Реконструктивно-відновні операції при пухлиноподібних захворюваннях та доброякісних пухлинах кісток кінцівок із використанням біологічної гідроксиапатитної кераміки, легованої мікроелементами

В умовах присутності в імплантатах селену значення коефіцієнту мікротекстурування збільшувалося. Це свідчить про те, що в присутності селену в імплантаті перешкод для формування впорядкованої кристалічної решітки утворюється менше, а це підтверджує припущення, що в умовах експерименту прискорюються процеси біодеградації імплантованого матеріалу ОК-015.

Імплантація ОК-015, легованого селеном, у різних концентраціях (групи С-1 - С-3), у порівнянні з групою К-3, супроводжувались змінами фазового складу біомінералу регенерату, аналогічними за спрямованістю показникам групи К-3 (ОК-015 без легування селеном).

При легуванні імплантату селеном в концентрації 0,30% вірогідні відмінності від показників групи К-3 спостерігались із 30-ого дня експерименту. Питомий вміст кристалічної фази в регенераті був меншим за контрольні (К-3) значення на 30-й день на 4,86%, на 60-й день - на 3,64%, на 90-й день - на 2,51% і на 180-й день - на 2,17% (р<0,05 в усіх випадках). Частки аморфних фаз у регенераті, що формується, навпаки, зростали. Вміст кальциту переважав показники групи К-3 у ті ж терміни відповідно на 9,16%, 13,55%, 9,31% і 5,05% (р<0,05 в усіх випадках), а вміст аморфного фосфату кальцію - на 13,58% (р<0,05), 4,60%, 3,09% і 5,19%.

При застосуванні імплантату, легованого селеном у більш високій концентрації - 0,50%, вірогідні відмінності від показників групи К-3 визначались дещо пізніше - з 60-ого дня експерименту. Вміст кристалічного фосфату кальцію в регенераті в період із 60-ого по 180-й дні спостереження був меншим за показники групи К-3 відповідно на 4,62%, 3,23% і 2,32% (р<0,05 в усіх випадках). В той же час вміст аморфних фаз в регенераті переважав контрольні показники - кальциту - відповідно на 15,25%, 13,18% і 5,99% (р<0,05 в усіх випадках), а вітлокіту - на 7,24% (р<0,05), 3,00% і 5,07%. Оскільки в період із 30-ого дня експерименту вірогідні відмінності показників у групах С-2 і С-3 від значень групи К-2 (незаповнений дефект) не спостерігались, отримані результати можна пояснити тим, що присутність в імплантаті селену в концентрації 0,30% і 0,50% супроводжується більш активними процесами біорезорбції матеріалу ОК-015.

Щоб визначити, як процеси репаративної регенерації та перебудови імплантованого матеріалу впливають на міцність кісткового органу в цілому, було проведено біомеханічне дослідження ВГК. Встановили, що в умовах наявності у складі імплантату селену питома стріла вигину ВГК вірогідно змінювалась у групі С-2 лише на 7-й день, коли вона переважала показники групи К-3 на 15,36% та у групі С-3, де вона переважала контрольні значення на 7-й та 15-й дні - на 19,78% та 7,01%. В цих умовах інший показник, що відповідає за стан органічного компоненту кістки - модуль пружності - був меншим за показники групи К-3 також на 7-й та 15-й дні - відповідно на 26,91% та 17,49% у групі С-1, на 32,71% та 17,76% у групі С-2 та на 34,25% та 32,80% у групі С-3.

Проведений однофакторний дисперсійний аналіз довів, що легування імплантованого матеріалу як міддю, так і селеном, приводить до вірогідної оптимізації процесів репаративної регенерації. Проте, шляхи, якими це відбувається, та оптимальна концентрація мікроелементу в регенераті розрізняються.

Легування біологічного гідроксиапатитного матеріалу ОК-015 міддю чинить найбільший вплив на такі показники, як індекс остеоінтеграції та об'ємний вміст кісткової тканини в ділянках, прилеглих до нанесеного дефекту. Оптимальною (що найбільш впливає) є концентрація міді в імплантаті 0,50%.

Легування матеріалу селеном чинить найбільш визначений вірогідний вплив на такі показники, як площа, що зайнята частками імплантованого матеріалу (тобто ступінь його біорезорбції), та питому кількість клітин у кісткових трабекулах. Виходячи з результатів дослідження, оптимальною є концентрація селену в імплантаті в 0,30%.

Отримані результати пояснюються таким чином. Із одного боку, в умовах присутності міді в імплантованому матеріалі активізуються процеси біологічної резорбції імплантату. З іншого боку, вони свідчать про активізацію синтезу органічного матриксу в ході всього періоду спостереження, а з 15-ого дня - ще й процесів його звапнення. Це узгоджується з відомостями про те, що мідь виступає як каталізатор (разом з О 2, вітаміном С та -кетоглутаратом) у формуванні стабільної трьохспиральної молекули кісткового колагену (Hunt M., 1998), що визначає в подальшому перебіг процесів мінералізації та утворення кісткового гідроксиапатиту. Іони міді з потоком крови розповсюджуються кістковим органом, активізують утворення спонгіози епіфізними хрящами, що веде до збільшення об'ємного вмісту кісткових трабекул у метафізі. У ділянці імплантації також складаються оптимальні умови для утворення кісткової тканини - звідси й збільшення індексу остеоінтеграції.

В умовах нашого експерименту при біологічній резорбції імплантату іони селену поступають до внутрішньокісткової кровоносної системи, а потім розповсюджуються по всьому кістковому органу. В результаті підвищується активність резорбції імплантованого матеріалу у порівнянні з групою К-3, також це веде до активізації синтезу остеокластів та остеобластів.

Враховуючи все це, а також і те, що селен володіє визначеним антиканцерогенним ефектом матеріали із вмістом 0,30% селену можна використовувати при пластиці дефектів після видалення пухлин.

У результаті дослідження вмісту мікроелементу селену методом атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною атомізацією було встановлено, що в контрольній групі хворих (підгрупа 1 - 4) вміст селену в кістках варіює від 0,047 до 0,331 мкг/г. При цьому кожній із підгруп відповідає свій мінімум і максимум. Середня концентрація селену коливається в межах 0,161 - 0,194 мкг/г. Аналіз зразків на вміст селену у хворих другої групи показав, що його концентрація лише у видалених остеомах та ГКП перебільшує показники вмісту селену в кістках здорових людей. З метою визначення статистично значимих відмінностей у вмісті селену в кістковій тканині пацієнтів у контрольній групі і в тканинах кісткових пухлин чи пухлиноподібних захворюваннях хворих основної групи проведено статистико-математичне опрацювання отриманих результатів.

Дизайн досліджень в термінах клінічної епідеміології можна визначити як когортні обсерваційні дослідження. Аналіз даних на нормальність розподілу вмісту селену у вибірках, що аналізувалися, із застосуванням W - критерію згоди Шапіро-Уілкі показав невиконання даної умови (p<0,05, де p - рівень значимості) практично для всіх вибірок, включаючи й контрольну групу, де спостерігався асиметричний характер розподілу. Проведені дослідження зумовили необхідність використання надалі непараметричних критеріїв відмінностей і, зокрема, рангового U-критерію Уілкоксона-Манна-Уітні для незалежних вибірок, що містять дані, представлені в кількісній шкалі виміру.

Зіставлення даних пацієнтів контрольної групи з даними хворих основної групи з різними нозологіями, що здійснені за допомогою U-критерію, показало наявність статистично значимих відмінностей (p=0,0433<0,05) на рівні вірогідності 0,95 лише для ГКП - нозології, для інших нозологій у хворих основної групи відмінності, що мають місце, є не суттєвими.

Отже, враховуючи вищевикладені результати дослідження зразків кісткової тканини та видалених пухлин на вміст селену, з метою збільшення його концентрації в місці пластики виниклого дефекту в клінічній частині роботи ми використовували біологічний остеоапатит, легований селеном при лікуванні ФД, енхондром, остеом та ГКП, а легований міддю - при малоінвазивному, пункційному лікуванні СКК і АКК.

Таким чином, клінічне використання біологічного остеоапатиту, легованого міддю або селеном, базується на підставі проведеного нами експерименту, дані якого свідчать, що такий пластичний матеріал стимулює репаративний остеогенез. У цьому є нагальна потреба при хірургічному лікуванні кіст кісток, а також після радикального видалення осередків фіброзної дисплазії та доброякісних пухлин кісток. Саме введення у виниклу порожнину кістки біологічного остеоапатиту, легованого селеном, перешкоджає виникненню рецидиву чи, навіть, малігнізації в ділянці операції. Це, в першу чергу, стосується ГКП з доброякісним перебігом.

Пункційний спосіб лікування КК із використанням ОК-100, легованого міддю, у вигляді порошку з розміром часток 80-100 мкм, був застосований у хворих першої групи. Найближчі результати лікування в усіх хворих оцінені як добрі. Віддалені результати лікування прослідковано у 8 хворих. Добрими їх визнали у 7 хворих (87,5%). В одного хворого віддалений результат лікування розцінений як задовільний, оскільки при повному відновленні функції оперованої кінцівки, при рентгенологічний картині, як і в попередньому випадку, мала місце залишкова порожнина до 1 см у діаметрі. При заповненні порожнин кісток порошкоподібним ОК-100, легованим міддю, рентгенологічні ознаки біодеградації імплантатів в 1-3 бали визначалися з 3-го місяця після операції, ознаки відновлення структури кістки відмічали з 4,5 місяців з моменту операції. Амбулаторне лікування складало в середньому 4-4,5 місяця. Повторних пункційних чи відкритих операцій у цих дітей не проводили. Рецидиву захворювання не було, не відмічено й відхилів у довжині кінцівок, пов'язаних із проведенням операції. Рентгенологічно на фоні відновленої структури кістки у хворих відмічали окремі осередки нерозчиненої кераміки та одиничні невеликі (0,2-0,5 см у діаметрі) залишкові порожнини, що не впливали на міцність кістки.

У 16 випадках КК та в 6 - ФД залежно від показань виконали пристінну або внутрішньокісткову резекцію. Заміщення виниклої порожнини робили пористо-гранульованим ОК-015, легованого міддю (при КК) або селеном (при ФД), в останніх випадках у післяопераційному періоді призначали ще й "Селен Активний" за вказаною схемою.

Найближчі результати лікування простежені в усіх 22 хворих цієї групи. Добрими оцінені результати лікування у 20 хворих (91,9%) й задовільними - у 2-х (9,1%). Задовільним був результат після внутрішньокісткової резекції з приводу СКК плечової й великогомілкової кістки, при яких мали місце залишкові порожнини в місці керамопластики в межах 0,8 - 1 см у діаметрі. Причиною їх виникнення були технічні огріхи під час оперативного втручання - при ущільнюванні кераміки не заповнили віддалені куточки порожнини. Гнійних ускладнень та відторгнення кераміки не було. Віддалені результати лікування прослідковано у 19 хворих. Добрими їх визнали в 16 хворих (84,2%). В інших 3-х випадках після внутрішньокісткових резекцій віддалені результати лікування розцінені як задовільні: мали місце залишкові порожнини до 1 см у діаметрі. Незадовільних результатів лікування хворих не було. При заповненні порожнин кісток пористо-гранульованим ОК-015, легованим міддю або селеном, рентгенологічні ознаки біодеградації імплантатів в 1-3 бали визначалися з 3-го місяця після операції, ознаки відновлення структури кістки відмічали з 6 місяців із моменту операції.

Найближчі результати лікування хворих після видалення доброякісних пухлин кісток кінцівок простежено в усіх 50 хворих. Добрими оцінені найближчі результати лікування у 44 хворих (88%) і задовільними - у 6-х (12%). Із них: по 2 хворих після внутрішньокісткової резекції з приводу ГКП плечової та променевої кісток та сегментарної резекції променевих кісток, в 2-х випадках - енхондроми фаланги пальця кисті, при яких мали місце залишкові порожнини в місці керамопластики в межах 0,8 - 1 см у діаметрі, причиною яких були незначні технічні недоліки під час операції. Гнійних ускладнень та відторгнення кераміки не було.

Віддалені результати лікування прослідковано від одного до 5-и років у 44 хворих (88%), із них: 18 із 20 прооперованих - з енхондромами, 7 (9) - із остеохондромами, 8 (9) - із остеомами, 11 (12) - із ГКП.

Пристінна резекція для видалення патологічного осередку в кістці з наступною пластикою дефекту пористо-гранульованим ОК-015, легованим селеном, серед обстежених здійснена 15 хворим із остеохондромами та остеомами. В усіх цих хворих отримані добрі віддалені результати лікування. Функціональний результат у них визначений як добрий, тому що обмежень рухів у суглобах кінцівок не було, а опороспроможність нижніх кінцівок була відновлена цілком. Біодеградація керамотрансплантата ступенем у 2-4 бали з відновленням структури кістки на окремих ділянках пластики відмічалася вже через 6 місяців. Це, на нашу думку, пов'язано із меншою кількістю керамотрансплантата в порожнині та значно кращим станом кровообігу в ділянці пластики після пристінної резекції в порівнянні з внутрішньокістковою.

Внутрішньокісткова резекція серед цієї групи здійснена 29 хворим. У 16 випадках у хворих із енхондромами віддалені результати визнали добрими. Обмежень рухів у суглобах кінцівок не було. У 4-х випадках віддалені результати лікування розцінені як задовільні - мали місце залишкові порожнини до 1 см у діаметрі. Це по два випадки енхондром та ГКП. Ще в одному випадку після видалення ГКП та заміщення дефекту кістки ОК-015, легованим селеном, мала місце змішана контрактура променево-зап'ясткового суглоба І ступеня. В одному випадку через рецидив ГКП результат розцінений як незадовільний. В інших 7-и випадках ГКП результати лікування розцінені як добрі. Не дивлячись на те, що біодеградація керамотрансплантата ступенем у 2-3 бали з відновленням структури кістки на окремих ділянках пластики відмічалася вже через 6 місяців, стовщення кортикального шару, відновлення структури кістки на окремих ділянках спостерігалося через 9-12 місяців. Особливо це стосується ГКП. репаративний регенерація остеоапатит пухлина

Ознаки біодеградації малопористих керамічних блоків ОК-1,5 протягом 6 місяців не перевищували 1-2 бали. Більш виражені ознаки біодеградації зявлялися не раніше 9-го місяця спостереження.

Отже, добрими віддалені результати визнані у 81,8% випадків, задовільними - в 15,8%, незадовільними - в одному випадку ГКП (2,4%).

Задовільні результати пластики в усіх випадках пов'язані з повільною перебудовою імплантатів, у результаті чого формувалися залишкові порожнини. Значних розходжень у результатах лікування патологічних осередків залежно від типу резекції нами не встановлено.

Найближчі результати лікування у 4-х хворих із дифузними ураженнями довгих кісток кінцівок оцінені як добрі, оскільки не було зафіксовано гнійних ускладнень, відторгнення кераміки, функція суглобів кінцівок не страждала. Віддалені результати лікування прослідковано у 4-х хворих. Терміни спостереження коливались від року до 5. Всі результати визнано добрими. У функціональному плані: хворі з ураженням плечових кісток працюють без обмежень, хвора з ураженням нижньої кінцівки користується при ходінні палицею. При заповненні порожнин кісток гранулами ОК-015, легованого селеном, рентгенологічні ступені біодеградації імплантатів в 1-2 бали визначалися з 3-го місяця після операції, ознаки відновлення структури кістки відмічали з 6 місяців із моменту операції. Через рік відмічалося збільшення товщини кортикального шару кістки, ступінь біодеградації ОК-015, легованого селеном - 2-3 бали, на окремих ділянках він заміщувався знов утвореною кістковою тканиною. Будь-яких особливостей впливу виду пластичного матеріалу на віддалені результати лікування не помічено.

Висновки

1. Використання біологічного остеоапатиту, легованого мікроелементами міддю та селеном, при заповненні кісткових дефектів оптимізує процеси репаративної регенерації кістки: активізується біологічна резорбція імплантованого матеріалу, а також інтеграція кісткової тканини з поверхнею імплантата, що вірогідно визначається вже з 15-ого дня спостереження. Раніше на 30 днів наступає відновлення об'єму кісткових трабекул до рівня показників інтактної кістки (33-34%) від питомої кількості клітин (переважно остеобластів) у ділянці, прилеглій до нанесеного дефекту.

2. Імплантація до кісткового дефекту біологічного остеоапатиту, легованого мікроелементами міддю та селеном, супроводжується швидким відновленням хімічного складу регенерату, утворенням більш впорядкованої кристалічної решітки та оптимізацією фазового складу кісткового біомінералу. Це проявляється підвищенням вмісту органічних речовин у складі регенерату (на 7-й день на 6,83-16,85% для імплантатів, легованих міддю, та на 7,92-11,30% для імплантатів, легованих селеном), переважанням коефіцієнту мікротекстурування кристалічної решітки (на 30 день на 13,82-18,42% при легуванні міддю та на 7,16-14,62% при легуванні селеном) та зменшенні, у зв'язку з підвищеними темпами резорбції імплантата, вмісту кристалічної фази (на 30-й день на 2,65-5,24% при легуванні міддю та на 4,86% при легуванні селеном у концентрації 0,30%).

3. Легування біогенного гідроксиапатитного матеріалу ОК-015 міддю чинить найбільший вірогідний плив на такі показники, як індекс остеоінтеграції (максимальна визначеність у період з 30-ого по 60-й день) та об'ємний вміст кісткової тканини в ділянках, прилеглих до нанесеного дефекту (максимальна визначеність у період із 15-ого по 30-й дунь), що є свідченням якісної активізації функції клітин кісткової тканини. Оптимальною (та найбільш впливовою) є концентрація міді в імплантаті 0,50% (F=218,73, =0,87 для індексу остеоінтеграції на 60 день; F=21,04, =0,48 для об'ємного вмісту кісткової тканини на 30-й день).

4. Легування імплантованого матеріалу селеном найбільш визначений вірогідний вплив чинить на такі показники, як площа, що зайнята частками імплантованого матеріалу (максимальна визначеність у період із 60-ого по 90-й день) та питома кількість остеобластів у кісткових трабекулах (максимальна визначеність у період з 15-ого по 30-й день), що є ознакою збільшення кількості кісткових клітин. Виходячи з результатів дослідження, оптимальною є концентрація селену в імплантаті у 0,30% (F=35,25, =0,58 для ступеня біодеградації імплантованих часток на 90-й день; F=31,98, =0,56 для питомої кількості клітин у кісткових трабекулах на 30-й день).

5. Незважаючи на різні механізми впливу на перебіг процесів репаративної регенерації легування імплантатів міддю або селеном, підсумковий результат є в обох випадках позитивним. Це проявляється у практично однаковій вірогідності впливу на міцність кісткового органа, тобто можливість підтримувати функціональне навантаження, як імплантації матеріалу, легованого міддю, так і легованого селеном, що доведено проведеним однофакторним дисперсійним аналізом.

6. Зважаючи на різні механізми впливу легування імплантатів міддю або селеном на перебіг процесів репаративної регенерації кістки, а також враховуючи властивість селену перешкоджати рецидиву пухлин, можна стверджувати, що застосування імплантатів, насичених міддю, показано для пластики кісткових порожнин після видалення кісткових кіст, а насичених селеном - для пластики порожнин після видалення пухлин.

7. Аналіз на вміст селену зразків пухлиноподібних захворювань та доброякісних пухлин, видалених у хворих, показав, що його концентрація лише в остеомах та ГКП перебільшує показники вмісту у кістках здорових людей. Наявність статистично значимих відмінностей (p=0,0433<0,05) на рівні вірогідності 0,95 має місце лише для ГКП. Отже, з метою збільшення концентрації селену в місці пластики виниклої порожнини слід використовувати біологічний остеоапатит, легований селеном при лікуванні ФД, енхондром, остеом та ГКП із доброякісним перебігом. Оскільки це перешкоджає виникненню рецидиву захворювання чи навіть малігнізації в ділянці операції.

8. Пункційні операції при КК у І-ІІ стадіях патологічного процесу з використанням порошкоподібного ОК-100, легованого міддю, малотравматичні, безкровні, не спричиняють антигенного навантаження на організм, мають низький ступінь загрози розвитку гнійних ускладнень, а при розташуванні патологічного осередку в епіметафізарній зоні під час їх виконання не травмується епіфізарна пластинка, що унеможливлює спотворення росту кістки. Під час амбулаторного лікування дитині не потрібно накладати громіздкі гіпсові пов'язки, ортопедичний режим із незначними обмеженнями в післяопераційному періоді не заважає дитині відвідувати школу, спілкуватися з однолітками. Ознаки відновлення структури кістки спостерігаються через 4,5 місяці після операції, перебудова порошкоподібного ОК-100, легованого міддю, завершується через 6 місяців після операції. Добрі віддалені результати лікування запропонованим способом отримані у 87,5% випадках.

9. Використання для пластики порожнин після видалення СКК ОК-015, легованого міддю, а після видалення ФД - ОК-015, легованого селеном, із застосуванням "Селен Активний" в післяопераційному періоді, забезпечує у 84,2% випадків добрі результати лікування, а після видалення доброякісних пухлин кісток кінцівок - у 81,8% випадків. Незадовільних результатів не було. Вірогідних розходжень у результатах лікування патологічних осередків залежно від типу резекції не встановлено.

10. При циркулярних ураженнях кістки ГКП із доброякісним перебігом слід виконувати сегментарну резекцію. В інших випадках доцільна радикально виконана внутрішньокісткова резекція. Подібна тактика оперативного втручання із пластикою виниклого дефекту ОК-015, легованим селеном, та прийом хворими в післяопераційному періоді таблеток "Селен Активний" дозволили запобігти рецидиву захворювання та отримати добрий результат лікування у 60,0% випадків, задовільні - у 30,0%.

11. Запропоновані органозберігаючі оперативні втручання при обширних ураженнях довгих кісток кінцівок пухлиноподібним захворюванням або деякими доброякісними пухлинами з використанням накісткового остеосинтезу пластинами АО чи блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу з наступною пластикою виниклих великих порожнин кістки ОК, легованим селеном, та прийом хворими в післяопераційному періоді таблеток "Селен Активний" дозволяють отримувати позитивні результати лікування як з онкологічної, так і з ортопедичної точок зору. Використання ОК, легованого селеном, при пластиці обширних порожнин кісток є альтернативою іншим пластичним матеріалам, у т.ч. й аутокістки.

12. Патологічні переломи при пухлиноподібних захворюваннях та деяких доброякісних пухлинах кісток кінцівок мали місце у 47,6% випадків. При відсутності зміщення відламків хірургічне видалення патологічного осередку з керамопластикою виниклої порожнини доцільно здійснювати через 1-1,5 місяця після травми, а при зміщенні відламків - краще виконувати не раніше 10-го дня після травми. У разі виникнення значної порожнини після видалення патологічного осередку в межах одного оперативного втручання до здійснення керамопластики порожнини кістки слід накладати мостоподібну пластину АО або виконувати блокуючий інтрамедулярний остеосинтез. Подібна тактика лікування ПП із пластикою виниклих порожнин ОК, легованим міддю або селеном, дозволяє отримати добрі результати в переважній частині випадків.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Івченко В.К. Хірургічне лікування доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань плечової кістки / В.К. Івченко, О.І. Швець, К.П. Гарбуз [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2000, №1. - С. 59-61.

2. Ивченко В.К. Влияние материалов на основе гидроксиапатита различного состава на кристаллическую структуру регенерата при заполнении костных дефектов / В.К. Ивченко, Лузин В.И., Д.В. Ивченко [и др.] // Травма. - 2005. -Т.6, №3. - С. 272-277.

3. Ивченко В.К. Применение биологического гидроксиапатита для восстановления дефектов костей / В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко, А.А. Панкратьев [и др.] // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2005. - Том 9, №2 (приложение). - С. 152-156.

4. Івченко В.К. Біологічний гідроксиапатит та перспективи його використання у відновлювальній хірургії кісток після видалення пухлиноподібних захворювань і доброякісних пухлин / В.К. Івченко, Д.В. Івченко, А.М. Скоробогатов [та ін.] // Вісник морської медицини. - 2006. - №3. - С. 113-117.

5. Ивченко В.К. Малоинвазивные, пункционные костнопластические операции при лечении костных кист / В.К. Ивченко, Д.В. Івченко, А.Н. Скоробогатов [и др.] // Травма. - 2006. - Т.7, №3. - С. 430-434.

6. Ивченко В.К. Некоторые свойства и результаты клинических испытаний композитного материала "Остеоапатит керамічний", легированного селеном / В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко, В.И. Лузин [и др.] //"Ортопедия, травматология и протезирование". - 2008. - №4. - С. 15-18.

7. Ивченко В.К. Определение селена в костной ткани человека методом атомно-абсорбционной спектрометрии / В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко, А.В. Ивченко [и др.] // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2008. - №3. - С. 36-38.

8. Івченко В.К. Використання гідроксиапатитної кераміки при заповненні дефектів кісток кінцівок /В.К. Івченко, Д.В. Івченко, О.І. Швець [та ін.]// Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2009. - №3. - С.22-25.

9. Ивченко В.К. Рентгеноструктурное исследование минерала при пластике костных дефектов биогенным гидроксилапатитом, легированным селеном / В.К. Ивченко, В.И. Лузин, Д.В. Ивченко, А.Н. Скоробогатов // Травма. - 2009. -Т.10, №2. - С. 155-159.

10. Ивченко В.К. Ультраструктура костного минерала при пластике дефектов биогенным гидроксилапатитом, легированным селеном / В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко, В.И. Лузин, А.Н. Скоробогатов// Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2009. - №2. - С. 30-34.

11. Ивченко Д.В. Особенности заполнения биологическим гидроксиапатитом костных дефектов, окруженных склерозированной костной тканью / Д.В. Ивченко// Українській морфологічний альманах. - 2005. - №4. - С. 31-43.

12. Івченко Д.В. Керамопластика великих кісткових дефектів довгих кісток кінцівок / Д.В. Івченко // Український морфологічний альманах. - 2006. - Том 4, №1. - С. 38-41.

13. Івченко Д.В. Гідроксиапатитна кераміка у відновлювальній хірургії кісткових дефектів кисті / Д.В. Івченко // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2006. - Том.7, №2. - С. 91-94.

14. Івченко Д.В. Тактика лікування патологічних переломів кісток кінцівок у хворих із пухлиноподібними захворюваннями та доброякісними пухлинами / Д.В. Івченко// Ортопедия, травматология и протезирование. - 2006, №4. - С. 12-15.

15. Івченко Д.В. Роль деяких мікроелементів у метаболізмі кісткової тканини та їх наявність у доброякісних пухлинах кісток/ Д.В. Івченко// "Ортопедия, травматология и протезирование". - 2007. - №4. - С. 137-140.

16. Івченко Д.В. Керамопластика при лікуванні гігантоклітинних пухлин кісток/ Д.В. Івченко// Травма. - 2008. -Т.9, №4. - С. 363-367.

17. Івченко Д.В. Біологічний гідроксиапатит, легований селеном, при хірургічному лікуванні патологічних переломів кісток кисті / Д.В. Івченко// Український ж-л екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2009. - №3. - С. 18-21.

18. Івченко Д.В. Міцність великогомілкової кістки при імплантації до неї біогенного гідроксилапатиту, насиченого міддю та селеном / Д.В. Івченко// Український медичний альманах. - 2009, - Том 12, №6. - С. 93-95.

19. Івченко Д.В. Особливості гістологічної будови регенерату, що формується при пластиці кісткових дефектів гідроксилапатитними матеріалами, насиченими міддю або селеном / Д.В. Івченко// Український морфологічний альманах. - 2009. -Т. 7, №4, - С. 45-50.

20. Лузин В.И. Методика моделирования костного дефекта у лабораторных животных / В.И. Лузин, Д.В. Ивченко, А.А. Панкратьєв [и др.] // Український медичний альманах. - 2005. - №2, додаток - С. 162.

Автор брав участь в аналізі та узагальненні результатів.

21. Лузин В.И. Особенности минерализации скелета белых крыс при нанесении метафизарных дефектов большеберцовых костей / В.И. Лузин, В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко [и др.] // Травма. - 2006. - Т.7, №3. - С. 399-401.

22. Лузин В.И. Особенности продольного роста длинных трубчатых костей при имплантации в метадиафизарную зону "остеоапатита керамического-015" с различным содержанием марганца / В.И. Лузин, В.К Ивченко Д.В. Ивченко [и др.] // Український морфологічний альманах. - 2006. - Том 4, №2. - С. 108-111.

23. Лузин В.И. Особенности роста костей скелета при имплантации биогенного гидроксиапатита в метафизарную область большеберцовой кости / В.И. Лузин, В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко [и др.] // Вісник морської медицини. - 2006. - №3. - С. 170-173.

24. Лузин В.И. Особенности продольного роста длинных трубчатых костей при имплантации блоков "Остеоапатита керамического- 015" в метадиафизарную зону / В.И. Лузин, В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко [и др.] // Травма. - 2006. - Т.7, №4. - С. 332-334.

25. Лузин В.И. Особенности роста и формообразования длинных трубчатых костей при имплантации блоков "остеоапатита керамического-015" в их метадиафизарную зону / В.И. Лузин, В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко [и др.] // Український морфологічний альманах. - 2007. - Т. 5, - №1, - С. 53-55.

26. Лузин В.И. Прочность плечевой кости при имплантации в большеберцовую кость гидроксиапатитного материала ОК-015/ В.И. Лузин, В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко [и др.] // Травма. - 2007. - Т.8, №4. - С. 387-389.

27. Спосіб запобігання рецидиву доброякісних пухлин кісток та пухлиноподібних захворювань: патент на корисну модель U МПК (2006) A61B 10/00 А 61В 8/08. / Івченко Д.В., Івченко В.К., Івченко А.В.; заявник і власник патенту Луганський державний медичний університет. - № 22674; заявл. 11.12.2006; опубл. 25.04.2007, Бюл. №5. - 2 с.

28. Спосіб лікування кісткових дефектів: деклараційний патент на корисну модель U МПК (2006)В 61D 17/04 А 61В 17/00 А 61В 17/56. / Івченко В.К., Івченко Д.В.; заявник і власник патенту Луганський державний медичний університет. - № 11609; заявл. 29.06.2005; опубл. 16.01.2006, Бюл. №1. - 2 с.

29. Спосіб лікування великих кісткових дефектів: патент на корисну модель U МПК (2006) A61B 17/56 А 61К 33/00. / Івченко Д.В., Івченко В.К., Івченко А.В., Скоробогатов А.М.; заявник і власник патенту Луганський державний медичний університет. - № 30283; заявл. 3.09.2007; опубл. 25.02.2008, Бюл. №4. - 4 с.

30. Спосіб лікування діафізарних дефектів довгих кісток кінцівок: патент на корисну модель U МПК (2006) A61B 17/58. / Івченко А.В., Івченко В.К., Івченко Д.В.; заявник і власник патенту Луганський державний медичний університет. - № 34288; заявл. 11.02.2008; опубл. 11.08.2008, Бюл. №15. - 4 с.

31. Спосіб лікування кісткових дефектів, оточених склерозованою тканиною: деклараційний патент на корисну модель U МПК (2006) В 61D 17/04, А 61В 17/00, E04F 15/06, B62D 25/20, А 61В 17/56, A61B 17/58. / Івченко В.К., Івченко Д.В.; заявник і власник патенту Луганський державний медичний університет. - № 11610; заявл. 29.06.2005; опубл. 16.01.2006, Бюл. №1. - 2 с.

32. Спосіб лікування кісткових дефектів після видалення пухлин: деклараційний патент на корисну модель U МПК (2006) H02H 5/00, A61B 17/94. / Івченко Д.В., Івченко В.К.; заявник і власник патенту Луганський державний медичний університет. - № 11853; заявл. 29.06.2005; опубл. 16.01.2006, Бюл. №1. - 2 с.

33. Спосіб малоінвазивного, пункційного лікування кісткових кіст з біологічним гідроксиапатитом, легованим міддю: патент на корисну модель U МПК (2006) A61B 8/08 А 61К 33/00. / Івченко Д.В., Івченко В.К., Івченко А.В.; заявник і власник патенту Луганський державний медичний університет. - № 31768; заявл. 15.11.2007; опубл. 25.04.2008, Бюл. №8. - 4 с.

34. Спосіб пластики кісткових дефектів після видалення дифузних уражень довгих кісток: патент на корисну модель U МПК (2006) A61B 17/56. / Івченко Д.В., Івченко В.К., Івченко А.В.; заявник і власник патенту Луганський державний мед. університет. - № 28932; заявл. 03.09.2007; опубл. 25.12.2007, Бюл. №21. - 3 с.

35. Спосіб укріплення субхондральної пластинки: деклараційний патент на корисну модель U МПК (2006) A61B 17/54. / Івченко В.К, Івченко Д.В., Івченко А.В., Скоробогатов А.М.; заявник і власник патенту Луганський державний мед. університет. - № 16838; заявл. 28.03.2006; опубл. 15.08.2006, Бюл. №8. - 3 с.

36. Івченко В.К. Спосіб лікування кісткових дефектів. Реєстр №89/26/07. / В.К. Івченко, Д.В. Івченко // Реєстр галузевих нововведень. - Київ, 2007. - Вип. 26-27. - С. 57-58.

37. Івченко В.К. Спосіб лікування кісткових дефектів, оточених склерозованою тканиною. Реєстр №90/26/07. / В.К. Івченко, Д.В. Івченко // Реєстр галузевих нововведень. - Київ, 2007. - Вип. 26-27. - С. 58.

38. Івченко Д.В. Спосіб лікування кісткових дефектів після видалення пухлин. Реєстр №91/26/07. / Д.В. Івченко, В.К. Івченко // Реєстр галузевих нововведень. - Київ, 2007. - Вип. 26-27. - С. 58-59.

39. Івченко В.К. Спосіб укріплення субхондральної кісткової пластинки. Реєстр №92/26/07. / В.К. Івченко, Д.В. Івченко, А.В. Івченко, А.М. Скоробогатов // Реєстр галузевих нововведень. - Київ, 2007. - Вип. 26-27. - С. 59-60.

40. Ивченко В.К. Костно-пластические операции при хирургическом лечении доброкачественных опухолей и ортопедических заболеваний у детей/ Ивченко В.К., Степура В.В., Иванов Е.М., Бундзяк Л.М. Ивченко Д.В.// Сборник научных работ "Десять лет областной детской клинической больницы". - Луганск, 1995. - С. 96-98.

41. Лузин В.И. Химический состав регенерата, формирующегося при имплантации в большеберцовую кость биогенного гидроксилапатита, легированного медью / В.И. Лузин, В.В. Стрий, Д.В. Ивченко, С.В. Петросянц // "Научная организация деятельности анатомических кафедр в современных условиях". Материалы международной научно-практической конференции руководителей анатомических кафедр и институтов Вузов СНГ и Восточной Европы, посвященной 75-летию ВГМУ. - Витебск, 2009. - С. 224-227.

42. Івченко В.К. Використання біологічного гідроксиапатиту у відновлювальній хірургії кісток після видалення пухлиноподібних утворень та доброякісних пухлин / В.К. Івченко, Д.В. Івченко, А.М. Скоробогатов[та ін.] // Тези доповідей XIV з'їзду ортопедів-травматологів України. - Одеса, 2006. - С. 338-340.

43. Івченко В.К. Лікування патологічних переломів довгих кісток кінцівок при кістах кісток та фіброзній дисплазії / В.К. Івченко, Д.В. Івченко, А.В. Івченко// XI Конгрес світової федерації українських лікарських товариств. Тези доповідей. -Полтава - Київ - Чикаго, 2006. - С. 525.

44. Ивченко В.К. Особенности химического состава регенерата, формирующегося при пластике костных дефектов материалами на основе гидроксиапатита с различным содержанием марганца /В.К. Ивченко, В.И. Лузин, А.Н. Скоробогатов, А.А. Панкратьев// Материалы Всеукраинской научно-практической конференции, посвященной 50-летию НИИ травматологии и ортопедии Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького. - Донецк, 2006. - С. 25-26.

45. Ивченко В.К. Особенности роста и формообразования костей скелета при имплантации в большеберцовую кость "остеоапатита керамического" -015, легированного марганцем / В.К. Ивченко, В.И. Лузин, Д.В. Івченко, А.А. Лубенец // Український морфологічний альманах. - 2007. - Т. 5, - №2. - С. 114-115.

46. Івченко Д.В. Роль деяких мікроелементів у метаболізмі кісткової тканини та їх наявність у доброякісних пухлинах кісток (огляд літератури) / Д.В. Івченко// Збірник наукових праць міжнародної конференції з актуальних проблем артрології та вертебрології, присвяченої 100-річчю ДУ "Інституту патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України". - Харків, 2007. - С. 210.

47. Куда А.А. Исследование in vitro и vivo биоактивности композиционного материала "остеоапатит керамический" с добавками селена/ А.А. Куда, А.Р. Пархомей, Н.Д. Пинчук [и др.] // Тезисы докладов международной конференции High Mat Tech. - Киев, 2007. - С. 352.

48. Лузин В.И. Ультраструктура минерального компонента костного регенерата, формирующегося при пластике дефектов биогенным гидроксиапатитом, легированным различными металлами/ В.И. Лузин, В.К. Ивченко, Д.В. Ивченко [и др.] // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Реабілітація в ортопедії та травматології", присвяченої 75-річчю спеціалізованого клінічного санаторію "Орлятко". "Вестник физиотерапии и курортологии". - 2008. - №4. - С. 120-121.

49. Лузін В.І. Вплив біогенного гідроксилапатиту, легованого міддю на хімічний склад кісткового регенерату / В.І. Лузін, Д.В. Івченко, В.В. Стрий, С.В. Петросянц// Матеріали Ювілейного Х з'їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства (Євпаторія). - Київ, 2009. - С. 321.

50. Ivchenko V.К. Replacing ceramoplastics of lower extremities cylindrical bones after pathologic focus resection / V.К. Ivchenko, D.V. Ivchenko, A.A. Pankratyev, A.N. Skorobogatov // Ortopedia, Traumatologia, Rehabilitacja. Vol. 7. - S.1. - 2005. - P. 192-193.

51. Ivchenko V.К. Usage prospects of biological hydroxyapatite ceramics, saturated with microelements, for extremity bone defects plastics under conditions of repeated osteoporosis / V.K. Ivchenko, A.N. Skorobogatov, D.V. Ivchenko [et al.] // Orthopedic. Traumatologia. Rehabilitacja. Vol. 9. - S. 2. - 2007. - P. 192.

52. Ivchenko V.К. Wypelnianie plastyka ceramicna po usunieciu patologicznych ognisk kosci dlugich konczyn dolnych / V.К. Ivchenko, D.V. Ivchenko, A.A. Pankratyev, A.N. Skorobogatov//Orthopedic,Traumatologia, Rehabilitacja. Vol.7. - S. 1. - 2005. - P. 193-194.

Перелік умовних скорочень

Размещено на Allbest.ru