Вплив бісопрололу та соталолу на структурно-функціональний стан серцево-судинної системи в хворих із гіпертонічною хворобою і екстрасистолією
Аналіз ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, структурного стану сонної артерії і судинорухливої функції плечової артерії у хворих із гіпертонічною хворобою і екстрасистолією. Обґрунтування доцільності застосування бісопрололу і соталолу.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.07.2015 |
Размер файла | 194,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Ивано-Франковский национальный медицинский университет МОЗ Украины, Ивано-Франковск, 2011.
Диссертация посвящена изучению особенностей структурно-функциональ-ного состояния сердечнососудистой системы у больных с гипертонической болезнью (ГБ) ІІ стадией и экстрасистолией различных топических вариантов и их динамике при лечении в-адреноблокатором (БАБ) бисопрололом и антиаритми-ческим препаратом (ААП) ІІІ класса соталолом. Было обследовано 120 пациентов с ГБ ІІ ста-дией и частой экстрасистолией и 30 пациентов из ГБ ІІ стадией без экстрасистолии.
Всем больным (n=120) в качестве стартового антиаритмического препарата был назначен бисопролол (Конкор, NYCOMED, Австрия) в дозе 10 мг в сутки. В случае недостаточного антигипертензивного эффекта бисопролола дополнительно назначали эналаприл (Энап, KRKA, Словения) в дозе 20-40 мг в сутки или фиксированную комбинацию эналаприла с гидрохлортиазидом (Энап 20 НL, KRKA, Словения) в дозе 1 таблетки в сутки. При неэффективности терапии из двух препаратов дополнительно назначали S(-) амлодипин (Азомекс, ACTAVIS, Исландия) в дозе 2,5-5 мг в сутки.
Оценку антиаритмической эффективности проводили через 1 мес. постоянной терапии. Антиаритмический эффект считали положительным в случае полного исчезновения или уменьшения суточного количества экстрасистол более, чем на 50%. При положительном антиаритмическом эффекте назначенное лечение продолжали в течение 6 мес.
В случае отрицательного антиаритмического эффекта бисопролола был назначен соталол (СотаГексал, НЕХАl, Германия) в дозе 160-320 мг в сутки. Оценку антиаритмической эффективности проводили через 3 недели постоянной терапии. При положительном антиаритмическом эффекте терапию продолжали в течение 6 мес. В случае неэффективности соталола - больного исключали из исследования.
Кроме этого, всем пациентам были назначены ацетилсалициловая кислота (Кардиомагнил, NYCOMED, Австрия) в дозе 75 мг в сутки и аторвастатин (Аторис, KRKA, Словения) в стартовой дозе 10 мг в сутки, коррекцию дозы проводили каждые 2 мес. под контролем уровня холестерина липопротеинов низкой плотности и триглицеридов. Оценку состояния больного и эффективности лечения проводили каждые 3-4 недели в течение 6 мес. наблюдения за больными.
Установлено, что у пациентов с ГБ II ст. наличие частой желудочковой экстрасистолии (ЖЭ) и комбинированной экстрасистолии (КЭ), в отличие от больных с отсутствием аритмии и частой суправентрикулярной экстрасистолией (СЭ), ассоциируется с более неблагоприятным профилем артериального давления (АД) (более высокими цифрами суточного артериального давления (САДсут), увеличением частоты регистрации профиля non-dipper и уменьшением - dipper), с увеличением частоты регистрации эпизодов ишемии миокарда (ИМ) и безболевой ишемии миокарда (ББИМ), их суточного количества и протяженности. Наличие частой ЖЭ и КЭ у больных с ГБ II ст. ассоциируется с увеличением конечно-диастолического размера (КДР) и конечно-диастолического объёма (КДО) с тенденцией к формированию эксцентрического ремоделирования левого желудочка, структурным ремоделированием аорты, большей частотой регистрации диастолической дисфункции миокарда и фиброза/кальциноза аортального клапана, более тяжкими нарушениями эндотелийзависимой вазодилатации и уменьшением общего вазодилатирующего потенциала, более тяжкими нарушениями липидного обмена. Установлено, что у больных с ГБ II ст. развитие частой СЭ наиболее вероятно при наличии гипертриглицеридемии, увеличении индекса атерогенности, диастолической дисфункции миокарда, увеличении левого предсердия. Развитие частой ЖЭ - при увеличении индекса миокарда левого желудочка (иММЛЖ), относительной толщины плечевой артерии (ОТПА), наличии эпизодов ИМ и/либо верифицированной ишемической болезни сердца (ИБС), снижении уровня холестерина липопротеинов высокой плотности (ХЛ ЛПВП), увеличении уровня САДсут и пульсового артериального давления суточного (ПАДсут). Развитие КЭ - при гипертриглицеридемии, увеличении индекса атерогенности, увеличении иММЛЖ и/ либо индекса Соколова-Лайона, наличии эпизодов ИМ, пожилого или старческого возраста.
Антиаритмическая эффективность бисопролола у больных с ГБ II ст. и экстрасистолией составляет 41,7, 40,0 и 39,2% на 1, 3 и 6 месяцах лечения; соталола - 73,1, 68,7 и 67,2% соответственно. Максимальная антиаритмическая эффектив-ность бисопролола регистрируется при ЖЭ (52,5% на 6-м месяце), соталола - при СЭ (81,2% на 1-м и 75,0% - на 3-м и 6-м месяцах) и КЭ (75,0 на 1-м и 68,8% на 3-м и 6-м месяцах).
Установлено, что терапия с использованием бисопролола характеризуется более существенным влиянием на уровень САДсут, ПАДсут, нежели на уровень диастолического артериального давления (ДАД), более массивным влиянием на желудочковый аритмогенез, более массивным хронотропным и антиишемическим эффектами. Терапия с использованием соталола сопровождается универсальным антиаритмическим эффектом.
У больных с ГБ II ст. и частой экстрасистолией бисопролол используется в качестве препарата выбора при наличии частой ЖЭ с высокой частотой сердечных сокращений (ЧСС) и эпизодами ИМ и/или ИБС, признаками структурного ремоделирования аорты и диастолической дисфункции миокарда, наличии ГБ II ст. с уровнем систолического артериального давления дневного (САДднев) выше 160 мм рт.ст. и САДсут выше 146 мм рт.ст., и ПАД выше 64 и 61 мм рт.ст. соответственно, вариабельности систолического артериального давления суточного (Вар САДсут) ( в среднем выше 22 мм рт.ст.).
Положительный антиаритмический эффект бисопролола проявлялся у пациентов из ГБ ІІ стадии, в большей степени, при ЖЭ, а соталола - при СЭ и КЭ.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, экстрасистолия, бисопролол, соталол.
Summary
Didyk N.V. The effect of bisoprolol and sotalol on the structural and functional status of cordiovascular system in the patients suffering from the hypertension disease and extrasystolia - Manuscript.
The dissertation for scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in a speciality 14.01.11 - cardiology. Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, 2011.
120 patients with arterial hypertension and frequent symptomatic extrasystolia without significant heart failure were included into the study.
In results, frequent ventricular and combined exstrasystolia was associated with unfavorable blood pressure profile during 24-hours monitoring as well as higher end-diastolic left ventricular volume, diastolic dysfunction, aortic valve fibrosis, aorta remodeling, endothelial dysfunction and more prominent lipid disorders. Supraventricular extrasystolia was associated with hypertriglyceridemia, left ventricular diastolic dysfunction and left atrium enlargement. Bisoprolol was less effective in extrasystolia reduction comparing to sotalol, but had higher antihypertensive and antiischemic effects. Besides, bisoprolol had more favorable effect on left ventricular remodeling. Both drugs improved endothelial function.
Key words: arterial hypertension, extrasystolia, bisoprolol, sotalol.
Перелік умовних скорочень
АГ- артеріальна гіпертензія
БАБ- бета-адреноблокатори
БІМ- больова ішемія міокарда
ББІМ- безбольова ішемія міокарда
Вар ДАТден - варіабельність діастолічного артеріального тиску денного
ВТПА- відносна товщина плечової артерії
ГХ- гіпертонічна хвороба
ДДЛШ- діастолічна дисфункція лівого шлуночка
ЕКГ- електрокардіографія
ІА- індекс атерогенності
ІМ- ішемія міокарда
іММЛШ- індекс маси міокарду лівого шлуночка
ІСО ЛШ- індекс систолічного об'єму лівого шлуночка
ІХС- ішемічна хвороба серця
ІЧ- індекс часу
ЕхоКГ- ехокардіографія
КЕ- комбінована екстрасистолія
ЛП- ліве пердсердя
ЛШ- лівий шлуночок
ПАТ доб- пульсовий артеріальний тиск добовий
САТ доб- систолічний артеріальний тиск добовий
СЕ- суправентрикулярна екстрасистолія
ТЗСЛШд- товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолі
ТМд- товщина міокарда в діастолу
ТГ- тригліцериди
ФК- функціональний клас
ФВ- фракція викиду
ХС- холестерин
ХС ЛПНЩ - холестерин ліпопротеїнів низької щільності
ХС ЛПДНЩ - холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності
ХС ЛПВЩ- холестерин ліпопротеїнів високої щільності
ХСН- хронічна серцева недостатність
ЦІ- циркадний індекс
ЧСС- частота серцевих скорочень
ШЕ- шлуночкова екстрасистолія
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Пальцеве притиснення променевої і радіальної артерії при пораненні долоні, скроневої артерії, зовнішньої щелепної артерії, сонної артерії, плечової артерії. Способи накладання джгута вище місця поранення. Максимальна тривалість накладання джгуту.
презентация [271,6 K], добавлен 27.11.2013Типи ремоделювання серця і функціональний стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, систолічна, діастолічна, ендотеліальну функцію у хворих на ішемічну хворобу серця у постінфарктному періоді ускладнених аневризмою серця в поєднанні з гіпертонічною хворобою.
автореферат [33,2 K], добавлен 09.04.2009Артеріальна гіпертензія. Ризик виникнення ішемічної хвороби серця, серцево-судинних ускладнень та смертності. Зміни структурно-функціонального стану серця та функціонального стану судин середнього калібру у хворих з АГ. Параметри діастолічної функції.
автореферат [40,1 K], добавлен 09.03.2009Медико-психологічна характеристика гіпертонічної хвороби: етіологія, патогенез. Психологічна характеристика людей з гіпертонічною хворобою. Завдання та методи дослідження людей з гіпертонічною хворобою. Система профілактичних заходів і здоров’я населення.
дипломная работа [123,5 K], добавлен 18.04.2011Гіпертонічна та ішемічна хвороби. Застосування антигіпертензивних препаратів, які мають органопротекторні та ендотеліопротекторні властивості. Особливості дисфункції ендотелію, ремоделювання серця та сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу.
автореферат [155,5 K], добавлен 09.03.2009Анатомо-фізіологічна характеристика коронарних проявів захворювань серцево-судинної системи та клінічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації. Основи методики занять фізичними вправами при лікуванні хворих з ішемічною хворобою серця.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 19.08.2011Будова шийного відділу хребта та анатомія хребетної артерії. Остеохондроз шийного відділу хребта як фактор виникнення синдрому хребетної артерії. Консервативне лікування синдрому хребетної артерії: лікувальна фізична культура, масаж та самомасаж.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 02.03.2012Вплив ступеня компенсації діабету та способу корекції вуглеводного обміну на виразність і частоту ДД міокарда у хворих із цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Вплив метаболічних препаратів на діастолічну функцію серця.
автореферат [32,9 K], добавлен 12.03.2009Фізіологічні особливості при захворюваннях органів дихання. Роль фізичних вправ у комплексному лікуванні захворювань органів дихання. Спостереження дітей з гіпертонічними реакціями і гіпертонічною хворобою. Лікування захворювань органів травлення.
реферат [31,6 K], добавлен 25.01.2011Вивчення частоти виникнення гломерулонефриту серед пацієнтів з СН. Особливості перебігу і структурно-функціональних змін серцево-судинної системи і нирок у хворих на СН з супутнім гломерулонефритом. Ліпідний обмін і антиоксидантий захист у хворих на СН.
автореферат [67,0 K], добавлен 07.04.2009Хронічна ревматична хвороба серця з високою частотою формування клапанних вад серця та розвитком хронічної серцевої недостатності. Ревматизм як етіологічний фактор набутих вад серця. Стан серцево-судинної системи у хворих з мітральними вадами серця.
автореферат [56,7 K], добавлен 14.03.2009Вигляд сітківки при електронній офтальмоскопії. Сліпа частина сітківки. Основна функція сітківки. Пігментна дистрофія та спазм центральної артерії. Тромбоз центральної артерії сітківки. Симтом вишневої кісточки. Картина "розчавленого помідора".
доклад [2,6 M], добавлен 09.11.2013Характеристика ішемічної хвороби серця. Основи методики занять фізичними вправами при реабілітації хворих серцево-судинними захворюваннями. Тривалі фізичні тренування хворих хронічною хворобою серця. Безпека тренувань і методи лікарського контролю.
курсовая работа [43,8 K], добавлен 07.02.2009Розвиток особливості серцево-судинної системи. Вікові зміни серцево-судинної системи, погіршення роботи серцевого м'яза, зменшення еластичності кровоносних судин. Стан серцево-судинної системи впродовж старіння. Обмеження рухової активності людини.
реферат [25,6 K], добавлен 09.09.2009Аналіз структурно-морфологічних характеристик серцево-судинної системи при дозованому навантаженні. Дослідження стану системи організму під час м'язової роботи. Розгляд методик тестування показників частоти серцевих скорочень, тиску та об'єму крові.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 25.09.2010Етіологія і патогенез, причини і симптоми гіпертонічної хвороби. Ефективність використання точкового масажу при медикаментозному лікуванні хворих похилого та старечого віку, що страждають артеріальною гіпертонією в поєднанні з ішемічною хворобою.
курсовая работа [643,1 K], добавлен 20.05.2015Стандартне лікування хворих на стабільну стенокардію навантаження на основі вивчення функціонального стану печінки. Рекомендації до проведення тривалої ліпідознижуючої терапії та застосування гепатопротекторів. Динаміка клініко-функціональних показників.
автореферат [32,3 K], добавлен 21.03.2009Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.
автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009Клінічні особливості перебігу шлункових дисритмій у хворих на ЦД 2-го типу та ФД. Дослідженняи і аналіз вмісту гастроінтестинальних гормонів та стану вуглеводного обміну. Вплив мосаприду на показники МЕФШ у хворих з уповільненим спорожненням шлунку.
автореферат [42,5 K], добавлен 21.03.2009Особливості клінічного перебігу гіпертонічної хвороби у хворих із супутнім синдромом сонних апное. Вплив синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі на клініко-лабораторні і функціональні показники серцево-судинної і респіраторної систем.
автореферат [52,8 K], добавлен 21.03.2009