Конституціональні закономірності становлення жіночої статевої системи у практично здорових осіб підліткового та юнацького віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І.ПИРОГОВА

УДК: 613.99:611.65/67:612.62:613.956:572:575.191:576.75

КОНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ СТАНОВЛЕННЯ

ЖІНОЧОЇ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ У ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ

ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ТА ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

14.03.01 - нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

ЧАЙКА ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Вінниця - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України.

Наукові консультанти: доктор медичних наук, професор Мазорчук

Борис Федорович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1;

доктор медичних наук, професор Гунас Ігор

Валерійович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач науково-дослідного центру.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Булавенко Ольга Василівна, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2;

член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор

Маркін Леонід Борисович, Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1;

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Черкасов Віктор Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Захист відбудеться «_4_» _жовтня_ 2011 р. о_12_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України (вул. Пирогова, 56, м. Вінниця, 21018)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України (вул. Пирогова, 56, м. Вінниця, 21018)

Автореферат розісланий «_1__» _вересня_ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор С.Д.Хіміч

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стан здоров'я населення є інтегральним індикатором загально-соціального і демографічного благополуччя країни. Він відображає рівень і характер соціально-економічного розвитку, і, у свою чергу, є важливим чинником у формуванні демографічного, економічного і культурного потенціалу суспільства в контексті його стійкого розвитку. Здоров'я жінок і дітей - основна передумова для розвитку цього потенціалу, а також для забезпечення сприятливих демографічних і економічних перспектив України. Тому стан репродуктивного здоров'я населення має надзвичайно важливе значення (Паращук Ю.С., 2002; Вовк И.Б., 2003; Гойда Н.Г., 2004; Миклин О.П. и др., 2005; Маркін Л.Б., 2009). Гармонійний розвиток організму в дитячому й юнацькому віці багато в чому визначає подальшу долю жінки, як у медичному, так і в соціальному аспектах (Гойда Н.Г., 2004; Мойсеєнко Р.О., 2004; Чайка В.К., 2008). Вирішення цієї проблеми пов'язано з накопиченням знань про закономірності індивідуального розвитку жінки, її дітородної функції, особливостей її конституції (Хрисанфова Е.Н., 1990; Коган Б.Й., Сарафинюк Л.А., 1996; Маркин Л.Б., 2004; Булавенко О.В., 2010). Однак серед опублікованих наукових робіт практично не зустрічаються повідомлення про взаємозв'язки морфо-функціональних показників жіночих статевих органів із антропо-соматотипологічними параметрами тіла практично здорових дівчат на різних етапах статевого дозрівання. Наявні з даного питання роботи в основному відображають середньостатистичні показники з урахуванням таких індивідуальних особливостей, як вік, професійна належність і т.п. (Захарова Л.В., 2000; Надворний М.М. та ін., 2002; Буланов М.Н., Митьков В.В., 2005; Озерская И.А., 2007; Буланов М.Н., 2010; Ziereisen F. et al., 2005).

Якщо для зрілого організму питання про залежність розмірів внутрішніх статевих органів від віку є доведеним, то для організму, що розвивається відсутні дані про оцінку стану внутрішніх статевих органів у залежності від календарного віку, ступеня розвитку вторинних статевих ознак і менархе при нормальному статевому і фізичному розвитку (Сырова О.В., 2008; Черкасов В.Г., 2009; Буланов М.Н., 2010; Marton U., 2007). Залишається відкритим також питання зв'язку різноманітних гормональних характеристик та ультразвукових параметрів матки та яєчників з конституціональними особливостями людини.

Контроль рівня фізичного розвитку і здоров'я дівчаток на даний час перебуває під пильною увагою в зв'язку з етнічними та екологічними особливостями різних регіонів України. Подільський регіон охоплює сучасні Вінницьку, Хмельницьку та частину Тернопільської й незначну частину Житомирської областей. Його площа становить 60,9 тис. км2 з населенням близько 4,5 млн. осіб. Національний склад однорідний, українці складають більше 95 % жителів. Майже повністю, за винятком крайньої північно-західної частини, Поділля розташоване в одній - лісостеповій - природно-географічній зоні. Це зумовило однотипність його природних умов і ресурсів. Основна частина регіону належить до Подільської височини, що розташована на гранітному щиті з природно-підвищеним рівнем радіації (Кривець А.Г., 1998, 1999; Паламарчук М.М., Паламарчук О.М., 1998; Бусел В.Т., 2005).

За останні десять років чисельність населення Подільського регіону України зменшилась на 13 %, що визначається демографічними процесами, які характеризуються поступовим зниження темпів природного приросту населення (Осауленко О.Г., 2007). Вагомою причиною цього є стан репродуктивного здоров'я жінок і дітей. Особливу тривогу в цьому напрямку викликають відхилення в становленні репродуктивного здоров'я дівчат, що обумовлює необхідність встановлення вікових і конституціональних особливостей ультразвукових розмірів матки та яєчників, а також рівня статевих гормонів у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку в різні фази менструального циклу (МЦ), з метою запобігання порушень статевого та фізичного розвитку дівчат, що сприятиме збереженню репродуктивного потенціалу майбутніх поколінь даного регіону України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вивчення нормативних критеріїв здоров'я населення України входить в Міжгалузеву комплексну програму “Здоров'я нації на 2002-2011 роки” (Додаток до наказу МОЗ України від 10.05.2007р. № 253).

Тема дисертації затверджена вченою радою Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (протокол № 8 від 3 липня 2003 року) та проблемною комісією МОЗ і АМН України “Акушерство і гінекологія” (протокол № 4 від 14 жовтня 2005 року) і є фрагментом загально-університетської наукової тематики “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропо-генетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань” (№ держреєстрації: 0103U008992). У її виконанні автору належать результати стосовно ультразвукових показників жіночих статевих органів та гормонального фону в різні фази МЦ у дівчат підліткового та юнацького віку взагалі та різних морфотипів, що послужило підґрунтям дисертаційної роботи.

Мета дослідження: встановити вікові і конституціональні особливості ультразвукових розмірів матки та яєчників, а також рівня статевих гормонів у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку в різні фази МЦ та на підставі аналізу взаємозв'язків цих показників із антропо-соматотипологічними параметрами тіла побудувати регресійні моделі індивідуальних розмірів жіночих статевих органів та рівня гормонів.

Завдання дослідження:

1. Дослідити вікові особливості показників статевого розвитку здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку.

2. Встановити межі довірчих інтервалів ультразвукових параметрів матки та яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази МЦ здорових міських дівчат підліткового та юнацького віку взагалі й різних морфотипів.

3. Вивчити взаємозв'язки ультразвукових параметрів матки та яєчників у різні фази МЦ з антропо-соматотипологічними показниками здорових міських дівчат підліткового та юнацького віку.

4. Дослідити взаємозв'язки рівня статевих гормонів з антропо-соматотипологічними показниками здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку в різні фази МЦ.

5. Вивчити взаємозв'язки ультразвукових показників матки та яєчників із рівнем статевих гормонів у здорових міських дівчат підліткового та юнацького віку в різні фази МЦ.

6. Побудувати регресійні моделі для визначення індивідуальних ультразвукових параметрів матки, яєчників і рівня статевих гормонів у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку в залежності від особливостей будови та розмірів тіла.

Об'єкт дослідження - вікові і конституціональні особливості ультразвукових параметрів матки та яєчників і рівня статевих гормонів.

Предмет дослідження - ультразвукові параметри матки та яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази МЦ у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку різних морфотипів і взаємозв'язки цих параметрів з антропо-соматотипологічними показниками.

Методи дослідження: загально-клінічні - для встановлення здорового контингенту дівчат підліткового та юнацького віку та особливостей показників їх статевого розвитку; ультразвукові - для прижиттєвого визначення параметрів матки та яєчників у різні фази МЦ; гормональні - для визначення рівня статевих гормонів у різні фази МЦ; антропометричні та соматотипологічні - для встановлення особливостей будови і розмірів тіла; математичні - для статистичної обробки отриманих результатів і побудови моделей нормативних індивідуальних ультразвукових параметрів матки та яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази МЦ.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку взагалі та різних морфотипів встановлені особливості ультразвукових параметрів матки та яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази МЦ.

Доведено, що у більшості випадків зміни ультразвукових параметрів матки в різні фази МЦ у дівчаток 13-15 та дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів мають однонаправлений характер (найбільші значення встановлені: у лютеїнову фазу МЦ, а також більші значення у фазу овуляції, ніж у фолікулінову фазу МЦ в усіх групах дівчаток і дівчат; найменші значення у різні фази МЦ у представниць астенічного морфотипу; відсутність статистично значущої різниці для довжини шийки матки та товщини міометрія в усіх групах дівчаток і дівчат). Однонаправлений характер змін ультразвукових параметрів яєчників у дівчаток 13-15 та дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів менш виражений (найбільші розбіжності встановлені у лютеїнову фазу МЦ в усіх групах дівчаток і дівчат; крім того, у дівчаток 13-15 років із астенічним морфотипом, на відміну від дівчат 16-18 років, взагалі не встановлено статистично значущих розбіжностей параметрів яєчників). Для половини показників рівня статевих гормонів статистично значущих розбіжностей у представниць підліткового та юнацького віку в різні фази МЦ не встановлено взагалі; крім того взагалі відсутні достовірні розбіжності між окремими групами дівчаток 13-15, або дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів, а також практично відсутні розбіжності між окремими групами дівчаток 13-15, або дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів.

Вперше встановлені особливості зв'язків ультразвукових параметрів матки та яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази МЦ із антропо-сомато-типологічними показниками у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку.

Доведено, що для більшості ультразвукових показників матки у загальній групі дівчат 16-18 років, встановлена практично однакова кількість множинних статистично значущих слабких та середньої сили, переважно прямих, зв'язків з антропо-соматотипологічними показниками у різні фази МЦ; а для дівчаток 13-15 років найбільша кількість аналогічних зв'язків встановлена у лютеїнову фазу МЦ, а найменша - у фолікулінову фазу МЦ. Також у дівчат 16-18 років, на відміну від дівчаток 13-15 років, у більшості випадків відсутні статистично значущі зв'язки з шириною дистальних епіфізів (ШДЕ) довгих трубчастих кісток. Серед ультразвукових розмірів яєчників, у дівчаток 13-15 років встановлено виражене зростання сили і кількості статистично значущих, у переважній більшості прямих (за винятком ектоморфного компоненту соматотипу), зв'язків із антропо-соматотипологічними показниками у напрямку від фолікулінової до лютеїнової фаз МЦ, а у дівчат 16-18 років - найбільшу кількість зв'язків встановлено у фолікулінову фазу МЦ, а найменшу - у фазу овуляції МЦ. Також у дівчат 16-18 років, на відміну від дівчаток 13-15 років, встановлена практична відсутність статистично значущих зв'язків розмірів яєчників із ШДЕ довгих трубчастих кісток та поздовжніх розмірів тіла (за винятком розмірів правого яєчника у лютеїнову фазу МЦ). Найменша кількість статистично значущих та недостовірних середньої сили зв'язків розмірів тіла встановлена з показниками рівня статевих гормонів; причому, у різні фази МЦ сила і напрямок зв'язків між рівнем статевих гормонів та антропо-соматотипологічними показниками часто змінюються.

Також доведено, що між дівчатами підліткового та юнацького віку у більшості випадків при аналізі зв'язків ультразвукових показників жіночих статевих органів із рівнем статевих гормонів у різні фази МЦ встановлено абсолютно різну, як за силою і напрямком, так і за кількістю статистично значущих та недостовірних середньої сили зв'язків, картину.

Аналіз отриманих регресійних моделей ультразвукових розмірів матки та яєчників і рівня статевих гормонів у міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку взагалі та різних морфотипів показав, що серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей розмірів матки входять обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та ШДЕ довгих трубчастих кісток; до моделей розмірів яєчників - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та товщина шкірно-жирових складок (ТШЖС); до моделей рівня статевих гормонів у дівчаток підліткового віку - ШДЕ довгих трубчастих кісток, обхватні розміри тіла, діаметри тулуба і ТШЖС; а до моделей рівня статевих гормонів у дівчат юнацького віку - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба, ТШЖС та ШДЕ довгих трубчастих кісток, що, в свою чергу, опосередковано вказує на більшу генетичну залежність розмірів матки, ніж розмірів яєчників та рівня статевих гормонів.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені межі довірчих інтервалів ультразвукових параметрів матки та яєчників і рівня статевих гормонів для міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку взагалі та різних морфотипів, які дозволяють більш коректно оцінити стан жіночої репродуктивної системи, як у нормі, так і при різних захворюваннях. В результаті аналізу отриманих даних, щодо взаємозв'язків ультразвукових розмірів матки та яєчників і рівня статевих гормонів з антропо-соматотипологічними показниками дівчат підліткового та юнацького віку загалом у більшості випадків побудовані високоінформативні регресійні моделі нормативних індивідуальних показників рівня статевих гормонів, які мають значення для прогностичної оцінки щодо виникнення можливих патологічних відхилень стану жіночого організму. Для застосування результатів моделювання у практичній роботі лікарів в умовах поліклінік і стаціонарів розроблена комп'ютерна програма, де після введення антропосоматотипологічних даних автоматично вираховуються індивідуальні показники рівня статевих гормонів у дівчаток підліткового і дівчат юнацького віку.

Результати досліджень використовуються в лекційних курсах та в ході проведення практичних занять на кафедрах: акушерства та гінекології № 1 та № 2, нормальної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова; акушерства та гінекології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Запорізького державного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Харківського національного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована література та сформована ідея, визначена мета роботи, здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження. Автор брав участь у здійсненні антропометричного, соматотипологічного обстежень, визначення ультразвукових розмірів матки та яєчників, а також рівня статевих гормонів у здорових міських дівчат Поділля з наступною статистичною обробкою отриманих результатів. Дисертантом самостійно написано та проілюстровано всі розділи дисертації, проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовано усі положення і висновки. Автором самостійно написано 15 статей в наукових фахових виданнях і 11 статей за темою дисертації опубліковані в співавторстві з науковими консультантами та колегами, де автору належать основні ідеї та розробки стосовно особливостей ультразвукових розмірів матки та яєчників і рівня гормонів. Частина результатів (близько 5 %), що стосуються особливостей антропометричних і соматотипологічних показників здорових міських дівчат підліткового та юнацького віку, отримана спільно з групою виконавців планової наукової роботи НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на міжнародній науковій конференції “Актуальные проблемы спортивной морфологии и интегративной антропологии” (Москва, 2003); Пироговських читаннях (Вінниця, 2004); IV міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2004); науково-практичних конференціях «Дитяча гінекологія - основа репродуктивного здоров'я» (Чернівці, 2004) та «Загальна практика - сімейна медицина: актуальні питання фармакотерапії» (Вінниця, 2009); V міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007); міжнародному конгресі «Актуальні питання акушерства, гінекології і перинатології» (Судак, 2009); V з'їзді анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Вінниця, 2010); засіданні Асоціації акушерів-гінекологів Вінницької області (Вінниця, 2011).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 28 наукових праць (з них 14 у співавторстві). 23 статті опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових фахових виданнях (з них 14 самостійні). Отримано 2 деклараційних патенти України на корисні моделі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 501 сторінках машинописного тексту (282 сторінки становить основний текст) і складається із вступу, огляду літератури, розділу «Загальна методика й основні методи дослідження», чотирьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел (382 найменування, з них - 284 надруковані кирилицею, 98 - латиною) та 5 додатків. Робота ілюстрована 26 рисунками та 376 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети та задач дослідження на базі науково-дослідного центру та кафедри акушерства та гінекології №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова проведено комплексне обстеження міських дівчаток віком від 12 до 15 років та дівчат віком від 16 до 18 років. Комітетом з біоетики ВНМУ ім. М.І. Пирогова (протокол №4 від 8 листопада 2006 р.) встановлено, що матеріали дослідження не заперечують основним біоетичним нормам Гельсінської декларації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1977), відповідним положенням ВООЗ та законам України.

Після попереднього анкетування 1139 осіб жіночої статі віком від 12 до 18 років щодо етно-територіальної приналежності було відібрано 809 міських дівчаток і дівчат, які належали до міських жителів української етнічної групи, що у третьому поколінні проживали на території Подільського регіону України і не мали будь-яких скарг на стан здоров'я на момент обстеження та хронічних захворювань у анамнезі. Після проведення скринінг-оцінки стану здоров'я було виключено з обстеження 475 осіб. В результаті із 809 обстежених було відібрано 334 практично здорових дівчаток і дівчат. В кожній віково-статевій групі було не менше 28 осіб (12 років - 52; 13 років - 48; 14 років - 49; 15 років - 64; 16 років - 46; 17 років - 47; 18 років - 28).

Оцінку статевого розвитку проводили за загальноприйнятою методикою А.В. Ставицької і Д.Н. Арон (1959) - визначали ступінь статевого розвитку за проявом вторинних статевих ознак, які проявляються послідовно. Оцінювали розвиток Ма - молочних залоз, Ах - пахвового та Р - лобкового оволосіння, Ме - вік менархе і стан менструальної функції. Для оцінки ступеня статевого розвитку вторинних статевих ознак використовували чотирьохбальну систему. Відповідно до перерахованих показників складали формулу статевого розвитку з коефіцієнтом, який відповідає ступеню розвитку кожної з ознак: Ма_Р_Ах_Ме_. Цифрову оцінку ступеня статевого розвитку проводили за системою Л.Г. Тумилович (1975), де відповідному коефіцієнту присвоювалась відповідна кількість балів. Проводили сумацію балів та визначали бал статевого розвитку.

Сонографічне дослідження яєчників і матки проводили за допомогою ультразвукової діагностичної системи CAPASEE. За два дні до дослідження дівчаткам призначали дієту без газоутворюючих продуктів, а напередодні ввечері робили очисну клізму. Перед дослідженням давали водне навантаження в об'ємі 0,5-1 л. Пацієнтку для обстеження вкладали на спину. Для кращого акустичного контакту з перетворювачем шкіру живота змащували контактним гелем. При скануванні по білій лінії живота одержували ехограму поздовжнього перетину органів черевної порожнини й таза. Визначали контури сечового міхура з ехогенним вмістом, матку, піхву. При ультразвуковому дослідженні органів малого тазу визначали положення матки стосовно інших тазових органів і стінок таза, її форму і розмір, співвідношення розміру тіла та шийки матки. За стандартною методикою М.В. Медведева та Б.И. Зыкина (цит. за Капустин С.В., Пиманов С.И., 2003) у різні фази МЦ визначали: довжину тіла матки (ДТМ) та довжину шийки матки (ДШМ) за її найбільшим розміром, орієнтованим за довжиною, яка проходить через М-ехо (межу між тілом і шийкою визначали на рівні внутрішнього вічка шийки матки, що при УЗД відповідає верхівці кута між тілом і шийкою); при поперечному скануванні визначали ширину тіла матки (ШТМ) і передньо-задній розмір матки (ПЗРМ) - перший як максимальна відстань між матковими судинами, другий - строго перпендикулярно першому; також вимірювали товщину міометрію (ТМ) та ендометрію (ТЕ). Дослідження розмірів яєчників і вимір їх розмірів проводили в трьох взаємно перпендикулярних площинах, що відповідало довжині (ДПЯ й ДЛЯ), товщині (ТПЯ й ТЛЯ) і ширині (ШПЯ й ШЛЯ) правого й лівого яєчників. Зазначені розміри використовували для визначення об'єму яєчників (ОПЯ й ОЛЯ) за спрощеною формулою об'єму еліпсоїду, запропонованою F. Sample: V=d1Чd2Чd3Ч0,523, де d1 - довжина яєчника, d2 - ширина яєчника, d3 - товщина яєчника.

Функціональний стан ендокринної і репродуктивної системи оцінювали за визначенням концентрації в периферичній крові таких гормонів як: фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ), тіреотропного (ТТГ), пролактину (ПРЛ), соматотропного (СТГ), естрадіолу (Е2), тестостерону(Т), прогестерону (П), з оцінкою функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи тестами: дослідження в динаміці базальної температури, шкірно-алергічний тест, дослідження клітинного складу осаду сечі (індекс дозрівання, каріопікнотичний індекс, еозінофільний індекс). Забір крові проводили зранку натще на 7, 14 і 21 день менструального циклу. Вміст гормонів у крові (гормону росту, ФСГ, ЛГ, ПРЛ, Т, Е2, П) визначали імуноферментними методами (ELISA) з використанням стандартних наборів “DRG”, Германія. Вміст ТТГ визначали з використанням стандартного набору “DAI”, США. В лунки планшетів, на стінках яких адсорбовані антитіла до відповідних гормонів, додавали по 25-50 мкл стандартних розчинів (з відомими концентраціями гормонів) контрольних проб та проб сироватки крові, до яких додавали 100-200 мкл ензимного кон'югату. Інкубували від 30 до 120 хвилин (в залежності від умов набору) при 18-250С для утворення на твердій фазі комплексу АТ-АГ-АТ-ензим. Лунки відмивали від надлишку незв'язаних реагентів, вносили в них 100-200 мкл субстратного розчину, який реагує зі зв'язаним на твердій фазі ензимом з утворенням забарвленої речовини, інкубували 10-20 хв. при 18-250С, реакцію зупиняли 50-100 мкл стоп-розчину і проводили фотометрію при 450 нм (диференційний фільтр 630 нм) на автоматичному аналізаторі STAT FAX 303/PLUS.

Антропологічне дослідження (вимірювали 46 тотальних і парціальних розмірів) було проведено згідно схеми В.В. Бунака (1940). Морфотип визначали за допомогою клініко-функціональної класифікації за М.В. Черноруцьким та масо-ростового індексу Кетле-2 (Никитюк Б.А., 1998). Для оцінки компонентів соматотипу ми використовували математичну схему J. Carter i B. Heath (1990). Для визначення жирового, кісткового і м'язового компонентів маси тіла використовували спеціальні формули за J. Matiegka (1921), американського інституту харчування (Heymsfield S.B., 1982) та за W.E. Siri (1961). Після визначення морфотипів усі дівчата були поділені на 3 морфотипологічних групи: при значенні індексу Кетле-2 менше 18 дівчат відносили до астенічного морфотипу; від 18 до 25 - до нормостенічного морфотипу; більше 25 - до гіперстенічного морфотипу.

Статистичний аналіз отриманих результатів було проведено в пакеті “STATISTICA 6.1” (ліцензійний № AXXR910A374605FA) із застосуванням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів.

Результати дослідження та їх обговорення. Важлива особливість пубертатного періоду - невідповідність між календарним і біологічним віком, яка виникає в частини підлітків. Складність для лікаря полягає в тому, що в першій половині пубертата біологічний вік дівчини може дещо відставати від календарного або випереджати його. Лікар повинен вирішити, чи укладається ця розбіжність в уявлення про варіанти норми або ж мова йде про відставання або випередження в соматичному розвитку. На жаль, батьки, вчителі й навіть лікарі звикли орієнтуватися лише на календарний вік підлітків, тоді як біологічна, психічна й психологічна реактивність більшою мірою визначаються саме біологічним віком. При невідповідності біологічного віку календарному в дівчат виникає ряд психологічних і соціальних проблем. У тих класах, де при однаковому календарному віці в одних дівчат статеве дозрівання лише тільки почалося, в інших - у повному розпалі, а в третіх - уже завершується, підлітки зазнають певну напруженість (Гуркин Ю.А., 2000).

Аналізуючи вікові особливості показників статевого розвитку здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку нами встановлено (табл. 1), що перша стадія розвитку молочних залоз максимально виражена в 12 років і практично зникає у дівчаток 14 років. Друга стадія максимально виражена у дівчаток від 12 до 14 років, а далі зменшується і практично зникає в 17 років. Остаточна стадія розвитку молочних залоз у дівчат вперше з'являється з 13 років і різко зростає до 76 % в 15-16 років, наближуючись в 17 років до 91,5 %, а в 18 років спостерігається у 100 % дівчат. Перша стадія росту лобкового волосся має аналогічну розвитку молочних залоз вікову динаміку змін. Друга стадія росту лобкового волосся починається з 12 років. З 13 до 16 років відсоток другої стадії росту лобкового волосся зберігається на максимальному рівні, різко знижуючись в 17 років. Кінцева стадія розвитку пубархе у дівчат вперше з'являється в 13 років майже не змінюючись до 16 років, в 17 років спостерігається стрімке зростання до 83 %, а в 18 років - спостерігається у 100 % дівчат (табл. 1). Показник росту пахвового волосся першої стадії до 13 років стрімко зростає, набуваючи надалі більш повільної динаміки і майже зникає в 16 років. Показник росту пахвового волосся другої стадії стрімко зростає від 14 до 16 років. Заключна стадія росту пахвового волосся у дівчат вперше з'являється в 13 років, а її стрімкий ріст спостерігається в 17 та 18 років (табл. 1).

Серед обстежених дівчаток поява першої менструації в 12 років спостерігається у 63,2 %, в 13 років у 16,3 %, в 14 років у 12,2 %, в 15 років - менш ніж у 1 %. Рядом авторів зазначено, що якщо в колишні роки середній вік приходу першої менструації складав 12,4-12,6 років (Ушакова Г.А., 1984; Wolman I. et al., 2000; Marton U., 2007), то в середині 90-х років він зріс до 13,6 років. Акселерація фізичного й статевого розвитку в сучасних школярок простежується лише в деяких регіонах (Гуркин Ю.А., 2000).

Таблиця 1

Показники статевого розвитку практично здорових дівчат підліткового та юнацького віку

За нашими спостереженнями середній вік першої менструації складає 12 років 6 місяців ± 2 місяці. Спираючись на отримані нами дані, ми вивели загальний бал статевого розвитку. У дівчаток підліткового віку загальний бал статевого розвитку складає: в 12 років 5,30 бали, в 13 років 8,75, в 14 років 9,87 і в 15 років - 10,77 бали, а у дівчат юнацького віку загальний бал статевого розвитку складає: в 16 років 11,13 бали, в 17 років 11,71 та в 18 років - 11,96 балів.

У переважній більшості наукових робіт наводяться незаперечливі дані про залежність росту внутрішніх статевих органів від віку (Гуркин Ю.А., 2004; Маркин Л.Б., 2004; Ямпольская Ю.А., 2005). До 9 років відзначається поступове збільшення розмірів внутрішніх статевих органів, потім відбувається стрибок темпів росту в 10-14 років з наступним поступовим їхнім збільшенням до 18 років (Богданова Е.А., 2000; Маркин Л.Б., 2004; Гуркин Ю.А., 2004). У період статевого дозрівання відзначається ріст внутрішніх статевих органів, зміна розташування матки і яєчників по відношенню одне до одного й органів малого таза, при цьому виявляється досить чітка кореляція зі ступенем розвитку вторинних статевих ознак і менархе. Параметри статевих органів, що змінюються, особливо ендометрію і яєчників, які реєструються протягом менструального циклу, можуть розглядатися як тести функціональної діагностики (Коколина В.Ф., 1997; Богданова Е.А., 2000; Гуркин Ю.А., 2000).

У результаті проведених досліджень нами у різні фази МЦ у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку загалом та різних морфотипів встановлені межі довірчих інтервалів ультразвукових розмірів матки, яєчників (табл. 2, 3) і рівня статевих гормонів.

Таблиця 2

Межі довірчих інтервалів ультразвукових показників матки у осіб підліткового та юнацького віку різних морфотипів в різні фази МЦ

Нами доведено, що як у дівчаток 13-15 років, так і у дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів ДТМ, ШМ, ПЗРМ і ТЕ у лютеїнову фазу МЦ достовірно більша, ніж у фолікулінову і фазу овуляції МЦ. Окрім того вищевказані ультразвукові показники матки як у дівчаток 13-15 років, так і у дівчат 16-18 років взагалі і з нормостенічним морфотипом (НМТ) у фазу овуляції мають достовірно більші значення, або тенденції їх до більших значень, ніж у фолікулінову фазу МЦ. Також у дівчаток 13-15 років і дівчат 16-18 років із астенічним морфотипом ДТМ (лише для 13-15 років), ПЗРМ і ТЕ у фазу овуляції мають достовірно більші значення, ніж у фолікулінову фазу МЦ. Для ДШМ і ТМ у різні фази МЦ не виявлено будь яких достовірних відмінностей, або тенденцій відмінностей як у дівчаток 13-15 років, так і дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів.

Таблиця 3

Межі довірчих інтервалів ультразвукових показників яєчників у осіб підліткового та юнацького віку різних морфотипів і в різні фази МЦ

При порівнянні ультразвукових показників матки між окремими групами дівчаток 13-15 років взагалі та різного морфотипу встановлено: в усі фази МЦ ДТМ, ШМ та ПЗРМ у дівчаток з НМТ достовірно більші, ніж у дівчаток взагалі (за винятком ПЗРМ у фолікулінову фазу МЦ) і дівчаток з астенічним морфотипом (АМТ), а також у дівчаток взагалі у порівнянні із дівчатками з АМТ; в усі фази МЦ ТЕ і ТМ у дівчаток з НМТ достовірно більша, або має тенденцію до більших значень порівняно із дівчатками з АМТ, а також ТМ у дівчаток взагалі порівняно із АМТ. ДШМ між окремими групами дівчаток 13-15 років взагалі та різної тілобудови не має достовірних розбіжностей, або тенденцій розбіжностей.

При порівнянні ультразвукових показників матки між окремими групами дівчат 16-18 років взагалі та різного морфотипу встановлено: в усі фази МЦ усі показники матки у дівчат взагалі і з НМТ достовірно більші, або мають тенденцію до більших значень, ніж у дівчат з АМТ; крім того ДТМ і ДШМ у дівчат з НМТ достовірно більша, ніж у дівчат взагалі.

При порівнянні ультразвукових показників матки між відповідними групами дівчаток 13-15 років та дівчат 16-18 років встановлено: достовірно більші значення ДШМ у дівчаток 13-15 років взагалі в усі фази МЦ та ПЗРМ у дівчаток з АМТ у фолікулінову фазу МЦ, а також тенденції до більших значень ТМ в усі фази МЦ у дівчаток з АМТ; достовірно більші значення ДТМ і ШМ у дівчат 16-18 років взагалі і з НМТ в усі фази МЦ та ПЗРМ і ТЕ у дівчат взагалі у лютеїнову фазу МЦ, а т акож ТЕ у дівчат з НМТ у лютеїнову фазу МЦ.

Нами встановлено, що у дівчаток 13-15 років взагалі та нормостенічного морфотипу практично усі ультразвукові параметри яєчників у фолікулінову фазу МЦ достовірно менші, або мали тенденцію до менших значень, ніж у лютеїнову (за винятком ДЛЯ у дівчаток взагалі) і фазу овуляції МЦ. У дівчаток 13-15 років астенічного морфотипу не встановлено статистично значущих розбіжностей ультразвукових параметрів яєчників у різні фази МЦ. У дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів практично всі ультразвукові параметри яєчників у фолікулінову фазу МЦ були достовірно менші, ніж у фазу овуляції МЦ (за винятком ДПЯ у дівчат з НМТ і ТПЯ у дівчат з АМТ). Крім того: ТПЯ у дівчат 16-18 років взагалі і з НМТ у фолікулінову фазу МЦ мала достовірно менші значення, ніж у лютеїнову фазу МЦ; ДЛЯ у дівчат 16-18 років астенічного морфотипу та ШЛЯ і ОЛЯ у дівчат 16-18 років взагалі і різних морфотипів у лютеїнову фазу МЦ мали достовірно менші значення, ніж у фазу овуляції МЦ; ТЛЯ у дівчат 16-18 років взагалі і нормостенічного морфотипу у фолікулінову фазу МЦ мала достовірно менші значення, або тенденцію до менших значень, ніж у лютеїнову фазу МЦ, а також лише у дівчат з НМТ мала достовірно більше значення у фазу овуляції, ніж у лютеїнову фазу МЦ.

При порівнянні ультразвукових показників яєчників між окремими групами дівчаток 13-15 років взагалі та різного морфотипу встановлено: в усі фази МЦ усі показники ЛЯ у дівчаток з НМТ були достовірно більші, ніж у дівчаток з АМТ; в лютеїнову і фазу овуляції МЦ усі показники ПЯ у дівчаток з НМТ були достовірно більші, ніж у дівчаток з АМТ, а усі показники ЛЯ - у дівчаток взагалі, ніж у дівчаток з АМТ; ТЛЯ у дівчаток взагалі у лютеїнову фазу МЦ була достовірно більша, ніж у дівчаток з АМТ; т...