Структурно-функціональний стан серця у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень

Систолічна шлуночкова взаємодія вивчалася шляхом зіставлення ФВлш з показ-никами скоротливості ПШ TAPSE і RVOTfs. У цілому, при ІХС у поєднанні з ХОЗЛ кореляція між ФВлш і TAPSE та RVOTfs була високою і складала + 0,78 (р=0,028) і + 0,82 (р=0,02) відповідно. При ХСН ІІ-А і ІІ-Б стадії ФВлш відповідала рівню RVOTfs, що свідчить про співдружню систолічну дисфункцію. Але ХСН ПШ-типу супроводжувалася дисоціацією між цими показниками - ФВлш ? 50% відповідало зменшення TAPSE і RVOTfs. Більшість хворих мали порушення локальної скорот-ливості МШП, особливо після ІМ, чим пояснюється порушення компенсаторної сис-толічної взаємодії шлуночків серця. Збережену ФВлш можна пояснити “оберненим” синдромом Бернгейма (зменшення порожнини ЛШ внаслідок дилатації ПШ з погіршенням діастолічного наповнення ЛШ зі збереженою ФВлш).

При ІХС у поєднанні з ХОЗЛ встановлено такі варіанти порушень діастолічної взаємодії шлуночків: ПН або РТ типи ЛШ і ПР ПШ (36,6%); ПН або РТ тип в обох шлуночках (32,1%); ПР ЛШ і ПН або РТ тип ПШ (17,2%); ПР обох шлуночків (9,7%); ПР ЛШ і нормальний стан діастолічної функції ПШ (4,4%). Встановлено такі парні кореляції: TEIлш-ФЖЄЛ r -0,34, p=0,035; TEIлш-SpO2 r -0,31, p=0,03; TEIпш-ФЖЄЛ r -0,38, p=0,034; TEI-SpO2 r -0,42, p=0,03. Отже, систоло-діастолічна дисфункція шлуночків має певну залежність від бронхіальної обструкції та гіпоксемії. Повну блокаду лівої ніжки пучка Гіса виявлено у 22,3%, переважно при ХСН ІІ-А і ІІ-Б стадії, яка корелювала з ФВлш (-0,61;р=0,001) і ТЕІ ЛШ та ПШ (+0,51; +0,48; р=0,001 відповідно). У хворих після передньо-септального ІМ при РТ типі наповнення ЛШ негативною була кореляція між відношеннями Е/А трансміт-рального потоку і КДРпш/КДРлш (-0,48; р< 0,05). Це вказує на причетність феноме-ну Бернгейма до постінфарктного ремоделювання ЛШ. При ХСН І стадії ЛШ-типу діастолічна дисфункція ЛШ за типом ПР переважала таку в ПШ у 4,8 раза, але з прогресуванням ХСН це відношення зникало. ХСН ІІ-Б стадії супроводжувалася рівномірною частотою ПН і РТ в обох шлуночках. Отже, діастолічна взаємодія шлу-ночків відіграє одну з визначальних ролей в ремоделюванні серця в цілому і розвитку окремих варіантів, стадій і типів ХСН.

Аналіз серцево-легеневих відношень показав пряму кореляцію діастолічної дис-функції ПШ за типом ПР і бронхіальною обструкцією - E/A-FEV1 (+0,64; р=0,003), E/A-FEV1% (+0,69;p=0,003), E/A-FEV1/FVC (+0,52;p=0,006), а також гіпоксемією - E/A-SрO2 (+0,53;p=0,02). Встановлено негативний вплив гіперінфляції легень на функціональний стан ПШ при ХСН, асоційованій з ІХС у поєднанні з ХОЗЛ, про що свідчать парні кореляції TEIпш-TLC (+0,32;p=0,04) і TEIпш-RV (+0,36;p=0,028). Наявність позитивного зв'язку VC-MWS (+0,43;р=0,04) і VC-MWSsc (+0,45;р=0,044) дає підставу вважати, що систолічна дисфункція ЛШ сприяє зменшенню ЖЄЛ у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ, ускладнених ХСН. Парні кореляції TEI-TLC і TEI-RV становили +0,29 (р=0,038) і +0,28 (р=0,031) відповідно та були слабкішими порівняно з ПШ, але все ж вказують на негативний вплив гіперінфляції легень на функціональну здатність ЛШ при ХСН, асоційованій з ІХС у поєднанні з ХОЗЛ. Встановлено негативну кореляцію PP/SV-FVC (-0,31;р=0,04), що свідчить про пев-ну залежність між жорсткістю аорти і ФЖЄЛ, що, можливо, пов'язано з паралельни-ми віковими змінами аорти і легень. Кореляційний зв'язок між рівнемС-реактив-ного протеїну і ФЖЄЛ (-0,32; р=0,04) та дистанцією 6-хвилинної ходьби (-0,21; р=0,046) передбачає вплив системного запалення на тяжкість ХОЗЛ.

Враховуючи те, що у 183 із 503 (36,4%) обстежених хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ, ускладнених ХСН, не отримано якісної візуалізації серця з апікального і па-растернального доступу, тому проведено дослідження з субкостального доступу, яке порівнювали з даними основних груп. Розраховували КДОлш, КСОлш, ФВлш, пло-щини ПШ, об'єми передсердь, показники трансмітрального і транстрикуспідаль-ного діастолічних потоків. Встановлено, що кореляція між КДОлш, КСОлш, ФВлш, площинами ПШ, об'ємами передсердь, Е/А, ТЕІлш і ТЕІпш, визначених у субкос-тальній і парастернальній та апікальній позиції складає +0,86; +0,88; +0,91; +0,89; +0,82; +0,80; +0,84 і +0,86 відповідно. Тому для пацієнтів з ХСН у поєднанні з емфі-земою легень при неякісній візуалізації серця у класичних позиціях надійною за ін-формативністю є субкостальна позиція. Але у 34 хворих не отримано якісної візуалі-зації з субкостального доступу, в яких проведено зіставлення показника ТЕІ ЛШ і

ПШ за даними апекскардіографії та кардіографії ПШ з аналогічними ДЕхоКГ-показ-никами в основних групах. Кореляція між ними становила від +0,82 до +0,86, що дозволяє оцінювати стан ЛШ і ПШ за допомогою графічних методів дослідження.

При аналізі групи хворих з «реальної» практики встановлено, що несвоєчасна діагностика ІХС на тлі ХОЗЛ у 36,6% випадках пов'язана з атиповою стенокардію і «німою» ішемією міокарду. Гіподіагностика ХОЗЛ на тлі ІХС у 62,5% хворих пояснюєтья задишкою в комбінації з аритміями, у 62,8% - інфарктом міокарда в анамнезі і в 65,2% - ознаками метаболічного синдрому. Для верифікації ХОЗЛ у хворих на ІХС в «реальній» практиці лише в 16,7% випадків використовувалася спірометрія, а для підтвердження ІХС і ХСН при ХОЗЛ у 23,8% - ехокардіографія. Навіть при застосуванні спірометрії при ХСН у 42,7% хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ спостерігалася не лише бронхіальна обструкція, а й рестриктивні зміни.

Аналіз лікування хворих з «реальної» практики довів, що в терапії ІХС у поєд-нанні з ХОЗЛ застосовуються препарати з переважно симптоматичною дією (нітра-ти, антагоністи кальцію та інгаляційні бронходилататори короткої дії). Частота гос-піталізацій у зв'язку з прогресуванням ІХС (ХСН) і загостренням ХОЗЛ становила 2,8 і 3 рази на рік відповідно, а 3-річна смертність складала 38,1%, причиною якої у 86,2% була ХСН.

До основної групи входили хворі зі стабільним перебігом ІХС і ХОЗЛ, серед яких 242 (75,6%) мали ХСН вище І стадії. Серед хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ 290 (90,6%) отримували еналаприл («Енап» компанії КРКА, Словенія) середня доза становила (15,5±4,5) мг/добу). У 30 (9,4%) випадках у зв'язку з непереносимістю еналаприлу через посилення кашлю (26 хворих) й ангіоневротичним набряком (4 хворих) ІАПФ замінювали на кандесартан («Кандесар» компанії Ранбаксі, Індія) у середній дозі (15,1±2,8) мг/добу. У 135 (42,2%) випадках призначався спіронолактон («Спіронолактон-Дарниця» ЗАО «Дарниця»), середня доза складала (34,2±10,61) мг/добу. Обгрунтуванням для призначення спіронолактону були: недостатній ефект монотерапії ІАПФ або БРА, ХСН ІІІ ФК NYHA, перенесений ІМ. З метою досяг-нення ліпідознижуючого ефекту і посилення протизапальної терапії ХОЗЛ 255 (79,7%) хворим призначався аторвастатин («Аторис» компанії КРКА, Словенія; добова доза 10-20 мг/добу). Антитромбоцитарну терапію отримували всі хворі, з них 251 (78,4%) - аспірин («Аспірин-кардіо» компанії Bayer, Німеччина; добова доза 100 мг), а решта - клопідогрел («Плагрил» компанії Doctor Reddis, Індія; добова доза 75 мг). Небіволол («Небілет» компанії Berlin-Chemie, Німеччина) приймали 149 (46,6%) хворих, 78 з них він призначався на початку лікування, решті - після ліквідації застійних явищ, пов'язаних з ХСН. Небіволол не призначали 171 (53,4%) хворому, які мали ХОЗЛ IV стадії. Титрування небівололу починали з дози 1,25 мг, потім збільшували на 1,25 мг з інтервалом у 7-10 діб, середня доза склала (7,5±2,5)мг. Хворим з супутньою АГ при недостатньому контролі АТ до ІАПФ або БРА додавали амлодипін («Нормодипін» компанії Richter Gedeon), середня доза (7,5±2,5) мг/добу. У динаміці спостереження у 32 хворих спостерігали синусову тахікардію і значне зниження АТ навіть на малих дозах ІАПФ і небівололу, тому вони отримували протягом 6 місяців івабрадин («Кораксан» компанії Servier, Франція; добова доза - 7,5 мг) в комбінації з триметазидином («Предуктал-MR» компанії Servier, Франція; добова доза - 70 мг). В якості базисної терапії ХОЗЛ усі хворі отримували комбінацію флютиказону з сальметеролом («Серетид» компанії GlaxoSmithKline; середня доза - 500/100 мкг/добу), а в 80 (25%) випадках додатково призначали тіотропіуму бромід («Спірива» компанії Beringher Ingelheim, Німеччина). За показаннями призначалися нітрати і діуретики.

Проведено відбір показників структурно-функціонального стану серця, які мож-на використовувати для моніторингу ефективності комплексної медикаментозної терапії. Лікування протягом 12 місяців супроводжувалося достовірним збільшенням MWSsc на 23,3%, cESS/ESVI на 21,6%, зниженням TEIлш на 32,8% та зменшенням КДОлш і КСОлш понад 10% у 18,5% і 21,8% хворих відповідно, що свідчить про позитивний вплив на функціональний стан ЛШ. Але при ізольованій діастолічній ХСН вище зазначені показники достовірно не змінювалися. Використання інгаля-ційних ГКС у комбінації з бронходилататорами пролонгованої дії сприяло досто-вірному покращенню систолічної функції ПШ, свідченням чого є збільшення TAPSE і RVOTfs на 21,4% і 25,6% відповідно та зменшення TEIпш на 16,7%, покращенню газообміну (збільшення SрO2 на 3,4%) та гемодинаміки в малому колі кровообігу (зниження серТЛА на 9,7%). Це дозволяє стверджувати про кардіо-пульмональний протекторний ефект розробленої програми лікування.

Патогенетично обгрунтоване лікування хворих з ХСН, асоційованою з ІХС у поєднанні з ХОЗЛ, сприяло зменшенню відносного ризику смерті на 32,9%, поліп-шенню клінічного перебігу за рахунок зменшення нападів стенокардії на 29,7%, ФК ХСН і стенокардії в середньому на 1,5 ± 0,6, кількості загострень ХОЗЛ на 42,5% та збільшення дистанції 6-хвилинної ходи на (68,1±21,4) м. Смертність протягом 3 років у пацієнтів з ІХС у поєднанні з ХОЗЛ склала 20,4%, а при супутній АГ - 30,6%. Але рівень смертності був більшим у хворих з домінуючою клінікою ХОЗЛ та бівентрикулярною ХСН.

Висновки

У дисертації теоретично обгрунтована та практично вирішена актуальна наукова проблема сучасної кардіології - підвищення ефективності діагностики і лікування хронічної серцевої недостатності, асоційованої з ішемічною хворобою серця в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, шляхом застосування діагностичних критеріїв, створених на основі аналізу процесу ремоделювання серця, і нових підходів до лікування комплексом медикаментозних препаратів з кардіопульмональним протекторним ефектом.

У «реальній» практиці смертність хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ протягом 3 років склала 38,1%; одним з предикторів є тяжкий перебіг ХОЗЛ. Причинами не-сприятливих наслідків були: несвоєчасна діагностика ІХС на тлі ХОЗЛ при ати-повому перебігу стенокардії та «німій» ішемії міокарда (36,6%); гіподіагностика ХОЗЛ при наявності задишки у хворих з аритміями (62,5%), інфарктом міокарда в анамнезі (62,8%) й ознаками метаболічного синдрому (65,2%); призначення пе-реважно симптоматичної терапії (нітрати, антагоністи кальцію та інгаляційні бронходилататори короткої дії). Це обгрунтовує необхідність удосконалення діагностики і лікування хворих даного профілю.

Задишка як спільний симптом ІХС, ХСН і ХОЗЛ значно утруднює диферен-ціальну діагностику між ними. У «реальній» практиці для верифікації ХОЗЛ у хворих на ІХС лише в 16,7% випадків використовується спірометрія, а для під-твердження ІХС і ХСН при ХОЗЛ у 23,8% - ехокардіографія. Навіть при застосу-ванні спірометрії при ХСН у 42,7% хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ спосте-рігається не лише бронхіальна обструкція, а й рестриктивні зміни, що заважає правильній інтерпретації показників легеневої вентиляції та обгрунтовує потребу в розробці нових і удосконаленні існуючих методів діагностики ХСН, асоційованої з ІХС у поєднанні з ХОЗЛ.

Серед хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ, котрі перенесли інфаркт міокарда, 77,1% мали ексцентричну ГЛШ, 14,4% - концентричну ГЛШ і 8,5% - концентрич-не ремоделювання ЛШ. При відсутності інфаркту міокарда в анамнезі у 76,5% випадків виявлено концентричну ГЛШ, у 10,1% - концентричне ремоделювання ЛШ і в 13,4% - ексцентричну ГЛШ. ХСН ІІ-А і ІІ-Б стадії у більшості випадків (61,2% без АГ і 68,1% з АГ) супроводжувалася ексцентричною ГЛШ. Навпаки, при ХСН І стадії і правошлуночковій ХСН переважав концентричний тип перебудови ЛШ. Отже, профіль ремоделювання ЛШ у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ залежить від клінічної форми ІХС, стадії, типу ХСН та наявності АГ.

У 30,5% хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ діагностовано ХСН зі збереженою ФВлш, а в 69,5% - зі зниженою ФВлш. Збереженій ФВлш у 86,0% випадків від-повідала І стадія ХСН і в 64,0% - правошлуночкова ХСН. Усі хворі з ХСН ІІ-А і ІІ-Б стадії мали ФВлш менше 50%. Концентричний тип ремоделювання ЛШ суп-роводжувався збереженою ФВлш або її зниженням до 41% (у 75,1% випадків). Але для ФВлш менше 40% характерним є ексцентричний тип ремоделювання ЛШ, внесок в який у 26,3% хворих мала мітральна регургітація після перенесе-ного інфаркту міокарда, особливо при ХСН ІІ-А і ІІ-Б стадії. Отже, при ХСН у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ зміна ФВлш залежить від профілю ремоделю-вання ЛШ, стадії, типу ХСН і наявності мітральної регургітації.

У 61,9% хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ в структурі діастолічної дисфункції ЛШ переважали псевдонормальний і рестриктивний типи, які притаманні ексцен-тричній ГЛШ з клінічними проявами ХСН ІІ-А і ІІ-Б стадії. Порушену релаксацію ЛШ встановлено у 38,1% хворих, переважно з ХСН І стадії та правошлуночковою ХСН з концентричним напрямком ремоделювання ЛШ. Супутня АГ на початкових стадіях ХСН сприяла розвитку концентричного ремоделювання ЛШ у 81,5% випадків. Підвищення тиску наповнення ЛШ у 38,9%, особливо на тлі концентричного ремоделювання ЛШ, було латентним.

Критеріями систолічної дисфункції ЛШ, незалежними від стану його наванта-ження, є рівень MWSsc < 89% і відношення cESS/ESVI < 5 кдин/смІ х мл/мІ. Кри-терієм систоло-діастолічної дисфункції ЛШ у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ є індекс ТЕІlv ? 0,55. Значення ТЕІlv ? 0,65 дозволяє передбачити діастолічну дисфункцію ЛШ з підвищеним тиском його наповнення. За допомогою зазна-чених критеріїв встановлено, що ізольована діастолічна ХСН при ІХС у поєднан-ні з ХОЗЛ мала місце лише у 7,3% хворих. Отже, для більшості хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ характерною є змішана систоло-діастолічна дисфункція ЛШ, яка погіршується з прогресуванням ХСН.

У хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ ремоделювання ЛП є гетерогенним. При ХСН І стадії помірно зростає резервуарна і насосна функції ЛП. При ХСН ІІ-А стадії зменшується резервуарна і насосна функції ЛП, а відношення ОСЛП/УО перевищує 50%. При ХСН ІІ-Б стадії напрямок ремоделювання ЛП є подібним, але супроводжується зниженням насосної здатності ПШ. Правошлуночкова ХСН супроводжується недовантаженням ЛП, яке компенсується зростанням його скоротливості. Критеріями дисфункції ЛП є збільшення ОЛПмакс ? 58,0 мл, ІОЛПмакс ? 32,0 мл/мІ, ОЛПмін ? 28,0 мл та ІОЛПмін ? 14,5 мл/мІ.

Серед хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ найбільш поширеним (46,6%) профілем ремоделювання ПШ є концентрична гіпертрофія, яка переважала при ХСН І і ІІ-А стадії, у тому числі при супутній АГ. Навпаки, при ХСН ІІ-Б стадії і право-шлуночковому типі ХСН характерним є ексцентричне ремоделювання ПШ (85,2% і 78,4% відповідно). Легенева гіпертензія при лівошлуночковій ХСН ви-никає на ранній стадії і корелює з підвищеним тиском наповнення ЛШ і зростан-ням легеневого судинного опору. Діагностичними критеріями систолічної дис-функції ПШ є відношення РЕР/АсТ ? 1,2 та VTIp/RVET < 45%, яким відповідають TAPSE < 18 мм i RVOTfs < 50%. Показник ТЕІпш ? 55% дає можливість діагностувати систоло-діастолічну дисфункцію ПШ навіть при відсутності клінічних ознак ХСН.

У хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ при ХСН ІІ-А стадії спостерігається тен-денція до дилатації ПП співдружньо з ЛП. При ХСН ІІ-А і ІІ-Б стадії встановлено тісний зв'язок між центральним венозним тиском і тиском наповнення ЛШ (+0,71; p<0,05). При ХСН ІІ-Б стадії та правошлуночковій ХСН характерна дилатація ПП.Як кількісний критерій дилатації встановлено ІОППмакс ?33 мл/мІ.

У хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ встановлено такі варіанти порушень діастолічної взаємодії шлуночків: псевдонормальний або рестриктивний типи ЛШ і порушення релаксації ПШ (36,6%); псевдонормальний або рестриктивний тип в обох шлуночках (32,1%); порушення релаксації ЛШ і псевдонормальний або рестриктивний тип ПШ (17,2%); порушення релаксації обох шлуночків (9,7%); порушення релаксації ЛШ і нормальний стан діастолічної функції ПШ (4,4%), формування яких, зокрема, визначає напрямок ремоделювання серця в цілому і є підгрунтям для розвитку конкретних типів, стадій і варіантів ХСН.

На розвиток систоло-діастолічної дисфункції шлуночків серця у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ впливають бронхіальна обструкція, гіперінфляція легень і гіпоксемія, що доводить кореляція з показником ТЕІ ЛШ (TEI-ФЖЄЛ r -0,34, p=0,035; TEI-ЗЄЛ r +0,29, p=0,038; TEI-SpO2 r -0,31, p=0,03) і ПШ (TEI-ФЖЄЛ r -0,38, p=0,034; TEI-ЗЄЛ r +0,32, p=0,04; TEI-SpO2 r -0,42, p=0,03), а також між-шлуночковий асинхронізм (у 22,3% хворих) з подовженням комплексу QRS (> 120 мсек) за типом повної блокади лівої ніжки пучка Гіса, який корелює з ФВлш (-0,61;р=0,001) і ТЕІ ЛШ та ПШ (+0,51; +0,48; р=0,001 відповідно).

ХСН, що асоційована з ІХС у поєднанні з ХОЗЛ, має чотири варіанти перебігу: латентна лівошлуночкова ХСН з переважанням ІХС або ХОЗЛ ІІ-ІІІ стадії (24,4%); маніфестна лівошлуночкова ХСН з переважанням ІХС при ХОЗЛ ІІІ стадії (33,4%); правошлуночкова ХСН з переважанням ХОЗЛ IV стадії (23,1%); бівентрикулярна ХСН без чіткого переважання ІХС або ХОЗЛ IV стадії (19,1%), які обгрунтовують підходи до базисної медикаментозної терапії.

Застосування при ХСН у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ еналаприлу або кан-десартану в комбінації зі спіронолактоном, небівололом (при відсутності ХОЗЛ IV стадії та її загострення) й аторвастатином (при відсутності порушень функції печінки і кахексії) протягом 12 місяців у комплексі з інгаляційними ГКС навіть на фоні в2-агоністів супроводжувалося достовірним збільшенням MWSsc на 23,3%, cESS/ESVI на 21,6%, зменшенням TEIлш на 32,8% та КДОлш і КСОлш понад 10% у 18,5% і 21,8% хворих відповідно, що свідчить про позитивний вплив на функціональний стан ЛШ. Але при ізольованій діастолічній ХСН вище зазначені показники достовірно не змінювалися.

Використання інгаляційних ГКС у комбінації з бронходилататорами пролонгова-ної дії у складі комплексної терапії сприяло достовірному покращенню систоліч-ної функції ПШ, свідченням чого є збільшення TAPSE і RVOTfs на 21,4% і 25,6% відповідно та зменшення TEIпш на 16,7%, покращенню газообміну (SрO2 на 3,4%) та гемодинаміки в малому колі кровообігу (серТЛА на 9,7%). Отримані результати дозволяють стверджувати про комплексний кардіопульмональний протекторний ефект розробленої програми лікування.

Розроблена програма лікування хворих з ХСН, асоційованою з ІХС у поєднанні з ХОЗЛ, сприяла зменшенню відносного ризику смерті на 32,9%, поліпшенню клі-нічного перебігу за рахунок зменшення нападів стенокардії на 29,7%, ФК ХСН і стенокардії в середньому на 1,5±0,6, кількості загострень ХОЗЛ на 42,5% та збільшення дистанції 6-хвилинної ходи на (68,1±21,4) м. Смертність протягом 3 років у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ склала 20,4%, а при супутній АГ - 30,6%, переважно у хворих з домінуючою клінікою ХОЗЛ та ХСН ІІ-Б стадії.

Практичні рекомендації

У попередній діагностиці ХСН у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ рекомен-дується застосування Фремінгемських критеріїв, шкали оцінювання клінічного стану за Cody R. в модифікації Марєєва В.Ю. і визначення ознак право-шлуночкової недостатності. Оскільки клінічній діагностиці латентної ХСН у даної категорії хворих перешкоджає хронічна легенева недостатність, а функціональні класи ХСН за NYHA у цілому відображають стан кардіореспіраторної системи, тому для ранньої діагностики ХСН слід застосовувати комплексний клініко-інструментальний підхід з використанням допплерехокардіографії, спірометрії та пульсоксиметрії.

У межах діючої вітчизняної класифікації ХСН рекомендується стратифікація хво-рих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ на 4 клінічні підгрупи, які, окрім стадії і варіанта, враховують тип ХСН і переважання в клінічній картині ураження серця або легень: А - латентна ХСН лівошлуночкового типу; В - ХСН ІІ-А стадії ліво-шлуночкового типу; С - клінічно ізольована ХСН правошлуночкового типу; D - ХСН ІІ-Б стадії (маніфестна бівентрикулярна ХСН).

Для діагностики ранньої стадії ХСН у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ рекомендується широке застосування допплерехокардіографії. При обмеженні лока-ційного вікна використовувати субкостальну позицію, що дозволяє отримати адекватну інформацію щодо структурно-функціонального стану серця.

Рекомендується дотримуватися розподілу хворих з ХСН на варіанти зі збере-женою і зниженою ФВлш. Рівень ФВлш залежить від скоротливої здатності ЛШ, перед і після навантаження, ЧСС, шлуночкової взаємодії, електромеханічного асинхронізму та мітральної регургітації. Тому ФВлш у хворих на ІХС у поєднан-ні з ХОЗЛ слід визначати за відношенням УО, обчисленим за трансаортальним потоком, до КДОлш, розрахованим за методом Симпсона або «площа-довжина». ФВлш менше 50% слід вважати зниженою.

При неможливості візуалізації серця з субкостальної позиції проводити оцінювання функціонального стану шлуночків серця за показником ТЕІ (співвідношення між сумою тривалості фаз ізоволюмічного скорочення і розслаблення, поділеного на час вигнання крові) відповідно ЛШ і ПШ за допомогою апекскардіографії та кардіографії ПШ, які корелюють з псевдонормальним і рестриктивним типами діастолічної дисфункції шлуночків, або магнітнорезонансної томографії.

У хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ з метою диференціального діагнозу між правошлуночковою ХСН і ретроградним застоєм у великому колі кровообігу слід визначати діаметр нижньої порожнистої вени та відсоток його зміни на вдоху в зіставленні з лінійними й об'ємними розмірами правого передсердя. Збільшення його розмірів незалежно від параметрів правого шлуночка свідчить про ХСН.

Для диференціальної діагностики між лівошлуночковою ХСН і легеневою недо-статністю у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ рекомендується зіставлення між показниками пульсоксиметрії, швидкісними параметрами легеневої вентиляції, лінійними й об'ємними розмірами лівого передсердя, показниками трансмітраль-ного діастолічного потоку і потоку в легеневих венах з застосуванням проби з нітрогліцерином.

У хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ рекомендується за кількістю уражених сегментів ЛШ, їх локалізацією та індексом порушення локальної скоротливості визначати внесок ішемічної дисфункції та рубцевих змін ЛШ в загальну картину серцево-легеневої недостатності.

Хворим на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ рекомендується тривале застосування (не менше 1 року) комплексу препаратів, які впливають на активність ренін-ангіотен-зин-альдостеронової системи (ІАПФ або блокаторів рецепторів ангіотензину-ІІ, спіронолактону), симпатико-адреналової системи (небіволол) і статинів на фоні базисної терапії ХОЗЛ інгаляційними ГКС і комбінацією бронходилататорів про-лонгованої дії з урахуванням протипоказань у кожного конкретного хворого. У випадку непереносимості або протипоказань до застосування в-адреноблокаторів та схильності до артеріальної гіпотензії альтернативою є івабрадин у комбінації з триметазидином.

Список опублікованих праць

1. Потабашній В.А. Клінічна характеристика ішемічної хвороби серця і стан локальної скоротливості міокарда при хронічній серцевій недостатності у хворих з ішемічною хворобою серця і системною артеріальною гіпертензією в поєднан-ні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / В.А.Потабашній // Мед. перспективи. - 2003. - Т.VIII, № 2. - С. 34 - 40.

2. Потабашній В.А. Клінічна характеристика і класифікація хворих з хронічною серцевою недостатністю, пов'язаною з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / В.А. Потабашній // Мед. перспективи. - 2003. - Т.VIII, № 3. - С. 24 - 31.

3. Потабашній В.А. Структурно-функціональний стан лівого передсердя при хронічній серцевій недостатності у хворих з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень /В.А.Потабашній // Мед. перспективи. - 2003. - Т.VIII, №4. - С. 34 - 40.

4. Потабашній В.А. Систолічна функція правого шлуночка при хронічній серцевій недостатності у хворих з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / В.А. Потабашній // Запорожский мед. журн. - 2003. - № 6. - С. 41 - 43.

5. Потабашній В.А. Критерії систолічної дисфункції лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності у хворих з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічними обструктивними хворобами легень / В.А.Потабашній // Мед. перспективи. - 2004. - Т.ІХ, № 2. - С. 25 - 32.

6. Потабашній В.А. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця і артеріальну гіпертензію в поєднанні з хронічними обструктивними хворобами легень / В.А.Потабашній // Мед. перспективи. - 2004. - Т.ІХ, № 3. - С. 39 - 45.

7. Потабашній В.А. Діастолічна функція правого шлуночка при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Мед. перспективи. - 2004. - Т.ІХ, № 4. - С. 33 - 37.

8. Потабашній В.А. Ремоделювання правого передсердя при хронічній серцевій недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця і артеріальну гіпертензію в поєднанні з хронічними обструктивними хворобами легень / В.А. Потабашній // Буковинський мед. вісник. - 2004. - Т.8, № 3 - 4. - С. 70 - 74.

9. Потабашній В.А. Міжшлуночкові взаємовідношення при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Мед. перспективи. - 2005. - Т.Х, № 1. - С. 36 - 44.

10. Потабашній В.А. Закономірності зміни фазової структури правого шлуночка при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Запорожский мед. журн. - 2005. - № 1. - С. 49 - 52.

11. Потабашній В.А. Легенева гіпертензія при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. праць. - 2005. - Випуск 68, книга 1. - С. 416 - 423.

12. Потабашній В.А. Маса лівого шлуночка і особливості діагностики гіпертрофії міокарда при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Мед. перспективи. - 2005. - Т.Х, № 3. - C. 32 - 39.

13. Потабашній В.А. Особливості лікування хронічної серцевої недостатності, асоційованої з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Мед. перспективи. - 2005. - Т.Х, № 4. - С. 30 - 36.

14. Потабашній В.А. Серцево-легеневі взаємовідношення при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Запорожский мед. журн. - 2005. - № 5. - С. 6 - 9.

15. Потабашній В.А. Закономірності зміни геометрії лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Запорожский мед. журн. - 2005. - № 4. - С. 49 - 52.

16. Потабашній В.А. Міжшлуночковий електромеханічний асинхронізм при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Вісник наук. досліджень. - 2006. -№ 4 (45).-С. 96 - 97.

17. Потабашній В.А. Центральна гемодинаміка при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень / В.А.Потабашній // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. праць. - 2007. - Випуск 71, том 2, книга 2. - С. 39 - 45.

18. Василенко А.М. Критерії діагностики змішаної дисфункції лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця й артеріальну гіпертензію в поєднанні з хронічними обструктивними хворобами легень / А.М.Василенко, В.А.Потабашній // Буковинський мед. вісник. - 2004. - Т.8, № 3 - 4. - С. 14 - 18. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

19. Василенко А.М. Зіставлення між середнім тиском правого передсердя і центральним венозним тиском при хронічній серцевій недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця з супутньою артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / А.М. Василенко, В.А. Потабашній // Вісник наук. досліджень. - 2004. - № 4. - С. 9 - 10. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

20. Василенко А.М. Метаболічний синдром і хронічна серцева недостатність, асоційована з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / А.М. Василенко, В.А.Потабашній // Кровообіг та гемостаз. - 2006. - № 1. - С. 19 - 24. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

21. Василенко А.М. Мітральна регургітація при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / А.М. Василенко, В.А.Потабашній // Буковинський мед. вісник. - 2005. - Т. 9, № 4. - С. 10 - 13. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

22. Тромбоэмболия легочной артерии / Г.В.Дзяк, Т.А.Перцева, А.М.Василенко, А.П.Кузьмина, В.А.Потабашний, А.Е.Лоскутов, В.И.Десятерик, А.В.Давыденко, В.И.Фесенко. - Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2004. - С.24 - 40. (Здобувачем особисто складено план розділу, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з ультразвукових методів діагностики легеневої гіпертензії, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено розділ до друку).

23. Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб: підручник / Г.В.Дзяк, А.М.Василенко, Т.О.Перцева, В.А.Потабашній, Г.П.Кузьміна, В.І.Десятерик, В.І.Фесенко, С.О.Шейко, С.В.Швець, О.Я.Маркова. - Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2004. - С. 7 - 98, 330 - 385. (Здобувачем особисто складено план розділу, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми діагностики ІХС та диференціальної діагностики між серцевою і легеневою недостатністю, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено розділ до друку).

24. Клініко-ЕКГ синдроми: навчальний посібник / Г.В.Дзяк, А.М.Василенко, Т.О.Перцева, В.А.Потабашній, С.О.Шейко, В.І.Фесенко, Л.І.Васильєва, В.А. Ва-силенко, О.Я.Маркова. - Дніпропетровськ: Пороги, 2008. - С. 98 - 187, 193 - 195. (Здобувачем особисто складено план розділу, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми діагностики ІХС і гіпертрофії лівого шлуночка на фоні хронічного обструктивного захворювання легень, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено розділ до друку).

25. Потабашний В.А. Значение желудочковых взаимоотношений в прогрессировании хронической сердечной недостаточности у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких и при их сочетании с системной артериальной гипертензией и постинфарктным кардиосклерозом / В.А.Потабашний // Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування: об'єд. плен. кардіол., ревмат. та кардіохір. України з міжнар. уч.: тези доп.- К., 1999. - С. 111.

26. Потабашній В.А. Типи ремоделювання лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця у поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і наявністю супутньої артеріальної гіпертензії / В.А.Потабашній // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні: Укр. наук.-практ. конф.: тези доп. - К., 2004. - С. 179.

27. Потабашній В.А. Дисфункція правого передсердя при хронічній серцевій недостатності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічними обструктивними хворобами легень / В.А.Потабашній // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. - К., 2004. - С. 226.

28. Потабашній В.А. Міжшлуночковий електромеханічний асинхронізм при хроніч-ній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній // Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування: плен. правл. асоц. кардіол. України, 27 - 29 вер. 2005 року: тези доп. - К.: ТОВ «Європа прінт», 2005. - С. 83 - 84.

29. Потабашній В.А. Інформативність двомірної доплерехокардіографії, зареєстрова-ної в субкостальній позиції, при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А. Потабашній // Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: об'єд. плен. правл. асоц. кардіол., серц.-суд. хір., нейрохір. та невропат., 19 - 20 вер. 2006 р.: тези доп. - К.: 2006. - С. 82 - 83.

30. Потабашній В.А. Оцінка систолічної функції правого шлуночка у пацієнтів з ХСН, асоційованою з ішемічною хворобою серця у поєднанні з ХОЗЛ: матеріали VIII Національного конгресу кардіологів України / В.А.Потабашній // Укр. кардіол. журн. - 2007. - № 5. - С. 147.

31. Потабашній В.А. Сучасні підходи до лікування хронічної серцевої недостатності, асоційованої з ішемічною хворобою серця в поєднанні з хронічним обструктив-ним захворюванням легень / В.А.Потабашній / Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця: регіон. конф. лікарів Півд.-Схід. України, 15 - 16 лист. 2007 р.: тези доп. - Запоріжжя, 2007. - С. 134 - 135.

32. Потабашній В.А. Вплив порушень дихання уві сні на перебіг ХСН у пацієнтів з ІХС у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень: тези доп. наук.-прак. конфер. «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» / В.А.Потабашній // Укр. кардіол. журн. - 2008. - № 1 (додаток). - С.51 - 52.

33. Потабашній В.А. Результати комплексного лікування пацієнтів з ІХС і ХОЗЛ: матеріали ІХ Національного конгресу кардіологів України / В.А. Потабашній // Укр. кардіол. журн. - 2008. - № 2 (додаток). - С. 129.

34. Потабашній В.А. Алгоритм діагностики ХОЗЛ, поєднаного з ХСН ішемічної етіології: матеріали Х Національного конгресу кардіологів України / В.А. Потабашній // Укр. кардіол. журн. - 2009. - № 1 (додаток). - С. 178 - 179.

35. Потабашній В.А. Алгоритм діагностики ХСН, асоційованої з ІХС у поєднанні з ХОЗЛ: матеріали Х Національного конгресу кардіологів України / В.А. Потабашній // Укр. кардіол. журн. - 2009. - № 1 (додаток). - С. 179.

36. Василенко А.М. Мерцательная аритмия у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких / А.М. Василенко, В.А. Потабашній // Укр. наук. - практ. конф. кардіол. і кардіохір. з міжнар. уч.: тези доп.- К., 1999. - С.114 - 116. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

37. Василенко А.М. Лівошлуночковий компонент хронічної серцевої недостатності у хворих на хронічний обструктивний бронхіт в поєднанні з системною артеріальною гіпертензією / А.М. Василенко, В.А. Потабашній // Матеріали VI конгресу кардіологів України. - К., 2000. - С.103-104. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

38. Василенко А.М. Диастолическая функция левого и правого желудочков при сочетании гипертензивного и легочного сердца / А.М. Василенко, В.А.Потабашний, В.И. Фесенко // Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів: Укр. наук.-практ. конф.: тези доп. - К., 2001. - С. 213 - 214. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

39. Потабашний В.А. Комплексное медикаментозное лечение больных с сочетанием гипертензивного и легочного сердца / В.А. Потабашній, А.М. Василенко // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми: Укр. наук.- практ. конф.: тези доп. - К., 2002. - С. 26. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

40. Потабашній В.А. Хронічна серцева недостатність, яка обумовлена ІХС і АГ у поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / В.А.Потабашній, А.М.Василенко // Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень: плен. правл. наук.-практ. тов. кардіол. України: тези доп.. - К., 2003. - С. 138 - 139. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено і нформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

41. Василенко А.М. Електромеханічний асинхронізм правого шлуночка при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / А.М. Василенко, В.А. Потабашній // Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування: плен. правл. асоц. кардіол. України, 27 - 29 вер. 2005 р.: тези доп. - К.: ТОВ «Європа прінт», 2005. - С. 82 - 83. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

42. Потабашній В.А. Електромеханічний асинхронізм лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній, А.М.Василенко // Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування: плен. правл. асоц. кардіол. України, 27 - 29 вер. 2005 р.: тези доп. - К.: ТОВ «Європа прінт», 2005. - С. 82. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

43. Потабашній В.А. Критерії діагностики змішаної дисфункції лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності у хворих ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній, А.М.Василенко // Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: об'єдн. плен. правл. асоц. кардіол., серц.-суд. хір., нейрохір. та невропат. України 19 - 20 вер. 2006 р.: тези доп. - К., 2006. - С. 81 - 82. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

44. Потабашній В.А. Атріовентрикулярний асинхронізм при хронічній серцевій не-достатності, асоційованій з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / В.А.Потабашній, А.М.Василенко // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: наук.-практ. конф., 16 - 18 бер. 2006 р.: тези доп. - К., 2006. - С. 231. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

45. Василенко А.М. Порушення ліпідного, вуглеводного і пуринового обміну у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, асоційованою з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень / А.М.Василенко, В.А.Потабашній // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: наук.-практ. конф., 16 - 18 бер. 2006 р.: тези доп. - К., 2006. - С. 232. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

46. Потабашній В.А. Вплив хронічного обструктивного захворювання легень на глобальну функцію шлуночків у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, асоційованою з ішемічною хворобою серця: матеріали VIII Національного конгресу кардіологів України / В.А. Потабашній, А.М.Василенко // Укр. кардіол. журн. - 2007. - № 5. - С. 147 - 148. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

47. Потабашній В.А. Лікування пацієнтів з ІХС і супутньою артеріальною гіпертензією у поєднанні з ХОЗЛ та метаболічним синдромом: матеріали ІХ Національного конгресу кардіологів України / В.А. Потабашній, А.М. Василенко // Укр. кардіол. журн. - 2008. - № 2 (додаток). - С. 110. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

48. Василенко А.М. Алгоритм діагностики клінічних варіантів поєднання ХСН ішемічної етіології з ХОЗЛ: матеріали Х Національного конгресу кардіологів України / А.М. Василенко, В.А. Потабашній // Укр. кардіол. журн. - 2009. - № 1 (додаток). - С. 172. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено інформаційний пошук і поточний аналіз наукової літератури з проблеми, здійснено клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз усіх одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

49. Потабашній В.А. Гострий інфаркт міокарда, обумовлений ішемічною хворобою серця у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень: стохастичність чи закономірність? / В.А.Потабашній // Досягнення та перспективи післядипломної освіти: збір. роб., присв. 35-річ. фак. післядипл. осв. Дніпропетровської держ. мед. академії. - Кривий Ріг, 2008. - С. 76 - 78.

50. Потабашній В.А. Лікування стабільної ішемічної хвороби серця у поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легень комбінацією триметазидину з івабрадином / В.А.Потабашній // Досягнення та перспективи післядипломної освіти: збір. роб., присв. 35-річ. фак. післядипл. осв. Дніпропетровської держ. мед. академії. - Кривий Ріг, 2008. - С. 120 - 121.

51. Потабашній В.А. Особливості клінічного перебігу стабільної ішемічної хвороби серця на фоні хронічної обструктивної хвороби легень / В.А.Потабашній // Досягнення та перспективи післядипломної освіти: збір. роб., присв. 35-річ. фак. після-дипл. осв. Дніпропетровської держ. мед. академії. - Кривий Ріг, 2008. - С.166 - 168.

Анотація

Потабашній В.А. Структурно-функціональний стан серця у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (критерії діагностики та лікування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпропетровськ, 2010.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі сучасної кардіології - підвищенню ефективності діагностики і лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) шляхом застосування діагностичних критеріїв, ство-рених на основі допплерехокардіографічного аналізу ремоделювання серця, і нових підходів до лікування комплексом медикаментозних препаратів з кардіопульмональ-ним протекторним ефектом. Доведено залежність профілю ремоделювання окремих відділів серця від переважної нозологічної форми, ускладнень ІХС, стадії та типу ХСН, системної запальної відповіді на локальне запалення в бронхо-легеневому апа-раті. Визначено роль шлуночкової взаємодії та серцево-легеневих відношень на етапах розвитку ХСН. Доведено, що основою розвитку ХСН у хворих ІХС у поєднанні з ХОЗЛ є змішана систоло-діастолічна дисфункція шлуночків серця, яка має прогре-суючий перебіг. Розроблено стратифікацію хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ на клініко-гемодинамічні підгрупи залежно від стадії, типу ХСН і переважної симптоматики ураження серця чи легень. Розроблено програми комплексного меди-каментозного лікування ХСН у хворих на ІХС у поєднанні з ХОЗЛ із застосуванням інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину-ІІ, статинів у комбінації з інга-ляційними глюкокортикостероїдами і бронходилататорами пролонгованої дії.

Аннотация

Потабашний В.А. Структурно-функциональное состояние сердца у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких (критерии диагностики и лечения). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14. 01. 11 - кардиология. Днепропетровская государственная медицинская академия МЗ Украины, ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена актуальной проблеме современной кардиологии - повышению эффективности диагностики и лечения хронической сердечной недостаточности (ХСН) у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) путем использования диагностических критериев, разработанных на основе допплерэхокардиографического (ДЭхоКГ) анализа ремоделирования сердца, и новых подходов к лечению комплексом препаратов с кардиопульмональным протекторным эффектом.

Обследовано 320 больных с хроническими формами ИБС в сочетании с ХОЗЛ в возрасте (60,0±10,1) лет, которые разделены на 2 основные группы: 1-я - 206 больных без сопутствующей АГ и 2-я - 114 - с сопутствующей АГ. 201 больной перенес инфаркт миокарда. В качестве групп сравнения обследовано по 30 больных с ИБС, АГ и ХОЗЛ без признаков ХСН. Контрольную группу составили 30 лиц, подобранных по полу и возрасту без сердечно-сосудистой патологии и болезней органов дыхания. Использованы следующие методы исследования: клинический, ЭКГ, суточное мониторирование ЭКГ, ДЭхоКГ, спирометрия, бодиплетизмография, пульсоксиметрия, определение С-реактивного протеина, серомукоида, сиаловых кислот, фибриногена, липидов крови, гематокрита, гликемии, креатинина и мочевины крови.

Доказана зависимость профиля ремоделирования отдельных камер сердца от преобладающей нозологической формы, осложнений ИБС, стадии и типа ХСН, системного воспалительного ответа на локальное воспаление в бронхо-легочном аппарате. Определена роль желудочкового взаимодействия и сердечно-легочных взаимоотношений на этапах розвития ХСН. Доказано, что основой развития ХСН у больных ИБС в сочетании с ХОЗЛ является смешанная систоло-диастолическая дисфункция желудочков сердца, которая имеет прогрессирующее течение. Разработана стратификация больных ИБС в сочетании с ХОЗЛ на клинико-гемодинамические подгруппы в зависимости от стадии, типа ХСН и преобладающей симптоматики поражения сердца или легких. Усовершенствованы критерии и разработаны алгоритмы диагностики левожелудочкового и правожелудочкового типа ХСН у больных ИБС в сочетании с ХОЗЛ.

Разработана программа комплексного медикаментозного лечения ХСН у больных ИБС в сочетании с ХОЗЛ с применением ингибиторов АПФ, блокаторов рецепторов ангиотензина-ІІ, статинов в комбинации с ингаляционными глюкокортикостероидами и бронходилататорами пролонгированного действия. Определено место небиволола, ивабрадина и триметазидина в лечении данной категории больных. Разработанные программы лечения способствовали снижению относительного риска смерти на 32,9%, улучшению клинического течения за счет уменьшения количества обострений ХОЗЛ на 42,5%, приступов стенокардии на 29,7%, ФК ХСН на (1,5 ± 0,6) класса.