Главная Коллекция "Revolution" Медицина Оптимізація субепітеліальної фоторефракційної кератектомії при міопії різного ступеня

Оптимізація субепітеліальної фоторефракційної кератектомії при міопії різного ступеня

Зорові функції у динаміці (візометрія, візоконтрастометрія) після удосконаленої та стандартної субепітеліальної ФРК на очах з різними ступенями вихідної міопії. Частота виникнення і виразність субепітеліального помутніння рогівки після стандартної СФРК.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2015
Размер файла 76,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика

14.01.18 - Офтальмологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Оптимізація субепітеліальної фоторефракційної

кератектомії при міопії різного ступеня

Красуцький Віктор Йосипович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі офтальмології Національного медичного університету імені академіка О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних

наук, професор Жабоєдов Геннадій Дмитрович,

Національний медичний університет імені академіка

О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Венгер Галина

Юхимівна, Одеський національний медичний

університет МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології

доктор медичних наук, професор Павлюченко

Костянтин Павлович, Донецький національний

медичний університет імені М. Горького МОЗ

України, завідувач кафедри офтальмології

Захист відбудеться "15" квітня 2011 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.05 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупіка МОЗ України (03680, Україна,

м. Київ, проспект Комарова, 3, Київська міська лікарня "Центр мікрохірургії ока", кафедра офтальмології НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (04112,

м. Київ, вул.. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий "11" березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних

наук, доцент Н.С. Лаврик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Короткозорість займає третє місце (5,36%) у структурі офтальмологічної захворюваності, а в структурі первинної інвалідності в Україні становить 16%. Аналіз захворюваності міопією в нашій країні в період 1994 - 2004 роки показав її приріст на 70,7% (Пасєчнікова Н.В., Риков С.А., Сергієнко М.М., 2006). За останні 5 років у структурі поширеності захворювань частка міопії зросла з 4,7% до 12,6% (Риков С.А., 2010).

У корекції короткозорості в даний час все більшого значення набувають ексімер-лазерні методи, засновані на моделюванні тканини рогівки шляхом абляції її лазерним променем з довжиною хвилі 193 нм (Trokel S.L., 1983, Taylor D.M., 1988, Hanna K.D., 1989, Федоров С. М., 1989, Семенов А.Д., 1994, Балашевич Л.Й., 2008), в тому числі фоторефракційна кератектомія та її модифікації (субепітеліальна ФРК (ЛАСЕК) і Епі-ЛАСІК), а також ЛАСІК (Куренков В.В ., 2002, Балашевич Л.Й., 2002, Lohmann C.P., 2005, Павлюченко К.П., 2005, Коваленко Л.Н., 2008, Jeckson W.B., 2007, Cazal J., 2008). В останні 2-3 роки простежується тенденція збільшення частки фоторефракційної кератектомії та її модифікацій серед загальної кількості ексімер-лазерних корекцій. Цьому сприяє відсутність проблем, пов'язаних з формуванням рогівкового клаптя, а в поєднанні з можливістю створення кастамізованого (персоніфікованого) профілю рогівки - робить цю корекцію найбільш оптимальною (Vinciguerra P., 2005, Pallikaris I., 2007, Bechara S.J., 2007, Alfayez M., 2008, Hashemian S.J., 2008).

Проведений аналіз даних літератури вказує на велику кількість досліджень, що були присвячені клінічним особливостям фоторефракційної хірургії (Семенов А.Д., 1995, Куренков В.В., 1998, Herth P.S., Holladay J.T., Dudeja D.R., Chang J., 1999, Балашевич Л.Й., 2008 та ін.). Досвід застосування ФРК і її модифікацій вказує на те, що найбільш частим ускладненням даного методу є розвиток післяопераційного субепітеліального помутніння рогівки (СПР) (Куренков В.В., 1999, Tabbara Kh . F., 1999, Mitra S., 2004). Враховуючи, що проведено велику кількість досліджень, які стосуються клінічних і морфологічних особливостей виникнення та розвитку цього ускладнення (Федоров А.А., 1999, Куренков В.В., 2000, Старр М.Б., 2000 та ін.), розроблені класифікації та запропоновані тактики лікування (Kremer I., 1999, Першин К.Б., 2000, Куренков В.В., 2002, Anschug T., 1999, Winkler von Mohrenfels C., 2001, Marcon A.S., 2002, , Porges Y., 2004, Жабоєдов Г.Д., 2003, Могилевський С.Ю., 2006, Movahedan H., 2007, De Benito-Llopis, 2008), ця проблема залишається актуальною.

Вивчення клініко-функціонального стану зорового аналізатора в залежності від ступеня короткозорості важливо для визначення показань при проведенні субепітеліальної фоторефракційної кератектомії (СФРК).

Вирішення цих завдань дозволить покращити результати лікування пацієнтів з короткозорістю, більшість з яких перебуває в працездатному віці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідницької теми кафедри очних хвороб Національного медичного університету імені академіка А.А. Богомольця «Нові методи діагностики й лікування дистрофічних захворювань сітківки й зорового нерва» (№ держреєстрації 0101V000683 від 20.02.2001 р.)

Мета роботи. Підвищення ефективності та зменшення ускладнень при корекції рефракції очей шляхом удосконалення методики субепітеліальної фоторефракційної кератектомії (СФРК) у пацієнтів з міопією різних ступенів.

Завдання дослідження:

1. Розробити методику СФРК для корекції міопії з метою зменшення ускладнень та підвищення функціонального ефекту операції.

2. Дослідити зорові функції у динаміці (візометрія, візоконтрастометрія) після удосконаленої та стандартної субепітеліальної ФРК на очах з різними ступенями вихідної міопії.

3. Провести дослідження рефракції після удосконаленої та стандартної СФРК на очах з різними ступенями вихідної міопії в динаміці.

4. Провести дослідження виразності післяопераційного рогівкового синдрому та особливостей реепітелізації рогівки після удосконаленої та стандартної СФРК на очах з різними ступенями вихідної міопії.

5. Дослідити частоту виникнення і виразність субепітеліального помутніння рогівки після удосконаленої та стандартної СФРК на очах з різними ступенями вихідної міопії.

6. Дослідити психо-функціональні показники до і після операції удосконаленої та стандартної СФРК.

7. Дослідити у віддалені терміни показники функцій, рефракції, виразність субепітеліального помутніння рогівки після удосконаленої і стандартної СФРК на очах з різними ступенями вихідної міопії.

Об'єкт дослідження - міопія різного ступеня.

Предмет дослідження - порівняння клінічних (рефракція рогівки, кератотопографія, рефрактометрія, пахіметрія) та функціональних (візометрія, візоконтрастометрія) показників при проведенні субепітеліальної фоторефракціоної кератектомії за удосконаленим і стандартним способами на очах з міопією різних ступенів. кератектомія міопія помутніння рогівка

Методи дослідження. Візометрія на автоматизованій оптометричній системі фороптер Nidek АОS-950, візоконтрастометрія - по Атласу тестових зображень по візоконтрастопериметріі (Волков В.В.), рефракція визначалась на автокераторефрактометрі Nidek ARK-700A, кератотопографія виконувалась на комп'ютерному топографі «OCULUS». Біомікроскопія здійснювалася за допомогою щілинної лампи Nidek SL-1600 з використанням флюоресцеїнового тесту, виразність субепітеліального помутніння рогівки оцінювали в балах за шкалою Кремер(1999), товщина рогівки - за допомогою ультразвукового пахіметра Nidek UP-1000. Використано дані анкетування пацієнтів за спеціально розробленими анкетами для визначення суб'єктивної задоволенності операцією (СЗО) і показника якості зорової життя (ЯЗЖ). Обстеження проводились до операції і після в динаміці до двох років. Статистична обробка результатів проводилася з використанням стандартного пакета прикладної статистики - Statistica 5,0.

Наукова новизна отриманих результатів.

Розширено уявлення про стан в динаміці функціональних показників, рефракції, параметрів рогівки, особливостей загоєння операційної рани, а також психо-функціональне сприйняття результатів операції СФРК.

Вперше вивчені клінічні та функціональні особливості застосування розробленого способу удосконаленої субепітеліальної ФРК (СФРК) в порівнянні з раніше застосовуваним способом M. Camellin (1998). На підставі проведених досліджень в динаміці встановлено, що тривалість та інтенсивність больового синдрому, терміни реепітелізації рогівки і виразність післяопераційного СПР при удосконаленому способі СФРК зменшуються. Відмінності між способами були вірогідні.

Встановлено на підставі кераторефрактометричного і кератотопографічного досліджень, визначення візометричних і частотно-контрастних характеристик, що застосування запропонованої удосконаленої СФРК при міопії слабкого і середнього ступенів забезпечує прогнозовані і стабільні клініко-функціональні результати протягом 2 років. При вихідній міопії більше 6,0 Дптр. застосування методів удосконаленої та стандартної СФРК характеризується значним регресом рефракційного ефекту і збільшенням частоти виникнення і виразності післяопераційного субепітеліального помутніння рогівки (СПР).

Вперше показано, що застосування способу удосконаленої СФРК в порівнянні зі стандартним методом забезпечує меншу виразність СПР в віддаленому періоді на очах з міопією слабкого, середнього та високого ступенів (p<0,05).

Практичне значення отриманих результатів.

Розроблено спосіб операції субепітеліальної ФРК (СФРК) (патент України № 19350 від 15 грудня 2006 року), що характеризується інтенсивною дезалкоголізацією епітелію рогівки, специфічною дезінтеграцією епітелію з підлеглими тканинами при збереженні його цілісності, формуванням, шляхом епітеліорексису, зменшеного на 1 мм епітеліального клаптя, видаленням навколоклаптєвої смужки алкоголізованного епітелію, укладанням збереженого епітеліального клаптя в межах деепітелізованного співрозмірного стромального ложа без утворення складок і дублікатур, що дозволяє підвищити безпеку операції і зберегти рефракційної ефект.

Застосування удосконаленного метода СФРК дозволяє в ранньому післяопераційному періоді вірогідно (p<0,05) зменшити інтенсивність і тривалість больового синдрому, підвищити активність реепітелізації рогівки (p<0,05), а також зменшити виразність і частоту СПР.

Через 1 рік після удосконаленої СФРК виразність СПР вірогідно зменшується в порівнянні зі стандартним методом (p<0,05). Частота виявлення СПР від 3-го до 12 місяця знизилася з 46,5% до 2,8% (p<0,05) після удосконаленої СФРК, а після стандартної - від 57,2% до 7,8% (p<0,05).

Встановлено, що міопія високого ступеню повинна розглядатися як відносне протипоказання для проведення СФРК, в зв'язку зі зниженням рефракційного ефекту та зниженим рівнем СЗО.

Результати досліджень впроваджені в клінічну практику: центру лазерної корекції зору «Тарус» м. Одеса (ліцензія МОЗ України АБ № 155789 від 27.07.2006); медичного центру «Аілаз» м. Київ (ліцензія МОЗ України АБ № 202622 від 29.07.2005) , ТОВ ОК «Новий зір» м. Київ (Ліцензія МОЗ України АВ № 118620 від 29.07.2009); «Міжнародного медичного центру «Офтальміка» м. Харків (ліцензія МОЗ України АБ № 202622 від 29.07.2005), ТОВ ОЦ «Новий зір» м. Дніпропетровськ (ліцензія МОЗ України АБ № 782045 від 19.03.2009).

Особистий внесок здобувача. У процесі роботи спільно з науковим керівником визначена мета і сформульовані завдання дослідження. Автор вивчив і проаналізував джерела літератури, провів клінічні обстеження та спостереження за пацієнтами в до- і післяопераційному періодах. Здобувач самостійно виконав 1060 СФРК, з них 288 удосконаленим способом. Автором було проведено аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка, інтерпретація отриманих даних, формулювання висновків, написані та оформлені всі розділи роботи. Отримано в співавторстві патент України: Пат. 19350 Україна МПК А61У 17/22 А61У 10/00 «Спосіб проведення фоторефракційної кератектомії».

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи апробовані на наукових конференціях і симпозіумах: Міжнародна науково-практична конференція «Запобігання сліпоті у дітей в Україні в рамках виконання програми ВООЗ «Зір-2020». Київ, 2005; 4-й Симпозіум по офтальмохірургії в Україні «Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока». Київ, 2005; IV Євро-Азіатська конференція по офтальмохірургії. Єкатеринбург, 2006; ХІ з'їзд офтальмологів України. Одеса, 2006; V Polsko-ukrainska konferencja okulistyczna. Lublin, 2006; ІІІ Науково-практична конференція. Євпаторія, 2006; Всеросійська наукова конференція. Санкт-Петербург, 2007.

Публікації. За матеріалами дисертації опублікованих робіт - 17, з них у виданнях, затверджених ВАК України - 5, та 1 патент України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, розділу «матеріали та методи дослідження», трьох розділів власних досліджень, висновків, 2 додатків і списку використаних джерел (44-кирилицею, 165-латиною). Надрукована на 156 сторінках, ілюстрована 42 таблицями і 34 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. У рамках роботи виконувалася порівняльна клініко-функціональна оцінка особливостей СФРК, виконаних за удосконаленою та стандартної методиками, при різних ступенях вихідної короткозорості. Були сформовані 2 групи: 1-а - основна - 288 очей (144 пацієнта), на яких операція СФРК виконувалась за удосконаленою методикою. Запропонована удосконалена методика СФРК полягає в інтенсивній дезалкоголізації епітелію рогівки, специфічній дезінтеграції епітелію з підлеглими тканинами при збереженні його цілісності, видаленням навколоклаптєвої смужки алкоголізованого епітелію, укладанням збереженого епітеліального клаптя в межах деепітелізованого співрозмірного стромального ложа без утворення складок і дуплікатур (Патент України № 19350 від 15 грудня 2006 року). 2-а - контрольна - 772 ока (386 пацієнтів), на яких операція виконувалася за методикою, запропонованою M. Camellin (1998). При відборі пацієнтів на СФРК враховували протипоказання, сформульовані Куренковим В.В. (1999). Групи були однакові за віком, статтю, без супутньої офтальмологічної патології. В обох групах були виділені підгрупи залежно від вихідної рефракції: міопія слабкого ступеня (до 3,0 Дптр.), середнього (3,0-5,75 Дптр.) та високого (6,0 - 9,0 Дптр.) . Дослідження проводились до операції та в динаміці - щомісячно до 1 року. У віддаленому періоді, через 2 роки, вивчено стан основних показників.

Результати і їх обговорення. В основній групі, після удосконаленої СФРК, в підгрупі з міопією слабкого ступеня в ранньому післяопераційному періоді (14 діб) відзначається зростання гостроти зору до 0,81±0,05, через 1 місяць до 0,99±0,04, через 1 рік до 1,12±0,09. У контрольній групі, після стандартної СФРК, гострота зору досягла через 1 місяць 0,98±0,03, через 1 рік 1,00±0,06. Тобто, показники гостроти зору на очах з міопією слабкого ступеня після удосконаленої та стандартної СФРК, при порівнянні, мали однакові значення, (p>0,05).

Після удосконаленої СФРК в підгрупі з міопією слабкого ступеню рефракція різко послаблюється і формується гіперметропія слабкого ступеню (на 14 добу після операції +1,21±0,31 Дптр., p<0,05). Через місяць - емметропія, через 1 рік -0,07±0,01 Дптр.. Показники рефракції на очах після стандартної СФРК мали такі ж значення, як після удосконаленої СФРК (p> 0,05). Результати порівняння показників авторефрактометрії та рефракції рогівки свідчать про тенденцію їх поліпшення при міопії слабкого ступеня після удосконаленої та стандартної СФРК протягом півроку. Через 1 рік зазначена стабілізація рефракції.

Гострота зору в підгрупі з міопією середнього ступеня основної та контрольної груп через 1 місяць після операції вірогідно (p<0,05) підвищується, відповідно, до 0,95±0,04 та 0,91±0,02. Через 1 рік показники гостроти зору були стабільними, відповідно, 0,95±0,06 та 0,94±0,07. Тобто, показники гостроти зору на очах з міопією середнього ступеня після удосконаленої та стандартної СФРК, при порівнянні, мали однакові значення, (p>0,05).

Показники рефракції в підгрупі з міопією середнього ступеню в ранньому післяопераційному періоді свідчили про різке ослаблення рефракції після проведення удосконаленої та стандартної СФРК, а також про формування гіперметропічної рефракції, відповідно, +1,31±0,21 Дптр. та +1,25±0,12 Дптр. (p<0,05). Через 3 місяці в обох підгрупах рефракція підсилювалась і через 6 місяців досягала значень, відповідно, -0,20±0,06 Дптр. та -0,45±0,07 Дптр. ( p<0,05). До 12 місяця після удосконаленої та стандартної СФРК проходило формування міопії слабкого ступеню, відповідно, -0,32±0,04 Дптр. та -0,60 ±0,07 Дптр.. При цьому рефракція на очах після удосконаленої СФРК вірогідно слабкіша (p<0,05), ніж після стандартної СФРК.

В підгрупі з міопією високого ступеню основної групи, гострота зору підвищилась до 0,67 ± 0,02 (p<0,05) на 14 добу після операції. Через 1 місяць гострота зору - 0,76 ± 0,03 і надалі зберігалася з незначними коливаннями до 12 місяця. Після стандартної СФРК гострота зору збільшилась до 0,62±0,03 (p <0,05). Через місяць досягла 0,71±0,04 і надалі зберігалася до 12 місяця.

Показники гостроти зору в підгрупі з міопією високого ступеня були вірогідно нижчі (p<0,05), ніж у підгрупах із слабким та середнім ступенем після виконання операцій за обома методиками.

Після удосконаленої СФРК на очах з міопією високого ступеню в перші 2 тижні формувалася гіперметропія слабкого ступеню - +0,52±0,24 Дптр., (табл. 1).

Таблиця 1.

Рефракція після СФРК (стандартної та удосконаленої)

при міопії високого ступеня

Строки

Рефракція в Дптр. (M ± m)

Вірогідність

Між групами

Після стандартної СФРК (n=158)

Після удосконаленої СФРК (n=68)

До опер.

- 7,20 ± 0,76

- 7,21 ± 0,88

p>0,05

2 тиж.

+0,47 ± 0,21*

+0,52 ± 0,24*

p>0,05

1 міс.

-0,02 ± 0,19*

+0,13 ± 0,17*

p>0,05

2 міс.

-0,43 ± 0,26*

-0,31 ± 0,19*

p>0,05

3 міс.

-1,14 ± 0,11*

-1,01 ± 0,14*

p>0,05

6 міс.

-1,65 ± 0,17*

-1,30 ± 0,19*

p>0,05

9 міс.

-1,50 ± 0,18*

-1,27 ± 0,11*

p<0,05

12 міс.

-3,12 ± 0,22*

-2,04 ± 0,17*

p<0,05

* - вірогідна різниця між показниками до і на протязі року після операції, p<0,05.

Рефракція, близька до еметропії, відзначена в період від 1 до 2 місяців після операції. Через 3 місяці рефракція підсилювалася до -1,01±0,14 Дптр.. Період від 6 до 12 місяців характеризувався подальшим підсиленням рефракції і формуванням міопії в -2,04 ± 0,17 Дптр. через 1 рік.

Після проведення стандартної СФРК в підгрупі з вихідною міопією високого ступеню відзначалося також різке ослаблення рефракції до гіперметропії., через 2 місяці - -0,43±0,26 Дптр.. До 12 місяця сформувалася міопія -3,12±0,22 Дптр.. В підгрупах з міопією високого ступеню регресія рефракційного ефекту була менш вираженою після удосконаленої СФРК, ніж після стандартної СФРК (p<0,05).

Рефракція рогівки в основній та контрольній групі, в підгрупах з міопією слабкого та середнього ступеня впродовж року була стабільною (р>0,05), а в підгрупах з міопією високого ступеня поступово підсилювалась (р<0,05). Кератометричний регрес рефракційного ефекту на очах після удосконаленої СФРК - 2,02 Дптр., що вірогідно нижче (p<0,05) в порівнянні зі стандартною СФРК - 2,93 Дптр..

Дослідження частотно-контрастних характеристик (ЧКХ) у підгрупі з вихідною короткозорістю слабкого ступеню продемонстрували поступове підвищення ЧКХ, особливо протягом перших 2-х місяців після удосконаленої СФРК і 3-х місяців після стандартної, переважно в області високих і низьких частот. У період від 6 до 12 місяця показники були стабільно високими на всіх досліджуваних очах в обох групах (p>0,05).

У підгрупі з міопією середнього ступеню через 3 місяці після удосконаленої СФРК рівень чутливості підвищився порівняно з доопераційним: - до високих просторових частот від 97,51±3,62% до 109,98±4,9%, (p<0,05), до середніх просторових частот: від 96,68±2,33% до 105,77± 4,02%, (p<0,05), до низьких просторових частот: від 93,23±6,89% до 117,04±4,32% (p<0,05). При стандартній СФРК зміни ЧКХ були такими ж, (p<0,05). Відмінностей між методиками не відмічено (p>0,05).

Результати дослідження ЧКХ у підгрупі з міопією високого ступеню після удосконаленої СФРК, показали вірогідне підвищення чутливості до високих (від 91,8±2,37% до 105,1±4,2%, p<0,05), середніх (від 93,6±2,39% до 102,4±3,11%, p<0,05) і низьких просторових частот (від 88,2±0,02% до 102,8 ± 4,01%, p<0,05) через 3 місяці після операції. Період до 12 місяців після удосконаленої СФРК характеризувався збереженням зазначених величин ЧКХ, що не відрізнялися від показників після стандартної СФРК (p>0,05).

Чутливість зорового аналізатора до високих частот визначається не тільки роздільною здатністю сітківки, але і оптикою ока. Поліпшення показників ЧКХ відбувається, на нашу думку, паралельно змінам в оптичній системі, до яких адаптуються сенсорні елементи зорового аналізатора, що підтверджує виявлений логічний зв'язок між гостротою зору та високочастотними складовими просторового частотного спектру (Пашинова Н.Ф., 2001).

При біомікроскопії очей в основній групі, зазначено, що повна реепітелізації рогівки на 4-й день після удосконаленої СФРК була на 274 очах (95,14±1,3%), із них: у підгрупі з міопією слабкого ступеню - на 76 очах ( 97,44±1,7%), середнього - на 134 очах (94,37±1,9%), високого - на 64 очах (94,12±2,9%). Реепітелізації рогівки на 4 день після удосконаленої СФРК (95,14±1,3%) вірогідно вище показників реепітелізації в групі після стандартної операції (87,95±1,17%),(p<0,01), що підтверджує меншу травматичність удосконаленого способу, а, отже, знижує ризик розвитку СПР, з чим пов'язаний патогенез цього ускладнення, на думку більшості дослідників (Мітягіна О.Н.,1999, Першин К.Б.,2000, Павлюченко К. П., 2002, Коваленко Л.М.,2008, Wee W. R.,1997, Y. Wang,1998, Kornilovsky I. M., 2001, Lee H. K.,2005, Vorotnikova E.,2007).

В обох групах у підгрупах з різним ступенем вихідної короткозорості існує тенденція до зниження активності реепітелізації на очах з більш високим ступенем міопії (p>0,05) (рис.1). Припущено, що уповільнення регенерації епітелію на очах з більш високим ступенем міопії відображає характерні для них більш виражені обмінно-дистрофічні порушення в усіх відділах ока, в тому числі і в рогівці.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 1. Реепітелізація рогівки на 4-й день після удосконаленої та стандартної СФРК при міопії різного ступеня.

Всі прооперовані пацієнти відзначали больові відчуття різної інтенсивності та тривалості, ймовірно, у зв'язку з оголенням і роздратуванням нервових закінчень в результаті зняття епітелію. Больовий синдром супроводжувався симптомами сльозотечі, світлобоязні і блефароспазмом. Після удосконаленої СФРК больовий синдром тривав, в середньому, 29,2±0,75 години, з інтенсивністю 5,8±0,35 бала (за шкалою від 0 до 10 балів), і ці характеристики були вірогідно кращими, ніж на очах після стандартної СФРК, після якої больовий синдром тривав, в середньому, 32,2±1,1 години (р<0,05), з інтенсивністю в 7,2±0,46 бали (р<0,05).

В результаті проведених досліджень було визначено, що СПР розвивається в перші тижні після проведення операції і досягає максимальної виразності через 1-3 місяці на очах з міопією слабкого та середнього ступеня і через 4-6 місяців на очах з міопією високого ступеня з подальшим зменшенням протягом першого року після операції. При цьому існують статистично значимі відмінності у виразності СПР між підгрупами з різним ступенем вихідної міопії, що продемонстровано на рис.2.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 2. Виразність СПР в динаміці в підгрупах з міопією різного ступеня.

Виразність СПР на очах з міопією слабкою та середнього ступенів, як у ранньому, так і в пізньому післяопераційному періоді не перевищувала 1 бала (за Кремер). Максимальне значення СПР в підгрупі з міопією слабкого ступеню було відзначено через 1 місяць після удосконаленої СФРК 0,43± 0,07 бала, після стандартної - 0,67±0,05 бала (p<0,05). Надалі виразність СПР зменшувалася до 12 місяця до 0,16± 0,01 бала після удосконаленої СФРК і до 0,34±0,08 бала - після стандартної (p <0,05). Максимальна виразність СПР в підгрупі з міопією середнього ступеня відзначена через два місяці після операції, і становила 0,52±0,06 бала після удосконаленої СФРК, проти 0,80±0,05 бала після стандартної СФРК (p<0,01). Відзначено статистично вірогідне зниження виразності СПР до 12 місяця після удосконаленої СФРК та після стандартної СФРК (p<0,05). Результати порівняння виразності післяопераційного СПР, у підгрупах з вихідною міопією слабкого та середнього ступенів, свідчать на користь удосконаленої СФРК в порівнянні зі стандартною впродовж усього періоду спостереження (p<0,05).

На очах з міопією високого ступеня максимальна виразність СПР 1,18±0,17 балів визначена через 5 місяців після удосконаленої СФРК із подальшим зменшенням до 0,71±0,09 балів до 12 місяця спостережень (p<0,05). Після стандартної СФРК, через 5 місяців визначена максимальна виразність СПР в 1,34±0,16 бала. Надалі виразність СПР знижувалася до 0,93±0,19 балів через 1 рік (p<0,05). В підгрупі з міопією високого ступеня основної групи виразність СПР була нижчою, ніж в контрольній групі протягом усього періоду спостережень (p<0,05). При міопії високого ступеня виразність СПР також статистично значимо відрізнялася від підгруп з міопією слабкого та середнього ступеня (p<0,05).

Кератотопограми при центральних СПР характеризувалися наявністю осередка проміненції, що відповідав локалізації та розмірами помутніння. Така кератотопографічна картина найбільш характерна для СПР, що виявляються в ранньому післяопераційному періоді. В пізньому післяопераційному періоді нерівномірний розподіл осередків СПР викликало асиметрію оптичної зони на кератотопографічній карті і супроводжувалося зниженням зорових функцій за рахунок втрати прозорості рогівки і неправильного астигматизму. У випадках більш периферійної локалізації СПР оптичний центр рогівки не страждав, що супроводжувалося відсутністю виразних рефракційних змін і високими зоровими функціями.

При розсмоктуванні СПР топографічна карта рогівки поступово нормалізувалася і залишалася стабільною впродовж усього періоду спостережень у пацієнтів з вихідною міопією слабкого та середнього ступеня і змінювалася відповідно з регресом рефракційного результату у пацієнтів з вихідною міопією високого ступеня. Необхідно відзначити, що тенденції динаміки даних післяопераційного кератотопографічного дослідження на очах пацієнтів після стандартної та удосконаленої СФРК співпадали.

Післяопераційне СПР, що має негативний вплив на клініко-функціональні показники, визначено як «значиме». Аналіз отриманих даних дозволив оцінити взаємозв'язок між «значимим» СПР та величиною вихідної короткозорості пацієнта. Проведений в роботі статистичний аналіз дозволив встановити, що граничною величиною СПР, при якому не відбувається істотних змін функціональних показників, є 1 бал за класифікацією Kremer I. (сліди помутніння мінімальної насиченості, видимі при дифузному та прямому освітленні).

Доопераційна пахіметрія рогівки, в середньому, вірогідно не відрізнялась між підгруппами з різним ступенем міопії в основній та контрольній групах. (р>0,05). Післяопераційне обстеження показало вірогідне зменшення кератопахіметричних показників у трьох підгрупах обох груп (р<0,05). Товщина рогівки очей в підгрупах з міопією високого ступеня була тонкіша, ніж в підгрупах з міопією слабкого та середнього ступенів після удосконаленої та стандартної СФРК (р<0,05).

Результати суб'єктивної задоволеності операцією (СЗО), визначені при анкетуванні пацієнтів, в підгрупі з міопією слабкого ступеня свідчать, що на 4-у добу суб'єктивна оцінка ефекту проведеної удосконаленої СФРК досягла 99,61%, а після стандартної методики - 99, 22% (p>0,05). Рівень СЗО 100% після удосконаленої СФРК відмічено через 3 місяці, а після стандартної через 4 місяці. Після проведення СФРК (стандартної та удосконаленої), у підгрупі з вихідною міопією слабкого ступеня відбувається істотне і достовірне (р<0,05) підвищення показника якості зорової життя (ЯЗЖ) впродовж 1 року спостережень, що не залежало від використаної методики операції (p>0,05).

У підгрупі з міопією середнього ступеня основної групи необхідно відзначити поступове підвищення показників СЗО в ранньому післяопераційному періоді до 94,78±2,29%, а в контрольній групі до 93,57± 2,48% (p>0,05). Показники ЯЗЖ в підгрупі з міопією середнього ступеня суттєво підвищились після удосконаленої та стандартної СФРК через 1 рік. Між методиками також не було відмінностей, (p>0,05).

СЗО в підгрупі з вихідною міопією високого ступеня характеризувалася істотним розкидом значень, а також різкими коливаннями з 3 до 12 місяця, після удосконаленої СФРК від 97% до 83%, а після стандартної СФРК, відповідно, 95% і 80% ( p>0,05). Динаміка СЗО в підгрупі з високим ступенем міопії відповідає динаміці гостроти зору і рефракції в післяопераційному періоді. Між методиками не було розходжень (p>0,05). Показники ЯЗЖ після удосконаленої СФРК в підгрупі з вихідною міопією високого ступеня підвищились порівняно з доопераційними даними на 60,7% p<0,001), а після стандартної СФРК - на 50,7% (p<0,05). Статистичних відмінностей між методиками не відзначено (p>0,05).

У віддалені терміни (через 2 роки) після удосконаленої СФРК, рефракція була близька до еметропії та стабільна в підгрупах з вихідною міопією слабкого та середнього ступенів (p>0,05). У підгрупі з вихідною міопією високого ступеня рефракція підсилилася до -2,31 ± 0,18 Дптр. (p<0,05). Регрес рефракційного ефекту за 2 роки становив 2,42 Дптр..

Через 2 роки після операції у підгрупах з вихідною міопією слабкою та середнього ступеня основної групи не виявлено статистичних відмінностей за показниками некорригированной гостроти зору (НГЗ) (1,09±0,06) і (1,08 ±0,04), коригована гостроти зору (КГЗ) (1,12±0,04) і (1,11±0,03), в порівнянні з даними в термін 1 рік (р>0,05). У підгрупі з міопією високого ступеня НГЗ (0,32±0,03), вірогідно відрізнялася від показників, отриманих через 1 рік (0,55 ±0,04) (р<0,05), за рахунок регресу рефракційного ефекту.

Таким чином, регрес рефракційного ефекту в 2,42 Дптр. через 2 роки після удосконаленої СФРК в підгрупі з міопією високого ступеня викликав достовірне (р<0,05) зниження НГЗ. Показники НГЗ в цій підгрупі були нижчими (р <0,001), ніж у підгрупах із слабким та середнім ступенями міопії.

Після стандартної СФРК через 2 роки рефракція була близька до еметропії та стабільна в підгрупах з вихідною міопією слабкого та середнього ступенів (p>0,05). У підгрупі з вихідною міопією високого ступеня рефракція вірогідно підсилилася до -3,04±0,24 Дптр. (p<0,05). Регрес рефракційного ефекту за 2 роки становив 3,53 Дптр..

НГЗ у підгрупах з вихідною міопією слабкою та середнього ступеня була стабільною (p>0,05). У підгрупі з вихідною міопією високого ступеня відзначено значне зниження НГЗ до 0,21±0,09 (р<0,05), пов'язане з регресом рефракційного ефекту в 3,53 Дптр. (р<0,05).

Через 2 роки СПР 0,5-1 бал по Kremer I. виявлено на 1 оці (0,5±0,5%) після удосконаленої СФРК і на 5 очах (2,3±1,0%) після стандартної операції (p<0,05), (табл. 2).

Таблиця 2.

Частота СПР після удосконаленої та стандартної

СФРК в підгрупах з міопією різного ступеню через 2 роки

Субепітеліальна ФРК

Ступінь міопії

Частота СПР

Абс.

%

Стандартна

Слабка (n=71)

0

0

Середня (n=80)

0

0

Висока (n=66)

5

7,6 ± 2,6

Всього(n=217)

5

2,3 ± 1,0

Удосконалена

Слабка (n=74)

0

0

Середня (n=76)

0

0

Висока (n=60)

1

1,9 ± 1,9*

Всього (n=210)

1

0,5±0,5*

*- вірогідна різниця в підгрупах з оцінкою по критерію Хи-квадрат, p<0,05.

Частота СПР була статистично не значимою в підгрупах із слабким та середнім ступенем міопії основної та контрольної групи. Більш істотним і статистично значущим було розходження в частоті СПР в підгрупах з міопією високого ступеня після вдосконаленої (1,9±1,9%) стандартної (7,6± 2,6%) операції (p<0,05).

У підгрупах з вихідною міопією слабкого та середнього ступеня основної групи, рефракція рогівки (за даними кератометрії) протягом 2 років була стабільна (p>0,05). У підгрупі з вихідною міопією високого ступеня рефракція рогівки через 2 роки вірогідно підсилилася до 39,54±0,63 (р<0,05), (регрес рефракційного ефекту в 2,14 Дптр.).

У підгрупах з вихідною міопією слабкого та середнього ступеня контрольної групи рефракція рогівки (за даними кератометрії) протягом 2 років була також стабільна (p>0,05). У підгрупі з вихідною міопією високого ступеня рефракція рогівки через 2 роки вірогідно підсилилася до 40,76± 0,61 (p<0,05), ( регрес рефракційного ефекту в 3,03 Дптр.).

Результати обстеження після удосконаленої СФРК показали високий та стабільний ефект відновлення зору на очах з міопією слабкою та середнього ступеня. У віддаленому періоді (2 роки) у підгрупах з міопією високого ступеня в основній та контрольних групах виявлено статистично значимі, відповідно, регрес рефракційного ефекту в 2,42 Дптр. (p<0,05) та 3,53 Дптр. (p<0,05), регрес рефракції рогівки в 2,14 Дптр. (p<0,05) та 3,03 Дптр. (p<0,05), зниження НГЗ до 0,32±0,03 (p<0,05) та 0,21±0,09 (р<0,05), більш високу частоту і виразність СПР в динаміці (p<0,05), зниження СЗО до 83% (p<0,05) та 80% (p<0,05), що, на наш погляд, обмежує застосування СФРК на очах з міопією високого ступеня.

Таким чином, порівняльний аналіз клініко-функціональних даних показав більш високі результати удосконаленої СФРК: в ранньому післяопераційному періоді вірогідно менша інтенсивність і тривалість больового синдрому (p<0,05), більша активність реепітелізації рогівки (p<0,05), менша виразність і частота СПР (p<0,05); в пізньому і віддаленому (1 і 2 роки) періодах в підгрупі з міопією високого ступеня - вірогідно менший регрес рефракційного ефекту (p<0,05) та частоти СПР (p<0,05), більш високі показники НГЗ (p<0,05).

У нашій роботі проаналізовано функціональні показники, рефракція, параметри рогівки, особливості загоєння операційної рани, а також психо-функціональне сприйняття результатів розробленої удосконаленої методики операції СФРК. При дослідженні результатів операції СФРК в залежності від ступеня міопії можна зробити висновок, що при міопії слабкого та середнього ступенів при однакових функціях і рефракції вірогідно краще протікає післяопераційний період, з меншою кількістю ускладнень (СПР) при виконанні удосконаленої методики СФРК. На очах з міопією високого ступеня (більше 6,0 Дптр.), незважаючи на більш активний процес реепітелізації і більш легкий післяопераційний перебіг при удосконаленій методиці СФРК, рефракційної ефект, регрес рефракційного ефекту і, відповідно, гострота зору менш прогнозовані в обох досліджуваних групах. Тому суб'єктивна задоволеність операцією (за анкетами) лише в 80-83% пацієнтів. Це обмежує можливості операції СФРК.

Оптимізація методики операції відбувалася за рахунок більш делікатного виконання окремих етапів СФРК, і застосування додаткових, а саме: тривала дезалкоголізація поверхні ока, захищала рогівку і навколишні тканини від пошкоджуючого хімічного впливу. Специфічна дезінтеграція епітелію та строми дозволяла зберегти його цілісність. Формування за допомогою епітеліорексіса зменшеного на 1 мм епітеліального клаптя і збільшення на 1 мм зони деепітелізації рогівки, дозволило досягти відповідності розміру еластичного епітеліального клаптя площі деепітелізованного стромального ложа, і укласти в нього співрозмірний клапоть без складок і дублікатур. Ми вважаємо, що це сприяє більшій інтеграції тканин, зменшенню багатошаровості епітелію в зоні загоєння в паралімбальной паросткової зоні рогівки. Відомо, що саме збільшення шаруватості епітелію після СФРК сприяє коливанням рефракції, гостроти зору, регресу рефракційного ефекту та формуванню СПР. Результати удосконаленої СФРК розширюють наявні уявлення та підтверджують цю точку зору, тому що частота та виразність СПР, регрес рефракційного результату зменшились вірогідно в основній групі.

Перевагою нашої методики є те, що підвищення ефективності субепітеліальний ФРК не супроводжується ускладненням техніки операції і не потребує додаткових інструментів або обладнання, що дозволяє рекомендувати її, як альтернативну методику корекції зору при міопії.

Підвищення ефективності СФРК, виконаної удосконаленим способом, призводить до скорочення термінів відновлення зорових функцій у пацієнтів, більшість з яких перебуває в працездатному віці.

ВИСНОВКИ

1. У корекції короткозорості все більшого значення набувають ексімер-лазерні методи, що засновані на моделюванні тканини рогівки шляхом абляції її лазерним променем, в тому числі фоторефракційна кератектомія і її модифікація - субепітеліальна ФРК. Застосування субепітеліальної фоторефракційної кератектомії (СФРК) обумовлено низкою її переваг: мінімальним впливом на архітектоніку рогівки і відсутністю проблем, пов'язаних з формуванням рогівкового клаптя. Однак, недоліками методу є: тривала реепітелізація рогівки, виражений больовий синдром, регрес рефракційного результату і субепітеліальне помутніння рогівки. Зниження ускладнень СФРК поліпшить функціональні результати операції у пацієнтів, більшість з яких перебуває в працездатному віці.

2. Розроблений удосконалений спосіб субепітеліальної ФРК, що характеризується інтенсивною дезалкоголізацією епітелію рогівки, специфічною дезінтеграцією епітелію з підлеглими тканинами при збереженні його цілісності, видаленням навколоклаптєвої смужки алкоголізованого епітелію, укладанням збереженого епітеліального клаптя в межах деепітелізованого співрозмірного стромального ложа без утворення складок і дублікатур, дозволяє підвищити безпеку операції і зберегти рефракційний ефект.

3. Встановлено, що некоригирована гострота зору (НГЗ) через рік після удосконаленої і стандартної СФРК становила, відповідно, у підгрупах з міопією слабкого ступеня - 1,12±0,09 і 1,0±0,06 (p>0,05), середнього ступеня- 0,95± 0,06 і 0,94±0,07 (p>0,05), високого ступеня- 0,61±0,06 і 0,58±0,09 (p>0,05). Частотно-контрастні характеристики (ЧКХ) через 3 місяці вірогідно підвищилися (p<0,05), відповідно, у підгрупах з міопією слабкого ступеня - на 38% і 32%, середнього - на 31% і 28% і високого - на 29% і 25% і були стабільні протягом року (p>0,05).

4. Після удосконаленої і стандартної СФРК через 1 рік показники рефракції були, відповідно, у підгрупах з міопією слабкого ступеня -0,07±0,01 Дптр. і

-0,18±0,05 Дптр. (p<0,05), середнього -0,32±0,04 Дптр. і -0,6±0,07 Дптр. (p<0,01), високого ступеня -2,04±0,17 Дптр. і -3,12±0,22 Дптр., (p<0,05). Кератометричні показники після удосконаленої і стандартної СФРК через 1 рік у підгрупах з міопією слабкого та середнього ступеня були стабільні

(p>0,05), в підгрупах з міопією високого ступеня рефракція рогівки підсилилася (p<0,05). Динаміка даних кератотопографіі на очах після стандартної і вдосконаленої СФРК була однаковою. При наявності СПР характерними були осередки проміненції, відповідно локалізації та розмірами помутніння.

5. Тривалість та інтенсивність больового синдрому після удосконаленого способу СФРК: 29,2±0,75 години і 5,8±0,35 бала, а після стандартного способу, відповідно, 32,2±1,1 години і 7,2±0, 46 бали (p<0,05). Реепітелізація рогівки на 4-й день після удосконаленої СФРК сталася на 95,14±1,3% очей, а після стандартної - на 87,95±1,17% очей, (p<0,01). У підгрупах з різним ступенем міопії суттєвих відмінностей в реепітелізації не виявлено (p>0,05).

6. Встановлено, що через 1 рік після удосконаленої і стандартної СФРК виразність субепітеліального помутніння рогівки (СПР) за Кремер в балах, була, відповідно, в підгрупах з міопією слабкого ступеню 0,16±0,01 і 0,34± 0,08, (p<0,05), середньої-0,19±0,03 і 0,35±0,07, (p<0,05), а з високою-0,71± 0,09 і 0,93±0,19, (p<0,05). Від 3-го до 12 місяця частота СПР знизилася від 46,5% до 2,8% (p<0,05) після удосконаленої СФРК та від 57,2% до 7,8% (p<0,05) після стандартної СФРК. Відмінності способів вірогідні (p<0,05).

7. Результати суб'єктивної задоволеності операцією (СЗО) через 1 рік у підгрупах з міопією слабкого та середнього ступеня були в межах 95-100%, а в підгрупах з міопією високого ступеня - 80-83%. Порівняння показників якості зорової життя (ЯЗЖ) у балах через 1 рік після стандартної і вдосконаленою СФРК продемонструвало збільшення в підгрупах з міопією слабкого, середнього і високого ступенів (р<0,05). Показники СЗО і ЯЖЗ не залежали від методики операції (p>0,05).

8. У віддалені терміни (2 роки) після СФРК зазначено: НГЗ і рефракція у підгрупах з міопією слабкого та середнього ступеня були стабільними (p>0,05) і не залежали від методики операції (p>0,05). СПР не визначалося. При міопії високого ступеня, погіршення основних показників менш виражене після удосконаленої СФРК, ніж після стандартної, відповідно, регрес рефракційного ефекту 2,42 Дптр. і 3,53 Дптр. (p<0,05), зниження НГЗ до 0,32±0,03 і 0,21±0,09 (p<0,05), частота СПР 1,9±1,9% і 7,6±2,6% (p<0,05).

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Оценка эффективности эксимерлазерных операций с позиции экспертных

задач офтальмоэргономики / Жабоедов Г.Д., Красуцкий В.И., Петренко О.В.

// Офтальмологічний журнал. -- 2006. -- №3. -- С.158 -- 160. Автор прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовки роботи до друку.

2. Определение критериев восстановления зрения после эксимер-лазерных операций на основании офтальмологических исследований / Жабоедов Г.Д., Красуцкий В.И., Петренко О.В. // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць. -- Запоріжжя, 2006. -- Вип. 69, кн. 2, -- С. 295 -- 299. Автор прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовки роботи до друку.

3. Красуцкий В. И. Сравнение результатов усовершенствованной и стандартной субэпителиальной фоторефракционной кератэктомии при миопии различной величины / В.И.Красуцкий // Український медичний альманах. 2009. Т. 12, № 6. -- С. 101 -- 106.

4. Комплексное офтальмоэргономическое и клинико-функциональное исследование частоты возникновения и закономерностей развития помутнений роговицы после фоторефракционной кератэктомии / Красуцкий В.И. // Науковий вісник Національного медичного університету. 2009. № 2-3. -- С. 111 -- 116.

5. Красуцкий В. И. Эффективность усовершенствованной субэпителиальной фоторефракционной кератэктомии при миопии / В.И. Красуцкий // Науковий вісник Національного медичного університету. 2009. № 4. -- С. 181 -186.

6. Пат. 19350 Україна МПК А61В 17/22 А61В 10/00 Спосіб проведения фоторефракційної кератектомії / Красуцький В.Й., Красуцький А.В.; заявл. 08.06.2006; опубл. 15.12.2006. Бюл. № 12. Автор провів теоретичне обґрунтування та практичну розробку способу, апробацію та розробку показань, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, підготовки заявки на винахід.

7. Психофизиологические аспекты фоторефракционной кератэктомии / Жабоедов Г.Д., Красуцкий В.И., Петренко О.В. // Український медичний альманах. Луганськ, 2006. Т. 9, №1. -- С. 57 -- 59. Автор прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовки роботи до друку.

8. Красуцкий В.И. Эксимер-лазерная коррекция методом ФРК у подростков и ее роль в выборе будущей профессии / В.И.Красуцкий, Д. Г. Жабоедов, С.А.Прожога // Тези 4-го Симпозіуму з офтальмохірургії в Україні "Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока" з міжнар. участю. -- Київ, 2005. -- С. 156--158. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

9. Борискин А.В. Сравнительные характеристики современных эксимерных лазерных систем / А.В. Борискин, В.И. Красуцкий, С.А. Прожога // Тези 4-го Симпозіуму з офтальмохірургії в Україні "Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока" з міжнар. участю. -- Київ, 2005. -- С. 55--57. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

10. Красуцкий В.И. Персонифицированная эксимер-лазерная коррекция: показания и противопоказания / В.И. Красуцкий // Тезисы IV Евро-Азиатской конференции по офтальмохирургии. -- Екатеринбург, 2006. -- С. 44.

11. Красуцкий В.И. Опыт Киевской клиники "Эксимер" в лечении пациентов с аметропиями и астигматизмом высокой степени / В.И. Красуцкий, С.А.Прожога, А.В.Красуцкий // Тези 4-го Симпозіуму з офтальмохірургії в Україні "Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока" з міжнар. участю. -- Київ, 2005. -- С. 67 -- 68. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

12. Красуцкий В.И. Фоторефракционная кератэктомия в модификации LASEK с применением Митомицина C - метод выбора при проведении эксимерлазерной коррекции у пациентов с миопиями и миопическим астигматизмом высоких степеней / В.И. Красуцкий, С.А. Прожога, А.В. Красуцкий // Тези 4-го Симпозіуму з офтальмохірургії в Україні "Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока" з міжнар. участю. -- Київ, 2005. -- С. 68 -- 69. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

13. Красуцкий В. И. Фоторефракционная кератэктомия у пациентов с миопией высокой степени / В. И. Красуцкий, С. А. Прожога, А. В. Красуцкий // Тезисы IV Евро - Азиатской конференции по офтальмохирургии. --Екатеринбург, 2006. -- С. 44. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

14. Красуцкий В.И. Особенности LASEK при миопии высокой степени / В.И. Красуцкий, С.А. Прожога, А.В. Красуцкий // V Polsko-ukrainska konferencja okulistyczna. -- Lublin, 2006. -- PU --P-2. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

15. Красуцкий В.И. Фоторефракционная кератэктомия у подростков / В.И. Красуцкий, С.А. Прожога, А.В. Красуцкий //Тезисы III Научно-практической конференции с междунар. участием. -- Евпатория, 2006. -- С. 112--113. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

16. Красуцкий В.И. Современная фоторефракционная кератэктомия, «за» или «против» / В.И.Красуцкий, С.А.Прожога, А.В.Красуцкий // Тезисы Всероссийской научной конференции с участием иностранных специалистов. Санкт - Петербург, 2007. -- С. 39 -- 40. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

17. Першин К. Б. Комплексное офтальмо-эргономическое исследование частоты возникновения и закономерности развития помутнения роговицы после фоторефракционной кератэктомии на основании опыта работы МСОК "Эксимер" г. Киев и г. Москва / К. Б. Першин, В. И. Красуцкий, И. Г. Овечкин // Тези 4-го Симпозіуму з офтальмохірургії в Україні "Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока" з міжнар. участю. -- Київ, 2005. -- С. 65--67. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

АНОТАЦІЯ

Красуцький В.Й. Оптимізация субепітеліальної фоторефракційної кератектомії при миопії різного ступеня. - Рукопис.

Дисертация на здобуття вченого ступеню кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.18 - офтальмологія.- Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. - Київ, 2011.

У дисертаційній роботі вивчені результати застосування удосконаленого способу СФРК для корекції міопії різного ступеня (патент України №19350 від 15 грудня 2006 року).

Удосконалений метод субепітеліальний ФРК, в порівнянні зі стандартним, дозволяє в ранньому післяопераційному періоді вірогідно зменшити інтенсивність 5,8±0,35 проти 7,2±0,46 балів (p<0,05) і тривалість больового синдрому 29,2±0,75 проти 32,2±1,1 години (p<0,05), та досягнути реепітелізацію рогівки на 4 день у 95,14±1,3% проти 87,95±1,17% очей (p<0,05). В пізньому періоді - забезпечує меншу виразність СПР, відповідно, у підгрупах з міопією слабкому ступені 0,16±0,12 і 0, 34±0,11, (p<0,05), середньої-0,19±0,10 і 0,35±0,09, (p <0,05), а з високою-0,79±0,19 і 0,93±0,19, (p<0,05). Частота СПР знизилася від 46,5% до 2,8% (p<0,05) після удосконаленої СФРК та від 57,2% до 7,8% (p<0,05) після стандартної СФРК. У віддаленому періоді (2 роки) частота СПР, відповідно, 1,9±1,9% та 7,6±2,6% (p<0,05). В підгрупі з міопією високого ступеня відзначений регрес рефракційного ефекту, відповідно, на 2,42 Дптр. і на 3,53 Дптр., (p<0,05), а НГЗ знизилася до 0,32±0,03 і 0,21±0,09 (p<0,05).

Підвищення ефективності СФРК, виконаної удосконаленим способом, призводить до скорочення термінів відновлення зорових функцій у пацієнтів, більшість з яких перебуває в працездатному віці.

АННОТАЦИЯ

Красуцкий В.И. Оптимизация субэпителиальной фоторефракционной кератэктомии при миопии различной степени. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МОЗ Украины. - Киев, 2011.

В работе проанализированы результаты коррекции 530 пациентов (1060 глаз) с исходной близорукостью различной степени. В соответствии с задачами, которые поставлены в работе пациенты разделены на основную и контрольную группы. Основная группа состояла из 144 пациентов (288 глаз), которым выполнена усовершенствованная СФРК по разработанному нами способу (патент Украины №19350 от 15 декабря 2006 года). В контрольную группу отобрано 386 пациентов (772 глаза), которым выполнена стандартная СФРК по методике описанной M. Camellin (1998).

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены