Размещено на http://www.allbest.ru/

1

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 616. 379 - 008.64 - 06:616.1] - 053.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

РАННІ ПРОЯВИ СЕРЦЕВО- СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ I ТИПУ У ДІТЕЙ

14.01.10-педіатрія

ШУЛЬГА НАТАЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському національному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор СЕНАТОРОВА Ганна Сергіївна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії №1 і неонатології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ЛЕЖЕНКО Геннадій Олександрович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної педіатрії з курсом дитячих інфекційних хвороб;

доктор медичних наук, професор РУЧКО Анатолій Федорович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри педіатрії №2.

Захист відбудеться «18» червня 2010 р. о «10.00» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 у Харківському національному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного медичного університету (м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий «16» травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цукровий діабет (ЦД) 1 типу - досить часте захворювання, яке має місце у 3-5% населення різних країн. ЦД значною мірою збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, що є однією з причин інвалідизації та смерті хворих. (R. Hanas, 2006; А.С. Сенаторова, 2008). Щодо дитячого віку, то при розвитку ЦД 1 типу в дітей тривалість життя залишається нижче ніж середньопопуляційна. За останні роки спостерігається “змолодження” ускладнень захворювання, у тому числі кардіальної патології (В.А. Петеркова, 2006; Г.С. Сенаторова, 2007; A. M. Delamater, 2006).

Дані вітчизняної та зарубіжної літератури свідчать, що в дітей з ЦД 1 типу на ранніх етапах розвитку захворювання має місце розповсюдженість різноманітних вегетативних дисфункцій, що реєструються як під час декомпенсації захворювання, так і при стабільному перебігу хвороби (Н.Б. Зеленська, 2008; D.T. Bernhardt, 2004; E.Bober, 2006). Тому дітей, хворих на цукровий діабет, можна вважати групою ризику за раннім розвитком серцево-судинних ускладнень, крім того, метаболічні порушення та мікроангіопатії призводять до погіршення трофічних процесів вегетативних центрів, нервових стовбурів та можуть спричиняти розвиток автономної кардіальної нейропатії (Д.А. Іванов, 2002; Г.О. Леженко, 2008). Це потребує більш поглибленого вивчення механізмів формування вегетативних та кардіальних порушень у дітей та своєчасної їх профілактики.

В Україні близько 1 млн. хворих на ЦД, серед яких 10-15% страждає на ЦД 1 типу, з них 4,6% - діти. За даними ВОЗ, сьогодні у світі налічується 440 тис. дітей молодше 15 років, хворих на ЦД 1 типу. Щороку в Україні кількість дітей та підлітків до 18 років, хворих на ЦД 1 типу, збільшується на 11% (Ю.О. Гайдаєв, Р.О. Моісеєнко, 2006). Нині питання, пов'язані з вивченням стану серцево-судинної системи при ЦД 1 типу в дітей, відображені лише в деяких роботах (A.M. Delamater, 2006; Г.О. Леженко, 2008). Водночас лабільний перебіг ЦД, декомпенсація захворювання, відсутність адекватного самоконтролю призводять до віддалених ускладнень ЦД, а саме: діабетичної кардіоміопатії, судинних ускладнень, які в подальшому погіршують якість життя хворих, а іноді й спричиняють несприятливі наслідки (Д.А. Іванов, 2002; Г.О. Леженко, 2008).

Отже, вивчення особливостей кардіо - периферичного кровообігу у хворих на ЦД, а також внутрішньосерцевої гемодинаміки є необхідним для подальшого раннього виявлення, своєчасного лікування порушень серцево-судинної системи та профілактики ускладнень у дорослому віці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексної науково-дослідної роботи Харківського національного медичного університету «Медико-біологічна адаптація дітей з соматичною патологією в сучасних умовах», яка здійснюється кафедрами педіатричного профілю (№ державної реєстрації 0108U005255). Здобувач отримувала письмову згоду батьків щодо участі дітей в обстеженні, проводила аналіз джерел літератури, патентно-інформаційний пошук, комплексне клінічне обстеження дітей, включаючи вивчення ліпідного спектра крові, кардіогемодинаміки та добового моніторингу артеріального тиску.

Мета дослідження: удосконалення діагностики та профілактики серцево-судинної патології в дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, на основі вивчення центрального кровообігу, стану мікроциркуляторного русла.

Для реалізації мети було поставлено такі завдання:

1. Провести аналіз стану серцево-судинної системи в дітей із ЦД 1 типу шляхом вивчення ліпідного спектра крові, кардіогемодинаміки та добового моніторингу артеріального тиску.

2. Оцінити морфофункціональні особливості серцево-судинної системи в дітей із ЦД 1 типу на різних етапах спостереження та залежно від тривалості захворювання. 3. Встановити причини формування серцевих ускладнень при ЦД 1 типу в дитячому віці.

4. На підставі здобутих даних обґрунтувати можливі шляхи удосконалення диспансерного догляду дітей із ЦД 1 типу та заходи їх реабілітації.

Об'єкт дослідження: цукровий діабет 1 типу.

Предмет дослідження: ліпідний спектр крові, кардіогемодинаміка та добовий моніторинг артеріального тиску в дітей із цукровим діабетом 1 типу.

Методи дослідження: загальноклінічний, біохімічний, інструментальний, аналітико-статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше визначено, що в дітей із ЦД 1 типу відзначається підвищення не лише ХС ЛПНЩ, а й ХС ЛПВЩ, що сприяє зниженню функціонального напруження системи ліпідів.

Вивчено морфофункціональний стан серцево-судинної системи в дітей, хворих на ЦД 1 типу з різним терміном перебігу. Проведено кореляційний звязок між показниками ЕХО-кардіографічних та доплероехокардіографічних досліджень та критеріями компенсації діабету.

Виявлено, що в дітей із ЦД 1 типу вже на першому році захворювання, за даними ЕХО КГ та доплерехокардіографії, відзначаються порушення систолічної та діастолічної функції серця. Надалі з тривалістю захворювання прогресує діастолічна дисфункція.

Встановлено, що вже з дебюту ЦД 1 типу в дітей, відзначаються зміни показників добового моніторингу артеріального тиску у вигляді прогресування чинників ризику розвитку артеріальної гіпертензії.

Проведено системний аналіз морфо - функціональних характеристик серця у хворих дітей із ЦД залежно від тривалості захворювання. Науково обґрунтовано та запропоновано математичну модель встановлення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у дітей, хворих на ЦД 1 типу.

Наукова новизна результатів підтверджена Деклараційними патентами України на корисну модель «Спосіб встановлення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу» № 46649 UA, МПК А 61В 10/00 від 10.08.2009 р. / Шульга Н.В., Сенаторова Г.С., Ріга О.О., Муратов Г.Р., Лутай Т.В. та «Спосіб лікування цукрового діабету 1 типу у дітей» № 40285 UA, МПК А 61К 31/00А від 08.12.2008 р. / Шульга Н.В., Сенаторова Г.С., Чайченко Т.В., Стенкова І.О., Тельнова Л.Г., Лутай Т.В.

Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні профілактичних заходів, спрямованих на патогенетичну корекцію серцево-судинних порушень при ЦД 1 типу в дітей, починаючи з дебюту захворювання. На основі вивчення особливостей функціонального стану серцево-судинної системи в дітей із ЦД, визначено діагностичне та прогностичне значення клінічних, біохімічних та інструментальних показників залежно від тривалості захворювання. З'ясовано, що зміни серцево-судинної системи в дітей із ЦД починаються вже з початку хвороби. Вивчено особливості механізму розвитку порушень серцево-судинної системи в дітей з ЦД з різним терміном перебігу. Опрацьовано та апробовано ефективність ранньої діагностики серцево-судинних ускладнень в дітей із ЦД 1 типу. Удосконалено систему диспансерного догляду дітей із ЦД 1 типу, зокрема за ранніх проявів серцево-судинних ускладнень.

Результати дослідження впроваджено в роботу ендокринологічного відділення Обласної дитячої клінічної лікарні Харкова, Полтавської обласної дитячої лікарні, інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України, м. Донецьк, Запорізької обласної клінічної лікарні, дитячих відділень Красноградської, Зміївської центральних районних лікарень. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрі педіатрії №1 та неонатології Харківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто розробила дизайн дослідження, формалізовану карту спостереження хворих, самостійно провела підбір тематичних хворих, розподіл дітей за групами залежно від терміну захворювання та їх обстеження. За особистої участі здобувача виконувалися інструментальні дослідження серцево-судинної системи в дітей із ЦД 1 типу. Особисто здобувачем сформовано комп'ютерну базу даних, виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз і теоретичне узагальнення, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація роботи. Результати досліджень та основні положення роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних семінарах: V Російський конгрес «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии» (Москва, 24-26 жовтня 2006); НПК з міжнародною участю «Метаболічний синдром в практиці кардіолога» (Харків, 14-15 листопада 2006); Науковій конференції молодих вчених, присвяченій 80-річчю Академії післядипломної освіти (Харків, 12 квітня 2006); науково-практичній конференції “Четверті Данилевські читання” (Харків, 26 лютого 2007); Міжвузівській конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття” (Харків, 15 березня 2007); Міжвузівській конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття” (Харків, 18 січня 2008); Обласній НПК „Актуальні питання дитячої ендокринології” (Харків, 16 лютого 2007); НПК „Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи” (Харків, 18-19 січня 2007); НПК „Сучасні проблеми клінічної педіатрії. Матеріали IV конгресу педіатрів України” (Київ, 17-19 жовтня 2007); НПК „Таврический медико-биологический вестник”, „Материалы VII всеукраинской научно- практической конференции” (Євпаторія, 17-19 квітня 2008); VIII Всеукраїнська НПК «Актуальні питання дитячої кардіоревматології» (Євпаторія, 23-24 квітня 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 робіт, з них 4 статті - у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 деклараційних патенти України на винахід, 7 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація, викладена на 179 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень та їх обговорення, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Роботу ілюстровано 45 таблицями, 43 рисунками та 1 витягом з історії хвороби. Список використаної літератури містить 206 літературних джерела, з яких 64 - кирилицею та 142 - латиницею, що становить 22 сторінки.

цукровий діабет судинний ризик

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 80 дітей віком від 9 до 17 років, хворих на ЦД 1 типу, які спостерігалися в ендокринологічному відділенні Харківської обласної дитячої клінічної лікарні з 2006 по 2008 рік. Серед них 39 хлопчиків та 41 дівчинка Головним критерієм поділу дітей на групи обрано термін перебігу ЦД 1 типу. Діагноз ЦД ґрунтувався на критеріях Комітету експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я з ЦД (1999) та згідно з Наказом МОЗ України № 254 від 27.04.2006 “Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча ендокринологія". Залежно від терміну тривалості ЦД 1 типу всіх дітей було розподілено на три групи: а) діти з уперше виявленим ЦД 1 типу (I група, n=24); б) діти з тривалістю захворювання до 5 років (II група, n=29); в) діти, які хворіють на ЦД 1 типу понад 5 років (III група, n=27). Проводилися: збирання скарг, загальний, генеалогічний та перинатальний анамнез; клінічне обстеження хворого (загальний огляд, перкусія, пальпація, аускультація); загальне лабораторне дослідження (клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі), біохімічні дослідження крові (функціональні проби печінки, креатинін сироватки крові, сечовина сироватки крові), розраховувалася швидкість клубочкової фільтрації нирок згідно з клінічними Протоколами лікування дітей за спеціальністю “Дитяча нефрологія”, наказ МОЗ №436 від 31.08.2004. Поглиблено досліджувався ліпідний спектр сироватки крові. Інструментальне дослідження включало реєстрацію стандартної ЕКГ у 12 загальноприйнятих відведеннях (Bioset 6000, (ГДР), ЕхоКГ-дослідження “Sigma 21” фірми Kontron (Франція) та ДопплерЕхоКГ AU з картуванням трансмітрального потоку із чотирикамерної позиції. Оцінювалися систолічна та діастолічна функція шлуночків серця. Моніторинг артеріального тиску протягом доби проводився за допомогою добового монітора BPLab 3 Partner, Esaote, Італія та включав оцінку максимальних, мінімальних та середніх величин систолічного АТ, діастолічного АТ, середнього АТ, пульсового АТ та їх динаміку. Застосовувалася біполярна методика імпедансометрії в положенні лежачи через 2 години після приймання їжі та 20 хвилин відпочинку. Оцінювалися якісні показники реограми. Дітям із ЦД 1 типу весь комплекс досліджень проводився протягом 3 років. Усі здобуті під час обстеження дані оброблялися за допомогою параметричних та непараметричних методів статистики шляхом обчислення середнього арифметичного значення та його похибки (M±m), стандартного відхилення середнього, медіани, моди, квартальних відхилень, критерію Фішера, U-критерію Уїлкоксона, критерію Стьюдента (t), коефіцієнта лінійної кореляції (r) за допомогою програми електронних таблиць Exel версії 2003 року корпорації Microsoft, програми STATISTICA 7, та методу кореляційних структур і коефіцієнта лабіалізації та показника кореляційної розбіжності за А.М. Зосимовим, В.П.Голіком (2005).

Деонтологічні аспекти дослідження були вирішені відповідно до вимог Європейської конвенції, Статусу Української асоціації з біоетики за нормами GLP (1992), відповідно до вимог та норм ICH C8P (2002), типових положень з питань етики МОЗ України № 66 від 13.02.2006. Робота розглянута комісією з питань етики та біоетики Харківського національного медичного університету МОЗ України (протокол №9 від 2 грудня 2009).

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Аналіз діагнозів дітей у час надходження до ендокринологічного відділення ОДКЛ м. Харкова свідчить, що діти перебували в станах компенсації та декомпенсації захворювання. На період обстеження в жодного з пацієнтів не було клінічних ознак гострої декомпенсації, кетоацидотичних та гіпоглікемічних станів. Середня тривалість перебування в ендокринологічному відділенні становила 16,75± 3,75 доби. У дітей II та III груп спостерігалися ускладнення ЦД 1 типу: полінейропатія відповідно у (48,2±9,4%) і у (77,7±8,2%) дітей (p>0,05); гепатоз у (17,24%±7,1%) і у (14,8±6,9%) (p>0,05); нефропатія у (25,9±8,3%) і у (13,7±6,7%) (p>0,05). Лише в дітей III групи спостерігалися такі ускладнення ЦД, як некробіоз (10,3±5,7%) та синдроми Нобікура і Моріака у (6,8±4,8%) дітей. Скарги хворих цілком відповідали основному захворюванню та його періодам компенсації. У дебюті захворювання ЦД 1типу явища кетоацидозу мали місце у всіх хворих дітей I групи. Поряд із класичними скаргами, характерними для ЦД 1 типу, у дітей усіх груп були скарги так званого “кардіального” характеру, які зводилися до скарг на біль у ділянці серця колючого та стисного характеру. Так, кардіалгії спостерігалися в (16,6±7,7%) дітей I групи, у (20,6±7,6%) дітей II групи та у (25,9±8,6%) III групи без значущої різниці між групами (P>0,05). Отже, чітко виявлялася тенденція до збільшення скарг кардіального характеру, яка зростала з тривалістю захворювання. У дітей II і III груп була характерною наявність таких скарг як: млявість (10,3±5,7%) та (7,4±5,1%) головний біль (10,3±5,7%) та (7,4±5,1%) болі в нижніх кінцівках і судоми м'язів нижніх кінцівок (6,9±4,7%) та (17,24±7,4%). По дві дитини II та III групи скаржилися на погіршення зору.

Вивчення акушерського анамнезу матері показало, що лише третину дітей (36±5,36%) народжено від першої вагітності, решту - від другої та третьої. З однаковою частотою в матерів дітей трьох груп спостерігалися прееклампсія, загроза передчасних пологів та ін. Третина дітей народилася з масою тіла меншою за 2500 г та більшою за 4000 г. Раннє штучне вигодовування було в (31,25±5,18%) хворих на ЦД 1 типу, причому (52±5,58%) з них мали ознаки харчової та респіраторної алергії. З анамнезу життя встановлено, що (76±4,77%) дітей перенесли дитячі інфекційні хвороби: вітряна віспа (50±5,59%), скарлатина (2,5±1,74%), кір (1,25±1,24%), кашлюк (1,25±1,24%).

Хронічні вогнища інфекції діагностовано в 15 з 80 хворих 18,75%±4,36%, а саме: хронічний тонзиліт (16), отит (2), риносинусит (2), аденоїдит (1), пієлонефрит (2). Дані генеалогічного анамнезу дозволили констатувати наявність цукрового діабету 1 та 2 типу в найближчих родичів хворих у (16,25±4,12%) родинах, цілком однаково як з боку матері, так і з боку батька. Виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки мали родичі (5±2,43%) дітей, хворих на ЦД. У родинах дітей визначено такі захворювання: псоріаз (1), епілепсія (1), ревматизм (1), хвороба Крона (1), бронхіальна астма (1).

Прицільне опитування батьків на наявність захворювань серцево-судинної системи показало, що гіпертонічна хвороба була в 5 родинах, ішемічна хвороба серця - у 2. Оцінка фізичного розвитку дітей, хворих на ЦД 1 типу залежно від тривалості захворювання, затримка росту та зниження ваги мали тенденцію до прогресування серед дітей із тривалістю захворювання понад 5 років, у них на відміну від дітей інших груп не спостерігалася надмірна вага. Рівень глікозилованого гемоглобіну в більшості хворих на ЦД 1 типу перевищував 7,5% (табл. 1)

Таблиця 1 Показники глікозилованого гемоглобіну HbA1c, абс, %

Примітка: * - достовірна відмінність між порівнювальними показниками I та II групи, ** - I та III групи, *** - II та III групи при р=0,05, тут та далі F-критерій Фішера

У хворих на ЦД І типу дітей клінічний стан відповідав основному захворюванню. З боку серцево-судинної системи характерними були: розширення меж відносної тупості серця, які спостерігалися в (18,5±7,6%) дітей ІІІ групи із синдромом Нобікура та Моріака. У половини обстежених дітей незалежно від тривалості захворювання мали місце порушення ритму серцевої діяльності з тенденцією до збільшення в дітей ІІІ групи (66,6±9,2%), що пояснюється прогресуванням змін з боку провідної системи серця за тривалості ЦД понад 5 років. Систолічний шум функціонального характеру вислуховувався на верхівці та в точці Боткіна у 55,6% дітей без вірогідної різниці серед груп та був зумовлений наявністю мікроструктурних аномалій серця (багатий трабекулярний апарат серця, аномальні хорди ЛШ) та пролапсом мітрального клапана І та ІІ ступеня, які в подальшому було діагностовано при ЕХОКГ. За тривалості захворювання понад 5 років відзначаються значні частоти змін з боку шлунково - кишкового тракту. Біль при пальпації живота (62,9±5,0%) та порушення ритму серцевої діяльності (66,6 ± 9,2%) у дітей ІІІ групи свідчать про системність ураження органів та систем у даної категорії хворих. Клінічне обстеження змін з боку респіраторної системи не виявило. Симптом Пастернацького був негативний.

За даними реовазографії, у дітей, хворих на ЦД, переважали реографічні показники помірної та значної ішемії судин нижніх кінцівок зі значною їх варіабельністю. Нормокінетичний тип зареєстровано в половини хворих. Відношення гіперкінетичного до гіпокінетичного типів реовазограми склало 2:1. Це свідчить про компенсаторний тип течії крові в судинах 33,4% та декомпенсований тип течії крові в 16,7% дітей.

Порівняння рівнів мікроальбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації нирок у дітей різних груп дало змогу визначити вірогідну різницю в дітей ІІІ групи, що свідчило про формування в них хронічного захворювання нирок I - II стадії (Наказ МОЗ України №436 від 31.08.2004 “Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”).

Мікроальбумінурія визначалася в 17,24% дітей ІІ групи (42,26±5,38 мг/л), та у 37% дітей ІІІ групи - (51,32±20,2 мг/л), (р<0,05).

Показники ліпідного спектра сироватки крові дозволяють стверджувати, що розвиток та наявність ЦД 1 типу у всіх хворих дітей характеризуються суттєвими змінами атерогенного характеру вже з початку захворювання, про що свідчить підвищення загального холестерину, загальних ліпідів, бета-ліпопротеїдів, тригліцеридів (табл.2)

Таблиця 2 Показники ліпідного обміну у хворих дітей на ЦД 1 тип (М±m)

Велику роль у формуванні судинних ускладнень унаслідок жирового обміну відіграють не тільки кількісні, але і якісні зміни ліпідного обміну. Відомо, що найбільшу атерогенність має ХС ЛПНЩ. Зменшення ХС ЛПВЩ є маркером ризику формування серцево-судинних ускладнень у дорослих (EDPG, 1998 - 1999). За даними власного дослідження, у дітей з ЦД 1 типу підвищуються обидві фракції ХС (ХС ЛПНЩ та ХС ЛПВЩ), що, можливо, пов'язано з компенсаторною реакцією організму за рахунок підвищеного вироблення ХС ЛПВЩ. Як видно з табл. 2, фракції ліпідів підвищуються вже в дітей II групи та значно підвищуються в дітей ІІІ групи. Тому вже з дебюту діабету в дітей є ризик формування мікроангіопатії внаслідок гіперліпідемії та в подальшому розвиток раннього атеросклерозу та ішемічної хвороби серця в молодому віці. Загалом, під час визначення показників ліпідного обміну залежно від рівня ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, за даними European Diabetes Policy Group, 1998-1999, встановлено низький ризик розвитку серцевих ускладнень у дітей І групи, помірний у дітей ІI групи та високий у дітей III групи. Встановлено, що ХС ЛПВЩ зростає за мірою тривалості захворювання, тому можна припустити, що цей показник не можна вважати доцільним при визначенні ризику розвитку ускладнень. Маркерами високого ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, за даними дослідження, можна вважати в дітей та підлітків загальний холестерин та ХС ЛПНЩ.

За даними ЕКГ дослідження (табл. 3), з вірогідністю (10,1-43,8%) у дітей з дебютом ЦД реєструється синусова тахікардія. Показники її зменшуються в дітей ІІ групи завдяки субкомпенсації та найчастіше з вірогідністю (17,3-51,3%) трапляються в дітей з тривалістю захворювання понад 5 років, що, можливо, пов'язано з катехоламіновим перевантаженням серця або активації симпато-адреналової системи (автономна невропатія). Синусова брадикардія з вірогідністю 0,95 трапляється в (13,1- 48,4%) дітей з дебютом захворювання та може свідчити про виснаження симпатоадреналового впливу або компенсаторного впливу на дію контрінсулярних гормонів. Порушення процесів реполяризації міокарда шлуночків також залежать від тривалості захворювання та з вірогідністю 0,95 реєструються на ЕКГ у 12,7-47,8% I групи, зменшуючись у дітей II групи (6-32,5%) і збільшуючись у дітей III групи (9-39,1%). Зміни реполяризації міокарда шлуночків при дебюті захворювання, безумовно, пов'язані з метаболічними розладами в кардіоміоцитах, а в дітей ІІ і ІІІ групи є свідченням формування ДКМП не лише метаболічного, а й мікроциркуляторного характеру. Такі ЕКГ феномени, як сидром ранньої реполяризації шлуночків, передчасне збудження шлуночків, атріовентрикулярна блокада I ступеня, передсердний ритм свідчать про вплив автоматизму синусового вузла на порушення провідності імпульсу, причиною яких є хронічна гіпоксія та енергодефіцит у тканині серця. Таким чином, ЕКГ-зміни при ЦД 1 типу в дітей мали різний ступінь враженості залежно від тривалості та тяжкості перебігу захворювання, що свідчить про етапний розвиток патологічного процесу в міокарді.

Денний рівень середнього систолічного АТ, за даними добового моніторингу, не відрізняється в дітей спостережуваних груп, але в дітей з терміном захворювання понад 5 років має місце вірогідна різниця варіабельності показника. Можливо, це пов'язано з тим, що в III групі переважали діти пубертатного віку (15-17 років). Інформативнішим є вимірювання діастолічного середнього АТ. Так, діастолічний АТ вірогідно вже відрізняється вдень у дітей І та ІІІ групи, а вночі діастолічний АТ та його варіабельність більш стабільні в дітей ІІ групи, що може бути пов'язано з «медовим місяцем» чи компенсацією захворювання (табл.4,5)

Таблиця 3 Дані ЕКГ-дослідження дітей з ЦД 1 типу, р%, ДІ ц

Таблиця 4 Частота зустрічальності типів добового ритму за даними добового індексу систолічного АТ , % (M±S)

Таблиця 5 Дані добового моніторингу артеріального тиску в дітей з ЦД, M±S.

Примітка: * - відмінність між порівнювальними показниками I та II групи, ** - II та III групи та *** між I та III групами за критерієм Фішера при р=0,05;

При вивченні морфометричних показників серця та систолічної функції у хворих на ЦД в порівнянні з контролем виявлені високовірогідна різниця, яка виражалася в збільшенніУ КДДЛШ на 12,8% (р<0,05); КСДЛШ на 22,7% (р<0,0001); ТМШП на 39,7% (р<0,001); ТЗСЛШ 28,4% (р<0,001); КДДПШ на 82,2% (р<0,001); ММЛШ на 24,4% (р<0,01) та зниженні КДДЛП на 15,7% (р<0,001) і ФВ на 14,5% (р<0,001). Крім того, при проведенні індивідуального обстеження відсоток потовщення міжшлункової перегородки склав 44,96%, а задньої стінки лівого шлуночка - 36,36%. Ранжування за всіма вивченими ознаками згідно зі значенням t - критерію (А.М.Зосимов, В.П.Голік, 2005) показало, що найвиразніше відхилення від контролю відзначено щодо збільшення КДД правого шлуночка (t =12,35), що в 6 разів підвищує рівень порогів вірогідності (t =1,96). Помірні порушення було виявлено щодо: збільшення товщини задньої стінки ЛШ (t=6,79), зниження фракції викиду (t=5,27), збільшення товщини міжшлункової перегородки (t=4,84), зниження КДД лівого передсердя (t=3,69). Незначні відхилення виявлено для збільшення маси міокарда ЛШ (t=3,15) та КДД лівого шлуночка (t=2,30). Найбільші порушення визначалися з боку збільшення порожнини як лівого, так і правого шлуночків серця (t=6,28). Друге рангове місце посідає зниження скорочувальної функції міокарда лівого шлуночка (t=4, 95). Третій ранг - гіпертрофія міокарда лівого шлуночка. Виявлено високовірогідну різницю показників гемодинаміки в порівнянні з контролем у вигляді збільшення: КДДЛШ на 9,1% (р<0,05), КСДЛШ НА 26,9% (р<0,001), ТМШП на 34,2% (р<0,001), ККДПШ на 71,6% (р<0,001), ММЛШ на 25,3% (р<0,01) та зниження ДЛП на 18,2% і фракції викиду на 11,5% (р<0,01). Крім того, при інтерпретації результатів у кожного пацієнта відсоток потовщення міжшлункової перегородки становив 43,9%, а задньої стінки лівого шлуночка - 43,1%. Отримана високовірогідна різниця показників гемодинаміки в порівнянні з контролем у вигляді збільшення: КДДЛШ на 9,1% (р<0,05), КСДЛШ на 26,9% (р<0,001), ТМШП на 34,2% (р<0,001), ККДПШ на 71,6% (р<0,001), ММЛШ на 25,3% (р<0,01) та зниження ДЛП на 18,2% і фракції викиду на 11,5% (р<0,01). Комплексна оцінка ступеня відхилення від нормативу окремих компонентів центральної гемодинаміки показала, що перше рангове місце серед порушень призначається збільшенню порожнин серця (t=5,60). Друге рангове місце посіла гіпертрофія міокарда ЛШ (t=4,71), третє (найменше) - скорочувальна функція міокарда ЛШ (t=3,12). Порівняння рангових структур ступеня відхилення показників гемодинаміки у хворих I та II груп від контролю встановило, що на три ранги у хворих ІІ групи в порівнянні з І групою посилилася роль гіпертрофії міжшлункової перегородки та на два ранги послаблена роль КСДЛШ та ФВ. За іншими ознаками відзначалися ідентичні рангові місця в обох групах.

У дітей ІІ групи гіпертрофія міокарда посідає друге рангове місце, а порушення скорочувальної функції міокарда - третє місце, водночас у хворих І групи ці компоненти міняються місцями. Загальним для обох груп є домінуюча роль дилатації порожнин серця. Гіпертрофії міокарда та зниженню його скорочувальних властивостей належить супідрядна роль. При цьому кардіальні порушення виникають унаслідок метаболічних змін у міокарді, розвитку діабетичної нейропатії та мікроангіопатії. Підтвердженням цього є факт збільшення порожнин обох шлуночків серця. Були проведені зіставлення середньоарифметичних значень t - критерію усього комплексу ознак. Загалом в обох групах була високовірогідна різниця із контролем (р<0,001), однак у хворих ІІ групи вона виявилася менш вираженою на 21,7% у порівнянні з показниками у хворих з вперше виявленими ЦД. Отже, у процесі лікування хворих було відзначено ознаки нормалізації метаболічних процесів у серцевому м'язі та вінцевих судинах.

У хворих ІІІ групи також були виявлені значущі відмінності з контролем, які полягали в збільшенні КСДЛШ на 22,7% (р<0,001), ТМШП на 29,3% (р<0,001), ТЗСЛШ на 40% (р<0,001), КДДПШ на 82,9% (р<0,001), ММЛШ на 27% (р<0,01) та ФВ на 11,6 % (р<0,001). Крім того, аналіз індивідуальних даних показав, що відсоток потовщення міжшлункової перегородки становив 49,8%, а задньої стінки ЛШ - 44,2%. Визначення ступеня відхилення вивчених ознак за допомогою t-критерію виявило, що найбільш виражені відхилення від нормативу мали місце щодо збільшення КДД правого шлуночка (t=12,1). Другий кластер склали параметри з помірними порушеннями (6,0<t?3,3). До них належать: збільшення ТЗСЛШ (t=5,4) та ТМШП (t=4,7). Незначні відхилення від контролю виявлено для зниження ФВ (t=3,26), збільшення маси міокарда ЛШ (t=3,03), зниження ДПП (t=2,97) та збільшення КСД лівого шлуночка (t=2,46). Комплексна оцінка ступеня відхилення від нормативу окремих компонентів центральної гемодинаміки виявила, що перше рангове місце належить дилатації порожнин серця (t=4,49), друге рангове місце посіли процеси гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (t=4,39), а третє рангове місце - скорочувальна функція міокарда лівого шлуночка (t=3,26).

Порівняння ступеня відхилення від контролю всіх вивчених показників залежно від тривалості хвороби в дітей ІІІ групи, показало, що з боку КДДЛШ правого шлуночка не отримано ніякої динаміки. Що ж до КСДЛШ та КДДЛШ лівого шлуночка, то за мірою тривалості захворювання прогресує зниження ступеня відхилення від контролю, тобто послаблення дилатації лівого шлуночка. Ступінь збільшення КДДЛШ лівого передсердя залишається стабільним упродовж усього захворювання.

Через 5 років від початку лікування хворих відзначалося послаблення проявів кардіоміопатії на 14,2% (t=4,48), а при спостереженні хворих понад 5 років це послаблення настає лише у 22,5% (t=4,05). Порівняння результатів показників центральної гемодинаміки встановило, що в групі дітей з вперше виявленим ЦД 1 типу основні зміни полягали в знижені скорочувальної функції міокарда. У подальшому на тлі лікування хворих систолічна функція ЛШ поліпшувалась, що свідчило про нормалізацію метаболічних процесів у серцевому мґязі та вінцевих судинах серця.

Проведено порівняння показників діастолічної функції ЛШ у хворих на ЦД 1 типу залежно від тривалості захворювання (M±S). Так, швидкість потоку раннього діастолічного наповнення (Е) в дітей I групи склала (0,89± 0,14 м/с), у дітей II групи (0,81±0,18) м/с, у дітей III групи (0,87±0,19) м/с (Р1,3<0,05). Градієнт потоку раннього діастолічного наповнення (PG е) становив відповідно в дітей I групи (3,24±1,13) мм. рт. ст., у дітей II групи (2,73±1,22) мм. рт. ст., у дітей III групи (3,1±1,13) мм. рт. ст. Швидкість пізнього діастолічного наповнення (А) у дітей I групи - (0,42±0,12) м/с, у дітей II групи - (0,41±0,11) м/с, у дітей III групи - (0,47±0,14) м/с. Градієнт потоку пізнього діастолічного наповнення (PGа) відповідно (0,78±0,44) мм. рт. ст. (0,68±0,43) мм. рт. ст. (0,98±0,57) мм. рт. ст. Значуща різниця (Р1,2<0,05, Р1,3<0,05) відзначалася при вимірюванні співвідношення пікових швидкостей (Е/А, у. од.) у дітей І і ІІ групи та ІІ і ІІІ групи зі зменшенням показників із тривалістю захворювання. Інтеграл пікових швидкостей у діастолу (FVI заг.), інтеграл швидкості пізнього діастолічного наповнення (FVI а), інтеграл швидкості раннього діастолічного наповнення (FVI е) не мали значущої різниці в групах дітей, які спостерігалися.

Розрахунок співвідношення інтегралів швидкостей раннього та пізнього діастолічного наповнення (Еі/Аі) також не показав вірогідної різниці серед обстежуваних груп, але виявив тенденцію до зниження за мірою тривалості ЦД 1 типу: (4,06±2,08) у. од. - у дітей І групи, (3,65±1,82) у. од. - у дітей ІІ групи, (3,38±1,99) у. од. - у дітей ІІІ групи. У всіх дітей, хворих на ЦД, незалежно від терміну дебюту захворювання, не спостерігалося значущої різниці при вивченні таких показників діастолічної функції лівого шлуночка: часу прискорення потоку раннього діастолічного наповнення (АТе, с.), часу прискорення потоку пізнього діастолічного наповнення (АТа, сек.), часу сповільнення потоку раннього діастолічного наповнення (ДТе, сек.). Водночас сповільнення потоку пізнього діастолічного наповнення (ДТа, сек.) відрізнялося в дітей І і ІІ групи та ІІ і ІІІ групи (Р1,2<0,05, Р2,3<0,05). Загальний час діастоли суттєво не відрізнявся в дітей різних груп. Найчутливішим показником діастолічної функції ЛШ серед дітей усіх груп був час ізолюметричного розслаблення лівого шлуночка (IVRT, сек.): І група (0,053±0,02) сек., ІІ група (0,053±0,01) сек., ІІІ група (0,06±0,05) сек.

Таким чином, при вивченні показників діастолічної функції ЛШ у спостережуваних хворих була виявлена вірогідна різниця залежно від тривалості захворювання. Найбільш інформативними в до клінічній діагностиці діастолічної дисфункції за власними дослідженнями були Е - швидкість потоку раннього діастолічного наповнення; E/A - співвідношення пікових швидкостей; ДТа - час сповільнення потоку пізнього діастолічного наповнення; IVRT- час ізолюметричного розслаблення лівого шлуночка. Уже в дітей з дебютом ЦД має місце доклінічне порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки внаслідок зміни співвідношення пікових швидкостей, часу сповільнення потоку пізнього діастолічного наповнення та часу ізолюмітричного розслаблення ЛШ. Ремодулювання міокарда (зміни IVRT) починається з маніфестації хвороби та прогресує із часом. У дітей усіх груп спостерігається псевдонормалізація мітрального доплеровського спектра діастолічного наповнення, що характеризує проміжний період від стану аномального розслаблення до рестриктивних порушень.

Як показав кореляційний аналіз, між морфофункціональними ознаками серця та показниками діастолічної функції існують численні зв'язки. Найбільшу кількість міжсистемних зв'язків відзначено у хворих І групи (КЛ=10,83%). Потім, із тривалістю лікування, ступінь міжсистемної інтеграції зменшується, досягаючи мінімуму у хворих ІІІ групи (ІІ група - КЛ= 10,0%, ІІІ група - КЛ=8,3%). У цьому зв'язку показник співвідношення внутрішньосистемних та міжсистемних зв'язків виявився найвищим у хворих ІІІ групи: у І групи КЛв/КЛм=2,46; у ІІ групі - 3,48% і у ІІІ - 3,67%. Саме співвідношення внутрішньосистемних до міжсистемних зв'язків визначають стан функціональної системи. Що більше функціональне напруження системи, то біднішою стає внутрішньосистемна та посилюється міжсистемна інтеграція показників. Звідси найбільше функціональне напруження систолічної функції зафіксовано у хворих І групі, а найменше - у ІІІ групі. Ці дані з функціональної точки зору підтверджують позитивний терапевтичний ефект щодо послаблення діабетичної кардіоміопатії. Як з'ясувалося, у хворих І групи найбільшу кількість міжсистемних зв'язків з показниками діастолічної функції утворювали Д Д ЛА та Д ЛА. У ІІ групі кількість таких зв'язків зменшується до 7, а у ІІІ групі виявилися не коригувальними з показниками діастолічної функції.

Однією із закономірностей ефекту терапії стало послаблення впливу на формування діастолічної дисфункції дилатації порожнин ЛШ (КДДЛШ). У хворих І групи відзначено 4 зв'язки КДДЛШ з показниками діастолічної дисфункції, у ІІ групі їх кількість зменшилася до одного зв'язку, а в ІІІ групі зв'язків не виявлено. Це також підтверджує факт послаблення кардіоміопатії у хворих на ЦД під впливом тривалої терапії.

Таким чином, проведений системний аналіз виявив, що в розвитку порушень серцевої діяльності у вперше виявлених хворих певну роль відіграють процеси дилатації порожнин як лівого, так і правого серця, які призводять поряд з гіпертрофією ЛШ до розвитку систолічної та особливо діастолічної дисфункції ЛШ.

У процесі тривалого лікування відбувається значна перебудова (на 80%) патогенетичної матриці з посиленням (на 49%) компенсаторних властивостей функціональної системи організму хворих, що є підтвердженням результатів про зниження у процесі лікування кількості хворих з систолічною та діастолічною дисфункцією, а також у сполученні цих двох видів дисфункції.

На підставі комплексного обстеження дітей хворих на цукровий діабет 1 типу виявлені ранні ознаки формування серцево-судинних ускладнень.

Дані, які дозволяють рекомендувати діагностичні критерії ранніх серцево-судинних ускладнень у хворих дітей на ЦД для клінічного використання.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення наукового завдання педіатрії - удосконалення діагностики серцево-судинних ускладнень у дітей із цукровим діабетом 1 типу, на основі визначення клініко-анамнестичних даних та оцінки показників центральної гемодинаміки, ліпідного гомеостазу і добового моніторингу артеріального тиску.

2. Проведений аналіз стану серцево-судинної системи дозволив встановити: підвищення ліпопротеїдів низької та високої щільності, наявність рестриктивного типу діастоличної дисфункції у 48% та псевдонормального послаблення лівого шлуночку у 30% хворих за даними доплерехокардіографії; значне збільшення факторів ризику розвитку артеріальної гіпертензії за даними добового моніторингу артеріального тиску.

3. Морфофункціональними особливостями серцево-судинної системи в дітей з цукровим діабетом 1 типу на різних етапах спостереження є: у дітей з тривалістю захворювання до 5 років - наявність подовження систоли серця на електрокардіограмі та наявність рестриктивного типу діастоличної дисфункції у 48% хворих; у дітей з тривалістю захворювання понад 5 років - спостерігається також збільшення варіабельності показників добового моніторингу артеріального тиску.

4. Причинами формування серцевих ускладнень при цукровому діабеті 1 типу в дітей можливо вважати: обтяжений сімейний анамнез (42%), підвищення холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (35%), наявність мікроальбумінурії (48%), гіпертрофію лівого шлуночка (12%), а також порушення систолічної (21,25%) та діастолічної функції лівого шлуночка (56%).

5. Для удосконалення диспансерного догляду та передбачення розвитку серцево-судинних ускладнень у дітей із цукровим діабетом 1 типу необхідним є раннє доклінічне поглиблене обстеження серцево-судинної системи з оцінкою електрокардіограми, систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка за допомогою ехокардіографії та доплерехокардіографії; даними добового моніторингу артеріального тиску, вивчення ліпідного спектру сироватки крові поряд з постійним виконанням самоконтролю самим пацієнтом.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою ранньої діагностики серцево-судинних ускладнень у дітей із ЦД 1 типу рекомендовано проводити комплексне обстеження серцево-судинної системи, починаючи вже з дебюту захворювання.

2. Усім дітям із ЦД 1 типу рекомендовано проводити інструментальне обстеження серцево-судинної системи з оцінкою ЕКГ, систолічної та діастолічної функції ЛШ за допомогою ехокардіографії та доплерехокардіографії; даними добового моніторингу артеріального тиску, а також вивчення ліпідного спектру.

3. Ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у дітей із ЦД 1 типу рекомендовано оцінювати, використовуючи прогностичні комплекси, які складаються з генеалогічного анамнезу, особливостей перебігу захворювання, скарг, виконання хворими принципів самоконтролю.

4. Для удосконалення диспансерного догляду дітей із ЦД 1 типу та ранньої діагностики серцево-судинних ускладнень рекомендовано до плану обстеження включати комплексне обстеження серцево-судинної системи.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шульга Н.В. Особенности сердечно-сосудистой системы у детей, больных сахарным диабетом I типа / Врачебная практика: стаття. - Харків.- 2006. - №5. - С.22-26.

2. Шульга Н.В. Липидный спектр, суточное мониторирование артериального давления и внутрисердечная гемодинамика у детей с сахарным диабетом I типа. / Шульга Н.В., Сенаторова Г.С., // Современная педиатрия: стаття. - Київ. - 2008. - №3 (20).- С.115-116.(Здобувачем проведено вивчення внутрішньосерцевої гемодинаміки, статистичний аналіз отриманих результатів)

3. Сенаторова Г.С. Внутриклеточное инфицирование и ранний дебют сахарного диабета I типа у детей. / Сенаторова Г.С., Л.Г. Тельнова, Т.В. Чайченко, И.В.Стенковая, Т.В.Лутай, Н.В. Шульга // Здоровье ребёнка: стаття. - Донецьк - 2008. -№5(14). - С.12-16.(Здобувач проведено клінічне обстеження дітей, та статистичний аналіз отриманих результатів).

4. Сенаторова Г.С. Предиктори серцево-судинних ускладнень у дітей із цукровим діабетом 1 типу. / Сенаторова Г.С., Шульга Н.В. // Здоровье ребёнка: стаття. - Донецьк. - 2009. -№4 (19).- С. 24-27. (Здобувачем проведено набір матеріалу для вивчення ліпідного спектру та статистичний аналіз отриманих результатів).

5. Патент України на корисну модель № 40285 UA, МПК А 61К 31/00А.Спосіб лікування цукрового діабету 1 типу у дітей / Сенаторова Г.С., Чайченко Т.В., Стенкова І.О., Тельнова Л.Г., Лутай Т.В., Шульга Н.В.; заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет - 2008; заявл.08.12.2008; Опубл.25.03.2009 Бюл. №6.

6. Патент України на корисну модель № 46649 UA, МПК А 61В 10/00. Спосіб встановлення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень в дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу / Шульга Н.В., Сенаторова Г.С., Ріга О.О., Муратов Г.Р., Лутай Т.В.; 2009 08435; заявл.10.08.2009. (Автором розроблено спосіб дослідження серцево-судинної системи при цукровому діабеті 1 типу у дітей)

7. Сенаторова Г.С. Состояние сердечно-сосудистой системы у детей с сахарным диабетом I типа. /Сенаторова А.С., Шульга Н.В., Тельнова Л.Г., Рига Е.А., Лутай Т.В.// Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології (Четверті Данилевські читання): матеріали науково-практичної

конференції: тези доповідей. - Харків - 2005р. - С.183. (Автором забезпечено підбір та проведено клінічне обстеження хворих).

8. Сенаторова Г.С. Состояние сердечно-сосудистой системы у детей больных сахарным диабетом I типа в зависимости от сроков заболевания. /Сенаторова А.С., Шульга Н.В., Рига Е.А., Гончар М.А., Муратов Г.Р., Лутай Т.В.// Современные технологии в педиатрии и детской хирургии: матеріали V Російського конгресу: тези доповідей. - Москва -2006р.- С.156. (Здобувачем проведено добовий моніторинг артеріального тиску та статистичний аналіз отриманих результатів.).

9. Сенаторова Г.С. Сердечно- сосудистые осложнения сахарного диабета I типа у детей в зависимости от сроков заболевания / Сенаторова А.С., Шульга Н.В., Рига Е.А., Гончар М.А., Муратов Г.Р., Лутай Т.В. //Метаболічний синдром в практиці кардіолога.: матеріали науково-практичної конференції: тези доповідей. - Харків - 2006р- С. 78-79. (Автором проведено аналіз функціонального стану серцево-судинної системи при ЦД 1 типу в дітей з урахуванням тривалості та особливостей перебігу захворювання).

10. Сенаторова Г.С.. Ранні серцево- судинні ускладнення у дітей при цукровому діабеті I типу / Сенаторова А.С., Шульга Н.В., Рига Е.А., Гончарь М.А., Муратов Г.Р., Лутай Т.В. //Сучасні проблеми клінічної педіатрії: матеріали IV конгресу педіатрів України: тези доповідей. - Київ - 2007- С. 73-74. (Здобувачем проведено підбір та клінічне обстеження хворих, здійснено статистичний аналіз отриманих даних).

11. Сенаторова Г.С. Сахарный диабет 1 типа и диагностика сердечно- сосудистых осложнений у детей в зависимости от сроков заболевания. / Сенаторова А.С., Шульга Н.В., Рига Е.А., Гончар М.А., Муратов Г.Р., Лутай Т.В. // Перинатология и Педиатрия. Актуальные проблемы педиатрии: матеріали науково-практичної конференції: тези доповідей. - Київ - 2007- С. 125-126. (Здобувачем проведено набір матеріалу для визначення ліпідного спектру та здійснено статистичний аналіз отриманих даних).

12. Сенаторова А.С. Клинико-патогенетические аспекты развития сердечно- сосудистых осложнений у детей с сахарным диабетом I типа / Сенаторова А.С., Шульга Н.В., Тельнова Л.Г., Рига Е.А., Лутай Т.В. // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією: матеріали Української науково- практичної конференції: тези доповідей. - Харків - 2008р. -С. 147-149. (Здобувачем проведено дослідження центральної гемодинаміки та здійснено статистичний аналіз отриманих результатів ).

13. Сенаторова А.С. Сахарный диабет I типа у детей: состояние сердечно-сосудистой системы. / Сенаторова А.С., Шульга Н.В., Рига Е.А. // Таврический медико-биологический весник: матеріали VII всеукраїнської науково- практичної конференції: тези доповідей. - Евпатория- 2008 - С. 101. (Автором проведено дослідження добового моніторингу артеріального тиску та здійснено статистичний аналіз отриманих результатів).

АНОТАЦІЇ

Шульга Н.В. Ранні прояви серцево-судинних ускладнень при цукровому діабеті 1 типу в дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Харківський національний медичний університет, Харків - 2010.

Дисертація присвячена питанням вивчення серцево-судинних ускладнень при цукровому діабеті 1 типу в дітей. Наведено характерні скарги, особливості анамнезу та клінічну характеристику пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу залежно від тривалості захворювання. Визначено чинники ризику формування серцево-судинних ускладнень при цукровий діабет 1 типу в дітей. Встановлено наявність змін у ліпідному спектрі залежно від тривалості цукровий діабет Вивчено доклінічну діагностику діабетичної кардіоміопатії в дітей, яка ґрунтується на ознаках доплерехокардіографії, крім того, дані системного аналізу розчиняють механізми, за рахунок яких виявляються зміни структури типів діастолічної дисфункції в бік збільшення хворих із прогностично сприятливими типами діастолічної дисфункції. Встановлено, що в дітей із тривалістю захворювання підвищується імовірність розвитку артеріальної гіпертензії, що пов'язано з системною перебудовою взаємозв'язків показників добового моніторингу артеріального тиску та посиленням функціонального напруження системи добового біоритму показників АТ. Науково обґрунтовано та запропоновано спосіб встановлення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень в дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу. Показано, що на підставі клініко-інструментальних особливостей уже на початкових етапах захворювання на цукровий діабет можна прогнозувати формування серцево-судинних ускладнень.

Ключові слова: цукровий діабет, серцево-судинні ускладнення, діагностика, діти.

Шульга Н.В. Ранние проявления сердечно-сосудистых осложнений при сахарном диабете 1 типа у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Харьковский национальный медицинский университет, Харьков - 2010.

Диссертация посвящена вопросам изучения сердечно-сосудистых осложнений при сахарном диабете 1 типа у детей. Представлены результаты комплексного обследования 80 детей с сахарным диабетом 1 типа в возрасте от 9 до 17 лет, из них 39 мальчика и 41 девочка. В зависимости от сроков заболевания дети были разделены на три группы: а) дети с впервые выявленным сахарным диабетом 1 типа (I группа, n=24); б) дети с длительностью заболевания до 5 лет (II группа, n=29); в) дети с длительностью заболевания более 5 (III группа, n=27).