Профілактика та лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з йоддефіцитом

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Донецький національний медичний університет ім. М. ГОРЬКОГО

Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї

ФІРСОВА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 618.3/.7-06:612.392.64-008.9

Профілактика та лікування гестаційних І ПЕРИНАТАЛЬНИХ ускладнень у вагітних з ЙОДДЕФІЦИТОМ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Дьоміна Тетяна Миколаївна,

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології

факультету інтернатури та післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Сімрок Василь Васильович,

Луганський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор

Воронін Корнелій Валентинович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології

Захист відбудеться 08 грудня 2010 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, просп. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, просп. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий 03 листопада 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент О.М. Долгошапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Йодний дефіцит є важливою медико-соціальною проблемою, оскільки його наявність доведена практично на всій території України й у багатьох регіонах світу (Ю.Ю. Бобик и соавт., 2008; О.Я. Боярская, 2003; Л.А. Ткачук, 2006; B. de Benoist еt al., 2008). За даними ВООЗ, 1,5 мільярди жителів Землі мають ризик розвитку йоддефіцитних захворювань, у тому числі понад 500 мільйонів людей мешкають у регіонах із тяжким дефіцитом йоду й високою поширеністю ендемічного зоба. Близько 20 мільйонів людей мають розумову відсталість внаслідок дефіциту йоду (Л.Н. Самсонова и соавт., 2003; М. Приступюк и соавт., 2004; E.A. Troshina еt al., 2008). У йоддефіцитних регіонах у жінок порушується репродуктивна функція, збільшується кількість викиднів і мертвонароджень (В.В. Фадєєв і співавт., 2006; Е.Б. Радзевская, 2002), підвищується перинатальна й дитяча смертність (C.A. Travers еt al., 2006; S. Ares еt al., 2008; С.О. Герзанич, 2007).

Згідно з рекомендацією ВООЗ, добова потреба дорослої людини становить 150 мкг йоду на день, а для вагітних - 250-300 мкг (WHO, Geneva, 2007; М.В. Велданова, 2004). Практично на всій території України реальне споживання йоду становить не більше 40-80 мкг на день, що відповідає як мінімум помірному дефіциту йоду або середній тяжкості йоддефіцитних станів (О.Я. Боярская, 2003; В.І. Паньків і співавт., 2010; О.М. Мацинін, 2009). Таким чином, йодний дефіцит ще до вагітності призводить до того, що щитовидна залоза (ЩЗ) жінки функціонує, використовуючи свої резервні можливості. За наявності адекватної кількості йоду продукція тироксину в першій половині гестаційного періоду повинна зрости на 30-50?%. Йоддефіцит при вагітності (і безпосередньо перед нею) призводить до хронічної стимуляції щитовидної залози й зниження рівня тироксину замість очікуваного його збільшення (В.Є. Дашкевич і співавт., 2007; Р.Д. Макар, 2008; В.К. Чайка и соавт., 2008; D. Glinoer 2004). Існуючі нині загальноприйняті критерії гіпотиреозу (як маніфестного, так і субклінічного) не враховують досить розповсюдженого при вагітності феномену відносної гіпотироксинемії, що включає наявність «низьконормального» рівня вільного тироксину на тлі відносно високого рівня тиреотропного гормону.

В літературі ми виявили лише поодинокі повідомлення про те, як змінюється стан гормональної функції здорової щитовидної залози у вагітних жінок в умовах йодного дефіциту (D. Glinoer, 2004; J. Bernal, 2005). Відсутні дані про функціонування гіпофізарно-тиреоїдної осі в динаміці гестаційного періоду у пацієнток з різним ступенем тяжкості йоддефіциту й наявністю відносної гіпотироксинемії. Недостатньо вивчені особливості перебігу гестаційного періоду й стани внутрішньоутробного плода у вагітних в умовах йоддефіциту. Немає чіткого уявлення про взаємозв'язок відносного зниження рівня тироксину з гестаційними й перинатальними ускладненнями. Не менш актуальною залишається проблема вивчення йодного статусу новонароджених від матерів з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості.

Розгляд концепції розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з йоддефіцитом і відносною гіпотироксинемією може стати патогенетичним обґрунтуванням для розробки і впровадження ефективних, диференційованих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження перерахованих ускладнень у такої категорії жінок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету ім. М. Горького й Науково-дослідного інституту медичних проблем сім'ї в межах НДР МОЗ України «Розробити та впровадити комплекс заходів, спрямованих на зниження частоти гестаційних та перинатальних ускладнень, спричинених йодною недостатністю» (№ держ. реєстрації 0107U010171, строки виконання 2008-2010 рр., шифр теми МК 08.06.03). Автор є відповідальним виконавцем цієї теми.

Мета дослідження: знизити частоту гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості шляхом розробки і впровадження науково обґрунтованого комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Завдання дослідження:

1. Здійснити подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження з метою встановлення частоти й ступеня тяжкості йодного дефіциту у вагітних Донецького регіону, ефективності застосування йодованої солі.

2. Вивчити особливості перебігу гестаційного періоду і його результати у пацієнток з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості.

3. Оцінити стан плаценти й внутрішньоутробного плода на підставі аналізу ехографічних, кардіотокографічних і морфологічних показників у вагітних з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості.

4. Провести комплексне обстеження новонароджених у ранньому неонатальному періоді, включаючи вивчення залежності йодного статусу дітей від вмісту йоду в грудному молоці матері.

5. Дослідити стан тиреоїдного статусу й функціонування гіпофізарно-тиреоїдної осі в динаміці гестаційного періоду у пацієнток з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості.

6. Вивчити взаємозв'язок показників рівня вільного тироксину з гестаційними й перинатальними ускладненнями, пов'язаними зі зміною гормонального статусу, у жінок з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості.

7. Розробити і впровадити патогенетично обґрунтований комплекс диференційної діагностики й лікувально-профілактичних заходів, спрямований на зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з йоддефіцитом, та оцінити його ефективність.

Об'єкт дослідження - гестаційні й перинатальні ускладнення у жінок з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості.

Предмет дослідження - концентрація йоду в сечі вагітних жінок і новонароджених, грудному молоці, стан гіпофізарно-тиреоїдної системи, показники гормонального статусу, функції плаценти, а також стан новонароджених від вагітних з йоддефіцитом.

Методи дослідження: анкетування, загальноклінічні, інструментальні, гормональні, морфогістологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. В дисертації наведене нове вирішення актуального завдання сучасного акушерства - зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості. Вперше на підставі проведеного подвійного сліпого рандомізованого клінічного дослідження встановлена частота й структура йодного дефіциту у вагітних Донецького регіону. Виявлено, що проведення профілактики йоддефіциту шляхом вживання в їжу йодованої солі не має бажаного ефекту у жінок в період гестації, що пов'язано з особливостями йодного обміну під час вагітності.

Вперше застосований диференційний підхід до діагностики відносної гіпотироксинемії у вагітних з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості шляхом обчислення співвідношення показників вільних фракцій тиреоїдних гормонів FT3/FT4. Це надає можливість призначити своєчасну гормональну корекцію функції щитовидної залози у вагітних і попередити розвиток субклінічної й маніфестної стадії гіпотиреозу.

Уточнено основні гестаційні й перинатальні ускладнення у жінок в умовах йодного дефіциту й доведено, що частота цієї патології залежить від ступеня тяжкості йоддефіциту й наявності відносної гіпотироксинемії.

Доповнені дані про стан гормональної функції здорової щитовидної залози у вагітних в умовах йодного дефіциту. Вперше вивчене функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи в динаміці гестаційного періоду у пацієнток з різним ступенем тяжкості йоддефіциту й наявністю відносної гіпотироксинемії. Установлено, що у вагітних за відсутності адекватної корекції йоддефіциту й відносної гіпотироксинемії протягом періоду гестації в ряді випадків діагностується субклінічна або маніфестна стадії гіпотиреозу.

Вперше виявлено й математично доведено, що зниження рівня вільного тироксину у вагітних жінок навіть до низьконормальних значень, статистично значимо корелює зі зниженням рівня прогестерону, підвищенням кількості циркулюючих у крові матері андрогенів, а також збільшенням відсотка виникаючих гестаційних і перинатальних ускладнень.

Вперше встановлено, що в умовах різної забезпеченості йодом матерів-годувальниць йодний статус їхніх новонароджених дітей прямо пропорційний концентрації йоду в грудному молоці. Доведено, що проведення жінкам йодної профілактики протягом усього постнатального періоду забезпечує оптимальну концентрацію йоду в грудному молоці, а також адекватне надходження мікроелемента до організму новонародженої дитини.

Уточнені деякі аспекти патогенезу виникнення гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток з йоддефіцитом і відносною гіпотироксинемією, а також їх взаємозв'язок з умовами проживання й харчування жінок. Розроблений і впроваджений науково обґрунтований комплекс диференційної діагностики й лікувально-профілактичних заходів у вагітних з йоддефіцитом і відносною гіпотироксинемією, що підтверджено двома патентами на винахід.

Вперше висока ефективність запропонованої терапії була оцінена з позицій доказової медицини.

Практичне значення отриманих результатів. Для практичної охорони здоров'я вперше запропонована система диференційної діагностики ізольованого йодного дефіциту у вагітних, а також йоддефіциту, ускладненого наявністю відносної гіпотироксинемії, з метою своєчасної профілактики гестаційних і перинатальних ускладнень.

Розроблений і впроваджений у клінічну практику комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних з ізольованим йоддефіцитом і ускладненим відносною гіпотироксинемією. Запропонований алгоритм контролю ефективності проведеної терапії.

Впровадження результатів роботи. Теоретичні положення й практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології й перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького під час підготовки лікарів-інтернів і лікарів-курсантів, впроваджені в Донецькому регіональному центрі охорони материнства й дитинства, а також у роботі жіночих консультацій, пологових і гінекологічних відділень районних і міських лікарень Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей. Практичні рекомендації були оформлені у вигляді інформаційного листа від 26.03.2010 № 96 «Йодна недостатність у вагітних: обґрунтування вибору лікування», який був розісланий по бібліотеках України.

Особистий внесок автора. Дисертантом самостійно проаналізовані джерела наукової літератури й патентна документація з проблеми йодного дефіциту у вагітних. Самостійно здійснювалося накопичення, викопіювання первинної документації, відбір пацієнток і розподіл їх за групами. Автором особисто проведене клінічне, інструментально-лабораторне обстеження жінок з подальшою інтерпретацією даних. Розроблений і впроваджений патогенетично обґрунтований алгоритм диференційної діагностики й лікування йоддефіциту різного ступеня тяжкості у вагітних. Самостійно проведена статистична обробка й аналіз отриманих результатів дослідження. Доведена висока ефективність запропонованої комплексної терапії. Самостійно описані результати дослідження, сформульовані висновки й практичні рекомендації, а також забезпечене їх впровадження в практику охорони здоров'я й оприлюднення в наукових виданнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації й результати наукових досліджень повідомлені й обговорені на міжнародній науково-практичній конференції «Проблема йоддефіциту серед вагітних і дітей Східного регіону України та шляхи її вирішення» (Донецьк, 2008); І національному конгресі «Человек и лекарство - Украина» (Київ, 2008); II міжнародній науково-практичній конференції «Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке» (Донецьк, 2008); III міжнародному конгресі з репродуктивної медицини «Проблемы репродукции» (Москва, 2009); міжнародному конгресі «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» (Судак, 2010); спільному засіданні вченої ради НДІ медичних проблем сім'ї й кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО ДонНМУ ім. М. Горького (Донецьк, 2010); обласних науково-практичних конференціях акушерів-гінекологів (2008-2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 праць, із них: 10 статей, у тому числі 9 - у фахових наукових виданнях, включених до затвердженого ВАК України переліку; 3 тез; 1 методичні рекомендації, затверджені МОЗ України; 2 патенти України на корисну модель (№ 35040, 2008 р. та № 52456U, 2010 р.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 234 сторінках друкованого тексту, обсяг основного тексту становить 158 сторінок. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел на 23 сторінках, який нараховує 211 позицій, у тому числі 126 - вітчизняних і 85 іноземних та 6 додатків на 23 сторінках. Робота ілюстрована 42 таблицями й 21 рисунком, у тому числі й такими, що займають повних 25 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Для досягнення поставленої мети й розв'язання завдань була розроблена програма дослідження, яка включала 5 етапів. На I етапі проведене подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження за підтримкою Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, метою якого було вивчення вихідного йодного статусу вагітних жінок у Донецькому регіоні, а також оцінка ефективності регулярного застосування йодованої солі з рівнем йодизації 40 мг/кг.

На II етапі для уточнення частоти й ступеня тяжкості йодного дефіциту у вагітних Донецького регіону було проведене скринінгове дослідження концентрації йоду в сечі у 1150 жінок у терміні гестації 6-7 тижнів. Згідно з прийнятими критеріями включення/виключення, була виділена група з 330 пацієнток для подальшого проспективного обстеження. У всіх включених у дослідження жінок розраховували коефіцієнт відносної гіпотироксинемії, який визначали як співвідношення вільних фракцій тиреоїдних гормонів - FT3/FT4. При FT3/FT4<0,28 установлювали факт наявності у жінки ізольованого йодного дефіциту без порушення функції щитовидної залози, при FT3/FT4?0,28 - діагностувавли йодний дефіцит, ускладнений відносною гіпотироксинемією. Цей показник був ознакою, за якою була проведена стратифікація вибірки на групи А і В: до групи А ввійшли 210 вагітних, у яких коефіцієнт відносної гіпотироксинемії був менший за 0,28, до групи В - 120 пацієнток з показником FT3/FT4?0,28. Отримані групи А і В були рандомізовані на підгрупи залежно від методу лікування. Таким чином, до початку проспективного дослідження всі пацієнтки з наявністю йоддефіциту були розподілені на чотири підгрупи: АI (N=105) і ВI (N=60) - жінки, які одержували розроблений нами комплекс лікувально-профілактичних заходів; АII (N=105) і ВII (N=60) - вагітні, які одержували терапію гестаційних і перинатальних ускладнень згідно з наказом від 29.12.2003 № 620 МОЗ України; контрольна група - 40 жінок з адекватним йодним забезпеченням і фізіологічним перебігом вагітності. Лікування всіх пацієнток проводилося з 6-7 тижнів гестації.

На III етапі був проведений аналіз лабораторних показників йодного статусу у 110 пар мати-новонароджений на 20-25 добу постнатального періоду. Дослідження йодного статусу включало визначення концентрації йоду в сечі жінки й дитини, а також кількісну оцінку вмісту йоду в грудному молоці. Досліджувані пари були розділені на 2 групи: РI група (основна) - 55 породіль з підгрупи АI дослідження II етапу, які одержували розроблений нами лікувально-профілактичний комплекс протягом усього гестаційного й післяпологового періоду; РII група (порівняння) - 55 породіль з підгрупи АII попереднього дослідження, які не одержували корекцію йоддефіциту протягом вагітності й після пологів; рI - 55 доношених новонароджених дітей від матерів групи РI; рII - 55 доношених новонароджених дітей від матерів групи РII;

На IV і V етапах була проведена розробка, впровадження й клініко-лабораторна оцінка ефективності патогенетично обґрунтованого комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості.

Визначення концентрації йоду в сечі виконували церій-арсенитовим методом у діапазоні концентрацій 10-300 мкг/л (0,16-1,58 мкмоль/л).

Визначення концентрації йоду в грудному молоці проводили методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою (ICP AES). Метод є прямим і заснован на розпиленні у плазмовому аргоновому пальнику аерозолю проби, підданої окисно-кислотній «мокрій» мінералізації, і вимірюванні інтенсивності випромінювання атомів йоду, що перебувають у збудженому стані в аргоновій плазмі, індуктивно збуджуваній радіочастотним електромагнітним полем. Нормальний рівень йоду в грудному молоці визначався в діапазоні 65-90 мкг/л.

Обстеження тиреоїдного статусу проводили шляхом визначення рівня тиреотропного гормону (ТТГ), вільної фракції трийодтироніну (FT3), вільної фракції тироксину (FT4), аутоантитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО). Ці дослідження виконували радіоімунологічним методом з використанням стандартних наборів фірми «Immunotech» (Чехія), «Sea Ire Sorin» (Франція).

Ультразвукове дослідження щитовидної залози здійснювали з використанням лінійних датчиків (частота 5,0 мГц і 7,5 мГц) на апараті «Philips Envisor C» (Німеччина). Вимірювання часток щитовидної залози проводили при поздовжньому й поперечному скануванні. Об'єм органа розраховували за формулою J. Brunn. Зоб діагностували при збільшенні об'єму ЩЗ понад 18 смі.

Обстеження гормонального статусу включало визначення прогестерону (П) і кортизолу (К) радіоімунологічним методом з використанням стандартних наборів фірми «Immunotech» (Чехія), а також дегідроепіандростерону-сульфату (ДГЕА-С) імуноферментним методом, «Алкор-Био» (Росія).

Ультразвукове дослідження матки й плода проводили на апараті «Philips Envisor C» (Німеччина) у кожному триместрі вагітності з визначенням загальноприйнятих фетометричних показників біофізичного профіля плода. Доплерометричне дослідження матково-плодово-плацентарного кровотоку виконували методом триплексної доплерометрії з використанням ультразвукового сканера преміум класу «SONOLINE Elegra advanced» (Siemens, Німеччина) за допомогою електронних датчиків: конвексного із частотою 3,5 мГц і лінійного із частотою 8 мГц.

Антенатальну кардіотокографію проводили з 30 тижнів гестації - для оцінки стану внутрішньоутробного плода і характеру його серцевої діяльності. Це дослідження виконували на апараті «Feta Safe-6» (Німеччина). Інтерпретацію отриманих результатів проводили за шкалою оцінки реактивності серцево-судинної системи плода W. Fіsher et al. (С. Л. Воскресенський, 2004).

Статистична обробка даних, математичний аналіз, побудова графіків і діаграм були виконані з використанням пакету прикладних програм STATISTICA 6.2 фірми Statsoft Inc. (США). Стандартна обробка варіаційних рядів включала підрахунок медіан (Ме), квартильного розмаху (25?‰; 75?‰), стандартного відхилення (SD). Для проведення математичних розрахунків статистичної значимості відмінностей між групами, кореляційних зв'язків між показниками були обрані методи непараметричної статистики. Нульові гіпотези відкидали при досягнутому рівні значимості відповідного статистичного критерію р<0,05. Оцінка ефективності розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів була проведена також з позицій доказової медицини, із застосуванням статистичних методів клінічної епідеміології. Був розрахований абсолютний, відносний ризик, визначені шанси виникнення різних ускладнень у досліджуваних підгрупах.

Результати дослідження та їх обговорення. На підставі проведеного подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження виявлено, що у вагітних жінок Донецького регіону медіана йодурії становила 89,9 (95?% ДІ: 78-101) мкг/л і була недостатньою для цього контингенту населення (норма, рекомендована ВООЗ, становить 150-250 мкг/л). Регулярне вживання йодованої солі з рівнем йодизації 42,5±6,9 мг/кг вагітними жінками не було ефективним: незважаючи на позитивну динаміку, рівень йодурії становив 132,0 (95?% ДІ: 95-143) мкг/л і залишався нижчим за показники, рекомендовані ВООЗ. Цей феномен пов'язаний з особливостями йодного обміну при вагітності, а також з відсутністю загального йодування солі.

На підставі проведеного проспективного дослідження було встановлено, що 56,32?% (95?%?ДІ: 48,2-64,1) вагітних жінок Донецького регіону відчувають йодний дефіцит, а 36,36?% (95?%?ДІ: 31,2-41,2) - мають відносну форму гіпотироксинемії. Частота помірного ступеня йодної недостатності визначена як 61,14?% (95?% ДІ: 53,2-68,8), вираженого - 27,70?% (95?%?ДІ: 20,8- 35,1), тяжкого дефіциту йоду - 7,3?% (95?% ДІ: 5,8-15,7).

У групі А переважали жінки вікової групи 18-25 років, тоді як у групі В основний відсоток жінок припадав на більш старшу вікову категорію: 26-42 роки: 79,05 і 58,33?% відповідно (p<0,05). Нами встановлено, що 61,43?% вагітних групи А були мешканками сільської місцевості, що статистично значимо відрізняло їх від таких жінок групи В: 24,17?% (p<0,05). Споживання води з підвищеним вмістом хлору відзначалося у 29,05?% вагітних групи А і в 94,02?% жінок групи В (p<0,05). У групі А переважали жінки, які народжували вперше, - 78,57?%, тоді як у групі В таких пацієнток було 53,33?% (p<0,05).

Нами зареєстровані такі гестаційні ускладнення в підгрупах АI і АII, ВI і ВII відповідно, залежно від проведеного лікування: загрозливий аборт - 12,38?і 36,19?%, 16,67 і 60,00?% (р<0,05); загроза передчасних пологів - 6,80?і 34,00 %, 10,17?і 33,33?% (р<0,05); залізодефіцитна анемія - 14,56?і 28,00?%, 13,56 і 52,94?% (р<0,05); прееклампсія середнього й тяжкого ступеня - 2,91 і 14,00?%, 0,00 і 15,69?% (р<0,05). Гіперплазія плаценти - 5,83 і 17,00 %, 10,17 і 43,14?% (р<0,05); зміна ехоструктури плаценти - 17,48 і 24,00?%, 13,56 і 60,78?% (р<0,05); порушення матково-плацентарно-плодового кровообігу - 18,45 і 40,91 %, 8,47 і 50,44?% (р<0,05); СЗРП - 2,91 і 12,00 %, 0,00 і 27,45?% (р<0,05). Вади розвитку плода були виявлені тільки у 16,36?% вагітних підгрупи ВII. Патологічні пологи - 23,30 і 59,00?%, 20,34 і 64,71?% (р<0,05), з них пологи з оперативним втручанням - 6,80 і 20,00 %, 6,78 і 31,37?% (р<0,05).

Було виявлено, що для новонароджених від матерів досліджуваних підгруп АI і АII, ВI і ВII характерні: недоношеність - 1,94 і 13,00?%, 5,08 і 21,57 % (р<0,05); гіпотрофія - 5,83 і 14,00?%, 1,69 і 39,22?% (р<0,05); асфіксія середнього й тяжкого ступеня - 0,00 і 16,00?%, 3,39 і 25,49?% (р<0,05); морфофункціональна незрілість - 5,83 і 17,00?%, 1,69 і 52,94?% (р<0,05); перинатальне ураження ЦНС - 10,68 і 22,00 %, 8,47 і 37,26?% (р<0,05).

У всіх жінок досліджуваних груп в I триместрі вагітності спостерігався еутиреоїдний стан, однак у пацієнток групи А рівень вільної фракції тироксину був на 15,00?%, а в групі В - на 25,00?% нижчий, ніж у здорових жінок, що, у свою чергу, супроводжувалося підвищенням тиреотропної функції гіпофіза на 16,00 і 50,00?% (табл. 1).

Таблиця 1. Показники тиреоїдного статусу в динаміці вагітності в досліджуваних підгрупах (Mе (25?‰; 75?‰))

Група /підгрупа	ТТГ, мМО/л	FТ3, пмоль/л	FТ4, пмоль/л	Т3/Т4	Йодурія, мкг/л
I триместр	Група А (n=210)	1,3 (0,9; 1,7)	3,2 (2,8; 3,6)	14,9 (13,9; 16,2)1	0,23 (0,17; 0,27)1	79,3 (74,3; 87,1)1
	Група В (n=120)	2,2 (1,9; 2,7)1	4,8 (4,3; 5,5)1	12,8 (12,1;13,5)1	0,37 (0,32; 0,45)1	49,2 (37,7; 62,1)1
	Контрольна група (n=40)	1,1 (0,8; 1,3)	2,8 (2,4; 3,2)	17,1 (15,1; 19,6)	0,15 (0,13; 0,18)	221,7 (188,1; 250,7)
III триместр	Підгрупа АІ (n=103)	1,2 (0,9; 1,5)	2,1 (1,5; 2,9) 2	17,9 (16,6; 19,2)2	0,12 (0,08; 0,17)2	186,8 (167,8; 225,1)2
	Підгрупа АІІ (n=100)	3,7 (2,9; 4,4) 1,2	4,5 (3,8; 5,1) 1	13,6 (13,5; 15,1)1	0,34 (0,27; 0,41)1	66,5 (52,4; 78,9) 1
	Підгрупа BІ (n=59)	1,1 (0,9; 1,5)	2,5 (2,1; 2,9) 2	18,2 (16,9; 19,7)2	0,15 (0,11; 0,18)2	191,2 (165,7; 255,1)2
	Підгрупа ВІІ (n=51)	3,7 (3,2; 5,1)1,2	2,7 (2,1; 3,5) 1,2	12,0 (11,7; 12,6)1	0,22 (0,19; 0,28)1	41,4 (31,3; 58,8)1,2
	Контрольна група (n=40)	1,3 (1,1; 1,6)	3,5 (2,9; 3,8)	18,5 (17,5; 19,7)	0,18 (0,17; 0,20)	177,4 (153,1; 203,3)
Примітки: 1 -- достовірна різниця з показником контрольної групи (р<0,05); 2 -- достовірна різниця між показниками до та після лікування (р<0,05).

При вивченні вихідних показників гормонального статусу вагітних жінок в умовах йодного дефіциту встановлено, що медіанні значення рівня прогестерону були на 25-30 % нижчі, а показники кортизолу й ДГЕА-С - у 2-3 рази вищі, ніж у здорових жінок (рис. 1).

Рис. 1. Вихідні показники гормонального статусу в досліджуваних групах

Виявлена позитивна лінійна залежність рівня прогестерону від концентрації вільного тироксину в групах А і В: R=0,72 і R=0,80 (р<0,05), а також негативний кореляційний взаємозв'язок між рівнем андрогенів і тироксином: R=?-0,77 і R=?-0,84 (р<0,05), що свідчить про високий ступінь впливу функції щитовидної залози на гормональний статус матері.

Показники вільної фракції тироксину в досліджуваних підгрупах протягом вагітності змінювалися неоднаково (табл. 1). У вагітних підгруп АI і BI до третього триместру відзначалося підвищення рівня тироксину на 18-40 %, що практично наближалося до аналогічного показника в контрольній групі. У жінок підгруп АII і ВII рівень цього гормону виявлявся нижчим за вихідний на 7-10,00 %, що вказувало на повне виснаження компенсаторних можливостей ЩЗ у цих пацієнток. Інші показники тиреоїдного статусу у жінок підгруп АI і ВI не відрізнялися від аналогічних у контрольній групі.

У вагітних підгруп АII і ВII на кінець періоду гестації відзначалася активація гормональної функції гіпофіза в 1,5-2 рази від вихідного рівня, що було статистично значимо вище, ніж у жінок підгруп АI, ВI і контрольної. Додаткова гіпофізарна стимуляція ЩЗ у цих пацієнток викликала збільшення її об'єму, й на завершення вагітності у 30,00 % жінок підгрупи ВII був діагностований дифузійний зоб I ступеня. У другому триместрі у жодної вагітної жінки досліджуваних підгруп лабораторних ознак гіпотиреозу не виявлено. На завершення гестаційного періоду у 2,91?% пацієнток підгрупи АI був підтверджений діагноз субклінічного гіпотиреозу й у 2,91?% - маніфестного, що статистично значимо менше, ніж у підгрупі АII - 13,00 і 38,00 % (р<0,05). Використання замісної терапії левотироксином у вагітних підгрупи ВI дозволило знизити до нуля ризик розвитку різних форм гіпотиреозу, тоді як у жінок підгрупи ВII ця патологія в третьому триместрі виявлялася в 41,20 і 21,60 % випадків.

На момент завершення гестаційного періоду ми відзначали нормалізацію показників йодурії й гормонального статусу в жінок підгруп АI і BI, тоді як у підгрупах АII і ВII ці показники статистично значимо відрізнялися від групи контролю (рис. 2).

Рис. 2. Порівняльна характеристика лабораторних показників у досліджуваних підгрупах (III триместр)

Концентрація йоду в сечі у вагітних, які не одержували корекцію йодного статусу, на 15-20?% знизилася від вихідного рівня. Медіанні значення прогестерону у цих пацієнток на 40-50?% були нижчими, ніж у здорових вагітних, а рівень андрогенів -- у 1,5-2 рази вищий за норму.

Зберігалася позитивна лінійна залежність рівня прогестерону від концентрації вільного тироксину в підгрупах АII і ВII - R=0,66 і R=0,35 (р<0,05), а також негативний кореляційний взаємозв'язок між рівнем ДГЕА-С і тироксином: R= -0,77 і R= -0,46 (р<0,05). При проведенні порівняльного аналізу за допомогою статистичного критерія Манна-Уітні нами було виявлено, що медіанне значення тироксину в III триместрі вагітності у пацієнток з різними гестаційними й перинатальними ускладненнями було статистично значимо нижчим, ніж такий самий показник у жінок без цієї патології.

Нами проведений аналіз лабораторних показників йодного статусу у 110 пар мати-новонароджений на 20-25 добу постнатального періоду (рис. 3). Йодурія матерів-годувальниць у групі РI була в 2,5 рази вищою, ніж у групі РII.

Рис. 3. Стан йодного статусу в жінок і дітей груп РI і РII

Медіанні значення концентрації йоду в грудному молоці матерів, які одержували йодну дотацію, були вдвічі вищими аналогічних показників у жінок з йоддефіцитом. У новонароджених групи рI відзначався позитивний йодний баланс, який удвічі перевищував такий показник у дітей групи рІІ. Була виявлена тісна, пряма лінійна залежність між концентрацією йоду в грудному молоці матері й показником йодурії у дітей груп РI і PII: R=0,88 і R=0,92 (р<0,05). Це підтверджує гіпотезу про чітку залежність йодного балансу новонароджених від концентрації йоду в грудному молоці матері.

Результати досліджень дозволили розробити концепцію патогенезу розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Патогенез розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом

На наш погляд, в патогенезі подій, що відбуваються, основним чинником є відносне зниження тироксину до вагітності, під час вагітності (замість очікуваного збільшення) і пов'язані із цим гіперандрогенія й гіпопрогестеронемія. Гіпотироксинемія в умовах довготривалого йоддефіциту призводить до порушення розвитку й функції жовтого тіла, зниження рівня прогестерону, а також до розвитку транспортної та надниркової форм гіперандрогенії. Вагітність завмирає на ранніх строках гестації, або її перебіг має виражені симптоми загрози переривання. При недостатній продукції прогестерону в першому триместрі порушується процес «першої хвилі» інвазії трофобласта, що надалі призводить до формування первинної плацентарної недостатності, виникнення ранніх і тяжких форм прееклампсії. Гіпотироксинемія матері в ранньому гестаційному періоді є ключовим чинником у розвитку дистресу плода в третьому триместрі. В умовах довготривалого,?вираженого?зниження?тироксину?формується морфофункціональна незрілість структур головного мозку плода для цього строку гестації, що при найменшому навантаженні в пологах призводить до гострої гіпоксії й перинатального ураження ЦНС, а також різних за ступенем виразності порушень процесів адаптації в ранньому неонатальному періоді. Знижене надходження йоду до дитини із грудним молоком матері погіршує цей стан.

Ця концепція дала можливість розробити комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, в основу яких покладений комплексний, диференційований підхід, що включає діагностику й лікування ізольованого йоддефіциту препаратами йодиду калію та йоддефіциту, ускладненого відносною гіпотироксинемією, препаратами левотироксину і йодиду калію (патент України на корисну модель № 52456U).

Клінічні показники ефективності запропонованого нами лікування подані в табл. 2. Аналіз отриманих даних дозволяє стверджувати, що всі гестаційні й перинатальні ускладнення статистично значимо рідше реєструвалися в пацієнток з адекватним йодним і тиреоїдним статусом під час вагітності.

Таблиця 2. Клінічні показники ефективності запропонованого лікування

Показники	OR (АI і AII)	95% ДІ	OR (ВI і BII)	95% ДІ
Субклінічний гіпотиреоз	0,05 (у 20 разів)	(0,02-0,18)	0,01 (у 100 разів)	(0,003-0,21)
Маніфестний гіпотиреоз	0,20 (у 5 разів)	(0,07-0,76)	0,03 (у 33,3 рази)	(0,006-0,52)
Дистрес плода	0,41 (у 2,5 рази)	(0,16-0,98)	0,14 (у 7,1 рази)	(0,05-0,55)
Прееклампсія	0,18 (у 5,6 разів)	(0,06-0,69)	0,04 (у 25 разів)	(0,002-0,77)
Передчасні пологи	0,13 (у 7,7 разів)	(0,04-0,63)	0,19 (у 5,2 рази)	(0,06-0,77)
Показники	OR (АI і AII)	95% ДІ	OR (ВI і BII)	95% ДІ
Вроджені вади розвитку плода	0	0	0,04 (у 25 разів)	(0,003-0,79)
Перинатальне ураження ЦНС	0,42 (у 2,4 рази)	(0,20-0,94)	0,16 (у 6,3 рази)	(0,06-0,47)

Проведена нами терапія дозволила знизити ймовірність розвитку таких ускладнень, як: субклінічна й маніфестна стадії гіпотиреозу, дистрес плода, прееклампсія, передчасні пологи, вроджені вади розвитку плода, перинатальне ураження ЦНС новонароджених. Отримані результати вважаємо статистично значимими, оскільки жоден довірчий інтервал відношення шансів не містив 1.

Отримана нами клінічна інформація про особливості перебігу гестаційного періоду у жінок з йоддефіцитом, а також розроблений і впроваджений науково обґрунтований комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів дають можливість знизити питому вагу ускладнень вагітності й перинатальної патології.

Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки.

йодний дефіцит вагітна гестаційний

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове вирішення актуального завдання сучасного акушерства - зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості. На підставі вивчення особливостей перебігу гестаційного періоду й пологів, тиреоїдного та гормонального статусу вагітних, стану внутрішньоутробного плода й функції плаценти, йодного статусу новонароджених - розроблений і впроваджений науково обґрунтований комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, який дозволив знизити частоту гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом.

1. Установлено, що йодний дефіцит діагностується в 56,32?% (95?%?ДІ: 48,2?-?64,1) вагітних жінок Донецького регіону, медіана йодурії становить 89,91 (56,0; 129,0) мкг/л. Частота помірного ступеня йодної недостатності визначена як 61,14?% (95?%?ДІ: 53,2-68,8), вираженого - 27,70?% (95?%?ДІ: 20,8-35,1), тяжкого дефіциту йоду - 10,00?% (95?%?ДІ: 5,8-15,7).?Частота?йоддефіциту,?ускладненого?відносною?гіпотироксинемією (FT3/FT4?0,28), у вагітних становить 36,36?% (95?% ДІ: 31,2-41,2).

2. Виявлено, що найчастішими ускладненнями у вагітних з ізольованим йоддефіцитом і ускладненим відносною гіпотироксинемією є: загроза переривання вагітності (34,00 і 33,33 %), прееклампсія середнього й тяжкого ступеня (14,00 і 15,69 %), дистрес плода (13,00 і 27,45 %), анемія (28,00 і 52,94 %), передчасні пологи (13,00 і 21,57 %). Частота оперативного втручання під час пологів у цього контингенту жінок становить 20,0 і 31,37 % відповідно.

3. Установлено, що у жінок з ізольованим йоддефіцитом і ускладненим відносною гіпотироксинемією розвивається плацентарна дисфункція, яка характеризується гіперплазією (17,00 і 43,14 %) і зміною ехоструктури плаценти (24,00 і 60,78 %), порушенням матково-плацентарно-плодового кровообігу (40,91 і 50,44 %), СЗРП (12,00 і 27,45 %), зниженням адаптаційно-компенсаторних можливостей плода (57,00 і 76,47 %), що підтверджено морфологічними й гістологічними дослідженнями плаценти.

4. Уточнено, що для новонароджених від матерів з ізольованим йоддефіцитом і ускладненим відносною гіпотироксинемією характерні недоношеність (13,00 і 21,57 %), гіпотрофія (14,00 і 39,22 %), асфіксія середнього й тяжкого ступеня (16,00 і 25,49?%), морфофункціональна незрілість (17,00 і 52,94 %) і перинатальне ураження ЦНС (22,00 і 37,26 %). Доведено, що в умовах різної забезпеченості йодом матерів-годувальниць йодний статус їхніх новонароджених дітей прямо пропорційний концентрації йоду в грудному молоці (R=0,92, R=0,88, p<0,0001).

5. Виявлена у жінок з ізольованим йоддефіцитом і ускладненим відносною гіпотироксинемією висока частота виникнення субклінічного гіпотиреозу (38,00 і 41,18 %), маніфестного гіпотиреозу (13,00 і 21,57 %). У 31,37 % жінок з йоддефіцитом, ускладненим відносною гіпотироксинемією, до завершення періоду гестації діагностований дифузійний зоб I ступеня.

6. Виявлена пряма лінійна залежність показників прогестерону від рівня вільного тироксину у жінок з ізольованим йоддефіцитом і ускладненим відносною гіпотироксинемією (R=0,71 і R=0,80, р<0,001), а також зворотний кореляційний взаємозв'язок між рівнем вільної фракції тироксину й концентрацією ДГЕА-С (R= -0,77 і R= -0,84, р<0,001).

7. Доведено, що своєчасна корекція ізольованого йоддефіциту й ускладненого відносною гіпотироксинемією знижує ризик розвитку:

· субклінічної стадії гіпотиреозу в 20 і 100 разів (OR=0,05 (95?%?ДІ: 0,02?-?0,18) і OR=0,01 (95?%?ДІ: 0,003?-?0,21));

· маніфестної стадії гіпотиреозу в 5 і 33,3 рази (OR=0,2 (95?%?ДІ: 0,07?- 0,76) і OR=0,03 (95?%?ДІ: 0,006?-?0,52)).

8. Доведено, що впровадження розробленого комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у вагітних з ізольованим йоддефіцитом і ускладненим відносною гіпотироксинемією дозволяє знизити ризик розвитку:

· передчасних пологів - у 7,7 і 5,2 рази (OR=0,13 (95?%?ДІ: 0,04?-?0,63) і OR=0,19 (95?%?ДІ: 0,06?-?0,77));

· прееклампсії середнього й тяжкого ступеня - у 5,6 і 25 разів (OR=0,18 (95?%?ДІ: 0,06?-?0,69) і OR=0,04 (95?%?ДІ: 0,002?-?0,77));

· дистресу плода - у 2,5 і 7,1 рази (OR=0,41 (95?%?ДІ: 0,16?-?0,98) і OR=0,14 (95 %?ДІ: 0,05?-?0,55));

· вроджених вад розвитку плода - у 25 разів (OR=0,04 (95?%?ДІ: 0,003?- 0,79));

· перинатального ураження ЦНС новонароджених - у 2,4 і 6,3 рази (OR=0,42 (95?%?ДІ: 0,20?-?0,94) і OR=0,16 (95?%?ДІ: 0,06?-?0,47)).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Жінкам, які мешкають на території з установленим йоддефіцитом, з моменту встановлення факту наявності вагітності показане скринінгове обстеження для визначення концентрації йоду в сечі (за 24 години до дослідження виключити з раціону йодовмісні продукти).

2. При нормальному показнику йодурії (100-300 мкг/л) пацієнтці профілактично призначають препарат йодиду калію 150-200 мкг/добу. протягом усього періоду гестації.

3. При виявленні йодного дефіциту (показник йодурії менший за 100 мкг/л) вагітній жінці необхідно провести комплекс діагностичних обстежень, що включає: визначення рівня тиреотропного гормону (ТТГ), вільних фракцій трийодтироніну (FT3), тироксину (FT4), ультразвукове дослідження щитовидної залози з розрахунками об'єму органа за формулою J. Brunn; зробити обчислення коефіцієнта відносної гіпотироксинемії: FT3/FT4. Консультація ендокринолога.

4. При виявленні показника ТТГ у межах норми й співвідношення FТ3/FТ4<0,28 діагностують ізольований йоддефіцит і призначають препарат йодиду калію в добовій дозі 250 мкг протягом усього строку гестації. Контроль показників йодурії й тиреоїдного статусу (ТТГ, FT3, FT4) виконують через 6-8 тижнів. За необхідності (FТ3/FТ40,28) разом з ендокринологом проводять призначення замісної терапії препаратом левотироксину.

5. При одержанні значення показника ТТГ у межах норми, а FТ3/FТ40,28 установлюють факт наявності у вагітної відносної гіпотироксинемії та призначають спільно з ендокринологом замісну терапію препаратом левотироксину в добовій дозі 25-50 мкг та препарат йодиду калію 200 мкг/добу протягом усього гестаційного періоду. Контроль показників йодурії й тиреоїдного статусу (ТТГ, FT3, FT4) виконують через 6-8 тижнів. За необхідності разом з ендокринологом проводять корекцію дози левотироксину.

6. Вагітним з йоддефіцитом і відносною гіпотироксинемією за наявності акушерських ускладнень необхідно проводити терапію згідно з наказом від 29.12.2003 № 620 МОЗ України.

7. Після пологів жінкам з ізольованим йоддефіцитом призначають препарат йодиду калію 250-350 мкг/добу протягом усього періоду лактації. Пацієнткам із наявністю відносної гіпотироксинемії добову дозу левотироксину знижують удвічі, призначають препарат йодиду калію - 250 мкг/добу протягом усього періоду лактації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Демина Т.Н. Особенности течения первого триместра беременности у женщин с невынашиванием на фоне йоддефицита / Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К. : Інтермед, 2006. - С. 58-61. (Здійснила обстеження вагітних, статистичну обробку отриманих матеріалів, узагальнення результатів дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

2. Тактика ведения беременности, родов, послеродового периода у женщин с заболеваниями щитовидной железы / [В.К. Чайка, Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова и др.] : метод. рекомендации. - Донецк, 2006. - 52 с. (Здійснила збір та аналіз матеріалів, підготувала до друку).

3. Демина Т.Н. Особенности течения третьего триместра беременности, родов, состояния плода и новорожденного у женщин на фоне йоддефицита / Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2006. - Том 11, № 3. - С. 33-36. (Провела відбір, обстеження пацієнток, проаналізувала результати дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

4. Демина Т.Н. Состояние тиреоидного статуса у беременных в условиях йоддефицита / Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2007. - С. 216-221. (Здійснила обстеження вагітних, статистичну обробку отриманих матеріалів, узагальнення результатів дослідження, підготувала до друку).

5. Демина Т.Н. Течение перинатального периода у беременных, проживающих в регионе умеренного йоддефицита / Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К. : Інтермед, 2008. - С. 436-442. (Здійснила обстеження вагітних, статистичну обробку отриманих матеріалів, узагальнення результатів дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

6. Демина Т.Н. Состояние фетоплацентарного комплекса и здоровье новорожденных у женщин с наличием йоддефицита / Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - 2008. - Т. 144, Ч. III. - С.102-105. (Здійснила обстеження пацієнток, аналіз результатів дослідження, підготувала до друку).

7. Чайка В.К. Йоддефицит в аспекте гестационных и перинатальных осложнений / В.К. Чайка, Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова // Новости медицины и фармации. - 2008. - № 253. - С. 84-87. (Провела обстеження пацієнток, зробила аналіз результатів дослідження, підсумки).

8. Демина Т.Н. Комплексный патоморфологический анализ изменений последа у женщин с наличием йоддефицита / Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова // Практична медицина. - 2009. - Т. 15, № 3. - С. 59-64. (Здійснила обстеження пацієнток, аналіз результатів дослідження, підсумки).

9. Фирсова Н.А. Эпидемиологические аспекты йодного статуса беременных Донецкого региона / Н.А. Фирсова // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К. : Інтермед, 2009. - С. 646-650. (Виконала самостійно).

10. Демина Т.Н. Результаты рандомизированного клинического исследования по использованию йодированной соли у беременных женщин и детей Донецкого региона / Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - 2009. - Т. 145, Ч. III. - С. 57-60 (Здійснила обстеження пацієнток, аналіз результатів дослідження, підготувала до друку).

11. Фирсова Н.А. Особенности состояния йодного статуса кормящих матерей и их детей / Н.А. Фирсова, С.В. Зяблицев, Е.А. Стрюковская // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - 2010. - Т. 148, Ч. III. - С. 210-213. (Провела обстеження породілей, новонароджених, здійснила аналіз результатів дослідження, підготувала до друку).

12. Демина Т. Н. Особенности течения третьего триместра беременности, родов, состояния плода и новорожденного у женщин на фоне йоддефицита / Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова: тез. доп. І національного конгресу [«Человек и лекарство - Украина»], (Киев, 26-28 березня, 2008). - К., 2008. - С. 89. (Здійснила клінічні спостереження, узагальнення результатів, підсумки).

13. Чайка В.К. Состояние фетоплацентарного комплекса и здоровье новорожденных у женщин с наличием йоддефицита / В.К. Чайка, Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова: тез. докл. III междунар. конгресса по репродуктивной медицине [«Проблемы репродукции»], (Москва, 26-28 января, 2009). - Москва : МедиаСфера, 2009. - С. 130-131. (Здійснила клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, підсумки).

14. Демина Т. Н. Патоморфологическое состояние плаценты у женщин с наличием йоддефицита/ Т.Н. Демина, Н.А. Фирсова: тез. доп. II міжнародної науково-практичної конференції [«Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке»], (Донецьк, 4-5 грудня, 2008). - Д., 2008. - С. 57-58. (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, підсумки).

15. Патент України на корисну модель № 35040, МПК А6В 10/02, А61В 17/42, А61К 33/18. Спосіб вибору лікування йодної недостатності у вагітних/ В.К. Чайка, Т.М. Дьоміна, Н.О. Фірсова; заявник і власник - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького. Заявка № u2008 05237 от 22.04.2008. - опубл. 26.08.2008. - бюл. № 16. (Розробила та впровадила заходи лікування, разом із співавторами оформила заявку на патент).

16. Патент на корисну модель № 52456U України, МПК А61В 10/00, А61В 17/42, А61К 33/18. Спосіб вибору лікування йодної недостатності у вагітних/ В.К. Чайка, Т.М. Дьоміна, Н.О. Фірсова; заявник і власник - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького. Заявка № u201002665 від 10.03.2010. - опубл. 25.08.2010. - бюл. № 16. (Розробила та впровадила заходи лікування, разом із співавторами оформила заявку на патент).

АНОТАЦІЯ

Фірсова Н.О. Профілактика та лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з йоддефіцитом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2010.

Робота присвячена розв'язанню одного з актуальних завдань акушерства - зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом.

Залежно від ступеня йоддефіциту (ізольований йоддефіцит і ускладнений відносною гіпотироксинемією) вивчені особливості перебігу вагітності й пологів, тиреоїдного й гормонального статусу, функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи в динаміці гестаційного періоду, функції плаценти, стану плода й новонародженого. Проведені дослідження дозволили розробити комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, упровадження якого у вагітних з ізольованим йоддефіцитом та ускладненим відносною гіпотироксинемією дозволяє знизити ризик розвитку: передчасних пологів - у 7,7 і 5,2 рази; прееклампсії середнього й тяжкого ступеня - у 5,6 і 25 разів; дистресу плода - у 2,5 і 7,1 рази; вроджених вад розвитку плода - у 25 разів; перинатального ураження ЦНС новонароджених - у 2,4 і 6,3 рази.

Ключові слова: вагітність, йоддефіцит, відносна гіпотироксинемія, вільна фракція тироксину, гестаційні й перинатальні ускладнення, профілактика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Фирсова Н.А. Профилактика и лечение гестационных и перинатальных осложнений у беременных с йоддефицитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Научно-исследо-вательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2010.

Работа посвящена решению одной из актуальных задач акушерства - снижению частоты гестационных и перинатальных осложнений у женщин с йоддефицитом.

Установлено, что 56,32?% беременных женщин Донецкого региона испытывают йодный дефицит, а 36,36?% таких пациенток имеют относительную форму гипотироксинемии (FT3/FT40,28). Ведущими гестационными осложнениями у женщин с изолированным йоддефицитом и осложненным относительной гипотироксинемией являлись: угроза прерывания беременности (34,00 и 33,33?%), преэклампсия средней и тяжелой степени (14,00 и 15,69?%), дистресс плода (13,00 и 27,45 %), преждевременные роды (13,00 и 21,57?%). Частота оперативного родоразрешения у данного контингента женщин составляла 20,00 и 31,37?%.

...