Комплексне лікування хворих на злоякісні пухлини яєчника

Визначення клінічних критеріїв початкових форм злоякісних пухлин яєчника. Розробка методу органозберігаючого лікування хворих. Аналіз ефективності неоад’ювантної хіміотерапії в комбінованому лікуванні хворих із занедбаними формами пухлин яєчника.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2015
Размер файла 746,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Рис. 4. Виживаність хворих з рецидивами ЗПЯ залежно від радикальності ПвЦРО

У хворих на ЗПЯ з рецидивами 1 групи тривалість збереження ефекту лікування залежала від типу оперативного втручання і становила 14,3?21,6 міс. - після оптимальної, 9,9-12,9 міс. - після субоптимальної, 7,4-9,3 міс. після неоптимальної операції. У хворих 2 групи вона залежала від стадії пухлинного процесу ? об'єктивна і клінічна відповіді пухлини на ПХТ були значно нижчі у хворих IV стадії порівняно з такими при ІІІ стадії. Найбільш інформативним був показник прогресування хвороби на фоні лікування, яке спостерігалось у 54,8 % хворих IV стадії, у хворих ІІІ стадії ? лише у 10,3 % хворих. Різними були й інші показники: при рецидиві у хворих на ЗПЯ III стадії повна регресія пухлини досягнута у 24,2 %, часткова регресія ? у 27,6 %, стабілізація процесу ? у 37,9 % хворих, при рецидиві ЗПЯ IV стадії ? відповідно 16,1 %; 9,7 %; 19,4 % (р<0,05).

Слід зазначити, що у 21 (19,4 %) хворої зі 108 оперованих мали місце післяопераційні ускладнення. Найчастішими були вторинне заживлення рани (4,6 %), серцево-судинні ? (3,7 %), кровотечі ? (3,7 %). Такі ускладнення, як кишкова непрохідність і тромбоемболія гілок легеневої артерії, спостерігались з однаковою частотою (по 2,8 %). Через 7?8 діб після оперативного лікування призначалось 5?6 курсів ПХТ.

Отже, отримані дані вказують, що повторні ЦРО можуть бути ефективними у значної кількості хворих з рецидивами ЗПЯ, проте для цього необхідний ретельний відбір пацієнток на основі комплекного обстеження органів черевної прожнини та заочеревинного простору з використанням ендоскопічних та променевих методів, а також визначення сонографічних критеріїв операбельності. Наявність декількох локалізацій рецидивних пухлин, асциту та/або плевриту, незважаючи на відносно задовільний стан хворих, є несприятливими прогностичними чинниками.

Методика паліативного лікування хворих із занедбаними формами ЗПЯ. Актуальною проблемою онкогінекології є паліативне лікування хворих на ЗПЯ з метою поліпшення якості їх життя. Наводимо результати лікування 427 хворих із занедбаними формами ЗПЯ віком 17-79 років із застосовуванням спеціальних методів у 230 (53,8 %) хворих, паліативного лікування метастазів ЗПЯ у печінці у 155 (36,3 %), не отримували спеціального лікування 33 (7,7 %) пацієнтки. Строки спостереження за хворими від 7,4 до 23,6 міс.

Майже 80 % з вперше виявлених хворих на ЕЗПЯ мають занедбану форму захворювання, у т. ч. з метастатичним ураженням печінки - близько 10 %. Основним методом лікування хворих на ЗПЯ з метастазами в печінку є 3-4 курси системної хіміотерапії (цисплатин + циклофосфан або паклітаксел + цисплатин)..

Оскільки виживаність таких хворих не перевищує 5-6 міс. після встановлення діагнозу, нами удосконалена методика селективного введення оксаліплатину (50 мг/м2) в печінкову артерію. Всього у відділенні онкогінекології Національного інституту раку з 2000 до 2010 року було проліковано 155 хворих на ЕЗПЯ з метастазами в печінку. Їм проводилась: в/в ПХТ за різними схемами - 111 хворих (23 з них оксаліплатином); в/а ХТ - 27 хворих (з них 15 пацієнткам проводилась в/а ХТ оксаліплатином).

Результати в/а хіміотерапії показали вищу ефективність при застосуванні оксаліплатину - регресію пухлини після першого і другого введення препарату, ніж при введенні оксаліплатину в/в способом. Проведена комп'ютерна томографія та УЗД печінки показала, що після в/а введення окспліплатину зменшувались ступінь васкуляризації метастазів та розміри печінки, судинна система печінки ставала більш “організованою”.

Нами проведено аналіз виживаності цієї категорії хворих залежно від методу лікування. Показники 1-річної виживаності хворих на ЕЗПЯ з метастазами в печінку після в/а ХТ на 20 % вищі, ніж у хворих, яким проводилась в/в ХТ, і достовірно не відрізняються від аналогічних показників у хворих, яким була проведена резекція печінки (р>0,05) (рис. 5).

Рис. 5. Виживаність хворих на ЗПЯ з метастазами в печінку залежно від методу лікування

Слід відзначити, що у хворих, яким проводилась в/а ХТ, метастази в печінку визнані нерезектабельними. Отже, в/а ХТ хворим з метастазами в печінку дає можливість суттєво покращити ефективність лікування (безпосередні та віддалені результати), знизити системну токсичність оксаліплатину та підвищити концентрацію препарату, що надходить до метастазів, зменшивши у 1,5 раза разову та сумарну дози порівняно з в/в введенням цитостатика.

Особливості експресії молекулярних маркерів проліферації та резистентності до хіміопрепаратів у хворих на ЕЗПЯ. Дослідження включало визначення експресії молекулярно-біологічних маркерів проліферації, білків-регуляторів апоптозу і резистентності до хіміопрепаратів у ЕЗПЯ (серозний та муцинозний рак) для оцінки ступеня злоякісності ЗПЯ. В аналіз включено 188 ЕЗПЯ різного ступеня диференціювання: 62 ? високого, 42 - помірного, 84 ? низького.

Досліджувались особливості експресії таких молекулярних маркерів: р53, ІПО-38, Всl-2, Рgp, GST. Експресія мутантного білка р53 спостерігалась у всіх низькодиференційованих ЗПЯ і була варіабельною в пухлинах помірного і високого ступеня диференціювання. Експресія Всl-2 спостерігалась лише у високо- і помірно диференційованих пухлинах. Експресія маркера проліферації ІПО-38 була найбільшою у низькодиференційованих пухлинах, варіабельною ? у помірно диференційованих і відсутня у високодиференційованих ЕЗПЯ (рис. 6).

Аналіз експресії молекулярних маркерів лікарської резистентності (Pgp і GST) в ЕПЗЯ показав її варіабельність. Це підкреслює той факт, що пухлини одного й того самого гістогенезу, незважаючи на гістологічну будову, за своїми біологічними особливостями є унікальними і обумовлюють, таким чином, індивідуальність клінічного перебігу пухлинного процесу.

Рис. 6. Співвідношення частоти експресії мутантного білка р53 і антигену проліферації ІПО-38 в ЕЗПЯ різного ступеня диференціювання (G1, G2, G3): 1. + - незначна експресія; 2. ++ - помірна експресія; 3. +++ - виражена експресія маркера у пухлинних клітинах.

Тому набуває особливого значення визначення індивідуальної чутливості ЕЗПЯ до цитостатиків. З цією метою визначали чутливість пухлини до цисплатину, карбоплатину, циклофосфану, доксорубіцину у 86 хворих. Порівняльний аналіз результатів МТТ-тесту і експресії у пухлинних клітинах маркерів лікарської резистентності показав, що у 29 (33,7 %) хворих, пухлини у яких були резистентними до цитотоксичного впливу доксорубіцину, встановлена підвищена експресія білка Рgp майже у всіх пухлинних клітинах.

У 28 (32,5 %) хворих пухлини, які за тестом МТТ виявились нечутливими до карбоплатину, характеризувались підвищеною експресією GST. На противагу цьому експресія білка Всl-2 спостерігалась у більшості пухлинних клітин у 39 (45,3%) хворих, пухлини яких були нечутливі до дії цисплатину. Отже, підвищена експресія Bcl-2 та GST у пухлинних клітинах хворих на ЕЗПЯ свідчить про їх резистентність до цисплатину та карбоплатину. Згідно з результатами проведеного дослідження, не виявлено залежності між експресією білка р53 і чутливістю пухлинних клітин до протипухлинних препаратів. Можливо, резистентність до цитостатиків пов'язана не з експресією мутантного білка, а з іншими механізмами зміни функції цього гена.

Статистичною обробкою результатів імуногістохімічного дослідження доведено, що наявність експресії білків-регуляторів апоптозу і білків, асоційованих з лікарською резистентністю, може слугувати незалежними факторами прогнозу виживаності хворих на ЕЗПЯ (рис. 7).

Рис. 7. Порівняння кількості хворих (%), пухлини в яких експресують маркери резистентності і апоптозу, залежно від ретроспективної оцінки прогнозу: 1 група - прогноз сприятливий; 2 група - прогноз на рівні популяційного; 3 група - прогноз несприятливий.

Для уточнення зв'язку між експресією досліджених маркерів у пухлинних клітинах та тривалістю життя хворих на ЕЗПЯ проаналізовані показники виживаності залежно від відсутності чи наявності експресії вказаних молекулярних маркерів. Відсутність в ЕЗПЯ експресії маркерів резистентності Pgp та GST, а також білків-регуляторів апоптозу р53 та Bcl-2, характерна для хворих з більш сприятливим перебігом захворювання. Отже, ступінь експресії молекулярних маркерів лікарської резистентності і апоптозу в ЕЗПЯ має значну інформаційну цінність, що може використовуватись у клінічній практиці не лише як молекулярно-біологічний маркер індивідуальної чутливості ЗПЯ до цитостатиків, але й як маркер прогнозу клінічного перебігу.

Таким чином, проведені нами дослідження дають підстави стверджувати, що у хворих на початкові ЗПЯ репродуктивного віку можливе проведення оганозберігаючого лікування з метою збереження репродуктивної функції та запобігання розвитку післякастраційного синдрому. Агресивні хірургічні втручання і лімфодисекції у хворих із занедбаними формами ЗПЯ позитивно впливають на віддалені результати лікування, частота виконання оптимальної циторедуктивної операції у 6 разів перевищує їх кількість у групі хворих, яким проводились стандартні операції. Максимальне видалення пухлини у хворих із занедбаними формами ЗПЯ, незалежно від типу ПЦРО, забезпечує кращі результати загальної виживаності. Відмова від виконання первинної циторедукції через розповсюдженість пухлинного процесу є необґрунтованою. Треба констатувати, що на сьогодні не існує такої схеми хіміотерапії, яка могла б компенсувати недоліки хірургічного втручання. Виживаність хворих з рецидивами ЗПЯ залежить від радикальності повторної циторедукції. Завдяки впровадженню нових технологій лікування хворих і нових схем ПХТ, динаміка виживаності хворих із занедбаними пухлинними процесами є позитивною.

Висновки

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення актуальної проблеми підвищення ефективності діагностики та лікування хворих із первинними і рецидивними злоякісними пухлинами яєчника шляхом розробки та удосконалення способів хірургічних втручань, створення ефективних схем протирецидивного лікування.

1. Розроблені алгоритми лікувальних технологій у хворих на ЗПЯ різного генезу (епітеліальні, герміногенні та пухлини строми статевого тяжа), що сприяють підвищенню ефективності терапії і супроводжуються покращанням показників виживаності пацієнтів.

2. Хворим на злоякісні пухлини яєчника ІА стадії репродуктивного віку показане органозберігаюче лікування з метою збереження репродуктивної функції та запобігання післякастраційного синдрому; показники 5-річної виживаності при такому підході не відрізняються від показників після виконання стандартних операцій (пангістеректомії, оментектомії) і складають (89,2 ± 9,9) % та (86,3 ± 5,5) %, відповідно (р>0,05).

3. Застосування розширених і комбінованих первинних циторедуктивних хірургічних втручань у хворих із занедбаними формами ЗПЯ збільшує кількість оптимальних операцій (резидуальна пухлина макроскопічно відсутня) з 9,9 % (при виконанні стандартних хірургічних втручань) до 59,3 та 41,3 % відповідно (р<0,05). Оптимальна циторедуктивна операція забезпечує 5-річну виживаність у (41,4 ± 7,3) %, субоптимальна (резидуальна пухлина < 1 см) - у (14,7 ± 2,1) %, неоптимальна (резидуальна пухлина > 1 см) - у (7,5 ± 4,3) % хворих.

4. Використання ад'ювантної комбінованої (внутрішньовенної та внутрішньоочеревинної) платиновмісної хіміотерапії після оптимальної ПЦРО у хворих із занедбаними формами ЗПЯ дозволяє досягти 5-річної виживаності у (37,8 ± 2,9) % хворих, тоді як застосування внутрішньовенної ХТ - у (29,2 ± 2,3) % пацієнтів (р<0,05).

5. Застосуванням комбінованої (внутрішньовенної та внутрішньоочеревинної) платиновмісної НАХТ у хворих із занедбаними формами ЗПЯ після оптимальних проміжних циторедуктивних операцій досягається 3-річна безрецидивна виживаність у (41,2 ± 5,1) %, тоді як при внутрішньовенній - у (15,2 ± 5,4) % пацієнтів (р<0,05).

6. При виконанні проміжних циторедуктивних операцій у хворих із занедбаними формами злоякісних пухлинах яєчника застосування тазової перитонектомії (видалення одним блоком пухлини яєчника, матки з придатками та очеревини таза з імплантаційними метастазами) приводить до оптимальної циторедукції у 46,1 % хворих, при стандартних хірургічних втручаннях - у 19,2 % хворих (р<0,05).

7. Оптимальні повторні циторедуктивні операції у хворих з рецидивами ЗПЯ підвищують 3-річну виживаність з (8,2 ± 1,6) % до (63,2 ± 7,6) % та 5-річну - з (5,5 ± 2,1) % до (37,1 ± 7,4) % порівняно із застосуванням тільки хіміотерапії другої лінії (р<0,05).

8. Внутрішньоартеріальне введення 50 мг/м2 оксаліплатину в печінкову артерію хворим із занедбаними формами ЗПЯ та метастазами в печінку дозволяє досягти 1-річної виживаності у (59,3 ± 8,8) % пацієнтів, у той час як стандартна внутрішньовенна хіміотерапія - у (28,8 ± 6,1) % хворих (р<0,05).

9. Експресія молекулярно-біологічних маркерів р-53, Pgp, Bcl-2, GST, ІПО-38 в епітеліальних злоякісних пухлинах яєчника є показником резистентності до окремих цитостатиків, що може використовуватись у клінічній практиці для оптимізації хіміотерапії та визначення прогнозу перебігу захворювання.

Практичні рекомендації

1. Рекомендується проводити хірургічне стадіювання пухлинного процесу для уточнення його розповсюдженості та враховувати макроскопічні особливості пухлин, що є необхідною умовою для визначення тактики лікування хворих на ЗПЯ. Для характеристики початкових ЗПЯ доцільно використовувати такі ознаки: розмір пухлини (до 10 см), інтактна капсула, високий ступінь диференціювання клітин, низька щільність васкуляризації, відсутність полісерозиту.

2. При хірургічному лікуванні хворих рекомендується враховувати критерії оптимальної циторедуктивної операції, якими є відсутність візуальних ознак залишкової пухлини в черевній порожнині, малому тазові та заочеревинному просторі; субоптимальної циторедуктивної операції ? наявність залишкової пухлини до 1 см у найбільшому вимірі; неоптимальної циторедуктивної операції ? наявність залишкової пухлини > 1 см у найбільшому вимірі.

3. Результати власних досліджень свідчать, що радикальність ПЦРО при занедбаних формах ЗПЯ можна підвищити шляхом виконання комбінованих та розширених операцій, особливо застосуванням тазової перитонектомії І та ІІ типу.

4. Проведене дослідження дає підстави для більш широкого застосування неоад'ювантних методів у лікуванні хворих із занедбаними формами ЗПЯ з несприятливим прогнозом до початку лікування, що позитивно впливає на віддалені результати лікування.

5. Рекомендується застосовувати комбіноване введення цитостатиків (внутрішньовенно циклофосфан - 800 мг/м2 та одночасно ендоабдомінально цисплатин - 100 мг/м2), що дає можливість збільшити на 4 % 5-річну виживаність хворих із занедбаними формами ЗПЯ порівняно зі стандартним введенням цитостатиків.

6. Хворим на ЗПЯ з метастазами в печінку доцільно проводити внутрішньоартеріальну хіміотерапію оксаліплатином, що сприяє підвищенню показників 1-річної виживаності.

7. Імуногістохімічні дослідження експресії молекулярних маркерів проліферації та резистентності до цитостатиків доцільно проводити у патоморфологічних лабораторіях онкодиспансерів для визначення індивідуальних біологічних характеристик пухлин, які мають значення для оцінки прогнозу у хворих на ЗПЯ. Експресія білків Р-gp, GST має практичне значення для визначення чутливості пухлинної тканини до протипухлинної терапії, що слід враховувати при плануванні медикаментозного лікування хворих із занедбаними формами ЗПЯ.

8. Рекомендується до впровадження розроблений стандартний хірургічний протокол у хворих на пухлини яєчника і запропоновані алгоритми лікування хворих на ЗПЯ різного ґенезу.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Свінціцький В.С. Органозберігаюче лікування хворих на пухлини яєчника / В.С. Свінціцький // Здоровье женщины. - 2004. - № 2 (18), ч. 2. - С. 92-94.

2. Свінціцький В.С. Рак яєчників: динаміка деяких ендокринологічних показників під впливом комплексного лікування / В.С. Свінціцький // Клін. ендокринол. та ендокринна хірургія. - 2004. - № 3 (8). - С. 25-30.

3. Свінціцький В.С. Поширений рак яєчника: ад'ювантна хіміотерапія з використанням доцетакселу / В.С. Свінціцький // Онкология. - 2005. - Т. 7, № 1. - С. 71-74.

4. Свінціцький В.С. Можливості внутрішньоартеріальної (ВАХТ) в лікуванні хворих на рак яєчників з нерезектабельними метастазами в печінку / В.С. Свінціцький // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К., 2006. - С. 607-609.

5. Свінціцький В.С. Результати первинних циторедуктивних операцій у хворих на злоякісні пухлини яєчника / В.С. Свінціцький // Онкология. - 2007. - Т. 9, № 2. - С. 133-138.

6. Свінціцький В.С. Вплив неоад'ювантної хіміотерапії на результати проміжних циторедуктивних операцій у хворих на злоякісні пухлини яєчника / В.С. Свінціцький // Онкология. - 2007. - Т. 9, № 3. - С. 222-228.

7. Свінціцький В.С. Хірургічне лікування хворих з рецидивами занедбаних стадій злоякісних пухлин яєчника / В.С. Свінціцький // Здоровье женщины. - 2008. - № 3 (36), ч. 2. - С. 66-73.

8. Свінціцький В.С. Задавнені форми злоякісних пухлин яєчника: підвищення резектабельності пухлин методом ретроперитонеальної пангістеректомії та тазової перитонектомії (дугласектомії) / В.С. Свінціцький // Онкология. - 2010. - Т. 12, № 2 (44), прилож. - С. 38-40.

9. Клиническая оценка еффективности применения производных платины в комплексном лечении распространенного рака яичников / Ю. Доценко, Г. Евтушенко, Л. Воробьева, В. Свинцицкий, Л. Кейсевич, Л. Гулак, А. Винницкая // Укр. журн. медичної техніки і технології. - 1998. - № 3. - С. 20-23. (Особистий внесок дисертанта: добір наукової літератури, аналіз ефективності та токсичних проявів досліджуваних препаратів за результатами досліджень, написання та оформлення статті.)

10. Expression of p53 and Bcl-2 proteins in epithelial ovarian carcinoma with different grade of differentiation / N.Y. Lukyanova, G.I. Kulik, O.V. Yurchenko, K.M. Shatrova, L.I. Vorobyova, V.S. Svintsitsky, G.V. Evtushenco, V.F. Chekhun // Experim. oncology. - 2000. - V. 22, № 1-2. - P. 91-93. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз досліджень, написання та оформлення статті.)

11. Евтушенко Г.В. Побочные эффекты химиотерапии и их коррекция у больных с распространенным раком яичника / Г.В. Евтушенко, В.С. Свинцицкий // Укр. хіміотерапевт. журн. - 2000. - № 4 (8). - С. 32-36. (Особистий внесок дисертанта: аналіз ефективності та токсичних проявів досліджуваних хіміопрепаратів за результатами досліджень, написання та оформлення статті.)

12. Результаты лечения больных раком яичников в зависимости от варианта первичной терапии, стадии заболевания и гистологического типа опухоли / В.С. Свинцицкий, Л.И. Воробьева, А.Б. Винницкая, Л.О. Гулак, Ю.С. Доценко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К., 2001. - С. 559-561. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз ефективності лікування хворих за результатами досліджень, написання та оформлення статті.)

13. Шляхова Е.В. Пограничные опухоли яичников / Е.В. Шляхова, Л.И. Воробьева, В.С. Свинцицкий // Укр. хіміотерапевт. журн. - 2002. - № 2 (14). - С. 56-59. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз ефективності лікування хворих за результатами досліджень, написання та оформлення статті.).

14. Абдомінальний карциноматоз і первинна перитонеальна яєчникоподібна карцинома / В.С. Свінціцький, Л.І. Воробйова, К.О. Галахін, О.О. Литвиненко, О.В. Шляхова // Онкология. - 2004. - Т. 6, № 4. - С. 244-247. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз ефективності лікування хворих, написання та оформлення статті.)

15. Свінціцький В.С. Рак яєчника: результати стандартного лікування хворих / В.С. Свінціцький, Л.І. Воробйова // Укр. мед. альманах. - 2005. - Т. 8, № 3 (додаток). - С. 92-97. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз ефективності лікування хворих, написання та оформлення статті.)

16. Гриневич Ю.А. Использование опухолеассоциированного антигена СА 125 в диагностике и оценке эффективности лечения больных раком яичника / Ю.А. Гриневич, Л.Г. Югринова, В.С. Свинцицкий // Лаб. диагностика. - 2005. - № 1 (31). - С. 3-7. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, написання та оформлення статті.)

17. Рецидиви раку яєчника: клініка та діагностика / В.С. Свінціцький, Т.М. Козаренко, Ю.Я. Гріневич, Л.Г. Югрінова, Л.І. Воробйова, В.Є. Медведєв, Л.Ю. Левковська // Променева діагностика, променева терапія. - 2005. - № 2. - С. 38-42. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, аналіз ефективності лікування хворих, написання та оформлення статті.)

18. Воробьева Л.И Современная тактика лечения злокачественных опухолей яичника / Л.И. Воробьева, В.С. Свинцицкий // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 3 (23). - С. 179-186. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз ефективності лікування хворих, написання та оформлення статті.)

19. Чутливість до протипухлинних препаратів та експресія молекулярних маркерів апоптозу і лікарської резистентності у хворих на рак яєчників / Н.Ю. Лук'янова, О.В. Юрченко, С.І. Шпильова, В.С. Свінціцький, Г.І. Кулік, В.Ф. Чехун // Здоровье женщины. - 2005. - № 2 (22), ч. 2. - С. 52-53.

20. Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника / Н.Ю. Лук'янова, О.В. Юрченко, В.С. Свінціцький, В.Ф. Чехун // Онкология. - 2006. - Т. 8, № 3. - С. 241-244. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз результатів досліджень, написання та оформлення статті.)

21. The study of possibility to elevate antitumor activity and decrease of systemic toxic effects of cisplatin by its binding with deliganded albumin / L.A. Sakhno, V.V. Sarnatskaya, L.A. Yushko, O.R. Melnikov, V.Ya. Momot, L.N. Korneeva, V. S. Svintsitsky, V.G. Korotich, I.I. Nechitaylo, V.G. Nicolaev // Experim. oncology. - 2006. - V. 28, № 4. - Р. 303-307. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз результатів досліджень, написання та оформлення статті.)

22. Імуногістохімічне визначення експресії білків р53, р16INK4A , маркеру проліферації КІ-67 в серозних цистаденокарциномах яєчника / В.М Грінкевич, Н.П. Юрченко, В.С. Свінціцький, О.В. Романенко, Л..Г. Бучинська // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - Вип. 2. - С. 80-84. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз результатів досліджень, написання та оформлення статті.)

23. Роль апоптоза в регрессии рака яичника / Т.П. Якимова, С.М. Карташов, Т.В. Скрицкая, В.С. Свинцицкий // Проблеми медичної науки та освіти. - 2006. - № 3. - С. 46-49. (Особистий внесок дисертанта: добір наукової літератури, аналіз результатів досліджень, написання та оформлення статті.)

24. Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника / І.П. Несіна, О.В. Романенко, В.М. Грінкевич, Н.П. Юрченко, В.С. Свінціцький, Л.Г. Бучинська // Онкология. - 2008. - Т. 10, № 2. - С. 238-241. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз результатів досліджень, написання та оформлення статті.)

25. Проблема рецидивів гінекологічного раку / Л.І. Воробйова, О.В. Турчак, В.С. Свінціцький, Н.П. Ціп, С.В. Неспрядько, І.В. Гончарук, Н.Ф. Лігірда // Здоровье женщины. - 2009. - № 7 (43), ч. 2. - С. 72-75. (Особистий внесок дисертанта: добір наукової літератури, аналіз ефективності лікування хворих, написання та оформлення статті.)

26. Свінціцький В.С. Актуальні проблеми хіміотерапії хворих на злоякісні пухлини яєчника / В.С. Свінціцький, Л.І. Воробйова, С.В. Неспрядько // Вісник наук. досліджень. - 2009. - № 4 (57). - С. 87-89. (Особистий внесок дисертанта: аналіз ефективності та токсичних проявів досліджуваних хіміопрепаратів за результатами досліджень, написання та оформлення статті.)

27. Свінціцький В.С. Злоякісні пухлини яєчника: оптимізація комплексного лікування / В.С. Свінціцький, Л.І. Воробйова // Онкология. - 2010. - Т. 12, № 1 (43). - С. 93-97. (Особистий внесок дисертанта: курація пацієнтів основної групи, добір наукової літератури, аналіз ефективності та токсичних проявів досліджуваних препаратів за результатами досліджень, написання та оформлення статті.)

28. Еволюція органозберігаючих програм лікування гінекологічного раку / Л.І. Воробйова, Н.П. Ціп, С.В. Неспрядько, В.С. Свінціцький, О.В. Турчак, Н.Ф. Лигирда, І.В. Гончарук, Л.Н. Полонська, Л.А. Проскурня, А.О. Самохвалова // Онкология (спец. вып.). - 2010. - Т. 12, № 1 (43). - С. 25-28. (Особистий внесок дисертанта: добір наукової літератури, написання та оформлення статті.)

29. Свінціцький В.С. Клінічний аспект молекулярної генетики спадкового раку яєчників / В.С.Свінціцький // Проблеми онкогенетики: наукові та прикладні аспекти : матеріали ІІІ наук.-практ. конф. 23 - 24 травня 2002 р. - К., 2002. - С. 42-43.

30. Svintsitsky V. Intraperitoneal chemotherapy for patients with ovarian cancer / V. Svintsitsky // XXVIII kongres polskiego towarzystwa ginekologicznego (Bydgoszcz, 2003) : abstr. - Publ. : Ginekologia polska. - 2003. - V. 74. - P. 203.

31. Свинцицкий В.С. Тазовая перитонэктомия у больных раком яичника / В.С. Свинцицкий // V съезд онкологов и радиологов СНГ : материалы съезда. Ташкент, 14-16 мая 2008 г. - Ташкент, 2008. - С. 396.

32. Экспрессия некоторых регуляторных белков апоптоза в злокачественных эпителиальных опухолях яичников, обладающих различной чувствительностью к противоопухолевым препаратам / Н.Ю. Лукьянова, С.В. Михалап, Г.И. Кулик, Л.И. Воробьева, В.С. Свинцицкий, В.Ф. Чехун // Онкология 2000 : тез. докл. ІІ съезда онкологов стран СНГ. Украина, Киев, 23-25 мая 2002 г. - Опубл. : Эксперим. онкология. - 2000. - Т. 22. - №. 303.

33. Воробьева Л.И Распространенный рак яичников: классификация хирургических вмешательств в соответствии с международной терминологией / Л.И Воробьева, В.С. Свинцицкий // Х з'їзд онкологів України : матеріали (Крим, 10-12 жовтня 2001 р.). - К., 2001. - С. 224-225.

34. Воробьева Л.И Применение противоопухолевой аутовакцины в лечении больных распространенным раком яичника / Л.И. Воробьева, Г.П. Потебня, В.С. Свинцицкий // Сучасні підходи до діагностики та лікування онкологічних захворювань: матеріали наук.-практ. конф. м. Дніпропетровськ, 11-12 вересня 2003 р. - Опубл. : Здоровье женщины. - 2003. - № 4 (16), ч. 2. - С. 25-27.

35. A phase 1 study of specific immunotherapi of autologous dendritis celi in advanced ovarian cancer treatment / Yu.A. Grinevich, L.I. Vorobyova, V.S. Svintsitsky, N.P. Tsip, A.V. Turchak, L.A. Proskurnya // The events of the year in gynecology and obstetrics : book of abstr. of the 1st Euro -Asian Congress. Saint-Petersburg, 20-22 may 2004. - Saint-Petersburg, 2004. ? P. 5.

36. Противоопухолевая аутовакцина в комплексном лечении больных раком яичника / Л.И. Воробьева, В.С. Свинцицкий, Г.П. Потебня, Е.В. Шляхова // III съезд онкологов и радиологов СНГ : материалы. Минск, 25-28 мая 2004 г. - Минск, 2004. - Ч. 2. - С. 195.

37. Прогностические маркеры эффективности противоопухолевой терапии у больных раком яичников / Н.Ю. Лукьянова, С.И. Шпилевая, В.С. Свинцицкий, В.Ф. Чехун // IV съезд онкологов и радиологов СНГ : материалы. 28 сентября-1 октября 2006 г. - Баку, 2006. - С. 227-228.

38. Опыт применения вакцины на основе дендритных клеток у больных распространенным раком яичника / Н.Н. Храновская, Ю.А. Гриневич, Л.И. Воробьева, Н.П. Цип, В.С. Свинцицкий // IV съезд онкологов и радиологов СНГ : материалы. 28 сентября-1 октября 2006 г. - Баку, 2006. - С. 310.

39. Experience of use of dendritic cell-based vaccine in patients with ovarian cancer / N.M. Khranovska, Y.A. Grinevich, L.I. Vorobyova, V.S. Svintsitsky, N.P. Tsyp, J.V. Shvets, S.V. Zemskov // Congress ESMO. - Istanbul, 2006. - P. 550.

40. P53 and p21WAF1/CIP1 proteins and cells proliferation in ovarian carcinomas / V. Grinkevych, I. Nesina, N. Glushenko, V. Svintsitsky, O. Romanenko / Advances in Molecular and Clinical Aspects of Cancer Prevention : 4th International Conference Cancer Prevention 2006. 16-18 February 2006. Universyty of St.Gallen, Switerland. - Publ. : EJC. - 2006. - Suppl.

41. Вивчення біомолекулярних маркерів проліферації у злоякісних новоутвореннях жіночої репродуктивної системи / Л.Г. Бучинська, І.П. Несіна, В.М. Грінкевич, Н.П. Юрченко, О.О. Білик, В.С. Свінціцький, С.В. Неспрядько, М.П. Безносенко // ХІ з'їзд онкологів України : матеріали з'їзду. 29 травня-2 червня 2006 р. Судак, АР Крим. - К., 2006. - С. 20.

42. Лікування хворих на нерезектабельні метастази раку яєчника у печінку / О.Г. Югрінов, В.С. Свінціцький, Л.І. Воробйова, С.В. Неспрядько // ХІ з'їзд онкологів України : матеріали з'їзду. 29 травня-2 червня 2006 р. Судак, АР Крим. - К., 2006. - С. 201.

43. Воробйова Л.І. Проект стандартного хірургічного протоколу у хворих на пухлини яєчника / Л.І. Воробйова, В.С. Свінціцький // Актуальні питання діагностики та лікування хворих на гормонозалежні злоякісні новоутворення : матеріали наук.- практ. конф. 27-28 листопада 2008 р., м. Черкаси. - Опубл. : Здоровье женщины. - 2008. - № 3 (36), ч. 2. - С. 53-55.

44. Вивчення особливостей ангіогенезу в злоякісних новоутвореннях хворих на рак яєчника / І.П. Несіна, В.М. Грінкевич, Н.П. Юрченко, В.С. Свінціцький // Сучасні проблеми патологічної анатомії : матеріали VІІІ міжнар. конгресу патологів України. - Полтава, 2008. - С. 15-16.

45. Свинцицкий В.С. Внутриартериальная химиотерапия больных ЗОЯ / В.С. Свинцицкий, О.Г. Югринов, Л.Н. Полонская // V съезд онкологов и радиологов СНГ : материалы съезда. Ташкент, 14-16 мая 2008 г. - Ташкент, 2008. - С. 396.

46. Свинцицкий В.С. Тазовая перитонэктомия у больных диссеминированными формами злокачественных опухолей яичников / В.С. Свинцицкий, Л.И. Воробьева, Л.Н. Полонская // VI съезд онкологов и радиологов стран СНГ : материалы съезда. 1-4 октября 2010, г. Душанбе. - Душанбе, 2010. - С. 270.

47. Специфическая активная иммунотерапия с использованием аутовакцины на основе дендритных клеток у больных раком яичника // Н.Н. Храновская, Г.П. Потебня, Л.И. Воробьева, В.С. Свинцицкий, О.В. Скачкова, В.В. Ситько // VI съезд онкологов и радиологов стран СНГ: материалы съезда. 1-4 октября 2010, г. Душанбе. - Душанбе, 2010. - С. 274.

48. Пат. на корисну модель 15985 Україна, МПК7 А 61 В 17/00. Спосіб лікування хворих на розповсюджений рак яєчника / Свінціцький В.С., Воробйова Л.І. ; Інститут онкології АМН України. - № u200601416 ; заявл. 13.02.2006 ; опубл. 17.07.2006. - Бюл. № 7.

49. Пат. на корисну модель 15986 Україна, МПК7 А 61 М 5/00. Спосіб лікування хворих з нерезектабельними метастазами раку яєчника в печінку / Свінціцький В.С., Воробйова Л.І., Югрінов О.Г. ; Інститут онкології АМН України. - № u200601420 ; заявл. 13.02.2006 ; опубл. 17.07.2006. - Бюл. № 7.

50. Пат. на корисну модель 22138 UA, МПК7 А 61 В 17/00 Спосіб лікування хворих на початкові злоякісні пухлини яєчника / Свінціцький В.С., Воробйова Л.І. ; Інститут онкології АМН України. - № u200613845 ; заявл. 26.12.2006 ; опубл. 10.04.2007. - Бюл. № 4.

51. Пат. на корисну модель 22139 UA, МПК7 А 61 М 5/00 Спосіб лікування хворих на розповсюджений рак яєчника / Воробйова Л.І., Свінціцький В.С. ; Інститут онкології АМН України. - № u200613849 ; заявл. 26.12.2006 ; опубл. 10.04.2007. - Бюл. № 4.

52. Пат. на корисну модель 22840 UA, МПК7 А 61 К 35/12 Спосіб комплексного лікування хворих на рак яєчника / Потебня Г.П., Свінціцький В.С., Воробйова Л.І., Храновська Н.М. ; Інститут онкології АМН України. - № u200613847 ; заявл. 26.12.2006 ; опубл. 25.04.2007. - Бюл. № 5.

53. Пат. 79398 Україна, МПК7 А 61 В 17/42 Спосіб лікування хворих на розповсюджений рак яєчника / Свінціцький В.С., Воробйова Л.І. ; Інститут онкології АМН України. - № а200601419 ; заявл. 13.02.2006 ; опубл. 11.06.2007. - Бюл. № 8.

54. Пат. 83939 Україна, МПК7 А 61 Р 135/54, А 61 Р 35/00 Спосіб комплексного лікування хворих на рак яєчника / Потебня Г.П., Свінціцький В.С., Воробйова Л.І., Храновська Н.М. ; Інститут онкології АМН України. - № а200613846 ; заявл. 26.12.2006 ; опубл. 26.08.2008. - Бюл. № 16.

55. Пат. 84618 Україна, МПК7 А 61 К 31/282, А 61 Р 35/00 Спосіб лікування хворих на розповсюджений рак яєчника / Свінціцький В.С., Воробйова Л.І. ; ДУ «Національний інститут раку». - № а200613848 ; заявл. 26.12.2006 ; опубл. 10.11.2008. - Бюл. № 21.

Анотація

Свінціцький В.С. Комплексне лікування хворих на злоякісні пухлини яєчника. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. Національний інститут раку МОЗ України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі онкології - підвищенню ефективності діагностики та лікування хворих із первинними і рецидивними злоякісними пухлинами яєчника шляхом удосконалення методів циторедукції і хіміотерапії.

На значному клінічному матеріалі (2158 хворих на злоякісні пухлини яєчника) систематизовані характер та обсяг хірургічних втручань, визначені показання до органозберігаючих, стандартних, комбінованих та розширених операцій при виконанні первинних, проміжних та повторних циторедуктивних оперативних втручань. Встановлена залежність показників виживаності хворих від оптимальності циторедуктивної операції. Доведена доцільність органозберігаючого лікування хворих на злоякісні пухлини яєчника ІА стадії репродуктивного віку. Розроблені і впроваджені нові методики комбінованих циторедуктивних операцій (ретроперитонеальна пангістеректомія та тазова перитонектомія І та ІІ типу), які підвищують радикальність хірургічних втручань у хворих із занедбаними формами злоякісних пухлин яєчника, обгрунтована необхідність виконання оментектомії. Доведено, що частота розвитку рецидивів у хворих на злоякісні пухлини яєчника залежить від розповсюдженості пухлинного процесу, оптимальності первинної циторедуктивної операції і морфологічних особливостей пухлини. Розроблено нові методи комбінованої ПХТ, паліативного лікування хворих на епітеліальні злоякісні пухлини яєчника з метастазами в печінку, доведена їх ефективність. Визначено зв'язок між ступенем експресії молекулярно-біологічних маркерів у хворих на серозний рак яєчника і клінічним перебігом захворювання. Розроблено алгоритми діагностичних і лікувальних технологій у хворих на злоякісні пухлини яєчника залежно від розповсюдженості пухлинного процесу.

Ключові слова: злоякісні пухлини яєчника, рецидиви, органозберігаючі операції, комбіновані циторедуктивні операції, хіміотерапія, молекулярний фенотип.

Аннотация

Свинцицкий В.С. Комплексное лечение больных злокачественными опухолями яичника. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.07 - онкология. Национальный институт рака МЗ Украины, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме онкологии ? повышению эффективности диагностики и лечения больных с первичными и рецидивними злокачественными опухолями яичника путем усовершенствования методов циторедукции и химиотерапии. На большом клиническом материале (2158 больных злокачественными опухолями яичника разного генеза) систематизированы характер и объем хирургических вмешательств, определены показания к органосохраняющим, стандартным, комбинированным и расширенным хирургическим вмешательствам при проведении первичных, промежуточныхи повторных циторедуктивных операций. Определены критерии начальних форм неопластических процессов яичника разного гистогенеза, к которым отнесены: одностороннее поражение яичника, интактная капсула яичника, размеры яичника до 10 см, отсутствие опухолевых клеток в асцитической жидкости или смывах с брюшной полости. Установлена зависимость показателей выживаемости больных злокачественными опухолями яичника от оптимальности циторедуктивной операции. Доказана целесообразность органосохраняющего лечения больных злокачественными опухолями яичника ІА стадии репродуктивного возраста. Разработаны и внедрены новые методики комбинированных циторедуктивных операций (ретроперитонеальная пангистерэктомия и тазовая перитонэктомия І и ІІ типа), которые повышают на 40 % радикальность хирургического лечения у больных с распространенными формами злокачественных опухолей яичника. Микроскопические признаки метастатического поражения сальника без видимых макроскопических изменений у 15,8 % больных злокачественными опухолями яичника и наличие опухолевых клеток по линии резекции сальника у 84,4 % больных обосновывают необходимость оментэктомии, что является одним из условий оптимальной циторедуктивной операции.

Разработан новый метод комбинированной полихимиотерапии - эндоабдоминальное + внутривенное введение цитостатиков у больных с запущенными формами опухолевого процесса и доказана его эффективность после циторедуктивных операций независимо от их варианта, на что указывают показатели достоверного увеличения 5-летней выживаемости больных злокачественными опухолями яичника (21,4 % по сравнению с результатами после внутривенной полихимиотерапии 17,4 %), особенно при применении препаратов платины и таксанов.

Разработан и апробирован новый метод химиотерапии для палиативного лечения больных злокачественными эпителиальными опухолями яичника с метастазами в печень путем введения оксалиплатина через печеночную артерию, что повышает непосредственные и отдаленные результаты лечения по сравнению с внутривенным способом введения цитостатиков. После введения оксалиплатина через печеночную артерию 12 месяцев переживают (59,3 ± 8,8) %, после внутривенной химиотерапии - (28,8 ± 6,1) % больных с метастазами в печень (р<0,05).

Доказано, что частота развития рецидивов у больных злокачественными опухолями яичника зависит от распространенности опухолевого процесса, оптимальности первичной циторедуктивной операции и морфологических особенностей опухоли. Определены сонографические критерии рецидивов злокачественных опухолей яичника и сонографические признаки эффективности проведенной химиотерапии. Доказана связь между степенью экспрессии молекулярно-биологических маркеров в серозном раке яичника и его клиническим течением. Разработаны алгоритмы диагностических и лечебных технологий для больных злокачественными опухолями яичника с разным распространением опухолевого процесса.

Ключевые слова: злокачественные опухоли яичника, рецидивы, органосохраняющие операции, комбинированные циторедуктивные операции, химиотерапия, молекулярный фенотип.

Annotation

Svintsitsky V.S. Сomplex treatment of the patients with malignant ovarian tumors. - Manuscript.

Thesis for the degree of Doctor of Medical Sciences by speciality 14.01.07 - oncology. - National Institute of Cancer of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to the actual problem of oncology - the increasing efficacy of diagnosis and improving treatment outcome in patients with primary and recurrent malignant tumors of ovary by improving the methods of cytoreduction and chemotherapy. The extensive set of clinical data (2158 patients with ovarian malignant tumors) has been used for summarizing the information pertaining to the types and extension of surgical interventions. The indications for organ-sparing, standard, combined and extended operative treatment in the primary, intermediate and repeated cytoreductive surgery are delineated. It was demonstrated that the survival rate of the patients depends from the optimality of cytoreductive surgery. The expediency of organ-sparing treatment in the patients of the child-bearing age with the ovarian malignancies of grade IА has been proved. The new techniques for the combinated cytoreductive surgery (retroperitoneal panhysterectomy and pelvic peritonectomy type I and II) have been developed and implemented into the practice. These techniques allow one for increasing the radicality of the surgical interventions in the patients with the advances ovarian malignancies. The necessity of omentectomy has been substantiated. The recurrence of ovarian cancer depends from the extent of the tumor spread in the body, the optimization of the primary cytoreductive operation and the morphological features of the tumor. The novel techniques for the combinated polychemotherapy and the palliative treatment of the patients with metastases to the liver have been developed and the clinical efficacy of these techniques has been proved. The relations between the expression level of the molecular-biological markers in the serous ovarian cancer and the clinical course of the disease have been elucidated. The algorithms of the technologies for diagnosis and treatment in the patients with ovarian malignant tumors with varying of cancer spread have been developed.

Key words: ovarian cancer, recidive, fertility-conserving surgery, combinated cytoreductive operations, chemotherapy, molecular phenotype.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

АХТ ? ад'ювантна хіміотерапія

ВАХТ ? внутрішньоартеріальна хіміотерапія

в/в ? внутрішньовенно

ГЗПЯ ? герміногенна злоякісна пухлина яєчника

е/а ? ендоабдомінально

ЕЗПЯ ? епітеліальна злоякісна пухлина яєчника

ЗПЯ ? злоякісна пухлина яєчника

МКАТ ? моноклональні антитіла

НАХТ ? неоад'ювантна хіміотерапія

ОЕ ? оментектомія

ПГЕ ? пангістеректомія

ПвЦРО ? повторна циторедуктивна операція

ПрЦРО ? проміжна циторедуктивна операція

ПССТ ? пухлина строми статевого тяжа

ПХТ ? поліхіміотерапія

ПЦРО ? первинна циторедуктивна операція

СЕЗПЯ ? серозна епітеліальна злоякісна пухлина яєчника

ТПЕ ? тазова перитонектомія

УЗД ? ультразвукове дослідження

ХТ ? хіміотерапія

ЦРО ? циторедуктивна операція

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.