Реконструктивно-відновні операції при пухлиноподібних захворюваннях та доброякісних пухлинах кісток кінцівок із використанням біологічної гідроксиапатитної кераміки, легованої мікроелементами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії

УДК 616.717/.718 - 006 - 089.844: 661.842.455

14.01.21 - травматологія та ортопедія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Реконструктивно-відновні операції при пухлиноподібних захворюваннях та доброякісних пухлинах кісток кінцівок із використанням біологічної гідроксиапатитної кераміки, легованої мікроелементами (експериментально-клінічне дослідження)

Івченко Дмитро Валерійович

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті, МОЗ України, м. Луганськ

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Корж Микола Олексійович, ДУ "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України", директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Лоскутов Олександр Євгенович, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри травматології та ортопедії

- доктор медичних наук, професор Бруско Антон Тимофійович, ДУ "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України", завідувач відділу патоморфології з експериментально-біологічним відділенням

- доктор медичних наук, професор Філіпенко Володимир Акимович, ДУ "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України", завідувач відділу патології суглобів.

Захист дисертації відбудеться 02.04.2010 р. об 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 11.600.04 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 106).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16).

Автореферат розісланий 01.03. 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Колесніков

Анотації

Івченко Д.В. Реконструктивно-відновні операції при пухлиноподібних захворюваннях та доброякісних пухлинах кісток кінцівок із використанням біологічної гідроксиапатитної кераміки, легованої мікроелементами (експериментально-клінічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2010.

Досліджено динаміку репаративної регенерації кістки при заповненні кісткових порожнин біологічним остеоапатитом, легованим мікроелементами міддю та селеном. Незважаючи на різні механізми впливу на перебіг процесів репаративної регенерації використання імплантатів, легованих міддю або селеном, дає позитивний результат в обох випадках. Оптимальною (та найбільш впливовою) є концентрація міді в імплантаті 0,50%, селену - 0,30%.

Розроблено комплексне лікування хворих із пухлиноподібними захворюваннями та доброякісними пухлинами кісток кінцівок, із використанням для заповнення виниклих порожнин кісток остеоапатиту, легованого мікроелементами міддю та селеном у вказаній концентрації, що забезпечило отримання добрих функціональних результатів у 81,8% - 87,5% пацієнтів.

Ключові слова: пухлиноподібні захворювання, доброякісні пухлини, кістки кінцівок, біологічний остеоапатит, легований міддю, селеном.

Ивченко Д.В. Реконструктивно-восстановительные операции при опухолеподобных заболеваниях и доброкачественных опухолях костей конечностей с применением биологической гидроксиапатитной керамики, легированной микроэлементами (экспериментально-клиническое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2010.

Работа посвящена решению актуальной проблемы, имеющей научное, практическое и социальное значение. На основании анализа состояния проблемы по данным литературы определены направления научных исследований - совершенствование репаративной регенерации костной ткани в зоне пластики после удаления опухолеподобных заболеваниях и доброкачественных опухолей костей конечностей путем применения биологического гидроксиапатита, легированного микроэлементами меди и селена. На основании проведенного эксперимента выработать обоснования для дифференцированного подхода к выбору лечебной тактики.

Эксперимент проведен на 378 беспородных белых крысах (самцах) с начальной массой 130-150 г. В зависимости от типа и свойств имплантируемых пластических материалов экспериментальные животные были разделены на 9 групп.

На основании результатов экспериментальных исследований установлено, что применение биологического гидроксиапатита, легированного микроэлементами меди и селена активизирует биорезорбцию имплантированного материала, интеграцию костной ткани с его поверхностью, раньше наступает восстановление объема костных трабекул. Это сопровождается быстрым восстановлением химического состава регенерата, образованием более упорядоченной кристаллической решетки. Несмотря на различные механизмы воздействия на течение процессов репаративной регенерации легирования имплантатов медью или селеном, итоговый результат является в обоих случаях позитивным. Оптимальною (и наиболее влиятельной) является концентрация меди в имплантате 0,50%, селена - 0,30%.

Клинические наблюдения насчитывают 113 больных (120 случаев заболеваний), которым после оперативного лечения по причине опухолеподобных заболеваний и доброкачественных опухолей костей производили пластику дефектов с применением ОК, легированного микроэлементами в вышеуказанной концентрации.

При костных кистах в І-ІІ стадиях патологического процесса применяли малоинвазивные, пункционные операции с применением порошкообразного ОК-100, легированного медью. Это позволило получить хорошие отдаленные результаты лечения в 87,5% случаев. Использование для пластики полостей после удаления солитарных костных кист ОК-015, легированного медью, а после удаления фиброзной дисплазии ОК-015, легированного селеном, с применением "Селен Активный" в послеоперационном периоде, обеспечило в 84,2% случаев хорошие отдаленные результаты лечения, а после удаления доброкачественных опухолей костей конечностей - в 81,8% случаев.

При циркулярных поражениях кости ГКО с доброкачественным течением производили сегментарную резекцию, в других случаях - радикально выполненную внутрикостную резекцию с последующей пластикой и лечением, как при других доброкачественных опухолях костей. Это позволило избежать рецидива заболевания и получить хорошие результаты в 60% случаев, а еще в 30% - удовлетворительные.

При обширных поражениях длинных костей конечностей применяли накостный остеосинтез пластинами АО или блокирующий интрамедуллярный остеосинтез с последующей пластикой и лечением, как при других доброкачественных опухолях костей. Это позволило получить позитивные результаты лечения, как с онкологической, так и с ортопедической точек зрения.

Ключевые слова: опухолеподобные заболевания, доброкачественные опухоли, кости конечностей, биологический остеоапатит, легированный медью, селеном.

Ivchenko D.V. Reconstructive-restorative operations at tumor-like diseases and benign tumors of limb bones using the biological hydroxiapatite ceramics alloyed with microelements (experimentally-clinical research). - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of Doctor of Medical Sciences on speciality 14.01.21 - Тraumatology and Оrthopaedics. - Donetsk National Medical University named after M. Gorky MHS of Ukraine, Donetsk, 2010.

Reparative bone regeneration dynamics while filling the bone defects with biological osteoapatite alloyed with microelements - copper and selenium has been surveyed. Despite of the different mechanisms of influence on reparative regeneration processes of implant alloying with copper or Se, the final result in both cases is positive. The most optimal (the most effective) is the concentration 0,50% of copper and 0,30% of Se in the implant.

Complex treatment of the patients with tumor-like diseases and benign tumors of the limb bones has been developed, using the implant alloyed with microelements - copper and Se in the indicated concentration for the filling of the appeared bone defects of osteoapatite which provided getting good functional results in 81,8% - 87,5% of patients.

Key words: tumor-like diseases, benign tumors, limb bones, biological osteoapatite, alloyed with copper, Se.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Питання лікування пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин кісток скелету на сьогодні є актуальною проблемою, про що свідчить той факт, що вказані захворювання в структурі онкологічної патології складають 4-6% від загальної кількості пухлин людини. При цьому, сьогодні має місце тенденція до злоякісного перетворення доброякісних пухлин (Корж А.А., 1979; Зацепин С.Т., 2001; Вырва с соавт., 2005). Проблема також підсилюється тим, що усунення дефектів кісток після видалення цих захворювань шляхом стимуляції репаративного остеогенезу способами, прийнятими переломах, не припустима через онконебезпечність.

Одним із найбільш важливих елементів хірургічного лікування хворих із патологією, що розглядається, є реконструкція кісткових структур уражених патологічним процесом, яка дозволяє в ранні терміни ефективно відновлювати втрачені функції кінцівок. Основним методом у цьому напрямку залишається заміщення порожнин різноманітними пластичними матеріалами (Макунин В.И. и др., 1999; Климовицкий В.Г., Воропаев В.Н., 2003; Meizer R., 2001).

З цією метою використовують кісткові аутотрансплантати або алотрансплантати, а також матеріали синтетичного походження (корундова, кальцій-фосфатна й склокераміка, кістковий цемент, вуглець-вуглецеві композитні матеріали) (Грунтовский Г.Х., Малышкина С.В., 1999; Крись-Пугач А.П та ін., 1999; Климовицкий В.Г. и др., 2003; Тяжелов О.А. та ін., 2004; Heymann D. et al., 2001).

В останні роки саме використання штучних біосумісних матеріалів на основі гідроксиапатиту (ГАП) при реконструктивно-відновних операціях із приводу пухлиноподібних захворювань та доброякісних кісткових пухлин набуло значної поширеності (Дубок В.А., Ульянчич Н.В.,1998; Івченко В.К. та ін., 2000; Меренков Д.И., 2000; Шимон В.Н., 2003). Ще більш привабливим є застосування з цією метою біологічного гідроксиапатиту (БГАП) вітчизняного виробництва - остеоапатиту керамічного (ОК), до того ж значно дешевшого в порівнянні з іншими аналогічними біоматеріалами, оскільки для його виготовлення застосовується дешева природна сировина, меншими є енерговитрати (Сулима В.С., Панченко Л.М., 2002; Івченко А.В., 2004.). БГАП є структурним аналогом мінеральної складової кісткової речовини, має той же хімічний склад, близькі до неї хімічні, фізичні та механічні якості і, що дуже важливо, більшу за ГАП біологічну активність і може бути носієм всіляких лікарських препаратів (Уразгильдеев З.И. и др., 1998; Филиппенко В.А. и др., 1998; Yamashita K. et al., 1998).

У цьому аспекті надто важливим є вивчення застосування ОК, легованого такими мікроелементами, як мідь та селен. Особливо враховуючи те, що вказані мікроелементи відіграють важливу роль у процесах життєдіяльності кісткової тканини й безпосередньо здійснюють вплив на репаративний остеогенез, що конче важливо при усуненні порожнин після видалення пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин кісток, а селен має ще й антибластоматозну дію (Шевченко С.Д., 1967; Корж А.А. и др., 1972; Орібко І.Б., 2001; Решетник Л.А., Парфенова Е.О., 2000; Baxter I.H., Van Wyk I.I., 1953; Galagher C.H. et al., 1956; Halsted I.A., Prasad A.S., 1963; Yang G. et al., 1983).

Можливості використання цих мікроелементів для легування біологічної гідроксиапатитної кераміки не розглядалися та вивчення цих матеріалів у експерименті та в клінічній практиці для заміщення порожнин після видалення пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин кісток раніше не проводились.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є логічним продовженням науково-дослідної роботи кафедри ортопедії і травматології Луганського державного медичного університету "Оперативне лікування при пухлиноподібних захворюваннях та доброякісних пухлинах кісток кінцівок" (№ державної реєстрації 0108U000764) та є фрагментом НДР "Розробка і удосконалення радикально-зберігаючих оперативних втручань при лікуванні пухлин довгих кісток" (№ державної реєстрації 0102U002294) ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України".

Мета дослідження. Розробити нові підходи до хірургічного лікування порожнин після видалення пухлиноподібних захворювань та деяких доброякісних пухлин кісток кінцівок на основі вивчення їх мікроелементного складу та використання легованої мікроелементами міддю та селеном біологічної гідроксиапатитної кераміки для покращання результатів та запобігання рецидивів захворювань.

Задачі дослідження:

1. З'ясувати сучасний стан проблеми заміщення дефектів кісток кінцівок після видалення пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин.

2. Вивчити в експерименті вплив остеоапатиту керамічного, легованого міддю і селеном, на регенерацію кісткової тканини.

3. Визначити в експерименті особливості тканинного й хімічного складу, ультраструктури мінерального компонента регенерату, що формується при імплантації ОК, легованого міддю й селеном.

4. Дослідити біомеханічні властивості кісткового органа до якого імплантується ОК-015, залежно від концентрації у ньому міді та селену.

5. Обґрунтувати експериментально оптимальні концентрації вмісту міді та селену в біологічному остеоапатиті.

6. Визначити, на підставі експериментальних досліджень показання до клінічного застосування ОК, легованого міддю і селеном, для заміщення порожнин після видалення пухлиноподібних захворювань та деяких доброякісних пухлин кісток кінцівок.

7. Вивчити вміст селену в пухлиноподібних захворюваннях та деяких доброякісних пухлинах кісток кінцівок, видалених у хворих під час оперативних втручань.

8. Розробити нові реконструктивно-відновлювальні оперативні втручання з використанням ОК, легованого міддю і селеном, залежно від характеру, локалізації та розповсюдженості патологічного процесу в кістці;

9. Проаналізувати віддалені результати клінічного застосування ОК, легованого міддю й селеном, для заміщення порожнин після видалення пухлиноподібних захворювань та деяких доброякісних пухлин кісток кінцівок та оцінити їх клінічну ефективність.

Об'єкт дослідження:

· в експериментальній частині роботи: фізико-хімічні характеристики ОК, легованого міддю й селеном; регенерат кісткової тканини, що формувався при імплантації вказаного БГАП; перебудова кісткової тканини поблизу імплантата; особливості біорезорбції часток ОК, легованого міддю і селеном, та зміни мінерального компонента регенерату залежно від складу імплантованого матеріалу;

· в клінічній частині: клінічні та рентгенологічні ознаки кісткової регенерації у хворих при імплантації ОК, легованого міддю і селеном; вміст мікроелементу селену в деяких пухлиноподібних захворюваннях та доброякісних пухлинах кісток кінцівок.

Предмет дослідження: хворі з пухлиноподібними захворюваннями і доброякісними пухлинами кісток та лабораторні тварини.

Методи дослідження:

В експериментальній частині дисертації:

· ваговий метод дослідження хімічного складу великогомілкових кісток щурів, що полягав у визначенні вмісту води, органічних і мінеральних речовин;

· гістологічний метод дослідження структури кісткового регенерату, що формується при імплантації в кістковий дефект ОК, легованого міддю й селеном;

· морфометричні методи визначення індексу кісткової інтеграції; площі, займаної керамічними імплантатами, і об'єму трабекулярної кістки, котрі дозволяють визначити динаміку остеорепаративного процесу при імплантації ОК, легованого міддю і селеном;

· метод рентгеноструктурного аналізу змін ультраструктури мінерального матриксу кісткового регенерату в динаміці при імплантації досліджуваного ОК, легованого міддю й селеном;

· біомеханічні дослідження ВГК щурів.

У клінічній частині роботи:

· загальноклінічні, рентгенологічні методи, спіральна комп'ютерна томографія;

· цитологічні дослідження пунктату кісткових кіст (КК) та гістологічні дослідження вилучених патологічних тканин;

· Визначення кількісного вмісту селену методом атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною атомізацією у видалених пухлиноподібних захворюваннях та деяких доброякісних пухлинах кісток кінцівок.

Методи параметричної та непараметричної статистики застосовували для визначення вірогідності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведене дослідження біологічного остеоапатиту, легованого міддю та селеном, у експерименті та в клінічній практиці для заміщення порожнин після видалення пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин кісток.

Вперше в експерименті отримані дані щодо дії біологічного остеоапатиту, легованого міддю та селеном, на оптимізацію процесів репаративної регенерації кістки. Дана детальна характеристика регенерату при оцінці вмісту органічних речовин, хімічного складу регенерату, вивченні кристалічної решітки та фазового складу кісткового біомінералу.

Вперше виявлено, що мідь та селен у композитах мають різні механізми впливу на перебіг репаративного остеогенезу. Однак, їх вплив характеризується однотиповим позитивним ефектом.

Вперше встановлено, що легування біологічного гідроксиапатиту міддю чинить найбільший вплив на такі показники, як індекс остеоінтеграції та об'ємний вміст кісткової тканини в ділянках, прилеглих до нанесеного дефекту.

Вперше встановлено, що оптимальною (що найбільш впливає) є концентрація міді в імплантаті в 0,50%.

Вперше експериментально встановлено, що легування біологічного гідроксиапатиту селеном чинить більш визначений вплив на питому кількість остеобластів у кісткових трабекулах метафізу ВГК, ніж легування міддю.

Вперше встановлено, що легування біологічного гідроксиапатиту селеном чинить найбільш вплив на такі показники, як площа, що зайнята частками імплантованого матеріалу (тобто ступінь його біорезорбції), та питома кількість остеобластів у кісткових трабекулах.

Вперше встановлено, що оптимальною є концентрація селену в імплантаті в 0,30%.

Вивчено вміст мікроелементу селену в деяких пухлиноподібних захворюваннях та деяких доброякісних пухлинах кісток кінцівок, що дало змогу цільоспрямовано використовувати біологічний остеоапатит, легований селеном, при заповненні дефектів кісток.

Практичне значення одержаних результатів. Означені дослідження дали можливість з'ясувати певні особливості репаративної регенерації кісткової тканини при наявності біологічного остеоапатиту, легованого міддю та селеном. Завдяки цьому стали можливими розробка та запровадження нових способів лікування пухлиноподібних захворювань та деяких доброякісних пухлин кісток кінцівок та способів запобігання рецидиву цих захворювань.

Проведена клінічна апробація запропонованих хірургічних способів лікування пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин кісток кінцівок із використанням ОК, легованого міддю (деклараційний патент України UA 11609; патент на корисну модель № 31768) та селеном (деклараційний патент України UA 11853).

Запропонований і впроваджений хірургічний спосіб лікування пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин кісток кінцівок, оточених склерозованою кістковою тканиною (деклараційний патент України UA 11610).

Визначена клінічна ефективність розроблених і запроваджених органозберігаючих способів лікування тотально ураженої пухлиноподібним захворюванням або доброякісною пухлиною кістки кінцівки з наступним заповненням дефекту ОК, легованим селеном (патент на корисну модель № 28932; патент на корисну модель № 34288).

Доведена клінічна цінність розроблених і впроваджених в клінічну практику способів оперативного лікування гігантоклітинних пухлин (ГКП) кісток кінцівок із використанням ОК, легованого селеном (деклараційний патент №16838, патент на корисну модель № 30283).

Встановлена ефективність розробленого і впровадженого способу запобігання рецидиву доброякісних пухлин кісток кінцівок та пухлиноподібних захворювань із використанням ОК, легованого селеном (патент на корисну модель № 22674).

Впровадження розробленого нового підходу до хірургічного лікування пухлиноподібних захворювань та деяких доброякісних пухлин кісток кінцівок на основі вивчення їх мікроелементного складу та використання легованої мікроелементами міддю та селеном біологічної гідроксиапатитної кераміки дозволили знизити кількість невдалих хірургічних втручань у порівнянні з використанням традиційних способів лікування та запобігти рецидивам захворювань.

Впровадження результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи включено в лекційний курс і практичні заняття кафедр ортопедії і травматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Дніпропетровської державної медичної академії, Запорізького державного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Луганського державного медичного університету, Одеського державного медичного університету, кафедри загальної хірургії, травматології і ортопедії, оперативної хірургії та судової медицини Ужгородського національного університету.

Результати експериментальних і клінічних досліджень впроваджені в роботу ортопедо-травматологічних відділень обласної дитячої клінічної лікарні та обласної клінічної лікарні м. Луганська, відділів травматології і ортопедії підліткового і дитячого віку і кістково-гнійної хірургії Інституту травматології та ортопедії АМН України.

Особистий внесок дисертанта. Автор провів патентно-інформаційний пошук і проаналізував тенденції розвитку даного напрямку ортопедії. Визначив мету та завдання дослідження, вибір його методології.

Експериментальний розділ роботи на щурах дисертантом виконаний у багатопрофільних наукових лабораторіях Луганського державного медичного університету під керівництвом проф. В.І. Лузіна.

Визначення кількісного вмісту селену у видалених доброякісних пухлинах та деяких пухлиноподібних захворюваннях кісток кінцівок хворих автор здійснював у клініко-діагностичній лабораторії ООО "Биотическая медицина " м. Донецька під керівництвом Г.В. Мещерякової.

Автор обстежив і здійснив динамічне спостереження за 113 хворими, яким здійснив кістковопластичні операції з використанням різних форм ОК, легованого селеном. Дисертантом розроблено та запроваджено 9 способів лікування пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин кісток кінцівок із використанням ОК, легованого міддю та селеном, на які отримані Патенти України та деклараційні патенти. Автор клінічно та рентгенологічно обстежував пацієнтів у процесі диспансерного спостереження. Отримані цифрові дані оброблялись із використанням статистичних програм. Результати розробок представлені на наукових конференціях. Інтерпретація отриманих результатів і висновки дисертації належать автору. Дисертант здійснював впровадження результатів дослідження в практичну охорону здоров'я та в навчальний процес.

У спільних публікаціях автору належать основні ідеї, методологічні підходи і, в значному ступені - практична їх реалізація.

Апробація роботи. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на Х 1V з'їзді ортопедів - травматологів (Одеса, 2006); V науково-практичній конференції "Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону " (Луганськ, 2005); науково-практичній міжнародній конференції "Інноваційні технології у сучасній медицині", присвяченій 75-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (Донецьк, 2005); міжобласній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ортопедичної артрології" (Запоріжжя, 2005); Першому центральному європейському конгресі з остеопорозу і остеоартрозу (Краків, 2005); науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 50-річчю Науково-дослідного інституту травматології і ортопедії ДонДМУ (Донецьк, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Нові технології у травматології та ортопедії" (Донецьк - Сопіно, 2006); міжнародній науково-практичній конференції "Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування" (Євпаторія, 2006); другій Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання біомінералогії" (Луганськ, 2006); XI Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006); науково - практичній польсько - українській конференції (Красичін, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю (Сопіно, 2007); VI науково-практичній конференції "Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону" (Луганськ, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Нове в травматології та ортопедії" (Ужгород, 2007); Другому центральному європейському конгресі з остеопорозу і остеоартрозу (Краків, 2007); ІІ-й польсько-українській науковій конференції (Люблін, 2007); міжнародній науково-практичній конференції "Реабілітація в ортопедії та травматології", присвяченій 75-річчю спеціалізованого клінічного санаторію "Орлятко" (Євпаторія, 2008); ІІІ-й всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми біомінералогії"(Луганськ, 2008); всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Біоматеріали в ортопедії та травматології" (Харків, 2008); науково-практичній конференції "Нове в травматології та ортопедії" (Луганськ, 2009); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні теоретичні та практичні аспекти остеосинтезу" (Донецьк, 2009); науково-практичній конференції "Прикладні аспекти морфології" (Вінниця, 2009); Ювілейному Х з'їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (Євпаторія, 2009); міжнародній науково-практичній конференції керівників анатомічних кафедр та інститутів вузів СНД і Східної Європи, присвяченій 75-річчю УО ВДМУ (Вітебськ, 2009); засіданнях Луганської обласної асоціації ортопедів-травматологів (2005-2009).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи відображений у 43 наукових працях, 26 (із них 9 самостійно) опубліковані у провідних наукових фахових виданнях з реєстру ВАК України, 4 галузевих нововведення; 4 деклараційні патенти та 5 патентів України на корисну модель; 13 робіт - у матеріалах з'їздів та конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 306 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 7 розділів, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків та додатків, ілюстрована 101 рисунком та 30 таблицями. Список використаних джерел містить 340 посилань, у тому числі 238 - на авторів СНД та 102 - на іноземних авторів.

Зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Роботу виконано протягом 2004 - 2009 рр. у Луганському державному медичному університеті.

Експериментальний розділ дисертації виконаний на 378 безпородних білих щурах (самцях) з початковою масою 130-150г. на базі багатопрофільних наукових лабораторій Луганського державного медичного університету. Роботу з тваринами здійснювали відповідно до положень "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах", ухвалених Першим національним конгресом із біоетики (Київ, 2001) та міжнародних вимог згідно "Європейської конвенції захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та інших наукових цілях".

У дисертації, як в експериментальній, так і в клінічній частині використовували вітчизняний виріб медичного призначення "Матеріал біоактивний композиційний для остеопластики "Остеоапатит керамічний" (ОК), легований мікроелементами міді: порошок типу ОК-100 із розмірами часток до 250 мкм; міді або селену: пористо-гранульований ОК 015 із розмірами часток 1000-5000 мкм з розміром пор 90-600 мкм. У клінічних дослідженнях при необхідності використовували малопористі блоки ОК 1,5. Технологія отримання біоматеріалів типу "ОК", що розроблена в ІПМ НАН України, дозволяє зберегти нанозерну структуру часток і пор, яка характерна для БГАП.

З метою оцінки впливу біологічного остеоапатиту, легованого мікроелементами міддю та селеном, на репаративну регенерацію кістки та реакції кісткової тканини на керамічний імплантат був здійснений порівняльний аналіз досліджень піддослідних та контрольних груп тварин.

Залежно від типу та властивостей різних імплантованих пластичних матеріалів експериментальні тварини були поділені на 9 груп. Перша група (К-1) - інтактні тварини. Друга група (К-2) - щури, у яких після оперативного втручання сформований дефект не заповнювали. У 3-й групі (К-3) - дефект заповнювали ОК-015 у вигляді блоків діаметром 2 мм без легування мікроелементами. У 4-6-й групах (М-1-3) - дефект заповнювали ОК-015, легованим міддю, у концентрації відповідно 0,10%, 0,25% та 0,50%, у вигляді блоків діаметром 2 мм, в 7-9-й групах (С-1-3) - ОК-015, легованим селеном, у концентрації відповідно 0,15%, 0,30% та 0,50%, у вигляді блоків діаметром 2 мм.

Щурів виводили з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом по 7 тварин через 7, 15, 30, 60, 90 і 180 діб.

Для того, щоб об'єктивно порівняти вплив легування імплантатів міддю або селеном у різних концентраціях на репаративну регенерацію кісткової тканини та визначити механізми цього впливу, був проведений однофакторний дисперсійний аналіз та розрахунок сили впливу діючого фактора.

Дослідження вмісту мікроелементу селену методом атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною атомізацією проводилося у видалених під час оперативних втручань пухлиноподібних захворюваннях та окремих доброякісних пухлин кісток кінцівок, а з метою порівняння - у видалених під час операцій кісткових тканин пацієнтів, що не страждають на ці захворювання. Всі пацієнти були розділені на дві групи.

До першої, контрольної, ввійшли пацієнти, в яких патологія кісток кінцівок не була пов'язана з пухлиноподібними захворюваннями та доброякісними пухлинами кісток кінцівок (несправжній суглоб шийки стегнової кістки, асептичний некроз голівки стегнової кістки, деформуючий коксартроз (зразки видалених головок під час ендопротезування); різноманітні переломи кісток (зразки дрібних фрагментів). До другої, основної групи увійшли хворі з СКК, ФД, енхондромами, остеохондромами, остеомами та ГКП.

Клінічний розділ роботи виконано на клінічних базах кафедри ортопедії і травматології Луганського державного медичного університету (ортопедо-травматологічні відділення обласної клінічної лікарні та дитячої обласної клінічної лікарні).

Клінічні спостереження налічують 113 хворих (120 випадків захворювань), яким після оперативного лікування з приводу пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин кісток виконували пластику дефектів із застосуванням ОК, легованого мікроелементами: міддю або селеном. Вік хворих коливався від 5 до 61 років. Дітей у віці до 16 років було 11 (9,7 %). Більшість хворих складали чоловіки - 68 (60,2%). Пухлиноподібні захворювання мали місце у 33 хворих. Із них діагноз солітарної кісти кістки (СКК) встановлено у 26 хворих, аневрізмальної (АКК) - у 1-го хворого. СКК із високою активністю процесу спостерігали у 8 хворих. Інші 18 пацієнтів мали кісти, що втрачали функціональну активність. Патологічний перелом (ПП) у хворих із СКК мав місце у 10 випадках (38,5%). Фіброзну дисплазію (ФД) діагностували у 6 хворих. Уражалися в основному метадіафізарні зони довгих кісток. Пацієнтів із поліосальною формою було двоє: у однієї хворої були тотально уражені стегнова та великогомілкова кістки, ще в одного хворого мали місце патологічні осередки як на стегновій, так і на великогомілковій кістці. ПП був у 4 хворих (66,7%) із ураженнями великогомілкових кісток. Хондрома (енхондрома) була у 27 хворих (32 випадки захворювання). У двох хворих спостерігали поліосальну форму. Саме ПП "сприяв" встановленню діагнозу в 20 випадках (62,5%) у хворих із енходромами кісток кисті й стопи (30 випадків ураження). Остеохондрома мала місце у 25 пацієнтів віком 11-47 років. Остеому спостерігали у 13 пацієнтів у віці від 14 до 48 років. ГКП із доброякісним перебігом мала місце у 13 хворих у віці від 19 до 51 року. У 6 випадках (46,2%) спостерігали ПП. По одному випадку спостерігали хондроміксоїдну фіброму, хондробластому.

В цілому, у хворих найчастіше мали місце ураження великогомілкової - 21,7%, стегнової - 15,8%, плечової - 11,8% кісток та фаланг пальців кисті - 15,0% та п'ясткових кісток - 10,8%.

Діагноз встановлювали на підставі загальноклінічних та рентгенологічних даних. В окремих випадках здійснювали спіральну комп'ютерну томографію. Завдяки цитологічному дослідженню пунктату, отриманому при пункційній біопсії КК, а також гістологічним дослідженням, вилучених під час операції патологічних тканин, уточнювали діагноз. Рентгенографічне обстеження здійснювали у 2-х проекціях при надходженні хворих у клініку, відразу після операції та в процесі подальшого контролю за репаративною регенерацією через 1,5; 3; 6 місяців із моменту оперативного втручання й надалі кожні 6 міс. та щорічно протягом трьох років.

З метою вивчення швидкості перебудови ділянки, що піддавалася керамопластиці, залежно від способу хірургічного лікування, за різницею у складі керамоімплантатів усі хворі були розділені на групи.

Першу групу склали 9 хворих із КК, яким виконували малоінвазивні пункційні операції з використанням порошкоподібного ОК-100, легованого міддю, концентрацією 50% (патент на корисну модель № 31768). Із них 6 хворих із СКК проксимального відділу плечової кістки та по одному хворому з ураженнями ліктьової та великогомілкової кісток, 1 хворий із АКК проксимального відділу малогомілкової кістки I стадії перебігу захворювання.

До другої групи увійшли 88 хворих (93 випадки захворювання), яким для видалення патологічних осередків здійснювалися пристінні або внутрішньокісткові резекції кісток кінцівок. Характерною морфологічною ознакою для СКК, ФД і енхондром у пацієнтів цієї групи була наявність обідка склерозу, який чітко відмежовував патологічний осередок від здорової кістки. У тих випадках, коли розміри патологічного осередку не перевищували 1/3 - 1/2 поперечника кістки і його розташування було ексцентричним, застосовували пристінну резекцію. Подібні операції здійснили у 25-ти хворих із остеохондромами, у 12-и - із остеомами та по 2-є хворих із СКК і ФД. Якщо розміри патологічного осередку перевищували 1/3 - 1/2 поперечника кістки застосовували внутрішньокісткову резекцію. Вказану операцію виконали 16 хворим із СКК на II-III стадії перебігу, 2 хворим із ФД, усім 27 хворим із енходромами, по одному хворому із хондроміксоїдною фібромою, хондробластомою. Хворим із СКК здійснювали пластику кісткової порожнини пористо-гранульованим ОК-015, легованим міддю, усім іншим хворим - подібним ОК-015, легованим селеном, концентрацією 30%.

Порожнини, що виникали після видалення СКК, щільно виповнювали гранулами ОК-015, легованими міддю (деклараційний патент України UA 11609), селеном - у всіх інших хворих (деклараційний патент України UA 11853). У тих випадках, якщо навкруги порожнини залишалися ділянки склерозу, зсередини порожнини назовні свердлом діаметром 1-2мм наносили 3-7 (залежно від розміру кістки та порожнини) отворів, що проходили через ділянку склерозу до здорової кістки або навіть через її кортикальний шар (деклараційний патент України UA 11610).

Третя група представлена 11-а хворими із ГКП, що мали доброякісний перебіг. Для уточнення діагнозу здійснювали пункційну біопсію, гістологічне дослідження пунктату. І лише у випадках підтвердження доброякісного характеру патологічного процесу хворих оперували. У 9 з них здійснили внутрішньокісткову резекцію. Виниклі порожнини кісток щільно заповнювали гранулами ОК-015, легованого Se, концентрацією 30%. У разі необхідності (2 випадки при ураженні променевої кістки), коли пухлинний процес уражав субхондральну пластинку або існувала загроза перелому суглобового хряща в наступному, під субхондральну пластинку вкладали аутотрансплантат, взятий із клубової кістки (деклараційний патент України 16838). Сегментарну резекцію в межах здорової тканини виконали у 2-х випадках при ураженні дистального епіметафіза променевої кістки. У післяопераційному періоді використовували біоактивний збалансований мінеральний комплекс "Селен Активний", призначаючи його хворому по 2 таблетки 2 рази на день (200 мкг селену) під час прийому їжі протягом 3-х місяців (патент України на корисну модель 22674).

Четверту групу склали 5 хворих із дифузними ураженнями кісток кінцівок пухлиноподібними захворюваннями або доброякісними пухлинами, коли кістка більш як на половину або 2/3 довжини уражена патологічним процесом. У 2-х випадках мало місце ураження плечової кістки одним із різновидів гігантоклітинної пухлини; у хлопчика 6 років спостерігали майже тотальне ураження стегнової кістки ФД, ще в однієї хворої ФД була уражена стегнова кістка від голівки до надвиростків, а також повністю діафіз великогомілкової кістки цієї ж нижньої кінцівки; в одного хворого мала місце остеома верхньої та середньої третин діафіза великогомілкової кістки. Вказаним хворим виконали внутрішньокісткові резекції з видаленням патологічно змінених тканин з наступною пластикою порожнини пористо-гранульованим ОК-015, легованим селеном у сполученні з аутокісткою, з розміром часток 1000-5000 мкм, пор - 90-600 мкм., (патент на корисну модель № 30283). З метою запобігання патологічному перелому у хворої, поряд із щільним виповненням порожнини гранулами ОК-015, легованого селеном, здійснювався накістковий остеосинтез мостоподібною пластиною системи АО (патент на корисну модель № 28932). В одного хворого мала місце остеома верхньої та середньої третин діафіза великогомілкової кістки. У цьому випадку поряд із щільним виповненням порожнини гранулами ОК-015, легованого селеном застосований блокуючий інтрамедулярний остеосинтез (патент на корисну модель № 34288).

Із усіх попередніх груп в окрему групу об'єднали хворих, у яких в анамнезі захворювання був патологічний перелом кісток кінцівок. Метою виділення цієї групи хворих було визначення впливу ПП на перебіг захворювання та аналіз ефективності обраної тактики лікування цього ускладнення. Таких пацієнтів було 40: ПП спостерігали у 10 хворих із СКК, у 4 хворих із ФД, у 20 випадках із енходромами кісток кисті й стопи, в 6 випадках - у хворих із гігантоклітинною пухлиною.

Наявність ПП вносила певні корективи в терміни виконання оперативних втручань і, певною мірою, в їх обсяг. Вибір методики оперативного втручання залежав від характеру патологічного процесу, його розповсюдженості в кістці та об'єму порожнини, що виникала після видалення патологічного осередку. У дітей до хірургічного лікування пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин приступали через 1-1,5 місяця після ПП. Подібна тактика була і в дорослих при локалізації патологічних осередків у коротких та в довгих кістках кінцівок при відсутності зміщення відламків. По-перше, ми виходили з того, що при виникненні цього ускладнення пошкоджується не тільки кісткова тканина і окістя, а й оточуючі кістку м'які тканини. Якщо до цього додати ще й операційну травму, то, перш за все, через порушення кровопостачання, це досить негативно впливатиме надалі на загоєння операційної рани, зростання ПП, перебудову будь-якого трансплантата, відновлення кісткової структури ділянки пластики. По-друге, ми не спостерігали, щоб ПП стимулював розвиток патологічних процесів. Після ПП рентгенологічно відбувалися поступові зміни у структурі патологічного осередку: на фоні ділянок просвітлення виникала іноді ніздрюватість. Не спостерігали й повної перебудови патологічного осередку. Втретє, при свіжому ПП досить важко в операційній рані вибрати адекватний об'єм видалення патологічного осередку. Досить часто можна вибрати більший об'єм, ніж при виконанні оперативного втручання після зростання ПП. У кінцевому результаті, на нашу думку, якщо оперувати при наявності свіжого ПП, ми не виграємо, а програємо в термінах реабілітації пацієнта. Ще один аргумент на користь такої тактики при лікуванні КК. Оскільки ми є прибічниками пункційного лікування вказаної патології на I стадії, а саме в цій стадії переважно й виникають ПП, то до їх зрощення цей метод лікування малоефективний, отже не показаний. У дорослих при наявності ПП і зміщення відламків оперативне втручання виконували не раніше 10-го дня після травми. В останні 3 роки, коли в нашому арсеналі з'явилися нові способи стабільної фіксації кісток (LCP - пластини, блокуючий інтрамедулярний остеосинтез), ми дещо переглянули тактику лікування ПП у бік більш активної: здійснювали резекцію кістки з видаленням патологічного осередку та заміщенням дефекту із наступним остеосинтезом ділянки ураження.

Оцінка біодеградації імплантатів ОК здійснювалась на підставі рентгенологічної картини за 4-бальною системою. Диспансерне спостереження проводили з контрольними оглядами й рентгенографічними дослідженнями хворих. Найближчі результати лікування хворих, яким були зроблені пункційні та відкриті кістково-пластичні операції, оцінювали не раніше 3 місяців, а віддалені - не раніше 1 року після операції за трибальною системою.

З метою визначення статистично значимих відмінностей проведено статистико-математичне опрацювання отриманих результатів. Дизайн досліджень в термінах клінічної епідеміології можна визначити як когортні обсерваційні дослідження. З метою визначення застосовності параметричних або непараметричних критеріїв відмінностей в дослідженнях у першу чергу проводилась перевірка на нормальність вибірок, що аналізувалися. Для цього використовувався інтегрований пакет STATISTICA V 6.0 комп'ютерної обробки. Аналіз даних на нормальність проводився із застосуванням W - критерію згоди Шапіро-Уілкі (p<0,05, де p - рівень значимості). Використовувалися також непараметричні критерії відмінностей і, зокрема, ранговий U-критерій Уілкоксона-Манна-Уітні для незалежних вибірок, що містить дані, представлені в кількісній шкалі виміру.

Результати дослідження та їх обговорення. З метою оцінки впливу на процеси репаративної регенерації імплантації до кісткового дефекту біологічного гідроксиапатиту ОК-015, легованого міддю, була проведена серія експериментальних досліджень. Застосовували ОК-015, легований міддю, у трьох концентраціях: 0,10% (група М-1), 0,25% (М-2) та 0,50% (М-3).

Для того, щоб мати можливість оцінити процеси перебудови імплантованого матеріалу та порівняти їх з аналогічними при імплантації ОК-015 без вмісту міді, було проведено гістоморфометричне дослідження. Було встановлено, що значення індексу остеоінтеграції в групах М-1-М-3 переважало значення контрольної групи К-3, причому, найбільш в період до 30-ого дня спостереження.

Розрахунок площі, зайнятої частками імплантованого ОК-15, тобто швидкості процесів його біорезорбції, показав, що в умовах легування імплантату міддю цей процес прискорюється. Поряд із впливом на гістологічну структуру регенерату, що формується, легування імплантованого матеріалу міддю здійснювало й вплив на морфофункціональний стан кісткової тканини прилеглих ділянок. В групі М-3 обсяг кісткових трабекул вірогідно переважав показники групи К-3 в період з 15-ого по 60-й дні на 21,65%, 15,48% та 9,80%.

Що стосується кількості клітин на крайових поверхнях кісткових трабекул (переважно остеобластів), то вона в умовах імплантації ОК-015, легованого міддю, в порівнянні з групою К-3 змінювалась незначно.

Динаміка хімічного складу регенерату при імплантації ОК-015, легованого міддю, не відрізнялась від показників у групі К-3, але мали місце кількісні відмінності.

Частка органічних та мінеральних речовин у регенераті в групах М-2 та М-3 не переважала над показниками групи К-3 до кінця періоду спостереження. Така динаміка хімічного складу регенерату може бути пов'язана з тим, що з одного боку, в умовах присутності міді в імплантованому матеріалі активізуються процеси біологічної резорбції імплантату. З другого боку, динаміка змін вмісту органічних речовин свідчить про активізацію синтезу органічного матриксу в ході всього періоду спостереження, а на 15 день - ще й процесів його звапнення.

Імплантація ОК-015, легованого міддю, в різних концентраціях (М-1-М-3), у порівнянні з групою К-2, супроводжувалась змінами ультраструктури біомінералу регенерату, аналогічними за напрямком показникам групи К-3 (ОК-015 без легування міддю) з деякими кількісними відмінностями. Аналіз амплітуди і тривалості визначених відхилень свідчать про те, що у присутності в складі ОК-015 іонів міді процеси біодеградації імплантату та росту комірок новоствореного мінералу перебігають швидше. Мінімальна активність спостерігається в групі М-1, а максимальна - в групі М-3, де концентрація міді в імплантаті найбільша. Динаміка змін вмісту аморфної фази в регенераті свідчить про те, що в присутності іонів міді в імплантаті процеси біодеградації ОК-015 перебігають швидше, ніж у групі К-3. Це припущення підтверджується і динамікою вмісту в біологічному мінералі регенерату кристалічної складової - ГАП. В період з 7 по 30 дні експерименту в усіх піддослідних групах вміст ГАП був меншим за показники групи К-3 відповідно на 2,62% (р>0,05), 3,70% і 4,49%, на 4,94%, 3,02% і 3,46% і на 5,24%, 2,42% (р>0,05) і 2,65%. Надалі частка гідроксиапатиту переважала показники групи К-3 - на 1,84% на 180 день у групі М-2 і на 1,51% і 1,89% на 90 і 180 дні у групі М-3.

Проведене дослідження біомеханічних властивостей ВГК встановило що питома стріла вигину в ході експерименту в групах М-1-М-3 вірогідно від показників групи К-3 не відрізнялась.

З метою оцінки ступеню впливу на процеси репаративної регенерації та морфо-функціональний стан прилеглих ділянок ВГК імплантації до кісткового дефекту біогенного гідроксиапатиту ОК-015, насиченого селеном, була проведена серія експериментальних досліджень. Застосовували ОК-015, легований селеном у трьох концентраціях: 0,15% (група С-1), 0,30% (С-2) та 0,50% (С-3).

Вивчення індексу остеоінтеграції показало, що його значення в групах С-1-С-3 переважало значення контрольної групи К-3 у період із 15-ого дня спостереження, причому найбільш значно в період із 15-ого до 30-ого дня.

Дослідження площі, зайнятої частками імплантованого ОК-15, тобто ступеню його біодеградації, показало, що в умовах насичення імплантату селеном цей процес перебігає дещо швидше, ніж у групі К-3. За амплітудою та протягом у часі ступінь біорезорбції ОК-015 у групах С-1 - С-3 зростала менше, ніж у групах М-1 - М-3.

Умови експерименту (насичення імплантованого матеріалу селеном) здійснювали вплив й на морфофункціональний стан кісткової тканини прилеглих ділянок метафізу ВГК. Дослідження об'ємного вмісту кісткових трабекул у реактивній ділянці ВГК показало, що в групі С-1 цей показник вірогідно переважав значення групи К-3 лише на 15 добу - на 12,51%.

Збільшення концентрації селену в імплантаті до 0,30% та 0,50% (групи С-2 та С-3) приводило до того, що об'ємний вміст кісткової речовини в метафізі ВГК вірогідно переважав показники групи К-3 на 30-й і 60-й дні експерименту - відповідно на 11,15% і 10,25% та на 8,15% і 8,81%. Що стосується кількості клітин в кісткових трабекулах (переважно остеобластів), то вона в умовах імплантації ОК-015, легованого селеном, у порівнянні з групами М-1 - М-3, змінювалась значніше.

Динаміка хімічного складу регенерату при імплантації ОК-015, легованого селеном, практично не відрізнялась від групи К-3, проте визначались деякі кількісні відмінності.

Порівняння вмісту мінеральних речовин у регенераті ВГК груп С-1-3 з аналогічними показниками групи К-3 (імплантація ОК-015 без легування селеном) не визначило вірогідних відмінностей. Проте, частка мінерального компоненту у групах із легуванням селеном була меншою за показники групи К-3 на 7-й та 30-й дні відповідно на 7,03% та 4,12% у групі С-1, на 4,48% та 9,79% у групі С-2 та на 9,44% та 10,84% у групі С-3. Це є проявом більш інтенсивних темпів біологічної резорбції імплантованого матеріалу в умовах наявності іонів селену.

При цьому, вміст вологи у кістково-керамічному регенераті групи С-1 переважав показники групи К-3 на 15-й день на 6,27%, у групі С-2 на 30-й день - на 13,34%, а у групі С-3 відповідно з 15-ого по 60-й дні - відповідно на 7,22%, 19,38% та 7,29% (р>0,05 в усіх випадках). Наприкінці періоду спостереження (180-й день) вміст води вже був меншим за показники групи К-3 на 4,90% у групі С-1, на 9,33% (р< 0,05) у групі С-2 та на 10,40% (р<0,05) у групі С-3. Збільшення відсоткового вмісту води в регенераті піддослідних груп у порівнянні з показниками групи К-3 в ранні терміни експерименту можна розглядати як прискорення процесів резорбції імплантованого матеріалу в присутності іонів селену. Зменшення цього показника на 180-й день свідчить про завершення резорбтивних процесів на відміну від групи К-3.

Зниження вмісту органічних речовин у порівнянні з показниками групи К-3 на 15-й день спостереження можна розглядати як прискорення процесів мінералізації органічного матриксу в умовах експерименту. Збільшення вмісту органічних речовин у початкові та кінцеві терміни експерименту свідчить про прискорення процесів синтезу органічного матриксу в присутності іонів селену.

Імплантація ОК-015, легованого селеном, в різних концентраціях (групи С-1 - С-3), у порівнянні з групою К-3, супроводжувалась змінами ультраструктури біомінералу регенерату, аналогічними за спрямованістю показникам групи К-3 (ОК-015 без легування селеном). У тому випадку, коли імплантований матеріал містив селен в концентрації 0,50%, розміри елементарних комірок вздовж осі с були меншими за значення групи К-3 в період із 15-ого по 60-й дні - відповідно на 0,12%, 0,15% і 0,18% (р0,05). Такі зміни можна розцінити як прискорення темпів біологічної резорбції імплантату в присутності у ньому селену в концентраціях 0,30% і 0,50%.

Розміри блоків когерентного розсіювання кісткового регенерату у присутності в імплантаті іонів селену також підтверджують думку про прискорення темпів біологічної резорбції імплантату. При цьому, найбільш ефективною є концентрація селену в імплантаті 0,30% та 0,50%.

...