Конституціональні закономірності становлення жіночої статевої системи у практично здорових осіб підліткового та юнацького віку

При аналізі зв'язків ультразвукових показників матки з гормональним фоном у різні фази МЦ у дівчаток 13-15 років встановлені наступні особливості: у фолікулінову фазу МЦ - лише ДШМ має множинні статистично значущі прямі середньої сили (r= від 0,34 до 0,40) зв'язки з рівнями ФСГ, ЛГ і ПГ; у фазу овуляції МЦ - ДТМ має множинні статистично значущі прямі середньої сили (r= від 0,34 до 0,39) зв'язки з рівнями ЛГ, ТС і ПГ; ДШМ має множинні переважно недостовірні прямі середньої сили (r= від 0,30 до 0,40) зв'язки з рівнями ФСГ, ГР і ЛГ; а ТМ має множинні переважно недостовірні зворотні середньої сили (r= від -0,30 до -0,34) зв'язки з рівнями ФСГ, ЛГ і ПРЛ; у лютеїнову фазу МЦ - привертають увагу лише статистично значущі зворотні середньої сили (r= -0,34 і -0,38) зв'язки між ПЗРМ та рівнями ФСГ і ГР, а також аналогічного напрямку недостовірні середньої сили (r= -0,30) звязки між ТМ та рівнями ФСГ і ГР. В усіх інших випадках зв'язки носять поодинокий характер.

При аналізі зв'язків ультразвукових показників матки з гормональним фоном у різні фази МЦ у дівчат 16-18 років встановлені наступні особливості: у фолікулінову фазу МЦ - лише ТЕ має недостовірні зворотні середньої сили (r= -0,32 і -0,34) зв'язки з рівнями ГР і ПРЛ та статистично значущий прямий середньої сили (r=0,49) зв'язок з рівнем ПГ; привертали увагу множинні, переважно недостовірні, зворотні (r= від -0,34 до -0,55) зв'язки рівня Е з ДТМ, ДШМ і ШМ; у фазу овуляції МЦ - лише ТЕ має прямий статистично значущий сильний (r=0,70) зв'язок із рівнем ПГ та прямий недостовірний середньої сили (r=0,31) зв'язок з рівнем ТТГ; у лютеїнову фазу МЦ - привертали увагу множинні прямі, переважно середньої сили статистично значущі (r= від 0,30 до 0,60), зв'язки рівня ПРЛ із ДТМ, ШМ, ПЗРМ і ТМ; зворотні середньої сили (r= -0,30 і -0,53) зв'язки між рівнем ФСГ та ДШМ і ТЕ; а також прямі недостовірні середньої сили (r= 0,35 і 0,37) зв'язки між ДШМ та рівнями ТС і ТТГ. В усіх інших випадках зв'язки носять поодинокий характер.

При аналізі зв'язків ультразвукових показників яєчників з гормональним фоном у різні фази МЦ у дівчаток 13-15 років встановлені наступні особливості: у фолікулінову фазу МЦ - зв'язки носили поодинокий характер; у фазу овуляції МЦ - привертали увагу множинні середньої сили, переважно статистично значущі, зворотні (r= від -0,33 до -0,47) зв'язки рівня ФСГ з ДПЯ, ШПЯ і ОПЯ; а також зворотні середньої сили (r= -0,33 і -0,41) зв'язки ТЛЯ з рівнями ЛГ і ПРЛ та прямий недостовірний середньої сили (r=0,30) зв'язок із рівнем Е; у лютеїнову фазу МЦ - зв'язки носили поодинокий характер.

При аналізі зв'язків ультразвукових показників яєчників з гормональним фоном у різні фази МЦ у дівчат 16-18 років встановлені наступні особливості: у фолікулінову фазу МЦ - множинні, переважно недостовірні, середньої сили зворотні (r= від -0,31 до -0,42) зв'язки між рівнем ФСГ та ШПЯ, ТПЯ, ОПЯ, ШЛЯ і ТЛЯ, а також між рівнем ЛГ та ТПЯ, ШЛЯ, ТЛЯ і ОЛЯ; множинні середньої сили зворотні статистично значущі (r= від -0,45 до -0,53 для ПЯ) і недостовірні (r= від -0,31 до -0,37 для ЛЯ) зв'язки між рівнем Е та ШПЯ, ТПЯ, ОПЯ, ДЛЯ, ШЛЯ і ОЛЯ; а також прямі недостовірні середньої сили (r= від 0,34 до 0,38) зв'язки між рівнем ТС та ШПЯ, ШЛЯ і ОЛЯ; у фазу овуляції МЦ - зв'язки носили поодинокий характер; у лютеїнову фазу МЦ - привертали увагу лише множинні прямі середньої сили статистично значущі (r= 0,44 і 0,52) і недостовірні (r= 0,33 і 0,41) зв'язки рівня ПГ з ОПЯ, ДЛЯ, ШЛЯ і ОЛЯ. В усіх інших випадках зв'язки носили поодинокий характер.

Таким чином, при аналізі зв'язків ультразвукових показників жіночих статевих органів із гормональним фоном у різні фази МЦ встановлено у більшості випадків абсолютно різну картину кореляцій між дівчатами підліткового і юнацького віку у відповідні фази МЦ, як за силою і напрямком, так і за кількістю достовірних та недостовірних середньої сили зв'язків. Також у більшості випадків суттєві розбіжності зв'язків встановлені у представниць однієї вікової групи у різні фази МЦ. Необхідно відмітити, що дійсно множинний характер достовірних та недостовірних середньої сили зв'язків ультразвукових показників жіночих статевих органів із гормональним фоном встановлено лише у дівчат юнацького віку у фолікулінову фазу МЦ.

Регресійний аналіз широко застосовується як один з найбільш оптимальних методів оцінки множинних зв'язків у медико-біологічних дослідженнях (Боровиков В.П., Боровиков И.П., 1998). Нами, в ході проведення прямого покрокового регресійного аналізу були визначені наступні умови: кінцевий варіант регресійного поліному повинен мати коефіцієнт детермінації (R2) не менше 0,60, тобто точність опису ознаки, що моделюється повинна бути не меншою 60 %; значення F-критерію мають бути не меншими 2,5; кількість вільних членів, що включаються до поліному повинна бути по можливості мінімальною.

Встановлено, що у дівчаток підліткового та дівчат юнацького віку загалом (без розподілу на різні морфотипи) всі моделі ультразвукових показників матки і яєчників у різні фази МЦ мають точність опису ознаки (R2), що моделюється, меншу ніж 60 % і тому вони не мають практичного значення. Вони не можуть бути використані у практичній медицині, хоча вище викладене вказує на широкі можливості адаптації дівчаток і дівчат.

У дівчаток підліткового віку загалом: в побудованих моделях ультразвукових параметрів матки точність опису ознаки (R2), що моделюється, в різні фази МЦ дорівнює від 15 до 42 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 14 до 26 %; фазу овуляції - від 15 до 38 %; лютеїнову фазу МЦ - від 17 до 42 %); яєчників - від 16 до 34 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 16 до 23 %; фазу овуляції - від 16 до 28 %; лютеїнову фазу МЦ - від 24 до 34 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів матки входять - діаметри тулуба (23,3 %), ШДЕ довгих трубчастих кісток і обхватні розміри тіла (по 20,5 %) та поздовжні розміри тіла (12,3 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів яєчників входять - обхватні розміри тіла (30 %), діаметри тулуба (26 %), поздовжні розміри тіла (19 %) та ТШЖС (14 %). Серед окремих антропо- соматотипологічних показників до моделей ультразвукових параметрів матки найбільш часто входять - ШДЕ гомілки ліворуч (9,6 %) та висота пальцевої точки і міжвертлюгова відстань (по 6,85 %); а до моделей ультразвукових параметрів яєчників найбільш часто входять - висота вертельної точки (13 %), обхвати передпліччя у нижній третині (8 %) і талії (7 %) та міжостьова відстань (7 %).

У дівчат юнацького віку загалом: в побудованих моделях ультразвукових параметрів матки точність опису ознаки (R2), що моделюється, в різні фази МЦ дорівнює від 20 до 50 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 22 до 45 %; фазу овуляції - від 20 до 44 %; лютеїнову фазу МЦ - від 26 до 50 %); яєчників - від 17 до 34 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 22 до 34 %; фазу овуляції - від 17 до 27 %; лютеїнову фазу МЦ - від 18 до 31 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів матки входять - обхватні розміри тіла (21,3 %), маса тіла і діаметри тулуба (по 18,7 %); серед антропо- соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів яєчників входять - ТШЖС (33,3 %), обхватні розміри тіла (20 %), маса тіла і ендоморфний компонент соматотипу (по 11,1 %). Серед окремих антропо-сомато-типологічних показників до моделей ультразвукових параметрів матки найбільш часто входять - маса тіла (18,7 %), поперечний середньогрудинний розмір (13,3 %), ШДЕ стегна з праворуч (9,3 %) та обхват талії і ектоморфний компонент соматотипу (по 8 %); а до моделей ультразвукових параметрів яєчників найбільш часто входять - маса тіла і ендоморфний компонент соматотипу (по 11,1 %), та ТШЖС на задній і передній поверхнях плеча та під нижнім кутом лопатки (по 7,8 %).

Встановлено, що і у дівчаток підліткового та дівчат юнацького віку при розподілі на різні морфотипи також переважна більшість моделей ультразвукових показників матки і яєчників у різні фази МЦ мають точність опису ознаки (R2), що моделюється, меншу ніж 60 %. Лише ТЕ в фазу овуляції МЦ, ПЗРМ, ТЕ і ШПЯ в лютеїнову фазу МЦ у дівчаток підліткового віку з астенічним морфотипом мають точність опису ознаки (R2), що моделюється, від 61 до 75 %. В даних моделях розрахований F-критерій, в усіх випадках, є більшим критичного (розрахункового) значення, що дозволяє стверджувати про високу значимість регресійних лінійних поліномів, що, в свою чергу, підтверджується результатами проведеного дисперсійного аналізу. Моделі мають вигляд наступних лінійних рівнянь:

· ТЕ в фазу овуляції МЦ у дівчаток підліткового віку з астенічним морфотипом = -20,05 + 1,170 вік + 0,231 х обхват стегон + 2,693 ШДЕ плеча ліворуч - 0,531 обхват передпліччя у верхній третині - 1,840 ШДЕ стегна ліворуч;

· ПЗРМ в лютеїнову фазу МЦ у дівчаток підліткового віку з астенічним морфотипом = -16,95 + 0,690 масу тіла + 14,40 ШДЕ гомілки ліворуч - 11,30 ШДЕ гомілки праворуч - 0,563 ТШЖС на стегні + 0,487 ТШЖС під нижнім кутом лопатки;

· ТЕ в лютеїнову фазу МЦ у дівчаток підліткового віку з астенічним морфотипом = -44,05 + 0,264 обхват грудної клітки на видиху + 1,905 вік + 2,323 ШДЕ плеча ліворуч - 0,876 обхват кисті + 0,208 ширину плечей;

· ШПЯ в лютеїнову фазу МЦ у дівчаток підліткового віку з астенічним морфотипом) = -32,25 + 0,461 обхват талії + 0,394 висоту вертельної точки + 1,270 мезоморфний компонент соматотипу - 0,834 компонентний склад маси тіла за Сірі + 3,807 ендоморфний компонент соматотипу.

У дівчаток підліткового віку з астенічним морфотипом: в побудованих моделях ультразвукових параметрів матки точність опису ознаки (R2), що моделюється, в різні фази МЦ дорівнює від 20 до 75 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 33 до 58 %; фазу овуляції - від 20 до 72 %; лютеїнову фазу МЦ - від 42 до 75 %); яєчників - від 27 до 61 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 27 до 53 %; фазу овуляції - від 34 до 54 %; лютеїнову фазу МЦ - від 38 до 61 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів матки входять - ШДЕ довгих трубчастих кісток (29,4 %), ТШЖС (18,8 %) та обхватні розміри тіла (по 16,5 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів яєчників входять - обхватні розміри тіла (33,7 %), поздовжні розміри тіла (29,6 %) та діаметри тулуба (22,4 %). Серед окремих антропо-соматотипологічних показників до моделей ультразвукових параметрів матки найбільш часто входять - ШДЕ гомілки ліворуч (10,6 %) та ектоморфний компонент соматотипу (8,2 %); а до моделей ультразвукових параметрів яєчників найбільш часто входять - висота пальцевої і вертельної точок (відповідно 10,2 і 16,3 %), обхват талії (13,3 %) та зовнішня кон'югата (7,1 %).

У дівчаток підліткового віку з нормостенічним морфотипом: в побудованих моделях ультразвукових параметрів матки точність опису ознаки (R2), що моделюється, в різні фази МЦ дорівнює від 7 до 33 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 7 до 33 %; фазу овуляції - від 11 до 33 %; лютеїнову фазу МЦ - від 13 до 33 %); яєчників - від 9 до 32 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 15 до 26 %; фазу овуляції - від 9 до 18 %; лютеїнову фазу МЦ - від 15 до 32 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів матки входять - обхватні розміри тіла (по 34,3 %), поздовжні розміри тіла та діаметри тулуба (по 21,4 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів яєчників входять - обхватні розміри тіла (28,4 %), діаметри тулуба (23,9 %) та ТШЖС (17 %). Серед окремих антропо-соматотипологічних показників до моделей ультразвукових параметрів матки найбільш часто входять - висота лобкової точки (12,9 %) і поперечний нижньогрудинний розмір (10 %); а до моделей ультразвукових параметрів яєчників найбільш часто входять - обхвати передпліччя у нижній (11,4 %) і верхній (9,1 %) третинах та міжостьова відстань (11,4 %).

У дівчат юнацького віку з нормостенічним морфотипом: в побудованих моделях ультразвукових параметрів матки точність опису ознаки (R2), що моделюється, в різні фази МЦ дорівнює від 10 до 39 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 15 до 38 %; фазу овуляції - від 17 до 38 %; лютеїнову фазу МЦ - від 10 до 39 %); яєчників - від 9 до 27 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 17 до 27 %; фазу овуляції - від 12 до 27 %; лютеїнову фазу МЦ - від 9 до 24 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів матки входять -обхватні розміри тіла (31,4 %) і ШДЕ довгих трубчастих кісток (21,4 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів яєчників входять - обхватні розміри тіла (35,6 %), ТШЖС (21,1%) та діаметри тулуба (17,8 %). Серед окремих антропо-соматотипологічних показників до моделей ультразвукових параметрів матки найбільш часто входять - маса тіла (11,4 %) і ШДЕ гомілки ліворуч (10 %); а до моделей ультразвукових параметрів яєчників найбільш часто входять - ТШЖС під нижнім кутом лопатки (8,9 %), обхват передпліччя у нижній третині (7,8 %) та обхват стегна і ендоморфний компонент соматотипу (по 6,7 %).

В побудованих О.В. Булавенко, І.Г. Левківською та О.С. Пашинською (2010) регресійних моделях нормативних індивідуальних сонографічних розмірів жіночих статевих органів у здорових дівчаток Поділля різних соматотипів у різні фази МЦ встановлено, що незалежно від соматотипу та фази МЦ, у більшості випадків, до моделей входять обхватні розміри, діаметри тіла та ТШЖС. На відміну від інших соматотипів, у дівчаток екто-мезоморфів в усі фази МЦ в моделях присутнє значення показників ШДЕ.

У дівчаток підліткового та дівчат юнацького віку загалом більшість моделей рівня статевих гормонів у різні фази МЦ (за винятком ТТГ і ПГ у дівчаток підліткового віку) мають точність опису ознаки (R2), що моделюється, більшу ніж 60 %. В усіх моделях коефіцієнт детермінації R2 більш ніж на 60 % апроксимує допустимо залежну змінну (R2 = від 0,60 до 0,91). Розрахований F-критерій, в усіх випадках, є значно більшим критичного (розрахункового) значення, що дозволяє стверджувати про високу значимість регресійних лінійних поліномів, що також підтверджується результатами проведеного дисперсійного аналізу.

При аналізі всіх моделей рівня статевих гормонів у різні фази МЦ у дівчаток підліткового та дівчат юнацького віку загалом встановлені наступні особливості. У дівчаток підліткового віку загалом: в побудованих моделях рівня статевих гормонів точність опису ознаки (R2), що моделюється, в різні фази МЦ дорівнює від 21 до 78 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 37 до 69 %; фазу овуляції - від 21 до 72 %; лютеїнову фазу МЦ - від 40 до 78 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей входять - ШДЕ довгих трубчастих кісток (23 %), обхватні розміри тіла і діаметри тулуба (по 21,2 %) та ТШЖС (15 %); серед окремих антропо-соматотипологічних показників до моделей найбільш часто входять - ШДЕ передпліччя ліворуч (6,2 %) і стегна праворуч (4,4 %) та міжвертлюгова дистанція і ТШЖС на груді (по 4,4 %).

У дівчат юнацького віку загалом: в побудованих моделях рівня статевих гормонів точність опису ознаки (R2), що моделюється, в різні фази МЦ дорівнює від 29 до 91 % (причому у фолікулінову фазу МЦ - від 78 до 91 %; фазу овуляції - від 29 до 90 %; лютеїнову фазу МЦ - від 58 до 91 %); серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей входять - обхватні розміри тіла (32 %), діаметри тулуба (20,3 %), ТШЖС (14,8 %) та ШДЕ довгих трубчастих кісток (14,1 %); серед окремих антропо-соматотипологічних показників до моделей найбільш часто входять - обхват кисті і ТШЖС на груді (по 5,5 %) та ШДЕ плеча ліворуч і обхват стегон (по 4,7 %).

Таким чином, із 70 можливих моделей у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку загалом та при розподілі на різні морфотипи практично не побудовано регресійних моделей ультразвукових розмірів матки і яєчників (за винятком 3 моделей розмірів матки і 1 моделі розмірів яєчників у дівчаток підліткового віку з астенічним морфотипом) у залежності від антропо-соматотипологічних параметрів тіла, що мають точність опису ознаки більше 60 %.

При аналізі усіх побудованих регресійних моделей ультразвукових розмірів матки і яєчників встановлені наступні особливості:

· у більшості випадків в моделях ультразвукових розмірів матки і яєчників найбільші значення коефіцієнтів детермінації (R2) у дівчаток підліткового та дівчат юнацького віку як загалом, так і при розподілі на різні морфотипи встановлені у лютеїнову фазу МЦ;

· у більшості випадків моделі ультразвукових розмірів матки у відповідні фази МЦ мають більші значення коефіцієнтів детермінації у дівчат юнацького віку загалом та відповідного морфотипу, ніж у дівчаток підліткового віку; практично аналогічна картина встановлена і для розмірів яєчників, за винятком лютеїнової фази МЦ, де навпаки більші значення коефіцієнтів детермінації встановлені у дівчаток підліткового віку;

· у дівчаток підліткового віку найбільші значення коефіцієнтів детермінації як в моделях розмірів матки, так і розмірів яєчників встановлені у представниць астенічного морфотипу;

· серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів матки у дівчаток підліткового і дівчат юнацького віку входять: обхватні розміри тіла (за винятком підліткового віку з астенічним морфотипом), діаметри тулуба (за винятком підліткового віку з астенічним морфотипом та юнацького віку з нормостенічним морфотипом) та ШДЕ довгих трубчастих кісток (за винятком підліткового віку з нормостенічним морфотипом та юнацького віку загалом);

· серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей ультразвукових параметрів яєчників у дівчаток підліткового і дівчат юнацького віку входять: обхватні розміри тіла, діаметри тулуба (за винятком юнацького віку загалом) та ТШЖС (за винятком підліткового віку загалом та з астенічним морфотипом);

· співставлення входження до моделей ультразвукових розмірів матки і яєчників різного ступеня генетично детермінованих антропо-соматотипологічних показників (високо генетично детерміновані ШДЕ довгих трубчастих кісток та діаметри тулуба) вказує на більшу генетичну залежність розмірів матки, ніж розмірів яєчників.

Із 48 можливих регресійних моделей рівня гормонів у залежності від антропо-соматотипологічних параметрів тіла здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку загалом побудовано 35 моделей, що мають точність опису ознаки більше 60 % (R2 = від 0,60 до 0,91).

При аналізі усіх побудованих регресійних моделей рівня гормонів встановлені наступні особливості:

· переважна більшість моделей рівня гормонів у різні фази МЦ із коефіцієнтом детермінації (R2) більше 60 % встановлена у дівчаток юнацького віку (22 моделі проти 13 моделей);

· у більшості випадків моделі рівня гормонів у відповідні фази МЦ мають більші значення коефіцієнтів детермінації у дівчат юнацького віку (R2 = від 0,63 до 0,91), ніж у дівчаток підліткового віку (R2 = від 0,60 до 0,78);

· серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей параметрів рівня гормонів у дівчаток підліткового віку входять: ШДЕ довгих трубчастих кісток (23 %), обхватні розміри тіла і діаметри тулуба (по 21,2 %) та ТШЖС (15 %);

· серед антропо-соматотипологічних показників найбільш часто до моделей параметрів рівня гормонів у дівчат юнацького віку входять: обхватні розміри тіла (32 %), діаметри тулуба (20,3 %), ТШЖС (14,8 %) та ШДЕ довгих трубчастих кісток (14,1 %).

Підводячи підсумок усієї роботи, необхідно зазначити, що отримані нами реґіонарні особливості ультразвукових розмірів матки і додатків та рівня статевих гормонів у різні фази МЦ здорових дівчат Поділля підліткового і юнацького віку загалом та різних морфотипів, а також особливості взаємозв'язків вказаних параметрів жіночої статевої системи із антропометричними і соматотипологічними показниками дівчат різних вікових груп дозволяють більш коректно оцінити стан репродуктивної системи здорового жіночого населення та адаптаційні можливості організму як в нормі, так і при різних захворюваннях; виявити відхилення від вікових норм при комплексній оцінці статевого дозрівання, правильно поставити діагноз, оцінити динаміку та ефективність проведеного лікування. Отримані результати будуть використовуватись в подальших дослідженнях в якості банку даних при вивченні різних захворювань репродуктивної системи.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної проблеми, яка полягає у встановлені нормативних ультразвукових розмірів матки і додатків, а також гормонального фону у здорових міських дівчаток та дівчат Поділля взагалі і різних морфотипів та аналізі взаємозв'язків даних показників із антропометричними і соматотипологічними параметрами на основі яких розроблені регресійні моделі індивідуальних нормативних значень ультразвукових розмірів матки і додатків та гормонального фону.

1. Поява першої менструації в 12 років спостерігається у 63 %, в 13 років у 16 %, в 14 років у 12 %, в 15 років - менш ніж у 1 %. Середній вік першої менструації складає 12 років 6 місяців ± 2 місяці. Середній бал оцінки менструальної функції у 12 річних дівчаток склав 2,65 бали, у 13 річних дівчаток - 5,22 бали, у 14 річних дівчаток - 5,74 бали, у 15 річних дівчаток - 6,04 бали, у дівчат 16, 17 та 18 років - 6,30 бали.

2. Перша стадія розвитку молочних залоз максимально виражена в 12 років і практично зникає у дівчаток 14 років, друга стадія максимально виражена у дівчаток від 12 до 14 років, остаточна стадія розвитку молочних залоз Ма3 у дівчат вперше з'являється з 13 років і різко зростає до 76 % в 15-16 років, спостерігається у 91,5 % у 17 років, а в 18 років у 100 % дівчат. Перша стадія росту лобкового волосся має вікову динаміку змін аналогічну розвитку молочних залоз, строки появи другої стадії починаються з 12 років, з 13 до 16 років її відсоток зберігається на максимальному рівні, різко знижуючись в 17 років, кінцева стадія розвитку пубархе у дівчат вперше з'являється в 13 років майже не змінюючись до 16 років, в 17 років спостерігається стрімке зростання до 83 %, а в 18 років - спостерігається у 100 % дівчат. Показник росту пахвового волосся першої стадії до 13 років стрімко зростає, набуваючи надалі більш повільної динаміки і майже зникає в 16 років, показник другої стадії стрімко зростає від 14 до 16 років, заключна стадія розвитку росту пахвового волосся у дівчат вперше з'являється в 13 років, а її стрімкий ріст спостерігається в 17 та 18 років.

3. У дівчаток 13-15 років та дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів більшість ультразвукових показників матки (за винятком ДШМ і ТМ) у лютеїнову фазу МЦ достовірно більша, ніж у інші фази МЦ; а також, за винятком представниць астенічного морфотипу, у фазу овуляції мають достовірно більші, або тенденції до більших значень, ніж у фолікулінову фазу МЦ. Також у представниць астенічного морфотипу ДТМ (лише для дівчаток 13-15 років), ПЗРМ і ТЕ у фазу овуляції мають достовірно більші значення, ніж у фолікулінову фазу МЦ.

4. У дівчаток 13-15 років взагалі та нормостенічного морфотипу практично усі ультразвукові параметри яєчників у фолікулінову фазу МЦ достовірно менші, або мають тенденцію до менших значень, ніж у інші фази МЦ, а у дівчаток астенічного морфотипу - не встановлено достовірних розбіжностей даних параметрів у різні фази МЦ. У дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів практично усі ультразвукові параметри яєчників у фазу овуляції МЦ достовірно більші, або мають тенденцію до більших значень, ніж у фолікулінову фазу МЦ (за винятком ТПЯ у дівчат астеніків та ДПЯ у дівчат нормостеніків), а також ніж у лютеїнову фазу МЦ (за винятком ДПЯ, ТПЯ, ОПЯ і ДЛЯ у дівчат взагалі і нормостенічного морфотипу; а також ТПЯ і ТЛЯ у дівчат астенічного морфотипу).

5. У дівчаток 13-15 і дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів (за винятком дівчат із астенічним морфотипом) рівні ФСГ, ЛГ і Е у фазу овуляції МЦ достовірно більші, ніж у інші фази МЦ, а рівень ПГ - достовірно більший у лютеїнову фазу МЦ; крім того рівень ФСГ у фолікулінову фазу МЦ достовірно більший, ніж у лютеїнову фазу МЦ, а рівень Е навпаки більший у лютеїнову фазу, ніж у фолікулінову. Для ГР, ТС і ТТГ у дівчаток 13-15 років і дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів, а також для ПРЛ у дівчат у різні фази МЦ не виявлено будь яких достовірних відмінностей, або тенденцій відмінностей гормонального фону.

6. При порівнянні ультразвукових показників матки і яєчників між окремими групами дівчаток 13-15, або дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів у більшості випадків достовірно менші показники встановлені у представниць астенічного морфотипу. Для гормонального фону аналогічних достовірних розбіжностей, або тенденцій розбіжностей не встановлено.

7. При порівнянні ультразвукових показників матки і яєчників між відповідними групами дівчаток 13-15 років та дівчат 16-18 років у більшості випадків встановлені достовірно більші значення у дівчат 16-18 років взагалі (за винятком ДШМ, яка більша у дівчаток 13-15 років; ТМ і ТПЯ - які не мають достовірних розбіжностей) і нормостенічного морфотипу (за винятком ДШМ, ПЗРМ, ТМ, ТПЯ, ОПЯ і ТЛЯ - які не мають достовірних розбіжностей). Для гормонального фону встановлено лише достовірно більші значення рівня ПГ у дівчат 16-18 років взагалі і нормостенічного морфотипу.

8. У загальних групах дівчаток 13-15 років і дівчат 16-18 років, серед ультразвукових розмірів матки в більшості випадків у різні фази МЦ спостерігається однотипна картина множинних достовірних, переважно прямих, слабких та середньої сили взаємозв'язків із антропометричними і соматотипологічними показниками (за винятком ектоморфного компоненту соматотипу, з яким встановлені множинні зворотні зв'язки). На відміну від дівчаток 13-15 років (у яких найбільша кількість середньої сили зв'язків встановлена у лютеїнову фазу МЦ, а найменша - у фолікулінову фазу МЦ), для більшості ультразвукових показників матки (за винятком ТЕ, де характер зв'язків аналогічний дівчаткам 13-15 років) у загальній групі дівчат 16-18 років, встановлена практично однакова кількість достовірних слабких та середньої сили зв'язків з антропо-соматотипологічними показниками у різні фази МЦ. Також у дівчат 16-18 років, на відміну від дівчаток 13-15 років, у більшості випадків відсутні достовірні зв'язки з ШДЕ довгих трубчастих кісток.

9. У групі дівчаток 13-15 років, серед ультразвукових розмірів яєчників встановлено виражене зростання сили і кількості достовірних, у переважній більшості прямих (за винятком ектоморфного компоненту соматотипу), зв'язків із антропо-соматотипологічними показниками у напрямку від фолікулінової до лютеїнової фаз МЦ, а у дівчат 16-18 років - найбільшу кількість зв'язків встановлено у фолікулінову фазу МЦ, а найменшу - у фазу овуляції МЦ. У загальній групі дівчат 16-18 років, привертає увагу менша кількість достовірних кореляцій розмірів ЛЯ із антропо-соматотипологічними показниками, на відміну від ПЯ (за винятком фолікулінової фази МЦ), а також практична відсутність достовірних зв'язків розмірів яєчників із ШДЕ довгих трубчастих кісток та поздовжніх розмірів тіла (за винятком розмірів ПЯ у лютеїнову фазу МЦ).

10. У групі дівчат 16-18 років, на відміну від дівчаток 13-15 років, встановлена значно більша кількість множинних достовірних і недостовірних середньої сили зв'язків між гормональним фоном та антропометричними і соматотипологічними показниками у різні фази МЦ; причому, у різні фази МЦ сила і напрямок зв'язків між рівнем статевих гормонів та антропо-соматотипологічними показниками часто змінюються. У дівчаток 13-15 років найбільша кількість достовірних і недостовірних середньої сили прямих і найменша кількість зворотніх зв'язків рівня статевих гормонів із антропо-соматотипологічними показниками (переважно ТШЖС) встановлена у лютеїнову фазу МЦ; а у дівчат 16-18 років - найбільша кількість прямих зв'язків (переважно з ТШЖС) встановлена у фолікулінову і лютеїнову фази МЦ, а зворотніх (переважно з поздовжніми розмірами тіла) - у лютеїнову фазу МЦ.

11. У більшості випадків при аналізі зв'язків ультразвукових показників жіночих статевих органів із гормональним фоном у різні фази МЦ встановлено абсолютно різну картину зв'язків, як за силою і напрямком, так і за кількістю достовірних та середньої сили недостовірних кореляцій, між дівчатами підліткового і юнацького віку у відповідні фази МЦ. Також у більшості випадків встановлені розбіжності зв'язків у представниць однієї вікової групи у різні фази МЦ.

12. Серед антропо-соматотипологічних показників до моделей ультразвукових розмірів матки найбільш часто входять: у дівчаток підліткового віку загалом - діаметри тулуба (23,3 %), ШДЕ довгих трубчастих кісток і обхватні розміри тіла (по 20,5 %); у дівчаток підліткового віку з астенічним морфотипом - ШДЕ довгих трубчастих кісток (29,4 %) та ТШЖС (18,8 %); у дівчаток підліткового віку з нормостенічним морфотипом - обхватні розміри тіла (34,3 %), поздовжні розміри тіла та діаметри тулуба (по 21,4 %); у дівчат юнацького віку загалом - обхватні розміри тіла (21,3 %), маса тіла і діаметри тулуба (по 18,7 %); у дівчат юнацького віку з нормостенічним морфотипом - обхватні розміри тіла (31,4 %) і ШДЕ довгих трубчастих кісток (21,4 %).

13. Серед антропо-соматотипологічних показників до моделей ультразвукових розмірів яєчників найбільш часто входять: у дівчаток підліткового віку загалом - обхватні розміри тіла (30 %), діаметри тулуба (26 %) та поздовжні розміри тіла (19 %); у дівчаток підліткового віку з астенічним морфотипом - обхватні розміри тіла (33,7 %), поздовжні розміри тіла (29,6 %) та діаметри тулуба (22,4 %); у дівчаток підліткового віку з нормостенічним морфотипом - обхватні розміри тіла (28,4 %), діаметри тулуба (23,9 %) та ТШЖС (17 %); у дівчат юнацького віку загалом - ТШЖС (33,3 %) та обхватні розміри тіла (20 %); у дівчат юнацького віку з нормостенічним морфотипом - обхватні розміри тіла (35,6 %), ТШЖС (21,1%) та діаметри тулуба (17,8 %).

14. У дівчаток підліткового та дівчат юнацького віку загалом 72,9 % моделей рівня статевих гормонів у різні фази МЦ мають точність опису ознаки, що моделюється, більшу ніж 60 % (22 моделі R2 = від 0,63 до 0,91 у юнацькому віці проти 13 моделей з R2 = від 0,60 до 0,78). Серед антропо-соматотипологіч-них показників до моделей рівня гормонів найбільш часто входять: у дівчаток підліткового віку - ШДЕ довгих трубчастих кісток (23 %), обхватні розміри тіла і діаметри тулуба (по 21,2 %) та ТШЖС (15 %); у дівчат юнацького віку -обхватні розміри тіла (32 %), діаметри тулуба (20,3 %), ТШЖС (14,8 %) та ШДЕ довгих трубчастих кісток (14,1 %).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Отримані дані показників статевого і фізичного розвитку дівчаток підліткового та юнацького віку Поділля можуть бути використані в практичній охороні здоров'я як територіальні особливості під час проведення профілактичних оглядів і диспансеризації дівчаток-підлітків.

2. Розроблені індивідуальні ультразвукові параметри матки та яєчників і рівня статевих гормонів для міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку взагалі та різних морфотипів дозволяють більш коректно оцінити стан жіночої репродуктивної системи, як у нормі, так і при різних гінекологічних захворюваннях, виявити відхилення від вікових норм при комплексній оцінці статевого дозрівання, правильно поставити діагноз, оцінити динаміку та ефективність проведеного лікування.

3. В результаті аналізу отриманих даних щодо взаємозв'язків ультразвукових розмірів матки та яєчників і рівня статевих гормонів з антропо-соматоти-пологічними показниками дівчаток і дівчат загалом у більшості випадків побудовані високоінформативні регресійні моделі нормативних індивідуальних показників гормонального фону, які мають значення для прогностичної оцінки щодо виникнення можливих патологічних відхилень стану жіночого організму (Деклараційні патенти на винахід № 49542, № 49543).

4. Для застосування результатів моделювання у практичній роботі лікарів акушерів-гінекологів та дитячих гінекологів в умовах поліклінік, жіночих консультацій і стаціонарів розроблена комп'ютерна програма, де після введення антропо-соматотипологічних даних автоматично вираховуються індивідуальні показники можливого рівня статевих гормонів у дівчаток підліткового і дівчат юнацького віку, результати яких слід застосовувати для виявлення груп високого ризику з розвитку репродуктивних порушень з метою проведення комплексу профілактичних заходів.

5. Результати досліджень рекомендуються використовувати в навчальному процесі медичних ВУЗів за дисциплінами "акушерство та гінекологія", "дитяча гінекологія", "анатомія людини".

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мазорчук Б.Ф. Дитяча та підліткова гінекологія / Б.Ф. Мазорчук, Г.В. Чайка, Н.Г. Масіброда // Акушерство і гінекологія : підруч. [для сімейних лікарів] ; під ред. Б.Ф. Мазорчук, П.Г. Жученко. - К., 2007. - Т. 2, Р. 9. - С. 190-230. (Здобувачем самостійно проаналізовано наукову літературу, зроблено узагальнення даних і написання даного розділу підручника)

2. Антропометрична та соматотипологічна характеристика практично здорових міських підлітків обох статей Української етнічної групи / В.М. Мороз, І.В. Гунас, І.М. Кириченко, Н.В. Белік, Л.С. Гудзевич, П.В. Сарафинюк, О.П. Арашина, Н.Ю. Безрукова, Т.І. Борейко, В.С. Василик, М.В. Власенко, М.П. Костенко, І.В. Поліщук, Г.В. Чайка, Є.Г. Шапаренко, В.В. Ясько // Вісник морфології. - 2002. - Т. 8, № 1. - С. 131-147. (Здобувач приймав участь у зборі матеріалу, статистичній обробці матеріалу, описанні отриманих результатів)

3. Чайка Г.В. Порівняльна характеристика ультразвукових параметрів матки та яєчників в різні фази менструального циклу у соматично здорових дівчаток-підлітків Подільського регіону України / Г.В. Чайка // Таврический медико-биологческий вестник. - 2003. - Т. 6, № 4. - С. 162-164.

4. Чайка Г.В. Кореляційні зв'язки антропометричних показників з ультразвуковими параметрами матки та додатків у практично здорових дівчаток-підлітків міст Подільського регіону / Г.В. Чайка // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т. 8, № 2. - С. 123-128.

5. Вікові, статеві та соматотипологічні особливості маси, площі та поздовжніх розмірів тіла у практично здорових міських юнаків і дівчат Поділля / Н.А. Камінська, О.А. Серебреннікова, Г.В. Чайка, А.О. Іваниця, І.Г. Левківська, Т.В. Чугу // Вісник морфології. - 2007. - Т. 13, № 2. - С. 404-409. (Здобувач приймав участь у зборі матеріалу, статистичній обробці матеріалу, описанні та аналізі отриманих результатів)

6. Чайка Г.В. Медична “норма” та обґрунтування необхідності розробки нормативних морфофункціональних показників репродуктивного здоров'я дівчат підлітків на різних етапах статевого дозрівання / Г.В. Чайка // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. - Т. 144, Ч. IV. - С. 247-351.

7. Чайка Г.В. Ультразвукові показники матки та яєчників у соматично здорових дівчат підліткового віку з різним морфотипом в залежності від фаз менструального циклу / Г.В. Чайка // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2009. - С. 683-688.

8. Чайка Г.В. Ехографічінні параметри внутрішніх геніталій у практично здорових міських дівчат юнацького віку з різним морфотипом / Г.В. Чайка // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 410-413.

9. Чайка Г.В. Гормональний профіль у соматично здорових дівчат підліткового та юнацького віку з різним морфотипом в залежності від фаз менструального циклу / Г.В. Чайка // Вісник морфології. - 2009. - Т. 15, № 2. - С. 439-444.

10. Чайка Г.В. Вікові ультразвукові параметри матки та яєчників у соматично здорових дівчат Подільського регіону в залежності від фаз менструального циклу / Г.В. Чайка // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2009. - Т. 145, Ч. IІ. - С. 297-301.

11. Чайка Г.В. Закономірності статевого розвитку практично здорових міських дівчат підліткового та юнацького віку Подільського регіону / Г.В. Чайка // Вісник наукових досліджень. - 2010. - № 3 - С. 4-6.

12. Чайка Г.В. Гормональний статус у практично здорових міських дівчат підліткового та юнацького віку в різні фази менструального циклу / Г.В. Чайка // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики : зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2010. - Вип. 18. _ С. 100-108.

13. Чайка Г.В. Нормограми рівня гормонів у дівчат підліткового та юнацького віку взагалі та різних морфотипів у різні фази менструального циклу / Г.В. Чайка, І.В. Гунас, Б.Ф. Мазорчук // Biomedical and Biosocial Antropology. - 2010. - № 15. - С. 185-188. (Здобувачем самостійно проаналізовано наукову літературу, проведено забір крові на гормональне дослідження та статистичний аналіз результатів, зроблено узагальнення даних і написання роботи)

14. Чайка Г.В. Нормограми ультразвукових параметрів матки і додатків у дівчат підліткового віку взагалі та різних морфотипів у різні фази менструального циклу / Г.В. Чайка, Б.Ф. Мазорчук, А.В. Козлов // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2010. - Т. 148, Ч. IIІ. - С. 231-234. (Здобувачем самостійно проаналізовано наукову літературу, проведено ультразвукове дослідження дівчат підліткового віку, статистичний аналіз та узагальнення даних і написання роботи)

15. Чайка Г.В. Особливості зв'язків антропосоматометричних показників з ультразвуковими параметрами матки у практично здорових дівчат підліткового віку в різні фази менструального циклу / Г.В. Чайка // "Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики": Збірник наукових праць. - Вип. 20, Київ-Луганськ, 2010. - С. 175-182.

16. Чайка Г.В. Взаємозв'язки антропосоматометричних показників з ультразвуковими параметрами яєчників у здорових міських дівчат підліткового віку в різні фази менструального циклу / Г.В. Чайка // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К. : Інтермед, 2010. - С. 850-854.

17. Чайка Г.В. Кореляції антропосоматометричних показників з ехографічними параметрами матки у соматично здорових дівчат юнацького віку в різні фази менструального циклу / Г.В. Чайка, І.В. Гунас, Б.Ф. Мазорчук // Вісник морфології. - 2010. - Т. 16, № 3. - С. 615-618. (Здобувачем самостійно проаналізовано наукову літературу, проведено статистичний аналіз результатів, зроблено узагальнення даних і написання роботи)

18. Чайка Г.В. Зв'язки антропосоматометричних показників з ультразвуковими параметрами яєчників у здорових міських дівчат Поділля юнацького віку в залежності від фаз менструального циклу / Г.В. Чайка // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2010. - № 3. - С. 106-108.

19. Чайка Г.В. Взаємозвязки ехографічних показників матки і додатків із показниками гормонального фону дівчат підліткового та юнацького віку у різні фази менструального циклу / Г.В. Чайка, І.В. Гунас // Таврійський медико-біологічний вісник. - 2010. - Т. 13, № 3 (51). - С. 221-223. (Здобувачем проаналізовано наукову літературу, проведено узагальнення, підготовлено до друку матеріал)

20. Чайка Г.В. Кореляції антропосоматометричних показників з гормональним фоном у соматично здорових дівчат / Г.В. Чайка, І.В. Гунас, Б.Ф. Мазорчук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2010. - Т. 9, № 3 (33). - С. 91-94. (Здобувачем проаналізовано наукову літературу, проведено узагальнення, підготовлено до друку матеріал)

21. Чайка Г.В. Моделювання нормативних ультразвукових параметрів матки і яєчників в різні фази менструального циклу у дівчат підліткового та юнацького віку різних морфотипів в залежності від особливостей будови та розмірів тіла / Г.В. Чайка // Вісник морфології. - 2010. - Т. 16, № 4. - С. 821-823.

22. Чайка Г.В. Моделювання нормативних показників рівня статевих гормонів у дівчат підліткового віку різних морфотипів в різні фази менструального циклу в залежності від антропометричних та соматотипологічних показників / Г.В. Чайка, І.В. Гунас, Б.Ф. Мазорчук // Світ медицини та біології. - 2010. - № 4. - С. 160-164. (Здобувачем самостійно проаналізовано наукову літературу та статистичний аналіз результатів, зроблено узагальнення даних і написання роботи)

23. Чайка Г.В. Моделювання нормативних показників рівня статевих гормонів у дівчат юнацького віку з різним масоростовим індексом в різні фази менструального циклу в залежності від антропосоматометричних показників / Г.В. Чайка // Університетська клініка. - 2010. - Т. 6, № 1-2. - С. 79-82.

24. Чайка Г.В. Нормограми ехографічних параметрів матки і яєчників у дівчат юнацького віку взагалі та різних морфотипів у різні фази менструального циклу / Г.В. Чайка, І.В. Гунас, А.В Козлов // Вісник морфології. - 2010. - Т. 16, № 1. - С. 184-186. (Здобувачем самостійно проаналізовано наукову літературу, проведено ультразвукове дослідження дівчат юнацького віку та статистичний аналіз результатів, зроблено узагальнення даних і написання роботи)

25. Пат. 49542 Україна, МПК А 61 В 10/00. Спосіб визначення нормативних гормональних показників жіночої статевої системи у дівчат юнацького віку в залежності від фаз менструального циклу / Чайка Г.В., Мазорчук Б.Ф., Дмітрієв М.О., Мазорчук О.Б.; правовласник Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. - № u 2010 02990; заявл. 16.03.2010; опубл. 26.04.2010, Бюл. № 8. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та описання отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку)

26. Пат. 49543 Україна, МПК А 61 В 10/00. Спосіб визначення нормативних гормональних показників жіночої статевої системи у дівчаток підліткового віку в різних фазах менструального циклу / Чайка Г.В., Гунас І.В., Дмітрієв М.О.; право-власник Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. - № u 2010 02991; заявл. 16.03.2010; опубл. 26.04.2010, Бюл. № 8. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та описання отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку)

27. Разработка нормативных критериев здоровья разных возрастно-половых групп городского населения Украины с учетом антропогенетических, психофизиологических и психогигиенических характеристик организма / В.М. Мороз, Е.Г. Процек, И.В. Гунас, И.В. Сергета, Л.А. Сарафинюк, М.В. Власенко, С.В. Прокопенко, И.М. Кириченко, Н.В. Белик, Н.А. Каминская, П.В. Сарафинюк, Л.А. Климас, В.Г. Чайка, Е.Ф. Якубовська, В.В. Ясько, О.П. Арашина, Л.С. Гудзевич, И.В. Поліщук, Т.И. Борейко, Н.Ю. Безрукова, Н.Ю. Лукина, Д.Б. Зорич, В.С. Василик // Актуальные проблемы спортивной морфологии и интегративной антропологи : мат. меж. науч. конф. - М., 2003. - С. 16-19. (Здобувач приймав участь у зборі матеріалу, статистичній обробці матеріалу, описанні отриманих результатів)

28. Особливості антропометричних і соматотипологічних показників у міських здорових осіб чоловічої та жіночої статі підліткового й юнацького віку / Л.А. Сарафинюк, С.В. Прокопенко, Л.А. Клімас, П.В. Сарафинюк, І.М. Кириченко, Н.В. Белік, Л.С. Гудзевич, О.П. Арашина, Т.І. Антонець, М.В. Власенко, Т.І. Борейко, Є.Ф. Якубовська, В.В. Ясько, Г.В. Чайка, І.В. Поліщук, Е.В. Беляєв, Н.А. Камінська, Н.Ю. Безрукова, В.С. Василик, Н.Ю. Лукіна, Д.Б. Зорич, Л.Л. Хмель, Є.Г. Шапаренко, О.П. Богачук // Вісник морфології. - 2004. - Т. 10, № 1. - С. 52-53. (Здобувач приймав участь у зборі матеріалу, статистичній обробці матеріалу, описанні отриманих результатів)

 АНОТАЦІЯ

Чайка Г.В. Конституціональні закономірності становлення жіночої статевої системи у практично здорових осіб підліткового та юнацького віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями 14.01.01 - акушерство та гінекологія та 14.03.01 - нормальна анатомія. - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2011.

У здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку взагалі та різних морфотипів встановлені особливості ультразвукових параметрів матки та яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази менструального циклу (МЦ), а також особливості їх зв'язків із антропо-соматотипологічними показниками. Доведено, що між дівчатами підліткового та юнацького віку у більшості випадків при аналізі зв'язків ультразвукових показників жіночих статевих органів із рівнем статевих гормонів у різні фази МЦ встановлено абсолютно різну, як за силою і напрямком, так і за кількістю статистично значущих і недостовірних середньої сили зв'язків, картину. Аналіз отриманих регресійних моделей ультразвукових розмірів матки та яєчників і рівня статевих гормонів показав, що найбільш часто до моделей розмірів матки входять обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та ширина дистальних епіфізів довгих трубчастих кісток кінцівок (ШДЕ); до моделей розмірів яєчників - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та товщина шкірно-жирових складок (ТШЖС); до моделей рівня статевих гормонів у дівчаток підліткового віку - ШДЕ, обхватні розміри тіла, діаметри тулуба і ТШЖС, а у дівчат юнацького віку - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба, ТШЖС і ШДЕ, що, в свою чергу, опосередковано вказує на більшу генетичну залежність розмірів матки, ніж розмірів яєчників та рівня статевих гормонів.

Ключові слова: сонографія матки та яєчників, статеві гормони, особливості будови тіла, міські дівчата Поділля підліткового та юнацького віку.

АННОТАЦИЯ

дівчата міський розвиток статевий

Чайка Г.В. Конституциональные закономерности становления женской половой системы у практически здоровых девочек подросткового и юношеского возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальностям 14.01.01 - акушерство и гинекология и 14.03.01 - нормальная анатомия. - Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова МЗ Украины, Винница, 2011.

На базе научно-исследовательского центра Винницкого национального медицинского университета им. Н.И. Пирогова проведено комплексное обследование практически здоровых городских девочек в возрасте от 12 до 15 лет (12 лет - 52; 13 лет - 48; 14 лет - 49; 15 лет - 64) и девушек в возрасте от 16 до 18 лет (16 лет - 46; 17 лет - 47; 18 лет - 28). Определяли степень полового развития по проявлению вторичных половых признаков, которые проявляются последовательно. Сонографическое исследование яичников и матки проводили с помощью ультразвукового апарата "Toshiba SSA-220A". По стандартной методике М.В. Медведева и Б.И. Зыкина определяли: длину тела и шейки матки, ширину тела и передне-задний размер матки, толщину миометрия и эндометрия, длину, толщину и ширину правого и левого яичников, по которым и определяли объем яичников. Имуноферментними методами (ELISA) с использованием стандартных наборов “DRG” Германия, в периферической крови определяли следующие гормоны: фолликулостимулирующий, лютеинизирующий, тиреотропный, пролактин, соматотропный, эстрадиол, тестостерон, прогестерон. Антропологическое исследование было проведено согласно схемы В.В. Бунака. Морфотип (астенический, нормостенический и гиперстенический) определялся с помощью клинико-функциональной классификации по М.В. Черноруцкому и масо-ростовому индексу Кетле-2. Статистический анализ полученных результатов был проведен в пакете “STATISTICA 6.1” (лицензионный № AXXR910A374605FA) с применением параметрических и непараметрических методов оценки полученных результатов.

Установлены границы доверительных интервалов ультразвуковых параметров матки, яичников и уровня половых гормонов для городских девушек Подолья подросткового и юношеского возраста вообще и разных морфотипов, которые позволяют более корректно оценить состояние женской репродуктивной системы, как в норме, так и при различных заболеваниях. Доказано, что в большинстве случаев изменения ультразвуковых параметров матки в разные фазы МЦ у девочек 13-15 и девушек 16-18 лет вообще и разных морфотипов имеют однонаправленный характер (наибольшие значения установлены: в лютеиновую фазу МЦ, а также больше значения в фазу овуляции, чем в фолликулиновую фазу МЦ во всех группах девочек и девушек; наименьшие значения в разные фазы МЦ у представительниц астенического морфотипа; отсутствие достоверных различий для длины шейки матки и толщины миометрия во всех группах девочек и девушек). Однонаправленный характер изменений ультразвуковых параметров яичников у девочек 13-15 и девушек 16-18 лет вообще и разных морфотипов менее выражен (наибольшие различия установлены в лютеиновую фазу МЦ во всех группах девочек и девушек; кроме того, у девочек 13-15 лет с астеническим морфотипом, в отличие от девушек 16-18 лет, вообще не установлено статистически значимых различий параметров яичников). Для половины показателей уровня половых гормонов достоверных различий у представительниц подросткового и юношеского возраста в разные фазы МЦ не установлено вообще; кроме того полностью отсутствуют достоверные различия между отдельными группами девочек 13-15 лет, или девушек 16-18 лет и разных морфотипов, а также практически отсутствуют различия между отдельными группами девочек 13-15 лет, или девушек 16-18 лет с разными морфотипами.

Установлены особенности связей ультразвуковых параметров матки, яичников и уровня половых гормонов в разные фазы МЦ с антропо-сомато-типологическими показателями у здоровых городских девушек Подолья подросткового и юношеского возраста. Доказано, что между девушками подросткового и юношеского возраста в большинстве случаев при анализе связей ультразвуковых параметров женских половых органов с уровнем половых гормонов в разные фазы МЦ установлена абсолютно разная картина, как по силе и направлению, так и по количеству достоверных и недостоверных связей средней силы.

Анализ полученных регрессионных моделей ультразвуковых размеров матки, яичников и уровня половых гормонов у городских девушек Подолья подросткового и юношеского возраста разных морфотипов показал, что среди антропо-соматотипологических показателей наиболее часто в модели размеров матки входят обхватные размеры тела, диаметры туловища и ширина дистальных эпифизов длинных трубчатых костей конечностей (ШДЭ); к моделям размеров яичников - обхватные размеры тела, диаметры туловища и толщина кожно-жировых складок (ТКЖС); к моделям уровня половых гормонов у девочек подросткового возраста - ШДЭ, обхватные размеры тела, диаметры туловища и ТКЖС; а к моделям уровня половых гормонов у девушек юношеского возраста - обхватные размеры тела, диаметры туловища, ТКЖС и ШДЭ, что, в свою очередь указывает на большую генетическую зависимость размеров матки, чем размеров яичников и уровня половых гормонов.