Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї

УДК 616.89-008.441.42-053.6-055.25+618.17-008.8]-08-07-084

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Профілактика, діагностика і лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з нервовою анорексією

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Бабенко-Сорокопуд Ірина В'ячеславівна

Донецьк-2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Квашенко Валентина Павлівна, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сімрок Василь Васильович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного факультету

доктор медичних наук, професор, Тучкіна Ірина Олексіївна Харьківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 2

Захист дисертації відбудеться „_23_” __березня__ 2011 р. о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16)

Автореферат розіслано „_23_” _лютого__ 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, доцент О.М. Долгошапко

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. На сучасному етапі однією з важливих проблем дитячої та підліткової гінекології є профілактика та лікування порушень функції репродуктивної системи у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами (В. К. Чайка та співавт., 2003; В. П. Квашенко, 2008; Л. Б. Маркин, 2008; Ю. А. Гуркин, 2008; І. М. Гоготадзе, 2009). У сучасній літературі по гінекології недостатньо представлена інформація про нервову анорексію.

Нервова анорексія, згідно МКБ-10 (10-й перегляд), як прояв патологічного перебігу вікової кризи у підлітковому віці, являє собою розлад, що характеризується навмисним зниженням ваги, викликаним і/ або підтримуваним самим пацієнтом з наявністю системних ендокринних порушень по осі гипоталамус-гіпофіз-статеві залози.

Пубертат є дуже важливим періодом для усіх сторін подальшого життя людини. Підлітки, переходячи з однієї вікової категорії в іншу, «тягнуть» за собою свої проблеми, свої хвороби й можуть із ними йти по життю. Відомо, що порушення менструальної функції в підлітковому віці у дівчат негативно впливають на стан репродуктивної системи і можуть стати причиною серйозних порушень генеративної функції майже до втрати дітородної у майбутньому (І.О. Тучкіна, 2008; В.В. Сімрок, 2009; М.Ю. Сергиенко, 2009; Е.Б. Яковлева, 2009; І.Б. Вовк, 2009). Порушення менструальної функції ? обов'язкова діагностична ознака НА і зустрічається у 80 % пацієнток (В. О. Андрєєва, 2008).

Актуальність проблеми обумовлена зростанням частоти НА, яка у віці до 18 років зустрічається у 0,5 - 1,2 % дівчаток-підлітків (С. Bulik. 2006 ). Характерним є більш ранній початок захворюваності нервовою анорексією, труднощі діагностики та лікування у зв'язку зі схильністю хворих до симуляції, несвоєчасним зверненням пацієнток до фахівців (В. М. Астахов, 2005; Є. Є. Балакірєва, 2004; В. О. Андрєєва, 2008).

Відомо, що велике значення в появі захворювання приділяється преморбідним характерологічним особливостям дівчат й вихованню в родині. Проте яку роль в організації профілактики та проведення адекватних лікувально-реабілітаційних заходів порушень менструального циклу має робота з родинами пацієнток залишається поза увагою вчених.

Маловивченими є питання дослідження перебігу перинатального, пре- і пубертатного періодів у дівчат-підлітків з ПМФ на тлі НА, їх гормональний і психологічний стан, ехографічні особливості геніталій і функціональний стан головного мозку.

Актуальність роботи зумовлена відсутністю єдиного стандарту проведення діагностичних та терапевтичних заходів при лікуванні ПМФ у дівчат з НА. Залишаються дискусійними питання про своєчасну профілактику та тривалість спостереження за пацієнтками з даною патологією.

Тому розробка науково обґрунтованих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів ПМФ у дівчат з НА є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертація виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України й Науково-дослідного інституту медичних проблем сім'ї та є фрагментом теми: «Розробити та впровадити систему комплексних заходів реабілітації репродуктивного здоров'я дітей, підлітків та молоді» (№ держ. реєстрації 0104U 010535, МК 05.06.13), автор є співвиконавцем теми.

Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків на тлі нервової анорексії шляхом розробки науково-обгрунтованих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів з урахуванням характерологічних особливостей і сімейного мікроклімату.

Завдання дослідження:

1. Встановити частоту ПМЦ у дівчат-підлітків з ознаками розладу харчової поведінки, такою як НА, в Донецькому регіоні шляхом анонімного анкетування.

2. Вивчити клінічні особливості, перебіг перинатального, пре- і пубертатного періодів у дівчаток-підлітків з порушенням менструального циклу на тлі нервової анорексії.

3. Визначити гормональні та ехографічні особливості жіночої статевої системи у дівчат з ПМФ на тлі нервової анорексії.

4. Визначити особливості функціонального стану головного мозку та сімейного мікроклімату, характерологічні особливості дівчат-підлітків з порушенням менструального циклу на тлі нервової анорексії.

5. Розробити комплекс науково-обгрунтованих схем діагностики та лікувально-профілактичних заходів щодо збереження та відновлення менструальної функції у дівчат з нервовою анорексією й оцінити клінічну ефективність його застосування.

Об'єкт дослідження: порушення менструального циклу у дівчат-підлітків з нервовою анорексією.

Предмет дослідження: гормональні, структурно-функціональні параметри органів репродуктивної системи, нейрофізіологічні та особистісні характеристики, сімейні стосунки у дівчат з нервовою анорексією.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення наукової задачі про сучасний підхід до діагностичних і лікувально-профілактичних заходів при порушенні менструальної функції у дівчат-підлітків з нервовою анорексією.

Вперше встановлена частота реєстрації ПМФ у дівчат 13-18 років з ознаками розладу харчової поведінки, такою як НА (2,2 %) на основі матеріалів проведеного анонімного анкетування.

На підставі матеріалів проведеного поглибленого ретроспективного аналізу у дівчат з означеною патологією вперше встановлена частота реєстрації спадкової обтяженості психічними захворюваннями (11,6 %) та ускладненого перебігу перинатального періоду (51,7 %), соматоневрологічної (15,9 %) та соматичної захворюваності (хвороби органів травлення ? 79,9 %, ЛОР-органів ? 37,1 %), внутрішньо сімейних проблем (67,4 %), наявності характерологічних особливостей дівчат у виді акцентуацій характеру (95,5 %) і дисгармонійного виховання в сім'ї (85,4 %).

Вперше визначено, що гормональні зміни, які відображають регресію нейроендокринних механізмів регуляції репродуктивної функції до препубертатного рівня знаходять відображення в картині ЕЕГ та в ехографії внутрішніх геніталій пацієнток вже на ініціальному етапі нервової анорексії, а при поновленні менструальної функції нейроендокринні порушення регуляції менструальної функції зберігаються, тому пацієнтки, які перенесли НА, є групою ризику щодо поновлення розладів менструального циклу і потребують спостереження.

Вперше проведено проспективне комплексне дослідження гормонального фону та ехографічного статусу жіночої статевої системи, функціонального стану головного мозку та сімейного мікроклімату, характерологічних особливостей дівчат з даною патологією. Це дозволило дисертанту уточнити та доповнити деякі ланки патогенезу ПМФ на тлі НА і обґрунтувати запропонований алгоритм ведення дівчат з даною патологією з урахуванням результатів дослідження, що сприяло підвищенню кількості випадків відновлення менструальної функції у пацієнток до 82,6 %.

Доведено, що з метою профілактики рецидівів ПМФ дівчата, які перенесли нервову анорексію повинні знаходитеся на диспансерному обліку як у гінеколога так і у психотерапевта кінця періоду статевого дозрівання.

Вищевикладені наукові результати є базою для подальшого рішення питань щодо підвищення ефективності лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з нервовою анорексією.

Практичне значення отриманих результатів. Для впровадження в роботу дитячих консультацій запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів для пацієнток з порушенням менструальної функції на тлі нервової анорексії, впровадження якого сприяло відновленню менструального циклу у 80,5 % пацієнток 13-18 років.

Результати дослідження впроваджено в ДРЦОМД, НДІ МПС, міських і районних лікарнях міст Донецька та лікарнях міст Макіївки, Горлівки, Маріуполя Донецької області, а також в жіночих консультаціях міст Луганська та Харкова, що підтверджено актами впровадження.

Теоретичні та практичні рекомендації дисертаційної роботи включені до навчального процесу на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького при підготовці лікарів-інтернів та лікарів-курсантів. Практичні результати були оформлені у вигляді інформаційного листа, який розповсюджено по бібліотеках України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізовані літературні джерела та патентна документація з проблеми порушень менструальної функції у пацієнток з нервовою анорексією. Визначено мету та задачі наукової роботи, сформульовано концепцію дослідження та розроблено методологію обстеження. Проведені клінічні та лабораторні обстеження пацієнток в динаміці. Самостійно проведено психологічне дослідження дівчат.

Автором особисто проведено клінічне обстеження, вивчені особливості ехоструктури внутрішніх геніталій, деякі показники ГГЯС та електроенцефалографічні особливості у дівчат з порушенням менструальної функції на тлі нервової анорексії та у здорових. На підставі цього розроблені лікувально-профілактичні заходи щодо пацієнток з порушенням менструального циклу на тлі нервової анорексії. Самостійно проведено статистичну обробку даних, проаналізовано результати дослідження, сформульовані висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження у медичних закладах та публікацію в наукових виданнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на Українській науково-практичній конференції «Сучасні фармакотерапевтичні підходи в дитячій психіатрії» (Харків, 2005); XII з'їзді акушерів-гінекологів України з міжнародною участю «Репродуктивне здоров'я у XXI столітті» (Донецьк, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розлади менструальної функції у дівчат-підлітків та їх віддалені наслідки» (Харків, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Репродуктивне здоров'я молоді - головний демографічний резерв країни» (Київ, 2009); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» (Судак, 2010), спільному засіданні Вченої ради НДІ медичних проблем сім'ї та кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Донецьк, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт, з них: 10 статей у часописах, затверджених ВАК України, 1 розділ в монографії, 1 навчально-методичний посібник, 4 тези доповідей, отриманий деклараційний патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 185 сторінках комп'ютерного тексту, обсяг основного тексту - 160 сторінок. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу і обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 213 джерела літератури, у тому числі 186 вітчизняних і 27 іноземних. Робота ілюстрована 54 таблицями і 9 рисунками, з яких 1 рисунок і 1 таблиця займають повних 2 сторінки.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Робота виконувалася на протязі 2005-2010 рр. у відділенні дитячої та підліткової гінекології на базі Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (генеральний директор - член-кореспондент НАМН України, д. мед. н., професор В. К. Чайка), клініко-діагностичної лабораторії Науково-дослідного інституту медичних проблем сім'ї (директор - д. мед. н., професор А. В.Чайка), діагностичного відділення (завідувач - Міщенко С. В.) Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Донецьк ДП «Донецька залізниця».

Дана робота відповідає всім етичним вимогам, які встановлені до наукових робіт, на що був отриманий висновок комісії з питань біоетики при Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України. Перед початком обстеження всі пацієнтки були проінформовані про характер клінічного дослідження, про застосування препаратів і можливі побічні ефекти. Інтерв'ювання підлітків до 15 років проводилося в присутності їх батьків або осіб, що заміняють їх, і за згодою підлітків.

Статистична обробка всіх даних проведена методами варіаційної статистики й рангової кореляції з використанням стандартного пакету програми Excel'2005 (для Windows'XP'Рrofessional). Імовірність розбіжностей параметричних показників з довірчою вірогідністю p<0,05 оцінювалася за допомогою t-критерію Стьюдента, а якщо аналіз виду розподілу даних показував, що він відмінний від Гауссова, то загальна статистика була оцінена із застосуванням наступного формату результатів - медіана, інтерквартільний розмах (Ме, Kv 75%, Kv 25%), метод кутового перетворення Вілкоксона-Мана-Уітні, Фішера і ч².

Для досягнення поставленої мети і рішення завдань була розроблена програма досліджень, що передбачала етапність виконання роботи.

На першому етапі були оцінені результати анонімного анкетування 500 дівчат-підлітків (13-18 років) та проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз 197 історій хвороб пацієнток (13-18 років) з порушенням менструальної функції за типом гіпоменструального синдрому на тлі дефіциту маси тіла і психоемоційних розладів.

На другому етапі був проведений проспективний клініко-статистичний аналіз результатів обстеження 89 дівчаток-підлітків (13-18 років), які звернулися з приводу вторинної аменореї, олігоменореї і дефіциту маси тіла, з встановленим діагнозом нервова анорексія. Вони були об'єднані в групу НА; групу контролю склали 30 однолітків без соматичної і гінекологічної патології.

На третьому етапі була розроблена і впроваджена науково-обґрунтована схема діагностики, лікування та профілактики ПМЦ на тлі НА у дівчат, тому методом випадкової вибірки усі обстежені пацієнтки (група НА (13-18 років)) були розділені на дві групи: основну (n=46), які отримували запропоновані лікувально-профілактичні заходи; групу порівняння (n=43), котрі отримували традиційну терапію.

Для адекватності зіставлення клініко-лабораторних параметрів залежно від маса-ростового індексу (МРІ) та клінічного етапу нервової анорексії пацієнтки були розділені на три підгрупи.

Перша «1» - 24 пацієнтки з МРІ=16,2 (15,7-16,8) кг/м2, вага яких знаходилася між 25 і 10 центілями, що еквівалентно 1 стандартному відхиленню і відповідало рубриці «легка білково-енергетична недостатність» (Е44.1 за МКБ-10). У даній підгрупі МРІ був порівнянний з ініціальним (дісморфоманичним) етапом нервової анорексії.

Друга «2н» - 39 дівчат з МРІ=14,8 (14,5-15,5) кг/м², вага яких знаходилася між 10 і 3 центілями, що еквівалентно 2 стандартним відхиленням і відповідало рубриці «помірна білково-енергетична недостатність» (Е44.0 за МКБ-10). Показник маси тіла був порівняний з раннім аноректичним етапом нервової анорексії.

У третю - «2п» увійшли 26 дівчаток з МРІ=13,8 (13,3-14,1) кг/м², вага яких знаходилася між 10 і дорівнювала 3 центілям, що еквівалентно 2 стандартним відхиленням і відповідає рубриці «помірна білково-енергетична недостатність» (Е44.0 і МКБ-10), МРІ був достовірно нижче МРІ на «2н» і порівнянний з аноректичним пізнім етапом нервової анорексії.

Стан пацієнток, які в процесі лікування набирали задану вагу (3 одиниці МРІ) на тлі редукції психопатологічної симптоматики з відновленим МФ або з ПМФ, незважаючи на відновлення ваги МРІ=18,6 (18,2-18,9) кг/м², був розцінений як наступний етап - етап редукції НА. Підтвердженням початку зворотного розвитку НА з'явився встановлений факт дезактуалізації надцінних дісморфофобічно-дісморфоманічних ідей, що проявлялося появою критичності до свого стану і виникненням можливості успішного зовнішнього контролю за харчовою поведінкою самою дівчинкою.

На четвертому етапі проведена оцінка ефективності розробленого комплексу поетапної системи лікування пацієнток з ПМФ на тлі НА. Проаналізовано найближчі й віддалені результати лікування.

Обстеження пацієнток проведено із застосуванням загальноприйнятих комплексів за наказами МОЗ України №№ 503; 582; 620; 676; 434 та спеціальних методів дослідження.

У дослідження увійшли пацієнтки підліткового віку (13-18 років) з ПМФ у вигляді олігоменореї або вторинної аменореї. Діагноз «нервова анорексія», який відповідає критеріям МКБ-10, був верифікований у психіатричному закладі.

Для оцінки фізичного розвитку враховували наступні показники: зріст, масу тіла, МРІ за формулою:

МРІ=М/З²

де М - маса тіла, у кг; З - зріст, у м, який в нормі коливається в межах від 18,5 до 24,9 кг/м² (І. Б. Манухін і співавт., 2001). Дані фізичного виміру звірялися з контрольною групою і віковими нормами для дівчат Донецького регіону. При оцінці статевого розвитку враховували: час появи вторинних статевих ознак, вік настання менархе, розвиток зовнішніх і внутрішніх статевих органів. Про стан статевих органів судили на підставі гінекологічного огляду. Морфофункціональне дослідження стану внутрішніх статевих органів робили за допомогою ультразвукового дослідження.

При загальному огляді та гінекологічному обстеженні звертали увагу на гіпоплазію матки; зовнішніх статевих органів, сухість, стонченість слизової оболонки вульви та піхви.

Ступінь статевого дозрівання оцінювали за чотирьохбальною системою з оцінкою статевої формули МаАхРsМе за Л. Г. Тумілович (1975). Бал статевого розвитку (БСР) розраховували з урахуванням біологічної значимості вторинних статевих ознак. Наявність і ступінь виразності гірсутизму оцінювали за гормональною шкалою D. Ferriman, J. Golwey (1961).

Вивчення гормонального стану проводили за допомогою визначення в крові вмісту гормонів ЛГ, ФСГ, Е2, К, Т, а також були досліджені міжгормональні взаємини, представлені в індексах ЛГ/ФСГ, Т/Е2, К/Е2. Дослідження проводили радіоімунологічним методом (РІА) за допомогою наборів фірми «IMMUNOTECH» фірми «A coulter company» (Чехія) і «Госпрозрахункового дослідного виробництва Інституту біоорганічної хімії Національної академії наук Білорусі» (Республіка Білорусь). Оскільки дослідження у пацієнток проводилося на тлі ПМA, результати зіставлялися з показниками контрольної групи в 1 фазу менструального циклу.

Ультразвукове дослідження внутрішніх геніталій проводили за допомогою апарату фірми «Bruel Kler» (Голандія) в реальному масштабі часу трансдюсером 3,5 МГц.

Діагностику біоелектричної активності головного мозку, засновану на реєстрації його електричних потенціалів, - електроенцефалографію проводили за допомогою програмно-апаратного комплексу DX-NT32 ("DX-complex"LTD, Харків) з використанням 20 електродів, розташованих за спеціальною міжнародною системою "10-20" (М. Jasper,1957). Розшифровка ЕЕГ була проведена за класифікацією Є. А. Жирмунської (2005).

Психологічне дослідження включало використання патохарактерологічного діагностичного опитувальника для підлітків А. Є. Личко (А. В. Батаршев, 2001), тесту «Аналіз сімейних взаємин» (Е. Г. Ейдеміллер, 2003).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Аналіз анкетування виявив, що ПМФ з ознаками розладу харчової поведінки, такою як НА, зустрічається з частотою у 2,2 % у дівчат 13-18 років, у 4,5 % пацієнток з гіпоменструальним синдромом.

Під час проспективного обстеження дівчаток-підлітків з ПМЦ на тлі НА було проаналізовано клініко-анамнестичні дані та виявлено, що пацієнтки мали ускладнений перинатальний період (51,7 %, p<0,01), були в 5 раз частіше народжені від матерів, які страждали на гінекологічні захворювання та мали спадкову обтяженість за психічними (11,6 %, p<0,01) або ендокринними захворюванням (10,2 %, p<0,01). У 16,0 % дівчат з ПМЦ на тлі НА спостерігались показники соматоневрологічної патології на першому році життя (15,9 %): синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості (43,8%), фебрильні судоми (25,8 %), гідроцефалія (13,5 %), що достовірно частіше (p<0,05), ніж в контрольній групі. Слід відзначити високий відсоток захворюваності на інфекції (вітряна віспа, коклюш, сальмонельоз, дизентерія) (90,8 %) з достовірним перевищенням інфекційного індексу у 2,0 рази; обстежені в 4,2 рази (p<0,001) рідше годувались груддю і були раніше переведені на штучне вигодовування, що розцінено як порушення материнсько-дитячих відносин (Б. Є. Мікіртумов і співавт., 2005).

Пацієнтки з порушенням МЦ на тлі НА пред'являли скарги на: затримку менструації на момент госпіталізації та зменшення об'єму молочних залоз (32,6 %), зниження настрою (81,9 %) і страх «потворної» повноти (92,1 %), головний біль (39,3 %), зниження маси тіла (57,3 %). Обстежені пацієнтки на момент дослідження мали ПМФ: вторинну аменорею - 82,6 % (p<0,001) і олігоменорею - 17,4 % (p<0,001), які виникали від часу менархе на першому році у 11,2 %, на другому - у 19,1 %, на третьому - у 25,8 %, на четвертому - у 27,0 % пацієнток. До моменту обстеження затримка менструації у 73,0 % підлітків склала один рік, у 2,2 % - півтора року, у 1,1 % - двох років, у - 5,6 % сягала біля трьох років.

Аналіз екстрагенітальної патології у дівчаток з НА виявив у порівнянні з контролем в 6,0 разів частіше захворювання шлунково-кишкового тракту (79,8 %, p<0,05); у 3,7 рази частіше - ЛОР-органів (37,1 %, p<0,05); в 3,4 разів частіше - оперативні втручання з використанням наркозу (22,5 %, p<0,05).

Дівчата-підлітки з ПМЦ на тлі НА вже отримували лікування з приводу різних гінекологічних захворювань - у 35,9 % (ПМФ - 14,6 %, сальпінгоофориту - 7,9 %, вульвовагініту - 5,6 %, дисменореї - 3,4 %), що достовірно частіше, ніж у дівчат в контрольній групі (6,7 %, p<0,05).

Обстежені пацієнтки з ПМФ не мали достовірних відмінностей з показниками групи контролю за віком початку дозрівання вторинних статевих ознак, МРІ на момент настання менархе, БСР (p>0,05). У 39,3 % дівчат вірогідно частіше спостерігалися гірсутизм за шкалою D. Ferriman, J. Golwey, у 31,5 % - трофічні порушення шкіри у вигляді сухості й лущення, набряків (18 %, p<0,05) і алопеції (18 %, p<0,05), пігментації і гіперкератозу у ділянці проекції сідничних бугрів (3,8 %, p<0,001). У дівчаток з ПМФ на тлі НА виявлено зниження маси тіла в межах 10-20 і 20-29,9 % від початкової ваги, відповідно у 43,9 і 29,2 %.

Найбільш інтенсивна втрата маси тіла до «мінімальної» за короткий проміжок часу відзначена у пацієнток з ПМФ на тлі НА на пізньому аноректичному етапі (підгупа «2п») -15,7 кг за 8,4 міс, у порівнянні з пацієнтками на ініціальному (підгрупа «1») і початковому аноректичному етапі (підгупа «2н»), які втратили відповідно 12,4 кг за 12,3 міс і 13,1 кг за 9,2 міс.

Гормональне дослідження показало, що вміст ЛГ і ФСГ був достовірно нижче, ніж в контрольній групі, відповідно в 5,5 і 2,6 рази (р<0,05) що характерно для препубертатного або I фази пубертатного періоду (до менархе). Индекс біологічної пубертатної зрілості ЛГ/ФСГ був знижений в 3,2 рази (р<0,05), що свідчило про інфантильний тип центральної регуляції. Концентрація Е2 була нижчою за показники контрольної групи у 4,2 рази (р<0,05). Відзначено збільшення рівня кортизолу в 1,6 рази (р<0,05) в порівнянні з групою контролю, в той час, як концентрація тестостерону в групі пацієнток з НА не виходила за межі фізіологічної норми і не перевищувала контроль (р>0,05). Показник Т/Е2 перебільшував такий у контролі в 2,1 рази (р<0,05), а К/Е2 - в 3,7 рази (р<0,05).

Зареєстрована достовірна різниця показників ендокринного статусу пацієнток, які знаходилися на різних етапах НА: найбільш низькі значення спостерігалися в групі на пізньому аноректичному етапі ? «2п» (р<0,05). У 29,9 % пацієнток порушення МЦ відзначались, коли показник маси тіла перебував між 25 і 10 центілями (що еквівалентно 1 стандартному відхиленню (<10 %) і відповідало рубриці Е44.1 МКБ-10 - «легка білково-енергетична недостатність» на тлі клінічних проявів НА і достовірних змін в гормональному статусі. Так, у дівчаток з ПМФ на ініціальному «1» етапі НА зареєстровано зниження секреції гонадотропінів: ЛГ - на 85,9 %, ФСГ - на 55,9 % (р<0,05); статевих стероїдів: Е2 на 26,8 % (р<0,05), підвищення значень кортизолу на 40,1 % (р<0,05).

Під час візуального аналізу ЕЕГ у пацієнток виявлено зниження ЕЕГ «організованого» типу в 1,5 рази (р<0,05), ніж у групі контролю; ЕЕГ за типом «гіперсинхронний» в 6,7 % (р>0,05) випадків реєструється лише у дівчаток з ПМФ на тлі НА з малим дефіцитом ваги; «десінхронний» - у 21,3 % (р<0,05) осіб, а «дезорганізований» - виключно на пізньому аноректичному етапі (група «2п») у 5,9 % пацієнток (р <0,05).

Під час УЗД у всіх пацієнток з ПМЦ на тлі НА були зареєстровані зміни, які свідчили про зменшення ехографічних параметрів матки в порівнянні з аналогічними показниками у дівчат контрольної групи: довжини - у 1,2 рази (р<0,05), товщини - у 1,5 рази (р<0,05), ширини - у 1,2 рази (р<0,05); зменшення всіх ехографічних параметрів яєчників у порівнянні з групою контролю: довжини - у 1,1 рази (p<0,05); товщини - у 1,1 рази (p<0,05). В яєчниках візуалізувалися поодинокі дрібні фолікули. В залежності від етапу НА достовірно (р<0,05) найбільш низькі ехографічні значення реєструвалися у пацієнток на пізньому аноректичному етапі (група «2п»), з ознаками гіпоплазії внутрішніх геніталій до третього ступеня, що розглядалося нами як причина ризику розвитку порушення репродуктивного здоров'я.

Вивчення психологічних особливостей характеру дівчаток з ПМФ на тлі НА як преморбідної структури виявило в 95,5 % випадків наявність різних типів акцентуацій характеру, що було достовірно частіше в порівнянні з контролем. У цих пацієнток виявлено також вірогідне переважання істероїдного (38,2 %), шизоїдного (17,9 %), а також епілептоїдного (16,9 %) типів акцентуації характеру. Вивчення сімейних взаємин дозволило визначити два їх типи: з гармонійним вихованням (14,6 %), який реєструвався в 6,2 рази (p<0,05) рідше, ніж у групі контролю (89,9 %) і з дисгармонійним (85,4 %), який виявлявся у 8,5 разів частіше, ніж у групі контролю (9,9 %, р<0,05). Достовірно частіше в 10,6 та в 15,7 разів (p<0,05) відзначалися такі підтипи, як потворствуюча гіперпротекція і підвищена моральна відповідальність ? в патогенезі розвитку ПМФ тлі НА важливе значення мають провідні риси характеру, які слід враховувати при проведенні індивідуальної, групової та сімейної психотерапії.

При аналізі отриманих результатів дослідження ми з'ясували деякі ланки патогенезу порушення менструального циклу у дівчаток-підлітків з нервовою анорексією (рис. 1).

Рис. 1. Деякі ланки патогенезу ПМФ у дівчат-підлітків з нервовою анорексією

Спадкова обтяженість психічними захворюваннями та ускладнений перебіг перинатального періоду, соматоневрологічні та соматичні захворювання, внутрішньо сімейні проблеми, наявність характерологічних особливостей дівчат і дисгармонійне виховання в сім'ї є несприятливим преморбідним фоном, на якому розвивається, а потім морфологічно та функційно дозріває репродуктивна система дівчинки. Дискоординація діяльності її рівнів та свідома корекція явної або різко переоціненої маси тіла дівчиною призводить до зміни секреції гонадотропінів, зниження стероїдогенезу до препубертатного рівня і розвитку гормонального дисбалансу, що стає відповідним фоном для виникнення порушень менструальної функції.

Існує точка зору, згідно з якою ПМФ відбуваються вторинне через втрату маси тіла і традиційно основний акцент у лікуванні дівчат з НА ставився на збільшенні маси тіла, що повинно сприяти відновленню менструального циклу, тобто призначення терапії з метою нормалізації метаболічних порушень.

Наші дослидження довели необхідність комплексного підходу до обстяження й терапії з урахуванням динамічних етапів НА, виду ПМФ, характерологічних особливостей дівчат і сімейного мікроклімату, в якому вони виховуються (рис. 2).

підліток менструальний анорексія пубертатний



Рис. 2. Схема комплексного обстеження й лікування дівчат з ПМФ на тлі НА

Перед початком медикаментозного лікування всі хворі були консультовані психіатром, педіатром і ендокринологом. Комплекс тераиії включав нормалізацію психічного статусу, метаболічних процесів в центральній нервовій системі (психотерапія, психофармакотерапія) та роботи ГГЯС для поновлення менструальної функції і зниження ймовірності виникнення рецидивів ПМЦ у майбутньому.

У пацієнток з ПМФ на тлі НА гормональний статус розглянуто після кожного етапу терапії: через 4 місяці (1-е контрольне обстеження), через 8 місяців (2-е контрольне обстеження) і через 12 місяців після звернення (3-е контрольне обстеження). Катамнез склав 18 місяців. Критерієм ефективності лікування були покращення клінічного перебігу захворювання, дезактуалізація основної психопатологічної ідеї поряд з аліментарною реабілітацією (+ 2,7 одиниць МРІ), нормалізація або відновлення гормонального балансу організму, відновлення менструальної функції до закінчення останнього етапу лікування, відсутність рецидиву її порушень протягом 6 місяців після завершення реабілітаційного періоду.

Ефективність використання медикаментозної терапії оцінювали за даними антропометричного, гормонального, нейрофізіологічного статусу і ехографії внутрішніх статевих органів. Незважаючи на нормалізацію значень МРІ, відновлення менструальної функції на момент першого обстеження констатовано не було. Це підтверджує той факт, що нормалізація лише даних показників недостатня для відновлення менструального циклу. Проведення I етапу традиційної терапії дівчатам-підліткам с ПМФ на тлі НА поліпшило ендокринний статус пацієнток, однака не нормалізувало його: індекс ЛГ/ФСГ підвищився у 1,4 рази (pIIв<0,05); рівень Е2 ? у 1,1 рази (pIIв<0,05); рівень гормону К знизився у в 1,2 рази (pIIв<0,05).

Використання розробленого комплексу поетапних лікувально-профілактичних заходів протягом 4 місяців привело до: підвищення рівня ЛГ порівняно з вихідним у 3,1 рази (pIв<0,01) і з таким в групі порівняння ? у 1,7 рази (pI-II<0,01, pк<0,01); концентрації ФСГ - у 1,6 (pIв<0,01) і у 1,4 рази (pI-II <0,01, pIк<0,01); підвищення значення співвідношення ЛГ/ФСГ - у 2 (pIв<0,01) і у 1,5 рази (pI-II<0,01, pIк<0,01); збільшення рівня Е2 - у 1,7 (pIв<0,05) і у 1,5 рази (pI-II<0,05, pIк<0,05); зниження кількості К порівняно з вихідним - у 1,5 (pIв<0,05) і у 1,2 рази (pI-II<0,05, pIк >0,05); вміст Т не виходив за межи фізіологічної норми (pIв>0,05, pI-II>0,21,pIк>0,07) (табл.).

Після завершення лікувально-профілактичних заходів через рік від звернення в групі пацієнток, яким проводили традиційну терапію, ендокринний статус був покращений, порівняно з вихідним, але спостерігалася лише тенденція до його нормалізації: підвищення значення співвідношення ЛГ/ФСГ ? у 2,9 рази (pIIв<0,05) та рівня Е2 ? 2,9 рази (pIIв<0,05); зниження вмісту К ? у 1,3 рази pIIв<0,05). Використання запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів через рік вело до: підвищення коефіцієнту співвідношення ЛГ/ФСГ порівняно з вихідним у 3,6 рази (pIв<0,05) і з таким в групі порівняння у 1,3 рази (pI-II<0,05, pIк<0,05); збільшення рівня Е2 - у 3,4 (pIв<0,05) і у 1,2 рази (pI-II<0,05, pIк>0,05) та зниження кількості К порівняно з вихідним у 1,6 (pIв<0,05) і у 1,1 рази (pI-II<0,05, pIк>0,05) до вікових показників.

Ехографічні параметри матки, у порівнянні з вихідними розмірами, на момент 3-го контрольного обстеження у дівчаток-підлітків з ПМЦ на тлі НА залишалися на нижніх межах вікової норми, навіть при поновленні менструальної функції, тоді як збільшення лінійних параметрів яєчників у досліджуваних пацієнток виявлено тільки після відновлення нормальної секреції ФСГ, ЛГ, естрадіолу, при відновленні менструального циклу.

Таблиця. Динаміка вмісту досліджуваних гормонів у обстежених дівчат-підлітків до лікування й після чергового етапу терапії (Ме, min-max)

Показник	І група, n=46	II група, n=43	Контрольна група, n=30
ЛГ, МЕ/л	В	1,1 (0,89-1,23) К	1,1 (0,60-1,13) К	8,6 (7,4-9,1)
	О1	3,10 (2,20-3,21) В К, Р	1,67 (0,92-2,22) В, К
	О 2	5,25 (4,51-6,24) В К, Р	3,90 (1,50-4,24) В, К
	О 3	7,3 (6,5-9,0) В, К, Р	6,5 (1,5-7,5) В, К
ФСГ, МЕ/л	В	3,34 (2,37-3,47) К	3,35(2,55-3,47) К	8,1 (6,5-8,3)
	О 1	5,38 (3,91-5,72) В, К, Р	3,84 (2,96-5,44)В, К
	О 2	5,71 (5,34-5,81)В, К, Р	5,51 (3,90-6,15) В, К
	О 3	7,51 (5,79-8,36)В, И, Р	6,11 (3,90-7,71) В, К
ЛГ/ФСГ	В	0,30 (0,24-0,43) К	0,29 (0,21-0,45) К	1,1 (1,1-1,5)
	О 1	0,58 (0,41-0,67)В, К, Р	0,40 (0,33-0,48) В, К
	О 2	0,94 (0,79-1,00) В, К, Р	0,63 (0,40-0,72) В, К
	О 3	1,08 (0,90-1,11) В, К, Р	0,84 (0,40-1,06) В, К

Примітки:

1. В - вихідний рівень показників до лікування;

2. О - значення показника після контролю;

3. ^К - достовірна статистична різниця в порівнянні з контролем, р<0,05;

4.^В - достовірна статистична різниця в порівнянні з вихідним досліджуваним показником, р<0,05;

5_.^Р- достовірна статистична різниця в порівнянні з досліджуваним показником в групі порівняння, р<0,05.

Проведення традиційної терапії у дівчат з ПМЦ на тлі НА порівняно з вихідними і з контрольними кількісними значеннями типів ЕЕГ до моменту третього обстеження вело до збереження реєстрації ЕЕГ типу «організована» (pIIв>0,05), що рідше у 1,5 разу (pIIк<0,05) в порівнянні з контрольною групою. Використання запропонованих заходів у порівнянні з вихідними і аналогічними даними в групі порівняння після закінчення лікування вело до збільшення кількості «організованого» типу ЕЕГ в 1,3 (pIв<0,05) і у 1,4 рази (pI-II<0,05, pIк<0,05).

Проведений порівняльний аналіз ефективності запропонованих диференційованих лікувально-профілактичних заходів у дівчаток-підлітків з ПМЦ на тлі НА показав його достатню ефективність: відновлення менструальної функції було зафіксовано лише на момент другого контролю (через 8 місяців) в основній групі у 22 (47,8 %) дівчаток, що було достовірно частіше в 2,9 рази (pI-II<0,05), ніж у групі порівняння - у 7 (16,3 %) дівчаток.

Аналіз результатів відновлення менструальної функції у дівчат-підлітків з ПМЦ на тлі НА показав, що через рік від першого візиту менструація реєструвалася в основній групі у 38 (82,6 %) дівчат, тоді як в групі порівняння у 18 (41,9 %) дівчаток, що в 2,1 рази менше (pI-II= 0,002).

Незважаючи на проведене лікування й позитивну динаміку ваги, у 23 пацієнток з 89 обстежених (8 ? з основної групи й 15 із групи порівняння) на етапі редукції НА, менструальний цикл протягом 1 року відновлений не був, що підтвердило необхідність призначення гормональної терапії статевими стероїдами. За період спостереження з 12 до 18 місяців в І групі менструація оновилася у 3 (6,5 %) дівчат, а в ІІ групі - у 15 (23,3%). Тобто, проведення розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів сприяє: збільшенню кількості випадків відновлення МФ на 40,7 % (pI-II<0,02), підвищенню частоти реєстрації регулярного МЦ порівняно з групою порівняння в 1,5 рази (pI-II<0,05).

Висновки

Дисертаційна робота є новим рішенням актуальної задачі дитячої та підліткової гінекології - підвищення ефективності лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з нервовою анорексією шляхом розробки та наукового обґрунтування схем діагностики, лікування й профілактики цієї патології.

1. ПМФ з ознаками розладу харчової поведінки, такою як НА, зустрічається з частотою 2,2 % у дівчат 13-18 років, у 4,5 % пацієнток з гіпоменструальним синдромом.

2. У дівчат з ПМФ на тлі НА достовірно частіше реєструється: спадкова обтяженість психічними захворюваннями (11,6 %) та ускладнений перебіг перинатального періоду (51,7 %), соматоневрологічні (15,9 %) та соматичні захворювання (хвороби органів травлення ? 79,9 %, ЛОР-органів ? 37,1 %). Клінічна картина крім дефіциту маси тіла (до 10-30% від початкової ваги) характеризується гіпертрихозом (39,3 %), трофічними порушеннями шкіри (31,5%), прискоренням схуднення після появи ПМЦ.

3. Порушення, які були виявлені відображають регресію нейроендокринних механізмів регуляції репродуктивної функції до рівня першої фази пубертатного періоду: зниження секреції гонадотропінів ЛГ - 1,1 (0,7-1,2) МЕ/л, ФСГ - 3,3 (3,2-3,5) МЕ/л, значення співвідношення ЛГ/ФСГ - 0,3 (0,2-0,4) та естрадіолу - 26,4 (14,7-34,6) пг/моль; підвищення кортизолу - 720,1 (600,3-734,3) нмоль/л (р<0,05). Виявлена кореляційна залежність між тривалістю ПМЦ і вмістом Е2 (r=0,53, р<0,01), та зареєстрована позитивна кореляція між рівнем гонадотропінів (ЛГ і ФСГ, r=0,79, р=0,01), яка вказує на єдиний механізм їх зниження.

Гормональні зміни находять відображення в ехографічні картині: зменшення всіх розмірів матки та її додатків, недостатня товщина ендометрію, ознаки атрезії фолікулів в яєчниках (р<0,05).

4. Доведена наявність кореляційної залежності між МРІ (етапом нервової анорексії) та зміною функціонального стану мозку, що відбивається в картині десинхронізації ЕЕГ (r=-0,58, р<0,01). Після нормалізації менструальної функції спостерігається зменшення частоти реєстрації патологічних типів ЕЕГ.

У пацієнток наявність акцентуацій характеру (95,5 % випадків) з вірогідним переважанням істероїдного (38,2 %), шизоїдного (17,9 %) та епілептоїдного (16,9 %) типів; наявність дисгармонійного типу сімейних взаємин (85,4 % випадків), з переважанням потворствуючої гіперпротекції (34,8 %) та підвищеної моральної відповідальності (15,7 %).

5. Своєчасне застосування розроблених лікувально-профілактичних заходів у дівчат 13-18 років з ПМФ на тлі НА сприяє нормалізації менструального циклу у 82,6 % випадків, в той час як без профілактики нормальна менструальна функція спостерігається лише у 41,9 % пацієнток (p<0,02).

Практичні рекомендації

1. Для раннього виявлення й профілактики порушень менструальної функції й нервової анорексії профілактичні огляди дівчат треба проводити мультидисциплінарною командою разом із психотерапевтом і цілеспрямовано інформувати їхніх батьків і викладачів про вплив маси тіла й психічного здоров'я на репродуктивну систему.

2. При МРІ ?17,5 кг/м², гіпоплазії статевої системі та М-ехо < 5 мм за даними УЗД рекомендується призначення традиційної негормональної циклічної вітамінної терапії на протязі 2-4 міс. Паралельно слід проводити психотерапію - індивідуальну, групову, сімейну (двічі на тиждень - 2 тиждня, 1 раз на тиждень - 4 міс., 1 раз на міс. ? до 1 року) з урахуванням внутрішньосімейного мікроклімату і характерологічних особливостей дівчат.

? при МРІ ?17,5 кг/м² і динаміці зі швидкістю набору не менше 0,7 одиниць МРІ за 1 місяць та М-ехо > 5 мм за даними УЗД показана вичікувальна тактика протягом 1-2 місяці з продовженням терапії до 6 місяців.

? при МРІ ? 17,5 кг/м² але відсутності змін даних УЗД М-ехо < 5 мм, з 14-16 років за паспортним віком показана гормональна корекція чистими естрогенами: гель для зовнішнього застосування 17 b-естрадіолу гемігідрату по 0,5-1,0 мг 1 раз на день 3 рази на тиждень (2-3 міс. під контролем УЗД) до виникнення закономірної менструальноподібної реакції. Подальше приназначення комбінованих естроген-гестагенних препаратів у циклічному режимі не більше 6 курсів з наступним скасуванням і оцінкою самостійної менструальної функції.

3. З метою профілактики рецидівів ПМФ пацієнтки повинні знаходитеся на диспансерному обліку (у гінеколога та психотерапевта) з обстеженням один раз в 3-6 міс. до кінця періоду статевого дозрівання.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

А2---Аменорея вторинна

БСР---бал статевого розвитку

ГРИ---гострі респіраторні вірусні інфекції

ГГ ЯС---гіпоталамо-гіпофизарно-яєчникова система

ГГС---гіпоталамо-гіпофизарна система

ДРЦОМД---Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства

ДонНМУ---Донецький національний медичний університет

ЛГ---лютеїнізуючий гормон

Е2---естрадіол

К---кортизол

ЛГ---лютеїнізуючий гормон

МРІ---маса-ростовий індекс

МФ---менструальна функція

МЦ---менструальний цикл

НА---нервова анорексія

НДІ МПС---Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї

О---олігоменорея

ПМЦ---порушення менструального циклу

ПМФ---порушення менструальної функції

Т---тестостерон

УЗД---ультразвукове дослідження

ФСГ---фолікулостимулюючий гормон

ЦВТ---циклічна вітамінотерапія

ЦНС---центральна нервова система

Список опублікованих за темою дисертації робіт

1. Матыцина Л. А. Нервная анорексия у девушек/ Л. А. Матыцина, И. В. Бабенко-Сорокопуд// Мед.-соц. пробл. сім?ї. - 2003. - Т. 8, № 4. - С. 120-127. (Збір та огляд літератури, обґрунтувала напрямок дослідження, статистична обробка, проведення дискусії, аналіз матеріалу)

2. Матыцина Л. А. Случай вторичной аменореи у девочки-подростка с нервной анорексией/ Л. А. Матыцина, И. В. Бабенко-Сорокопуд, Л. В. Желтоноженко// Здоровье женщины - 2003. - № 4. - С. 87-91. (Збір, статистична обробка, аналіз матеріалу)

3. Матыцина Л. А. Заместительная гормональная терапия в лечении нервной анорексии у девочек-подростков./ Л. А. Матыцина, И. В. Бабенко-Сорокопуд// Репродуктив. здоровье женщины. - 2005. - № 3. - С. 142-144. (Збір, статистична обробка, проведення дискусії)

4. Матыцина Л. А. Роль клинико-патогенетических аспектов развития нарушений менструального цикла у девочек-подростков с нервной анорексией/ Л. А. Матыцина, И. В. Бабенко-Сорокопуд, М. Ю. Сергиенко// Мед.-соц. пробл. семьи. - 2006. - Т. 11, № 3. - С. 143-147. (Підбір, аналіз результати дослідження, проведення діскусії)

5. Квашенко В. П. О вопросе профилактики нарушений менструальной функции и отдаленных последствий у девочек-подростков с нервной анорексией./ В. П. Квашенко, И. В. Бабенко-Сорокопуд// Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, - 2008. - С. 398-401. (Збір, статистична обробка, проведення діскусії)

6. Роль типов воспитания в семьях девочек-подростков с нервной анорексией и их личностных особенностей в повышении эффективности профилактики, лечения и реабилитации нарушений менструального цикла/ В. П. Квашенко, И. В. Бабенко-Сорокопуд, А. Е. Табачников, Б. А. Иотенко// Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения - Симферополь. - 2008. - С. 149-152. - (Тр./ Крым. гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского; Т. 144, ч. 3.) (Аналіз матеріала, вибірка, статистична обробка, висновки)

7. Бабенко-Сорокопуд И. В. Психологическая диагностика и коррекция у девочек-подростков c нарушением менструальной функции на фоне нервной анорексии./ И. В. Бабенко-Сорокопуд, А. Е. Табачников, В. Н. Черепков// Междунар. мед. журнал. - 2008. - Т. 14, № 4. - С. 9-13. (Підбір, аналіз матеріала, проведення діскусії)

8. Нарушение пищевого поведения - фактор риска нарушения менструальной функции у девочек-подростков/ В. П. Квашенко, И. В. Бабенко-Сорокопуд, М. Ю. Сергиенко, О. В. Гончарова// Здоровье ребенка. - 2009. - № 1. - С. 12-14. (Збір, аналіз матеріалу, проведення дискусії)

9. Некоторые патогенетические механизмы нарушений менструального цикла у девочек-подростков с нервной анорексией./ В. П. Квашенко, И. В. Бабенко-Сорокопуд, Н. Я. Деревянко, В. Н. Черепков// Зб. наук. праць Асоціації акушероів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2009. - С. 304-309. (Збір, аналіз матеріалу, проведення дискусії)

10. Квашенко В. П. Результаты эхографических исследований внутренних гениталий у девочек-подростков с нарушением менструального цикла на фоне нервной анорексии/ В. П. Квашенко, И. В. Бабенко-Сорокопуд// Український наук.-практ. журнал Таврійский медико-біологічний вісник - 2010. - Т. 13, № 3 - С. 75-77. (Збір, статистична обробка, аналіз матеріалу, проведення дискусії)

11. Чайка В. К. Нервная анорексия у девушек: клиника, диагностика и лечение/ В. К. Чайка, Л. А. Матыцина, И. В. Бабенко-Сорокопуд// Гинекологическая эдокринология девочек и девушек: руководство для врачей. - Донецк: «Лебедь», 2004. - С. 148-159. (Збір, статистична обробка, аналіз матеріалу, висновки, проведення дискусії)

12. Чайка В. К. Нервная анорексия: учеб.-метод. пособие/ В. К. Чайка, Л. А. Матыцина, И. В. Бабенко-Сорокопуд. - Донецк, 2004. - 28 с. (Збір, статистична обробка, аналіз матеріалу, проведення дискусії)

13. Матицина Л. О. Роль псіхофармакотерапії в корекції порушення менструального циклу у дівчат-підлітків з нервовою анорексією./ Матыцина Л.О. Бабенко-Сорокопуд І. В.// Українська науково-практична конференція Сучасні фармакотерапевтичні підходи в дитячій психіатрії». - Х., 2005. - С. 14-15. (Аналіз матеріалу, висновки, проведення дискусії).

14. Матыцина Л. А. Натуральные эстрогены в терапии нервной анорексии у девочек-подростков./ Л. А. Матыцина, И. В. Бабенко-Сорокопуд, М. Ю. Сергиенко// Межрегион. науч.-практ. конф. с междунар. участием «Новые технологии в диагностике и терапии гинекологических заболеваний и нарушений полового развития у девочек» - М., 2005. - С.181-184. (Подбір, аналіз дослідження, висновки)

15. Матыцина Л. А. Роль доманифестного периода у девочек-подростков с нервной анорексией в коррекции нарушений менструального цикла/ Л.А. Матыцина, И. В. Бабенко-Сорокопуд// Актуальные вопросы охраны здоровья подростков и молодежи: тез. доп. і матеріали IV міжнародної наук.-практ. шк.-семенара - Святогорськ, 2005. - С. 65-67. (Літературний пошук, систематизація матеріалу, підготовка до друку)

16. Квашенко В. П. Анкетирование девочек-подростков для выявления «симптомокомплексов риска» нарушений менструальной функции с целью проведения профилактических мер./ В. П. Квашенко, И. В. Бабенко-Сорокопуд// Всеукраїнська наук.-практ. конф. «Розлади менструальної функції дівчат-підлітків та їх віддалені наслідки». - Х., 2009. - С. 46-49. (Подбір матеріалу та проведення дослідження, висновки)

17. Патент на корисну модель № 71132А України, МКІ А61Р15/00. Спосіб лікування порушення менструального циклу з гіпоменструальним синдромом психогенного ґенезу у дівчаток-підлітків/ [Л. О. Матицина, І. В. Бабенко-Сорокопуд]; заявник і патентовласник - Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. Заявка № 2003098762 від 26.09.2003. - Опубл. 15.11.04. - Бюл. № 11. - 34 с. (Співавтор ідеї винаходу, розробила методику, обґрунтувала висновки)

Анотація

Бабенко-Сорокопуд І. В. Профілактика, діагностика і лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків на тлі нервової анорексії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 ? акушерство та гінекологія. ? Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Донецьк, 2011.

Дисертацію присвячено питанню підвищення ефективності лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків на тлі нервової анорексії. На підставі вивчення частоти ПМФ у дівчат з ознаками розладу харчової поведінки, такою як НА, в Донецькому регіоні, анамнестичних даних, комплексної оцінки фізичного й статевого розвитку, гормональних показників та ультразвукової картини внутрішніх геніталій, функціонального стану головного мозку, характерологічних особливостей і сімейного мікроклімату у дівчат-підлітків з порушенням менструального циклу на тлі нервової анорексії доповнені деякі ланки патогенезу, розроблена комплексна система діагностики, лікування й профілактики цієї патології. Впровадження розробленої системи привело до збільшення кількості випадків нормалізації менструального циклу і зменшення числа рецидивів.

Ключові слова: дівчата-підлітки, порушення менструального циклу, нервова анорексія, пубертатний період, менструальна функція, ультразвукова діагностика, лікування, психотерапія.

Аннотация

Бабенко-Сорокопуд И. В. Профилактика, диагностика и лечение нарушений менструального цикла у девушек-подростков на фоне нервной анорексии. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 ? акушерство и гинекология. ? Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького, Донецк, 2011

...