Фармакологічна активність і механізми дії нового класу адаптогенів на основі продуктів бджільництва і бурштинової кислоти

Результати дослідження впливу засобів на стан ЦНС у здорових щурів у тесті «відкрите поле» свідчать, що поллентар і елеутерокок виявляють незначний стимулювальний вплив на ЦНС, фелентар не має такого впливу, феполен виявляє заспокійливу дію. З огляду на важливість центрального компоненту у виявленні адаптогенної дії, поллентар найбільш повно відповідає вимогам, яким повинні відповідати адаптогени.

На моделі антероградної амнезії, спричиненої м-холіноблокатором, антиамнестична активність поллентару та референс-засобу янтавіту перевершувала аналогічну дію класичного ноотропного препарату пірацетаму. Активність фелентару на даній моделі амнезії співставляється з ефектом пірацетаму. Антиамнестична дія досліджуваних засобів на моделі ретроградної амнезії, спричиненої гіпоксичною травмою, була більш вираженою в порівнянні з активністю на моделі антероградної амнезії, що обумовлено наявністю БК. Феполен, який не містить БК, не виявляє антиамнестичну дію. Максимальний антиамнестичний ефект поллентару і фелентару прирівнюється до дії пірацетаму. Отримані результати свідчать, що провідним чинником антиамнестичної дії вказаних засобів є БК. З урахуванням встановленої нами церебропротекторної активності поллентару, цілком ймовірно припустити певний вклад (проте не провідний) КП у вираженість антиамнестичного ефекту, оскільки в умовах ішемії, спричиненої білатеральною оклюзією сонних артерій, поллентар за вираженістю протективної дії переважає окремі складові КП і БК. Відомі за даними літератури нейротропні властивості складових компонентів ФГПП апігеніну і лютеоліну в умовах гіпоксії або блокади холінергічної ланки регуляції не сприяли поліпшенню мнестичних функцій. З огляду на те, що адаптогенна дія - це комплексний коригувальний вплив не тільки за рахунок периферичних, а й за рахунок центральних механізмів, саме поллентар та фелентар найбільш повно відповідають таким вимогам.

Для виявлення вираженого ефекту адаптогенні засоби тривало застосовуються та чинять значний вплив на функцію органів та систем організму, підвищуючи їх адаптивні можливості за умов ушкоджуючого впливу. Тому завданням наступного етапу дослідження було виявлення впливу нових засобів на стан гепато-біліарної та серцево-судинної систем як за нормальних умов функціонування, так і в умовах експериментальної патології, що є максимально адекватними захворюванням у людини: хронічного гепатиту та кардіоміопатії.

Вплив досліджуваних засобів на стан гепато-біліарної системи.

Печінка займає центральне місце в підтримці сталості всіх видів обміну речовин, а в умовах шкідливого впливу різних чинників відіграє важливу роль у формуванні стану підвищеної резистентності організму (О.Я. Бабак, 1999; Л.Х. Гаркави и соавт., 1990; Б.Л. Каплан, 1990), оскільки в ній відбувається ферментативна інактивація і кон'югація біогенних амінів, стероїдних гормонів, зокрема, глюкокортикоїдів, які запускають каскад адаптивних реакцій.

Встановлено, що поллентар, фелентар та феполен виявляють позитивну гепатотропну дію при тривалому введенні (протягом одного місяця) здоровим щурам, сприяючи підвищенню білоксинтетичної функції печінки. На відміну від нових засобів, на тлі введення екстракту елеутерокока, відбувалось вірогідне зниження активності глутатіонової ланки АОС, що вказує на його можливу прооксидантну дію у використаній дозі 1 мл/кг при тривалому введенні. Під впливом препаратів відбувалось зменшення кількості функціонально неактивних гепатоцитів та збільшення кількості функціонально активних, результатом чого є посилення синтезу білка. Ймовірно припустити, що в основі посилення білоксинтетичних процесів на тлі сукциновмісних засобів поллентару і фелентару лежить поліпшення енергоутворення завдяки наявності БК і БАР КП, а також за рахунок мембраностабілізувального компоненту, який притаманний усім засобам, зокрема, і феполену, як основи нормального перебігу мембранопов'язаних процесів. Одним з важливих моментів посилення пластичних процесів на тлі відсутності патології є мінімальний стимулювальний вплив, в цьому плані дія поллентару була більш фізіологічною, ніж така фелентару, на тлі якого більш виражено підвищувався рівень загального білка.

Підвищена інтенсивність процесів ПОЛ є однією з причин зсувів адаптаційних процесів та функціонування клітинних мембран, що виникає під час дії несприятливих факторів зовнішнього середовища, інтенсивного фізичного навантаження та супроводжує стан зниженої неспецифічної резистентності та різні захворювання, зокрема, печінки (Ю.И. Губский, 1989; Р.Д. Сейфулла, 1998; D. Bagchi et al., 1993).

Нові комбіновані засоби в умовах хронічного гепатиту, спричиненого тетрахлорметаном, в патогенезі розвитку якого процесам ліпопероксидації належить провідна роль (Ю.И. Губский, 1989), поліпшували метаболічні процеси: підвищували глікоген- та холесинтетичну, жовчоекскреторну функцію органу, нормалізували порушений ліпідний обмін, знижували активність цитолізу, підвищували рівень ендогенних антиоксидантів ВГ та СОД. Феполен виявляв виражений гальмівний вплив на ПОЛ, знижуючи рівень ТБК-Р. Сукциновмісні засоби поллентар і фелентар не запобігали інтенсифікації процесів ПОЛ, що засвідчує посилення на їх тлі метаболічних процесів, проте мали переваги над екстрактом елеутерокока, який у використаній дозі 1 мл/кг виявив прооксидантний ефект.

Результати морфологічного аналізу патологічних руйнівних змін: рівня некротичних порушень, жирової дистрофії та відновлювальних процесів: ступеня збереження балочного рисунка, інтенсивності регенераторних проявів засвідчили, що поллентар, феполен та фелентар в умовнотерапевтичній дозі 25 мг/кг виявляють гепатопротекторну дію, що перевершує ефект екстракту елеутерокока (1 мл/кг, позбавлений спирту) та пивних дріжджів з БК (586 мг/кг) і прирівнюється до дії класичного гепатопротектора силібору (30 мг/кг).

Оцінка протективного впливу досліджуваних засобів в умовах етанол-фуразолідонової кардіоміопатії.

Розвиток кардіоміопатії у щурів з групи контрольної патології супроводжувався дисбалансом ПОЛ/АОС: підвищувався вміст ключових продуктів ліпопероксидації - ДК і ТБК-Р у гомогенаті серця, вірогідно виснажувався пул ВГ. Підтвердженням інтенсифікації ПОЛ мембран кардіоміоцитів і посилення цитолізу була вірогідна АсАТ-гіпертрансаміназемія та вірогідне підвищення урестійкої частки ізофермента серцевої фракції ЛДГ у сироватці крові. В умовах порушення мембранного апарату спостерігали виснаження анаболічних синтетичних процесів: глікогенезу та синтезу білка, про що свідчив значно знижений вміст глікогену в міокарді та рівень білка у сироватці крові і зсув енергозабезпечуючих гліколітичних процесів у бік анаеробного шляху (зростання коефіцієнту Л/П у 2,4 разу щодо його рівня у тварин з групи інтактного контролю).

Порушення функції міокарду у щурів найбільш показово відбилось достовірним збільшенням показника ішемії міокарду (зміщення сегменту ST від ізолінії). На п'ятому та десятому тижнях експерименту цей показник достовірно підвищувався, що підтверджує поглиблення гіпоксичного стану з часом. Гістологічні дослідження міокарду тварин з групи контрольної патології також засвідчили розвиток гіпоксичного стану: характерні зміни судинної стінки, збільшення щільності ядер у волокнах, ознаки дистрофічних змін як скоротливого апарату - міофібрил кардіоміоцитів, так і ядер клітин. Були наявні ознаки проліферативної клітинної реакції. Патологічний стан тварин з групи контрольної патології супроводжувався прогресуючим розвитком атаксії. Досліджувані засоби сприяли зниженню ступеня атаксії та практично не мали суттєвих відмінностей між собою. Підсумок результатів біохімічних та морфологічних досліджень засвідчив, що поллентар, фелентар та феполен гальмували вираженість цитолітичних процесів (зниження урестійкої частки ЛДГ), виявляли виражений гальмівний вплив на посилені процеси ПОЛ (зниження ТБК-Р), нормалізовували рівень загальних ліпідів у сироватці крові, сприяли відновленню білоксинтетичних процесів, знижували гіпоксичні прояви (зменшували вираженість депресії сегменту ST). На відміну від засобів порівняння янтавіту та екстракту елеутерокока, а також феполену, сукциновмісні засоби фелентар та поллентар виявили більш багатогранну дію - підвищували активність антиоксидантного захисту органу і, як янтавіт, - рівень глікогену у міокарді. Наведені результати свідчать про наявність у поллентару, фелентару та феполену протективного впливу на стан ССС в умовах оксидативного стресу. За вираженістю стимулювальної дії на морфологічні ознаки адаптогенно-компенсаторних можливостей міокарду досліджувані засоби були практично однакові.

Вибір перспективного для подальшого впровадження нового адаптогенного препарату базувався на наведених вище результатах. Поллентар та фелентар практично однакові за виявом фармакологічних ефектів, за винятком більш м'якого впливу поллентару на активність білоксинтетичних процесів у здорових щурів, що визначено при вивченні гепатотропної дії, і наявності незначного стимулювального впливу на ЦНС, як невід'ємного компоненту адаптогенної дії. Вищенаведені переваги стали провідними у його виборі для подальшого дослідження як основи створення нового засобу адаптогенної дії.

Вивчення механізмів адаптогенної дії та фармакологічних ефектів поллентару. Першим етапом дослідження механізмів адаптогенної дії поллентару було підтвердження його актопротекторних властивостей в тесті бігу щурів на третбані та вивчення впливу на енергозабезпечуючі метаболічні процеси та їх структурні основи при адаптації до фізичних навантажень на тлі тренувань. Введення поллентару на тлі тренування бігом на третбані сприяло підвищенню витривалості тварин на 221 %, що було практично в 2 рази вищим за актопротекторний ефект окремих складових поллентару КП (112%) і БК (128%), що засвідчує фармакологічний синергізм складових препарату.

Аналіз біохімічних показників свідчить, що дозоване фізичне навантаження після тренування призводить до активації метаболічних процесів організму тварин. У нашому досліді дозований біг тварин на третбані можна характеризувати як субмаксимальне навантаження, основним джерелом забезпечення якого є анаеробно-аеробний гліколіз. За даними літератури (Ю.Г. Бобков и соавт., 1984) при максимальному рівні анаеробного гліколізу швидкість анаеробного ресинтезу ключового макроерга АТФ суттєво переважає його утворення в процесі окисного фосфорилювання, що і є енергетичним джерелом забезпечення роботи. Проте цей процес не може довго продовжуватись і швидко лімітується: «скидання» пірувату в лактат, необхідного для генерації окисного НАД, веде до накопичення лактату, закислення середовища, розвитку дефіциту НАД, зростання відновленої форми НАДН і аутогальмування процесу енергоутворення, а також посилення процесів вільнорадикального окиснення субстратів. Тому за таких умов перехід на аеробний шлях метаболізму, що досягається в результаті більшої ємності метаболічних ферментативних систем на тлі тренувань і введення адаптогенів, є оптимальним та тим, що забезпечує більшу фізичну працездатність.

Аналіз біохімічних показників (рис. 2) тварин з групи тренованого контролю (Т) у порівнянні з такими нетренованого контролю (Н) свідчив про такі ланки забезпечення працездатності - посилення гліколітичних процесів, які характеризуються інтенсивнішим підвищенням рівня пірувату, ніж лактату, що вказує на обмеження анаеробних шляхів метаболізму, підвищення вуглеводного резерву печінки, білоксинтетичних процесів у м'язах, посилення антиоксидантного захисту та зниження ПОЛ у печінці.

Рис. 2. Показники актопротекторної дії досліджуваних засобів після дозованого навантаження бігом на третбані.

Примітки:

1. Л/П - відношення лактат/піруват; ДК - дихальний коефіцієнт мітохондрій; ТБК-Р - ТБК-реактанти; ЗЛ - загальні ліпіди; ВГ - відновлений глутатіон.

2. І - інтактний контроль, Н - нетренований контроль, Т - тренований контроль, Пр - тренування+поллентар, К - тренування+квітковий пилок, Б - тренування+бурштинова кислота, П - тренування+пивні дріжджі з БК;

3. * - відхилення вірогідні щодо інтактного контролю, р0,05; ** - відхилення вірогідні щодо нетренованого контролю, р0,05; *** - відхилення вірогідні щодо тренованого контролю, р0,05; ^# - відхилення вірогідні щодо групи тварин, яким вводили поллентар, р0,05.

Аналіз стану системи ПОЛ/АОС в м'язах - у тій функціональній системі, яка відповідає за адаптацію до фізичного навантаження, вказує, що посилення ліпопероксидації в них стало лімітуючим фактором витривалості тварин. Зниження щодо інтактного контролю (І) ДК мітохондрій також свідчить про напруження цієї ланки енергозабезпечення.

Досліджувані засоби виявили різний актопротекторний ефект, основою якого є різний рівень тренованості організму. Поллентар на відміну від КП та БК сприяв розвитку більш досконалих метаболічних змін. На його тлі направленість адаптаційної перебудови мала такий же напрямок, як на тлі тренувань, проте препарат ліквідував лімітуючі фактори працездатності: виражено гальмував посилені процеси ПОЛ у м'язах, підвищував фосфорилювальну активність мітохондрій та посилював синтез білка в робочих м'язах (див. рис. 2). Уведення КП, БК та пивних дріжджів з БК в меншій мірі, ніж використання поллентару сприяло підвищенню тренованості щурів, що й відбилось меншим позитивним впливом на досліджувані показники. На тлі поллентару відмічали більш високий рівень фізіологічної адаптації клітин литкового м'язу, що визначали за вмістом білка у м'язах, величиною діаметру м'язових волокон і морфологічними ознаками.

Результати досліджень, що отримані при оцінці впливу поллентару на працездатність тварин в умовах інгібування гліколізу фторидом натрію, доводять, що в реалізації актопротекторної дії препарату активність процесів гліколізу має певне значення, проте не провідне, що підтверджує попередні результати.

У багатогранній дії препаратів адаптогенної спрямованості стреспротективна активність відіграє значну роль, що і обумовило необхідність її оцінки у поллентару. Стрес, або загальний адаптаційний синдром (ЗАС), - неспецифічна реакція організму на дію ушкоджувальних факторів. Суть цієї реакції визначає метаболічна перебудова, яка спрямована на утворення додаткової кількості енергії, необхідної для нейтралізації ушкоджуючої дії та виживання організму. Комплекс метаболічних змін, які спостерігаються в умовах стресу, знаходиться під нейроендокринним контролем, в якому провідна роль надається ГГНС. У своєму розвитку ЗАС послідовно проходить три стадії: тривоги, резистентності та виснаження. Стадії тривоги та виснаження є катаболічними, тоді як стадія резистентності - анаболічною (А.А. Кишкун, 2008; G. P. Chrousos, 1992).

У тварин, які піддавалися іммобілізації, спостерігали типову триаду змін за Сельє: інволюцію тимусу, гіпертрофію НЗ та виразкоутворення у шлунку, вираженість яких була різною на різних стадіях ЗАС і прогресувала. На значну активацію ГГНС вказував високий рівень кортикостерону у сироватці крові (рис. 3). Стан вегетативної нервової системи також змінювався стадійно. На четверту добу, в стадію тривоги, підвищувалась активність як симпатико-адреналової, так і холінергічної ланки нервової системи. На стадії резистентності рівень АД у тварин з групи контрольної патології був практично на рівні інтактного контролю, а вміст ацетилхоліну, про який опосередковано судили за активністю АЦХЕ, залишався на попередньому рівні. Стадія виснаження характеризувалась високим рівнем симпатичної регуляції і зниженням холінергічної, про що відповідно свідчили рівень АД у сироватці крові, та АЦХЕ - в мозку (див. рис. 3).

Рис. 3. Показники стреспротективної дії досліджуваних засобів на моделі хронічного іммобілізаційного стресу.

Примітки:

1. - І (інтактний контроль), - П (контрольна патологія),

- Пр (патологія+ поллентар), - Е (патологія+екстракт елеутерокока);

2. * - відхилення вірогідне щодо інтактного контролю, р0,05;

** - відхилення вірогідне щодо контрольної патології, р0,05;

Т* - тенденція до вірогідності щодо інтактного контролю (І), 0,05<р<0,1;

Т** - тенденція до вірогідності щодо контрольної патології, 0,05<р<0,1;

*** - відхилення вірогідне щодо препарату порівняння, р0,05.

Стрес спричиняв у щурів відповідні реактивні зміни й у структурно-функціональному стані НЗ, тимусу і селезінки, характер та вираженість яких залежали від тривалості іммобілізації. Розвиток ЗАС у щурів на тлі хронічної іммобілізації загалом супроводжувався пригніченням функціонального стану ЦНС: у тварин з групи контрольної патології спостерігали вірогідне зниження показника суми активностей з часом (див. рис.3). Іммобілізаційний стрес викликав у щурів відповідні морфологічні зміни у нейронах, що відбиває високий рівень напруги нейронів і супроводжується значною втратою їх пластичних та енергетичних резервів. Підвищення частоти серцевих скорочень (ЧСС) були типовими наслідками стимулювального впливу САС, що призвело до гіпертрофії міокарду і відбилось вірогідним підвищенням коефіцієнту маси серця на тринадцяту та вісімнадцяту добу стресу. Це відбувалось на тлі послаблення білоксинтетичних процесів у міокарді, про що свідчив вірогідно нижчий рівень РНК (на 18-й день) та ДНК в серцевому м'язі у тварин з групи контрольної патології, починаючи з 13-го по 18-й день стресу (див. рис. 3). Значна активація ГГНС та САС на тлі стресу призводила до вивільнення ліпідів з депо, як джерела енергії, про що свідчив вірогідно вищий рівень ТГ у сироватці крові тварин з групи патології. Іммобілізація спричиняла порушення балансу в системі ПОЛ/АОС. У тварин з групи контрольної патології спостерігали посилення ПОЛ у кардіоміоцитах, про що свідчило вірогідне підвищення вмісту ТБК-Р на 13-у та 18-у добу стресу. Маніфестація ліпопероксидації в кардіоміоцитах відбувалась на тлі зниженого рівня ендогенного антиоксиданта ВГ (див. рис. 3).

Отже, розвиток ЗАС у щурів на тлі хронічної іммобілізації в цілому супроводжувався маніфестацією катаболічних процесів у провідних органах та системах на тлі активації ГГН та СА систем, про що свідчили високі рівні кортикостерону і АД у сироватці крові: спостерігали інволюцію тимусу, гіпертрофію НЗ, виразкоутворення у шлунку; порушення ліпідного обміну, білкового синтезу в кардіоміоцитах, зсув у системі ПОЛ/АОС, порушення в роботі серця і пригнічення функціонального стану ЦНС. Поллентар та екстракт елеутерокока виявили захисний вплив на розвиток стресорних ушкоджень: виражено гальмували інволюційні процеси в тимусі, гіпертрофію НЗ в стадію виснаження (КМТ були вірогідно вищими, а КМНЗ вірогідно нижчими щодо аналогічних показників у тварин з групи контрольної патології).

Найбільш виражений захисний вплив поллентар та екстракт елеутерокока виявили на виразкоутворення у шлунку. Засоби сприяли зниженню як питомої частки тварин з ушкодженнями шлунка, так і ступеня вираженості ушкодження, що носив характер гіперемії, на відміну від тварин контрольної патології, у яких спостерігали наявність множинних дрібних виразок. Зниження рівня кортикостерону, провідна роль якого полягає у запуску каскаду адаптивних реакцій, які з часом переходять за межі фізіологічних, на тлі дії засобів набувало вірогідності на стадіях резистентності та виснаження (див. рис. 3). Це свідчить про більш сприятливий, з менш вираженими катаболічними змінами розвиток ЗАС під впливом поллентару та елеутерокока. Протективний вплив досліджуваних засобів на стан ГГНС підтвердився і даними морфологічних досліджень наднирників, селезінки та тимусу.

Активність САС, що визначали за рівнем АД у сироватці крові, на тлі засобів не піддавалась значним стадійним коливанням, проте була кількісно різною на тлі дії обох препаратів (див. рис. 3). Під впливом поллентару активація САС зберігалась, проте вираженість її була вірогідно нижчою, особливо в стадіях тривоги та виснаження. На тлі екстракту елеутерокока відбувалось нерівномірне підвищення рівня АД в сироватці крові, що, ймовірно, можна пояснити нерівномірним базальним станом САС дослідних тварин з одного боку, а з іншого, - це є підтвердженням значного стимулювального впливу препарату на САС (В.Н. Федоров, 1999). Вплив засобів на стан холінергічної (стреслімітуючої) ланки вегетативної регуляції також був різним. У порівнянні з екстрактом елеутерокока, вплив поллентару на активність холінергічної регуляції був більш фізіологічним з посиленням протягом стадії виснаження, тобто відновленням практично до норми.

Найвираженіший захисний вплив на стан ССС препарати виявили на стадії резистентності, при цьому спостерігали вірогідне зниження ЧСС. Хоча, як і в контрольній патології, гіпертрофія серця на тлі препаратів також мала місце, значення КМС було вірогідно вищим щодо інтактного контролю під впливом поллентару протягом всього терміну досліду, під впливом екстракту елеутерокока - починаючи з тринадцятої доби, однак обидва препарати на стадії виснаження відновлювали активність білоксинтетичних процесів, вірогідно підвищуючи рівень РНК у серцевому м'язі. Наведені результати вказують на оптимізуючий вплив поллентару та екстракту елеутерокока на метаболічні процеси, зокрема, білоксинтетичні, що сприяє розвитку структурного сліду, як основи реалізації захисного впливу, та найбільш виражено виявляється у стадію виснаження (18-й день). Отже, наведені вище зміни на тлі введення засобів відбуваються на якісно іншій структурній основі (посилення синтезу білка) і не призводять до виснаження кардіоміоцитів, а навпаки, зберігають їх скорочувальну функцію.

Позитивний вплив поллентару і препарату порівняння, екстракту елеутерокока на стан метаболічних процесів та системи ПОЛ/АОС в умовах хронічного стресу виявився у збереженні стабільності вуглеводного і ліпідного обмінів у стадію тривоги, відновленням білоксинтетичних процесів у міокарді, гальмуванні інтенсифікованих процесів ПОЛ в кардіоміоцитах та посиленням їх антиоксидантного захисту (див. рис. 2).

Досліджувані засоби сприяли вірогідному поліпшенню стану ЦНС в стадії виснаження, показник суми активностей перевищував аналогічний у тварин з групи контрольної патології майже в два рази. Морфологічно поллентар знижував ознаки гіпоксії мозку (зменшував чисельність спазмованих артеріол), покращував функціональний стан нейронів, гальмував ознаки виснаження клітин, зменшував вираженість апоптозу нейронів та сателітозу. Отже, під впливом поллентару підвищуються білоксинтетичні процеси в нейронах, що підтверджується даними літератури про таку дію БК (М.Н. Кондрашова, 2006), а також, опосередковано, наявністю антиамнестичного ефекту у поллентару, одним із механізмів реалізації якого є посилення синтезу білка. Вираженість протективного впливу препарату порівняння на стан ЦНС, в цілому, співпадала з дією поллентару.

Отже, в умовах хронічного стресу поллентар та екстракт елеутерокока знижували наслідки катаболічних процесів, що виникли на тлі активації ГГНС та САС, у тимусі, НЗ, шлунку, сприяли нормалізації ліпідного обміну і білоксинтетичних процесів та поліпшували функціональний стан ЦНС в стадії виснаження ЗАС, практично не виявляючи вірогідного гальмівного впливу на активацію ГГНС та САС в стадію тривоги, тобто виявляли стреспротективний ефект. Така дія поллентару забезпечується властивостями БАР його складових компонентів. Встановлено, що БК, яка входить до складу поллентару, виявляє системний активуючий вплив на енергетичні процеси, зокрема, в нейронах, посилює синтез РНК та білка, підвищує рівень стреслімітуючого медіатора г-аміномасляної кислоти (Н.И. Арлащенко, 1991). Більшість БАР КП є вітамінами, які також здатні посилювати метаболічні процеси, зокрема нікотинамід сприяє посиленню біосинтезу НАД-коферментів і стимулює утворення АТФ. Амінокислоти здатні посилювати білоксинтетичні процеси. Враховуючи це та наведені вище результати, можна стверджувати, що на тлі дії поллентару посилюються білоксинтетичні процеси, які є структурною основою більшої ємності метаболічних процесів, які і забезпечують його виражені протективні властивості в стадію виснаження, але не відбувається надмірне гальмування активації ГГНС та САС в стадію тривоги. Окрім прямого посилення білоксинтетичних процесів за рахунок наявних у препараті субстратів (амінокислот, коферментів), останні можуть активовуватись, по-перше, в результаті відновлення енергоутворення, оскільки синтез білка відбувається тільки за участю енергії АТФ, а по-друге, внаслідок стабілізації клітинних і субклітинних мембран, функція яких порушується при посиленні процесів ПОЛ, які поллентар гальмує.

Наступний етап дослідження був присвячений визначенню антиокиснювальних властивостей поллентару і його складових субстанцій КП та БК у порівнянні з екстрактом елеутерокока в дослідах in vitro та механізмів їх антирадикальної активності (рис. 4). За здатністю гальмувати переокиснення жовткових ліпопротеїнів, поллентар, КП та БК дещо поступались активності екстракту елеутерокока. При експозиції в найвищій концентрації (20 мкл/мл) антиокиснювальна активність поллентару (68,3%) практично дорівнювала сумі активностей складових субстанцій КП (52,5%) і БК (23,9%).

У системі «адреналін-адренохром» поллентар, КП та екстракт елеутерокока в концентрації 1,4 мкг/мл, на відміну від БК, виявили виражену здатність перехоплювати супероксидний радикал. У модельній системі «ксантин-ксантинок-сидаза» залежність антирадикальної активності КП, поллентару та екстракту елеутерокока від концентрації в реакційному середовищі була якісно аналогічна результатам у модельній системі з адреналіном, проте за абсолютними значеннями - вищою. Це дало можливість припустити гальмівний вплив препаратів на активність ферменту. Антиксантиноксидазна активність екстракту елеутерокока в концентрації 1,4 мкл/мл була на рівні 50%. Квітковий пилок у концентрації 4,2 мкл/мл гальмував активність ксантиноксидази на 50%, БК в наведеній концентрації практично не виявляла гальмівного впливу. Поллентар у цій концентрації пригнічував активність ферменту на 24,9%, що засвідчує провідну роль КП у виявленні антиксантиноксидазної активності препарату.

У системі з дезоксирибозою поллентар виявив виражену здатність перехоплювати гідроксильний радикал в концентрації 1,0 мг/мл відповідно на рівні 73,4%, що перевершує активність класичного засобу порівняння манніту (56,3%). Бурштинова кислота виявляла дозозалежну антирадикальну активність, що в концентрації 1,25 мг/мл дорівнювала 67,9%.

Рис. 4. Сумарна антиокиснювальна активність (САОА), антирадикальна (АРА), антиксантиноксидазна (АКА) активність поллентару (Пр), квіткового пилку (К), бурштинової кислоти (Б), екстракту елеутерокока (Е) і манніту (М).

Зпівставляючи АРА поллентару та його складової БК в найбільш близьких за значенням концентраціях 1,0 мг/мл та 1,25 мг/мл відповідно, ймовірно, стверджувати, що у виявленні здатності поллентару перехоплювати гідроксильний радикал значну роль відіграє БК. Отримані результати свідчать про прямі (перехоплення супероксидного та гідроксильного радикалів) і непрямі (гальмування активності радикалгенеруючого фермента ксантиноксидази) антирадикальні властивості поллентару.

Для більш повної фармакологічної характеристики поллентару була досліджена його церебропротекторна та імунотропна дія.

На моделі експериментальної глобальної церебральної ішемії поллентар виявив виражену протективну дію, що виразилась у два рази вищою виживаністю тварин (55%) порівняно з патологією (27%) і була вищою щодо такої на тлі класичного ноотропу пірацетаму (38%). За результатами іншого досліду в умовах білатеральної церебральної оклюзії поллентар сприяв вірогідному відновленню кровопостачання головного мозку на 60-у хвилину експерименту на рівні 84,7% від вихідного рівня, що в два рази вище щодо аналогічних показників у тварин з групи патології (p<0,05). Дані обох дослідів свідчать про виражену церебропротекторну дію поллентару, що забезпечується поліпшенням мозкового кровотоку.

Рис. 5. Вплив поллентару, його складових субстанцій і пірацетаму на виживаність тварин, коефіцієнт маси мозку (КММ), показники гліколізу (Л/П), циклу Кребса (СДГ) та ПОЛ/АОС (ТБК-Р/ВГ) при церебральній ішемії у щурів.

Примітки:

1. І - контроль (тут псевдооперовані тварини); П - контрольна патологія;

Пр - патологія+поллентар; Б - патологія+ бурштинова кислота; К - патологія+квітковий пилок; Пір - патологія+пірацетам;

2. * - відхилення вірогідні щодо групи псевдооперованих тварин, р0,05;

** - відхилення вірогідні щодо групи тварин з контрольною патологією, р0,05.

Порівняльне дослідження церебропротекторної активності поллентару, КП, БК і пірацетаму показали, що поллентар виявляв виражений коригувальний вплив на порушені метаболічні процеси в мозку щурів на тлі ішемії, сприяючи 80% виживаності тварин, що в 1,4 разу більше, ніж під дією пірацетаму (рис. 5).

За вираженістю церебропротекторного ефекту як комплексу біохімічних змін і виживаності, поллентар перевершував окремі складові субстанції КП та БК. Препарат запобігав зниженню аеробного шляху утворення енергії в мозку, нормалізуючи співвідношення лактат/піруват, і активності циклу Кребса (підвищення СДГ), і на відміну від пірацетаму, гальмував процеси ПОЛ у мозку та підвищував антиоксидантний захист.

На моделі імунодефіциту, спричиненого гідрокортизоном, поллентар і екстракт елеутерокока сприяли вірогідному підвищенню кількості антитілоутворюючих клітин та дещо підвищували титри гемаглютинінів у крові, що дозволяє констатувати їх імуностимулювальну дію.

Дослідження деяких аспектів токсикодинаміки поллентару.

З метою обґрунтування доцільності впровадження поллентару у промислове виробництво на базі ЦНДЛ НФаУ був проведений комплекс доклінічних досліджень.

Результати дослідження впливу поллентару на стан ЦНС самок та самців за умов хронічного введення свідчать про наявність статевих відмінностей. Встановлено, що стимулювальний вплив поллентару в дозах 25 мг/кг і 250 мг/кг на ЦНС у щурів самців виявляється тільки протягом першого місяця уведення засобу. Подальше введення засобу в обох дозах не призводить до активації ЦНС. Оскільки підвищення показника суми активностей ЦНС відбувається тільки на перший термін введення поллентару та має тимчасовий характер, ймовірно стверджувати компенсаторну природу цих змін.

Поллентар не виявляє токсичного впливу на стан ССС щурів-самок, що підтверджено біохімічними, електрокардіографічними та гістологічними результатами дослідження. Встановлене підвищення ЧСС у самців через один місяць введення поллентару в дозі 25 мг/кг та через шість місяців - в дозі 250 мг/кг, ймовірно є результатом деякого стимулювального впливу на утворення тестостерону, що обумовлено наявністю БАР квіткового пилку.

Встановлено, що поллентар і янтавіт при внутрішньошлунковому введенні не знижують секреторну функцію шлунка та не впливають на кислотність шлункового соку. На відміну від поллентару, під впливом янтавіту формуються виразкоподібні ушкодження, площа яких вірогідно вища щодо такої у тварин з групи інтактного контролю, що засвідчує переваги дії комбінованого препарату поллентару над монопрепаратом янтавітом.

Результати вивчення гонадотропної дії поллентару свідчать про підвищення кількості канальців з дванадцятою стадією мейозу: невірогідне при введенні препарату в дозі 25 мг/кг і вірогідне на тлі препарату в дозі 250 мг/кг, що можна оцінити як слабку стимулювальну дію на процес сперматогенезу.

Таким чином, результати проведених досліджень дозволяють характеризувати поллентар як перспективний адаптоген та вказують на доцільність його впровадження для використання при ряді захворювань, що розвиваються внаслідок впливу несприятливих техногенних та антропогенних факторів довкілля: астенії, синдрому хронічної втоми, для профілактики та в комплексній реабілітаційній терапії хронічних захворювань, зокрема, інфекційних, при яких спостерігається зниження опірності організму, та як недопінгового засобу у спортивній медицині.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені результати експериментальних та теоретичних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням перспективності створення нового класу адаптогенів на основі продуктів бджільництва і бурштинової кислоти та доцільності впровадження нового засобу поллентару у медичну практику.

1. Нові комбіновані засоби: феполен, поллентар, фелентар виявляють антигіпоксичну і актопротекторну активність, за вираженістю якої у вибраній умовнотерапевтичній дозі 25 мг/кг прирівнюються або перевершують дію класичного адаптогену екстракту елеутерокока і БАДів: янтавіту та пивних дріжджів з бурштиновою кислотою, відносяться до класу практично нетоксичних сполук.

2. Досліджувані засоби виявляють стреспротективну, мембраностабілізувальну активність, запобігають зниженню працездатності в ускладнених умовах (комбінованого впливу двох несприятливих чинників), а їх актопротекторна активність за таких умов перевищує аналогічну в умовах впливу одного чинника, що засвідчує характерне для адаптогенів формування структурних основ адаптаційних процесів.

3. Встановлено, що тільки сукциновмісні засоби: поллентар та фелентар на моделях антероградної та ретроградної амнезії у щурів виявляють здатність відновлювати вироблену умовну реакцію пасивного уникнення, тобто антиамнестичну активність, що засвідчує їх адаптогенну дію.

4. Встановлено, що вплив нових адаптогенів на стан печінки у здорових щурів при тривалому введенні виявляється посиленням білоксинтетичної функції органу, що морфологічно відбивається підвищенням функціональної активності гепатоцитів. В умовах оксидативного стресу гепато-біліарної системи нові засоби сприяють підвищенню антиоксидантного захисту гепатоцитів, нормалізують холеекскреторну, холеутворювальну, глікогенсинтетичну функції печінки, порушений ліпідний обмін та підвищують білоксинтетичні процеси, тобто, як і класичний гепатопротектор силібор, виявляють гепатопротекторну дію, яка за більшістю показників переважає дію екстракту елеутерокока та пивних дріжджів з бурштиновою кислотою.

5. Феполен, фелентар та поллентар в умовах етанол-фуразолідонової кардіоміопатії запобігають порушенню метаболічних процесів, морфологічної структури і функції міокарду і за вираженістю нормалізувального впливу на морфологічні ознаки адаптогенно-компенсаторних механізмів міокарду є практично однаковими та відповідають дії екстракту елеутерокока.

6. Встановлено, що комбінований засіб поллентар виявляє виражену актопротекторну активність, що перевершує дію окремих його складових компонентів: бурштинової кислоти та квіткового пилку. Механізм актопротекторної дії поллентару полягає в обмеженні енергетичноневигідних анаеробних метаболічних процесів, посиленні фосфорилювальної активності мітохондрій, оптимізації вуглеводного резерву органів та ліпідного обміну, підвищенні антиоксидантного захисту організму та гальмуванні активованих процесів перекисного окиснення ліпідів.

7. Поллентар, як і класичний адаптоген екстракт елеутерокока, в умовах хронічного стресу виявляє стреспротективну дію: знижує наслідки катаболічних процесів, що виникають на тлі активації гіпоталамо-гіпофізарно-наднир-никової та симпатико-адреналової систем, у тимусі, наднирникових залозах, селезінці та шлунку, нормалізує ліпідний обмін і білоксинтетичні процеси, відновлює баланс ПОЛ/АОС, покращує функціональний стан ЦНС в стадії виснаження загального адаптаційного синдрому. На відміну від екстракту елеутерокока, поллентар підвищує активність холінергічної стреслімітуючої системи в стадію виснаження, що можна розцінювати як його перевагу.

8. Антиокиснювальна активність поллентару реалізується за рахунок прямих антирадикальних механізмів перехоплення супероксидного і гідроксильного радикалів і непрямих - через гальмування ксантиноксидази.

9. Поллентар виявляє церебропротекторну активність, за вираженістю якої перевершує окремі складові компоненти: бурштинову кислоту і квітковий пилок та препарат порівняння пірацетам. Церебропротекторна дія поллентару забезпечується здатністю коригувати активність циклу Кребса, гальмувати посилені процеси перекисного окиснення ліпідів, підвищувати антиоксидантний захист і відновлювати кровопостачання головного мозку.

10. Поллентар не має імунотоксичних властивостей та виявляє імуностимулювальну дію в умовах гідрокортизонового імунодефіциту.

11. Для поллентару не характерні: подразнювальна дія на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, вплив на секреторну функцію шлунка і кислотність шлункового соку, гонадотоксичні властивості. Встановлені статеві відмінності впливу поллентару при хронічному введенні на стан центральної нервової і серцево-судинної систем: наявність стимулювальної дії у щурів самців і відсутність такої у самок.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Міщенко О. Я. Експериментальне вивчення впливу нового адаптивного засобу капсул “Поллентар” на витривалість щурів / О. Я. Міщенко, Л. В. Яковлєва, М. В. Лелека // Медична хімія. - 2002. - № 4. - С. 48-51. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

2. Міщенко О. Я. Порівняльне вивчення актопротекторної дії засобу “Поллентар” та його окремих субстанцій / О. Я. Міщенко, Л. В. Яковлєва // Фармаком. - 2003. - № 2. - С. 100-104. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

3. Вивчення церебропротекторної дії засобу “Поллентар” / О. Я. Міщенко, С. Ю. Штриголь, Л. В. Яковлєва, А. В. Садін, Т. Р. Гришина // Медична хімія. - 2003. - № 3. - С. 14-17. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

4. Міщенко О. Я. Вплив засобу “Поллентар” на інтенсивність ПОЛ та активність антиоксидантної системи при введенні тваринам у стандартних умовах та при фізичному навантаженні / О. Я. Міщенко, Л. В. Яковлєва // Вісник фармації. - 2004. - № 3. - С. 63-65. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

5. Міщенко О. Я. Фармакологічний скринінг актопротекторної активності нових засобів природного походження / О. Я. Міщенко, Л. В. Яковлєва // Медична хімія. - 2004. - Т. 6, № 4 - С. 28-32. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

6. Яковлєва Л. В. Оцінка стреспротективної активності нових фармакологічних засобів адаптогенної дії на моделі гострого іммобілізаційного стресу / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко // Вісник фармації. - 2006. - № 2. - С. 60-63. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

7. Яковлєва Л. В. Вивчення антирадикальної активності нового засобу «Поллентар» та його складових субстанцій / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко, Ю. В. Нікітченко // Клінічна фармація. - 2006. - № 4. - С. 27-30. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

8. Міщенко О. Я. Морфологічні аспекти оцінки гепатотропної дії нових фармакологічних засобів / О. Я. Міщенко, Ю. Б. Лар'яновська // Клінічна фармація. - № 2. - 2006. - С. 51-55. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

9. Мiщенко О. Я. Порівняльне вивчення церебропротекторної дії засобу «Поллентар» та його складових субстанцій при експериментальній церебральній ішемії / О. Я. Міщенко, Л. В. Яковлєва, С. Ю. Штриголь // Медична хімія. - 2007. - № 1. - С. 31-35. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

10. Міщенко О. Я. Актопротекторна дія нових комбінованих засобів в ускладнених умовах / О. Я. Міщенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2008. - №3. - С. 56 - 59. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

11. Яковлєва Л.В. Вивчення впливу нових засобів на показники стану печінки здорових щурів / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко, Ю. Б. Лар'яновська // Клінічна фармація. - 2008. - Т. 12, № 3. - С.48-52. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

12. Міщенко О. Я. Вивчення впливу нових комбінованих засобів природного походження на показники стану печінки в умовах хронічного гепатиту / О. Я. Міщенко // Медична хімія. - 2008. - №3. - С.46-49. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

13. Яковлєва Л.В. Дослідження впливу нових комбінованих засобів адаптогенної дії на структуру міокарда в умовах етанол-фуразолідонової кардіоміопатії / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко, Ю. Б. Лар'яновська // Фармаком. - 2008. - №1. - С. 84-91. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

14. Яковлєва Л. В. Оцінка кардіопротекторної активності нових засобів адаптогенної дії на моделі алкоголь-фуразолідонової кардіоміопатії / Л.В. Яковлєва, О. Я. Міщенко // Медична хімія. - 2008. - Т. 10, № 2. - С. 27-32. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

15. Яковлєва Л. В. Дослідження антиамнестичної активності нових комбінованих засобів / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко // Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 2. - С. 108-112. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

16. Міщенко О. Я. Оцінка кардіопротекторної активності нового засобу «Феполен» на моделі алкоголь-фуразолідонової кардіоміопатії / О. Я. Міщенко, Л. В. Яковлєва // Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 94 - 99. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

17. Міщенко О. Я. Вплив засобу «Поллентар» та його складових субстанцій на структуру м`язових волокон в умовах фізичного навантаження / О. Я. Міщенко, Ю. Б. Лар`яновська // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 4 (49). - С.133-137. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

18. Яковлєва Л. В. Вплив нового адаптогенного засобу «Поллентар» на функціональний стан серцево-судинної системи щурів в умовах хронічного введення / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко // Фармаком. - 2008. - № 3. - С. 87-92. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

19. Міщенко О. Я. Вивчення впливу засобу «Поллентар» на стан центральної нервової системи у щурів / О. Я. Міщенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2008. - № 5-6(6-7). - С. 20-24. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

20. Міщенко О.Я. Оцінка імунотропної дії нового комбінованого засобу «Поллентар» / О.Я. Міщенко, Л.В. Яковлєва, О.Ю. Кошова // Фармаком. - 2009. - № 1. - С. 91-95. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

21. Патент 62577 Україна, МПК А61К9/48, А61К31/185. Фармацевтична композиція адаптогенної дії / Тихонов О. І., Ярних Т. Г., Яковлєва Л. В., Міщенко О. Я., Лелека М. В., Данькевич О. С. - № 2003043257; заявл. 11.04.03; опубл. 15.03.06, Бюл. № 3.- 4 с. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

22. Патент 27344 Україна, МПК А61К 36/00 А61К 9/48 Застосування фармацевтичної композиції „Поллентар” як засобу церебропротекторної дії / Яковлєва Л. В., Тихонов О. І., Ярних Т. Г., Міщенко О. Я., Штриголь С. Ю., Лелека М. В. - № u200707075; заявл. 25.06.07; опубл. 25.10.07, Бюл. № 17.- 4 с. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

23. Міщенко О. Я. Фармакологічне вивчення нового адаптивного засобу на основі продуктів бджільництва / О. Я. Міщенко // Апітерапія: погляд у майбутнє : матеріали ІІ з'їзду апітерапевтів України, м. Харків 31 жовт.-1 листоп. 2002 р. - Х. : Вид-во НФаУ : Золоті сторінки, 2002. - С. 266-273. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

24. Яковлєва Л. В. Оцінка ролі гліколітичних процесів в реалізації актопротекторної дії засобу поллентар / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко // Апітерапія: досягнення та перспективи розвитку : матеріали III з'їзду апітерапевтів України, м. Харків, 28-30 верес. 2006 р. - Х., 2006. - С. 176-180. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

25. Яковлєва Л. В. Вивчення мембранопротекторних властивостей нових адаптогенних засобів / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко // Сучасні наукові дослідження-2006 : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровск : Наука і освіта, 2006. - Т. 13. Медицина. - С. 31-33. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

26. Яковлєва Л. В. Фармакологічна оцінка нового адаптогенного засобу «Поллентар» / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно-активних речовин у сучасній медицині : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, м. Одеса, 17-18 вересня 2003 р. - Одеса, 2003. - С. 42-43. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

27. Яковлева Л. В. Изучение механизмов антиоксидантной активности нового средства поллентар / Л. В. Яковлева, О. Я. Мищенко, Ю. В. Никитченко // Рослинні поліфеноли та неспецифічна резистентність : матеріали симп., м. Одеса, 4-5 жовт. 2006 р. // Вісник стоматології. - 2006. - № 3 (53). - С. 34. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

28. Міщенко О. Я. Вивчення механізмів антиоксидантної дії нового комбінованого засобу „Поллентар” / О. Я. Міщенко, Ю. В. Нікітченко // Фармакологія 2006 - крок у майбутнє : тез. доп. ІІІ Нац. з'їзд фармакологів України, м. Одеса, 17-20 жовт. 2006 р. - Одеса : Вид-во ОДМУ, 2006. - С. 118. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

29. Яковлєва Л. В. Експериментальне вивчення кардіопротекторної активності екстракту елеутерококу / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко, О. М. Кириченко // Створення, виробництво, та стандартизацiя та фармакоекономiчнi дослiдження нових лiкарських засобiв та бiологiчно активних добавок : тез. доп. II мiжнар. наук.-практ. конф., м. Харкiв, 12-13 жовт. 2006 р. - Х., 2006.- С. 205. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

30. Яковлєва Л. В. Характеристика деяких периферичних механізмів адаптогенної дії нових засобів / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко // Науково-технічний прогрес і оптимізація технічних процесів створення лікарських препаратів : матеріали II міжнар. наук.-практ. конф., м. Тернопіль, 11-12 жовт. 2007 р. // Фармацевтичний часопис. - 2007. - № 4 (4). - С. 71-72. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

31. Міщенко О. Я. Вплив засобу поллентар на морфоструктуру міоцитів тренованих щурів після дозованого навантаження бігом на третбані / О. Я. Міщенко, Ю. Б. Лар?яновська // Клінічна фармація в Україні : матеріали VIІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, м. Харків, 15-16 листоп. 2007 р. - Х., 2007. - С.155. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

32. Yakovleyva L. V. The role of antioxydative mechanism in maintenance of adaptogenic activity of preparation pollentar / L. V. Yakovleva, O. J. Mischenko // The 11-th International Congress, 27-30 June, 2007. - Leiden, 2007. - P. 150. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

33. Міщенко О. Я. Вплив нового комбінованого засобу поллентар на структуру міокарда в умовах експериментального пошкодження / О. Я. Міщенко, Л. В. Яковлєва, Ю. Б. Лар'яновська // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2007. - № 11 (2/2). - С. 791.

34. Мищенко О. Я. Доклиническое изучение адаптогенных свойств и токсикологических характеристик нового средства поллентар / О. Я. Мищенко // Человек и лекарство : материалы XV Рос. нац. конгр., г. Москва, 14-18 апр. 2008 г. - М., 2008. - С. 670. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

35. Міщенко О. Я. Дослідження місцевоподразнювальної дії нового засобу «Поллентар» / О. Я. Міщенко, Л. В. Яковлєва // Сьогодення та майбутнє фармації : тез. доп. Всеукр. конгр., м. Харків, 16-19 квіт. 2008 р. - Х., 2008.- С. 414. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

36. Міщенко О. Я. Вивчення гонадотропної дії нового адаптогенного засобу «Поллентар» / О. Я. Міщенко, Ю. Б. Лар'яновська, Л. В. Гладкова // Актуальні питання репродуктивної фармакології : матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 21 листоп. 2008 р. - Х. : Золоті сторінки, 2008. - С. 65. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

37. Міщенко О. Я. До оцінки токсичних характеристик засобу «Поллентар» / О. Я. Міщенко // Клінічна фармація в Україні : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф. за участю міжнар. спец., м. Харків, 6-7 листоп., 2008 р. - Х., 2008. - С. 100. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).

38. Міщенко О. Я. Вплив нового адаптогенного засобу «Поллентар» на функціональний стан наднирникових залоз в умовах хронічного стресу / О. Я. Міщенко // Ліки-людині. Сучасні проблеми створення, дослідження та апробації лікарських засобів : матеріали XXVI наук.-практ. конф. з міжнар. участю, м. Харків, 12 берез. 2009 р. - Х., 2009. - С.73. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні результатів).

39. Міщенко О. Я. Вплив нового комбінованого засобу «Поллентар» на систему ПОЛ/АОС міокарда в умовах хронічного стресу / О. Я. Міщенко, Т. І. Дейнеко // Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи : тез. доп. ювілейної наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяч. пам'яті канд. фармац. наук, доц. Михайла Івановича Борисова (до 80-річчя від дня народж.), м. Харків, 26 берез. 2009 р. - Х., 2009.- С. 153. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів).