Профілактика передпухлинних захворювань шийки матки у вагітних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.01 -- Акушерство та гінекологія

Профілактика передпухлинних захворювань шийки матки у вагітних

Живица Аркадій Володимирович

Одеса - 2011

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Одеському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Запорожан Валерій Миколайович, Одеський національний медичний унiверситет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Офiцiйнi опоненти: член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Камінський В'ячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології доктор медичних наук, доцент Шаповал Микола Віталійович, Одеський національний медичний університет МОЗ України, доцент кафедри акушерства та гiнекологiї № 2

Захист відбудеться «28» вересня 2011р. об 11.00. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 Одеського національного медичного університету МОЗ України (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського національного медичного університету МОЗ України (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 3).

Автореферат розісланий « 26 » серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 к. мед. н., доцент Т.В. Стоєва.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Частота передракових захворювань шийки матки (ЗШМ) у вагітних зростає із року в рік в усіх країнах світу (Запорожан В. М. і співавт., 2002; Чайка В. К., 2006; Чайка В. К. і співавт., 2009; Камінський В. В. і співавт., 2010; Татарчук Т. Ф. і співавт., 2010). Диспластичні і злоякісні процеси найчастіше розвиваються на тлі фонових ЗШМ (Воробйова Л. І., 2009), екзо-, ендогенних чинників, що впливають на складні епігенетичні механізми виникнення патології шийки матки (ШМ) (Запорожан В. М., Бажора Ю. І., 2005; Запорожан В. М. і співавт., 2008). Поширеність диспластичних процесів шийки матки (ШМ) пов'язують із змінами загального мікробного фону, наявністю захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), особливо вірусної етіології: вірус папіломи людини (ВПЛ), вірус герпеса простого (ВГП), вірус цитомегалії (ЦМВ), гіповітамінозом вітамінів групи “В”, негативним впливом на організм екологічних, соціальних, медичних чинників тощо (Вдовиченко Ю.П., Щербинська Е.С., 2003; Нагорная В.Ф., Николаева С.В., 2006; Венцківський Б.М. і співавт., 2007; Сенчук А.Я. і співавт., 2009; Венцківський Б.М. і співавт., 2009; Коломійцева А.Г. і співав., 2009; Рожковська Н.М. і співавт., 2009; Кузєва Н.Г., Дубініна В.Г., 2010; Зелінський А.А., Карауш Е. А., 2010). Активність інфекційного процесу посилюється в умовах зниженого вмісту фолієвої кислоти (Киселев В.И., Киселев О.И., 2003; Grandone Е., M. Margaglion М., 2003). Гіповітаміноз фолієвої кислоти у 80% вагітних ускладнюється патологічними станами клітин епітелію ШМ (Бариляк І.Р. і співав., 2002; Cunningham F.G., 2010). Не виключено, що ці стани є наслідком порушення синтезу ДНК та можуть бути набутими і генетично обумовленими (Акинишина С.В. и др., 2006; Zetterberg H., 2004).

Останніми роками доведено особливе діагностичне значення поліморфізму гена метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR) - ферменту фолієвої кислоти у вигляді С677Т і Т677Т алельності. Поліморфізм гена та пов'язана з цим активність MTHFR, вміст фолатів у крові жінок відіграють певну роль у виникненні передпухлинних процесів - дисплазії епітелію шийки матки (ДЕШМ) та рака шийки матки (РШМ) (Сафронникова Н. Р. і співавт., 2003; Kim Y., 2000; Bosch F. X., 2003; Timmons B. C. et al., 2009; Agodi A. et al., 2010) і можуть бути діагностичними та прогностичними маркерами.

Передракові ЗШМ супроводжуються дизбіозом піхви, кишечника та призводять до порушень генеративної, репродуктивної функцій, впливають на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та розвитку перинатальної патології (Креминський Я.М., Хижняк Л. В., 2005; Туманова Л. і співавт., 2005; Степанківська Г.К. і співавт., 2006; Писарєва С.П. і співавт., 2007). Ефективність перинатальної охорони здоров'я плода полягає у складності лікування ЗШМ на фоні інфекційних процесів, що пов'язано з наслідковим розвитком імунологічних та гормональних порушень (Кулаков В.И., 2001; Грищенко В.И. і співавт., 2006), наявності асоціацій мікроорганізмів (Воронин К.В., Лоскутова Т.А., 2010; Шаповал М.В. і співавт., 2010), тератогенної дії більшості етіотропних медикаментозних препаратів в період ембріо, фетогенезу (Кулаков В.И., 2001; Вдовиченко Ю.П., Щербинська Е.С., 2003; Камінський В. В. і співавт., 2007; Камінський В. В. і співавт., 2008; Міщенко В.П. і співавт., 2010).

Отже, поглиблене вивчення взаємозв'язку між генетичними варіантами і пов'язаної з цим ферментної активності MTHFR, вмістом фолієвої кислоти, наявністю в організмі ПВЛ, ВГП, ЦМВ та ДЕШМ у жінок репродуктивного віку представляє актуальну проблему акушерства, гінекології, онкології та дає можливість розробити більш досконалі алгоритми діагностики, профілактики виникнення та терапії патології ШМ у вагітних, а отже - акушерських і перинатальних ускладнень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є частиною комплексної науково-дослідної роботи “Оптимізація діагностичних та лікувальних заходів при захворюваннях репродуктивної системи жінок з урахуванням патогенетичних молекулярно-генетичних механізмів” (№ держ. реєстрацiї 0107U011173) кафедри акушерства та гінекології №1 Одеського національного медичного університету МОЗ України, співвиконавцем якої є дисертант.

Мета дослідження. Підвищення ефективності профілактики та лікування передпухлинних захворювань шийки матки у вагітних шляхом удосконалення діагностики, застосування науково обґрунтованої передконцепційної підготовки і тактики ведення гестаційного процесу.

Завдання дослідження:

1. Вивчити частоту, нозологічну структуру захворювань шийки матки у жінок Одеського регіону за 2006-2010 рр.

2. Визначити та проаналізувати найвагоміші фактори впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на механізми виникнення дисплазії епітелію шийки матки.

3. Простежити динаміку межових кількісних характеристик вмісту фолієвої кислоти, експресії гена ферменту метилентетрагідрофолатредутази та встановити взаємовідношення між ними і особливостями мікробіоценозу піхви, частотою визначення клінічно значущої кількості віруса папіломи людини, віруса простого герпеса, цитомегаловіруса при дисплазії епітелію шийки матки у вагітних та невагітних жінок.

4. Розробити та впровадити у практичну медицину критерії передконцепційної профілактики, тактики ведення вагітних з дисплазією епітелію шийки матки.

5. Оцінити ефективність запропонованого методу профілактики та лікування дисплазії епітелію шийки матки щодо запобігання акушерських і перинатальних ускладнень у обстежуваних жінок.

Об'єкт дослідження: стан здоров'я жінок репродуктивного віку з передпухлинними захворюваннями шийки матки.

Предмет дослідження: профілактика передпухлинної патології шийки матки, клінічні та лабораторні особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок з передпухлинними захворюваннями шийки матки.

Методи дослідження : загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, апаратні, генетичні, молекулярно-біологічні, імуноферментні.

Наукова новизна отриманих результатів. Проаналізовано частоту та структуру ЗШМ у вагітних Одеського регіону за останні п'ять років. Доведено прямий взаємозв'язок між наявністю ДЕШМ і вихідним станом здоров'я жінок.

Визначено ендо-, екзогенні чинники, що можуть впливати на епігенетичні механізми виникнення патології ШМ у жінок репродуктивного віку. матка епітелій дисплазія вагітність

Вперше вивчено вміст фолієвої кислоти у крові жінок Одеського регіону та його зв'язок з поліморфізмом гена ферменту MTHFR при ДЕШМ.

Доведено наявність гестаційних ускладнень (прееклампсія, плацентарна дисфункція) у взаємозв'язку зі зниженим вмістом фолієвої кислоти, поліморфізмом гена MTHFR у жінок з ДЕШМ.

Розроблено та впроваджено у практичну медицину етіопатогенетично обґрунтований комплекс передконцепційної підготовки та діагностичних, профілактичних, лікувальних заходів протягом вагітності, що дозволило знизити частоту ЗШМ у вагітних та гестаційних ускладнень.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведеного аналізу розроблено та впроваджено в практичну медицину етіопатогенетично обґрунтований комплекс передконцепційної підготовки. Визначено фактори ризику, що можуть впливати на епігенетичні механізми виникнення диспластичних процесів шийки матки. Розроблено та впроваджено діагностичні, лікувальні заходи протягом вагітності, які дозволили знизити частоту ДЕШМ у вагітних, акушерських ускладнень. Визначення вмісту фолієвої кислоти, активності MTHFR у крові невагітних та вагітних жінок з ДЕШМ патогенетично обґрунтоване з точки зору профілактики виникнення передракових процесів шийки матки та гестаційних ускладнень. На підставі проведеного аналізу анамнестичних даних матерів вагітних жінок визначено чинники, що можуть сприяти виникненню ДЕШМ у наступному поколінні. Результати досліджень впроваджені в діяльність Одеського обласного онкологічного диспансера, жіночих консультацій № 3, 4, 5, пологових будинків № 1, 2 м. Одеси та у навчальний процес кафедри акушерства та гінекології №1 ОНМедУ. Одержано патент на корисну модель. Видано інформаційний лист.

Особистий внесок здобувача. Автором сформульовано мету і завдання роботи, проведено ретельний огляд літератури за темою дисертації, визначено об'єкти, матеріали, методи дослідження, проведено клінічне обстеження жінок, статевих партнерів. Здобувач провів статистичну обробку одержаних результатів, сформулював висновки, практичні рекомендації.

Апробація результатів роботи. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на Пленумі асоціації акушерів-гінекологів України (2010); науково-практичних конференціях з міжнародною участю «Актуальні питання акушерства і гінекології» 2010 р., 2011 р. Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського в м. Судак, Крим; науково-практичних конференціях та нарадах кафедри акушерства та гінекології №1 Одеського національного медичного університету (2009, 2010, 2011).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей у фахових журналах та збірниках, затверджених ВАК України, 1 - тези. Отримано патент України на корисну модель, видано інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 214 сторінках комп'ютерного друку (основний текст - 159 сторінок), ілюстрована 71 таблицею та 2 рисунками. Робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку 308 використаних літературних джерел, із них 211 вітчизняних і російськомовних та 97 - латиномовних, додатків.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 325(85,5%) вагітних контрольної (І), основної (ІІ) та групи порівняння (ІІІ) у І - (9-11 тижнів), ІІ - (21-24 тижнів), ІІІ - (34-39 тижнів) триместрах та 45(11,8%) у післяпологовому періоді та через 1,5, 6, 12 місяців після пологів. Обстежено 85(22,4%) не- вагітних жінок: 60(15,8% на етапі планування вагітності, 25(6,6%) - умовно практично здорових жінок - добровольців; 30(100%) чоловіків (статевих партнерів). Стандартну і запропоновану терапію призначали відповідно жінкам основної групи підгруп ІІА1; ІІБ1 та ІІА2; ІІБ2 із слабким і помірним ступенем ДЕШМ по 60 вагітних у кожній. У групі порівняння жінки зі слабким і помірним ступенем ДЕШМ одержували запропоновану терапію до вагітності, в тому числі за показаннями деструктивні методи лікування, та за триместрами вагітності. Вагітність у них наступила після позитивного результату лікування. Вивчена ефективність запропонованих методів в залежності від ступеня тяжкості ДЕШМ, наявності фонових ЗШМ, інфекційних процесів піхви, терміну обстеження.

Проведено вивчення результатів статистичного аналізу захворювань шийки матки за 2006 - 2010 рр. по Одеській області за даними обласного центра медичної статистики.

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації (1179 амбулаторних карт невагітних, 879 індивідуальних карт вагітних; протоколів гістоморфологічних досліджень біопсійного матеріалу) жінок, які мали передпухлинні захворювання шийки матки за 2008-2010 рр.

Обстеження проводили на клінічних базах Одеського обласного онкологічного диспансеру, пологових будинків № 1, 2, жіночих консультацій та в медичних лабораторіях Університетської клініки, «Дила», Одеської обласної СЕС, Одеської обласної клінічної лікарні, Науково-дослідного Протичумного інституту м. Одеси.

Дослідження проводили у динаміці спостереження за такими напрямками: 1) вивчення частоти зустрічальності та нозологічної структури передпухлинних ЗШМ за 2006-2010 рр., клінічного стану жінок з ДЕШМ; 2) визначення ендо-, екзогенних чинників виникнення диспластичних процесів ШМ; встановлення факторів ризику передпухлинних ЗШМ; 3) дослідження мікробіоценозу піхви, уретри, цервікального каналу, матеріалу з уретри статевих партнерів жінок; мікробного спектру, в тому числі вірусів ВГП, ЦМВ, ВПЛ бактеріоскопічним, бактеріологічним, імуноферментним, імуно-флюоресцентним, серологічним методом, проведенням ПЛР-діагностики; 4) вивчення лабораторних клінічних та біохімічних показників крові; 5) визначення вмісту жіночих статевих гормонів, фето- плацентарного комплексу; 6) визначення вмісту фолієвої кислоти у крові; 7) вивчення частоти поліморфізму гена ферменту MTHFR; 8) проведення апаратних методів дослідження органів малого таза, ФПК; 9) обстеження невагітних пацієнток, яке проводили кількома етапами у фолікулярній фазі менструального циклу: 1) до початку курсу терапії; 2) після закінчення терапії (на 6-10-у добу); 3) через 21 день після закінчення лікування; 4) через 3 місяці після закінчення курсу терапії; 10) проведення статистичної обробки матеріалу.

Розроблені та запропоновані алгоритми ведення вагітних з захворюваннями шийки матки передбачали: 1) визначення факторів ризику; 2) профілактику; 3) діагностику; 4) терапію; 5) етап реабілітації.

Фактори ризику виникнення передпухлинної патології шийки матки, окрім загальновизнаних, включали: застосування гормональних препаратів матір'ю жінки під час вагітності; фактор харчування; гіповітаміноз фолієвої кислоти; наявність поліморфізму гена MTHFR у вигляді алелей С677Т та Т677Т.

Запропонована профілактика виникнення передпухлинних захворювань шийки матки у вагітних полягала: 1) у плануванні вагітності (визначення факторів ризику; дотримування алгоритму діагностики; застосування запропонованих терапевтичних заходів, контрацептивів; терапевтичних заходів статевим партнером); 2) застосуванні запропонованих терапевтичних заходів під час вагітності; 3) дотримуванні алгоритму спостереження після пологів.

Запропонований алгоритм діагностики передпухлинних захворювань шийки матки полягав у доповненні загальноприйнятих методів визначенням вмісту фолієвої кислоти, наявності поліморфізму гена ферменту MTHFR у вигляді гетерозиготної (С677Т) та гомозиготної (Т677Т) алелей.

Запропонована тактика лікування при ДЕШМ передбачала диференційований підхід в залежності від вмісту фолієвої кислоти, наявності поліморфізму гена ферменту MTHFR, наявності інфекційного чинника (ВПЛ, ВПГ, ЦМВ та супутньої флори) в кількісному визначенні, ступеня тяжкості диспластичного процесу. Початок лікування вагітних з І триместру проводився шляхом застосування вітамінів групи «В», фітопрепаратів (піхвові свічки).

Алгоритм спостереження після пологів передбачав: 1) бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту піхви, цервікального каналу, уретри 1 раз у 3 місяці; 2) цитоморфологічне дослідження матеріалу з цервікального каналу; 3) кольпоскопічне (розширена кольпоскопія) дослідження 1 раз у 3-6 місяців; 4) контроль рівня фолієвої кислоти, інших вітамінів (групи В) 1 раз у 6 місяців та проведення за показаннями корекції їх вмісту.

Застосування контрацепції після пологів у жінок, що мали ДЕШМ слабкого, помірного ступеня під час вагітності передбачав: 1) використання бар'єрних засобів протягом одного року; 2) контрольоване статеве життя з обстеженням і лікуванням статевих партнерів за загальновизнаними методиками. Відмова від шкідливих звичок (паління, алкоголь).

Результати досліджень та їх обговорення.

За даними статистичного аналізу за 2006 - 2010 рр. в Одеській області загальна частота ЗШМ склала 222660 випадків. Із них ДЕШМ виявлена у 57,3% жінок. Протягом останніх 5 років питома вага ДЕШМ серед усіх нозоформ ЗШМ збільшилась з 51,9% у 2006 р. до 60,3% у 2010 році. У вагітних за останні 5 років ДЕШМ склала 26,7% від загальної кількості пологів, або 266,6 на 1000 пологів та зросла від 22,1% у 2006 р. до 31,4% - у 2010 році (Рис.1).

Рис.1. Динаміка частоти дисплазії епітелія шийки матки за роками

За територіальними ознаками на першому місці за частотою ЗШМ стоїть м. Одеса, де зареєстровано 40,6%, за районами області: у Болградському районі - 5,4%, Овідіопольському - 3,6%, Саратському - 3,1%, Кілійському - 2,7%, Біляївському - 2,5% випадків від загальної кількості в Одеській області. На інші райони (21) області приходиться 93678(42,1%), або 2,0% випадків на район із загальної кількості. Серед загальної кількості ЗШМ у м. Одесі частота ДЕШМ склала 38,5%, за районами області: у Болградському районі - 5,0%, Овідіопольському - 3,0%, Саратському - 2,7%, Кілійському - 2,5%, Біляївському - 2,4%, в інших районах - 45,9%. За нозологічними формами ЗШМ питома вага окремих нозологій така: фонові незапальні ЗШМ - 26,7%, фонові запальні ЗШМ - 16,0%, ДЕШМ - 57,3%. Питома вага частоти ЗШМ за роками коливалась в сторону зростання від 16,3% у 2006 році до 23,0% у 2010 році.

Проведено ретроспективний аналiз 1179 амбулаторних карт жінок репродуктивного віку та 879 iндивiдуальних карт вагітних, у яких було виявлено ДЕШМ за 2008-2010 рр. серед мешканок м. Одеси. Питома вага ДЕШМ серед невагітних і вагітних жінок зростала за роками (від 17,8% до 19,1% та від 13,5% до 17,1% відповідно). Серед вагітних у середньому цей показник дорівнював 15,7% від загальної кількості пологів, або 157,2 на 1000 вагітних. Найчастiше ДЕШМ мала мiсце у жiнок найвищої репродуктивної активностi (20-29 рокiв) -- 54,4%. Ранній початок статевого життя мали 56,0% жінок. Поданi результати узгоджуються з середнiми показниками лiтератури. У 91(52,8%) жінки ДЕШМ була у повторно вагітних та виникала частіше з кожною наступною вагітністю та пологами.

Визначено високу частоту зустрiчальності патології шлунково-кишкового тракту (59,5%) та сечовидільної системи (36,9%). Більш ніж третя частина пацієнтів страждали на ожиріння. Серед нозологічних форм гiнекологiчної патологiї переважали фонові ЗШМ (ерозія, поліп цервікального каналу, лейкоплакія, ендоцервіцит), інфекційні процеси піхви (бактеріальний вагіноз (БВ), кольпіт), запальнi захворювання внутрішніх статевих органів. Зростала частота акушерських і перинатальних ускладнень на фоні інфекційних процесів піхви, фонових захворювань ШМ.

За даними проспективного дослідження, основна кількість пацієнток була у віці найвищої репродуктивної та сексуальної активності (27±2 роки) (рис.2). Вивчення анамнестичних даних з позицій визначення можливих ендо-, екзогенних факторів, що можуть впливати на епігенетичні механізми, диктувало доцільність обстеження матерів обстежуваних жінок, сімейного анамнезу, генетичної схильності до передпухлинних і пухлинних захворювань. У матерів жінок основної групи ЗШМ були у 177(50,6%) випадках, рак різної локалізації у матері, батька, сестри, брата І покоління - у 41(11,7%) спостережені.

Рис.2. Ендо-екзогенні чинники, що можуть впливати на механізми виникнення ДЕШМ

Вплив гормонів жіночої статевої сфери, шкідливих звичок, фактора харчування на виникнення передпухлинних процесів з позицій епігенетики обговорюється протягом багатьох десятків років. За даними дослідження, 82(23,4%) матері вагітних приймали під час вагітності гормональні препарати. Серед обстежуваних 162(63,3%) жінки основної групи мали шкідливі звички: палили понад 5 років - 96(59,3%) вагітних, 10 і більше років - 66(40,7%).

У виникненні передпухлинних процесів принципове значення має наявність соматичних захворювань, як варіант патологічного феноптоза. Захворювання шлунково-кишкового тракту виявлені у 32(9,1%) випадках, гепатобіліарної системи - у 53(15,1%), сечовидільної системи -- у 140(40,0%), ендокринопатії (ожиріння, захворювання щитоподібної залози) -- у 14(4,0%). Захворювання шлунково-кишкового тракту спостерігалися в анамнезі у 2,9 разу частіше, ніж у групі порівняння. Поєднана патологія була в усіх вагітних основної групи.

Дисгормональні порушення є однією з причин виникнення ДЕШМ. Порушення менструальної функції - дисменорея, поліменорея встановлені у 24(10,0%) вагітних основної групи. Олігоменорею відмічали 16(4,6%), поліменорею -- 43(12,3%) спостережуваних.

Характеристика сексуальної функції показала, що три - п'ять статевих партнерів мали 169(70,4%) жінок основної та 34(56,7%) групи порівняння. Статеві партнери високого ризику були у 61(20,3%) випадку. Часта зміна статевих партнерів, статеві партнери високого ризику, безладні статеві зв'язки створюють умови для виникнення ЗПСШ вірусної, бактеріальної етіології. Аналіз якості використання жінками різних контрацептивних заходів показав, що здебільшого розповсюдженим є біологічний та coitus interruptus. Гормональні контрацептиви, які здатні змінювати нормальний біоценоз піхви, застосовували 67(19,1%) обстежуваних.

Переважна більшість жінок з ДЕШМ мали в анамнезі декілька вагітностей. Ймовірно, переривання вагітності відіграє певну роль у розвитку дисгормональних порушень, виникненні запальних процесів матки, активації хронічних інфекційних процесів, травматизму ШМ у цілому та особливо цервікального каналу. У 215(89,6%) жінок основної групи в анамнезі були аборти: мимовільні -- у 67(31,2%); аборт, що не відбувся, -- у 33(15,3%). Серед гінекологічних захворювань найбільш часто зустрічались інфекційні процеси піхви, ЗШМ. Запальні процеси піхви становили за групами: основна - 74(30,8%), порівняння - 16(26,7%), контрольна - 3(6,0%) випадки. ЗШМ були такі: ендоцервіцит 40(16,7%), лейкоплакія - 64(26,7%), поліп - 22(9,2) випадки.

Вагітні основної групи були розподілені в залежності від ступеня тяжкості ДЕШМ, фонових ЗШМ, інфекційних процесів піхви, методів терапії до та під час вагітності. У І-му триместрі ендоцервіцит було виявлено у 18(15%) жінок основної групи при ДЕШМ слабкого ступеня, у 24(20,0%) - помірного. Клінічно він проявлявся слизовими, слизово-гнійними виділеннями у 10(23,8%) обстежуваних, що підтверджувалося при кольпоскопічному дослідженні. Свербіж і печіння у піхві мали 11(26,2%), відсутність скарг - 10(23,8%) вагітних. У 100% жінок були клінічні ознаки інфекційних захворювань піхви. У 28(67,0%) вагітних виявлено змішане мікробне інфікування. У ІІ-му і ІІІ-му триместрах ендоцервіцит діагностовано у 35(14,6%) та 32(13,3%) випадках відповідно. Характер мікрофлори та її кількість зростали з тяжкістю диспластичного процесу епітелію (від слабкого до помірного). Хламідійна інфекція (Chl. Trachomatis) визначалась у вірусно-мікробних асоціаціях (ВПЛ, ВПГ, ЦМВ, гарднерели, гриби, трихомонади) у 100% спостережень. Різні види стафілококів в асоціаціях визначались у 15(35,0%) випадках, кишкова паличка - у 16(38,1%). Вірусне інфікування було більш характерне для жінок з ДЕШМ помірного ступеня (табл.).

Таблиця Характер мікрофлори та її кількість в залежності від ЗШМ

Серед обстежуваних ПВ - хламідійне інфікування виявлено у 9(21,4%) проти - у 6(14,3%) пацієнток з ДЕШМ слабкого ступеня; герпетично (ВГП тип 2) - хламідійне інфікування - у 4(9,5%) і у 3(7,5%) відповідно. Гриби роду кандіда в різних комбінаціях при змішаних формах були виявлені у 13(30,9%) спостереженнях. БВ був у 7(16,7%), дріжджоподібний кольпіт - у 22(31,4%), тріхомонадний кольпіт - у 13(40,0%), змішаного ґенезу кольпіт - у 18(42,8% спостереженнях.

При ДЕШМ помірного ступеня лейкоплакія шийки матки в І-му триместрі виявлена у 66(27,5%) вагітних, у ІІ-му - у 66(55,0%), у ІІІ-му - у 43(35,2%) відповідно. При лейкоплакії значно зростала частота виявлення інфекцій вірусної етіології. ПВ-інфікування при лейкоплакії у І-му триместрі виявлено у 34(51,5%) пацієнток з ДЕШМ слабкого ступеня проти 42(63,6%) тяжкого ступеня; герпетичне (ВГП тип 2) - у 16(24,2%) і - у 15(22,7%) відповідно. БВ був у 31(47,0%), дріжджоподібний кольпіт - у 30(45,5%), тріхомонадний кольпіт - у 3(5,0%), кольпіт змішаного ґенезу - у 18(27,3%) спостереженнях.

Поліп цервікального канала у І триместрі виявлено у 20(8,3%), у ІІ - у 16(6,7%), у ІІІ-му - у 14(5,8%) жінок з ДЕШМ. БВ був у 14(70,0%), кандидозний кольпіт - у 11(55,0%) випадках. ПВ-інфікування виявлено у 9(45,0%) пацієнток з ДЕШМ слабкого ступеня; проти - у 12(60,0%) з помірним ступенем ДЕШМ; герпетичне інфікування підтверджено у 3(15,0%) і у 4(20,0%) жінок відповідно. Вміст стафілококів не мав достовірної різниці за групами і становив для епідермального - 45,0%, золотистого - 25,0%, сапрофітного - 15,0%. Кишкова паличка визначалась у 10,0% спостережень.

У 99(41,3%) вагітних виявлено ДЕШМ (41(34,1%) - слабкого ступеня; 58(48,3%) - помірного ступеня) без видимої патології слизової оболонки шийки матки, але з інфекційними процесами піхви: БВ, кольпіт, ПВ-інфікування виявлено у 11(26,8%) пацієнток з ДЕШМ слабкого ступеня проти 19(32,8%) при помірній ДЕШМ; герпетичне інфікування виявлено у 6(14,6%) і у 10(17,2%) відповідно. Гарднерельоз був у 52(52,5%), кандидозний кольпіт в різних комбінаціях при змішаних формах - у 41(41,4%), тріхомонадний кольпіт - у 3(3,0%), кольпіт змішаного ґенезу - у 3(3,0%) спостереженнях.

Із 60 жінок, що завагітніли через 4 - 6 місяців після проведеного лікування ДЕШМ слабкого і помірного ступеня, у 47,8% спостережень визначали ВПЛ високо онкогенних типів, у 60,2% - низько онкогенних типів. Гарднерели були у 46,1%, гриби роду Candida - у 47,5% випадків.

У І триместрі загроза раннього викидня діагностована у 23(19,1%) жінок групи ІІ-А, у 34(28,3%) групи ІІ-Б та у 6(10,0%) групи ІІІ. Низька плацентація виявлена у 90(37,5%) жінок основної групи та у 2(3,3%) групи порівняння, що може свідчити про згубний вплив на процес імплантації піхвових інфекцій та є однією з причин виникнення ПД. Прееклампсія у ІІ- му триместрі проявилася у вагітних групи ІІ-А1 у 24(40,0%) випадках, у ІІ-Б1 - у 29(48,3%), у ІІ-А2 - у 15(25,0%) та у групі ІІ-Б2 - у 17(28,3%). У ІІІ -му триместрі клінічні ознаки прееклампсії мали місце у 14,2% жінок основної групи, які отримували традиційну терапію, і у 7,5%, що отримували запропоновану терапію, ДП - у 46(19,2%) вагітних основної групи.

Висока частота патології кількості навколоплідних вод дозволяє припустити роль метаболічних процесів на фоні низького вмісту фолієвої кислоти, вихідного інфікування, що могло реалізуватися у ІІІ триместрі дистресом плода у 22(9,2%) жінок групи ІІ. Своєчасні пологи відбулися у 318(97,8%), передчасні -- у 7(2,2%) жінок. У основній групі у пологах в строк передчасне вилиття навколоплідних вод трапилось у 44(13,8%), у групі ІІІ -- у 5(8,3%) жінок. Патологічна крововтрата виникла у 10(3,1%) породіль групи ІІ, однією з причин якої був материнський травматизм, а саме розриви м'яких тканин пологового каналу на фоні ЗШМ (розриви шийки матки), інфекційних процесів піхви, який у основній групі становив 41(12,9%) випадок, у групі порівняння -- 2(3,3%).

Оцінка стану ШМ, піхви показала, що починаючи з ІІ триместру, частота зустрічальності фонових ЗШМ та піхвових інфекцій знижувалась і мала пряму залежність від терапії, яку застосовували вагітні, та сукупності інфекційних чинників. У групі порівняння, навпаки, з ростом вагітності з'являлися випадки цих захворювань. У ІІ триместрі частота ЗШМ була відповідно така: у 60(50,0%) жінок групи ІІ-А1 та у 60(50,0%) - ІІ-Б1; у ІІІ-му триместрі - у 48(40,0%) і 23(19,2%) груп ІІ-А2 і ІІ-Б2 та у 1(1,7%) випадку (ендоцервіцит) у групі ІІІ. Зниження питомої ваги ЗШМ і піхви у групах жінок, що отримували запропоновані методи, підтверджує їх ефективність та етіопатогенетичну обґрунтованість призначення вітамінів та фітотерапії з І-го триместру.

Вміст фолієвої кислоти мав індивідуальні групові значення, особливо при поєднанні з ПВ-інфекцією, що узгоджувалося з даними літератури. Дефіцит активності MTHFR проявляється внаслідок мутагенної дії на ДНК гена ферменту, що призводить до його поліморфізму.

При цьому відбувається інактивація багатьох клітинних генів, в тому числі і онкогенів. У крові жінок контрольної групи вміст фолієвої кислоти був у межах референтних величин і таким залишався впродовж вагітності, але мав чітку тенденцію до зниження від І до ІІІ триместру гестації. В основній групі - достовірно нижчим (р<0,001) по відношенню до групи контролю у 1,6; 1,8; 1,8 рази; у групі порівняння - на 1,1; 1,1; 1,7 рази нижчим, ніж у контрольній групі (р<0,05) та у 1,5; 1,6; 1,1 рази вищим, ніж у основній групі.

Рівень інфекцій у контрольній групі у середньому склав 39,6±2%, у групі ІІА - 54,9±3%, у групі ІІБ - 74,5±4%, у групі ІІІ - 49,8±2%. Отже, вихідний рівень інфікованості організму вагітних основної групи був достовірно вищим (р<0,05) у 1,4 та 1,9 рази по відношенню до контрольної групи. Упродовж вагітності була тенденція до збільшення частоти позитивних результатів визначень ДНК досліджуваних інфекцій: у ІІ триместрі на 6,9%, 0,9%, 0,5%; 2,0%, у ІІІ-му триместрі - на 7,4%; 3,1%; 0,9%; 0,8% від вихідного рівня за групами. Частота ВПЛ у клінічно значущій кількості (> 3 lg на 10⁵ клітин ) у контрольній групі склала у І триместрі 47,5% обстежених, у підгрупі ІІА; ІІБ та групі порівняння ІІІ - 63,2%; 80,2%; 55,8% відповідно.

За триместрами гестації цей показник мав тенденцію до зменшення на фоні терапії. У І триместрі у групі ІІА рiвень виявлення залишкових специфічних антитiл класу G до CMV, VHS, Chl. trachomatis становив: 58,6%; 62,8%; 56,7% відповідно. У групі ІІБ ці показники дорівнювали відповідно 70,8%; 79,2%; 82,5%. У групі ІІІ виявлено зниження частоти позитивних значень IgG до Chl. trachomatis (55,6%) по відношенню до групи ІІБ. У ІІ триместрі в групі ІІА рiвень виявлення залишкових специфічних антитiл класу G до інфекцій був таким: 59,7%; 64,1%; 57,9 % для CMV; VHS; Chl. trachomatis відповідно; у групі ІІБ -- 72,2%; 80,8%; 83,3%, де відзначалася висока частота визначення позитивних значень IgG до Chl. trachomatis; у групі ІІІ -- 53,3%; 60,5%; 57,0%.

Ідентична картина характерна і для ІІІ триместру з тенденцією до збільшення позитивних результатів.

Полімікробний спектр мікрофлори, високий показник асоціативних форм обсіменіння піхви з перевагою аеробних асоціацій на фоні зниження кількості нормальної мікрофлори сприяє інфікуванню тканин зони трансформації шийки матки.

У І-го триместрі ІІ-ІІІ ступінь чистоти піхви визначено у 22(9,2%), ІІІ-ІV ступінь -- у 154(64,2%) і ІV -- у 53(22,1 %) вагітних основної групи, у групі порівняння - 18,3%; 66,7%; 15,0% відповідно. У ІІ-му триместрі в основній групі ІІ-ІІІ ступінь чистоти піхви зареєстрований у 68(28,3%); ІІІ-IV -- у 128(53,3%; IV -- у 32(13,3 %) спостереженнях.

При цьому IV ступінь чистоти піхви визначався у 20,8% вагітних підгрупи ІІБ. У ІІІ-му триместрі ІІ-ІІІ і ІІІ-IV ступінь чистоти піхви відмічено у 158 (52,7%) і 116(38,7%) відповідно; IV ступінь -- у 26(8,7%) випадках. У жінок контрольної групи протягом вагітності патогенна й умовно-патогенна мікрофлора не мала діагностичного титру внаслідок низького ступеня обсіменіння (до 10⁴ КУО/мл).

У жiнок групи порівняння співвідношення між кількістю випадків визначення гарднерел у матеріалі із заднього склепіння піхви і матеріалі з цервікального каналу становило 1,6 і 1,8 відповідно, а частота висівання хламідійної флори зростала. Основним збудником у підгрупі ІІА протягом гестації були грибки роду Candida, які визначали у 100% випадків у піхвовому вмісті, у 97,5% -- із цервікального каналу та у 77,5% -- з уретри. У підгрупі ІІБ основними збудниками були E. сoli, Proteus vulgaris та Trichomonas vaginalis, а саме у 26,7% випадків у піхвовому вмісті.

Спектр мікрофлори лохій на 3-тю добу післяпологового періоду у групі ІІБ у високих діагностичних титрах був представлений St. epidermidis, Proteus v., Escherichia coli з частотою високого ступеня обсіменіння 66,7%, що може бути індикатором результату терапії, що проводилася.

ДЕШМ виявляли на незміненій слизовій оболонці і при фонових захворюваннях потовщенням тканин регресивного типу, зниженням диференційовки клітин епітелію, поліморфізмом клітин, гіперхромією ядер, збільшенням кількості мітозів. При легкому ступені дисплазії зазначені зміни були у нижній третині епітеліального шару, при помірній дисплазії - у нижніх і середніх третинах, при тяжкій дисплазії - у всій товщі епітелію.

Виникнення ДЕШМ супроводжувалося зниженням активності фермента MTHFR (поліморфізм гена по 677Т алелі) на 35%, зменшенням вмісту фолієвої кислоти у 69,3% обстежуваних, перевищенням позитивних результатів визначення ДНК ВПЛ високо- та низькоонкогенних типів, ВГП, ЦМВ у основній групі у 1,7, у групі порівняння - у 1,3 рази по відношенню до контрольної групи.

Доведена ефективність запропонованих алгоритмів в залежності від ступеня тяжкості ДЕШМ та наявних фонових ЗШМ, інфекційних процесів піхви показала, що у порівнянні з стандартною терапією запропонована тактика сприяла зниженню частоти ДЕШМ слабкого і помірного ступеня у вагітних основної групи у 2,0 і 2,2 разу відповідно. У вагітних групи порівняння рецидивів ДЕШМ не спостерігалось.

Позитивним вважали результат у разі зникнення клінічних проявів інфекційних процесів піхви, кольпоскопічних ознак ураження ШМ, нормалізації цитоморфологічних структур епітелію.

Через 1,5 місяця після пологів через природні шляхи ДЕШМ слабкого (8,1%), помірного (16,1%) - ступеня була у 15(24,2%) із 62(51,7%) жінок у ІІІ триместрі, що отримували стандартну терапію та слабкого - у 2(9,5%) із 21(17,5%) - після запропонованої терапії. Всі жінки підлягали диспансерному спостереженню та лікуванню, яке включало інвазивні методи та вакцинотерапію при ДЕШМ помірного ступеня.

Жінки з групи порівняння рецидивів ДЕШМ, фонових та передракових захворювань шийки матки не мали. Травматична цервікальна десквамація і стимулювання локальних імунних факторів, що асоціюються з особливостями структури шийки матки та вагінальними пологами, можливо сприяють спонтанній регресії цервікальної дисплазії після пологів. Із числа фонових захворювань поліп цервікального канала не діагностовано.

Ознаки ендоцервіцита і лейкоплакії ШМ виявлені у групі, яка одержувала традиційну терапію під час вагітності, відповідно у 13,3% і 13,3% спостережень на фоні відновлення статевих зносин між партнерами, що могло сприяти реінфікуванню. Наявність патології ШМ у жінок вимагала дообстеження та лікування обох статевих партнерів.

Через 6 місяців після терапії ДЕШМ не виявлено, ознаки ендоцервіцита і лейкоплакії ШМ виявлені у 20,0% жінок групи традиційної терапії, а при запропонованій терапії ознаки ендоцервіцита виявлені у 6,7% спостережень. Основним видом контрацепції у жінок згідно їх ствердження у цей період були презервативи, а у 5(16,7%) пацієнток проведено штучне переривання вагітності.

Через 12 місяців частота виявлення ознак фонових захворювань - ендоцервіцита і лейкоплакії ШМ у групі з традиційним лікуванням збільшилась до 33,3% та 26,7% випадків, у групі запропонованої терапії - 13,3% та 6,7% відповідно.

Вміст фолієвої кислоти був у межах референтних величин у 30(66,6%) жінок і таким зберігався до кінця спостереження.

Скринінговий якісний метод визначення ДНК ВГП, ВПЛ, ЦМВ, Chlamydia trachomatis, Candida albicans, Gardnerella vaginalis свідчив про наявність їх циркуляції в організмі жінок, які страждали ДЕШМ помірного ступеня у 70,8%, 69,2%, 70,8%, 72,9%, 75,4%, 76,1% обстежених відповідно до кінця одного року після пологів.

При цьому частота клінічно значущої кількості ВПЛ у обстежуваних склала 33,3%. Результати визначення ступеня чистоти піхви через 1,5; 6; 12 місяців після пологів показали, що ІІ-ІІІ ступінь чистоти був у 66,7%; 61,7%; 66,7% спостережень відповідно.

Частота висівання із вмісту піхви трихомонад (60,0%), мікоплазм (72,5%), протея (55,0%), стрептококів (37,5%), епідермального стафілокока (42,5%), гарднерел (40,0%), дріжджоподібного грибка (37,5%), лактобактерій і біфідобактерій (17,5% і 45,0%), Chl. trachomatis з цервікального каналу (22,5%) до кінця спостереження характеризує мікробіоценоз піхви. Запропонована терапія відіграє значущу роль у зниженні частоти захворювань шийки матки, вірусоносійства, інфікованості піхви, шийки матки, усього організму від збудників хвороб, які передаються статевим шляхом, що дає можливість зробити ряд висновків.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове розв'язання актуального наукового завдання сучасного акушерства, гінекології, онкології - зниження частоти передпухлинних захворювань шийки матки у вагітних шляхом проведення передконцепційної підготовки, удосконалення діагностики, тактики ведення гестаційних процесів.

1. Питома вага жінок з дисплазією епітелія шийки матки за останні п'ять років у Одеському регіоні становила 57,3% серед захворювань шийки матки, а серед вагітних -- 266,6 на 1000 пологів та мала тенденцію до зростання від 22,1% у 2006 р. до 31,4% - у 2010 р.

2. Найвагомішими чинниками впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на виникнення дисплазії епітелія шийки матки у вагітних є фонові запальні, незапальні, передпухлинні захворювання шийки матки в анамнезі (26,7%; 16,0%; 57,3% відповідно); наявність 3-5 статевих партнерів (70,4%) та статевих партнерів високого ризику (20,3%); інфекції, що передаються статевим шляхом (19,4%), вірусної етіології (вірус папілома людини високо- (69,2%), низько- (79,2%) онкогенних типів, вірус герпеса простого (70,8%), цитомегаловірус (67,9%)); повторні вагітності (80,9%) та аборти в анамнезі (89,6%), застосування гормональних контрацептивів (19,1%) і гормональних препаратів під час вагітності матері жінки (23,4%); шкідливих звичок (паління) (40,7%), нерегулярне незбалансоване харчування (96,8%); захворювання шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи (24,1%), гіповітаміноз фолієвої кислоти (69,3%), зниження активності ферменту MTHFR унаслідок поліморфізма гена по 677Т алелі на 35%.

3. При дисплазії епітелію шийки матки у 69,3% вагітних вміст фолієвої кислоти був у 1,7 рази нижче норми при частоті поліморфізму гена ферменту фолієвої кислоти MTHFR 25,0% та зниженні його активності на 35%, що супроводжувалось високою частотою клінічно значущої кількості вірусу папіломи людини (79,2%), вірусу простого герпеса (70,8%), цитомегаловірусу (67,9%), ІІІ-ІV ступенем чистоти піхви (64,2%) та наявністю гестаційних ускладнень (прееклампсія (29,0%), дисфункція плаценти (21,6%)).

4. Розроблений та запропонований метод діагностики, терапії, профілактики включав визначення вмісту фолієвої кислоти, наявності поліморфізму гена ферменту метилентетрагідрофолатредуктази, вивчення мікробіоценозу піхви, цервікального канала, визначення ДНК вірусу папіломи людини (80,2%), вірусу простого герпеса (79,2%), цитомегаловірусу (70,8%); проведення передконцепційної підготовки та індивідуалізованої корекції метаболічних процесів шляхом призначення вітамінів групи «В», інтравагінального застосування фітопрепаратів з І триместру, етіотропної терапії з ІІ триместру; алгоритму спостереження після пологів.

5. Ефективність запропонованого алгоритму сприяла зниженню частоти дисплазії епітелію шийки матки слабкого і помірного ступеня у вагітних основної групи у 2,0 і 2,2 разів відповідно у порівнянні з стандартною терапією з відсутністю рецидивів у вагітних групи порівняння. Через 1,5 місяці після пологів через природні родові шляхи дисплазія епітелію шийки матки слабкого, помірного ступеня була у 24,2% жінок проти 51,7% у ІІІ триместрі, що отримували стандартну терапію, та у 9,5% - після запропонованої.

Практичні рекомендації.

1. Усі жінки з фоновою, передраковою патологією шийки матки, інфекційними процесами піхви, що планують вагітність, мають проходити передконцепційну підготовку за 6 місяців до запліднення.

2. Обстеження жінок з фоновою, передраковою патологією шийки матки, інфекційними процесами піхви до вагітності передбачає оцінку вмісту фолієвої кислоти, визначення поліморфізму гена метилентетрагідрофолатредуктази.

3. Доцільно проводити кількісну оцінку титрів КУО патогенної флори піхви, цервікального каналу, уретри; визначати наявність ДНК папілома вірусної інфекції, вірусу герпеса простого, цитомегаловірусу та іншої патогенної флори до вагітності та в динаміці спостереження з метою корекції мікробіоценоза.

4. З метою зниження частоти та тяжкості захворювань шийки матки у вагітних доцільно застосовувати такі препарати: фолієву кислоту, ціанокобаламін, піридоксин, рибофлавін, тіамін, аскорутін, вокадін, бетадін, гексикон, витол.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Живиця А.В. Вміст вітамінів В12 і В9 у крові вагітних з дисплазією епітелія шийк матки / А. В. Живиця // Таврический медико-биологический вестник. - 2010. - №3 (51). - Т.13. - С. 64-66.

2. Живиця А.В. Клінічні особливості перебігу гестації у жінок з захворюваннями шийки матки / А. В. Живиця // Вісник морської медицини. - 2011. - №1. - С. 83-86.

3. Живиця А.В. Діагностичне значення вітамінів групи «В» для репродуктивного здоров'я / В. П. Міщенко, І.В. Руденко, А.В. Живиця, С.В. Лісовський // ПАГ. - 2011. - № 1 . - С. 56-59. (Дисертантом проведено набір клінічного матеріалу, аналіз одержаних результатів дослідження, статистична обробка матеріалу, підбір літературних джерел, оформлено статтю до друку).

4. Живиця А.В. Профілактика гестаційної дисплазії епітелія шийки матки / В. М. Запорожан, А. В. Живиця // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2010. - С. 568-571. (Дисертантом проведено набір клінічного матеріалу, аналіз одержаних результатів дослідження, статистична обробка матеріалу, підбір літературних джерел, оформлено статтю до друку).

5. Живиця А.В. Ретроспективний аналіз медичної документації та характеристика нозологічної структури захворювань шийки матки у жінок у Одеському регіоні / А.В. Живиця // Таврический медико-биологический вестник. - 2011. - Т.14, №3. - С. 89-91.

6. Патент на корисну модель № 11358/ЗУ/11, Україна МПК (2011.01) А61В 5/00, А61К 31/00. Спосіб передконцепційної підготовки жінки / В. М. Запорожан, А. В. Живиця; заявник і патентовласник Одеський національний медичний університет. - u 2011 05131; заявлено 22.04.2011; затверджено 01.06.2011 Державним департаментом інтелектуальної власності. (Дисертантом проведено патентний пошук, оформлення технічної частини, набір клінічного матеріалу, аналіз та узагальнення одержаних результатів, статистична обробка матеріалу).

7. Живиця А.В. Спосіб профілактики виникнення дисплазії епітелія шийки матки у вагітних: інформаційний лист / В.М. Запорожан, В.П. Міщенко, А.В. Живиця, С.В. Лісковський. - К., 2010. - 4 с. (Дисертантом проведено набір клінічного матеріалу, аналіз та узагальнення одержаних результатів, статистична обробка матеріалу, підбір літературних джерел).

8. Живица А.В. Комплексное лечение патологии шейки матки асоциированной с папиломавирусной инфекцией / А. В. Живица // Матеріали ІV Всеукраїнської конференції з гінекологічної ендоскопії, 26-28 вересня 2003 р., м. Одеса. - Одеса, 2003. - С. 100-101.

Анотація

Живица А.В. Профілактика передпухлинних захворювань шийки матки у вагітних. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Одеський національний медичний університет МОЗ України. - Одеса, 2011.

Метою роботи є підвищення ефективності заходів профілактики та лікування передпухлинних захворювань шийки матки у вагітних шляхом удосконалення діагностики, застосування науково обґрунтованої передконцепційної підготовки і тактики ведення гестаційного процесу.

Питома вага вагітних з дисплазією епітелія шийки матки за останні п'ять років у Одеському регіоні становила 266,6 на 1000 пологів.Найвагомішими чинниками впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на виникнення дисплазії епітелія шийки матки у вагітних є фонові запальні, незапальні, передпухлинні захворювання шийки матки, наявність статевих партнерів високого ризику, інфекції, що передаються статевим шляхом, вірус папіломи людини, аборти, застосування гормональних контрацептивів і гормональних препаратів під час вагітності матері жінки, шкідливих звичок (паління), захворювання шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи, гіповітаміноз фолієвої кислоти, зниження активності ферменту MTHFR унаслідок поліморфізму гена по 677Т алелі.

При дисплазії епітелія шийки матки у 69,3% вагітних вміст фолієвої кислоти був у 1,7 рази нижче норми при частоті поліморфізму гена ферменту фолієвої кислоти MTHFR 25,0% та зниженні його активності на 35%, що супроводжувалося високою частотою клінічно значущої кількості вірусу папіломи людини, вірусу простого герпеса, цитомегаловіруса, ІІІ-ІV ступеню чистоти піхви та наявністю прееклампсії у 29,0%, дисфункції плаценти у 21,6% спостережень.

Розроблений та запропонований метод діагностики, терапії, профілактики включав визначення вмісту фолієвої кислоти, наявність поліморфізму гена ферменту метилентетрагідрофолатредуктази, вивчення мікробіоценозу піхви, цервікального каналу, визначення ДНК вірусу папіломи людини, вірусу простого герпеса, цитомегаловірусу, проведення передконцепційної підготовки та індивідуалізованої корекції метаболічних процесів.

Ефективність запропонованого алгоритму сприяла зниженню частоти дисплазії епітелія шийки матки слабкого і помірного ступеня у вагітних основної групи у 2,0 і 2,2 разів відповідно у порівнянні зі стандартною терапією з відсутністю рецидивів у вагітних групи порівняння.

Ключові слова: профілактика передпухлинних захворювань шийки матки, вагітність.

Аннотация

Живица А.В. Профилактика предопухолевых заболеваний шейки матки у беременных. - Рукопись.