Комплексна опіатно-електроімпульсна терапія хворих на гіперактивний сечовий міхур

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі -- підвищення ефективності лікування й поліпшення якості життя хворих на гіперактивний сечовий міхур шляхом наукового обґрунтування тактики лікування з застосуванням агоністу периферичних опіоїдних рецепторів та біокерованої різнорідної за параметрами та комбінуванням електроімпульсів терапії, які проявляють взаємопотенціюючий лікувальний ефект, що має суттєве значення для урології. Визначені інформативні складові симптомокомплексу ГСМ для оцінки ефективності запропонованої лікувальної тактики, які представлені сильними ургентними покликами (96,5% хворих) та ургентним нетриманням сечі (62,2%), полакіурією та ноктурією, що у 1,85 та 8,5 разів перевищували показники в групах контролю, а також функціональною ємністю СМ, що на 51,4% була нижчою та індексом середньодобової ургентності, що у 52,7 разів перевищував контрольні показники.

Ургентність, що обумовлена ГСМ, призводить до погіршення фізичного статусу хворих на 29%, соціальної активності на 47,5%, емоціональної сфери на 45,9%, психічного статусу на 44,2% та загальної ЯЖ на 34%, формує соціальну дезадаптацію, зниження самооцінки, комплекси неповноцінності, невротизацію та депресивно-дисфорічні стани.

Патогенетичний вплив агоністу опіоїдних рецепторів даларгіну на функцію нижніх сечових шляхів при ГСМ обумовлений мобілізацією резервуаторно-евакуаторної функції, антиноцицептивною дією та редукцією рефлекторної збудливості детрузора і виражається в усуненні проявів полакіурії на 32,4%, ноктурії на 51,0%, нетримання сечі на 69,8%, зниженні середньодобової ургентності на 52,5%, детрузорного тиску на 22,1%, зростанні індексу чутливості СМ на 24,2%, комплаєнтності на 36,1%, функціональної ємності СМ на 33,4% та цистометричної ємності на 40,6%. Електроімпульсна терапія тазового дна при ГСМ, потенціюючи ефекти периферичної опіоїдної терапії з рівним вектором дії, забезпечує суттєво більш виражену редукцію детрузорного тиску (при першому, сильному та імперативному позиві - на 38,5%, 28,3%, 50,5%, відповідно), зростання показників рефлекторної та максимальної цистометричної ємності (на 38,5 та 39,6%), на 30% більш ефективне усунення ДГ, як результат ваготонічної та нейромодулюючої дії.

Активація крижових автономних і соматичних нервів дією електроімпульсної терапії забезпечує редукцію чутливості і моторної активності детрузора, на 32,2% більш ефективне усунення ургентності, інконтиненції на 15,9%, полакіурії на 32,2%, ноктурії на 26,4%. Інгібування тазового нерву супроводжується зростанням функціональної ємності на 26,4%, що віддзеркалюється підвищенням на 86,2% рівня загального здоров'я хворих. Антистресорний та стреспротекторний ефект прийому препарату Даларгін реалізується редукцією занепокоєння та розладів сну на 39,5 та 35,3%, відповідно, усуненням емоційних проблем на 79,5%. Антиноцицептивна та вазоактивна дія сприяють підвищенню життєдіяльності на 51,9%, соціальної активності на 43,4%, модуляції адаптивної поведінки на 39,5% та загальному зростанню ЯЖ, що пов'язана зі здоров'ям на 36,5%.

Ефективність прийому даларгіну при ГСМ безпосередньо залежить від статі хворих, наявності нетримання сечі та достовірно вища серед жінок у порівнянні з чоловіками, відносно полакіурії - на 29,1%, ноктурії - на 14,5%, нетримання сечі - на 107,6%, ургентності - на 47,4%, функціонального об'єму СМ - на 65,2%. Розроблений клінічний алгоритм ураховує порівняльну ефективність та визначає диференційовану тактику обстеження і лікування хворих на ГСМ в залежності від статі, анамнезу спеціалізованої медичної допомоги та клінічного перебігу патології.

Практичні рекомендації

Втрата контролю над сечовипусканням не лише визначає ступінь важкості ГСМ, але й чинить найбільший вплив на якість життя, викликає глибокі дезадаптаційні, депресивні зміни, порушує соціальні і міжособисті стосунки, формує комплекси неповноцінності, тривожно-невротичний синдром, істотно знижує працездатність, що в сукупності, призводить до соціальної дезадаптації та ранньої інвалідізації, отже, потребує залучення до лікування хворих спеціалістів - психологів та психотерапевтів. Усунення ургентності є ключовим вектором будь-яких лікарських ініціатив з приводу гіперактивного сечового міхура та містить у собі вирішення всіх інших негативних симптомів, що пов'язані з патологією. Запропоновані маркери оцінки ефективності лікування у хворих на ГСМ - динаміка сильних ургентних позивів та середньодобової ургентності.

В лікуванні хворих на ГСМ ефективним та безпечним засобом є використання периферичного м- та -опіоїдного агоністу даларгіну, який патогенетично сприяє редукції підвищеного детрузорного тиску, нормалізації цистометричної і функціональної ємності, чутливості СМ, відновленню комплаєнтності детрузору, суттєво зменшує ургентність та вираженість симптомів ГСМ, відновлює працездатність та підвищує ЯЖ хворих. Показаннями для використання периферичної опіоїдної терапії при ГСМ є недостатня ефективність прийому М-холінолітиків, тривалий перебіг захворювання, наявність ургентного НС. Результативність прийому опіоїдних агоністів при ГСМ суттєво вища серед хворих жіночої статі та хворих з НС.

Периферична електроімпульсна терапія тазового дну патогенетично потенціює та істотно підвищує ефективність лікарських ініціатив з приводу ГСМ, забезпечує більш швидкий та виражений терапевтичний вплив.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Костєв Ф.І. Агоніст опіоїдних рецепторів Даларгін у лікуванні хворих гіперактивним сечовим міхуром: пілотне дослідження / Ф.І. Костєв, М.В. Шостак //Здоровье мужчины. - 2008. - № 2. - С. 48-53. Здобувач розробив план дослідження, зібрав клінічний матеріал, провів аналіз результатів, підготував статтю до друку.

2. Костєв Ф.І. Периферична електроімпульсна терапія в комплексному лікуванні хворих з гіперактивним сечовим міхуром. / Ф.І. Костєв, М.В. Шостак // Урологія. - №1. - 2007. - C. 21-27. Здобувачу належить обробка та аналіз результатів, оцінка ефективності лікування хворих, підготовка матеріалів до друку.

3. Шостак М.В. Синтетичний аналог лейцин-енкефаліну в усуванні симптомів нижніх сечових шляхів у хворих із гіперактивним сечовим міхуром / М.В. Шостак, Ф.І. Костєв. // Здоровье мужчины. - 2009. - № 3. - С. 184-185. Здобувач провів аналіз сучасної літератури з проблеми, систематизував отримані дані, отримав результати обстеження хворих, аналіз даних, підготовив статтю до друку.

4. Шостак М.В. Комплексне лікування хворих на гіперактивний сечовий міхур після оперативного втручання з приводу генітального пролапсу / М.В. Шостак, Ю.Ю. Петровський // Досягнення медицини та біології. - 2010. - № 1(15). - С. 38-44. Здобувач самостійно провів аналіз сучасної літератури з проблеми та систематизував отримані дані, провів набір та обробку матеріалу, аналіз даних.

5. Шостак М.В. Адаптивна копінг-поведінка хворих на гіперактивний сечовий міхур та її наслідки / М.В. Шостак, Ф.І. Костєв. // Урологія. - 2010. - Т.14(54). - С. 381-384. Здобувач отримав результати обстеження хворих, провів аналіз даних, підготовив матеріал до друку.

6. Пат. 10239, UA, МПК (2005) А61N1/32. Спосіб проведення електроімпульсного впливу на біологічні структури./ Малахов В.П., Кресюн В.Й., Костєв Ф.І., Бровков В.Г., Шостак М.В., Дехтяр Ю.М.; заявник і патентовласник Одеський державний медичний університет. - №200502888; Заявл. 30.03.2005; Опубл. 15.11.2005, Бюл. № 11, 2005 р. Здобувач виконав реферат патенту та провів статистичну обробку отриманих результатів, підготовив матеріал до друку.

7. Пат. 10240, UA, МПК (2005) А61N1/32. Спосіб проведення електротерапії/ Запорожан В.М., Малахов В.П., Костєв Ф.І., Бровков В.Г., Дехтяр Ю.М., Шостак М.В.; заявник і патентовласник Одеський державний медичний університет. - № 200502889; Заявл. 30.03.2005; Опубл. 15.11.2005, Бюл.№11, 2005 р. Здобувач зібрав клінічний матеріал, провів аналіз отриманих результатів, підготовив матеріал до друку.

8. Пат. 33560, UA, МПК (2008) А61К31/185. Спосіб лікування гіперактивного сечового міхура / Ф.І. Костєв, М.В. Шостак, Ю.М. Дехтяр.; заявник і патентовласник Одеський державний медичний університет. - № 200802958; Заявл. 07.03.2008; Опубл. 25.06.2008, Бюл. № 12, 2008 р. Здобувач зібрав клінічний матеріал, виконав реферат патенту, статистичну обробку результатів.

9. Костев Ф.И. Влияние электроимпульсной терапии на динамику качества жизни больных гиперактивным мочевым пузырем / Костев Ф.И., Шостак М.В. // Материалы юбилейной науч.-практ.конференции урологов «Симптомы нижних мочевых путей»/ Под ред. А.Ф. Возианова, В.Н. Лесового, С.П. Пасечникова, И.М. Антоняна, 20-21 сентября 2007г.: тезисы докладов. - Харьков, 2007. - С. 61-62. Здобувач зібрав клінічний матеріал, провів аналіз отриманих результатів, підготовив матеріал до друку.

10. Костев Ф.И. Динамика показателей качества жизни у пациентов, получающих электростимуляцию тазового дна в комплексном лечении гиперактивного мочевого пузыря / Ф.И. Костев, М.В. Шостак // Материалы международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы курортологии и медицинской реабилитации», посвященной 50-летию ДП «Санаторий «Молдова», 23-24 октября 2007.: тезисы докладов. - Одесса. - С. 67-69. Здобувач зібрав клінічний матеріал, провів аналіз, узагальнення даних, підготовив матеріал до друку.

11. Шостак М.В. Вплив розладів сечовипускання у хворих гіперактивним сечовим міхуром у клімактеричному періоді на якість життя / М.В. Шостак. Ф.І. Костєв, В.Д. Швець //Матеріали ІV Південно-Української науково-практичної конференції «Захворювання, породжені прогресом», 8 травня 2009 року: тези доповідей. -Одеса. - С. 114. Здобувачу належить обробка та аналіз результатів, оцінка ефективності лікування хворих, підготовка матеріалів до друку.

12. Шостак М.В. Агонист периферичних опіоїдних рецепторів даларгін хворих на гіперактивний сечовий міхур у клімактерії / М.В. Шостак. Ф.І. Костєв // Матеріали ІV Південно-Української науково-практичної конференції «Захворювання, породжені прогресом», 8 травня 2009 року: тези доповідей. - Одеса,2009. - С. 113. Здобувачу належить обробка та аналіз результатів, оцінка ефективності лікування хворих, підготовка матеріалів до друку.

13. Шостак М.В. Вплив дизурічних розладів на загальну якість життя хворих гіперактивним сечовим міхуром / М.В. Шостак, Ф.І. Костєв // Матеріали з'їзду асоціації урологів України, 16-18 вересня 2010р.: тези доповідей. - Одеса, 2010. - С. 324. Здобувачу належить набір матеріалів, обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку.

14. Шостак М.В. Організаційні та медико-соціальні аспекти надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на гіперактивний сечовий міхур / М.В. Шостак, Ф.І. Костєв. // Матеріали з'їзду асоціації урологів України, 16-18 вересня 2010 р.: тези доповідей. - Одеса, 2010. - С. 325. Здобувачу належить набір матеріалу, оцінка та узагальнення результатів, підготовка матеріалів до друку.

Размещено на Allbest.ru