Становлення нейрохірургії як клінічної дисципліни

Становленню нейрохірургії як клінічної дисципліни в Канаді сприяли такі самі чинники, як і у сусідніх США. Відмінність полягала а тому, що Канада була малонаселеною та промислово менш розвиненою країною. Майже все її населення концентрувалося у кількох крупних містах вздовж кордону з США (Монреалі, Торонто, Ванкувері), де й були засновані університети. У цих містах стала розвиватися спеціалізована медична допомога.

Піонером канадської нейрохірургії став учень Кушинга Г. -- МакКензі Д.К. з Торонто, який заснував першу в цій країні нейрохірургічну клініку (відділ нейрохірургії університету Торонто) та підготував багатьох відомих нейрохірургів, таких як перший канадський дитячий нейрохірург Кейт У. і засновник шкали оцінки тяжкості субарахноїдального крововиливу Боттерелль Е.Г.

Видатну роль у становленні канадської нейрохірургії відіграв американський хірург Пенфільд У., який у 1934 р. заснував Монреальський неврологічний інститут. В цьому закладі нейрохірургія розвивалася як комплексна дисципліна у тісній взаємодії з неврологією та нейрофізіологією, а також експериментальними дослідженнями, подібно до того, як це відбувалося у московському та ленінградському нейрохірургічних інститутах. Пенфільд У. і створена ним школа лідирували в діагностиці та хірургічному лікуванні епілепсії. Слід зазначити, що протягом Другої світової війни та в повоєнні роки між Пенфільдом У. і його радянськими колегами встановилися тісні професійні та дружні стосунки.

Таким чином, інституціональний чинник відіграв ключову роль у становленні нейрохірургії в Канаді.

Як свідчить проведений аналіз, нейрохірургія має велике значення не тільки у прикладному відношенні, але й для експериментального вивчення нервової системи. Хоча основною метою нейрохірургічного втручання є одужання хворого, при цьому одночасно накопичуються факти, які сприяють розкриттю механізмів функціонування нервової системи, перш за все, головного мозку. Не випадково нейрохірургія розглядалася її засновниками (Бурденком М.Н. -- у СРСР, Кушингом Г. -- у США, Венсаном К. -- у Франції) як різновид прикладної нейрофізіології.

Вивчення еволюції нейрохірургії не обмежується пізнавальним значенням, воно також сприяє як розумінню розвитку знань про нервову систему, так і прогностичним побудовам.

Чітко простежується розвиток нейрохірургії як клінічної дисципліни: від макро- до мікро- та мініінвазивної хірургії, а згодом -- до нейрохірургічного лікування вогнищевої патології головного та спинного мозку, де «хірургія» є лише метафорою прицільності впливу такого як «радіохірургія» (однократне дистанційне опромінення мішені), «молекулярна хірургія» тощо. Одночасно зростає роль реконструктивної нейрохірургії, яка поєднує прямі нейрохірургічні втручання з використанням сучасних технологій лікування. Також можна прогнозувати розвиток фетальної нейрохірургії, спрямованої на корекцію вродженої патології нервової системи у внутрішньоутробному періоді.

Нейрохірургія ХХІ століття спиратиметься на нові знання з нейрофізіології, а також методи діагностики та лікування, що відповідають критеріям інформативності (або ефективності, якщо йдеться про лікування), безпечності, безкровності та безболісності.

школа нейрохірур клінічний дисципліна

ВИСНОВКИ

1. Становлення нейрохірургії як самостійної клінічної дисципліни відбулося в період між двома світовими війнами (у 20-ті - 30-ті рр. ХХ століття) завдяки синергічній дії системоутворюючих (дисципліноутворюючих) чинників: соціально-історичного, природничо-наукового, інституціонального.

2. Зміст соціально-історичного чинника у період вивчення визначався, перш за все, індустріалізацією та концентрацією населення в крупних містах, а також створенням великої кількості нових університетів. Потужним поштовхом для створення нейрохірургії стала Перша світова війна (внаслідок масового потоку поранених у голову та хребет, які потребували спеціалізованої допомоги), а в подальшому -- усвідомлення реальної загрози та підготовка до Другої світової війни послужили стимулом для її підтримки з боку держави.

3. Розвиток нейрохірургії відображав загальний прогрес наукових знань у медицині та їх взаємопроникнення. Для становлення нової дисципліни важливе значення мали такі складові природничо-наукового чинника як: дослідження нервової системи при різноманітній патології (функціональні та анатомічні мапи полів кори головного мозку, топічна неврологічна та психіатрична семіотика вогнищевих уражень головного мозку, вчення про набряк головного мозку та внутрішньочерепну гіпертензію тощо); створення хірургічного інструментарію (електротрепана, електрокоагулятора, кліпсів тощо), спеціальних діагностичних (пневмовентрикулографія, пневмоенцефалографія, мієлографія церебральної артеріографія, електроенцефалографія) та інших методик.

4. Важливу роль у становленні нейрохірургії відіграли лідери та наукові школи: міжнародна школа Кушинга Г. -- у США та Великобританії, Венсана К. -- у Франції, ленінградська (Пуссеп Л.М., Молотков А.Г., Полєнов О.Л., Бабчин І.С.), московська (Бурденко М.Н., Єгоров Б.Г., Арендт А.А.), харківська (Гейманович З.І., Шамов В.М.), київська (Юкельсон М.Б., Бабицький П.С.) і ростовська (Емдін П.І., Гарькаві Х.І., Шефер Д.Г.) школи в СРСР. Радянські школи нейрохірургії відзначалися комплексністю (сумісною роботою хірургів, неврологів та фахівців суміжних спеціальностей).

5. Виявлено роль таких складових інституціонального чинника як створення спеціалізованих клінік, відділень, Інститутів нейрохірургії, серед яких -- перші у світі науково-дослідні нейрохірургічні заклади -- Ленінградський інститут хірургічної невропатології (1926 р.), Московський нейрохірургічний інститут (1932 р.) і Монреальський неврологічний інститут (1934 р.); видання нейрохірургічних журналів (“Zentralblatt fur Neurochirurgie” -- у Німеччині (1936 р.), «Вопросы нейрохирургии» -- у СРСР (1937 р.)); створення нейрохірургічних товариств (Товариство неврологічних хірургів у США (1920 р.), Товариства британських неврологічних хірургів у Великобританії (1926 р.), Нейрохірургічна рада у СРСР (1934 р.)). На становлення нейрохірургії у СРСР великий вплив справляла система підготовки нейрохірургів на приват-доцентському курсі з нейрохірургії у Київському інституті удосконалення лікарів, на кафедрах нейрохірургії Інститутів удосконалення лікарів у Ленінграді (1935 р.) та Москві (1935-1938 рр.).

6. Нейрохірургія як самостійна клінічна дисципліна з'явилася практично одночасно у провідних країнах світу: США, СРСР, Великобританії, Франції, Німеччині, Канаді, кожній з яких були притаманні певні особливості її становлення, зумовлені відмінностями суспільно-політичних систем, національними традиціями, особистостями лідерів.

7. На початку ХХ століття центр розвитку нейрохірургії, який спочатку знаходився у Великобританії, перемістився у США, багато в чому завдяки науковим і практичним досягненням Кушинга Г. та Денді В. Англійська нейрохірургія як самостійна дисципліна була сформована учнями та послідовниками Кушинга Г. Ідеологом хірургічної невропатології в Росії був невро(пато)лог Бехтєрєв В.М., який стимулював свого учня Пуссепа Л.М. до виконання операцій на структурах нервової системи. Французька нейрохірургія, аналогічно до Російської, на початку була представлена хірургічною неврологією. Ініціатором її розвитку був невролог Бабінський Ж., а лідером -- його учень Венсан К., який став оперуючим неврологом. Німецька нейрохірургія як клінічна дисципліна сформувалася в основному завдяки потенційній її необхідності для майбутніх війн.

8. При аналізі історії нейрохірургії з позицій вчення про дисципліноутворюючі чинники виправданим є виділення, в залежності від появи та синергічного впливу їх складових, трьох періодів розвитку цієї дисципліни: 1) зародження (1884-1919 рр.) -- від перших планових нейрохірургічних операцій до створення Товариства неврологічних хірургів у США; 2) становлення нейрохірургії як самостійної клінічної дисципліни (1920-1939 рр.) -- від перших нейрохірургічних шкіл, клінік та Інститутів до створення системи підготовки кадрів нейрохірургів; 3) диференціація (починаючи з 1940 р. -- дотепер) -- від створення нейрохірургічної служби до внутрішньодисциплінарної диференціації (появи дитячого, судинного, функціонального, спінального, реконструктивного та інших розділів нейрохірургії).

9. Становлення нейрохірургії як самостійної клінічної дисципліни сприяло розширенню галузі її застосування, збільшенню кількості та радикальності оперативних втручань і, найголовніше, суттєвому покращенню результатів лікування хірургічної патології нервової системи. У практику були впроваджені нові хірургічні методики, в тому числі: трансназальний, субокципітальний доступи, двобічна підскронева декомпресія, перфорація дна ІІІ шлуночка, коагуляція судинних сплетень бічних шлуночків та ін. Показник летальності протягом періоду, який розглядався, зменшився в середньому у 2-3 разу. Відокремлення нейрохірургії як клінічної дисципліни стало важливим етапом, що зумовило її швидкий подальший розвиток.

10. Вивчення історії нейрохірургії з урахуванням дисципліноутворюючих чинників та їх складових сприяє прогнозуванню тенденцій її сучасного розвитку в напрямку, з одного боку, подальшої внутрішньодисциплінарної диференціації та спеціалізації, а з іншого -- зростаючої інтеграції з різними клінічними, технічними та фундаментальними науками. При цьому деякі експериментально-клінічні дослідження початкового періоду становлення нейрохірургії зберегли своє значення дотепер і використовуються в рекомендаціях доказової медицини (декомпресія у боротьбі з некерованою внутрішньочерепною гіпертензією тощо).

11. Створене на основі системного підходу до генезису нейрохірургії вчення про дисципліноутворюючі чинники сприятиме аналізу становлення та розвитку інших медичних дисциплін як у світовому, так і національному контекстах.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дані дослідження можуть використовуватися у викладанні на кафедрах історії медицини, нейрохірургії та неврології.

2. Аналіз розвитку нейрохірургії в таких країнах як Росія, Великобританія, США, Німеччина та ін., свідчить про те, що в комплексі дисципліноутворюючих чинників важливу роль відіграли наукові школи. Це вказує на необхідність підвищеної уваги у сучасній науці до наукових шкіл, формування спадкоємності в роботі засновника наукової школи та його учнів, підтримку різних поколінь вчених.

3. Вивчення історії нейрохірургії з урахуванням дисципліноутворюючих чинників та їх складових свідчить про те, що в прогнозуванні тенденцій її сучасного розвитку слід вбачати, з одного боку, подальшу диференціацію та спеціалізацію, а з іншого, -- необхідність зростаючої інтеграції з різними клінічними, технічними та фундаментальними науками.

4. Виділений комплекс дисципліноутворюючих чинників та їх складових може бути використаний для аналізу розвитку інших медичних дисциплін як у світовому, так і національному контекстах.

5. Результати дослідження сприятимуть відтворенню цілісної науково-достовірної картини розвитку нейрохірургії в Росії та інших країнах світу у другій половині ХХ - на початку ХХІ століть.

6. Отримані нами дані можуть бути використані для уточнення відомостей про розвиток нейрохірургії та діяльності її видатних представників у довідковій та енциклопедичній літературі.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лихтерман Б.Л. Нейрохирургия: становление клинической дисциплины Б.Л. Лихтерман // М., 2007. -- 316 с.

2. Lichterman B. А History of Russian and Soviet Neuropathology // Handbook of Clinical Neurology / eds. S. Finger et al. -- Amsterdam, 2010. -- V.95 (3rd series). -- P.739-755.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні літературних і архівних даних, написанні розділу).

3. Лихтерман Б.Л. История хирургии травм головы // Клиническое руководство по черепно-мозговой травме: под ред. А.Н. Коновалова,
Л.Б. Лихтермана, А.А. Потапова; Институт нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко РАМН. -- М.: Антидор, 1998. -- Т.1. -- С.21-46.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні літературних і архівних даних, написанні розділу).

4. Lichterman B.L. On the History of Psychosurgery in Russia B.L. Lichterman // Acta Neurochir. -- 1993. -- V.125. -- P.1-4.

5. Lichterman B.L. The Development of Russian Neurosurgery in the Twentieth Century / B.L. Lichterman // Neurology of India. -- 1995. -- V.43, N.3 (suppl.) -- P.2-4.

6. Lichterman B.L. Roots and routes of Russian neurosurgery (from surgical neurology towards neurological surgery) / B.L. Lichterman// J. Hist. Neurosci. -- 1998. -- V.7. -- P.125-135.

7. Лихтерман Б.Л. Пути развития и центры российской нейрохирургии: от хирургической неврологии к неврологической хирургии / Б.Л. Лихтерман // Нейрохирургия. -- 1999. -- №1. -- С.60-64.

8. Lichterman B.L. Adamkiewicz's Artery / B.L. Lichterman // Neurological Eponyms: eds. P.J. Koehler et al. -- Oxford: University Press, 2000 -- P.3-8.

9. Лихтерман Б.Л. Андрей Андреевич Арендт -- основоположник отечественной детской нейрохирургии (к 110-летию со дня рождения) Б.Л. Лихтерман // Нейрохирургия. -- 2001. -- №1 -- С.10-12.

10. Лихтерман Л.Б. История запрета психохирургии в СССР Л.Б. Лихтерман, Б.Л. Лихтерман // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. -- 2001. -- №2. -- С.35-39.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні літературних і архівних даних, написанні статті).

11. Смирнов Н.А. Воспоминания о Федоре Андреевиче Сербиненко / Н.А. Смирнов, Б.Л, Лихтерман // Нейрохирургия. -- 2002. -- №3. -- С.4-5.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні літературних і архівних даних, написанні статті).

12. Лихтерман Б.Л. Город сахарных черепов / Б.Л. Лихтерман // Мед. помощь. -- 2002. -- №3. -- С.54-57.

13. Lichterman B.L. Neurosurgery in the Nineteen-Twenties and Thirties / B.L. Lichterman // Twentieth Century Neurology. The British Contributio: ed. F.C. Rose. -- L.: Imperial College Press, 2001. -- P.197-218.

14. Lichterman B.L. Virchow Goes East: Russian-German Links in Pathology and Neuropathology in Nineteenth and Twentieth Century B.L. Lichterman // Traditions of Pathology in Western Europe: Theories, Institutions and their Cultural Setting / ed. C.-R. Pruell. -- Herbolzheim: Centaurus Verlag, 2003. -- P.55-73.

15. Лихтерман Б.Л. Академик Н.Н. Бурденко (1876-1946) и Московская школа нейрохирургов / Б.Л. Лихтерман // Анналы хирургии. -- 2003. -- №5-6. -- С.38-43.

16. Лихтерман Б.Л. Академик Н.Н. Бурденко (1876-1946) и Московская школа нейрохирургов / Б.Л. Лихтерман // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. -- 2004. -- №4. -- С.3-6.

17. Лихтерман Б.Л. Этюды становления нейрохирургии во Франции / Б.Л. Лихтерман // Нейрохирургия. -- 2005. -- №1. -- С.58-62.

18. Лихтерман Б.Л. Особенности становления нейрохирургии в США / Б.Л. Лихтерман // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко 2005. №2. -- С.40-43.

19. Лихтерман Б.Л. Факторы выделения нейрохирургии в самостоятельную медицинскую дисциплину / Б.Л. Лихтерман Мед. помощь. 2006. -- №4. -- С.46-50.

20. Лихтерман Б.Л. Особенности становления нейрохирургии во Франции / Б.Л. Лихтерман // Мед. помощь. -- 2006. -- №5. -- С.42-47.

21. Лихтерман Б.Л. К истории становления нейрохирургии в Великобритании / Б.Л. Лихтерман Мед. помощь. -- 2006. -- №6. -- С.50-56.

22. Лихтерман Б.Л. Основоположник отечественной детской нейрохирургии Андрей Андреевич Арендт -- личность и творчество Б.Л. Лихтерман // Асклепий. -- 2006. -- №2. -- С.15-21.

23. Лихтерман Л.Б. Ф. А. Сербиненко (1928-2002) -- основоположник эндоваскулярной нейрохирургии Л.Б. Лихтерман, Б.Л. Лихтерман Исторический вестник Моск. мед. академии им. И.М. Сеченова. -- М.: Шико, 2006. -- Т.XXII. -- C.143-155.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні літературних і архівних даних, написанні статті).

24. Лихтерман Б.Л. Уилдер Пенфильд и советская неврология Б.Л. Лихтерман // Мед. помощь. -- 2007. -- №2. -- C.49-57.

25. Lichterman B.L. Emergence and Early Development of Russian Neurosurgery (1890s-1930s) / B.L. Lichterman // J. Hist. Neurosci. -- 2007. -- V.16, N.1-2. -- P.123-137.

26. Лихтерман Б.Л. Основоположник отечественной детской нейрохирургии Андрей Андреевич Арендт: личность и творчество Б.Л. Лихтерман // Мед. помощь. -- 2007. -- №5. -- С.52-56.

27. Лихтерман Б.Л. Когда нейрохирургия стала специальностью? Б.Л. Лихтерман // Укр. нейрохiрург. журн. -- 2009. -- №1. -- С.61-68.

28. Lichterman B.L. Opening and closing the windows: Some remarks on the evolution of instruments for cranial trepanation / B.L. Lichterman // Proceedings of the 38th International Congress on the History of Medicine / eds. N. Sari et al. -- Ankara, 2005. -- P.129-137.

29. Lichterman B.L. The Moscow Colloquium on Electroencephalography of Higher Nervous Activity and its Impact on International Brain Research B.L. Lichterman // Analecta Historico Medica (Mexico). -- 2008. -- V.6, suppl.1. -- P.273-285.

30. Lichterman B.L. The Development of Paediatric Neurosurgery in Russia (Abstract for AANS Annual Meeting, Orlando, Florida) / B.L. Lichterman J. Neurosurg. -- 1995. -- N.2. -- P.370A.

31. Lichterman B.L. Soviet Neurosurgery of the Stalinist Era B.L. Lichterman // 34th International Congress on the History of Medicine, Glasgow, Scotland, 4-8 September 1994: Abstracts. -- Glasgow, 1994. -- P.103.

32. Lichterman B.L. Onset of Stereotactic Neurosurgery: The Forgotten Lessons (Proceedings of the Meeting of the American Society for Stereotactic and Functional Neurosurgery) / B.L. Lichterman // Sterеotact. and Function. Neurosurg. -- 1995. -- V.65, N.1-4. -- P.199.

33. Lichterman В.L. Hippocrates and Modern Neurotraumatology B.L. Lichterman // 35th International Congress on the History of Medicine 2nd-8th September 1996, Kos Island, Greece: Book of Abstracts. -- 1996. -- Р.453.

34. Lichterman B.L. Neurological Roots of Modern Neurosurgery B.L. Lichterman // Neurology. -- 1997. -- V.48, N.3. -- P.A265 (AAN 49th Annual Meeting Program).

35. Lichterman B.L. Roots and Routes of Soviet Neurosurgery B.L. Lichterman Proceed. 2nd Meeting of the International Society for the History of the Neurosciences, 19-22 June 1997, Leiden, the Netherlands. -- 1997. P.67-68.

36. Лихтерман Б.Л. Путешествие из Петербурга в Москву: пути и центры нейрохирургии в России в первой трети 20 века / Б.Л. Лихтерман // Материалы I съезда Конфедерации историков медицины, 12-14 марта 1998 г., Москва. -- М.: Медицина, 1998. -- С.45.

37. Lichterman B.L. A History of Medical Ethics in Russia / B.L. Lichterman // 37th International Congress on the History of Medicine, September 10-15, 2000, Galveston, Texas. -- P.365-368.

38. Лихтерман Б.Л. Рождение нейрохирургической клиники (20-е - 30-е годы ХХ века) / Б.Л. Лихтерман // III съезд нейрохирургов России, Санкт-Петербург, 4-8 июня 2002 г.: Материалы съезда. -- СПб., 2002. -- С.704-705.

39. Лихтерман Б.Л. Окно в мозг: История инструментов для трепанации черепа / Б.Л. Лихтерман // III съезд нейрохирургов России, Санкт-Петербург, 4-8 июня 2002 г.: Материалы съезда. -- СПб., 2002. -- С.705.

40. Лихтерман Б.Л. Проблемы этики в современной неврологии и нейрохирургии / Б.Л. Лихтерман // Физические методы в современной неврологии и нейрохирургии: материалы междунар. научн.-практ. конф., посвящ. 100-летию со дня рождения проф. Б.В. Лихтермана, Ялта, 2-4 окт. 2002 г. -- Ялта, 2002. -- C.135.

41. Lichterman B.L. Opening and Closing the Windows: Some Remarks on the Evolution of Instruments for Cranial Trepanation / B.L. Lichterman // 38th International Congress on the History of Medicine, September 1-6, 2002, Istanbul, Turkey. -- Istanbul, 2002. -- P.186.

42. Lichterman B.L. Evolution of concept of hydrocephalus in Russia during four decades (1948-1989) / B.L. Lichterman // Child's Nervous System. -- 2002. V.18. -- P.542.

43. Лихтерман Б.Л. Становление нейрохирургии как самостоятельной дисциплины (20-30-е годы ХХ в.) / Б.Л. Лихтерман // Материалы II съезда Конфедерации историков медицины, Москва, 14-17 мая 2003 г. -- М.: Медицина, 2003. -- C.82-83.

44. Лихтерман Б.Л. Эволюция концепции гидроцефалии в СССР Б.Л. Лихтерман // Первая Всерос. конф. по детской нейрохирургии, Москва, 18-20 июня 2000 г. -- М., 2003. -- С.103-104.

45. Lichterman B.L. A formation of European neurosurgery (1920s-1930s) / B.L. Lichterman // Proceedings of the Eighth Annual Meeting of the International Society for the History of the Neurosciences, Windsor Great Park, July 7-10, 2003. -- 2003. -- P.31.

46. Lichterman B.L. Innovations in Neurosurgery: Mapping Cerebral Hemispheres and Inflating Detachable Balloons / B.L. Lichterman // Devices and Designs: Medical Innovation in Historical Perspective, Abstracts, University of Manchester, 11-13 July 2003. -- Manchester, 2003. -- P.47.

47. Лихтерман Б.Л. Когда нейрохирургия стала специальностью (20-е - 30-е годы ХХ века) / Б.Л. Лихтерман // Матерiали III з'їзду нейрохiрургiв України, Крим, Алушта, 23-25 верес. 2003 р. -- К., 2003. -- С.316.

48. Лихтерман Б.Л. Метафоры в нейрохирургической клинике Б.Л. Лихтерман // Матерiали III з'їзду нейрохiрургiв України, Крим, Алушта, 23-25 верес. 2003 р. -- К., 2003. -- С.317.

49. Лихтерман Б.Л. Профессор Л.М. Пуссеп (1875-1942) и его роль в становлении российской нейрохирургии / Б.Л. Лихтерман // Медицинская профессура Российской империи: тезисы науч. конф., Москва, 12 марта 2004 г. -- М., 2004. -- С.76-77.

50. Lichterman B.L. Wilder Penfield and Soviet neuroscience B.L. Lichterman // Ninth annual meeting of the International Society for the History of Neurosciences, June 26-29, 2004 Montreal, Canada: Abstracts. -- Montreal, 2004. -- P.30.

51. Lichterman B.L. The Birth of a Neurosurgery Clinic / B.L. Lichterman // 39th International Congress on the History of Medicine, Metaponto-Bari (Italy), September 5-10, 2004: Book of Abstracts. -- P.85.

52. Лихтерман Л.Б. Этика в современной нейрохирургии Л.Б. Лихтерман, Б.Л. Лихтерман // VII междун. симпозиум «Новые технологии в нейрохирургии»: Материалы симпозиума. -- СПб., 2004. -- С.262.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні літературних і архівних даних, проведенні дослідження, написанні тез).

53. Лихтерман Л.Б. Федор Андреевич Сербиненко (1928-2002) -- основоположник эндоваскулярной нейрохирургии Л.Б. Лихтерман, Б.Л. Лихтерман // Сердечно-сосудистые заболевания. -- 2004. -- Т.5, №11. -- С. 60-63.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні літературних і архівних даних, написанні тез).

54. Lichterman B.L. “Disintegration Starts from Above”: Cerebral Localization in Soviet Neurology ca.1930 / B.L. Lichterman // XXII International Congress of History of Science, Beijing (China), July 24-30, 2005: Book of Abstracts. -- Beijing, 2005. -- P.424.

55. Lichterman B.L. Why was psychosurgery prohibited in the USSR? B.L. Lichterman // 11th Annual Meeting of the International Society for the History of the Neurosciences (ISHN): Abstracts, Pavia, Italy, June 21-25, 2006. -- Pavia, 2006. -- P.47.

56. Лихтерман Б.Л. «Распад начинается сверху»: Учение о мозговой локализации в советской неврологии и нейрохирургии на рубеже 1930-х годов / Б.Л. Лихтерман // IV Съезд нейрохирургов России. Москва, 18-22 июня 2006 г.: материалы съезда. -- М., 2006. -- С.578.

57. Лихтерман Б.Л. Уилдер Пенфильд в советском контексте Б.Л. Лихтерман // IV Съезд нейрохирургов России. Москва, 18-22 июня 2006 г.: материалы съезда. -- М., 2006. -- С.578.

58. Lichterman B.L. The birth of a neurosurgery clinic in Imperial Russia and USSR (1890s-1930s) / B.L. Lichterman // Traditional Medicine and Materia Medica in Medieval Manuscripts, Baku, June 12-14, 2006. -- Baku, 2006. -- P.39.

59. Lichterman B.L. Teaching on brain localization in soviet neurology in the early 1930s / B.L. Lichterman // 40th International Congress on the History of Medicine: Abstracts, Budapest, August 26-30, 2006. -- Budapest, 2006. -- P.241.

60. Lichterman B.L. Three periods of Russian psychosurgery/
B.L. Lichterman // 40th International Congress on the History of Medicine: Abstracts, Budapest, August 26-30, 2006. Budapest, 2006. -- P.239.

61. Likhterman L., Professor Fedor Serbinenko (1928-2002) -- founder of endovascular neurosurgery / L. Lichterman, B. Lichterman // Joint Meeting of the French and Russian Societies of Neurosurgery, Caen, March 29 - April 1, 2006. -- P.53.

(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні літературних і архівних даних, написанні тез).

62. Lichterman B.L. Emergence and Early Development of Russian Neurosurgery (1890s-1930s) / B.L. Lichterman // 3rd Balkan Congress on the History of Medicine: Abstract Book. -- Thessaloniki, 29 November - 1 December 2007. -- Tessaloniki, 2007. -- P.80.

63. Lichterman B.L. The Birth of a Neurosurgery Clinic (1920s-1920s) / B.L. Lichterman // American Association for the History of Medicine: Abstracts. -- Rochester, New York, April 10-13, 2008. -- New York, 2008. -- P.61.

64. Лихтерман Б.Л. Рождение нейрохирургической клиники (1920-е-1930-е годы) / Б.Л. Лихтерман // III Съезд конфедерации историков медицины. -- М., 2009. -- Т.1. -- С.101-103.

65. Лихтерман Б.Л. Когда нейрохирургия стала специальностью? Б.Л. Лихтерман // V Съезд нейрохирургов России: 22-25 июня 2009 г. -- Уфа, 2009. -- С.447-448.

66. Лихтерман Б.Л. Философские и этические проблемы нейрохирургии / Б.Л. Лихтерман // V Съезд нейрохирургов России: 22-25 июня 2009 г. -- Уфа, 2009. -- С.448.

67. Lichterman B.L. The Moscow Colloquium on Electroencephalography of Higher Nervous Activity (1958) and its impact on international brain research / B.L. Lichterman // XXIII International Congress of History of Science and Technology, 28 July - 2 August 2009, Budapest, Hungary. -- Budapest, 2009. -- P.555.

АНОТАЦІЯ

Ліхтерман Б.Л. Становлення нейрохірургії як клінічної дисципліни. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук зі спеціальностей 14.01.05 -- нейрохірургія і 14.02.04 -- історія медицини. --ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2010.

Дисертація присвячена становленню нейрохірургії як клінічної дисципліни з власною методологією і сферою наукових і прикладних інтересів в період між двома світовими війнами (20-і-30-і рр. ХХ століття) в європейських країнах (Росії, СРСР, Великобританії, Франції, Німеччині), а також в США і Канаді. Виникнення нейрохірургії в цих державах було зумовлене загальним накопиченням фундаментальних знань і розвитком медицини та хірургії, як досягли того рівня, коли спеціалізація стає необхідною.

Для вивчення цього процесу нами був використаний системний підхід. Були виділені дисципліноутворюючі чинники: соціально-історичний (війни, рівень розвитку суспільства, ступінь індустріалізації та урбанізації); природничо-науковий (накопичення знань по анатомії та фізіології нервової системи, створення діагностичних і хірургічних методик, спеціального інструментарію, удосконалення методів знеболення); інституціональний (поява лідерів і наукових шкіл, створення системи підготовки нейрохірургічних кадрів, спеціалізованих відділень, науково-дослідних інститутів, а також періодичних видань, нейрохірургічних товариств).

Становлення нейрохірургії як самостійної клінічної дисципліни у різних країнах мало певні відмінності.

Особливістю становлення радянської нейрохірургії було створення крупних науково-дослідних інститутів і комплексний характер їх роботи. В той же час у США і країнах Європи нейрохірургічні відділення створювалися переважно у складі багато профільних лікарень.

Ключові слова: нейрохірургія, історичний розвиток, самостійна клінічна дисципліна, становлення, дисципліноутворюючі чинники.

АННОТАЦИЯ

Лихтерман Б.Л. Становление нейрохирургии как клинической дисциплины. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальностям 14.01.05 -- нейрохирургия и 14.02.04 -- история медицины. -- ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины», Киев, 2010.

Диссертация посвящена становлению нейрохирургии как клинической дисциплины со своей методологией и сферой научных и прикладных интересов в период между двумя мировыми войнами (20-е-30-е гг. ХХ столетия) в европейских странах (России, СССР, Великобритании, Франции, Германии), а также США и Канаде. Возникновение нейрохирургии в этих государствах было обусловлено общим накоплением фундаментальных знаний и развитием медицины и хирургии, достигших того уровня, когда специализация становится необходимой.

Для изучения этого процесса был использован системный подход. Были выделены системообразующие факторы, названные дисциплинообразующими, важнейшими из которых являются: социально-исторический (войны, уровень развития общества, степень урбанизации и индустриализации); естественнонаучный (накопление знаний по анатомии и физиологии нервной системы, создание диагностических и хирургических методик, специального инструментария, совершенствование методов обезболивания); институциональный (появление лидеров и научных школ, создание системы подготовки нейрохирургических кадров, специализированных отделений, клиник и научно-исследовательских нейрохирургических институтов, а также периодических изданий, нейрохирургических обществ).

Мощным толчком в развитии нейрохирургии стала Первая мировая война в силу массовости боевых повреждений нервной системы, обусловивших необходимость разработки системы организационных и лечебно-диагностических мероприятий для оказания специализированной помощи раненым в голову и позвоночник. Подготовка ко Второй мировой войне стимулировала выделение нейрохирургии в самостоятельную дисциплину, обусловив государственную поддержку этого процесса.

Становление нейрохирургии как клинической дисциплины в разных странах имело определенные различия. Организация нейрохирургической помощи определялась как существовавшими в Европе и Северной Америке традициями, так и, в большей степени, особенностями общественных систем. В СССР была четко выражена тенденция к централизации нейрохирургии, тогда как в Великобритании и США она изначально была децентрализована.

Особенностью становления советской нейрохирургии было создание отдельных крупных научно-исследовательских институтов и комплексный характер их работы. В то же время в США и странах Европы нейрохирургические отделения создавались преимущественно в составе многопрофильных больниц.

Ключевые слова: нейрохирургия, историческое развитие, самостоятельная клиническая дисциплина, становление, дисциплинообразующие факторы.

SUMMARY

Lichterman B.L. Becoming of neurosurgery as clinical discipline. -- The manuscript.

Dissertation for obtaining of scientific degree of doctor of medical sciences on speciality 14.01.05 -- neurosurgery and 14.02.04 -- history of medicine. SI “Institute of neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to becoming of neurosurgery as an independent clinical discipline with it's own methodology and sphere of scientific and applied interests in a period between two world wars (20th-30th years of XX century) in European countries (Russia, USSR, Great Britain, France, Germany) and also in USA and Canada. Neurosurgery origin in these countries was caused by general accumulation of fundamental knowledge and development of medicine and surgery that achieved the level, when specialization becomes necessary.

We used systemic approach to study this process.

Discipline-forming factors were selected: social-historical factor (wars, level of society development, industrialization and urbanization); naturally-scientific factor (accumulation of knowledge on nervous system anatomy and physiology, creation of diagnostics and surgical methods, special tool, improvement of methods of anaesthetizing); institutional factor (appearance of leaders and scientific schools, creation of system for neurosurgical stuff training, specialized clinics, scientific-research neurosurgical institutes, and also magazines and neurosurgical societies).

Becoming of neurosurgery as independent clinical discipline in different countries had certain differences.

The features of soviet neurosurgery becoming were creation of large scientific-research institutes and complex character of their work. At the same time in USA and countries of Europe neurosurgical clinics were created mainly in common hospitals.

Key words: neurosurgery, historical development, independent clinical discipline, becoming, discipline-formative factors.

Размещено на Allbest.ur