Санітарно–епідеміологічний нагляд на підприємствах машинобудування: шляхи його покращення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ"

УДК 613.6/616.9-036:621:001.5

САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДУВАННЯ: ШЛЯХИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КОНОНОВА Ірина Георгіївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інститут медицини праці Академії медичний наук України».

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, ДУ «Інститут медицини праці Академії медичний наук України»., завідувачка відділом епідеміологічних досліджень.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Чернюк Володимир Іванович, ДУ “Інститут медицини праці АМН України”, заступник директора з наукової роботи;

кандидат медичних наук, Бобильова Ольга Олександрівна, ДП “Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України”, заступник директора з наукової роботи .

Захист відбудеться “ 12” жовтня 2010 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в ДУ “Інститут медицини праці НАМН України” за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут медицини праці НАМН України”( 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “ 07 ” вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.мед.н. Д. В. Варивончик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Машинобудування є однією з основних галузей України, на підприємствах якої визначається комплекс практично всіх шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу і де працює близько 1,5 млн. працівників. Саме підприємства цієї галузі формують професійну захворюваність в Україні, після вугільної та металургійної промисловості. В м. Києві машинобудування є провідною галуззю господарства у формуванні профпатології протягом більш ніж 10 років.

Вивченню питань щодо профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів для зниження професійної захворюваності приділялася значна увага санітарно-епідеміологічною службою та науковими установами.

В свій час вченими -гігієністами (Л. К. Хоцянов,1961; Л. М. Кашин,1979; І. М. Трахтенберг, 1988; О. В. Чебанова, 1988; Л. М. Горбань,1991; М. Ф. Ізмєров, 1987,2007; Г. І. Евтушенко,1995; О. П. Краснюк, 1999; А. М. Шевченко 2000; О. П. Яворовський, 2005; Ю. І. Кундієв, 2007 та іншими ) були проведені ґрунтовні дослідження умов праці і їх вплив на здоров'я працюючих. Ці дослідження узагальнені в монографіях, учбових посібниках, довідниках, які широко використовуються фахівцями з гігієни праці.

У період економічних перетворень, реструктуризації підприємств, появи нових форм власності, змін у медичній допомозі працюючим, відбулася необхідність в удосконаленні системи здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за промисловими підприємствами, визначенні пріоритетних напрямків щодо попередження професійних захворювань, а також у визначенні сучасних критеріїв діяльності санепідстанцій по гігієні праці.

Відсутність комплексних досліджень щодо оцінки та розробки шляхів покращення санітарно-епідеміологічного нагляду на підприємствах машинобудування і стало підґрунтям для проведення даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи "Оцінка ризику розвитку професійних захворювань на основних видах виробництва та вивчення шляхів збереження здоров'я працюючого населення" (державний реєстраційний № 0109U001228).

Мета дослідження: наукове обґрунтування гігієнічних заходів щодо збереження здоров'я працюючих та удосконалення здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підприємствах машинобудування.

Завдання дослідження передбачали:

- проведення аналізу світового та вітчизняного досвіду здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за промисловими підприємствами за даними літератури;

- аналіз нормативно-правової бази щодо здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за промисловими підприємствами, в тому числі в галузі машинобудування;

- визначення стану санітарно-гігієнічних умов праці на окремих підприємствах машинобудування м. Києва;

- оцінка стану здоров'я працівників за показниками професійної захворюваності по Україні та м. Києву, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, результатами медичних оглядів та визначення професійних ризиків серед працюючих в галузі машинобудування;

- розробка пропозицій щодо удосконалення державного санітарно-епідеміологічного нагляду для збереження здоров'я працівників.

Об'єкт дослідження - закономірності функціонування системи державного санітарно - епідеміологічного нагляду на підприємствах галузі машинобудування. санітарний епідеміологічний здоров'я промисловий

Предмет дослідження - санітарно-гігієнічні умови праці, шкідливі фактори виробничого середовища, показники захворюваності працівників машинобудування, ризики впливу виробничих факторів на здоров'я працюючих підприємств машинобудування, зміни у здійсненні державного санепіднагляду в період економічних перетворень.

Методи дослідження - гігієнічні, епідеміологічні, медико-соціологічні, медико-статистичні, системного аналізу.

Гігієнічні методи використовувалися для оцінки факторів виробничого середовища та трудового процесу; медико - соціологічні - для вивчення стану санепідситуації та здійснення санепіднагляду за думкою фахівців з гігієни праці СЕС та з охорони праці промислових підприємств; епідеміологічні - для визначення професійної захворюваності працюючих в Україні, м. Києві та на підприємствах машинобудування. Отримані дані оброблялися статистичними методами з визначенням вірогідності отриманих даних за допомогою коефіцієнтів Стьюдента. Системний аналіз використовувався при встановленні зв'язку між змінами або елементами змін системи санепіднагляду від початку спостереження до сьогоднішнього дня.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

- вперше визначені зміни, які відбулися в системі здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за підприємствами машинобудування, з урахуванням соціально-економічних перетворень в державі;

- вперше визначені професійні ризики серед працюючих в машинобудуванні в Україні;

- виявлені закономірності формування професіональної захворюваності серед працівників машинобудування за останні 15 років, надана оцінка якості та повноти медичних оглядів працюючих;

- з урахуванням професійних ризиків обґрунтовані критерії та інформативні показники для оцінки рівня безпеки промислових підприємств при проведенні державного санітарно-епідеміологічного нагляду за умовами праці і станом здоров'я працюючих.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що підготовлено пропозиції до нормативно - методичних документів з організації роботи фахівців з гігієни праці та удосконалення державного санепіднагляду.

Розроблені методичні рекомендації МОЗ та АМН “Оцінка виникнення та управління ризиками виробничо-обумовлених захворювань та травм на робочому місці” (2010 р.). Розроблені пропозиції до приведення у відповідність періодичності та обсягів санітарно-гігієнічних обстежень з проведенням досліджень факторів виробничого середовища на робочих місцях підприємств галузі машинобудування з урахуванням груп ризику.

Результати досліджень були впроваджені в санепідстанціях Голосіївського, Святошинського, Дніпровського, Печерського, Солом'янського районів м. Києва, в ДП «Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України», ДП «Український інститут промислової медицини», ДП «Науково - дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості», районна СЕС м. Дружківка Донецької області, на ряді заводів Дружківського району Донецької області, СЕС Івано-Франківської області, в ДП «Український НДІ медицини транспорту МОЗ України», що підтверджується актами про впровадження.

Матеріали досліджень використані і впроваджені в практику системи охорони здоров'я

1) на державному рівні:

- пропозиції Міністерства охорони здоров'я України до Верховної Ради України щодо проекту Закону України по ратифікації Конвенції МОТ №161 "Про служби гігієни праці" на виконання плану заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди між Кабінетом міністрів України, Всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців, підприємців та Всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями (2009 р.). Конвенція ратифікована 11.03.2010 р.

2) на галузевому рівні:

- пропозиції до наказів МОЗ України "Про затвердження порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці" від 13.12.2004 р.

№ 614 та "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій" від 21.05.2007 р. № 246;

- рішення Колегії Міністерства охорони здоров'я України "Про стан та подальший розвиток профілактики, діагностики та лікування професійних захворювань в Україні" ( 2009 р.);

- методичні рекомендації МОЗ та АМН України "Оцінка виникнення та управління ризиками виробничо-обумовлених захворювань та травм на робочому місці"( 2010 р.);

- інструктивно-методичний лист МОЗ України "Про стан професійної захворюваності в Україні у 2004-2008 роках та хід виконання постанови головного санітарного лікаря України від 17.07.2006 р. №28 "Про удосконаленні виявлення, обліку та профілактики професійної захворюваності в Україні" № 05.01-15-2019 від 16.12.2009 р.;

- пропозиції до інструкції про роботу санітарно-епідеміологічної станції по розділу гігієна праці.

3) на регіональному рівні:

- при підготовці Спільного наказу Київської міської санітарно-епідеміологічної станції та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державно адміністрації "Про удосконалення системи профілактичних оглядів працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці та впровадження в дію наказу МОЗ України від 21.05.2007 №246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій" №32/14-2008 р., з затвердженням інструкції по проведенню профілактичних медичних оглядів працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці в м. Києві та положення про комісію по проведенню профілактичних медичних оглядів працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці, а також підготовки змін та доповнень до нього.

- при підготовці інформацій до МОЗ України " Про виконання санітарного законодавства, стан умов праці та професійної захворюваності працівників підприємств галузі машинобудування міста Києва" (2006, 2007, 2008, 2009 роки);

- при підготовці інформаційно-методичних листів "Аналіз діяльності санітарно-епідеміологічної служби м. Києва по розділу гігієни праці" (2007, 2008, 2009 роки).

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні аналізу наукової літератури, визначенні та обґрунтуванні мети, завдань та програми дисертаційної роботи, виборі та використанні методів наукових досліджень. Автором самостійно проведено збір матеріалів для дисертаційної роботи, його статистична обробка. Дисертантом особисто розроблено інструментарій та проведено медико - соціологічне дослідження щодо санепідситуації на підприємствах машинобудування та здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду. Проведені гігієнічні дослідження та оцінка факторів виробничого середовища на ДАХК "Артем" та ВАТ НВП"Завод "Більшовик". В складі робочої групи Міністерства охорони здоров'я України разом з співробітниками ДУ "Інститут медицини праці АМН України" приймала участь в підготовці інструктивно-методичних документів щодо впровадження результатів дисертаційної роботи в практику охорони здоров'я. Статистична обробка матеріалів дослідження, їх узагальнення та аналіз, формування висновків роботи здійснено автором особисто.

Апробація результатів дисертаційної роботи проведена на:

- Міжнародній науково-практичної конференції МОЗ України та АМН України "Захист навколишнього середовища, здоров'я, безпека в зварювальному виробництві" (м. Одеса, 2002 р.).

- ІІ Міжнародній науково-технічної конференції "Промислова безпека і охорона праці. Проблеми. Перспективи." Держгірпромнагдяду України (м. Ялта, 2007 р.).

- Науково-практичній конференції з нагоди 85-річчя кафедри гігієни праці і професійних хвороб НМУ ім. О. О. Богомольця та 120-річчя від дня народження професора В. Я. Підгаєцького (м. Київ, 2008 р.).

- Республіканських нарадах МОЗ України з актуальних питань гігієни праці по проблемі взаємодії санітарно-епідеміологічної служби з іншими контролюючими організаціями по питаннях охорони та гігієни праці (м. Дніпропетровськ, 2002 р., м. Черкаси, 2005 р.).

- Республіканській нараді-семінарі МОЗ України з питань реалізації заходів, спрямованих на профілактику, виявлення, облік і аналіз професійних захворювань в Україні (м. Севастополь, 2008 р.).

- Міжвідомчих нарадах в прокуратурі м. Києва керівників контролюючих органів та державної виконавчої влади з питань додержання трудового законодавства суб'єктами господарювання в м. Києві (м. Київ, 2007, 2008 р.р.).

- Колегіях санітарно-епідеміологічної служби м. Києва з актуальних проблем по розділу гігієни праці в 2002, 2003, 2004, 2008, 2009 роках.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, в тому числі 4 статті у виданнях, які входять до переліку видань, рекомендованих ВАК України ( 3 з них - самостійні), в інших виданнях - 6 статей, тез - 2.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 218 друкованого тексту. Основний текст - 129, який містить 43 таблиці та 7 рисунків. Робота складається з 7 розділів, які включають: вступ, аналітичний огляд літератури; розділ програма, методи і обсяги дослідження; 3 розділи результатів власних досліджень; аналіз і узагальнення; висновки та практичні рекомендації; 2 додатків. Список використаних джерел літератури на 18 сторінках складається із 182 найменувань, з них іноземних - 23.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дана робота є результатом комплексного аналізу результатів гігієнічних досліджень, які були спрямовані на виявлення особливостей здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підприємствах машинобудування. Основні результати досліджень відображені у публікаціях наукових видань і є основою для вибору програми та загальної методики проведення досліджень.

Для вирішення поставлених задач використовувались гігієнічні, епідеміологічні, медико -соціологічні, медико-статистичні методи та метод системного аналізу. Основними джерелами інформації були первинні результати досліджень факторів виробничого середовища на робочих місцях працюючих підприємств машинобудівельної галузі, матеріали та звіти санітарно-промислових лабораторій підприємств та СЕС, матеріали річних звітів щодо роботи СЕС та узагальнені довідки Київської міської та Центральної СЕС МОЗ України про стан умов праці на підприємствах машинобудування, первинні матеріали по реєстрації і обліку професійних захворювань - «Карти обліку профзахворювань (отруєнь)», матеріали щодо результатів медичних оглядів (заключні акти) та даних про захворюваність з тимчасовою втратою працездатності підприємств; матеріали Держкомстату України щодо чисельності працюючих, в тому числі в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища.

Програма наукових досліджень, що здійснювалася при виконанні дисертаційної роботи, зумовлювала визначення основних етапів досліджень і передбачала послідовність їх проведення (рис.1).

На першому етапі була надана оцінка стану державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні на основі порівняння його основних напрямків діяльності за роки соціально -економічних змін в Україні. Була проведена оцінка існуючої нормативно-правової бази, яка забезпечує здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду на промислових підприємствах, зокрема в машинобудуванні, розглянуті інструкції про роботу санітарно-епідеміологічної станції по розділу гігієни праці та про роботу лікаря з гігієни праці 1976-78 років з визначенням їх відповідності сучасним умовам та в порівнянні з вимогами діючого Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні.

Гігієнічна оцінка умов праці, виявлення основних шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на підприємствах машинобудування проводилась за аналізом особистих результатів досліджень основних шкідливих факторів на робочих місцях працівників Державної акціонерно-холдингової компанії (ДАХК)"Артем", яка об'єднує декілька підприємств, а саме: ВАТ "Універсал", ВАТ ВКФ "АС", ВАТ "Артемполімер", ВАТ ДОЗ "Явір", ВАТ "Інструментальний завод", ВАТ "Артеммаш", ВАТ "Артемконтакт", ВАТ "Артемзварювання"; а також за аналізом санітарно-гігієнічних досліджень на ВАТ НВП "Завод Більшовик", в порівнянні з результатами досліджень проведеними санітарно-промисловою лабораторією підприємства та приватною санітарно-промисловою лабораторією, що проводила дослідження для атестації робочих місць.

Були проведені дослідження виробничого шуму, загальної та локальної вібрації, мікроклімату, пилу, шкідливих хімічних речовин. Виконаний наступний обсяг досліджень факторів виробничого середовища: вимірювання рівнів виробничого шуму - 380; вимірювання рівнів виробничої вібрації - 240; визначення параметрів мікроклімату - 210; досліджень запиленості та загазованості повітря робочої зони - 170. Комплексна гігієнічна оцінка умов праці здійснювалась за ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001. Гігієнічна оцінка умов праці, для атестації робочих місць проводилася за Гігієнічною класифікацією праці №4137-1986 р.

Аналіз результатів досліджень та вимірювань факторів виробничого середовища проведених для атестації робочих місць проводився за експертною оцінкою протоколів за формами затвердженими Наказом МОЗ України від 21.04.99 № 91 "Про атестацію санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць".

На другому етапі роботи досліджувався стан здоров'я робітників за показниками професійної захворюваності серед працюючих на підприємствах машинобудування, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, результатів медичних оглядів. Аналіз профзахворюваності серед працівників галузі в м. Києві проводився особисто на підставі "Карт обліку профзахворювань (отруєнь)" за 1993 - 2008 роки. Всього проаналізовано 296 карт обліку. Для порівняння використовувалися загальні рівні професійної захворюваності серед працюючих в галузі машинобудування в Україні та за всіма галузями за даними Центру медичної статистики МОЗ України, зокрема АІС "Профзахворюваність" за ці роки (2964 «Карт обліку професійних захворювань ( отруєнь)»).

Оцінка ризику розвитку професійних захворювань проводилася за методикою визначеною в Методичних рекомендаціях "Оцінка виникнення та управління ризиками виробничо-обумовлених захворювань та травм на робочому місці" відносно основних нозологічних форм: хронічний бронхіт, пневмоконіоз, вібраційна хвороба та нейросенсорна приглухуватість, хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини. Ризики були розраховані з урахуванням шкідливих факторів виробничого середовища, що впливають на розвиток професійних захворювань на підприємствах машинобудування.

Оцінка рівнів професійних ризиків за показниками захворюваності з тимчасовою втратою працездатності проводилася за критеріями, запропонованими Ізмєровим М.Ф. з співавторами в 2001році.

На третьому етапі проводилося вивчення санепідситуації та стану здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду на підприємствах машинобудування за допомогою медико-соціологічних досліджень - анкетування фахівців з гігієни праці санітарно - епідеміологічних станцій та фахівців з охорони праці підприємств( 1660 респондентів).

Результати, одержані в ході виконання дисертаційної роботи, були оброблені з використанням методів - варіаційної статистики за допомогою програмного додатку Microsoft Windous 2002 та Exel 2002 (№54521-750-610064-17225).

Результати дослідження були розглянуті комітетом з біоетики ( 7 протокол від 22.11.2009 р ). Під час дослідження вживалися заходи щодо збереження таємниці про хворих та респондентів, що приймали участь в медико-соціологічному опитуванні.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Оцінка стану санепіднагляду на підприємствах машинобудування. Основні завдання державного санепіднагляду визначені Положенням про державний санепіднагляд в Україні по розділу гігієни праці спрямовані на контроль виконання санітарного законодавства, приписів, постанов, висновків, проведення розслідувань та обліку професійних захворювань, розробку пропозицій щодо санітарних та протиепідемічних заходів, проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, санітарно-епідеміологічне нормування та реєстрацію небезпечних для людини факторів, а також статистичне спостереження забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя, вжиття заходів для припинення порушень санітарного законодавства. Перебудови в суспільстві з урахуванням ринкових відносин та багатоукладної економіки, зміни в законодавчих актах на теперішній час визначають потребує удосконалення здійснення санепіднагляду по розділу гігієна праці.

Порівняльний аналіз нормативно-правових документів і напрямків діяльності з гігієни праці за період спостереження виявив, що основні зміни стосуються: змін в обсягах, методах та формах роботи, що призвели до невідповідності сучасним умовам положення про роботу відділення гігієни праці та діючих розрахунків штатного розкладу по цих відділеннях; збільшення долі приватних та недержавних підприємств, збільшення долі об'єктів сфери обслуговування в порівнянні з виробництвом, на яких перешкоджається проведення державного нагляду; обмеження витрат на створення безпечних умов праці та збереження здоров'я працівників; наявність в закладах санепідслужби застарілого лабораторного обладнання та методик для оцінки факторів виробничого середовища, недосконалість методик для оцінки факторів трудового процесу, обмеженість експрес-методик; зміни в організації медико-профілактичної допомоги працюючим. Нових положень та інструкцій щодо роботи СЕС по розділу гігієна праці не затверджувалося з 70-років минулого століття. В загальному переліку з 355 нормативно-правових актів, що застосовуються в СЕС гігієністами праці, більше третини розроблено до 1990 року і не відповідають умовам сучасного стану виробництва, відмічається скорочення відомчих лабораторій, обмежено дотримання періодичності контролю згідно регламентуючих нормативів, не передбачено чітке розмежування в санепідстанціях функцій з питань екології на підприємстві, гігієни праці на комунальних та харчових об'єктах різних форм власності тощо, розробка критеріїв діяльності відділень гігієни праці та оцінка групи ризику в кожному регіоні проводиться самостійно, що унеможливлює їх співставлення, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності не розробляється з 2003 року. Недосконалість нормативно-правових актів потребує удосконалення законодавчої бази з питань санепіднагляду за промисловими підприємствами. Розроблені пропозиції до критеріїв діяльності відділень гігієни праці, інструкції щодо роботи по розділу гігієна праці СЕС, критеріїв визначення групи ризику об'єктів з гігієни праці, які передані для впровадження в практику охорони здоров'я працюючих.

За результатами медико-соціологічних досліджень серед лікарів з гігієни праці СЕС та фахівців з охорони праці підприємств визначено неоднорідність оцінки санепідситуації та проведення державного санепіднагляду на місцях. За думкою гігієністів праці достатньо повна оцінка умов праці за Гігієнічною класифікацією (2001р) проводиться тільки в 38 + 2,1 % випадків, а за даними фахівців з охорони праці - в 52,7 + 1,5 %. 22 + 1,8 % гігієністів та 9,4 + 0,86 % фахівців з охорони праці визначають, що оцінка робочих місць за критеріями гігієнічної класифікації проводиться тільки для атестації робочих міць. Це обумовлено тим, що номенклатуру та обсяги досліджень для атестації робочих місць визначають роботодавці, а не фахівці з гігієни праці, при тому що гігієнічна оцінка умов праці проводиться за застарілою гігієнічною класифікацією 1986 року. Зазначене не дає можливості на даний час запровадити соціально - гігієнічний моніторинг умов праці.

53,3 + 2,2 % гігієністів праці та 45,8 +1,5 % фахівців з охорони праці визначають, що не завжди проводиться оцінка на відповідність санітарно - гігієнічним нормативам вентиляції, виробничих приміщень, обладнання, матеріалів тощо. Значно краще (70 -78%) визначається ситуація щодо обстеження умов зберігання та використання токсичних речовин. Вищий відсоток оцінки контролю токсичних речовин пояснюється існуючими сучасними чіткими вимогами щодо ліцензування умов зберігання, застосування та їх утилізації.

Аналіз відповідей щодо контролю проведення санітарно-епідеміологічної експертизи теж виявив їх неоднозначність. Тільки 43,9 + 2,2 % гігієністів та 57,3 + 1,5 % представників підприємств визначили, що експертиза проводиться в достатньо повному обсязі. На підприємствах машинобудування обов'язковою є гігієнічна експертиза нормативної документації, тобто технічних умов на продукцію та обладнання промислового призначення, експертиза самої продукції діючими документами чітко не регламентована.

Визначені розбіжності в оцінці ситуації щодо відповідності нормативам санітарно - побутового та медичного забезпечення працюючих. Гігієністи праці вважають повну відповідність тільки в 13,3 + 1,5 % випадках, тоді як фахівці з охорони праці визнають відповідність в 60,6 +1,4 %. Відсутність сучасних нормативних документів щодо санітарно-побутового приміщень та організації медичного забезпечення працюючих безпосередньо на діючих підприємствах не дають можливість гігієністам праці на різних етапах нагляду визнавати зменшення санітарно -побутових приміщень, відсутність або ліквідацію їдалень, ліквідацію здоровпунктів та медико-санітарних частин, як порушення, що потребують відповідних дій.

Було проведено співставлення окремих отриманих даних щодо повноти проведення медоглядів в розрізі регіонів в порівнянні з офіційними показниками професійної захворюваності, за результатами якого визначено, що не завжди співпадає високий відсоток визнання повноти медоглядів з рівнем зареєстрованих профзахворювань. Це в певній мірі залежить від наявності в деяких областях додаткових критеріїв оцінки якості та проведення медичних оглядів, які доповнюють основні положення порядку, затвердженого наказом МОЗ № 246-2007 р. Різницю в оцінки результатів гігієністів праці та фахівців з охорони праці можливо пояснити неоднозначністю підходів до оцінки. Разом з тим, по більшості питань різниця не дуже значна і тенденції практично односпрямовані.

Визначено збільшення кількості машинобудівельних підприємств в порівнянні 2001 та 2007 років в галузевій структурі підприємств України.

Достовірної відмінності у долі небезпечних підприємств різних форм власності не встановлено. Визначається незначне збільшення долі підприємств 3 групи в 2008 році в порівнянні з 2007 роком, що в певній мірі визначає вплив на стан умов праці на підприємствах у зв'язку з сучасними економічними умовами. (табл. 1).

Не визначена достовірна різниця між кількістю робочих місць, де виявлені перевищення ГДК та ГДР, на підприємствах державної та недержавної форми власності.

Гігієнічна оцінка умов праці на підприємствах машинобудування. Машинобудування це галузь де визначається комплекс практично всіх шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу. Встановлено, що серед працюючих в галузі у невідповідних умовах, найбільша доля припадає на групу працюючих в умовах впливу шуму, шкідливих хімічних речовин та фіброгенного пилу. Підприємства важкого машинобудування слід відносити до категорії найбільш небезпечних, що потребують посиленого контролю з боку державної санепідслужби.

Умови праці за показниками шуму, вібрації, мікроклімату, запиленості повітря, освітленості, важкості та напруженості трудового процесу на робочих місцях групи підприємств ДАХК «Артем» відповідають 2 (допустимому) та 3.1 класу шкідливості згідно з ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 р., на інших підприємствах ( ВАТ НВП «Більшовик») - умови праці на більшості робочих місць за тими ж показниками - класу небезпеки 3.1-3.3 -шкідливі умови праці.

Оцінка умов праці на обстежених підприємствах машинобудування виявила, що існуюча система контролю факторів виробничого середовища і визначення груп ризику по підприємствах, є недосконалою. Порівняльний аналіз особистих досліджень при здійсненні державного санепіднагляду та досліджень відомчого контролю з боку санітарних лабораторій підприємств, як при проведені досліджень так і при їх оцінці, визначає значні розбіжності. Перевищення шуму нами виявлено в 67,0 % вимірів (клас небезпеки 3.1-3.3 за Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу ГН 3.503.3.8;6.6.1-083-2001), за даними відомчого контролю - 25,0%. Така ж невідповідність спостерігається при визначенні параметрів вібрації, мікроклімату, запиленості та загазованості. Були виявлені розбіжності результатів вимірів та досліджень проведених при поточному державному санітарному нагляді з результатами досліджень для атестації робочих місць, проведеними лабораторіями, залежними від роботодавців. Порівняльний аналіз проведених досліджень при здійсненні державного санепіднагляду та досліджень відомчого контролю з боку санітарних лабораторій підприємств, як при проведені досліджень так і при їх оцінці, представлений в таблиці 2.

В м. Києві в шкідливих та небезпечних умовах праці на державних підприємствах машинобудування працює 20,1 % робітників, при поглибленому обстеженні та вивченні умов праці тільки 4,5 % підприємств можливо віднести до 1 групи - безпечні з позиції санітарного законодавства згідно даних звіту про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров'я людини" по м. Києву ф.18 (затверджена наказом МОЗ України від 03.05.1992 №102) за 2008 рік. На підприємствах недержавної форми власності працює в шкідливих та небезпечних умовах праці 32,1 % (р<0,01), до групи безпечних підприємств віднесено -10 %.

Складність моніторингу полягає у змінах технологічного процесу або профілю діяльності, що відбуваються частіше ніж можливість проведення повного обсягу досліджень при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Стан здоров'я працівників підприємств машинобудування. Стан здоров'я працівників визначався за даними результатів медичних оглядів, за аналізом показників захворюваності з ТВП та даними професійної захворюваності. За результатами аналізу результатів періодичних медоглядів встановлено, щорічно по підприємствах та цехах ДАХК «Артем» підлягають періодичним медоглядам від 360 до 460 працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці. При проведенні досліджень визначено, що на 10 обстежених підприємствах компанії за останні роки не зареєстровано жодного випадку профзахворювання та підозри на таке захворювання, в той час як доля працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці на цих підприємствах, в тому числі стажованих, становить більше 40 %, 16,0 % працюючих були відсторонені від роботи за станом здоров'я та взяті на диспансерний нагляд. На іншому підприємстві, що є підприємством важкого машинобудування, у 5,0 % оглянутих на медоглядах виявлена підозра на профзахворювання, на диспансерному нагляді знаходиться 55 % працюючих цього підприємства, не на всіх виявлених з підозрою на профпатологію надходять запити для складання санітарно - гігієнічної характеристики умов праці, що знижує раннє виявлення профзахворювань та свідчить про приховування професійних захворювань, а також неможливість проведення своєчасної медичної та професійної реабілітації. На обстежених підприємствах медогляди проводилися лікарями медсанчастин, залежних від роботодавця.

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності не є обов'язковою для розробки в сучасний період розвитку суспільства, тому цей показник не може бути критерієм санепіднагляду для оцінки стану здоров'я працюючих на підприємствах, в тому числі не може бути використаним для соціально - гігієнічного моніторингу. Але, при розрахунках ступеню професійного ризику за показниками захворюваності з тимчасовою втратою працездатності визначено, що ці показники можливо віднести до групи «дуже високого ризику», як у днях так і у випадках на 100 працюючих.

Аналіз показників професійної захворюваності в Україні визначив, що вона серед працюючих в машинобудуванні знаходиться на третьому місці після вугільної та металургійної. Рівень захворюваності на 10 тис. працюючих коливається в межах 1,8-4,4 за останні 5 років. Питома вага випадків профзахворювання в галузі машинобудування в Україні в період останніх 10 років коливається в межах від 10,5 до 3,6 % в загальному рівні захворюваності в Україні. В структурі професійної захворюваності на підприємствах машинобудування в м. Києві коливання за аналогічний період визначаються від 26 до 77,7 %. Основними формами патології, що зустрічаються на підприємствах машинобудування як в Україні, так і в м. Києві, є пневмоконіоз, хронічний бронхіт, вібраційна хвороба, нейросенсорна приглухуватість. Аналіз отриманих даних визначає деякі різні тенденції в динаміці та структурі основної патології в Україні та в м. Києві на підприємствах машинобудування. В структурі професійної захворюваності в Україні за весь період спостереження перше місце належить пневмоконіозам та хронічним бронхітам, другу - вібраційній хворобі, третє - нейросенсорній приглухуватості. В м. Києві - на першому місці нейросенсорна приглухуватість і далі практично в рівних долях виявляються пневмоконіоз, хронічний бронхіт та вібраційна хвороба. При аналізі даних щодо розрахунків відносних ризиків (RR) виникнення професійної патології серед працівників машинобудування визначено, що всі основні нозології, які формують тенденції професійної захворюваності в Україні, притаманні і працівникам машинобудування.

Визначаються надвисокі рівні відносного ризику (RR>5,0) професійної захворюваності працівників на хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (RR= 9,07, EF= 89,0 %); нейросенсорну приглухуватість (RR=6,13, EF=83,7 %), та високі рівні (R=2,0-4,9) - на хвороби периферичної нервової системи (моно -, полі невропатії) (RR=2,57, EF=61,1 %,) та вібраційну хворобу (RR=3,03, EF=67,0 %). Тобто, за проведеними розрахунками основними етіологічними факторами, які визначають дані професійні захворювання, є - фізичні (шум, вібрація ) та психофізіологічні фактори (важкість праці, вимушена робоча поза). В той же час спостерігаються низькі відносні ризики професійних захворювань, що пов'язані із впливом на працівників виробничого пилу та хімічних факторів, які є причиною виникнення пневмоконіозу (RR=1,19, EF=16,0 %), хронічного бронхіту та хронічного обструктивного захворювання легень (RR=1,29, EF=22,5 %), а також патології хімічної етіології (RR=1,67, EF=40,1 %) на фоні існуючої значної експозиції працівників цими етіологічними факторами на робочих місцях. Була проведена розрахункова оцінка очікуваної кількості професійних захворювань серед працівників машинобудування на прикладі хронічного бронхіту. Визначено що очікувана кількість хворих на хронічний бронхіт, який етіологічно пов'язаний із впливом шкідливих факторів на робочому місці, становить 6,56 %, тоді як фактично ця патологія визначаються як професійна тільки в 1,29 %. Це вказує на низьку ефективність роботи лікувально-профілактичних закладів та профпатологічної служби при проведенні медоглядів та встановленні зв'язку захворювання з умовами праці, а також недосконалу систему гігієнічного моніторингу на робочих місцях з боку санепідстанцій та санітарно-промислових лабораторій підприємств.

Результати проведених комплексних досліджень стали основою для розробки ряду директивних, інструктивних і методичних документів, які знайшли своє впровадження в практику охорони здоров'я і спрямовані на збереження здоров'я працюючих.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведені теоретичні узагальнення і нові вирішення науково-практичної проблеми щодо обґрунтування і розробки шляхів покращення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підприємствах машинобудування.

1. Проведені комплексні гігієнічні дослідження базувалися на необхідності удосконалення системи державного санітарно - епідеміологічного нагляду за підприємствами машинобудівельної галузі, стан якої не в повній мірі відповідає потребам сьогодення. Немає сучасного нормативного регулювання щодо обсягів, етапності, періодичності проведення санітарно-епідеміологічного нагляду. Спостерігається наявність порівняно високого рівня шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що збільшує ризики погіршення стану здоров'я працівників. Результатом роботи стала розробка та впровадження наукових принципів та методичних підходів до системи здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за умовами праці та здоров'ям працюючих в галузі машинобудування.

2. Проведеними дослідженнями встановлено, що недоліками організації сучасного державного санітарно-епідеміологічного нагляду на промислових об'єктах, є: використання застарілих нормативних документів (більше третини з них розроблені в 90-ті роки минулого сторіччя); недостатнє охоплення об'єктів недержавної форми власності, де у 80 % випадках не забезпечується відповідний контроль з питань гігієни та охорони праці; недосконалість сучасного державного законодавства, що перешкоджає плановим та позаплановим перевіркам об'єктів нагляду; відсутність динамічного спостереження з боку лікувально-профілактичних закладів за станом здоров'я працівників; недосконалість форми висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи, що не дає можливості отримати повну інформацію про промисловий об'єкт.

3. Встановлено, що умови праці на сучасних підприємствах машинобудування характеризуються впливом на працюючих комплексу шкідливих виробничих факторів різної природи. Проте їх оцінка за даними власних досліджень та даними досліджень відомчих санітарно - промислових лабораторій суттєво відрізняється. Розбіжності можуть доходити до 50 %. Так, згідно власних досліджень перевищення ГДР шуму виявлено в 67,0% вимірів (клас небезпеки 3.1-3.3 за Гігієнічною класифікацією праці), тоді як за даними відомчого контрою - в 25,0%. Подібні розбіжності виявлені при визначенні параметрів вібрації, мікроклімату, повітря робочої зони.

4. У м. Києві в шкідливих та небезпечних умовах праці на державних підприємствах машинобудування працює 20,1+ 4,6 % робітників, на підприємствах недержавної форми власності - 32,1 + 6,4 %.( р<001). Складність здійснення моніторингу умов праці на недержавних підприємствах та визначенням «групи ризику» обумовлена частими змінами технологічного процесу виробництва або профілю діяльності підприємства, що унеможливлює проведення повного обсягу санітарно-гігієнічних досліджень при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

5. За результатами досліджень проведених на 10 підприємствах машинобудування протягом 5 років доведено, що здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду по контролю за факторами виробничого середовища, як складової соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я працюючих, ускладнюється через недоліки в оцінці умов праці відомчими санітарно-промисловими лабораторіями, економічно залежними від роботодавців, відсутністю системи реєстрації показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, неякісним проведенням періодичних профілактичних медичних оглядів. Результатом є недовиявлення професійних захворювань, при тому що біля 16 % працівників щорічно відсторонюються від роботи в шкідливих умовах праці та направляються на диспансерний нагляд.

6. Визначено, що рівень професійної захворюваності серед працюючих в машинобудуванні в Україні за 2000-2008 роки коливається від 1,8 до 4,4 випадків на 10 тис. працюючих і займає третє місце в загальній захворюваності після вугільної і металургійної промисловості. В структурі професійної захворюваності за весь період спостереження перше місце належить пневмоконіозам та хронічним бронхітам, друге місце займає вібраційна хвороба, третє - нейросенсорна приглухуватість. Натомість, в структурі профзахворюваності на підприємствах машинобудування в м. Києві, перше місце займає нейросенсорна приглухуватість, наступні місця практично в рівних долях займають пневмоконіоз, хронічний бронхіт та вібраційна хвороба.

7. Результати розрахунків професійних ризиків свідчать про надвисокі рівні відносного ризику профзахворювань по галузі машинобудування в Україні (RR>5,0), зокрема це стосується захворюваності на хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (RR=9,07, EF=89,0 %) та нейросенсорну приглухуватість (RR= 6,13,EF=83,7 %); високі рівні ризику (R=2,0-4,9) - захворювань периферичної нервової системи (RR= 2,57, EF=61,1 %) та вібраційної хвороби (RR=3,03, EF=67,0 %). На цьому фоні спостерігаються невиправдано низькі відносні професійні ризики таких захворювань як пневмоконіоз (RR= 1,19, EF=16,0 %), хронічний бронхіт (RR=1,29, EF=22,5 %), патології хімічної етіології (RR=1,67, EF=40,1 %), в той час як експозиції працівників цими етіологічними факторами на робочих місцях на підприємствах машинобудування є значними. Це є ще одним підтвердженням недовиявлення професійної захворюваності за цими формами патології.

8.За результатами медико - соціологічного дослідження виявлено, що 40,0± 2,1 % респондентів з фахівців з гігієни праці та 60,0 ±1,6 % з охорони праці визначають, що при оцінка умов праці згідно ГН 3.503.3.8;6.6.1-083-2001 здійснюється не в повному обсязі; 53,3 + 2,2 % гігієністів праці та 45,8 +1,5 % фахівців з охорони праці визначають недоліки стосовно повноти та якості гігієнічної оцінки на відповідність санітарно - гігієнічним вимогам вентиляції, виробничих приміщень, обладнання, матеріалів тощо. Визначені розбіжності в оцінці ситуації щодо відповідності нормативам санітарно - побутового та медичного забезпечення працюючих на підприємствах, при якій респонденти з гігієністів праці вважають повну відповідність в 13,3 ± 1,5 % випадках, а респонденти з охорони праці визнають відповідність в 60,6 ± 1,4 %. Охоплення попередніми та періодичними медичними огляди працівників визнають повним 83 ± 1,6 % респондентів з гігієни праці та 96 ± 0,6 % респондентів з охорони праці. Визначена достовірна різниця (р<0,05) в організації медичних оглядів на малих та великих підприємствах різних форм власності.

9. Розроблено та впроваджено комплекс науково - обґрунтованих гігієнічних та організаційних заходів, визначена роль відділень гігієни праці в системі санітарно - епідеміологічного нагляду, надані пропозиції щодо удосконалення інструкції щодо здійснення системи державного санітарно-епідеміологічного нагляду за умовами праці на підприємствах. Реалізація цих заходів дозволяє визначити найбільш інформативні показники діяльності лікарів з гігієни праці санітарно-епідеміологічних станцій з урахуванням систематизації здійснення поточного санітарно-епідеміологічного нагляду, підвищення якості медичних оглядів та покращення стану здоров'я працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці в галузі машинобудування. Виконані дослідження дозволяють екстраполювати отримані дані на всю галузь машинобудування в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

( *- особистий внесок здобувача)

1 Кононова І.Г. Сучасні проблеми санітарно-епідеміологічного нагляду на підприємствах машинобудування // Український журнал з проблем медицини праці. 2009. №4. С. 32-38.

2 Кононова І.Г. Професійна захворюваність серед працівників підприємств машинобудування // Український журнал з проблем медицини праці. 2010. №1. С. 9-16.

3 Кононова І.Г. Оцінка сучасного стану санітарно-епідеміологічного нагляду фахівцями з гігієни та охорони праці // Український журнал з проблем медицини праці. 2010. №2. С. 21-28.

4 Соколова М.П. Характеристика професійної захворюваності працюючих м. Києва / М.П.Соколова. І.Г.Кононова, С.К.Зелена // Сб. « Гигиена труда».- 2004. Вип. 35. С. 419-424 (*збір матеріалів та аналіз одержаних матеріалів, підготовка матеріалів до публікації).

У інших виданнях:

1. Кундієв Ю.І. Виробничий травматизм в Україні і причини виникнення / Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна, Н. Романенко, І.Г. Кононова, Н. Бедій // СЕС профілактична медицина.2009. №6. С. 48-51 (*збір статистичних матеріалів).

2. Кононова І.Г. Профілактика професійних захворювань на підприємствах м. Києва / І.Г. Кононова, С.К. Зелена. О.В.Чебанова. В.Г. Іванова / Проблеми медицини праці: Зб. на честь 70 річчя заснування ІМП АМН України. К., 1998. С. 268-276 (*аналіз та обробка матеріалів, підготовка матеріалів до публікації).

3. Гречківська Н.В. Медичне обслуговування працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці на сучасному етапі в м. Києві / Н.В. Гречківська, І.Г. Кононова // Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо-зумовленої захворюваності в Україні: Зб. на честь 85-річчя від дня заснування кафедри гігієни праці Національного медичного університету ім.. О.О.Богомольця. К., 2008. C. 240-244 (*збір матеріалів та аналіз одержаних матеріалів, підготовка матеріалів до публікації).

4. Кононова І.Г. Видача висновків і дозволів: уніфікувати вимоги // СЕС профілактична медицина. 2006. №1. C. 94-95.

5. Тімошина Д.П. «Мнимые» больные или «мнимые» здоровые?» /Д.П. Тімошина, И.П. Лубянова. И.Г. Кононова // Технополис. 2007. №№ 11,12. С.32-34 (*аналіз даних літератури, матеріалів, звітів, статистична обробка та підготовка матеріалів до публікації).

6. Кононова І.Г. Особливості організації та проведення медоглядів працюючих в м. Києві // Охорона праці. 2008. №11. С. 39-41.

7. Кононова І.Г. Що треба знати про медогляди // Довідник спеціаліста з охорони праці.2010. №0. С. 18 - 28.

8. Тимошина Д.П. Организация и проведение государственного санитарно - эпидемиологического надзора за условиями труда, состоянием здоровья работающего населения Украины. Нормативно-правовое обеспечение в сфере медицины труда / Д.П. Тимошина, И.П. Лубянова, И.Г. Кононова. Зб. тез доповідей ІІ Міжнародної науково-технічної конференції «Промислова безпека та охорона праці. Проблеми. Перспективи». К., 2007. С. 14-15 (*збір матеріалів та аналіз одержаних матеріалів, підготовка матеріалів до публікації).

Інформаційні листи:

1. C.В. Протас, Д.П. Тімошина, А.М. Нагорна, М.П. Соколова, Л.В. Вакарюк, І.Г. Кононова. Про стан професійної захворюваності в Україні в 2004-2008 роках та хід виконання постанови головного державного санітарного лікаря України від 17.07.067 №28 «Про вдосконалення виявлення, обліку та профілактики професійної захворюваності в Україні». К., МОЗ України від 16.12.2009, №05.01-15-2019. (*статистична обробка та аналіз матеріалів, підготовка матеріалів до публікації).

Методичні рекомендації:

1. Оцінка виникнення та управління ризиками виробничо-обумовлених захворювань та травм на робочому місці: Офіц. вид. К., 2010: Український центр науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. Узгоджено лікувально-організаційним управлінням АМН України та Департаментом розвитку медичної допомоги МОЗ України в березні 2010, 29 с. (*аналіз даних сучасної літератури, підготовка матеріалів до публікації).

АНОТАЦІЯ

Кононова І.Г. Санітарно - епідеміологічний нагляд на підприємствах машинобудування: шляхи його покращення - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія - ДУ «Інститут медицини праці АМН України», Київ, 2010.

Дисертація присвячена вивченню стану здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підприємствах машинобудування. Дана поглиблена оцінка проблемам організації сучасного державного санітарно-епідеміологічного нагляду, основними з яких є: використання застарілих нормативних документів; недостатнє охоплення об'єктів недержавної форми власності, недосконалість сучасного державного законодавства; відсутність динамічного спостереження за станом здоров'я працівників; недосконалість форми висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи щодо функціонування промислових об'єктів.

...