Психофізіологічна оцінка осіб з різною ефективністю церебральної гемодинаміки

Размещено на http://www.allbest.ru/

мІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ університет

ім. М. ГОРЬКОГО

УДК 612.821+616.831:612.13

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОСІБ З РІЗНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ

14.03.03 - нормальна фізіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

РАДЧЕНКО СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ

Донецьк 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Панченко Олег Анатолійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри медичної, біологічної фізики, медичної інформатики і біостатистики.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Макарчук Микола Юхимович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри фізіології людини і тварин;

доктор медичних наук, професор Івнєв Борис Борисович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри фізіології.

Захист відбудеться “ 24 ” березня 2010 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою:

83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий “23” лютого 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.мед.н., професор Д.О. Ласткою

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах збільшення психоемоційних навантажень на людину продовжує зростати абсолютна кількість судинних «катастроф» головного мозку (Яворська В.О., 2009). За останні 10 років поширеність вказаної патології збільшилася в 2 рази, і в Україні в даний час зареєстровано 3 млн. хворих із цереброваскулярними розладами (Мищенко Т.С., 2007). У зв'язку з розповсюдженістю цієї патології, питання ранньої діагностики судинних змін головного мозку є пріоритетною та актуальною науковою проблемою. Згідно з теорією функціональних систем Анохіна П.К., системний характер судинних зсувів церебральної гемодинаміки, який розвивається у людини під час цілеспрямованої діяльності, викликає мобілізацію фізіологічних та психічних функцій, що забезпечується адаптацією до нових умов функціонування (Зінченко В.П., 2003). Однак, активація фізіологічних функцій, які забезпечують емоційне напруження людини, може бути невідповідною діяльності, що виконується, і це сприяє розвитку психоемоційних напружень (Григор'єв А.М., 2005; Федоров Б.М., 2006; Судаков К.В., 2006). Встановлено, що психоемоційне навантаження змінює церебральну гемодинаміку, що в свою чергу, формує стійкі порушення тонусу та реактивності судин, розташованих не тільки в регіонах підвищеної функціональної активності головного мозку, але і за їх межами, в зонах зниженої функціональної активності (Федоров Б.М., 2004; Critchley H.D., 2007), що є базою для трансформації функціональних розладів мозкового кровообігу в захворювання судинної системи (Шхвацабая І.К., 2002; Шпак Л.В.; Бєлова Н.О., 2005), але судинно-мозкова реактивність головного мозку може сформувати ефективну церебральну гемодинаміку, що дасть можливість оптимізувати кровообіг відповідно до нових умов (Aaslid R., 2005; Lang E., 2007). Все це складає актуальну проблему вивчення взаємодії гемодинамічних параметрів церебрального кровообігу і психологічних показників, що віддзеркалюється у формуванні певного психофізіологічного стану (Казаков В.М., 2004; Греченко Т.М., 2005; Уманський В.Я., 2006).

Практично відсутні дослідження взаємозв'язку показників мозкового кровообігу та адаптаційних можливостей судинної системи у осіб зі зміненим тонусом церебральних судин (Гундарев І.А., 2005; Сидорова О.М., Чечотка Д.Ю., 2007). Відомі роботи, результати яких використовуються для встановлення та оцінки змін тонусу церебральних судин, але вони недостатньо інформативні (Волошин П.В., 2002; Lisspers J., Ost L.G., 2004; Tokarev V.E., 2005). Однією з причин цього є мала кількість досліджень, пов'язаних з вивченням співвідношень між психологічними показниками та параметрами мозкової гемодинаміки (Бадажков Д.В., 2006). У зв'язку з цим, в теперішній час набуває необхідність розробки моделі ранньої та адекватної сучасної оцінки психофізіологічних станів осіб, як засіб діагностики і прогнозування судинних змін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в рамках науково-дослідної роботи кафедри медичної, біологічної фізики, медичної інформатики і біостатистики Донецького національного медичного університету ім. М. Горького "Розробка інформаційної моделі діагностики та прогнозування психофізіологічних станів у осіб з посттравматичними і соціально-стресовими розладами" № держреєстрації 0102U0067881, термін виконання 2003 - 2005рр. Автором особисто в рамках цієї НДР виконані фізіологічні дослідження, обробка і аналіз отриманих даних згідно з планом дисертаційної роботи, узагальнення результатів, формулювання висновків, підготовка відповідних розділів звітів із НДР.

Тему дисертації та наукового керівника затверджено Вченою радою Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (протокол № 8 від 23.12.2004 р.).

Мета дослідження: обґрунтувати і розробити модель оцінки психофізіологічних станів людини з різною ефективністю церебральної гемодинаміки.

Для досягнення мети вирішено такі завдання:

1. Довести інформативність реоенцефалографічних, допплерогра-фічних і електроенцефалографічних показників для оцінки ефективності церебральної гемодинаміки.

2. Встановити інформативність психологічних показників для оцінки ефективності церебральної гемодинаміки.

3. Оцінити рейтинг відібраних показників для прогнозування ефективності церебральної гемодинаміки.

4. Побудувати модель оцінки та прогнозу ефективності церебральної гемодинаміки.

5. Обґрунтувати математичну і біологічну адекватність моделі.

Об'єкт дослідження - процес формування психофізіологічних станів людини в залежності від змін церебральної гемодинаміки.

Предмет дослідження - психофізіологічні стани людини з нормальною та зміненою гемодинамікою.

Методи дослідження - фізіологічні методи (реоенцефалографія, ультразвукова допплерографія, електроенцефалографія), психологічні методи (Міннесотський тест ММРІ (скорочений варіант), тест ЕРІ (Айзенка), тест Люшера, опитувальник «САН»), катамнестичний (стать, вік) та математичні методи (статистичний аналіз, побудова нейромережевих моделей, побудова логістичних моделей).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено модель оцінки ефективності церебральної гемодинаміки людини, яка дозволяє визначити співвідношення біофізичних параметрів церебральної гемодинаміки і показників психологічного стану.

Вперше в результаті дослідження доведено наявність складних нелінійних зв'язків між комплексом показників судинного русла головного мозку і параметрами психологічного стану, які відображують психофізіологічний стан людини.

Вперше розроблено та встановлено критерії оцінки співвідношень між параметрами мозкової гемодинаміки та психологічними показниками осіб в процесі діяльності, що дозволяє діагностувати зміни церебральної гемодинаміки. гемодинаміка церебральний адекватність психологічний

Вперше встановлено критерії границь діагностичної «норми» і «не норми» для психологічних показників та параметрів мозкової гемодинаміки у осіб із різною ефективністю церебральної гемодинаміки.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено модель оцінки ефективності церебральної гемодинаміки людини, що дозволяє отримати не тільки кількісні характеристики показників церебральної гемодинаміки на момент дослідження, але й прогнозувати появу небажаних судинних зсувів. Це дозволить підвищити ефективність діагностики та прогнозування цих змін.

Система діагностики судинних змін впроваджена в медичну практику відділень функціональної та ультразвукової діагностики у Державному закладі «Медичний центр Реабілітаційно-діагностичний центр» Міністерства охорони здоров'я України (акт впровадження від 22.04.09 р.), в систему діяльності Науково-дослідного центру психотренінгових технологій та центру практичної психології Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Є.О. Дідоренка (акт впровадження від 19.05.09 р.) і в навчально-виховний процес Української інженерно-педагогічної академії при викладанні навчальних дисциплін «Валеологія», «Основи медичних знань», «Безпека життєдіяльності» (акт впровадження від 28.05.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Матеріали виконаних експериментальних досліджень, що подані в дисертаційній роботі, є особистим внеском автора у проблему, що вивчається. Особисто дисертантом сформульовані мета і завдання досліджень, обґрунтовано схема експерименту. Автором проведено критичний аналіз сучасних літературних даних та обґрунтування наукових висновків, розробка положень та практичне впровадження результатів, побудовано моделі для кількісної оцінки ефективності церебральної гемодинаміки осіб із судинними змінами та доведена їх біологічна адекватність, а також написані усі розділи дисертації. У роботі не було використано ідей або технічних розробок, які належать співавторам опублікованих робіт.

Апробація результатів дослідження Основні положення дисертаційної роботи було викладено на III науково-практичній конференції “Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информационные технологии”, (Київ, 2004), підсумковій науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 350-річчю м. Харкова, (Харків, 2004), VІ науково-практичній конференції “Реабилитация и абилитация человека человека. Социально-психологическая безопасность и психическое здоровье” (Київ, 2006), ІV з'їзді Українського біофізичного товариства (Донецьк, 2006), III міжнародній конференції “Современные аспекты реабилитации в медицине” (Єреван, 2007), науково-практичній конференції “Психотерапія, медична психологія і гранична психіатрія в системі надання медичної допомоги”, (Харків, 2008), XIV конгресі з психіатрії (XIV World Congress of Psychiatry, Czech Republic, Prague, 2008), V міжнародній науково-практичній конференції “Психологические технологии в экстремальных видах деятельности”, (Донецьк, 2009).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 18 наукових працях (3 статтях у наукових фахових виданнях, 14 статтях і тезах наукових конференцій та з'їздів, деклараційному патенті на винахід).

Структура дисертації. Дисертація викладена на 180 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, п'яти розділів, заключення, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 26 таблиць на 17 сторінках, 9 рисунків на 5 сторінках. Список використаних джерел включає 220 найменування на 20 сторінках, з яких 147 викладено кирилицею та 73 - латиницею. Додатки складають 32 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи досліджень. В основній частині натурного експерименту взяли участь 200 осіб віком від 34 до 46 років, з яких 150 осіб (50 досліджуваних жіночої статі і 100 - чоловічої) перебувають на обліку у Державному закладі «Медичний центр Реабілітаційно-діагностичний центр» Міністерства охорони здоров'я України і 50 практично здорових осіб (24 - чоловічої і 26 - жіночої статі) - студентів Краматорського економіко-гуманітарного інституту (КЕГІ). Усього проведено 1460 експериментів, із яких у 562 випадках брали участь жінки, а у 898 - чоловіки. Усі обстежені були поділені на три групи. У I (контрольну) групу ввійшли 50 осіб віком 30-42 років, у яких стан судинної системи був у межах клінічної норми, в II групу - 70 осіб віком 34-46 років з дисциркуляторною гіпертонічною енцефалопатією (ДЕ) другого ступеня, а у III групу - 80 осіб віком 34-46 років з ознаками ДЕ третього ступеня (за клінічним діагнозом, відомим із медичної документації).

У першій серії натурного експерименту брали участь 150 осіб, які склали ІІ і ІІІ групи. Було проведено 1050 експериментів, з участю чоловіків - 700, жінок - 350. У другій серії натурного експерименту, взяли участь 50 студентів, які увійшли у I групу. Було проведено 350 експериментів, з яких, у 168 випадках брали участь чоловіки, у 182 - жінки. У третій серії натурного експерименту, проведеній через 3 роки після першої для перевірки клінічної адекватності отриманих моделей, було задіяно 20 осіб (10 чоловіків та 10 жінок з ІІ і ІІІ груп. Ця серія включала 60 експериментів (30 - з участю чоловіків і 30 - з участю жінок). В експерименті вивчали фізіологічний стан досліджуваних із різною ефективністю церебральної гемодинаміки за допомогою реоенцефалографії (РЕГ), допплерографії (УЗДГ), реєстрували показники мозкової гемодинаміки, а біоелектричну активність головного мозку - за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ).

Стан здоров'я обстежуваних визначали за зовнішнім оглядом, опитуванням із метою виявлення скарг на поточний стан здоров'я, а також вивченням їх амбулаторних карток.

Обстеження проводили за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу «Кардіо +» (НВО «Метекол», м. Чернігів, Україна, 2004) у положенні хворого «лежачи на спині» після 15-хвилинного відпочинку для стабілізації показників гемодинаміки. При дослідженні гемодинаміки півкуль головного мозку застосовували лобно-сосцевидне розташування електродів (Яруллін Х.Х., 2003; Зенков Л.Р., Ронкін М.А., 2004). Реєстрацію реоенцефалограми проводили одночасно з двох півкуль.

При кількісному аналізі реограми враховували основні реографічні показники: частоту серцевих скорочень (ЧСС), амплітуду систолічної хвилі, амплітуду інцизури та ін. (Ронкін М.А., 2002, Максименко І.М., 2004).

Дослідження церебральної гемодинаміки та магістральних судин шиї проводили з використанням програмно-апаратного комплексу “Sonomed - 300” (м. Долгопрудний, Московська область, 2001), призначеного для реєстрації, збереження й аналізу допплерограм. Допплерографію проводили в дуплексному режимі: екстракраніально досліджували загальну сонну (ЗСА) і хребетну артерії (ХА), інтракраніальним ангіоскануванням -надблокову (НБА) і передньомозкову (ПМА) артерії. Вимір показників кровотоку в ХА, ПМА виконували за допомогою секторного датчика з магістральною частотою 2.0 МГц, НБА - з частотою датчика 8.0 МГц, ЗСА - з частотою 4.0 МГц (Нікітін С.М., 2004). Для кількісної оцінки кровотоку в артеріях визначали максимальну і мінімальну швидкість кровотоку, інші показники (Іванов Ю.С., Сьомін Г.Ф., 2004), що розраховувалися за даними безпосередньо вимірюваних параметрів допплерограм.

Реєстрація ЕЕГ проводилася на 8-канальному електроенцефалографі фірми “Medikor”, до якого входить персональний комп'ютер ІВМ РС АТ із аналогово-цифровим перетворювачем, спеціальне програмне забезпечення для збереження й обробки електроенцефалограм. Використовувалась міжнародна схема “10-20%” для накладання електродів на шкіру черепа - моно- та біполярні відведення (Жирмунська Е.А., Зенков Л.Р., Бєхтєрева Н.П., 2001). В якості референтних використовувалися вушні електроди. Запис ЕЕГ проводився в спокійному стані (із заплющеними очима) і при аферентній стимуляції: ритмічна фотостимуляція з періодом 150 мкс при інтенсивності світла 0,1-0,6 Дж, фоностимуляція - тон гучністю у 70 дБ. Використовувалась проба “відкриття-закриття очей”, гіпервентиляція (глибоке дихання з частотою 16-20 хв^-1.).

Нейрофізіологічні дослідження церебральної гемодинаміки проводились у комплексі з психологічним тестуванням, яке включало визначення профілю особистості на базі ММРІ (скорочений варіант) (Собчік Л.М., 2003), тесту ЕРІ (Айзенк Г.Ю., 2004), методу кольорових виборів - тест Люшера (Люшер М., 2005). Для самооцінки функціонального стану обстежених на момент дослідження за категоріями «самопочуття» (С), «активність» (А), «настрій» (Н) провели анкетування за тестом «САН» (Доскин В.А., 2001).

Математична обробка даних виконувалася з використанням адекватних кожному етапу роботи методів статистичної обробки експериментального матеріалу із застосуванням ліцензійних статистичних пакетів прикладних програм: Statistica 5.5 (StatSoft. Inc., 1999), Statistica Neural Networks 4.0 C (StatSoft. Inc., 1999), MedStat, версія 3, № МS 000035 (Лях Ю.Є., Гур'янов В.Г., 2008), які включають у себе всі відомі алгоритми багатовимірного статистичного аналізу, параметричних і непараметричних порівнянь статистичних сукупностей, критерій множинних порівнянь Шеффе (для випадку нормального розподілу даних) або критерій Крускала-Уоліса (КУ) і критерій Дана (КД) для випадку відхилення закону розподілу від нормального, тощо. Для встановлення критичного значення діагностичної «норми» будувалися криві операційних характеристик (ROC-процедура). Для оцінки прогностичної здатності моделі класифікації розраховувався показник згоди - капа-статистика (к), а також визначалися чутливість (Se) і специфічність (Sр) моделей. Ступінь впливу окремих показників на результат класифікації оцінювався за відношенням шансів (ВШ), для узагальнення отриманих результатів розраховувався 95% вірогідний інтервал - ВІ (Bland M., 2003).

Результати дослідження та їх обговорення. В експеримент було залучено осіб, що відрізнялися між собою за ступенем судинних змін, станом здоров'я, статевою ознакою. Досліджувані були, насамперед, розбиті на групи за ступенем судинних змін (особи з дисциркуляторною енцефалопатією, які стоять на диспансерному обліку, та особи, що не мають судинних змін в анамнезі), які, у свою чергу, були поділені за статтю. Аналіз результатів дослідження показав, що статистично вірогідної різниці між показниками групи чоловіків та жінок не знайдено. У зв'язку з цим при подальшому розрахунки проводилися без урахування статі досліджуваних.

Аналіз реоенцефалографічних показників виявив існуючу різницю між групами з різним станом церебральної гемодинаміки. У табл. 1 узагальнені результати проведених вимірів для трьох вищеозначених груп осіб.

За рядом показників було виявлено відмінності між особами, у яких стан судинної системи був у межах норми, і двома іншими групами.

У осіб із ДЕ другого ступеня (ІІ група) амплітуда діастолічної хвилі в правій гемісфері була нижче, що вказує на підвищення резистивності судинної стінки в лівих відведеннях стосовно показників, що були розраховані за результатами обстеження досліджуваних І групи (p<0,05), але статистично не відрізнялася від таких із ІІІ групи (p>0,05).

Закономірно знижувалася швидкість кровонаповнення по всіх сегментах мозку, без асиметрії. Також симетрично знижувалася амплітуда першої похідної і систолічний індекс.

Таблиця 1

Визначення відмінності реоенцефалографічних показників обстежуваних груп

Показники	Досліджувані групи	Рівень стат. знач., p
	I група	II група	III група
Частота серцевих скорочень, хв.-1	81,0±2,7	75,9±2,5	71,3±2,4*	0,03
Амплітуда систолічної хвилі, мОм	Л	85,9±7,4	80,8±15,4	58,7±6,5*	0,01
	П	87,0±8,0	61,3±5,6	62,1±5,6*	0,02
Амплітуда інцизури, мОм	Л	49,0±4,9	48,0±10,6	32,3±5,7*	0,02
	П	46,6±5,8	30,0±3,6	34,4±3,7	0,07
Амплітуда діастолічної хвилі, мОм	Л	55,5±5,3	49,1±11,4	34,9±5,8*	0,004
	П	53,2±5,8	33,9±3,7*	35,8±4,1	0,02
Амплітуда реограми наприкінці систоли, мОм	Л	65,8±6,0	62,9±13,2	46,4±6,0*	0,02
	П	65,0±6,2	45,2±4,8	50,9±4,1	0,055
Амплітуда першої похідної, Ом/с	Л	1,69±0,12	1,40±0,30*	1,02±0,10*	0,001
	П	1,80±0,15	1,09±0,09*	1,06±0,10*	0,001
Реографічний систолічний індекс, б/р	Л	0,86±0,07	0,78±0,16	0,59±0,07*	0,01
	П	0,87±0,08	0,61±0,06*	0,62±0,06*	0,01
Реографічний систолічний індекс привед. до імпедансу, Ом -1	Л	0,0074± 0,0005	0,0061± 0,0009*	0,0050± 0,0004*	0,001
	П	0,0071± 0,0006	0,0050± 0,0005*	0,0053± 0,0005*	0,005
Амплітудно-частотний показник, с-1	Л	1,18±0,11	0,97±0,16	0,71±0,08*	0,006
	П	1,19±0,12	0,79±0,09*	0,76±0,07*	0,003
Показник співвідно-шення тонусу артерій, %	Л	83,6±9,7	51,7±6,3	56,5±9,5	0,04
	П	82,8±6,8	60,4±7,3*	47,3±7,3*	0,003
Показник відносного тонусу артерій, мс	Л	52,1±1,8	60,8±2,3*	57,9±2,4	0,02
	П	48,3±1,2	57,3±2,8*	60,8±3,9*	0,003
Систолічний об'єм кровообігу, мл	Л	2,3±0,2	1,8±0,3	1,9±0,2	0,06
	П	2,5±0,3	1,5±0,1*	1,9±0,3	0,03
Хвилинний об'єм кровообігу, мл	Л	182±14	132±16*	137±17*	0,01
	П	196±27	114±11*	141±19	0,01

П р и м і т к и: «*» - статистично значущі (p<0,05) відмінності для осіб з ІІ і ІІІ груп у порівнянні з контрольною групою; Л - ліва гемісфера; П - права гемісфера.

Знижувався систолічний об'єм по правій гемісфері, який склав (1,5±0,1) мл (p<0,05) і, відповідно, хвилинний об'єм (132±16) мл (p<0,05), що обумовлено зниженням еластичності судинної стінки. Показник співвідношення тонусів артерій указує на перевагу (p<0,05) спазму в лівих відведеннях на 27,8%. Асиметрія систоличного об'єму кровообігу була незначною - (1,8±1,5) мл (табл. 1).

У осіб з ДЕ третього ступеня (ІІІ група) амплітуда систолічної хвилі в обох гемісферах мозку була нижче, відповідно, (58,7±6,5) мОм і (62,1±5,6) мОм (p<0,05) за рахунок зниження наповнення. Також симетрично знижувалася амплітуда першої похідної (1,02±0,10) Ом/с, (1,06±0,10) Ом/с, і систолічний індекс, який склав (0,0050±0,0004) Ом^-1 і (0,0053±0,0005) Ом^-1, відповідно справа і зліва (p<0,05), що вказує на зниження напруги судинної стінки. Хвилинний об'єм крові по лівій гемісфері був також знижений (137±17) мл (p<0,05).

Подальший статистичний аналіз значущої відмінності середніх значень реоенцефалографічних показників між даними осіб з ІІ і ІІІ груп не виявив, що дозволило об'єднати їх в одну групу, як “не норма”.

Для оцінки інформативності реографічних показників у діагностиці змін судинного русла головного мозку були побудовані нейромережеві моделі класифікації обстежуваних у дві групи: “норма” і “не норма”. Методом покрокового виключення показників була побудована модель, що включає єдиний реоенцефалографічний показник - амплітуду першої похідної ПП (для правої і лівої півкулі), що дозволяє ефективно розділити обстежуваних на дві групи. Границя поділу групи діагностичної норми від групи “не норма” була визначена ROC-процедурою. Встановлено, що критичне значення амплітуди першої похідної ПП кр. = 1,265 Ом/с. При цьому 16 (80,0±8,9%) осіб контрольної групи мали значення, що перевищують критичне (у 4 осіб групи контролю цей показник був нижче зазначеної величини), у 31 (77,5±6,6%) особи з ІІ і ІІІ груп значення амплітуди ПП було нижче за критичне. Виходячи з отриманих даних, були розраховані прогностичні характеристики реографічного тесту: Se = 77,5% (95% ВІ - 63,0%-89,2%), Sр = 80,0% (95% ВІ - 58,7%-94,8%).

Аналізуючи визначені показники реоенцефалографії, слід зазначити, що спазматично-гіпоксичний вплив на судинну стінку головного мозку виявився при аналізі амплітуди першої похідної по лівій і правій гемісфері, що інтегрувалося у виражені ознаки змін у судинах лівої і правої півкуль. У ІІ і ІІІ досліджуваних групах ми спостерігали схильності формування ускладнень у подальшому (порушення мозкового кровообігу або обтяження ступеня ДЕ).

Отриманий за допомогою реоенцефалографічного тесту швидкісний показник амплітуди ПП, хоча і має середню Sр = 75,0%, та ліва границя його ВІ складає всього 52,8%, що не є достатнім, і тест, крім того, не включає параметри оцінки резистивності судинного русла. В зв'язку з цим для підвищення діагностичної значущості було застосовано більш інформативний метод - ультразвукову допплерографію (Борисенко В.В., Верещагін М.В., 2003). Отримані результати УЗДГ свідчать про те, що в осіб із ІІ і ІІІ груп, в порівнянні з контрольною групою, визначено вірогідні зміни ряду показників (p<0,05).

У табл. 2 наведено узагальнені результати проведених вимірів для трьох груп осіб, із чого виходить, що для ряду показників ультразвукової допплерографії виявлена статистично значуща відмінність між групами. Так, виявлено, що показники V max ХА (П), см/с, Pi ХА (Л), ISD ХА (Л) в осіб із III групи перевищують (p<0,05) відповідні показники для осіб групи контролю. Виявлено також, що за середніми значеннями показників HR НБА (Л) і V aver ХА (Л), см/с, спостерігається статистично значуща відмінність між досліджуваними з ІІІ групи і особами з групи контролю і II групи (p<0,05).

Таблиця 2

Визначення відмінності допплерографічних показників обстежуваних груп

Показник	Досліджувані групи	Рівень стат. знач., p
	I група	II група	III група
V max ХА, см/с	Л	48,6±3,3	44,7±2,6	52,0±2,9	0,16
	П	43,0±2,9	49,9±3,5	55,2±3,4*	0,04
V min ЗСА, см/с	Л	0,46±0,46	4,0±1,9	1,8±0,8	0,12
	П	0,62±0,43	4,9±2,9	4,2±1,7	0,16
V min ХА, см/с	Л	19,9±2,3	14,8±3,0	13,6±2,6	0,10
	П	11,9±2,5	21,5±2,7*	17,1±2,1	0,04
V min ПМА, см/с	Л	29,7±6,1	26,6±6,5	23,7±7,1	0,70
	П	26,9±6,6	22,9±7,5	39,6±8,2	0,12
V aver ЗСА, см/с	Л	5,0±0,6	6,4±1,7	7,1±1,2	0,62
	П	4,0±0,6	6,8±1,3	8,8±1,8	0,08
V aver ХА, см/с	Л	16,3±2,0	14,7±1,2	10,0±1,3*#	0,01
	П	11,6±1,7	14,8±1,9	16,5±2,0	0,18
V aver ПМА, см/с	Л	9,8±3,1	7,2±2,5	4,2±0,6	0,51
	П	5,6±1,4	4,5±1,0	3,3±0,8	0,40
Pi ЗСА, ум.од.	Л	0,99±0,01	0,86±0,07	0,96±0,02	0,12
	П	0,99±0,01	0,93±0,043	0,94±0,026	0,33
Pi ХА, ум.од.	Л	0,57±0,05	0,69±0,06	0,74±0,05*	0,03
	П	0,70±0,07	0,56±0,05	0,67±0,04	0,12
Pi НБА, ум.од.	Л	0,64±0,04	0,65±0,04	0,71±0,03	0,45
	П	0,70±0,04	0,58±0,06	0,61±0,04	0,21
ISD ХА, ум.од.	Л	2,2±0,2	4,3±1,4	5,4±1,4*	0,01
	П	4,1±1,8	3,2±1,1	3,4±0,41	0,09
HR ХА, ум.од.	Л	89,3±5,5	68,4±5,6*	69,7±4,0*	0,008
	П	81,4±6,1	92,1±8,2	81,3±5,2	0,42
HR НБА, ум.од.	Л	70,2±4,4	86,5±4,0*	72,0±2,7#	0,002
	П	68,1±5,2	85,1±5,4*	75,7±4,4	0,03
HR ПМА, ум.од.	Л	93,8±8,5	92,4±6,2	92,3±8,5	0,99
	П	67,4±6,0	86,0±9,4	101,6±9,3	0,06

П р и м і т к и: «*» - статистично значущі (p<0,05) відмінності для осіб з ІІ і ІІІ груп, у порівнянні з контрольною групою; «^#» - статистично значущі (p<0,05) відмінності осіб з ІІ групи в порівнянні з особами ІІІ групи; V - швидкість кровообігу; Рi - індекс пульсації (індекс Гослінга); ISD - систоло-діастолічний показник (індекс Стюарта); HR - індекс резистентності; ХА - хребетна артерія; ЗСА - загальна сонна артерія; ПМА - передня мозкова артерія. Л - ліва гемісфера, П - права гемісфера.

У осіб ІІ групи мінімальна швидкість кровотоку по ХА (П) статистично значуще відрізнялася від показників у осіб з І групи (p<0,05), але не відрізнялася від ІІІ групи (p>0,05). Спостерігається закономірне збільшення індексу резистентності (HR) по ХА (Л) у відповідному сегменті за контрлатеральним типом.

Асиметрія кровообігу склала 30,2% стосовно даних по групі контролю. При виконанні надбрівного гемодинамічного тесту (НГТ) реєструвався підвищений індекс резистентності по обох НБА, що свідчило про зростання периферійного опору судин. Асиметрія мозкового кровообігу по лівій і правій загальних сонних артеріях була незначною (4,9±2,9 см/с).

У осіб ІІІ групи мінімальна швидкість кровотоку по ХА статистично значуще відрізнялася від такої у контрольній групі осіб (p<0,05), також спостерігалося підвищення пульсаторного індексу, індексу Стюарта, що вказує на більш виражений спазм судинної стінки. При виконанні надбрівного гемодинамічного тесту відмічалося збільшення індексу резистентності по НБА, але при цьому спазм судинної стінки був менш виражений.

Для виявлення відхилень від діагностичної “норми” за результатами показників ультразвукової допплерографії була побудована модель класифікації обстежуваних у дві групи: особи, що не мали патологічних відхилень - норма, і досліджувані з судинними змінами. Для оцінки адекватності моделей була утворена тестова множина випадків, що відбирались з вихідної за допомогою генератора випадкових чисел. Методом покрокового виключення показників була побудована модель, що включає всього 4 показники (V aver ЗСА, см/с, HR ХА, HR НБА, HR ПМА) і дозволяє ефективно розділити обстежуваних на дві групи. Границя поділу групи норми від групи з судинними змінами була визначена шляхом ROC-процедури. Встановлено, що критичне значення (границя діагностичної норми)Yкр. = 0,622 см/с. У випадку, коли в результаті розрахунків у рамках побудованої моделі значення Y>0,622, прогнозувалися судинні зміни, у протилежному випадку - нормальний стан церебральної гемодинаміки.

Отримана модель описується рівнянням 1:

Y= 0,0318*X10-0,00803*X23+0,00530*X25+0,00301*X28+0,440, (1)

де X10, X23, X25, X28 - вхідні параметри моделі (максимальна швидкість по загальній сонній артерії, індекс резистентності по хребетній артерії, індекс резистентності по надблоковій артерії, індекс резистентності по передньомозковій артерії, відповідно).

Чутливість моделі на навчальній множині склала Se = 85,3% (95% ВІ - 71,1%-95,3%), специфічність - Sp = 87,5% (95% ВІ - 65,5%-99,1%).

При порівнянні чутливості і специфічності моделі на навчальній і тестовій множині статистично значущої відмінності результатів діагностування не виявлено (p = 0,62 і p = 0,33 за критерієм ч², відповідно), що є підтвердженням адекватності моделі.

За результатами діагностичних показників ультразвукової допплерографії осіб із трьох груп були також побудовані нейромережеві моделі класифікації. Найбільш якісно розділення відбувається в моделі, побудованій на наступному наборі ознак: V min ПМА, см/с, V aver ЗСА, см/с, V aver ХА, см/с, HR ХА. Показник згоди для цієї моделі множини (капа-статистика к) к=0,61 ( 95% ВІ - 0,43-0,79), що є свідченням досить високої якості й адекватності моделі. Таким чином, запропонований тест дозволяє правильно віднести всіх осіб за швидкісними показниками (V min ПМА, см/с, V aver ЗСА, см/с, V aver ХА, см/с) та показниками резистивності (HR ХА) до групи осіб із порушеннями судинної гемодинаміки або тих, у яких стан судинної системи був у межах норми, в 74,0% (95% ВІ - 60,7%-85,3%) випадків.

Для виявлення значущості впливу факторних ознак була побудована логістична регресійна модель діагностування змін судинної системи (модель є адекватною, ч²=28,7, p<0,001). Результати аналізу коефіцієнтів отриманої моделі дозволяють зробити висновок, що вказана модель здатна з високою ймовірністю діагностувати початок судинних змін (табл. 3).

Таким чином, збільшення середньої швидкості кровотоку по ЗСА (см/с) супроводжується підвищенням (p=0,011) ризику формування змін церебральної гемодинаміки, при збільшенні цього показника на 1 од. ВШ = 1,4 (95% ВІ - 1,1-1,9). Зростання індексу резистентності по ХА супроводжується зниженням (p = 0,013) ризику формування змін судинної системи (при збільшенні показника на 1 од. ВШ = 0,94 (95% ВІ - 0,91-0,99). Збільшення індексу резистентності по НБА супроводжується підвищенням (p = 0,021) ризику формування змін судинної системи (при збільшенні цього показника на 1 од. ВШ = 1,07 (95% ВІ - 1,01-1,12). Зростання значення HR ПМА супроводжується підвищенням (p = 0,016) ризику формування змін судинної системи (при збільшенні величини цього показника на 1 од. ВШ = 1,03 (95% ВІ - 1,01-1,07).

Таблиця 3

Аналіз впливу факторних ознак на ризик формування змін судинної системи головного мозку (логістична регресійна модель)

Факторна ознака	Значення коефіцієнта в моделі	Стандартна помилка	Рівень значущості відмінності коефіцієнта від 0	Відношення шансів, ВШ (95% ВІ )
Const. Bо	-4,5	2,7	0,098	-
V aver ЗСА, см/с	0,34	0,14	0,011	1,4 (1,1-1,9)
HR ХА	-0,052	0,021	0,013	0,94 (0,91-0,99)
HR НБА	0,063	0,027	0,021	1,07 (1,01-1,12)
HR ПМА	0,033	0,014	0,016	1,03 (1,01-1,07)

Логістична регресійна модель дає нам змогу діагностувати особливості формування змін судинного русла мозкової гемодинаміки. Так, якщо зменшиться швидкість кровообігу в басейні ЗСА, НБА або ПМА, це може призвести до формування судинних змін, а посилення кровотоку по ХА буде сприяти подальшому доброму функціонуванню судинної системи у цьому басейні.

Аналіз отриманих електроенцефалографічних даних показав, що за основними фізіологічними ритмами зміни показників ЕЕГ між правою та лівою півкулями носили неспецифічний характер, це не може вказувати на зону, в якій можуть виникнути у подальшому судинні зміни. Отримані результати співвідносяться з даними Гріндель О.М., Болдиревої Г.М. (2002), які відбивають саме неспецифічний характер вказаних залежностей.

Для вивчення співвідношень між параметрами церебральної гемодинаміки та показниками психологічного стану використовували батарею психологічних методик, які оцінюють особистість, а також такі її базові аспекти як темперамент та емоційну складову в залежності від самопочуття, активності і настрою досліджуваного. Під час аналізу тесту ММРІ (скорочений варіант) у осіб з ДЕ ІІ і ДЕ ІІІ ступеня (ІІ і ІІІ група) виявлене вірогідне збільшення, порівняно з особами контрольної групи (І група), показників 2-ї, 4-ї, 6-ї та 8-ї шкал. Але використання батареї психологічних тестів (ЕРІ, Люшера, САН) для діагностики і прогнозування церебральної гемодинаміки неможливе у зв'язку з низькою чутливістю отриманої моделі (менше 40%).

За результатами психологічного тестування (скорочений варіант ММРІ), має місце “плаваючий” профіль з одночасним підйомом за шкалами невротизації та психопатизації. Дані свідчать про чітку тенденцію до виникнення вегетативних пароксизмів, соматизації, тривоги - у 36 % обстежених це проявилося підйомом шкал “зверхконтролю”, “емоційної лабільності”. Сповільненість жвавості емоцій та накопичення негативних афектів зафіксовано у 19,3 % осіб з ДЕ ІІ ступеня (ІІ група), про що свідчить зростання показників за шкалою “ригідність”. Труднощі адаптації та виражена емоційна напруженість були виявлені у 31,3 % випробуваних, що визначилося підйомом шкал “песимістичність”, “імпульсивність” та “індивідуальність”.

У цьому обстеженні високий рівень особистісної тривожності відмітився у 17,4 % осіб з ДЕ ІІІ ступеня (ІІІ група), високий рівень реактивної тривожності - у 28,2% осіб з ДЕ ІІ ступеня (ІІ група). Здатність осіб пристосовуватися до соціальних умов, протистояти життєвим стресовим ситуаціям відображується в рівні невротизації та психопатизації. Так, серед обстежених високий рівень невротизації зафіксовано у 19,8 %, високий рівень психопатизації - у 58,5 %. Ці показники характеризують особливості психоемоційного стану обстежених.

Для проведення аналізу показників психологічного стану тесту ММРІ (скорочений варіант) була побудована модель класифікації у дві групи: “норма” і “не норма”.

Для виявлення факторів, найбільшою мірою пов'язаних з судинними змінами, було проведено відбір найбільш значущих ознак методом покрокового виключення. У результаті було відібрано всього 2 ознаки: емоційна стійкість і рівень психопатизації, які і були використані для побудови регресійної моделі. Методом ROC-процедури було отримано граничне значення для діагностичної норми - Y= 0,749. Якщо в результаті розрахунків у рамках побудованої моделі гранична величина перевищувала отримане значення Y>0,749, то визначали нормальний стан церебральної гемодинаміки, у противному випадку - діагностувалися судинні зміни. Отримана модель описується рівнянням 2:

Y= -0,0467ЧX2 - 0,0142ЧX8 + 1,523, (2)

де X2, X8 - вхідні параметри моделі (емоційна стійкість і рівень психопатизації, відповідно).

Чутливість моделі на навчальній множині склала Se = 70,5% (95% ВІ - 61,7%- 78,7%), специфічність - Sp = 62,2% (95% ВІ - 45,6%-77,4%).

Чутливість і специфічність на навчальній і тестовій множині при порівнянні за критерієм ² статистично значуще не відрізняються (p=0,36 і p=0,97, відповідно), що свідчить про її адекватність.

При цьому зменшення кількості прогнозуючих ознак від 16 до 2 не призвело до істотного зниження якості прогнозування (p>0,3), що вказує на значимість відібраних перемінних.

Для виявлення впливу факторних ознак побудовано логістичну регресійну модель, яка визнана адекватною (p<0,001 за критерієм ч²).

Результати аналізу цієї моделі приведені в табл. 4. Збільшення емоційної стійкості пов'язується зі зменшенням (p<0,05) шансу віднесення до групи з судинними змінами, а збільшення рівня психопатизації - навпаки, підвищенням (p<0,05) ризику наявності судинних змін. Таким чином, модель дозволяє діагностувати формування судинних змін.

Таблиця 4

Аналіз впливу факторних ознак на ризик формування змін судинної системи головного мозку (логістична регресійна модель)

Факторна ознака	Значення коефіцієнту прогнозування	Рівень значущості відмінності від 0	ВШ(95% ВІ)
Емоційна стійкість	-0,204	0,005	0,82 (0,71-0,94)
Рівень психопатизації	-0,103	<0,001	0,90 (0,86-0,95)

Для того, щоб проаналізувати діагностичну значущість інформативних показників УЗДГ і скороченого тесту ММРІ для визначення ефективності церебральної гемодинаміки досліджуваних осіб побудовано психофізіологічну модель діагностування на підставі всіх 63 ознак. За допомогою ROC-процедури було отримане граничне значення для цієї моделі - 0,44. Якщо в результаті розрахунків у рамках побудованої моделі отримане значення Y (Y>0,44) перевищувало критичне, то стан церебральної гемодинаміки визначали як “норму”, у протилежному випадку - діагностували судинні зміни.

Чутливість моделі на навчальній множині склала Se = 74,3% (95% ВІ -58,1%-87,6%), специфічність - Sp = 78,6% (95% ВІ - 70,1%-86,1%).

Для виявлення найбільш інформативних показників моделі психофізіологічного стану проведено відбір найбільш значимих ознак. У результаті було відібрано 2 ознаки: рівень психопатизації і максимальну швидкість ЗСА (ліва/права). Було отримано значення (границі діагностичної норми) Y= 0,809. У випадку, коли в результаті розрахунків у рамках побудованої моделі значення Y>0,809 діагностувалися судинні зміни ефективності церебральної гемодинаміки, у протилежному випадку - норма. Отримана модель описується рівнянням 3:

Y= -0,0135ЧX8 + 0,00584ЧX36 + 1,359, (3)

де X8, X36 - вхідні параметри моделі (рівень психопатизації і максимальна швидкість кровотоку по ЗСА (ліва/права ).

Чутливість моделі на навчальній множині склала Se = 74,3% (95% ВІ -58,1%-87,6%), специфічність - Sp = 74,8% (95% ВІ - 65,8%-82,7%).

Чутливість і специфічність на навчальній і тестовій множині статистично значуще не розрізняються (p=0,68 і p=0,93, відповідно, при порівнянні за критерієм ²), що свідчить про її адекватність.

При цьому зменшення кількості прогнозуючих ознак від 63 до 2 не призвело до зниження якості прогнозування (p>0,7), що вказує на інформативність відібраних перемінних.

Для виявлення впливу факторних ознак побудовано логістичну регресійну модель, яка за критерієм ч² є адекватною, p<0,001.

Результати аналізу цієї моделі приведені в табл. 5.

Таким чином, з аналізу моделі і результатів аналізу логістичної регресійної моделі випливає, що зменшення рівня психопатизації пов'язується зі зменшенням (p<0,05) шансу віднесення до групи осіб із судинними змінами, і, навпаки збільшення максимальної швидкості по ЗСА - зі збільшенням (p<0,05) наявності судинної патології.

Таблиця 5

Аналіз впливу факторних ознак на оцінку судинних змін (логістична регресійна модель)

Факторна ознака	Значення коефіцієнта прогнозування	Рівень значущості відмінності від 0	ВШ (95% ВІ ВШ)
Рівень психопатизації	-0,088	0,001	0,92 (0,87-0,97)
Максимальна швидкість кровотоку по ЗСА	0,118	<0,001	1,13 (1,07-1,19)

Для доведення можливості практичного застосування побудованих моделей для прогнозування судинних змін головного мозку, а також прогресування ступеня церебральної дисциркуляції у досліджуваних осіб, було перевірено прогноз судинних змін на тому самому контингенті обстежуваних, але через три роки. З аналізу моделі і результатів клінічного обстеження 20 обраних осіб випливає, що у 2 осіб спостерігалося покращення церебральної гемодинаміки. Як виявилось, вони знаходились на диспансерному обліку у лікаря і регулярно проходили курси судинної терапії, що сприяє запобіганню ускладнень. У 14 осіб не виявлено ніяких змін ефективності мозкового кровообігу, це може бути пов'язано з тим, що вони нерегулярно проходили курси судинної терапії. У 4 осіб спостерігалося погіршення стану церебральної гемодинаміки. Аналіз медичної документації показав, що ці пацієнти не відвідували лікаря, не проходили курсів медикаментозної терапії, і це зумовило погіршення церебральної гемодинаміки.

Таким чином, при вивченні ефективності церебральної гемодинаміки необхідно враховувати як фізіологічні параметри мозкового кровообігу, так і показники психологічного стану досліджуваних осіб.

З аналізу побудованих моделей випливає, що відібрані фізіологічні показники церебральної гемодинаміки і параметри психологічного стану є інформативними і дозволяють діагностувати і прогнозувати судинні зміни головного мозку з глибиною прогнозу в три роки, що доводить не тільки біологічну, але і клінічну адекватність отриманої моделі.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукового завдання, що полягає в розробці моделі оцінки психофізіологічних станів людини шляхом реєстрації гемодинамічних параметрів мозкового кровообігу і визначення показників психологічного стану у осіб із різною ефективністю церебральної гемодинаміки.

2. Розроблено реоенцефалографічний тест для оцінки ефективності церебральної гемодинаміки, який включає в себе визначення амплітуди ПП по лівій або правій гемісфері. Операційні характеристики тесту становлять значення: Se = 77,5% (95% ВІ - 63,0%-89,2%), Sр = 80,0% (95% ВІ - 58,7%- 94,8%).

3. Встановлено границі реоенцефалографічного тесту для двох гемісфер (ПП = 1,265 Ом/с). Якщо швидкість кровотоку перевищує критичне значення, це говорить про добре функціонування судинної системи у цьому басейні, у разі зниження - про можливість формування судинних змін.

4. Розроблено допплерографічний тест для оцінки ефективності церебральної гемодинаміки, який включає в себе як швидкісні параметри -максимальну швидкість по ЗСА (Se = 74,3% (95% ВІ - 58,1%-87,6%), Sp = 74,8% (95% ВІ - 65,8%-82,7%)), так і показник резистентності судинної стінки: індекс резистентності по НБА Se = 71,7 (95% ВІ - 56,7%-82,7%), Sp = 71,8% (95% ВІ - 66,2%-81,2%)), індекс резистентності по ПМА Se = 71,7 (95% ВІ - 54,6%-80,3%), Sp = 72,2% (95% ВІ - 63,2%-79,2%)), індекс резистентності по ХА Se = 71,7 (95% ВІ -57,1%-78,2%), Sp = 70,2% (95% ВІ -68,4%-77,5%)).

5. Встановлено границі критичних значень швидкості кровотоку (ліва або права ЗСА) і показників резистентності (ліва або права НБА, ліва або права ПМА, ліва або права ХА) судин головного мозку. Якщо спостерігається зниження швидкості кровотоку в басейні лівої або правої ЗСА, (ВШ = 1,4 (95% ВІ - 1,1-1,9), індексу резистентності лівої або правої НБА (ВШ = 1,07 (95% ВІ - 1,01-1,12), лівої або правої ПМА (ВШ = 1,03 (95% ВІ - 1,01-1,07), це вказує на зниження функціональної активності судинної системи у даному басейні, підвищення індексу резистентності по лівій або правій ХА (ВШ = 0,94 (95% ВІ - 0,91-0,99) буде сприяти подальшому доброму функціонуванню судинної системи у цьому басейні.

6. Встановлено інформативні показники і визначено їх критичні значення для характеристики психологічного стану осіб із різною ефективністю церебральної гемодинаміки: рівень психопатизації (Se = 75,0% (95% ВІ - 66,5%-82,6%), Sp = 75,7% (95% ВІ - 60,2%-80,3%), Y = 0,749), рівень емоційної стійкості (Se = 82,6% (95% ВІ - 63,7%-95,5%), Sp = 71,4% (95% ВІ - 26,8%-99,0%), Y = 0,749). Зниження, нижчі за критичне значення рівня емоційної стійкості і підвищення рівня психопатизації вказує на можливість формування змін у судинах головного мозку.

7. Встановлено інформативні показники і визначено їх критичні значення для комплексної оцінки психофізіологічного стану осіб із різною ефективністю церебральної гемодинаміки: рівень психопатизації (Se = 75,0% (95% ВІ - 66,5%-82,6%), Sp = 75,7% (95% ВІ - 60,2%-80,3%) і максимальна швидкість по лівій або правій ЗСА (Se = 85,3% (95% ВІ - 71,1%-95,3%), Sp = 87,5% (95% ВІ - 65,5%-99,1%)).

8. Розроблено інтегральний діагностичний тест у вигляді моделі для психофізіологічної оцінки і прогнозування ефективності церебральної гемодинаміки у досліджуваних осіб, який включає в себе реєстрацію швидкості кровотоку в ЗСА і рівень психопатизації. Операційні характеристики тесту становлять значення: Se = 74,3% (95% ВІ - 58,1%- 87,6%), Sp = 74,8% (95% ВІ - 65,8%-82,7%), границя діагностичної норми має критичним значенням Y=0,809. Таким чином, зниження значення максимальної швидкості кровотоку по ЗСА нижче критичного і підвищення рівня психопатизації буде свідчити про можливості формування судинних змін у цій ділянці.

9. Доведено можливість практичного застосування інтегрального психофізіологічного тесту, який дозволяє діагностувати і прогнозувати покращення або прогресування ступеня церебральної дисциркуляції у досліджуваних осіб із глибиною прогнозу в три роки.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лях Ю.Е. Особенности сосудистых нарушений у пациентов с посттравматическими и социально-стрессовыми расстройствами / Ю.Е. Лях, О.А. Панченко, С.М. Радченко // Архів психіатрії. 2006. Т. 12, № 1-4(44-47). С. 21-24. Автором особисто сформовані мета і завдання дослідження, відібрані особи для подальших досліджень, сформовані групи.

2. Радченко С.М. Реоенцефалографічна характеристика судинного русла у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію / С.М. Радченко, В.Г. Гур'янов // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. 2008. Т. 4, № 2. С. 67-69. Автором особисто проведено реоенцефалографічні дослідження, зроблено аналіз цих результатів.

3. Радченко С.М. Состояние церебральной гемодинамики у лиц с сосудистыми изменениями на раннем этапе по данным допплерографии / С.М. Радченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. 2009. Т. 13, № 1. С. 221-226.

4. Деклараційний патент на корисну модель 14906 Україна, МПК А 61 В 5/00. Спосіб визначення функціонального стану людини / Ю.Є. Лях, О.А. Панченко, В.І. Прокопець, С.М. Радченко, Ю.Г. Вихованець; патентовласник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. № а 200511792; заявл. 12.12.05; опубл. 15.06.06, Бюл. № 6.

5. Динамика изменения состояния сосудов головного мозга у пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС / О.А. Панченко, Е.А. Пугач, Е.С. Чистилина, С.М. Радченко // Международный журнал радиационной медицины. 2001. Т. 3, № 1-2. С. 264.

6. Гайдук С.Г. Сравнительный анализ методик реовазографии и ультразвуковой допплерографии в оценке состояния сосудистого русла / С.Г. Гайдук, С.М. Радченко, Е.А. Пугач // Психосоматичні розлади. Актуальні проблеми реабілітації / Під ред. Казакова В.М. Донецьк: Либідь, 2001. С. 43.

7. Радченко С.М. Сосудистые расстройства как нейрофизиологическая проблема / С.М. Радченко // Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информационные технологии: материалы ІІІ-й научно-практической конференции. Київ: КВІЦ, 2004. С. 346-349.

8. Кутько И.И. Психофизиологическая оценка сосудистых расстройств / И.И. Кутько, О.А. Панченко, С.М. Радченко // Український медичний альманах. 2004. Т. 7, № 4. С. 64-65.

9. Радченко С.М. Судинні розлади як нейрофізіологічна проблема / С.М. Радченко // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю м. Харкова, 23 листопада 2004 р. Харків, 2004. С. 73-74.

10. Лях Ю.Е. Влияние стрессовых факторов на состояние сосудистого русла / Ю.Е. Лях, С.М. Радченко // Український медичний альманах. 2005. Т. 8, № 4 (додаток). С. 114-115.

11. Радченко С.М. Изменение нейрофизиологичеких параметров состояния сосудистого русла в результате действия стрессовых факторов / С.М. Радченко // Реабилитация и абилитация человека. Социально-психологическая безопасность и психическое здоровье: материалы VІ-й научно-практической конференции. Київ: КВІЦ, 2006. С. 310-316.

12. Радченко С.М. Реакция сосудистого русла на влияние стрессовых факторов / С.М. Радченко, О.А. Панченко // ІV з'їзд Українського біофізичного товариства: тези доповідей. Донецьк, 19-21 грудня 2006 р. Донецьк, 2006. С. 224-225.

13. Радченко С.М. Влияние стрессовых факторов на состояние сосудистого русла / С.М. Радченко, О.А. Панченко, Ю.Е. Лях // Современные аспекты реабилитации в медицине: материалы ІІІ международной конференции. Ереван-Агверан, 27-29 сентября 2007 г. Ереван, 2007. С. 307.

14. Автоматизация анализа реографических исследований / В.Г. Гурьянов, В.И. Остапенко, С.Н. Никитенко, С.М. Радченко // Український журнал телемедицини та медичної телематики. 2007. Т. 5, № 2. С. 80.

15. Радченко С.М. Сосудистые расстройства при стрессовых нагрузках / С.М. Радченко // Пси...