Структурні зміни органів нервової системи за умов мікромеркуріалізму

Таким чином, У та Т забезпечують безпечність та ефективність їх впливу на клітини лінії U-373-MG у концентрації 0,1 мг/мл, а Мг - 0,001 мг/мл, що дає змогу рекомендувати їх для комбінованої протекції з М саме в цих значеннях. Препарат "М" демонструє безпечність та ефективність при його впливі на клітини лінії U-373-MG у концентрації 10,0 мг/мл та менше, що дає змогу рекомендувати його для комбінованої протекції з іншими лікарськими засобами.

При дослідженні культури клітин лінії IMR-32 за умов застосування препарату "У" визначається безпечність у дозах 0,1; 0,01 мг/мл, Т та Мг у концентраціях 1,0; 0,1; 0,01; 0,001 мг/мл, М - 10,0; 1,0 мг/мл. Для цих концентрацій спостерігалися найкращі значення показників цитопротекторних властивостей, індексів цитопатичних змін та індексів проліферації клітин лінії IMR-32. Найкращі значення цитопротекторних властивостей (88,3 (87,0; 89,7)%, де контроль 100,0 (100; 100)%, р0,05), індексів цитопатичних змін та індексів проліферації демонструвались у 0,01 мг/мл У, але не мали стовідсоткової безпечності. Вплив Т при експозиції хлоридом ртуті в культурі клітин лінії IMR-32 спостерігається в широкому діапазоні 1,0; 0,1; 0,01; 0,001 мг/мл. Найвищі відсотки живих клітин індекси (90,4 (87,3; 93,6)% та 91,9 (91,9; 92,1)%, де контроль 100 (100; 100)%, р0,05) та цитопатичних змін спостерігаються при концентрації Т 0,1-0,01 мг/мл. Мг при експозиції хлоридом ртуті культури клітин лінії IMR-32 в концентрації 0,1-0,01 мг/мл визначав найкращі показники цитопротекторних властивостей та цитопатичних змін, а індекси проліферації клітин лінії IMR-32 за всіма та за живими клітинами (1,26 (1,25; 1,28) у.о., де контроль 1,14 (1,11;1,17) у.о., р0,05) зростають у досліді з дозою 0,01 мг/мл. Найкращі значення показників цитопротекторних властивостей, індексів цитопатичних змін було визначено для препарату "М" в діапазоні 1,0-0,01 мг/мл, а найбільші індекси проліферації демонструвалися в концентраціях 0,1-0,01 мг/мл.

Отже, У та Мг демонструють безпечність та ефективність при його впливі на клітини лінії IMR-32 при концентрації 0,01 мг/мл, а Т - у концентрації 0,1 мг/мл, що дає можливість рекомендувати їх для комбінованої протекції з М саме в цій дозі. М визначив безпечність та ефективність на клітини лінії IMR-32 при концентрації 10,0-1,0 мг/мл, через що його можна рекомендувати для комбінованої протекції з іншими лікарськими засобами в концентрації в цьому проміжку.

Дослідження протекторного впливу комбінованої дії лікарських засобів. При морфологічному дослідженні в мотонейронах спинного мозку під впливом малих доз хлориду ртуті з наступним спільним застосуванням М разом з У, Т або Мг спостерігаються компактизація хроматофільної речовини та аналогічні тенденції змін морфометричних показників, хоча більшість показників після короткотривалої експозиції за комплексної дії М та У залишаються меншими від показників при монопротекції, і особливо при застосуванні М. Після довготривалої експозиції за умови комбінованого застосування препаратів хроматофільна субстанція мозаїчна, а показники або досягають значень як при монопротекції, або перевищують такі, що свідчить про зростання відновлювальної активності в клітинах.

Аналіз змін у структурі спинномозкових вузлів досліджуваних тварин, експонованих хлоридом ртуті, свідчить про те, що введення препарату "У" разом із М нівелює прояви токсичної дії ртуті при короткотривалій експозиції більшою мірою, ніж при довготривалій. Морфологічна картина покращується або подібна такій при монопротекції У та суттєво краще, ніж за протекції М, що свідчить про їх взаємно підсилюючу дію: відбувається значне зростання кількості світлих нейронів (38,6±5,3%; 34,6±2,3%, контроль - 21,9±3,5%, р0,05), відсоток непошкоджених волокон достовірно збільшується (92,6±1,2%; 82,8±1,5%, контроль - 100,0±0,0%, р0,05), при цьому коефіцієнт їх співвідношення з контролем досягає 1,4.

При комбінованому застосуванні Т та Мг з препаратом "М" для протекції токсичної дії ртуті відбувається зменшення кількості світлих нейронів, одночасно з цим коефіцієнт співвідношення нейроглії навколо світлих нейронів щурів у групах дослідження до груп без фармакологічного впливу (69,1±2,4%; 67,1±2,7% та 64,1±1,4%; 59,9±2,7%, де контроль 58,4±2,7%, р0,05) достовірно зростає, а коефіцієнт співвідношення нормальних мієлінових нервових волокон до груп без дії лікарського засобу (92,6±1,2%; 83,4±0,6% та 82,7±0,9%; 83,4±0,9%, де контроль 100,0±0,0%, р0,05) достовірно збільшується. Такі зміни можна трактувати як превалюючий вплив комбінацій цих препаратів на нейроглію та нервові волокна чутливих вузлів.

Введення Т разом з М демонструє однаковий ефект дії на перикаріони та ядра чутливих нейронів як при короткотривалій, так і довготривалій експозиції, а застосування Мг та М має такі ж тенденції до дезінтоксикаційного ефекту, як і інші досліджувані фармакологічні препарати, хоча і відрізняється за інтенсивністю впливу.

Лектиногістохімічне дослідження спинного мозку щурів за умов застосування комбінації Мг і М свідчить про сильний зв'язок нейронів та нейроглії до всіх рецепторів лектинів; комбінація Т та М визначає сильний зв'язок із нейронами та нейроглією в ранні терміни, а також середній зв'язок при довготривалому дослідженні; застосування У та М демонструє середній за інтенсивністю зв'язок лектинів LABA, RCA та ConA з нейронами та сильний із нейроглією на ранніх термінах, а на пізніх - слабкий для нейронів та середній для нейроглії, що можна інтерпретувати як активацію реактивності нейроглії. Отже застосування М у комплексі з Т та Мг забезпечує інтенсивне зв'язування лектинів із рецепторами нейронів та нейроглії, яке відображає активні відновні процеси з залученням усіх видів вуглеводних залишків. Також М змінює реактивні властивості У, зменшуючи інтенсивність зв'язування LABA та ConA, та підсилюючи RCA.

На ранніх термінах дослідження спинного мозку тварин при комбінованому впливі У, Т та Мг разом з М спостерігаються відновні реакції: гіпертрофія ядерець, превалювання еухроматину, численні інвагінації каріолеми, збережена структура мембранних органел нейронів та нейроглії. У пізні терміни відбувається зниження активності автолітичних процесів, відзначається краща збереженість структур гранулярної ендоплазматичної сітки і комплексу Гольджі, менш змінений енергетичний апарат нервових і гліоцитів. Деструкція крист і просвітлення матрикса в гіпертрофованих мітохондріях нейроцитів не настільки виражені, як у групі щурів, експонованих ртуттю. Причому явища активації синтетичних процесів за умови застосування комбінованого впливу фармакологічних засобів проявляється на обох етапах дослідження.

Ультрамікроскопічна характеристика нервових та гліальних клітин, судин мікроциркуляторного русла і нервових волокон чутливих вузлів щурів після короткотривалої експозиції свідчить, що комбінація У та М сприяє поліпшенню енергетичних та синтетичних процесів (відновлюється організація ендоплазматичної сітки та мітохондрій, збільшується кількість еухроматину та ядерних пор нейронів та нейролемоцитів). Після довготривалої експозиції відбувається суттєве зменшення явищ декомпенсації (збережена структурна організація органел синтезу, спостерігаються великі мітохондрії в нейронах та гліоцитах, ядра нейроцитів та ендотеліоцитів мають велику кількість пор, зберігається організація більшості мієлінових нервових волокон). Комбіноване застосування М з У та Т демонструє наступні ознаки дії обох препаратів: появу новоутворених волокон, превалювання еухроматину та активацію ядерних пор. Одночасне введення Мг з М визначається ознаками стимуляції роботи синапсів та збереженням їх будови.

За умови застосування У та М у субхронічному дослідженні спостерігаються тенденції до відновлення вмісту мікро- та макроелементів (магнію, калію, селену та літію), що свідчить про детоксикуючу та антиоксидантну дію У, яка підсилюється М. У хронічному досліді виявлено зростання концентрації калію (57,7 (55,3; 59,0)%) та селену (0,03 (0,02; 0,04)%), що відрізняється від монопротекції У (31,2 (28,6; 32,1)%, 0,03 (0,02; 0,05)%, р0,05) або М (33,4 (21,6; 34,5)%, 0,04 (0,03; 0,06)%, р0,05), та, можливо, свідчить про підсилення захисних функцій при спільній дії лікарських засобів. За дії Т та М у коротких термінах дослідження відбувається зростання вмісту магнію, селену та літію, при цьому зменшуються вміст калію, цинку та міді, це може свідчити про інтенсивні процеси виведення іонів ртуті. У довгих термінах моделювання мікромеркуріалізму, крім селену, літію та цинку, зростає вміст міді (1,5 (1,0; 1,7)%, контроль - 1,6 (1,0;2,1)%, р0,05), що можна розцінити як прояв відновних механізмів. При коротких та довгих термінах комбінованого впливу Мг та М відбувається збільшення вмісту цинку, селену та літію.

При дослідженні культури клітин лінії IMR-32 за умов комбінованого впливу У, Т, Мг з М визначається безпечність їх застосування: спостерігається наближення до нормальних значень процентного складу клітин (90,0 (87,3; 92,7)% (УМ); 90,7 (90,6; 90,9)% (ТМ); 93,4 (93,2; 93,6)% (МгМ), де контроль 100,0 (100; 100)%, р0,05) та індексів проліферації за всіма та живими клітинам (0,98 (0,88;

1,08) у.о. (УМ); 1,04 (0,99; 1,09) у.о. (ТМ); 1,0 (0,96; 1,04) у.о., де контроль 1,14 (1,11; 1,17) у.о., р0,05), а індекси цитопатичних змін за живими клітинами (відповідно 1,8 (1,73; 1,83) у.о. (УМ); 1,80 (1,79;

1,80) у.о. (ТМ); 1,85 (1,84; 1,85) у.о. (МгМ), де контроль 1,92 (1,92;

1,92) у.о., р0,05) переважають контрольний показник.

При дослідженні ефекту комбінації У, Т, Мг з М за умов експозиції хлоридом ртуті культури клітин лінії IMR-32 виявлені їх цитопротекторні властивості: відсотки живих клітин та індекси цитопатичних змін (87,7 (86,6; 88,9) у.о. (УМ); 87,0 (85,5; 88,5) у.о. (ТМ); 90,3 (88,5; 92,1) у.о. (МгМ), де 1,92 (1,92; 1,92) у.о. контроль, р0,05) аналогічно значенням показників за умови застосування У, суттєво перевищують показники при ртутній експозиції без фармакологічного впливу та за протекції М. Індекси проліферації клітин лінії IMR-32 за всіма та за живими клітинами (1,01(1,01;1,02) у.о.; 0,95(0,92;0,98) у.о.; 0,99 (0; 0,99) у.о., де 1,14 (1,11; 1,17) у.о. контроль, р0,05) незначно менше контролю та більше інших груп порівнянь. Таким чином, за комбінованого застосування препаратів "У" та "М" у нейроглії і нейронах спостерігається високий рівень їх антитоксичного ефекту, що підсилено значним проявом безпечності цієї комбінації; при застосуванні Т з М виявляється підсилення їх антитоксичного ефекту, на фоні високого рівня безпечності використання; вплив Мг та М при ртутній експозиції на культуру клітин лінії IMR-32 визначає підсилення їх антитоксичного ефекту та безпечності використання.

При вивченні клітин лінії U-373-MG спостерігається безпечність застосування комбінації У та М (відсоток живих клітин та індекс цитопатичних змін за живими клітинами незначно менше контролю, а за мертвими клітинами - має невеликі відмінності від нього, індекси проліферації за всіма та за живими клітинами більше контролю), за умов дії комбінації Т та М (процент живих клітин (92,7 (92,1;93,2)%, де контроль 96,8 (95,65; 97,96)%, р0,05) та індекс цитопатичних змін за живими клітинами наближається до показника контролю, індекси проліферації за всіма та за живими клітинами більше контролю), препаратів "Мг" та "М" (процент живих клітин (93,3 (93,2; 93,3)%, де контроль 96,8 (95,65; 97,96%), р0,05) та індекс цитопатичних змін за живими клітинами хоча і менші від контролю, але наближаються до його значення, індекси проліферації за всіма та за живими клітинами більше за контрольні, індекс проліферації для мертвих клітин зберігає незначні відмінності від контролю).

За спільної корекції У, Т, Мг з М токсичного впливу хлориду ртуті на культуру клітин лінії U-373-MG визначається високий рівень їх ефекту. Індекси проліферації за всіма та за живими гліоцитами більше контрольних показників. Відсоток живих клітин (89,9 (88,7; 91,1)%; 88,8 (87,5; 90,1)%; 90,9 (90,1; 90,7)%, де контроль 96,8 (95,65; 97,96)%, р0,05) та індекс цитопатичних змін за живими клітинами більше значень показників при ртутній експозиції та дії лікарського засобу і зазначеними вище препаратами, залишаючись незначно менше контролю. Індекси проліферації за всіма та за живими клітинам суттєво більше показників контролю, моделі експозиції та її монопротекції зазначеними вище лікарськими засобами. При впливі на клітини лінії U-373-MG комбінації У та М спостерігається її ефективна антитоксична дія та значний прояв безпечності, підкріплені як високою життєздатністю клітин, так і їх проліферативною активністю; при впливі Т та М спостерігається високий рівень безпечності та виражена антитоксична дія при моделюванні мікромеркуріалізму, а при застосуванні комбінації Мг та М визначаються високі рівні безпечності та ефективності.

Таким чином, отримані результати розширюють уявлення щодо токсичного впливу ртуті на органи і тканини нервової системи, а також вибору лікарського засобу або їх комбінації для корекції порушень функціонального та структурного стану та дозволяють сформулювати такі концепції.

Концепція "ситуативна" полягає в тому, що характер структурних змін у нервових клітинах при мікромеркуріалізмі залежить від характеру ситуативного впливу, а саме: 1) способу безпосереднього впливу на тіла та відростки нейронів і опосередкованого через нейроглію, судини та імунну систему; 2) терміну впливу; 3) фази розвитку металомікротоксикозу (компенсаторної та декомпенсаторної).

Концепція "ступеневого" (поетапного) відбору фармакологічних протекторів для корекції стану здоров'я хворих на хронічні мікротоксикози полягає в тому, що кожний наступний етап ускладнюється в методичному плані: 1) скринінг препаратів на моделях мікротоксикантів на культурах клітини людини; 2) на лабораторних тваринах; 3) на людях в умовах клінічної токсикології.

Висновки

У дисертації, відповідно до поставленої мети, запропоновано теоретичне узагальнення та нове рішення актуальної наукової проблеми - хронічний вплив малих доз хлориду ртуті, як одного з глобальних забруднювачів довкілля на структури нервової системи та визначення засобів його корекції.

1. На підставі експериментального дослідження токсичних проявів дії хлориду ртуті з використанням комплексу гістологічних, гістохімічних, ультрамікроскопічних методів та аналізу вмісту в біологічних субстратах хімічних елементів (Mg, K, Zn, Cu, Se, Li) розроблено концепцію нейротоксичної дії хлориду ртуті, яка полягає в тому, що токсичний вплив сполук ртуті на організм у значній мірі залежить від 1) способу впливу; 2) терміну впливу; 3) фази розвитку інтоксикації.

2. Виявлено різницю проявів хронічної та субхронічної дії малих доз хлориду ртуті: при субхронічній дії спостерігаються компенсаторні реакції та явища зворотних змін; а при довготривалій експозиції - деструктивні порушення.

3. Корелятивний взаємозв'язок між токсичною дією іонів ртуті на органи нервової системи дослідних щурів та культуру клітин людини нервового походження визначається в подібності тенденцій змін характеристик клітин нервової тканини щурів та людини.

4. З'ясовано гістологічні та цитологічні критерії токсико-морфологічного вивчення сполук ртуті, що було досягнуто за умов комплексного проведення та використання результатів досліджень in vitro та in vivo на лабораторних тваринах, перевагою яких є зниження кількості тварин в експерименті.

5. При дії препарату "Унітіол" (2,3-димеркаптопропансульфонат натрію) виявляється безпечність та ефективність його впливу на клітини лінії IMR-32 при концентрації 0,01 мг/мл, а на клітини лінії U-373 MG - у концентрації 0,1 мг/мл. Відбувається відновлення вмісту мікроелементів у короткі терміни дослідження і зростання їх вмісту на пізніх строках. Ультрамікроскопічні дані демонструють ознаки компенсаторних реакцій на ранніх строках дослідження, а при довготривалій інтоксикації на фоні деструктивних та дистрофічних змін в спинному мозку та чутливих вузлах спостерігаються явища регенерації, а саме відновлення будови структур цих органів.

6. Під впливом препарату "Тіотриазолін" (морфоліній-3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетат) спостерігається безпечність та ефективність його впливу на клітини лінії IMR-32 та клітини лінії U-373 MG при концентрації 0,1 мг/мл. Корекція тіотриазоліном токсичної дії хлориду ртуті призводить до відновлення рівнів мікроелементів до нормальних при коротких термінах дослідження та їх зростання при довготривалому дослідженні. Ультрамікроскопічні дані спинного мозку та чутливих вузлів схожі з даними впливу унітіолу, але в цьому випадку спостерігається більш виражена активація синтетичних процесів, що відображається у активації хроматину мотонейронів та чутливих нейронів.

7. При дії препарату "Магне-В 6" (магній та піридоксин), спостерігається безпечність та ефективність його впливу на клітини лінії IMR-32 при концентрації 0,01 мг/мл та клітини лінії U-373 MG у дозі 0,001 мг/мл. Корекція препаратом магне-В 6 токсичного впливу хлориду ртуті малої інтенсивності веде до відновлення рівнів вмісту мікроелементів: при коротких термінах дослідження зростає рівень селену, літію та калію, а при довгих - ще і цинку. Дані ультрамікроскопії свідчать про більш виражену активацію синтетичних процесів, що відображається в активації хроматину та збільшенні кількості ядерних пор клітин нейроглії і нейронів спинного мозку. Новоутворенні нервові волокна з'являються вже на ранніх стадіях дослідження.

8. При використанні препарату "Мілдронат" (3-(2,2,2-триметилгідразиній) пропіонату дегідрат), помітний більш широкий діапазон безпечності та ефективності дії на клітинні лінії IMR-32 при концентрації 10,0; 1,0 мг/мл, а на клітини лінії U-373-MG 10,0; 1,0; 0,1; 0,01 мг/мл. У короткі та довгі строки дії мілдронату за умов моделювання ртутної інтоксикації відбувається тенденція до відновлення рівнів макро- та мікроелементів у спинному мозку. За умови застосування мілдронату менш виражені пошкодження ультраструктур нейронального складу, при цьому відмічаються більш виражені синтетичні процеси.

9. Порівняльний аналіз результатів проведених експериментів свідчить: найсильнішу протекторну дію проявили унітіол та тіотриазолін, а найбільшу безпечність в дослідах in vitro - магне-В 6 та мілдронат.

10. Наші спостереження показали, що при швидкому початку перебігу хвороби, краще застосовувати комбінацію унітіолу з мілдронатом, а при поступовому більш ефективними виявляються тіотриазолін з мілдронатом. Порушення синаптичної передачі є передумовою для застосування магне-В 6 та мілдронату. Таким чином, обґрунтовано положення про різний ступінь виразності змін за дії різних комбінацій лікарських засобів, який дає можливість рекомендувати їх в залежності від клінічних проявів нейроінтоксикації: - комбіноване застосування унітіолу з мілдронатом змінює реактивні властивості унітіолу, підсилюючи його дію, що виражається у появі новоутворених нервових волокон, превалюванні еухроматину, зростанні кількості ядерних пор у нейронах та нейроглії;

- дія комбінації тіотриазоліну з препаратом "Мілдронат" характеризується превалюванням впливу на нейроглію та нервові волокна чутливих вузлів, появою новоутворених волокон та превалюванням еухроматину та активацією ядерних пор;

- дія комбінації мілдронату та магне-В 6 справляє більшу протекторну дію в порівнянні з роздільним введенням цих препаратів, а саме, сприяє прискоренню енергетичних та синтетичних процесів у клітинах чутливих вузлів і спинного мозку, переважно впливає на гліоцити спинного мозку, стимулює роботу синапсів та збереження їх будови.

Практичні рекомендації

1. Для більш обґрунтованого пошуку лікарських засобів цитопротекторної дії, за розробленою нами схемою на прикладі морфологічного дослідження дії хлориду ртуті, під час нейротоксикологічних досліджень рекомендується комплексне експериментальне вивчення патології хімічного генезу.

2. При рекомендованому токсиколого-гігієнічному вивченні солей металів та оцінці засобів цитопротекції доцільне застосування як токсикологічних, так і морфологічних методів вивчення культур клітин людини. Це може забезпечити оперативність оцінки та належну інформативність даних щодо цих потенційно небезпечних для здоров'я людини ксенобіотиків і пошуку засобів, які проявляють протекторну активність стосовно їх патогенної дії, та сприятиме не тільки обґрунтованому скороченню використання в експериментах лабораторних тварин, а і кореляції результатів отриманих in vivo та in vitro.

3. Дію застосованих нами антиоксидантних препаратів та їх комбінацій доцільно, у першу чергу, вивчити на людині з метою підвищення ефективності корекції та профілактики порушень, які спричинюються сполуками ртуті.

4. Найбільш ефективне застосування комбінованого лікування, при якому виявлена висока протекторна активність застосованих препаратів: унітіолу, тіотриазоліну, магне-В 6 та мілдронату при металотоксикозах, зокрема сіллю ртуті, дає змогу рекомендувати ці комбінації для вивчення на людях з метою впровадження в практику корекції та профілактики порушень, які спричинюються сполуками ртуті.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму та використання дезінтоксикаційної терапії /

2. Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковський // Український морфологічний альманах. - 2005. - Т.3. - С. 87-92.*

3. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму та застосування препарату "Магній В 6" /

4. Л.М. Сокуренко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2005. - №1-2. - С. 34-40.

5. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму та використання антиоксидантної терапії /

6. Л.М. Сокуренко // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - №4. - С. 15-20.

7. Чайковський Ю.Б. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму / Ю.Б. Чайковський, Л.М. Сокуренко // Вісник морфології. - Вінниця, 2005. - №2. - С. 270-274. *

8. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму та використання терапії, що стимулює метаболічні процеси / Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковський // Світ медицини та біології. - Полтава, 2006. - Т. 1. - С. 52-57. *

9. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму з використанням метаболічної та дезінтоксикаційної терапії / Л.М. Сокуренко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2006. - Т. 142, ч.I. - С. 74-78.

10. Сокуренко Л.М., Чайковський Ю.Б. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму та його корекції "Тіотриазоліном" та "Мілдронатом" / Л.М. Сокуренко,

11. Ю.Б. Чайковський // Вісник проблем біології та медицини. - 2006.- Вип. 2. - С. 313-318. *

12. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму з використанням препаратів "Магнію В 6" та "Мілдронату" / Л.М. Сокуренко // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9, №3. - С. 150-155.

13. Чайковський Ю.Б. Морфологічні зміни спинномозкових гангліїв за умов мікромеркуріалізму / Ю.Б. Чайковський,

14. Л.М. Сокуренко // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. - 2007.- Т. 3, №1-2. - С. 37-41. *

15. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинномозкових гангліїв за умов мікромеркуріалізму та під впливом "Унітіолу" /

16. Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковський // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2007. - Т. 2, №2. - С. 43-51. *

17. Сокуренко Л.М. Взаємовідносини структурних елементів в спинномозкових гангліях за умов мікромеркуріалізму та комбінованого впливу лікарських засобів / Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковський // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2007. - Т. 2, №5.- С. 29-34. *

18. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинномозкових гангліїв за умов мікромеркуріалізму та нейропротекторної терапії /

19. Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковський // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. - 2008. - Т. 4, №1. - С. 25-30. *

20. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинномозкових гангліїв за умов мікромеркуріалізму та антиоксидантної терапії /

21. Л.М. Сокуренко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - №1 (35). - С. 230-235. *

22. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинномозкових гангліїв за умов мікромеркуріалізму та використання терапії, що стимулює метаболічні процеси / Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковський // Український морфологічний альманах. - 2008. - Т. 6, №1. - С. 169-171. *

23. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму та його корекції "Тіотриазоліном" та "Мілдронатом" / Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковський // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2008. - Т. 3, №3.- С. 99-105. *

24. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинномозкових гангліїв за умов мікромеркуріалізму з фармакологічною корекцією препаратами "Магній В 6" та "Мілдронат" / Л.М. Сокуренко // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - Т. 11. - №3, ч. 2. - С. 48-51.

25. Сокуренко Л.М. Дослідження чутливості нейронів IN VITRO до хлориду ртуті / Л.М. Сокуренко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2009. - №3 (19). - С. 38-40.

26. Сокуренко Л.М. Структурні взаємовідносини в спинномозкових гангліях за умов мікромеркуріалізму та комбінованого впливу лікарських засобів / Л.М. Сокуренко // Науковий Вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2009.- №1 (22). - С. 33-35. *

27. Сокуренко Л.М. Структурні взаємовідносини в спинномозкових гангліях за умов мікромеркуріалізму та фармакологічної корекції / Л.М. Сокуренко // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2008. - Т. 3, №1. - С. 13-20.

28. Трахтенберг І. М. Морфологічні аспекти патогенезу ртутної інтоксикації (огляд літератури) / І. М. Трахтенберг, Ю.Б. Чайковський, Л.М. Сокуренко // Сучасні проблеми токсикології. - 2008. - №1.- С. 11-17. (Автором проведено огляд та аналіз літератури).

29. Сокуренко Л.М. Вивчення дії хлориду ртуті та її протекції на клітини нервової тканини IN VITRO / Сокуренко Л.М.,

30. Чайковський Ю.Б., Кудрявец Ю.Й. // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. - Донецьк, 2009. - Т.5, №1-2. - С. 12-14. **

31. Чайковський Ю.Б. Дослідження спинного мозку щурів при оцінці протекторної дії антиоксидантів / Чайковський Ю.Б.,

32. Сокуренко Л.М., Андрусишина І. М. // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - Луганськ, 2009. - Т.4, №4. - С. 18-23. (Автором виконано забір матеріалу, проведено узагальнення отриманих результатів щодо визначення вмісту мікроелементів у спинному мозку).

33. Сокуренко Л.М. Ультраструктура спинномозкових гангліїв щурів за умов мікромеркуріалізму та його корекції / Сокуренко Л.М., Чайковський Ю.Б. // Загальна патологія та патологічна фізіологія.- Луганськ, 2009. - Т.4, №2. - С. 58-61.

34. Сокуренко Л.М. Морфологічне дослідження органів нервової системи щурів для вивчення корекції нейротоксичної дії ртуті // Довкілля та здоров'я. - Київ, 2010. - №1. - С. 14-15.

35. Структурні взаємовідносини в спинномозкових гангліях за умов мікромеркуріалізму та комбінованого впливу лікарських засобів / Трахтенберг І. М., Сокуренко Л.М., Чайковський Ю.Б., Кудрявець Ю.Й. [та ін.] // Науковий Вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2010. - №27. - С. 194-195.

36. Сокуренко Л.М. Исследование чувствительности нейроглии к хлориду ртути IN VITRO / Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковский,

37. Ю.И. Кудрявец // Журнал гродненского медицинского университета.- 2009. - №2 (26). - С. 145-148. **

38. Сокуренко Л.М. Морфологическое исследование нейротоксического действия соединений ртути / Л.М. Сокуренко // Здоровье и окружающая среда: сб. науч. тр. Респ. науч.-практ. центр гигиены. - Минск: Смэлток, 2009. - Вып. 13. - С. 436-438.

39. Сокуренко Л.М. Использование исследований IN VITRO для изучения нейротоксичности ртути / Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковский, Ю.И. Кудрявец // Материалы научной конференции с международным участием "Медицина труда. Здоровье работающего населения: достижения и перспективы". - Актуальные вопросы профпатологии.- Санкт-Петербург, 2009. - С. 159-161.**

40. Патент на корисну модель №38292 UA, МПК (2006) G01N33/68 Спосіб оцінки нейротоксичної дії ртуті (в експериментальному дослідженні) / Сокуренко Л.М., заявник та патентовласник Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.

41. - № u200811939; заявл. 08.10.08; опубл. 25.12.08, Бюл. промислова власність. - №24. Кн. 1. - С. 5.88.

42. Патент на корисну модель №38293 UA, МПК (2006) А 61К 33/06 Спосіб лікування ртутної інтоксикації (в експерименті) / Сокуренко Л.М., Чайковський Ю.Б. заявник та патентовласник Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.- № u200811940; заявл. 08.10.08; опубл. 25.12.08, Бюл. промислова власність. - №24. Кн. 1. - С. 5.24 - 5.25. ***

43. Патент на корисну модель №39005 UA, МПК (2009) А 61К 9/127 Спосіб лікування ртутної інтоксикації (в експерименті) / Сокуренко Л.М., Трахтенберг І. М. заявник та патентовласник Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.- № u200813595; заявл. 25.11.08; опубл. 26.01.09, Бюл. №2. Кн. 1.- С. 5.21. ***

44. Патент на корисну модель №39549 UA, МПК (2009) А 61К 9/127 Спосіб лікування ртутної інтоксикації (в експерименті) / Сокуренко Л.М., заявник та патентовласник Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. - № u200813592; заявл. 25.11.08; опубл. 25.02.09, Бюл. промислова власність. - №4. Кн. 1. - С. 5.25.

45. Сокуренко Л.М. Морфологічні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму та під впливом Унітіолу / Л.М. Сокуренко // Тези II науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів "Актуальні проблеми фармакології та токсикології". - Київ, 2005.- С. 57.

46. Сокуренко Л.М. Реактивні зміни спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму та його комплексної корекції / Л.М. Сокуренко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів "Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини", присвяченої Дню науки в Україні. - Суми, 2006. - С. 54.

47. Чайковский Ю.Б. Реактивные изменения нейронов спинного мозга крыс в условиях микромеркуриализма / Ю.Б. Чайковский,

48. Л.М. Сокуренко // Морфология. - 2006. - Т. 129, №2. - C. 100-101. *

49. Сокуренко Л.М. Электронномикроскопические изменения спинномозговых ганглиев крыс в условиях микромеркуриализма (электронно-микроскопическое исследование) / Л.М. Сокуренко,

50. В.Б. Раскалей, Л.К. Горовенко // Морфология. - 2006. - Т. 129, №2.- C. 89. *

51. Сокуренко Л.М. Спільна дія препаратів "Магнію В 6" та "Мілдронату" на клітини спинного мозку щурів за умов мікромеркуріалізму (морфологічний аспект) / Л.М. Сокуренко,

52. Ю.Б. Чайковський // III Національний з'їзд фармакологів України "Фармакологія - крок у майбутнє. - Одеса, 2006. - С. 160. *

53. Сокуренко Л.М. Нейропротекторна терапія за умов мікромеркуріалізму // Л.М. Сокуренко // Вчені майбутнього. Науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю. - Одеса, 2006. - С. 16-17.

54. Сокуренко Л.М. Влияние малих доз ртути на морфологические характеристики спинномозговых ганглиев крыс /

55. Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковский // Актуальные проблемы экологии - 2007. Тезисы докладов Международной научно-практической конференции. - Гродно, 2007. - С. 103. *

56. Петрик С.М. Дослідження спинномозкових гангліїв за умов мікромеркуріалізму та використання терапії, що стимулює метаболічні процеси / С.М. Петрик, Л.М. Сокуренко // I міжнародний конгрес студентів та молодих вчених "Актуальні проблеми сучасної медицини". Український науково-медичний молодіжний журнал. - Київ, 2008. - №3. - С. 143. *

57. Трахтенберг И.М., Чайковский Ю.Б., Сокуренко Л.М. Влияние малых доз ртути на клетки спинномозговых ганглиев крыс /

58. И.М. Трахтенберг, Ю.Б. Чайковский, Л.М. Сокуренко // 3-й съезд токсикологов России 2-5 декабря 2008 г. Москва / М-во здравоохранения и соц. развития Российской Федерации. - М., 2008. - С. 302-303. *

59. Чайковський Ю.Б. Особливості структурних змін спинномозкових гангліїв за умови мікромеркуріалізму / Ю.Б. Чайковський,

60. Л.М. Сокуренко // Матеріали науково-практичних конференцій "Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології. Прикладні аспекти морфології". - Вінниця, 2009.- С. 267-268. *

61. Вивчення дії хлориду ртуті на нейроглію IN VITRO / І. М. Трахтенберг, Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковський,

62. Ю.Й. Кудрявець, Н.О. Бездєнєжних // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Довкілля та здоров'я". - Тернопіль, 2009. - С. 113-114. **

63. Сокуренко Л.М. Морфологічно обґрунтовані критерії нейротоксичної дії ртуті // Інформаційний листок № 01-08. - Київ, 2008.

64. Сокуренко Л.М., Чайковський Ю.Б. Морфологічно обґрунтовані критерії профілактики та лікування нейротоксичної дії ртуті // Інформаційний листок № 02-08. - Київ, 2008. ***

65. Сокуренко Л.М., Чайковський Ю.Б. Спосіб комбінованого лікування нейротоксичної дії ртуті // Інформаційний листок № 03-08.- Київ, 2008.

66. Сокуренко Л.М. Спосіб корекції нейротоксичної дії ртуті // Інформаційний листок № 04-08. - Київ, 2008.

67. Чайковський Ю.Б., Трахтенберг І. М., Сокуренко Л.М., Кудрявець Ю.Й., Бездєнєжних Н.О. Морфологічно обґрунтовані критерії цитотоксичного ефекту ртуті // Інформаційний листок № 04-09. - Київ, 2009. ***(* особистий внесок здобувача ? проведено планування і постановку експерименту, моделювання ртутної інтоксикацій, забір матеріалу, морфологічне дослідження спинного мозку або чутливих вузлів, яке виконано за допомогою світлової або електронної мікроскопії з наступною статистичною обробкою, проведено аналіз та узагальнення;

** постановка та планування експерименту, вибір культур, обґрунтування вибору доз та концентрацій, наступна статистична обробка та аналіз отриманих результатів;

*** проведено планування і постановку експерименту, моделювання ртутної експозиції, забір матеріалу, морфологічне дослідження, яке виконано за допомогою світлової та електронної мікроскопії або in vitro з наступною статистичною обробкою, проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів. Розробка та оформлення заявки або критеріїв)

Размещено на Allbest.ru