Клініко-експериментальне обґрунтування застосування пробіотиків в комплексній терапії хронічних неспецифічних запальних та алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів

8

6

10

6

10

2

7

2

Гемолізуюча кишкова паличка (>30%)

1

1

2

1

1

1

1

0

Стафілококи (>10⁴⁾

2

2

3

1

3

0

3

0

Кишкова паличка зі слабо

вираженими ферментативними якостями

3

2

5

3

5

1

5

1

Поряд із мікробіологічними були виявлені різні порушення з боку як системного, так і місцевого імунітету. Так, було показано, що у периферичній крові хворих на хронічний ексудативний верхньощелепний синусит у вмісті імуноглобулінів відбулись достовірні зрушення в бік збільшення рівнів IgM та IgG в IV-й групі, а IgA - в ІІІ-й та в IV-й групах хворих (табл. 12).

Цей факт співпадає з наближенням вмісту антитіл до мікробних антигенів в крові хворих ІІІ і, особливо, IV групи до показників контрольної групи.

Позитивна динаміка, яка пов'язана з активацією протизапальних факторів виявлена і при вивченні співвідношення про- та протизапальних цитокінів. Було виявлено, що зниження рівня прозапального цитокіну ІЛ-1 виникало практично у пацієнтів всіх груп, що вказує на елімінацію запального процесу, однак найбільш вираженим це співвідношення було в ІV групі, де на фоні зниження рівня ІЛ-1 (44,6±2,3 пг/мл до лікування до 26,2±1,8 пг/мл після) відмічалось достовірне збільшення кількості ІЛ-10 (2,0±0,09 пг/мл до лікування до 4,5±0,10 пг/мл після лікування р<0,05), що є прогностично сприятливою ознакою (В.А. Воробьева, 2006; А.С. Симбирцев, А.Е. Кетлинский, 2008).

Таблиця 12. Імунологічні показники периферичної крови хворих на хронічний ексудативний синусит до та після лікування

Показники	Групи хворих
	І	ІІ	ІІІ	IV
	до лікування	після лікування	до лікування	після лікування	до лікування	після лікування	до лікування	після лікування
Концентрація імуноглобулінів, г/л	IgM	0,9 (0,6-1,2)	0,9 (0,6-1,2)	1 (0,8-1,3)	1,2 (1-1,4)	0,9 (0,8-1)	1,1 (0,8-1,2)	0,9 (0,8-1,2)	1,2* (0,8-2,2)
	IgG	7,9 (5-11)	8,2 (6-11,8)	8,1 (5,6-12)	8,2 (6,6-11,4)	8,1 (5,2-11,4)	8,4 (7,8-12)	7,8 (5-10,8	8,4* (7,8-12))
	IgA	1,2 (0,8-1,5)	1,2 (0-2,1)	1,1 (0-2,1)	1,4 (0,6-1,7)	1,2 (0,8-1,7)	1,6* (0,8-2,3)	1 (0,6-1,6)	1,7* (0,9-2,1)
ЦІК, од. оптичної щільності	27,6 (12-38)	28,8 (17-42)	25,8 (0-43)	26 (7-43)	34,8 (21-70)	29 (19-43)	28,6 (21-38)	24,6 (12-43)

Примітки:

1. * - достовірність різниці між показниками до та після лікування;

2. в дужках вказані межі коливань показників.

При проведенні дослідження стану місцевого імунітету у хворих на хронічний ексудативний синусит після лікування показано, що пероральне використання пробіотичних препаратів сприяє збільшенню вмісту секреторної форми імуноглобуліну А в ротоглотковому секреті (до 1,2±0,2 г/л), однак його кількість не досягала рівня sIgA практично здорових людей (1,6±0,3 г/л). Місцеве використання лактобацил в обох групах супроводжувалось достовірним зменшенням кількості в слині мономерної форми імуноглобуліну А при збільшенні рівня його секреторної форми.

Узагальнюючи безпосередні та віддалені результати лікування хворих на хронічний гнійний синусит, необхідно відмітити, що місцеве застосування лактобацил на фоні загальноприйнятого лікування і, особливо, поєднане місцеве та системне (пероральне) застосування пробіотичних препаратів прискорює клінічне одужання, ліквідує дисбіотичні порушення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та кишечника і нормалізує систему місцевого та системного імунітету, що дозволяє рекомендувати розроблений спосіб лікування для широкого використання в клінічній практиці.

Ефективність пробіотичних препаратів на основі лактобацил при цілорічному алергічному риніті (ЦАР) вивчена в динаміці лікування 40 хворих з вираженою в більшості випадків сенсибілізацією до пір'я подушки, різних серій домашнього та бібліотечного пилу. Всього обстежено 80 хворих на ЦАР, які були розподілені на дві рівноцінні групи. Пацієнтам обох груп проводився курс специфічної імунотерапії з причинними алергенами протягом року. Крім того, хворі першої групи протягом перших 2 тижнів та через 5 міс від початку лікування отримували внутрішньо (per os) по 1 дозі LB3 (Lactobacillus ramnosus, кількість клітин - 510⁹ кл/дозі).

Результати клінічного обстеження показали, що в процесі лікування у пацієнтів обох групи відмічалось зниження частоти та інтенсивності приступів чхання, покращення носового дихання, зменшення виділень з носа, послаблення свербіння у носі, покращення нюху. Разом з тим, стійкий початок цих покращень спостерігався у пацієнтів першої групи на 10-14-у добу лікування, тоді як у пацієнтів другої групи - через 21-24 доби лікування. Крім того, хворі першої групи відмічали покращення загального самопочуття, а саме на 14-20-у добу зменшувався або зникав біль у правому підребер'ї, менше турбувала нудота, покращувались або нормалізувались фізіологічні відправлення, зменшувалась загальна слабкість. Виражений терапевтичний ефект у хворих цієї групи частіше спостерігався на 3-4-у місяці від початку терапії, ускладнень під час лікування не відмічалось. Покращення під час лікування спостерігалось і у пацієнтів другої, контрольної групи, але було менш вираженим і стійко наступало на 5-6-й місяць від початку лікування. У хворих цієї групи практично не змінювались скарги на нудоту, неприємні відчуття в правому підребер'ї, стан фізіологічних відправлень. Ускладнень під час лікування не відмічалось.

Разом зі скаргами у хворих першої групи значно швидше відновлювались об'єктивні показники стану носа та його слизової оболонки.

Багаторазові посіви зі слизової оболонки порожнини носа виконували з урахуванням транзиторного носійства мікрофлори. Протягом лікування, а особливо наприкінці його курсу, у більшості хворих відмічено значне зниження бактеріальної засіюваності слизової оболонки носа. Після закінчення курсу лікування умовнопатогенна мікрофлора не висівалась у 36 (90,0%) хворих першої групи, у 2 (5,0%) осіб цієї групи висівались поодинокі колонії та у 2 (5,0%) якісний та кількісний склад мікрофлори залишився таким самим, як до лікування. Найбільш виражене зменшення мікробної засіюваністі у пацієнтів цієї групи співпадало з чітким клінічним покращенням перебігу захворювання.

В групі хворих, які отримували монотерапію у вигляді специфічної гіпосенсибілізуючої терапії, по закінченні курсу лікування незалежно від клінічного ефекту видовий склад мікрофлори суттєво не змінювався.

При дослідженні стану мікрофлори кишечника у хворих першої групи відмічена нормалізація кількості лактобактерій, збільшення чисельності біфідобактерій, значне зниження росту умовнопатогенної мікрофлори, тоді як в другій групі ні якісних, ні кількісних її змін не виявлено.

Отримані дані щодо змін мікробного пейзажу слизової оболонки порожнини носа і мікрофлори кишечника при лікуванні лактобацилами можна розглядати, перш за все, як результат активації місцевого та системного імунітету, що підтверджується даними імунологічних досліджень. Так, при порівнянні складу ротоглоткового секрету хворих на ЦАР, які приймали пробіотики, після лікування відмічено достовірне збільшення вмісту sIgA (з 0,65±0,2 г/л до 1,62±1,2 г/л після лікування), лактоферіну (з 0,5 мкг/мл до лікування до 5,0 мкг/мл після лікування) та гамма-інтерферону (з 10,4±3,1 пг/мл до лікування до 15,5±3,3 пг/мл після лікування) і зниження концентрації mIgA та ІЛ-1. В сироватці крові спостерігалось достовірне зниження числа імуноглобулінів класу E (з 122,5±0,8 МО/мл до 55,5±1,2 МО/мл після лікування). Отримані дані узгоджуються з даними Kalliomaki та співавторів (2001) і Rautova та співавторів (2002), які вводили матерям з високим «атонічним ризиком» Lactobacillus rhamnosus за 4 доби до пологів та новонародженим і матерям протягом першого місяця після пологів, що призводило до достовірного зниження алергічних симптомів. Подібні результати були отримані Ishida та співавторами (2005), якими було показано достовірне зменшення симптомів алергічного риніту у хворих, які отримували Lacrobacillus acidophilus L-92.

Таким чином, проведені клініко-лабораторні дослідження свідчать про високу терапевтичну активність використання пробіотичних препаратів на основі лактобацил при проведенні специфічної імунотерапії хворих на ЦАР. При значному клінічному ефекті у осіб, які приймали пробіотики, відмічалось більш стійке відновлення функції носа та його слизової оболонки, зменшувалась мікробна засіюваність слизової оболонки порожнини носа та кишечника, знижувалась сенсибілізація організму до побутових алергенів з одночасним покращенням показників місцевого та системного імунітету.

Проведені дослідження показали, що в ґенезі хронічних неспецифічних запальних та алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів суттєву роль відіграють дисбіотичні порушення слизових оболонок кишечника та верхніх дихальних шляхів. Патогенетично пов'язані або поєднані з місцевим та/або системним імунітетом ці порушення значно знижують ефективність антиінфекційного захисту слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та є однією з умов, яка сприяє збільшенню кількості та агресивності умовнопатогенної флори. Виявлені у хворих на хронічний тонзиліт, хронічний ексудативний синусит та ЦАР порушення біоценозу слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та кишечника стало передумовою для розробки адекватних методів терапії. Позитивні результати клінічної апробації запропонованих способів місцевого та системного застосування пробіотичних препаратів на основі лактобацил підтверджують висновок про суттєву роль дисбіозів в ґенезі цих захворювань та доцільність місцевого та системного використання лактобацил як ефективного лікувального заходу. Про перспективність локального використання пробіотичніх препаратів в лікуванні осередкових інфекцій свідчать також результати лікування хронічного тонзиліту (Ю.В. Марушко, Т.В. Марушко, 2000), хронічного синуситу (А.Г. Огнева, 2003; Clark, 2005), хронічного стоматиту (А.П. Левицький и соавт., 2008), хронічних захворювань жіночих статевих органів (С.Н. Буянова и соавт., 2001).

Таким чином, подальше удосконалення способів місцевого та загального використання пробіотиків є одним з найбільш науково обґрунтованих напрямків у вирішенні проблеми хронічних осередкових інфекцій та алергічних захворювань.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової проблеми сучасної оториноларингології в підвищенні ефективності лікування осіб із запальними та алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів на підставі встановленої ролі дисбіотичних порушень слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та використання в зв'язку з цим у даних хворих в комплексному лікуванні пробіотичних препаратів на основі лактобактерій.

1. У осіб із неспецифічними запальними та алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів (хронічний ексудативний синусит, хронічний тонзиліт, цілорічний алергічний риніт (ЦАР)) виявляються різноманітні клінічні, мікроекологічні та імунологічні порушення з боку слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, які поєднуються з дисбіотичними порушеннями шлунково-кишкового тракту. У більшості обстежених хворих на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів та у вмісті кишечника виявлено значне зниження кількості облігатної флори та різноманітної умовнопатогенної мікрофлори, що свідчить про порушення мікробного гомеостазу цих біотопів.

2. На основі експериментальних досліджень показано, що культурам лактобактерій Lactobacillus murinus та Lactobacillus rhamnosus властива значно вища адгезивність до клітин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, ніж мікробам умовнопатогенної та патогенної флори, які звичайно спричиняють запальні захворювання верхніх дихальних шляхів. Встановлена висока антибіотикоактивність (в 1,5-2 рази вище порівняно з іншими препаратами) лактобацил по відношенню до мікроорганізмів, які є чинниками виникнення запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, включаючи грампозитивні та грамнегативні патогени, що викликають внутрішньолікарняні інфекції. Культурі L. rhamnosus властива висока антагоністична активність по відношенню до грибів роду кандида (пригнічує ріст 90% штамів). Поряд з цим показано, що культури обох лактобацил стійкі в кислих та лужних середовищах і проявляють резистентність до широкого спектру антибіотиків різних хімічних груп.

3. В дослідах на тваринах в умовах індукованого циклофосфаном імунодефіциту показано, що репрезентовані нові пробіотичні препарати на основі L. rhamnosus та L. murinus за активністю імуномодуляції не поступаються відомим та мають селективну дію по відношенню до реакцій гуморального імунітету, а L. murinus переважно впливають на реакції клітинного типу.

4. Виконані дослідження in vitro вказують на те, що пробіотичні препарати здатні модулювати фенотипічні та функціональні характеристики клітин піднебінних мигдаликів, активуючи експресію на їх поверхні мембранних антигенів СD 25, CD 56 та CD 2 та стимулюючи клітинну цитотоксичність.

5. Препарат на основі L. rhamnosus стимулює макрофагальну функцію, підвищує функціональну активність фагоцитуючих клітин, білковий синтез в клітинах, збільшує число антитілоутворюючих клітин, стимулює продукцію г-ІФН, пригнічує тучноклітинну інфільтрацію тканин мигдаликів.

6. Найбільш ефективним в лікуванні хворих на хронічний тонзиліт та ексудативний синусит є комбіноване (місцеве та системне) застосування молочнокислих бактерій LB3, яке підтверджується клінічними даними, відновленням біоценозу слизових оболонок та покращенням показників місцевого та системного імунітету

7. Погіршення показників біоценозу слизових оболонок чи стану місцевого або/та системного імунітету у віддаленому періоді у хворих на хронічний тонзиліт або хронічний ексудативний синусит є показанням для повторного призначення лактобацил.

8. Використання лактобацил при лікуванні хворих на ЦАР, значно підвищує ефективність специфічної гіпосенсибілізації (що підтверджується більш стійким відновленням функцій носа та його слизової оболонки, зменшенням мікробної засіюваності слизової оболонки порожнини носа та кишечника, зменшенням сенсибілізації організму до побутових алергенів з одночасним покращенням показників місцевого та системного імунітету).

9. Встановлена роль дисбіотичних порушень у осіб із хронічними неспецифічними та алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів і можливість їх корекції за допомогою лактобацил Lactobacillus murinus та Lactobacillus rhamnosus, що може бути використано для подальшого вивчення нових пробіотичних препаратів при лікуванні пацієнтів з неспецифічними запальними та алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів як з місцевим, так і з загальним застосуванням.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

• Показанням для призначення пробіотичних препаратів на основі лактобацил Lactobacillus murinus та Lactobacillus rhamnosus хворим з хронічними неспецифічними запальними та алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів є порушення біоценозу слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та/або кишечника.

• Для хворих на хронічний ексудативний синусит рекомендується місцеве застосування пробіотичних препаратів як самостійно, так і разом з антибіотиками або антисептиками. Якщо захворювання перебігає на фоні дисбактеріозу кишечника, рекомендовано застосовувати лактобацили як місцево, так і перорально.

• Пацієнтам, у яких наприкінці лікування спостерігається позитивний клінічний ефект, але відсутня нормалізація мікробіологічних показників з боку слизової оболонки порожнини носа або навколоносових пазух, рекомендовано повторне призначення лактобацил протягом 2 тижнів у вигляді промивання за методом Проєтц. Такі процедури при необхідності потрібно проводити повторно і надалі 2 рази на рік.

• Хворим на цілорічний алергічний риніт показано застосування лактобацил на початку специфічної гіпосенсібилізуючої терапії протягом 2 тижнів і повторний 2 тижневий курс наприкінці лікування

• Для лікування хворих на хронічний тонзиліт лактобацили використовуються як місцево, так і перорально. Місцево застосовуються при промиванні лакун піднебінних мигдаликів курсом 14 днів, на фоні перорального прийому 14 днів. З профілактичною метою лактобацили можна рекомендувати для перорального прийому 2-3 рази на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Луценко В.І. Оцінка ефективності методу електропунктурної діагностики при визначенні складу мікробіоценозів у хворих на хронічний тонзиліт та гайморит / В.І. Луценко, Л.І. Волосевич, І.С. Зарицька, О.Г Вольська, Д.Д. Заболотна // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2002. - №3. - С.21-25 (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних).

2. Заболотний Д.І. Застосування пробіотичного препарату «Ацидолор» у хворих на хронічний тонзиліт та оцінка його ефективності / Д.І. Заболотний, Л.М. Шинкаренко, О.Ф. Мельников, Л.І. Волосевич, І.С. Зарицька, О.П. Голобородько, Г.Ф.Карпенко, О.Г.Вольська, Д.Д.Заболотна // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2003. - №5. - С.2-9. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних).

3. Мельников О.Ф. Значение количественных и функциональных характеристик системного иммунитета у больных воспалительными и аллергическими заболеваниями верхних дыхательных путей / О.Ф. Мельников, М.Б. Самбур, С.В. Тимченко, Д.Д. Заболотная, М.М. Кобицкий, И.В. Калуцкий, Т.А. Заяц, М.Г. Добриди // Ринологія. - 2003. - №3. - С.12-17. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клініко-лабораторні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних).

4. Заболотный Д.И. Локальная иммунофармакотерапия при воспалительных и аллергических заболеваниях верхних дыхательных путей / Заболотный Д.И.,, Мельников О.Ф., Заболотная Д.Д.// Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2005. - №5. - С.7-11. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних).

5. Мельников О.Ф. Методы статистического анализа результатов исследований в клинической и экспериментальной оториноларингологии. Сообщение 2. Использование метода углового преобразования при статистической обработке результатов исследований / О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотная, П.В. Куц, А.В. Лупырь // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2005. - №6. - С.70-75 (Особисто здобувачем проведено огляд літератури).

6. Мельников О.Ф. Экспериментальное изучение влияния пробиотиков на клетки нёбных миндалин у больных хроническим тонзиллитом in vitro / О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотная // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2006. - №3. - С.24-27. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клініко-лабораторні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних).

7. Вольська О.Г. Вивчення можливості використанні лактобактерій у профілактиці та лікуванні кандидозів ЛОР-органів // О.Г. Вольська, Л.М. Шинкаренко, І.С. Зарицька, Д.Д. Заболотна // Одеський медичний журнал. - 2006. - №4. - С.32-35 (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних).

8. Вольська О.Г. Вибір наповнювачів для готових лікарських форм препаратів на основі селекціонованих штамів лактобацил / О.Г. Вольська, Л.М. Шинкаренко, Т.С. Тодосійчук, І.С. Зарицька, Д.Д. Заболотна // Одеський медичний журнал. - 2006. - №5. - С.3-6. (Особисто здобувачем проведено огляд літератури, статистичний аналіз отриманих даних).

9. Заболотний Д.І. Сенсибілізація до алергенів у пацієнтів, які проходили обстеження та лікування в центрі алергологічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України / Д.І. Заболотний, І.В. Гогунська, Л.В. Забродська, Д.Д. Заболотна, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук // Ринологія. - 2006. - №1. - С.10-16 (Особисто здобувачем проведено оториноларингологічне обстеження хворих, клінічні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних).

10. Мельников О.Ф. Цитокиновый и иммуноглобулиновый профили сыворотки крови при риносинуитах различной этиологии / О.Ф. Мельников, А.В. Лупырь, Т.В. Смагина, Д.Д. Заболотная, И.С.Зарицкая, М.Д. Тимченко // Ринологія. - 2006. - №1. - С.23-27 (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних).

11. Заболотный Д.И. Модуляция иммуногенеза пробиотиками в эксперименте / Д.И. Заболотный, О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотная, Л.Н. Шинкаренко // Імунологія та алергологія. - 2006. - №2. - С.19-21 (Особисто здобувачем проведені лабораторні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних).

12. Веремєєнко К.М. Активність протеолітичних ферментів загальної та специфічної дії, б1-інгібітора протеїназ, лізоциму і каталази в ротовому секреті у пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів / К.М. Веремєєнко, О.Й. Кизим, О.П. Голобородько, Г.Ф. Карпенко, Д.Д. Заболотна, О.Г. Рильська, В.І. Нестерчук // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2006. - №6. - С. 2-7. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних).

13. Гогунська І.В. Сучасні підходи до діагностики та лікування алергічних захворювань дихальних шляхів / І.В. Гогунська, Л.В. Забродська, Д.Д. Заболотна, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук // Ринологія. - 2006. - №2. - С.3-10 (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, оториноларингологічне обстеження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

14. Мельников О.Ф. Исследование функциональных и морфохимических характеристик клеток и ткани небных миндалин в условиях совместного культивирования с препаратом лактобацилл LB-3 / О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотная, Л.П. Калиновская // Ринологія. - 2007. - №1. - С.9-13 (Особисто здобувачем проведено лабораторні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних).

15. Дехтяренко Н.В. Показники пробіотичної активності штамів L. delbrueckii subsp. Lactis LE i L. rhamnosus LB3 / Н.В. Дехтяренко, Л.М. Шинкаренко, Д.Д. Заболотна, К.В. Типлинська, О.М. Дуган // Наукові вісті. - 2007. - №3. - С.127-137. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клініко-лабораторні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних).

16. Самбур М.Б. Зміни антиоксидантного потенціалу ротоглоткового секрету у осіб із запальними та алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів / М.Б. Самбур, О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотна, О.Г. Рильська, В.І. Нестерчук, Т.В. Смагіна // Ринологія. - 2008. - №3. - С. 8-10. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних).

17. Голобородько О.П. Дослідження активності калікреїна в ротовому секреті у пацієнтів з різними захворюваннями верхніх дихальних шляхів / О.П. Голобородько, Д.Д. Заболотна, В.І. Нестерчук, О.Г. Рильська, Т.В. Смагіна // Ринологія. - 2009. - №4. - С. 3-7. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних).

18. Заболотная Д.Д. Динамика микробиологических характеристик небных миндалин и кишечника у пациентов, перенесших острый тонзиллит / Д.Д. Заболотная, К.Г. Cелезнев, Е.С. Лаврентьева, О.С. Окунь, И.Н. Бойцун // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 2009. - №4. - С. 30-36 (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних).

19. Мельников О.Ф. Імунологічні показники ротоглоткового секрету у хворих на хронічний тонзиліт / О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотна // Ринологія. - 2009. - №2. - С. 22-25. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

20. Самбур М.Б. Вплив лактобацил на експресію мембранних рецепторів імунокомпетентними клітинами хворих на хронічний тонзиліт та алергічний риніт in vitro / М.Б. Самбур, Д.Д. Заболотна, О.Ф. Мельников, М.Д. Тимченко, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук // Ринологія. - 2009. - №4. - С.21-25. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клініко-лабораторні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних).

21. Мельников О.Ф. Местный иммунитет и концепция диагностики иммунной недостаточности на основе определения уровня защитных белков в секретах / О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотная // Сучасні медичні технології. - 2009. - №2. - С.37-42.

22. Лайко А.А. Гіпертрофія лімфаденоїдної тканини глотки / А.А. Лайко, Д.І. Заболотний, О.Ф. Мельников, А.Л. Косаковський, В.В. Березнюк, Д.Д. Заболотна, Ю.А. Молочек, Л.А. Шух, В.В. Сегал, І.А. Косаківська. - К., Логос, 2009. - 175 с. (Особисто здобувачем запропоновано новий метод лікування).

23. Пат. № 57957 А Україна. МПК 7 А61К35/04. Спосіб лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів / Д.І. Заболотний, І.С. Зарицька, Л.І. Волосевич, О.Г. Вольська, Л.Д. Кривохатська, Д.Д.Заболотна, Л.М. Шинкаренко (Україна). - № u 2002031873; Заявл. 07.03.2002. - Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2003. - № 7. - 2 с. (Здобувачем проведено патентний пошук, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

24. Пат. № 72864 А Україна. МПК 7 А61К35/74. Спосіб стимуляції б/в та г-інтерферону in vitro / Д.І. Заболотний, О.Г. Вольська, Л.М. Шинкаренко, Л.Д. Кривохатська, Д.Д. Заболотна (Україна). - № u 20031212668; Заявл. 29.12.2003; Опубл. 15.04.2005. - Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2005. - № 4. - 2 с. (Здобувачем проведено патентний пошук, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

25. Пат. № 16516 Україна. МПК⁷ G01N 33/483. Спосіб діагностики запального процесу в носоглотці за дослідженням слини / Д.І. Заболотний, О.Ф. Мельников, С.В. Тимченко, Л.П. Калиновська, М.Д. Тимченко, Д.Д. Заболотна, Т.В. Смагіна (Україна). - № u 2006 01230; Заявл. 08.02.2006; Опубл. 15.08.2006. - Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2006. - № 8. - 2 с. (Здобувачем проведено патентний пошук, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

26. Пат. № 17718 Україна. МПК⁷ А61К3606. Спосіб формування поживного середовища для впливу на гриби роду Candida в експерименті / О.Г. Вольська, Л.М. Шинкаренко, І.С. Зарицька, Д.Д. Заболотна (Україна). - № u 2006 03351; Заявл. 28.03.2006; Опубл. 16.10.2006. - Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2006. - № 10. - 3 с. (Здобувачем проведено патентний пошук, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

27. Заболотный Д.И. Применение новых пробиотических препаратов при лечении хронических воспалительных заболеваний верхних дыхательных путей / Д.И. Заболотный, Л.И. Волосевич, О.Г. Вольская, И.С. Зарицкая, Д.Д. Заболотная // Тези ІХ з'їзду оториноларингологів України. - К.: ІЦ «Медпроминфо», 2000. - С. 59. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

28. Volosevich L. Prospects Of The Use Of Probiotics In Management Of Inflammatory Upper Respiratory Tract Diseases / L. Volosevich, L. Krivokhatska, O. Volska, I. Zaritska, D. Zabolotna // XVІІ World Congress of the International Federation of Oto-Rhino-Laryngological Societies (IFOS). - Cairo-Egypt. - 28.09.02-03.10.02. - Abstract Book. - P.196. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

29. Заболотный Д.И. Иммуномодулирующие средства в терапии заболеваний верхних дыхательных путей / Д.И. Заболотный, О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотная, И.В. Калуцкий, Э.В. Потапов, М.Б. Самбур, Т.А. Заяц, М.М. Кобицкий, В.В. Олейник // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2004. - №3-c. - С.38-39. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

30. Заболотний Д.І. Оцінка ефективності застосування біотерапевтичного препарату «Ацидолор» у хворих на хронічний тонзиліт / Д.І. Заболотний, Л.М. Шинкаренко, Л.І. Волосевич, І.С. Зарицька, О.Г. Вольська, Д.Д. Заболотна // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Пробіотики - ХХІ століття. Біологія. Медицина. Практика» (20-22 травня 2004 р.). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 49-53. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

31. Смагина Т.В. Содержание защитных белков в ротоглоточном секрете больных круглогодичным аллергическим ринитом / Т.В. Смагина, М.Д. Тимченко, Д.Д. Заболотная // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2005. - №3-с. - С.58 (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клініко-лабораторні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

32. Заболотная Д.Д. Применение пробиотических препаратов при лечении пациентов с хроническими заболеваниями ЛОР-органов / Д.Д. Заболотная // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2005. - №3-с. - С.99. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

33. Шинкаренко Л.Н. Пробиотики в современной медицине / Л.Н. Шинкаренко, С.И. Шпилевая, К.Г. Селезнев, Д.Д. Заболотная // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України. Мат. VI Національного з'їзду фармацевтів України. - Харків: Вид-во НФаУ, 2005. - С. 382. (Особисто здобувачем проведено клініко-лабораторні дослідження)

34. Заболотний Д.І. Діагностика та лікування алергічних захворювань дихальних шляхів / Д.І. Заболотний, І.В. Гогунська, Л.В. Забродська, Д.Д. Заболотна, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2006. - №3-с. - С.208. (Особисто здобувачем проведено оториноларингологічний відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

35. Shynkarenko L. Probiotics as suppliers of pathogen-associated molecular pattern / L. Shynkarenko, N. Spivak, V. Podgorsky, D. Zabolotnaya, S. Shpileva // Клиническое питание. - 2007. - №1-2. - С. А12. (Особисто здобувачем проведено клініко-лабораторні дослідження)

36. Заболотная Д.Д. Состояние микробиоценоза кишечника у больных хроническим тонзиллитом / Д.Д. Заболотная, К.Г. Селезнев, Е.С. Лаврентьева // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - №3-с. - С.101. (Особисто здобувачем проведено статистичний аналіз отриманих даних)

37. Мельников О.Ф. Исследование функциональных и морфохимических характеристик клеток и тканей небных миндалин в условиях совместного культивирования с препаратом лактобацилл LB-3 / О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотная, Л.П. Калиновская, В.М. Симоненко // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - №3-с. - С.170-171. (Особисто здобувачем проведено відбір хворих, клініко-лабораторні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних)

38. Заболотная Д.Д. Використання нових підходів в діагностиці та лікуванні хворих на хронічний тонзиліт / Д.Д. Заболотная, О.Ф. Мельников // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - №5-с. - С.102. (Особисто здобувачем проведено оториноларингологічний відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

39. Самбур М.Б. Показники перекисного окислення ліпідів в слині хворих на запальні та алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів / М.Б. Самбур, Д.Д. Заболотна, О.Г. Рильська, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2008. - №3-с. - С. 113-114. (Особисто здобувачем проведено оториноларингологічний відбір хворих, клінічні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних)

40. Мельников О.Ф. Зміни відносного клітинного складу осадів ротоглоткового секрету у хворих на риносинусит у різних вікових групах / О.Ф. Мельников, Л.А. Кудь, С.В. Тимченко, Д.Д. Заболотна // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2008. - №5-с. - С. 106-107. (Особисто здобувачем проведено оториноларингологічний відбір хворих, клінічні дослідження та лікування, статистичний аналіз отриманих даних)

41. Самбур М.Б. Дослідження впливу лактобацил на експресію CD2-антигена клітинами лімфоїдного ряду в реакції in vitro / М.Б. Самбур, Д.Д. Заболотна М.Д. Тимченко, В.І. Нестерчук, Т.В. Смагіна // Журн. ушних, носових і горлових хвороб. - 2009. - №3-с. - С.162. (Особисто здобувачем проведено оториноларингологічний відбір хворих, клініко-лабораторні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних)

42. Мельников О.Ф. Експериментальне дослідження впливу вітчизняних пробіотичних препаратів на основі лактобацил на основні типи імунологічних реакцій / О.Ф. Мельников, С.В. Тимченко, Т.А. Заєць, М.Б. Самбур, М.Д. Тимченко, Д.Д. Заболотна, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук // Імунологія та алергологія. - 2010. - №1. - С.162. (Особисто здобувачем проведено лабораторні дослідження, статистичний аналіз отриманих даних).

Размещено на Allbest.ru

...