0,05). Показник НСТтесту у цей період підвищувався на 22,1 % (Р<0,01), що вказує на посилення оксигензалежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів.

10. Особливістю розвитку експериментального септичного запалення м'яких тканин в овець є швидке (впродовж 24 годин) формування перифокального набряку з підвищенням температури тіла на 0,2-0,6 0С. На рівні мікроциркуляторного русла відмічена активація пероксидного окиснення з вірогідним зростанням умісту проміжних (ІПЗ, Р<0,01; ДК, Р<0,05, Р<0,01) та кінцевого (МДА, Р<0,001) продуктів ПОЛ; підвищенням активності Кат (Р<0,05), вмісту ЦП (Р<0,001) та пригніченням активності СОД (Р<0,001); відмічена тенденція до зниження вмісту нуклеїнових кислот і оксипроліну. В крові, поряд із зазначеними змінами, зареєстровано зростання показника НСТтесту на 30,4 % (Р<0,001). Характерним для овець було зниження рівня загального холестеролу (Р<0,001), загальних ліпідів (Р<0,001), феруму (Р<0,001) та збільшення вмісту купруму (Р<0,001).

11. Пофазне застосування мазі „Левоксид” та 2 % альтанової мазі на тлі внутрішньом'язового введення 1 % розчину трифузолу в процесі лікування експериментальних гнійних ран у великої рогатої худоби сприяло зниженню рівня продуктів ПОЛ у вогнищі запалення і крові та реактивації ендогенної антиоксидантної системи з пригніченням ефекторної функції нейтрофілів. Це дозволяє скоротити терміни загоювання в 1,4 разу (Р<0,001) порівняно з використанням 5 % стрептоцидової мазі й кубатолу.

12. Пофазне застосування мазі „Левоксид” і 1 % кремемульсії трифузолу на фоні внутрішньом'язового введення 1 % розчину трифузолу при експериментальних гнійних ранах у овець початково посилює оксигензалежний метаболізм нейтрофілів, що підтримує рівень початкових продуктів ліпопероксидації. До кінця лікування знижується фон токсичних продуктів ПОЛ і реактивується власний антиоксидантний потенціал організму як у локусі запалення, так і в крові. Прискорення загоювання, порівняно з контролем, становить 26 % (Р<0,001), а по відношенню до медикаментозного лікування з використанням левомеколю, мазі Вишневського і натрію селеніту - 8,5 % (Р<0,01).

13. Доцільність комплексного використання засобів з антиоксидантною дією в лікуванні запальногнійних процесів у тварин підтверджується об'єктивними критеріями оцінки клінічного стану, планіметричними, цитологічними, гістологічними, мікробіологічними, гематологічними й біохімічними дослідженнями.

14. „Направлена корекція” процесів ПОЛ і АОЗ новими багатофакторними препаратами - похідними 1,2,4триазолу - при лікуванні спонтанно виникаючих локалізованих форм гнійних запальних процесів дозволяє скоротити терміни лікування на 19,2 % у собак, 11,3 % - у котів і 10,1 % - у великої рогатої худоби.



ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Як діагностичні і прогностичні маркери характеру перебігу хірургічних хвороб запального характеру (умовно-асептичні рани, локалізовані форми гнійних запальних процесів), а також для оцінки ефективності лікувальних заходів рекомендуємо визначати рівень стабільних продуктів ПОЛ - ГПЛ, ДК, МДА та загальноприйнятий показник стійкості антиоксидантної системи - активність СОД і Кат.

Для виключення надмірної ліпопероксидації внаслідок порушень ліпідного обміну пропонуємо визначати вміст ліпідних метаболітів (загальні ліпіди, загальний холестерол). При їх умісті в сироватці крові у межах фізіологічної норми рекомендується проводити загальний аналіз крові для підтвердження наявності запального процесу. Показником оксигенактивуючої та імунної реактивності нейтрофілів є НСТтест.

2. Виявлення змін у системі ПОЛАОЗ є показаннями для застосування засобів з антиоксидантною дією:

- для корекції надмірної ліпопероксидації та підтримання активності антиоксидантного захисту організму при загоюванні операційних ран пропонуємо використовувати препарат „Трифузол” (1 % водний розчин) відразу по закінченні оперативного втручання та через кожні 72 години до загоювання ран шляхом внутрішньо-м'язового введення в дозі 1,0 мг/кг;

- медикаментозну корекцію окиснювального стресу при лікуванні локалізованих запально-гнійних процесів у тварин рекомендуємо проводити, використовуючи 1 раз/добу мазі з антиоксидантними компонентами: „Левоксид” - у першу фазу ранового процесу; 1 % кремемульсію трифузолу чи 2 % альтанову мазь - у другу.

Системно рекомендуємо ін'єкції 1 % водних розчинів трифузолу, румосолу (1,0 мг/кг внутрішньом'язово) з інтервалом 48 годин.

3. Матеріали дисертаційної роботи доцільно використовувати в процесі читання лекцій та проведення лабораторних занять із ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів та як теоретичну базу для обґрунтування лікувально-профілактичних заходів при хірургічних запальних процесах у тварин.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Киричко Б.П. Зміни показників ліпопероксидації та системи антиоксидантного захисту при гострому асептичному запаленні у великої рогатої худоби / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної агарної академії. - 2004. - № 1. - С. 78-79.

2. Киричко Б.П. Індикація рівня ліпопероксидації та антиоксидантної активності крові свиней при грижерозтині / Б.П. Киричко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2004. - № 2 (11). - С. 79-81.

3. Киричко Б.П. Вільнорадикальне окислення у динаміці хірургічного лікування актиномікозу у великої рогатої худоби / Киричко Б.П. // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. - 2004. - № 35/47. - С. 74-77.

4. Іздепський В.Й. Роль перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в патогенезі запальних процесів у тварин / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, Т.Г. Панасова // Вісник Полтавської державної агарної академії. - 2004. - № 3. - С. 93-98. (Здобувач провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

5. Киричко Б.П. Показатели липопероксидации и антиоксидантной системы при острых асептических и гнойных воспалительных процессах у крупного рогатого скота / Б.П. Киричко // Актуальные пробл. вет. хирургии: сб. научн. трудов Уральской государственной академии ветеринарной медицины. - Троицк, 2004. - С. 63-65.

6. Киричко Б.П. Реакція системи глутатіона на багатократні оперативні втручання у великої рогатої худоби / Б.П. Киричко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - 2004. - Вип. 12, Ч. 3. - С. 53-55.

7. Киричко Б.П. Изменения некоторых показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы при воспалительных процессах у крупного рогатого скота / Б.П. Киричко // Уч. записки учреждения образования «Витебская государственная академия ветеринарной медицины». - 2004. - Т.40, Ч.1. - С. 72-74.

8. Киричко Б.П. Індикація окислювального стресу при хірургічних запальних процесах у великої рогатої худоби і способи його корекції / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - № 4. - С. 48-51.

9. Киричко Б.П. Вплив препаратів антиоксидантної дії на клінікобіохімічний прояв гострого асептичного запалення / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - № 2. - С. 52-53.

10. Киричко Б.П. Аспекти профілактики післяопераційних гнійнозапальних ускладнень у тварин / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - № 3. - С. 129-131.

11. Киричко Б.П. Зміни прооксидантноантиоксидантного гомеостазу при руменотомії у бугайців і спосіб його корекції вігозином / Б.П. Киричко // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний збірник. - Харків, 2005. - № 85. - Т.1. - С. 506-509.

12. Киричко Б.П. Деякі питання патогенезу окиснювального стресу при запальних процесах у тварин / Б.П. Киричко // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2006. - Вип. 41. - С. 83-88.

13. Киричко Б.П. Загоювання ран у великої рогатої худоби під впливом засобів антиоксидантної дії / Б.П. Киричко, O.Б. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - № 4. - С. 185-187. (Здобувач провів клінічні дослідження з визначення ефективності лікування ран).

14. Киричко Б.П. Патоморфологічні зміни при гнійних ранах у великої рогатої худоби за різних схем лікування / Б.П. Киричко // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. - 2006. - № 69/92. -
С. 181-187.

15. Киричко Б.П. Патогенетичне обгрунтування локального використання засобів антиоксидантної дії при гнійнозапальних процесах у тварин / Б.П. Киричко // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - Т. 5 (24). - С. 31-36.

16. Киричко О.Б. Мікробний ценоз гнійних ран у великої рогатої худоби при застосуванні комбінації антибактеріальних і антиоксидантних засобів / O.Б. Киричко, Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 1. - С. 100-101. (Здобувач провів лікування тварин, відбір ранового біоптату, інтерпретацію отриманих результатів та написання статті).

17. Киричко Б. Лікування гнійних ран у великої рогатої худоби з комплексним використанням антиоксидантних засобів / Б. Киричко // Ветеринарна медицина України. - 2007. - № 3. - С. 37-40.

18. Киричко Б.П. Патогенетична роль тканинного прооксидантноантиоксидантного гомеостазу при гнійнозапальних процесах у тварин / Б.П. Киричко // Ветеринарна біотехнологія. - 2007. - Бюл. № 10. - С. 61-66.

19. Киричко Б.П. Вивчення антиоксидантної активності деяких похідних 1,2,4триазолу / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 2. - С. 125-126.

20. Синтез, фізикохімічні властивості та біологічна активність солей 2(5R'4R1,2,4триазол3ілтіо)ацетатних кислот / О.І. Панасенко, Є.Г. Книш, В.В. Парченко, А.Г. Каплаушенко, А.С. Гоцуля, Ю.В. Маковик, С.М. Куліш, В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 3. - С. 27-28. (Здобувач вивчив окремі біологічні властивості похідних 1,2,4триазолу).

21. Киричко Б.П. Вплив препарату ВПК108 на інтенсивність перекисного окислення ліпідів у тканинах овець при лікуванні гнійного вогнища / Б.П. Киричко, С.С. Челідзе // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2007. - Т. 9, № 2 (33). - Ч.1. - С. 66-69. (Здобувач провів лікування хворих тварин, лабораторні дослідження, аналіз одержаних даних та написання статті).

22. Кулинич С.М. Особливості патогенезу гнійнозапальних процесів дистального відділу кінцівки у великої рогатої худоби / С.М. Кулинич, Б.П. Киричко, О.Г. Мисик // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - 2007. - Т. 9, № 3 (34). - Ч.1. - С. 94-98. (Здобувач вивчив зміни показників ліпопероксидації й антиоксидантного захисту, брав участь у написанні статті).

23. Киричко Б.П. Аспекти застосування похідних 1,2,4триазол3тіону у свинарстві / Б.П. Киричко // Науковотехнічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепратів та кормових добавок. - 2007. - Вип. 8. - № 3, 4. - С. 51-59.

24. Іздепський В.Й. Антиоксидантотерапія гнійних ран у овець в експерименті / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, С.С. Челідзе // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. - 2007. - № 78/101. - С. 255-259. (Здобувач розробив методику експериментальних досліджень, брав участь у їх реалізації та інтерпретував одержані результати).

25. Киричко Б. Прооксидантноантиоксидантний статус в овець у нормі та при гострому гнійному запаленні / Б. Киричко, С. Челідзе // Ветеринарна медицина України. - 2007. - № 10. - С. 28-30. (Здобувач провів повний спектр лабораторних досліджень, аналіз результатів та написав статтю).

26. Челідзе С.С. Динаміка показників природної резистентності овець при гострому асептичному запаленні / С.С. Челідзе, Б.П. Киричко // Вісник Державного вищого навчального закладу „Державного агроекологічного університету”. - 2007. - Т. 1. - № 2 (19). - С. 237-242. (Здобувач розробив методику досліджень та брав участь у написанні статті).

27. Киричко Б.П. Вивчення антимікробних властивостей субстанції ВПК108 при експериментальних гнійних ранах у овець / Б.П. Киричко, С.С. Челідзе // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 4. - С. 109-111. (Здобувач провів відбір ізолятів мікробної флори, приготування препарату, аналіз одержаних результатів та написання статті).

28. Киричко Б.П. Действие препаратов - производных триазола на клиникобиохимический статус животных / Б.П. Киричко, Е.Г. Кныш, В.В. Парченко // Сельскохозяйственная биология. - 2008. - № 2. - С. 98-102. (Здобувач провів клінікоекспериментальні дослідження та написання статті).

29. Іздепський В. Особливості перебігу асептичного та гнійного запалення в овець і його корекція / В. Іздепський, С. Челідзе, Б. Киричко [та ін.] // Ветеринарна медицина України. - 2008. - № 3. - С. 33-35. (Здобувач брав участь у розробці методик досліджень, їх реалізації, аналізі одержаних результатів, написанні статті).

30. Подпрятов С.Є. Динаміка мікробної забрудненості експериментальних гнійних ран при застосування замісної естрогеноліпосомальної терапії / С.Є. Подпрятов, І.І. Дігтяр, І.В. Дудкіна, Б.П. Киричко [та ін.] // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2008. - Т. 7., Вип. 1-2. - С. 241-244. (Здобувач провів лікування хворих тварин й аналіз отриманих результатів).

31. Киричко Б.П. Динаміка РНК і ДНК у біоптатах гнійних ран у овець за різних методів їх лікування / Б.П. Киричко, О.Б. Киричко, І.І. Дігтяр // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - 2008. - Т. 10, № 2 (37). - Ч.1. - С. 105-108. (Здобувач провів лікування тварин, аналіз одержаних результатів та написання статті).

32. Киричко О.Б. Видоспецифічні особливості систем пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту / О.Б. Киричко, Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 2. - С. 138-140. (Здобувач підготував методики досліджень, відібрав зразки крові; брав участь у проведені досліджень, їх аналізі, написанні статті).

33. Киричко Б.П. Ефективність направленої корекції процесів пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту при лікуванні локалізованих форм гнійнозапальних процесів у великої рогатої худоби / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 2. - С. 154-157.

34. Іздепський В.Й. Корекція перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту при гнійнозапальних процесах у тварин / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко // Зб. наук праць Луганського національного аграрного університету. - 2008. - № 84. - С. 54-60. (Здобувач провів лікування хворих тварин, брав участь в аналізі одержаних результатів та написанні статті).

35. Іздепський В.Й. Динаміка РНК, ДНК та оксипроліну в біоптатах з гнійних ран у овець за різних методів їх лікування / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, О.Б. Киричко [та ін.] // Зб. наук праць Луганського національного аграрного університету. - 2008. - № 92. - С. 84-86. (Здобувач провів лікування хворих тварин, відбір біоптату, аналіз одержаних результатів, написання статті).

36. Іздепський В.Й. Динаміка деяких показників антиоксидантної системи крові овець при експериментальному асептичному запаленні / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, С.С. Челідзе // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. - 2009. - № 4. - С. 3942. (Здобувач розробив методики досліджень, брав участь у їх реалізації та написанні статті).

37. Киричко Б.П. Динаміка антиоксидантних ферментів у тканинних біоптатах під час лікування локалізованих форм гнійної інфекції у собак / Б.П. Киричко // Матеріали VI Державної наук.практ. конф. [„Аграрна наука - виробництву”], (Біла Церква, 1415 листопада 2007 р.) / Міністерство аграрн. політики України, Білоцерківський держ. аграрн. унт. - Біла Церква, 2007. - Ч.1. - С. 82-83.

38. Киричко Б.П. Перспективи використання сучасних похідних 1,2,4тріазолу у ветеринарній практиці / Б.П. Киричко, Р.В. Передера, Г.В. Слюсар // Матеріали ІV Міжнародної наук.практ. конф. з утримання, годівлі та лікування диких тварин, 2526 квітня 2008 р. / Київський зоопарк. - Київ, 2008. - С. 115-117. (Здобувач розробив методики досліджень та провів їх реалізацію з інтерпретацією результатів і написанням статті).

39. Методичні рекомендації

40. Пероксидне окиснення ліпідів і антиоксидантна система у патогенезі хірургічних запальних процесів і стресових станів у тварин та їх корекція: Методичні рекомендації / [В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, О.Б. Киричко та ін.] - Полтава: РВВ ПДАА, 2007. - 21 с. (Затв. Наук.метод. радою Державн. комітету вет. медицини України, протокол № 1 від 20 грудня 2007 р.). (Здобувачу належить авторство клінічноекспериментальних досліджень, їх аналіз, написання методичних рекомендацій).

41. Патент України на корисну модель № 21887. Засіб для лікування гнійних ран м'яких тканин у тварин / Іздепський В.Й., Киричко Б.П., Киричко О.Б.; заявник і патентовласник Киричко Б.П.; заявл. 02.10.2006; опубл. 10.04.2007, Бюл. № 4. (Здобувач провів клінічноекспериментальні дослідження, розробив нормативну документацію).

42. Патент України на корисну модель № 22303. Спосіб лікування гнійних ран м'яких тканин у великої рогатої худоби / Іздепський В.Й., Киричко Б.П., Киричко О.Б.; заявник і патентовласник Киричко Б.П.; заявл. 02.10.2006; опубл. 25.04.2007, Бюл. № 5. (Здобувач провів клінічноекспериментальні дослідження, розробив нормативну документацію).

43. Патент України на винахід № 87184 Похідні 1,2,4триазол3ілтіоацетатної кислоти, що виявляють антиоксидантну, гепатопротекторну та імуностимулюючу активність /Книш Є.Г., Парченко В.В., Панасенко О.І., Каплаушенко А.Г., Маковик Ю.В., Куліш С.М., Гоцуля А.С., Іздепський В.Й., Киричко Б.П., Мисик О.Г.; заявник і патентовласник Панасенко О.І.; заявл. 02.08.2007; опубл. 25.06.2009, Бюл. № 12. (Здобувач брав участь у вивченні окремих біологічних властивостей похідних 1,2,4триазолу).



АНОТАЦІЯ

Киричко Б.П. Патогенетичне обґрунтування лікування тварин із запальною хірургічною патологією препаратами з антиоксидантною дією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 - ветеринарна хірургія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних особливостей запальної реакції при хірургічних хворобах (експериментальне асептичне і септичне запалення м'яких тканин, умовноасептичні операційні рани, спонтанно виникаючі локалізовані форми запальногнійних процесів) у тварин з урахуванням змін у системі ліпопероксидації та антиоксидантного захисту, а також обґрунтуванню їх лікування шляхом застосування препаратів з антиоксидантною дією.

Встановлено, що за розвитку експериментального асептичного та гнійного запалення у біологічних субстратах відбувається підвищення вмісту продуктів ліпопероксидації, а також зміна активності ферментів детоксикації активних форм оксигену. Виявлено видову специфічність таких змін та їх залежність від клінічного прояву запальної реакції.

Для корекції процесів пероксидації та антиоксидантного захисту при запальній хірургічній патології розроблені та рекомендовані для використання схеми лікування з включенням нових похідних 1,2,4триазолу (румосол, трифузол), що мають „пряму” антиоксидантну дію, а також імуностимулювальні, протизапальні та гепатопротекторні властивості. Їх застосування дає змогу знизити кількість післяопераційних гнійнозапальних ускладнень при різних хірургічних втручаннях у великої рогатої худоби та свиней, підвищити ефективність лікування локальних проявів гнійних запальних процесів у великої рогатої худоби, собак, котів.

Ключові слова: хірургічні запальні процеси, оперативні втручання, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантний захист, похідні триазолу, велика рогата худоба, вівці, свині, собаки.



АННОТАЦИЯ

Киричко Б.П. Патогенетическое обоснование лечения животных с воспалительной хирургической патологией препаратами с антиоксидантными свойствами. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.05 - ветеринарная хирургия. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению изменений индикаторных показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты, а также разработке способов их эффективной коррекции современными полифакторными препаратами при лечении хирургических воспалительных процессов у отдельных видов животных.

Установлено, что уровень распространения хирургической патологии в сельскохозяйственных предприятиях Полтавской области составляет 19,6 % среди крупного рогатого скота, 49,0 % - среди поголовья свиней и 23,0 % собак при поступлении в ветеринарные лечебницы г. Полтава. В их структуре доминирующими являлись гнойновоспалительные процессы и грыженосительство.

В крови клинически здоровых животных содержатся первичные, вторичные и промежуточные продукты перекисного окисления липидов, а также окислительной модификации белков. Сравнительно выше их уровень выявлен в субстратах крови свиней, а наиболее низкий - у собак. В то же время активность антиоксидантных энзимов „первой линии защиты” (СОД, Кат) более выражена у собак. У жвачных (крупный рогатый скот, овцы) более активны ферменты глутатионовой системы (ГП, ГР) и выше содержание ГSH. Уровень ЦП у свиней намного выше, чем у других исследованных животных.

Формирование асептической воспалительной реакции, спровоцированной инъекцией острораздражающего химического вещества (скипидар) или операционной травмой с деструкцией тканей и соматическим стрессом, сопровождается активацией липопероксидации, компенсаторной активацией факторов антиоксидантной защиты, степень которых зависит от стадии клинического проявления, а также имеет видовые особенности.

Новые производные 1,2,4триазола (румосол и трифузол), как показали наши доклинические исследования, обладают выраженными иммуностимулирующими, гепатопротекторными, противовоспалительными и антиоксидантными свойствами, менее выраженными - противомикробными. Использование в послеоперационный период 1 % водного раствора трифузола посредством внутримышечных инъекций позволяет сократить число гнойновоспалительных осложнений до 0-25,0 % (контроль 14,3-40,0 %) при различных хирургических вмешательствах у крупного рогатого скота и свиней.

Результаты проведенных собственных исследований свидетельствуют, что развитие экспериментального септического воспаления у крупного рогатого скота и овец коррелирует с увеличением фона продуктов перекисного окисления липидов и дисбалансом факторов антиоксидантной защиты как в самом локусе воспаления, так и в крови. При этом у крупного рогатого скота изменения в крови по сравнению с локальными, были незначительными, что объясняется адекватной реакцией их организма на локальную инфекцию. У овец локальная и системная лабильность показателей липопероксидации и антиоксидантной защиты более выражена, что, очевидно, углубляет клиническое проявление воспалительной реакции.

Для их коррекции - совместно с сотрудниками Запорожского государственного медицинского университета - разработаны и рекомендованы производству многофакторные препараты с активным антиоксидантным компонентом (мазь „Левоксид”, 1 % кремэмулься трифузола, 2 % альтановая мазь, 1 % водные растворы трифузола и румосола) для местного и парентерального применения, использование которых в условиях эксперимента позволяло ускорить сроки излечения по сравнению с традиционными медикаментозными средствами, на 8,5-27,6 %.

Целесообразность комплексного использования лекарственных средств с антиоксидантными свойствами в лечении гнойновоспалительных процессов у животных подтверждена объективными критериями оценки клинического состояния, планиметрическими, цитологическими, гистологическими, микробиологическими исследованиями, а также морфологическими и биохимическими исследованиями крови.

Внедрение собственных экспериментальных разработок при лечении спонтанно возникающих локализованных форм гнойных воспалительных процессов (инфицированные раны, абсцессы) у крупного рогатого скота, собак и кошек в виде использования способов, позволяющих целенаправленно корригировать нарушения в системе ПОЛАОЗ, позволили добиться ускорения заживления, по отношению к традиционным медикаментозным средствам, на 10,1-19,2 % и сократить сроки лечения, в среднем, на 1,8-3,5 суток.

Таким образом, асептическое и гнойное воспаление развивается с нарушением прооксидантноантиоксидантного равновесия, имеющего видоспецифические особенности. Использование в лечебных схемах антиоксидантных средств является патогенетически обоснованным воздействием, что подтверждено экспериментальными и клиническими исследованиями.

Ключевые слова: хирургические воспалительные процессы, оперативные вмешательства, перекисное окисление липидов, антиоксидантная защита, производные триазола, крупный рогатый скот, овцы, свиньи, собаки.



SUMMARY

Kirichko B.P. Pathogenetical basis treatment of animals with inflammatory surgical pathology of preparations with active antioxidant property. - Manuscript.

Dissertation for the doctor of veterinary sciences degree in specialty 16.00.05 - Veterinary Surgery. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2010.

Dissertation is dedicated to the study of inflammatory reaction patogenetical peculiarity in case of surgical diseases (experimental aseptical and septical inflammation of soft tissues, conditional aseptical surgical wounds, local forms of inflammatorypurulent processes) of animals taking into consideration the changes in system of lipoperoxidation and antioxidant protection as well as substantiation of their treatment by means of using preparations with antioxidant property.

The increase of lipoperoxidation products contents and activity enzymes detoxication of active oxygen forms changes have been proved to occur in biological substrates in case of experimental aseptical and purulent inflammations have been established. The species specific features of such changes and their dependence on clinical manifestation of inflammatory reaction have been determined. The treatment schemes which include new derivatives of 1,2,4triazol with „direct” antioxidant action and immunostimulative antiinflammatory and hepatoprotective properties have been worked out and recommended for the correction of peroxidation and antioxidant protection processes in case of inflammatory surgical pathology. Their using contributes to reduction of postoperative complications in different surgical interventions of cattle and pigs and increase of treatment effectivness of purulentinflammatory processes local manifestation in cattle, dogs, cats. Key words: surgical inflammatory processes, surgical interventions, peroxide oxidation of lipids, antioxidant protection, derivatives of triazol, cattle, sheep, pigs, dogs.

Размещено на Allbest.ru

...