Сомато-вегетативний варіант невротичних розладів був діагностований у 10,8 % випадках в основній групі та у 34,9 % жінок порівняльної групи. Жінки з цим розладом висловлювали численні скарги як соматичного, так і вегетативного характеру, без іпохондричної фіксації у впевненості існування у них якогось конкретного тяжкого захворювання. У жінок основної групи, окрім домінуючих скарг кардіалгічного (8,1 %) і диспепсичного (2,7 %) характеру, відмічалась поліморфність симптомів, що відносились до різних систем організму. У представниць порівняльної групи спостерігався більш широкий діапазон клінічних форм соматичної вегетативної дисфункції, що охоплювала серцево-судинну, шлунково-кишкову, дихальну, сечостатеву системи організму, проте скарги жінок обмежувались більш конкретним органом або системою, які вони вважали джерелом свого захворювання.

Особливостями НРПС в залежності від виду СН було те, що у жінок, які зазнали ФН, більш ніж у половині випадків (56,0 %) розвинувся тривожно-фобічний варіант невротичних порушень; у 20,0 % випадках спостерігався тривожно-депресивний варіант; у 14,0 % - сомато-вегетативний; у 10,0 % - обсесивно-компульсивний.

У підгрупі жінок, які були ЖПН, достовірно частіше, ніж у попередній підгрупі, розвивався тривожно-депресивний варіант невротичних розладів (50,0 % випадків, р<0,01), а інші форми зустрічались рідше, проте без суттєвих відмінностей за частотою розвитку: тривожно-фобічний у 41,6 % випадках, обсесивно-компульсивний та сомато-вегетативний - по 4,2 % випадків.

Суїцидальні думки та наміри, без суїцидальних спроб, достовірно частіше були притаманними жінкам - жертвам фізичної агресії (34,0 % проти 12,5 %, р<0,05).

З урахуванням клініко-психопатологічних особливостей, закономірностей формування невротичних розладів у ЖСН, патогенетичних причин та провокуючих умов їх виникнення, дослідивши індивідуально-психологічні особливості та особистісні механізми реагування жінок на насильство, їх соціально-демографічні характеристики, умови життя та соціального функціонування, було з'ясовано, що для досягнення найбільш вагомих результатів при наданні кваліфікованої допомоги жінкам із зазначеною проблемою необхідно застосовувати комплекс заходів, що складається з медичної, соціальної та юридичної допомоги (рис. 1), в рамках якого розроблено модель психолого-психіатричної допомоги жертвам насильства в сім'ї з невротичними розладами стресогенного ґенезу.

Обсяг потрібних заходів підбирається індивідуально для кожного випадку.

Медична допомога має проводитись за двома основними напрямами:

1) при необхідності - надання загально медичної допомоги (терапевтичної, хірургічної, гінекологічної, травматологічної, тощо). Первинна медико-санітарна допомога може надаватись безпосередньо у центрах медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї. Тут може відбуватись і наступне лікування, якщо кадрові можливості і устаткування центру дозволяють його забезпечити. У більш складних випадках жертву насильства в сім'ї потрібно доставити у спеціалізований медичний заклад або відділення;

2) психолого-психіатрична допомога шляхом психіатричної і психологічної діагностики, психофармакотерапії та психокорекції. Цей вид медичної допомоги може надаватись безпосередньо у центрах медико-соціальної реабілітації стаціонарно або амбулаторно, при обов'язковій наявності у штаті лікаря-психіатра та медичного психолога.

На початковому етапі роботи з жінками, які стали жертвами насильства в сім'ї, необхідно застосовувати психіатричну і психологічну діагностику.

Метою психіатричної діагностики є: оцінка психічного стану пацієнтки та його важкості; виявлення усіх наявних психічних порушень, насамперед, невротичних розладів непсихотичного рівня, уточнення їх синдромальної структури; встановлення віктимного ґенезу невротичних розладів; розробка попереднього плану і обсягу психореабілітаційних заходів, доцільності і обсягу психофармакотерапії, вибір стаціонарного чи амбулаторного типу допомоги.

Метою психологічної діагностики є: встановлення індивідуально-психологічних особливостей постраждалої жінки; виявлення віктимно-невротичного комплексу соціально-демографічних, преморбідно-особистісних та індивідуально-психологічних чинників ризику виникнення НПСР; визначення психодіагностичних ознак невротичних та будь-яких інших психічних розладів.

Психофармакотерапія не є обов'язковою частиною лікувального впливу на невротичні розлади при роботи з жінками - жертвами сімейної агресії. Її використання обґрунтовано при наявності чітких показань до застосування медикаментозних препаратів.

При застосуванні певних лікарських засобів, а також при необхідності призначення високих доз психотропних препаратів доцільно рекомендувати жінкам стаціонарний тип медичної допомоги для постійного і більш якісного нагляду за динамікою психічного стану під впливом призначеного лікування, відсутністю побічних ефектів і явищ передозування ліками.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Схема комплексного підходу до надання кваліфікованої допомоги жертвам сімейного насильства з невротичними розладами

Психокорекція - це комплекс психіатричних, психологічних, психотерапевтичних заходів, спрямованих на зміну активної життєвої стратегії стосовно усунення віктимно-невротичного комплексу, усвідомлення неприпустимості насильства і, як наслідок, редукції НРПС. Мішенями психокорекційного впливу у жертв агресії в сім'ї є: безпосередньо невротичні прояви; внутрішньоособистісні комплекси, конфлікти і характерологічні особливості; провокуючі поведінкові прояви; стереотипи міжособистісних стосунків і конфліктів; особистість в цілому, її мотиваційні потреби, життєві цінності.

Психокорекційну роботу доцільно проводити у декілька етапів при обов'язковій співпраці лікаря-психіатра і медичного психолога, за можливості, і лікаря-психотерапевта. Тривалість психокорекційних заходів має бути індивідуальною і надаватись за принципами добровільності, усвідомленої згоди, етапності, обґрунтованості, достатності, максимальної індивідуалізації, адекватного співставлення (комплексності) з іншими видами медико-соціальної допомоги, з метою розв'язання особистісного комплексу «віктимність-насильство-невротичні розлади».

Психокорекційна робота має складатись з п'яти основних етапів (рис. 2):

І етап - направлений на встановлення найбільш продуктивного контакту між лікарем та пацієнткою при обговоренні проблеми насильства на засадах взаємної довіри і поваги, конфіденційності і професійної підтримки з боку лікаря. Це етап формування комплайєнсу. Важливо, щоб потерпіла жінка відчувала підтримку лікаря у розв'язанні її проблеми, його досвідченість, реальні наміри та можливість отримання необхідної допомоги і повної всебічної інформації стосовно проблеми. На цьому етапі найбільш прийнятна індивідуальна форма роботи з жертвою насильства.

ІІ етап - спрямований на усвідомлення існування проблеми домашнього насильства кожною конкретною жертвою, роз'яснення проявів насильства, його видів, негативної динаміки розвитку та можливих наслідків. Форма роботи з жінками може бути як індивідуальною, так і груповою.

ІІІ етап - формування мотивації до змін шляхом обговорення найбільш вірогідних причин та цілей насильницької поведінки агресора, виявлення проявів провокуючої поведінки самої жертви, встановлення чинників, які виступають підґрунтям домашнього насильства та провокуючих умов його виникнення (наприклад, алкогольне сп'яніння агресора та/або жертви), виявлення та обговорення психологічно-особистісних рис жінки, які спонукають до насильства та розвитку невротичних розладів, встановлення причинно-наслідкового зв'язку між насильством, навіть неусвідомленим, та шкодою для психічного здоров'я, розуміння проявів невротичних симптомів, як реакції на стрес, пов'язаний з насильством вдома.

ІV етап - прийняття рішень та визначення прийнятно-адекватних для особистості шляхів їх реалізації у процесі подолання домашнього насильства та усунення, пов'язаних з ним, невротичних розладів. Саме на цьому етапі жінка остаточно обирає прийнятний для неї стереотип подальших відносин з сімейним агресором шляхом:

1) негайного розриву стосунків і будь-яких контактів з насильником;

Рис. 2 Система психокорекції у жертв насильства в сім'ї з невротичними розладами

2) поступової, таємної від сімейного агресора підготовки до розриву стосунків з ним (відкладання коштів, відкриття рахунку в банку, копіювання необхідних документів, приховування необхідного одягу, коштовностей, ключів та інших важливих речей у місцях недоступних для агресора, заручення підтримкою знайомих, друзів, родичів на випадок виникнення непередбачених ситуацій, тощо);

3) збереження сімейних стосунків (в цьому випадку доцільним є проведення сімейної психотерапії).

V етап - закріплення та підтримання позитивних результатів шляхом фіксації позитивних особистісних змін і досягнень у вирішенні проблеми домашнього насильства, закріплення навичок попередження насильства, фіксації на покращеному психічному самопочутті при редукції невротичної симптоматики, визначення заходів тривалої підтримки досягнутих результатів і можливості (необхідності) звернення за психолого-психіатричною допомогою при рецидиві насильницьких проявів без затягування проблеми.

Як зазначалось на рис. 2, психокорекційна робота з жінками - ЖСН може проводитись в індивідуальній, груповій та сімейній формах. Використання раціональної психотерапії доречно на всіх етапах психокорекційної роботи. Серед специфічних психотерапевтичних методик для даного контингенту жінок рекомендовано застосування: екзистенціальної, когнітивної психотерапії, трансактного аналізу, психодрами.

Весь комплекс психолого-психіатричної допомоги повинен проводитись паралельно з індивідуально підібраним обсягом соціальної та юридичної допомоги.

В юридичному аспекті жінка, яка є жертвою насильства в сім'ї, може виступати потерпілою стороною в рамках діючого законодавства України.

Соціальна допомога може проводитись шляхом направлення таких осіб у центри соціальної роботи з жінками, сприяння у забезпеченні тимчасовим житлом з метою дистанціювання від агресора, сприяння в отриманні додаткових або більш затребуваних професій, проходження курсів з наступним працевлаштуванням, розширення соціального функціонування, суспільних зв'язків та соціальної значимості жінки, тощо. Соціальні служби допомагають і організовують співпрацю з органами опіки і піклування, міліції, прокуратури, судами, закладами охорони здоров'я, з метою захисту законних прав жінки, як потерпілої внаслідок сімейного насильства.

Оцінка ефективності впровадження системи психокорекційних заходів, розробленої в рамках запропонованої моделі психолого-психіатричної допомоги жертвам сімейного насильства, проводилась наприкінці V етапу психокорекції. Для цього основна група була розподілена на групу втручання (ГВ), в якій безпосередньо проводились розроблені заходи (43 жінки), та контрольну (КГ) (31 особа), жінки якої отримували стандартне лікування згідно протоколів МОЗ України. Наприкінці лікування були отримані наступні результати: покращення психічного стану, нівелювання клініко-психопатологічної симптоматики спостерігалось у 83,7±3,7 % жінок ГВ та 64,5±4,8 % осіб КГ; усвідомлення наявності віктимно-невротичного комплексу та його трансформація у адаптивний - у 58,1±4,9 % осіб ГВ та 3,2±1,8 % жінок КГ; підвищення самооцінки та зростання рівню самокритики (оцінка за методикою Т. Дембо - С. Рубінштейн) - у 88,4±3,2 % жінок ГВ та 16,1±3,7 % пацієнток КГ.

Наявність доступної та своєчасної соціальної та юридичної допомоги потенціювала підвищення ефективності розробленої системи психокорекції ЖСН з невротичними розладами.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає у розробці моделі психолого-психіатричної допомоги жертвам насильства в сім'ї з невротичними розладами, пов'язаними зі стресом.

2. У жертв насильства в сім'ї виділені чотири клінічні форми (варіанти) невротичних розладів: тривожно-фобічний (51,4 % випадків), тривожно-депресивний (29,7 % випадків), сомато-вегетативний (10,8 % випадків) та обсесивно-компульсивний (8,1 % випадків). Жінки, що страждають від фізичної агресії з боку сімейного партнера, мають тенденцію до розвитку тривожно-фобічного варіанту невротичних розладів, на відміну від ЖПН, в яких найчастіше спостерігаються тривожно-депресивні форми невротичного реагування.

3. Синдромальна структура невротичних розладів у ЖСН відрізняється полісимптоматичністю, поєднанням астенічних, тривожно-депресивних, фобічних, обсесивних, панічних, вегето-соматичних, диссомнічних порушень, з тенденцією до динамічної трансформації виразності клінічних проявів, на відміну від жінок групи порівняння, в яких невротичні порушення мають тенденцію до сталих, глибоких моносиндромальних проявів. Виразність клінічних проявів і діапазон симптомів в рамках кожного невротичного синдрому виявляються значно ширшими у жертв фізичної агресії. У цих жінок достовірно частіше відмічаються суїцидальні думки і наміри без суїцидальних спроб в анамнезі на психопатологічному підґрунті тривоги і депресії.

4. Виявлена певна закономірність у віковій різниці між подружжям та формою сімейної агресії. У сім'ях, в яких має місце ФН, різниця між подружжям у віці є невеликою (2,8±1,6 років); чоловіки, які вчиняють ФН, відрізняються низьким рівнем освіти, зайнятістю на робітничих посадах або перебуванням на пенсії. У родинах з проявами ПН, чоловіки є значно дорослішими за своїх дружин (на 7,9±2,7 років), мають переважно вищу освіту та займають керівні посади.

5. У ЖСН спостерігається чотири форми поведінки в ситуації сімейного конфлікту, два з яких є провокуючими типами: активно-провокуюча (20,0 % ЖФН та 16,7 % ЖПН), пасивно-провокуюча (50,0 % і 58,3 % відповідно), нейтральна (14,0 % і 8,3 % випадків), пасивно-покірна поведінка (16,0 % і 16,7 %).

6. У жінок жертв насильства в сім'ї виявлений віктимо-невротичний комплекс, який складається з наступних складових - чинників ризику розвитку невротичних розладів: соціально-демографічних (низький рівень освіти, багатодітність, професійна невлаштованість, матеріально-майнова залежність від чоловіка), преморбідно-особистісних (спадкова обтяженість психічними захворюваннями, жорсткий стереотип виховання за типом «єжових рукавиць» або «Попелюшки» у ЖФН чи виховання в умовах гіперопіки у ЖПН, нервово-психічні порушення та сексуальні травми в дитячому віці, відсутність лідерських якостей, схильність до алкоголізації та паління у ЖПН), індивідуально-психологічних (емотивний тип особистості, високій рівень особистісної тривожності, схильність до інтрапунітивного типу реагування в фруструючих ситуаціях, низька самооцінка).

7. За результатами дослідження розроблена модель психолого-психіатричної допомоги ЖСН, яка включає психодіагностику, застосування психофармакотерапії та проведення п'ятиетапної психокорекції з метою усунення особистісного комплексу віктимності, неприпустимості насильницького ставлення і редукції невротичних розладів. Ефективність психореабілітаційних заходів щодо ЖСН з невротичними розладами потенціюється соціальною та юридичною допомогою.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гаврилюк І. В. Напрями психолого-психіатричної корекції невротичних розладів, пов'язаних із стресом, у жертв насильства в сім'ї / І. В. Гаврилюк // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2009. - № 2 (16). - С. 123-128.

2. Гаврилюк І. В. Клінічні форми та феноменологічні особливості невротичних розладів, пов'язаних зі стресом, у жертв насильства в сім'ї / І. В. Гаврилюк // Архів психіатрії. - 2010. - Т. 16, № 1 (60). - С. 20-25.

3. Гаврилюк І. В. Соціально-віктимологічні аспекти сімейного насильства у жінок з невротичними розладами / І. В. Гаврилюк // Архів психіатрії. - 2010. - Т. 16, № 2 (61). - С. 36-41.

4. Ревенок О. А. Психологічні особливості жінок, які перебувають в умовах хронічного стресу в сім'ї / О. А. Ревенок, І. В. Гаврилюк // Таврический журнал психиатрии. - 2010. - V. 14, № 2 (51). - С. 105-109.

5. Дзеружинська Н. О. Семіотика іпохондрій в загальномедичній практиці / Н. О. Дзеружинська, І. В. Гаврилюк // Таврический журнал психиатрии. - 2002. - V. 6, № 2 (19). - С. 16-17.

6. Дзеружинська Н. О. О диагностике сенестопатий в общемедицинской практике / Н. О. Дзеружинська, І. В. Гаврилюк // Стресс и экстремальные состояния : матер. І междунар. симпозиума, (Карадаг, Феодосія, 5-14 июня 2002 г.). - Феодосія, 2002. - С. 38-40.

7. Ревенок О. А. Обґрунтування необхідності наукового дослідження медико-соціальної проблеми насильства в сім'ї / О. А. Ревенок, І. В. Гаврилюк // Біоритмологічні та хрономедичні аспекти клініки, лікування та профілактики психічних розладів : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 70-річчю з дня народження Лауреата Української Республіканської премії імені академіка В. П. Протопопова, д.м.н., професора Григорія Трохимовича Сонника. - Полтава, 2007. - С. 115-117.

8. Гаврилюк І. В. Психокорекція невротичних розладів, пов'язаних із стресом, у жертв насильства в сім'ї / І. В. Гаврилюк // Медицина ХХІ століття : матер. наук.- практ. конф. молодих вчених, (Харків, 26 листоп. 2009 р.). - Харків, 2009. - С. 27-28.

9. Гаврилюк І. В. Модель психолого-психіатричної допомоги жертвам насильства в сім'ї з невротичними розладами, пов'язаними зі стресом / І. В. Гаврилюк // Нові підходи до діагностики, лікування та реабілітації психічних захворювань : матер. наук.-практ.конф. з міжнар. участю, (Харків, 28-29 січня 2010 р.). - Харків, 2010. - С. 155-156.

10. Гаврилюк І. В. Особливості клінічних проявів невротичних розладів, пов'язаних зі стресом, у жертв насильства в сім'ї / І. В. Гаврилюк // Сучасні методи лікування захворювань психогенного походження (ХІІІ Платонівські читання) : матер. наук.-практ. конф., (Харків, 24-25 черв. 2010 р.). - Харків, 2010. - С. 58-59.

11. Гаврилюк І. В. Клінічні варіанти невротичних розладів, пов'язаних зі стресом, у жертв насильства в сім'ї / І. В. Гаврилюк // Медицина ХХІ століття : матер. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 200-річчу від дня народження М. І. Пирогова, (Харків, 30 листоп. 2010 р.). - Харків, 2010. - С. 18.

Анотація

Гаврилюк І. В. Невротичні розлади, пов'язані зі стресом, у жертв насильства в сім'ї (діагностика, клініка, психокорекція). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 - психіатрія. - Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. - Київ, 2011.

У дисертації представлені результати дослідження 74 жінок - жертв насильства в сім'ї з невротичними розладами, пов'язаними зі стресом, та 86 жінок з аналогічними клінічними проявами невротичних порушень ненасильницького ґенезу. В результаті порівняльного аналізу виявлений віктимо-невротичний комплекс, який складався з соціально-демографічних, преморбідно-особистісних та психологічно-особистісних чинників ризику розвитку невротичних розладів у жертв сімейного насильства. За результатами клініко-психопатологічного аналізу, у жертв насильства в сім'ї, виділені чотири клінічні форми (варіанти) невротичних розладів: тривожно-фобічний (51,4 % випадків), тривожно-депресивний (29,7 % випадків), сомато-вегетативний (10,8 % випадків) та обсесивно-компульсивний (8,1 % випадків). Розроблена модель психолого-психіатричної допомоги жертвам сімейного насильства, яка включає психодіагностику, застосування психофармакотерапії та проведення п'ятиетапної психокорекції з метою усунення особистісного комплексу віктимності, неприпустимості насильницького ставлення і редукції невротичних розладів. Ефективність психореабілітаційних заходів щодо жертв сімейного насильства з невротичними розладами, потенціюється соціальною та юридичною допомогою.

Ключові слова: жінки, сімейне насильство, невротичні розлади, пов'язані зі стресом, психолого-психіатрична допомога.

Аннотация

Гаврилюк И. В. Невротические расстройства, связанные со стрессом, у жертв насилия в семье (диагностика, клиника, психокоррекция). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. - Украинский научно-исследовательский институт социальной, судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины. - Киев, 2011.

В диссертации представлены результаты исследования 74 женщин - жертв семейного насилия с невротическими расстройствами, связанными со стрессом, и 86 женщин с аналогичными невротическими нарушениями ненасильственного генеза. В результате сравнительного анализа между группами выявлен виктимо-невротический комплекс, который состоит из следующих факторов риска развития невротических расстройств у жертв семейного насилия: 1) социально-демографических (низкий уровень образования, многодетность, профессиональная неустроенность, материально-имущественная зависимость от мужа), 2) преморбидно-личностных (наследственная отягощенность психическими заболеваниями, жесткий стереотип воспитания по типу «ежовых рукавиц» или «Золушки» у жертв физического насилия или воспитания в условиях гиперопеки у жертв психологического насилия, психические и сексуальные травмы в детском возрасте, отсутствие лидерских качеств, склонность к алкоголизации и курению у жертв психологического насилия), 3) психологически-личностных (эмотивный тип личности, высокий уровень личностной тревожности, склонность к интрапунитивному типу реагирования в фрустрирующих ситуациях, низкая самооценка).

С помощью клинико-психопатологического анализа определены особенности клинической картины невротических расстройств у жертв семейного насилия, синдромальная структура которых характеризуется полисимптоматичностью, сочетанием астенических, тревожно-депрессивных, фобических, панических, обсессивно-компульсивных, вегето-соматических, диссомнических расстройств. У жертв семейного насилия выделены четыре варианта невротических расстройств: тревожно-фобический (51,4 % случаев), тревожно-депрессивный (29,7 % случаев), сомато-вегетативный (10,8 % случаев) та обсессивно-компульсивный (8,1 % случаев). Установлено, что женщины, страдающие от физического насилия в семье, имеют тенденцию к развитию тревожно-фобического варианта невротических расстройств, в отличие от жертв психологического насилия, у которых достоверно чаще развивается тревожно-депрессивные расстройства.

По результатам исследования предложена модель психолого-психиатрической помощи жертвам насилия в семье, которая включает психодиагностику, применение психофармакотерапии и проведение пятиэтапной психокоррекции с целью устранения личностного комплекса виктимности, осознания недопустимости насильственного отношения и редукции невротических расстройств. Эффективность психореабилитационных мероприятий в отношении жертв семейного насилия потенцируется социальной и юридической помощью.

Ключевые слова: женщины, насилие в семье, невротические расстройства, связанные со стрессом, психолого-психиатрическая помощь.

Summary

Gavryluk I. V. The neurotic disorders associated with stress, in victims of violence in the family (diagnostics, clinic, psycho-correction). - Manuscript.

The dissertation for the obtaining a candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.16 - psychiatry. - Ukrainian scientific research institute of social, forensic psychiatry and narcology, Ministry of Public Health of Ukraine. - Kуiv, 2011.

In the dissertation were presented results of investigation of 74 women - victims of family violence with neurotic disorders related to stress, and 86 women with similar clinical symptoms of neurotic disturbances of non-violent genesis. As a result of the comparative analysis was revealed a victim-neurotic complex, which consists of socio-demographic, premorbid personality and psychologically-personal risk factors of neurotic disorders evolution in victims of family violence. On the results of clinical-psychopathological analysis, in victims of family violence were defined four clinical forms of neurotic disorders: anxiety-phobic (51,4 % of cases), anxious-depressive (29,7 % of cases), somatic-vegetative (10,8 % of the cases) and obsessive-compulsive (8,1 % of the cases). Was worked out a model of the psychological-psychiatric assistance to victims of family violence which included psycho-diagnostics, psycho-pharmacotherapy and the five-step psycho-correction with the purpose of elimination of the victim complex, non-violent attitude and reduction of neurotic disorders. The effectiveness of psycho-rehabilitation activities in relation to the victims of family violence with neurotic disorders is potentiated by a social and legal assistance.

Key words: women's, violence in the family, neurotic disorders, stress-related, psychological and psychiatric help.

Размещено на Allbest.ru